Главная База знаний "Allbest" Экономика и экономическая теория Виробництво молока на ДГ "Комунар"

Виробництво молока на ДГ "Комунар"

Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення. Природно-кліматичні умови, місце розташування та організаційно-економічна характеристика підприємства. Маркетингова діяльність, економічна ефективність та резерви її підвищення при виробництві молока.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 08.04.2009
Размер файла 182,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Сезонність виробництва молока в основному залежить від двох факторів: розподілу отелень і організації годівлі корів. Для рівномірного одержання продукції протягом року отелення рекомендується проводити в основному в осінньо-зимовий період. Корови, в цей час, мають більш високу продуктивність. збільшується середня жирність молока. Перші місяці їхньої лактації проходять узимку. Повноцінна годівля, гарний зміст забезпечують високу молочну продуктивність корів у ці місяці. В останні місяці лактації, коли в зв'язку з тільністю продуктивність звичайно значно знижується, корови переходять на пасовища і тому зберігають високі удої (стимулююча дія зелених

кормів). У корів, отелившихся у весняно-літній період, перші місяці лактації проходять під час пасовищного змісту, і в цей час вони дають найбільшу кількість молока. До кінця лактації, коли корова одержує стійлові корми, спостерігається різке падіння продуктивності. У результаті удої за лактацію в цьому випадку виявляються набагато нижче, ніж у корів, що отелилися в осінньо-зимовий період. Переклад корів на цілорічні отелення зі зрушенням на осінньо-зимовий період благотворно відбивається на розвитку молодняку. Телята, що народилися в осінньо-зимовий період, більш міцні. Вони при повноцінній годівлі добре розвиваються. Післямолочний період їхнього вигодовування збігається з пасовищним змістом, що забезпечує повноцінне харчування й одержання високих приростів живої маси. Скотарство - одна із самих трудомістких галузей сільськогосподарського виробництва. Рівень продуктивності праці в цій галузі залежить головним чином від навантаження на працівника ферми і рівня продуктивності тварин. Норма закріплення тварин за працівниками молочних ферм встановлюється в залежності від рівня механізації основних технологічних процесів, прийнятої технології змісту худоби, організації праці і ряду інших факторів. Одне з важливих умов підвищення продуктивності праці в галузі - упровадження комплексної механізації з використанням новітньої техніки. Слід особливо зазначити, що на економічну ефективність галузі істотно впливає технологія виробництва. У молочному скотарстві прогресивною є поточно-цехова технологія. Вона базується на роздільно-груповому змісті корів з обліком їхнього фізіологічного стану і продуктивності. Череда по фізіологічному стані групують у чотири цехи, у які по черзі надходять корови на певний строк: цех сухостійних корів (підготовка корів до отелення) - 50-60 днів; цех отелення (корови надходять за 8-10 днів до очікуваного отелення) - 25 днів; цех роздою і запліднення - до 90 днів; цех виробництва молока (корови надходять після роздою і запліднення) - близько 200 днів. На невеликих і середніх фермах доцільно використаний, трьох цеховий варіант потокової системи виробництва молока. В цьому випадку цехи роздою і запліднення і виробничий поєднують, корів після отелення на весь період лактації закріплюють за оператором машинного доїння.

Підвищити ефективність відгодівлі худоби можна шляхом міжпородного схрещування. Так, фермери в західних країнах прагнуть вибраковуваних молочних корів осеменяти насінням биків м'ясних порід. У результаті ефекту гетерозису м'ясна продуктивність підвищується на 15-20%, повніше використовується біологічний потенціал маткової череди. Найважливіше значення в підвищенні економічної ефективності скотарства мають удосконалювання економічного механізму функціонування сільськогосподарських товаровиробників застосування прогресивних форм організації виробництва.

4. Маркетингова діяльність підприємства та аналіз виконання бізнес-планів

4.1 Маркетингова діяльність підприємства

Маркетинг відіграє важливу роль у господарській діяльності підприємства. Маркетинг - процес планування і керування реалізацією концепції, ціноутворення, просування і розподілу ідей товарів і послуг для обміну, що забезпечує досягнення цілей споживачів і організацій.

Маркетингової служби в ДГ „Комунар” не існує. Однак планово-економічний відділ частково виконує функції маркетингу в господарстві. Він займається розробкою маркетингової стратегії, вирішує питання дизайну, розширення асортименту, визначає цінову політику, розробляє заходи, щодо удосконалення товаропросування, аналізує ринок. До основних каналів реалізації продукції відносять: переробні підприємства, а зокрема, Роганський міськмолокозавод, Комаровський молокозавод, посередницька фірма: АТ "Утківка", міські ринки, робітники підприємства та населення.

Комерційна діяльність господарства націлена на обласний ринок, де воно пропонує такі сільськогосподарські продукти, як пшениця, жито, соняшник, молоко, м'ясо. Взагалі, підприємство використовує метод прямого продажу продукції споживачеві. Частина продукції продається по безготівковому розрахунку, частина реалізується за готівку. Гроші від продажу по безготівковому розрахунку, як правило надходять на розрахунковий рахунок господарства через три дні після поставки продукції. Для стимулювання збуту своєї продукції господарство деяким покупцям доставляє продукцію за власний рахунок.

У майбутньому, при виході підприємства з кризового стану буде розроблятися проект створення маркетингового підрозділу. До складу його планується включити 4 чоловіка. Річний фонд оплати відділу буде складати приблизно 25000 грн. Планується, що додатковий прибуток, отриманий підприємством завдяки маркетинговій службі становить 143500 грн. на рік.

4.2 Виконання бізнес-планів

У сучасній практиці планування на підприємстві чільне місце займає бізнес-план. Його поява пов'язана зі зміною економічних умов функціонування підприємств в Україні за останнє десятиріччя. Необхідність у підготовці такого документа обумовлена потребою в розкритті всіх сторін будь-якої започаткованої справи. Бізнес-план - це інструмент втілення підприємницької ідей за допомогою якого господар може якомога ефективніше спланувати діяльність свого підприємства на кілька років та, за необхідності, обґрунтувати доцільність використання залучених додаткових фінансових ресурсів.

В таблиці 4.2.1 розглянемо виконання плану по виробництву, продукції рослинництва.

Таблиця 4.2.1

Виконання плаву виробництва продукції рослинництва в ДГ „Комунар” за 2002 рік.

Культури

Площа посіву, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Валовий збір

фактично в% до плану

план

факт

план

факт

план

факт

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Зернові всього

513

445

29,2

20,4

12928

9090

70,3

В т. ч. озимі зернові

345

275

27,8

20,9

9591

4177

43,6

з них: пшениця

369

268

28

22,1

10332

5923

57,3

- ярові зернові

155

158

20,5

14,0

3178

1540

48,5

з них: ячмінь

55

67

22

19

1210

1273

105,2

гречка

22

22

14

14

308

308

100

овес

7

7

19,3

30,4

135

212,8

157,6

горох

12

12

13,2

10,3

158

124

78,5

2. Технічні всього

95

90

х

х

х

х

х

В т. ч. соняшник

90

90

9,5

10,7

855

959

112,2

цукровий буряк

-

-

-

-

-

-

-

3. Овочі відкритого грунту

8

6

63,4

44,7

507

233

45,9

5. Кормові всього

778

718

х

х

х

х

х

В т. ч. кукурудза на силос і з. к.

267

250

78,1

79,8

20853

19950

95,7

Кормові коренеплоди

29

20

156

150

4526

2250

49,7

- Однорічні трави всього

190

160

х

х

х

х

х

В т. ч. на сіно

-

-

-

-

-

-

-

на зелену масу

172

160

110

91,9

18920

14704

77,7

- багаторічні трави всього

318

288

х

х

х

х

х

В т. ч. на сіно

133

122

37

34,7

4921

4168

84,7

На зелену масу

185

166

92,6

87,2

17131

14475

84,5

Всього посівів

1548

1374

х

х

х

х

х

Чисті пари

95

269

х

х

х

х

х

Плота ріллі

1643

1643

х

х

х

х

х

Аналізуючи таблицю 4.2.1 ми бачимо, що на 2002 рік було заплановано засіяти під зерновими культурами 513 га, але фактично було засіяно лише 445 га. Причому озимими зерновими планувалось засіяти більшу частину, а саме 345 га. яровими планувалось засіяти 155 га. Фактично ж ми отримуємо такі показники, озимі зернові - 275 га, ярові - 158 га. Що стосується урожайності зернових культур, то вона як по озимим, так і по яровим культурам нижче від запланованої, так урожайність озимої пшениці планувалась на рівні 28 ц/га, а фактично отримано - 22,1 ц/га, урожайність ярових планувалась на рівні 20,5 ц/га, а фактично отримано - 14,0 ц/га.

В 2002 році, судячи з плану виробництва продукції, підприємство планувало вирощувати технічні культури, в тому числі й соняшник, на площі 95 га і при урожайності 9,5 ц/га, для того, щоби був отриманий валовий збір 855 ц. Але фактично було засіяно площу 90 га; урожайність 10,7 ц/га. Було отримано валовий збір, що перевищив запланований на 12,2% і склад 959 ц. Що стосується виконання плану виробництва інших культур, то можна відмітити, що в зрівнянні з планом площа посіву всіх інших культур зменшилась. Аналізуючи урожайність, ми бачимо, що урожайність овсу, соняшника, кукурудзи на силос та а з. к. збільшилась, по іншим культурам вона в зрівнянні з планом була менша. Те ж стосується й валового збору, крім кукурудзи на силос та з. к.: його валовий збір зменшився на 4,3% завдяки зменшенню площі посіву, але було отримано більше на 5,2% фактичного валового збору ячменю, ніж очікувалося. Підсумовуючи, можна сказати, що по галузі рослинництва у 2002 році підприємство план не виконало.

Виконання плану виробництва продукції тваринництва розглянемо у таблиці 4.2.2

Таблиця 4.2.2

Виробництво продукції тваринництва в ДГ „Комунар” за 2002 рік.

Показники

Один, виміру

2002 рік

2001р фактично в% до плану

План

Факт

1

2

3

4

5

1. Поголів'я на кінець року:

ВРХ - всього

гол.

660

603

91,4

В т. ч. корів

гол.

348

340

97,7

2. Надій молока від 1 корови

кг

1475

1460

98,9

3. Виробництво молока

т

546,9

530,0

96,9

4. Реалізація молока

т

448,5

450,7

100,5

5.% товарності

%

82,0

85,03

103,7

6. Приріст живої маси худоби всього

т

28,2

23,9

84,8

7. Реалізація на м'ясо включ, племпродажу - всього

т

380

435

114,5

В т. ч. ВРХ

т

358

418

116,8

З даних цієї таблиці ми бачимо, що поголів'я великої рогатої худоби на кінець року було заплановано на рівні 660 голів, з них 420 голів повинно було складати молочне стадо. Фактично ж були отримані такі показники - поголів'я ВРХ 603 голови, з них корови - 340 голів.

Надій молока з однієї корови у 2002 році планувався на рівні 1475 кг, фактично він складав 1460 кг, це складає 98,9% від запланованого.

Що стосується приросту живої маси ВРХ, то тут показник нижчий від запланованого, планувалося отримати 29,2 тон приросту, а фактично отримано 23,9 тон. Зважаючи на стан підприємства, можна сказати, що план виробництва продукції тваринництва підприємством можна вважати виконаним.

Прогноз надходження та витрат коштів від реалізації продукції, робіт та послуг у 2002 р. розглянемо в таблиці 4.2.3

Таблиця 4.2.3

Прогноз надходження та витрат коштів від реалізації продукції, робіт та послуг в 2002 році

Продукція

Всього від реалізації

На поточні витрати

кількість, ц

виручка, тис. грн.

кількість, ц

виручка, тис. грн.

план

факт

план

факт

план

факт

план

факт

Продукція рослинництва

Зернові всього

1260

548,0

169,3

97,9

561,0

256,8

75,4

45,9

В т. ч. пшениця

2039

369,0

151,9

36,9

933,1

425

69,5

42,5

ячмінь

-

-

-

-

-

-

-

-

гречка

25,6

18,0

14,6

8,6

10,2

5,0

5,8

2,4

соняшник

85,0

77,3

144,3

69,9

24,9

39,1

41,6

35,3

цукровий буряк

-

-

-

-

-

-

-

-

інша продукція рослинництва

-

-

1,5

8,2

-

-

5

1,3

всього по рослин-ву

-

-

441,6

375,3

-

-

153,6

317,9

Продукція тваринництва

М'ясо ВРХ

380

418

180,9

121,3

458

507,3

218,1

184,6

Молоко

498,5

450,7

343,2

310,3

434,3

478,8

219,8

224,1

Інша прод. тварин.

-

-

5,2

2,1

-

-

2,9

3,6

Всього по тварин.

-

-

468,6

433,7

-

-

513,3

436,7

Роботи і послуги

-

-

86

19,5

-

-

4,5

5,2

Всього сума виручки

-

-

1083,9

809,0

-

-

766,9

754,6

З даних таблиці 4.2.3 ми бачимо, що в 2002 році було заплановано реалізувати 1260 ц зерна і при цьому отримати 169,3 тис. грн. виручки, при цьому 561,0 т планувалось реалізувати на поточні витрати. Але фактично було отримано зовсім інші результати - кількість реалізованого зерна склала 548,0 т., а виручка від реалізації - 97,9 тис. грн. В 2002 році була запланована реалізація соняшника 85,0 т на 144,3 тис. грн., але фактично його реалізовано було 77,3 т на 69,9 тис. грн. .

Отже ми бачимо, що по основним культурам план було не виконано, як і в цілому по галузі рослинництва, на 66,3 тис. грн. Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план на 274,9 тис. грн.

Підводячи підсумок по даному розділу слід сказати, що результати виробничої діяльності підприємства, в основному, фактично являються нижчими, ніж ті, які було заплановано. І можна стверджувати що відсоток виконання бізнес-плану на підприємстві дуже низький.

5. Шляхи підвищення ефективності роботи галузі

5.1 Удосконалення організації виробництва молока

Складною проблемою є підвищення надоїв молока. Встановлено, що витрати кормів на 1ц молока при надої 2000 кг складають 1,3 - 1,35ц кормових одиниць, при 3000 кг - 1,1-1,5ц, при 4000 кг - 1,00-1,05ц, при надої 5000 кг - 0,9-0,95ц кормових одиниць. Таким чином, з підвищенням надоїв з 2000 кг до 3000 кг витрати кормів на 1ц молока зменшуються на 18-20%, а продуктивність праці зростає приблизно в 1,5 рази. Собівартість 1ц молока при цьому зменшується на 15-20%. Слід відмітити, що світова практика ведення молочного скотарства також показує, що розвиток цій галузі в більшості країн йде по шляху інтенсифікації її за рахунок підвищення молочної продуктивності корів [3, 8].

Дослідженнями ряду авторів [4, 8] встановлено, що рентабельність виробництва молока може бути досягнута за умов, коли продуктивність молочного стада становить не менше 3400-3500 кг молока на рік. Тут поряд із створенням відповідної кормової бази, відновленням селекційно-племінної роботи в скотарстві, застосуванням організаційно-технологічних заходів на місцях необхідна державна підтримка розвитку галузі, насамперед надання товаровиробникам пільгових кредитів для нарощування поголів'я великої рогатої худоби, генетичного поліпшення породного складу молочного стада.

Одним із варіантів удосконалення взаємовідносин між виробниками молока і переробними підприємствами в нинішніх умовах може бути також створення асоціацій на акціонерній основі з організацією фірмової торгівлі. Це дає змогу дещо знизити роздрібні ціни на молочну продукцію, збільшити її оборот, уникнути залежність від банківських кредитів. Можлива також переробка молока на давальницьких засадах, коли виробник як власник кінцевої продукції може використовувати її за власним бажанням.

Цінова система в молочнопродуктовому підкомплексі потребує кардинального поліпшення. В перспективі ціни в усіх його структурних підрозділах повинні будуватись на базі ціни виробництва (нормативна собівартість плюс нормативний рівень прибутку до фондів). На першому етапі необхідно здійснити запровадження гарантованих мінімальних цін, які б відшкодовували нормативні витрати і забезпечували певний рівень рентабельності. Різницю між цінами реалізації молока і гарантованими покривають за рахунок спеціального бюджетного фонду. Цей порядок поширюється на господарства, що поставляють за договорами молоко на переробні підприємства.

Таким чином, стабілізація і дальше нарощування виробництва молока пов'язані із забезпеченням економічного стимулювання виробників усіх форм власності в розвитку молочного скотарства; посиленням державного регулювання економічними процесами розвитку галузі; підвищенням використання продуктивного використання землі, збільшенням виробництва високоякісних кормів; поліпшенням використання генетичного потенціалу продуктивності худоби: впровадженням комплексної механізації на фермах і енергозберігаючих технологій; поліпшенням умов праці і підвищенням платоспроможного попиту населення. Доцільно також створювати асоціації на акціонерній основі з організацією власної фірмової торгівлі. До складу таких асоціацій мають входити постачальники молочної сировини, переробні підприємства і підприємства інфраструктури. Для збільшення молокопродуктів, крім зростання виробництва молочної сировини, необхідно поліпшити якість молока; розширити виробництво продуктів із вторинної молочної сировини; розширити виробництво замінників цільного молока для молока тварин; підвищити роль приватного сектора у формуванні товарних ресурсів молока [5].

5.2 Резерви підвищення ефективності виробництва молока

Основними джерелами резервів підвищення виробництва продукції в тваринництві є зростання поголів'я та продуктивності тварин. Резерви росту поголів'я визначаються в процесі аналізу виконання плану по обороту стада. Це зменшення яловості маточного поголів'я, падіння тварин і реалізація їх на м'ясокомбінат високою масою. Основними джерелами росту продуктивності тварин є підвищення рівня їх годування і ефективності використання кормів, зменшення яловості корів, поліпшення вікового та породного складу стада, а також догляду за тваринами.

Резерв підвищення виробництва молока за рахунок поліпшення вікового складу стада корів можливо підрахувати наступним чином: з фактичної питомої ваги відняти планову або можливу по оптимальному варіанту, а одержану різницю помножити на фактичну продуктивність тварин і результати підсумувати (табл. .5.2.1)

Таблиця 5.2.1

РЕЗЕРВ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ЗА РАХУНОК ПОЛІПШЕННЯ ВІКОВОГО СКЛАДУ СТАДА КОРІВ

Лактація

Продуктивність 1 голови, ц

Структура поголів'я,%

Зміна середнього рівня продуктивності, кг

фактична

можлива

+, -

1

2

3

4

5

6

1-а

16,3

17,55

20,58

+3,03

+49,39

2-а

16,9

13,78

14,08

+0,3

+5,07

3-а

17,4

14,08

14,45

+0,37

+6,44

4-а

17,7

9,37

10,15

+0,78

+13,81

5-а

17,8

8,77

9,01

+0,24

+4,27

6-а

17,9

8,09

8,52

+0,43

+7,70

7-а

17,6

7,31

7,34

+0,03

+0,53

8-а

16,6

7,23

7,3

+0,07

+1,16

9-а

16,4

5,42

5,0

-0,42

-6,89

10-а

15,2

3,9

3,57

-0,33

-5,02

11-а

11,3

2,90

-

-2,90

-32,77

12-а

10,2

1,6

-

-1,6

-16,32

Всього

Х

100

100

-

+27,37

Розглядаючи дані табл. .5.2.2 бачимо, що зміна структури стада по віковій ознаці веде до збільшення середньорічного надою молока від однієї корови на 27,37 кг. а від усього поголів'я - на 93,06 ц.

Великі втрати продукції мають сільськогосподарські підприємства в результаті яловості корів, продуктивність яких нижче приблизно на 50%. При визначенні резервів збільшення виробництва молока по даним зоотехнічного обліку необхідно встановити втрати молока в середньому на одну ялову корову і помножити на надпланову кількість або можливе зменшення ялових корів. В ДГ "Комунар" кількість яловок складає 23 голови. Середньорічна продуктивність їх нижче на 6,9 ц. Отже, виробництво молока по цій причині зменшилось на 158,7 ц (таблиця 5.2.2). Це значний резерв підвищення виробництва продукції.

Таблиця 5.2.2

РЕЗЕРВ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА ЗА РАХУНОК ЛІКВІДАЦІЇ ЯЛОВОСТІ МАТОЧНОГО ПОГОЛІВ'Я КОРІВ

Поголів'я

Залишились яловими, гол.

Одиниці виміру

Втрата молока на одну корову, ц

Резерв молока, ц

1

2

3

4

5

Корови

23

ц

6,9

158,7

Росту продуктивності тварин і виходу продукції суттєво сприяють гарні умови утримання тварин, належний догляд, правильний режим годування, добросовісне ставлення робітників до свого діла. Ці резерви виявляємо на основі порівняльного аналізу роботи різних господарств, ферм, і вивчення передового досвіду.

Важливим резервом збільшення виробництва продукції тваринництва є зменшення її втрат. Значні втрати продукції пов'язані з хворобами тварин, порушенням технологічної дисципліни. Результат цього - падіння тварин, змушений убій, зниження приросту живої маси, виходу приплоду і молока. В досліджуваному господарстві по цій причині загинуло 19 телят, жива маса яких склала 13 ц. Це значні втрати продукції.

5.3 Економічна ефективність галузі на перспективу

Для збільшення виробництва молока і зменшення його собівартості потрібно здійснити комплекс заходів. Головною метою господарства повинно бути підвищення урожайності усіх культур. Високі врожаї кормових культур є значним резервом зниження собівартості молока і підвищення рівня годівлі корів. Одержання по 40-50 ц корм. од. з 1 га сіяних кормових культур дозволяє досягти високих показників при виробництві молока. В структурі засіяних площ, ураховуючи енергоємність вирощування культур, потрібно розширити питому вагу зернових не менш ніж на 50-60% при фактичних 35,3%, зменшити на 9% площу під чистими і чорними парами в загальній структурі посівних площ. Особливу увагу слід звернути на поголів'я худоби. Необхідно збільшити кількість поголів'я в 1,2-1,5 рази, надої - з 1460 кг на рік до 3000 кг на рік, при цьому зменшити собівартість з 97 грн. за 1ц до 60 грн. за 1ц. Збільшення продуктивності тварин потрібно за рахунок підвищення рівня годування тварин і підвищення в їх раціонах питомої ваги сіна однолітніх трав, повноцінних комбікормів, сінажу та коренеплодів. Правильна організація кормової бази, забезпечення тварин необхідними кормами не тільки головна умова збільшення виробництва молока, а й основний резерв зниження їхньої собівартості. Збалансованість поголів'я худоби і обсягів кормової бази - фактор, який не потребує додаткових ресурсів, це не капіталомісткий шлях підвищення продуктивності худоби.

Налагоджена робота по відтворенню стада є теж важливим резервом зниження собівартості молока. Затримка із заплідненням тварин приводить до значних перевитрат кормів. Запліднення в оптимальні строки добре розвинених тварин надасть можливість на 10-12% скоротити витрати на вирощування корів, а також одержати більшу кількість продукції за один рік життя тварин.

Необхідно в наступні роки відновити рівень механізації трудоємких процесів на фермах, тобто роздачу кормів, уборку навозу, доїння корів та інші. Поряд з цим слід запровадити фірмову торгівлю молоком та молокопродуктами; підвищувати рівень оплати праці тваринників; забезпечувати спецодягом та медикаментами тваринників; надавати кредити підприємствам по переробці молока і створювати мережі пунктів по закупівлі молока від населення; поліпшувати забезпечення виробників засобами механізації молочних ферм та обладнанням для переробки молока: підвищувати купівельну спроможність населення, передусім у великих містах, де внаслідок зростання роздрібних цін різко скоротився попит на молоко і продукти його переробки [6, 9].

В сучасних умовах при невідрегульованих ринкових відносинах зможуть вижити і динамічно розвиватися тільки ті господарства, які знаходять шляхи і засоби досягнення високої окупності ресурсів, одержання більшої кількості продукції за одиницю витрат. Господарства України мають можливість виробляти менш затратне молоко за рахунок приведення в дію вищеназваних резервів ощадливості, які не потребують додаткових вкладень капіталу, але вимагають чіткої організації і дотримання технологічної дисципліни, прояви професіоналізму з боку керівництва, спеціалістів і безпосередніх виконавців.

Основні показники виробництва молока в ДГ “Комунар” приведені в таблиці 5.3.1

Таблиця 5.3.1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА

Показники

Одиниці виміру

2002р.

На перпективу

Перспективний показник в% до 2002р.

Поголів'я тварин

голів

340

442

130,0

Удій на корову

кг

1460

3000

205,5

Витрати кормів на 1 ц молока

ц к. од.

2,49

1,6

64,3

Витрати праці на 1 ц молока

люд. - год.

18,9

14,3

75,7

Повна собівартість 1 ц молока

грн

97,00

65,10

67,1

Ціна 1 ц молока

грн

68,85

75,00

108,9

Прибуток (збиток) з 1 ц молока

грн

-28,15

9,9

-

Рентабельність

%

-29,03

15,2

-

Висновки та пропозиції

ДГ "Комунар" не є великим підприємством, так як його земельна площа нижча за середню по Україні. Розглядаючи його розміри бачимо, що на підприємстві присутні ознаки звернутого типу відтворення, В 2002р. обсяг валової продукції склав 483,9 тис. грн., це менш ніж в 2001 р. і нижчий від середнього за 3 роки. Загальна земельна площа склала 2478 га, цей показник за останні 3 роки не змінювався. Середньорічна вартість основних виробничих фондів склала в 2002р 9792 тис. грн., а оборотних засобів - 901,8 тис. грн., це на 0,3% менше, ніж у 2001 р. по основним виробничим фондом і на 15,1% більше по оборотним засобам. Показник кількості робітників на підприємстві найменший за останні 3 роки і складає 192 чоловік. Показники рівня інтенсифікації виробництва в 2002р. також зменшились у порівнянні з 2000р. Так на 100 га с/г угідь основних і оборотних виробничих фондів в 2002р. приходилося на 1,2% менше ніж у 2000р.; прямих витрат праці - на 17,71%, енергетичних потужностей - на 24,6%, електроенергії - на 8,8%. Що стосується показників ефективності інтенсифікації виробництва, то вони в 2002р. збільшились. Так, валової продукції с. - г. в поточних цінах приходиться на 100 грн. матеріальних витрат в 2001р. на 79,7% більше ніж у 7р., на 100 грн. основних і оборотних виробничих фондів - на 21,4% більше, ніж у 2000р. . Об'єм виробництва валової продукції тваринництва з кожним роком зменшується, так у 2000р. він склав 291,2 тис. грн., у 2001 р. - 246,2 тис. грн., у 2002 р. - 222,6 грн. . Швидкими темпами зменшується поголів'я. Так в 2000р. основне стадо ВРХ складало 390 гол., у 2001р. - 365 гол., у 2002р. - 340 голів. Продуктивність тварин на підприємстві дуже низька, так у 2000р. з однієї корови було отримано 1470 кг молока за рік, у 2001 р. - 1440 кг, у 2002р. - 1460 кг. На сьогодні для Україні нормальним вважається показник близько 4000 кг молока з однієї корови на рік, а в західних країнах від 6 до 10 тисяч кілограмів. Витрати кормів на одну голову молочного стада з рокоми підвищуються. Так в 2000р. на одну корову було згодовано 28,3 ц кормових одиниць, у 2001 р. - 23,7, у 2001р. - 29,3.

Продукція тваринництва на підприємстві є збитковою. Так у 2000 р. збиток на 1 ц молока склав 16,62 грн., у 2001 р. - 16,45 грн., у 2002р. - 28,16 грн. Причиною збитковості виробництва молока є висока собівартість його виробництва і низька ціна реалізації. Розглядаючи показники трудоємкості виробництва молока ми бачимо, що вони збільшуються з кожним роком, це стосується і затрат кормів на 1 ц виробленої продукції. Що стосується рівня товарності молока, то він тримається близько 80%.

В 2000 році було заплановано реалізувати 1260 т зерна і при цьому отримати 169,3 тис. гри. виручки, при цьому 364 т планувалось реалізувати на погашення боргів, а 896 т - на поточні витрати. Але фактично було отримано зовсім інші результати: кількість реалізованого зерна склала 548,0 т., а виручка від реалізації - 97,9 тис. грн. Така ж ситуація склалась і з іншою продукцією рослинництва: планувалось реалізувати і отримати виручки більше, ніж довелось фактично.

Що стосується продукції тваринництва, то тут також не був виконаний план реалізації У 2002 році було заплановано реалізувати 380 ц м'яса ВРХ і отримати 180,9 тис. грн. виручки, але реально було реалізовано 418 ц і отримано 121,3 тис. грн. виручки Те ж можна сказати і про реалізацію молока, планувалось реалізувати 498,5 т, а фактично було продано 450,7 т, отримано виручки менше, ніж заплановано на 32,9 тис. грн.

Господарство навіть в 2002р. отримало дуже низькі реалізаційні ціни за продукцію тваринництва. За 1ц молока воно отримало 68,85 грн, за 1ц живої маса ВРХ 290,11 грн. В той час при продажі молока не на молокозавод, а м'яса не на м'ясокомбінат, реалізуючи продукцію на ринку можна було б в 2002 р. отримати за молоко не менш 80 грн. за 1ц, а м'яса ВРХ не менш 500 грн за 1ц Звідси прибутки за продукцію тваринництва були б у 2 рази вищими, ніж вони фактично склалися в господарстві. Тобто господарству необхідно звернути увагу на питання маркетингу і, в першу чергу, знаходження вигідних каналів реалізації продукції. Ці заходи в поєднанні з підвищенням урожайності і продуктивністю дадуть змогу поступово перетворювати молочне скотарство в рентабельну галузь.

У майбутньому, при виході підприємства з кризового стану буде розроблятися проект створення маркетингового підрозділу. До складу його планується включити 4 чоловіка. Річний фонд оплати відділу буде складати приблизно 25000 грн. Планується, що додатковий прибуток, отриманий підприємством завдяки маркетинговій службі становить 143500 грн. на рік.

Виходу галузі з кризового стану має передувати впровадження у господарствах організаційно-економічних заходів, спрямованих на стабілізацію і дальше нарощування обсягів виробництва та реалізації молока, продуктів його переробки. Насамперед потрібно не допустити дальшого спаду виробництва молока і скорочення поголів'я, домогтись істотного підвищення їх продуктивності, поліпшення відтворення стада і збереження худоби. З цією метою необхідно вирішити ряд невідкладних питань забезпечення паритету цін на сільськогосподарську продукцію і промислові товари, а також на зерно і продукцію тваринництва; своєчасне проведення розрахунків з виробниками молока за реалізовану продукцію переробним підприємствам і торговельним організаціям; удосконалення системи заготівлі молока шляхом формування загальнодержавних та регіональних фондів молока і молокопродуктів в обсягах, які б повністю забезпечили потреби держави (включаючи експортні поставки) і міське населення в цих продуктах [10].

Таким чином, стабілізація і дальше нарощування виробництва молока пов'язані із забезпеченням економічного стимулювання виробників усіх форм власності в розвитку молочного скотарства; посиленням державного регулювання економічними процесами розвитку галузі; підвищенням використання продуктивного використання землі, збільшенням виробництва високоякісних кормів; поліпшенням використання генетичного потенціалу продуктивності худоби; впровадженням комплексної механізації на фермах і енергозберігаючих технологій; поліпшенням умов праці і підвищенням платоспроможного попиту населення [7].

Список використаної літератури

1. Олійник О.В. Проблеми виробництва молока: зміст та шляхи вирішення // Пропозиція, № 8-9, 2003, с. 20-23.

2. Окопний О.М. Відродження тваринництва в України та напрями його розвитку. // Економіка АПК - 2003. - № 5. - с.8-15

3. Чабан Г.В. Молочна промисловість: стан, проблеми та перспективи // Економіка АПК - 2003. - № 5. - с.51-56

4. Кудлай В.Г. Розвиток ринку молока і молочних продуктів в Україні // Економіка АПК - 2003. - № 9. - с.97-110

5. Ільчук М.Н. Зовнішня діяльність України на ринку молочної продукції // Агросвіт України - 2003. - № 9. - с.90-95

6. Голомша Н.Е. Молокопродуктовий підкомплекс в перехідний період до ринку // Економіка АПК - 2002. - № 7. - с.22-24

7. Шпак В.Ф. Тенденції розвитку виробництва молока і формування його ринку // Економіка АПК. - 2003. - № 3. - с.57-62

8. Котков В.П. Подолання кризової ситуації в молокопродуктовому комплексі // Економіка АПК. - 2003. № 8. - с.26-28

9. Савицька В.Г. Маркетинг у формуванні ринку молока і молочних продуктів // Тваринництво України. - 2003. - № 12. - с.75-78

10. Шапунов Д.Л. Молочна галузь і Україна // Економіка АПК. - 2003. - № 4. с.23-26

11. Самарін В.О. Стан та основні напрямки розвитку тваринництва Харківщини. Харків, КНУ, 2003р.

12. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища школа, 1994. - 363с.

13. Ринок молока на Україні: 42 наук. пр. - К.: Либідь, 2002. - 35с.

14. Мірошниченко О.О. Розвиток молочної промисловості в Україні. К.: - Наукова думка, 2000, 252с.

15. Арзуманян В.Д. Животноводство: Учебник. - М.: Агропромиздат, 1991. - 226с.

16. Зимовець В.Н. Ціноутворення в молокопродуктовому під комплексі АПК // Економіка АПК. - 2003. - № 1. - с.130-132

17. Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві // Економіка АПК. - 2003. - № 1. - с.69-73

18. Денисенко О.Г. Технологія виробництва молока // Настільна книга сільського господаря (фермера). - К.: Урожай, 1993. - с.305-322.

19. Горфинкель В.Я., Куприкова Е.М. Економіка предприятия. - Москва: Юнига 2000. - 250с.

20. Н. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учебник. - К.: Высшая школа, 1991. - 40с.

21. Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: Урожай, 1992. - 47с.

22. Лопатина О.Ф., Фраер Н.В., Карпова К.Н. Экономика сельского хозяйства - М: Колос, 1982. - 327с.

23. Волков О.Й. Экономика предприятия: Учебник. - М.: Инфра, 1998.315с.

24. Кованов С.И., Свободин В.А. Економические показатели деятельности сельскохозяйственних предприятий: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1991. - 304с.

25. Бодди Д., Пегон Р. Основи менеджмента: Учебник. - Санкт-Петербург: Пигер, 1999. - 440с.

26. Попова В. М Бізнес-план для сільськогосподарських підприємств. К.: Століття, 2000. - 86с.

27. Ковальов В.І. Стан галузі рослинництва // Агро перспектива №10 - 2003р.

28. Бупцький О.А., Опря А.Т. та інші // Під редакцією Бугуцького О.А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики. - К.: Виша школа. Головне вид-во, 1984. - 294 с.

29. Андрєєв И.Ф. Проблеми в АПК. // Економіка сільського господарства України, 2002, №6

30. П.Т. Саблук Д.Я. Карич, Ю.С. Коваленко. Основи організації сільськогосподарського ринку. - К., 1997р.

31. С.В. Зінчук. Про хід виконання указу президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" // Агро перспектива №7. - 2000р.

32. П.П. Вавилов, В.В. Гриценко, В.С. Кузнецов / Растениеводство. - М: Колос, 1979. - 519с.

33. Земельний кодекс України

34. Андохин И.П. й др. Основи управлення производством. - ІС: Издательское объединение "Вища школа", 1975, - 320с

35. Методологічні та методичні питання створення концепції розвитку сільського господарства // Економіка України - 1994 - №1-1с

36. Клочко В. Організаційно-економічні заходи по приватизації в системі АПК // Економіка України - 1993 - №2 - с.33-41

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены