Заходи щодо покращення фінансових результатів та рентабельності ОАО "Мелітопольський м’ясокомбінат"

Слід зазначити, що постійні витрати можуть змінюватися при істотній зміні обсягу реалізації продукції «ММК». При цьому, зі зміни носять скачковий характер, тобто чим більше обсяг виробництва, тим нижча вартість одиниці продукції.

Сутність всіх методів базується на кінцевому уявленні сумарних витрат, що графічно зображується на рис. 3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1. Схема сумарних витрат «ММК»

Тепер розрахуємо точку беззбитковості для «ММК» при відомих даних.

Постійні витрати - 69762600 грн.

Кількість продукції - 12060944,34 т.

Вартість одиниці продукції - виручка/кількість продукції = 401699000/12060944,34 = 33,31 грн.

Змінні витрати на одиницю продукції - 25,92 грн.

Припустимо, що Х - точка беззбитковості в одиницях продукції, тоді з допомогою основного порівняння отримаємо:

33,31*Х = 25,92*Х + 69762600

7,39*Х = 69762600

Х = 69762600/7,39 = 9440135,318 т.

В гривнях точка беззбитковості складе 9440135,318 * 33,31 = 314450907,4 грн.

Тепер збудуємо графік беззбитковості на рис. 3.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2. Гафік беззбитковості «ММК»

В якості висновку можна сказати, що кожна наступна за 9440136 т. Одиниця продукції буде прибутковою.

Більш обставинний аналіз ризику в рамках аналізу беззбитковості можна провести за допомогою операційного важеля.

Операційний важіль (Operating Leverage) показує у скільки разів змінюється прибуток при збільшенні виручки, тобто відносне змінення прибутку = операційний важіль/відносне змінення виручки.

Для визначення операційного важеля використовується наступна формула:

Ов = Вкладений дохід/ Чистий прибуток (3.1)

Розглянемо наступний приклад, показуючий вплив операційного важеля на зміну прибутку у зв'язку із зміненням обсягу продаж. за основу ті ж вихідні дані, що й в попередньому прикладі, визначимо операційний важіль підприємства.

Таблиця 3.3

Визначення опраційного важеля «ММК», тис. грн.

Виручка	401699	100%
Змінні витрати	244483,4	39,14
Вкладений дохід	157215,6	60,86
Постійні витрати	69762,6
Чистий прибуток	1220
Операційний важіль	28,86

Виходячи з визначення операційного важеля, отримуємо, що 10-ти відсоткове збільшення обсягу реалізації призведе в «ММК» до збільшення прибутку на 28,86%, що в даній ситуації є дуже важливим джерелом отримання прибутку. При ціому слід зазначити, що і на рентабельності прибутку це відзначиться позитивно.

3.2 Аналіз резервів збільшення прибутку

Якість прибутку - це загальна характеристика структури джерел формування прибутку організації. Висока якість операційного прибутку характеризується зростом обсягу випуску продукції, зниженням рівня операційних витрат, а низька якість - ростом цін, на продукцію без збільшення обсягу її виробництва та реалізації в натуральних показниках.

Ведучу роль в підвищенні якості прибутку відіграє зниження собівартості продукції. Це характеризує інтенсивний шлях росту прибутку, шлях використання власних внутрішніх резервів.

Що стосується «ММК», то за загальними показниками прибутковості та рентабельності роботи комбінату це підприємство, що розвивається темпами стійкого позитивного приросту, про що свідчать показники рентабельності активів, рентабельність власного капіталу та незначна рентабельність продаж. Але є певні труднощі в формуванні структури випускаємої продукції, що негативно впливає на загальний стан фінансових результатів, проблеми в раціональному використанні обмежених ресурсів підприємства з набуттям найбільшого економічного ефекту.

Для забезпечення зростання прибутку необхідно відшукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів з їх мобілізації.

При цьому слід зазначити, що рентабельність продукції, а тим самим і підприємства загалом значно підвищиться при втіленні в дійсність всіх виявлених резервів.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

- за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

- за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

- за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Резерв зростання прибутку (РЗо) за рахунок збільшення обсягу продукції розраховується за формулою:

 n

РЗо = ?Пn/i * ?Р (3.1)

i=1

де Пn/I - планова сума прибутку на одиницю і - ї продукції;

?Р - додатково реалізована продукція (тис. грн.).

Так, визначимо необхідні дані відповідно цього показника.

РЗо(м'яс.) = 12,0 грн. * 6,91 тис. грн. = 82,95 тис. грн

РЗо(птиц.) = 12,0 грн. * 4,12 тис. грн.= 49,55 тис. грн.

РЗо(ковб.) = 11,0грн. * 2,39 тис. грн. = 26,24 тис. грн.

РЗо(напівф.) = 3,0 грн. * 1,38 тис. грн. = 4,15 тис. грн.

РЗо(ін.) = 5,0 грн. * 1,14 тис. грн. = 5,7 тис. грн.

Якщо прибуток розраховано на 1 грн. продукції, то сума резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації визначатиметься за формулою:

РЗо = (Пф/р : РФ) * ?Р(рз) (3.2)

Рф - фактичний обсяг реалізації;

?Р(рз) - резерв збільшення реалізації продукції.

Наприклад, визначимо резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації (табл. 3.4).

Також слід зазначити, що розрахунки проводяться теоретично і не беруться до уваги певні виробничі чинники, що можуть мати місце у фактичному процесі виробництва на підприємстві, тому за рахунок цього можуть бути припущені деякі похибки.

Таблиця 3.4

Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції підприємства, тис. грн.

Продукція	Резерв збільшення обсягу реалізації, тис. грн	Сума прибутку за планом, грн.	Резерв збільшення суми прибутку, тис. грн
1.М'ясо та суб. 1 кат.	6,9	12,0	82,95
2.Птиця	4,13	12,0	49,55
3.Ковбаснi вироби	2,39	11,0	26,24
4.Напiвф-ти м'яснi	1,38	3,0	4,15
5.Інша прод.	1,14	5,0	5,70
Усього	-	-	168,59

Дані таблиці показують, що резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 168,59 тис. гривень.

Проілюструємо ці розрахунки графічно на рис.3.3.

Рис. 3.3. Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції підприємства, тис. грн.

Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Кількісна величина резервів визначається порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною:

?С(рз) = Сlі - Сні, (3.3)

де ?С(рз) - резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

Сlі - фактична величина використаного і-го виду ресурсу;

Сні - нормативна величина використаного і-го виду ресурсу.

Так визначимо цей показник для кожного з основних видів продукції:

?С1(рз) = 40 - 39,5 = 0,5 грн.

?С2(рз) = 18 - 17,7 = 0,3 грн.

?С3рз) = 46,6 - 46 = 0,6 грн.

?С4(рз) = 37 - 36,85 = 0,15 грн.

?С5(рз) = 25 - 24,55 = 0,45 грн.

Як бачимо з розрахункових даних, розрив між використанням певного виду ресурсу складає від 15 до 60 коп., що на перший погляд не є багатосуттєвим, проте при відношенні цих показників на невикористаний виробничий потенціал обсяг можливого використання прибутку по кожній категорії продукту та по загальному обсягу резерву можливого отримання прибутку є дуже і дуже суттєвим.

Тоді загальна величина виявлених резервів зниження собівартості продукції визначатиметься за такою формулою:

 n

?Сзаг(рз) = ?РЗсі (3.4)

i=1

?Сзаг(рз) = 0,5 + 0,3 + 0,6 + 0,15 + 0,45 = 2 грн.

Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас іх резервами збільшення прибутку, а отже, розрахунки резерву зростання прибутку проводять за формулою:

?РЗпс = См (Рl + Pп), (3.5)

де ?РЗпс - резерв зростання прибутку;

См - можливе зниження витрат на 1 грн. продукції;

Рl - реалізована продукція за звітом;

Pп - можливе зростання обсягу реалізації.

Так, визначимо резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (табл. 3.3).

?РЗпс(м'яс.) = 54,84 тис.грн. * 0,5 = 27,42 тис.грн.

?РЗпс(пт.) = 54,02 тис. грн. * 0,3 = 16,206 тис. грн.

?РЗпс(ковб.) = 43,45 тис. грн. * 0,6 = 26,07 тис. грн.

?РЗпс(напівф.) = 3,22 тис. грн. * 0,15 = 0,483 тис. грн.

?РЗпс(ін) = 2,14 тис. грн. * 0,45 = 0,963 тис. грн.

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої тощо.

Таблиця 3.5

Резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізації продукції підприємства, тис. грн.

Продукція	Резерв зниження собівартості, грн.	Можливий обсяг реалізації продукції, тис. грн.	Резерв збільшення суми прибутку, тис. грн.
М'ясо та суб. 1 кат.	0,5	54,84	27,42
Птиця	0,3	54,02	16,206
Ковбаснi вироби	0,6	43,45	26,07
Напiвфабрикати м'яснi	0,15	3,22	0,483
Інша продукція	0,45	2,14	0,963
Усього	-	-	71,142

Так загальна сума можливого резерву отримання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізації продукції становитиме понад 71 тис. грн.

Графічно це виглядатиме таким чином:

Рис. 3.4. Резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізації продукції підприємства, тис. грн.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

?РЗс = (Сl - С2) * ВП (3.6)

де ?РЗс - економія від здійснення організаційно-технічних заходів, грн.;

Сl - С2 - собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно-технічного заходу, грн.;

ВП - річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно-технічного заходу, грн.

Спробуємо підрахувати, таким чином, можливий додатковий прибуток. Припустимо, що після впровадження всіх необхідних організаційно-технічних заходів економія становить по м'ясній продукції: (40 грн. - 39,5 грн.)* 235402,0 тис. грн. = 117,7 тис. грн, по виробництву птиці: (18грн. - 17,7)* 69947,8 тис грн. = 20,98 тис. грн., по виготовленню ковбасних виробів: (46,6 грн. - 46грн.)* 144526,4 тис. грн. = 86,7 тис. грн., по виробництву напівфабрикатів: (37грн. - 36,85грн.)* 20210,2 тис. грн. = 3,03 тис. грн., і з виробництва іншої додаткової продукції: (25 - 24,55)*21332,6 тис. грн. = 9,6 тис. грн.

Так, загальна сума додаткового прибутку складе 238,01 тис. грн.= 117,7 + 20,98 + 86,7 + 3,03 + 9,6.

2. Економія коштів на оплату праці за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомісткості) розраховується за такою формулою:

n

?РЗнтп = ?( Р0 - Р1)* ВПнат (3.8)

i=1

де ?РЗнтп - резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу, грн.;

Р0 , Р1 - витрати на оплату праці стосовно одиниці продукції до і після впровадження науково-технічних досягнень, грн.;

ВПнат - обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру.

Так, проведемо тепер певні розрахунки відповідно до наведеної методики розрахунку. Наприклад, для виробництва м'ясної продукції різниця по витратам на оплату праці стосовно одиниці продукції до і після впровадження науково-технічних досягнень складає 0,75 грн., для виробництва птиці - 0,65 грн., ковбасних виробів - 0,79 грн., напівфабрикатів - 0,65 грн. та іншої продукції - 0,55 грн.

При цьому після впровадження нової технології, припустимо підприємство воробить половину запланованого обсягу на рік. По м'ясній продукції це практично 7250 т, птиця - 4600 т, ковбасні вироби - 3650 т, напівфабрикати - 900 т, та ін. продукція - 2450 т.

Таким чином, резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу по категоріям становить:

?РЗнтп(м'ясо) = 0,75 грн. * 7250 т = 5437,5 грн.

?РЗнтп(птиця) = 0,65 грн. * 4600 т = 2990 грн.

?РЗнтп(ковб.) = 0,79 грн. * 3650 т = 2883,5 грн.

?РЗнтп(напівф.) = 0,65 грн. * 900 т = 585 грн.

?РЗнтп(ін.) = 0,55 грн. * 2450 т = 1347,5

Загальна сума резерву за всіма категоріями разом складає практично 13,25 тис. грн.

3. Зменшення прямих матеріальних витрат. Для розрахунку суми можливого прибутку користуються формулою:

?РЗпм = (Нnm*Цm - Ндm*Цm)*ВП (3.9)

де ?РЗпм - сума прибутку, одержана за рахунок зниження матеріальних витрат, грн.;

Нпм , Ндм - норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і після впровадження науково-технічних досягнень у натуральних одиницях виміру;

Цм - ціна прямих матеріальних витрат, грн.;

ВП - обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн.

Для розрахунку можливого резерву прибутку візьмемо всі матеріальні витрати в сукупності до впровадження науково-технічних впроваджень - це приблизно 24,8 тис. т та 25,6 тис. т після впровадження.

При цьому ціна ресурсів становить в середньому 15 грн. А обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП складатиме приблизно 221 млн. грн.

Тепер підрахуемо необхідний показник згідно до вищенаведених даних:

?РЗпм = ( 25,6 тис. т * 15 грн. - 24,8 тис. т *15 грн.)*221 млн. грн. =

= 265,2 тис. грн.

4. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Резерви збільшення прибутку за рахунок підвищення якості м'яса та суб. 1 кат. «ММК»

Сорт	Відпускна ціна за одиницю продукції, тис. грн.	Вироблено продукції фактично, тис. грн.	Питома вага, %	Відхилення у питомій вазі (+)	Зміна середньої ціни реалізації, тис. грн.
			фактична	можлива за підвищення якості
1	45	110764	44,22	50	5,78	260,10
2	35	99900	39,88	45	5,12	179,10
3	17	39820,2	15,90	5	-10,90	-185,25
Усього	-	250484,2	100	100	-	253,95

Дані таблиці показують, що у зв'язку зі зростанням питомої ваги продукції першого сорту до 50%, другого - до 45%, зниженням випуску виробів третього сорту на 10,9%, середня ціна реалізації м'яса та суб. 1 кат. зросте на 253.95 тис. гривень.

Після проведення аналогічних розрахунків по кожному з основних видів продукції, можна відмітити такі зміни: можливе зростання ціни реалізації птиці за рахунок підвищення якості на 29 тис. грн., ковбасних виробів - на 22,83 тис. грн. та напівфабрикатів(що дуже важливо, бо зараз вони є проблемною галуззю виробництва «ММК») - на 95 тис. грн.

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Таким чином бачимо, що при втіленні в практичне застосування всіх необхідних заходів щодо пошуку необхідних резервів для отримання додаткового прибутку загальна сума прибутку може скласти як найменш 670 тис. грн. Якщо розрахувати рентабельність за цими виявленими резервами, тоді загальний прибуток становитиме 1220 тис. грн. + 670 тис. грн. = 1890 тис грн. Рентабельність прибутку при ціому складе 1890 тис. грн./401699 тис. грн. = 0,48% на відміну від 0,3% при фактичному прибутку.

Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе з допомогою розробки системи оперативних заходів.

Якість прибутку - це загальна характеристика структури джерел формування прибутку організації. Висока якість операційного прибутку характеризується зростанням обсягу випуску продукції, зниженням рівня операційних витрат, а низька якість - зростанням цін на продукцію без зростання обсягу її випуску та реалізації в натуральних показниках.

Провідну роль в підвищенні якості прибутку відіграє зниження собівартості продукції. Це характеризує інтенсивний шлях зростання прибутку, шлях використання власних внутрішніх резервів.

Таким чином, проілюструємо цей зв'язок наступним прикладом.Так в поточному періоді виручка підприємства склала 401699 тис. грн., витрати - 400479 тис. грн. та чистий прибуток 1220 тис. грн. Рентабельність продукції становить 1220 : 401699 * 100 = 0,3%. Наприклад, підприємство планує збільшити прибуток до 1800 тис. грн., тобто на 580 тис. грн., або до 0,48%.

Цього можливо досягнути двома шляхами:

1. Залишити незмінним обсяг реалізації(401699 тис. грн.), знизивши при цьому витрати на 580 тис. грн. , або до 399899 тис. грн.(на 1,4%);

2. Зберігши рівень рентабельності (30%), довести обсяг реалізації за рахунок росту цін до 535464,8 тис. грн., тобто на 33,3%, а витрати, відповідно зростуть до 535464,8 - 1800 = 533664,8 тис. грн., або також на 33,3%.

Графічно це виглядає наступним чином.

Рис. 3.5. Збільшення прибутку за рахунок зниження витрат або зростанню обсягу реалізації

Таким чином, однакове зростання прибутку на 33,3% може бути досягнено або шляхом зниження витрат всього лише на 1,4%, або шляхом зростання обсягу виробництва(зростання цін) на 33,3%.

Очевидно, що «якість» прибутку в першому випадку можливо вважати високим, її зростання досягнуто інтенсивним шляхом.

При ціому загальна зміна прибутку відтворюється в наступних розрахунках:

1800 тис. грн. - 1220 тис. грн. = 580 тис. грн. або 580 тис. грн. : 1220 тис. грн. = 48%.

Зміна доходу в результаті зниження собівартості в розрахунку на одиницю продукції в середньому:

401699000 грн. * (0,40 грн. - 0,399 грн.) = 401,7 тис. грн.

Таким чином, бачимо, що навить незначні зміни в сторону скорочення витрат при масштабному виробництві приносять в результаті значні покращення структури доходів підприємства.

3.3 Отримання додаткового прибутку за рахунок передання в арендне користування власних основних джерел

Альтернативним джерелом отримання прибутку для підприємства може бути предоставлення в аренду власних складських приміщень. При цьому головним чинником є той, чи є джерелом доходу безпосередньо й нерозривно пов'язаний з оцінюваємим активом, тобто дохід повинен бути функцією тільки оцінюваємого активу.

Чистий операційний дохід визначається як різниця дійсного валового доходу та витрат, необхідних для отримання доходу. А операційні витрати можна визначити як витрати, пов'язані з отриманням необхідного рівня доходів.

В багатьох літературних джерелах приводять, як правило, наступну класичну послідовність розрахунку чистого операційного прибутку, засновану на відображенні реального руху грошових коштів:

1. Потенційний валовий прибуток.

2. Мінус: втрати прибутку від недовикористання активу.

3. Мінус: втрати від неплатежів. Плюс: додатковий прибуток.

4. дійсний валовий (ефективний) прибуток.

5. Мінус: операційні витрати.

Необхідно підкреслити, що потенційний валовий прибуток (ПВП) розраховується на основі аналізу рінкових даних по прибуткам об'єктів, аналогічних оцінюваємому, але обов'язково з урахуванням аналізу договорів, вже укладених по оцінюваємому об'єкту.

Економічна вигода, переважно, може бути розрахована як тпоточна вартість різниці ринкової та контрактної арендної ставок після розторгнення договору, помножена на площадь приміщень.

При оцінці ПВП досить важливою є структура арендного платежу, що залежить вівд типу аренди. Взагалі розрізняють три типи аренди: валову аренду (gross lease), чисту аренду (net lease) та абсолютно чисту аренду (absolute net lease). При валовій аренді визначається, що всі операційні витрати полягають на власника об'єкту.

При чистій аренді всі операційні витрати, за виключенням витрат, пов'язаних з податковими платежами, страхуванням, управлінням та зовнішним ремонтом об'єкту, покладаються на арендатора.

А при абсолютній чистій аренді арендатор платить за всі, за виключенням витрат, пов'язаних з управлінням об'єктом нерухомості. Іноді цей тип аренди називають потрійною чистою арендою чи арендою типу NNN (net-net-net lease). Тут три N відповідають трьом платежам: податки, страхування та зовнішній ремонт.

Також слід зазначити, що догвірна ціна аренди завжди співвідноситься з ринковою, проте не завжди її повторює, тобто при оцінці об'єкта нерухомості завжди слід спиратися на показники ринкової вартості аналогічних об'єктів, але дуже часто за рахунок певних чинників остоточна договірна ціна аренди коливається.

Таблиця 3.7

Розрахунок аренди складських приміщень підприємства

	1-й склад	2-й склад	Загалом
Площа	720	612	1332
Вартість 1м2 з урахуванням всіх витрат	48,0	48,0	-
Вартість 1м2 зурахуванням витрат від недозавантаження	40,0	40,0	-
Вартість 1м2 без урахування витрат	32,0	32,0	-
Рин. вартість 1м2	50,0	50,0	-
Операційні витрати	23%	23%	-
	6624	5630,4	12254,4
Витрати від недозавантаження	18%	18%	-
	6220,8	5287,68	11508,5
Рин.вартість аренди	36000,0	30600,0	66600,0
Аренда з урахуванням витрат від незавантаження	22579,2	19192,32	41771,5
Аренда з урахуванням усіх витрат	21715,2	18457,92	40173,1
Аренда без урахування витрат	23040,)	19584,0	42624,0

Варіація ціни 1м2 може змінюватись і за рахунок вибору варіанту аренди, що наведено в прикладі таблиці.

Розглянемо тепер приклад можливого варіанту отримання додаткового прибутку завдяки аренди незадіяних приміщень, що має у своєму розпорядженні підприємство.

Таким чином, маємо 2 склади загальною площею 720 та 612м2, при ціому у розрахунку оптимальної структури передання цього майна в аренду розглянемо усі три можливі варіанти аренди та виберемо найбільш вигідний для підприємства. Договірна ціна по всім варінтам аренди нижча за ринкову.

Як видно із табл. 3.7. загальна площа аренди складає 1332м2 , при ціому ціна за 1м2 збільшуєтся прямопропорційно до змінення обсягу витрат в структурі загального прибутку підприємства отриманого від аренди.

Таким чином ціна аренди з урахуванням всіх витрат, що включають 23% від загального обсягу аренди - операційні витрати та 18% - це витрати від незавантаження, є найвіщею для арендатора, проте вона нижча за ринкову, ціна аренди, що включає лише часткові витрати для власника ще нижча, а при усіх загальних витратах, що покладені на арендатора ціна 1м2 аренди для нього найнижча за всі існуючі.

Розглянемо графічно цю інваріацію.

Рис. 3.6. Можливий обсяг прибутку в різних варіантах аренди, грн.

При проведенні аналізу бачимо, що для підприємства по при те, що ціна аренди значним чином знижена, загальний дохід від аренди без урахування витрат власником, тобто потрійної чистої аренди значно більше, а тому цей тип аренди й є найбільш прийнятним для ВАТ «ММК». Загальний одноразовий дохід складає 42624 грн.

Розглянемо тепер структуру арендних платежів відповідно до обраного варіанту аренди(табл 3.8).

Таблиця 3.8

Структура арендних платежів

Строк, р.	10
Місячний платіж, грн.	42624,0
Годовий платіж, грн.	511488,0
Загальна сумма платежів без індексації, грн.	5114880,0

З наведеної таблиці видно, що загальна сума прибутку від аренди двох складів кожного року буде приносити додатковий дохід в розмірі більш ніж 511 тис грн. Ця сума розрахована без врахування щорічної індексації, пов'язаної із щорічною інфляцією, тому поступово загальна сумма платежу буде змінюватись пропорційно до зміни інфляції в країні та відповідно до цін на ринку.

Підсумковуючи всі проведені та вищезазначені розрахунки, можна зробити наступний загальний висновок: одним з пріорітетних напрямків щодо отримання додаткового прибутку підприємством, та цим самим підвищенням загальної рентабельності є передача в арендне користування іншому контрагенту власних основних джерел, а саме не задіяних у виробництві приміщень.

Використання цього майна таким чином дасть змогу не тільки отримувати кожного року протягом наступних 10 стабільного прибутку в розмірі більш ніж 511 тис. грн., але й зекономити на обслуговуванні та іниших витратах, пов'язаних з утриманням цих приміщень.

Згідно вибраного варіанту аренди ціна за 1м2 є найбільш прийнятною, виходячи з середньорозрахункової вартості на ринку. Таким чином, саме цей варіант аренди буде і для власника (ВАТ «ММК») і для арендатора найбільш прийнятнішим. З боку власника отримання більшого прибутку та економія на витратах з утримання приміщень, а з боку арендатора - придбання у вланика згідно договору аренди не тільки обов'язків, пов'язаних з утриманням складів, але й прав використання майна у власних інтересах, враховуючи при цьому те, що з прибутку, що був отриманий шляхом використання арендованого майна арендатор власнику не зобов'язаний платити відсоток за користування майном, що тзагалом прийнятно у всіх іншиш видах аренди. Крім того ціна одиниці аренди також є більш ніж прийнятною для арендатора в співвідношенні з аналогом на ринку.

Размещено на Allbest.ru