Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Види підприємств. Створення підприємства

Вступ

Зараз ми усі є свідками кризового стану нашої економіки, знецінення національної валюти і падіння життєвого рівня населення. За роки незалежності уряд не зміг активізувати діяльність приватних підприємців, створити сприятливі умови для їхнього росту. Недавно один відомий політик сказав, що ця криза відкинула Україну і Росію на 3 роки тому, що приблизно стільки знадобиться, для того щоб досягти рівня 17 серпня 1998 року. Це означає, що ми практично заново стаємо перед проблемою розвитку підприємництва. Значить усі перераховані вище риси підприємництва не знайшли відображення в конкретних діях ні з боку держави, ні з боку населення, що і привело до даної кризи. Традиційна комуністична модель суспільного розвитку завжди базувалася на необхідності придушення підприємницького духу в суспільстві і підприємця як носія такого духу. Досвід перебудови (особливо її початкового періоду) показав, що, відмовляючись на словах від традиційної комуністичної моделі суспільного розвитку, фактично ми багато в чому продовжуємо саме цю лінію. Загальне неприйняття підприємництва поступово переходить в усвідомлення необхідності створення умов для його найшвидшого й ефективного розвитку.

1. Класифікації, види і типи підприємств

На всіх етапах розвитку економіки основною ланкою є підприємство. Саме на підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок працівника з засобами виробництва. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.

В умовах ринкових відносин ключовою фігурою виступає підприємець. Статус підприємця здобувається за допомогою державної реєстрації підприємства. При цьому суб'єктом підприємницької діяльності може бути як окремий громадянин, так і об'єднання громадян. Таким чином, підприємство - це самостійний суб'єкт, що хазяює, створеним чи підприємцем об'єднанням підприємців для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.

Часто в економіці використовується термін «фірма», під яким розуміється економічний суб'єкт, що займається різними видами діяльності і володіє господарською самостійністю. Інакше, фірма - це організація, що володіє і веде господарську діяльність на підприємстві.

Підприємництво як особлива форма економічної активності може здійснюватися як у державному, так і в приватному секторі економіки. Відповідно до цього розрізняють: а) підприємництво державне; б) підприємництво частка.

Державне підприємництво є форма здійснення економічної активності від імені підприємства, заснованого: а) державними органами керування, що уповноважені (відповідно до чинного законодавства) керувати державним майном (державне підприємство), або б) органами місцевого самоврядування (муніципальне підприємство). Власність такого роду підприємств є форма відокремлення частини державного чи муніципального майна, частини бюджетних засобів, інших джерел. Важливою характеристикою таких підприємств виступає та обставина, що вони відповідають за своїми обов'язками тільки майном, що знаходиться в їхній власності (ні держава не відповідає по їх зобов'язаннях, ні вони самі не відповідають по зобов'язаннях держави).

Приватне підприємництво є форма здійснення економічної активності від імені підприємства (якщо воно зареєстровано в якості такого) чи підприємця (якщо така діяльність здійснюється без наймання робочої сили, у формі індивідуальної трудової діяльності).

Звичайно, кожний з цих видів - державне і приватне підприємництво - має свої відмітні ознаки, але основні принципи їхнього здійснення багато в чому збігаються. І в тому і в іншому випадку здійснення такої діяльності припускає ініціативність, відповідальність, інноваційний підхід, прагнення до максимізації прибутку. Схожою є і типологія обох видів підприємництва.

У залежності від змісту підприємництва як форми ініціативної діяльності, спрямованої на витяг прибутку (підприємницького доходу) і її зв'язку з основними стадіями відтворювального процесу розрізняють різні види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове, посередницьке, страхове.

Підприємництво називається виробничим, якщо сам підприємець безпосереднім образом, використовуючи як фактори знаряддя і предмети праці, робить продукцію, товари, послуги, роботи, інформацію, духовні цінності для наступного продажу споживачам, покупцям, торговим організаціям. У такий спосіб функція виробництва в цьому виді підприємництва - основна, визначальна.

Підприємницька діяльність, зв'язана з безпосереднім виробництвом товарів, може носити:

1) традиціоналістичний характер (традиціоналістське підприємництво).

2) інноваційний характер (інноваційна підприємницька діяльність, інноваційне підприємництво).

Підприємництво в сфері безпосереднього виробництва товарів може, таким чином, орієнтуватися на виробництво і постачання на ринок традиційних чи інноваційних товарів. Практика підприємницької діяльності в будь-якій її формі містить у собі інноваційний процес. Розподіл типів, що приводиться вище, підприємницької діяльності ґрунтується на переконанні, що виробництво і постачання на ринок традиційних товарів здійснюється також з використанням якихось нових методів чи прийомів, зв'язаних з організацією виробництва, технічними елементами виробництва чи змінами якісних характеристик виробленого товару.

У комерційному підприємництві підприємець виступає в ролі комерсанта, торговця, продаючи готові товари, придбані ним в інших осіб, споживачу, покупцю. У такому підприємництві фактором є сам товар, а прибуток підприємця утвориться шляхом продажу товару за ціною, що перевищує ціную придбання. Відзначимо, що якщо товар здобувається на законних підставах, то торгово-комерційне підприємництво не слід називати спекуляцією і на цій підставі засуджувати. Тільки коли спостерігається протизаконна, з порушенням правил торгівлі перепродажу, можна говорити про заборонну, злочинну спекуляцію.

Посередницьке - підприємництво, у якому підприємець сам не робить і не продає товар, а виступає в ролі посередника, що зв'язує гнізда в процесі товарного обміну, у товарно-грошових операціях. Головна задача і предмет підприємницької діяльності посередника - з'єднати дві зацікавлені у взаємній угоді сторони. Так що є підстави затверджувати, що посередництво складається в наданні послуг кожної з цих сторін. За надання подібних послуг підприємець одержує доход, прибуток.

Фінансове підприємництво є особлива форма комерційного підприємництва, у якому як предмет купівлі-продажу виступають гроші і цінні папери, продані підприємцем покупцю чи надані йому в кредит.

Страхове підприємництво полягає в тому, що підприємець гарантує страхувальнику майна, цінності, життя за визначену плату компенсацію можливого збитку в результаті непередбаченого нещастя. Страхування майна, здоров'я, життя є особлива форма фінансово-кредитного підприємництва, яка полягає в тому що підприємець одержує страховий внесок, виплачуючи страховку тільки при визначених обставинах. Тому що імовірність виникнення таких обставин невелика, та частина внесків, що залишилася, утворить підприємницький доход.

Види підприємств, які можуть створюватися на території України, зазначені у Державному класифікаторі України.

Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ) розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». Об'єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці - фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи. Класифікатор призначено для використовування органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й обробляння статистичної та адміністративної інформації щодо державної реєстрації, аналізування та узагальнювання результатів економічної діяльності суб'єктів господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ведення державних реєстрів: Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Реєстру корпоративних прав держави та інших.

Організаційно-правова форма господарювання - форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.

Суб'єктами господарювання є:

- господарські організації - юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

1.1 Підприємства

реєстрація виріб собівартість підприємство

Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Види підприємств:

1) Фермерське господарство - форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

2) Приватне підприємство - підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

3) Колективне підприємство* - підприємство, що діє на основі колективної власності.

4) Державне підприємство - підприємство, що діє на основі державної власності.

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні або казенні.

Державне комерційне підприємство - суб'єкт підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.

5) Казенне підприємство - підприємство, створене за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Реорганізація і ліквідація казенного підприємства проводяться за рішенням органу, до компетенції якого належить створення даного підприємства.

6) Комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Комунальне унітарне підприємство - підприємство, утворене компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство [3, ст. 78].

7) Дочірнє підприємство - підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого).

8) Іноземне підприємство - унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб. Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.

9) Підприємство об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) - унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян, релігійної організації або профспілки для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань. Засновником такого підприємства є відповідне об'єднання громадян, релігійна організація, профспілка, що має статус юридичної особи, а також їх об'єднання (спілки) у разі, якщо їх статутом передбачено право заснування підприємств.

10) Підприємство споживчої кооперації - унітарне або корпоративне підприємство, утворене споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

11) Орендне підприємство* - підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

12) Індивідуальне підприємство* - підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці.

13) Сімейне підприємство* - підприємство, засноване на власності та праці громадян України - членів однієї сім'ї, які проживають разом.

14) Спільне підприємство* - підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників. У числі засновників спільного підприємства відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи та громадяни України, союзних республік, інших держав.

1.2 Товариства

Господарські товариства. Об'єднання учасників підприємницької діяльності, партнерів для спільного бізнесу називають товариством. Участь партнерів у товаристві прийнято скріплювати письмовою угодою, чи договором. З метою більш тісного і міцного союзу товариство оформляється як підприємство. Товариство дозволяє з'єднати не тільки зусилля, але і капітали його учасників. Обличчя, що створюють господарське товариство, іменуються його засновниками. Кожний з них вносить визначений вклад у товариство і стає його учасником. Первісний внесок називають статутним чи складовим капіталом.

Учасники господарських товариств вправі брати участь у керуванні справами, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитися з його документацією, брати участь у розподілі прибутку, одержувати при ліквідації товариства частина майна, що залишилося після розрахунків із кредиторами, чи грошовий еквівалент вартості. У той же час учасники господарських товариств несуть ряд зобов'язань перед організаціями, членами яких вони є.

Види господарських товариств:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю. Головна ознака, що визначила назва і складає одне з найважливіших переваг товариства з обмеженою відповідальністю, полягає в тому, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю несуть відповідальність по зобов'язаннях, прийнятим на себе таким суспільством, тільки в межах своїх внесків у капітал суспільства. Саме в цьому змісті відповідальність суспільства обмежена. Як установчі документи такого суспільства виступає статут і установчий договір.

Товариство з обмеженою відповідальністю являє собою юридична особа, діє відповідно до прийнятих його учасників статутом і установчим договором, має власне найменування з обов'язковою вказівкою в ньому організаційно-правової форми.

До числа переваг товариств з обмеженою відповідальністю відноситься відносно невисокий мінімально припустимий розмір статутного капіталу. Це дає можливість почати власну справу навіть при малому стартовому капіталі. Товариства з обмеженою відповідальністю створюються як об'єднання партнерів у справі, облич і організацій, між якими існує постійний діловий контакт і має місце взаємна зацікавленість у загальному успіху. У цьому зв'язку товариства з обмеженою відповідальністю дуже підходять для організації сімейних підприємств, фірм, що поєднують постійно співробітничають підприємців.

2) Акціонерні товариства. Акціонерним називається господарче товариство, статутний капітал якого поділяється на визначене число акцій. Учасники відкритого акціонерного товариства можуть чи продавати передавати свої акції без згоди інших акціонерів цього суспільства. У закритому акціонерному товаристві акції розподіляються тільки серед чи засновників іншого заздалегідь визначеного кола обличчя. Головна особливість відкритого акціонерного товариства полягає в тому, що його майновий і грошовий капітал формується шляхом відкритого, вільного продажу своїх акцій. Акціонерні товариства відкритого типу представляють одну з найбільш розповсюджених і цивілізованих форм організації колективного бізнесу.

У формі акціонерних товариств можуть існувати і великі, і середні, і малі підприємства. Створення акціонерних товариств звичайно припускає залучення значного числа учасників. Акціонерне товариство є єдиним повновладним власником приналежного йому майнового комплексу, тобто матеріально-речовинних, інформаційних і інтелектуальних цінностей. Акціонери є власниками тільки цінних паперів, що дають їм право одержання визначеної частки доходу суспільства у вигляді відсотків, іменованих дивідендами.

Таким чином, об'єкти права власності акціонерів і акціонерного товариства не збігаються. Акціонер розпоряджається сам своєю акцією як цінним папером. Майном же розпоряджається лише суспільство в особі його представницьких органів керування.

Звичайно, акціонер здатний впливати на використання майнового комплексу і його діяльності в цілому, беручи участь у керуванні. Таке право реалізується насамперед завдяки тому, що звичайна акція (на відміну від привілейованої, що дає право на твердий відсоток дивідендів) надає можливість голосувати на зборах акціонерів, обирати правління. При цьому реалізується принцип «одна акція - один голос». Уплинути на хід подій можливо, тільки маючи солідний пакет акцій, найкраще - контрольний.

3) Відкрите акціонерне товариство - вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

4) Закрите акціонерне товариство - вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржах.

5) Державна акціонерна компанія (товариство) - акціонерне товариство, державна частка у статутному фонді якого перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цієї компанії.

6) Товариство з додатковою вiдповiдальнiстю - товариство, статутний фонд якого поділено на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а за недостатністю цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах.

7) Повне товариство - товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

8) Командитне товариство - товариство, в якому разом з одним або більше учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

1.3 Державна реєстрація підприємств

Створення підприємства, яка є юридичною особою, починається з його реєстрації у відповідному державному органі.

Державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи. Державна реєстрація у м. Харкові проводиться у Департаменті державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Державна реєстрація юридичних осіб засвідчується шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору такі документи:

1) Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів, нотаріально засвідчених; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

За проведення державної реєстрації юридичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - зараз це становить 170 грн.

2) У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім документів, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.

3) У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

4) У разі державної реєстрації фермерського господарства крім документів, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

5) У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру.

Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження.

Після проведення державної реєстрації юридичній особі видається свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи.

Після цього юридична особа ставиться на облік в органах статистики, державної податкової служби, пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Основний документ, на підставі якого діють юридичні особи.

Юридичні особи діють на підставі установчих документів (статут). Вимоги до установчих документів господарських товариств зазначені у Законі України про господарські товариства.

Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства (публічні та приватні), товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Установчі документи повинні містити відомості про вид юридичної особи, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

2. Розрахунок собівартості та відпускної ціни умовного виробу

2.1 Таблиця початкових даних

Таблиця 2.1.1 - Вихідні дані

Найменування показника	Одиниця вимірювань	Варіант
		19
	Трудомісткість виготовленого виробу	нормо-година
	а)	верстатні:
		токарські		19
		фрезерні		23
		свердлильні		25
		інші верстатні		15
	б)	слюсарно-збірні		43
	в)	шкідливі й гарячі		39
	г)	інші роботи		43
	Середній розряд
	а)	верстатних робіт		4,5
	б)	холодних робіт		3,8
	в)	шкідливих робіт		4,3
	Матеріали й покупні вироби
	а)	матеріали	кг
		прокат чорних металів		15
		електротехнічна сталь		21
		кольорові метали		19
		провідникові матеріали		9
		інші матеріали		28
	б)	Напівфабрикати власного виробництва	грн.	24
	в)	покупні вироби й напівфабрикати	грн.	40
	Споживана потужність	кВт/год.
	а)	токарськими верстатами		0,4
	б)	фрезерними		0,5
	в)	свердлильними		0,7
	г)	іншими верстатами (середнє)		0,7
	д)	слюсарно-складальним устаткуванням		0,7
	Річний обсяг випуску продукції	шт.	2790

2.2 Вибір і обґрунтування режиму роботи цеху (ділянки) по виробництву контактора (виробу)

Режим роботи повинен забезпечувати найбільш повне використання обладнання цеху (ділянки) і в той же час раціональне використання трудових ресурсів.

Рекомендується режим роботи:

2 зміни, 5 робочих днів у тиждень, 8-ми годинний робочий день.

Тривалість робочого часу на 2009 рік:

251 - робочих дня;

10 - святкових дней;

104 - вихідних дня;

Номінальний фонд часу розраховується по наступній формулі

(2.2.1)

де F_кал - кількість календарних днів;

F_пр - кількість святкових днів;

F_вих - кількість вихідних днів на рік;

n - кількість змін;

T - тривалість робочого дня.

(години)

Дійсний фонд робочого часу розраховується по формулі:

F_дійсн =F_ном - F_рем 2.2

де F_рем - час, необхідний на ремонт, який розраховується так:

а) F_рем = 0,03*F_ном =0,03*4016=120,48

або б) F_рем = 4*0,5 дн +1*3 дн = 5 днів, тобто робота зупиняється 4 рази в рік на полудня для поточного ремонту й 1 раз у рік на 3 дня для капітального ремонту.

Розрахуємо дійсний фонд робочого часу:

(годин)

Порівнюючи номінальний фонд робочого часу з дійсним, можна одержати загальну виставу про стан використання робочого часу підприємства. Різниця між і становить 5 днів, що говорить про нормальний режим роботи співробітників цеху, тому що немає тривалих непродуктивних втрат робочого часу.

Таблиця 2.2.1 - Розрахунки дійсного фонду робочого часу

Найменування	Дні	Години
Fкал	365	8760
Fпр	10	240
Fвих	104	2496
Fрем	5	120
Fном	252	4016
Fдісн	247	3896

2.3 Розрахунки величини верстатного парку

Кількість верстатів кожного типу може бути розрахована по формулі:

(2.3.1)

де С_pi - розрахункова кількість верстатів;

А_і - річний випуск;

T_і - трудомісткість обробки виробу на кожному виді верстатів і встаткування;

F_д - дійсний фонд часу роботи обладнання;

К_в - коефіцієнт виконання норм, Кb=0,85.

Обчислимо розрахункову кількість устаткування кожного типу:

- Токарські верстати: (шт.)

- Фрезерні верстати: (шт.)

- Свердлильні верстати: (шт.)

- Інші верстати: (шт.)

- Слюсарно-складальне обладнання: (шт.)

Установлюється або експлуатується для виконання даної виробничої програми прийняте число верстатів, яке обчислюється по формулі:

(2.3.2)

де К_з - коефіцієнт завантаження (К_з = 0,85).

- Токарські верстати: (шт.)

- Фрезерні верстати: (шт.)

- Свердлильні верстати: (шт.)

- Інші верстати: (шт.)

Слюсарно-складальне обладнання: (шт.)

Таблиця 2.3.1 - Розрахунки величини верстатного парку

Види встаткування	Розрахункова кількість обладнання	Кіл-ть одиниць обладнання для виконання виробничої програми
Токарські верстати	16	19
Фрезерні верстати	19	23
Свердлильні верстати	21	25
Інші верстати	13	16
Слюсарно-складальне обладнання	36	43

2.4 Розрахунок потреби в енергоресурсах і обчислення їх вартості

Використання наявного обладнання не можливо без витрати певного кількості енергоресурсів і витрат із цим зв'язаних. Тому необхідно здійснити розрахунок потреби в енергоресурсах і обчислення їх вартості. Для розрахунків загальної кількості необхідної енергії необхідно скористуватися формулою:

(2.4.1)

де - усі споживані потужності по кожному виду встаткування;

Q_технол - енергія необхідна для технологічних цілей (подача тепла, освітлення і т.д.), її величина становить 20-30% від споживаної енергії;

Q_втрат - коефіцієнт втрат (=5% от загальної кількості енергії).

(2.4.2)

де - кількість верстатів;

- споживана кожним верстатом електроенергія;

F_д - дійсний фонд робочого часу по кожному верстату.

Розрахуємо споживані потужності по кожному виду встаткування:

- Токарські верстати: кВт/год.

- Фрезерні верстати: кВт/год.

- Свердлильні верстати: кВт/год.

- Інші верстатні: кВт/год.

- Слюсарно-складальне: кВт/год.

(2.4.3)

Розрахуємо споживання енергії по кожному виду верстатів на одиницю продукції:

- Токарські верстати: кВт/год.

- Фрезерні верстати: кВт/год.

- Свердлильні верстати: кВт/год.

- Інші верстатні: кВт/год.

- Слюсарно-складальне встаткування: кВт/год.

Вартість споживаної енергії по кожному виду верстатів:

 (2.4.4)

де t - тариф, тобто вартість 1 кВт/год в промисловості.

t = 0,4359 грн. за 1 кВт/год.

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

По формулі 2.4.5 знайдемо :

(2.4.5)

грн.

грн.

грн.

грн.

грн.

Загальна вартість електроенергії:

(2.4.6)

P = 8983,72 + 19530,3 + 29719,66 + 19020,58 + 51117,8 = 128372,06 грн.

і вартість електроенергії на одиницю продукції:

(2.4.7)

 грн.

Отримані дані зведемо в таблицю 2.4.1.

Розрахуємо загальну потребу в потужностях, використовуючи формулу 2.4.1:

кВт/год.

Таблиця 2.4.1 - Кількість і вартість споживаної енергії

Вид	Потужність	Кіл-ть одиниць	Споживана енергія
			Усього встаткування	на од. виробу
			кВт	Грн	кВт	Грн
Токарські верстати	0,4	19	20609,6	8983,72	7,38	3,22
Фрезерні верстати	0,5	23	44804,4	19530,3	16,05	7
Свердлильні верстати	0,7	25	68180	29719,66	24,43	10,64
Інші верстати	0,7	16	43635,2	19020,58	15,63	6,81
Слюсарно-складальне встаткування	0,7	43	117269,6	51117,8	42,03	18,32
Усього на встаткування	3	126	294498,8	128372,1	105,52	45,99

2.5 Визначення витрат на матеріальні ресурси

Одними з типових статей калькуляції собівартості продукції є статті «Вартість основних і проміжних матеріалів» і «Вартість покупних напівфабрикатів, що комплектують і послуг кооперованих фірм». У першій статті вказується вартість основних матеріалів, які входять до складу виробленої продукції, становлячи її основу; і проміжних матеріалів, які є необхідним компонентом при виробництві продукції. Друга стаття включає вартість придбаних, необхідних для комплектації виробленої продукції виробів, деталей, напівфабрикатів, заготовок, а також оплату робіт і послуг виробничого характеру, наданими іншими фірмами даної.

Загальною формулою для визначення витрат на матеріальні ресурси є

(2.5.1)

де Z_мр - витрати на матеріальні ресурси;

Z_мат - витрати на матеріальні ресурси;

Z_пи - витрати на покупні вироби

Z_{н/фаб.в.в}. - витрати на напівфабрикати власного виробництва.

(2.5.2)

де - чиста вартість матеріалів;

P_тр - вартість транспортних послуг (3% від чистої вартості матеріалів);

С_отх - вартість поворотних реалізованих відходів (2% від чистої вартості матеріалів).

Таблиця 2.5.1 - Чиста вартість матеріалів

Матеріали	Вартість матеріалів, грн/кг
прокат чорних металів	53
електротехнічна сталь	6
кольорові метали	44
провідникові матеріали	30
інші матеріали	3

Обчислимо чисту вартість матеріалів, помноживши кількість матеріалів на ціну за одиницю:

- прокат чорних металів =15*53=795 грн.

- електротехнічна сталь =21*6=126 грн.

- кольорові метали =19*44=836 грн.

- провідникові матеріали =9*30=270 грн.

- інші матеріали =28*3=84 грн.

Обчислимо вартість транспортних послуг (3% від чистої вартості матеріалів):

- прокат чорних металів P_тр =0,03*=0,03*795=23,85 грн.

- електротехнічна сталь P_тр=0,03*=0,03*126=3,78 грн.

- кольорові метали P_тр=0,03*==0,03*836=25,08 грн.

- провідникові матеріали P_тр=0,03*=0,03*270=8,1 грн.

- інші матеріали P_тр=0,03*=0,03*84=2,52 грн.

Обчислимо вартість поворотних реалізованих відходів (2% від чистої вартості матеріалів):

- прокат чорних металів С_від=0,02*=15,9 грн.

- електротехнічна сталь С_від=0,02*=2,52 грн.

- кольорові метали С_від=0,02*=16,72 грн.

- провідникові матеріали С_від=0,02*=5,4 грн.

- інші матеріали С_від=0,02*=1,68 грн.

Використовуючи формулу 5.2 обчислимо витрати на матеріальні ресурси:

- прокат чорних металів Z_мат=795+23,85-15,9=802,95 грн.

- електротехнічна сталь Z_мат=126+3,78-2,52=127,26 грн.

- кольорові метали Z_мат=836+25,08-16,72=844,36 грн.

- провідникові матеріали Z_мат=270+8,1-5,4=272,7 грн.

- інші матеріали Z_мат=84+2,52-1,68=84,84 грн.

Вартість напівфабрикатів власного виробництва й покупних виробів і напівфабрикатів дано в таблиці даних:

(2.5.3)

де - чиста вартість покупних виробів;

P_тр - транспортно-заготівельні витрати (3% від чистої вартості покупних виробів).

Обчислимо транспортно-заготівельні витрати (3% від чистої вартості покупних виробів):

P_тр=0,03*=0,03*40=1,2

Обчислимо витрати на покупні вироби по формулі 2.5.3:

Z_пв=40+1,2=41,2

Використовуючи формулу 2.5.1 розрахуємо витрати на матеріальні ресурси:

Z_мр= 802,95+127,26+844,36+272,7+84,84=2132,11 грн.

Отримані дані зведемо в таблицю.

Таблиця 2.5.2 - Розрахунки витрат на матеріальні ресурси

найменування матеріалів	Кіл-ть, кг	ціна за 1 кг (грн.)	сума, грн	транспортні послуги, грн	відходи, грн	разом витрат, грн
матеріали
прокат чорних металів	15	53	795	23,85	15,9	802,95
електротехнічна сталь	21	6	126	3,78	2,52	127,26
Кольорові метали	19	44	836	25,08	16,72	844,36
провідникові матеріали	9	30	270	8,1	5,4	272,7
інші матеріали	28	3	84	2,52	1,68	84,84
Усього матеріали			2111	63,33	42,22	2132,11
Напівфабрикати власного виробництва			24			24
Покупні вироби й напівфабрикати			40	1,2		41,2
УСЬОГО МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ				64,53	42,22	2197,31

Це витрати на матеріальні ресурси на один виріб, а на річну програму:

2790 шт. * 2197,31 грн = 6130494,9 грн.

2.6 Розрахунки витрат на оплату праці

Ефективність роботи й конкурентоспроможність підприємства багато в чому визначаються кількістю, складом і структурою робочої сили.

Чисельність працюючих визначається по кожній категорії:

виробничі робітники (основні й допоміжні),

керівники,

фахівці,

що служать і молодший обслуговуючий персонал(МОП).

Спочатку визначається кількісний склад виробничих робітників, для чого необхідно визначити корисний фонд часу роботи персоналу по формулі:

(2.6.1)

де F_кал, F_свят, F_вих - дивись вище;

F_регл - час регламентованих невиходів на роботу (тарифні відпустки, лікарняні й т. п.), F_регл = 32 дня;

t_см - тривалість зміни;

F_регл.н. - регламентований неробочий час усередині робочого дня (0,8 години).

F_п=(365-10-104-32)*(8-0,8)=1576,8 (год)

Явочний склад основних виробничих робітників можна розрахувати по формулі:

(2.6.2)

де T_год - річна трудомісткість (залежить від виду встаткування):

 (2.6.3)

Обчислимо явочний склад основних виробничих робітників для кожного виду встаткування:

- Токарські верстати: Ч_о.в.я.= (19*2790)/ 1576,8 =33,634

- Фрезерні верстати: Ч_о.в.я.= (23*2790)/ 1576,8 =40,6941

- Свердлильні верстати: Ч_о.в.я.= (25*2790)/ 1576,8 =44,2344

- Інші верстати: Ч_о.в.я.= (15*2790)/ 1576,8 =26,5426

- Слюсарно-складальне встаткування: Ч_о.в.я.= (43*2790)/ 1576,8 =76,0876

- Шкідливі й гарячі: Ч_о.в.я.= (39*2790)/ 1576,8 = 69

- Інші роботи: Ч_о.в.я.= (43*2790)/ 1576,8 =76,0876

Перехід до облікового складу здійснюється за допомогою формули:

(2.6.4)

де Ч_об.о.в. - облікова чисельність основних виробничих робітників;

К_пер - коефіцієнт переходу, який розраховується так:

(2.6.5)

Обчислимо коефіцієнт переходу:

К_пер = (3896/2)*(1/1576,8)=1,236

Обчислимо обліковий склад за допомогою формули 2.6.4:

- Токарські верстати: Ч_об.о.п.=34*1,236=42,02442

- Фрезерні верстати: Ч_об.о.п.=41*1,236=50,6751

- Свердлильні верстати: Ч_об.о.п.=44*1,236=54,3854

- Інші верстати: Ч_об.о.п.=26*1,236=32,13632

- Слюсарно-складальне встаткування: Ч_об.о.п.=76*1,236=93,9394

- Шкідливі й гарячі: Ч_об.о.п.=69*1,236=85,2885

- Інші роботи: Ч_об.о.п.=76*1,236=94

Чоб.о.п.=366*1,236=453 (чел.)

Отримані дані зведемо в таблицю (6.1).

Таблиця 2.6.1 - Розрахунки чисельності основних виробничих робітників

види робіт	трудомісткість виробу (норм/год)	річний обсяг випуску (шт.)	корисний фонд роб. час. (година)	річна трудо - кість, T (норм/год)	явоч- ний склад, люд	Облі- вий склад, люд
токарські	19	2790	1576,8	53010	34	42
фрезерні	23	2790	1576,8	64170	41	51
свердлильні	25	2790	1576,8	69750	44	54
Інші верстатні	15	2790	1576,8	41850	26	32
Слюсарно-складальні	43	2790	1576,8	119970	76	94
Шкідливі й гарячі	39	2790	1576,8	108810	69	85
Інші роботи	43	2790	1576,8	119970	76	94
Разом				577530	366	452

Кількість допоміжних працівників визначається по нормах відповідно до табл. 2.6.2

Таблиця 2.6.2 - Кількість допоміжних робітників

Кількість основних виробничих робітників у цеху	Процентне відношення (%)
до 25 людей	35-40
від 25 до 50 людей	30-35
від 50 до 100 людей	25-30
більше 100 людей	20

Кількість керівників, фахівців, службовців визначається по нормах, наведених у табл. 2.6.3.

Таблиця 2.6.3 - Кількість керівників, фахівців, МОП

Кількість основних виробничих працівників	Процентне відношення допоміжних до основних (%)
	керівники й фахівці	Службовці	МОП
до 25 людей	5-15	3-4	3-4
від 25 до 50 людей	8-12	3-4	2-3
від 50 до 100 людей	7-9	3-4	1,2-2,5
більше 100 людей	5-6	3-4	1,2-2,0

Отже, для даного підприємства необхідна така кількість працівників:

- Кількість допоміжних робітників: 452*0,20=90

- Кількість керівників і фахівців: 452*0,08=36

- Кількість службовців: 452*0,04=18

- кількість МОП: 452*0,02=9

- Заробітна плата (з/п) - грошова винагорода за працю; частина доходу, отриманого від продажу продукту, створеного працею робітника; видається працівникові підприємством Державного регулювання з/п здійснюється через Закон України «про оплату труда». Цей закон діє з уведенням механізму договірного регулювання на рівні генеральної й галузевих тарифних угод, які фіксують граничні максимальні розміри тарифних ставок і схем посадових окладів, тобто саме тієї частини зарплати, яка ставиться на собівартість продукції й, як результат, може впливати на ціну.

РФОП - річний фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати (з/п) і фонду додаткової оплати праці.

Фонд основної з/п залежить від результатів праці працівника й визначається тарифними ставками, установленими розцінками, посадовими окладами, а також доплатами й надбавками в розмірах не вище встановлених законодавством.

Суму всіх доплат і надбавок можна прийняти в розмірі 20-30% від тарифної з/п.

Фонд додаткової оплати праці залежить від результатів господарської діяльності підприємства й установлюється у вигляді премій, винагород, що стимулюють їхніх компенсаційних виплат, а також у вигляді надбавок і доплат, не передбачених законодавством, або в розмірах вище встановлених законодавством. Фонд додаткової оплати становить 20-30% від основного фонду з/п.

РФОП розраховується окремо по основних і допоміжних робітниках.

Годинна тарифна ставка робочих відповідних професій установлюється на рівні діючих на підприємстві ставок або відповідно до галузевих тарифних угод і змінами до них.

Таблиця 2.6.4 - Облік РФОП основних робітників

Найменування професії	Облікова кіл-ть	Тарифн.розряд	Тарифна ставка	Корисний фонд часу (на 1 раб)	Фонд з/п по тарифу	Доплати й надбавки	Фонд основний з/п	Додатковий фонд оплати праці	РФОП
токар	42	4,5	5,92	1576,8	392055,55	98013,89	490069,44	122517,4	612586,8
Фрезеру-вальник	51	4,5	5,92	1576,8	476067,46	119016,9	595084,32	148771,1	743855,4
свердильник	54	4,5	5,92	1576,8	504071,42	126017,9	630089,28	157522,3	787611,6
інші верстатні робітники	32	4,5	5,92	1576,8	298708,99	74677,25	373386,24	93346,56	466732,8
Слюсар збирач	94	3,8	5,43	1576,8	804830,26	201207,6	1006037,8	251509,5	1257547
Шкідливо-гарячі	85	4,3	5,77	1576,8	773341,56	193335,4	966676,95	241669,2	1208346
Інші робітники	94	4,3	5,77	1576,8	855224,78	213806,2	1069031	267257,7	1336289
Разом	452			1576,8	4104300	1026075	5130375	1282594	6412968,8
допоміжні робітники.	90	1	3,7	1576,8	525074,4	131268,6	656343	164085,8	820428,8
Разом вироб. робітники	542			1576,8	4629374,4	1157344	5786718	1446680	7233398

Розрахунки для таблиці проводяться по наступних формулах:

гр6= гр 2 * гр 4 * гр 5

гр10= гр 8 + гр 9

гр8= гр 6 + гр 7

гр7 = 27% від гр 6

гр9 = 25% від гр8

Годинна тарифна ставка 1 розряду -3,70 грн.

У таблиці 2.6.5 наведені тарифні коефіцієнти й розраховані відповідні їм годинні тарифні ставки:

Тарифний розряд	1	2	3	4	5	6
Тарифний коефіцієнт	1	1,1	1,35	1,5	1,7	2,0
Годинна тарифна ставка	3,70	4,07	5,00	5,75	6,29	7,40

Тарифний коефіцієнт середнього розряду визначається по формулі:

(2.6.6)

де: Кi - тарифний коефіцієнт попереднього розряду;

Кi+1 - тарифний коефіцієнт наступного розряду;

- дробова частина розряду.

Скористаємося цією формулою для визначення тарифної ставки працівників із середнім розрядом:

Для шкідливих робіт по баз. Кт4,3= Кт4 + 0,3*(Кт5 - Кт4)=1,5+0,3*(1,7-1,5)= 1,56

Для верстатних робіт по баз. Кт4,5= Кт4 + 0,5*(Кт5 - Кт4)=1,5+0,5*0,2=1,6

Для холодних робіт по баз. Кт3,8= Кт3 + 0,8*(Кт4 - Кт3)=1,35+0,8*(1,5-1,35)= 1,47

Годинна тарифна ставка шкідливих робітників за умови середнього розряду 4,3 буде рівна:3,70*1,56 = 5,77 грн.

Годинна тарифна ставка верстатних робітників за умови середнього розряду 4,5 буде рівна:3,70*1,6 = 5,92 грн.

Годинна тарифна ставка холодних робітників за умови середнього розряду 3,8 буде рівна:3,70*1,47 = 5,43 грн.

Таблиця 2.6.6 - Розрахунки РФОП керівників і фахівців, службовців і МОП

Категорії працюючих	Чисельність (чол)	Оклад	Кількість місяців	Основний фонд оплати праці	Додатковий фонд оплати праці	РФОП
Керівники й фахівці	36	1600	11	633600	158400	792000
службовці	18	1020	11	201960	50490	252450
МОП	9	930	11	92070	23017,5	115087,5
Разом				927630	231907,5	1159538

2.7 Визначення вартості встаткування

Вартість устаткування обчислюється за діючими цінами.

Таблиця 2.7.1 - Загальна вартість устаткування

Найменування	Кількість одиниць	Вартість одиниці, грн	Загальна вартість, грн
Фрезерний	19	20000	380000
Токарський	23	15000	345000
Свердильний	25	3000	75000
Разом	-	-	800000

Таблиця 2.7.2 - Витрати, що включаються у вартість встаткування

Витрати	Величина, грн	Примітки
на комплектацію встаткування	4000	0,5% від вартості встаткування
на тару й упакування	2400	0,3% від вартості встаткування
на транспортні витрати	4000	0,5% від вартості встаткування
на заготівельно-складські витрати	9600	1,2% від вартості встаткування
на монтаж	80000	8-12% від вартості встаткування
на трубопроводи й контрольно-вимірювальні прилади	64000	8% від вартості встаткування
Разом	164000
Невраховане встаткування	16000	2% від вартості врахованного встаткування
Усього вартість устаткування	964000	Итог табл. 7.1 и табл. 7.2

2.8 Розрахунки амортизаційних відрахувань

Амортизація - це списання, згідно з вимогами оподатковування й бухучета, на протягом кількох років купівельної ціни активів фірми (обладнання). Амортизація означає поступове перенесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів і матеріальних активів на собівартість продукції, яка виготовляється, або робіт (послуг), які надаються.

Розрахунки робляться по нормах, установлених для різних груп основних фондів. Для будинків і споруджень амортизаційні відрахування - 5% у рік.

Обчислення амортизаційних відрахувань на будинки й спорудження робляться виходячи з їхньої вартості 1000 тис. грн.

Норма амортизації по верстатах становить від 15 до 25%. Амортизаційні відрахування розраховані, виходячи з єдиної норми амортизації -15% для всього встаткування й вартості встаткування з табл. 2.7.2.

Таблиця 2.8.1 - Сума амортизаційних відрахувань для встаткування

	Найменування виробничих фондів	Вартість (на початок року), грн	Норма амортизації	Сума амортизаційних відрахувань, грн
1	Будинки й спорудження	1000000,00	5%	50000,00
2	машини й устаткування	964000,00	15%	144600,00

Сума амортизаційних відрахувань від вартості будинків і споруджень включається до кошторису виробничих витрат, а сума амортизаційних відрахувань від вартості встаткування - до кошторису витрат по змісту й експлуатації встаткування.

2.9 Розрахунки загальновиробничих витрат

Спочатку необхідно розрахувати витрати, які необхідно здійснити у зв'язку зі змістом і експлуатацією встаткування.

Таблиця 2.9.1 - Витрати на утримання і експлуатацію встаткування

Найменування витрат	Величина витрат на рік	Примітки
1	Оплата праці всіх допоміжних робітників
	1.1	Основна з/п	820428,8	РФОП розділ 2.6
	1.2	Відрахування на соц потреби	307660,8	37,5% від РФОП (п. 1.1)
2	Амортизаційні відрахування на встаткування	144600	Табл.2.8.1.
3	Витрати на проведення поточного ремонту	28920	3% від вартості встаткування (табл. 7.2)
4	Утримання і догляд за встаткуванням	14460	1-2% (1,5%) від вартості встаткування (табл. 7.2)
5	Витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів	30652,5	0,5% від витрат на матеріали (раздел 2.5)
	Разом врахованих витрат	1346722	Сума п.п. 1-5
6. Інші невраховані витрати	60602,5	4-5%(4,5%) від врахованих витрат
Разом усіх витрат	1407324,5	Сума 1-6

Таблиця 2.9.2 - Розрахунки загальновиробничих витрат

		Найменування витрат	Величина витрат на рік	Примітки
1	Витрати, пов'язані з керуванням виробництвом
	1.1	Основна з/п адміністративно-управлінського апарата	1159538	РФОП (табл. 6.6)
	1.2	Відрахування на соц. потреби	434826,8	37,5% від РФОП (табл. 6.4)
2	Витрати на проведення поточного ремонту цехових будинків і споруджень	40000	3-5% (4%) від їх вартості
3	Витрати на утримання будівель і споруджень цеху	15000	1-2% (1,5%) від їх вартості
4	Витрати на охорону праці й техніку безпеки	173930,7	15% від основної з/п всіх виробничих працівників
5	Амортизаційні відрахування на будівлі й спорудження	50000	Таблиця 2.8.1
6	Витрати на раціоналізаторство й винахідництво	289335,9	5% від основної з/п всіх працюючих в цеху
Разом	2162631

Калькуляція - представлений у табличній формі розрахунки витрат на виробництво й збут одиниці продукції (виробів, робіт, послуг) або групи однорідних видів продукції. Складається в грошовій формі.

На підставі проведених у всіх попередніх розділах розрахунків визначають собівартість виробленого виробу як розраховуючи на річну програму, так і на одиницю продукції. Дані приведені у таблиці 2.9.3

Таблиця 2.9.3 - Калькуляція собівартості виробу

	Найменування статей витрат	Величина витрат	Примітки
		на річний випуск	на одиницю продукції
1	Матеріальні витрати	6130494,9	2132,11	(розділ 2.5)
2	Енергетичні витрати	128372,1	45,99	(розділ 2.4)
3	З/п основних виробничих робітників	6412968,8	2298,5	РФОП (табл. 2.6.4)
4	Відрахування на соц. потреби	2404863,3	862	37,5% від РФОП (табл. 2.6.4)
5	Витрати на утримування і експлуатацію встаткування	1407324,5	504,5	Підсумок табл. 2.9.1
6	Загальновиробничі витрати	2162631	775,13	Підсумок табл. 2.9.2
7	Інші невраховані витрати	61938,94	22,2	0,5% від суми пунктів 3,4,5,6.
8	Разом виробнича собівартість	18708594	6705,589	Сума 1-7 пунктів таблиці.

Для визначення відпускної ціни необхідно заповнити табл. 2.9.4.

Для визначення відпускної ціни утворюють наступні розрахунки:

1. Разом: цехова собівартість = Виробнича собівартість + цехові витрати;

3. Загальнозаводські витрати = 200% від основний з/п основних виробничих робітників;

4. Прибуток = 20% від загальнозаводської собівартості;

5. ПДВ = 20% від розрахункової ціни виробника.

Таблиця 2.9.4 - Визначення відпускної ціни виробу

Найменування статей	Величина	Примітки
	на річний випуск	на одиницю продукції
1	Виробнича собівартість	18708594	6705,589	Таблиця 2.9.3
2	Загальнозаводські витрати	10260750	3677,7	100-300%(200%) від основної з/п основних виробничих робітників
3	Разом: заводська собівартість	28969344	10383,29	Сума п. 1 і 2 поточної таблиці
4	Прибуток	7242336	2595,8	20-30% (25%) від загальнозаводської собівартості (п. 3)
5	Розрахункова ціна виробника	36211680	12979,1	Сума пункт. 3 і 4 поточної таблиці
6	ПДВ	7242336	2595,8178	20% від розрахункової ціни виробника
7	Разом: відпускна ціна заводу	43454016	15574,91	Сума пункт. 5 і 6.

2.10 Планування економічної ефективності виробництва

В економіці одним з основних понять є «економічна ефективність». Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим - співвідношення ефекту й витрат, які його спричинили.

Економічна ефективність - це результативність виробничої діяльності, тобто співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці й ресурсів.