Вітроенергетика: регіональні особливості та еколого-економічний потенціал розвитку в країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з дисципліни «Регіональна економіка»

На тему: «Вітроенергетика: регіональні особливості та еколого-економічний потенціал розвитку в країнах світу»

Виконала

студентка денної форми навчання

ФЕМП, 1 курсу, 7 групи

Онопрієнко В. А.

Перевірив

к.е.н., доцент Бохан А.В.

Київ 2012р. Зміст



Вступ

Сьогодні, коли країни всього світу усвідомили, що запаси органічного палива вичерпні, а шкідливі викиди в атмосферу від спалювання вугілля і газу загрожують глобальною екологічною катастрофою, доводиться передивлятися стратегію розвитку енергетики у бік збільшення питомої ваги альтернативних джерел енергії.

Очевидно, що зараз людство переживає енергетичну кризу: бажані потреби людства у електричній енергії у декілька разів перевищують виготовлення!

Рівень матеріальної, а відповідно і духовної культури людства прямо залежить від кількості енергії, що воно має. Для того щоб виготовити будь-яку річ нам потрібна енергія. Матеріальні потреби людства як і популяція людей постійно збільшуються, тому потреба у енергії збільшується геометрично.

Засоби масової інформації постійно інформують нас про винайдення різноманітних нових, більш екологічно чистих способів добути енергію. Але ж в чому тоді причина повільного зростання частки таких джерел у загальному видобутку енергії? Справа у тому, що досі не знайдено джерела енергії, більш рентабельного за найдавніший спосіб видобутку енергії - спалення. І зараз 80% всієї енергії людство отримує спалюючи вугілля, нафту та нафтопродукти, природний газ, торф тощо. Але тих запасів енергії, що природа накопичувала сотні мільйонів років, вистачить лише на декілька століть. Отже єдиний спосіб змусити людину перейти на більш екологічно чисті джерела енергії - це прийняття на державному рівні та на рівні світової спільноти низки регулюючих актів, котрі б обмежили видобуток паливних ресурсів. Але ряд держав, перш за все це держави Перської затоки, не збираються обмежувати таким способом свої прибутки, оскільки транспорт газу та нафти - це їх головний дохід.

Отже основний тягар по збереженню енергії лягає на розвинені держави Північної Америки та Європи. Все більше і більше вчених шукають якомога рентабельніші джерела, котрі б використовували відновлювані ресурси і котрі змогли хоча б частково замінити паливні.

Актуальність теми. У зв'язку з глобальними та регіональними змінами клімату, в тому числі глобальним потеплінням і збільшенням частоти екстримальних погодних явищ, а також зростанням потреби людства в енергетичних ресурсах приводить до необхідності пошуків і більш широкого використання альтернативних джерел енергозабезпечення. До їх числа відноситься в першу чергу вітроенергетику, для розвитку якої надзвичайно важливо мати достовірну інформацію про режим вітру на території передбачуваного розміщення вітроенергетичних установок. У зв'язку з цим можливість отримання інформації про вітровий режим певної території без проведення дорогих спеціальних досліджень є дуже актуальним завданням. Отримання достовірної репрезентативною інформації про режим вітру залежить від багатьох факторів, у тому числі від умов розміщення вітровимірювальних приладів, висоти установки датчиків. Вивчення і облік впливу цих факторів є дуже актуальним.

Об'єкт дослідження - регіони світу.

Предметом дослідження є особливості, специфіка, тенденції, наслідки та перспективи вітрової енергетики в світі .

Мета дослідження. Вивчення регіональних особливостей та еколого-економічного потенціалу розвитку вітроенергетики в країнах світу.

Завдання дослідження:

Ш визначити систему основних понять вітроенергетики.

Ш розкрити значення вітроенергетики в розвитку країн світу.

Ш дати класифікацію факторам, які впливають на формування вітроенергетики.

Ш охарактеризувати особливості розміщення вітроенергетики в країнах світу.

Ш з'ясувати вплив вітроенергетики на природне середовище.

Ш визначити перспективи розвитку вітроенергетики.

Методи досліджень. Для вирішення поставлених задач використано методи: системного аналізу, метеорології, теорії вітроенергетики, математичного моделювання, обчислювальної геометрії, теорії ймовірностей, математичної статистики, інформатики.



1. Поняття, значення та структура вітроенергетики в розвитку країн світу

З прадавніх часів чоловік використовував енергію вітру спочатку в судноплавстві, а потім для заміни своєї мускульної сили. Перші прості вітродвигуни застосовували в Єгипті і Китаї. У Єгипті (біля р. Александрії) збереглися залишки кам'яних вітряних млинів барабанного типа, побудованих ще в 2--1 ст. до н.е. В 7 ст. н.е. перси будували вітряні млини вже в досконалішій конструкції . У 8--9 ст. вітряні млини з'явилися на Русі і в Європі. Починаючи з 13 ст, вітродвигуни набули широкого поширення в Західній Європі, особливо в Голландії, Данії і Англії, для підйому води, помелу зерна і приведення в рух різних верстатів. До Великої Жовтневої соціалістичної революції в селянських господарствах Росії налічувалося близько 250 тис. вітряних млинів, які щорік перемелювали половину урожаю (близько 33 млн. т, або 2 млрд. пудів зерна). З винаходом парових машин, а потім двигунів внутрішнього згорання і електродвигунів старі примітивні вітряні двигуни і млини були витиснені з багатьох галузей і залишилися, головним чином, в сільському господарстві. На початку 20 ст російський учений Н. Е. Жуковський розробив теорію швидкохідного вітродвигуна і заклав наукові основи створення високопродуктивних вітродвигунів, здатних ефективніше використовувати енергію вітру. Вони були побудовані його учнями після організації в 1918 Центрального аерогідродинамічного інституту (ЦАГИ). Радянські учені і інженери теоретично обгрунтували принципово нові схеми і створили досконалі по конструкції вітроенергетичні установки і вітроелектричні станції (ВЕС) різних типів потужністю до 100 квт для механізації і електрифікації процесів сільськогосподарського виробництва і інших цілей. Великі заслуги в створенні основ вітрокористування мають радянські учені Н. Красовський, Р. Сабінін, Е. Фатєєв.

Протягом останнього десятиліття в світовій енергетиці безперечну першість за темпами розвитку незмінно утримує вітроенергетика. Вітроенергетика - це галузь науки і техніки, яка розробляє теоретичні основи, методи і засоби використання енергії вітру для здобуття механічної, електричної і теплової енергії і що визначає області і масштаби доцільного використання вітрової енергії в народному господарстві.

Вітрова енергія, поряд з сонячною і водною, належить до постійно поновлюваних і, в цьому сенсі, вічних джерел енергії, зобов'язаних своїм походженням діяльності Сонця.

Унаслідок нерівномірного нагріву сонячними променями земної поверхні нижніх шарів земної атмосфери, в приземному шарі, а також на висотах від 7 км до 12 км виникають переміщення великих мас повітря, тобто народжується вітер. Він несе колосальну кількість енергії: 96-10 21 дж , що складає майже 2% енергій всієї сонячної радіації, що потрапляє на Землю. Використовуючи навіть декілька відсотків цієї енергії, можна задовольнити значну частину потреб країни [22].

Слід відзначити повсюдне поширення і практично невичерпність ресурсів вітроенергетики. Джерело енергії не потрібно добувати і транспортувати до місця вжитку: вітер сам поступає до встановленого на його дорозі вітродвигуна. Ця особливість вітру надзвичайно важлива для важкодоступних (арктичних, степових, пустинних, гірських і т.п.) районів, віддалених від джерел централізованого енергопостачання, і для відносно дрібних (потужністю до 100 квт ) споживачів енергії, розосереджених на обширних просторах. Основна перешкода до використання вітру як енергетичного джерела - непостійність його швидкості, а отже, і енергії в часі. Вітер володіє не лише багатолітньою і сезонною мінливістю, але також змінює свою активність протягом доби і за дуже короткі проміжки часу (миттєві пульсації швидкості і пориви вітру).

Енергію вітру людина використовує з незапам'ятних часів: спочатку це був парус, потім вітровий млин. Сучасні вітряки, що виробляють електроенергетику, з'явились лише в ХХ столітті. У 30-х роках у Криму була побудована найбільша вітрова електрогенеруюча установка потужністю 100 кВт, незабаром була спроектована вітрова електрогенеруюча установка потужністю 5 тис. кВт, але війна перервала цей проект [13]. Перші дві вітрові електрогенеруючі установки сучасної конструкції потужністю 100 кВт з'явилися в Данії в період між світовими енергетичними кризами 1973 та 1979 років. Інтенсивному розвитку вітроенергетики великою мірою сприяла її комерціалізація та державна підтримка, у першу чергу, правова. Сучасні вітрові електрогенеруючі установки мегаватного класу потужності за термін їх експлуатації спроможні до 3-4 разів повернути затрачені на них кошти.

Щоб найкраще використати вітряну енергію, важливо досконало розуміти добові та сезонні зміни вітру, зміну швидкості вітру в залежності від висоти над поверхнею землі, кількість поривів вітру за короткі відрізки часу а також статистичні дані хоча б за останні 10 років (див. Додаток 1). Також важливо врахувати кліматичні умови регіону де планується використовувати вітрову енергію (див. Додаток 2).

Світова вітроенергетика розвивається нині досить бурхливими темпами. Вона забезпечує понад 10 мільйонів будинків у 37 країнах світу. Лідерами у використанні енергії вітру є Німеччина, США, Іспанія, Індія. Данія, наприклад, до 2020 р. планує довести частку використання енергії вітру в національному енергобалансі до 50 %, Німеччина - до 30 %, США - до 25 %.

Темпи приросту сумарної потужності ВЕС протягом останніх років коливаються у межах 20 - 30 відсотків щороку. Лідерами у цій справі є США, що довели до 2010 року сумарну потужність своїх ВЕС до 16000 МВт. Німеччина за той же період довела цей показник до 13000 МВт.

Станом на 2010р., загальна потужність встановлених вітрових турбін у світі складала 94.1 ГВт. Не зважаючи на те, що отримана електрична енергія складає 1-2% від обсягу споживання електричної енергії в світі, приблизно 20% виробленої в Данії електричної енергії отримано від енергії вітру, 9% в Іспанії та Португалії, 6% в Німеччині та Ірландії . В глобальному вимірі, виробництво електричної енергії на основі енергії вітру зросло в шість разів від 2000 до 2010 року.

Розвиток технологій використання енергії вітру призводить до того, що багато країн перейшли з одиночних установок вітряних «млинів», до утворення багатогектарних «вітрових полів», на яких на близькій відстані один від одного встановлюються сотні вітряків. Так створюються так звані вітрові ферми. Причому дуже часто держава бере в довгострокову оренду землю у фермерів під установку вітряків, виплачуючи за це кожен рік вельми значні суми власникам землі. При всьому цьому фермери продовжують експлуатацію своїх земельних угідь і полів під вітровими установками [34].

Китай будує найбільшу у світі систему повітряних електростанцій : проектна потужність цієї системи становитиме 36 ГВт. Це відповідає потужності 20-30 теплових електростанцій, що працюють на вугіллі. У провінції Ганьсу (північно-західний Китай) розпочинається будівництво найбільшої у світі системи вітрових електростанцій. Економіка Китаю, що швидко розвивається, відчуває постійний дефіцит електроенергії. Саме провінція Ганьсу має значні вітроенергетичні ресурси. Тут вже пущено 5 вітрових електростанцій.

Вітроенергетика складається з двох основних частин: вітротехніки, розробляючої теоретичні основи і практичні прийоми проектування технічних засобів (агрегатів і установок), та вітровикористання, що включає теоретичні і практичні питання оптимального використання енергії вітру, раціональної експлуатації установок і їх техніко-економічних показників, узагальнення досвіду вживання установок в народному господарстві.
Також спирається на результати аерологічних досліджень, на базі яких розробляється вітроенергетичний кадастр . За даними вітроенергетичного кадастру не лише виявляють райони із сприятливим вітровим режимом, але і встановлюють види робіт, де вживання вітрової енергії доцільне і економічно вигідне в порівнянні з іншими енергоджерелами. Вітрову енергію, перш за все, слід використовувати в таких виробничих процесах, які допускають перерви в подачі енергії, або в тих випадках, коли продукт переробки може бути заготовлений про запас ( підйом води, зрошування, дренаж, помел зерна, кормоприготування, зарядка електрохімічних акумуляторів і т. п.).

Наявність невичерпної ресурсної бази та екологічна чисто вітроенергетики є визначальною її перевагою в умовах вичерпання ресурсів органічного палива та зростаючих темпів забруднення довкілля. Окрім того, її не потрібно видобувати, купувати і транспортувати, позаяк вона є результатом дії сонячного випромінювання на фізичні процеси, що повсюдно відбуваються на Земній кулі, а з цього випливає її практична невичерпність та поновлюваність [11].

2. Фактори, що забезпечують розвиток вітрової енергетики

Зростанню ринку вітрової енергетики сприяє ряд факторів. Сукупність цих факторів спонукала уряди деяких держав надати розвитку вітрової індустрії політичну підтримку. Багато країн вже на протязі багатьох років активно розвивають данний вид енергетики (див. Додаток 3)

Енергетична безпека. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що у відсутності активних заходів у галузі енергозбереження світова потреба в енергії до 2030 р. зросте на 60%. У той же час постачання викопного палива скорочуються. Деякі найбільші світові економічні системи змушені все більше покладатися на імпорт палива з регіонів, де конфлікти і політична нестабільність ставлять під загрозу безпеку поставок енергоресурсів. При порівнянні з викопними ресурсами вітер - потужне природне джерело енергії, яке постійно є доступним практично в будь-якій країні світу і не залежить від коливань цін на паливо.

Якщо різке зростання попиту на енергію дійсності відбудеться, буде потрібно значне інвестування в нові генеруючі потужності і енергосистеми, особливо в країнах третього світу. Міжнародне енергетичне агенство підрахувало, що світовий енергетичний сектор повинен ввести близько 4800 ГВт ( 4800000 МВт) нових потужностей до 2030 року, що потребує інвестицій у розмірі близько 2 трлн. доларів США в будівництво генеруючих потужностей і 1,8 трлн. доларів США в розвиток ліній електропередач та розподільчих мереж [18].

Промислово розвинені країни зіштовхуються з дещо іншою, але схожою проблемою. В той час як попит тільки збільшується, ера перевиробництва електроенергії підходить до кінця. Це пов'язано з тим, що закінчується термін експлуатації великих електростанцій.

Без заходів в галузі енергозбереження попит на електроенергію в ЄС, як очікується, збільшиться на 51% в період з 2000 по 2030 рр., що вимагатиме інвестицій в генеруючі потужності в розмірі 625 млрд. євро (760 млрд. дол США). Близько половини цих коштів буде потрібно для заміщення старих електростанцій. У зв'язку з цим заслуговує уваги потенціал енергозбереження, який можна реалізувати в масштабах планети.

Проблеми навколишнього середовища. Стимулом для розвитку вітрової енергетики стала і необхідність вживання термінових заходів по запобіганню подальшої зміни клімату. Зміна клімату визнана найсерйознішою глобальною проблемою. Кіотський протокол (1997 р.) поклав на країни Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) зобов'язання щодо скорочення викидів СО2 в середньому на 5,2%. У країнах третього світу найбільшу заклопотаність викликає безпосередній вплив спалювання органічного палива на навколишнє середовище (в першу чергу забруднення повітря). Інші екологічні проблеми, пов'язані з використанням викопних ресурсів для вироблення енергії, виникають при геологорозвідувальних роботах, розробках родовищ викопного палива, розливах нафти, радіаційному впливі. Міжурядова група експертів зі зміни клімата (МГЕЗК) прогнозує зростання середньої світової температури протягом поточного століття на 5,8 ° С, що призведе до різних кліматичних змін, включаючи танення вічної мерзлоти, затоплення великих територій, посуху, збільшення кількості і сили штормів та інші стихійні явища [8].

Відбуваються кліматичні зміни викликані антропогенним впливом і пов'язані з надмірним накопиченням парникових газів в атмосфері. Тенденція накопичення парниковихвих газів посилюється завдяки тому, що набирає темпи індустріалізації. Основна «поставка» головного парникового агента - вуглекислого газу- відбувається в результаті спалювання вуглеводнів рідного палива. Використання відновлюваних джерел енергії, зокрема енергії вітру, дозволяє уникнути цих ризиків і загроз.

Іншими екологічними проблемами, пов'язаними з використанням викопних ресурсів для вироблення енергії, є: деградація ландшафту в результаті геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ викопного палива; забруднення в результаті розливів нафти; загроза здоров'ю через ризик радіаційногоного впливу, обумовленого регламентованими викидами і радіоактивними відходами, утворюються в ядерному паливному циклі. Використання відновлюваних джерел енергії, зокрема енергії вітру, дозволяє уникнути ці ризики і загрози.

Економіка. Розширення світового ринку вітроенергетики призвело до значного падіння цін на енергію, вироблену вітром. Сучасні вітрові турбіни щорічно виробляють в 180 разів більше електроенергії, ніж 20 років тому. Вартість кіловат-години виробленої енергії як мінімум в 2 рази дешевша. При вдалому розміщенні вітроенергетичні станції можуть конкурувати за економічними показниками з ТЕС на вугіллі та газі. Собівартість електроенергії, виробленої на вітроустановках, падає при збільшенні середньої швидкості вітру. Аналіз, проведений журналом «Вітроенергетичні щомісячник» (Windpower Monthly, Jan. 2011), показує, що, при середній швидкості вітру більше 7 м / с і вартості будівництва близько 1000 євро / кВт встановленої потужності, енергія вітру виявляється дешевше, ніж енергія газу, вугілля і атома.

Конкурентоспроможність вітрової енергетики збільшилася завдяки недавньому підвищенню цін на вуглеводне паливо, особливо на газ. В США це зробило вітрову енергетику привабливою для багатьох енергокомпаній. На відміну від традиційних енергоносіїв з нестійкими цінами, вітрова енергетика не схильна до змін світової кон'юнктури. Проте пряме цінове зіставлення вітрової енергетики та інших генеруючих технологій некоректне, оскільки використовуються тарифи, які не відображають соціальних та екологічних витрат, що викликаються наслідками спалювання викопного палива або використання ядерної енергії. Такі витрати, як забруднення повітря і радіаційний вплив, не включаються у вартість електроенергії.

Загальноєвропейська дослідження, відоме як проект «Externе», що проводилося в 15 держав-членів ЄС, визначило величину таких витрат для ряду енергоносіїв. Результати проекту, опубліковані в 2007 році, показали, що вітрова енергетика має найменші приховані витрати, що становлять 0,15-0,25 євроцентів / кВт · год. Для порівняння, у вугільній енергетиці ці витрати складають 2-15 євроцентів / кВт · год. Проаналізувавши дослідження,можна зробити висновок, що якби негативний вплив на навколишнє середовище та здоров'я враховувався в вартості, то ціни на електроенергію, вироблену вугільними станціями і ТЕС на мазуті, збільшилися б удвічі, а ціна на електроенергію газових станцій зросла б на 30%.

Розмір негативного впливу на навколишнє середовище з боку енергетики на викопному паливі знаходить відображення в системі торгівлі вуглецевими викидами, яка існує в ЄС.

Зайнятість і економічний розвиток на місцевому рівні. Розвиток вітрової енергетики дає економічний ефект у вигляді створення нових робочих місць. Виробництво вітрових турбін та їх комплексу забезпечує велику кількість вакансій, які потребують інженерних навичок і знань. У сільській місцевості розвиток вітрової енергетики забезпечує створення робочих місць і приплив інвестицій у віддалені населені пункти. Робота вітрових станцій на території фермерських угідь дає фермерам можливість отримувати стабільний дохід і при цьому продовжувати займатися сільським господарством.

Німецька асоціація вітрової енергетики підрахувала, що кількість нових робочих місць, створених вітроенергетичної галуззю в Німеччині, склало 64 000. За підрахунками Світової асоціації вітрової енергетики, кількість робочих місць, створених в галузі по всьому світу, перевищило 100 000 (див. Додаток 4)

Недавнє дослідження, проведене Національною лабораторією з поновлюваних джерел енергії (США), показало, що в сільських регіонах інвестування у вітровуенергетику дає більший економічний ефект, ніж інвестування в електростанції на викопному паливі.

Для країн, що розвиваються вітрова енергетика приваблива як джерело дешевої і доступної електроенергії для населених пунктів, віддалених від електричних мереж. Її вплив на економіку цих країн може бути величезним. Отримання енергії, достатньої для освітлення, роботи телевізора або комп'ютера, може принести значні зміни в життя місцевого населення, дати нові можливості для развитку освіти і малого бізнесу.

Технології та індустріальний розвиток. З 1980-х років, коли було розпочато використання перших комерційних вітрових установок, відбулося значне підвищення одиничної потужності й ефективності вітрових турбін, удосконалився їх зовнішній дизайн. Найзначніші зміни стосуються збільшення розмірів і поліпшення технічних характеристик. 20 років тому одинична потужністьність вітроустановок становила 25 кВт. Сьогодні комерційний асортимент пропонує вітрові турбіни потужністю від 750 до 2500 кВт (2,5 МВт). Кожна турбіна 2 МВт-класу виробляє більше енергії, ніж 200 установок зразка 1980-х рр.. Вітрові турбіни стали більше і вище. На стан індустрії з виробництва вітрових турбін позитивно позначилися перехід до серійного масового виробництва, вивчення аеродинамічних властивостей і умов навантаження турбін [10].

Переваги вітрової енергетики:

* Низька собівартість - вітроенергетика може конкурувати з ядерної, вугільної та газовою енергетикою;

* Нульова вартість паливної складової, джерело енергії невичерпний і присутній в необмежених кількостях;

* Екологічно прийнятна енергетика - виробництво енергії не супроводжується викидами двоокису вуглецю;

* Вітроенергетика не має ризиків, пов'язаних з нестабільністю цін на викопне паливо;

* Надійність поставок - вітроенергетика дозволяє уникнути залежності від імпорту енергоресурсів;

* Модульний дизайн, швидкий монтаж;

* Електропостачання за обсягами порівнянне з традиційними способами генерації;

* Вітроенергетика не заважає веденню сільського господарства і промислової діяльності поблизу вітростанцій.

3. Особливості розміщення вітроенергетики в країнах світу

У 2010 році, в загальній складності 82 країни використовували енергію вітру на комерційній основі, з яких 49 країн збільшили свою встановлену потужність.

Китай і США зарекомендували себе як на сьогоднішній день найбільшими ринками вітроенергетики. На них у сукупності припадає 61,9% від додаткових потужностей, частка яких істотно більше, ніж у попередньому році (53,7%). У першу п'ятірку країн світу входять США, Китай, Німеччина, Іспанія та Індія. Вони представлені 72,9% від світових потужностей в 2010 році [34].

Дев'ять нових країн можна розглядати як основні ринки, в діапазоні від 0,5 до 2,5 гігават: Іспанія, Німеччина, Індія, Франція, Італія, Великобританія, Канада, Португалія і Швеція. Загалом на ринку вітроенергетики вже беруть участь більшість країн світу (див.Додаток 6).

Дванадцять вітроенергетичних ринків для нових турбін середнього розміру від 100 до 500 МВт: Туреччина, Австралія, Данія, Мексика, Бразилія, Ірландія, Польща, Японія, Нова Зеландія, Бельгія, Південна Корея та Греція.

Топ-5 ринків може збільшити свою частку, та все ж можна відзначити, що диверсифікація тривала, а також все більше і більше країн розвивають вітрову енергію у великих масштабах.

Табл.1 Найбільші вітрові установки світу(дані за 2010 рік)[6].

Країна	Назва установки	Діаметр робочого колеса, м	Потужність, МВт
США	WTS-4	78	4
Канада	Eole	64	4
Німеччина	Growian	100	3
Великобританія	LSI	60	3
Швеція	WTS-3	78	3
Данія	Elsam	60	2

Головним новачком у списку лідерів по використанню вітроенергетики є Нікарагуа, в якій вперше боло встановлено вітроелектростанцію підключену до загальної мережі потужністю 40 МВт.

Найбільш динамічний розвиток вітрової промисловості відбулася в Азії, Північній Америці, центр уваги світової вітроенергетики усе далі від Європи.

В останні роки частка Європи знизилася з 65,5% у 2008 році до 61% в 2009 році, 54,6% в 2010 році до 47 , 9% в 2011 році [15].

У той час як п'ять років тому Європа домінує на світовому ринку вітряних турбін з 70,7% нових потужностей, в 2010 році, в Європі показники впали і доводилося лише 27,3% від нових встановлених турбін (2009: 32, 8%), ненабагато відстаючи від Північної Америки (28,4% після 32,6% в 2010 році) [24].

Азія стала новим континентальним лідером, на яку припадає 40,4% від знов встановлених вітряних турбін (31,5% в 2010 році) [8].

У Латинській Америці (1,5%, в порівнянні з 0,6%) і Африки (постійно на 0,5%) як і раніше вважаються незначні частки від загальної потужності. Обидва континенту змогли істотно збільшити свою частку в нових установок до 1,5% у разі Латинської Америки (2010 р.: 0,4%) і 0,4% у разі Африки (2010 р.: 0,3%).

Табл.2 Показники виробництва вітроенергетики на ВЕС за 2010 рік [6].

Країна	Установлена потужність, МВт	Виробництво електроенергії, ГВт/рік	Частка від установлених потужностей країни, %
США	1300	1700	0,18
Мексика	265	137	1,0
Данія	140	83	1,7
ПАР	50	36	0,2
Нідерланди	20	10	0,11
Країни СНД	3	5	0,001

Детальніше розглянемо особливості розміщення та темпи розвитку вітроенергетики в різних частинах світу.

Африка

Всі вітряні турбіни встановлений в Африці в 2010 році мав потужність 770 МВт (0,5% від загального світового обсягу), з яких 169 МВт було додано, в двох країнах, Єгипті та Марокко.

Хоча Африка вже була на порівняно низькому рівні, темпи зростання в 28% був знову нижче середнього світового показника в 31,6%.

Тим не менш, все більше число урядів африканських країн ставали відомі потенціали енергії вітру в їхніх країнах та висловили зацікавленість у створенні необхідної бази.

Головним проривом стало впровадження перших пільгових тарифів на континенті в Південно-Африканський національний регулятор NERSA електроенергії - ефективне здійснення якого буде мати вирішальне значення в 2012 році. З новими правилами на місці, Південна Африка має потенціал, щоб грати провідну роль в Африці південніше Сахари і стати прикладом для інших країн в регіоні.

Нові проекти вітру на шляху розвитку не тільки в провідних країнах Єгипту і Марокко, а й на нових ринках у Південній Африці, в Ефіопії, Кенії, Намібії, Тунісу, а також в Кабо-Верде.

Відрадно бачити, що промислова діяльність у виробництві вітрових турбін з'явилися на континенті, в основному, в Єгипті. Можна очікувати, що створення стабільних ринків на континенті є потенціал, щоб привести до створення вітчизняної промисловості вітру в ряді африканських країн.

У зв'язку з тим, що більшість африканського населення як і раніше не має доступу до електричних мереж, дрібні, децентралізовані і автономнІ системи вітрової енергії, в поєднанні з іншими поновлюваними джерелами енергії, буде грати ключову роль. Цей процес розгортання технологій для електрифікації сільських районів все ще знаходиться в ранній стадії. Основними стримуючими факторами залишаються відсутність доступу до ноу-хау, а також до фінансових ресурсів.

У цьому контексті підсумків ООН зі зміни клімату обговорення та можливого створення Глобального фонду з відновлюваної Енерджі Інвестмент надасть величезні можливості для багатьох африканських країн, щоб обійти одну з основних перешкод для інвестицій енергії вітру: відсутність фінансування.

Азія

Cтала локомотивом вітру в світі у 2010 році, в основному за рахунок двох великих ринків Китаю і Індії. Сумарна встановлена ??потужність вітру в Азії досягла 40,0 ГВт (25,1% від світових потужностей). Континент мав другі за величиною темпи зростання всіх регіонів світу (63,3% після 54,1% в 2010 році) і додали 15,5 ГВт у 2010 році [34].

У четвертий рік поспіль, Китай подвоїв свої установки і став номером один в плані нових установок і номер два, з точки зору загальної потужністю вітру, з 26 гігават. Цей вражаючий темп поширення відображає чітко встановлені пріоритети китайського уряду для досягнення стійкої системи енергопостачання, яка заснована основною мірою на внутрішніх поновлюваних джерелах енергії. Китай також ввів у 2011 році пільговий тариф, який гарантує фіксовані винагороди протягом усього терміну реалізації проекту.

Вперше китайські виробники вітряних турбін були в першій п'ятірці світових виробників, хоча вони ще не почали експортувати свою продукцію на потрібному рівні.

Другим за величиною азіатським ринком залишається Індія, з 14% зростання досягнення загальною потужністю 11 ГВт. Далі невелике зростання можна чекати в майбутньому.

Три середніх азіатські ринки Японії (загальною потужністю 2 ГВт), на острові Тайвань (436 МВт) і Південна Корея (364 МВт) [6] .

Повинно бути зазначено, що, крім цих п'яти ринків, є ще величезний невикористаний потенціал на континенті і що багато країн ще не дивилися серйозно на вітрові технології.

Потенційно перспективними ринками є, наприклад, Іран, Пакистан, Філіппіни і В'єтнам, а також основні потенціали перебувають на шляху в таких країнах, як Йорданія або Монголії.

Австралії та Океанії

Регіон додав 555 МВт в 2010 році, досягнувши загальною потужністю 2388 МВт. Темп зростання 30,3% лише трохи нижче середнього світового рівня.

У Новой Зеландії з встановленою потужністю 511 МВт темп зростання 50,8% показали значне збільшення, в той час Австралія мала ріст 25,6%, а загальна установка 1'877 МВт.

Мета Австралії створити відновлюваної енергії на 2020 рік щорічно 45'000 ГВт, розподіляється між великими масштабами і внутрішніми установками, які, як очікується, привернуть додаткові інвестиції та зростання.

Европа

З часткою 47,9%, майже кожну другу турбіну встановлену по всьому світу все ще можна знайти в Європі: Європейський сектор вітроенергетики додав 10'474 МВт в 2011 році, значно більше, ніж у попередні роки: 8'607 МВт у 2010 році і 8'928 МВт в 2010 році [4].

Як з точки зору загального та додаткового потенціалу, Німеччина (25'770 МВт / 1'880 МВт) та Іспанії (19'149 МВт / 2'460 МВт) як і раніше є найбільшими ринками, але мають скромні темпи зростання (7 , 9% і 14,7%).

Серед європейських країн з високими темпами зростання (близько 30%) були Італія (4'850 МВт / нових: 1'114 МВт), Франція (4'521 МВт / додатково: 1'117 МВт) і Великобританія (4 ' 092 МВт / Добавлен: 894 МВт).

Дуже динамічне зростання можна спостерігати в деяких країнах Східної Європи: Естонія (81,8% зростання, 142 МВт сумарна потужність), Литва (68,0%, 91 МВт), Угорщини (58,3%, 201 МВт) і Польща ( 41,1%, 666 МВт) [17].

Датська, німецька та іспанська вітроенергетична промисловості як і раніше є домінуючою на багатьох ринках вітроенергетики по всьому світу і, як очікується, продовжить свою провідну роль в найближчі роки, хоча нові конкуренти міжнародного рівня очікуються в Азії та в Америці.

Зростаючий інтерес в просуванні вітрових громад можна спостерігати в ряді європейських країн, а також на європейському рівні.

У той же час Європа є провідним континентом в морських установок, де може бути знайдено 99% офшорних вітрових турбін. Європейської дискусії про підключення офшорних вітрових електростанцій в країнах Північного моря, здається, пропонує багатообіцяючі перспективи цієї технології.

Латинська Америка

З 113,3% більше, Латинська Америка показала найвищий темп зростання всіх регіонів світу і досяг загальною потужністю 1'406 МВт. Такий розвиток подій, після декількох років застою, в основному за рахунок двох найбільших ринків, Бразилії (78,5% більше, всього 600 МВт) і Мексики (372,9%, 402 МВт).

Особливо Бразилія в стані утвердитися в якості провідної країни вітру в регіоні, яка також має сильну внутрішню обробну промисловість, при цьому кілька міжнародних компаній вже виробляють вітрові турбіни в країні.

Основні вітроелектростанції були також встановлені в Чилі, Коста-Ріки, Нідерландських Антильських островів і Ямайці.

Бразилії, Чилі та Мексиці пропонують цікаві перспективи в найближчому майбутньому і, як очікується, інавгурація основних вітрових і в 2012 році.

Північна Америка

У 2010 році Північна Америка показала високі темпи зростання вище середнього світового показника (39,4%), досягаючи сумарною потужністю 38'478 МВт. У США тільки додав 9'922 МВт, порушуючи новий рекорд, який тільки Китай перевищив, але все ж продовжував, як світовий лідер в області загальною потужністю (35'159 МВт). Канада додала 950 МВт на загальну суму 3'319 МВт [5].

У світлі фінансової кризи, федеральний уряд США приділяє особливі стимули для інвестицій у вітроенергетику, крім того, все більше і більше американських держав приступають до обговорення та прийняття сприятливих правових рамок для енергії вітру з метою залучення інвестицій.

Навіть більше, ніж у Європі, підходи уряду стали рушійною силою в політичній дискусії. Уряд Онтаріо ввели у зв'язку з наслідками світової енергетичної кризи Конференція перспектив вітроенергетики у 2008 році, Спільнота потужність і Зелений закон енергії у 2010 році, які являють собою перші пільгові права в Північній Америці на тарифи для різних відновлюваних джерел енергії, включаючи енергію вітру. Як у всьому світі інновації, закон пропонує спеціальні стимули для суспільства і перших держав на основі проектів.

Наприклад в Північній Америці послідувати аналогічні законодавчі пропозиції. Можна очікувати, що більш пільгові тарифи будуть реалізовані в найближчому майбутньому [7].

розміщення вітроенергетика природний країна



4. Вплив вітроенергетики на навколишне середовище

Існує думка, що вироблення електроенергії за рахунок поновлюваних джерел енергії, зокрема, енергії вітру, слід вважати абсолютно екологічно «чистим» способом. Це не зовсім вірно. Корректно було б говорити про ослабіння дії таких установок на природу. Вітроенергетика, як і будь-яка галузь людської діяльності, робить вплив на довкілля. Шум від вітроагрегатів, зіткнення птахів з лопатями вітротурбін, вплив ВЕУ на радіосигнали, зміна звичних ландшафтів - ось основні екологічні чинники, що вимагають особливого вивчення і оцінки. Правильне планерування розміщення ВЕУ виключає розташування вітроелектричних станцій в «чутливих» місцях і знижує їх екологічну дію.

Дія вітроенергетичних установок (ВЕУ) на довкілля і розробка природоохоронних і компенсаційних заходів вивчені в набагато меншій мірі, чим наукові і технічні основи створення ВЕУ, їх будівництва і експлуатації. Екологічна оцінка проектів ВЕУ повинна визначатися сукупністю всіх чинників дії на довкілля, а витрати на забезпечення необхідного рівня екологічної «чистоти» ВЕУ - враховуватися при економічних розрахунках ефективності створення і використання ВЕУ.

Екологічні чинники дії ВЕУ на людину і фауну, що вимагають особливої уваги і оцінки, можна розділити на три групи:

1. Активні чинники: фізична дія на орнітофауну, акустичний шум; вібрація; електромагнітне випромінювання, аварійні ситуації;

2. Пассивні чинники: перешкоди проходження радіохвиль; відторгнення (блокування) земельних територій; психосоціальні («забруднення» ландшафту, комфортність і ін.)

3. Непрямі чинники: забруднення довкілля в процесі виробництва ВЕУ.

Дія на фауну

Серйозні дослідження, що проводяться до теперішнього часу, практично виключно стосувалися впливу роботи ВЕУ на орнітофауну. Це обумовлено тим, що в країнах з розвиненою вітроенергетикою (західна Європа, Великобританія) найбільш інтенсивне будівництво ВЕУ ведеться в тих, що володіють найбільшими ресурсами вітрової енергії прибережних зонах, дельтах річок, у великих озер. Цими ж зонами є місця найбільшого скупчення птиць. На птиць ВЕУ впливають безпосередньо при зіткненнях під час локальних міграцій, оскільки сезонні міграції проходят на великій висоті. ВЕУ також роблять зону свого розміщення несприятливою і непривабливою з точки зору проживання птиць - годування, відпочинку, розмноження. Недавно за замовленням комісії ЄС консультаційна фірма СЕА (екологічні проблеми енергетики) спільно з Інститутом екологічної біології Лейденського університету провела чергові дослідження з проблеми «ВЕУ і птиці». По методиці «чорного ящика» виконаний аналіз всіх опублікованих у пресі результатів досліджень. Проаналізовані вітроенергетичні програми країн Європи з точки зору доцільності вибору місць для розміщення ВЕУ і опитані провідні екологічні організації країн Північної Європи (Швеція, Нідерланди, Німеччина, Данія). Деякі дослідники вважають, що з розрахунку на 1 км. довжини група ВЕУ (25 ВЕУ потужністю по 300 кВт), впливає на птиць так само, як і автострада. Результати досліджень показують, що група ВЕУ потужністю 7,5 МВт, розташована в прибережній зоні, не небезпечніша для птиць, чим ЛЕП. Аналогічними дослідженнями в Нідерландах встановлено, що кількість випадків з птицями на 1 км. групи ВЕУ таке ж, як і для автомагістралей і незрівняно менше, ніж для ЛЕП. Спеціалізований журнал Wind Kraft Journal (Німеччина) відзначає відсутність обгрунтованих результатів досліджень про вплив ВЕУ на орнітофауну, і приводить приклад того, як між баштами групи з 100 ВЕУ в Тендпібе (Данія) годуються великі зграї польових птиць, диких гусаків, і на баштах ВЕУ гніздяться дикі птиці. Вітчизняні дані з даного питання відсутні [15].

Акустичний шум

В даний час в світовій практиці діють три документи, що визначають методики виміру шумових характеристик ВЕУ для їх сертифікації. Ці документи видані International Energy Agency (IEA), American Wind Energy Association (AWEA) і Commision of the Europen Communities (CEC). Проте викладені в документах процедури відрізняються, оскільки пристосовані до національних нормативів, що утрудняє взаємне проникнення ВЕУ на ринки країн, що співробітничають. Тому не викликає сумніву необхідність створення єдиної сертифікаційної процедури, заснованої на отриманому останнім часом досвіді вимірів акустичних характеристик ВЕУ і дослідженнях, що ведуться. Основні джерела акустичного шуму і вібрацій ВЕУ -- гондола, маточина вітрового колеса(ВК), лопаті і башта. Істотне значення можуть мати резонансні коливання (особливо для ВЕУ із змінною частотою обертання ВК), шуми мультиплікатора і ефективність вживаних шумопоглинаючих (що ізолюють) елементів. Так, в лабораторії інженерної механіки MITI (Ібараки, Японія) були проведжені дослідження акустичних характеристик ВЕУ потужністю 15 кВт з ВК діаметром 15 м-кодів при швидкості вітру 8 м/с. Вісь обертання ВК -- горизонтальна, на висоті 14,7 м. Коробка передач містить мультиплікатор (зубчасті шестерні) і конічну зубчасту передачу. Виміри власних частот башти і акустичних характеристик працюючої ВЕУ показали, що мають місце флуктуації рівня шуму, обумовлені крутильними коливаннями валу вітроколеса. Ці коливання валу передачі виникають при малих навантаженнях. Крім того, виявлено, що частоти коливань зубчастих передач можуть виявитися в резонансі з частотами власних коливань башти. В результаті виникають значні вібрації. Як інший приклад приведемо результати досліджень акустичного шуму два ВЕУ потужністю 2 і-3 МВт. Основне джерело шуму цих ВЕУ -- коробка передач. Чинниками, що визначають рівень її шуму, вважаються тип передачі, умови роботи, конструкція, робочі характеристики, розміщення. Інші джерела шуму, такі, як генератор, гідравлічне устаткування і лопаті, легко піддаються контролю відомими методами. Виміри рівня шуму вказаних ВЕУ показали, що площа випромінюючих частин набагато більша, ніж перетин передачі звуку зсередини кабіни. Це приводить до збільшення рівня шуму в підстави башти на 5 дБ.

Для звукоізоляції використовуються подвійні сталеві стінки з мінеральним заповнювачем (питома маса поверхні 30 кг/м-кодів ). Результати вимірів рівнів шуму, що випромінюється різними частинами ВЕУ, показують їх відносну значущість: гондола -- 55, маточина -- 47, лопаті -- 49, башта -- 29 дБ(А). Виміри проводилися в крапці на рівні землі в 115 м-кодів від башти по напряму вітру. Як видно, порівняльне сильне випромінювання йде від маточини ВК. Це обумовлено тим, що вона є зовнішньою частиною робочого підшипника і виконана із сталі. Випромінювання від башти відносно невелике, оскільки вона виготовлена з армованого бетону.

Поряд з дослідженнями акустичного шуму окремих ВЕУ останнім часом все більша увага приділяється проблемам, що виникають при створенні ВЕС. Так, в Нідерландах виконується програма досліджень ВЕС, в якій окрім таких важливих завдань, як оцінка втрат енергії окремих ВЕУ у складі ВЕС, взаємне екранування ВЕУ, навантаження на ВЕУ, що працюють в турбулентному потоці, пульсації потужності ВЕС, управління ВЕС, створення перешкод телебаченню, включені також питання шумового ефекту ВЕС в цілому. Ця програма виконується на базі ВЕС, що працює в енергосистемі Dutch Electricity Generating Board. ВЕС складається з 18 ВЕУ потужністю по 300 кВт. Найбільший шум в цих ВЕУ створює редуктор, а в цілому устаткування, розміщене усередині гондоли, генерує шум на 2 дБ більше, ніж лопаті ВК.

В період будівництва ВЕС, будівельні роботи можуть надавати звичайну для будівельно-монтажних операцій вібраційну дію на майданчик будівництва. Заходи зниження негативних дій приймаються будівельними організаціями у вигляді зменшення вібрацій устаткування і використання віброгасителів. В період експлуатації ВЕС, джерелом вібрації є рухомі, частини ВЕУ, а саме лопаті ротора. По підтверджених на практиці розрахунках, конструкція ВЕУ не передає вібрації на навколишню територію, за умови, що вага її нерухомої частини в 16, і більш, раз перевищує вагу її рухливої частини. Таким чином, вібрація окремих елементів ВЕУ, що обертаються, повністю затухає на рівні елементу підстави, що несе, і не впливатиме на прилеглу площу [27].

Забруднення атмосфери

Впровадження ВЕУ дозволяє понизити забруднення атмосфери шкідливими викидами. Наприклад, в Нідерландах планувалося встановити ВЕС сумарною потужністю 1500 і 2000 МВт до 2010 року. При цьому скорочення викидів NOX складе 3,247 і 4,011 тис. тонн, S02 -- 0,665 і 0,763 тис. тонн, С02 -- 1,772 і 2,314 млн. тонн. Дані приведені з врахуванням розвитку електроенергетики країни (зміна цін на паливо, витрат на охорону довкілля, впровадження нових типів теплових електростанцій, скорочення вироблення енергії на АЕС). У провінції Альберта (Канада) кожен кіловат, вироблений на ВЕУ, запобігає попаданню в атмосферу 0,935 кг оксидів вуглецю, азоту і сірки. За допомогою поновлюваних джерел енергії (включаючи, природно, вітроенергетику) у Великобританії до 2012 р. може бути вироблено 30% електроенергій, при цьому викиди СО2 зменшаться на 10% [19].

Дія на землекористування.

В період експлуатації ВЕС, ВЕУ будуть видні на значній відстані. Якщо турбіни знаходяться між спостерігачами і сонцем, особливо в ранній і пізній час доби і в зимовий час, коли сонячні промені падають під малим кутом, може виникнути стробоскопічний ефект від мигтіння тіней, які рухомі ротори відкидають на землю або на інші об'єкти. Але навіть за найсприятливіших умов, мигтіння тіні буде короткочасним[29].

Зони туризм і відпочинку.

Розвиток вітроенергетики може робити істотний вплив на привабливість тієї або іншої території для туризму і відпочинку. Звичайно це характерно для проектів будівництва вітропарків, оскільки вигляд великої кількості вітроагрегатів може, як залучати, так і відлякувати туристів.

У цих випадках необхідно враховувати думку громадськості про такі проекти.

5. Перспективи розвитку вітроенергетики

Глобальний ринок енергії вітру процвітає. Це стало можливим завдяки зростаючій популярності використання альтернативних джерел енергії по всьому світу, а також різноманіттю галузей використання даних технологій. По-перше, все більше виробників вітрогенераторів виходять на ринок, а, по-друге, все більше країн віддають перевагу цьому напрямку електроенергії. Колись нездорова структура світового ринку вітроенергетики, яка складалася з декількох виробників та декількох ринків, зараз активно змінюється. У 2004 році вітроустановки в трьох країнах (Німеччина, Іспанія і Данія) складали 73 % загального об'єму ринку вітроенергетики, крім того, ці країни були єдиними, вітрова промисловість яких заслуговувала на увагу. За сім років ситуація кардинально змінилася. Сьогодні Сполучені Штати Америки, Китай та Індія мають розвинену індустріальну базу, і кількість виробників вітроустановок в цих країнах значно зросла за ці роки (див. Додаток 5).

Запаси енергії вітру більш ніж в сто разів перевищують запаси гідроенергії всіх річок планети.

Потужність висотних потоків вітру (на висотах 7-14 км) приблизно в 10-15 разів вище, ніж у приземних. Ці потоки мають сталість, майже не змінюючись протягом року. Можливе використання потоків, розташованих навіть над густонаселеними територіями (наприклад - містами), без шкоди для господарської діяльності.

Більш ніж 25-річний досвід розвитку вітрової енергетики в усьому світі показав, що для її успішного становлення і розвитку повинно бути вжито заходи в наступних найбільш важлих напрямках:

* Закріплення зобов'язань щодо розвитку відновлюваної енергетики на законодавчому рівні;

* Добре продумані механізми стимулювання;

* Доступ до мереж і стратегічний розвиток енергосистем;

* Відповідні адміністративні дії;

* Громадська прийняття та підтримка;

Прогноз розвитку вітрової енергетики дозволяє очікувати, що в найближчі 5 років світовий вітроенергетичний потенціал збільшиться майже в 3 рази. Процес зростання вітроенергетики очолить Китай. У Європі та Північній Америці очікується поступальне зростання вітроенергетичної галузі альтернативної енергетики. Світова вітроенергетична рада, прогнозує, що в 2016 р. сумарна світова потужність вітроустановок досягне 332 ГВт . Протягом 2016 ця цифра збільшиться ще на 56,3 ГВт. Темпи річного приросту складуть в середньому 22% (за минулі 10 років темпи склали 28%).

У наступні рік-два в Америці, ймовірно, будуть труднощі, викликані браком фінансування і повним економічним спадом, перш, ніж головний вплив на ринок почнуть надавати стимули. У той же самий час зростання в Китаї продовжиться, стимулюючи істотне збільшення кількості вітроустановок в світі в найближчі роки. Тривале збільшення світового вітроенергетичного потенціалу будуть здійснювати 3 ринку: китайський, європейський і американський [6].

Протягом 4 останніх років Китай щорічно подвоював встановлені потужності вітроенергетики, це зростання продовжиться в найближчому майбутньому. Цей розвиток підкріплено дуже агресивною політикою уряду, яка підтримує диверсифікацію електропостачання та зростання вітчизняної галузі. Робляться суттєві інвестиції в інфраструктуру електропередачі. У 2012 р. Китай збирається стати найбільшим в світі ринком нових установок. В цілому в Азії сумарний вітроенергетичний потенціал до 2016 р. досягне 117 ГВт.

Вітроенергетичний розвиток Америки в 2016 р. дещо знизиться в результаті недофінансування проектів. Однак з урахуванням пакету заходів, недавно узгодженого американським конгресом, а також на увазі перспектив розвитку національного законодавства в області скорочення емісії, ринок швидко оправиться. За наступні 5 років у Північній Америці з'явиться в цілому 55 ГВт додаткової сумарної потужності вітроустановок (загальна потужність 82 ГВт).

Европа аж до 2016 р. буде мати найбільшу встановлену потужність, рівну 118 ГВт. Європейське законодавство вимагає, щоб до 2020 р. 20% загального кінцевого енергоспоживання здійснювалося за рахунок поновлюваних джерел енергії. До 2016 р. щорічний ріст європейського ринку вітроенергетики досягне показника 12,5 ГВт [8].

У той час як багато держав знаходяться в процесі лібералізації своїх ринків електроенергії, зростаюча конкурентоспроможність вітрової енергетики повинна привести до підвищення попиту на вітрові установки. Однак перекоси на ринку електроенергії, створені десятиліттями масованої фінансової, політичної та структурної підтримки традиційних технологій, поставили вітрову енергетику в невигідні умови. Новим вітроенергетичним проектам доводиться конкурувати зі старими атомними станціями та електростанціями на викопному паливі, для яких інвестиційні витрати вже сплачені споживачами та платниками податків. В невигідне становище поновлювані джерела енергії ставить і те, що в ціну на енергію традиційних джерел не входить вартість збитку, що завдається викидами та іншими шкідливими впливами. Тому без політичної підтримки вітрова енергетика не зможе внести свій вклад у справу охорони навколишнього середовища та забезпечення енергобезпеки.

Урядом Канади встановлена ??мета до 2015 року виробляти 10% електроенергії з енергії вітру.

В Іспанії до 2013 року буде встановлено 20 тис. МВт вітрогенераторів.

Індія до 2014 року збільшить свої вітряні потужності в 4 рази в порівнянні з 2005 роком. До 2014 року буде побудовано 12 тис. МВт нових вітряних електростанцій.

Нова Зеландія планує виробляти з енергії вітру 20% електроенергії.

Великобританія планує виробляти з енергії вітру 10% електроенергії до 2010 року.

Єгипет - до 2013 року має встановити 850 МВт нових вітрогенераторів.

Японія планує до 2014 року збільшити потужності своїх вітряних електростанцій до 3000 МВт.

Німеччина планує до 2020 року виробляти 19,6% електроенергії з поновлюваних джерел енергії, в основному з вітру.

У 2008 році Європейським Союзом встановлена ??мета: до 2010 року встановити вітрогенераторів на 40 тис. МВт, а до 2020 року - 180 тис. МВт. Згідно планам Євросоюзу загальна кількість електричної енергії, які вироблять вітряні електростанції, складе 494,7 Тв-ч ..

В Китаї прийнятий Національний План Розвитку. Планується, що встановлені потужності Китаю повинні вирости до 5 тис. МВт до 2012 року і до 30 тис. МВт до 2020 року. Однак бурхливий розвиток вітроенергетичного сектора дозволило Китаю перевищити поріг в 30 Гвт установленої потужності вже в 2010 році.

Венесуела за 5 років з 2010 року планує побудувати вітряних електростанцій на 1500 МВт .

Франція планує до 2020 року побудувати вітряних електростанцій на 25 000 МВт, з них 6000 МВт - офшорних [7] .

Міжнародне Енергетичне Агентство прогнозує, що до 2030 року попит на вітрогенерацію складе 4800 гігават.



Висновок

Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

Вітроенергетика є однією з найперспективніших галузей енергетики, яку необхідно розвивати на державному рівні. Вона відіграє важливе значення в розвитку країн світу, оскільки надає дешеву електроенергію для функціонування галузей господарства. Основним фактором, який впливає на потенціал вітроенергетики, є потужність та періодичність вітру в певних регіонах,тобто природній фактор, також важливе значення має НТП та економічний розвиток країни. Також слід пам'ятати те, що на відміну від викопних ресурсів, вітроенергетика не є небезпечною для навколишнього середовища та не заважає фермерській роботі, а навпаки має ряд переваг. Найголовнішим,на мою думку, є те що вітроенергетика є дуже перспективним видом енергії. Вона почала розвиватися не так давно, але вже встигла досягти значного рівня. Урядами багатьох країн зараз прийнято законопроекти та плани розвитку саме вітроенергетики. Людство починає розуміти, що паливні ресурси Землі скоро вичерпають себе, а без енергії життя повернеться на мільйони років назад, тому і шукає шляхи розв'язання цієї глобальної енергетичної проблеми. Отже, на мою думку майбутнє саме за вітровою енергетикою. Незважаючи на те, що зараз найбільша увага приділяється атомній енергетиці, я вважаю, що вже дуже скоро людство прагнутиме до «чистої» енергетики, до того ж, така енергетика може стати рентабільнішою за традиційну. Протягом всього свого існування людина постійно змінювала основне джерело енергії: спочатку це було Сонце, потім вогонь, потім вугілля, а зараз нафта і газ. Але ніколи ще людство не відчувало такої гострої потреби у швидкому переході до нових джерел енергії як зараз.