Методи платоспроможності і ліквідності для підприємства

На рисунку 3.2 представлена динаміка коефіцієнтів ділової активності підприємства "САН IнБев Україна".



Рисунок 3.2 - Динаміка коефіцієнтів ділової активності ВАТ "САН IнБев Україна"

5) Строк погашення дебіторської і кредиторської заборгованостей та оборотності активів розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнту оборотності дебіторської, кредиторської заборгованостей або оборотності активів і показує середній період погашення дебіторської, кредиторської заборгованостей або оборотності активів підприємства (формула 3.8) [34, с.590]:

(3.8)

де: Т - тривалість звітного періоду;

КобА(ДЗ,КЗ) - коефіцієнт оборотності активів, (дебіторської та кредиторської заборгованості).

Термін оборотності активів становить:



Термін погашення дебіторської заборгованості становить:

Термін погашення кредиторської заборгованості становить:

По нормативним розрахункам показник терміну погашення дебіторської заборгованості повинен складати не більше 90 днів, підприємство "САН IнБев Україна" взагалі не має дебіторської заборгованості. Проаналізувавши терміни погашення кредиторської заборгованості підприємства за три роки, бачимо її зменшення на 24,3 %.

6) Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях), (формула 3.9) [34, с.590]::

Топ.ц = t обз+ t обоз (3.9)

Топ.ц = 96,1 дн.

7) Тривалість обороту оборотних засобів визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях), періоду обороту виробничих запасів (в днях) та періоду обороту кредиторської заборгованості (в днях), (формула 3.10) [34, с.590]:

Тоб.об.з = t обз+ t обдз + t обкз (3.10)

Тоб.об.з = 210,16 дн.

Фінансові показники ВАТ "САН IнБев Україна" за 2007 - 2008 рр. наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Фінансові показники ВАТ "САН IнБев Україна"

Показник	Порядок розрахунку	2007 р.	2008 р.	2009 р.
1	2	3	4	5
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)		0,527	0,456	0,6
Коефіцієнт фінансового ризику		0,896	1,189	0,65
Коефіцієнт маневрування власного капіталу		0,39	0,69	0,25
Коефіцієнт оборотності активів		1,17	1,15	1,31
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості		78,66	1286,93	6167,76
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості		2,42	3,03	3,2
Коефіцієнт оборотності запасів		2,7	3,7	3,8
Період оборотності активів		311,96	317,39	278,63
Строк погашення дебіторської заборгованості		4,64	0,283	0,059
Закінчення таблиці 3.1
1	2	3	4	5
Строк погашення кредиторської заборгованості		150,8	120,46	114,06
Тривалість операційного циклу	Топ.ц = t обз+ t обоз	139,82	98,9	96,1
Тривалість обороту оборотних засобів	Тоб.об.з = t обз+ t обдз + t обкз	290,62	219,4	210,16

Можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства є стабільний навіть за умов кризи в економіці нашої країни. Основні фінансові показники є високими.

Коефіцієнт автономії (0,6) свідчить про те, що підприємство може виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів (без залучення позикових джерел). В динаміці за три роки видно зростання коефіцієнта оборотності активів, а чим частіше обертаються активи, тим ефективніше працює підприємство, і тим більше його прибутковість. У 2009 році підприємство почало швидше погашати свої зобов'язання перед кредиторами, а дебіторська заборгованість взагалі зникла, що свідчить про його агресивну політику щодо дебіторів.

Тривалість операційного циклу і тривалість обороту оборотних засобів у 2009 році порівняно з 2007 знизилась на 44 дні та 80 днів відповідно.

До негативних факторів у виробництві та реалізації продукції відноситься здороження ресурсів, у першу чергу трудових (пов'язаних зі збільшенням законодавчо визначеної мінімальної заробітної плати), та енергетичних (зростання цін).

3.2 Аналіз поточної ліквідності та платоспроможності ВАТ "САН IнБев Україна"

Ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов'язаннями за певний час, за допомогою перетворення своїх активів на гроші. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентоспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб'єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу і дозволяє визначити можливість підприємства сплатити свої поточні зобов'язання. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні показники:

1) Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) - Кп , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань (формула 3.11) [34, с.590]:

(3.11)

де: ОА - оборотні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт покриття становить:

Коефіцієнт покриття зазвичай показує, скільки разів можуть бути виплачені з річних доходів, призначених для цих цілей, сукупні річні дивіденди компанії за останній період. Тобто він показує, в якому співвідношенні знаходяться довгострокова заборгованість і акціонерний капітал. У 2008 році коефіцієнт покриття прирівнювався 0,44, а в 2009 році збільшився до 0,678, тобто на 0,238. Це говорить про збільшення ступеня забезпеченості майбутніх виплат.

2) Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності - Кшл , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості (формула 3.12) [34, с.590]:

(3.12)

де: ОА - оборотні активи;

З - запаси;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності становить:

Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт термінової ліквідності в 2009 році збільшився в порівнянні з 2008 роком і склав 0,12, що на 0,048 більше, ніж в 2008 році.

3) Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно (формула 3.13) [34, с.590]:

(3.13)

де: ГК - грошові кошти;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності становить:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити найближчим часом. Цей коефіцієнт характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу. Поліпшення ліквідності у 2009 році відбулося завдяки надходженню грошових коштів в національній та іноземній валютах, чого не спостерігалося в 2007 та 2008 роках.

Розрахунки цих коефіцієнтів за три роки представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Показники ліквідності ВАТ "САН IнБев Україна"

Показник	Порядок розрахунку	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Коефіцієнт покриття		0,57	0,44	0,67
Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності		0,18	0,072	0,12
Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності		0,0026	0,0022	0,037

На рисунку 3.3 представлена динаміка ліквідності ВАТ "САН IнБев Україна" за 2007-2009 роки.

Рисунок 3.3 - Динаміка показників ліквідності за 2007-2009 роки ВАТ "САН IнБев Україна"

Підприємство "САН IнБев Україна" є лідером на ринку пива в України, тому його низькі показники ліквідності свідчать про те, що підприємство залучає усі вільні кошти до виробництва.

Оцінку результативності та економічної доцільності діяльності підприємства можна отримати за допомогою показників рентабельності. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства.

Термін рентабельність веде своє походження від рента, що в буквальному сенсі означає доход. Таким чином, термін рентабельність у широкому сенсі слова означає прибутковість, дохідність.

Показники рентабельності використовують для порівняльної оцінки ефективності роботи окремих підприємств і галузей, що випускають різні обсяги і види продукції. Ці показники характеризують отриманий прибуток по відношенню до витраченим виробничих ресурсів. Найбільш часто використовуються такі показники, як рентабельність продукції і рентабельність виробництва.

Рентабельність розраховується за наступними показниками:

1) Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства (формула 3.14) [34, с.590]:

(3.14)

де: ЧП - чистий прибуток;

Аср - середньорічні активи.

Рентабельність активів становить:

Значення цього показник свідчить про те, що ефективність використання майна в цілому була середньою. Ця інформація має велике значення для інвесторів фірми. Рентабельність сукупного капіталу показує, скільки прибутку доводиться на 1 грн. сукупного капіталу. У 2009 році вона склала 0,154, тобто вона збільшилася в порівнянні з 2008 роком на 0,132 і в порівнянні з 2007 роком на 0,011.

2) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення засобів в дане підприємства (формула 3.15) [34, с.590]:

 (3.15)

де: ЧП - чистий прибуток;

ВКср - середньорічні власний капітал.

Рентабельність власного капіталу становить:

Рентабельність власного капіталу свідчить про те, що кожна одиниця інвестованих коштів приносить прибутку власникам капіталу в розмірі 25,5%.

3) Коефіцієнт рентабельності продажу показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції (формула 3.16) [34, с.590]:

(3.16)

де: ЧП - чистий прибуток;

ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Рентабельність продажу становить:

Рентабельність продажів у 2009 році в порівнянні з 2008 роком збільшилась на 0,098. Причиною росту цього коефіцієнта може бути падіння витрат на виробництво і реалізацію продукції, важливо розгляди цей показник в динаміці.

Розрахунки коефіцієнтів рентабельності ВАТ "САН IнБев Україна" за три роки представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Показники рентабельності ВАТ "САН IнБев Україна"

№	Показник	Порядок розрахунку	2007 р.	2008 р.	2009 р.
1	Рентабельність активів		0,143	0,022	0,154
2	Рентабельність власного капіталу		0,27	0,048	0,255
3	Рентабельності продажу		0,12	0,019	0,117

На рисунку 3.4 представлена динаміка коефіцієнтів рентабельності ВАТ "САН IнБев Україна" за 2007-2009 роки.

Рисунок 3.4 - Динаміка рентабельності за 2007-2009 роки ВАТ "САН IнБев Україна"

Проаналізувавши фінансові показники ВАТ "САН IнБев Україна" такі як ліквідність, рентабельність, платоспроможність, ділова активність компанії планується покращення операційної діяльності та зміна фінансової політики компанії.

Основним результатом вдосконалення операційної діяльності виступає підвищення гнучкості виробництва, підвищення швидкості реагування на зміну запитів покупців, а також оптимізація витрат. Головною метою розробки фінансової політики підприємства є створення раціональної системи управління фінансовими ресурсами, здатної забезпечити стратегічні і тактичні завдання його діяльності. Для підприємства "САН IнБев Україна" мета розробки виражається у досягненні фінансової стійкості, рентабельності і платоспроможності. Тому планується збільшення реалізації продукції, збільшення частки реінвестованого прибутку з нерозподіленого прибутку т впровадження нового обладнання.

Оцінка фінансового стану підприємства здійснювалася за даними балансу (2007-2009 роки), який представлен у додатку А.

3.3 Розробка та аналіз заходів щодо підвищення ліквідності та платоспроможності

Фінансова звітність - це сукупність показників бухгалтерського обліку, відображених у формі певних таблиць, які відображають рух майна, зобов'язань і фінансове становище підприємства за звітний період. Фінансова звітність являє собою єдину систему даних про фінансовий стан організації, фінансові результати її діяльності та зміни в її фінансовому становищі і складається на основі даних бухгалтерського обліку.

Прогнозування фінансової звітності - одна з домінант західних методик фінансового менеджменту та фінансового планування. На думку П.Уїлсона, привабливість прогнозної звітності полягає в тому, що з її допомогою можна окреслити в простих фінансових поняттях контури майбутньої діяльності для отримання максимуму переваг із сприятливих можливостей,використовувати всі засоби для реалізації цих можливостей і забезпечити відповідне фінансування підприємства для отримання максимального прибутку.

Прогнозна фінансова звітність, як правило, необхідна для прогнозної оцінки результатів діяльності компаній і своєчасному прийнятті необхідних тактичних і стратегічних управлінських рішень щодо коригування діяльності компанії та вироблення нових політик розвитку.

Прогнозна фінансова звітність відбиває передбачувані фінансові результати проходження конкретних економічних рішень (програмам дій). При наявності альтернатив є можливість підготувати прогнозну звітність для кожного з розглянутих варіантів, при їх порівнянні можна оцінити майбутню рентабельність, ліквідність, фінансове становище, інвестиційну привабливість корпорації.

Прогнозний баланс - це форма фінансової звітності,яка містить інформацію про фінансовий стан підприємства на кінець прогнозного періоду.

У процесі побудови прогнозного балансу формуються залишки по основних балансових статей: грошові кошти, дебіторська заборгованість, запаси, необоротні активи, кредиторська заборгованість, довгострокові пасиви.

Баланс показує вам загальна кількість та структуру активів компанії, а також спосіб фінансування цих активів. Отже, активи в прогнозному балансі показують загальну суму коштів, необхідну для фінансування цих активів.

Підставою для складання прогнозного балансу та звіту про фінансові результати на підприємстві "САН IнБев Україна" є:

1) збільшення реалізації на 4,7%;

2) фінансування оборотних коштів за коштами використання власного капіталу і короткострокових банківських кредитів;

3) скорочення рівня зобов'язань щодо оплати праці;

4) подальша модернізація виробництва, що передбачає інвестиції в нематеріальні активи;

5) забезпечення відповідної величини оборотних активів, запланованої для збільшення виробництва.

Прогнозний звіт о фінансових результатах підприємства "САН IнБев Україна" на 2010 рік представлен в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 - Прогнозний звіт о фінансових результатах підприємства "САН IнБев Україна" на 2010 рік

Стаття	2008 рік	2009 рік	Зміна	Коригування	Прогноз на 2010 рік
1	2	3	4	5	6
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	4069413	4731556	0,162	0,209	5720451,20
Податок на додану вартість	639816	744831	0,157	0,157	898110,84
Акцизний збір	( 323049 )	( 446279 )	0,094	0,099	566324,67
Інші вирахування з доходу	( 243112 )	( 240691 )			241500,00
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	2863436	3299755			4014515,70
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	(1694667)	(1801424)	0,38	0,42	2402589,51
Валовий прибуток:
Закінчення таблиці 3.4
1	2	3	4	5	6
- прибуток	1168769	1498331			1611926,19
Інші операційні доходи	83569	166062			169050,00
Адміністративні витрати	( 53656 )	( 109810 )			112050,00
Витрати на збут	( 741298 )	( 686656 )			702030,00
Інші операційні витрати	( 245460 )	( 231655 )			240060,00
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	211924	636272			726836,19
Інші фінансові доходи	778	-127			85,00
Інші доходи	1675	1110			1380,00
Фінансові витрати	( 86602 )	( 95446 )			99657,00
Втрати від участі в капіталі	( 0 )	( 0 )			0,00
Інші витрати	( 14058 )	( 2464 )			2960,00
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	113717	539345			625684,19
Податок на прибуток від звичайної діяльності	( 58990 )	( 150673 )	0,25	0,28	175191,57
Чистий:
- прибуток	54727	388672		15,905601	450492,62

Збільшення доходу від реалізації продукції на 4,7 % або на 988895,2 тис. грн. у прогнозному 2010 році пов'язано з прогнозами відділу маркетингу щодо збільшення збуту продукції. Планується незначне підвищення акцизного збору (на 0,5%), що призведе до збільшення цієї статті на 120045,6 тис. грн. Коригування собівартості реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у бік збільшення на 4% пов'язана з підвищенням вартості закупівельних матеріалів для підприємства. Збільшення податку на прибуток від звичайної діяльності на 3% (з 25% до 28%) пов'язані з передоплатою податкових відрахувань в рахунок майбутніх операцій. Інші статті прогнозного звіту про фінансові результати залишилися незмінними або зазнали зовсім невеликих змін.

Збільшення обсягу реалізації на 4,7% привело до зростання чистого прибутку на 15,9% у 2010 він складе 450492,62 тис. грн. Це свідчить про високий операційний леверидж унаслідок значної частки постійних витрат у собівартості продукції.

Прогнозний баланс підприємства "САН IнБев Україна" на 2010 рік представлен у додатку Б.

На підставі прогнозного балансу необхідно розрахувати нові показники рентабельності і ліквідності.

Прогнозна рентабельність розраховується за наступними показниками:

1) Рентабельність активів становить:



2) Рентабельність власного капіталу становить:

3) Рентабельність продажу становить:

На рисунку 3.5 представлена динаміка рентабельності за 2008-2010 роки.

Рисунок 3.5 - Динаміка рентабельності за 2008-2010 роки ВАТ "САН IнБев Україна"

З рисунку 3.5 видно, що показники рентабельності у прогнозному 2010 році покращилися, а саме, рентабельність активів виросла на 0,015, рентабельність власного капіталу - на 0,025, а рентабельність продажів - на 0,01.

Прогнозна ліквідність розраховується за наступними показниками:

1) Коефіцієнт покриття становить:

2) Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності становить:

3) Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності становить:

На рисунку 3.6 представлена динаміка ліквідності ВАТ "САН IнБев Україна" за 2008-2010 роки.



Рисунок 3.6 - Динаміка показників ліквідності ВАТ "САН IнБев Україна" за 2008-2010 роки

З рисунку 3.6 видно, що показники ліквідності у прогнозному 2010 році покращилися, а саме, коефіцієнт покриття та коефіцієнт швидкої ліквідності виросли на 0,01, а коефіцієнт абсолютної ліквідності на 0,001.

Для того, щоб подивитися ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів у 2010 році розрахуємо коефіцієнт оборотності активів та термін оборотності активів.

Коефіцієнт оборотності активів становить:

Термін оборотності активів становить:

Термін оборотності активів у 2010 році зменшився на 37 днів, це позитивно впливає на діяльність підприємства "САН IнБев Україна".

Ділова активність акціонерних підприємств характеризується у світовій практиці ступенем стійкості економічного розвитку чи росту.

Стійкість економічного росту дозволяє припустити, що підприємству не загрожує банкрутство. Цілком очевидно, що нестійкий розвиток передбачає ймовірність банкрутства. Тому перед керівництвом підприємства і менеджерами стоїть дуже серйозне завдання - забезпечити стійкі темпи його економічного розвитку.

Як відомо, збільшення обсягів діяльності підприємства (випуску і продажів продукції) залежить від зростання його майна, тобто активів. Для цього потрібні додаткові фінансові ресурси. Приплив цих ресурсів може бути забезпечений за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. До внутрішніх джерел відноситься насамперед прибуток, що спрямовується на розвиток виробництва (реінвестований прибуток) і нарахована амортизація. Вони поповнюють власний капітал підприємства. Але він може бути збільшений і ззовні, шляхом емісії акцій. Однак їхній випуск і реалізація загрожують самостійності керівництва підприємства в прийнятті управлінських рішень (дивідендної політики, фінансової стратегії та ін.)

Крім того, додатковий приплив фінансових ресурсів можна забезпечити завдяки залученню таких джерел, як банківські кредити, позики, кошти кредиторів. У той же час зростання позикових коштів повинен бути обмежений розумною (оптимальним) межею, тому що зі збільшенням частки позикового капіталу посилюються умови кредитування, підприємство несе додаткові витрати. отже, збільшується ймовірність банкрутства.

У зв'язку з цим темпи економічного розвитку підприємства в першу чергу визначаються темпами збільшення реінвестованих власних коштів. Вони залежать від багатьох чинників, що відбивають ефективність поточної (Рентабельність реалізованої продукції, оборотність власних коштів) і фінансової (дивідендна політика, фінансова стратегія, вибір структури капіталу) діяльності.

У обліково-аналітичній практиці можливості підприємства по розширенню основної діяльності за рахунок реінвестування власних коштів визначається за допомогою коефіцієнта стійкого зростання (g), який виражається у відсотках і обчислюється (формула 3.17) [34, с.590]:

g = T*ROS* TurnA *DFL (3.17)

де: T- частка реінвестування з нерозподіленого прибутку;

TurnA - оборотність активів;

ROS - рентабельність продажів;

DFL - коефіцієнт фінансового важеля.

Розрахунки коефіцієнта стійкого зростання підприємства "САН IнБев Україна"за три роки представлені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Значення коефіцієнта стійкого зростання на ВАТ "САН IнБев Україна"

	T	ROS	TurnA	DFL	g, %
2007	0,2	0,12	311,9	1	7,48
2008	0,2	0,019	317,3	1	1,2
2009	0,2	0,11	278	1	6,5

Для того щоб збільшити темп зростання підприємства в 2010 році підприємство вирішує збільшити частку реінвестованого прибутку з нерозподіленого прибутку до 0,4. Реінвестування прибутку - більш прийнятна і відносно дешева форма фінансування підприємства, що розширює свою діяльність. Реінвестування прибутку дозволяє уникнути додаткових витрат, які мають місце при випуску нових акцій. Іншою істотною перевагою є збереження сформованої системи контролю за діяльністю підприємства, оскільки в цьому випадку кількість акціонерів практично не змінюється.

Коефіцієнт стійкого зростання для прогнозного 2010 року становить:

g = 0,4*0,11*278*1 = 12,2 %

З розрахунків видно, що збільшення частки реінвестованого прибутку з 0,2 до 0,4 призвело до збільшення темпу росту підприємства "САН IнБев Україна" у прогнозному 2010 році до 12,2%.

Таким чином дії спрямовані на поліпшення показників діяльності підприємства з боку фінансового директора (збільшення частки нерозподіленого прибутку з 20% до 40%), відділу маркетингу і збуту (збільшення обсягу реалізації на 4,7% за рахунок агресивної маркетингової політики),а також за рахунок впровадження більш високотехнологічного обладнання, яке дозволило знизити оборотність активів з 278 днів до 241 дня, призвело до поліпшення групи показників ліквідності та рентабельності.

Так, на підставі аналізу нових значень бухгалтерської звітності, рентабельність активів збільшилась на 0,015, рентабельність власного капіталу - на 0,025, а рентабельність продажів - на 0,01.Також показники ліквідності у прогнозному 2010 році покращилися, а саме, коефіцієнт покриття та коефіцієнт швидкої ліквідності виріслі на 0,01, а коефіцієнт абсолютної ліквідності на 0,001. Збільшення частки реінвестованого прибутку до 40% призвело до збільшення темпу росту підприємства "САН IнБев Україна" у прогнозному 2010 році до 12,2%. Все це призводить підприємство до більш стійкого фінансового становища і можливостям для подальшого розширення бізнесу за рахунок, наприклад, завоювання нових ринків збуту.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

Охорона праці на підприємстві ВАТ "САН IнБев Україна" являє собою систему правових, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я й працездатності людини в процесі праці [1].

Планово-економічний відділ ВАТ "САН IнБев Україна" знаходиться на другому поверсі шостиповерхової будівлі заводоуправління. Відділ має наступні габарити : довжина - 6 м, ширина - 6 м , висота - 4 м. Площа його дорівнює 36 м, об'єм - 144 м3. В ПЕВ постійно працює 5 чоловік, при цьому на 1 працівника приходиться площа 7,2 м, а об'єм - 28,8 м³ [2].

4.2 Шкідливі і небезпечні виробничі чинники

Під час роботи на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ [3]. Перелік шкідливих виробничих чинників фінансового відділу наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Перелік небезпечних і шкідливих факторів.

Найменування факторів	Джерело виникнення шкідливого фактору	Нормативний параметр та нормативне значення	Регламентуючий документ
Підвищений шум	Робота вентиляторів, кондиціонерів, принтерів, ксероксів, сканерів та ЕОМ.	Рівень шуму та еквівалентні уровні звука L=50 дБА.	ГОСТ12.1.003-83 НПАОП0.00-.28-10
Неблагоприємні метереологічні умови: - температура повітря, t0C; - відносна вологість, ц, %; - швидкість руху повітря, v, м/с	Незадовільний стан системи вентеляціі та опалення	22-240C (холодний період), 23-250C (теплий період); 40-60%; не більш 0,1 м/с	Гост 12.1.005-88,
Електромагнітне випромінювання	Електронно-променева трубка монітора ЕОМ	Відстань - 50см біля ПК у діапазоні частот 5Гц-2кГц-25 В/м, у діапазоні 2кГц-400 кГц-2,5 В/м	НПАОП0.00-1.28-10
Іонізуюче випромінювання	Екрани і інші поверхні ЕОМ	Кількість в 1см 3 повітря: позитивних іонів Ф=1500-3000, негативних легких іонів Ф=3000-5000	ДНАОП0.03-3.06-80
Статична електрика	Висока напруга монітора ЕОМ , діелектричні поверхні	Допустима велечина напруженості електростатичного поля становить 20 кВ/м. Вкрай допустимий рівень напруженості 60 кВ/м протягом годин	НПАОП 0.00-1.28-10 ГОСТ12.1.045-84
Фізичні перевантаження статістачної і динамічної дії	Монотонність праці, статистичність пози, багаторазове повторення одноманітних дій, перенапруження зору	Оптимальна робоча поза, перерви в роботі, спеціальні вправи для очей, рук.	НПАОП 0.00-1.28-10
Нервово-психічні перевантаження	Велика кількість інформації, постійна відповідальність за результати роботи	Перерви для відпочінку тривалістю 15 хвилин через кожну годину, при 8-годинному робочому дні; тривалість роботи без відпочинку не повинна перебільшувати 2 годин	НПАОП 0.00-1.28-10

4.3 Виробнича санітарія

4.3.1 Метеорологічні умови

Робота виконуэться сидячи, не вимагає фізичної напруги, а тому відноситься до категорії (Iа - легкої фізичної). Витрата енергії при такій роботі складає 139 Вт/ч.

Параметри мікроклімату (температура, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря, теплове випромінювання) у приміщенні повинні відповідати ГОСТ 12.1.005-88 [4], Їх визначають у залежності від категорії роботи і часу року. Необхідні параметри мікроклімату представлені в таблиці 4.2.

Забезпечення відповідності параметрів мікроклімату оптимальним згідно СНіП 2.04.05-93 [5], відбувається за рахунок централізованого опалення (загальне парове), штучно-механічної вентиляції і кондиціонерів, які працюють на холод чи обігрів в залежності від пори року

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату для постійних робочих місць

Категорія робіт	Період року	Температура, t0C	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Легка-Iа	Холодний	22-24	40-60	0,1
Легка-Iа	Теплий	23-25	40-60	0,1

4.3.2 Виробниче освітлення

Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В2.5-28-2006 [5]. У світлий час використовується бічне одностороннє природне освітлення, а в темний час доби - загальне рівномірне штучне.

У таблиці 4.3 приведені нормативні показники освітлення робочої зони (природного і штучного).

Таблиця 4.3 - Освітлення у виробничому приміщенні

Найменування робіт	Площа підлоги, кв.м.	Розряд зорової роботи	Освітлення
			Природне	штучне
			вид освітлення	КПО, %	нормована освітленість Е, лк
Планово-економічний відділ	36	IIIв	бічне	1,8	300-500

Для визначення нормованого значення КПО для умов м. Харкова скористаємося формулою4.1:

е_N = е_Н·m_N (4.1)

де е_Н - нормована величина КПО для третього поясу світлового клімату рівна 2%;

m_N - коефіцієнт світлового клімату, m = 0,9.

N - номер групи забезпеченості природного світла

Проведемо розрахунок за формулою:

е_N = 2 * 0,9 = 1,8

У відповідності з ДБН В2.5-28-2006 [6] нормативний показник КПО повинен бути не менше 1,5%.

Як джерела світла використовуються люмінесцентні лампи потужністю 40 Вт або енерго-економні потужністю 36 Вт типу ЛБ, ЛХБ, ЛЕЦ як найбільш ефективні і прийнятні з погляду спектрального складу, колірна температура випромінювання яких знаходиться в діапазоні 3500-4200К.

Для освітлення приміщення застосовуються світильники серії ЛП013, ЛП031, ЛП033 виконання 001 і 006, ЛС002, ЛС004, з металевими екрануючими гратами і непрозорими боковинами.

Розрахунок кількості світильників проводиться за формулою 4.2 [52]:

(4.2)

де Еmin - мінімальна нормована освітленість = 300 лк;

k - коефіцієнт запасу = 1,2;

S - площина, яка освітлюється складає 36 м2;

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірної освітленості) дорівнює 1,1;

N -кількість світильників;

n - кількість ламп у світильнику, n = 2 ;

- коефіцієнт використання світлового потоку у долях одиниці

Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку знаходять індекс приміщення i, а також коефіцієнти відбиття від поверхнею приміщень: стелі ст, стін с, підлоги п.

Для офісних приміщень: ст = 70%, с = 50%, пд = 30%.

Індекс приміщення визначається за формулою 4.3:

, (4.3)

де А, В, h - довжина, ширина і розрахункова висота (висота звисання світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

Розрахункова висота визначається за формулою 4.4:

, (4.4)

де H - геометрична висота приміщення, H = 4м;

hсв -звись світильника. hсв = 0,2 …0,8 м;

hp - висота робочої поверхні. hp = 0,8 …1,0 м.

Проведемо розрахунок висоти:

h = 4 - 0,2 - 0,8 = 3 м.

Індекс приміщення і = 1

Коефіцієнт використання світлового потоку визначається від типу світильника, індексу приміщення, коефіцієнту відбиття стелі, стін, підлоги.

Виходячи з данних таблиці коефіцієнт використання світлового потоку у долях одиниці в данному випадку складає 49%.

Значення світлового потоку Ф_Л для лампи типу ЛДЦ 40-4 дорівнює 1995 лм.

Таким чином кількість світильників дорівнює:

N = (300*1,2*36*1,1)/(1995*2*0,49) = 7 шт.

4.3.3 Виробничий шум

Шум є одним з найбільш розповсюджених у виробництві шкідливих факторів. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83^* [7] у приміщеннях на робочому місці оператора рівні звуку 60 дБА (для користувачів). У виробничому відділі джерелом шуму служать: оргтехніка (комп'ютери, принтери, телефони і т.п.), кондиціонери, вентилятори.

Фактичні рівні шуму не перевищують нормативних значень.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму на робочих місцях застосовуються панелями з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання (звукоізолюючі перегородки висотою 1,5-2 м).

4.3.4 Електромагнітне випромінювання

Основним джерелом електромагнітного випромінювання, зокрема рентгенівського, в приміщенні є електронно-променеві трубки (ЕЛТ) моніторів. Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання трубки перед екраном на відстані 5 см від його поверхні не повинна перевищувати 100 мкР/ч. Захист користувачів ЕОМ від ЕМІ і рентгенівського випромінювання забезпечується за допомогою екранів із спеціального затемненого скла.

Відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ [8] допустимий рівень напруженості електростатичних полів повинні бути не більше 20 кВ/м. У приміщеннях для запобігання утворенню статичної електрики і захисту від нього повинні бути нейтралізатори і зволожувачі повітря, підлога повинна мати антистатичне покриття, а також необхідно робити заземлення екрану дисплея.

ЕМІ і статична електрика приводять до іонізації повітря, в результаті якої відбувається утворення позитивних іонів, що вважаються несприятливими для здоров'я людини (іони потрапляють разом з повітрям в дихальні шляхи, викликаючи ускладнення). Норма змісту легких аеронів обох знаків повинна складати від 1500 до 5000 в 1 см3 повітря. Заходами щодо зниження кількості іонів в повітрі є зволоження повітря і провітрювання приміщення.

Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи з екраном не повинен перевищувати 2 години, тривалість перерви для відпочинку повинна складати від 5 до 15 хвилин.

Сумарний час роботи - до 50% тривалості зміни. Перерви повинні бути 10-15 хвилин кожна година роботи.

Тривалі перерви ведуть до порушення робочої установки, розладу динамічного стереотипу. Загальна перерва через 4 години. Додаткова перерва через 3 години і за 2 години до закінчення роботи [2] .

4.4 Електробезпека

По ступеню небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення відділу зовнішньоекономічних зв'язків ВАТ "САН IнБев Україна" згідно з ДНАОП 0.00-1.32-01 [9], відноситься до класу приміщень із підвищеною небезпекою.

Джерелом небезпеки виступає підвищений потенціал статичного електроструму діелектричних поверхонь комп'ютерів, котрий може призвести до ураження людини електричним струмом за умов порушення техніки безпеки, а також при різкій зміні характеру середовища, виробничого приміщення.

Електричні прилади та апаратура живляться від промислової трифазної чотирьох провідної мережі із глухо заземленою нейтраллю з напругою 380/220 В з частотою 50 Гц.

ДНАОП 0.00-1.32-01 [9] передбачені наступні міри електробезпечності: конструктивні (відповідно до ГОСТ 12.1.038-82* [10]) , схемно-конструктивні (занулення відповідно ГОСТ 12.1.030 - 81*[11]) і експлуатаційні.

При роботі на ЕОМ необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а також наступного запобіжного заходу:

1) не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі;

2) технічне обслуговування і ремонт робити тільки фахівцям, що мають допуск до виконання цих робіт.

Основну небезпеку, для тих, що працюють у відділі, представляє підвищена напруга електричної мережі і електроустаткування, зокрема - ПЕОМ.

ПЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, яка живеться від мережі змінного струму напругою 220В і частотою 50Гці. За способом захисту людини від поразки електричним струмом ЕОМ повинно відповідати першому класу захисту згідно ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ [12]. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин забезпечують конструктивні, схемно-конструктивні і експлуатаційні заходи захисту.

За ступеню небезпеки поразки електричним струмом приміщення відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки, відповідно до НАПБ Б.07.005-86 [13].

ПЕОМ відносять до електроустановок закритого типа виконання (струмоведучі частини знаходяться в кожухах) з діючими напругами до 1000В. По НАПБ Б.07.005-86 [13] ступінь захисту персоналу від доторкнення до струмоведних частин усередині захисного корпусу і від попадання води у всередину корпусу відповідає IP-44 .

Схемно-конструктивні заходи електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих не струмоведучих частин електричних апаратів при випадковому пробої з ізоляції і виникнення електричного потенціалу на них. Як схемно-конструктивний захід безпеки передбачається занулення - навмисне з'єднання частин ПК, в нормальних умовах тих, що не знаходяться під напругою, з нульовим робочим дротом.

Експлуатаційними заходами електробезпеки є дотримання правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних засобів:

- не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі мережі;

- технічне устаткування і ремонтні роботи проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕОМ.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека -- це стан об'єкта, при якому з встановленою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами спалаху у приміщеннях можуть бути:

- замикання в мережі

- несправність електропроводки

- необережне поводження з електрообладнанням

- знаходження в приміщенні горючих матеріалів та ін.

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 [14] приміщення відділу відноситься до категорії В (пожежонебезпечне), тому що тут знаходяться тверді спаленні речовини і матеріали, такі як комп'ютери, меблі, проводка, папір і т.д.

Ступінь вогнестійкості конструкції споруди - ІІ, виходячи з категорії пожежонебезпечні споруди, згідно СНіП 2.01.02-86 [15].

Клас обладнання з пожежної безпеки П-ІІа ГОСТ 12.1.004-91 [14] .

Згідно з вимогою ГОСТ 12.1.004-91 [14] пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

1) системою запобігання пожеж;

2) системою пожежного захисту;

3) організаційними заходами щодо пожежної безпеки.

Для запобігання пожежі передбачено:

1) використання електроустаткування, що відповідає класу пожежонебезпечної зони П-ІІа: ступінь захисту електроапаратури не менш ІР-44;

2) заборона застосування відкритого вогню і паління в приміщенні;

3) проведення регулярного інструктажу з правил пожежної безпеки;

4) не сполучення системи кондиціонування відділу й інших приміщень.

Перелік первинних засобів пожежогасінні, обов'язкових у планово-економічному відділі представленні у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Перелік первинних засобів пожежогасінні, обов'язкових у планово-економічному відділі.

Площа, кв.м.	Первинні засоби пожежогасіння (тип, найменування)	Кількість, шт.	Полум'я ліквідуючий ефект
42	Вуглекислотні вогнегасники і ручні ВВК-2, повсть, кошма	1	Розбавлення повітря вуглекислим газом і зниження в ньому змісту кисню до концентрації, при якій припиняється горіння. Полум'я ліквідуючий ефект вказаним газом приводить до втрати теплоти і зниження теплового ефекту реакції припинення доступу кисню до елементів, що горять

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковою є наявність плану евакуації.

4.6 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього» середовища був прийнятий 25 червня 1991 року [16].

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відповідно до екологічних стандартів матеріали, використовувані для виготовлення комп'ютерів і моніторів, не повинні містити фреонів (які заподіюють непоправний збиток), хлоридів, бромідів (BS 7750) TCO '95. У стандартах TCO '99 закладене обмеження по кадмію у світлочутливому шарі екрана дисплея і ртуті в батарейках.

У відділі маркетингу в обігу знаходяться різний папір (документи, друковані видання і т.д.), картонні і пластмасові папки, дискети. Усе це повинно належним чином перероблятися після використання. Крім того, розробка і використання нових виробничих і утилізаційних технологій дозволяє зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище [17].

РОЗДІЛ 5 ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів, для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [1].

В даному розділу дипломного проекту розглянуто тему «Організація Цивільної Оборони України та її задачі».

Темою диплома є «Підвищення платоспроможності та ліквідності підприємства - суб'єкта ЗЕД», яка розглядається на зразку ВАТ "САН IнБев Україна". Цей завод є одним з найбільших підприємств на українському пивному ринку. Відповідно до уставу підприємства, виробництво пива та оптова і роздрiбна його торгiвля є основним видом його діяльності.

Актуальність теми цього розділу зумовлена тим, що знання організації Цивільної Оборони України та її задач має великий вплив на успішне виконання завдань для захисту населення і народного господарства під час виробничої діяльністі ВАТ "САН IнБев Україна".

Завдання Цивільної оборони (ЦО) України:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і вжиття заходів для зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і стихійних лих.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку.

3. Захист населення від наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, великих пожеж і застосованих засобів ураження.

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

5. Організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха та в осередках ураження.

6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням, підтримання їх го товності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

7. Підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил; навчання вмінню населення застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.

Систему ЦО утворюють:

-- центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

-- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

-- органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування;

-- сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

-- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів,

передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

-- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

-- курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань ЦО;

-- служби ЦО.

Особи, які очолюють уряд України та уряд Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, підрозділи виконкомів, на які покладено завдання забезпечити захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій, керівники підприємств, установ та організацій, належать до керівного складу цивільної оборони та спеціальних формувань Цивільної оборони.

Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу Цивільної оборони здійснюється за планом курсів, що затверджується на відповідному рівні Прем'єр-міністром України, Головою уряду Криму, главами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Учні та студенти проходять підготовку за відповідними програмами у своїх навчальних закладах. Працівники підприємств, установ і організацій, особовий склад невоєнізованих формувань проходять підготовку з Цивільної оборони під час об'єктових тренувань і комплексних навчань один раз на три роки. Особовий склад органів управління Цивільної оборони проходить підготовку в ході командно- штабних і штабних навчань, тренувань.

Населення, не зайняте у сфері виробництва та обслуговування, навчається вмінню застосовувати засоби захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях за допомогою пам'яток і засобів масової інформації. Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України та всі верстви населення.

Цивільна оборона України організується і функціонує на підставі законів України "Про Цивільну оборону України", з питань оборони державної безпеки, воєнної доктрини України, Положення про Цивільну оборону України, інших державних нормативних актів про органи управління ЦО та Положення міжнародного гуманітарного права з проблем захисту людей. Відповідно до законодавства ЦО організується і функціонує за територіально-виробничим принципом на всій території України.

Керівництво Цивільної оборони України

Відповідно до побудови керівництво Цивільною обороною України здійснюють Кабінет іністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої плади, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності й господарювання.

Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України, а його заступником -- Міністр Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі -- МНС). Начальником Цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим. Згідно з адміністративно-територіальним поділом України голови місцевих державних адміністрацій є начальниками Цивільної оборони.

Для забезпечення заходів Цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності й підпорядкування створюються спеціалізовані служби Цивільної оборони: захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, енергетики, медичні, оповіщення і зв'язку, комунально- технічні, матеріального забезпечення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення та ін. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій, а також на базі підприємств та організацій створюються евакуаційні комісії. Організація створення служб Цивільної оборони та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються Положенням про Цивільну оборону України.

З метою забезпечення своєчасного запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру 3 серпня 1998 p. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру в Україні" (СЗРНС). СЗРНС складається з органів управління, сил і засобів попередження та реагування на надзвичайні ситуації, а також систем забезпечення у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких віднесено функції захисту населення і територій, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. До складу СЗРНС також відносять добровільні рятувальні формування, які зареєстровані на території України згідно з чинним законодавством і мають національний сертифікат на проведення аварійно- рятувальних робіт.

Основними завданнями СЗРНС є: розробка нормативно-правових актів, державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків НС.

Сили та засоби СЗРНС -- це сили і засоби реагування на НС міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, сили і засоби всіх рівнів функціональних і територіальних підсистем.

Для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо безпеки та захисту населення і територій, реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, створюються постійно діючі Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки під час надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС). Комісії створюються при виконавчих органах влади на державному, регіональному і районному (міському) рівнях, а також на об'єктах. У своїй діяльності ці комісії керуються Конституцією України, Законами України, документами Президента України, Кабінету Міністрів України та Положенням про Державну комісію з питань ТЕБ та НС.

Основні завдання комісії:

-- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних зі створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації;

-- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

-- організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Обов'язки комісії у звичайних умовах:

-- координація діяльності органів виконавчої влади щодо реалі зації загальнодержавних програм безпеки населення, санітарно- епідеміологічної обстановки та реагування на надзвичайні ситуації;

-- підготовка і подання пропозицій щодо прав і обов'язків з питань техногенно-екологічної безпеки та НС органів виконавчої влади і об'єктів;

-- сприяння розвитку гідрометеорологічних спостережень і прогнозів, державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, систем цивільного захисту населення, контролю за функ ціонуванням потенційно небезпечних об'єктів будівництва і рекон-

струкції з питань техногенно-екологічної безпеки;

-- підготовка до дій у надзвичайних ситуаціях;

-- співробітництво з відповідними органами сусідніх областей і країн.

Дії комісії під час надзвичайної ситуації:

-- керівництво ліквідацією НС;

-- вивчення обстановки, причини виникнення НС та підготовка інформації про вжиті заходи реагування на НС;

-- організація робіт і взаємодія з органами виконавчої влади, громадськими організаціями з питань евакуації населення та надання допомоги потерпілим;

-- залучення до ліквідації наслідків НС наявних сил і засобів;

-- взаємодія з відповідними організаціями сусідніх регіонів, територія яких опинилася під впливом НС, що виникла на території району, області, регіону, України;

-- визначення розмірів (масштабів) збитків, що зазнали об'єкти і населення від НС.

Фінансування заходів цивільної оборони здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування згідно із законодавством України [2].

Таким чином, знання організація цивільної оборони України та її задач має велике значення під час виробничої діяльності ВАТ "САН IнБев Україна".