Світовий туристичний ринок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

На тему:

Світовий туристичний ринок



ЗМІСТ

ВСТУП

1. Поняття, чинники формування та види ринку туристичних послуг

1.1 Умови та можливості виходу на туристичний ринок

2. Аналіз світового ринку туристичних послуг

3. Розвиток українського туристичного бізнесу та його роль в міжнародному туризмі

3.3 Україна на світовому ринку туристичних послуг

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність проблеми. Сучасна економічна наука дедалі частіше розглядає туризм як складну соціально - економічну систему.

Міжнародний туризм - один із найважливіших напрямів усфері надання послуг. Розвиток міжнародної економіки й поліпшення добробуту людей сприяють підвищенню попиту на туристичні продукти і послуги та їх диференціацію. Це надало дослідженню розвитку теорії міжнародного туризму актуальності, наукового і практичного значення.

Специфіка сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що вже відбулося усвідомлення важливості розвитку туризму, як ефективного засобу значних валютних надходжень, створення нових робочих місць, стимулу для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційного об'єкту інвестування тощо. Розвиток світового туристичного ринку відбувається в тісній кореляції із зовнішніми глобальними процесами, які протікають у світовому господарстві, що вимагає постійного моніторингу їх впливу на тенденції. Адже, туризм є не тільки однією з форм людської життєдіяльності, але також і важливим суспільно-господарським явищем сучасного світу.



1. Поняття, чинники формування та види ринку туристичних послуг

Туристичний ринок - це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов'язаних з відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням.

Формування національного туристичного ринку обумовлене дією внутрішніх та зовнішних чинників.

До внутрішніх чинників відносяться наступні:

1. рівень соціально-економічного розвитку: науково-технічний прогресс, історичні чинники формування економіки, рівень розвитку галузей виробництва, рівень розвитку транспорту та транспортної мережі, демографічна ситуація і структура населення, характер міграційних процесів, особливості зайнятості.

2. якість життя населення: умови життя (екологічні, житлово-побутові, соціально-культурні) , рівень життя (рівень прибутків, заощаджень тощо).

3. соціально-політична ситуація: суспільний устрій, правове забезпечення соціальних та економічних свобод,розвиток громадсько-політичного життя, рівень розвитку інформаційної сфери та ЗМІ.

До зовнішних чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться: економічна та політична стабільність держави, участь держави в міжнародних організаціях, характер міжнародних відносин, ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

У залежності від мети подорожі розрізняють такі туристичні ринки: ринок рекреаційного туризму, ринок зеленого туризму, ринок етнічного туризму, ринок ділового туризму, ринок спортивного туризму, ринок релігійного туризму, ринок екстремального туризму та інші.

За державною ознакою туристичні ринки поділяють на національний туристичний ринок та міжнародний туристичний ринок.

Туристичні ринки також класифікують за формою організації, по сезонності, по класу обслуговування та ін.

Типи національних туристичних ринків:

1. високоінтенсивні

Характерні для країн високого рівня економічного розвитку з переважанням міжнародного туризму імпортного спрямування, що є постачальниками туристів (США, Німеччина, Великобританія, Скандинавські країни) та експортного спрямування, які переважно приймають туристів (Італія, Австрія, Ізраїль, ПАР).

2. стабілізовані

Характерні для країн середнього рівня економічного розвитку, які переважно приймають туристів (Іспанія, Греція, Туреччина, Кіпр), нових індустріальних країн (Мексика, Аргентина, Чилі, Гонконг, Таїланд, Малайзія), країн перехідного типу, які переважно приймають туристів (Польща, Угорщина, Чехія, Хорватія, Словаччина, Словенія)

3. реформовані

Характерні для країн перехідного типу, що формують ринкові структури, які переважно приймають туристів (Болгарія, Румунія), країн, які переважно постачають туристів (Росія, Україна, Казахстан), країн централізовано-керованої економіки з елементами ринкової (Китай).

4. акумулюючі

Характерні для країн, що розвиваються з середніми можливостями економічного розвитку (Індія, Єгипет, Туніс, Танзанія, Барбадос), країн планової економіки (Куба) та найменш розвинених країн, які майже не приймають участі у міжнародному туризмі (більшість країн Центральної Африки).

1.1 Умови та можливості виходу на туристичний ринок

Умови виходу на туристичний ринок визначаються перш за все владними структурами держави в цілому та регіону зокрема. Для виходу на туристичний ринок необхідно зареєструвати відповідне підприємство (фірму) та отримати ліцензію на здійснення такої діяльності.

Можливості виходу на ринок туристичних послуг визначаються характером конкуренції, наявністю у підприємства необхідної технічної та соціальної інфраструктури, наявністю зв'язків з посольствами, закордонними партнерами.

На діяльність туристичних фірм на ринку значний вплив здійснюють різноманітні неприбуткові громадські організації по захисту навколишнього середовища, збереженню пам'яток культури, історії тощо.

У деяких випадках уже природні особливості держави чи регіону або історичні пам'ятки старовини забезпечують певну перевагу над конкурентами. Однак іноді послуг підприємств, які перебувають у сприятливих умовах, виявиться замало, оскільки виїзди і перебування у довільному місці можуть організувати підприємства, які знаходяться за кордоном. Рентний чинник розташування має важливе значення у випадку послуг так званого місцевого значення (наприклад, у готельному бізнесі). Багато фірм, які падають послуги (туристичні агенції, транспортні фірми) не мусять тісно прив'язуватися до конкретної території.

Важливими для виходу на ринок є умови, створені законодавством держави. Сюди входять передумови стабільності економічної системи, законодавство, яке стосується господарської діяльності, політика концесії на туристичну діяльність, стабільність національної валюти, податкова система, правила паспортного контролю. Беззаперечний вплив на туристичний ринок мас характер державної і закордонної конкуренції.

Для підприємства, яке мас намір презентувати свій продукт на певній території, важливе значення має зовнішня інфраструктура, або комплекс улаштувань та інститутів, необхідних для організації зручних форм відпочинку. Мова йде як про технічну інфраструктуру (комунікаційна мережа, засоби зв'язку, енергетика, устаткування охорони природи), так і про суспільну інфраструктуру (заклади культури, охорони здоров'я, безпеки, порядку тощо). Рівень інфраструктури, в особливих випадках, визначає рівень туристичної ренти і тим самим впливає па ціну продукту. Невиражений рівень інфраструктури часто виступає бар'єром напливу туристів.

Туристична фірма, яка динамічно розвивається, постійно шукає нових форм переваг і не зупиняється у змаганнях зі суперниками, щоб їх собі забезпечити.



2. Аналіз світового ринку туристичних послуг

Міжнародний туризм у світі розвивається досить нерівномірно, що пояснюється, передусім, різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн і регіонів.

За кількістю міжнародних туристичних відвідувань перше місце посідає Європейський регіон, на який припадає більше половини (51%) їх загальної кількості. На другому місці знаходиться Азіатсько-Тихоокеанський регіон (22%), на третьому - Американський туристичний регіон (16%).

Стосовно Африканського та Близькосхідного регіонів, то незважаючи на позитивну динаміку туристичних прибуттів протягом останніх років, їх сукупна частка у світовому туристичному ринку становить не більше 11% (Табл.1).

Таблиця 1

Міжнародні туристичні прибуття за 1990-2011 рр.

	Міжнародні туристичні прибуття, млн	Зміни %
	1990	1995	2000	2005	2009	2010	2011*	2010/2009	2011/2010
Усього в світі	435	528	674	799	883	940	983	6,4	4,6
Європа	261,5	304	385,6	440,7	461,7	474,8	504,4	2,8	6,2
Північна Європа	28,6	35,8	43,4	56,1	56,0	56,1	59,3	0,2	5,6
Західна Європа	108,6	122,2	139,7	141,7	148,5	153,8	159,0	3,6	3,4
Центральна/Східна Європа	33,9	58,1	69,3	90,4	92,6	95,7	103.5	3,3	8,1
Південна/Середземноморська Європа	90,3	98	132.6	152,5	164,5	169,1	182,2	2,8	7,7
Азія і Тихоокеанський регіон	55,8	82	110,1	153,6	181,1	204,4	217	12,9	6,1
Північно-Східна Азія	26,4	41,3	58,3	85,9	98,0	111,5	115,8	13,8	3,8
Південно-Східна Азія	21,2	28,4	36,1	48,5	62,1	69,9	77,2	12,5	10,4
Океанія	5,2	8,1	9,6	11,0	10,9	11,6	11,7	6,1	0,9
Південна Азія	3,1	4,2	6,1	8,1	10,1	11,5	12.4	13,6	8,0
Американській регіон	92,8	109,0	128,2	133,3	141,7	150,7	156,6	6,4	3,9
Північна Америка	71,7	80,7	91,5	89,9	93,0	99,2	101,7	6,6	2,5
Країни Карибського бассейну	11,4	14,0	17,1	18,8	19,6	20,0	20,8	2,2	3,9
Центральна Америка	1,9	2,6	4,3	6,3	7,6	7,9	8,3	3,9	4,8
Південна Америка	7,7	11,7	15,3	18,3	21,4	23,6	25,8	10,0	9,4
Африка	14,8	18,8	26,2	34,8	45,9	49,7	50,2	8,5	0,9
Північна Африка	8,4	7,3	10,2	13,9	17,6	18,8	17,1	6,7	-9,1
Регіон пустелі Сахара	6,4	11,5	16,0	20,9	28,3	31,0	33,1	9,6	6,9
Близькій схід	9,6	13,7	24,1	36,3	52,8	60,3	55,4	14,2	-8,0

У 2011 році світовий туризм все ще продовжує виходити з кризи 2008-2009 років. Протягом року ринок піддавався стійким економічним потрясінням, серйозним політичним змінам на Близькому Сході та Північній Африці, а також стихійним лихам у Японії.

Число міжнародних туристських прибуттів збільшилося в 2011 році до 983 млн. (4,6%), у порівнянні з 940 млн. у 2010 році, таким чином кількість туристських прибуттів збільшилась на 6,4%. Більшість міжнародних напрямків, які не перевищили докризові рівні в 2010, зробили це в 2011 році. Всупереч довгостроковій тенденції темп росту країн з економікою, що розвивається (+4,9) перевершує країни з розвиненою економікою (+4,3). В значній мірі це відбувається завдяки сильним результатами в Європі, і невдачам на Близькому Сході та Північній Африці. У 2011 році Європа і Азіатсько-Тихоокеанський регіон виявилися лідерами серед туристських прибуттів (+6%). Прибуття в Американський регіон (+4%) збільшилися завдяки Південній Америці (+9%), яка продовжує лідирувати в регіоні другий рік поспіль. Народні повстання в ряді країн Африки і Близького Сходу протягом 2011 року серйозно вплинули на туризм в обох регіонах. В Африці спостерігається невелике зростання (+1%) туристських прибуттів, у зв'язку зі зменшенням числа відвідувачів в Північній Африці. Що ж стосується Близького Сходу, то цей регіон показав негативний результат (-8%) (Табл.1).

Проте, незважаючи на різну динаміку туристичних прибуттів по регіонах, досі зберігається сформована раніше структура міжнародного туристичного ринку із домінуванням Європейського (рис. 1)



Рис. 1

Слід зазначити, що в цілому структура доходів від міжнародного туризму цілком корелює зі структурою міжнародних туристичних потоків (рис. 1). Провідними міжнародними туристичними ринками (за обсягами доходів) на сьогодні залишаються розвинені країни Європи, Американського та Азіатсько-Тихоокеанського регіонів [7].

Лідируючі позиції на ринку міжнародного туризму займають промислово розвинуті країни Європи, Північної і Південної Америки та Азіатсько-Тихоокеанського регіону. З підвищенням рівня наявних доходів країни з економікою, що розвиваються показали швидкий ріст за останні роки. До числа таких економік входять міжнародні ринки країн Північно-Східної та Південно-Східної Азії, Центральної та Східної Європи, Близького Сходу, Південної Африки та Південної Америки (рис. 2)

Рис. 2. Структура надходження від міжнародного туризму у 2011 р., млрд. дол. США [6]



Міжнародні доходи від туризму досягли рекордного рівня в 2011 році і склали 1,030 млрд. дол. (740 млрд. євро) в порівнянні з 927 млрд. дол. (699 млрд. євро) в 2010 році. Це склало 3,9% зростання в реальному вираженні (з поправкою на коливання обмінного курсу та інфляції), у той час як міжнародні туристські прибуття виросли на 4,6% в 2011 році (983 млн. дол. США) (Табл. 2).

Таблиця 2

Надходження від міжнародного туризму за 2007-2011 рр., млрд. дол. США

	Надходження від міжнародного туризму. Місцеві валюти. Постійна зміна ціни	Ринкова частка (%)	US $	Euro
			Надходження (млрд.)	Надходження (млрд.)
	08/07	09/08	10/09	11*/10	2011*	2010	2011*	2010	2011*
Усього в світі	1,6	-5,6	5,4	3,9	100,0	927	1,030	699,0	740,0
Європа	-0,9	-6,5	0,0	5,2	45,0	409,3	463,4	309	332,9
Північна Європа	-2,5	-4,1	2,7	5,0	6,8	61,4	70,3	46,3	50,5
Західна Європа	-2,2	-6,6	1,1	3,7	15,6	142,2	160,4	107	115,2
Центральна/Східна Європа	4,3	-8,0	-2,9	7,9	5,4	48,1	56,1	36,3	40,3
Південна/Середземноморська Європа	-0,6	-6,9	-1,0	5,7	17,1	157,6	176,7	118,9	126,9
Азія і Тихоокеанський регіон	4,6	-0,6	15,5	4,4	28,1	255,3	289,4	192,5	207,9
Північно-Східна Азія	8,2	1,9	21,4	3,8	13,9	128,6	143,1	97,0	102,8
Південно-Східна Азія	-0,8	-0,7	15,1	9,3	7,9	68,6	81,9	51,7	58,8
Океанія	3,0	5,2	-1,9	-7,3	4,0	39,2	41,6	29,5	29,9
Південна Азія	7,7	-4,6	16,5	14,6	2,2	18,9	23	14,3	16,5
Американській регіон	4,8	-10	4,2	5,7	19,3	180,7	199,1	136,3	143,0
Північна Америка	6,9	-12,2	6,0	6,6	14,1	131,2	145,1	99,0	104,2
Країни Карибського бассейну	-4,1	-6,4	-0,1	1,3	2,3	22,7	23,9	17,1	17,2
Центральна Америка	0,3	-5,4	4,8	0,9	0,7	6,7	7,2	5,0	5,2
Південна Америка	3,1	0,0	-2,1	6,5	2,2	20,1	22,9	15,1	16,5
Африка	-2,5	-5,8	1,7	2,2	3,2	30,4	32,6	22,9	23,4
Північна Африка	-3,9	-4,7	0,2	-6,7	0,9	9,7	9,5	7,3	6,8
Регіон пустелі Сахара	-1,7	-6,4	2,6	6,3	2,2	20,7	23,1	15,6	16,6
Близькій схід	5,5	1,2	17,2	-14,4	4,5	51,7	45,9	39,0	33,0

В регіонах Північної та Південної Америки відзначено найбільше зростання надходжень у 2011 році (+5,7%). Наступними є Європа (+5,2%), Азія і Тихоокеанський регіон (+4,4%) і Африка (+2,2%). Близький Схід був єдиним регіоном, який показав негативний темп зростання (-14%) [8].

Європа займає найбільшу частку надходжень від міжнародного туризму (45%), досягнувши 463 млрд. дол. США (333 млрд. євро) в 2011 році. Азія і Тихоокеанський регіон (28% або 289 млрд. дол. США / 208 млрд. євро), а також Північна і Південна Америка (19% або 199 млрд. дол. США / 143 млрд. євро). Країни Близького Сходу (4%) заробили 46 млрд. дол. США (33 млрд. євро) та Африки (3%) 33 млрд. дол. США (23 млрд. євро).

Важливим фактором для розвитку економіки різних напрямків є витрати відвідувачів на проживання, харчування та напої, розваги і покупки, транспортні витрати, тим самим створюючи необхідні робочі місця і можливості для розвитку. У 2011 році, про значне збільшення надходжень повідомили галузі з новими та передовими напрямками розвитку. Для 85 країн надходження від міжнародного туризму склали понад 1 млрд. дол. США в 211 році. Експортна вартість міжнародних пасажирських перевезень 2011 році оцінюється в 196 млрд. дол. США (141 млрд. євро), в порівнянні з 170 млрд. дол. США (131 млрд. євро) в 2010 році. Таким чином, загальний обсяг надходжень від міжнародного туризму, в тому числі міжнародних пасажирських перевезень у 2011 році досяг 1,2 трильйона дол. США (841млрд.євро) (Табл.3).

Доречним буде виявлення основних тенденцій розвитку світового туристичного ринку. За період з 2010 по 2030 рік очікується збільшення числа міжнародних туристських прибуттів в середньому на 3,3% на рік у всьому світі. Однак, темпи зростання будуть поступово сповільнюватися з 3,8% в 2011 році до 2,5% у 2030 році.

У країни з економікою, що розвивається напрямків Азії, Латинської Америки, Центральної та Східної Європи, Східного Середземномор'я, Європи, Близького Сходу та Африки міжнародні туристські прибуття зростуть удвічі у порівнянні з передовими напрямками розвинених економік. В результаті, країни з економікою, що розвивається перевершать країни з розвиненою економікою за кількістю міжнародних прибуттів в 2015 році. До 2030 року очікується, що 57% міжнародних прибуттів буде зареєстровано в напрямках країн з економікою, що розвивається і 43% в країнах з розвиненою економікою.

Що стосується регіонального розподілу туристських напрямків, то найбільше зростання буде спостерігатися в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, у 2030 році. На Близькому Сході та Африці очікується збільшення прибуттів більш ніж у два рази. Темп зростання Європи та Південної Америки буде порівняно менше. Завдяки швидкому зростанню Азіатсько-Тихоокеанського регіону Близького Сходу і Африки частка глобальних регіонів на міжнародному туристичному ринку буде збільшуватися. В результаті, буде спостерігатися подальше зниження частки Європи і Південної Америки. В основному, це буде пов'язано з повільним зростанням порівняно застарілих напрямків у Північній Америці, Північній Європі і Західній Європі.

Висновки:

За результатами дослідження стану міжнародних регіонів, можна відзначити формування певних тенденцій:

- пожвавлення міжнародної туристичної активності спостерігається у всьому світі. Міжнародні туристичні прибуття зросли на 4,6% до 983 млн. у всьому світі, порівняно 940 млн. у 2010 році;

- Європа, на частку якої припадає більше половини всіх міжнародних туристських прибуттів в усьому світі, була найбільш швидкозростаючим регіоном як у відносному вираженні (+6%) і в абсолютному вираженні (29 мільйони відвідувачів);

- Близький Схід (-8%) та Північна Африка (-9%) були єдиними (суб)регіонами, які показали негативні результати за міжнародними туристськими прибуттями, у зв'язку с Арабською Весною та політичними переходами в регіоні;

- надходження від міжнародного туризму на 2011 рік оцінюються в 1,030

- млрд. дол. США по всьому світі, в порівнянні з 928 млрд. дол. США в 2010 році. Ці рекордні показники були встановлені завдяки більшості країн з економічними проблемами та ресурсними обмеженнями;

- число міжнародних туристських прибуттів в усьому світі, як очікується, збільшиться на 3,3% у рік в середньому з 2010 по 2030 роки. Це становить близько 43 мільйонів міжнародних туристських прибуттів у рік, досягши в цілому 1,8 млрд. дол. США прибутку на 2030 рік;

- тенденція розвитку напрямків економік країн, що розвиваються в порівнянні з розвинутими економіками буде продовжувати зберігатись у майбутньому. Як очікується, у період між 2010 і 2030 роками, прибуття в країни з економікою, що розвивається збільшиться в два рази (+4,4% у рік), на відміну з розвинутими економіками (+2,2% в рік);

- в результаті, ринкова частка країн з економікою, що розвивається збільшилася з 30% у 1980 році до 47% в 2011 році і, як очікується, досягне 57% до 2030 року, що еквівалентно більш ніж 1 млрд. міжнародних туристських прибуттів.

міжнародний український туристичний ринок



3. Розвиток українського туристичного бізнесу та його роль в міжнародному туризм

У сучасній світовій економіці безперечно значну роль відіграє така її галузь, як туризм. Він є сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення національного та місцевих бюджетів, виконуючи при цьому економічну, соціально-культурну, політичну, рекреаційну, виховну та екологічну функції. Але на сьогоднішній день розвиток цієї галузі економіки пов'язаний з рядом екологічних проблем, які потребують негайної уваги та пошуку шляхів їх вирішення. Одним з шляхів їх вирішення є стійкий напрямок розвитку туристичної діяльності.

Стійкий розвиток туризму задовольняє теперішні потреби туристів та регіонів, що приймають, охороняючи та примножуючи можливості на майбутнє. Управління усіма ресурсами повинно здійснюватися таким чином, щоб, задовольняючи економічні, соціальні та естетичні потреби , зберегти культурну цілісність, важливі екологічні потреби, біологічне розмаїття та системи життєзабезпечення. Продукція стійкого туризму - це продукція, яка існує злагоджено з місцевим середовищем, суспільством, культурою таким чином, що це приносить користь, а не збиток туристичному розвитку.

Згідно з основним напрямками програми підтримки стійкого розвитку Центральної та Східної Європи ЮНВТО запропонувала деякі моменти, які необхідно виконати:

- зниження сезонності попиту на туристичні послуги: таким чином, асортимент туристичних послуг повинен задовольняти потреби туристів постійно, знижуючи сезонність даної послуги. Ця умова є необхідною для підтримки соціально-економічного стану дестинації (це територія, на якій пропонуються певні туристичні послуги);

- підтримка та покращання благополуччя населення дестинації в умовах змінності ринку: передбачає, що з розвитком туристичного напрямку господарства економіка регіону не повинна повністю зосереджуватись на цьому виді діяльності, тобто бути у змозі диверсифікувати свою діяльність;

- мінімізація використання природних ресурсів та виробництва відходів: це є необхідною умовою для підтримки балансу між навколишнім середовищем та діяльністю людини, тобто необхідно запроваджувати системи ефективного та економного використання ресурсів різного характеру;

- збереження та надання цінності культурній та природній спадщині: цей напрямок є найбільш необхідною умовою, виходячи з особливості туристичної діяльності, оскільки сама ця спадщина є продуктом, який визначає конкурентоспроможність дестинації.

Тобто неконтрольоване використання природної та культурної спадщини може призвести до занепаду території, непридатності її як елемента туристичної інфраструктури. Лише раціональне навантаження на ці багатства, якими володіє майже кожен регіон, може привести до отримання комерційних винагород та можливостей примноження наявної спадщини ресурсів.

Таким чином, розвиток туристичної діяльності, виходячи з наявного ринкового середовища, рівня економічного та соціального розвитку суспільства, повинен відбуватися за засадах стійкого розвитку. При цьому стійкий туризм повинен задовольняти ефективне поєднання трьох складових буття: економічної, екологічної та соціокультурної. Виходячи з нерозривного взаємозв'язку біосфери, людини та соціально-економічного розвитку, принципи туристичної діяльності, що своєю сутністю охоплюють раціональне поєднання потреб кожного з цих елементів, приведуть до стійкого її розвитку.

3.1 Україна на світовому ринку туристичних послуг

Глобалізація економіки спричинила зокрема і помітне зростання світового ринку бізнес-консалтингових послуг. На сьогодні в Україні ринок бізнес-консультування розвинений мало, але швидкість його зростання доволі висока. 80% іноземних консалтингових компаній тримаються на ринку України саме завдяки реалізації проектів міжнародної допомоги. Ринок послуг в Україні має велике значення для національної економіки. І сьогодні туристичний бізнес розглядається як найбільш перспективний напрям розвитку цього ринку. Україна займає одне з помітних місць в світі щодо наявності унікальних туристичних та курортно-рекреаційних ресурсів.

Нині туристичною діяльністю в Україні займається понад 1,5 тис. підприємств, на яких працює майже 100 тис. чол. Для обслуговування туристичних потоків задіяно більше 3 тис. лікувально-оздоровчих закладів, майже 1,5 тис. туристичних баз, готелів, мотелів і кемпінгів різних форм власності. За оцінками фахівців, Україна може приймати до 10 млн. туристів на рік. Заслуговує на увагу той факт, що Україна має всі передумови для підвищення конкурентоспроможності в цій сфері. Серед них треба виділити наступні: вигідне географічне положення; розвинута транспортна інфраструктура; значний науково-технічний потенціал; наявність висококваліфікованих кадрів.

Туристична галузь в Україні формується за рахунок трьох складових: виїзний (зарубіжний) туризм; внутрішній туризм; в'їзний (іноземний) туризм. Виїзному туризму належить частка 41% від загальної кількості туристів. Українці подорожують за кордон із службовою метою, як приватні туристи та в організовані тури. Сьогодні туристична Україна - це більше 3 тис. оздоровчих закладів, приблизно 1,5 тис. готелів, 20 тис. місць для прийому туристів по першому та 40 тис. - по туристичному класу. Це більш 150 тис. пам'ятників культури, природи та історії, 39 міст, вік яких понад тисячу років.

Україна має прекрасні курорти. Складовим елементом туристичної галузі в Україні є також внутрішній туризм. На нього припадає 32% подорожуючих. Серед характерних рис цього туристичного напряму помітне місце належить наступним. Він сприяє розвитку екскурсійної діяльності, маршрутно-пізнавальному і спортивно-оздоровчому туризму; поєднує в собі відсутність мовного бар'єру і складностей з візами, прийнятні ціни та розвиток інфраструктури, що приваблює внутрішніх туристів; переважна кількість внутрішніх туристів обслуговується готелями та санаторно-курортними закладами.

Програма розвитку туризму в Україні до 2010 року, яка була прийнята Кабінетом Міністрів України, передбачає відновлення готелів, які надають розміщення для 21 400 туристів та спорудження нових готелів ще для 15 700 туристів. Володіючи таким прекрасним потенціалом, Україна впевнено виходить на світовий туристичний ринок. Cьогодні наша країна відкрита для міжнародної співпраці. В останні роки поряд з традиційними формами культурного, пізнавального, оздоровчого та інших видів туризму особливої актуальності набула проблема розвиту екологічного, сільського, зеленого туризму, в умовах наближених до природи.

Україна здійснює перші кроки на світовому ринку послуг, хоча має значний потенціал для взаємовигідного обміну послугами. Вже зараз туристична галузь виробляє 8% валового внутрішнього продукту та 20% зовнішньоторговельного обороту України. Станом на 1.01.07 р. у туристичній галузі функціонують 8,3 тис. підприємств, в тому числі 3,9 тис. суб'єктів туристичної діяльності, 2 тис. готелів та місць проживання, 3,2 тис. санаторно-курортних закладів.

Кілька років поспіль, за статистичними даними Держкомстату України за 2005 р., позитивна динаміка збільшення обсягів експорту та імпорту українських послуг продовжує зберігатися. Так, у структурі експорту послуг найбільший обсяг мають транспорті послуги - 4041,8 млн. дол. США (76,15%), різні ділові, професійні та технічні послуги - 424 млн. дол.. США (7,99%), послуги з ремонту - 325,8 млн. дол. США (6,14%), подорожі - 162,3 млн. дол. США (3,06%) та послуги зв'язку - 125,3 млн. дол. США (2,36%). У структурі імпорту перше місце посідають державні послуги, не віднесені до інших категорій з часткою 24,26%, друге - транспорті послуги - 22,21%, на третьому - різні ділові, професійні та технічні послуги - 14,41%, фінансові послуги складають 6,06%, послуги зв'язку - 5,51%.

Провідну «десятку» країн-лідерів за обсягом експорту та імпорту послуг України можна ранжувати таким чином: Російська Федерація, США, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, Угорщина, Польща, Нідерланди, Туреччина, Італія. Причому спостерігається значне збільшення зовнішньоторговельного обороту з Німеччиною (на 42,7 млн. дол. США), Польщею (на 47,6 млн. дол. США), США (на 298,8 млн. дол. США), Великою Британією (на 87,5 млн. дол. США), Швейцарією (на 60,4 млн. дол. США).

Таким чином, від вирішення проблеми диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків у безпосередній залежності знаходиться майбутнє нашої держави як рівноправного учасника світогосподарських зв'язків. Останнім часом усе більше ознак росту інтересу туристичних фірм, агентств, а також пансіонатів, санаторіїв, без відпочинку і готелів до Інтернету.

Усе частіше з'являються в ЗМІ матеріали про Інтернет і його можливості для тур бізнесу й організації туризму. Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави. Минулого року зростання в даному сектор на 6,6% перевершило очікування ЮНВТО - 903 млн. чоловік здійснили поїздки в різних країни світу. Цього року цей показник за перших 8 місяців склав 3,7%. За прогнозами фахівців, коли ділова активність відновиться, одним з перших на це відреагує туристичний ринок.

Тому ЮНВТО зберігає оптимізм в довгостроковій перспектив , як раніше розраховуючи на 1,6 млрд. турист у 2020 р. Згідно з оцінками Міністерства економіки України, продукти та послуги, пов'язані з діяльністю туристичної галузі , становлять близько 10% валового національного продукту, а за загальними оцінками, близько 15% робочої сили в Україні зайнято в туристичному бізнесі та супутніх галузях.



ВИСНОВКИ:

Механізм розвитку світового ринку туристичних послуг формується під впливом діяльності його суб'єктів - туристів, туристогенеруючих та приймаючих країн, а також міжнародних організацій, які за допомогою комплексу інструментів регулюватимуть сферу міжнародного туризму на глобальному, регіональному, міжнародному, міждержавному, державному та корпоративному рівнях.

Механізм подальшого розвитку світового ринку туристичних послуг функціонуватиме під впливом таких чинників, як глобалізація, коливання обмінних курсів, зміни у візовому режимі та антропогенні катастрофи і стихійні лиха. Негативні наслідки впливу останніх чинників можна уникнути за умов ефективного функціонування всіх суб'єктів такого механізму при одночасному:

розширенні участі населення в міжнародному туризмі, особливо в країнах, що розвиваються;

лібералізації міжнародної торгівлі туристичними послугами;

впровадженні нових технологій у сферу туристського обслуговування;

впровадженні єдиних стандартів і правил функціонування підприємств туристичного обслуговування;

підтримці, в тому числі і фінансовій, національних туристичних секторів міжнародними організаціями та відповідними органами інтеграційних угрупувань;

розширенні можливості участі великих корпорацій у національних туристичних ринках.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Світовий ринок послуг: Навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 456 с.

2. Світовий ринок товарів та послуг: Підручник: У 2 ч. / с 24 А.А. Мазаракі, Є.М. Воронова, І.В. Чаус та ін.; За аг. Ред А.А. Мазаракі. - Ч. 2. -К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2006. - 318 с

3. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навчальний посібник. - К.: Знання України, 2002. - 358 с

4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 176 с.

5. Дубенюк Я.А. Ставка на развитие туризма // Бизнес-ревю (ежемесячное приложение к „Приазовскому рабочему”). - 2006. - №4 (12). - 15 апр. - С. 3 (0,30 д.а.).

6. Дубенюк Я.А. Процеси концентрації у світовій туристичній індустрії // Актуальні проблеми науки та освіти: VIII підсумкова (2006 р.) наук.-практ. конф. викладачів МДГУ. Маріуполь, 2 лютого 2006 р. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - Ч. 1. - С. 35-37 (0,20 д.а.).

7. Булатова О.В. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: навч. посіб. / О.В. Булатова, О.А. Беззубченко. - Маріуполь: МДГУ, 2009. - 152 с

8. Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес / Ю.Ф. Волков. - Ростов н/Д.: Феникс, 2003. - 348 с.

9. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие / В.Г. Гуляев. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 303 с.

10. Данильчук В.Ф. Мировой рынок услуг турбизнеса: учеб. пособие / В.Ф. Данильчук. - Донецк, 2000. -146 с.

11 Белых Е. Международные доходы от туризма бьют новый рекорд: [Электронный ресурс] / Е. Белах. -Режим доступа:

Прогнозні зміни у регіональному розподіл валютних надходжень від міжнародного туризму, 2007-2011 рр., %

Показник	2007	2008	2009	2010	2011
	Частка у загальносвітових надходженнях	Темп приросту (ланцюговий)	Ч. н.	Т.п	Ч.н.	Т.п.	Ч.н.	Т.р	Ч.н	Т.п
Африка	3.3	5.8	3.4	5.8	3.4	4.1	3.4	3.3	3.4	3.1
Америка	20.8	4.0	20.8	3.2	20.7	3.1	20.6	2.9	20.5	2.8
Східна Азія та тихоокеанській регіон	20.9	4.2	20.9	3.9	21.1	4.6	21.3	4.4	21.6	4.3
Європа	51.4	4.4	51.3	3.2	51.1	3.2	51.0	3.1	50.8	3.0
Близькій схід	3.6	4.5	3.6	1.0	3.7	7.1	3.7	4.7	3.7	4.8

Размещено на Allbest.ru