Інфляція: сутність, наслідки та шляхи подолання. Державне регулювання інфляції
Поняття інфляції як зростання середнього рівня цін. Теорія інфляції Дж. Кейнса, яка базується на проблемах попиту. Причини інфляції, визначення її рівня. Види інфляції, її наслідки та державне регулювання. Методи та інструменти інфляційної політики.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.05.2015 |
| Размер файла | 58,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ
Кафедра міжнародної економіки та економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: Основи економічної теорії
Тема: "Інфляція: сутність, наслідки та шляхи подолання. Державне регулювання інфляції"
Студентки Любимової Катерини
Групи МГ-14
Керівник курсової роботи
Лімонова Ельвіна Миколаївна
Дніпропетровськ 2015
Зміст
- Вступ
- Розділ 1
- 1. Сутність інфляції та її причини
- 2. Визначення рівня інфляції
- 3. Види інфляції та її наслідки
- 4. Державне регулювання інфляції
- Розділ 2
- 1. Методи та інструменти інфляційної політики
- 2. Інфляційний процес в Україні
- Висновок
- Використана література
Вступ
Тема інфляції не є новою для суспільства. Вона мала місце ще у Стародавні часи та є актуальною до сьогоднішнього часу. З розвитком грошової системи, суспільства, науково-технічним прогресом, економіка стає дедалі складнішою і її проблеми потребують більш детального розгляду.
Не викликає сумніву, що нестабільність цін є однією з основних проблем макроекономіки. Дисбаланс у економіці, причиною якого є підвищення цін, не маючи контролю може привести до нечуваних наслідків, як, наприклад, революції та соціальний розпад.
Об'єктом моєї роботи є інфляція, предметом - форми, види, причини та наслідки інфляції.
Головною метою роботи є аналіз причин та наслідків інфляції та знаходження методів регулювання для змоги її стримування. На мою думку, це дуже важливо для того, щоб надалі робити найбільш результативні дії для стримання інфляції.
В роботі розглянемо основні теорії походження інфляції, інфляційні процеси в України та за кордоном, шляхи подолання інфляції, історичні приклади вирішення різноманітних питань пов'язаних зі зростанням цін.
Розглянемо засоби знаходження інфляції, бо це необхідне питання для подальшого розгляду самого інфляційного процесу.
Для вирішення цих питань було проаналізовано статистичні данні, статті та методичну літературу. До роботи залучені праці А.А. Задої, Ю.Е. Петруня, О.С. Галушко та інших.
Розділ 1
1. Сутність інфляції та її причини
Мабуть, немає іншої економічної проблеми, про яку за останні роки так багато говорили та писали, як інфляція. Не викликає сумніву, що нестабільність цін у економіці є однією з головних проблем. Але щоб вирішити це питання, потрібно зрозуміти, що таке інфляція.
Отже, інфляція - це зростання середнього рівня цін в економіці. Необхідно підкреслити, що зростання цін на окремі товари та послуги ще не являються свідоцтвом інфляції. Зростання цін на одні товари можуть бути компенсовані їх зниженням на інші. Однак, інфляція - це завжди характеристика руху загального рівня цін, його підвищення. Вперше термін інфляція було застосовано в 1861 - 1865 рр. у США [1].
Це явище мало місце ще у рабовласницькому суспільстві як наслідок карбування державою неповноцінних монет. Наприклад, у Давній Греції в VI ст. до н. е. в обіг випускали монети, в яких частина коштовних металів була замінена на дешеві (в загалом це була мідь), тим самим вміст коштовного металу у таких монетах був меншим від номіналу повноцінних. [3].
Серед економістів є декілька теорій причин інфляції. Найпоширеніша - теорія інфляції Дж. Кейнса, яка базується на вивченні проблем попиту. Він вважав, що головна причина інфляції - це зростання попиту над пропозицією. Таке пояснення цього явища має назву "теорія інфляції попиту" [2].
Інфляцію також пов'язують з витратами у так званій теорії інфляції витрат, суть якої - витрати виробництва зростають через позицію профспілок, які вимагають від роботодавців підвищення заробітної плати, за відсутності динаміки зростання попиту, що змушує роботодавців підвищувати ціни. Прихильники цієї теорії вважають, що саме це викликає інфляцію.
інфляція державне регулювання ціна
Особлива позиція у монетаристів, які вважають основною причиною інфляції відносно надмірну масу грошей порівняно з внутрішнім валовим продуктом.
Сучасні економісти підходять до аналізу інфляції як явища. Вони вважають, що інфляція - це наслідок цілої низки причин, які лежать у сфері грошового обігу та виробництва. Незважаючи на велике розмаїття чинників інфляції, у цілому їх можна класифікувати.
До найбільш істотних причин інфляції належать:
- Емісія грошей, що викликає диспропорцію між реальною потребою народного господарства в грошах і реальною грошовою масою.
- Прискорення обороту грошей, що може бути викликано різними обставинами. До них належить, наприклад, широке впровадження системи безготівкових розрахунків, застосування нової техніки у процесах, пов'язаних з організацією грошового обігу.
- Значне скорочення товарообігу, обумовлене, наприклад, скороченням виробництва через кризовий стан економіки, неврожай або якесь стихійне лихо.
- Кредитна експансія, що стає причиною безготівкового грошового обігу, тобто емісії кредитних грошей.
- Значне збільшення попиту (інфляція попиту), яке може бути викликане, наприклад, різким збільшенням заробітної плати, що не супроводжується таким самим або більшим за динамікою зростанням продуктивності суспільної праці.
- Кризові явища у виробництві базових матеріальних ресурсів. Прикладом може бути енергетична криза, що почалася в 1973р. [2].
Перечисленні причини інфляції дуже часто доповнюють одне одну, тим самим надаючи характер дуже глибокого процесу. На виникнення та розвиток інфляції також впливають інші чинники, які можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх чинників належать високий рівень монополізації економіки та також можна зарахувати значні обсяги розміщення цінних державних паперів. До зовнішніх чинників інфляції можуть належати, наприклад, імпорт інфляції з однієї країни в іншу.
2. Визначення рівня інфляції
У першу чергу, рівень інфляції можна визначити, порівняв вартість валового внутрішнього продукту у базисному та звітному періодах. Але при цьому фізичний об'єм ВВП повинен бути незмінним. Такий показник також називають дефлятором ВВП. Досить поширеним способом визначення рівня інфляції можна вважати його визначення через зміну оптових цін. При цьому беруть оптові ціни окремих товарних груп. Але найпоширенішим способом є визначення рівня інфляції за зміною цін товарів зі споживчого кошика, бо він найбільш чітко відбиває зміну цін за товарами кінцевого споживання [2].
Рівень інфляції можна розрахувати за такою формулою [2]:
Іінф = Р1: Р0*100, де
Іінф - індекс інфляції;
Р1 - вартість споживчого кошика у поточному році;
Р0 - вартість споживчого кошика у минулому році.
Наприклад:
Якщо вартість споживчого кошика у 2000 р. складала 67 грн, а у 2001 р.70 грн, то індекс інфляції буде складати: 70: 67 * 100 = 104,4 %, тобто ціни за рік зросли на 4,4%.
3. Види інфляції та її наслідки
По такому показнику як знецінювання грошей, інфляцію прийнято поділяти на повзучу, галопуючу та гіперінфляцію.
При повзучій інфляції темп зростання цін коливається від 5% до 10% на рік. Цей вид інфляції не призводить до значного зростання цін [2].
Можна виділити такі різновиди повзучої інфляції:
1) Інфляція, спричинена факторами попиту, що є однією з основних систем інфляції попиту та її первинною формою і кількісним відображенням повзучої інфляції.
2) Інфляція пропозицій (витрат). Її сутність полягає у підвищенні рівня сукупних цін за зниження обсягів сукупної пропозиції або підвищення грошових витрат на придбання ресурсів виробництва.
3) Монетарна (грошова) інфляція. Полягає у загальному підвищенні рівня сукупних ринкових цін під впливом емісії грошей [3].
Вона не має помітних негативних явищ та триває протягом довгого часу, але з часом переростає в галопуючу.
При галопуючий інфляції темп зростання цін коливається у межах 10 - 100% на рік. Вона характеризується різким зростанням цін. Велике зростання попиту стає стимулом до підвищення цін. Залежно від причин формування виділяють три системи галопуючої інфляції, які за певних умов можуть проявитися як і системно, так і кожна окремо. Перша, базова і висхідна система галопуючої інфляції - так звана галопуюча інфляція попиту. Головним її фактором формування є швидке та значне підвищення обсягів сукупного попиту під впливом політики держави, коли ціни на ресурси (особливо ціни на робочу силу) високо еластичні як на зниження, так і на підвищення. Другим різновидом галопуючої інфляції є так звана галопуюча інфляція пропозиції (витрат), яка формується в умовах швидкого зростання цін на ресурси та супроводжується різким зменшенням обсягів виробництва і проявляється під час економічного спаду. Найточніше можна описати механізм розвитку цієї інфляції термінами традиційної моделі "сукупний попит - сукупна пропозиція". Третя система галопуючої інфляції - так звана монетарна галопуюча інфляція, яка розвивається під впливом швидкого знецінення національної грошової одиниці [3].
Галопуючої інфляція згодом переходить в гіперінфляцію. Гіперінфляція характеризується темпом зростання цін понад 100% та повним розладом грошового обігу. Це приводить до руйнування всього господарського механізму. А все це може призвести як до гострих соціальних конфліктів, так і до зміни політичної ситуації в країні.
Зростання цін на різні товари та групи відбувається по різному. Якщо зростання цін на всі товари досить рівне та направлене, то таку інфляцію класифікують як збалансовану. Але така ситуація скоріше суто теоретична. Частіше відбувається незбалансована інфляція, коли зміна цін відбувається як різнорівнева, так і різнонаправлена [2].
Також необхідно виділити і типи інфляції. Розрізняють два типи інфляції: затамована та відкрита.
Відкрита інфляція - це інфляція, що розгортається на ринках з вільним ціноутворенням. Вона здійснюється у формах інфляції витрат та інфляції попиту. Хоча вона і деформує ринок нерівномірністю підвищення цін, але не повністю не знищує ринковий механізм ціноутворення [3].
Затамована інфляція виникає завдяки державному регулюванню цін шляхом їх "замороження". Головною причиною є неправильні дії державних органів, які замість боротьби з деформацією ринку борються з її наслідками - зростанням цін. Тому причини інфляції зберігаються [3].
При відкритій інфляції додатковий дохід від зростання цін одержує виробник, а при затамованій - кримінальні структури, що "розквітають" на чорному ринку. У цьому і полягає перевага відкритої інфляції від затамованої.
Більш детально розглянемо наслідки інфляції. В першу чергу вони негативні: зниження реальних доходів, зменшення покупової спроможності грошей, знецінювання збережень. Якщо казати про підприємства, то інфляція вносить елемент дезорганізації.
Але можливо отримати вигоду от інфляції. Її зазвичай отримають ті, кому у цих умовах вдається збільшити свій дохід більш швидким темпом, ніж проходить процес інфляції. Інфляція виступає фактором зростання попиту на деякі товари та послуги. Наприклад, у зв'язку з тим, що інфляція дестабілізує національну грошову одиницю, значить, збільшує доходи тих, хто надає послугу по обміну валют. Вигоду від інфляції може отримати правління. Воно також бере гроші в борг, але, віддають його вже "дешевими" грошами, бо інфляція знижує цінність грошей.
4. Державне регулювання інфляції
Кризові явища завжди вимагають розробки та здійснення заходів, покликаних змінити та поліпшити ситуацію. у такому разі зазвичай говорять про грошові реформи та антиінфляційне регулювання.
В економічній літературі розрізняють грошові реформи у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні - це реформи, спрямовані на змін грошової системи без докорінної зміни самої системи [2].
Розрізняють формальну грошову реформу (заміна одного зразка купюр іншим), деномінаційна грошова реформа (зміна існуючого масштабу цін) та грошова реформа конфіскаційного типу (безеквівалентне вилучення у населення і суб'єктів госпорядування частини грошової маси). Ця класифікація є умовною. У практиці найчастіше вдаються до комплексу заходів, у яких можуть охоплювати різні типи реформ у різному поєднанні.
У процесі грошових реформ можуть застосовуватись такі методи:
1) Деномінація - укрупнення грошової одиниці країни без зміни найменування. Її метою є поліпшення грошового обігу та надання повноцінності грошам. При цьому кількість грошей в обігу скорочується, а величина грошової одиниці збільшується.
2) Девальвація - знецінення національної грошової одиниці порівняно з іноземною валютою. Проявляється у збільшенні курсу.
3) Ревальвація - підвищення курсу вартості національної валюти щодо іноземних валют.
4) Дефляція - процес призупинення або стримування темпів зростання грошової маси в обігу. Є складової частиною антиінфляційної програми.
5) Нуліфікація - оголошення державою знецінених грошових знаків недійсними.
Якщо вдало здійснити грошову реформу, можна призупинити інфляційні процеси або сприяти значному зниженню інфляції. Але можливе нове наростання інфляційних процесів. Тому держава розробляє антиінфляційну політику - система заходів, спрямована на стримування інфляції.
Антиінфляційна політика спрямовується на досягнення трьох основних цілей:
- розвиток ринкового механізму;
- проведення глибоко продуманої політики грошового регулювання;
- скорочення бюджетного дефіцит до рівня, що не викликає великомасштабних негативних змін в економіці країни [2].
У світовій практиці застосовують такі напрями антиінфляційної політики:
1) Дефляційна політика. Вона здійснюється через проведення грошово-кредитної рестрикції, скорочення державних податків та збільшення доходів.
2) Політика доходів. Здійснюється через фіксацію цін та контроль за їх рівнем, заморожування зарплати та інше [9].
У високо розвинутих країнах вироблено загальні принципи і методи реалізації цінової та антиінфляційної політик. Наприклад, державні органи беруть на себе функції становлення цін на послуги та товари.
Розділ 2
1. Методи та інструменти інфляційної політики
Інфляційна політика - це система заходів, спрямована на стримування інфляції та розробляється державою. Слід зазначити, що досвід високорозвинених країн показує, що інфляцію не можна уникнути, прибрати з економічного життя.
Інфляційна політика спрямована на досягнення основних трьох цілей: розвиток ринкового механізму, проведення політики грошового регулювання та скорочення бюджетного дефіциту до рівня, який не викликає сильних негативних змін в економіці країни [2].
Інфляційна політика здійснюється за двома основними напрямками:
1) пов'язаний з тим, що однією з причин інфляції є емісія грошей. Звідси інфляційна політика будується зазвичай на монетаристських методах, що припускають скорочення дефіциту державного бюджету, регулювання грошової маси, відмову або зведення до мінімуму прямого кредитування уряду задля покриття дефіциту бюджету.
2) пов'язаний зі спробою утримувати у рівновазі заробітну плату і ціни. Найчастіше знаходить своє вираження у домовленості з профспілками про заморожування заробітної плати [2].
Інфляційна політика також регулює зовнішню торгівлю, що пов'язано з імпортом інфляції до держави. Особливе значення це має для нашої країни, що має залежність від імпорту енергоносіїв та високим рівнем відкритості економіки.
Інфляційна політика стосується не тільки причин але й наслідків. Одним таким заходом є інкасація доходів. Але ця політика має певну дію тільки у короткостроковому періоду, що обумовлено зниженням стимулу праці, а це послаблює ринок.
Вище сказані заходи мають економічний характер. Але має мають місце і заходи, пов'язані з адміністративними діями. Вони мають антиринковий характер і за крайніх проявів може нанести сильні збитки ринковому механізму. Але бувають такі випадки, коли адміністративний контроль за цінами буває дуже необхідним [2].
Щодо розробки і регулювання інфляційної політики, то у кожній країні вона має свої особливості. Це пов'язано з особливостями розвитку кожної країни, пріоритету конкретних завдань та багато інших факторів.
Реалізацію чіткої низки інфляційної політики можна побачити у політики президента США Р. Рейгана, яка згодом отримала назву "рейганоміка". Її основні заходи звелись до зменшення дефіциту державного бюджету шляхом скорочення непродуктивних витрат: скорочення чисельності державного апарату, контроль над емісією грошей, мотивація до праці та багато іншого.
2. Інфляційний процес в Україні
З виходом України зі складу СРСР та становлення незалежної держави почалась низка важких випробувань для нашої країни в першу чергу пов'язаною з переходом до ринкової економіки. Саме соціально-економічне оновлення привели до появи низки суперечностей, що призвело до появи глобальних негативних явищ, одним із яких була інфляція.
Перші роки існування незалежної України супроводжувалися великим збільшенням цін та високою динамікою їх зростання.
Динаміка інфляції в Україні продемонстрована на графіку (додаток 1) [5].
Графік чітко демонструє, що періоди дефляції (зниження загального рівня цін) дуже рідкі, а з 1997 р. можна спостерігати невисоку та відносно стійку інфляцію, яку в загалом можна передбачити.
На графіку можна чітко побачити, що пік інфляційного процесу у незалежній Україні припадає на 1993 р. На той час рівень інфляції складав 10 256% за рік. Такий великий рівень інфляції був викликаний багатьма причинами, серед яких можна виділити наступні:
- У спадщину від СРСР Україні залишилося приблизно 30% його військово-промислового комплексу. Надмірні витрати на військові цілі спричинили дефіцит державного бюджету, що різко зменшувало можливості економіки щодо задоволення інших потреб населення [3].
- Народне господарство України характеризувалося високим рівнем монополізації економіки: серед близько 380 найбільших підприємств більше половини були одне єдине підприємство з виробництва відповідного товару. За відсутність ринкової конкуренції продавці нав'язують покупцеві високі ціни на свої товари. Також ця обставина сприяла помітному зростанню цін в умовах спаду виробництва [2].
- Перехід до світових цін також супроводжувалась зростанням темпів інфляції. Ринкова економіка повинна бути відкритою, тобто внутрішні ціни приводяться у відповідність до цін світового ринку, коли в Україні на той час внутрішні ціни були штучно занижені та були нижчими від світових [4].
- Важливою умовою наростання інфляції у перші роки існування незалежної України також було й те, що уряд виділяв величезні кошти на підтримку неефективно працюючих підприємств.
- Також розвиток інфляційної спіралі спричинило підвищення цін на російські енергоносії. Тільки у 1992р. ціни на газ, нафту та нафтопродукти зросли у 300 разів [6].
- Важливою причиною також було подолання великого дефіциту державного бюджету за рахунок емісії грошей при падінні виробництва.
- Прямий імпорт інфляції з Росії в Україну також привів до дисбалансу. У 1991р. в Росії, правління пішло на нечувану емісію грошей, випустивши в обіг на 32% більше, ніж у попередні роки. Коли в той же час в Україні емісія грошей була на 40% менше, ніж у попередні роки. у наслідок, грошова маса в Росії зросла у 2,26 разів, коли в Україні тільки у 1,44 рази. Цей надлишок грошей з Росії перейшов в Україну, змітаючи з українських полиць товари, що підсилило різницю між грошовою і товарною масами [7].
- Суттєвим чинником також є те, що Росія без будь-яких правових підстав оголосила себе правонаступником майна багатьох державних інституцій, серед них - золотий та діамантовий фонд, коштовні метали, валютний фонд активу Державного банку колишнього СРСР. Якби Україна та інші республіки колишнього СРСР відстояли своє право на це майно, то рівень інфляції у цих країнах був би значно менше.
Звідси можна зробити висновок, що інфляцію в Україні 1991-1996 рр. було визвано цілою низкою причин, не тільки у самій країні, а також за її межами. У поєднанні вони призвели до дуже тяжких наслідків. Такий тяжкий економічний стан продовжувався до прийняття грошової реформи 1996р., після якої інфляція значно зменшилась.
Грошова реформа в Україні проводилась 2 - 16 вересня 1996р. Упродовж цього часу у використанні були як гривня так і карбованці. Ця грошова реформа була найбільш успішною з усіх, що проводилися у країнах СНД. Її особливістю був неконфіскаційний характер, прозорість та рівень технічної організації. Лише за перші 2 тижні було обміняно 95,5% усієї готівки [2].
Підбиваючи підсумки цієї реформи важливо зазначити такі її позитивні риси:
- Істотне зниження рівня інфляції з 1996р. (139,7%) по 1997р. (110,1%).
- Укріплення курсу гривні стосовно німецької марки, долара та рубля, що дозволило введення конвертації гривні за поточними платежами [2].
- Зростання валових резервів Національного банку України з 3,8 до 5,4 млрд доларів [2].
- Зросли внески у комерційні банки, що було спричинено підвищенням довіри до гривні [2].
На стабілізацію гривні також позитивно вплинуло те, що Національний банк було відділено від Уряду, тим самим Уряд втратив змогу примушувати банк випускати гроші для покриття дефіциту бюджету.
Після грошової реформи 1996 р. Україна отримала більш-менш стабільну економіку у порівнянні з попередніми роками, але дуже часто інфляція набуває загрозливих масштабів. Прикладом може бути теперішнє становище. За 2014 р. рівень інфляції склав близько 125% і продовжує зростати.
Причинами цього є девальвація валюти, воєнне положення, корупція, великий відсоток кредитної ставки, відсутність попиту на взяття кредиту, неправильне поняття оподаткування для підприємств [8].
Висновок
В результаті проведеної роботи ми встановили що є інфляція, ії види та наслідки, які несуть не тільки негативний, але й позитивний вплив.
Ознайомились з історичними фактами, практикою інших країн, працями науковців що є необхідним для виведення своєї політики. Виявили, що для кожної країни притаманна своя інфляційна політика.
Звернули увагу на інфляційний процес в Україні за час її незалежності. Виявили, що завдяки добре проведеної грошової реформи Україна отримала більш-менш стабільну економіку.
Також на інфляційний процес впливає не тільки внутрішні, а й зовнішні чинники.
Використана література
1. Ю.Е. Петруня, А.А. Задоя. Основи економічної теорії: Нач. Посіб. - 4-те вид., перероб. І доп. - К.: Знання, 2008. - 420 с.
2. О.С. Галушко, А.О. Задоя. Гроші та кредит: Підручник: вид.2-ге, перероб та доп. - Київ: центр навчальної літератури, 2006. - 432с.
3. Гаврішин Б.Д. та інші. Економічна енциклопедія: у 3 т. - 2000р.
4. Білецька Л.В. Економічна теорія (Політекономія, мікроекономіка, макроекономіка). Навч. пос. 2-ге вид. перероб. та доп. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 688с.
5. Електронний ресурс: www.ukrstat.gov.ua
6. Капатнік Г.М. Державне регулювання інфляції. Режим доступу: www.mobile. pidruchniki.com
7. Экономическая теория: политэкономия: Учебник/ Под ред.В.Д. Базилевича. - М.: Рыбари; К.: 2009. - 870с.
8. Електронний ресурс: www.biznesinalogi.com
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Причини походження інфляції, стадій її розвитку та показники виміру. Вплив інфляційного навантаження на соціальну безпеку України. Наслідки інфляції у країнах Євросоюзу. Причини інфляційного процесу у США. Вплив інфляції на економіку, шляхи її подолання.
курсовая работа [230,9 K], добавлен 26.04.2015Загальнотеоретичні основи поняття інфляція, її види, типи та причини виникнення. Визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методів боротьби з нею. Характеристика інфляції попиту і пропозиції. Методи антиінфляційного оподаткування.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 13.03.2010Сутність інфляції і індекс споживчих цін. Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні. Особливості зв’язку інфляції та безробіття. Причини інфляції та її види. Подолання інфляції шляхом грошово-кредитної політики.
курсовая работа [288,0 K], добавлен 10.11.2010Поняття та сутність інфляції, її види, причини та соціально-економічні наслідки. Розгляд основних методів вимірювання інфляції. Гострота проблеми інфляційних процесів в сучасній Україні: зростання цін на продукти харчування, підвищення цін виробників.
контрольная работа [772,9 K], добавлен 12.12.2014Визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методи боротьби з нею. Причини виникнення інфляції в Україні, особливість її проявів. Індекси споживчих та виробничих цін, прожитковий рівень. Основні напрямки антиінфляційної політики.
курсовая работа [598,8 K], добавлен 14.04.2013Теоретичні підходи пояснення інфляції. Причини, суть і форми інфляції. Методи стимулювання інфляційних процесів. Антиінфляційна політика та методи боротьби з інфляцією. Соціально-економічні наслідки інфляції. Особливості інфляційного процесу в Україні.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 04.02.2009Теоретичні аспекти інфляції як економічного явища, її основні види. Механізм і причини інфляційних процесів в економіці, особливості їх протікання в Україні. Наслідки інфляції, антиінфляційна політика України. Перспективи подолання інфляційної кризи.
курсовая работа [531,6 K], добавлен 09.03.2015Аналіз соціально-економічних наслідків інфляції в Україні. Антиінфляційна політика держави. Обгрунтування необхідності регулювання цін в умовах інфляційної нестабільності. Зарубіжний досвід долання інфляції та можливості адаптації його в нашій державі.
дипломная работа [1010,0 K], добавлен 07.01.2015Відображення зміни вартості фіксованого споживчого набору товарів та послуг за допомогою індексу споживчих цін. Дослідження інфляції як економічної категорії. Економічний зміст, причини і механізми розвитку інфляції. Шляхи регулювання інфляції в Україні.
реферат [43,6 K], добавлен 27.05.2013Аналіз соціальних і економічних наслідків інфляції в умовах трансформації економічної системи України. Засади виникнення інфляції, методи запобігання її виникненню та розробка практичних рекомендацій. "Грошова ілюзія": зниження психологічного впливу.
реферат [23,8 K], добавлен 28.05.2010
