Організація оплати праці

1. Підвищення матеріальної зацікавленості кожного у виявленні і використанні резервів ефективності своєї праці, виключення можливостей отримання не зароблених грошей.

2. Усунення випадків зрівняльності в оплаті праці, досягнення прямої залежності заробітної плати всіх працівників від індивідуальних і колективних результатів праці. поліпшення співвідношень в оплаті праці працівників різної категорії і професійно-кваліфікаційних груп з урахуванням складності виконуваних робіт, умов праці, пріоритетів, що склалися, в оплаті праці працівників, що враховують дефіцитність тих або інших професій, вплив різних груп що працюють на досягнення високих кінцевих результатів і конкурентоспроможність виробництва.

4 ЮРИДИЧНА ЧАСТИНА

4.1 Юридичний статус акціонерного товариства

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p., який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від інших суб'єктів права (нетовариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської Діяльності. Товариство становить собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою отримання прибутку. Всі товариства згідно із законом є юридичними особами, діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно правової форми товариства (акціонерне тощо). Статутні товариства мають й інші ознаки суб'єкта права типу підприємства, які визначені ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні". Підприємства, які стали учасниками товариств, не ліквідовуються як юридичні особи.

Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування статутного капіталу, межами відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. Згідно з першим критерієм Закон України "Про господарські товариства" розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства (класичний поділ: товариства капіталів - акціонерні товариства, особові - інші). Відповідно до другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства:

- з обмеженою відповідальністю;

- з додатковою відповідальністю;

- повні;

- командитні.

Три перші види товариств (акціонерне, з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю) створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Це статутні господарюючі суб'єкти - підприємства колективної власності. Повне і командитне товариства діють на підставі установчих договорів.

З наведеної класифікації випливає, що категорія господарюючих суб'єктів типу товариств включає в себе загальні ознаки для всіх видів товариств і особливі ознаки окремих їхніх видів, які відповідним чином закріплені в Законі України "Про господарські товариства".

Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів. Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства. Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. З визначення випливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

1. Статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам.

2. Акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу акцій акціонерні товариства і формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", іншими актами про фондовий ринок.

3. Фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права та обов'язки акціонерів визначені статтями 10 і 11 Закону України "Про господарські товариства", статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

4.Особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше - несуть ризик відповідальності) за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6-8 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", ст. 30 Закону України "Про господарські товариства"). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або купівлі продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків номінальної вартості акцій.

4.2 Нормативно - правове забезпечення роботи підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча» создано Фондом Державного майна України (наказ № 86-АТ від 20.12.1996 р.) і організацією орендаторів Маріупольського металлургійного комбіната ім.Илліча: протокол засідання зборів уповноважених Организації арендаторів №6 від 30.11.1996р шляхом змінення суб'єкта предприємницької діяльності Арендного предприємства «Мариупольскій Металлургийний комбінат ім.Илліча» згідно до Закону України «Про приватизацію цілостних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів що здані в аренду». Іншими нормативними документами.

Товариство є коммерційною организацією, що здійснює свою деяльність на основі професіональної самостійності, господарчого розрахунку і самоокупаємості. Товариство створено на безмежний строк.

В процесі своєї діяльності керівники будь-якого підприємства повинні керуватися нориативними документами, до яких належать законодавчі та нормативні акти, основні з яких наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Нормативні документи з ведення господарської діяльності на підприємстві

Документ	Зміст документа	Де використовується
1	2	3
1. Конституція України від 28.06.1996р.	Визначає основні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.	В процесі здійснення господарської діяльності.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436 .	Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.	Бухгалтерський облік і аналіз
3. Цивільний кодекс України. ЗУ від 16.01.2003р. №435	Регулюються особисті майнові та немайнові відносини, засновані на юридичній рівності вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.	При виникнення майнових і немайнових відносин у процесі здійснення господарської діяльності.
4. Кодекс законів про працю України від 10.12.2002р. №322	Визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці	В питаннях, що стосуються трудових відносин на підприємстві.
5.Кодекс про адміністративні праворушення від 7.12.1984р. №8073	Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і Законів України.	Охорона прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням
6. Закон України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992 № 2460 - (зі змінами і доповненнями).	Цей Закон визначає права та обмеження при утворенні громадських організацій, принципи утворення, діяльності та припинення їх діяльності, правові основи діяльності та права і обов'язки учасників.	В процесі здійснення господарської діяльності
7. Закон України від 16.07.99. р. № 996- "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (зі змінами і доповненнями).	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.	Для бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
8. Про затвердження типових форм первинного обліку: наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №352	7. Про затвердження типових форм первинного обліку: наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №352	7. Про затвердження типових форм первинного обліку: наказ Міністерства статистики України від 29.12.1995р. №352
9. П(с)БО - наказ Мінфіну України від 31.03.1999р.	Детально роз'яснено кожний етап бухгалтерського обліку	Для бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності
10.Закон України «Про інформацію» від 2.10.1992 № 2657 - (зі змінами і доповненнями)	Закон встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.	В процесі здійснення господарської діяльності
11. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05.07.1994 № 80	Закон регулює відносини у сфері захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах.	Регулюються відносини органів державної влади,органів місцевого самоврядування та контроль із субєктами господарювання.
12. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992р. №2694 (зі змінами і доповненнями)	Визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя, здоров'я у процесі трудової діяльності.	В процесі трудової діяльності.
13. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 14.10.2005р. №41	Визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.	Регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування та контроль із субєктами господарювання.
14. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95 - ВР (зі змінами і доповненнями).	Визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання.	Регулює трудові відносини на підприємстві щодо оплати праці.
15. Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. №504/96 - ВР (зі змінами і доповненнями).	Встановлює державні гарантії, права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.	В питаннях, що стосуються трудових відносин на підприємстві.
16. Закон України «Про власність» від 7.02.1991р. №697 (зі змінами і доповненнями).	Визначення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково - технічного та культурного потенціалів країни для підвищення рівня життя її народу.	При регулюванні питань власності.

Перелічені нормативно - правові документи дають можливість ефективно здійснювати управління підприємством, а саме регулювати господарські відносини, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності, регулювати майнові та немайнові відносини, відносини, що виникають між керівництвом підприємства та працівниками. Все це дає можливість уникати правопорушення які передбачені законодавством України.

4.3 Нормативна-законодавча база статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам

До нормативної бази, яка регулює подання статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам, відносяться Конституція України, Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Наказ Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», Наказом Держкомстату від 05.10.2006 № 466, що зареєстрований в Міністерстві юстиції 18.10.06 за № 1121/12995 зміни до Інструкції зі статистики кількості працівників, Наказ Державного комітету статистики України від 20 листопада 2006 року N 524 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2006 р. за N 1249/13123 Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-РС "Звіт про витрати на утримання робочої сили", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам" та інші нормативні акти.

Так, наказом Держкомстату від 05.10.2006 № 466, що зареєстрований в Міністерстві юстиції 18.10.06 за № 1121/12995 внесено зміни до Інструкції зі статистики кількості працівників (далі - Інструкція). Метою цих змін є поліпшення якості даних та інформаційного забезпечення статистики праці на регіональному рівні.

Пункт 1.2 інструкції містить положення щодо порядку подання форм державних статистичних спостережень юридичними особами та відокремленими підрозділами (філії, відділення, представництва). Зокрема передбачено, що вони подають звітність за своїм місцезнаходженням включно з даними про відокремлені та структурні підрозділи, що знаходяться на цій же території. За відокремлені підрозділи, що не наділені повноваженнями щодо обліку нарахування заробітної плати звіти складає юридична особа (головне підприємство) та надає їх територіальним органам державної статистики за місцем знаходження кожного підрозділу.

Запропоновані зміни до цього пункту стосуються юридичних осіб та відокремлених підрозділів (далі - підприємства), що мають структурні підрозділи, які здійснюють виробничу діяльність на іншій адміністративній території (місто обласного значення, район) або відрізняються за видами економічної діяльності і у яких зайнята вагома частка (30% і більше) працівників підприємства. Для таких підприємств передбачено обов'язкове складання та подання звітності з праці органам державної статистики за місцезнаходженням підприємства по кожній адміністративній території, де розташовані структурні підрозділи, або виду економічної діяльності відповідно. Прийнятим може бути також варіант коли звіти надаються безпосередньо до територіальних органів державної статистики за місцем знаходження структурних підрозділів.

Слід зауважити, що базовими методологічними документами для складання форм держаних статистичних спостережень з праці залишаються Інструкція зі статистики кількості працівників та Інструкція зі статистики заробітної плати.

В свою чергу, нові інструкції містять положення щодо порядку, особливостей заповнення та методології визначення конкретних показників у звітах за формами № 1-ПВ термінова-місячна та № 1-ПВ термінова-квартальна з метою забезпечення якості статистичної інформації щодо кількісних та якісних характеристик працівників, розмірів їхньої оплати праці та своєчасності її виплати, а також робочого часу.

11.01.2004 р. набув чинності П(с)БО-26 «Виплати працівникам», що «....визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками». Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються роботодавцями - підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ)

Згідно П(с)БО 26 «Виплати працівникам» до виплат працівникам відносяться:

1. Поточні виплати працівникам:

- поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

- нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов'язанням.

- виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням у тому періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

- премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

Виплати при звільненні

- зобов'язання щодо виплат при звільненні визнається у разі, якщо підприємство має невідмовне зобов'язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні за власним бажанням згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою.

- Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, у якому виникають зобов'язання за такими виплатами.

-Виплати при звільненні, що не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців після дати балансу, обчислюються за теперішньою вартістю з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.

- Якщо звільнення за власним бажанням відбуватиметься за пропозицією підприємства із зобов'язанням здійснити виплати при звільненні, то оцінка таких виплат здійснюється з урахуванням кількості працівників, які, як очікується, приймуть таку пропозицію.

Виплати по закінченні трудової діяльності

- Зобов'язання та активи, пов'язані з виплатами по закінченні трудової діяльності, обліковуються за кожною програмою виплат по закінченні трудової діяльності.

- Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов'язанням у періоді, протягом якого працівники виконували роботу.

-Відрахування за програмою з визначеним внеском, що не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, обчислюються за теперішньою вартістю з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.

- Зобов'язання за програмою з визначеною виплатою визначається в сумі теперішньої вартості зобов'язання за такою програмою на дату балансу та не визнаних згідно з пунктом 19 Положення (стандарту) 26 актуарних прибутків (за вирахуванням не визнаних актуарних збитків), яка зменшується на вартість раніше виконаних працівниками, але ще не визнаних робіт і на справедливу вартість на дату балансу активів програми, якими буде погашатися це зобов'язання. Теперішня вартість зобов'язання за програмою з визначеною виплатою обчислюється з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.

Якщо визначена в такому порядку величина має від'ємне значення, то вона визнається активом за нижчою з двох величин:

у сумі, визначеної в абзаці першому цього пункту;

у сумі невизнаних актуарних збитків, вартості раніше виконаних працівниками робіт і теперішньої вартості економічних вигод у формі відшкодувань з програми або зменшень майбутніх внесків до програми.

- Витрати за програмою з визначеною виплатою визнаються в сумі вартості поточних робіт, виконаних працівниками, витрат на відсотки за програмою, визнаних актуарних збитків, визнаної вартості раніше виконаних працівниками робіт, збитку (за вирахуванням прибутку) від скорочення програми з визначеною виплатою або остаточних розрахунків за нею, яка зменшується на суму очікуваного прибутку від активів цієї програми, на суму, яка підлягає відшкодуванню підприємству за програмою, і на суму визнаних актуарних прибутків.

Якщо визначена в такому порядку величина має від'ємне значення, то вона визнається іншим операційним доходом.

- Протягом звітного року витрати на відсотки за програмою обчислюються як добуток ставки дисконту, визначеної на початок звітного року, та теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою.

- Актуарні прибутки (збитки) визнаються за кожною програмою з визначеною виплатою, виходячи з перевищення накопичених за період з початку програми невизнаних актуарних прибутків (збитків) на кінець попереднього звітного періоду над більшою з таких величин:

а) 10 відсотків теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою на цю дату;

б) 10 відсотків справедливої вартості активів програми на цю дату.

Сума актуарних прибутків (збитків) звітного періоду визначається діленням цієї величини на очікуваний середній строк роботи, що залишився до досягнення працівниками, охопленими цією програмою, пенсійного віку.

- Вартість раніше виконаних працівниками робіт визнається рівномірно протягом середнього періоду до дати, з якої виплати стають гарантованими за умовами програми з визначеною виплатою. У разі започаткування програми з визначеною виплатою або внесення змін до неї вартість раніше виконаних працівниками робіт, яким виплати вже гарантовано, визнається у періоді, у якому започатковується така програма або набувають чинності зміни до неї.

- Прибуток (збиток) від скорочення програми з визначеною виплатою або остаточного розрахунку за такою програмою визначається в сумі зміни теперішньої вартості зобов'язання за програмою, зміни справедливої вартості активів програми, невизнаних актуарних прибутків (за вирахуванням невизнаних актуарних збитків) і невизнаної вартості раніше виконаних працівниками робіт.

- Прибуток (збиток) від скорочення програми з визначеною виплатою та остаточного розрахунку за такою програмою визнається після переоцінки зобов'язань і пов'язаних з ними активів програми з урахуванням актуарних припущень на дату скорочення програми чи остаточного розрахунку.

- Очікуваний прибуток від активів програми з визначеною виплатою дорівнює зміні справедливої вартості цих активів, утримуваних протягом звітного періоду, з урахуванням фактичних внесків і виплат.

- Для визначення теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою та відповідної вартості поточних робіт, виконаних працівниками, а за необхідності, і вартості раніше виконаних працівниками робіт, підприємство кожний період, у якому працівники виконують роботу, розглядає як такий, що приводить до виникнення у працівників права на додаткову виплату у майбутньому, а кожна така виплата для визначення остаточного зобов'язання обчислюється окремо.

- Для визначення вартості поточних робіт, виконаних працівниками, а за необхідності, і вартості раніше виконаних працівниками робіт загальна сума зобов'язань за програмою з визначеною виплатою розподіляється між періодами виникнення такого зобов'язання (тобто між періодами, у яких працівники виконували роботу, за які вони отримують право на виплати при звільненні). Для розподілу застосовується прийнята підприємством методика розрахунку суми виплат за програмою з визначеною виплатою.

Якщо виконання працівниками робіт у наступні роки приведе до зростання суми виплат порівняно з попередніми роками, підприємство відображає такі виплати на прямолінійній основі з дати, з якої виконана працівниками робота приведе до виплат за програмою з визначеною виплатою (незалежно від впливу подальшого виконання ними робіт на розмір виплат), до дати, з якої подальше виконання робіт не приведе до значної суми майбутніх виплат за програмою з визначеною виплатою, крім випадків підвищення заробітної плати в майбутньому.

- Теперішня вартість зобов'язання за програмою з визначеною виплатою та справедлива вартість активів цієї програми визначаються з такою регулярністю, щоб відображені у фінансовій звітності суми зобов'язання, активу і витрат (доходів), пов'язаних з такою програмою, суттєво не відрізнялися від сум зобов'язання, активу і витрат (доходів), визначених на дату балансу з урахуванням змін в актуарних припущеннях.

- В актуарних припущеннях використовуються такі демографічні і фінансові показники, зокрема: смертності (як під час трудової діяльності, так і після її завершення); плинності кадрів, непрацездатності, передчасного виходу на пенсію; частки учасників програми, які мають утриманців, з правом на отримання виплат; звернень за медичним обслуговуванням; ставки дисконту; майбутніх рівнів заробітної плати та виплат по закінченні трудової діяльності; майбутніх витрат на медичне обслуговування; очікуваного рівня прибутковості активів програми.

- Для визначення теперішньої вартості зобов'язання за програмами виплат по закінченні трудової діяльності ставка дисконту обчислюється із застосуванням ринкової ставки доходу за високоліквідними корпоративними облігаціями на дату балансу. У разі відсутності активного ринку корпоративних облігацій використовується відсоткова ставка доходу за довгостроковими державними облігаціями на дату балансу. При цьому обираються облігації, валюта та строк погашення яких відповідають валюті та прогнозованому строку погашення зобов'язання за кожною програмою.

- Програми виплат за участю кількох роботодавців розглядаються як програми з визначеною виплатою або з визначеним внеском відповідно до умов програми. У разі відсутності достатньої інформації щодо розподілу між роботодавцями активів, зобов'язань, витрат і доходів за програмою виплат за участю кількох роботодавців, зобов'язання і витрати за такою програмою визначаються і визнаються у порядку, передбаченому для програми з визначеним внеском.

Інші виплати працівникам

- Зобов'язання щодо виплат інструментами власного капіталу підприємства визначаються і визнаються згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року N 559, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 року за N 1050/6241.

- Інші довгострокові виплати працівникам визнаються зобов'язанням через створення на дату балансу забезпечення в сумі теперішньої вартості цього зобов'язання на дату балансу за вирахуванням справедливої вартості на дату балансу активів програми, якими буде погашатися це зобов'язання. Обчислення теперішньої вартості зобов'язання за іншими довгостроковими виплатами здійснюється відповідно до пунктів 24 - 28 Положення (стандарту) 26.

Витрати на інші довгострокові виплати працівникам визначаються в сумі вартості поточних робіт, виконаних працівниками, витрат на відсотки за програмою, актуарних збитків (за вирахуванням актуарних прибутків) і збитків (за вирахуванням прибутків) від скорочення програми або остаточних розрахунків за нею, зменшеної на суму очікуваного прибутку від активів програми, на суму визнаного активом права на відшкодування і на суму вартості раніше виконаних працівниками робіт. Актуарні прибутки (збитки) та вартість раніше виконаних працівниками робіт визнаються у періоді їх виникнення.

Якщо визначена в такому порядку величина має від'ємне значення, то вона визнається іншим операційним доходом.

Такі виплати повинні здійснюватися відповідно до спеціальних програм, законодавча база для яких у цей час тільки розробляється (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2 Нормативні акти які регулюють виплати працівникам й утримань із заробітної плати

№ п/п	Виплати	Нормативні акти
1	2	3
1	«Нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов'язанням» і відображається по кредиту рахунок 66 «Розрахунки по оплаті праці»	П.6 ПБО-26, Інструкція №291
2	«..Виплати за невідпрацьований час, які не підлягають нагромадженню, визнаються зобов'язанням у тім періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті»	П. 7 ПБО -261
3	Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, у якому виникають зобов'язання по таких виплатах, якщо підприємство зобов'язується звільнити працівника до досягнення їм пенсійного віку або надати виплати при звільненні за власним бажанням працівника відповідно до законодавства або контракту	П. 9, П. 10 ПБО -26
4	Заробітна плата й інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданню послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до об'єкта конкретних витрат, і суми нарахованих на таку зарплату страхових внесків визнаються прямими витратами й відображаються по дебету рахунку 23 «Виробництво»	П. 13 ПБО -16, Інструкція №291
5	Оплата праці апарата управління цехами, ділянками й т.п., а також оплата праці загальновиробничого персоналу, і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків належать до загальновиробничих витрат і відображаються по дебету рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»	Пп.15.1, пп. 15.7 ПБО -16, Інструкція №291
6	Оплата праці апарата управління підприємством і іншим загальногосподарським персоналом і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків визнаються адміністративними витратами й відображаються по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати»	П. 18 ПБО -16, Інструкція №291
7	Оплата праці й комісійні винагороди продавцям, торговельним агентам і працівникам підрозділів, що забезпечують збут, і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків відносяться до витрат на збут і відображаються по дебету рахунку 93 «Витрати на збут»	П. 19 ПБО -16, Інструкція №291
8	Оплата праці працівників соціально-культурної сфери підприємств і суми нарахованих на таку оплату праці страхових внесків класифікуються як інші операційні витрати й відображаються по дебету рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності»	П. 20 ПБО - 16, Інструкція №291
9	Інформація про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового складу підприємства) по оплаті праці узагальнюється на рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці»	Інструкція №291
10	По кредиту рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» відображаються: - нарахована працівникам підприємства основна й додаткова зарплата; - премії; - допомога з тимчасової непрацездатності; - інші нарахування. По дебету рахунку 66 відображаються суми: - виплаченої заробітної плати, премій, посібників і ін.; - утриманих податків, платежів по виконавчих документах; - вартість виданих працівникові в рахунок заробітної плати матеріалів, продукції або товарів; - інші утримання із сум оплати праці персоналу	Інструкція №291
11	Нараховані, але не отримані персоналом у встановлений строк суми по оплаті праці відображаються по дебету субрахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» і кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами»	Інструкція №291
12	Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівнику, а також по видах виплат і втримань	Інструкція №291

Висновки

Українське законодавство в цілому задовольняє потреби підприємств во всіх областях їх діяльності. Головною проблемою законодавства є його невпорядкованість. Багато питань дублюються в різних законодавчих актах, або взагалі по різному трактують одні і ті самі питання. Правові акти занадто багаті різними доповненнями і уточненнями, погано працює механізм судових прециндентів, також є проблема частої зміни законодавчої бази.

Пропозиції:

1. Провести ревізію українського законодавства і привести його до одного знаменника.

2. Систематизувати форми статистичної і спеціальної звітності.

3. Спростити систему звітності , зробити її менш громіздкою і більш прозорою.

4. Передати право регулювання до одних рук.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Основна проблема організації оплати праці в сучасних умовах полягає у встановленні адекватною ринковим відносинам системи оплати праці. Вирішити дану проблему досить складно, оскільки стара система організації нормування і оплати праці зруйнована, а нова ще, як правило, не створена. Існуючі системи організації оплати праці засновані на старих принципах її організації, що не відповідає сучасним вимогам. Для побудови нової системи організації оплати праці необхідно вивчити існуючі форми і системи оплати праці як в Україні так і за кордоном.

Застосування тих або інших систем оплати праці залежить від багатьох чинників. Вивчення цих чинників дозволяє вибрати адекватну форму або систему оплати праці для конкретного підприємства. Крім того, вивчення зарубіжного досвіду також є корисним для встановлення принципів, форм і систем оплати праці в ринкових умовах.

Бухгалтерська служба організації повинна забезпечувати: правильне і своєчасне нарахування заробітної плати і видачу її у встановлені терміни; розподіл сум нарахованої заробітної плати по центрах (напрямам) витрат; правильне і своєчасне утримання прибуткового податку з оплати праці і перелік його в податковий орган; правильне нарахування і своєчасний перелік обов'язкових платежів до державних позабюджетних фондів.

Заробітна плата ? це основна частина коштів, що направляються на споживання, що є часткою доходу (чисту продукцію), що залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між працівниками відповідно до кількості і якості витраченої праці, реальним трудовим внеском кожного і розміром вкладеного капіталу.

Практика переходу до ринкової економіки висунула два основних типу організації заробітної плати на підприємствах: тарифний і безтарифний.

Найбільш поширеним і у відомому сенсі традиційним є тарифний спосіб організації заробітної плати. Усередині нього найбільш ефективна організація заробітної плати на основі Єдиної тарифної сітки. Тарифний тип організації заробітної плати переважно для працівників тим, що він припускає встановлення умов оплати до початку процесу виробництва і не пов'язаний безпосередньо з кінцевими результатами діяльності. Безтарифний варіант організації заробітної плати, навпаки, переважно для працедавця, оскільки оплата працівникові проводиться після того, як стає відомий кінцевий результат діяльності.

У відсутність ефективного загальнодержавного механізму захисту заробітної плати від інфляції, організація заробітної плати на підприємстві повинна передбачати внутрішньофірмовий механізм її індексації, що дозволяє зберігати і підтримувати стимулюючу функцію заробітної плати.

Виконання заробітною платою своїх функцій реалізується через її організацію. Через організацію заробітної плати досягається компроміс між інтересами працівника і працедавця, сприяючий розвитку відносин соціального партнерства між двома рушійними силами ринкової економіки.

Організація оплати праці на підприємствах включає, перш за все, встановлення умов (норм) оплати праці за роботу в межах певних трудових обов'язків (норм праці): мінімальної тарифної ставки, тарифної сітки (схеми), диференціація ставок (окладів) по складності, диференціація ставок (окладів) по місцю працівників у виробничому процесі, диференціації оплати по тяжкості і інтенсивності праці. На підприємствах необхідно також визначити умови оплати за роботу понад норму праці (трудових обов'язків), доплати за поєднання професій, за роботу з меншою чисельністю працівників, премії за високу якість роботи, за економію різних видів ресурсів і т.п. До умов відноситься також і ряд гарантійних і компенсаційних виплат працівникові працедавцем.

Крім встановлення умов оплати в організацію заробітної плати входять також нормування праці і застосування різноманітних систем оплати, що встановлюють зв'язок між умовами оплати і нормами праці, з одного боку, і результатами праці кожного працівника ? з іншою. Вибір систем оплати не є довільним. Кожна система оплати ефективна тільки в тому випадку, якщо вона відповідає конкретним умовам (технічним, організаційним, економічним, соціально-психологічним і т.д.).

Вибір систем оплати цілком і повністю є прерогативою працедавця.

Головними вимогами до організації заробітної плати на підприємстві і відповідно критерієм її ефективності є забезпечення реального зростання заробітної плати при зниженні її витрат на одиницю продукції і гарантія підвищення оплати праці кожного працівника у міру зростання ефективності діяльності підприємства в цілому.

Головним чинником стабільного розвитку суспільства є посилення матеріальної зацікавленості працівників в підвищенні результативності діяльності на основі забезпечення тісного взаємозв'язку розмірів доходів трудящих з кількістю і якістю витраченої ними праці.

У роботі ми розглянули процес формування заробітної плати на прикладі металургійного підприємства ВАТ «ММК ім. Ілліча»

На комбінаті широко застосовуються різні види доплат, що дозволяє достатньою мірою стимулювати працівників на освоєння складних і важких і особливо важких робіт. Сюди відносяться доплати за шкідливі умови праці, за роботу в святкові і вихідні дні, нічний час, за поєднання професій і керівництво бригадою, за чергування і ін.

Достатньо ефективно діє на комбінаті диференціація оплати праці робочих. Це досягається використання відповідних розрядів (від 1 до 6), що дозволяє кваліфіковано оцінити працю різних професій і стимулює працівників на підвищення своєї кваліфікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Кодекс законiв про працю України, затверджується Законом N 322-VIII вiд 10.12.71 зі змінами та доповненнями // ВВР, 1971, додаток до N 50, ст. 375

Закон України від 24.03.1995р. №108./95-ВР “Про оплату праці”, зі змінами і доповненнями. // w. ww. liga. net.

Закон України «Про аудиторську діяльність» // Галицькі контракти. - 1993.- №23.

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-XIV // Уряовий кур`єр 1999, №162 від 01.09.99.

Закон України «Про оподатковування прибутку підприємств» від 22.05.97. р. №283/97-ВР // Відомісті Верховної Ради (ВВР) ; 8 від 29.01.2003р

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 року №2240-ІІІ // w.ww. liga. net.

Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 25.03.2005 N 2505-IV (2505-15)

Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій” від 9 грудня 2002 року №1012. // w.ww.zakon.rada.gov.ua.

П(с)БУ 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99 № 391/3690 // w.ww.zakon.rada.gov.ua.

П(с)БУ 26 “Виплати працівникам” Наказ від 28.10.2003 № 601 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2003 р. за № 1025/8346 // w.ww.meta.com.ua.

Наказ Державний комітет статистики України 13.01.2004 N 5 «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за N 114/8713 // w.ww.meta.com.ua.

Наказ Державний комітет статистики України N 244 від 06.07.98 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань працевлаштування й зайнятості населення та Інструкції щодо їх заповнення» // w.ww.liga.net.

Наказ Державний комітет статистики України від 19 вересня 2005 року N 275 Про затвердження форми державного статистичного спостереження з праці // w.ww.liga.net.

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 р. N 420 Інструкція щодо заповнення форми звітності N 5-ПН "Звіт про прийнятих працівників" // w.ww.zacon.rada.gov.ua.

Наказ Державний комітет статистики України від 14 серпня 2002 року N 309 ро затвердження форми державного статистичного спостереження з питань травматизму на виробництві та Інструкції щодо її заповнення

Наказ Державний комітет статистики України від 5 жовтня 2004 року N 542 Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці" // w.ww.zacon.rada.gov.ua.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. №439 “Про затвердження порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травми, не зв'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації”. // w.ww.meta.com.ua.

Постановления Кабинета Министров Украины от 08.02.95г. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»; от 24.02.97г. №185; от 28.06.97г. №651; от 30.07.99г. №1398. // w.ww.zacon.rada.gov.ua.

Абрамов В.М., Данюк В.М., Колот А.М. та ін. Нормування праці.-К.. 1995. -208с.

Аудит: Підручник для вузів / В.І. Подільского - 2-е вид. Пере раб. И ДОП. - М.: Юнити - Дана, 2000 - 655с.

Аудит: Учбовий посібник / Данилевський Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2000. - 544с. (СЕРИЯ “Академія бухгалтера и менеджера”).

Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.:А.С.К., 2000. -692с.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. За ред. проф.. Ф.Ф.Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000 - 608с.

Бычин Б.В., и др. Организация и нормирование труда: Уч.пособ для вузов. - М.: изд. «Экзамен», 2003 - 464с

Генкин Б.М. Экономика и социология труда.-М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999.-384с.

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку .- К.: А.С.К., 2001 р.- с. 266

Давидов Г.М. Аудит: Навч. Пособ. - 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. - 363с.

Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине с использованием национальных стандартов. - К.: А.С.К., 2001 г.- с. 850

Завіновська Г. Т. Економіка праці -- К.: КНЕУ, 2000, -- 200 с.

Контроль і ревізія: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. - Вид. 2-е, допю і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2000. - 512с.

Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.- К.: КНЕУ,2001.-334с.

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти - Львів: Піча Ю.В.: “ Каравела “, Львів: “ Новий Світ - 2000 “, 2002 - 504с.

Лахтионова Л.А.Фінансовий аналіз суб`єктів господарювання: Монографія -К.:КНЕУ,2001.-380С.

Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. -Луганськ: Промдрук ДСД “Лугань”, 2000.

Рофе И.А., Ерохина Р.И., Пшеничный В.П., Стрейко В.Т. Экономика труда. - М.: Изд-во «МИК», 2001.-302с.

Рофе А.И Организация и нормирование труда: Уч.пособ для вузов. - М.: изд. «МИК», - 2001. - 368 с.

Мучник М.М. Технология автоматизации ввода и обработки отчетных данных. - Корпорат. системы. - 2002 г. - №1-с. 55-57

Сопко В. Бухгалтерський облік: навч. Посібник.-3-тє вид., перероб. і доп.-К.: КНЕУ,2000.-578с.

Сборник систематизированного законодательства “Труд и зарплата”// ”Бухгалтерия”.-2001.-№35(450).-27 августа.

Чернелевський Л.М, Беренда Н.І. Аудит. Посібник. - К.: Міленіум. 2002 - 466с.

Экономика труда, под ред Волина - М.: изд «Экзамен», - 2003г. - 736с.

Додаток В

Основні форми статистичної звітності по праці

Назва форми	Періодичність	Термін подання	Хто звітує	Нормативні акти
Форма №1-ПВ "Звіт з праці"	місячна	не пізніше 7 числа після звітного періоду	підприємства, установи, організації (крім малих підприємств, визначених за статистичним цензом)	Накази Державного комітету статистики №5 від 13.01.2004; №472 від 11.09.2004; №236 від 12.08.2005
Форма №1-ПВ "Звіт з праці"	квартальна	не пізніше 7 числа після звітного періоду	підприємства, установи, організації (крім малих підприємств, визначених за статистичним цензом)	Накази Державного комітету статистики №236 від 12.08.2005
Форма №3-ПВ "Звіт про використання робочого часу"	квартальна	не пізніше 7 числа після звітного періоду	підприємства, установи, організації (крім малих підприємств, визначених за статистичним цензом)	Наказ Державного комітету статистики №224 від 21.06.2003
Форма №6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їх якісний склад та професійне навчання"	річна	не пізніше 31 січня року, наступного за звітом	підприємства, установи, організації (крім малих підприємств, визначених за статистичним цензом)	Наказ Державного комітету статистики №275 від 19.09.2005
Форма №1-ПВ "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці"	річна	не пізніше 31 січня	підприємства(організації)	Наказ Державного комітету статистики України від 5 жовтня 2004 року N 542

Додаток Г

Форми звітності по праці додаткові

Назва форми	Періодичність	Термін подання	Хто звітує	Нормативні акти
Форма №1-РС «Звіт про витрати на утримання робочої сили»	Поштова раз на 2 роки	не пізніше 7 березня	підприємства, установи, організації	Наказ Державного комітету статистики України від 28.09.2001 №398
Форма №3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках»	Поштова-місячна	28 числа	підприємства, установи, організації	Наказ Державного комітету статистики України від 06.07.98 №244
Форма №4-ПВ «Звіт про виконання норм виробітку і стан нормування праці»	річна	9 грудня	промисловими підприємствами, будівельними організаціями, транспорту, радгоспами та іншими	Наказ Державного комітету статистики України від 26.09.96 №283
Форма №4-ПН «Звіт про вивільнення працівників»		За 2 місяці до вивільнення	підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності	Наказ Державного комітету статистики України від 06.07.98 №244
Форми №4-ПН (факт) та №4-ПН (план) «Звіт про вивільнення працівників)		в 10-денний строк після вивільнення не пізніше ніж за 2 місяці до вивільнення	підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності	Наказ Мінпраці України від 19.12.2005 №420
Форма №5-ПН «Звіт про прийнятих працівників»	щодекадно	з 1 по 10, з 11 по 20, з 21 по останнє число звітного і подається 3-го наст міс.	підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності	Наказ Мінпраці України від 19.12.2005 №420
Форма №7-тнв «Звіт про травматизм на виробництві»	річна	25 січня	Юридичні особи, іх підрозділи незалежно від форм власності та організаційно-правової форми господарювання	Наказ Державного комітету статистики України від 14.08.2002 №309

Додаток Д

Бухгалтерські проводки з утримання із заробітної плати

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
Утриманий із заробітної плати прибутковий податок	661 Розрахунки за заробітною платою	641 Розрахунки за податками
Утримані із заробітної плати внески до Пенсійного фонду	661 Розрахунки за заробітною платою	651 За пенсійним забезпеченням
Утримані із заробітної плати внески на соціальне страхування на випадок безробіття	661 Розрахунки за заробітною платою	653 За страхуванням на випадок безробіття
Утримані із заробітної плати суми за виконавчими листами (аліменти тощо)	661 Розрахунки за заробітною платою	377 Розрахунки з іншими дебіторами
Утримані із заробітної плати профспілкові внески	661 Розрахунки за заробітною платою	377 Розрахунки з іншими дебіторами
Утримані із заробітної плати суми допущеного браку	661 Розрахунки за заробітною платою	24 Брак у виробництві
Утримані із заробітної плати суми неповернутих вчасно підзвітних сум	661“Розрахунки за заробітною платою	372 Розрахунки з підзвітними особами
Утримані із заробітної плати суми завданого підприємству збитку	661 Розрахунки за заробітною платою	375 Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків
Утримані із заробітної плати позики, раніше видані працівникам	661 Розрахунки за заробітною платою	377“Розрахунки з іншими дебіторами
Утримані із заробітної плати суми, що відносяться до інших операцій (розрахунки з квартиронаймачами іншими дебіторами та кредиторами тощо)	661 Розрахунки за заробітною платою	684 Розрахунки за нарахованими відсотками 685 Розрахунки з іншими кредиторами
Утримані із заробітної плати суми, які є для підприємства іншим операційним доходом	661 Розрахунки за заробітною платою	71 Інший операційний дохід
Утримана із заробітної плати частка пайового капіталу	661 Розрахунки за заробітною платою	41”Пайовий капітал”
Утримані із заробітної плати суми, які відносяться до неоплаченого капіталу підприємства	661 Розрахунки за заробітною платою	46 Неоплачений капітал
Видана з каси заробітна плата	661 Розрахунки за заробітною платою	30 Каса
Перераховані кошти з рахунків в банку на особові рахунки працівників для отримання заробітної плати	661 Розрахунки за заробітною платою	31 Рахунки в банках
Видана заробітна плата за рахунок інших коштів	661 Розрахунки за заробітною платою	33 Інші кошти
Видана натуральна заробітна плата	661 Розрахунки за заробітною платою	70 Доходи від реалізації
Депонована заробітна плата	661 Розрахунки за заробітною платою	662 Розрахунки з депонентами