Економіко-статистичний аналіз фінансових результатів від реалізації кукурудзи на зерно

Параметр лінійного тренду а0 знайдемо в ряду «У-пересечение»:

а0 = 51,53889.

Параметр а1 знаходиться в рядку «Переменная Х1»:

а1 = -3,42333.

Цей параметр приблизно співпадає зі значенням параметра за результатати «ручного» вирівнювання; його знак свідчить про те, що в середньому щороку врожайність зернових зменшувалася на дану величну.

Лінійний тренд матиме вигляд:

Уt = 51,539+ (-3,423)t.

Він відрізняється від вищенаведеного при «ручному» вирівнюванні коефіцієнтом а0, оскільки відлік часу в цьому разі виконується від 2010 року.

Статистичні критерії, наведені в таблиці «Вывод иготов», зокрема фактичний рівень значущості F = 0,17 свідчить, що рівень надійності побудованої моделі становить: (1-0,17)Ч100% = 83%, він не задовольняє заданому рівню надійності 95%. Зменшення врожайності в 2003 році дозволяє припустити, що досліджуваний ряд більш точно можна вирівнювати за рівняннями параболи другого порядку.

Здійснимо вирівнювання за допомогою параболи другого порядку:

Уt = a0 + a1 t + a2 t2

З'являється таблиця 3.8. - «Параболическая регрессия», в якої наведені параметри параболічного тренду, показники його точності, надійності і адекватності вихідним даним.

В графі «Коэффициенты» знайдемо параметри моделі після їх округлення:

а0 = 69,36

а1 = -13,146

а2 = 0,97.

Модель розвитку показника врожайності зернових, описується рівнянням параболи другого порядку, має вигляд:

уt = 69,36 - 13,146 + 0,97 t2

Рівень надійності моделі знайдемо за показником «значимость F» : (1-0,26)Ч100% = 74%. Таким чином, лише 74% можна гарантував адекватність одержаної моделі.

Значення параметрів тлумачиться наступним чином:

a0 = 69,36 ц з 1 га характеризує вирівняний рівень урожайності до початку досліджуваного періоду (при t = 0, що відповідає 2010 року);

a1 = -13,146 ц з 1 га за один рік, що характеризує щорічне зниження врожайності зернових в середньому на дану величину;

a2 = 0,97 ц з 1 га за рік у квадраті, що характеризує збільшення врожайності зернових.

Для того, щоб віддати перевагу одній із одержаних моделей тренду (лінійній або параболічній), можна порівняти значення рівнів надійності обох моделей.

Для лінійної моделі рівень дорівнює 83%, для параболічної він складає 74%. Таким чином, слід віддати перевагу лінійній моделі, яку обираємо як основну. В той же час слід мати на увазі, що обидві моделі не задовольняють потрібної надійності. Тому належить шукати таку модель, яка задовольняє цю вимогу.

Здійснимо прогнозування врожайності зернових на три наступних роки за межами інтервалу часу досліджуваного ряду, використовуючи лінійний тренд. Для цього в модель динаміки підставимо порядковий номер року t (відлік від 2010 року), для якого здійснюється прогнозування: для 2010 року t = 10, для 2011 року t = 11, для 2012 року t = 12. тоді прогнозування врожайності дорівнюватимуть:

Уt 2010 = 51,539 + (-3,423)Ч10 = 17,309 ц з 1 га;

Уt 2011 = 51,539 + (-3,423)Ч11 = 13,886 ц з 1 га;

Уt 2012 = 51,539+ (-3,423)Ч12 = 10,463 ц з 1 га.

Таким чином, якщо не зміниться негативна тенденція, що відбувається з показником урожайності зернових, то в 2012 році очікувана врожайність зменшиться до 10,463 ц з 1 га.

Для наочного зображення динаміки врожайності зернових застосовуємо графічний метод. (Рис. 1.). Графік наочно ілюструє виявлені тенденції. На графіку показано також інтервал прогнозу, де наводяться рівні ряду на три наступні роки: 2010-2012.

3.4 Застосування методу статистичних групувань при вивченні ефективності використання земельних угідь

Найбільше значення в практиці статистичного аналізу мають аналітичні групування.

Аналітичні групування здійснюються в такій послідовності:

встановлюється групувальна ознака

будується ранжируваний ряд, в якому всі значення групувальної ознаки розташовуються у зростаючому або спадаючому порядку

встановлюється число груп

визначається величина інтервалу і будується інтервальний ряд розподілу

будується групова таблиця, виділені групи характеризуються системою показників, підраховуються групові та загальні підсумки

результати групування аналізуються і робляться висновки.

Зробимо групування даних про урожайність, посівну площу, валові збори, обсяги реалізації і собівартості на продукцію господарств Одеської області за 2009рік, включно з нашим досліджуваним підприємством (табл. 3.9.).

Використовуючи метод групувань, встановимо залежність собівартості 1 ц зернових від їх урожайності. З 1 га.

Встановимо групувальну (фактичну) та результативну ознаки: виходячи з мети групування, розподіл господарств на групи здійснюватиметься за урожайністю зернових з 1 га. Цей показник буде характеризувати фактичну ознаку. В якості результативної виступатиме собівартість 1 ц зернових.

Побудуємо ранжируваний ряд господарств за фактичною ознакою, тобто розташуємо господарства в порядку зростання значень групувальної ознаки (урожайність зернових з 1 га). Дані занесемо у таблицю 3.9.

Встановимо число груп. У зв'язку з тим, що досліджувана сукупність відносно невелика, створимо три групи за урожайністю зернових (n = 3).

Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу (табл. 3.10):

і = ц

Табл.3.10. Інтервальний ряд розподілу господарств за урожайністю зернових

Побудуємо групову таблицю (табл. 3.11.), підрахуємо групові підсумки та обчислимо середню собівартість 1 ц зернових по кожній групі господарств і по сукупності в цілому.

Табл. 3.11. Вплив урожайності на собівартість 1 ц

продукції зернових культур в господарствах Одеської області

Результати групування свідчать, що між показником урожайності зернових та їх собівартістю спостерігається зворотній зв'язок: з підвищенням урожайності собівартість зернових знижується.

Так, в II групі господарств в порівняні з I групою врожайність зросла на 8,2 ц з 1 га, а собівартість зменшилася на 8,27 грн. Загальна економія витрат склала 5084040,39 грн (8,27 грн Ч 614757 ц) в порівнянні з I групою господарств.

В III групі в порівняні з I групою економія склала 10,39 грн з розрахунку на 1 ц зернових або 1005533,81 грн на всю продукцію ( 10,39 грн Ч 96779 ц).

Таким чином, з підвищенням урожайності зернових пов'язані значні резерви: зниження виробничих витрат в досліджуваній сукупності господарств.

3.5 Кореляційний метод аналізу впливу різних факторів на врожайність сільськогосподарських культур і виявлення резервів її росту

Серед методів, які статистика використовує для характеристики взаємозв'язків масових явищ одним з важливих є кореляційний-регресійний аналіз. За допомогою цього методу вивчаються та встановлюються зв'язки між явищами і процесами.

Для проведення кореляційного аналізу візьмемо такі ознаки: результативна - собівартість 1 ц зернових, грн. (У), а факторна - урожайність зернових культур, цн/га (Х). Дані зібрані по 20 господарствам Одеської області за 2009 рік, куди входить і досліджуване нами ДП «ДГ «Покровське».

Табл. 3.12.Вихідні дані проведення регресійного аналізу

Покажемо методику здійснення кореляційно-регресійного аналізу за допомогою програмного забезпечення (методами Excel).

Загальний вигляд рівняння залежності: У=а0+а1Х.

Параметри рівняння знайдемо в рядках У - пересечения і переменная Х1.

Параметр а0 = 70,71, а параметр а1= - 0,57.

Рівняння залежності має вигляд: У=70,71 - 0,57 *Х

Параметр рівняння а1 (коефіцієнт регресії) свідчить, що між факторною ознакою і результативною ознакою існує зворотній зв'язок (значення параметра від'ємне): з підвищенням урожайності зерна з 1 га собівартість знижується на 0,57 грн.

Коефіцієнт парної регресії r =0,367 свідчить про слабкий зв'язок між витратами і урожайністю зерна. Коефіцієнт детермінації rІ = 0,134 свідчить, що 13,4 % коливання собівартості залежить від варіації урожайності зерна.

Для наочного зображення кореляційної залежності собівартості 1 ц зерна від урожайності зернових в господарствах Одеської області застосовуємо графічний метод. (Рис. 2.).

3.6 Економічна ефективність використання землі в господарстві та резерви її підвищення

Для виявлення резервів зростання урожайності важливу роль відіграють аналіз і кількісна оцінка вплику певних факторів на її рівень. Фактори, які впливають на урожайність, можна поділити на продні і економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю грунів і показниками кліматичних (за тривалий період) та метеорологічних (звичайно за рік або вегетації с/г культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільно аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних споруд, тракторів і с/г машин, палива, засобів захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб тощо).

На урожайність с/г культур впливає також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агромомічною наукою і передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культури для одержання високих і сталих урожаїв. Система показників статистики агротехніки характеризує виконані агротехнічні роботи, які сприяють формуванню урожаю (підготовка грунту для сівби, підготовка насіння, сівба, догляд за посівами тощо), а також матеріальні витрати з метою підвищення урожайності сільськогосподарських культур (насіння, добрива, гербіциди, вода тощо).

Порівнюючи очікуваний рівень урожайності з фактично досягнутим, визначають резерви підвищення урожайності за рахунок досліджуваних факторів.

На основі комплексної економічної оцінки використання земельних ресурсів у даній курсовій роботі виявлено пряму залежність ефективності господарювання досліджуваного підприємства від обсягів виробництва валової (у порівняльних цінах) і товарної продукції, прибутку, а також норми прибутку та рівня рентабельності. Разом з тим потрібно відмітити, що в галузі рослинництва залишається чітко виражена залежність зміни показників господарювання від агрометеорологічних умов року, а не від ефективного використання земельних ресурсів (дотримання сівозмін, підвищення вмісту гумусу та ін.). Це є визначальною ознакою недостатнього рівня інтенсивності ведення даної галузі.

Висновки і пропозиції

Дана курсова робота на тему «Економіко-статистичний аналіз ефективності використання земельних угідь» складається на основі державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» . В курсовій роботі відображено найголовніші питання, які стосуються ефективності використання земельних угідь.

Таким чином, за період 2007 - 2009 рр. грошова виручка від реалізації продукції рослинництва склала в середньому - 77,8 % від загального обсягу по підприємству. Доходи від реалізації зерна зменшуються, в 2009 році питома вага їх досягла 56,2 %, проти 66% в 2007р., а в середньому за досліджуваний період - 60,5 %. В динаміці за три роки питома вага грошової виручки від реалізації скотарської продукції підвищується відповідно молока з 15,9 % до 21,5 % і яловичини - з 4,4 % до 5,2 %. Провідними видами продукції в підприємстві є зерно та молоко. Виробничий напрям підприємства можна охарактеризувати як зерно - молочний. Ці дві галузі в структурі товарної продукції займають 60,5 % і 16,9 %.

За 2007-2009р.р. зменьшення було загальної земельної площі на 140 га або 96,2%, сільськогосподарських угідь - на 17 га або на 99,5%, ріллі - на 49 га або на 98,3% та інших земель - на 123 га або на 51,2%.

За досліджуваний період питома вага зернових культур у загальній посівній площі зменьшилась на 156 га або на 89,1%, а питома вага технічних та кормових культур збільшилась на 60 га і 100 га відповідно або на 120,7% і 112,5%. Загальна посівна площа у 2009 році у порівнянні з 2007 роком збільшилася на 4 га.

За період з 2001 по 2009 роки в середньому за 1 га одержували 34,4 ц зернових. Щороку його врожайність в середньому зменшувалася на 3,87 ц або 9,01%. Отже, простежується тенденція до зменшення врожайності зернових, що обумовлено насамперед її суттєвим зменшенням в 2003 році. Якщо не зміниться негативна тенденція, що відбувається з показником урожайності зернових, то в 2012 році очікувана врожайність зменшиться до 10,463 ц з 1 га.

Результати групування свідчать, що між показником урожайності зернових та їх собівартістю спостерігається зворотній зв'язок: з підвищенням урожайності собівартість зернових знижується.

Таким чином, з підвищенням урожайності зернових пов'язані значні резерви: зниження виробничих витрат в досліджуваній сукупності господарств.

Враховуючи те, що на сьогодні земля є найбільш доступним виробничим ресурсом, ступінь її використання сільськогосподарськими підприємствами виявився найвищим. Тому, незважаючи на значну пропозицію цього чинника, без докорінного покращання виробничого потенціалу та його якісного оновлення практично неможливо досягти підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва за рахунок розширення площ земельних угідь.

Що стосується пропозицій ефективного використання земельних ресурсів, то я б запропонувала таке:

Збільшення площі найбільш рентабельних сільськогосподарських культур з урахуванням економічно вигідного їх рівня та раціонального і екологобезпечного землекористування;

Застосування стратегічного планування та прогнозування в організації ефективного використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах;

Внесення мінеральних та органічних добрив, яке б сприяло, також, тому, що рослини виявилися більш стійкими до суворих кліматичних умов;

Впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування, що базуються на ефективному використанні в господарствах наявних матеріально-технічних ресурсів і широке застосування новітніх досягнень науки та передового досвіду.

Застосовувати нові високопродуктивні сорти і гібриди зернових культур. Це дає змогу добирати з числа районованих найкращі, які за належної технології забезпечують високі і сталі врожаї.

Список використаної літератури

Горкавий В.К. Статистика: Навч.посібник. - К.:Вища школа, 1994. - с.187-201.

Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики. - К.:Ельга, Ніка-Центр, 2003. - 96-136.

Манохин М.И. Основы сельскохозяйственной статистики. - М: «Статистика», 1967. - с.65-93.

Дулюк В., Лех Г., Лисюк О. Проблеми реформування аграрних відносин // Науковий вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: НЛТУУ, 2006. - Вип. 16.2. - С.181-186.

Лисюк О. Тенденції та перспективи розвитку земельних відносин у галузі сільськогосподарського виробництва // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2004. - № 11 (2). - С.501-506.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. Посібник. -К.:КНЕУ, 2002.-263с.6.

Омельяненко Г.Г, Концептуальні положення відновлення та розвитку зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. - 2002. - №12. - с.3-9.

Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч.посібник.-К.: Вища школа, 1998.-256с.

Здоровцов О.І, Мацибора О.І, Економіка с/г виробництва, - Київ, Видавництво УСГА, 1993 р.

Размещено на Allbest.ru