Особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика Казахстану як суб'єкта міжнародного господарства

1.1 Геополітичне положення Казахстану

1.2 Основні події в історії розвитку та становлення країни

1.3 Основні відомості про країну

Розділ 2. Розрахунок та аналіз основних показників

2.1 Тенденція демографічного розвитку

2.2 Тенденції зміни і структура ВВП

2.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі

Розділ 3. Участь Казахстану в процесах міжнародної інтеграції та міграції, членство в міжнародних організаціях

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми: сучасний розвиток світового господарства залежить не лише від країн лідерів, що задають тенденції розвитку, а й від усього світу. Країни, що лише стають на шлях прогресивного розвитку Об'єднання інтересів та шляхів розвитку декількох країн сприяє пришвидшенню їх розвитку та інтеграції. в умовах тісного взаємозв'язку всіх країн світу, розвиток окремої економіки відбувається більш швидкими темпами, а обмін досвідом з іншими країнами покращую наукову базу цього розвитку.

Казахстан -- це країна контрастів. Поряд з пережитками минулого, набутих за існування республіки у складі СРСР, уживаються новітні технології та розвивається соціальна інфраструктура. Республіка Казахстан є найрозвиненішою країною Центральної Азії, дев'ята в світі за площею, найбільша з країн, що не має виходу до світового океану. Територія становить 2 727 300 квадратних кілометрів -- це більше, ніж Західна Європа. Казахстан -- аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Основні галузі промисловості: гірнича, чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування. У Казахстані на високому рівні розвинена гірничодобувна промисловість

Казахстан проголосив себе незалежною державою 16 грудня 1991р. Його лідер комуністичної епохи, Нурсултан Назарбаєв, став першим президентом країни, цю посаду він зберігає і сьогодні. Президент Назарбаєв підтримує суворий контроль над політикою в країні. З моменту здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку економіки, особливо її нафтогазової промисловості. Казахстан має стабільні відносини з усіма своїми сусідами.

РК також є членом Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Євро-Атлантичного партнерства та Організації Ісламського співробітництва. А також активним учасником Організації Північноатлантичного договору в аспекті Партнерство заради миру, членом Співдружності Незалежних Держав, Організації економічного співробітництва та Шанхайської організації співробітництва разом з Євразійським економічним співтовариством. Казахстан є одним з найбільш надійних партнерів Росії в СНД, він неодмінний учасник усіх інтеграційних процесів. Росія зацікавлена в розвитку передбачуваних і добросусідських відносин з цим ключовим гравцем пострадянського простору.

Мета завдання: описати країну як суб'єкта міжнародного господарства, проаналізувати її основні макроекономічні показники та визначити її місце у світі.

Предмет: особливості економіки Казахстану та його місце в світовій економіці.

Об'єкт: показники економічного розвитку країни та її зовнішньоекономічні зв'язки.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення, спостереження, порівняння, індукція, історичний та логічний методи.

Розділ 1. Характеристика Казахстану як суб'єкта міжнародного господарства

1.1 Геополітичне положення Казахстану

Зовнішньополітичною та зовнішньоекономічною діяльністю країни керує Президент Республіки Казахстан, в частині Конституційних обов'язків цими питаннями займаються Парламент і Уряд. Центральним органом державного управління, який здійснює керівництво дипломатичною та зовнішньополітичною діяльністю є Міністерство закордонних справ Республіки Казахстан.

Сучасна Концепція зовнішньої політики Республіки Казахстан базується на розробленій Президентом Н.А. Назарбаєвим Стратегії "Казахстан 2030" і здійснюється за трьома напрямками:

По-перше, співпраця з промислово розвиненими країнами світу.

По-друге, преференції з блоком південних країн на центральноазіатському просторі

По-третє, інтеграція на території пострадянського простору за сценарієм, запропонованим Н.А. Назарбаєвим в проекті "Євразійський союз"

При цьому головним завданням казахстанської зовнішньої політики є безумовна і чітка реалізація Першого пріоритету стратегії - забезпечення національної безпеки Республіки Казахстан як незалежної суверенної держави, при збереженні повної територіальної цілісності, надійного захисту її глобальних і регіональних інтересів, гармонійної інтеграції країни в систему найважливіших міжнародних політичних і економічних відносин.

Можна констатувати, що Казахстан має сприятливі геополітичні перспективи. Він має у своєму розпорядженні не тільки природними багатствами і величезні простори, а й потужні (за регіональними мірками) економічні, науково-технічні та кадрові перспективи. Казахстан проявляє наполегливе прагнення бути не спостерігачем або об'єктом, а активним учасником, суб'єктом міжнародного життя.

Нарешті, РК демонструє здатність вибудовувати довгострокову зовнішньополітичну стратегію, виробляти вигідну для країни систему зовнішньополітичних пріоритетів, виступати посередником у складних міжнародних ситуаціях, розвивати міжцивілізаційний діалог. Одночасно Астана готова підтримувати плідні відносини з країнами, які знаходяться в конкуруючих (Росія - Китай - США) і конфліктних (Іран - США, Індія - Пакистан) відносинах між собою, ставити далекосяжні геополітичні цілі і досягати їх реалізації на практиці.

Все це, у поєднанні з енергією і політичною волею казахстанського керівництва, дозволяє сподіватися на те, що Казахстан може розраховувати на гідне місце в сучасній системі міжнародних відносин. [1]

В області багатосторонньої дипломатії провідним напрямком залишається поглиблення співпраці з Організацією Об'єднаних Націй по зміцненню миру і міжнародної безпеки, забезпечення сталого розвитку планети. У цьому плані основні ініціативи і практичні дії казахстанського зовнішньополітичного відомства у взаєминах з ООН спрямовані на сприяння оптимальному реформування і максимальному адаптуванню цього універсального міжнародного Форуму до нових геополітичних умов, здатності Організації ефективно вирішувати глобальні завдання майбутнього століття. Прийнята ООН з ініціативи Казахстану спільна програма ЄЕК і ЕСКАТО для Центральної Азії СПеКа, створює сприятливі умови для реалізації цього завдання і мобілізації підтримки донорської спільноти в цій галузі.

У напрямку ОБСЄ зовнішньополітичне відомство РК переслідує дві головні завдання: максимальну залученість Казахстану та Центральної Азії в систему координат європейської безпеки та використання потенціалу ОБСЄ у справі забезпечення регіональної безпеки та вирішення економічних і екологічних завдань. [6]

Аналогічні цілі казахстанське зовнішньополітичне відомство переслідує і щодо співпраці Казахстану з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". У цьому ключі проведення спільних навчань "Центразбат - 97" ознаменувало собою прогрес у розвитку миротворчого потенціалу регіону. Цей канал співпраці з НАТО здійснюється і з іншими міністерствами і відомствами республіки.

В області міжнародної та регіональної безпеки головним завданням МЗС РК є втілення в життя ініціативи Президента Н.А. Назарбаєва по скликанню Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії (НВЗДА).

У двосторонніх відносинах зовнішня політика Казахстану принципово базується на багатовекторному, збалансованому підході. У першу чергу на зміцненні добросусідських зв'язків з найближчими сусідами - Росією, Китаєм і центральноазіатськими республіками.

При цьому особливу геополітичне значення набуває спільний проект прокладки нафтопроводу із Західного Казахстану в КНР в комплексі з розробкою родовищ в Актюбінської і Мангістауської областях. Тут політика спрямована на встановлення стратегічного партнерства через поглиблення двосторонніх відносин та розвиток інтеграції.

Також було підписано Договір про створення єдиного економічного простору між Республікою Казахстан, Республікою Узбекистан і Киргизькою Республікою. Активізувалася робота Міждержради, Рад Прем'єр-Міністрів, міністрів закордонних справ та оборони. Розвивається діяльність Центральноазіатського банку співробітництва та розвитку.

В даний час спільним завданням всіх зовнішньополітичних відомств країн - учасниць Центральноазіатського союзу є поглиблення співробітництва та активне залучення в цю орбіту інших держав Центральної Азії. Інтереси Казахстану в Закавказькому регіоні ставлять перед МЗС завдання інтенсифікації двосторонніх і багатосторонніх зв'язків.

В даний час, зовнішньополітичні відомства ведуть цілеспрямовану роботу щодо своєчасного введення в експлуатацію Транскавказького транспортного коридору через Азербайджан і Грузію, що буде мати важливе значення для країн як в геоекономічному плані, так і в політичній стратегії.

Азіатський напрямок зовнішньої політики країни - це безперечний пріоритет. Казахстан будучи одним з найбільших і авторитетних держав Азії, прагне закріпитися на найважливіших ділянках загально-континентальних процесів. У цьому зв'язку головним завданням МЗС РК стало зміцнення всебічних зв'язків і забезпечення Казахстану іміджу надійного і важливого партнера серед провідних азіатських держав.

МЗС активно нарощує співпрацю на двосторонньому та багатосторонньому рівнях з Японією, Південною Кореєю, Малайзією, Сінгапуром, Австралією та іншими країнами Азії. Арабський світ в цілому, і Близький Схід зокрема, також входять в орбіту пріоритетів казахстанської зовнішньої політики. При цьому враховується, що даний регіон є основним постачальником вуглеводневої сировини в світі.

Будуючи свої відносини з Європою, Казахстан завжди виходив з політико-економічних реалій. "Старий світ", з її значним політичним та економічним потенціалом, багатими демократичними традиціями є одним з найважливіших гарантів суверенітету і незалежності, а також проведенню в країні радикальних реформ.

Що стосується регіональної політики Казахстану в рамках СНД, то основним її змістом залишається прихильність взаємовигідної інтеграції на нових принципах між частинами колись єдиного економічного простору.

Для розвитку економічного і торгового співробітництва з зарубіжними країнами на міжурядовому рівні утворені спільні комісії з торговельного та економічного співробітництва. Останнім часом одним з ключових питань на засіданнях комісій стає розвиток співробітництва в галузі прямих інвестицій. [7]

Проводячи зовнішньоекономічну політику центральні виконавчі органи, що здійснюють її в частині своїх повноважень, виходять з того, що зміцнення зовнішньополітичного потенціалу та міжнародного авторитету республіки є найважливішими умовами стабільного економічного зростання країни.

1.2 Основні події в історії розвитку та становлення країни

Республіка Казахстан є унітарною державою з президентською формою правління. "Республіка Казахстан стверджує себе демократичною, світською, правовою та соціальною державою, вищими цінностями якого є людина, її життя, права і свободи". [8]

Історія Казахстана - це частина історії світової цивілізації. У 1465 році було створено окремий Казахське ханство, яке пережило різні етапи свого становлення і розвитку. Соціально економічний розвиток казахського суспільства призвело до приєднання Казахстану до Росії. Зароджувалися капіталістичні виробничі відносини з усіма витікаючими наслідками.

У другій половині ХІХ ст. завершилося приєднання Казахстану до Росії. Цей історичний факт має основні етапи, підсумки і проблеми. Встановився колоніальний режим. Багатий природними ресурсами, тваринницьким сировиною край приваблював російських підприємців. Намітилася тенденція зростання міст. Отримали розвиток гірничодобувні й обробні підприємства. Народжувався робітничий клас, який потім взяв участь у революціях 1905-1907, 1917 рр.

У 1918 році була встановлена Радянська влада в Республіці. Почався період розвитку Казахстану в умовах тоталітарної системи. Кінець 80-х рр. знаменував початок розпаду Радянського держави. Розвиток демократичних перетворень і процесів національного відродження характерного для республіці того часу.

Важливу роль у демократизації суспільства грала в той період законотворча діяльність Рад народних депутатів. Провідне місце в цій області обіймав Верховна Рада Казахської РСР дванадцятого скликання (з квітня 1990 р.).

У законах, прийнятих у період з 1990-1991рр. забезпечені необхідні умови для прояву свободи і гідності кожної людини. В умовах стрімкого розвалу системи державної влади й економіки країни закономірним стало введення президентського правління в Казахстані, сприяючого стабілізації політичного і економічного життя. 24 квітня 1990 Верховною Радою був заснований пост Президента Республіки Казахстан, в результаті таємного голосування їм був обраний Н.А. Назарбаев. 25 жовтня 1990 Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет Казахської РСР.

Розпад КПРС і як її частини КП Казахстану прискорили розпад СРСР. 16 грудня 1991 р. Верховна Рада проголосила державну незалежність Республіки Казахстан - демократичної держави, що володіє всією повнотою влади на своїй території, самостійно визначає і проводить внутрішню і зовнішню політику. Розпочався новий етап в історії республіки.

З набуттям незалежності Казахстан вийшов на міжнародну арену як суверенної держави. У березні 1992 р. республіка вступила в Організацію Об'єднаних Націй, стала членом Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку і т.д. Понад сто країн визнали нашу державу. Відроджуються культура і традиції народу, зростає національна самосвідомість.

Опорною точкою в розвитку і становленні незалежної і суверенної держави є Конституція Республіки Казахстан, прийнята на республіканському референдумі 30 серпня 1995.

Вона послужила базою до зміцнення правової основи державного ладу і його суспільно-політичних інститутів. "Держава є офіційним представником народу і через свої органи та інститути виражає і реалізує його волю". [8]

З дня проголошення незалежності і до 2010 року в Казахстані змінилося 9 урядів, однак керує державою весь цей час лише один президент. Казахстан має порівняно велику територію, але в той же час володіє помітними запасами природних ресурсів, різним мінеральною сировиною. Знаходячись між найбільшими державами - Росією і Китаєм, країна змушена вести виважену та збалансовану зовнішню політику. Республіка досягла значного прогресу у відносинах з державами Центральної Азії. Рівноправні відносини з центральноазіатськими державами обумовлені історично склалися культурними та етноконфесійних зв'язками. В цілому можна говорити про те, що зовнішня політика Казахстану сприяє збереженню геополітичної стабільності в регіоні, стійкості національних політичних систем країн Центральної Азії, їх соціально-економічному розвитку.

Коли радянська наддержава розпалася, Казахстану дістався величезний ядерний потенціал - четвертий у світі за своєю потужністю. Однак, країна відмовилася від ядерної бомби заради миру в усьому світі. [4]

Відразу після здобуття незалежності Казахстан підписав у числі 11 колишніх республік СРСР спільну Декларацію про цілі і принципи СНД, а потім з п'ятьма - Договір про колективну безпеку (ДКБ). 5 липня 1998 в Астані президентом Назарбаєвим і першим президентом Росії Борисом Єльциним був підписаний Договір про Вічної дружбу і співробітництво між Казахстаном і Росією.

10 жовтня 2000 в Астані главами 5 держав (Білорусь, Казахстан, Киргизія, Росія і Таджикистан) було підписано Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства. У Договорі закладена концепція тісного та ефективного торгово-економічного співробітництва для досягнення цілей і завдань, визначених Договором про Митний союз і Єдиний економічний простір.

Казахстан також став ініціатором (Алма-Ата, 2002) регулярних самітів НВЗДА - Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії, учасниками яких стало вже 20 азіатських країн, включаючи Індію і Пакистан, Ізраїль та Палестину.

26 квітня 1994 в Алма-Аті президентом Казахстану Назарбаєвим Н. А. і прем'єром Держради Лі Пеном було підписано Угоду між Республікою Казахстан і Китайською Народною Республікою про казахстансько-китайського державного кордону. Вперше в історії обох країн був проведений процес делімітації та демаркації державного кордону, який влаштував обидві сторони. До цього мільярдний Китай мав територіальні претензії до всіх своїх сусідів - СРСР, Японії, В'єтнаму та Індії та ін., Що часто призводило до прикордонних конфліктів і навіть локальних воєн.

Казахстан став ініціатором щодо врегулювання кордонів між Китаєм і суміжними країнами СНД. 26 квітня 1996 на зустрічі глав п'яти держав - Китаю, Росії, Казахстану, Киргизії і Таджикистану в Шанхаї було підписано історичну Угоду про зміцнення заходів довіри у військовій області в районі державних кордонів. Після низки зустрічей «п'ятірки» Угода переросло в ШОС - Шанхайська організація співробітництва. Також були підписані Угоди про делімітацію кордонів з Киргизією (2001), Узбекистаном (2002), Туркменією (2003) і Росією (2006).

Одним з найважливіших політичних подій сучасної історії Казахстану є перенесення столиці Казахстану з Алма-Ати в центр країни, в Акмолу (сучасна Астана) в 1997 році.

Республіка Казахстан - перша з країн Співдружності Незалежних Держав, яка здійснила реформу пенсійного забезпечення населення.

Багатовекторна зовнішня політика країни продовжена і в економічній сфері, так, наприклад, разом з нафтопроводом КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) (2004) на захід через Росію, був побудований нафтопровід ККТ (Казахстансько-Китайська Трубопровід) Кумколь - Алашанькоу на схід (2005). Казахстан бере участь і в південному нафтопроводі БТД (Баку - Тбілісі - Джейхан) на середземноморське узбережжя Туреччини (2006), підтримуваного Сполученими Штатами Америки. [5]

У 2007 році в Казахстані почався затяжний фінансова криза, яка помітно уповільнив темпи розвитку економіки. У рамках боротьби з цією кризою була проведена девальвація тенге на 20%. На межі банкрутства опинилися найбільші банки країни, багато підприємств збанкрутували. На ринку нерухомості відбулося падіння цін.

Казахстан, отримавши незалежність, поставив перед собою досягнення наступних цілей: перехід до багатогалузевий ринкової економіки, заснованої на конкуренції; завоювання гідного місця на світовому товарному ринку; надання кожної особистості економічної свободи; рівноправність перед законом та досягнення соціальної справедливості.

1.3 Основні відомості про країну

Столиця Республіки Казахстан - місто Астана. Щорічно 6 липня в Казахстані відзначається День столиці.

Казахстанський тенге - національна валюта Казахстану. Введена в обіг 15 листопада 1993 року. Назва «тенге» походить від середньовічних тюркських дрібних срібних монет «денге» або «таньга», від яких відбулися також назва російської монети деньга (півкопійки) і слово гроші. [1].

На купюрах і монетах прийнято позначення просто тенге (каз. Те?ге). У листопаді 2006 Національний банк Республіки Казахстан провів конкурс на малюнок символу тенге. З 30 тисяч представлених на конкурс малюнків 29 березня 2007 року був затверджений новий символ тенге, автори якого, Вадим Давиденко і Санжар Амерханов, отримали премію в один мільйон тенге (за що діяв тоді курсом близько $ 8000) від Національного банку Казахстану і ще п'ять тисяч доларів від казахстанського банку «Альянс».Після публікації результатів конкурсу вибухнув скандал, оскільки з'ясувалося, що новий символ тенге нічим не відрізняється від символу японської поштової служби, що використовується вже більше 120 років. [12]

Політична система країни за ці роки еволюціонувала від парламентсько-президентської форми правління до президентської моделі. Дана трансформація стала відображенням потреби держави в сильній владі. В умовах соціально-економічних труднощів і загострення внутрішньополітичної боротьби в першій половині 1990-х років тільки президентська форма правління дозволяла вирішувати різні внутрішньополітичні проблеми, з якими стикалося держава, знижувала гостроту конфліктних ситуацій, стабілізувала ситуацію в економіці.

Казахстанська валюта пережила багато чого: і кілька хвиль девальвації, і інфляцію у розмірі 30 - 61% на рік, але все-таки на прес-конференції в січні 2004 року Григорій Марченко і Анвар Сайденов висловлювали думку, що фінансова система Казахстану - найкраща серед країн СНД. [9]

Перша девальвація пройшла у квітні 1999 року, тенге знецінився на 64,6%. Друга девальвація відбулася 4 лютого 2009. [10]

Третя девальвація відбулася в лютому 2014 на тлі різкого підвищення курсів євро та долара США по відношенню до багатьох валют країн СНД. 11 лютого 2014 глава Національного банку оголосив про девальвацію тенге. У заяві було вказано, що буде встановлений новий коридор коливань курсу по відношенню до долара США від нового рівня 185 тенге за долар плюс / мінус 3 тенге. Раніше курс становив 155,5 тенге за долар США. [11]

Площа території Казахстан займає 9-е місце серед держав світу (2 млн 724,9 тис. кмІ), 2-е місце серед країн СНД (після Росії). Розташування: від східної околиці дельти Волги на заході до Алтайських гір на сході, від Західно-Сибірської рівнини і південного краю Уралу на півночі до Тянь-Шаньской гірської системи і пустелі Кизилкум на півдні країни.Межує на півночі і заході з Росією - 7548,1 км, на сході - з Китаєм - 1782,8 км, на півдні - з Киргизією - 1241,6 км, Узбекистаном - 2351,4 км і Туркменією - 426,0 км. Загальна протяжність сухопутних кордонів - 13392,6 км. Омивається водами внутрішньоконтинентальних Каспійського і Аральського морів. Казахстан - найбільша країна, яка не має виходу в Світовий океан.

Чисельність населення Республіки Казахстан становить 17439271 осіб. Займає 63-е місце в списку країн за чисельністю населення. Середня щільність населення трохи більше 6,3 осіб на кмІ (184-е місце в списку країн за щільністю населення).

Чисельність всіх національностей, що налічували не менше 200 тис. Осіб, станом на 1989, 1999, та 2009 роки (в тисячах чоловік):

Статус міста в Казахстані мають 86 населених пунктів, з них 27 мають статус мономіст, або кожен третій (32%) [1].

У містах проживає 56% населення республіки. 3 міста на першому, 38 міст на другому, 46 міст на третьому рівні адміністративного поділу. Найбільше міст в Карагандинській області - 11. У Казахстані перебувають 28 міст, з населенням, що нараховує 50 тисяч і більше жителів (на 1 січня 2012 року).[2]

Місто-мільйонер (більше 1 млн.): Алма-Ата (1 500 000) на 28 жовтня 2013 року. Найбільші міста: (від 500 тис. До 1 млн.): Астана (850400), Шимкент (709238).Великі міста: (від 100 тис. До 500 тис.):Костанай (221970), Атирау (217312), Петропавловськ (205956), Актау (181905), Теміртау (181197), Кокшетау (154036), Туркестан (153691), Екібастуз (138178), Талдикорган ( 133354), Рудний (128190), Жанаозен (103598). [3]

14 міст є обласними центрами: Актау, Актобе, Атирау, Караганда, Кокшетау, Костанай, Кизилорда, Павлодар, Петропавловськ, Талдикорган, Тараз, Уральськ, Усть-Каменогорськ, Шимкент. Два міста мають статус республіканського значення: Алма-Ата, Астана (столиця). Більшість інших великих міст є містами обласного підпорядкування: Семей в Східно-Казахстанській області; Туркестан, Кентау в Південно-Казахстанській області; Екібастуз в Павлодарської області; Рудний і Аркалик в Костанайської області; Жанаозен в Мангістауської області; Теміртау, Жезказган, Балхаш, Сатпаев, Шахтинск в Карагандинській області; Міста Каськелен в Алматинській області та Кульсари в Атирауської області є містами районного підпорядкування.

У Казахстані 59 міст, населення яких не перевищує 50 тисяч осіб. Ці міста офіційно називаються малими. З них 41 мале місто є адміністративним центром відповідних районів, що складає 68% від числа малих міст і 25% від числа сільських районів. 19 малих міст не є центрами районів: Степногірськ, Темір, Емба, Жем, Капчагай, Текелі, Чарської, Серебрянська, Курчатов, Шу, Шахтинск, Сарань, Приозерськ, Каражал, Лисаковск, Аркалик, Аксу, Казалінськ. Частина з них є містами обласного значення, частина втратила статус районних центрів в результаті злиття районів.

Загальна чисельність населення малих міст в 2012 році склала 1423445 чоловік. У дев'яності роки XX століття населення малих міст різко зменшилася. Так в результаті з 1989 по 1999 роки місто Державінськ втратив 50% населення, місто Курчатов і місто Жанатас - 43%, місто Каратау - 35%, місто Каркаралінск - 33%, місто Степняк, місто Аркалик і місто Сергіївка - 27%, місто Абай - 25% населення.

За чисельністю населення 13 малих міст не відповідають міському статусом: Державинск, Єрейментау, Степняк, Жем, Темір, Курчатов, Чарської, Каркаралінск, Казалінськ, Форт-Шевченко, Булаево, Мамлютка, Сергіївка. Найменш населений місто - Жем 1942 жителя (станом на 2012).

Розділ 2. Розрахунок та аналіз основних показників

2.1 Тенденція демографічного розвитку

Згідно з оцінкою, на кінець 2014 року, населення Казахстану становило 16993729 чоловік. За 2014 населення Казахстану збільшилася приблизно на 67 704 людини. Враховуючи, що населення Казахстану на початку року оцінювалося в 16926025 чоловік, річний приріст склав 0.40%.

Рис. 1. Чисельність населення [2]

У 2015 році чисельність населення Казахстану збільшиться на 67 975 чоловік і в кінці року становитиме 17061704 чоловік. Природний приріст населення буде позитивним і складе 123 544 людини. За весь рік народиться приблизно 282 946 дітей і помре 159401 чоловік. Якщо рівень зовнішньої міграції залишиться на рівні минулого року, то в слідстві міграційних причин чисельність населення зміниться на -55569 осіб. Тобто, сумарна кількість людей, що залишають країну (емігрантів) буде переважати над кількістю людей, що в'їжджають в країну з метою довгострокового перебування (іммігрантів).

Швидкість приросту населення Казахстану в 2015 році буде 186 осіб в день.

Рис.2. Темпи зростання населення [2]

Таблиця 1. Віковий склад населення

Вік	1999	2009
	тис. чоловік	%	тис. чоловік	%
0-4	1913	11,8	1181,9	7,9
5-9	1676,8	10,3	1473,6	9,8
10-14	1586,2	9,8	1620,7	10,8
15-19	1424,2	8,8	1374,2	9,2
20-24	1320,8	8,1	1251	8,4
25-29	1513,3	9,3	1162,4	7,8
30-34	1338,3	8,3	1099,5	7,4
35-39	1108,2	6,8	1199	8
40-44	683,3	4,2	1041,6	7
45-49	738,5	4,5	855,4	5,7
50-54	823,6	5,1	541,4	3,6
55-59	577,7	3,6	545,6	3,6
60-64	583,7	3,6	598,1	4
65-69	301,1	1,9	368,7	2,5
70 +	599,9	3,7	640	4,3

За п'ять років рівень безробіття в Казахстані з 2009 року по 2014 рік знизився на 21,2% до рівня 5,2. Всього кількість безробітних в Казахстані за 2014 склало 470,7 тис. Осіб, а кількість зайнятого населення склало 8570,6 тис. осіб.

Рис. 3. Рівень безробіття [2]

По СНД рівень безробіття Казахстану посів третє місце поступившись таким країнам як Таджикистан, де рівень безробіття склав - 4,9, Азербайджан, де рівень безробіття склав - 5,2.

В ході огляду перше місце за кількістю безробітних дісталося Південно-Казахстанської області, склавши 69,5 тис. Осіб за 2014 рік, за останні 5 років даний показник знизився на 7,32%. А кількість зайнятого населення склало 1185,7 тис. Осіб, показавши збільшення на 12,11% з 2009 року.

Таблиця 2. Тенденції зміни ВВП

Рік	Номінальний ВВП, млрд. доларів США	ВВП на душу населення, доларів США	Темпи зростання ВВП, %
2004	43.2	6920	9,6
2005	57.1	7744	9,7
2006	81.0	8699	10,7
2007	103.1	9836	8,9
2008	135.2	10897	3,2
2009	115.3	11366	1,2
2010	148.0	11301	7,3
2011	180.1	12115	7,5
2012	200.6	13112	5,1
2013	224.9	13892	5,0

Друге місце у Алматинської області кількість безробітних склала 51,4 тис., Показавши зниження на 8,65% порівняно з 2009 роком. Тут кількість зайнятого населення склало 993,1 тис. Осіб, що на 23,07% більше порівняно з 2009 року.

Третє місце за містом Алмати, всього кількість безробітних склала 4,4 тис. Осіб, що на 18,60% менше порівняно з 2009 роком. Кількість в 2014 році зайнятого населення склало 743,1 тис. Осіб, що на 13,93% більше, ніж у 2009 році.

Передостаннє місце за кількістю безробітних у Мангістауської області за 2014 кількість склала 15,1 тис. Осіб, що на 1,62% більше порівняно з 2009 роком. За 2014 кількість зайнятого населення зросла на 33,48% до 259,1 тис. Осіб порівняно з 2009 роком.

На останньому місці Атирауська область, тут по Казахстану найменше безробітних. Всього кількість безробітних склала 14,8 тис. Осіб, що на 6,42% менше порівняно з 2009 роком. Кількість зайнятого населення збільшилася на 15,45% до 279,5 тис. Осіб порівняно з 2009 роком. [14]

2.2 Тенденції зміни і структура ВВП

За роки суверенітету чисельність абсолютної більшості народів Казахстану значно скоротилася.. Чисельність німців зменшилася на 63,1%. Чисельність російського населення знизилася на 28,6%, українців - на 38,9%, татар - на 24,1%, білорусів - на 38, 7%, корейців - на 3,5%, азербайджанців - на 13,1%, поляків - на 21,1% і т. д. Знизилася також чисельність чеченців, башкирів, молдаван, інгушів, мордви, вірмен, греків, киргизів, болгар, лезгин, туркмен і абсолютної більшості інших народів Казахстану.

Таблиця 3. Етнічний склад населення

Етнос	1989	1999	2009	2011	2014
Все населення	16 600	14 955	16 005	16 442	17 160
казахи	6 536	7 971	10 099	10 527	11 244
росіяни	6 228	4 490	3 797	3 753	3 685
узбеки	332	370	457	481	521
українці	896	549	333	321	301
уйгури	185	210	223	233	246
татари	328	249	203	204	203
німці	958	356	178	180	181

В умовах інтеграції Казахстану в світовий економічний простір і прагнення зайняти гідне місце в рейтингу конкурентоспроможних країн світу особливе значення, мають індикатори, які офіційно не входять в систему показників конкурентоспроможності, прийнятих Всесвітнім економічним форумом та Інститутом розвитку менеджменту. Ці показники є критеріями для ідентифікації приналежності країни до групи індустріальних або постіндустріальних країн світу і розраховуються за сфері зайнятості населення країни. Тому порівняння показників економічної активності, зайнятості та безробіття населення в групі розвинених країн ОЕСР та Казахстані має не менше значення для оцінки реальних проблем економічного розвитку і визначення стратегічної мети і завдань держави в сфері зайнятості, ніж обчислення рейтингів.

У Казахстані на постійній основі здійснюється моніторинг містоутворюючих та великих підприємств. Це дозволяє оперативно реагувати на проблемні питання та вживати заходів щодо їх вирішення.На початок року моніторинг проводився по 114 підприємствам, в яких працюють 161 000 чоловік.

В рамках програми «Нурли Жол» планується забезпечити зайнятість близько 400 тисяч чоловік. Крім того, зайнятість казахстанців буде забезпечуватися за рахунок галузевих і державних програм, спрямованих на будівництво житла, реконструкцію ЖКГ, індустріалізацію та інших.

За дорученням президента у всіх регіонах будуть прийматися комплексні плани зайнятості населення з урахуванням актуалізації програми «Дорожня карта зайнятості 2020» в умовах економіки особливого періоду.

В умовах збереження ризику збільшення прибуття трудових мігрантів, з метою недопущення дисбалансу на внутрішньому рику праці створено робочу групу з вироблення комплексних заходів з регулювання міграційних процесів.

Таблиця 4. Частка зайнятого населення у різних сферах, у %

Назва сектору	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Сільське господарство	6.4	5.5	5.7	5.3	6.2	4.5	5.0	4.1	4.5
Гірничодобіувна промисловість	15.8	16.1	15.1	18.7	17.9	19.5	18.2	17.2	16.5
Переробна промисловість	12.0	11.7	11.5	11.8	10.9	11.3	11.4	11.3	10.8
Електропостачання	2.0	1.8	1.7	1.7	1.8	1.8	2.0	2.0	2.0
Будівництво	7.8	9.8	9.4	8.1	7.9	7.7	6.3	6.3	5.9
Торгівля	11.8	11.4	12.4	12.3	12.1	13.0	13.8	14.8	15.6
Транспорт та зв'язок	11.8	11.5	11.5	11.0	11.0	11.1	9.6	9.7	9.9
Інші послуги	32.4	32.2	32.7	31.1	32.2	30.8	33.7	34.6	34.8

2.3 Динаміка показників зовнішньої торгівлі

Експортний потенціал Казахстану має яскраво виражену сировинну спрямованість і формується за рахунок паливного, металургійного, хімічного комплексу. У структурі казахстанського експорту основну частку займають нафта та нафтопродукти (35%), кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), певна частина експорту припадає на зернові культури (9%). Основною імпортованою продукцією є машини та обладнання, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, мінеральне паливо, продовольчі товари, готові вироби та товари народного споживання.

Таблиця 5. Основні показники зовнішньої торгівлі Казахстану

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Товарооборот, млрд. дол.	45,2	61,9	80,5	109,1	71,6	89,0	126,2	136,8	131,4
Експорт, в млрд. дол	27,8	38,3	47,8	71,2	43,2	59,2	88,3	92,3	82,5
Імпорт, в млрд. дол	17,3	23,7	32,8	37,9	28,4	29,8	37,90	44,5	48,9
Торговий баланс	10,5	14,6	15,0	33,3	14,8	29,5	50,40	47,8	33,6

Структура казахстанського експорту-імпорту з року в рік зазнає змін у бік диверсифікації ділових зв'язків. Але частка торгівлі з традиційними партнерами-- країнами СНД і Балтії-- все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63% імпорту. При цьому основним торговим партнером залишається Росія. Успішно розвиваються торгові зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великою Британією, Південною Кореєю та іншими.

Таблиця 6. Темпи зростання показників

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Темпи зростання товарообороту, в %	138	137	130	135	66	124	142	108	96
Темпи зростання експорту, в %	139	137	125	149	61	137	149	105	89
Темпи зростання імпорту, в %	136	137	138	116	75	105	127	117	110
Темп зростання торгового балансу, в %	146	139	103	222	44	199	171	95	70



Рис. 4. Частка іморту та експорту [2]

У трійку головних для Казахстану експортерів традиційно входять Росія - 32,9% (1005 308,3 тис. Дол. США);на 2 місці Китай з питомою часткою 15,8% в загальному обсязі імпорту (483 781,2 тис. дол. США);на 3 сходинці - Німеччина з 160 259,3 тис. дол. США, що становить 5,2%.

Рис. 5. Частка країн імпортерів

Існують об'єктивні передумови для зміни товарної структури зовнішньої торгівлі РК в бік посилення імпортної складової товарного обміну на просторі СНД. У товарній структурі товарообігу РК основні зміни в період незалежного економічного розвитку торкнулися експортних статей, пов'язаних з поставками мінеральних продуктів, частка яких в експорті РК збільшилася з 1995-го по 2010 р майже в 2,5 рази і становить понад 75%.

Таблиця 7. Основні показники зовнішньої торгівлі Казахстана за 2014 рік (тис. дол. США)

Назва області	Товарообіг	Експорт	Імпорт
	Всього	Питома вага країни у товарообізі,%	Всього	Питома вага країни у експорті, %	Всього	Питома вага країни у імпорті, %
Всього	9 926 299,6	100,0	6 866 060,9	100,0	3 060 238,7	100,0
Країни СНД	1 995 191,5	20,1	763 864,0	11,1	1 231 327,5	40,2
З них країни ТС	1 481 957,8	14,9	422 612,8	6,2	1 059 345,0	34,6
Країни ЕврАзЭС	1 733 450,5	17,5	589 215,4	8,6	1 144 235,2	37,4
Країни поза ЕврАзЭС	261 740,9	2,6	174 648,6	2,5	87 092,3	2,8
Інші країни світу	7 931 108,2	79,9	6 102 197,0	88,9	1 828 911,2	59,8
Европа	5 049 589,3	50,9	4 292 191,2	62,5	757 398,1	24,7
Країни ЄС	4 701 622,3	47,4	3 964 951,0	57,7	736 671,3	24,1
Країни поза ЄС	347 967,0	3,5	327 240,2	4,8	20 726,9	0,7
Азія	2 484 287,8	25,0	1 648 510,6	24,0	835 777,2	27,3
Америка	355 788,1	3,6	146 252,3	2,1	209 535,8	6,8
Австралія й Океанфя	2 159,0	-	732,8	-	1 426,2	-

Основними споживачами експортується з Казахстану продукції є країни далекого зарубіжжя, на які припадає 90% всього експорту; 95% експорту мінеральних продуктів; 85,7% експорту металів і виробів з них. Товарна структура експорту відображає ситуацію в інтересах зовнішніх глобальних споживачів міжнародну спеціалізацію РК. В умовах зростаючої потреби світового ринку в мінеральних продуктах основним напрямком зміни товарної структури експорту країни є державна підтримка переробних виробництв паливно-енергетичного комплексу Казахстану та програм модернізації митного простору Білорусі, Казахстану та Росії.

Таблиця 8. Експорт на душу населення республіки Казахстан

	2008	2009	2070	2011	2012	2013
Населення, млн..чол.	15,6	16,0	16,2	16,4	16,7	19,9
Експорт РК на душу населення млн.дол. США	4571,4	2702,7	3719,7	5129,9	5184,9	5008,9
Імпорт РК на душу населення млн.дол. США	2429,4	1775	1839,5	2310,9	2664,6	2457,2

Товарна структура імпорту РК відображає існуючий незадоволений попит на споживчі товари 21,7%, товари проміжного промислового споживання 40,8% та інвестиційні товари 36,3%. Переважаючими товарними групами у структурі імпорту Казахстану є машини, обладнання, транспортні засоби 54%, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості 16%, продукція металургійної промисловості 11%.

Сформована товарна структура імпорту відображає нереалізований потенціал зміцнення взаємозв'язків з країнами СНД, що полягає у розвитку регіонального машинобудівного та хімічного комплексів. В даний час на частку країн СНД припадає 45,8%, а на частку ЄврАзЕС 40,7% загального обсягу імпорту РК. Однак потреба в продукції машинобудування та хімічної промисловості лише на 16,4 і 23,5% відповідно задовольняється за рахунок країн СНД.

2.4 Основні макроекономічні показники країни

У Казахстані спостерігається позитивна динаміка в залученні валових прямих іноземних інвестицій. Середньорічний темп зростання вкладень з 2005 по 13 роки склав 17,3%. В економіку країни залучено більше 196-ти млрд.. доларів іноземного капіталу.

Максимальний обсяг залучених валових прямих іноземних інвестицій в 2012 році досяг майже 30-ти млрд.. доларів. У 2013 році залучено 24 млрд. Це нижче показника 2012 року на 16,5%. Основними інвесторами з 2005 року по 1-півріччя 2014 були Нідерланди, США, Китай, Швейцарія, Франція і Великобританія. Якщо дивитися по галузях, то обсяги припливу інвестицій розділилися наступним чином. В професійну, наукову та технічну діяльність вкладено майже 74 млрд. доларів. У гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів - трохи більше 52-х млрд.., в обробну промисловість - понад 21-го млрд.., в торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів інвестували 16,5 млрд. Зазначу що, середньорічний темп зростання прямих інвестицій в обробну промисловість з 2005 по 2013 роки склав 43,3%. Тепер, що стосується даних за цей рік. За 1-півріччя 2014 приплив валових прямих іноземних інвестицій в економіку Казахстану склав 12,4 млрд. доларів. Основні інвестори: Нідерланди, США, Китай, Швейцарія, Франція, Великобританія.

За цей час в гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів направлено 5 млрд. доларів, у професійну, наукову та технічну діяльність - 3 млрд., обробну промисловість - 1,5 млрд., стільки ж пішло в торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів. Валовий приплив інвестицій в обробну промисловість склав 1,5 млрд. доларів. Таким чином, за останні роки спостерігається зростання валових прямих іноземних інвестицій в обробну промисловість, що, безсумнівно, є результатом проведеної роботи з реалізації першої п'ятирічки Програми індустріалізації. Як доказ: з 2005 року середньорічне зростання інвестицій в обробній промисловості майже в 2 рази більше, ніж у гірничодобувній. [19]

З 2005 року по 1 кв. 2014 року в економіку Казахстану залучено 190 млрд. Доларів США. Середньорічний темп зростання валових ПІІ з 2005 по 2013 роки становить 17,4%.

Основними інвесторами з 2005 року по 1 кв. 2014 є Нідерланди, США, Швейцарія, КНР, Франція, Великобританія.

За видами економічної діяльності за вказаний період найбільші обсяги припливу ПІІ спрямовані в професійну, наукову та технічну діяльність - $ 72100 млн. (38%), в гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів - $ 49100 млн. (26%), обробну промисловість - $ 20,8 млрд. (11%), оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів - $ 15,6 млрд. (8,2%).

Слід зазначити що, середньорічний темп зростання валових ПІІ в обробну промисловість з 2005 по 2013 роки становить 45%.

Завдяки успішній реалізації ГПФІІР, змінюється структура залучених інвестицій. Так, 71% ($ 14,8 млрд.) Всіх залучених валових інвестицій в обробну промисловість з 2005 року ($ 20,8 млрд.) Припали на роки реалізації Державної програми.

За I квартал 2014 приплив валових ПІІ в економіку Казахстану склав $ 5,8 млрд. Основними інвесторами за вказаний період є Нідерланди, США, КНР, Швейцарія, РФ, Бельгія.

За видами економічної діяльності за 1 квартал 2014 найбільші обсяги припливу ПІІ спрямовані в гірничодобувну промисловість і розробку кар'єрів - $ 2,3 млрд. (40,5%), у професійну, наукову та технічну діяльність - $ 1,5 млрд. (25,7%), оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів і мотоциклів - $ 0,7 млрд. (12,7%), обробну промисловість - $ 0,6 млрд. (11,2%).

Відтік: За період з 2005 року по 31 березня 2014 обсяг валового відтоку ПІІ з Казахстану за кордон склав $ 45800 млн., З них у 1 кварталі 2014 року - $ 232 млн. [20]

Таблиця 9. Внутрішній борг Казахстана

	Борг у млрд.дол. США
	2009	2010	2011	2012	2013
Зовнішній борг Казахстана:	112,8	118,2	125,4	136,9	148,0
Органи державного управління та Нацбанк	3,2	4,8	5,1	5,5	5,4
Інші сектори	29,8	41,2	43,1	50,5	58,2
міжфірмений борг	49,6	52,3	62,6	67,4	72,5
банки другого рівня	30,2	19,9	14,6	13,5	11,5
У % до ВВП	10,2	15,5	12,6	13,2	15,6

Казахстан має найбільший зовнішній борг перед п'ятіркою, в яку входять Нідерланди (33,8 мільярда доларів), Великобританія (22,3 мільярда доларів), Китай (16,6 мільярда доларів), міжнародні організації (12,5 мільярда доларів) і США (11,4 мільярда доларів). Цікаво, що найбільше Казахстан повинен Нідерландам, хоча в побуті великими інвесторами Казахстану називають США і Китай.

Зовнішній борг Казахстану на душу населення (без межфирменной заборгованості) за дев'ять місяців минулого року склав близько 4400 доларів. Для порівняння, ВВП на душу населення за 2013 рік, за оцінками експертів, складе 12 886 доларів. Тобто кожен третій видобутий долар ВВП падає на зовнішній борг країни.

Стаття 1 викладена в редакції Закону РК від 31.03.14 р № 182-V (введений в дію з 1 січня 2014) затверджує республіканський бюджет на 2014-2016 роки у наступних обсягах:

1) доходи - 32502255 тисяч дол.. США, в тому числі по:

податковим надходженням - 20540338 тис дол. США;

неподаткових надходжень - 642889851 тис.дол США;

надходженням від продажу основного капіталу - 41759718 дол.;

надходженням трансфертів - 11277268 тис.дол. США;

2) витрати - 35416056 тис. дол. США;

3) чисте бюджетне кредитування - 250891681 дол. США, в тому числі:

4) бюджетні кредити - 639610072 дол. США;

5) погашення бюджетних кредитів - 388718390 дол. США;

6) сальдо за операціями з фінансовими активами - 2668063031 дол. США, в тому числі:

придбання фінансових активів - 2674796143 дол. США;

надходження від продажу фінансових активів держави - 6733 тис.дол. США;

7) дефіцит - 5832755 тис.дол. США, або 2,6 відсотка до валового внутрішнього продукту країни;

8) фінансування дефіциту бюджету - 5832755 тис.дол. США.

Міжнародні резерви Казахстану, включаючи валові золотовалютні резерви (ЗВР) Національного банку та активи Національного фонду, за перший квартал 2015 зменшилися на 3,5% і склали на кінець березня 98,859 мільярда доларів, повідомив Нацбанк.

Інфляція в Казахстані в 2014 році склала 6,9 відсотка. Повідомляється, що індекс споживчих цін в Казахстані в грудні 2014 року порівняно з попереднім місяцем становив 100,5 відсотка. При цьому наголошується, що продовольчі товари в грудні минулого року подорожчали на 1,1 відсотка, індекс цін на непродовольчі товари склав 100 відсотків, а ціни і тарифи на платні послуги підвищилися на 0,3 відсотка.

Ціни на продовольчі товари за 2014 рік порівняно з груднем 2013 збільшилися на вісім відсотків, непродовольчі - на 7,8 відсотка, платні послуги - на 6,4 відсотка, ціни і тарифи на споживчі товари і послуги збільшилися на 7, 4 відсотка. У грудні 2014 року року інфляція в Казахстані склалася на рівні 0,5 відсотка. Крім даних по інфляції в Казахстані статкомітет повідомив, що в грудні 2014 року величина прожиткового мінімуму в Казахстані склала 18774 тенге, що на 1,2 відсотка більше порівняно з попереднім місяцем. За інформацією відомства, даний показник в порівнянні з груднем 2013 збільшився на 9,2 відсотка.

При цьому за звітний період золотовалютні резерви Нацбанку зросли на 0,7% (до 29,120 мільярда доларів), а активи Національного фонду зменшилися на 5,2% (до 69,739 мільярда доларів).

При цьому, за даними Нацбанку, у березні 2015 року ЗВР Нацбанку збільшилися на 0,14% (або на 40 мільйонів доларів), а активи Національного фонду скоротилися на 2,74% (на 1,964 мільярда доларів).

Інфляція в Казахстані в 2015 році прогнозується на рівні 6,1 відсотка, що нижче показника поточного року. Про це на прес-конференції повідомив заступник директора департаменту країн близького сходу та Центральної Азії МВФ Юха Кяхконен.

За прогнозами МВФ, інфляція в Казахстані до кінця 2014 року очікується на рівні 6,9 відсотка. При цьому Розенберг додав, що показники інфляції в Казахстані очікуються в діапазоні від шести до восьми відсотків в 2014-2015 роках.

Таблиця 10. Рівень інфляції у Казахстані 2005-2014 рр.

Рівень інфляції у %
2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014
6,7	7,5	8,4	18,8	9,5	6,2	7,8	7,4	6,0	6,9

Інфляція може бути пов'язана з деякими чинниками, такими як: подорожчання виробництва товарів (підвищується собівартість), збільшення транспортних витрат, для продуктів і товарів, вироблених поза РК - збільшення митних зборів, підвищення митних зборів, підвищення ціни сировини. Звичайно, зростання на деякі види продуктів триватиме у зв'язку з небувалою посухою протягом найближчих двох років, але я не можу погодитися з тим, що підвищуються тарифи на комунальні послуги та інші товари, вартість яких при виробництві не змінилася.

Розділ 3. Участь Казахстану в процесах міжнародної інтеграції та міграції робочої сили, членство в міжнародних організаціях

Республіка Казахстан підтримує дипломатичні відносини з усіма країнами ООН. Зовнішня політика Казахстану визначається президентом і пaрламентом країни і здійснюється Міністерством закордонних справ.

Основні геополітичні партнери Казахстану - Росія, Європейський союз, Китай, США і країни Близького Сходу.

Також Казахстан з 2005 року почав культурні та економічні інтеграційні процеси з тюркськими країнами, тюркськими регіонами в РФ (Якутія, Татарстан, Башкортостан, Чувашія і ін.) І КНР (Уйгурський АТ). З 2007 року в Туреччині проходить фестиваль тюркської культури.

Казахстан є членом ОБСЄ, організація - Рада тюркомовних країн, Організація Ісламського Співробітництва, СНД, ОДКБ, Індивідуальний план партнерства з НАТО, ЄАЕС ШОС, НВЗДА.

Казахстан бере участь у багатьох миротворчих операціях, казахстанські сапери знешкодили понад 5 мільйонів боєприпасів в Іраку. Крім цього, Казахстан надає фінансову допомогу та інше сприяння Киргизії, Афганістану і Таджикистану (Казахстан безоплатно постачає зброєю Збройні сили Таджикистану). Основні напрями співпраці з Росією виражаються в економічній взаємодії в рамках Митного Союзу, в політичному - в дотриманні договору про колективну безпеку, а також гуманітарними відносинами як країн-учасниць СНД. Посилюється плідну співпрацю з Китайською Народною Республікою.

Співпрацюючи в рамках СНД, уряд Казахстану з самого початку основний упор робило на економічну взаємодію, в той час як геополітично Казахстан завжди намагався бути нейтральний.

СНД (1991) за мету має: співпрацю в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; всебічний розвиток держав-учасниць у рамках спільного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції; забезпечення прав і свобод людини; співробітництво в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння; взаємна правова допомога; мирне вирішення спорів та конфліктів між державами-учасницями організації.

До сфер спільної діяльності держав-учасниць відносяться: забезпечення прав та основних свобод людини; координація зовнішньополітичної діяльності; співробітництво у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики; співробітництво в розвитку систем транспорту, зв'язку; охорона здоров'я та навколишнього середовища; питання соціальної та міграційної політики; боротьба з організованою злочинністю; співробітництво в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів.

ОДКБ (1993) - завданням є захист територіально-економічного простору країн учасниць договору спільними зусиллями армій і допоміжних підрозділів від будь-яких зовнішніх військово-політичних агресорів, міжнародних терористів, а також від природних катастроф великого масштабу.

НАТО(ИПАП) (1994) Казахстан підтримує такий вид партнерства між постійними членами альянсу НАТО і третіми країнами, які в нього не входять, який передбачає союзницькі взаємини і стратегічне військове партнерство. При цьому країни мають такий спільний план дії вважаються основними партнерами НАТО поза блоком і мають певні гарантії безпеки.

НВЗДА (2002) - міжнародний форум, який об'єднує держави азіатського континенту, який ставить перед собою завдання зміцнення взаємин і співпраці азіатських держав з метою забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.

ОБСЄ (2007) діяльність направлена на: контроль над розповсюдженням озброєнь; дипломатичні зусилля щодо запобігання конфліктів; заходи з побудови довірчих відносин і безпеки; економічна та екологічна безпека, захист прав людини; розвиток демократичних інститутів; моніторинг виборів.

Рада тюркомовних країн (2009) - міжнародна організація, що об'єднує тюркомовні держави, головною метою якої є розвиток всебічного співробітництва між державами-членами.

Митний союз (2010) основна діяльність полягає у: створенні спільного ринку товарів, єдиному митному кодексі, єдиному митному тарифі для понад 11 тисяч найменувань імпортних товарів, єдиній митній території, єдиній системі тарифного і нетарифного регулювання: технічного регламенту, єдиних нормах ветеринарного та фітосанітарного контролю.

Зона вільної торгівлі (2011) основна діяльність полягає у: заміні собою безлічі двосторонніх угод між державами, скасуванні експортних та імпортних мит для внутрішньої торгівлі, скасуванні кількості обмежень для внутрішньої торгівлі, спрощені внутрішніх кордонів країн-учасниць і прикордонного контролю на них.

Організація Ісламського Співробітництва (2011) співпраця між мусульманськими державами, спільна участь у діяльності на міжнародній арені, досягнення стабільного розвитку країн-учасниць.

Єдиний економічний простір (ЄЕП) (2012) ґрунтується на: загальних правилах конкуренції, загальній системі антимонопольного регулювання, єдиній системі регулювання держзакупівель, загальних обмеженнях по субсидіях (промисловим і сільськогосподарським), загальному ринку послуг, зобов'язанні держав не дискримінувати підприємства один одного за ознакою походження, за винятком фінансових, страхових і банківських послуг (до 2017 року), загальному ринку капіталу, наданні національного режиму інвесторам, захисті інвесторів, без створення монетарного союзу та введення єдиної валюти, загальному ринку праці, рівних соціальних правах трудящих і мігрантів, взаємному визнанні дипломів та інших документів, що підтверджують кваліфікацію працівників та ін..