Статистичний аналіз виробництва зерна в господарствах Барвінківського району Харківської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

Кафедра статистики і економічного аналізу

КУРСОВА РОБОТА

зі статистики

на тему: «Статистичний аналіз виробництва зерна в господарствах Барвінківського району Харківської області»

м. Харків - 2013 рік

Зміст

Вступ

1. Аналіз посівних площ зернових культур

2. Динаміка урожайності зернових культур

3. Аналіз валового збору та факторів, що зумовлюють його зміну

4. Шляхи підвищення урожайності та збільшення валового виробництва зернових культур

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додаток

Вступ

Сільське господарство є життєво необхідним видом економічної діяльності народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 80 % фонду споживання формується за рахунок продукції сільського господарства. Тому виробництво її є найпершою умовою існування людства.

Однак для України, яка стала на шлях ринкової економіки, сільське господарство має особливо велике значення тому, що воно є однією з найбільших галузей народного господарства. Про це свідчить ряд важливих макроекономічних параметрів. Найважливішим серед них є частка сільського господарства у валовому внутрішньому продукті держави (ВВП) [2].

Сільське господарство -- вид економічної діяльності народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для ряду галузей промисловості [3].

Найважливішим основним засобом і територіальною базою функціонування виробничих процесів у сільському господарстві є земля. Україна має значний фонд земель, який перебуває у розпорядженні сільськогосподарських підприємств і господарств.

Виробництво зерна є провідною галуззю сільського господарства. Під посіви зернових культур щороку відводиться більше половини орних земель України [4].

Зернові культури - основа сільськогосподарського виробництва. Зерно є основним енергетичним джерелом життєдіяльності людського організму. У структурі продуктів харчування зернові та зернобобові культури становлять 76%. На бульбо- і коренеплоди, овочі, фрукти та цукор припадає тільки 17,2% виробництва продуктів харчування. Решту (6,8%) продукції людство одержує від тваринництва і риболовства.

Із зерна виробляють основні продукти харчування -- хліб, крупу, макарони, кондитерські вироби тощо. Близько половини світового виробництва зерна використовується на корм худобі. У тваринництві використовують також полову, значну частину соломи. Зернові культури вирощують для одержання зеленої маси, силосу, сінажу, сіна, трав'яного борошна.

Зерно і солому використовують як сировину для технічної переробки. Із зерна виробляють пиво, спирт, крохмаль, глюкозу та ін. Зерно зберігає свої добрі поживні властивості впродовж багатьох років. Воно зручне для перевезення на далекі відстані, легко піддається технологічній переробці. Солому використовують для виробництва целюлози, паперу, різних побутових речей. Як підстилка худобі солома є складовою частиною органічних добрив. В останні роки значну частину соломи подрібнюють при збиранні зерна і заробляють у грунт для поповнення його органікою [5].

Основною зерновою культурою України є озима пшениця, на яку припадає майже 20% посівних площ.

Інтенсифікація зернового господарства привела до істотних змін у сортовому складі зернових культур. Селекціонерами створені й широко запроваджуються на полях короткостеблі, стійкі проти вилягання, сорти озимої пшениці та жита, зимостійкі озимого та посухостійкі сорти ярого ячменю.

Проте, незважаючи на значні досягнення в розвитку зернового господарства України, рівень виробництва зерна ще не відповідає потребам у ньому і наявним можливостям господарств. На деяких територія продуктивність зернових культур невелика, бо допускаються грубі порушення їх агротехніки, втрата врожаю під час збирання, недостатня увага приділяється поліпшенню якості зерна [5].

Метою даної курсової роботи є економіко-статистичний аналіз виробництва зерна озимої пшениці (на матеріалах сільськогосподарських підприємств Барвінківського району Харківської області ).

З формулювання мети можна визначити основні задачі дослідження. А саме охарактеризувати сучасний стан і перспективи виробництва зерна озимої пшениці в Україні, природно-економічну характеристику Барвінківського району. Необхідно визначити динаміку і структуру посівних площ сільськогосподарських культур, динаміку урожайності зерна озимої пшениці, індексний аналіз валового збору зерна озимої пшениці та кореляційний аналіз показників ефективності виробництва зерна озимої пшениці.

1. Аналіз посівних площ зернових культур

Земля - це продукт природи, і лише в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва. На відміну від інших засобів виробництва земля при правильному використанні не зношується і не вибуває з виробничого процесу, а, навпаки, при правильному використанні властивості її поліпшуються, тобто підвищується родючість.

Землі мають неоднакову цінність і призначення, відповідно їх можна розділити на сільськогосподарські і несільськогосподарські угіддя. До сільськогосподарських угідь належать: рілля, багаторічні насадження, луки, пасовища, перелоги. До несільськогосподарських - піски, чагарники, ліс, землі під водою, будівлями, вулицями. Деякі несільськогосподарські землі можна перетворити в сільськогосподарські при раціональному використанні і навпаки.

Рілля -- земельні ділянки, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари, площі парників і теплиць. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння та випасу худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви [3].

Площу ріллі визначають підсумуванням площі посіву сільськогосподарських культур і площі чистого пару. Обчислена таким способом площа ріллі може не збігатися з її розмірами, визначеними за картографічними матеріалами землеустрою господарства. Це зумовлене тим, що частина ріллі використовується під тимчасові зрошувальні борозни, дороги тощо.

Багаторічні насадження - це ті насадження, що дають плоди протягом багатьох років. Це плодові і ягідні насадження, виноградники, кормові, технічні культури [3].

Облік багаторічних насаджень спирається на їх класифікацію.

За видами: сімячкові, горіхоплідні, кісточкові, цитрусові, субтропічні.

За групами вікових насаджень: молоді, насадження в плодоносному віці.

Статистика багаторічних насаджень визначає площу багаторічних насаджень в цілому і за видами. Визначає валовий збір, врожайність з 1 га насаджень у плодоносному віці.

Пасовище -- сільськогосподарське угіддя призначене для випасання худоби. Ділянка землі з трав'янистою рослинністю, де пасеться худоба, птиця.

Переліг - це ділянка землі, що була раніше розорана, але протягом року і більше не оброблялася і поросла засміченою рослинністю [3].

Динаміку посівних площ аналізують порівняно фактичних розмірів посівів по окремим культурам і в цілому у поточному році з відповідними фактичними даними за минулий рік. При цьому використовуються показники динаміки (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту) і способи визначення основних тенденцій розвитку в рядах динаміки.

Під структурою земельних угідь розуміють частку окремих видів угідь у загальній земельній площі, її виражають, як правило, у процентах. Щоб визначити, який процент має певний вид угідь, їх площу слід поділити на загальну земельну площу і знайдені дані помножити на 100.

Посівна площа є основною формою використання головного засобу сільськогосподарського виробництва - землі. Від її розміру залежить обсяг виробництва продукції рослинництва, оскільки останній безпосередньо визначається розмірами посівної площі і врожайності сільськогосподарських культур. Розрізняють загальну посівну площу і посівну площу окремих сільськогосподарських культур або культур, об'єднаних у певні групи за характером використання (круп'яні, технічні, овочеві, кормові), способом догляду (просапні) або за ботанічними ознаками.

Таблиця 1.1 Динаміка та структура посівних площ основних с.-г. культур Барвінківського району Харківської області за 2010-2011 рр.

Види і групи культур	2010 р.	2011 р.	2011 р. у % до 2010 р.
	тис. га	%	тис. га	%
Зернові і зернобобові	28,8	74,34	31,3	76,34	108,68
Соняшник	9,94	25,66	9,70	23,66	92,21
Разом	38,74	100	41	100,0	105,83

Дані таблиці 1.1 показують, що за досліджувані роки частка зернових і зернобобових культур у загальній посівній площі збільшилась з 28,8 тис. га до 31,3 тис. га, тобто на 2,5 тис. га. Частка соняшника зменшилась з 9,94 тис. га до 9,70 тис. га (на 0,24 тис. га).

На підставі наведених даних можна зробити висновки про збільшення у 2011 році посівних площ зернових та зернобобових та зменшення частки соняшнику порівняно з 2010 роком.

Проаналізувавши дані таблиці 1.1, ми можемо зробити висновок, що найбільшу частину посівних площ займають зернові та зернобобові культури. Це зумовлюється наявністю у даному районі сприятливих природно-кліматичних умов та значним попитом цієї культури.

Необхідно зазначити, що в даному районі протягом досліджуваного періоду не вирощували картоплю та цукрові буряки, це пояснюється тим, що вони потребують великих затрат.

Проаналізувавши динаміку посівних площ, можна сказати, що загальна посівна площа збільшилась, але не у дуже великій кількості.



Рис 1. Структура і динаміка посівних площ основних с.-г. культур в господарствах Барвінківського району Харківської області за 2010 рік

Рис 2. Структура і динаміка посівних площ основних с.-г. культур у господарствах Барвінківського району Харківської області за 2011 рік

2. Динаміка урожайності зернових культур

економічний валовий зерновий урожайність

Урожай та врожайність сільськогосподарських культур - це важливі результативні показники розвитку рослинництва. Рівень урожайності відображає вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств.

Урожай - це загальна кількість продукції конкретного виду, одержаної з усієї площі даної культури, його ще називають валовим збором. Це абсолютний показник, вимірюється в ц, га.

Врожайність - це кількість врожаю в розрахунку на 1 га площі даної культури, або це середній розмір валового збору в розрахунку на 1 га площі. Це відносний показник, вимірюється в ц/га, т/га. Серед усіх факторів урожаю найважливішим є фактор урожайності.

У плануванні, обліку і економічному аналізі використовують декілька показників врожайності:

Ш Потенційна врожайність -- максимальна кількість продукції, яку можна отримати з 1 га при повній реалізації продуктивних можливостей сільськогосподарської культури або сорту. Потенційна врожайність обчислюється стосовно ідеальних і звичайних умов сільськогосподарськими науково-дослідними і дослідними установами. Показник потенційної врожайності використовують для визначення раціональної структури землеробських галузей, набору сортів і сільськогосподарських культур.

Ш Планова врожайність -- кількість продукції, яку можна отримати з 1 га в конкретних господарських умовах. Планова врожайність визначається до посіву з врахуванням потенційних можливостей сорту, досягнутого рівня врожайності, родючості ґрунту.

Ш Очікувана врожайність -- передбачуваний збір продукції, визначуваний в окремі періоди зростання і розвитку сільськогосподарських культур по густині стеблестоя і загальному стану рослин.

Ш Врожайність на кореню -- кількість вирощеної продукції, встановлена вибірково (окомірно-оцінним методом, методом узяття проб). Показник біологічної врожайності використовують в економічному аналізі для знаходження резервів зниження втрат урожаю при збиранні.

Ш Фактичний збір -- врожайність, визначувана по оприбуткованій або чистій (після обробки) вазі вирощеної продукції з розрахунку на 1 га посівної, весняної продуктивної або фактично прибраної площі.

Для того щоб побачити зміну урожайності зернових протягом 2003-2011 рр. проаналізуємо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1. Динаміка урожайності зернових культур в господарствах Барвінківського району Харківської області за 2003-2011 рр., ц/га.

2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2011 р. у % до 2002 р.	2011 р. у % до 2010 р.
26,6	23,3	14,0	26,7	28,1	23,4	21,1	34,6	26,7	185,4	77,2

З даних видно, що найменша урожайність зернових культур була в 2005 році (14,0 ц/га), а найвища в 2010 році (34,6 ц/га). Це відповідно залежить від погодних, економічних та інших умов, які істотно впливають на урожайність с.-г. культур.

Усі природні і суспільні явища перебувають у постійному русі та розвитку. Дослідження процесу розвитку явищ - одне з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Процес розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні величини, які характеризують стан і зміну явищ у часі - рядами динаміки.

Рядами динаміки в статистиці називаються ряди, які за допомогою показників характеризують зміну явищ в часі. Аналіз рядів динаміки є найефективнішим засобом оцінки тенденції і закономірностей розвитку явищ. Основними елементами динамічного ряду є: рівень (окремий показник ряду) і час, до якого відноситься відповідний рівень. Рівнями ряду можуть бути абсолютні, середні і відносні величини [1].

Для аналізу динамічних рядів необхідно знати їх види. Перш за все потрібно відрізняти інтервальні і моментні ряди динаміки.

Ш В інтервальних рядах рівні висвітлюють величину явищ за проміжок часу.

Ш В моментних рядах динаміки рівні висвітлюють величину явища на певну дату.

Ряди динаміки -- це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соц. економ явища, тобто це ряд розміщених у хронологічній послідовності статистичних показників.

Базисний ряд -- коли всі показники порівнюємо з першим.

Ланцюговий -- коли всі дані порівнюємо з попереднім.

Ряд динаміки складається з двох елементів: статистичних показників та моментів або періодів часу, до яких належать ці рівні.

На основі елементів ряду динаміки визначають систему показників. Ця система включає такі показники:

Абсолютний приріст (А) - це показник ряду динаміки, якій характеризує на скільки одиниць змінився рівень показника порівняно з рівнем попереднього або базисного періоду. Визначають як різницю між поточним (у_і) і попереднім (у_і-1), або початковим (у₀), рівнями ряду динаміки. Цей показник може бути не тільки додатній, але і від'ємним [6].

Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Ланцюговий абсолютний приріст розраховується за такою формулою:

А_л = y_i - y_i-1

А якщо порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння - називають базисним:

А₀=A_i - y₀

Середній абсолютний приріст у ряду динаміки обчислюють за формулою:



де -- сума ланцюгових абсолютних приростів; n -- кількість приростів.

Для визначення середнього абсолютного приросту можна використати абсолютний приріст за весь досліджуваний період:

де у_п -- кінцевий рівень ряду динаміки; у₀ -- початковий рівень; п -- кількість рівнів.

Темп приросту (спаду) можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100:

Т = К * 100 -- 100.

Темп зростання (К) - це показник ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду. Темп зростання як і абсолютний приріст може бути ланцюговим і базисним [6].

Розрахунок базисного темпу зростання проводиться за такою формулою:

К₀=

А формула розрахунку ланцюгового темпу зростання має такий вигляд:

К_л =

Темп зростання виражають у процентах, тобто темп зростання у коефіцієнтах помножити на 100.

Темп приросту (Т) - це показник ряду динаміки, який показує на скільки % змінився поточний рівень показника, порівняно з попереднім або базовим періодів [6].

Якщо за базу порівняння беруть попередній рівень, то ланцюговий темп приросту визначають за формулою:

Якщо за базу порівняння беруть початковий рівень, формула для обчислення базисного темпу приросту матиме такий вигляд:

Абсолютний приріст 1% - це одна сота базового рівня, або відношення абсолютного до відповідного темпу приросту Аі= Уn-1 : 100 [6].

Середній темп (коефіцієнт) зростання обчислюють за формулою середньої геометричної. Середня геометрична кількох величин дорівнює кореню квадратному з їх добутку, показник степеня якого дорівнює кількості співмножників:

,

де - середній темп зростання; - ланцюгові коефіцієнти зростання; n- кількість коефіцієнтів зростання.

Коли відомі лише початковий і кінцевий рівні ряду динаміки, середній темп зростання обчислюють за формулою

де - кінцевий рівень ряду; - початковий рівень ряду; n- число дат (днів, місяців, років тощо) в періоді, за який визначають середній темп приросту.

Середній абсолютний приріст:

Середній темп зростання:

Отже, урожайність зернових за період за 2002-2011 рр. зростала в середньому за рік в 1,0024 рази.

Середній темп приросту: Т = 1,0024 * 100 -- 100= 0,24%.

Дані з таблиці 2.2 дають певні уявлення про коливання урожайності в період дослідження. Це пояснюється впливом на урожайність різноманітних факторів, тому вона один рік зростає, а на інший може спадати. Абсолютний приріст за базисним роком знаходимо за рахунок віднімання врожайності попереднього року.

Таблиця 2.2. Показники динамічного ряду урожайності зернових культур в господарствах Барвінківського району Харківської області

Роки	Урожайність зернових культур, ц/га	Абсолютний приріст, ц/га	Темп зростання, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення 1% приросту (зниження) урожайності, ц/га
		Базисний	Ланцюговий	Базисний	Ланцюговий	Базисний	Ланцюговий
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011	14,4 26,6 23,3 14,0 26,7 28,1 23,4 21,1 34,6 26,7	- 12,2 8,9 -0,4 12,3 13,7 9,0 6,7 20,2 12,3	- 12,2 -3,3 -9,3 12,7 1,4 -4,7 -2,3 13,5 -7,9	100,0 184,7 161,8 97,2 185,4 195,1 162,5 146,5 240,3 185,4	- 184,7 87,6 60,0 190,7 105,2 83,3 90,2 164,0 77,2	- 84,7 61,8 -2,8 85,4 95,1 62,5 46,5 140,3 85,4	- 84,7 -12,4 -40,0 90,7 5,2 -16,7 -9,8 64,0 -22,8	- 0,144 -0,895 0,232 0,140 0,269 0,281 0,235 0,211 0,346

Для того, щоб знайти абсолютний приріст за звітним роком необхідно віднімати кожний рік від першого. Темпи зростання розраховуються відповідно, тільки з використання ділення. Для того, щоб знайти темпи приросту, необхідно 100 віднімати від темпів зростання. Щоб знайти абсолютне значення 1 % приросту необхідно абсолютний приріст ланцюгового року поділити на темп приросту відповідно ланцюгового року.

Здійснимо вирівнювання за способом визначення середньої для укрупнених періодів і ковзною середньою.

Укрупнення періодів - найпростіший спосіб виявлення основної тенденції розвитку. Суть його в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами. Об'єднані періоди мають бути якісно однорідними щодо факторів, що визначають загальну тенденцію, і досить тривалими, щоб запобігти випадковим коливанням досліджуваних ознак. Різновидом укрупнення періодів є згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої. Суть цього способу в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату. Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівень ряду та прийнятий інтервал часу і вичислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т.д.

Результати вирівнювання вище вказаним способом представлені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Визначення середньої урожайності зернових культур методом укрупнення періодів в господарствах Барвінківського району Харківської області

Рік	Урожайність, ц/га	Середня урожайність за 5 років
		Спосіб укрупнення періодів	За допомогою ковзної
		період	ц/га	період	ц/га
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011	14,4 26,6 23,3 14,0 26,7 28,1 23,4 21,1 34,6 26,7	2002-2006 2007-2011	21,0 26,78	2002-2006 2003-2007 2004-2008 2005-2009 2006-2010 2007-2011	21,0 23,74 23,1 22,66 26,72 26,78

Аналізуючи дані таблиці ми можемо зробити висновок, що середня урожайність за першу п'ятирічку склала 21,0 ц/га, за другу - 26,78 ц/га.

Найбільш досконалим способом виявлення закономірностей розвитку є аналітичне вирівнювання рядів динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів. Невідомі параметри визначають способом найменших квадратів, розв'язуючи систему рівнянь :

Таблиця 2.4 Вирівнювання динамічного ряду урожайності зернових культур в господарствах Барвінківського району Харківської області за 2002-2011 рр.

Рік	Урожайність, ц/га	Порядковий номер	Розрахункові величини	Вирівняна урожайність, ц/га
N	y	t	y*t	t2	yt = a0 + a1* t yt=17,73+1,12*t
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011	14,4 26,6 23,3 14,0 26,7 28,1 23,4 21,1 34,6 26,7	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	14,4 53,2 69,9 56,0 133,5 168,6 163,8 168,8 311,4 267,0	1 4 9 16 25 36 49 64 81 100	18,85 19,97 21,09 22,21 23,33 24,45 25,57 26,69 27,81 28,93
РАЗОМ	238,9	55	1406,6	385	238,9

Вирівняну урожайність розраховуємо за рівнянням прямої лінії, яке характеризує динаміку врожайності в господарствах Барвінківського району Харківської області і має такий вигляд:

Поділимо кожне рівняння на коефіцієнт при , тобто перше рівняння - на 10, друге - на 55.

Отримаємо:

Віднімемо від другого рівняння перше:

1,68=1,5

=1,12

Підставляємо обчислене значення параметру а₁ в одне з рівнянь:

23,89=+5,5*1,12

=17,73

Отже, рівняння прямої лінії має такий вигляд:

У_t = 17,73+1,12*t

Значення параметрів а₀ і а₁ підставляємо в рівняння прямої і визначимо вирівняні рівні урожайності для кожного року:

y_t2002=17,73+1,12*1=18,85

y_t2003=17,73+1,12*2=19,97

y_t2004=17,73+1,12*3=21,09

y_t2005=17,73+1,12*4=22,21

y_t2006=17,73+1,12*5=23,33

y_t2007=17,73+1,12*6=24,45

y_t2008=17,73+1,12*7=25,57

y_t2009=17,73+1,12*8=26,69

y_t2010=17,73+1,12*9=27,81

y_t2011=17,73+1,12*10=28,93

Рівняння містить в собі такий економічний зміст: вирівняна урожайність зернових у 2001 р. становила 17,73ц/га, а сер. її щорічний приріст дорівнює 1,12ц/га. Як бачимо з обчислених даних, вирівняна урожайність має чітку тенденцію до зростання.

3. Аналіз валового збору зернових та факторів, які зумовлюють його зміну

Валовий збір і врожайність сільськогосподарських культур -- найважливіші результативні економічні показники, що використовуються для оцінки стану, розвитку та ефективності окремих галузей рослинництва, всього рослинництва і сільського господарства в цілому. Всі агротехнічні заходи, меліорація земель, природно-економічні умови і рівень організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств знаходять свій конкретний вираз у рівні валового збору і врожайності.

Під валовим збором сільськогосподарських культур, або врожаєм, у статистиці прийнято розуміти загальний розмір продукції в натуральному виразі, зібраної з основних, повторних і міжрядних посівів, площі багаторічних насаджень та інших сільськогосподарських угідь.

Під врожайністю сільськогосподарських культур розуміють середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури. Врожайність у статистиці вимірюють у центнерах з гектара (ц/га) або з 1 м2 закритого ґрунту. Валовий збір характеризує загальний обсяг виробництва даної культури, а врожайність -- продуктивність цієї культури в конкретних умовах її вирощування. Звідси випливає, що розмір врожайності залежить не тільки від розміру валового збору, але й від розміру посівної площі.

Валовий збір є підсумком складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний і біологічні процеси відтворення. З іншого боку, точне визначення валового збору і врожайності всіх сільськогосподарських культур можливо тільки після того, як урожай зібрано та оприбутковано. Однак відомості про валовий збір і врожайність необхідні у більш ранні періоди для планування потреб у робочій силі, збиральній техніці, транспортних засобах, сховищах тощо. У зв'язку з цим, а також відповідно до термінів розвитку рослин і періодів виробництва визначається кілька показників валового збору і врожайності.

Сільськогосподарські підприємства ще до початку календарного року складають виробничо-фінансові плани, в яких з огляду на запланований обсяг агротехнічних заходів, а також беручи до уваги природно-кліматичні умови та досвід і традиції даної місцевості, визначають на майбутній рік план посівних площ, врожайності і валового збору.

Ці показники врожаю і врожайності називаються плановою врожайністю і плановим валовим збором.

Перші відомості про валові збори і врожайність сільськогосподарських культур поточного року одержують шляхом узагальнення даних про стан посівів, які збираються задовго до появи врожаю. Ці відомості стають основою формування таких показників, як видовий урожай і видова врожайність.

Видовий урожай і врожайність -- це розміри врожаю і врожайності, що формуються на різних стадіях розвитку рослин, які передують стадії повної стиглості, і визначаються за станом розвитку рослин на визначені моменти, іноді з урахуванням метеорологічних умов і стану ґрунту.

Залежно від часу оцінка видів на врожай і врожайність здійснюється на підставі різних показників, зокрема густоти сходів, ступеня кущіння, розміру колоса тощо. Визначаються показники врожаю і врожайності також за методом окомірної експертної оцінки. Крім того, сьогодні застосовується багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз на основі цілого ряду показ ників погоди, стану рослин і ґрунту.

Для оцінки видів на врожай і врожайність до початку збирання врожаю використовуються дані систематичного спостереження за станом посівів, що здійснюють метеорологічні станції.

Слід відзначити, що показники видового врожаю і врожайності з'явилися водночас з виникненням сільськогосподарської статистики в останні десятиріччя ХІХ ст. і до масової колективізації сільського господарства вони включалися до програми спеціального статистичного звіту. При цьому органи, що займалися статистикою валових зборів і врожайності сільськогосподарських культур, збирали і розробляли вибіркові суб'єктивні оцінки видів на врожай до початку збирання врожаю і вибіркові дані про фактичний збір врожаю і фактичну врожайність, тобто кількість зібраної продукції сільськогосподарських культур з 1 га посіву до моменту завершення жнив більшістю господарств.

Оцінку видів на врожай не варто плутати ні з прогнозом врожаю, ні з розрахунками очікуваного врожаю.

При визначенні прогнозних показників врожаю і врожайності до уваги беруться можливі зміни в стані посівів під впливом основних чинників, що формують урожай, наприклад запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в першу декаду після сходів, число стебел на 1 м2 на ту ж дату тощо, причому для визначення їх розмірів широко використовуються багатофакторні моделі кореляційно-регресійного аналізу.

Очікуваний валовий збір не прогнозується, а розраховується на основі фактичних даних звітності про намолоти з 1 га по неповному або вибірковому колу господарств і загальних розмірів фактично зібраної площі.

Врожай і врожайність на корені перед початком збирання -- це фактично вирощений, але ще не зібраний врожай.

Біологічний процес формування врожаю при цьому вже завершено, однак економічно виробництво ще не закінчено, оскільки врожай треба зібрати. Звичайно, в процесі збирання врожаю можливі його втрати.

Показник врожаю і врожайності на корені може бути визначений за трьома методами:

1) експертно, тобто шляхом ретельного огляду посівів перед збиранням урожаю; цей метод іноді називають суб'єктивним;

2)об'єктивний метод,або інструментальний, тобто шляхом вибіркового накладання метрівок, збору й обліку з них урожаю або шляхом вибіркових обмолотів з перерахуванням збору на всю площу, а також шляхом вибіркового визначення числа рослин на 1 га і маси продукції з 1 рослини, добуток яких і є врожайність;

3) методом балансових розрахунків, або просто розрахунковим методом, тобто додаванням до фактичного збору розміру втрат, що визначаються вибірковим методом шляхом накладання метрівок. При цьому метрівки (1 м²) відбирають механічно на всій площі посіву в шаховому порядку через заздалегідь встановлений інтервал, який визначають за формулою:

,

де I - інтервал між метрівками, м; - площа посіву, га; n - кількість метрівок.

Щоб оцінити рівень виконання плану валового збору і урожайності, застосовують метод різниць та індексний метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод -- при аналізі виконання плану по групі однорідних культур.

Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору:

,

де П₀ і П₁ - планова і фактична посівні площі, У₀ і У₁ - планова і фактична урожайність.

На валовий збір окремої культури впливають посівна площа і урожайність. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність

(П₁ - П₀)У₀. Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У₁ - У₀)П₁.

Таблиця 3.1. Вплив факторів на валовий збір зернових культур у господарствах Барвінківського району Харківської області

2010 р.	2011 р.	Умовний валовий збір, тис. ц	В тому числі за рахунок
Посівна площа, тис. га	Ур-ість, ц/га	Вал. збір, тис. ц	Посівна площа, тис. га	Ур-ість, ц/га	Валовий збір, тис. ц		Посівних площ	Ур-сті
П0	У0	У0П0	П1	У1	У1П1	У0П1	(П1-По)У0	(У1-У0)П1
28,8	34,6	996,48	31,3	26,7	835,71	1082,98	86,5	-247,27

Проаналізувавши таблицю ми побачили, що посівна площа під зерновими культурами в 2011 році збільшилась на 2,5 тис. га. Урожайність зменшилася - на 7,9 ц/га. Валовий збір також зменшився - на 160,77 тис. ц. Також можна сказати про зменшення валового збору 2011 року від 2010 року за рахунок зниження урожайності, не зважаючи на те, що посівні площі збільшилися.

Для того, щоб визначити як змінилася фактична урожайність зернових в Барвінківському районі обчислимо індивідуальний індекс урожайності:

І= 26,7/34,6=0,772 або 77,2%

У₁ і У₀- фактична урожайність за 2010-2011 рр

Важливим завданням статистики є встановлення і пояснення взаємозв'язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ.

Зв'язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності (відповідності) або кореляції. Ця форма зв'язку характеризується тим, що кожному значенню однієї ознаки відповідає не одна, а кілька значень іншої ознаки.

Кореляційний аналіз -- це статистичне дослідження залежності між випадковими величинами. У найпростішому випадку досліджують дві вибірки, у загальному -- їх багатовимірні комплекси.

Всі явища, що існують у природі і суспільстві, перебувають у взаємозалежності і взаємообумовленості. За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два типи зв'язку : функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний) [10].

Функціональним називають такий зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує повне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції). У суспільно-економічних процесах функціональні зв'язки трапляються рідко, причому як поодинокі випадки, що відображають взаємозалежність тільки окремих сторін складних явищ.

На відміну від функціонального зв'язку кореляційний зв'язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак.

За напрямом зв'язок між кореляційними величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв'язку зміна факторної ознаки обумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна збільшується, то такий зв'язок називають оберненим. За формою зв'язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично криволінійний зв'язок визначають за рівнянням кривої лінії. Залежно від кількості досліджуваних ознак виділяють парну і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв'язок між факторною і результативною ознаками; при множинній кореляції - залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.

На урожайність сільськогосподарських культур впливають метеорологічні умови, кількість внесених добрив, сорт, строки сівби тощо, тому соціально-економічні процеси і явища формуються під впливом не одного, а багатьох факторів.

Таблиця 3.2. Вихідні дані для кореляційно-регресійного аналізу залежності урожайності зернових від затрат праці на 1 га пос. площі

Рік	Урожайність	Затрати праці на 1 га, люд.-год.	Розрахункові дані	Ух= а0 + а1х
	у	х	ху	х2	у2
2001	14,4	5,7	82,08	32,49	207,36	13,7
2002	26,6	8,0	212,80	64,00	707,56	26,4
2003	23,3	7,8	181,74	60,84	542,89	25,3
2004	14,0	5,6	78,40	31,36	196,00	13,1
2005	26,7	8,1	216,27	65,61	712,89	27,0
2006	28,1	8,2	230,42	67,24	789,61	27,5
2007	23,4	7,7	180,18	59,29	547,56	24,8
2008	21,1	7,6	160,36	57,76	445,21	24,2
2009	34,6	8,5	294,10	72,25	1197,16	29,2
2010	26,7	8,2	218,94	67,24	712,89	27,5
разом	238,9	75,4	1855,29	578,08	6059,13	238,9
в середньому	23,9	7,5	185,53	57,81	605,91	23,9

Використовуючи дані таблиці, складемо рівняння і розв'яжемо його:

Поділимо кожне рівняння на коефіцієнт при (щоб здійснити скорочення), тобто перше рівняння - на 10, друге - 75,4. Отримаємо:

Отримані дані віднімаємо між собою і отримуємо значення а₁:

0,72=0,13 =5,54

Підставляємо а₁ в одне з рівнянь:

23,89=+7,54*5,54; 23,89=+41,77; = -17,88.

Наступні данні розраховуємо за формулою:

У_х = -17,88+ 5,54*х

Значення параметрів а₀ і а₁ підставляємо в рівняння прямої і визначимо вирівняні рівні урожайності для кожного року:

y_x2002=-17,88+ 5,54*5,7=13,7

y_x2003=-17,88+ 5,54*8,0=26,4

y_x2004=-17,88+ 5,54*7,8=25,3

y_x2005=-17,88+ 5,54*5,6=13,1

y_x2006=-17,88+ 5,54*8,1=27,0

y_x2007=-17,88+ 5,54*8,2=27,5

y_x2008=-17,88+ 5,54*7,7=24,8

y_x2009=-17,88+ 5,54*7,6=24,2

y_x2010=-17,88+ 5,54*8,5=29,2

y_x2010=-17,88+ 5,54*8,2=27,5

Коефіцієнт кореляції показує, що за досліджуваний період в господарствах Барвінківського району зі збільшенням затрат праці на 1 люд-год урожайність зернових культур зростає на 5,54 ц/га.

Вибірковий коефіцієнт кореляції підлягає статистичній оцінці істотності лише тоді, коли вибіркова сукупність формується у випадковому порядку. Якщо ж принцип випадковості відбору одиниць у сукупність з будь-яких причин (наприклад, при типовому відборі) був порушений, то вибірковий коефіцієнт кореляції не можна використати для характеристики цієї ж величини в генеральній сукупності.

Визначення й кількісна оцінка взаємозв'язку між двома статистичними ознаками за допомогою парної кореляції є дієвим засобом статистичного аналізу. Проте соціально-економічні процеси і явища формуються під впливом не одного, а багатьох факторів. Наприклад, на урожайність сільськогосподарських культур впливають метеорологічні умови, кількість внесених добрив, сорт, строки сівби тощо. Кореляцію, за допомогою якої вивчається вплив на результативну ознаку двох і більше взаємопов'язаних факторних ознак, називають множинною. При вивченні множинної кореляції можна застосовувати як прямолінійні, так і криволінійні рівняння регресії.

Багатофакторні регресійні моделі надають змогу оцінювати вплив на досліджувану результативну ознаку кожного окремого зі включених в рівняння факторів при фіксованому значенні (на середньому рівні) інших внесених добрив, сорт, строки сівби тощо.

В нашому дослідженні для вивчення впливу факторів на урожайність зернових культур (у) в господарствах Барвінківського району за 2002 - 2011 рр. ми включили в кореляційну модель:

- внесення мінеральних добрив на 1 га ріллі, кг(х₂);

- затрати праці на 1 га люд. - год. (х₁).

Таблиця 3.3. Вихідні дані для кореляційно-регресійного аналізу на прикладі багатофакторної кореляційної моделі

Роки	Урожайність, ц/га	Кількість внесених мінеральних добрив на 1 га, ц. д. р	Затрати праці на 1 га, люд.-год.
	у	х1	х2
2002	14,4	5,7	11,0
2003	26,6	8,0	13,0
2004	23,3	7,8	12,5
2005	14,0	5,6	10,7
2006	26,7	8,1	13,1
2007	28,1	8,2	13,2
2008	23,4	7,7	12,6
2009	21,1	7,6	12,0
2010	34,6	8,5	15,0
2011	26,7	8,2	13,0

Виходячи з розрахунків на ПК отримали додаток, в якому:

1. Множинний коефіцієнт кореляції 0,996 - даний коефіцієнт знаходиться в межах від 0 до 1, чим він ближчий до 1 тим тісний зв'язок між факторними ознаками. В нашому випадку коефіцієнт кореляції має тісний зв'язок.

2. R^{2 =} 0,993 - множинний коефіцієнт детермінації, даний коефіцієнт коливається в межах від 0 до 1, він показує на стільки відсотків залежить урожайність зернових культур від включених в модель факторів.

Висновок: зміна урожайності зернових на 99,3% зумовлена дією кількості внесених мінеральних добрив та затратами праці, а на 0,7% - дією не врахованих факторів.

3. Рівняння регресії становить:

Ух₁х₂= -37,592+1,463*х₁+4,001*х₂ , де

а₀-вільний член рівняння, немає економічної інтерпретації;

а₁- показує, що при збільшенні х₁(внесення мінеральних добрив на 1 га на 1ц діючої речовини) урожайність зернових підвищиться на 1,463 ц/га, за умови, що інші фактори будуть на середньому рівні.

а₂- показує, що при збільшенні затрат праці на 1 га на 1 люд.-год., урожайність зернових підвищиться на 4,001 ц/га, за умови, що інші фактори будуть на середньому рівні.

4. Парні коефіцієнти кореляції: r_yx1= 0,930, r_yx2=0,990. Даний коефіцієнт коливається в межах від -1 до +1, чим він ближчий до 1 тим тісніший зв'язок між ознаками. В нашому випадку коефіцієнт кореляції характеризує тісний зв'язок результативної ознаки з факторними ознаками.

Висновок: r_yx1= 0,930 - вказує на прямий зв'язок між внесенням мін. добрив і урожайністю зернових культур; r_yx2=0,990 - вказує, що при збільшенні затрат праці підвищується урожайність, зв'язок тісний [10].

4. Шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів

Важливою складовою системи заходів, які сприяють підвищенню продуктивності, поліпшенню якості й ефективності ярої пшениці в степових районах півдня України, велике значення має правильне і раціональне її розміщення в полях сівозмін. Ця культура досить вимоглива до умов вирощування, зокрема до місця в сівозміні. Правильний добір попередників позитивно впливає на ефективність виробництва цієї культури. За сучасного рівня використання землі в лісостеповому регіоні найнебезпечнішим чинником є високий ступінь засміченості, який за своїм регресивним потенціалом та економічними наслідками перевищує інші негативні елементи землеробства - втрату родючості через ерозію, агрофізичну деградацію ґрунтів, дефіцит вологозабезпеченості, прояви ентомологічних і фітопатологічних трансгресій.

Тому в даній ситуації ключовим завданням залишається подолання шкодочинності бур'янів засобами, які б спричинили мінімальний руйнівний вплив на екологічну рівновагу виробничого сільськогосподарського середовища. Для підвищення ефективності боротьби з бур'янами хімічним способом необхідно орієнтуватися на трансформаційні тенденції, які відбуваються у видовому складі фітоценозів. Моніторинг структури видового складу бур'янів за останні 45 років показав, що за цей час присутність у посівах основних фітоценозо-утворюючих видів радикально змінилися. Під час проявів плоскухи звичайної (1 %) на початку вказаного періоду нині цей показник становить 88 %. Щодо щириці-загнутої, то розповсюдженість її зросла з 0 до 93 %, амброзії полинолистої - від 0 до 39 %. Навпаки з високих початкових позицій (72-85 %) до мінімуму (4-7 %) зведено поширеність лободи та щириці білої.

Практична сутність даної проблеми полягає в тому, що фітотоксичний спектр гербіцидів з тривалим періодом використання в землеробстві є сильно діючим чинником штучного відбору. Така реакція фітоценозу бур'янів зумовлює необхідність постійного оновлення гербіцидних речовин.

За напрямом зв'язок між корелюючими величинами може бути прямим та оберненим. При прямому зв'язку зміна факторної ознаки зумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі (наприклад, зв'язок між унесенням добрив та урожайністю сільськогосподарських культур, рівнем годівлі та продуктивністю тварин, рівнем механізації виробничих процесів та продуктивністю праці).

Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна зростає, то такий зв'язок називають оберненим (наприклад, зв'язок між урожайністю та собівартістю продукції, собівартістю продукції та рентабельністю виробництва, продуктивністю праці та собівартістю продукції).

За формою зв'язку розрізняють прямолінійні та криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.

Висновки та пропозиції

Зерно є основним енергетичним джерелом життєдіяльності людського організму. У структурі продуктів харчування зернові та зернобобові культури становлять 76%. Тому можна зробити висновок, що економіко-статистичний аналіз виробництва зернових культур є максимально актуальним для українського народу і України в цілому.

В результаті економіко-статистичного аналізу виробництва зернових культур сільськогосподарськими підприємствами Барвінківського району Харківської області за 2002 - 2011 рр. можна зробити такі висновки:

- Загальна земельна площа господарств Барвінківського району становить в 2011 р. - 41 тис. га.

- Фактична урожайність зернових в господарствах Барвінківського району в 2011 р. становить 26,7 ц/га, що є меншим за рівень 2010 р.

- В 2010 р. спостерігався найвищий рівень урожайності зернових, а саме 34,6 ц/га.

- В сільськогосподарських підприємствах Барвінківського району в 2011 р. порівняно з 2010 р. валовий збір зернових культур зменшився на 7,9 тис. ц. На зменшення валового збору вплинуло зменшення урожайності розміру зернових культур, адже посівні площі збільшилися.

Основними шляхами збільшення виробництва насіння зернових в сільськогосподарських підприємствах Барвінківського району є збільшення урожайності за рахунок:

1. Раціонального внесення органічних і мінеральних добрив. Одна тонна гною при внесенні 10 т на гектар окупається врожаєм в 1,5 рази вище, ніж при нормі 20 т не гектар. Тому, дози гною слід встановлювати диференційовано. Під основні польові культури слід вносити від 1 0 до 20 т гною на гектар. Органічні добрива потрібно вносити разом з мінеральними, що дозволяє підвищити урожайність озимої пшениці. Внесення гною збільшеними дозами не завжди буває корисним. Дози гною слід встановлювати диференційовано, в залежності від удобрюваної культури, рельєфу кожного поля.

2. Застосування високопродуктивних стійких проти несприятливих умов вирощування сортів зернових культур.

3. Вирощування зернових за інтенсивними технологіями, що дасть можливість збільшити урожайність. Правильного застосування мінеральних добрив: час і спосіб їх внесення, глибина закладення. В умовах засушливого землеробства найбільший ефект дають мінеральних добрива.

4. Дотримання технологічних заходів щодо обробітку ґрунту. Низька якість оранки, культивації і боронування знижують урожайність зернових культур, призводять до зменшення продуктивності збиральних агрегатів і збільшення втрат при збиранні врожаю.

Усе це є складовим індустріальних технологій вирощування зернових культур.

Отже, розширення виробництва зерна високої якості гарантує повне забезпечення населення країни продуктами харчування, створення вагомого експортного потенціалу сільськогосподарської продукції, економічну стабільність і незалежність держави.

Список використаної літератури

1. Горкавий В.К. Статистика: Підручник. - К.: Вища школа, 2009. - 512 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. -- 2-ге вид., доп. і перероблене. / В. Г. Андрійчук. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 624 с.

3. http://uk.wikipedia.org

4. Лихочвор В.В. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур: Навчальний посібник / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко. - Львів: Array, 2006. - 730 c.

5. Лихочвор, В.В. Зерновиробництво: навчальний посібник / В.В. Лихочвор, В.Ф. Петриченко, П.В. Іващук; Рец.Камінський В.Ф.. - Львів: Array, 2008. - 624c.

6. Горкавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика: Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 384с.

7. Статистичний щорічник України за 2004 рік. - К.: Техніка, 2005

8. Статистичний щорічник України за 2008 рік. - К.: Техніка, 2009

9. Статистичний щорічник України за 2011 рік. - К.: Техніка, 2012

10. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна, З.О. Пальян, А. А. Шустиков. - К.: КНЕУ, 2000.

11. Сметюк О.І. Оптимізація структури посівних площ і матеріальних витрат на виробництво продукції рослинництва// Економіка АПК.-2003.-№7.

12. Мачуський I.A. Економічна ефективність інформаційної системи оптимізації захисту сільськогосподарських культур // Економіка АПК. -2001. -№ 1.-С. 44-47.

13. Д. Шпаар и др. Зерновые культуры (Выращивание, уборка, доработка и использование)/ Под общей редакцией Д. Шпаара. - М.: ИД ООО «DLV АГРОДЕЛО», 2008 - 656 с.

Додаток

Таблиця

Регрессионная статистика
Множественный R	0,996
R-квадрат	0,993
Нормированный R-квадрат	0,991
Стандартная ошибка	0,606
Наблюдения	10,000
Дисперсионный анализ
	df	SS	MS	F	Значимость F
Регрессия	2	349,238	174,619	475,342	3,33862E-08
Остаток	7	2,571	0,367
Итого	9	351,809
	Коэффициенты	Стандартная ошибка	t-статистика	P-Значение	Нижние 95%	Верхние 95%	Нижние 95,0%	Верхние 95,0%
Y-пересечение	-37,592	2,275	-16,526	7,25E-07	-42,971	-32,213	-42,971	-32,213
х1	1,463	0,427	3,423	1,11E-02	0,452	2,474	0,452	2,474
х2	4,001	0,363	11,009	1,13E-05	3,142	4,860	3,142	4,860
Корреляционный анализ
	у	х1	х2
у	1
х1	0,930661621	1
х2	0,990181486	0,888674985	1

Размещено на Allbest.ru