Діагностика ймовірності банкрутства суб'єкта господарювання (ПАТ ДТЕК Дніпроенерго)

Тактичний механізм фінансової стабілізації, використовуючи окремі захисні заходи, у переважному виді являє собою наступальну тактику, спрямовану на перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку і вихід на рубіж фінансової рівноваги підприємства.

Стратегічний механізм фінансової стабілізації являє собою винятково наступальну стратегію фінансового розвитку, що забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів, підлеглу цілям прискорення всього економічного росту підприємства [3].

Досягти цього можна двома способами:

- відновлення платоспроможності боржника в процесі санації, реорганізації тощо;

- ліквідацією суб'єкта господарювання та заміщення його ефективним власником.

У кожному окремому випадку банкрутство й ліквідація підприємства невід'ємно пов'язані з рядом негативних наслідків для власників підприємства, його контрагентів (клієнтів, споживачів, постачальників тощо), трудового колективу, менеджерів, держави тощо.

У сучасному розумінні криза є однією із стадії історичного розвитку підприємства, подолання якої дає можливість забезпечити подальший розвиток підприємства.

Кризові явища в процесі функціонування підприємства є результатом загострення до критичного рівня внутрішніх суперечностей негативної динаміки кількісних та якісних показників діяльності підприємства, що зумовлює поступову втрату його життєздатності [2].

Функціональне та організаційне регулювання та запобігання банкрутству можна здійснювати на всіх рівнях управління. На рівні суб'єктів економіки (юридичні особи) регулювання може бути визначене як корпоративне. З огляду управління на цьому рівні слід враховувати, що власниками тут можуть бути як держава, так і приватні особи. Залежно від цього істотно змінюється можливості держави щодо безпосереднього управління та запобігання банкрутству належних їй суб'єктів господарювання чи регулятивного впливу на запобігання банкрутству суб'єктів недержавної власності в межах чинного законодавства [4].

У контексті пропозиції щодо вдосконалення елементів механізму державного регулювання та запобігання банкрутству можна вирішувати проблему на рівні державних органів управління різного рівня. Регулювання та запобігання банкрутству можне бути здійснене на мікро- і макрорівні. З огляду на управління на макрорівні державні органи можуть брати участь у безпосередньому управлінні тільки об'єктами державної та змішаної власності. У багатьох випадках це правило все частіше реалізується через нові інститути управління (довірче управління, фінансовий лізинг, оренда тощо) [3].

Для вибору найефективніших форм санації, прийняття правиль них рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необ хідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.

Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, прийнято поділяти на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Головними екзогенними факторами фінансової кризи на під приємстві можуть виступати наступні:

- спад кон'юнктури в економіці в цілому;значний рівень інфляції;

- нестабільність господарського та податкового законодавства;

- нестабільність фінансового та валютного ринків;

- посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі; посилення монополізму на ринку;

- дискримінація підприємства органами влади та управління; політична нестабільність у країні місцезнаходження підпри ємства або в країнах підприємств-постачальників сировини (спожи вачів продукції) [3].

Головні ендогенні фактори фінансової кризи: брак чітко визначеної стратегії розвитку підприємства; дефіцити в організаційній структурі; низький рівень менеджменту; низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції; незадовільне використання виробничих ресурсів; непродуктивне утримання зайвих робочих місць [2].

Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Повна фінансова стабілізація досягається тільки тоді, коли підприємство забезпечило тривалу фінансову рівновагу в процесі свого майбутнього економічного розвитку, тобто створило передумови стабільного зниження вартості використовуваного капіталу і постійного росту своєї ринкової вартості.

Ця задача вимагає прискорення темпів економічного розвитку на основі внесення визначених коректив в окремі параметри фінансової стратегії підприємства. Відкоректована з урахуванням несприятливих факторів фінансова стратегія підприємства повинна забезпечувати високі темпи його операційної діяльності при одночасній нейтралізації погрози його банкрутства в майбутньому періоді [5].

Отже, для підприємства ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» розглянуті заході не актуальні оскільки досліджуване підприємство є монополістом у галузі енергопостачання м. Запоріжжя та процес санації вже був проведен.

Тому пропонується знайти внутрішні механізми стабілізації фінансовог стану підприємства шляхом повернення дебіторської заборгованості, застосувати методи взаємозаліку заборгованості за електричну енергію та юридичні заходи шляхом судових рішень та користування послугами колекторських фірм.

Стягнення дебіторської заборгованості можна розподілити на 4 етапи:

1. Підготовчі заходи щодо зменшення ризиків виникнення заборгованостей -- вивчення контрагента, його підприємницької діяльності.

а) Договірна робота (встановлення відповідальності, забезпечення зобов'язань, порядок вирішення спорів);

б) Облік господарських договорів (включаючи договори, які укладені шляхом обміну листами, прийняттям замовлення до виконання та ін.).

2. Контроль за виконанням договорів та досудове врегулювання господарського спору, що виник у зв'язку з невиконанням умов договору, який в свою чергу включає:

а) контроль виконання договірних зобов'язань (юридичний, бухгалтерський, фактичний);

б) своєчасне вжиття заходів щодо з'ясування причин порушення зобов'язань. Прогнозування порушень;

в) вирішення питання про можливість, необхідність та доцільність застосування досудового порядку врегулювання спорів;

г) підготовка та направлення боржнику претензії;

д) дії за результатами розгляду претензії;

е) судове провадження.

3. Примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості та неустойки за договором.

Перший етап є найважливішим, оскільки наслідки простіше спрогнозувати та попередити, ніж потім усувати. Тому можу порадити перш ніж укладати договір уважно вивчити ділову репутацію контрагента, чи мав він неплатежі за господарськими договорами, чи має заборгованості перед бюджетом, чи зверталися щодо примусових стягнень на майно контрагента за судовими рішеннями до органів Виконавчої служби, чи виступає контрагент у судових процесах як відповідач, які активи та уставний фонд, та чи є серед засновників фізичні особи з кримінальним минулим. На сьогоднішній день інформацію про будь-яку юридичну особу можна отримати у державного реєстратора, сплативши один неоподаткований мінімум за одержану довідку.

Окрім того, для попередження дебіторської заборгованості можна застосовувати дієві методи -- передоплату або банківській акредитив. Ці заходи гарантують вам вчасну та безпроблемну оплату.

Стосовно другого етапу -- стягнення дебіторської заборгованості -- слід зауважити, що згідно з розділом «Досудове врегулювання господарського спору» (ст. 5 ГПК України) на сьогоднішній день практично не застосовується обов'язковий досудовий порядок врегулювання господарських спорів (за винятком відносин із залізницею тощо). Досудове врегулювання спорів було предметом уваги Конституційного суду України.

Господарський процесуальний кодекс не передбачає відповідальності за нерозгляд або несвоєчасний розгляд претензії, як раніше визначалося ст. 9 ГПК, вона виключена у зв'язку із змінами у 2005 році. Але в подачі претензії є певний тактичний зміст, можливість уникнення подальшого позовного провадження та звичайної економії часу, оскільки визнана претензія у відповідністю із п. 18 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є рішенням, що підлягає виконанню Державною виконавчою службою. Якщо боржник визнає вашу претензію, але все ж відмовиться сплачувати заборгованість, ви будете мати документ, який дозволить оминути етап позовного провадження та перейти до примусового стягнення боргу.

Отже станом на 01.01.2013 року на підприємстві ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» встановлена дебіторська заборгованість на загальну суму 565 776 тис.грн. (таблиця 3.1) (додаток Б).

Таблиця 3.1 - Аналіз дебіторської заборгованості

Стаття активу	Роки	Відхилення
	2010	2011	2012	Абсолютне, тис.грн.	Відносне, %
				2011-2010	2012-2011	2011х 100 / 2010	2012х 100 / 2011
чиста реалізаційна вартість	341841	452408	565776	110567	113368	132,3	125,1
первісна вартість	2416054	2325979	2464271	-90075	138292	96,3	105,9
резерв сумнівних боргів	2074213	1873571	1898495	-200642	24924	90,3	101,3

З таблиці 3.1 видно, що первісна вартість дебіторської заборгованості у 2011 році у порівнянні з 2010 роком зменшилась на 90 075 тис.грн., резерв сумнівної заборгованості зменшився на 200 642 тис.грн. але чиста реалізаційна вартість збільшилась на 110 567 тис.грн. за рахунок нових божників. У 2012 році у порівнянні з 2011 роком спостерігається збільшення дебіторської заборгованості на 25,1%, первісна вартість збільшилась на 5,9% резерв сумнівних боргів на 1,3%. На рисунку 3.1 відображена динаміка дебіторської заборгованості.

Рисунок 3.1 - Динаміка дебіторської заборгованості

З рисунка видно, що чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості та первісна віртість має тенденцію до збільшення, резерв сумнівних боргів поступово зменшується.

Підприємство ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» встановило такі строки непогашення безнадійної заборгованості:

1 група - менше одного місяця;

2 група - від одного місяця до одного кварталу;

3 група - від одного кварталу до одного року.

ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» необхідно проводити роботу, як з поточними боржниками, так і з боржниками які занесені в резерв сумнівних боргів.

У системі управління дебіторською заборгованістю ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» перш за все слід вести базу даних за кожним кредитором, встановити строки погашення дебіторської заборгованості. Інформація дозволяє розподілити підприємства-дебітори за групами, до яких можна було б застосувати однакові заходи та методи.

Обов'язковою умовою ефективного управління дебіторською заборгованістю ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» є контроль за фінансовим станом дебітора, який має на меті визначити існуючий стан дебітора, наявні та потенційні проблеми й можливість боржника погасити заборгованість. Дана інформація дає можливість прискорити процес розрахунків. В таблиці 3.2 наведений приклад переліку дебіторів станом на 01.01.2013 року по заборгованості перед ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго».

Таблиця 3.2 - Перелік підприємств-дебіторів станом на 01.01.2013 року

№ п/п	Найменування підприємства-- дебітора	№ розр, pax., юр. адреса	Сума забор гованості (в тис. грн.)	Найменування, місце з находження, № pax. банку боржника	Дебітори боржника, сума боргу	Перелік товарів та послуг, що надає дебітор
			Всього	Вт.ч. простроченої
1.	ДПП «Кривбаспроводопостачання»		4 000	4 000			Технічна вода
2	Населення на абонентському обслуговуванні		10 000	10 000

Процес планування дебіторської заборгованості на наступний період повинен охоплювати наступні напрямки: забезпечити якість дебіторської заборгованості, підвищити швидкість дебіторської заборгованості, оптимізувати обсяг дебіторської заборгованості, забезпечити захист заборгованості від знецінення.

Управління інкасацією дебіторської заборгованості передбачає розробку ряду заходів з погашення дебіторської заборгованості, визначені терміни сплати якої прострочені.

Першим заходом інкасації дебіторської заборгованості є проведення комплексного аналізу структури та динаміки простроченої заборгованості за її термінами, видами, за видами продукції та за дебіторами, а також оцінка реальної вартості дебіторської заборгованості. В подальшому встановлюється оперативний зв'язкок з дебітором на предмет визнання ним боргу.

Потім складається графік роботи з дебіторами. Бажано, щоб заходи проводилися сумісно з дебітором.

Таблиця 3.3 - Етапи процесу погашення заборгованості перед ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»

Етапи	Зміст
1.Складання списку боржників	Систематизація, упорядкування боржників за сумою боргу, строками, фінансовим станом.
2. Складання графіку роботи з боржниками	План щоденних заходів: переговори, листи, договори, відключення, заліки.
3. Узгодження дій з погашення заборгованості.	Графіки погашення заборгованості, аналіз балансів, інформація про дебіторів дебітора.
4. Самостійні дії з погашення боргу	Оформлення заборгованості векселем, факторинг, договір цесії тощо.

Наступний етап інкасації дебіторської заборгованості -- оцінка необхідності та можливості використання інструментів досудового погашення заборгованості.

Використання на підприємстві сучасних інструментів погашення дебіторської заборгованості (рефінансування дебіторської заборгованості (факторинг, векселя), взаємозаліки, реструктуризація заборгованості (зміна матеріально-уречевленої форми зобов'язання, укладання угод про зміну сторін зобов'язання, новація, відстрочення заборгованості) дає можливість прискорити переведення дебіторської заборгованості в інші форми оборотних активів підприємства. При виборі тої чи іншої форми впливу на дебітора важливо знати її позитивні та негативні сторони, а також юридичні наслідки, щоб застрахувати себе від будь-яких несподіванок.

Ступінь ризику, пов'язаний з несвоєчасністю або сумнівністю погашення боргу, і є суб'єктивним та визначальним фактором прийняття рішення щодо використання факторингу та реструктуризації заборгованості.

Врегулювання досудових формальностей здійснюється за допомогою претензії, що є документом, який підтверджує вжиття підприємством-кредитором заходів досудового врегулювання суперечки. Господарський кодекс України значно обмежив коло випадків, при якому досудове врегулювання суперечок є обов'язковим.

Заходи по погашенню заборгованості підприємств перед ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Заходи по погашенню заборгованості підприємств перед ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»

Заходи	Зміст
1. Нагадування по телефону	Щоденно або 2-3 рази на тиждень.
2. Письмове нагадування	У листі вказуються пропозиції з узгодження графіку погашення дебіторської заборгованості, а також можливості звернутися до вищестоящого органу.
3. Письмове нагадування на офіційному рівні	У листі вказується необхідність узгодження графіку погашення заборгованості до встановленого терміну.
4. Узгодження графіків погашення	Графік в якості пропозиції доповнює договір сторін з вказівкою на санкції за його невиконання.
5. Отримання інформації про дебіторів дебітора	Разом з дебітором з'ясовується можливість проведення взаємозаліку, активізується маркетинг дебітора.
6. Проведення взаємозаліку	Оформлюється угодою всіх учасників взаємозаліку або простим векселем.
7. Рефінансування заборгованості	Оформлюється простий чи перевідний вексель, за яким дебітор виступає платником, укладання факторингової угоди.
8. Реструктуризація заборгованості	Зміна сторін угоди, форми та терміну виконання.
9. Реалізація продукції та майна дебітора	Дебітор передає права на реалізацію продукції та майна за узгодженим списку.

Етапи проведення роботи щодо заборгованості, яка не повернена своєчасно:

— врегулювання досудових формальностей;

— подання позову до суду;

— зменшення валового доходу на суму боргу;

— підготовка до засідання суду;

— впровадження рішення суду;

— безнадійна заборгованість.

Наступним етапом управління простроченою дебіторською заборгованістю є звернення до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості. Після подання позову до господарського суду, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ст. 12.1.1), підприємство-кредитор має право зменшити валовий доход поточного кварталу на суму боргу, за якою подано позов до суду. Однак без ухвали про порушення справи цього робити не можна.

Підготовка до засідання суду передбачає собою надсилання всіх необхідних документів із супровідним листом.

Впровадження рішення суду. Після винесення рішення суду видається наказ, який є виконавчим документом. У випадку нездатності боржника сплатити борг, підприємство-кредитор може звернутися до суду з позовом про відкриття справи про банкрутство. Дана процедура регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та має наступну послідовність дій: подання заяви про порушення справи про банкрутство; розгляд отриманої заяви щодо порушення справи; введення процедури розпорядження майном боржника; проведення засідання та порушення справи про банкрутство; забезпечення грошових вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів; виявлення кредиторів та санаторів боржника; проведення попереднього засідання господарського суду; проведення збору кредиторів і створення комітету кредиторів; прийняття рішення у справі про банкрутство.

Підсумовуючи вище написане, можна зробити висновок, що використання запропонованої структуро-логічної моделі управління дебіторською заборгованістю дозволяє підприємству ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»: ефективно використовувати фінансові та трудові ресурси, зменшити ймовірність зростання безнадійних боргів, контролювати фінансові надходження, забезпечити зростання інвестиційних можливостей.

При цьому слід враховувати характер та джерела виникнення дебіторської заборгованості, тип підприємства, стадію його життєвого циклу, стан ринкової кон'юнктури та інші фактори.

Досвід у сфері управління інкасацією дебіторської заборгованості доводить, що в деяких випадках процедура інкасації потребує найбільшої частки поточних витрат, пов'язаних із процесом її обслуговування. Для зведення цих витрат до мінімуму слід виявляти певну твердість у фінансових стосунках з позичальником.

3.2 Економічна ефективність реструктуризації дебіторської заборгованості ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»

Отже, з запропонованих заходів запобіганню банкрутства ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» доцільно прийняти заходи з реструктуризації дебіторської заборгованості.

На підприємстві ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» потрібно чітко дотримуватись плану інкасації дебіторської заборгованості.

Так, наприклад до підприємства боржника ДПП «Кривбаспромводопостачання» який забогував ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» 4 000 тис.грн. доцільно запровадити механіз взаємозаліку.

Для населення, яке знаходиться на абонентському обслуговуванні доцільно скористатись послугами коллекторської фірми, яка займається поверненням доргів. На підставі цього рішення складається довір з коллекторською фірмою та вартістю робіт (додаток Г).

На підставі прийнятих рішень планується зменшити первісну вартість дебіторської заборгованості у 2013 році на 15%, резерв сумнівних боргів на 10%, якщо дані заходи будуть дієвими запланувати поступове зниження дебіторської заборгованості на 2014 рік первісну вартість дебіторської заборгованості на 20%, резерв сумнівних боргів на 15% (таблиці 3.5).

Таблиця 3.5 - Зниження дебіторської заборгованості прогнозний рівень

Стаття активу	Роки
	2010	2011	2012	2013	2014
чиста реалізаційна вартість	341841	452408	565776	385985	223356
первісна вартість	2416054	2325979	2464271	2094630	1675704
резерв сумнівних боргів	2074213	1873571	1898495	1708646	1452349

Проведемо розрахунки:

на 2013 рік:

первісна вартість 2 464 271 - (2 464 271 х 15%) = 2 094 630 тис.грн.

резерв сумнівних боргів 1 898 495 - (1 898 495 х 10%) = 1 708 646 тис.грн.

на 2014 рік

первісна вартість 2 094 630 - (2 094 630 х 20%) = 1 675 704 тис.грн.

резерв сумнівних боргів 1 708 646 - (1 708 646 х 15%) = 1 452 349 тис.грн.

відхилення прогнозних показників наведена в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Відхилення прогнозних статей активу

Стаття активу	Роки	Відхилення
		Абсолютне, тис.грн.	Відносне, %
	2012	2013	2014	2013-2012	2014-2013	2013*100 /2012	2014*100 /2013
чиста реалізаційна вартість	565776	385984,9	223355,6	-179791	-162629	68,2	57,9
первісна вартість	2464271	2094630	1675704	-369641	-418926	85,0	80,0
резерв сумнівних боргів	1898495	1708646	1452349	-189850	-256297	90,0	85,0

На рисунку 3.2 наведена динаміка прогнозованих статей активу.

Рисунок 3.2 - Динаміка прогнозованих статей активу

Динаміка дебіторської заборгованості має позитивні зміни.

Розглянемо зміни у балансі та фінансових результат. Так в балансі підприємства змінюється структура зменшується збиток який збільшує власний капітал, та зменшуються зобов'язання. Таблиця 3.7 відображає зміни у структурі балансу.

Таблиця 3.7 - Зміни в балансі 2013-2014 роки

Показник	Роки
	2012 рік	2013 рік	2014 рік
	тис.грн.	питома вага, %	тис.грн.	питома вага, %	тис.грн.	питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7
Актив Балансу
Необоротні активи	2 892 227	63	2 892 227	63	2 892 227	63
Оборотні активи	1 675 957	37	1 675 957	37	1 675 957	37
Витрати майбутніх періодів	7 604	0	7 604	0	7 604	0
Разом:	4 575 788	100	4 575 788	100	4 575 788	100
Пасив Балансу			0		0
Власний капітал, цільове фінансування	2 483 802	54	2 663 593	58	2 826 222	62
Довгострокові зобов'язання	314 882	7	314 882	7	314 882	7
Зобов`язання	1 686 326	37	1 506 535	33	1 343 906	29
Доходи майбутніх періодів	2 094	0	2 094	0	2 094	0
Разом:	4 575 788	100	4 575 788	100	4 575 788	100

Суттєві зміни відбулись в пасиві балансу. Так власний капітал збільшився у структурі з 54% до 62%, зоовязання зменшились з 37% до 29%.

Рисунок 3.3 відображає дані зміни.

Рисунок 3.3 - Динаміка змін прогнозного періоду

Отже, дані заходи доцільні. У фінансових результатах отриманий дохід відноситься до статті інші операційні доходи та збільшують чистий прибуток (рисунок 3.4).



Рисунок 3.4 - Динаміка прогнозного прибутку

Отже запропоновані заходи вплинуть і на коефіцієнти ймовірності банкрутства. В таблиці 3.8 наведено розраховані коефіцієнти ймовірності банкрутства.

Таблиця 3.8 - Прогноз ймовірності банкрутства ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»

Показник	Формула	2012 рік	2013 рік	2014 рік
1	2	3	4	5
Двох- факторна модель Альтмана
Коефіцієнт покриття (Кп)	А260/П620	0,99	1,11	1,25
Коефіцієнт автономії (Кавт)	П(380+430+630) / П640	0,563	0,602	0,637
Двох- факторна модель Альтмана	- 0,3877 - 1,0736 Кп + 0,0579 Кавт	-1,418	-1,545	-1,693
П'яти- факторна модель Альтмана
К1	Ф1 (P 260 - Р 620)/Ф1Р 280	-0,002	0,037	0,073
К2	Ф 2 Р 220/Ф1Р 280	0,062	0,102	0,137
К3	Ф2Р170/Ф1Р 280	0,117	0,156	0,192
К4	Ф1Р38О/ФІ Р 620	1,473	1,768	2,103
К5	Ф 2 Р 035/Ф 1 Р 280	1,884	1,884	1,884
п'яти- факторна модель Альтмана	1,2 *K1 + 1,4 * К2+ 3,3 * К3 + 0,6 *К4 + 0,999 * К5	3,236	3,645	4,057
Таффлера
х1	050/620	0,485	0,542	0,608
х2	260/(620+480)	0,837	0,920	1,010
х3	620/280	0,369	0,329	0,294
х4	010/280	2,261	2,261	2,261
Таффлера	0,03 x1 + 0,13 х2 + 0,18 х3 + 0,16 х4	0,552	0,557	0,564
Лису
х1	260/280	0,366	0,366	0,366
х2	050/280	0,179	0,179	0,179
х3	350/280	-0,378	-0,338	-0,303
х4	380/620	1,473	1,768	2,103
Лису	0.063 х1 + 0,092 х2 + 0,057 х3 + 0,001 х4	0,019	0,022	0,024
Конана и Гольдера
х1	(160+170+180+190+200+210+230)/280	0,197	0,197	0,197
х2	260/640	0,366	0,366	0,366
х3	Ф2140/010	0,009	0,009	0,009
х4	Ф2240/015	0,280	0,280	0,280
х5	050/(480+620)	0,408	0,449	0,493
Конана и Гольдера	0,16 х1 - 0,22 х2 + 0,87 х3 + 0,10 х4 - 0,24 х5	-0,111	-0,121	-0,131
Модель Міністерства Фінансів України
Модель Міністерства Фінансів України	А040+А045+А220+А230+А240 - П620	-1 658 145	-1 298 563	-973 305
Коефіцієнт Бівера
Коефіцієнт Бівера	Ф2(Р220-Р 260) /Ф1 (Р480 + Р 620)	-0,00917	0,08864	0,19537

За даними таблиці 3.8 оцінки ймовірності банктурства визначила, що ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» за різними моделями має різні показники, так за моделями: двохфакторної моделі Альтмана та Таффлера у підприємства відсутня ймовірність банкрутства, щодо модели Таффлера то підприємство має гарну довгострокову перспективу. За пятифакторною моделлю Альтмана у 2012 році дуже низька ймовірність банкрутства, але стан підприємства поліпшился оскільки у 2011 році ймовірність банкрутства була висока, а у 2010 дуже висока. За моделями Лісу, Міністерства фінансів України та коефіцієнтом Бівера підприємство ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» є банкрутом. За моделлю Конана и Гольдера скориставшись у 2010 році вірогідність банкрутства ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» складала 85%, у 2011 році цей показник зменшився до 60%, а у 2012 році вірогідність банкрутства складає лише 30%.

Таблиця 3.9 - Динаміка моделей

Моделі банкрутства	2010	2011	2012	2013	2014
Двох- факторна модель Альтмана	0,820	0,820	0,990	1,110	1,250
п'яти- факторна модель Альтмана	1,603	2,405	3,240	3,650	4,060
Таффлера	0,410	0,476	0,550	0,560	0,560
Лису	-0,014	0,008	0,020	0,020	0,020
Конана и Гольдера	0,0370	-0,0460	-0,1100	-0,1200	-0,1300
Коефіцієнт Бівера	-0,290	-0,010	-0,010	0,090	0,200

На рисунку 3.5 проведена діагности моделей ймовірності банктурства за 2010-2014 роки



Рисунок 3.5 - Діагностика моделей ймовірності банктурства за 2010-2014 роки

З рисунка видно, що заходи запропоновані в дипломній роботі підвищуть стабільність фінансовго стану досліджуваного підприємства. Всі моделі мають позитивні напрями.

Таким чином, в третьому розділі дипломної роботи розглянуто систему захисних фінансових механізмів при загрозі банкрутства залежить від масштабів кризової ситуації. При легкій фінансовій кризі досить нормалізувати поточну фінансову ситуацію, збалансувати і синхронізувати приплив і відплив коштів. Глибока фінансова криза вимагає повного використання всіх внутрішніх і зовнішніх механізмів фінансової стабілізації. Повна фінансова катастрофа передбачає пошук ефективних форм санації, у протилежному випадку - ліквідація підприємства. Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства в першу чергу мають бути спрямовані на відновлення платоспроможності підприємства, щоб уникнути процедури банкрутства. Для усунення поточної неплатоспроможності проводять оперативні заходи з метою стабілізації фінансової ситуації, за принципом "відсікання зайвого", а саме скорочення поточних витрат з метою попередження зростання фінансових зобов'язань і реалізації окремих видів активів з метою збільшення позитивного грошового потоку. Визначено, що для досліджуваного підприємства план санації вже був застосований ліквідувати підприємство не можлоо, оскільки воно є стратегічним підприємством та монополістом у виробленні електроенергії, запропоновано механізми ре структуризації боргів та дебіторської заборгованості.

Запропоновані методи проаналізовані для визначення економічного ефекту. Визначенно поліпшення фінансового стану та позитивні зміни у моделях ймовірності банкрутства, визначено запропоновані медоди доцільні. Підсумовуючи вище написане, можна зробити висновок, що використання запропонованої структуро-логічної моделі управління дебіторською заборгованістю дозволяє підприємству ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»: ефективно використовувати фінансові та трудові ресурси, зменшити ймовірність зростання безнадійних боргів, контролювати фінансові надходження, забезпечити зростання інвестиційних можливостей. Досвід у сфері управління інкасацією дебіторської заборгованості доводить, що в деяких випадках процедура інкасації потребує найбільшої частки поточних витрат, пов'язаних із процесом її обслуговування. Для зведення цих витрат до мінімуму слід виявляти певну твердість у фінансових стосунках з позичальником.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА

4.1 Характеристика потенційно небезпечних та шкідливих факторів

Об'єктом дослідження виступає ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго», а саме: приміщення договірного відділу. На рисунку 4.1 наведена схема-план приміщення договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго».

6 м

1,2 м 1,5 м 1 м 1,5 м 0,80 м

3 м

2,6 м 0,80 м

1 - двері, 2 - вікна, 3 - стіл, 4 - комп'ютер, 5 - стільці, 6 - багатофункціональний пристрій (БФУ), 7 тумба, 8 - шафа.

Рисунок 4.1 - Схема-план приміщення договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»

В приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго», знаходиться та працює 3 менеджера, норматив на одного менеджера робочого простору складає 6м2, у нашому відділ 18 м2, що відповідає нормам. Основним небезпечним та шкідливим фактором може бути комп'ютер. Оцінка факторів виробничого і трудового процесу наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1- Оцінка факторів виробничого і трудового процесу в приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго»

Фактори виробничого середовища і трудового процесу	Норм.зн. (ПДК, ПДУ)	Фактич. Знач.	III клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці	Час дії фактора, %, за зміну
			Iст	IIст	IIIст
Шкідливі хімічні речовини, мг/м3: I клас небезпеки - озон II клас небезпеки - окисли азоту	0,1 5	0,1 4	- -	- -	- -	75 75
Пил переважно фіброгенної дії	4	4	-	-	-
Вібрація: локальна, дБ	107	104	-	-	-	90
Шум, дБА	55	50	-	-	-	75
Неіонізуюче випромінювання: - радіочастотний діапазон, У/м - діапазон пром. частоти, кВ/м -оптич. діапазон (лаз.), Вт/м2	20 - -	18 - -	- - -	- - -	- - -	80 - -
Мікрокл. у приміщ. теплий період: - температура повітря, 0С - швидкість руху повітря, м/с - відносна вологість повітря, %	23-25 0,1 40-60	26 0,3 60	1 0,2	- - -	- - -	90 90 90
Мікрокл. у приміщ. холодний період: - температура повітря, 0С - швидкість руху повітря, м/с - відносна вологість повітря, %	23 0,1 40-60	23 0,1 55	- - -	- - -	- - -	90 90 90
Атмосферний тиск, мм рт.ст.	760	752				90
Напруженість праці	Праця помірно напружена Категорія ваги легка Iа

Нормальна життєдіяльність людини вагомо залежить від умов зовнішнього середовища, зокрема виробничого. Адже в процесі трудової діяльності на організм людини чиниться своєрідний „тиск" несприятливими виробничими факторами, що прямо чи опосередковано впливає на її здоров'я та працездатність. Серед виробничих факторів прийнято розрізняти небезпечні та шкідливі.

Небезпечний виробничий фактор -- виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

Шкідливий виробничий фактор -- виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:

- загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму;

- подразнюючі, що викликають подразнення дихального тракту та слизових оболонок;

- сенсибілізуючі, що діють як алергени;

- канцерогенні, що викликають ракові захворювання;

- мутагенні, що призводять до змін наслідкової інформації;

- такі, що впливають на репродуктивну (дітонароджувальну) функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.

Залежно від наслідків впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів розрізняють виробничі травми, професійні захворювання та професійні отруєння, внаслідок яких може відбутись зниження або втрата працездатності (тимчасова чи постійна, повна чи часткова), можливий і фатальний кінець.

4.2 Виробнича санітарія

Мікроклімат виробничих приміщень - це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови - це поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.

Виходячи з категорії виконуваних робіт по важкості (легка 1а) і характеристики приміщення з урахуванням періодів року, у відповідності з вимогами Санітарних норм встановлені параметри для повітряного середовища приміщення договірного відділу (таблиця 4.1) [8].

Нормовані величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у договірному відділі визначаються оптимальними параметрами мікроклімату.

В приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» в холодну пору року обігрів відбувається через радіаторні батареї, температура у договірному відділі складає 23 °С. Радіочастотний діапазон перебільшений, тому необхідно встановити захисні екрани на монітори.

Освітлення

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать адаптація, акомодація та конвергенція.

В залежності від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

Природне освітлення прямим або відбитим світлом сонця (небосхилу) через світлові прорізи в зовнішніх відгороджуючих конструкціях приміщень.

Штучне освітлення, призначене для освітлення в темні години доби або в приміщеннях, де немає природного світла. Здійснюється електричними джерелами світла (лампи розжарювання або газорозрядні).

Сполучене (суміщене) освітлення характеризується одночасним поєднанням природного та штучного освітлення в світлі години доби.

Загальне рівномірне освітлення приміщення договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» здійснюється світильниками з люмінесцентними лампами ПВЛМ-ДО-1х40 в кількості 2 шт.

Природне освітлення в приміщенні договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» здійснюється у вигляді бічного освітлення. Величина коефіцієнта природної освітленості відповідає нормативним рівням.

Вентиляція та кондиціонування

Під вентиляцією розуміють систему заходів і пристроїв, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях, в робочій і обслуговується зонах приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, відповідних гігієнічним і технічним вимогам.

Раціонально спроектовані і правильно експлуатовані вентиляційні системи сприяють поліпшенню самопочуття працюючих і підвищенню продуктивності праці. За наявними даними, кондиціювання повітря може підвищити продуктивність праці на 4 ... 10%.

Системи вентиляції класифікують за способом переміщення повітря, напрямку потоку повітря, зоні дії, часу роботи.

Залежно від способу переміщення повітря розрізняють вентиляцію природну і механічну. Природну вентиляцію поділяють на організовану і неорганізовану. Організована природна вентиляція може бути канальної і безканальної (аерація).

До складу систем кондиціонування повітря входить устаткування для обробки повітря, його переміщення і розподілу, джерела тепло- та холодопостачання, засоби автоматичного регулювання. Основним вузлом є кондиціонер. Вітчизняною промисловістю випускаються неавтономні (без холодильної машини) і автономні кондиціонери (з вбудованою холодильною машиною).

Для поліпшення параметрів мікроклімату в літній період року у договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» встановлено кондиціонер віконного типу Saturn ST-07 HR Кондиціонер Bio) (20 м2) між вікнами на висоті 3,2м. Жалюзі регулюють потік повітря, яке має бути направленим вгору, тобто у бік стелі, для безпеки робітників від захворювань. Кондиціонер оснащений автоматичним датчиком, який регулює температуру і частоту включення. Внутрішній блок працює постійно, а зовнішній блок вмикається/вимикається у міру нагріву/охолоджування приміщення, де знаходиться внутрішній блок.

Шумоізоляція та вібрація

Шум - це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров'ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору - це хвильові коливання пружного середовища , що поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.

Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об'єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів. За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації-загальної та локальної.

Засоби і методи захисту від шуму та вібрації, що застосовуються на робочих місцях виробничих і допоміжних приміщень щодо об'єкта, що захищається, діляться на засоби і методи колективного захисту та засоби індивідуального захисту. Засоби і методи колективного захисту від шуму, в залежності від способу реалізації діляться на акустичні, архітектурно-планувальні та організаційно-технічні.

Головним джерелом шуму в приміщенні договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» є комп'ютери та кондиціонер.

Приміщення договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» не потребує додаткових заходів по зниженню шуму, оскільки загальний рівень шуму не перевищує норму 55 дБА.

Санітарна безпека

Згідно зі ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення», завданням адміністрації є розробка і проведення санітарних і протиепідеміологічних заходів, здійснення контролю за підтримкою вимог санітарних норм та інформування органів державної санітарної епідеміологічної служби про надзвичайні ситуації [12].

Санітарія і гігієна праці включає до свого складу частини гігієни праці та санітарної техніки.

Гігієна праці - галузь профілактичної медицини, що вивчає умови збереження здоров'я на робочому місті й заходи, які сприяють цьому.

Санітарна техніка - це заходи та пристрої технічного характеру, що відносяться до промислової санітарії (системи і пристрої вентиляції, опалення, кондиціонування повітря, теплопостачання, водопостачання, газопостачання, каналізації", очищення і нейтралізації викидів шкідливих речовин в атмосферу і водойми, освітлення, захисту людини від шуму і вібрації, дії шкідливих випромінювань і полів, санітарні й побутові споруди і пристрої, будівельна теплотехніка, будівельна кліматологія тощо).

Санітарія і гігієна праці розглядає ряд факторів, що можуть впливати на здоров'я і самопочуття людини, визначає джерела виникнення цих факторів і встановлює способи захисту від них. Основним завданням санітарії та гігієни праці залишається створення для працюючих комфортних умов праці.

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів та технічних засобів, що запобігають або зменшують дію шкідливих виробничих чинників.

Для вирішення проблем фізичних чинників в договірному відділі відбувається щоденне вологе прибирання підлоги і меблів, а також спеціальними методами протирається пил з усіх частин ЕОМ, особливо з монітора. Комп'ютери, телефони і інші електроприлади своїм електромагнітним полем порушують протікання багатьох процесів в людському організмі. Робляться паузи в роботі, вправи. Комп'ютери, якими укомплектовуються приміщення, відповідають гігієнічним вимогам і мають гігієнічний сертифікат.

4.3 Електробезпека

Електробезпека -- це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.

Приміщення договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки - сухе, безпиле приміщення з нормальною температурою повітряне.

В приміщення знаходиться 3 комп'ютера, основні заходи щодо техніки безпеки стосуються забезпечення безпеки при експлуатації ЕОМ. Всі комп'ютери заземлені. Споживана потужність на 3 комп'ютера, 6 світильників, 1 кондиціонер і 1 принтер становить 3,1кВт. Підлога встелена струмонепровідним покриттям

В приміщенні договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» використовується мережа 220 В.

4.4 Пожежна безпека. Техногенна безпека

Розвиток науки і техніки в будь-який час нероздільно пов'язане з підвищенням рівня небезпеки, як для самої людини, так і для навколишнього його природи.

Процес життєдіяльності людини включає безліч різних небезпек, які можуть становити загрозу людині або навколишньому середовищу. Особливо гостро це відчулося з розвитком таких галузей промисловості, як нафти -, газо -, хімічна, металургійна та енергетична. Небезпека зазначених виробництв полягає не стільки в використане обладнання, скільки в речовинах, що застосовуються у виробничій технології. Такі речовини можуть бути пожежонебезпечні, вибухи, токсичні і, навіть, інколи представляють радіаційну небезпеку.

Пожежа -- це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека -- можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози житло та здоров'ю людини (наприклад, лісові пожежі), то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згорання; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

Тривалий час вчені намагаються уникнути або обмежити вплив таких речовин на організм людини. Так, з'явилося поняття "безпека", а потім і поняття "техногенна безпека". Ці два поняття істотно відрізняються один від одного. Поняття "техногенна безпека" значно ширше.

Техногенна безпека - стан захищеності населення, території, об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Поняття "техногенна безпека" включає в себе пожежо-, вибухобезпечність, безпека життєдіяльності, охорону праці, навколишнього середовища та багато іншого, причому розглядає зазначені розділи не окремо один від одного, а в комплексі.

Забезпечення техногенної безпеки передбачає оцінку небезпеки виробництва на всіх стадіях, розробку різних методик, що дозволяють якісно провести аналіз, створення системи ефективного захисту людини і навколишнього середовища від шкідливих і небезпечних виробничих факторів і, нарешті, контроль за виконанням вимог виробничої безпеки.

Приміщення договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» відноситься до категорії приміщення В, виходячи з цього налічується 1 порошковий вогнегасник порошковий ОП-2(3) місткістю 10 л на випадок пожежі.

Джерелами займання в приміщенні договірного відділу в ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» можуть бути електронні схеми від ЕОМ, прилади вживані для технічного обслуговування, пристрої електроживлення, кондиціонування повітря, де в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.

4.5 Розрахунок природного освітлення

Управління умовами праці - це безперервний процес здійснення організаційно - технічних, соціально-економічних та інших заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників, зменшення впливу несприятливих і шкідливих факторів на організм людини.

Завданнями управління умовами праці є: забезпечення повної реалізації конституційного права працівників на безпечні й здорові умови праці, підвищення ефективності виробництва на основі поліпшення стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища. Важливою функцією управління є: планування заходів з поліпшення умов праці.

Планування роботи з поліпшення умов праці в рамках підприємства (організації) здійснюється у формі довгострокових програм, перспективних і поточних планів.

При плануванні роботи з поліпшення умов праці використовуються матеріали атестації робочих місць за умовами праці; комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії; матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій тощо.

При складанні планів підприємств з поліпшення умов праці передбачається аналіз стану умов праці та його соціальне і економічне оцінювання, визначення ефективності застосовуваних заходів з поліпшення умов праці, а також прогнозування змін стану умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.

Це дає можливість визначити та обґрунтувати запропоновані заходи з поліпшення умов праці. Важливе значення має також розроблення заходів щодо відповідальності та стимулювання виконання плану.

Істотне значення у системі планування роботи з поліпшення умов та охорони праці на підприємствах має розроблення розділу "охорона праці” у колективному договорі .

Одним із підрозділів колективного договору є Комплексний план інженерно - технічних заходів з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці.

Виділяють такі напрями поліпшення умов праці на виробництві:

- вдосконалення технологічних процесів ;

- механізація та автоматизація виробничих процесів;

- впровадження дистанційного управління виробничими процесами з метою виведення людини із зони несприятливих умов праці;

- удосконалення конструкцій устаткування або заміна застарілого устаткування новим;

- раціональне планування та інженерне забезпечення виробничих процесів;

- влаштування та реконструкція діючих вентиляційних систем;

- виготовлення та установка ефективних інженерно - технічних засобів охорони праці (огороджень, засобів сигналізації, контролю запобіжних пристроїв тощо);

- реалізація конструктивних рішень з метою доведення до норми рівнів шуму, вібрації, температурного режиму тощо;

- раціоналізація режимів праці та відпочинку ;

- використання індивідуальних засобів захисту тощо.

Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.

Для визначення необхідності поліпшення умов праці, щодо освітлення проведемо розрахунок про достатність чи недостатність системи природного одностороннього бічного освітлення в приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» із довжиною 6 м, глибиною (шириною) 3 м та площею вікон 3,6 м.

Розв'язок зводиться до визначення площі вікон, яка забезпечує нормоване значення коефіцієнта природної освітленості в розрахунковій точці та порівнянні із заданим значенням площі вікон. Розрахунок площі вікон проводиться за формулою :

(4.1)

де Sв- площа вікон, м2;

Sп- площа приміщення, м2;

ен - нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (КПО).

, (4.2)

де е н- нормоване значення КПО для будинків, розташованих у III поясі світлового клімату - дорівнює 2%;

е нІІІ - коефіцієнт світлового клімату, що враховує географічний район розташування будинку - дорівнює 0,9;

С- коефіцієнт сонячності клімату, що враховує орієнтацію світлових прорізів відносно сторін світу - дорівнює 0,75;

Кз - коефіцієнт запасу - дорівнює 1,4;

зв -світлова характеристика вікон - дорівнює 9,5;

Кзд- коефіцієнт, що враховує затінення вікон будинків, що стоять навпроти - дорівнює 1;

ф0 - загальний коефіцієнт світлопропускання.

(4.3)

де ф1- коефіцієнт світлопропускання матеріалу - дорівнює 0,8;

ф2- коефіцієнт, що враховує втрати світла в рамах вікон - дорівнює 0,75;

ф3- коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях (при боковому освітленні ф3= 1);

ф4- коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях дорівнює 1;

ф5- коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями (при відсутності захисної сітки ф5= 1);

г1- коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок світла, що відбивається від внутрішніх поверхонь приміщення дорівнює 1.2.

Таким чином, розрахуємо необхідні величини:

Визначаємо площу вікон:

Sn = 6*3=18 м2 - площа приміщення

м2

Для порівняння із заданою величиною, яка складає - S = 3,6 м, виведемо із отриманої цифри корінь квадратний

=2,12 м

З отриманих розрахунків визначено, що в приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» дана система освітлення являється достатньою.

Таким чином, аналіз потенційно небезпечних та шкідливий факторів проводився в приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго».

В приміщенні договірного відділу ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» в холодну пору року обігрів відбувається через радіаторні батареї. Радіочастотний діапазон перебільшений, тому необхідно встановити захисні екрани на монітори.

Наведена характеристика потенційного шкідливих та небезпечних чинників, визначено незначне перебільшення нормованого значення мікроклімату у приміщенні в теплий період.

Для вирішення проблем фізичних чинників в договірному відділі відбувається щоденне вологе прибирання підлоги і меблів, а також спеціальними методами протирається пил з усіх частин ЕОМ, особливо з монітора. Комп'ютери, телефони і інші електроприлади своїм електромагнітним полем порушують протікання багатьох процесів в людському організмі. Робляться паузи в роботі, вправи. Комп'ютери, якими укомплектовуються приміщення, відповідають гігієнічним вимогам і мають гігієнічний сертифікат.