Середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за звітний період, характеризує тривалість робочого періоду в днях. На цей показник впливають такі фактори: втрати робочого часу і в тому числі прогули; невиходи з дозволу або з ініціативи адміністрації; масові невиходи на роботу; кількість днів чергової відпустки; кількість вихідних і святкових днів, кількість днів тимчасової непрацездатності, відпустки у зв'язку з навчанням.

Тривалість робочого дня робітника залежить від таких факторів: величини нормативно встановленого робочого тижня; часу простого тижня; часу надурочної роботи; часу простою протягом робочої зміни; неповного робочого часу; часу інших скорочень робочого дня; передбачених зако6нодавством.

Повному використанню трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання робочого часу.

За дев'ять місяців 2007 року на ТОВ “Гермес” було відпрацьовано 182 дні по 8 годин на кожен робочий день, тобто 1456 годин. Використання робочого часу на підприємстві наведенов таблиці 1.

Таблиця 1 Використання робочого часу на підприємстві

З вищенаведеного видно, що середньо облікова чисельність робітників і середня тривалість робочого дня лишились незмінними. Фонд робочого часу зменшивсь на 2816 год. порівняно з 2006р та на 2752 порівняно з 2005. Однак треба відзначити неповноту аналізованого періоду в 2007 році.

Згідно з вищенаведеними формулами в таблиці 2 наведено аналіз продуктивності праці на ТОВ ВКФ “Гермес” за останні три роки.

Таблиця 2

Аналіз продуктивності праці на ТОВ ВКФ ”Гермес”

Наведено в таблиці 2 дані свідчать про те, що на підприємстві підвищилась продуктивність праці. Середній виробіток робітників зріс на 4,33 тис.грн. (5,4%) порівняно з 2006 та на 5,9 тис.грн. (7,5%) з 2005 роком. В розрахунку на одну годину у 2007 році виробіток одного робітника збільшився на 0,08 тис.грн. (29,6%) порівняно з 2006 та на 0,09 тис.грн. порівняно з 2005 роком. Найбільш узагальненим показником продуктивності праці є середня продуктивність праці одного працюючого. Проведений аналіз виявив зростання показника на 3,2 ти.грн. (5,3%) порівняно з 2006 та на 4,4 тис.грн. (7,4%) порівняно з 2005 роком.

Слід відзначити інтенсивне збільшення продуктивності праці, на що вказує незмінна середньо облікова чисельність працюючих та незмінна тривалість робочого дня протягом трьох років. Помітне зниження відпрацьованих робочих днів та годин пояснюється аналізом неповного 2007 року.

Відомо, що трудомісткість є оберненою величиною до виробітку, тобто вона обернено пропорційна продуктивності праці. Згідно таблиці 2 порівняно з 2006 та 2005 роками всі види трудомісткості зменшились на 23,06% та 24,87% відповідно, що в сумі становить:

1. технологічна трудомісткість -- на 5,16 тис. грн. порівняно з 2006 та на 5,7 тис. грн. порівняно з 2005 роком;

2. трудомісткість управління виробництвом -- на 1,72 тис. грн. порівняно з 2006 та на 1,9 тис. грн. порівняно з 2005 роком;

3. повна трудомісткість -- на 6,88 тис. Грн. .порівняно з 2006 та на 7,6 тис. грн. порівняно з 2005 роком.

Що в свою чергу підтверджує зростання продуктивності праці. Зростання продуктивності праці в торгівлі є одним з факторів підвищення конкурентоспроможності, зниження рівня витрат, підвищення рентабельності господарської діяльності, що призводить до зростання обсягів товарообігу та прибутків торговельного підприємства. ТОВ “Гермес” зацікавлене в зростанні продуктивності праці робітників, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робочого часу) на одиницю продукції підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих. Найоптимальнішим варіантом підвищення продуктивності праці для ТОВ ВКФ “Гермес” є випередження темпів росту результатів праці над темпами росту витрат.

Слід окремо зосередити увагу на резервах підвищення продуктивності праці. Доцільним є використання поточних внутрівиробничих резервів, а саме:

1. підвищення технічного рівня реалізації:

· автоматизація процесу завантаження-розвантаження іпереміщення товару на складі;

· оновлення існуючого устаткування.

2. поліпшення організації праці:

· підвищення норм;

· зміна робочого періоду.

3. структурні зміни в реалізації:

· зменшення трудомісткості;

· розширення і поглиблення асортименту за рахунок нових груп товарів.

Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на ТОВ “Гермес” розробили програму управління продуктивністю праці, яка включає в себе наступні етапи:

1. вимірювання і оцінка досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема;

2. пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки;

3. розробка плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен включати конкретні терміни і заходи по їх реалізації, передбачати фіксування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх впровадження, визначати відповідних виконавців;

4. розробка систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;

5. контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулюванням їх виконання;

6. вимірювання і оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.

Неухильне виконання цієї програми дозволить і далі нарощувати обсяги продуктивності праці.

Висновки

Продуктивність праці є важливою економічною категорією. Продуктивність праці показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання продуктивності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення трудозатрат. Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни.

На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва. Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Джерелом зростання продуктивності праці, яке не має меж, є техніко-технологічне вдосконалення виробництва під дією науково-технічного прогресу.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Гермес” було створено п'ятьма особами 15 січня 2001 року. Підприємство є самостійним господарюючим суб'єктом, предметом діяльності якого є оптова торгівля будівельними матеріалами, товарами виробничо-технічного призначення та супутніми товарами.

Проаналізувавши показники господарської діяльності підприємства, його доходи та витратив розрізі елементів можна впевнено сказати, що підприємство є прибутковим. Щомісячний чистий прибуток ТОВ “Гермес” в 2007 році складає 10,6 тис.грн., а рентабельність становить 4,1%.

Продуктивність праці персоналу на підприємстві становить 63,5 тис. грн., що на 7,5% більше ніж в минулому році. В поточному році продуктивність праці зросла порівняно з попереднім за рахунок організаційно-економічних факторів, а саме збільшення оборотності активів і підвищення мотивації праці. Збільшення оборотності активів зумовлено розширенням та поглибленням асортименту. Підвищення мотивації праці працівників суттєво підвищило їх продуктивність. Розроблення програми планування кар'єри, грамотне поєднання грошових (доплати, премії) та негрошових (усне чи письмове визнання внеску особи серед колективу, похвала, відзнаки) методів мотивації, поєднання принципу винагород (за перевиконання плану, дотримання виробничої дисципліни) та покарань(запізнення).

Для аналізу продуктивності праці на підприємстві “Гермес” проводиться її аналіз за основними показниками: виробітком та трудомісткістю у вартісних вимірниках. Для подальшого підтримання зростання продуктивності праці на підприємстві використовують поточні внутрівиробничі резерви: підвищення технічного рівня реалізації, поліпшення організації праці, структурні зміни в реалізації.

Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентноспроможності на ТОВ “Гермес” розробили і впровадили програму управління продуктивністю.

Література

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч.посібник. -- К.: Атака. -- 2002. -- 480с.

2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В., Економіка підприємства: Навч.посібник. Вид.2-ге, переробл. та доп. -- Львів.: Новий світ. -- 2001. -- 298с.

3. Гетьман О.О. Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч.посібник для студентів ВНЗ.-- К.: Центр навчальної літератури. -- 2006.-- с.194-201.

4. Мельник А.Г. Корінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посібник. -- Суми: ВТД “Університетська книга”. -- 2004.--с.41-45.

5. Мерзляк А.В. Михайлов Є.П. Корецький М.Х. Михайлова О.Г. Економіка праці і соціально-трудових відносин: Навч.посібник.--К.: Центр навчальної літератури. -- 2005.--с.125-137.

6. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник.-- К.: КНЕУ.--2001.-- с.369-374.

7. Семенов Г.А., Панкова М.О., Семенов А.Г. Економіка підприємства: Навч. Посібник. Вид.2-ге, переробл. та доп. -- К.: Центр навчальної літератури. -- 2005. -- с.135-139.

8. Семернікова І.О. Мешкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навч. посібник (Курс лекцій).-- Херсон: ОЛДІ-плюс. -- 2003.-- с.187-193.

9. Сідун А.В., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч.посібник.--К.: Центр навчальної літератури. -- 2003.--с.222-223.

10. Шаповал В.М., Аврамчук Р.Н., Ткаченко О.В. Економіка підприємства. -- Дніпропетровськ: ДУЕП. -- 2002. -- 288с.

11. Економіка підприємства: Підручник /за заг. ред. Й.М. Петровича.--2-ге вид., виправл.-- Львів: “Магнолія плюс”, вид. СПД ФО В.М. Піча. -- 2006. -- 580с.

12. Економіка підприємства: Підручник /За ред. А.В. Шегди. -- К.: Знання. --2006.--с.261-265.

13. Економіка підприємства: Навч.--метод. посібник для самост. вивч. дисципліни /Г.О. Швиданенко. -- К.: КНЕУ. -- 2000. -- 320с.

Додаток 7

Таблиця 1

Характеристика засновників ТОВ ВКФ “Гермес” за статутним капіталом

Додаток 8

Таблиця 2

Штатний розклад працівників ТОВ ВКФ « Гермес »

Додаток 9

Таблиця 3

Основні економічні показники господарської діяльності

підприємства “Гермес”

Додаток 10

Таблиця 4 Характеристика об'єктів господарської діяльності підприємства “Гермес”

Додаток 11

Таблиця 5

Характеристика активів та зобов'язань підприємства за балансом

Додаток 12

Таблиця 6

Характеристика посадових осіб, відповідальних за внутрішній та зовнішній економічний механізм господарської діяльності підприємства “Гермес”

Додаток 13

Таблиця 7

Характеристика доходів ТОВ ВКФ “Гермес” за звітом про фінансові результати

Додаток 14

Таблиця 8

Характеристика операційних витрат ТОВ “Гермес” за елементами