Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ
• 1.1 Бізнес-план суть, ознаки, функції
• 1.2 Цілі, завдання та функції бізнес-плану
• 1.3 Струкутра бізнес -плану
• РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕТОДИКИ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНІВ
• 2.1 Методика складання бізнес-плану
• 2.2 Інформаційне поле бізнес-плану
• РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА БІЗНЕС-ПЛАНУ В УМОВАХ УКРАЇНИ
• 3.1 Необхідність і основні принципи бізнес-планування в Україні
• 3.2 Експертна оцінка бізнес-плану
• 3.3 Пропозиції щодо вдосконалення бізнес планування на підприємстві
• ВИСНОВОК
• СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасній ринковій економіці підприємці не можуть досягти успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати інформацію про положення на ринку конкурентів, власні перспективи і можливості.

Для подальшого забезпечення та вдосконалення організаційно-методологічного процесу підготовки всебічного бізнес-плану, розробка якого потребує багато часу та зусиль, але його наявність одночасно дає низку переваг, зокрема:

* даний системний підхід дозволяє робити помилки лише на папері, а не на практиці;

* по завершенні підготовки бізнес-плану з'являється відчуття впевненості щодо спроможності створити банк і змусити його успішно працювати.

* бізнес-план показує, скільки необхідно коштів, на що саме вони потрібні і коли та на який термін [12, с.3].

Підготовка бізнес-плану надасть можливість краще зрозуміти процес планування, ніхто не сподівається, що кожна подія, передбачена в бізнес-плані, відбудеться саме так, але розуміння і знання, одержані у процесі розробки бізнес-плану, нададуть можливості підготувати персонал бути готовими до будь-яких змін.

Розробка бізнес-плану - це процедура корисна з погляду управління підприємством, адже бізнес-план чітко і детально описує процес функціонування фірм, показує, як її керівники планують досягти мети. Є прикладом цивілізованої побудови роботи на ринку і слугує візитною карткою майбутнього проекту [11, с.7].

Бізнес-план є необхідним не лише на стадії створення нового підприємства, його також складають вже існуючі фірми для планування своєї діяльності на певний період часу (рік, 3 роки, 5 років) [13].

Він охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня мета полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня мета бізнес-плану - бути основою управління банківським бізнесом. Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого банку, специфіку його діяльності [13].

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей. Тому в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації.

Виходячи з вищесказаного можна обґрунтовано говорити про актуальність вивчення питань бізнес-планування для ефективної організації господарської діяльності підприємств.

Ступінь дослідженності теми: питанням складання бізнес-планів присвячено дуже багато робіт учених-економістів: В.З. Черняк, А.В. Черня, И.В. Давиденко, В.Р. Кучеренко, В.А. Карпов, О.С. Маркітан, М.Ю. Куденко, С.М. Осипенко, І.Є. Веремейчик. Водночас, багато аспектів цієї проблеми з огляду на особливості розвитку сучасної економіки потребують більш повного та предметного дослідження.

Мета курсової роботи - дослідження основних принципів бізнес-планування, його сутність і призначення.

Предметом в курсовій роботі виступає сутність та характеристика бізнес-планів, а також структура та методика бізнес-плану.

Об'єктом в роботі є бізнес-план підприємств в умовах економіки України.

Структура роботи: дана робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновку і списку літератури

1. Теоретичні аспекти бізнес-планування

1.1 Бізнес-план: суть, ознаки, функції

Бізнес-план - це комплексний багатофункціональний письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні, фінансові аспекти майбутнього бізнесу та особливості управління ним [10], спрогнозовані очікувані результати від реалізації запропонованої комерційної ідеї. Для бізнес-плану характерні такі ознаки:

По-перше, в бізнес-плані визначається комерційна ідея майбутнього бізнесу, формулюються перспективні та поточні шляхи реалізації ідеї, оцінюються сильні і слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства під час реалізації комерційної ідеї, визначаються обсяги фінансових ресурсів, потрібних для реалізації підприємницького проекту тощо.

По-друге, бізнес-план - це документ, який охоплює всі сторони діяльності підприємства: виробничу, маркетингову, комерційну, економічну,фінансову, соціальну, правову тощо.

По-третє, на відміну від директивного плану, бізнес-план не має законодавчого характеру і не є сталим документом. Він систематично поновлюється, до нього регулярно вносяться корективи, обумовлені змінами як всередині підприємства, так і кон'юнктурними змінами на ринку, в економіці країни в цілому та іншими факторами. Тобто, бізнес-план адаптується до ринкових ситуацій, які постійно змінюються. Тому бізнес-план розробляється переважно на 3 роки з розбивкою по роках, а перший рік - з розбивкою по місяцях.

По-четверте, бізнес-план - це активний робочий документ, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницької ідеї.

По-п'яте, бізнес-план завжди переслідує кілька цілей, які потрібно досягти в ході реалізації комерційної ідеї. Так, бізнес-план:

- визначає способи залучення зовнішнього капіталу, необхідного для реалізації підприємницького проекту;

- формує комунікації між підприємцем та майбутніми діловими партнерами (постачальниками, споживачами, розробниками тощо);

- моделює систему управління майбутнім бізнесом;

- прогнозує можливі перешкоди, які можуть виникнути на шляху реалізації підприємницького проекту, та визначає способи запобігання цим перешкодам. Кожного разу, з'ясувавши ці перешкоди та запропонувавши способи їх подолання, підприємець значно підвищує шанси на успіх свого бізнесу;

- розвиває особисті управлінські якості підприємця;

- дає можливість перевірити реалістичність здійснення підприємницької ідеї та її практичної реалізації тощо.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції - зовнішню та внутрішню.

Зовнішня функція дає змогу ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї. Бізнес-план - це „вхідний квиток”, який додається до заявки на інвестиції і який надає підприємцю перший і часто єдиний шанс сутністю своєї пропозиції справити позитивне враження на працівників установи, яка є потенційним джерелом фінансування проекту.

Саме бізнес-план розглядається фахівцями як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на їх фінансову підтримку.

Внутрішня функція є життєво важливою для організації діяльності самого підприємця (або створеного ним підприємства) і дає змогу опрацювати механізм самоорганізації, тобто створити цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту. В межах внутрішньої функції можна виділити два напрямки. Перший напрямок полягає втому, що бізнес-план є інструментом стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків діяльності, а й оперативних дій для їх досягнення. Бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних із реалізацією бізнес-проекту.

Другий напрямок полягає в тому, що бізнес-план є механізмом поточного аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності підприємства в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу. Аналіз фактичних результатів роботи підприємства при порівнянні з бізнес-планом дає можливість виявити слабкі сторони підприємства, які потрібно усунути, щоб досягти запланованих результатів.

Бізнес-план дає змогу розв'язати цілий ряд практичних завдань, які постають під час реалізації бізнес-плану. Основними з них є такі:

- обґрунтування економічної доцільності визначених напрямків розвитку підприємства;

- розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, насамперед, обсягів продаж, прибутку, доходів на капітал тощо;

- визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;

- підбір працівників, спроможних реалізувати даний бізнес-план, та багато інших завдань.

Кожне практичне завдання бізнес-плану може бути розв'язане лише у взаємозв'язку з іншими завданнями.

Практичний досвід стверджує, що підготовка бізнес-плану надає його розробнику чимало переваг, зокрема:

- бізнес-план дозволяє „зробити помилки” лише на папері, а не на реальному ринку. Тобто, він може бути використаний для розробки концепції бізнесу, для детального відпрацювання стратегії досягнення поставленої мети, для попередження помилок ще на папері, а не в реальності;

- бізнес-план додає впевненості підприємцю щодо спроможності реалізувати комерційну ідею;

- бізнес-план може в певних межах компенсувати брак капіталу та досвіду за умови, якщо інші фактори, а саме: життєздатність ідеї, сприятлива ринкова кон'юнктура тощо, будуть на користь підприємця;

- бізнес-план дає інформацію щодо того, скільки грошей потрібно для його реалізації, на що саме і на який термін потрібні ці гроші. Бізнес-план не є перепусткою до джерел фінансів, але дає можливість менеджерам підприємства довести привабливість запропонованої ідеї до потенційних інвесторів, партнерів, банкірів тощо;

- підготовка бізнес-плану дає можливість краще зрозуміти процес планування розробки комерційної ідеї та її реалізації. Це дуже важливо, оскільки для забезпечення життєздатності бізнесу важливим є не лише сам бізнес-план як результат, а весь процес планування. Справа в тім, що бізнесу властива динамічність, тому ніхто не сподівається, що кожна подія,яка була передбачена в бізнес-плані, відбудеться саме так, як це прогнозувалось. Але розуміння і знання, одержані у процесі розробки бізнес-плану,зроблять підприємця готовим до будь-яких змін, які можуть статися, і, отже, забезпечать йому спроможність швидко пристосовуватись до них. Процес розробки бізнес-плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу в усіх деталях;

- бізнес-план показує, що є обґрунтований зв'язок між тим, чого хоче підприємець, та шляхами досягнення цього бажання. Тим самим забезпечується більша реалістичність запропонованих підприємцем заходів.

Попри ці численні переваги, багато потенційних підприємців ще досі намагаються стартувати без бізнес-плану. Найчастіше це буває тоді, коли початок бізнесу погребує незначних коштів або коли необхідні кошти для початку бізнесу є у його засновника (засновників). В обох випадках вважається непотрібним вдаватися до серйозної фінансової оцінки проекту. Засновники часто спираються на міфи про те, що всі їх клієнти платитимуть готівкою одразу ж і на місці, а всі постачальники місяцями чекатимуть оплати поставок. А тим часом засновники бізнесу вільно користуватимуться цими коштами для своїх потреб. Звісно, що це не так.

Існує також думка, що час, витрачений на підготовку бізнес-плану,можна з більшою користю витратити на пошук приміщень, придбання обладнання тощо. Тобто, все, що віддаляє ці необхідні дії від даного моменту часу, розглядається як гайнування часу.

Зрозуміло, що ці уявлення є хибними. На думку фахівців [1], на шляху створення будь-якої справи постає багато суттєвих перешкод, кожна з яких може стати причиною виникнення проблемних ситуацій. До них відносяться: організація управління, накопичення капіталу, підтримання на необхідному рівні валового прибутку, захист бізнесу від небажаного впливу конкурентів тощо. Статистика свідчить, що 75% усіх нових починань у бізнесі є невдалими саме в перші роки.

Саме тому підприємства, які складають бізнес-плани, мають певні переваги порівняно з тими, хто не робить цього. Цифри, економічні показники тощо, які використовуються в бізнес-планах, випливають не з „мрійних” очікувань підприємця, а обґрунтовані розробленою ним стратегією розвитку, базуються на досвіді, набутому як іншими підприємцями, так і власними помилками, і тому є надійною запорукою очікуваного успіху в майбутньому. Потенційним підприємцям в це важко повірити, але „єдиним справді дефіцитним фактором, як це стверджується в, є не кошти для започаткування або розширення бізнесу, а є ідеї і люди, здатні втілити їх”. За оцінками однієї із венчурних фірм, що аналізує бізнес-плани, із декількох тисяч пропонованих бізнес-планів тільки близько п'ятисот розглядаються докладно, менш ніж двадцять п'ять доходять до стадії переговорів, і лише більшість реалізуються на практиці (тобто отримують кошти для реалізації).

Таким чином можна зробити загальний висновок: бізнес-план - це документ, який використовується в усіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування підприємства, показує, яким чином його керівники мають намір досягти своєї мети. Добре розроблений бізнес-план допомагає підприємству зростати, завойовувати нові позиції на ринку, розробляти перспективні плати свого розвитку, формувати концепції виробництва нових товарів і послуг та обирати оптимальні шляхи їх реалізації.

1.2 Цілі, завдання та функції бізнес-плану

Мета - це бажаний стан майбутнього, якого і намагається досягти організація. Значення цілей визначається тим, що кожна організація існує заради якогось результату, а цілі дозволяють як визначити, так і досягти цю інформацію до співробітників і суспільства.

План є "маршрутом" руху організації до поставлених цілей. Реально маршрут передбачає розміщення і розподіл ресурсів фірми, компанії, організації в часі і в просторі, використовуючи які, організація досягне поставлених цілей.

Планування - це процес визначення цілей організації і засобів їх досягнення.

По суті процес планування спрямований на вироблення звернень. Фірма виробляє в процесі планування звернення до зовнішніх і внутрішніх (по відношенню до фірми) аудиторіям.

Таким чином, призначення планування як функції управління полягає в прагненні завчасно врахувати по можливості всі внутрішні і зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування та розвитку підприємства.

В основі бізнес-планування лежить розробка бізнес-плану.

Бізнес-план - документ, що містить опис майбутнього бізнесу.

Бізнес-план - докладний, чітко структурований і ретельно підготовлений документ, що описує цілі підприємства, шляхи досягнення поставлених цілей та їх наслідки для підприємства.

Пророблений бізнес-план є робочим інструментом, за допомогою якого здійснюються управління підприємством і контроль за його діяльністю.

У сучасній практиці бізнес-план виконує чотири функції.

Перша з них пов'язана з можливістю його використання для розробки стратегії бізнесу. Це функція необхідна в період створення підприємства, а також при виробленні нових напрямків діяльності.

Друга функція - планування. Вона дозволяє оцінити можливості розвитку нового напрямку діяльності, контролювати процеси всередині фірми.

Третя функція дозволяє залучати грошові кошти - позики, кредити.

Четверта функція дозволяє залучити до реалізації планів компанії потенційних партнерів, які побажають вкласти у виробництво власний капітал або наявну в них технологію. Вирішення питання про подання капіталу, ресурсів або технології можливо лише при наявності бізнес-плану, що відображає курс розвитку компанії на певний період часу.

Таким чином, внутріфірмове планування є невід'ємною частиною будь-якого підприємства незалежно від його розмірів. Бізнес-план узагальнює аналіз можливостей для початку або розширення бізнесу в конкретній ситуації і дає чітке уявлення про те, яким чином менеджер даній компанії має намір використовувати цей потенціал. Велике його значення і для залучення ділових партнерів, створення спільних підприємств, а також для отримання фінансування.

Найбільшою мірою бізнес-план використовується при оцінці ринкової ситуації як поза фірми, так і всередині неї при пошуку інвесторів. Він може допомогти великим підприємцям розширити справа за допомогою покупки акцій іншої фірми або організації нової виробничої структури, а також служить основою для формування загальнодержавної стратегії планування.

1.3 Структура бізнес-плану

Перш ніж визначити структуру бізнес-план, потрібно знати те,що бізнес план не має чітко визначеної й устояної структури. Однак, відповідно до рекомендацій ЮНІДО бізнес - план повинний містити наступні основні розділи:

концепція бізнесу (резюме);

ситуація в даний час і коротку інформацію про підприємство;

характеристика об'єкта бізнесу;

дослідження й аналіз ринку;

організаційний план (у тому числі правове забезпечення);

персонал і управління;

план виробництва;

план маркетингових дій;

потенційні ризики;

фінансовий план і фінансова стратегія.

Концепція бізнесу це стислий огляд інформації про намічуваний бізнес і цілі, що ставить перед собою підприємство, починаючи власну справу чи розвиваючи наявну. Концепція є гранично скороченою версією самого бізнес плану. Ключові моменти концепції бізнесу: можливості для бізнесу, їхня привабливість, важливість для підприємства, необхідні фінансові ресурси (власні чи позикові), можливий термін повернення позикових засобів, очікуваний прибуток і його розподіл, умови інвестування.

У главі "Ситуація в даний час і коротка інформацію про підприємство" відбиваються головні події, що вплинули на появу ідей передбачуваного бізнесу; головні обставини і проблеми, що стоять перед підприємством; стан на ринку і прогрес, якого необхідно домогтися (завоювання ринку, стабілізація на ринку, та його розвиток). Далі в стислій формі приводиться основа інформація про підприємство: дата заснування, місце перебування, форма власності, організаційно правова форма, засновники, основний вид діяльності, розмір статутного капіталу, юридична адреса.

Характеристика об'єкта бізнесу. Відповідно до пропонованої типології бізнес планів об'єктом бізнесу, може бути або бізнес лінія (продукція, послуги, технічне рішення), або створення нового підприємства чи розвиток діючого. Характеризуючи об'єкт бізнес-лінії необхідно підкреслити його унікальність, важливість для споживачів а також можливість вибору. Далі треба описати, які економічні переваги одержать виробники і споживачі. Можливо, це зниження собівартості продукції або додаткові послуги споживачам. Вони можуть збільшити ціну на продукцію, але залучити споживача її унікальністю чи якістю. Бажаний перелік функціональних особливостей продукту, якщо можливо рекламний листок, прайс-лист. Завершує розділ опис можливих ключових факторів успіху, наприклад, новий для ринку продукт чи послуга, виграш у часі з появою продукту.

Дослідження й аналіз ринку. У першу чергу ринкові дослідження спрямовані на виявлення сьогоднішніх споживачів продукції. Бажано також визначити пріоритети, якими керується споживач при покупці: якість, ціна, час і точність постачання, надійність постачань, сервісне обслуговування.

Також потрібно дослідити сегментацію ринку, визначити розміри і ємність ринків по продукції підприємства. Для цього потрібно знайти відповіді на такі важливі питання: хто, чому, скільки і коли буде готовий купити продукцію підприємства.

Перш за все потрібно проаналізувати, як швидко продукція та послуги затвердяться на ринку й обґрунтувати можливість подальшого його розширення. Необхідно оцінити основні фактори, що впливають на розширення ринку (наприклад тенденції розвитку галузі, регіону, соціально-економічну регіональну політику, створення конкуренції). Важливим відстеженням є оцінка конкурентів. Тобто потрібно виділити і проаналізувати сильні і слабкі сторони свої і конкурента,а також конкурентоздатність вироблених товарів, послуг.

У розділі "Організаційний план" необхідно привести організаційну структуру підприємства, з розгляду якої повинно бути чітко видно, хто і чим буде займатися, як будуть здійснюватися взаємодія, координація і контроль діяльності служб і підрозділів. Крім того, бажано дати відомості про загальну потребу в робочій силі, організації набору і спеціальної підготовки, умовах праці, організації оплати праці.

Підрозділом організаційного плану може бути правове забезпечення діяльності підприємства, у якому приводиться вся інформація про правові аспекти діяльності (відомості про реєстрацію, установчі документи, форма власності, законодавчі обмеження, особливості оподатковування, патентного захисту).

У розділі "Персонал і управління" варто відбити характеристику головних менеджерів і основного персоналу, що відповідають за реалізацію бізнес-плану (вік, освіта, послужний список, кваліфікація). Це повинні бути фахівці-професіонали, здатні в умовах ринку забезпечити прибуткове ведення бізнесу. У бізнес плані підприємства приводиться також структура управління.

План виробництва. Якщо об'єктом бізнесу є продукція, то розділ починається з опису виробничого процесу з вказівкою операцій, що доручаються субпідрядникам. Якщо об'єктом бізнесу є підприємство, то розділ починається з опису технологічних переділів виробництва. Прогноз обсягів виробництва і реалізації продукції здійснюється на основі зіставлення результатів маркетингових досліджень з виробничими можливостями підприємства. Обсяг виробництва в номенклатурному розрізі прогнозується по періодах: перший рік по кварталах; другий рік по півріччях; у наступні роки у цілому за рік.

Обсяг реалізації у вартісному вираженні прогнозується на основі виробничої програми з урахуванням лагу, тобто проміжку часу з моменту початку виробництва до моменту перших надходжень коштів від реалізації продукції. Тут необхідно відбити потребу у виробничих приміщеннях, їхню площу, потребу в земельних ділянках. Також у даному розділі бізнес плану відбивається потреба в додатковому устаткуванні і матеріальних ресурсах із вказівкою основних постачальників. На основі проведених розрахунків визначається загальна потреба в інвестиціях на придбання основних засобів і на приріст оборотного капіталу. Розділ закінчується розрахунком витрат виробництва і собівартості виробленої продукції.

План маркетингу план заходів щодо досягнення наміченого обсягу продаж і одержанню максимального прибутку шляхом задоволення ринкових потреб. У цьому розділі повинна бути дотримана чітка маркетингова орієнтація на споживача (знання його запитів, унікальності й адресності продукції, високоякісний сервіс, доступна ціна, своєчасність постачань, надійність, стабільність).

Якщо об'єктом бізнесу є підприємство, рекомендується розробити стратегію його розвитку.

Розробляючи стратегію розвитку підприємства доцільно врахувати вплив зовнішнього оточення (тенденції зміни технологій, запитів і мотивації споживачів) з метою адаптації підприємства до мінливих ринкових ситуацій шляхом розробки комплексу маркетингу, що включає товарну, цінову, збутову політику і сервісне обслуговування.

Особлива увага повинна бути приділена товарній і ціновій політиці з відстеженням конкурентів. При цьому необхідно визначити й узагальнити головні труднощі по входженню в дані сфери бізнесу і намітити шляху їхнього подолання.

Треба шукати відповіді на питання, як завоювати, зберегти і збільшити частку ринку, як дістати достатній прибуток.

Товарна стратегія припускає визначений курс дій, завдяки якому забезпечується ефективне з комерційної точки зору формування асортименту товарів, гнучке пристосування наявних або створюваних ресурсів до ринкових умов.

Потенційні ризики. У ринкових умовах цей розділ особливо важливий, і від глибини його пророблення в значній мірі залежить довіра потенційних інвесторів, кредиторів і партнерів по бізнесу. Слід зазначити, що важлива не стільки точність розрахунків, скільки необхідність заздалегідь передбачити всі можливі ризикові ситуації. Варто враховувати як мінімум, такі види ризиків: виробничі, комерційні, фінансові і пов'язані з форс-мажорними обставинами.

Виробничі ризики пов'язані з різними порушеннями у виробничому процесі і процесі постачань сировини, матеріалів, комплектуючих. Як правило, заходами для зниження виробничих ризиків є діючий контроль за ходом виробничого процесу і посилення впливу на постачальників шляхом диверсифікованості постачальників.

Комерційні ризики пов'язані з реалізацією продукції на товарному ринку (зменшення розмірів і ємності ринків, зниження платоспроможного попиту, поява нових конкурентів). Заходами для зниження комерційних ризиків можуть бути систематичне вивчення кон'юнктури ринку, створення дилерської мережі, відповідної цінової політики, створення мережі сервісного обслуговування, Public Relations, реклама.

Фінансові ризики викликаються інфляційними процесами, загальними неплатежами, коливаннями валютних курсів. Вони можуть бути знижені завдяки створенню системи ефективного фінансового менеджменту, роботі з дилерами на умовах передоплати.

Ризики, пов'язані з форс-мажорними обставинами ризики, обумовлені непередбаченими обставинами. Заходом для їхнього зниження служить робота підприємства з достатнім запасом фінансової міцності.

Ціль фінансового плану визначити ефективність пропонованого бізнесу. У даному розділі необхідно представити звіт про прибутки і збитки, баланс грошових витрат і надходжень, прогнозний баланс активів і пасивів, стратегію фінансування. Розрахунки робляться по трьох варіантах: оптимістичному, песимістичному і найбільш ймовірному. Розходження в прибутках і грошових коштах при переході від одного варіанта до іншого виявлять ступінь можливого ризику.

Звіт про прибутки і збитки показує, як буде формуватися і змінюватися прибуток, і власне кажучи є прогнозом фінансових результатів. Баланс грошових витрат і надходжень дозволить оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в бізнес у розбивці за часом, перевірити синхронність надходжень і витрат коштів, а значить перевірити майбутню ліквідність (ліквідність у даному випадку це здатність вчасно погашати зобов'язання перед кредиторами за рахунок засобів, що надходять на розрахунковий рахунок).

Прогнозний баланс активів і пасивів складається на початок і кінець кожного року планованого періоду і має надзвичайно важливе значення для потенційних інвесторів і кредиторів, оскільки дозволяє оцінити, які саме активи нарощуються в динаміці і за рахунок яких засобів.

Описуючи стратегію фінансування необхідно викласти план одержання засобів і відповісти на такі питання

- скільки потрібно засобів для реалізації проекту;

- звідки намічено отримати кошти й у якій формі;

- коли можна чекати повного повернення вкладених коштів і одержання інвесторами доходу на них (оцінка термінів повернення засобів);

У даному розділі необхідно також вказати наступні моменти:

- наскільки чуттєвий прогноз по обсягах продажів до змін цін і обсягів продажів;

- рух готівки, потреба в ній і основні фактори, що впливають на неї, наприклад управління кредитами;

- фінансові вимоги;

- результат для інвестора (очікувані прибутки).

В структурі найголовнішу роль відіграє концепція бізнесу або резюме. Саме в цьому пункті потрібно відобразити найголовніші питання всього бізнес-плану та охарактеризувати сам бізнес.

Зазначена структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але тут указані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

Багато хто з підприємців помилково вважає, що структура бізнес-плану й послідовність його розробки -- одне й те саме, що завжди є якась позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану, підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, які задають одну-єдину послідовність дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: "Хочеш створити бізнес -- починай з маркетингу" не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації. Водночас можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві "перескочити" через ключові етапи цього процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

Бізнес-план -- це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану. Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

1) бізнес-план має бути стислим, простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів, як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20--25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну інформацію, яка цікавить або може цікавити читача. За необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути винесена в додатки (обсяг додатків не обмежується).

Бізнес-план як документ для внутрішньо фірмового користування має бути детальним планом виробничої діяльності. Це дає змогу розв'язати багато проблем фірми заздалегідь, на папері, раніше, ніж підприємець перейде до конкретних практичних дій.

Невід'ємною складовою бізнесу, орієнтованого на виробничу діяльність, є оцінка того, як фірма вироблятиме свою продукцію. Основне завдання виробничого плану -- довести, що фірма:

-- реально спроможна організувати виробництво;

-- здатна виготовляти необхідну кількість товарів відповідної якості;

-- має можливості придбати необхідні для цього ресурси

оцінка бізнес планування україна



2. Аналіз методики складання бізнес-планів

2.1 Методика складання бізнес-плану

Складання бізнес-плану -- нагальна потреба, продиктована виробничою діяльністю. Робота над планом -- це робота над організацією виробничої діяльності. Запорукою успіху підприємницької діяльності є успішний початок справи. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.

Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану.

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1) здійснюється пошук підприємницької ідеї;

2) вибирається сфера діяльності;

3) обґрунтовується доцільна форма організації бізнесу;

4) приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи ("мозкового штурму", конференції ідей, "колективного блокнота", контрольних запитань, фокальних об'єктів ).

Вибір сфери підприємницької діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) відбувається з урахуванням:

1) суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;

2) особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);

3) зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавче заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність відбувається в межах певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1) визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;

2) визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;

3) визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу ;

4) безпосередній вибір форми організації бізнесу.

До основних питань опрацювання концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу: створення нового підприємства "з нуля"; придбання фірми, що вже існує; придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, заняття певною діяльністю) товарів чи послуг, у великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Підготовча стадія. Наявність концепції власної справи ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них -- це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану. Відтак на підготовчій стадії:

1) збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес. Чим більше інформації буде зібрано, тим більш обґрунтованими будуть наступні розрахунки;

2) з'ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори, галузеві фактори, конкуренти;

3) оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми -- це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони -- це те, в чому фірма відстає від конкурентів;

4) визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;

5) формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;

6) аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контроль за витратами, диференціацію; фокусування.

Основна стадія -- це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії -- довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. Звичайно, зробити це можна за допомогою ретельно підготовленого бізнес-плану. При цьому сформульовані на початковій і підготовчій стадіях концепція, місія, цілі та стратегія майбутнього бізнесу утворюють "каркас" бізнес-плану, визначають його спрямованість, логіку відповідних розділів побудови і зміст.

2.2 Інформаційне поле бізнес-плану

Процес розробки бізнес-плану починається із збору та формування необхідної інформації щодо майбутнього бізнесу, тобто формування інформаційного поля. Інформаційне поле бізнес-плану - це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного, соціального характеру, які забезпечать потреби підприємця і сформують базу даних, на основі якої він буде опрацьовувати свій бізнес-план.

Основними джерелами такої інформації можуть бути:

· власний практичний досвід;

· безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками та іншими діючими та потенційними учасниками Вашого ринку;

· статистична інформація про стан та тенденції розвитку даної сфери;

· законодавчі акти;

· рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарок, різні публікації з питань підприємництва;

· самостійний збір інформації за допомогою різноманітних засобів (опитування, анкетування, тощо).

Цінність бізнес-плану залежить від якості інформаційної бази, на основі якої він розроблений.

3. Складання та експертна оцінка бізнес-плані в умовах України

3.1 Необхідність і основні принципи бізнес-планування в Україні

Економічна криза в Україні, посилена світовими проблемами, призвела до спаду виробництва і, як наслідок, зростання безробіття. За даними служби зайнятості, у січні 2009 року на десять вакантних посад в Україні претендувало 108 осіб [9]. Заходи щодо подолання безробіття в першу чергу спрямовані на збереження існуючих і створення нових робочих місць. Тому держава намагається активно сприяти особам, які організовують власний бізнес, шляхом одноразової виплати допомоги з безробіття для організації підприємницької діяльності.

Рішення про одноразову виплату допомоги з безробіття (або відмову у її виплаті) приймається директором центру зайнятості на підставі висновку відповідної комісії щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Висновок комісії надається, виходячи з результатів професійної діагностики безробітного, набутих ним знань з організації підприємницької діяльності та аналізу його бізнес-плану, який має переконати в доцільності інвестування коштів у майбутній бізнес.

Відсутність чітко визначених критеріїв, за якими має оцінюватись бізнес-план започаткування підприємницької діяльності, значно ускладнює роботу комісії та робить експертну оцінку дещо суб'єктивною.

Однією з основних проблем під час прийняття управлінських рішень інвестиційного характеру є визначення якості бізнес-плану. Проблемі оцінки ефективності інвестиційних проектів присвячена велика кількість досліджень.

У дослідженнях учених розглянуто питання теоретичного обґрунтування і практичного використання методик і методів оцінки ефективності інвестиційних проектів, розроблено методичні рекомендації для оцінки ефективності реалізації інвестиційних проектів відповідно до потреб окремих галузей народного господарства, регіонів, підприємств.

Світовий досвід організації підприємництва свідчить, що успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності та форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності. Планування нового бізнесу набуває дедалі більшого значення у зв'язку зі швидкими змінами в зовнішньому середовищі. Інструментом вирішення однієї з визначальних для започаткування бізнесу проблем - залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів - виступає ретельно розроблений бізнес-план, який повинен переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху і заслуговує на фінансову підтримку.

Прийняття рішення інвестиційного характеру потребує неупередженої об'єктивної оцінки, що враховує національну специфіку та місцеві особливості.

Оцінку бізнес-плану можуть здійснювати як ініціатори відповідних підприємницьких проектів, так і зовнішні користувачі інформації: інвестори, кредитори, органи державної влади. Найчастіше для цього застосовується експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню. Проте відсутність науково-методичних розробок щодо комплексної оцінки якості бізнес-планів, які б враховували національну специфіку щодо започаткування та ведення бізнесу, значно ускладнюють роботу експертів.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Інвестори не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом, що переконує у життєздатності підприємницького проекту і дає відповіді на запитання: які кошти необхідні для реалізації проекту, хто є конкретним споживачем, чи виправдовує себе проект економічно та ін. За таких умов питання оцінки якості розробки бізнес-плану набувають особливої актуальності як для інвесторів, так і для підприємців, адже і тим, і іншим потрібно знати критерії, відповідно до яких визначається якість бізнес-плану.

3.2 Експертна оцінка бізнес-плану

Бізнес-план є специфічним документом, який розкриває низку проблем залежно від мети його створення, тому провести експертизу бізнес-плану, засновану на використанні будь-яких коефіцієнтів, порівняно складно.

У загальному розумінні експертиза - це дослідження фахівцем будь-яких питань, розв'язання яких потребує спеціальних знань, а оцінка - встановлення уявлення про значення, сутність, рівень (цінність) будь-якого явища. Таким чином, експертна оцінка передбачає кількісно виміряне судження фахівця.

Практика свідчить, що експертні судження в разі дотримання правильної методології проведення експертизи містять достатньо достовірну інформацію, використання якої забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Критеріями достовірності є точність та відтворюваність результатів експертизи.

Експертиза бізнес-плану має задовольняти такі вимоги:

· багатокритеріальність (максимальне врахування впливових факторів щодо ефективного ведення бізнесу);

· мінімальна трудомісткість, а отже, і вартість експертних робіт (використання добре опрацьованих методик, залучення висококваліфікованих фахівців, застосування сучасних програмних продуктів);

· мінімальні витрати часу на проведення експертизи;

· максимальна об'єктивність (можливість залучення незалежних експертів);

· максимальна відповідність цілям проведення експертизи.

Під час експертизи бізнес-плану виконуються такі завдання:

· оцінка міри відповідності бізнес-плану національним умовам здійснення підприємницької діяльності (формулюється з орієнтацією на вимоги чинної нормативно-правової бази, державної політики у сфері підприємництва та сучасного стану суспільства);

· оцінка повноти та релевантності наданої інформації;

· розробка рекомендацій щодо залучення необхідної додаткової інформації, методів її збирання, а також напрямів коригування документа з метою усунення помилок [4].

Методики експертної оцінки, розроблені зарубіжними науковцями, є досить трудомісткими, їх важко застосовувати до оцінки бізнес-планів саме підприємницьких проектів, адже вони не враховують реального стану підприємницького середовища в Україні.

Наприклад, за умовами конкурсу бізнес-проектів для середніх і малих підприємств ЄБРР експертиза здійснюється за чотирма напрямками з відповідним розподілом балів:

· аналіз проекту за документацією бізнес-плану - до 50 балів;

· кредитна оцінка підприємства банком та головним кредитним радником ЄБРР - за результатами відвідання підприємства - до 20 балів;

· усна презентація проекту - до 25 балів;

· Х-фактор (інноваційність продукту, новизна для українського ринку) - до 5 балів.

У цьому випадку за бізнес-план нараховується лише до 50% від усієї суми балів. Оцінка існуючого бізнесу та фізичних активів підприємства може дати ще до 20%. Вдала презентація компанії та точні відповіді на запитання журі забезпечать решту - 30% усіх балів [15].

Російські вчені запропонували п'ять експертних моделей:

· якісну, що передбачає написання рецензії з якісними висновками за розділами і в цілому на основі аналізу шести груп факторів: проблеми, виробництво, фінанси, ринок, менеджмент, організація;

· спрощену кількісну за групами факторів (зважену), коли групи факторів експертно зважуються, і за розробленою шкалою відповідних оцінок формується загальна оцінка бізнес-плану;

· бінарну за факторами, коли за шістьма названими групами факторів дається проста оцінка “так-ні” (0-1);

· трифакторну, коли за шістьма групами чи за 50-60 факторами встановлюється трирівнева оцінка “так - формально наявне - ні”.

· велику багаторівневу [7].

Існують і інші методики. Відповідно до найпоширенішої з них для кожного окремо взятого розділу бізнес-плану вибирають визначену кількість загальних, найбільш значущих для нього критеріїв-еталонів, які потім “накладаються” на певний розділ реального бізнес-плану, що тестують на відповідність еталону [4].

Міжнародний досвід експертної оцінки бізнес-плану свідчить про глобальний характер проблеми, тому особливої актуальності набуває адаптація міжнародних методик до умов української економіки, а саме: визначення критеріїв, відповідно до яких має оцінюватись бізнес-план підприємницького проекту. Незважаючи на те, що на зміст бізнес-плану впливає багато чинників, процес формування структури бізнес-планів має багато спільного. Зокрема, будь-який бізнес-план, який представляється майбутньому інвестору (в конкретному випадку - службі зайнятості населення), повинен містити такі логічно пов'язані між собою розділи.

Вступ (резюме, короткий опис проекту)

Опис продукції чи виду діяльності (роботи або послуги)

План маркетингу

Виробничий (комерційний) план

Організаційний план

Ризики

Фінансовий план

Висновки

Додатки

Систему критеріїв для комплексної оцінки такого бізнес-плану можна запропонувати у вигляді схеми (див. рисунок).

Запропонований підхід узагальнює багаторічний досвід розвитку підприємництва. У його основу покладено визначення чинників, що впливають на забезпечення стійкості бізнесу та конкурентної переваги з урахуванням реального стану підприємницького середовища в Україні.

Відповідно до запропонованого підходу доцільне застосування бальної системи оцінки бізнес-плану, за якої його сумарна оцінка складатиметься з оцінки всіх розділів, максимальна оцінка яких, у свою чергу, має бути диференційованою за ступенем впливу на досягнення бажаного підприємницького ефекту.

Рис 3.1 Система критеріїв комплексної оцінки бізнес-плану підприємницького проекту

За умов спаду виробництва, коли здійснюється масове звільнення працівників, служба зайнятості активно підтримує бажання осіб, які втратили роботу, розпочати власну справу шляхом одноразової виплати допомоги з безробіття.

Одноразова допомога розглядається як частина стартового капіталу майбутнього бізнесу, а доцільність інвестування коштів визначається відповідно до рішення спеціально створеної комісії на підставі аналізу бізнес-плану претендента.

Відсутність в Україні єдиних вимог до критеріїв оцінки бізнес-плану значно ускладнює його експертну оцінку та робить її дещо суб'єктивною.

Для аналізу бізнес-плану найкраще застосовувати експертний підхід, оскільки показники якості бізнес-плану не піддаються безпосередньому вимірюванню.

Комплексний підхід до аналізу бізнес-плану дозволяє не тільки враховувати багатоаспектність цього документа, але і представити цілі і вимоги різних учасників проекту, а отже, і передбачити на кожному етапі повний набір завдань для їх вирішення.

Висновок

Отже, бізнес-план є принципово новим для нашої економіки документом. У традиційному для вітчизняного планування техніко-економічному обґрунтуванні оцінці економічної ефективності проекту відводилося всього декілька сторінок тексту. Цього було цілком достатньо в умовах централізованої планованої економіки, де інвестором виступав держбюджет, а своєрідним маркетингом займався орган державного забезпечення ресурсами. На відміну від техніко-економічного обґрунтування бізнес-план детально характеризує всі основні аспекти майбутнього підприємства або бізнесу, в ньому аналізуються проблеми, з якими фірма може зіткнутися, а також визначаються способи рішення подібних проблем.

В умовах ринкової економіки володіння мистецтвом складання бізнес-плану стає вкрай актуальним, що обумовлене наступними причинами:

1. У нашу економіку входить нове покоління підприємців, багато хто з яких не має досвіду керівництва підприємством і тому вельми смутно уявляє собі всі проблеми, що чекають у майбутньому.

2. Господарське середовище, що змінюється, ставить і досвідчених керівників перед необхідністю інакше прораховувати свої дії на ринку, готуватися до такого незвичного раніше для них заняття, як боротьба з конкурентами.

3. Розраховуючи одержати іноземні інвестиції для підйому вітчизняної економіки, українські підприємці повинні уміти обґрунтувати свої заявки і довести (на основі прийнятої на заході документації), що вони здатні оцінити всі аспекти використання інвестицій не гірше за бізнесменів з інших країн.