Сутність стандартизації та її роль у розвитку економіки країни

Размещено на http://www.allbest.ru/

aМіністерство культури і туризму України

Київський національний університет культури

Черкаський факультет менеджменту і бізнесу

Кафедра менеджменту

РЕФЕРАТ

З стандартизації і сертифікації

На тему: «Сутність стандартизації та її роль у розвитку економіки країни»

Виконала:

Студентка 4-го курсу

Групи ГРС-28

Кухарчук О.С

Перевірив:

Прокопенко Л.П.

м Черкаси 2010р.

План

Вступ

1. Суть стандартизації

2. Роль стандартизації в розвитку економіки країни

3. Проблеми функціонування,розвитку стандартизації та сертифікації

Висновок

Вступ

Стандартизація є одним з найбільш результативних шляхів удосконалення виробничих і торгівельних відносин, зниження витрат, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції

Вона встановлює правила, загальні принципи чи характеристики стосовно різних видів діяльності.

Оптимальне впорядкування стандартизації для прискорення науково технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості продукції, удосконалення організації управління народним господарством і т.д. Всі ці принципи і є основною метою стандартизації.

1. Cуть стандартизації

Згідно із міжнародного стандарту ISO/IES: "Стандартизація - діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань".

Предмет стандартизації - технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.

Суб'єкти стандартизації. Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:

* центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

* центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації;

* рада стандартизації;

* технічні комітети стандартизації;

* інші суб'єкти, що займаються стандартизацією.

За поданням центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі -- Держбуд України) організувати, розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та про­мисловості будівельних матеріалів.

Повноваження та функції суб'єктів стандартизації встановлюють законодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.

Об'єкти стандартизації це -- продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.

Найважливіші об'єкти стандартизації такі:

¦ організаційно-методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:

¦ організація провадження робіт зі стандартизації;

¦ термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

¦ класифікація та кодування інформації;

¦ методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керування якістю;

¦ метрологічне забезпечення (захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);

¦ системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

¦ системи технічної та іншої документації загального застосовування;

¦ умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні геометричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;

¦ інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;

¦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;

¦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;

¦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;

¦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функціонального забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;

¦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.

2. Роль стандартизації в розвитку економіки країни

Сучасний стан науково-технічного прогресу характеризується прискореним темпом розвитку науки і техніки, більш тісною взаємодією та впливом їх на виробництво. Розвиток техніки пов'язаний зі значним ускладненням обладнання, використанням різних систем машин і приладів, які взаємопов'язані між собою більш жорстким режимом їх експлуатації, використанням широкої номенклатури речовин і матеріалів. Відбувається процес поширення кооперації і значне ускладнення зв'язків між галузями економіки, підприємствами та організаціями. Зростають вимоги до сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів і готової продукції. Першорядне значення набувають питання надійності та безпеки товарів виробничого призначення й народного споживання.

Стандартизація відіграє суттєву роль при керуванні економікою для підвищення ефективності й продуктивності суспільного виробництва та поліпшення якості продукції. Вона акумулює найновіші досягнення науки і техніки, органічно поєднує фундаментальні та прикладні галузі науки, сприяє швидкому впровадженню наукових досягнень в практику, допомагає визначити найбільш економні та перспективні напрямки розвитку науково-технічного прогресу і різних галузей економ і їси країни.

Сьогодні різко зростає роль стандартизації як важливої лапки у сфері технічного регулювання -- від наукових розробок до експлуатації та утилізації виробів. Стандартизація поєднує науку, техніку і виробництво, сприяє забезпеченню єдиної технічної політики в різних галузях економіки, технічному переозброєнню виробництва, широкому впровадженню сучасної техніки і процесів, механізації й автоматизації виробничих процесів, підвищенню якості товарів. Усе це створює умови для розвитку економіки країни.

Характерною особливістю стандартизації є те, що сфера її дії та застосування, рівень розвитку мають широкий діапазон. Немає такої сфери діяльності людини, до якої б не була причетна стандартизація.

Адже з поширенням і поглибленням пізнання, розвитком науки і техніки, удосконаленням виробництва масштаби робіт значно зростають і поширюється сфера використання принципів стандартизації (рис. 1.1).

Метою стандартизації є встановлення положень, що забезпечують відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню та їх безпечність для життя, здоров'я, майна людей, збереження тварин, рослин й охорони природного довкілля, що створюють умови для раціонального використання всіх видів національних ресурсів, сприяють усуненню технічних бар'єрів у торгівлі та підвищенню конкурентоспроможності продукції до рівня розвитку науки, техніки і технологій та розвитку міжнародного економічного, наукового і технічного співробітництва. Досягнення цієї мети здійснюється шляхом розробки, упровадження та застосування нормативних документів.

Стандартизація відповідно до мети має різні завдання. Основні завдання полягають у тому, щоб забезпечити:

-- створення нормативної документації, яка встановлює оптимальні вимоги до продукції, що виготовляється для потреб економіки, населення, оборони держави та експорту;

-- безпечність продукції, процесів і послуг для життя, здоров'я та майна людей, збереження тварин і рослин та охорону природного довкілля;

-- якість продукції, процесів та послуг відповідно до рівня розвитку науки" техніки, технологій і потреб людей;

-- реалізацію прав споживачів;

-- відповідність об'єктів стандартизації своєму призначенню; технічну та інформаційну сумісність та взаємозамінність; збіжність та відтворював ість результатів контролювання й випробувань;

-- упровадження новітніх технологій, оновлення виробництва та підвищення його продуктивності;

-- безпеку господарських об'єктів, складних технічних систем, враховуючи допустимий ризик виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

-- розвиток міжнародного і регіонального співробітництва; - усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

Стандартизація є організаційно-технічною основою усіх видів діяльності як на національному, так і па міжнародному рівнях. Зміцнення науково-технічних та економічних зв'язків привертає увагу до стандартизації усіх розвинених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжнародних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об'єктивної необхідності стандартизації і технічного регулювання в управлінні економічними і виробничими процесами.

Останнім часом однією з ключових проблем науково-технічного та економічного розвитку країн є якість продукції. Поліпшення якості продукції (виробів, процесів, робіт, послуг) -- це проблема не тільки споживча чи технічна, але й економічна, соціальна й політична.

Сучасний рівень розвитку економіки України, потреба у корінних змінах матеріальних і соціальних умов життя народу висувають на перший план проблему якості. Поліпшення якості товарів (процесів, робіт, послуг) можливе тільки на основі стандартизації і технічного регулювання. Контролювати та підвищувати якість можливо тільки на основі нормативних документів, які встановлюють вимоги до якості та надійності, методів контролю і випробовувань продукції, створюють необхідну єдність, без якої неможливий подальший розвиток технічного рівня.

3. Проблеми функціонування, розвитку стандартизації та сертифікації

Проблеми функціонування, розвитку і удосконалення національної стандартизації та сертифікації слід розглядати лише у тісному зв'язку з політичними, економічними і соціальними перетвореннями, які відбуваються в Україні. Розвиток технічного регулювання мас відповідати рівню національної економіки. Перехідний період до ринкової економіки вимагає здійснення поетапного вдосконалення національної системи технічного регулювання. Сліпе копіювання зовнішніх атрибутів стандартизації та сертифікації розвинених країн світу за умови відсутності ефективного ринкового конкурентного середовища може призвести до фактичного знищення існуючої стандартизації та сертифікації. Це залишить Україну без ключового елементу національного технічного регулювання, тобто створить реальну загрозу для національної економічної безпеки і державного суверенітету.

Основними факторами, які безпосередньо впливають на подальший розвиток національної стандартизації та сертифікації, є багатовекторна зовнішня політика, яка спрямована на інтеграцію України в Європейський союз, вступ до Світової організації торгівлі (WTO), співробітництво з країнами СНД та іншими країнами світу. Внутрішня політика держави покликана сприяти підйому вітчизняного виробництва, захисту прав українських громадян на споживання продукції безпечної для життя, здоров'я та довкілля. Подальший розвиток національної стандартизації та сертифікації визначається стратегічним курсом України на інтеграцію до світової економіки.

Особливо швидкими темпами розвивається стандартизація споживчих товарів, основними напрямками якої є: введення єдиної термінології; уніфікація показників якості, що відображають споживчі властивості товарів; жорсткість вимог нормативної документації до аналогічних товарів, що виробляють підприємства різних галузей економіки; комплексний підхід до управління якістю, надійністю та безпекою продукції. Стандартизація здійснюється в тісному зв'язку з виробництвом і сферою обігу товарів, що є необхідним елементом цих суспільних процесів.

Висновок

Стандартизація як один із проявів суспільно-економічної формації впливає на її розвиток і стан. Розвиток суспільства, високі темпи науково-технічного прогресу, масштабні економічні і соціальні завдання обумовлюють зростання ролі стандартизації. У зв'язку з цим вивчення науково-теоретичних основ, методики і практики стандартизації має стати невід'ємною складовою частиною у підготовці висококваліфікованих спеціалістів для різних галузей економіки та сфер обігу й послуг.

Список використаної літератури

стандартизація сертифікація прогрес науковий технічний

1. Джерела інтернет

2. Амалицкий В. В., Любченко В. И. Справочник молодого станочника по деревообработке.-- М. : Лесн. пром-сть, 1984.-- 239 с.

3. Бобиков П. Д. Изготовление художественной мебели.-- М. : Высш. шк., 1988.-- 288 с.

4. Кулебокин Г. И. Столярное дело.-- М. : Стройиздат, 1987.-- 144 с.

5. Кряпов М. В., Гулин В. С., Берилин А. В. Современное производство мебели.-- М. : Лесн. пром-сть, 1986.-- 263 с.

Размещено на Allbest.ru