Зношення, амортизація та відновлення основних фондів підприємства

Зробимо висновки

Найкращий варіант місця розташування підприємства - це 21 - підприємство знаходиться в елітному центрі з дуже розвинутою інфраструктурою. Це пояснюється тим, що брутто-прибуток, тобто прибуток, який безпосередньо залежить від місця знаходження підприємства, найбільший: БП = 897735.97 грн.

5. РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ В СТАРТОВОМУ КАПІТАЛІ ПІДПРИЄМСТВА

Для здійснення підприємницької діяльності потрібно мати певний капітал. Без його наявності не може бути підприємництва. Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності. Капітал - грошові і матеріальні кошти, об'єкти права інтелектуальної власності і організаторські навички (гудвіл), котрі використовуються в процесі виробництва і виступають джерелом отримання прибутку. До основних капіталоутворювальних елементів відносяться: засоби виробництва, матеріальні оборотні елементи виробництва, оплата праці працівників, оборотні кошти в грошовій формі.

Стартовий капітал - це капітал, який вкладається у будь-яку підприємницьку справу з самого початку практичної реалізації комерційної ідеї. Чим складніше продукція, чим триваліший виробничий цикл, тим більшою повинна бути величина стартового капіталу. В найбільш загальному вигляді потребу в стартовому капіталі К, який необхідний для початку підприємництва, можна розрахувати за формулою:

(5.1)

де - грошові кошти на придбання (оренду) будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин, обчислювальної техніки, інструменту, транспортних засобів;

- грошові кошти на оплату сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії;

- грошові кошти для оплати праці найманих працівників;

- грошові кошти на оплату інформаційних послуг, рекламу, придбання об'єктів інтелектуальної власності та інші кошти.

Стартовий капітал складається з основного та оборотного капіталу. Основний капітал функціонує протягом тривалого часу, в процесі експлуатації не змінює свою натуральну форму, а свою вартість переносить на виготовлену продукцію частинами, в міру зношення. Оборотній капітал функціонує протягом одного виробничого циклу, повністю змінює свою натуральну форму, а свою вартість переносить на готову продукцію одразу і повністю. Також практично завжди стартовий капітал складається з власного капіталу, який вноситься засновниками справи, та капіталу покриття, який вкладається в справу на умовах, обумовлених іншими особами: інвесторами, комерційними банками, кредиторами тощо [2]. Величину стартового капіталу та капіталу покриття розраховують на основі економічних розрахунків. Розрахунок складається з 11 кроків. 1-й крок. Визначаємо загальну величину витрат на придбання або оренду будівель, споруд, машин, обладнання, інструменту і т.д. Вибираємо найефективніший варіант вкладання грошей. Визначаємо терміни протягом яких будуть використані ці кошти. Варіант використання коштів і терміни витрат вже розподілені. 2-й крок. Визначаємо щомісячні витрати на оплату праці працівників з урахуванням всіх обов'язкових виплат. За завданням цей крок вже зроблено. 3-й крок. Визначаємо загальні витрати, згідно варіанту дані наведені в таблиці 5.1 (дані за січень), коефіцієнти зміни витрат по місяцям наведено в таблиці 5.2 [2] а конкретні витрати по місяцям з врахуванням коефіцієнтів зміни витрат в таблиці 5.3 [2].

Таблиця 5.1 - Витрати за січень

Таблиця 5.2 - Коефіцієнти зміни витрат по місяцях

Таблиця 5.3 - Щомісячні витрати

4-й крок. Будуємо графік зміни щомісячних загальних витрат у часі, рис. 5.1.

Рисунок 5.1 - Графік зміни загальних щомісячних витрат

5-й крок. Прогнозуємо з якого часу підприємець почне отримувати виручку, а також її можливу величину. Кількість виготовленої продукції (N), вартість реалізації одиниці (P) та час реалізації, дані для розрахунку доходу наведені в таблиці 5.4 [2], величина щомісячного доходу наведена в таблиці 5.5.

Таблиця 5.4 - Дані по реалізації продукції

Таблиця 5.5 - Прибуток підприємства по місяцях

6-й крок. Будуємо графік щомісячної потреби в капіталі, рис. 5.2. Для побудови графіка потрібно визначити величину реальних потреб в капіталі.

Використовуючи таблиці 5.3 та 5.5 знайдемо реальну потребу в капіталі, як різницю між витратами та прибутком по місяцям, результати наведені в табл. 5.6.

Таблиця 5.6 - Реальна щомісячна потреба в капіталі

Рисунок 5.2 - Графік щомісячної потреби в капіталі

Як видно з графіка потреба в капіталі буде відчуватись протягом перших п'яти місяців.

7-й крок. Розраховуємо величину стартового капіталу. Для даного варіанту величину стартового капіталу дорівнює:

409+1046,6+387,6+513,7+42,8 = 2399,7тис. грн.

8-й крок. Розраховуємо величину капіталу покриття. За рахунок власного капіталу підприємства зменшаться щомісячні витрати наступним чином:

Січень - 409 - 409 = 0 тис. грн.

Залишок власного капіталу: 1600 - 409 = 1191 тис. грн.

Лютий - 1046,6 - 1046,6 = 0 тис. грн.

Залишок власного капіталу: 1191 - 1046,6 = 144,4 тис .грн.

Березень - 387,6 - 144,4 = 243,2 тис. грн.

Весь власний капітал вже витрачено.

Загальна величина капіталу покриття дорівнює:

0+0+243,2+513,7+42,8 = 799,7 тис. грн.

9-й крок. Будуємо графік щомісячної потреби капіталу покриття (рис. 5.3). Потреба капіталу покриття по місяцям наведено в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 - Потреба капіталу покриття по місяцям

Рисунок 5.3 - Графік щомісячної потреби в капіталі покриття (заштрихована ділянка)

Чистий прибуток підприємства дорівнює:

5,2+99,1+83,9+90,9+152,9+152,9+152,9 = 737,8 тис .грн.

Середньомісячний прибуток дорівнює: 737,8/7 = 105,4 тис .грн.

10-й крок. Визначаємо реальні джерела покриття потреб.

Згідно завдання - це позика.

11-й крок. Визначаємо термін повернення взятої позики.

Величина позики дорівнює: 737,8 тис .грн. Починаючи з 6-ого місяця підприємство починає отримувати середньомісячний прибуток в 105,4 тис. грн.. Припустимо, що 50% цієї суми, тобто 52,7 тис. грн. спрямовано на повернення позики. Тоді термін повернення позики буде дорівнювати:

737,8 (тис. грн.)/52,7 (тис. грн./міс.) = 14 міс.

Загальний термін на який потрібно взяти позику дорівнює: 3+14 = 17 міс.

За перші два місяця затрати повністю покриваються власним капіталом.

Отже, потреба в капіталі необхідному, щоб розпочати діяльність становить: 2399,7 тис. грн. Щоб отримати ці кошти підприємство бере позику в розмірі 737,8 тис. грн. і зможе повернути її лише через 17 місяців.

Проведені розрахунки є приблизними, адже вони не враховують ні інфляції, ні процентних ставок і т. п. На момент відкриття підприємства це є найважливіший підрахунок, адже від його правильності залежить прибуток підприємства на початку його діяльності .

6. РОЗРАХУНОК ПОДАТКУ З ПРИБУТКУ ТА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ, ЩО ЇХ СПЛАЧУЄ СУБ'ЄКТ ПІДПРИЄМНИЦТВА - ЮРИДИЧНА ОСОБА

В процесі своєї діяльності суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа повинен сплачувати близько 20 основних та 15 місцевих податків. Основними із них є податок на прибуток та податок на додану вартість. Розрахунок величини цих податків здійснюється на основі чинного законодавства, даних бухгалтерського обліку, звітів про результати діяльності підприємства за встановленими формами.

Податок на прибуток - це один з основних прямих податків. Керуючись формулами оптової ціни та витрат підприємства в розрахунку на один виріб, можна записати, що величина податку на прибуток П_п в розрахунку на один виріб може бути розрахована за формулою:

, (6.1)

В тому випадку, якщо ставка податку на прибуток б задана в відносних одиницях, величина податку на прибуток в розрахунку на один виріб П_п визначається за формулою:

, (6.2)

де П_до - прибуток на оподаткування в розрахунку на один виріб, грн.;

Ц_о - оптова ціна виробу, грн.;

В_р - витрати на виробництво та реалізацію одного виробу (з урахуванням операційних та інших витрат), грн.;

б - ставка податку на прибуток;

Податок на прибуток, що його повинно сплачувати підприємство за результатами діяльності в цілому, розраховується за даними бухгалтерського обліку даного підприємства. Величина податку на прибуток П_п(заг), що його повинно сплатити підприємство за результатами діяльності в цілому протягом певного періоду часу, може бути розрахована за формулою:

, (6.3)

ВД - валовий дохід (виручка) підприємства за визначений період часу, зазвичай за квартал, грн.;

ВВ - валові витрати підприємства за той же період часу, включаючи амортизаційні відрахування, грн.;

б - ставка податку на прибуток, %. В 2009 році б = 0,25.

Розраховуємо величину податку на прибуток. Для розрахунку використаємо дані завдання та формулу 6.3.

1. Визначаємо дати настання валового доходу та валових витрат:

а) Валовий довий дохід: 1.01 (І квартал); 21.04 (II квартал); 12.07 (III квартал); 12.11 (IV квартал).

б) Валові витрати: 22.02 (І квартал); 12.08 (II квартал);14.09 (III квартал); 10.12 (IV квартал).

2. Визначаємо величину податку на прибуток

І квартал П_пзаг =(380000 -153000)•0,25 = 56750 грн.

ІІ квартал П_пзаг = 310000•0,25 = 77500 грн.

ІІІ квартал П_пзаг = (360000 - 157000 - 154000)•0,25 = 12250 грн.

IV квартал П_пзаг = (396000 - 152000) •0,25 = 61000 грн.

3. Якщо продукція відвантажена, але неоплачена вже платиться податок на прибуток, а реальних грошей на підприємстві в цьому випадку немає. Отже може статись так, що у підприємство буде не в змозі заплатити податок.

4. Коригувати величину податку на прибуток в певному кварталі можна зменшуючи чи збільшуючи валові надходження чи валові витрати, змінюючи дату фіксації валового доходу або валових витрат.

Податок на додану вартість ПДВ - один із найголовніших непрямих податків. Об'єктом оподаткування є операції з пролажу товарів, робіт, послуг, а також вивезення товарів в Україну.

Величина податку на додану вартість ПДВ у розрахунку на один виріб розраховується по формулі:

, (6.4)

де Ц_о - вільна ринкова ціна виробу, грн.;

в - ставка податку на додану вартість; В 2009 році в=0,20.

Величина податку на додану вартість в цілому на підприємстві розраховується за формулою:

, (6.5)

де Ц_ві - вільна ринкова ціна виробу і-го найменування, грн.;

n - кількість найменувань виробів.

Величина ПДВ, що підлягає сплаті в цілому по підприємству, розраховується за формулою:

, (6.6)

де Ц_ві² - вільна ринкова ціна проданого товару і-ого виду, грн.;

Ц_вj¹ - вільна ринкова ціна купленого матеріалу j-ого виду, грн.;

n - кількість видів проданих товарів;

m - кількість видів куплених матеріалів.

Розраховуємо величину податку на додану вартість

1. Визначаємо величину, дату та суму рахунку податкового кредиту (ПК) для кожної операції, для отриманих матеріалів.

Операція а: 13.01 - січень; ПК = 3250000•0,2 = 650000 грн.;

Сума рахунку = 3250000+650000 = 3900000 грн.

Операція б: 21.02 - лютий; ПК = 3700000•0,2 = 740000 грн.;

Сума рахунку = 3700000+740000 = 4440000 грн.

Операція в: 12.03 - березень; ПК = 3550000•0,2 = 710000 грн.;

Сума рахунку = 3550000+710000 = 4260000 грн.

2. Визначаємо ціну вільну ринкову

Операція а: Ц_вр = 6100000+3250000 = 9350000 грн.

Операція б: Ц_вр = 6130000+3700000 = 9830000 грн.

Операція в: Ц_вр = 6320000+3550000 = 9870000 грн.

3.Визначаємо величину, дату та суму рахунку податкових забов'язань для кожної операції.

Операція а:- січень; ПЗ = 9350000•0,2 = 1870000 грн.;

Сума рахунку = 9350000+1870000 = 11220000 грн.

Операція а:- лютий; ПЗ = 9830000•0,2 = 1966000 грн.;

Сума рахунку = 9830000+1966000 = 11796000 грн.

Операція а:- березень; ПЗ = 9870000•0,2 = 1974000 грн.;

Сума рахунку = 9870000+1974000 = 11844000 грн.

4.Розраховуємо ПДВ за касовим методом:

Дати податкового забов'язання по касовому методу:

Січень - 17.01; Лютий - 18.02; Березень -13.03;

Визначається за датою отримання коштів.

ПДВ = ПЗ - ПК

ПДВ_січень = 1870000 - 650000 = 1220000 грн.

ПДВ_лютий = 0 - 740000 = -740000 грн. (від'ємне значення означає, що держава або відшкодує кошти або зменшить величину податку в майбутньому)

ПДВ_{березень} = 1974000+1966000 - 710000 = 20916000 грн.

? = 1220000 - 740000+20916000 = 21396 тис. грн.

5.Розраховуємо ПДВ за методом настання ПЗ у момент відвантаження

продукції:

Дати ПЗ за методом настання ПЗ у момент відвантаження продукції:

ПДВ = ПЗ - ПК

ПДВ_січень = 0 - 650000 = -650000 грн.

ПДВ_лютий = 1966000+1870000 - 740000 = -3564000 грн.

ПДВ_{березень} = 0 - 710000 = -710000 тис. грн.

ПДВ_{квітень} = 1974000 - 0 =1974000грн.

? = -650000 -3564000 - -710000 +1974000 = -3660000 тис. грн.

- Таким чином, ми розрахували основні види податків для підприємства: податок на прибуток та податок на додану вартість. Ми бачимо, що величину одного і того ж податку можна розраховувати декількома способами.

7. РОЗРАХУНОК ТОВАРНОГО ЗАПАСУ ТА ОЦІНЮВАННЯ ПОВНОТИ ТОРГОВОГО АСОРТИМЕНТУ МАГАЗИНУ

Основою діяльності будь-якого торговельного підприємства є формування товарного асортименту.

Товарний асортимент - це сукупність груп, видів, різновидів, сортів товарів, об'єднаних за певною ознакою. Товарний асортимент буває:

а) виробничий і торговий.

Виробничий асортимент - це номенклатура (перелік) товарів, що випускаються промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, а також іншими виробниками. Торговий асортимент - це номенклатура товарів, що підлягають продажу в роздрібній торгівлі. Торговий асортимент, в свою чергу, поділяється на дві товарні галузі: продовольчі та непродовольчі товари. Кожна із галузей ділиться на товарні групи, товарні групи поділяються на товарні підгрупи, кожна підгрупа складається з різних видів товарів; види поділяються на різновиди (або сорти). Сукупність всіх різновидів (сортів) складає асортиментний перелік товарів, що знаходяться в магазині.

б) груповий і внутрішньо груповий (розгорнений).

Груповий асортимент - це перелік товарних груп. Внутрішньогруповий асортимент - це де галізація групового асортименту за конкретними підгрупами, видами і різновидами товарів. Ширина асортименту - це кількість товарних груп. Глибина асортименту - це кількість різновидів товару в рамках кожної товарної групи;

в)простий та складний.

Простий асортимент складається із товарів, які практично не мають різновидів (наприклад, овочі, сіль, господарське мило). Складний асортимент складається із товарів, які в межах одного виду товару мають власну внутрішню класифікацію: фасони, розміри тощо;

г) з різною частотою попиту на товари. За частотою попиту товари поділяються на такі, що купуються найчастіше і навіть щодня; товари періодичного попиту; товари рідкого попиту (предмети тривалого користування); сезонні товари;

д) з різною стабільністю попиту на товари. За рівнем стабільності попит на товари буває:

стабільним, коли попит на товари стійкий. Такі товари не допускають заміни;

схильним до різних коливань;

альтернативним, коли є взаємозамінність товарів (наприклад, цукерки);

імпульсним, коли попит виникає безпосередньо в торговому залі під впливом реклами, аргументацій продавця тощо;

є) з різними ознаками комплексності товарів. За комплексністю розрізняють:

комплекси товарів за статевовіковою ознакою: „Товари для жінок", „Товари для дітей" і т. ін.;

комплекси товарів за особливостями стилю життя і проведення дозвілля: „Товари для саду", „Товари для туриста", „Товари для дому" тощо.

Зазначені комплекси, в свою чергу, можуть поділятися на мікрокомплекси: „Одяг", „Взуття", „Білизна" тощо.

ж) для оптових та для роздрібних підприємств (магазинів).

Формування торгового асортименту на оптових підприємствах - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів у відповідності з попитом населення. Формування асортименту здійснюється у такий послідовності:

визначається груповий асортимент товарів;

визначається число різновидів товарів кожного виду.

Контроль за наявністю на оптовому підприємстві товарів відповідно до асортиментного переліку здійснюють товарознавці-комерсанти. Для цієї мети використовуються картки обліку, які зведені в картотеки для кожної товарної групи. Картотеку рекомендуються ділити на три частини. В першій знаходяться картки на товари, запаси яких є в необхідній кількості, у другій - картки на товари, запас яких є критичним, і в третій - картки на товари, відсутні в даний момент часу [6].

Формування торгового асортименту в магазинах складається з 3-х етапів:

встановлюється груповий асортимент товарів в магазині. Дана робота проводиться на основі маркетингових досліджень;

проводяться розрахунки структури групового асортименту, тобто визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів;

- визначається внутрішньо груповий асортимент, тобто конкретний
перелік товарів кожного виду в межах кожної групи.

Повнота асортименту - це відповідність фактичної наявності товарів на полицях магазину розробленому асортиментному переліку. Для оцінювання повноти асортименту можна користуватись показником, який має назву „коефіцієнт повноти асортименту".

Коефіцієнт повноти асортименту , розраховується за формулою:

(7.1)

де - фактична кількість різновидів товарів па момент перевірки;

- кількість різновидів товарів, передбачена нормативним асортиментним переліком.

Коефіцієнт повноти асортименту є показником не дуже точним, оскільки залежить від багатьох випадкових чинників: наприклад, від затримки у відвантаженні продукції, порушення графіка завезень товарів і т.ін.). Тому рекомендується застосовувати більш точний показник коефіцієнт умовної стійкості асортименту К_ст.

Коефіцієнт умовної стійкості асортименту К_ст розраховується за формулою:

(7.2)

Таблиця 7.1 - Дані перевірок

Підставивши значення з таблиці 7.1, отримаємо:

Одним із шляхів забезпечення повноти асортименту є наявність в магазині відповідних запасів товарів. З одного боку, чим більші запаси товарів, тим на більш тривалий час буде забезпечена повнота асортименту. Але, з другого боку, чим більші запаси, тим більшими будуть витрати на утримання, оренду приміщень, більшими будуть втрати товарів через псування, закінчення терміну використання тощо.

Тому визначимо оптимальний запас товарів. Відомо, що в магазині здійснюється торгівля певним асортиментом товарів. Різновиди товарів, а також інші характеристики наведено в таблиці 7.1

Таблиця 7.1 Різновиди товарів і характеристик

Для кожного різновиду товару розрахуємо величину запасу на початок місяцю використовуючи такі методів:

1. Через використання коефіцієнта товарного запасу Ктз.

Коефіцієнт товарного запасу Ктз розраховується за формулою:

(7.3)

де З_п - запас товару даного різновиду на початок місяця (або на останній день місяця), натуральних одиниць;

Q с.м. - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду за місяць, натуральних одиниць.

Тоді запас товару даного різновиду на початок місяця З_п можна розрахувати за формулою:

З_п=К_тзQпл, (7.4)

де К_тз - коефіцієнт товарного запасу;

Qпл - плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за мп. яш,. пат. одиниць.

Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.3, отримаємо:

Підставивши значення з таблиці 7.2 у формулу 7.4, отримаємо:

2. Через використання норми запасу товару даного різновиду Нзал.. Норма запасу визначає число днів торгівлі, на які вистачить запасу товару даного різновиду, і являє собою інтервал часу між суміжними поставками товару [6].

Знаючи норму запасу Нзал., розрахуємо запас товару даного різновиду на початок місяця З_п:

(7.5)

е Н зал. - норма запасу товару даного різновиду, днів;

Д роб. - число днів роботи магазину за місяць.

Підставимо значення у формулу 7.5:

3. Через врахування коливань рівня запасу відносно коливання обсягу реалізації. В цьому випадку запас товару даного різновиду на початок місяця 3п розраховують за формулою:

(7.6)

де Зс.м. - середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць;

Qc.м. - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду, натуральних одиниць.

Підставимо значення у формулу 7.6:

4. Через врахування базового (мінімального) товарного запасу. В цьому випадку запас товару 3_П на початок місяця розраховується за формулою:

З_п=Q_пл + (З_с.м. - Q_с.м) (7.7)

де Qпл - плановий обсяг реалізації товарів даного різновиду за місяць, нат. одиниць;

Зс.м. - середньомісячний запас товару даного різновиду, нат. одиниць; Qc.м - середньомісячний обсяг реалізації товару даного різновиду нат. одиниць. Даний метод розрахунку товарних запасів застосовується для магазинів, де оборотність товарних запасів становить не більше 6-ти разів на рік.

Підставимо значення у формулу 7.7:

Зробимо висновки:

Так як Кст = 0,58, то наявність товару на полицях магазину відповідає розробленому асортиментному переліку. Порівнявши отримані результати бачимо, що доцільніше використовувати метод з використання норми запасу товару даного різновиду Нзал., так як товарний запас за ним є оптимальним, при якому в магазині не буде зафіксовано випадків відсутності товарів, що запитуються споживачами.

8. АНАЛІЗ БЕЗЗБИТКОВОСТІ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємництво, а особливо мале, пов'язане з ризиком. Щоб зменшити ризик підприємницької діяльності, потрібно постійно визначати фінансовий стан підприємства та прораховувати його в майбутньому.

Одним із методів визначення фінансового стану підприємства є розрахунок так званої точки беззбитковості.

Постійні витрати - це такі витрати, які майже не залежать (або дуже мало залежать) від обсягів виробництва. До них належать: втрати на придбання обладнання; оплата ліцензій; заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу; орендна плата за приміщення; управлінські витрати; витрати на опалення та освітлення приміщень, на збут продукції, на рекламу тощо.

Змінні витрати - це витрати на сировину та матеріали, що витрачаються на виробництво продукції; заробітна плата виробничих робітників та нарахування на цю заробітну плату; транспорті витрати, витрати на силову електроенергію тощо [6].

Точка беззбитковості - це такий рівень (обсяг) виробництва (або обсяг реалізації), при якому в діяльності підприємства відсутній як прибуток, так і збитки, тобто, дохід від реалізації продукції повністю покривають витрати па її виробництво. Точку беззбитковості Хбез, можна розрахувати за формулою;

, (8.1)

де ПВ - постійні витрати на виробництво продукції, грн.;

В виручка (або дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт. Ці витрати ще носять назву „неповна собівартість".

Дані підприємства зведено до таблиці 8.1

Таблиця 8.1 - Дані підприємства

Керуючись даними таблиці 8.1, розрахуємо точку беззбитковості, яка складе:

(8.1)

Це означає, що при виробництві та реалізації 760 виробів підприємство повністю покриє свої витрати, і тільки при реалізації 761-го виробу почне отримувати прибуток.

Точку беззбитковості можна визначити графічно (рисунок 8.1)

Формулу (8.1) можна записати в іншому вигляді. Так, відомо, що змінні витрати на виробництво продукції (за визначенням) завжди залежать від обсягу виробництва та реалізації продукції. Тому можна записати таке співвідношення:

ЗВ* N = а* В* N, (8.2)

де ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт.;

N - кількість виготовленої продукції, грн./шт.;

ЗВ * N - змінні витрати на виробництво всієї продукції, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності;

Далі провівши перетворення, отримаємо:

, (8.3)

де ОР_кр - критичний обсяг реалізації продукції, який показує, на яку суму підприємство повинно реалізувати продукцію, щоб покрити свої витрати та досягти точки беззбитковості, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності.

Спочатку визначимо коефіцієнт пропорційності:

.

Далі розрахуємо критичний обсяг реалізації продукції:

Це означає, що, реалізувавши продукції на 327586,2 грн., підприємство досягне точки беззбитковості.

Так, зміна положення точки беззбитковості Х_бсз при зміні постійних витрат розраховується за формулою:

(8.4)

де ± ПВ - зміна постійних витрат виготовлення продукції, грн.;

а - коефіцієнт пропорційності;

В - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

Розрахуємо величину зміни постійних витрат на виготовлення та реалізацію продукції:

(8.5)

Далі розрахуємо зміну положення точки беззбитковості:

Це означає, що для того, щоб досягти точки беззбитковості, підприємство повинно збільшити обсяг виробництва та реалізації продукції на 91 шт. і довести його до (760 + 91) = 851 шт.

Критичний обсяг реалізації продукції в цьому випадку складе:

ОР_кр= 430851 = 365930 (грн.)

У випадку, коли змінюються змінні витрати на виготовлення продукції, зміна положення точки беззбитковості Х_бсз розраховується за формулою:

(8.6)

де В - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.

ЗВі - початкові змінні витрати па виробництво одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ₂ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції після їх змін, грн./шт.

Змінні витрати на виробництво одиниці продукції після підвищення заробітної плати робітників:

(8.7)

Розрахуємо змінні витрати на виробництво одиниці продукції після підвищення заробітної плати робітників:

Далі визначимо зміну положення точки беззбитковості:

Це означає, що підприємству потрібно додатково виробити та реалізувати 724 вироби, щоб досягти точки беззбитковості. Обсяг виробництва та реалізації в цьому випадку повинен складати 760+724=1484 вироби.

Критичний обсяг реалізації продукції в цьому випадку складе:

ОР_кр= 4301484 = 638120 (грн.)

У випадку, коли змінюється ціна реалізації продукції, зміна положення точки беззбитковості Х_бсз розраховується за формулою:

 (8.8)

де В₂ - виручка (дохід) від реалізації одиниці продукції після підвищення ціни реалізації, грн./шт.

В₁ - початкова виручка від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт.

Ціну реалізації одиниці продукції після підвищення ціни на продукцію розраховується:

(8.9)

Підставивши значення, отримаємо:

Далі визначимо зміну положення точки беззбитковості за формулою 8.8:

Це означає, що підприємство може зменшити обсяги виробництва та реалізації продукції на 257 виробів і досягне при цьому точки беззбитковості. Обсяг виробництва та реалізації в цьому випадку може скласти (760 -257) = =503 вироби.

Критичний обсяг реалізації продукції буде дорівнювати:

ОР_кр= 430503 = 216290 (грн.)

Розрахунок величини прибутку (або збитку) П, що його може отримати підприємство при виробництві та реалізації певного обсягу виробництва, здійснюється за формулою:

(8.10)

де N - обсяг виготовленої та реалізованої продукції (фактичний чи плановий), шт.;

(В - ЗВ) N - маржинальний дохід, грн.

В першому випадку величина прибутку, що його може отримати підприємство, якщо виготовить та реалізує на ринку 1400 шт. виробів, буде дорівнювати:

П = (430 -305) 1900 - 95000 = 142500 грн.

Це означає, що у випадку реалізації 1900 виробів підприємство отримає 142500 грн. прибутку.

В другому випадку величина прибутку величину прибутку, що його може отримати підприємство, якщо виготовить та реалізує на ринку 950 шт. виробів, буде дорівнювати:

П = (430 -305) 950 - 95000 = 23750 грн.

Це означає, що у випадку виробництва та реалізації 950 виробів підприємство буде мати прибуток 23750 грн., тобто прибуток зменшується.

При збільшені величини отриманого прибутку N розраховується за формулою:

(8.11)

де П - збільшення величини прибутку, що планується, грн.

Величина прибутку, що його отримувало підприємство, дорівнювала:

П = (430 -305) 1900 - 95000 = 142500 грн.

Планове збільшення величини прибутку розрахуємо за формулою:

(8.12)

Підставивши, отримаємо:

Додатковий випуск продукції при цьому:

(8.13)

Це означає, що при збільшенні обсягу виробництва та реалізації продукції на 239 шт. величина прибутку, що його отримає підприємство, зросте на 21%.

У відносному вимірі зростання обсягу виробництва та реалізації продукції N(%) повинно скласти:

 (8.14)

Фінансова стійкість - це різниця між реальним та критичним обсягами реалізації продукції. Величина ФС може бути розрахована за формулою:

(8.15)

де ОР_ф - фактичний обсяг реалізації продукції, грн.;

ОР_кр - критичний обсяг реалізації продукції, грн.;

В - ціна реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

N - фактичний обсяг реалізації продукції, шт.;

Х_6ез - точка беззбитковості, шт.

Фінансовий запас міцності ОР(%) розраховується за формулою:

(8.16)

Фактичний обсяг реалізації продукції складе:

ОР_ф = 4301900 = 817000 грн.

Точка беззбитковості буде дорівнювати:

Критичний обсяг реалізації складе:

ОР_кр = 430 760 = 326800 (грн.)

Фінансова стійкість підприємства буде дорівнювати:

ФС = 817000- 326800 =490200 (грн.)

Це означає, що фінансовий стан підприємства задовільний. Фінансовий запас міцності (формула 8.16) буде дорівнювати:

Це означає, що підприємство може зменшити обсяг реалізації продукції на 150% і не зазнає при цьому збитків.

Зробимо висновки:

Точка беззбитковості буде досягатися при виготовлені 760 шт. при зменшені виробництва підприємство не отримає збитків.

Фінансовий стан підприємства є стабільним, так як ФС>0. Також підприємство має великий запас міцності .

9. АНАЛІЗ ВПЛИВУ СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

Точка беззбитковості - це такий рівень (обсяг) виробництва (або обсяг реалізації), при якому в діяльності підприємства відсутній як прибу-ток, так і збитки, тобто, дохід від реалізації продукції повністю покриває витрати на її виробництво. Точку беззбитковості Хбез можна розрахувати за формулою:

нат. одиниць (шт.), (9.1)

де ПВ - постійні витрати на виробництво продукції, грн.;

В - виручка (або дохід) від реалізації одиниці продукції, грн./шт.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці продукції, грн./шт. Ці витрати ще носять назву "неповна собівартість" [6].

Проведемо розрахунок точка беззбитковості Хбез, коли на підприємстві виготовляються вироби різних найменувань. Для цього скористаємося таблицею 9.1

Виріб, що виготовляється в найменшій кількості, приймає-мо за базовий. Це буде виріб А. Тоді: N_А = N_баз= 264 шт.

Виразимо кількість інших видів виробів Ni через кількість виробу, що був взятий за базовий, за наведеною нижче формулою:

(9.2)

де Nбаз - кількість виробів i-го найменування, що був взятий за базовий.

Для нашого випадку:

Оскільки точка беззбитковості означає, що підприємство, виготовивши та реалізувавши певну кількість виробів, не отримує ні при-бутків, ні збитків, то формулу 9.1 можна записати у вигляді:

(9.3)

де Nі - кількість виробу і-го найменування, який заплановано виготови-ти та реалізувати, виражена через кількість виробу, що був взятий за базо-вий, шт.;

Ві - ціна реалізації виробу і-го найменування, грн./шт.;

ЗВ_і - змінні витрати в розрахунку на один виріб і-го найменування, грн./шт.;

ПВ - величина постійних витрат, грн.;

n - кількість найменувань (видів) виробів.

Підставивши наші значення у формулу 9.3, отримаємо:

0 = [N_A(138 - 68) + 10N_A (148 - 79) + 4N_A (208 - 118)] - 203000;

70 N_A + 690N_A + 360 N_A = 203000;

1120 N_A =203000,

N_A =181 шт.

Тоді N_Б = 10 N_A = 1810 шт., а N_В = 4 N_A = 724 шт.

Це означає, що точку беззбитковості утворюють 181 виробів «А», 1810 виробів «Б» та 724 виробів «В». Тобто, для досягнення точки беззбитковості підприємству потрібно додатково виготовити та реалізувати 180 виробів «А», 1080 виробів «Б» та 1680 виробів «В»:

N_A=(181-264) = -83 шт.,

N_Б = (1810-2640) = -830 шт.,

N_B = (724-1240) = -516 шт.

Прибуток П, що його отримає підприємство у випадку зміни кілько-сті виробництва та реалізації продукції відносно точки беззбитковості, розраховується за формулою:

, (9.4)

Де ОР_кр - критичний обсяг виробництва та реалізації продукції, грн. (дивися практичне заняття 33);

±N_і - збільшення (+) або зменшення (-) обсягів виробництва виробів і-го найменування відносно точки беззбитковості, у відносних одиницях.

Кількість виробів, що утворюють точку беззбитковості: вироби А - 181 шт., вироби Б - 1810 шт., вироби В - 724 шт.

Розрахуємо критичний обсяг виробництва та реалізації продук-ції ОР_кр:

0Р_кр = 138 * 181 + 148 *1810+208*724 = 443450 грн.

I, нарешті, розрахуємо прибуток, що його отримає підприємство, у випадку збільшення виробництва та реалізації виробів А, Б та В:

Зробимо висновки:

Підприємство отримає збиток у 118744,5 грн., зміни-вши структуру виробництва та реалізації продукції, тому доцільніше буде не змінювати структуру виробництва.

ВИСНОВОК

У першому розділі курсової роботи міститься теоретичні відомості про зношення, амортизацію та ремонт основних фондів. Розглянуто класифікація основних фондів, методи амортизації та види зносу.

В другому розділі розглянуто питання державної реєстрації підприємств. Розроблено установчі документи, що подаються в орган державної реєстрації підприємств - статут та реєстраційна картка (додаток А та Б). Після проведення державної реєстрації суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи отримують свідоцтво, зразок якого наведено в додатку В.

В третьому розділі курсової роботи розроблено комерційну ідею: ”Виготовлення навісних ультра тонких телевізорів з сріблястою, чорною, білою рамкою ”.

В четвертому розділі проводився вибір оптимального місця розташування підприємства.

В п'ятому розділі представлено етапи розрахунку стартового капіталу та обраховано величину капіталу покриття та термін погашення позики.

В шостому розділі було розраховано податок на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір. При розрахунках для порівняння використано різні методи. Порівнюючи загальну суму акцизного збору за кожним з методів визначаємо, що кращим методом обрахунку акцизного збору є метод за ставками, які встановлені одночасно у процентах до обороту з реалізації та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару .

В сьомому розділі було проведено розрахунок товарного запасу та оцінювання повноти торгового асортименту магазину.

В восьмому розділі проведено аналіз беззбитковості роботи підприємства.

В дев'ятому розділі проведено аналіз впливу структури виробництва на фінансовий стан підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. http://www.refine.org.ua/pageid-4872-1.html

2. Шегда А.В. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - Київ: “Знання”, 2005. - 431 c.

3. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 1. - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 175 с.

4. Козловський В.О. Підприємницька діяльність. Практикум. Частина 2. - Вінниця: ВНТУ, 2006. - 170 с.

5. Козловський В.О. Основи підприємства. Курс лекцій. Частина 1. - Вінниця: ВНТУ, 2005. - 196 с.

6. В.О. Козловський / Основи підприємництва/ В.О. Козловський, Б.В. Погріщук // Навчальний посібник/ Тернопіль 2005

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

СТАТУТ

Виробничого кооперативу “Фортезза”

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Виробничий кооператив “Фортезза”, в подальшому „Товариство", створено за погодженням між:

громадянином Бондарем Володимиром Олександровичем, паспорт серії АВ№982351, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницький області 14.05.89 р., що мешкає за адресою: м. Вінниця, вул. Стахурського, буд. 10, кв. 18,

громадянином Войт Ігорем Петровичем, паспорт серії АА№563029, виданий Ленінським РВ УМВС України в Вінницькій області 17.03.95р., що мешкає за адресою м. Вінниця, вул.Квятека, буд.45, кв. 90,

громадянином Мандебурою Юрієм Романовичем, паспорт серії АВ№523190, виданий Ленінським РВ УМВС У;країни у вінницькій області 30.01.93р., що мешкає за адресою м. Вінниця, вул. Космонавтів, буд.20, кв.14,

громадянином Покрівським Антоном Дем'яновичем, паспорт серії АВ№965123, виданий Ленінським РВ УМВС Україна в Вінницькій області 04.12.01, що мешкає за адресою м. Вінниця, вул. Київська, буд.13, кв. 78,

громадянином Войтко Олексієм Олеговичем, паспорт серії АВ№675809, виданий Ленінським РВ УМВС у Вінницькі області 15.09.94р., що мешкає за адресою м. Вінниця, вул. Дем'яна бідного, б.23,

громадянкою Розановою Юлією Костянтинівною, паспорт серії АВ№634192, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 29.10.95р., що мешкає за адресою м. Вінниця, вул. Менделеєва б.44, кв.99,

громадянкою Гундаревою Наталією Миколаївною, паспорт серії АВ№521456, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 05.12.95р., що мешкає за адресою м. Вінниця, вул. Шевченко, б.87.

в подальшому „Учасники", на основі їх загальної власності шляхом об'єднання внесків та підприємницької діяльності з метою найповнішого задоволення потреб населення в товарах та послугах, здійснення іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників та членів трудового колективу Товариства.

Статут Товариства розроблено відповідно до Господарського кодексу України, Закону України “Про господарські товариства" та інших законодавчих актів, чинних на території України, а також на основі підприємницької ініціативи Учасників.

Товариство діє на основі засновницького договору, статуту і у відповідності з чинним на території України законодавством.

Статут підлягає коригуванню у випадку виникнення протиріч з чинним законодавством.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації у встановленому порядку, володіє відособленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в українських та зарубіжних банках, печатки та штампи зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг, емблему та інші реквізити.

Товариство має право від свого імені укладати договори, набувати майнові та немайнові права, здійснювати виробничу, господарську, комерційну, науково-технічну, сервісну та іншу діяльність, може бути позивачем і відповідачем в господарському і третейському судах..

Найменування Товариства:

повне українською мовою: виробничий кооператив “Фортезза”;

скорочене українською мовою: ВК „Фортезза";

1.8 Місцезнаходження Товариства: 21027, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.18, кв.56.

2 МЕТА І ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ

Виробничий кооператив “Фортезза” створюється з метою найповнішого задоволення потреб населення в виробництві телевізорів, здійснення іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству України, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників і членів трудового колективу Товариства.

2.2 Основні види діяльності Товариства:

Вирощування овочів ;

Постачання овочеві на овочеві бази;

Продаж овочів;

та інші види діяльності не заборонені чинним законодавством.

З. УЧАСНИКИ ТОВАРИСТВА, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

Учасниками Товариства є 7 фізичних осіб, вказані в п. 1.1 даного Статуту.

Учасники Товариства мають право:

бути співробітниками Товариства;

брати участь в управлінні справами Товариства;

отримувати частку прибутку від діяльності Товариства у розмірі, відповідному внеску до статутного фонду;

вносити додаткові внески до статутного фонду в порядку, передбаченому рішенням зборів Учасників;

отримувати повну інформацію про діяльність Товариства;

знайомитись з даними бухгалтерського обліку, звітності та іншою документацією.

в разі бажання продати та купити акції.

3.3 Учасники Товариства зобов'язані:

дотримуватись положень засновницького договору та статуту;

виконувати рішення зборів Учасників;

вносити пайові внески в порядку і розмірах, передбачених засновницьким договором;

виконувати прийняті на себе обов'язки стосовно Товариства та сприяти в здійсненні Товариством своєї діяльності;

не розголошувати інформацію про діяльність Товариства.

4 МАЙНО ТОВАРИСТВА

Майно Товариства е власністю Учасників і складається із основних фондів та оборотних засобів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі Товариства. Майно знаходиться в його повному розпорядженні і вилученню не підлягає.

Джерелом формування майна Товариства є:

грошові та майнові внески Учасників;

прибутки, отримані від реалізації золотих виробів;

кредити банків;

благодійні внески, пожертвування, дари юридичних та фізичних осіб;

інші джерела, не заборонені чинним законодавством.

4.3 Товариство має статутний фонд 10 тис. грн. Учасники володіють частками:

пан Бондар В.О. - 1,5 тис. грн., що становить15 % статутного фонду;

пан Війт І.П. - 1 тис. грн., що становить 10% статутного фонду;

пан Мандебура Ю.Р. - 1 тис. грн., що становить 10% статутного фонду;

пан Покрівський А.Д. - 1 тис. грн., що становить 10% статутного фонду;

пан Войтко О. О. - 1,5 тис. грн., що становить 15% статутного фонду;

пані Розанова Ю.К. - 1 тис .грн., що становить 10% статутного фонду;

пані Гундарева Н.М. - 3 тис. грн., що становить 30% статутного фонду;

Збори Учасників на основі одноголосно прийнятого рішення вправі передбачати внесення Учасниками додаткових внесків до статутного фонду.

Внеском Учасника Товариства можуть бути: грошові кошти; будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; цінні папери; права на користування землею, водою та іншими природними ресурсами; інші майнові і немайнові права, в тому числі і права на інтелектуальну власність.

Учасник Товариства може без дозволу інших Учасників поступитися своїм внеском одному або декільком Учасникам Товариства (або третім особам). Учасники Товариства користуються переважним правом придбання внеску (частини внеску) Учасника, що поступається ним, пропорційно їх часткам в статутному фонді. Передача Учасником внеску (частини внеску) третім особам можлива тільки після повного внесення ним внеску і з дозволу зборів Учасників. Пай (частка) Учасника після повного внесення ним пайового внеску може бути придбаний самим Товариством. В цьому випадку Товариство зобов'язане передати придбану частку іншим Учасникам або третім особам до кінця поточного календарного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування й визначення кворуму на зборах Учасників проводиться без врахування придбаного Товариством внеску, тобто, за фактичною кількістю Учасників, що залишились.

У випадку виходу Учасника із Товариства йому повністю сплачується внесений пайовий внесок і отримана на цей внесок частка прибутку за період до моменту виходу Учасника, а також відповідна частка майна Товариства на момент виходу із Товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому Учасник вийшов із Товариства, і в строк до 6-ти місяців з дня виходу, з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати.

При бажанні Учасника і з дозволу зборів Учасників його внесок, частка прибутку, отримана на цей внесок за період до моменту виходу Учасника, а також відповідна частка майна Товариства на момент виходу Учасника можуть бути повернені частково чи повністю в натуральній формі. Майно, передане Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі.

У випадку смерті одного з Учасників Товариства всі права і обов'язки переходять до спадкоємця, який має переважне право спадковості за законом або у відповідності з заповітом померлого Учасника.

4.7.2 При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до Товариства йому видається в грошовій або натуральній формі: внесений, пайовий внесок, що належить вибулому Учаснику, отримана на пайовий внесок частка прибутку і відповідна частка майна Товариства на час вибуття померлого Учасника. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вибув з Товариства, і в строк до 6-ти місяців з дня вибуття з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати. В цьому випадку розмір статутного фонду Товариства підлягає відповідному зменшенню, але повинен бути поновлений протягом одного року шляхом внесення додаткових внесків іншими Учасниками або новоприйнятими Учасниками.

Грошові кошти Товариства зберігаються на розрахункових і інших рахунках в установах комерційних банків в національній та іноземній валютах.

Товариство має право продавати, передавати, обмінювати, дарувати, здавати в оренду іншим юридичним і фізичним особам майно та інші цінності, що йому належать.

Товариство має право приймати дари і здійснювати акти дарування стосовно юридичних і фізичних осіб.

Держава не відповідає за зобов'язаннями Товариства, Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави.

Товариство несе майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах статутного фонду.

Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх засновників-юридичних осіб, фізичних осіб. Юридичні особи-засновники, фізичні особи-засновники не відповідають за зобов'язаннями Товариства.

Товариство не відповідає за зобов'язаннями Учасників.

Учасники Товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями тільки в межах своїх внесків до статутного фонду.

5. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА

Товариство самостійно здійснює свою діяльність на принципах самозабезпечення, самофінансування та самоокупності, несе відповідальність згідно з чинним законодавством за наслідки своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов'язань перед державним бюджетом, банками, іншими суб'єктами підприємницької діяльності тощо.

Товариство самостійно на основі замовлень та договорів планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

Товариство для здійснення основних статутних завдань:

організовує матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності, дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених підрозділів шляхом придбання ресурсів у виробників, в оптовій торгівлі, на біржах, ярмарках, аукціонах, у роздрібній торгівлі, у фізичних та юридичних осіб за готівку або безготівкове в національній та іноземній валютах без обмежень вартості;

користується банківськими кредитами;

володіє і користується землею та іншими природними ресурсами;

вступає в господарські товариства, асоціації та інші об'єднання;

бере участь в аукціонах, ярмарках, виставках;

створює дочірні підприємства з правом юридичної особи, а також філії, представництва та інші відокремлені підрозділи без прав юридичної особи, затверджує положення про їх діяльність;

укладає угоди, договори;

надає посередницькі, маркетингові, інжинірингові послуги тощо;

- купує цінні папери;

бере на роботу фахівців, в тому числі за сумісництвом або контрактом, формує тимчасові творчі колективи для виконання конкретних замовлень;

має власні основні й оборотні фонди, а також створює різні фонди за рахунок відрахувань від прибутку;

використовує статутний фонд з наступним його відновленням;

реалізує продукцію, товари, роботи, послуги, вироби, матеріали ;

матеріально заохочує своїх працівників;

проводить науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи;

здійснює інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.

6. ЗОВШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність в порядку, передбаченому чинним законодавством.