Економічна ефективність переробного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Глобалізація розвитку світової економіки зумовлює прагнення України стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції й регіоналізації. Для цього необхідно вирішення однієї з основних науково-технічних програм -- налагодження випуску конкурентоспроможної продукції та пошук власного місця на світову ринку товарів. Реалізація даної програми для соціально орієнтованої економіки країни вимагає створення потужної харчової індустрії з метою забезпечення нормальної життєдіяльності населення, спрямованої на збереження його здоров'я, розширення експорту вітчизняної продукції. Майже 90% виробленої продукції харчової промисловості відвантажується споживачам, переважна її частина (в 2009 році -- 50%) реалізується в грошовій формі. Отже, харчова промисловість серед усіх галузей має найбільш стабільне і гарантоване джерело готівкових надходжень. Серед провідних галузей виробництва продуктів харчування особливе місце займає молоко продуктовий підкомплекс, який становить значну частку сфери матеріального виробництва АПК і від розвитку якого безпосередньо залежить ступінь постачання населення України надзвичайно важливими продуктами харчування.[3,c.532]

За даними Держкомстату, в Україні працює близько 600 молокопереробних підприємств, або 3,1% від загальної кількості підприємств харчової промисловості. Причому на молочну промисловість припадає 15% випуску всієї продукції харчової промисловості України та 11,6% отриманого в галузі прибутку. В 2009 році в ній зайнято 66 тис. чол. промислово-виробничого персоналу, або 13% від загальні чисельності персоналу харчової промисловості.[2]

Метою даної наукової роботи є розкриття ефективності переробки молока, рівня економічної ефективності переробки та пошук шляхів оптимізації технології переробки молока.

В даній науковій роботі об'єктом дослідження виступає ЗАТ „Галичина”.

Можна виділити такі основні завдання:

· Характеристика рівня забезпеченості основними виробничими фондами, сировиною;

· Характеристика технології переробки молока;

· Характеристика організаційно-виробничої структури;

· Характеристика основних економічних показників переробки;

· Характеристика фінансових показників;

Теоретично - методологічну основу написання курсової роботи складають статті, що стосуються переробки молока, фінансові та бухгалтерські звіти по підприємству та інші джерела інформації.



1. Теоретико-методичні засади функціонування переробного підприємства

1.1 Особливості функціонування переробного підприємства

Безперечно, основною стратегічною ціллю діяльності підприємства є максимізація прибутку при чесному веденні бізнесу та максимально якісному виконанні своїх зобов'язань перед споживачем. Це реалізується шляхом ведення комерційної діяльності, що полягає у продажі кисломолочної продукції власного виробництва практично по всій території України Весь асортимент продукції виробляється на сировині, придбаній у національних виробників, співробітництво з закордонними постачальниками не відбувається. Особливим є також те, що компанія бере участь у підтримці розвитку молочних господарств Львівщини, які мають чотири і більше корів і, скуповуючи у них молоко, отримує близько 25 тонн молока для переробки на добу.

Підприємство, реалізує продукцію, отриману прямо з заводу в Радехові, як великим вітчизняним супермаркетам, таким як "Метро", "Велика кишеня", так і меншим ("Фаворит", "Велес 555"), а також невеликим приватним підприємцям-власникам локальних магазинів в області. Також відбувається роздрібна торгівля зі складу окремим споживачам. Тобто, підприємство має справу з перепродавцями (підприємствами оптової й роздрібної торгівлі, що купують продукти у фізичній формі й перепродають їх знову без якої-небудь переробки з метою одержання прибутку) і власне споживачами, безперечно, на реалізацію продукції окремим споживачам припадає мізерна частка обороту. Характерним є той факт, що у 2009 році ЗАТ "Галичина" було визнано кращим постачальником "Метро".[14]

Отже, предметом діяльності підрозділу ЗАТ "Галичина" в Радехові є оптова торгівля кисломолочною продукцією в західних областях, роздрібна торгівля цією ж продукцією, а відповідно ведення бізнесу на чесних засадах, постачання якісних товарів.

Компанія "Галичина" займається реалізацією товарів першої необхідності, тому ціни на її продукцію встановлюються з урахуванням державного регулювання. Водночас менеджерами з продажу проводяться різноманітні маркетингові дослідження споживачів та потреб ринку, відбувається фактична оцінка ринкових даних, врахування даних щодо цінової політики конкурентів. Звичайно, значною мірою на рівень цін впливає вартість сировини та допоміжних засобів. Прийняттям рішень щодо встановлення цін займається бухгалтерія та торговий відділ, рішення затверджується генеральним директором підприємства. Загалом всі рішення на підприємстві повинні бути узгоджені з гендиректором, що убезпечує їх правомірність. Рада директорів здійснює планування величини витрат, обсягів діяльності та прибутку на основі даних торгового відділу та бухгалтерії.

Загалом ЗАТ "Галичина" реалізовує продукцію торгових марок, добре відомих, високої якості.[16]

1.1 Економічна суть переробного підприємства

економічний переробний молоко фінансовий

В сучасних умовах все більшого значення надають питанню розвитку та фінансово-господарської стабільності переробних підприємств. Оскільки, при їх розміщенні у великих містах не завжди зверталася увага на забезпечення готовою продукцією сільського населення, на потенціал сировинної зони, великі витрати на транспортні послуги, потребу в реалізації продукції.

В нашій державі функціонуванню переробної галузі сприяють наявність сировинної і наукової бази, сприятливі природно-кліматичні умови, розвинуте сільськогосподарське виробництво та дорожньо-транспортні мережі.

Серед галузей, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини, провідне місце належить галузям, що виробляють продукти харчування, а в сукупності вони утворюють продовольчий комплекс України.

Організація зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції в сучасних умовах повинна базуватися на вимогах Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” (2009 р.).[8.c,126]

Кінцевою метою господарсько-економічної діяльності підприємства є одержання фінансового результату (прибутку). Висока конкуренція і бажання задовольнити попит споживачів продукції і не втратити свою нішу на ринку змушують малі переробні підприємства постійно шукати нові ідеї у виробництві, досліджувати ціноутворення, поведінку конкурентів, шукати резерви прискорення оборотності обігових коштів, що, в свою чергу, підвищить ефективність виробництва і забезпечить конкурентоздатність продукції.

Переробні виробництва, які нині функціонують у господарствах України, можна поділити на групи за такими класифікаційними ознаками:

1. За характером сировини, яку переробляють, - на переробні і добувні. До перших належать виробництва з переробки сировини рослинного і тваринного походження (плодоовочеконсервне, олійне, борошномельне, круп'яне, картоплепродуктове, виноробне, м'ясо- та молокопереробне тощо), до других - виробництво мінеральних вод і рибне господарство.

2. За призначенням готової продукції - на підприємства групи ”А“, які частину своєї продукції направляють іншим галузям як сировину (олійне, крохмальне, борошномельне тощо), і групи ”Б“ - ті, що направляють продукцію (у тому числі і групи ”А“) для безпосереднього споживання населенням (переробка м'яса, молока, овочів, плодів, винограду, картоплі, олійних зернових, круп'яних культур).

3. За періодом роботи протягом року - на виробництва сезонної дії, що переробляють сировину, яка надходить сезонно (овочі, плоди, виноград, картопля) і цілорічної дії (борошномельно-круп'яні, олійні, вторинне виноробство, хлібопекарне та ін.).

4. За тривалістю роботи протягом доби - виробництва безперервної дії (олійне, хлібопекарне), решта - інші галузі, які не потребують безперебійності технологічного процесу

5. За способом одержання готової продукції розрізняють підприємства, які: 1) вилучають цінні речовини з вихідної сировини (олійне, виноробне, борошномельне, крохмальне тощо); 2) видаляють вологу із сировини і підвищують концентрацію харчових речовин у продукті (сушіння овочів і плодів, виготовлення томато- і картоплепродуктів тощо); 3) виробляють готову продукцію з різних компонентів (хлібопекарне, пиво безалкогольне та ін.); 4) виробляють продукцію з напівфабрикатів первинного виробництва (вторинне виноробство).

6. За рівнем механізації і автоматизації виробничих процесів підприємства поділяють на: 1) механізовані, де механізовано процеси основного виробництва; 2) комплексно механізовані, на яких повністю механізовані процеси основного і допоміжних виробництв; 3) автоматизовані, де процеси основного виробництва автоматизовані, допоміжного - механізовані; 4) комплексно автоматизовані, де процеси основного і допоміжного виробництва автоматизовані.[12,c.39].

Одним з основних завдань менеджменту у переробній галузі є розвиток в трудових колективах самоуправління на основі нового організаційно-економічного механізму господарювання, а також стимулювання процесів інтеграції і реструктуризації в підкомплексах галузі. Звідси, молокопереробні підприємства мають взаємозв'язки з сільськогосподарськими виробниками, які ведуть технічне обслуговування устаткування для первинної обробки молока, для подальшого його зберігання і реалізації, забезпечують потребу у паливо-мастильних матеріалах, миючих та інших дезінфікуючих засобах. Для зручності розрахунків із населенням та економічній вигідності приймальних пунктів молока створюють мережу фірмових магазинів на селі. З метою успішної реструктуризації необхідно стабілізувати виробництво і підвищити його прибутковість методом запровадження комплексної переробки сировини, оновлення матеріально-технічної бази, скорочення витрат, раціональним використанням ресурсів виробництва, виготовленням продукції у відповідності до світових стандартів, поєднувати інтереси сільськогосподарських товаровиробників з переробними підприємствами, формуванням ефективних шляхів реалізації продукції.

Переробні підприємства з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності мають окреслити таку стратегію функціонування і розвитку, яка б зменшувала ступінь ризику і ймовірність банкрутства. В умовах спаду виробництва держава повинна забезпечувати запаси сировини і продукти її переробки, стабілізувати їх державні закупівлі.

Отже переробне підприємство виконує важливу соціально-економічну функцію на регіональному та державному рівнях,зокрема:забезпечує населення цінними та незамінними продуктами харчування,поглиблює територіальний поділ праці,формує ринки збуту молочної продукції та ін..[4,c.61]

1.3 Методика наукового дослідження

Методикою наукового дослідження вважають сукупність методів,прийомів і підходів за допомогою яких отримують достовірні об'єктивні знання про предмет, що вивчається. Вона формується на базі певної методології,яка включає світоглядний підхід,дослідження предмета наукового пошуку,його структури і місце у загальній системі знань. Використовують різні методи дослідження.[5, c.384]

У курсовій роботі для реалізації поставлених завдань використовувались:

1) монографічний метод - при узагальненнях джерел наукової літератури, законодавчих та інших нормативно-правових актів відносно функціонування підприємств з виробництва та переробки молока та розвитку ринку;

2) системний підхід - при вивченні умов функціонування агропідприємств та їх ринкового середовища

3) економіко-статистичні методи - при виявленні впливу на ефективність виробництва молока залежно від наявного поголів'я в господарстві;

4) кореляційно - регресійний аналіз, як прийом економіко-статистичного методу, - при виявленні впливу окремих факторів на собівартість молока;

5) соціологічний метод - при вивченні потреб покупців молочної продукції;

6) економіко-математичний метод - при прогнозуванні розвитку підприємств з виробництва та переробки молока;

7) узагальнення результатів дослідження - при формуванні висновків і пропозицій;

8) прийом порівняння - з його допомогою виявляються відмінності й подібності різних досліджуваних об'єктів,відхилення параметрів явищ у часі порівняно з нормативними показниками.[7,c.126]



2. Аналіз економічної ефективності функціонування переробного підприємства

2.1 Ресурсний потенціал переробного підприємства

Для нормальної діяльності будь-якого підприємства необхідна достатня кількість основних виробничих ресурсів. До них можна віднести основні засоби, оборотні засоби і робочу силу.

Основні засоби - це засоби, що використовують ся більше 1р і свою вартість переносять на новостворений продукт у вигляді амортизаційних відрахувань.

Оборотні засоби - це засоби, що використовуються менше 1р і свою вартість переносять відразу на новостворений продукт.

Робоча сила - це всі працівники які зайняті в процесі виробництва продукції.[15]

Ефективність використання виробничих ресурсів розглянемо в таблиці 2.1

Таблиця 2.1. Забезпеченість основними виробничими ресурсами

Показники	Роки	2012р у % до2010р
	2010	2011	2012
1. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	119821,5	182553	201100	110,2
2. Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	64510,1	147812	142074	96,1
3. Середньорічна чисельність працівників, чол..	1037	2039	4037	198,6
4. Припадає на одного працівника, тис. грн.	115,5	89,5	49,8	55,6
5. Співвідношення між оборотними й основними фондами	1,9	1,2	1,4	1,2

По даним таблиці ми бачимо, що майже усі показники, які характеризують забезпеченість основними засобами в 2012р збільшилися в порівнянні з попередніми роками. З кожним роком в товаристві збільшується вартість основних засобів. В 2010р вона становила 119821,5 тис. грн., а в 2012р збільшилася до 201100 тис. грн.. Така сама ситуація і з оборотними засобами в 2010р їхня вартість склала 64510,1 тис. грн.,а у 2012р збільшилася до 142074 тис.грн. Що стосується чисельності працівників то їхня кількість в 2012р дорівнює 4037 працівників, у 2011р вона була - 2039 чол.,а у 2010 - 1037чол. Як бачимо відбулися значні зміни в чисельності працівників. В 2012р чисельність працівників збільшилася на 1998 чол. в порівнянні з 2011р. Вартість основних фондів що припали на 1 працівника в 2012р зменшилась на 55,6 % у порівнянні з 2011 р. Співвідношення між основними та оборотними засобами складає 1,2 воно не змінилося протягом останніх років.

Про ефективність використання виробничих ресурсів свідчить таблиця 2.2

Таблиця 2.2 Ефективність використання виробничих ресурсів

Показники	Роки	2012р. у % до 2011р.
	2010	2011	2012
1. Одержано на 100 грн. основних виробничих фондів:
Валової продукції, грн.	303,4	488,6	331,6	67,9
валового доходу, грн.	55,9	56,3	40,8	72,5
прибутку, грн.	258,6	67,6	160,2	236,9
2. Одержано валової продукції на 1 працівника, тис.грн.	38,1	18,3	15,0	81,9
3. Одержано на 100 грн. оборотних фондів, грн.
Валової продукції, грн.	163,3	395,6	234,3	59,2
валового доходу, грн.	30,1	45,6	28,8	63,2
прибутку, грн.	139,2	54,7	113,2	206,9

Про економічну ефективність використання виробничих ресурсів свідчать наступні групи показників. Одержання на 100грн. основних виробничих фондів та на 100грн. оборотних фондів валової продукції, валового доходу та прибутку. Що стосується першої групи то з кожним роком зменшуються валова продукція та прибуток. Вихід валової продукції на 100грн. основних виробничих фондів у 2012р становить 331,6грн., хоча в 2010р він становив 303,4грн. він зменшився на 28,2грн. Вихід прибутку у 2012р. становить 160,2грн. на 100грн. фондів він дуже знизився у порівнянні з 2010р у якому він становив 258, грн. Аналогічна ситуація спостерігається і в другій групі. У 2012р на 100грн. оборотних засобів одержано 234,3грн. валової продукції хоча цей показник у 2010р становив 163,3грн. він зменшився на 71грн. Значно зменшився і вихід прибутку на 100грн. оборотних засобів. він становить у 2012р 113,2грн. у 2010р цей показник був - 139,2грн. Крім цих показників на ефективність використання виробничих ресурсів впливають і одержання валової продукції на 1 працівника. У 2010р він ще дорівнював 38,1грн., а у 2012р зменшився до 15,0грн. Аналізуючи дані показники ми бачимо,що в нашому господарстві дуже неефективно використовують виробничі ресурси.

2.2 Обсяги виробництва

Обсяг виробництва - результат діяльності підприємства по виробництву якої-небудь продукції і представлених виробничих послуг.

При оцінці використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Перші з них характеризують продукцію по її номенклатурі, асортименту, якості.

Вартісні показники застосовуються при оцінці валової, товарної і реалізованої продукції.

Головна з них - реалізована продукція. У її обсяг включається вартість лише тієї частини виготовленої продукції, яка була продана і сплачена покупцем. У практиці цей показник називають проданим валом.

Товарна продукція включає фактично реалізовану продукцію і вартість продукції, що знаходиться на складі підприємства або відправленої споживачу, але не сплаченої їм.

Валова продукція характеризує загальний обсяг продукції, виробленої за певний період часу. Включає товарну продукцію, вартість приросту або збитку залишків напівфабрикатів власного виготовлення.

При визначенні обсягу виробництва використовуються трудові показники (фонд оплати праці, преміювання працівників), показник чистої продукції, що є різницею між валовою продукцією і матеріальними витратами (вартістю спожитих в процесі виробництва сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних виробничих фондів). Ці показники очищені від спотворюючого впливу різного рівня матеріаломісткості виробництва в різних галузях. Використовування системи показників при визначенні обсягу виробництва підвищує достовірність і реалістичність його числення.[11,c.40]

Про обсяг виробництва свідчить таблиця 2.3

Таблиця 2.3. Обсяг виробництва

Види продукції	Роки	2012р у % до2011р
	2010	2011	2012
1. Молоко не згущене	14344	15939	14309	89,8
2. Сухе знежирене молоко	942	1520	1951	128,4
3. Масло	1204	2069	2129	102,9
4. Кефір	20646	22144	20754	93,7
5. Сметана	14400	14723	16004	108,7
6. Йогурт	13557	11062	11325	102,4

Аналізуючи вищенаведену таблицю ми бачимо, що майже по всіх наведених видах продукції спостерігається їхнє збільшення з кожним роком. Розглянемо окремо кожен з них. Обсяг не згущеного молока у 2011р складав 15939 т., а от у 2012р він зменшився і становить14309 т.,тобто зменшився на 10,1%. Наступним видом продукції є сухе знежирене молоко. З таблиці видно, що воно значно збільшилося на протязі останніх років, ще у 2010р він становив 942т. а у 2012 збільшилося до 1951т. З кожним роком збільшується і масло і у 2012р воно склало 2129т., хоча в 2011р воно становило 2069т., тобто воно збільшилося на 2,9%. Зменшується і обсяг виробництва кефіру, у 2011р він становив 22144т,а у 2012р 20754т тобто зменшився на 6,3%. Збільшується сметана і йогурт на 8,7% та 2,4% у 2012р у порівнянні з минулими відповідно.

2.3 Економічна ефективність переробки молока

Дослідження показують, молокопереробні заводи можуть збільшити свої прибутки за рахунок реалізації внутрішніх резервів зниження собівартості виробництва. 3а результатами анкетного дослідження, керівництво 90% молокопереробних підприємств визнає існування таких внутрішніх резервів на своїх підприємствах, 59% з них такими резервами вважають удосконалення обліку і контролю витрат.

На економічну ефективність переробки молока впливають багато факторів.

Передусім на ефективність переробки впливає собівартість виробленої продукції. Розглянемо структуру виробничих витрат в таблиці 2.4

Таблиця 2.4. Структура виробничих витрат при переробці

Статті витрат	2011 р.	2012 р.	2012р. у % до 2011р.
	тис. грн.	%	тис. грн	%
Матеріальні витрати	231366	86,7	294193	74,7	127,2
Амортизація	9330	3,5	17277	4,4	185,2
Оплата праці	7725	1,1	11639	2,9	150,7
Відрахування на соціальне страхування	2826	2,9	4248	1,1	150,3
Інші витрати	15611	5,8	66637	16,9	426,9
Усього витрат на виробництво	266858	100,0	393994	100	147,6



Аналізуючи два останні роки ми бачимо, що найбільш питому вагу у структурі виробничих витрат займають матеріальні витрати - 86,7% у 2011р і 74,7% у 2012р. Це пов'язано з тим, що за останні часи значно подорожчала сировина та матеріали. Дуже малий відсоток замає оплата праці. У 2012р він становить 2,9% у порівнянні з минулим роком він незначно зріс на 1,8%. Амортизація залишилася майже не змінною за два останні роки і становить 3,5% у 2011р і 4,4% у 2012р..Витрати на соціальне страхування займають 2,9% у 2011р і 1,1% у 2012р.. Загалом витрати на виробництво збільшилися на 47,6%. За рахунок того, що збільшилися усі витрати при переробці.

Наступним кроком дослідження економічної ефективності переробки молока розглянемо показники, які наведені в таблиці 2.5

Таблиця 2.5. Показники економічної ефективності переробки

Показники	Роки	2012р. у % до 2011р.
	2010	2011	2012
1. Обсяг валової продукції, тис. грн.	39497,4	37361,8	60637,4	162,3
2. Собівартість виробленої продукції, тис. грн.	113928,7	194795	285614	146,6
3. Прибуток, тис. грн.	46339,8	75237	125547	166,9
4. Норма прибутку, %	5,9	2,8	4,4	157,1
5. Рівень рентабельності	40,7	38,6	43,9	113,7

Аналізуючи вищенаведену таблицю ми бачимо, що по всіх з наведених показників спостерігається їхнє збільшення з кожним роком. Розглянемо окремо кожен з них. Майже вдвічі збільшився обсяг валової продукції ще у 2011р він складав 37361,8 тис грн.. а от у 2012р він збільшився на 62,3% і становить 60637,4 тис. грн. В результаті того, що збільшився обсяг валової продукції збільшилася і собівартість виробленої продукції в 2011р становила ще 194795тис.грн. то у 2012р вона збільшилася до 285614тис.грн. Наступним показником є прибуток. З таблиці видно, що він значно збільшився на протязі останніх років, ще у 2011р він становив 75237тис.грн. а у 2012р. збільшився до 125547тис.грн. З кожним роком збільшується і норма прибутку у 2012р вона склала 4,4 тис.грн., хоча в 2011р вона була 2,8 тис.грн., тобто вона збільшилася на 57,1%. Збільшується також і рівень рентабельності 2011р вона становила 38,6 тис.грн.,а у 2012р. 43,9 тис.грн.,тобто збільшилася на 13,7%.

Щоб детальніше розглянути економічну ефективність переробки молока в цілому необхідно дослідити результати по кожній з основних вироблюваних продукції в наступній таблиці 2.6

Таблиця 2.6. Розрахунок ціни реалізації продукції

Показники	Роки	2012р. у % до 2011р.
	2010	2011	2012
1.Кількість реалізації,ц.:
сухе молоко	942	1520	1951	128,4
Масло	1204	2069	2129	102,9
Сметана	14400	14723	16004	108,7
Йогурт	13557	11062	11325	102,4
2.Виручка,тис. грн.:
сухе молоко	11284	18213	41305	226,8
Масло	16457	43848	86851	198,1
Сметана	106141	121703	181670	149,3
Йогурт	78450	75640	102807	135,9
3.Ціна реалізації 1 ц.,тис. грн.:
сухе молоко	11,9	11,9	21,2	178,2
Масло	13,7	21,2	40,8	192,5
Сметана	7,4	8,3	11,4	137,3
Йогурт	5,8	6,8	9,1	133,8

Аналізуючи дану таблицю ми бачимо, що найприбутковішою продукцією є йогурт. За останній рік його реалізація склала 11325ц. при ціні 9,1 тис. грн. та виручці 10280р 7 тис.грн. Порівнюючи 2 останні роки, я бачу,що у 2012р кількість реалізації йогурту збільшилася на 2,4%, ціна реалізації на 35,8%, а виручка на 35,9%. Наступним видом продукції є сметана. За 2012р. її реалізація становить 16004ц. при ціні 11,4 тис. грн. та виручці 181670 тис. грн., а у 2011р. 14723ц., 8,3тис. грн.,121703тис. грн. відповідно. Тобто кількість реалізації збільшилася на 8,7%, ціна на 49,3%, виручка на 37,3%. Реалізація масла у 2012р. порівняно з 2011р. збільшилася на 2,9 %, ціна на 98,1%, виручка на 92,5%. Останнім видом продукції є сухе молоко. Кількість його реалізації за останній рік становить 1951ц. при ціні 21,2 тис. грн. та виручці 41305 тис. грн.. Це означає, що кількість його реалізації збільшилося на 28,4%, ціна реалізації на 78,2%, а виручка на 126,8%.



3. Перспективи розвитку функціонування переробного підприємства

3.1 Удосконалення технології переробки молока

Для переробки необхідно використовувати молоко, яке відповідає вимогам державного стандарту України. Вимоги при закупівлі». Основною вимогою до молока є необхідність його охолодження до температури + 8 °С і реалізації протягом однієї доби. Молоко має бути чистим -- без механічних домішок з вмістом бактерій і хімічних сполук, відповідати смаковим якостям за органолептичною оцінкою. Молоко густиною до 1,026 кг/л і кислотністю до 15 °Т та вище 21 °Т переробними підприємствами не приймається. Варто приділити увагу сучасному стану відносин між виробником і переробним підприємством. За теперішніх умов значний обсяг молока надходив, від приватних господарств, які не мають ефективного технологічного устаткування для первинної переробки молока; молокозаводи і маслозаводи щодня приймають до 70 % неохолодженого молока. Необхідно дати оцінку альтернативним методам пастеризації, очищення та охолодження молока.

Пастеризація молока є обов'язковим технологічним заходом з підготовки сировини для подальшої поглибленої переробки.

Розрізняють такі методи пастеризації:

- тривала (20-30 хв) при температурі 63-65 °С,

- короткочасна (2-3 хв) при температурі 90-92 °С,

- ультрапастеризація (до 10 с) при температурі 105-150 °С.

Стерилізація -- це процес високотемпературного оброблення молока (парою 140 °С під тиском 0,3 атм. протягом 4 с) для тривалого зберігання. Для одержання молока з однорідною консистенцією на молокозаводах проводиться теплова гомогенізація молока при температурі 50--55 °С під тиском 175 атм.

Молокопереробні підприємства оснащені технологічним устаткуванням, виготовленим за часів СРСР, що має достатній запас міцності завдяки застосуванню товстостінної нержавіючої сталі. Додаткове оснащення молокопереробних підприємств -- це в основному сучасне фасувальне та пакувальне устаткування, яке виробляється та реалізується вітчизняними підприємствами.[6, c.165]

З метою поліпшення роботи підприємств і підвищення їх ефективності ширше потрібно впроваджувати нові прогресивні технології, високопродуктивне обладнання використовувати високоякісну сировину. Важливим є розширення асортименту виготовлюваної продукції, поліпшення її якості. З метою поліпшення роботи підприємств і підвищення їх ефективності ширше потрібно впроваджувати нові прогресивні технології, високопродуктивне обладнання використовувати високоякісну сировину. Важливим є розширення асортименту виготовлюваної продукції, поліпшення її якості. Технологічне обладнання, супутні матеріали та транспортні засоби, в яких перевозяться і зберігаються молоко, молочна сировина та молочні продукти, повинні виготовлятися з матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для використання за цільовим призначенням і контакту з харчовими продуктами.[10,c.69]

3.2 Розрахунок ефективності запровадження заходів з удосконалення управління фінансовими ресурсами для розвитку підприємства

Для того, щоб збільшити виручку від реалізації продукції та послуг у ПрАТ “Галичина” на прогнозні роки, планується збільшення обсягу виробництва продукції на ці роки (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Плановий обсяг виробництва продукції у ПрАТ “Галичина”

Вид продукції	Кількість виготовленої продукції, т	2015 р. до 2012 р., %
	Фактично	На перспективу
	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.
Молоко не згущене	14309	14794	12724	10772	75,3
Сухе знежирене молоко	1951	3489	6258	12513	6,4 р.
Масло вершкове	2129	3650	5779	11154	5,2 р.
Кефір	20754	21397	19938	19065	91,9
Йогурти	11325	12350	12987	13548	119,6
Продукція кисломолочна	3162	1670	2656	1485	47,0
Спред та суміші жирові	2145	2053	2012	1958	91,3
Сметана не ароматизована	16004	18250	23380	33964	2,1 р.
Всього	71779	77653	85734	104459	145,5

Як бачимо із вищенаведеної таблиці, обсяг виробництва продукції на перспективу збільшується на 45,5 %. Зокрема, значно зросте виробництво сухого знежиреного молока (у 6,4 раз), масла вершкового (у 5,2 раза), сметани не ароматизованої ( у 2,1 раза). Виробництво йогуртів збільшиться на 19,6%. Проте виробництво деяких видів продукції зменшиться: молока не згущеного - на 24,7%; кефіру - на 8,1%; продукції кисломолочної - на 53%; спреду та сумішей жирових - на 8,7%. Збільшення виробництва продукції відбудеться шляхом покращення технології та впровадженням нових виробничих ліній.

Проведемо аналіз фінансових результатів ПрАТ “Галичина” на перспективу (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Прогнозування фінансових результатів ПрАТ “Галичина”

Показники	Фактично 2012 р.	На перспективу	2015 р. до 2012 р., %
		2013 р.	2014 р.	2015 р.
Дохід від реалізації продукції та послуг, млн.грн	1146,8	2099,6	3661,6	7332,2	6,4 р.
Чистий дохід від реалізації продукції, млн.грн	888,4	1550,9	2774,1	5509,2	6,2 р.
Собівартість реалізованої продукції, млн.грн	633,3	1101,8	1981,7	3935,8	6,2 р.
Валовий прибуток, млн.грн	255,2	449,0	792,4	1573,4	6,1 р.
Адміністративні витрати, млн.грн	30,8	569,1	110,7	226,0	7,3 р.
Витрати на збут, млн.грн	165,4	297,4	543,3	1091,2	6,6 р.
Прибуток від операційної діяльності, млн.грн	55,1	92,9	129,1	240,4	4,4 р.
Рівень рентабельності, %	40,3	41,5	39,5	38,9	-1,4

Дані таблиці 3.3 свідчать, що у 2015 році збільшаться такі показники діяльності ПрАТ “Галичина” як чистий дохід від реалізації продукції (у 6,2 р.), валовий прибуток (у 6,1 р.), прибуток від операційної діяльності (у 4,4 р.). Проте, разом із тим значно збільшаться адміністративні витрати (у 7,3 р.), витрати на збут (у 6,6 р.), собівартість реалізованої продукції (у 6,2 р.). у зв'язку з цим знижується рівень рентабельності, хоча й незначною мірою, на 1,4%. Тому потрібно вживати заходи для зменшення цих витрат, як вже було зазначено вище.

Для підтвердження позитивного ефекту від впровадження заходів удосконалення організації фінансових ресурсів необхідно здійснити планування основних фінансових коефіцієнтів (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Розрахунок планових показників фінансової стійкості ПрАТ “Галичина”

Показник	Фактично	На перспективу	2015 р. до 2012 р., +, -
	2012 р.	2013 р.	2014 р.	2015 р.
Коефіцієнт заборгованості	0,77	0,9	1,1	1,4	0,63
Коефіцієнт фінансової стабільності	0,47	0,53	0,58	0,61	0,14
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,15	0,18	0,22	0,25	0,1
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,24	0,26	0,27	0,29	0,05
Коефіцієнт фінансової залежності	4,19	3,18	2,62	2,01	-2,18
Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,41	0,39	0,38	0,35	-0,06



Як бачимо із вищенаведеної таблиці, показники фінансової стійкості підприємства у плановому році зростають, що є позитивним. Коефіцієнти фінансової залежності та структури залученого капіталу зменшуються. Це означає, що зменшується ступінь залежності господарства від зовнішніх джерел фінансування, що також позитивно впливає на фінансову діяльність.

Тому запропоновані заходи в рамках удосконалення управління фінансовими ресурсами є доцільними для впровадження в ПрАТ “Галичина”.

Для того, щоб краще уявити динаміку показників фінансової стійкості на прогнозні роки, побудуємо діаграму (рисунок 3.2).

Рисунок 3.1 Динаміка показників фінансової стійкості ПрАТ “Галичина” протягом 2013- 2015 років

Основним резервом подальшого підвищення платоспроможності та фінансової стійкості є нарощування власного капіталу та зменшення позикового. Ефективне господарювання ПрАТ “Галичина”, отримання прибутку та його нарощування дозволять зменшити обсяг поточних зобов'язань і підвищити платоспроможність. На підставі проведених планових розрахунків значень коефіцієнтів фінансової стійкості доведено економічну ефективність запропонованих рекомендацій.

Висновки та пропозиції

Розвиток ринкових відносин в Україні вимагає підвищення ефективності господарювання. Проте, можна сказати, що за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршали - зменшились обсяги виробництва, знизилась його рентабельність, різко скоротились інвестиції. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємствах усіх форм власності.

Підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції - основне завдання, яке стоїть перед кожним підприємством, а тому у підприємстві необхідно здійснювати спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, удосконалювати організацію і оплату праці. Необхідно поліпшить умови праці обслуговуючого персоналу, поліпшувати і удосконалювати режим роботи і відпочинку обслуговуючого персоналу.

Слід зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні матеріально - технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній основі, а й на поворотній, у вигляді інвестиційних кредитів.

Прийняття парламентом України відповідних законодавчих актів дасть можливість створити необхідні економічні умови для швидкого економічного розвитку підприємств і забезпечення споживача товарами власного виробництва з високими якісними показниками і можливостями вийти на зовнішній ринок. Для виходу на міжнародний ринок із продукцією необхідно створити однакові умови для вітчизняних підприємств із підприємствами, які виготовляють ідентичну продукцію за кордоном. Це буде справжня чесна конкурентна боротьба між товаровиробниками.

Товарний ринок молока і молокопродуктів має специфічні особливості, пов'язані з їх властивістю - молочною транспортабельністю і непридатністю до тривалого зберігання.

Тому повинен бути створений стабільний ринок збуту для виробника протягом всього року, гарантоване надходження молочної сировини на молоко переробні підприємства і відповідно безперебійне забезпечення населення продуктами щоденного попиту: незбираним молоком, кисломолочною продукцією, сиром, сметаною та іншим. При цьому всі ланки технологічного ланцюга „ виробництво - заготівля - переробка - реалізація продукції ” повинні функціонувати скоординовано і ретельно.

Необхідно також розмірити випуск продукції із знежиреного молока (йогурти, сирки), поглибити його переробку на промислових підприємствах, ширше використовувати для харчових потреб вторинні ресурси переробки - відвійки, сколотини, сироватку, тощо.

Важливе значення має поліпшення ефективності роботи підприємства підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки і технології.

Отже слід зосередити увагу на виробництві тієї продукції, яка користується найбільшим попитом. Також підприємство повинно не зупиняти пошуки нових покупців і замовників, ринків збуту продукції.



Список використаної літератури

1. Закон України «Про молоко та молочні продукти», Відомості ВРУ, 2004р.

2. Наказ 24.03.2006 № 144 «Про затвердження Заходів щодо розвитку м'ясного та молочного тваринництва».

3. Алексійчук В.М., Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва, - К.:ІАЕ, 1999. - 532 ст.

4. Дерій В.А., Рожелюк В.М. Організаційно-технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат// Економіка АПК. - 2000. - №1. - с. 61-68.

5. Економіка підприємств: Навчальний посібник / За заг. Ред.. Г.В. Черевка. - Львів: Апріорі, 2004. 384 с.

6. Єресько Г. В. переробка молока та мяса//вісник аграрної науки. - 2000. - №3-4. - 165-167ст.

7. Москаленко А.М., Економіка АПК,- Навчальний посібник.: Чернігів КН Чернігівські береги, 2005. - 154ст.

8. Зимовець В.М. Економічні проблеми розвитку виробництва та ринку молокопродуктовогопідкомплексу// Економіка АПК. - 2002. - №5. - с. 126-128

9. Котков В.П. Основні методологічні положення розробки моделі розвитку регіонального молокопродуктовогопідкомплексу// Економіка АПК. - 2000. - №5. - с. 11-15.

10. Котков В.П. Формування цінового механізму в інтегрованому молокопродуктовому виробництві//Економіка АПК. - 2000. - №1. - с. 69.

11. Мостенська Т.Л. Проблеми розвитку молочного виробництва в Україні// Економіка АПК. - 2001. - №6. - с. 40-45.

12. Савицька В.Г. Молоко і молокопродукти у споживчому балансі населення України// Економіка АПК. - 1999. - №12. - с. 39-44.

13. Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України// Економіка АПК. - 2002. - №10. - с. 55-56.

14. http://revolution.allbest.ru/dl/20/00058747.zip

15. www. infohelper.com.ua

16. www. tvoy-startup.Ru

Размещено на Allbest.ru