Планування бюджету фірми й операційний аналіз її діяльності

Коефіцієнт рентабельності реалізації (рентабельність реалізації) розраховується за допомогою розподілу прибутку на обсяг реалізованої продукції. Розрізняються два основних показники рентабельності реалізації: з розрахунку по валовому прибутку від реалізації (1) і з розрахунку по чистому прибутку (2).

Перший показник (1) відображає зміни в політику ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину коштів, що необхідна для оплати поточних витрат, що виникають у ході виробничо-господарської діяльності, виплати податків і т.д. Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін чи посилення контролю за використанням матеріально-виробничих запасів. У ході аналізу цього показника варто враховувати, що на його рівень істотний вплив роблять застосовувані методи обліку матеріально-виробничих запасів. Найбільш значимим у цій частині аналізу фінансової інформації є рентабельність реалізованої продукції, визначена як відношення чистого прибутку після сплати податку до обсягу реалізованої продукції.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (рентабельність власного капіталу) дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками, і порівняти цей показник з можливим одержанням доходу від вкладення цих коштів в інші цінні папери.

З погляду найбільш загальних висновків про рентабельність власного капіталу, велике значення має відношення чистого прибутку (тобто після сплати податків) до середньорічної суми власного капіталу. У показнику чистого прибутку знаходять відображення дії підприємців і податкових органів по врегулюванню результату діяльності компанії. Тому тут звичайно спостерігається більш рівний рух показника.

До основних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства відносяться такі покзники рентабельності:

Рентабельність продукції визначає, який прибуток до оподаткування отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної у виробництво продукції, розраховується за формулою:

Р_п. Операційний прибуток / собівартість реалізації

Р_п. = 59210 / (55800 + 128811,2) = 0,32

Отже, з кожної гривні вкладеної у виробництво продукції, підприємство отримує 0,45 грн. прибутку (до оподаткування)

Операційна рентабельність продажів характеризує ефективність виробничої діяльность підприємства, що знаходиться за формулою:

Р_о.п. = операційний прибуток / Виручка від реалізації

Р_о.п. = 59210 / 243821,2 = 0,24

Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства для отримання прибутку, знаходиться за формулою:

Р_а = Чистий прибуток / середньорічна вартість активів

Р_а = 43620 / ( 95242 + 150317,64)/2 = 0,36

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства, обчислюється за формулою:

Р_в.к. = Чистий прибуток / середньорічна вартість власного капіталу

Р_в.к. = 43620 / (89542 + 133162)/2 = 0,39

Ефективність використання власного капіталу 27%

Коефіцієнт рентабельності реалізації (рентабельність реалізації)

Р_р. = Чистий прибуток / Чиста виручка від реалізації

Р_р. = 43620 / 203184,33 = 0,21

Отже, МП „Альфа” потрібно 36 коп. для отримання однієї грошової одиниці прибутку; 21 коп. чистого прибутку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції; 39 коп. чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, яка була вкладена власниками компанії.

Для більш ретельної оцінки коефіцієнтів рентабельності корисно зіставити ці показники між собою. Наприклад, порівняти рентабельність всіх активів з рентабельністю власного капіталу, розрахованих по чистому прибутку. Різниця між цими показниками (0,39 - 0,36 = 0,03) обумовлена залученням компанією зовнішніх джерел фінансування. Позитивної оцінки в цьому випадку буде заслуговувати така ситуація, при якій компанія за допомогою залучення позикових коштів одержує більше прибутку, чим повинна сплатити відсотків на цей позиковий капітал.

3.4. Аналіз коефіцієнтів платоспроможності (чи показників структури капіталу)

Показники структури капіталу характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, що мають довгострокові вкладення в компанію. Вони відображають здатність підприємства погашати довгострокову заборгованість. Коефіцієнти цієї групи називаються також коефіцієнтами платоспроможності. Мова йде про коефіцієнт власності, коефіцієнті фінансової залежності і коефіцієнті захищеності кредиторів.

Коефіцієнт власності характеризує частку власного капіталу в структурі капіталу компанії, а, отже, співвідношення інтересів власників підприємства і кредиторів. Цей коефіцієнт бажано підтримувати на досить високому рівні, оскільки в такому випадку він свідчить про стабільну фінансову структуру коштів, який віддають перевагу кредитори. Вона виражається в невисокій питомій вазі позикового капіталу і більш високому рівні коштів, забезпечених власними коштами.

. Коефіцієнт власності = Власний капітал / Підсумок балансу

Коефіцієнт власності_(баз.) =89542 / 95242 = 94,02%

Коефіцієнт власності_{прогноз} = 133162 / 150317,64 = 88,59%

Може розраховуватися також коефіцієнт позикового капіталу, що відображає частку позикового капіталу в джерелах фінансування. Цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнту власності.

Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність фірми від зовнішніх позик. Чим він вище, тим більше позик у компанії, і тим ризикованіше ситуація, що може привести до банкрутства підприємства. Високий рівень коефіцієнта відображає також потенційну небезпеку виникнення в підприємства дефіциту коштів.

Вважається, що коефіцієнт фінансової залежності в умовах ринкової економіки не повинен перевищувати одиницю. Висока залежність від зовнішніх позик може істотно погіршити положення підприємства у випадку уповільнення темпів реалізації, оскільки витрати по виплаті відсотків на позиковий капітал зараховуються до групи умовно-постійних, тобто таких витрат, що за інших рівних умов фірма не зможе зменшити пропорційно зменшенню обсягу реалізації.

Крім того, високий коефіцієнт фінансової залежності може привести до ускладнень з одержанням нових кредитів по середньоринковій ставці. Цей коефіцієнт відіграє найважливішу роль при вирішенні підприємством питання про вибір джерел фінансування.

. Коефіцієнт фінансової залежності = Позичковий капітал / Власний капітал

Коефіцієнт фінансової залежності = 0 / 133162 = 0

Коефіцієнт захищеності кредиторів (чи покриття відсотка) характеризує ступінь захищеності кредиторів від невиплати відсотків за наданий кредит. Цей показник відображає також припустимий рівень зниження прибутку, що використовується для виплати відсотків.

Коефіцієнт захищеності кредиторів = (Чистий прибуток + Витрати по виплаті відсотків + Податок на прибуток)

/ Витрати по виплаті відсотків = 0

Отже, фірма має стійкий фінансовий стан в очах інвесторів та кредиторів, а також має гарантовану можливість отримання кредиту (про це свідчить високе значення коефіцієнта власності у базовому та перспективному періодах (більше 80%)). Показник фінансової залежності (0) говорить, що фінансовий стан МП „Альфа” не залежить від зовнішніх позичок і якщо б фірма взяла кредит, то ризик кредиторів не отримати відсотки дорівнював би 0.

ВИСНОВКИ

Отже, в результаті аналізу показників фінансового стану МП „Альфа” можна зробити висновок, що вони оцінюються насамперед на основі статей балансового звіту фірми (балансу) та проводиться за напрямками: оцінка фінансових результатів; оцінка майнового стану; аналіз ліквідності балансу, платоспроможності підприємства; дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості; аналіз ефективності вкладеного капіталу.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його ліквідності, тобто здатності підприємства платити по своїх короткострокових зобов'язаннях. Інакше кажучи, підприємство вважається ліквідним, якщо воно в стані виконати свої короткострокові зобов'язання, реалізуючи поточні активи. Щоб це з'ясувати проводиться аналіз ліквідності балансу. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства його активами.

Інформацію про загальну ліквідність показує коефіцієнт загальної ліквідності, тобто чи достатньо у підприємства коштів, що можуть бути використані для погашення короткострокових зобов'язань протягом певного періоду (року базового та прогнозованого). Дослідним шляхом встановлено, що ресурси підприємства повинні бути не менш як вдвічі більше від існуючої поточної заборгованості, так як лише в такій ситуації воно зможе при повному погашенні заборгованості продовжувати функціонувати. Динаміка коефіцієнта свідчить про достатню величину оборотних коштів у фірми, щоб погасити кредиторську заборгованість. У базовому періоді його значення відповідає встановленій нормі (від 1 до 3). Однак в прогнозованому році відбувається зростання коефіцієнта до 1,75, що є небажаним для підприємства. Це свідчить про нераціональну структуру капіталу, тому фірма повинна спробувати зробити її перерозподіл.

Фірма може швидко або негайно розраховуватись з поточними боргами, це показує зростання коефіцієнта термінової ліквідності (найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів) та абсолютної ліквідності. Отже, якщо декілька кредиторів в один момент звернуться до фірми з вимогою розрахуватися з ними, вона без ускладнень вдовольнить їх вимоги.

Для підтримки фінансової стійкості фірми необхідною є наявність чистого оборотного капіталу, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що фірма не тільки здатна погасити свої короткострокові зобов'язання, проте ще має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Більш того, його наявність слугує для інвесторів та кредиторів позитивним індикатором до вкладання коштів в компанію. Чистий оборотний капітал МП „Альфа” дорівнює 9542,00 грн. А у майбутньому відбувається його значне збільшення (12844,36). Таким чином фінансова стратегія фірми повинна бути направлена на припинення тенденції збільшення показника в майбутньому, оскільки це значення не повинно бути надто великим, тому що значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальними потребами в ньому свідчить про неефективність використання ресурсів. Головна задача - це раціонально розподілити прибуток від господарської діяльності та структури капіталу фірми.

Одним з напрямків дослідження фінансового стану фірми є оцінка ефективності використання нею оборотних коштів.

З цією метою розраховуються показники оборотності.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їхній у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів за інших рівних умов відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

Перш за все розраховують коефіцієнт оборотності активів, який характеризує ефективність використання фірмою всіх ресурсів, що вона має. На МП „Aльфа” с середньому два рази здійснюється повний цикл виробництва та обігу, що дає фірмі прибуток в сумі 59210,0 грн.

Фірма проводить аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей за допомогою коефіцієнтів їх оборотності. Для оплати дебіторської заборгованості фірмі в середньому потрібно 31 дні, а для кредиторської - 5 дні. Отже можна зробити висновок, що фірма має можливість дуже швидко погашати свою кредиторську заборгованість, порівняно з тим як у свою чергу з нею розраховуються клієнти. Тобто, умови, на яких фірма здійснює поставки, значно гірші, ніж умови, які надаються фірмою покупцям своєї продукції. В загалі це негативно характеризує фінансове управління компанією, оскільки надходження грошових коштів від дебіторів набагато повільніший, ніж їх відтік кредиторам, а отже значна частка оборотних активів вилучена з господарської діяльності. Тому зусилля фінансового управління фірмою необхідно спрямувати перш за все на захист власних інтересів з метою забезпечити більш швидке і надійне надходження грошових коштів від клієнтів-боржників, через те, що з часом це може призвести до браку грошових коштів на рахунках фірми і вона не матиме змоги з достатньою швидкістю погашати свою кредиторську заборгованість.

Отже, для покращення фінансового стану необхідно:

1. слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування;

2. при можливості орієнтуватися на збільшення кількості замовників для зменшення ризику неоплати, який є значним при наявності монопольного замовника;

3. контролювати стан розрахунків за простроченою заборгованістю. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину боргу;

4. своєчасно виявляти недопустимі види дебіторської і кредиторської заборгованості, до яких в першу чергу відносять прострочену заборгованість постачальникам і прострочену заборгованість покупцям понад трьох місяців, по платежам до бюджету тощо.

Якщо підприємство не використовує кредити банків, а намагається обійтися власними коштами, то його платоспроможність знаходиться в повній залежності від об'єму і строків надання кредиту покупцям та їх добросовісності. Затримка в надходженні коштів від одного чи декількох крупних покупців може створити серйозні фінансові труднощі у підприємства.

З метою встановлення кількості днів, що необхідна для продажу (без оплати) матеріально-виробничих запасів, розраховують коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів. Чим вище показник оборотності запасів на фірмі, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти і тим стійкіший фінансовий стан підприємства. Значення показника на МП „Альфа” недостатньо високе (9 днів), а отже його фінансовий стан недостатньо стійкий.

Щоб визначити наскільки прибуткова діяльність фірми, розраховують коефіцієнти рентабельності.

Одним з найбільш важливих індикаторів конкурентноздатності фірми є коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства тобто рентабельність активів.

Висновок про конкурентоспроможність можна зробити, значення коефіцієнта фірми зі середньо галузевим коефіцієнтом. Значення 0,36 показує, що стільки грошових одиниць потрібно було фірмі для отримання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих коштів.

Величина 0,21 коефіцієнта реалізації показує величину грошових одиниць чистого прибутку, яку принесла кожна грошова одиниця реалізованої продукції. Динаміка коефіцієнта рентабельності реалізації свідчить про необхідність переглянути ціни або посилити контроль за використанням матеріально-виробничих запасів, при цьому фінансистам потрібно враховувати, що на його рівень значний вплив здійснюють методи обліку матеріально-виробничих запасів, що застосовуються фірмою.

Важливе значення для аналізу рентабельності є розрахунок коефіцієнта рентабельності власного капіталу, адже в показнику чистого прибутку знаходять відображення дії підприємців та податкових органів по врегулюванню результатів діяльності компанії: в сприятливі для фірми роки відрахування зростають, а в період зниження ділової активності вони падають. Значення 0,39 говорить про те, скільки одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками фірми. Ця оцінка буде позитивною, тому що фірма шляхом залучення позичкових коштів отримала більше прибутку, ніж повинна сплатити відсотків на цей позичковий капітал.

Одним з найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності (коефіцієнти власності, фінансової залежності та захищеності кредиторів), під якою прийнято розуміти здатність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов'язаннях. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов'язання.

Коефіцієнт фінансової залежності в умовах ринкової економіки не повинен перевищувати одиниці. На МП „Альфа” його значення 0,отже, фірма зовсім не має залежності від зовнішніх позик.

Захищеність кредиторів від несплати відсотків за наданий кредит показує коефіцієнт захищеності кредиторів 0, оскільки підприємство зовсім не користується кредитами..

Одним з коефіцієнтів платоспроможності є коефіцієнт власності. На МП „Альфа” його значення знаходиться на високому рівні (94,02%), що свідчить про стабільну фінансову структуру коштів, якій віддають свою перевагу інвестори. Стабільна фінансова структура виражається в низькій питомій вазі позичкового капіталу та більш високому рівні коштів, що забезпечені власними коштами. Це є захистом від великих втрат в періоди спаду ділової активності та гарантією отримання кредитів. Проте в перспективі спостерігається зниження цього показника, хоч і не значне (до 88,59% в порівнянні зі встановленим рівнем 60%), тому напрямки фінансової стратегії повинні бути направлені на підтримання стабільного та достатньо високого рівня показника, що фірма зберігала свої пріоритетні позиції перед інвесторами і кредиторами в майбутньому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Балабанов И. Т. Основи финансового менеджмента. Как управлять капиталом. - М.: Финансы и статистика, 1995.

2. Банкротство. Стратегия и тактика выживания. Ч.І. Как избежать банкротства. - М.: СП МЛИ, 1993.

3. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-центр,1999.

4. Быкова Е.В., Стоянова Е.С. Финансовое искусство коммерции. - М.: Перспектива, 1995.

5. Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Учет и анализ финансовых активов. - М.: Финансы и статистика, 1995.

6. Задачи финансового менеджмента / Под ред. Л.А.Муравья, В.А.Яковлева. - М.: Финансы, 1998.

7. Ковалев В.В. Финансовый анализ. М.: Финансы и статис тика, 1996.

8. Ніхват Е., ГропеліА. Фінанси. - К.: Основи, 1993.

9. Осийчук М.Ф., Сидельникова. Методы инвестирования капитала. - М.: Буквица, 1996.

10. Основні финансового менеджмента: Учебник / Под ред. А.И.Ступницкого. К., 1996.

11. Стоянова О.С. Финансовый менеджмент. - М.: Перспектива, 1996.

12. Финансовый менеджмент: Практ. пособие / Под ред. О.С.Стояновой. - М.: Перспектива, 1996.

13. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А.М.Поддерьогіна. - К.: КНЕУ, 1999.