Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"

Кошторисно-фінансові показники інвестиційних витрат проекту наведені в табл.2.2 , кошторисно-фінансові показники поточних витрат проекту наведені в табл.2.3.

Таблиця 2.2

Калькуляція інвестиційних витрат (основних платежів по здійсненню проекту) та поточних витрат (моніторинг) проекту

№п\п	Призначення платежу	Термін	Cума (в тис. ЄВРО)
1	Збір та обробка необхідної для виконання проекту інформації по обласних газорозподільних підприємствах	05.03.2008	30,00
2	Закупівля вимірювальних приладів	25.03.2008	292,58
3	Закупівля ущільнювальних матеріалів	25.03.2008	618,00
4	Виконання пробних вимірювань для розробки проектно-технічної документації (PDD)	01.05.2008	39,48
5	Валідація проекту	15.05.2008	13,75
6	Оплата 25% вартості робіт по проекту	15.06.2008	511,39
7	Оплата 30% вартості робіт по проекту	15.09.2008	547,53
8	Оплата 40% вартості робіт по проекту	31.10.2008	732,27
Всього	2 785,00
Примітка: 5% вартості робіт по проекту включені в виконання пробних вимірювань і валідацію проекту
99	Щорічні витрати на моніторинг та ремонти (поточні витрати)	Щорічно 2008 -2012	55,0

Структура проектного фінансування - іноземний інвестор, реалізація інвестування згідно Кіотському протоколу по фінансуванню проектів зниження шкідливих викидів агресивних газів в атмосферу.

Для реконструкції газорозподільної інфраструктури ВАТ «Дніпропетровсьгаз» необхідні інвестиції на суму близько 3 млн. євро. Фінансовий стан ВАТ не дозволяє виконати проект без залучення інвестицій. Проект спільного впровадження по Кіотському протоколу забезпечує механізми, що дозволяють залучити фінансові кошти для модернізації газорозподільних мереж. Інвестиції, необхідні для виконання проекту, повертаються інвестору за рахунок реалізації одиниць скорочення викидів (ОСВ), що генеруються даним проектом. Тобто виконання даного проекту скорочення викидів (СВ) дозволить генерувати зменшення викидів парникового газу, що дозволяє згідно Кіотському протоколу отримати інвестовані кошти з міжнародних фондів після проведення експертизи по розрахунку рівня реального скорочення викидів (СВ) після реалізації проекту (кредитні «карбон-бонуси»).

В таблиці 2.3 наведені розрахунки зниження обсягів викидів у ході реалізації проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» з існуючого рівня 2,8% до проектного 0,8%.

Таблиця 2.3

Кількість одиниць скорочення викидів (ОСВ) протягом періоду дії проекту (2008 - 2012)

Рік	2008	2009	2010	2011	2012
Зменшення викидів, млн.м3	60	62	65	68	70

Розмір необхідних інвестицій для реалізації проекту в грошовому еквіваленті «одиниць скорочення викидів» ( ОСВ) - € 3 млн. євро.

Прогнозована вартість одиниці скорочення викидів (ЄВРО) - 12,5 ЕВРО / 1000 м3.

Таким чином, при підтвердженому обсягу скорочення викиді 300 млн.м3, інвестор отримає кредитних «карбон-бонусів» на суму 3,75 млн. євро, тобто чистий дохід інвестора становитиме 0,75 млн. євро (рентабельність інвестування становитиме - 25%).

Моніторинг проекту та поточні витрати на стадії експлуатації.

Основні заходи для моніторингу зниження викидів парникових газів після впровадження проекту - як зазначено вище усі витоки будуть відремонтовані протягом першого року впровадження проекту (2008 р), після цього, з метою забезпечення щорічної перевірки ремонтування витоків, буде забезпечений відповідний моніторинг згідно визначеного плану.

Контроль повторних витоків:

1. Кожний елемент, відремонтований в процесі проведення робіт проекту СВ, отримає індивідуальний серійний номер, який буде позначено на елементі та зафіксовано за допомогою цифрового знімку даного елементу та його номеру.

2. Інформація відносно кожного відремонтованого елемента буде зберігатися у базі даних, в тому числі фотографії, що демонструють обсяги витоків та ін.

3. Кожний елемент, відремонтований в процесі проекту СВ, буде перевірятись групою моніторингу проекту СВ принаймні один раз на рік за допомогою термокондуктометричних детекторів та детекторів каталітичного окиснення. Ці перевірки будуть здійснюватись незалежно від регулярних перевірок устаткування, які проводяться Житомиргаз, Рівнегаз, Хмельницькийгаз, Дніп-ропетровськгаз, Миколаївгаз, Тисменицягаз та Запоріжжягаз.

4. Якщо повторних витоків не виявлено, група моніторингу проекту СВ робить цифровий знімок кожного компоненту, на якому присутні його серійний номер та показники детектора витоків, що вказують на відсутність витоку. Даний цифровий знімок з датою, часом, серійним номером компонента та деталями часу перевірки буде внесено в базу даних.

5. Якщо виявлено повторний витік, група моніторингу проекту СВ ро-бить цифровий знімок кожного компоненту, на якому присутні його серійний номер та показники детектора витоків, та починає виконувати процедури «Ремонтування повторних витоків».

Ремонт повторних витоків

6. У місці виявлення витоку група моніторингу проекту СВ застосовува-тиме пробовідбірник Hі-Flow Sampler для визначення обсягів витоку. Вияв-лення витоку та вимірювання не може проводитись у той же день, оскільки пробовідбірник Hі-Flow Sampler не виноситься на ділянки контролю під час обстеження на предмет наявності витоків.

7. Кожний витік вимірюється двічі за допомогою пробовідбірника Hі-Flow Sampler. Обидва значення обсягу витоків фіксуються. Якщо два результати вимірювання різняться більше, ніж на 10%, зазвичай це вказує на суб'єктивну похибку і вимір буде припинено. Група, що здійснює вимірювання, по-вина змінити положення та розпочати вимір спочатку. Якщо два результати вимірювання різняться менше, ніж на 10%, більше значення буде використовуватись для розрахунку обсягів витоків в результаті впровадження проекту.

8. Буде зроблено цифровий знімок компонента, його серійного номера та показників пробовідбірника Hіgh-Flow Sampler.

9. Потім витік буде усунено групою моніторингу проекту СВ.

10. Коли витік відремонтовано, компонент буде обстежено ще раз за допомогою термокондуктометричних детекторів або детекторів каталітичного окиснення, щоб переконатися в ефективності ремонту. Буде зроблено цифровий знімок (включаючи зазначення часу) компонента, його серійного номера та показників пробовідбірника.

11. Уся інформація відносно даних робіт буде зберігатися в базі даних.

2.3 Визначення комерційної ефективності запропонованих заходів із врахуванням можливих ризиків

Ефективне використання факторів виробництва визначається як відношення результату до затрат. Існує багато коефіцієнтів продуктивності, тому що є безліч методів виміру результатів і витрат.

Метод дисконтування грошових потоків або метод поточної вартості - найкраща існуюча основа для аналізу грошових потоків від інвестиції [113].

Часто інвестиції протягом того самого або декількох періодів часу характеризуються як доходами, так і витратами. У цьому випадку зручно використовувати наступну термінологію:

- якщо протягом деякого періоду доходи перевищують витрати, то говорять про чисті доходи (net benefіts) або про позитивні грошові потоки (posіtіve cash flows);

- якщо ж протягом деякого періоду часу витрати перевищують доходи, то говорять про чисті витрати (net expendіture) або про відтоки грошових коштів(cash outlay);

Уся серія грошових потоків за період експлуатації інвестиції називається потоком коштів (cash flow stream), що складаються з позитивних грошових потоків чистих доходів і негативних грошових потоків чистих витрат.

Одна з базових концепцій інвестиційної економіки комерційного підприємства і теорії прийняття інвестиційних управлінських рішень полягає в тому, що вартість визначеної суми коштів - це функція часу виникнення грошових доходів або витрат.

Оцінка дисконтованої економічної ефективності фінансових інвестицій основана на різноцінності грошових потоків коштів в часі, що пояснюється такими причинами [114]:

зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

отримання процентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);

ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов'язання).

Так чи інакше відбувається зміна цінності національної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати методом порівнювання різночасових грошей, так званим дисконтуванням [115].

Майбутня вартість (цінність) Бв сьогоднішніх грошей визначається за формулою (дисконтування постнумерандо - приведення поточної вартості до майбутньої вартості на дату кінця всіх періодів дисконтування):

(2.1)

де Св - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора

нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня вартість (цінність) Св майбутніх грошей визначається таким чином (дисконтування пренумерандо - приведення всіх майбутніх вартостей до сьогоднішньої вартості на дату початку періоду дисконтування):

(2.2 )

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії [119]:

чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

індекс рентабельності інвестиції (Probabіlіty Іndex, PІ);

внутрішня норма прибутку (Іnternal Rate of Return, ІRR);

модифікована внутрішня норма прибутку (Modіfіed Іnternal Rate of Return, MІRR);

дисконтований строк окупності інвестиції (Dіscounted Payback Perіod, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

строк окупності інвестиції (Payback Perіod, PP);

коефіцієнт ефективності інвестиції (Accountіng Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту(ЧДД)

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (ІC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (ІC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2, …, Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [85]:

(2.3)

(2.4)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на згенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.5)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (2.5) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

Показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивений у просторово-тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції(ІД,ІДД)

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PІ) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [85]:

(2.6)

Якщо PІ>1, то проект варто прийняти; якщо PІ<1, то проект варто відкинути; якщо PІ=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PІ модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на згенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.7)

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником: він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень - чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект. Завдяки цьому критерію PІ дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV (зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, те вигідніше той з них, що забезпечує велику ефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.

в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції(ВНД)

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (ІRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю: ІRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити ІC=CF0, то ІRR знаходиться з рівняння [85]:

(2.8)

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтованих множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з “+” на “-” чи з “-” на “+”. Далі застосовують формулу

(2.9)

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r1)>0 (f(r1)<0)); r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

г) Метод визначення строку окупності інвестицій(СО, ДСО)

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [85]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:

, при якому (2.10)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (1.10) модифікується для розрахунків як :

(2.11)

Деякі фахівці при розрахунку показника СО= РР рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (2.12)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(2.13)

В табл.2.4 наведені вихідні дані проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз», за результатами яких в табл.2.5 -2.7 наведені результати розрахунків дисконтованої ефективності варіантів проекту за алгоритмами розрахунку (2.3) -(2.13).

Таблиця 1.4

Вихідні дані проекту (2008 - 2012 роки)

Параметри	2008	2009	2010	2011	2012
1. Обсяг зниження втрат на витоки в млн.м3	60	62	65	68	70
2. Додатковий доход ВАТ від продажу газу в млн. грн. (мінус витрати на моніторинг)	6,499	6,21373	6,34371	6,47369	6,60367
3. Обсяги іноземних інвестицій в млн. грн.	22,650
4. Обсяги кредитних «карбон-бонусів» інвестору, млн. грн.	-5,662	-5,662	-5,662	-5,662	-5,662

Таблиця 2.5

Результати розрахунку дисконтованої ефективності проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» при ставці дисконтування 25% річних (номінальний варіант інвестування з відшкодуванням інвестору кредитних «карбон-бонусів»)

Таблиця 2.6

Результати розрахунку дисконтованої ефективності проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» при ставці дисконтування 25% річних (класичний варіант інвестування з максимальним ризиком)

Як показують результати розрахунку дисконтованої ефективності проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» при ставці дисконтування 25% річних (номінальний варіант інвестування з відшкодуванням інвестору кредитних «карбон-бонусів»), наведені в табл.2.5, інвестиційні дисконтовані характеристики проекту для ВАТ «Дніпропетровськгаз» є позитивними:

- повернення інвестицій здійснюється за рахунок міжнародних коштів по Кіотському протоколу, тобто для ВАТ «Дніпропетровськгаз» інвестування є безоплатним;

- дисконтований чистий дохід за 5 років становить 17, 2 млн. грн.;

- дисконтований чистий прибуток за 5 років становить 11,2 млн. грн.

- щорічний додатковий прибуток 6,5 млн. грн. суттєво знижує операційний збиток в 24 -26 млн. грн., характерний для діяльності ВАТ «Дніпропет-ровськгаз» за останні роки.

- норма ВНД проекту становить 52,075%, що практично в 2 рази вище норми дисконтування, та свідчить про високий рейтинг інвестиційної привабливості проекту (табл.2.7).

Таблиця 2.7

Результати розрахунку ставки ВНД проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» (номінальний варіант інвестування з відшкодуванням інвестору кредитних «карбон-бонусів»)

Як показують результати розрахунку дисконтованої ефективності проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» при ставці дисконтування 25% річних (класичний варіант інвестування без відшкодуванням інвестору кредитних «карбон-бонусів»), наведені в табл.2.6, інвестиційні дисконтовані характеристики такого варіанту проекту для ВАТ «Дніпропетровськгаз» є негативними, тобто отриманого від експлуатації інвестиції грошового потоку прибутку недостає для покриття дисконтованого грошового потоку інвестицій. Тобто, без механізму міжнародної підтримки ВАТ «Дніпропетровськгаз» не зможе виконати проект зниження витоків газу в навколишнє середовище.

Планування та реалізація інвестиційних проектів відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовищ. Під невизначеністю розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації проекту [81].

Невизначеність, що пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій та наслідків називається ризиком.

Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає приймати ефективні рішення до настання ризикових подій. Модель організації робіт по управлінню ризиком приведена на рис.2.2.

Найбільш розповсюдженою характеристикою ризику є загроза або небезпека виникнення невдач в тій чи іншій діяльності, небезпека виникнення несприятливих наслідків, змін зовнішнього середовища, які можуть викликати втрати ресурсів, збитки, а також небезпеку від якої слід застрахуватись.

При оцінці інвестиційних проектів найбільш суттєвими є наступні види невизначеності та інвестиційних ризиків [65]:

- невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;

- ризик, пов'язаний з нестабільністю економічного законодавства та поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку;

- зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);

Рис.2.2. Модель управління ризиком [86]

- неповнота та неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметрах нової техніки та технології;

- коливання ринкової кон'юнктури, цін, валютних курсів, невизначеність природно - кліматичних умов, можливість стихійних лих;

- виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак тощо);

- невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників; неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділові репутації підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкротств, зривів договірних зобов'язань).

За джерелами виникнення ризики класифікуються на [65]:

- політичні;

- господарські;

- форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

- ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;

- нестабільністю політичної влади;

- неадекватністю політичних рішень.

Господарські ризики можуть включати:

- ризик зміни податкового законодавства;

- ринковий ризик (відсутність попиту на товари та послуги);

- ризик капітальних вкладень (інфляція);

- ризик зміни цін постачальників;

- ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;

- ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні обставини включають:

- ризики землетрусу, повені, бурі, урагану, ін. стихійних лих;

- ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;

- ризик втрати майна при пожежі.

Інвестори повинні бути впевненні, що прогнозованих доходів від проекту вистачить для покриття витрат, виплат заборгованостей та забезпечення окупності капіталовкладень. Мова йде про ризик нежиттєздатності проекту.

Інвесторів хвилює і ризик додаткових витрат, які пов'язані з несвоєчасним завершенням будівництва проекту через інфляцію, коливань курсів валют, екологічних проблем. Тому перед початком будівництва учасники проекту повинні прийти до згоди відносно гарантій його своєчасного завершення.

Ризик непередбачених змін вартісних оцінок проекту в результаті зміни початкових управлінських рішень, а також змін ринкових та політичних обставин носить назву динамічного. Зміни можуть привести як до втрат, так і до додаткових доходів.

Ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитків власності та незадовільної організації називається статичним. Цей ризик призводить лише до втрат.

Виходячи з певної ймовірності виникнення небажаних ситуацій, необхідно побудувати діяльність таким чином, щоб зменшити ризик і пов'язані з ним втрати в майбутньому.

Необхідно також провести аналіз чутливості інвестиційного проекту. Він полягає в тому, що крім прогнозованих фінансових результатів, розрахованих для базового варіанту, виконується розрахунок ще для декількох екстремальних випадків:

- розрахунок за найгіршим сценарієм - коли зовнішні фактори максимально заважають здійсненню проекту;

- розрахунок за найкращим сценарієм - коли зовнішні фактори максимально сприяють здійсненню проекту.

За найгіршого сценарію реалізації проекту, повинна бути забезпечена прибутковість, яка гарантує виконання зобов'язань перед кредиторами або партнерами.

Обмеженість фінансових ресурсів інвестиційного проекту приводить до необхідності залучення додаткового позикового капіталу.

Велика доля позикового капіталу при здійсненні проектів підвищує ризик порушення принципу ліквідності підприємства, тобто існує фінансовий ризик. Взагалі, фінансовий ризик поділяють на ризик ліквідності та ризик рентабельності. Договірні виплати платежів по кредиту, як правило, необхідно проводити і тоді, коли проект здійснюється не так успішно, як було заплановано.

Результатом може бути ліквідація проекту, продаж за безцінь майна та втрата власного капіталу. При фінансуванні власним капіталом можна припинити виплату дивідендів та заплановані погашення аж до покращення ситуації з ліквідністю.

З іншого боку, отримання додаткового капіталу підвищує рентабельність власного капіталу. Це виникає тоді, коли проценти за додатковий сторонній капітал менші від прибутку від капіталу. Частіше не можливо взагалі відмовитись від використання в проекті стороннього капіталу, так як не вистачає прибутків для покриття витрат на необхідні інвестиції. Якщо отримані кошти зі сторони не ведуть до збільшення прибутку, то може скластися ситуація, коли рентабельність власного капіталу значно зменшується і в екстремальному випадку можна втратити і власний капітал. Навіть успішні проекти не можуть бути захищені від коливань. Тому планові щорічні доходи від проекту повинні перекривати максимальні річні виплати по заборгованості. При цьому для зниження ризику, який має назву ризик несплати заборгованості, формують резервний фонд, як можливість додаткового фінансування проекту, шляхом відрахувань визначеного відсотку від реалізації продукції проекту.

Основні фактори ризику проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» та заходи щодо його зменшення - при впровадженні проекту та його подальшій реалізації слід враховувати наступні основні види потенційних ризиків:

Ризики пов'язані із проектом: Добре розуміння даного проекту. Обрані для реалізації проекту матеріали та обладнання забезпечать максимальну ефективність та найякісніші результати. Усі учасники проекту мають значний досвід із зменшення викидів шкідливих речовин (у т.ч. метану) в атмосферу;

Головні ризики: Базові обсяги викидів для цього проекту розраховувались компанією Лейкс Юероп Інк (Lakes Europe, Іnc). Згідно зі стандартами DNV перед цим затверджувались базові обсяги викидів при реалізації подібних проектів у російських газорозподільних мережах, впровадження цих проектів засвідчило високу відповідність вказаних базових розрахунків практичним результатам.

Ринкові ризики: Прогнозується значний ринковий ефект у результаті впровадження даного проекту. На сьогоднішній день, кінцевий споживач, внаслідок витоків забруднюючих речовин у атмосферу несе збитки, оскільки він змушений платити за втрати газу із загальних обсягів його подачі.

Фінансові ризики: Фінансові ризики для даного проекту СВ є незначними порівняно з іншими проектами СВ, оскільки методологія та результати добре відомі, «принцип додатковості» високий і тому прибутковість є стабільною;

Ризики, пов'язані із особливостями країни реалізації проекту: Україна має значний потенціал щодо зменшення викидів шкідливих речовин. Враховуючи спеціальні умови, що існують в країні на сьогоднішній день, компанія Poіnt Carbon підвищила статус України з ВВ- до ВВ щодо факторів ризику в країні. В Україні вже існує відповідна законодавча та нормативна бази.

Формулювання «принципу додатковості» щодо даного проекту.

Використання сучасного герметику Gore-Tex дозволить учасникам проекту повністю усунути витоки у межах проекту. Таким чином, всі усунені витоки стануть карбоновими кредитами - тобто є джерелом додаткового фінансування проекту в рамках Кіотського протоколу. Результати вимірів витоків після впровадження програми реконструкції у 10 регіонах Російської Федерації підтверджують зазначений висновок.

При виконанні проекту будуть використовуватись новітні технології та обладнання, а також сучасні методики контролю у газорозподільних мережах України.

Очікуваний глобальний/локальний вплив на навколишнє середовище (позитивний та негативний) внаслідок реалізації проекту

Місцеві переваги: Зменшення безпосередніх витоків метану. Проектні роботи не потребують інфраструктури або обладнання, що могло б завдати будь-якого істотного впливу на місцеве або регіональне навколишнє середовище. Результати виконання проектних робіт, скорочення витоків метану відображають зменшення ймовірності їх виникнення, особливо пов'язаних з внутрішніми витоками.

Виконання проектних робіт принесе також інші додаткові переваги, такі як енергозбереження, яке вигідне кінцевим споживачам, позитивний вплив на стан здоров'я населення, внаслідок заміни азбесту, що використовувався в якості ремонтного матеріалу та зменшення ризику виникнення непередбачуваних подій, пов'язаних із витоками газу.

Глобальні переваги - зменшення частки метану в атмосфері.

Очікуваний соціальний та економічний ефект від впровадження проекту - даний проект СВ є проектом чистих технологій, що може бути впроваджений на великих газорозподільних мережах України і матиме наступні позитивні наслідки:

Укладення комерційних угод з українськими підприємствами, що будуть залучені до виконання проектних робіт (програма виміру витоків, ремонтні роботи, моніторинг, тощо).

Набуття нових технологій виміру та усунення витоків метану.

Підвищення кваліфікації співробітників газорозподільних підприємств, що забезпечують роботу та обслуговування газорозподільної інфраструктури.

Зменшення витрат за газ з боку кінцевих споживачів (промисловості, комерційного сектору, населення) за рахунок припинення оплати газу, який втрачаєтьться внаслідок витоків, можливе впровадження змін та вдосконалення майбутніх тарифів за споживання природного газу.

Висновок щодо переваг від впровадження проекту для сталого розвитку країни - проект є надважливим для України та Східної Європи. Міжнародне агентство з енергетики переконало Україну сприяти впровадженню проектів по зменшенню витоків метану. Вбачаються наступні переваги від реалізації проекту для стабільного розвитку України:

Проект представляє екологічно чисті, передові технології та методи щодо управління газовою промисловістю.

Збереження природного газу при постачанні його кінцевим споживачам та енергозбереження;

Покращення місцевих умов навколишнього середовища завдяки зменшенню витоків метану в атмосферу;

Створення робочих місць для працівників, що забезпечують роботу та обслуговування газорозподільної інфраструктури.

Розділ 3. Обґрунтування плану впровадження заходів

3.1 План організаційних заходів

Для виконання проекту на базі 18 територіальних управлінь ВАТ «Дніп-ропетровськгаз» з використанням наявної чисельності монтажників, допущених до роботи на газорозподільних мережах, та з введенням в бригади 24 спеціалістів фірми - корпорація «Лейкс Юероп, Інк». по навчанню роботі з приладами заміру витоків газу Gasurveyor 500 Serіes та 6 консультантів по роботі з ущільнювачем штока засувки GORE™ фірми ТОВ «Центр Тест» по проектуванню систем герметизації фланців та вентилів-регуляторів, створюються 18 поточних бригад на 5-ти місячний період роботи.

Сценарій проекту передбачає перевірку усіх клапанів та фланців, які охоплюються проектом, на наявність витоків. У разі виявлення витоку, він буде належним чином виміряний та відремонтований із застосуванням сучасних ущільнювачів. У разі не виявлення витоку у клапані старі герметики також будуть замінені сучасним матеріалом в усіх клапанах. Герметики у фланцях будуть замінюватися тільки у разі виявлення витоку. Усі клапани та фланці охоплені проектом будуть контролюватись протягом періоду визначення економічного ефекту впровадження проекту.

Учасники проекту вже сформували робочі групи в Дніпропетровську для проведення робіт з вимірювання витоків та заміни герметику на протязі періоду дії проекту та вирішили проблему з необхідними для впровадження проекту ресурсами, устаткуванням для вимірювання та сучасними герметиками для ліквідації витоків.

На протязі виконання проектних робіт буде проведено навчання працівників ВАТ «Дніпропетровськгаз» та створення спеціалізованих бригад для проведення робіт у випадку появи нового витоку після проведення ремонтних робіт та забезпечення контролю за вказаним вузлом.

3.2 Виробнича програма, план реалізації продукції та послуг, план матеріально-технічного забезпечення заходів

Виробнича діяльність підприємств характеризується системою показників. Найістотнішими з них в умовах вільних ринкових відносин є такі, як попит на продукцію та обсяг виробництва, величина пропозиції й виробнича потужність підприємства, витрати й ціни на продукцію, потреба в ресурсах та інвестиціях, обсяг продажу та загальний дохід тощо.

Найважливішим у процесі планування діяльності підприємств є розроблення виробничої програми, тобто обґрунтування обсягу виготовлення продукції, конкретної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку.

За результатами дослідження потреб ринку в продукції підприємства визначають обсяг виробництва кожного виду продукції, при цьому досягається рівновага попиту та пропозиції. Це означає, що плани виробників та споживачів з виготовлення й споживання того чи іншого виробу або послуги збігаються, що є важливою умовою нормального функціонування підприємства.

Планування виробництва продукції на підприємствах -- це процес розроблення та виконання основних показників з обсягів виробництва. Номенклатуру, асортимент і кількісні показники продукції визначають виходячи з потреб ринку, на підставі яких складають план збуту продукції.

У процесі планування виробництва продукції досягають забезпечення збалансованості виробничої програми й виробничої потужності, конкретизації обсягів та термінів виконання робіт і послуг, також виконують розрахунки потреб в усіх видах ресурсів і визначають можливості забезпечення ними процесу виробництва.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. У ринкових умовах основним обмеженням обсягів виробництва товарів та послуг, що плануються, є недостатність ресурсів. Через це та через межі, що вони ставлять перед усякою виробничою діяльністю, обсяг виробництва на кожному підприємстві лімітується багатьма факторами. Важливим чинником виробничих можливостей підприємства є виробнича потужність. Вона визначає рівень виробництва продукції та послуг, ступінь стримування обсягу випуску, тобто верхню межу продажу продукції. Верхня межа зумовлена наявністю виробничих площ, технологічного устаткування, трудових ресурсів, матеріалів і капіталу.

Розподіляючи виробництво продукції, ураховують:

кількість робочих днів у кожному плановому періоді;

змінність роботи підприємства та його підрозділів;

планову зупинку устаткування на ремонт;

стан технічної підготовки виробництва тощо.

Матеріально-технічне постачання має своїм завданням пошук найкращої відповіді на пропозицію ринку за мінімальних витрат. Воно покликане не лише забезпечити досягнення певної мети, а й знайти найбільш економічні варіанти.

Потребу в МТР розраховують різними методами, серед яких найширше застосовують метод прямого розрахунку (детермінований), що ґрунтується на прогресивних нормах витрат матеріалів та планах випуску продукції. До методів прямого розрахунку відносять подетальний, на виробничу одиницю, за аналогами, за типовими представниками, рецептурний та ін.

За подетального методу потребу в матеріалах визначають як добуток норми витрат на деталь і кількість запланованих до виробництва деталей.

В табл.3.1 наведені результати розрахунків обсягів планових робіт та необхідних обсягів фінансування для виконання проекту ВАТ «Дніпропет-ровськгаз» в районному розрізі по 18 управлінням.

Таблиця 3.1

Планування обсягів робіт та обсягів фінансування МТЗ проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз»

3.3 План з праці

Метою розроблення плану персоналу та оплати праці є визначення економічно обґрунтованої потреби підприємства в персоналі й забезпечення його ефективного використання в плановому періоді.

План персоналу та оплати праці розробляють на підставі плану виробництва й реалізації продукції.

План інновацій впливає на чисельність персоналу, його фаховий склад і кваліфікаційний рівень. Затрати на утримання персоналу визначають рівень витрат виробництва.

План персоналу складається з трьох підрозділів: план продуктивності праці, план чисельності персоналу та план оплати праці. Порядок розроблення плану персоналу та оплати праці охоплює такі етапи:

аналіз стратегічних цілей і завдань підприємства на плановий період і завдань щодо персоналу та оплати праці;

аналіз базових показників персоналу та оплати праці;

розрахунок планових показників продуктивності праці;

обчислення планового бюджету робочого часу одного працівника;

- визначення потреби в персоналі;

- розрахунок додаткової потреби (вивільнення) персоналу;

- планування підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу;

- обчислення фонду оплати праці;

- визначення середньої заробітної плати.

В табл.3.2 наведені результати розрахунків обсягів та вартості планових робіт, нормування чисельності персоналу, обсягів потрібного фонду оплати праці (з 39% відрахувань в соцфонди) при реалізації проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» в районному розрізі по 18 управлінням. Рівень середньої заробітної плати досягає 5 901 грн./міс для 325 працівників проекту.

Таблиця 3.2

Планування продуктивності праці, нормовитрат праці для виконання обсягів планових робіт та планової чисельності персоналу для виконання проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз»

3.4 План витрат та собівартості продукції підприємства

Планування витрат -- це визначення цілей підприємства та його підрозділів у формі постановки виробничих завдань і вибору засобів для їх виконання. Плани конкретизують у кошторисах, які відображають витрати в грошовій формі. Отже, планування витрат полягає у виявленні складу витрат та їх кількісної оцінки.

Усі витрати підприємства під час планування поділять на одночасні та поточні.

Одночасні витрати здійснюють у формі інвестицій та різних інноваційних заходів, пов'язаних з розширенням виробництва, заміною основних фондів, реконструкцією тощо.

Поточні витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, робіт, послуг, також набувають форми витрат. Крім них підприємство платить податки, відрахування, штрафи, пені, витрачає кошти на соціальні потреби членів трудового колективу.

Сума зазначених витрат, виражена в грошовій формі за певний період часу, створює витрати підприємства.

Складовою витрат підприємства є собівартість продукції.

Собівартість продукції -- це виражені в грошовій формі витрати на споживані під час виготовлення продукції засоби виробництва, оплату праці робітників, послуги інших підприємств, витрати на реалізації продукції, а також витрати на управління й обслуговування виробництва.

Собівартість є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, одним з основних показників якості його роботи.

Метою розроблення плану собівартості продукції є визначення планових, економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво запланованих обсягів продукції. Величину витрат на виробництво всієї товарної продукції, продукції, що підлягає реалізації, та кожного виду виробу визначають техніко-економічними розрахунками.

У процесі планування собівартості вирішують низку завдань, серед яких основними є:

- розрахунок вартості необхідних ресурсів;

- обчислення собівартості виробництва кожного виду продукції та її рентабельності. Це є критерієм нижнього рівня ціни та умовою формування виробничої програми;

- визначення загальної величини витрат на виробництво запланованих обсягів виробів.

Вихідними даними планування витрат є:

планові обсяги виробництва продукції в натуральному та вартісному вираженні;

норми витрат матеріальних ресурсів для виробництва продукції та розрахунок потреби в ресурсах у натуральному вираженні;

ціни на матеріально-технічні ресурси, необхідні для виробництва, та ціни на послуги виробничого характеру сторонніх організацій;

норми затрат праці, розрахунки чисельності та професійного складу робітників, умови оплати їхньої праці, що визначаються контрактом та колективними угодами;

економічні нормативи: норми амортизаційних відрахувань, відрахувань на соціальні заходи, податків, обов'язкових платежів, передбачених законодавством;

плани організаційно-технічних заходів, економії матеріальних ресурсів, поліпшення використання праці.

План собівартості продукції розробляють у такій послідовності:

складають кошторис витрат і калькулюють собівартість продукції та послуг цехів виробничої інфраструктури;

Таблиця 3.3

Кошторис витрат собівартості проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз»

складають кошториси: витрат, пов'язаних з підготовкою та освоєнням виробництва продукції; відшкодування зносу спеціального інструменту та пристроїв спеціального призначення; загальновиробничих витрат за цехами основного виробництва з подальшим узагальненням їх по підприємству; адміністративних витрат; витрат на збут продукції; інших операційних витрат;

- калькулюють собівартість одиниці продукції за видами;

- розраховують собівартість усієї товарної продукції та продукції, що реалізується;

- складають зведений кошторис витрат на виробництво.

Результати планових розрахунків виражають показниками абсолютної величини, відносного рівня й динаміки витрат, що обчислюються для одиниці або до загального обсягу випуску певного виду продукції та продукції, що реалізується.

В табл.3.3 наведені результати кошторисних розрахунків обсягів та вартості планових робіт по реалізації проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» в районному розрізі по 18 управлінням.

3.5 Фінансовий план та план прибутку

Основою фінансового планування є фінансова стратегія підприємства. Фінансова стратегія -- складова загальної стратегії економічного розвитку, яка охоплює систему довготермінових завдань фінансової діяльності підприємства та способи їх досягнення. Розроблення фінансової стратегії підприємства пов'язано з вирішенням таких основних завдань:

- обґрунтування основних джерел фінансового забезпечення діяльності підприємства;

- вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності підприємства;

- зведення до мінімуму фінансових ризиків підприємства;

- забезпечення фінансової стійкості та рентабельності;

- визначення способів виходу підприємства з фінансової кризи та методів управління за умов кризового стану підприємства.

Фінансова стратегія є основою для розроблення фінансової політики. Фінансова політика підприємства -- форма реалізації фінансової стратегії за окремими аспектами його фінансової діяльності. Фінансова політика формується за окремими напрямами фінансової діяльності: політика формування активів і структури капіталу, політика управління активами та інвестиціями, політика залучення фінансових ресурсів (формування власних фінансових ресурсів і залучення із зовнішніх джерел).

Фінансове планування -- це процес визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.

Основними завданнями фінансового планування є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- визначення напрямів ефективного вкладення капіталу, оцінювання раціональності його використання;

- виявлення й мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.

У процесі фінансового планування використовують такі методи:

1) балансовий -- дохід і витрати балансують, а також для кожної статті витрат визначають джерела їх покриття;

2) нормативний -- потребу у фінансових ресурсах визначають на основі фінансових норм і нормативів;

3) розрахунково-аналітичний -- базові дані та індекси зміни їх у плановому періоді використовують, складаючи фінансовий план;

4) методи економіко-математичного моделювання -- застосовують для прогнозування значення показників та оптимізації планових рішень.

Фінансовий план слугує необхідною умовою для раціональної організації роботи на всіх ділянках фінансово-господарської діяльності підприємства.

Плануючи прибуток, ураховують внутрішні й зовнішні умови діяльності підприємства, тобто зміни макроекономічних чинників (зміна законодавства, структури попиту, інфляції і т. ін.).

Розрізняють пасивну й активну стадії складання плану прибутку. Розроблення плану прибутку з урахуванням корективів, що враховують зміни зовнішніх і внутрішніх умов, -- це пасивна стадія планування. Активна стадія полягає у визначенні найбільшої прибутковості підприємства з урахуванням зовнішніх і внутрішніх змін. Активна стадія дає змогу збільшити прибуток, визначений у процесі пасивної стадії розроблення плану, завдяки пошуку й мобілізації резервів підвищення продуктивності праці, зниження окремих витрат на виробництво та реалізацію продукції, збільшення обсягів продажу продукції, частки прибутку в ціні окремих виробів, якість яких перевищує якість аналогічної продукції конкурентів, і т. ін.

Для планування прибутку від інноваційного проекту ВАТ «Дніпропетровськгаз» в дипломному дослідженні виконане балансове постатейне прогнозування з використанням результатів звіту по Формі №2 за 2007 рік.

В якості прогнозних результатів проекту введені дані прогнозного кошторису за 1 рік (2008) проекту (табл.3.1 - 3.3):

- для початку робіт поступає іноземна інвестиція 3,0 млн. євро (еквівалент 22,65 млн. грн.) 3-ма траншами на протязі 5 місяців виконання робіт проекту;

- отримані кошти використовуються для додаткових витрат в собівартості ВАТ для реалізації проекту (22,65 млн. грн.):

а) придбання приладів заміру - 2,209 млн. грн.;

б) придбання ущільнюючих матеріалів - 4,666 млн. грн.;

в) розрахункові витрати на оплату праці робочих бригад - 13,523 млн. грн.;

г) додаткові накладні витрати проекту - 2,252 млн. грн.

- додатковий валовий дохід ВАТ «Дніпропетровськгаз» на кінець року від продажу газу, виток яких перекритий(62,165 млн.м3) становитиме 71,490 млн. грн.;

В табл.3.4 наведені результати прогнозування фінансових результатів діяльності ВАТ «Дніпропетровськгаз» за 2008 рік, які реалізовані введення додаткового валового доходу та витрат в реальний фінансовий звіт за 2007 рік.

Як показує аналіз результатів прогнозування, наведених в табл.3.4:

- валовий реалізаційний прибуток зріс з фактичного рівня 10,823 млн. грн. до прогнозного 38,55 млн. грн.;

- сумарний операційний прибуток зріс з фактичного рівня збитку -26,124 млн. грн. до рівня позитивного прибутку +1,602 млн. грн.;

- рівень чистого прибутку після оподаткування зріс з фактичного рівня збитку -23,935 млн. грн. до рівня позитивного прибутку +3,792 млн. грн.

Таким чином, впровадження інноваційного проекту зменшення витоку газу з магістральних з'єднань та клапанно-регуляційних вузлів газотранспортної мережі у Дніпропетровській області, дозволяє вийти на економію 62,165 млн.м3 газу, що при річному обсягу поставок газу ВАТ «Дніпропетровськгаз» до 3,1 - 3,3 млрд.м3 на рік приводить до переходу підприємства в перший рік впровадження проекту з збиткової роботи до прибуткової.

Таблиця 3.4

Прогноз звіту про фінансові результати ВАТ «Дніпропетровськгаз» за 1 рік (2008) впровадження проекту

Розділ 4. Розробка заходів з охорони праці на підприємстві

4.1 Законодавчі нормативи охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці [6].

При укладенні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

На адміністрацію підприємства покладається проведення інструктажу працюючих [6]:

Вступний інструктаж проводить інженер по охороні праці із усіма поступаючими на роботу, незалежно від їхньої освіти і стажу роботи, а також з учнями і студентами, що прибули на виробниче навчання і практику.

Первинний інструктаж на робочому місці проводить індивідуально безпосередній керівник робіт із усіма робітниками, відрядженими, учнями і студентами, що вперше приступають до даного виду роботи. До ряду професій пред'являються підвищені вимоги з погляду забезпечення безпеки праці. Робітники таких професій перед первинним інструктажем повинні проходити навчання по спеціальних програмах.

Повторний інструктаж проводять із усіма працівниками, що проходять первинний інструктаж, з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці. Його необхідно проводити систематично через визначений проміжок часу.

Позаплановий інструктаж необхідно проводити при змінах різного роду в об'єктах, що обслуговуються, при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Про проведення відповідного виду інструктажу повинні робитися записи в спеціальному журналі з обов'язковими підписами інструктуємого і інструктора.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства з участю представника профспілки і уповноваженого трудового колективу, а в разі виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці з участю представника профспілки.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу.

4.2 Правила охорони праці та безпеки будівництва і експлуатації систем газопостачання України