Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення на прикладі ВАТ "Київхліб"

Загальний обсяг експорту, грн

40986,00

49584,78

Виробнича собівартість експортної продукції, грн

28226,21

34292,28

Накладні витрати, грн

10439,83

12048,64

Повна собівартість експортної продукції, грн

38666,04

46340,92

Прибуток від експорту, грн

2319,96

3243,86

Рентабельність експорту, %

6,00

7,00

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Як видно із таблиці 2.27 у 2007 році порівняно із 2006 роком зросли загальні обсяги експорту продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11, збільшилася виробнича собівартість експортної продукції, зросли накладні витрати, збільшилася повна собівартість експортної продукції, але і збільшився прибуток від експорту та як наслідок усього цього зросла рентабельність експорту.

Рентабельність експорту, % = Прибуток від експорту, грн * 100% / Повна собівартість експортної продукції, грн.

Зробимо дослідження ефективності експорту ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2006 та 2007 роках.

Таблиця 2.28.

Ефективність експорту ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Назва продукції	Назва показника	2006	2007
		Експорт	Внутрішній ринок	Експорт	Внутрішній ринок
Сухарі «Київські»	Кількість, штук	1000,00	703350,00	1050,00	1253000,00
	Ціна, євро	0,62		0,65
	Ціна, грн	3,85	3,39	4,34	3,69
	Собівартість, грн	3,12	2,98	3,86	3,21
	Вартість, євро	620,00		682,50
Сухарі «Малятко»	Кількість, штук	1000,00	1172250,00	1050,00	1628900,00
	Ціна, євро	0,55		0,59
	Ціна, грн	3,42	3,07	3,94	3,50
	Собівартість, грн	2,73	2,67	3,50	3,22
	Вартість, євро	550,00		619,50
Сухарі «Московські»	Кількість, штук	1000,00	1641150,00	1050,00	1503600,00
	Ціна, євро	0,49		0,53
	Ціна, грн	3,04	2,59	3,54	3,22
	Собівартість, грн	2,59	2,30	3,27	2,86
	Вартість, євро	490,00		556,50
Сухарі «Гірчичні»	Кількість, штук	1000,00	1172250,00	1050,00	1879500,00
	Ціна, євро	0,56		0,59
	Ціна, грн	3,48	3,10	3,94	3,38
	Собівартість, грн	3,03	2,69	3,75	3,08
	Вартість, євро	560,00		619,50
Сушка «Малютка»	Кількість, штук	1000,00	369875,00	1050,00	704550,00
	Ціна, євро	0,45		0,49
	Ціна, грн	2,79	2,49	3,27	2,91
	Собівартість, грн	2,46	2,21	2,93	2,59
	Вартість, євро	450,00		514,50
Сушка «Українська»	Кількість, штук	1000,00	184937,50	1050,00	246592,50
	Ціна, євро	0,47		0,52
	Ціна, грн	2,92	2,57	3,47	3,05
	Собівартість, грн	2,60	2,29	3,33	2,74
	Вартість, євро	470,00		546,00
Сушка «Київська»	Кількість, штук	1000,00	184937,50	1050,00	281820,00
	Ціна, євро	0,83		0,88
	Ціна, грн	5,15	4,48	5,87	4,99
	Собівартість, грн	4,43	3,99	4,65	4,29
	Вартість, євро	830,00		924,00
Сушка «Гірчична»	Кількість, штук	1000,00	739750,00	1050,00	1056825,00
	Ціна, євро	0,51		0,55
	Ціна, грн	3,17	2,69	3,67	3,12
	Собівартість, грн	2,76	2,37	3,65	2,81
	Вартість, євро	510,00		577,50
Сушка «Дорожня»	Кількість, штук	1000,00	295900,00	1050,00	70455,00
	Ціна, євро	0,47		0,49
	Ціна, грн	2,92	2,54	3,27	2,97
	Собівартість, грн	2,54	2,16	3,10	2,68
	Вартість, євро	470,00		514,50
Сушка «Здобні з ваніліном»	Кількість, штук	1000,00	147950,00	1050,00	105682,50
	Ціна, євро	0,50		0,56
	Ціна, грн	3,11	2,83	3,74	3,32
	Собівартість, грн	2,70	2,60	3,62	2,99
	Вартість, євро	500,00		588,00
Сушка «Макова»	Кількість, штук	1000,00	443850,00	1050,00	634095,00
	Ціна, євро	0,54		0,58
	Ціна, грн	3,35	2,92	3,87	3,44
	Собівартість, грн	3,19	2,63	3,81	3,13
	Вартість, євро	540,00		609,00
Сушка «Сніжинка»	Кількість, штук	1000,00	591800,00	1050,00	422730,00
	Ціна, євро	0,61		0,65
	Ціна, грн	3,79	3,41	4,34	3,86
	Собівартість, грн	3,41	3,14	4,11	3,59
	Вартість, євро	610,00		682,50
Валютний курс, грн за євро	6,21	6,67
Обернений валютний курс євро за грн	0,16	0,15

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

У таблиці 2.28. наведено вихідні дані (ціни продукції на внутрішньому ринку та експортованої, обсяги реалізації на внутрішньому ринку та на ринку у країні імпортера, собівартість експортованої продукції та аналогічній експортованій продукції реалізованої на внутрішньому ринку, валютний та обернений валютний курси, ціни продукції у євро та гривнях на внутрішньому ринку та на ринку у країні - імпортері) для розрахунку показників: валютна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна (євро/грн), економічна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна (грн/грн), ефект експорту за видами продукції та інтегральний (грн) та ефективність реалізації експортованої продукції на внутрішньому ринку за видами продукції та інтегральна (грн/грн.). Розрахунки та формули до них буде подано нижче у таблицях.

Таблиця 2.29.

Валютна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна, євро/грн

Назва продукції	2006	2007
Сухарі "Київські"	0,1988	0,1683
Сухарі "Малятко"	0,2013	0,1687
Сухарі "Московські"	0,1894	0,1621
Сухарі "Гірчичні"	0,1851	0,1574
Сушка "Малютка"	0,1830	0,1670
Сушка "Українська"	0,1809	0,1560
Сушка "Київська"	0,1872	0,1891
Сушка "Гірчична"	0,1851	0,1507
Сушка "Дорожня"	0,1851	0,1583
Сушка "Здобні з ваніліном"	0,1851	0,1548
Сушка "Макова"	0,1695	0,1523
Сушка "Сніжинка"	0,1789	0,1581
Інтегральна ефективність	0,1857	0,1625

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Формула валютної ефективності експорту Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. - К.: НУХТ, 2005. - с. 24.:

У таблиці 2.29. подано результати розрахунку валютної ефективності експорту за видами продукції та інтегральну. Валютну ефективність експорту за видами продукції та інтегральну (євро/грн) порівнюємо із оберненим валютним курсом (євро/грн) за відповідні роки. Як видно із таблиці 2.29 у 2006 році валютна ефективність кожного виду сухарів та сушок та їх інтегральна ефективність є більшими за обернений валютний курс у 2006 році, тобто 0,16 євро за грн. (див. таблицю 2.28), тобто експорт ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2006 році є ефективним. Найефективніше у 2006 році було експортувати сухарі «Малятко», оскільки їх валютна ефективність експорту є максимальною. Як видно із таблиці 2.29 у 2007 році валютна ефективність кожного виду сухарів та сушок та їх інтегральна ефективність є більшими за обернений валютний курс у 2006 році, тобто 0,16 євро за грн. (див. таблицю 2.28), тобто експорт ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2007 році є ефективним. Найефективніше у 2007 році було експортувати сушки «Київські», оскільки їх валютна ефективність експорту є максимальною.

Таблиця 2.30.

Економічна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна, грн/грн

Назва продукції	2006	2007
Сухарі "Київські"	1,2346	1,1232
Сухарі "Малятко"	1,2500	1,1253
Сухарі "Московські"	1,1765	1,0811
Сухарі "Гірчичні"	1,1494	1,0496
Сушка "Малютка"	1,1364	1,1137
Сушка "Українська"	1,1236	1,0407
Сушка "Київська"	1,1628	1,2610
Сушка "Гірчична"	1,1494	1,0049
Сушка "Дорожня"	1,1494	1,0556
Сушка "Здобні з ваніліном"	1,1494	1,0327
Сушка "Макова"	1,0526	1,0157
Сушка "Сніжинка"	1,1111	1,0546
Інтегральна ефективність	1,1531	1,0835

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Формула економічної ефективності експорту Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. - К.: НУХТ, 2005. - с. 25.:

У таблиці 2.30. подано результати розрахунку економічної ефективності експорту за видами продукції та інтегральної (грн/грн.), її треба порівнювати з одиницею. Як видно із результатів розрахунків у таблиці 2.30. експорт продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2006 та у 2007 роках був ефективним, так як економічна ефективність експорту за видами продукції та інтегральна у цих роках є більшою за одиницю. У 2006 році ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 найефективніше було експортувати сухарі «Малятко», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є максимальною (1,2500 грн/грн), а найнеефективніше - сушку «Макову», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є мінімальною (1,0526 грн/грн). У 2007 році ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 найефективніше було експортувати сушки «Київські», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є максимальною (1,2610 грн/грн), а найнеефективніше - сушку «Гірчичну», оскільки економічна ефективність цього виду продукції є мінімальною (1,0049 грн/грн).

Таблиця 2.31.

Ефект експорту за видами продукції та інтегральний, грн

Назва продукції	2006	2007
Сухарі "Київські"	731,5380	499,2750
Сухарі "Малятко"	683,1000	460,0050
Сухарі "Московські"	456,4350	278,4600
Сухарі "Гірчичні"	452,0880	195,0900
Сушка "Малютка"	335,3400	350,2800
Сушка "Українська"	321,0570	142,5900
Сушка "Київська"	721,6020	1275,5400
Сушка "Гірчична"	411,7230	195,0900
Сушка "Дорожня"	379,4310	180,8100
Сушка "Здобні з ваніліном"	403,6500	124,0050
Сушка "Макова"	167,6700	62,8950
Сушка "Сніжинка"	378,8100	235,6200
Інтегральний ефект експорту	5442,4440	3999,6600

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Формула ефекту від експорту Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. - К.: НУХТ, 2005. - с. 25.:

У таблиці 2.31. наведено показники ефекту експорту за видами продукції та інтегрального. Цей показник повинен бути більшим за нуль. Як видно із таблиці 2.31. експорт продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 у 2006 та у 2007 роках був ефективним, так як ефект експорту за видами продукції та інтегральний у цих роках мав позитивне значення, тобто більше за нуль. У 2006 році ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 найефективніше було експортувати сухарі «Київські», оскільки ефект експорту цього виду продукції є максимальним (731,5380 грн), а найнеефективніше було експортувати сушку «Макову», оскільки ефект експорту цього виду продукції є мінімальним (167,6700 грн). У 2007 році ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 найефективніше було експортувати сушки «Київські», оскільки ефект експорту цього виду продукції є максимальним (499,2750 грн), а найнеефективніше було експортувати сушку «Макову»», оскільки ефект експорту цього виду продукції є мінімальним (62,8950 грн).

Таблиця 2.32.

Ефективність реалізації експортованої продукції на внутрішньому ринку за видами продукції та інтегральна, грн/грн

Назва продукції	2006	2007
Сухарі "Київські"	1,1364	1,1494
Сухарі "Малятко"	1,1494	1,0870
Сухарі "Московські"	1,1236	1,1236
Сухарі "Гірчичні"	1,1494	1,0989
Сушка "Малютка"	1,1236	1,1249
Сушка "Українська"	1,1236	1,1111
Сушка "Київська"	1,1236	1,1628
Сушка "Гірчична"	1,1364	1,1111
Сушка "Дорожня"	1,1765	1,1111
Сушка "Здобні з ваніліном"	1,0870	1,1111
Сушка "Макова"	1,1111	1,0989
Сушка "Сніжинка"	1,0870	1,0753
Інтегральна ефективність	1,1260	1,1147

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Формула ефективності реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку Там же.:

У таблиці 2.32 наведено результати розрахунків показника ефективності реалізації експортованої продукції на внутрішньому ринку за видами продукції та інтегральної. Цей показник слід порівнювати із показником економічної ефективності експорту за видами продукції та інтегральної. Дивлячись на якому ринку - внутрішньому чи зовнішньому - ефективність реалізації продукції є максимальною, підприємство приймає відповідне рішення: експортувати чи не експортувати продукцію (дивіться таблицю 2.33).

Таблиця 2.33.

Порівняння ефективностей реалізації продукції на внутрішньому ринку та на ринку країни-імпортера

Вид продукції	2006	2007
	Ринок із максимальною ефективністю реалізації продукції підприємства
Сухарі "Київські"	зовнішній	внутрішній
Сухарі "Малятко"	зовнішній	зовнішній
Сухарі "Московські"	зовнішній	внутрішній
Сухарі "Гірчичні"	зовнішній і внутрішній (однакова ефективність реалізації продукції на обох ринках)	внутрішній
Сушка "Малютка"	зовнішній	внутрішній
Сушка "Українська"	зовнішній і внутрішній (однакова ефективність реалізації продукції на обох ринках)	внутрішній
Сушка "Київська"	зовнішній	зовнішній
Сушка "Гірчична"	зовнішній	внутрішній
Сушка "Дорожня"	зовнішній	внутрішній
Сушка "Здобні з ваніліном"	зовнішній	внутрішній
Сушка "Макова"	внутрішній	внутрішній
Сушка "Сніжинка"	зовнішній	внутрішній

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Як було сказано раніше, ми порівняли економічні ефективності реалізації продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках та на основі цих даних склали таблицю 2.33. Як видно із зазначеної таблиці 2.33 у 2006 році сухарі «Київські», сухарі «Малятко», сухарі «Московські», сушку «Малютка», сушку «Київську», сушку «Гірчичну», сушку «Дорожню», сушку «Здобну із ваніліном», сушку «Сніжинку» було б ефективніше реалізувати на зовнішньому ринку, сушку «Макову» - на внутрішньому, а сушку «Українську» та сухарі «Гірчичні» - на внутрішньому чи зовнішньому із однаковою ефективністю. Як видно із зазначеної таблиці 2.33 у 2007 році було б ефективніше реалізувати сухарі «Київські», сухарі «Московські»,

Сушку «Малютка», сушку «Українську», сухарі «Гірчичні», сушку «Гірчичну», сушку «Дорожню», сушку «Здобну із ваніліном», сушку «Сніжинку» на внутрішньому ринку, а сухарі «Малятко» та сушку «Київську» - на зовнішньому.

Також проаналізуємо виконання контрактних зобов'язань. У таблиці 2.34 наведено обсяги контрактних зобов'язань досліджуваного підприємства та їх фактичне виконання.

Таблиця 2.34.

Виконання контрактних зобов'язань

Назва продукції	2006	2007
	Кількість, штук	Ціна за штуку, грн	Сума, грн	Кількість, штук	Ціна за штуку, грн	Сума, грн
Згідно з контрактами
Сухарі "Київські"	1000,00	3,85	3850,20	1050,00	4,34	4552,28
Сухарі "Малятко"	1000,00	3,42	3415,50	1050,00	3,94	4132,07
Сухарі "Московські"	1000,00	3,04	3042,90	1050,00	3,22	3377,79
Сухарі "Гірчичні"	1000,00	3,48	3477,60	1050,00	3,94	4132,07
Сушка "Малютка"	1000,00	2,79	2794,50	1050,00	3,27	3431,72
Сушка "Українська"	1000,00	2,92	2918,70	1050,00	3,47	3641,82
Сушка "Київська"	1000,00	5,15	5154,30	1050,00	5,87	6163,08
Сушка "Гірчична"	1000,00	3,17	3167,10	1050,00	3,67	3851,93
Сушка "Дорожня"	1000,00	2,92	2918,70	1050,00	3,27	3431,72
Сушка "Здобні з ваніліном"	1000,00	3,11	3105,00	1050,00	3,74	3921,96
Сушка "Макова"	1000,00	3,35	3353,40	1050,00	3,87	4062,03
Сушка "Сніжинка"	1000,00	3,79	3788,10	1050,00	4,34	4552,28
Всього	12000,00		40986,00			49250,71
Фактично
Сухарі "Київські"	998,00	3,80	3792,40	1042,00	4,34	4522,28
Сухарі "Малятко"	1005,00	3,45	3467,25	1045,00	3,90	4075,50
Сухарі "Московські"	999,00	3,04	3036,96	1050,00	3,20	3360,00
Сухарі "Гірчичні"	1000,00	3,48	3480,00	1051,00	4,00	4204,00
Сушка "Малютка"	1010,00	2,79	2817,90	1047,00	3,30	3455,10
Сушка "Українська"	1000,00	2,95	2950,00	1040,00	3,50	3640,00
Сушка "Київська"	1000,00	5,15	5150,00	1050,00	5,90	6195,00
Сушка "Гірчична"	996,00	3,17	3157,32	1057,00	3,65	3858,05
Сушка "Дорожня"	995,00	2,92	2905,40	1055,00	3,30	3481,50
Сушка "Здобні з ваніліном"	998,00	3,15	3143,70	1043,00	3,75	3911,25
Сушка "Макова"	997,00	3,40	3389,80	1050,00	3,90	4095,00
Сушка "Сніжинка"	990,00	3,75	3712,50	1047,00	4,35	4554,45
Всього	11988,00		41003,23	12577,00		49352,13

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Із таблиці 2.34 видно, що досліджуване підприємство виконує свої зобовязяння за контрактами не на 100%, тобто не повністю.

Дослідимо спочатку виконання зобов'язань за контрактами з експорту, використовуючи такі формули:

1) Коефіціент виконання зобовязань за вартістю Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. - К.: НУХТ, 2005. - с. 21.:

2) Коефіціент виконання зобовязань за фізичним обсягом Там же.:

3) Коефіціент виконання зобовязань за ціною Там же.:

Результати розрахунків зведено у таблицю 2.35.

Таблиця 2.35.

Виконання зобов'язань за контрактами з експорту

Назва коефіціента	2006	2007
Коефіціент виконання зобовязань за вартістю	1,0004	1,0021
Коефіціент виконання зобовязань за фізичним обсягом	0,9989	0,9981
Коефіціент виконання зобовязань за ціною	1,0016	1,0039

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Із таблиці 2.32 можна зробити висновок, що зобов'язання підприємства за вартістю було перевиконано: у 2006 році - на 0,04 % та у 2007 році - на 0,21 %. Зобов'язання підприємства за фізичним обсягом було недовиконано: у 2006 році - на 0,11 % та у 2007 році - на 0,19 %. Зобов'язання підприємства за ціною було перевиконано: у 2006 році - на 0,16 % та у 2007 році - на 0,39 %.

Тепер необхідно проаналізувати динаміку експорту за такими формулами:

1) Індекс вартості Робоча програма комплексної практики з фаху студентів 4 курсу, комплексної практики зі спеціальності та переддипломної практики студентів 5 курсу спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та спеціалізації «Менеджмент митної справи» денної форми навчання / Уклад.: В.М. Марченко, О.К. Кириченко, О.Я. Количева, О.А. Адаменко. - К.: НУХТ, 2005. - с. 21.:

2) Індекс ціни Там же.:

3) Індекс фізичного обсягу Там же.:

І ^{фізичного обсягу} = І ^{кількості} * І ^{кількісної структури}

4) Індекс кількості Там же.:

4) Індекс кількісної структури Там же.:

-середня ціна товару в базовому періоді Там же.:

Результати розрахунку показників динаміки експорту підприємства зведено у таблицю 2.36.

Таблиця 2.36.

Результати розрахунку показників динаміки експорту

Показники динаміки експорту	Значення
Індекс вартості	1,2036
Індекс ціни	1,1471
Індекс фізичного обсягу	1,0493
Індекс кількості	1,0491
Середня ціна товару у базовому періоді, грн	3,4204
Індекс кількісної структури	1,0001

Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11

Із таблиці 2.36 можна зробити висновок, що у 2007 році збільшилися обсяги експорту ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 на 20,36 %, ціни зросли на 14,71%, фізичний обсяг експортованої продукції збільшився на 4,93%, кількість експортованої продукції збільшилася на 4,91%, у нашому випадку індекс кількісної структури більше одиниці, а це означає, що у межах товарної групи експортованих товарів збільшилася частка більш дорогих товарів (хоча збільшилася вона не на багато) за рахунок зниження частки більш дешевих товарів.

Розділ 3. Розробка заходів заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 на зовнішньому ринку

3.1 Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення

Конкурентоспроможність продукції- вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів.

Конкурентоспроможність продукції- вагомий критерій доцільності виходу підприємства на зовнішній ринок, умова ефективного проведення зовнішньоекономічних операцій і складова вибору засобів та методів виробничо-експортної діяльності, яка являє собою сукупність якісних і вартісних ознак продукції, що забезпечують задоволення конкретних потреб споживачів.

Критеріями оцінки конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку слід вважати фактори, які визначають його кон'юнктуру:

* наявність споживача даного виду продукції;

* кількість конкурентів, які випускають аналогічну продукцію;

* обсяги виробництва й реалізації продукції підприємств-конкурентів у цілому й у сфері діяльності українського підприємства;

* важливість для конкурентів «панування» на тому сегменті ринку, який опанований чи планується до «завоювання» вітчизняним підприємством;

* основні напрямки конкурентної боротьби на зовнішньому ринку;

* оцінка стратегічної діяльності конкурентів (контроль за каналами збуту та діяльністю підприємств-постачальпиків з мстою зниження рівня витрат);

* політика горизонтальної інтеграції (з метою виявлення можливостей проведення контролю та управління станом сектору певної галузі);

* розмаїття методів конкуренції (ціни, якість, технологічний рівень, дизайн продукції, сервісні послуги, імідж підприємства, товарний знак тощо);

* стабільність попиту на продукцію, яку має підприємство на кожному сегменті ринку.

У сучасних умовах на світовому ринку на зміну ціновій конкуренції прийшла нецінова, тобто конкуренція технічного та якісного рівня продукції. У конкурентній боротьбі за ринки збуту перемагає не той, хто пропонує нижчі ціни, а той, хто пропонує вищу якість, оскільки продукція з кращою якістю значно ефективніша у використанні. Однак при цьому роль ціни не зменшується, вона завжди була й буде виступати найвпливовішим критерієм максимізації прибутку.

Конкуре/ітоспрол южність експортної продукції характеризують показники попиту на неї, а економічний ефект виражається величиною одержаного прибутку від реалізації продукції на зовнішньому ринку. Крім цього, на рівень конкурентоспроможності продукції вказують такі економічні показники, як:

1) динаміка експорту продукції у вартісному та натуральному відтворенні (перевищення темпів зростання вартісного обсягу продукції з урахуванням інфляційного підвищення цін над зростанням її фізичного обсягу свідчить про підвищення попиту на неї);

2) відношення прибутку від реалізації продукції на зовнішньому ринку до обсягу її експорту (збільшення такого показника вказує на підвищення конкурентоспроможності продукції);

3) відношення обсягів реалізації експортної продукції до вартості матеріально-виробничих запасів (зменшення цього показника свідчить про сповільнення оборотності запасів через зниження попиту па продукцію або збільшення матеріальних запасів);

4) відношення обсягів реалізації експорту до нереалізованої експортної продукції (зменшення цього показника свідчить про зниження попиту або перевиробництво експортної продукції);

5) відношення обсягів реалізації експорту до дебіторської заборгованості, яке відображає обсяги комерційних кредитів, наданих іноземним покупцям (чим вищий попит на експортну продукцію, тим нижчий розмір кредиту, менша дебіторська заборгованість);

6) «портфель» іноземних замовлень, обсяг якого характеризує рівень попиту на продукцію вітчизняних підприємств;

7) завантаження виробничих потужностей виготовленням продукції на експорт (зниження попиту викликає зменшення даного показника);

8) обсяги й напрями капіталовкладень (показник відтворює ступінь спрямування капітальних інвестицій на виробництво найперспективиіших і конкурентоспроможних видів продукції).

З точки зору покупців, конкурентоспроможним вважається товар, в якому відношення корисного ефекту до витрат на його придбання та використання є максимальним порівняно з аналогами. При визначенні конкурентоспроможності продукції треба виходити з таких основних методологічних засад:

* конкурентоспроможність продукції оцінюється шляхом порівняння двох чи більше аналогів, що зумовлює відносність даного показника;

* при оцінці конкурентоспроможності продукції враховуються не всі властивості, а лише ті, які викликають інтерес іноземного споживача, задовольняючи його потреби;

* рівень конкурентоспроможності визначається для окремого виду продукції з урахуванням конкретних умов її реалізації та споживання, тобто для конкретного ринку збуту чи його сектору.

На конкурентоспроможність експортної продукції впливає ряд факторів:

* економічних, що характеризують основні економічні та споживчі властивості продукції (ціну, собівартість, рівень попиту на неї тощо) і відтворюються в показниках загальних витрат на придбання продукції та експлуатаційних витрат за термін її служби;

* класифікаціюіих (параметрів призначення), які використовуються для визначення належності продукції до відповідного класу за рядом ознак (видом продукції, її призначенням, змістом, новизною);

* юридичних або нормативно-правових, які визначають правову захищеність продукції на зовнішньому ринку;

* техніко-технологічних, які визначають технічні властивості продукції і регламентуються технологічними стандартами випуску продукції, що відповідає стандартам і нормам, діючим в обраній для експорту країні;

* ергономічних, які характеризують властивості продукції в процесі її використання людиною (гігієнічні, антропометричні, психофізичні);

* естетичних, які відображають виразність і досконалість зовнішнього вигляду продукції, особливості її сприйняття споживачами в процесі експлуатації (насиченість кольорів, дизайн, зручність у використанні);

* організаційних, які призначені для оцінки умов платежу, поставок, термінів та умов гарантії, сервісних послуг тощо.

До факторів, які безпосередньо впливають на забезпечення конкуренто-спроможності експортної продукції, слід віднести не лише високу якість та економічні умови продажу, а й ряд нецінових чинників: унікальність, ефективність бази для поширення інформації про продукцію, динамізм збуту і можливість швидкого реагування на ринкові досягнення.

Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності продукції має включати сукупність організаційних, науково-технічних, екологічних, інвестиційних, управлінських та інших рішень, пов'язаних між собою єдиною метою. Для досягнення позитивного результату керівництво повинно забезпечити зростання якісного рівня продукції та максимальне задоволення вимог іноземних споживачів при одночасній мінімізації витрат на її виготовлення й реалізацію. З цією метою необхідно розробити комплекс заходів з удосконалення організації виробництва, звернувши особливу увагу на оновлення й модернізацію основного технічного парку підприємства, раціоналізацію та стимулювання ефективності виробництва, створення системи мотивації управління працею, підготовку персоналу.

Проблема підвищення конкурентоспроможності має декілька аспектів: технічний, організаційний, економічний, соціальний, психологічний, юридичний (правовий), комерційний. І хоч всі вони складають єдину систему забезпечення конкуренто-спроможності продукції, існує відповідна черга у вирішенні питань кожного з аспектів з урахуванням їх «вагомості»:

1) цінова політика щодо конкурентоспроможності продукції;

2) інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоспроможної продукції;

3) оподаткування підприємств, які випускають конкурентоспроможну продукцію;

4) кредитна політика держави і банківських структур щодо підприємств, які випускають конкурентоспроможну експортну продукцію, і щодо самої конкурентоспроможної продукції (розробка, освоєння, виробництво);

5) регулювання імпорту продукції;

6) регулювання фінансового обліку;

7) антимонопольна політика.

Цінова політика у сфері забезпечення конкурентоспроможності продукції повинна грунтуватися на принципах державного регулювання цін на окремі види продукції, наприклад, заборона демпінгових цін, обмеження монопольних, державних, прейскурантних і деяких інших ринкових цін.

Інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоспроможної продукції повинна будуватися на підставі першочергового інвестування перспективних технологій та виробів, цільових програм з їх розробки та впровадження.

Оподаткування як засіб створення конкурентоспроможної продукції повинно носити сприятливий характер для підприємницьких структур, що випускають конкурентоспроможну продукцію або впроваджують новітні технології.

Кредитна політика має носити пільговий характер щодо умов і строків кредитування тих підприємств, які опановують технологію випуску і виробляють конкурентоспроможну продукцію.

Регулювання імпорту продукції з метою захисту вітчизняного виробника пропонує проведення протекціоністських або обмежувальних заходів відносно продукції, яка імпортується в Україну.

Регламентація фінансового обліку повинна здійснюватися за допомогою регулювання складу витрат фінансових результатів підприємств, які випускають конкурентоспроможну продукцію, впроваджуючи новітні розробки системи бухгалтерського та управлінського обліку. Антимонопольна політика держави для забезпечення конкурентоспроможності продукції може бути побудована на прикладі держав з розвинутою ринковою економікою з урахуванням особливостей розвитку народного господарства України та його стану у перехідний період.

Тепер, коли проаналізовано основні аспекти становлення маркетингового механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності, фактори впливу на маркетингове зовнішнє та внутрішнє середовище, слід визначити, як вони впливають на формування іміджу вітчизняних підприємств на зовнішньому ринку.

Кожне підприємство має власний імідж. Яким він буде: сильним, прозорим та винятковим або хаотичним, непевним і фрагментарним - цілком залежатиме від уміння менеджера застосувати цей не завжди використовуваний ресурс.

На Заході дослідження у сфері формування позитивного іміджу підприємств (іміджмєгікінгу) одержали значне поширення. Було б неправильним стверджувати, що в нашій країні вони не проводилися взагалі: такі дослідження мали вузьку ідеологічну спрямованість і були закриті для широкого доступу громадськості.

Розвиток ринкової економіки сприяв збільшенню категорій суб'єктів, зацікавлених у правильному і дієвому формуванні власного іміджу. У той же час, опрацьовані схеми рішення подібних завдань не відповідають повною мірою умовам життя пострадянського співтовариства.

Призначення заходів іміджмейкінгу - позацінова конкуренція, що має за мсту формування керованого іміджу товарів (послуг), самої фірми (підприємства), особистості, моди, ідеології тощо. Як правило, ці заходи складаються не зі штучних (що сприймаються клієнтами як випадкові), а з цілої системи взаємоузгоджепих акцій, спрямованих на дійсних і потенційних.

Корпоративний імідж формується з чотирьох складових:

1) продукти та послуги (включаючи якість продукту, інновації та турботу про споживача);

2) соціальна відповідальність, розуміння ролі підприємства в суспільстві, етичні норми;

3) оточення (офіси, виробничі споруди);

4) комунікації (реклама, Public Relations, особиста комунікація, публікації та програми корпоративіюї ідентичності).

Створення позитивного іміджу підприємств на зовнішніх ринках згідно із зазначеними складовими формується завдяки розробці відповідних стратегій на різних ієрархічних ланках управління підприємством.

Починається цей процес із опрацювання стратегії комунікацій, тобто серед багатьох засобів комунікаційної політики обираються саме ті, які, на думку фахівців відповідної галузі, сприятимуть привертанню уваги потенційних споживачів продукції, що випускає підприємство. На основі обраної комунікаційної стратегії визначається стратегія маркетингу, яку буде сповідати підприємство залежно від сфери своєї діяльності, товарного асортименту, частки зовнішнього ринку, якою воно вже володіє чи сподівається оволодіти. Наступним кроком буде формування маркетингової концепції управління підприємством залежно від обраної мети та напрямків розвитку. І, нарешті, визначальним фактором у становленні позитивного іміджу підприємства на зовнішньому ринку виступає розробка майбутнього образу підприємства, в якому вирішальну роль відіграє такий засіб, як Public Relations (PR) (зв'язки із громадськістю).
Заходи PR спрямовані на досягнення однієї із п'яти основних цілей:

* позиціювання об'єкта;

* підвищення іміджу;

* антиреклама (зниження іміджу);

* відрив від конкурентів;

* контрреклама.

Формування іміджу вбирає в себе елементи усіх перерахованих вище завдань Public Relations, але базою для поняття іміджмейкінгу служить позиціювання.
Якщо об'єкт не позиційований - вій просто незрозумілий потенційним клієнтам.

Об'єктами формування іміджу виступають:

1. Об'єкти, рейтинг яких залежить винятково від створеного ними або для них іміджу. До цієї категорії можна віднести окремих особистостей (політиків, лідерів суспільного і релігійного руху), соціальні групи (військовослужбовці, студенти, пенсіонери), партії, радіо- та телекомпанії, окремі телепередачі.

2. Об'єкти, рейтинг яких в однаковій мірі залежить як від іміджу, так і від якості виготовлених ними товарів або наданих послуг. Це, насамперед, великі національні і транснаціональні корпорації «Злагода», «DAEWOO»). До цієї ж категорії можна віднести і дрібніші фірми (підприємства), якщо їх успіх на ринку залежить не тільки від того, що вони продають, але і від того, як вони це роблять. Метою цих об'єктів є збільшення обсягу продажу при одночасному створенні позитивного іміджу і поліпшенні якості продукції.

3. Об'єкти, для яких коливання іміджу не є вирішальним чинником їхнього процвітання. Переважно це дрібні торговельні організації, чий успіх на ринку залежить від якості запропонованої продукції. Чисельність об'єктів цієї категорії значно зменшується з розвитком культури ринку.

Залежно від категорії об'єкта набір прийомів щодо формування іміджу може змінюватися. Різнпня в складності завдань визначає розбіжності в методах іміджмейкінгу і каналах впливу на аудиторію. Основними каналами впливу (передачі інформації) можна назвати усне повідомлення, наочну агітацію, періодичні друковані видання, телебачення і радіо. Набір каналів для всіх категорій об'єктів залишається незмінним, а їхній вибір визначається доцільністю і потребами замовника.

Найбільш поширеними методами іміджмейкінгу виступають:

1. Приєднання клієнта до:

* дії інших клієнтів, яка відбувається в поточному періоді;

* раніше зробленої ним дії.

Ефект цього методу заснований па психочогічному впливі, коли людина несвідомо засвоює емоційний стан групи або авторитетної для неї особи.

На практиці він використовується як заснування і підтримка корисних традицій, ритуалів, свят, як приєднання клієнта до дій, які впевнено здійснюються іншими клієнтами.

2. Вкладена дія, яка містить в собі:

* пропозицію клієнту здійснити дію, знайому йому і пов'язану з дією, необхідною виробнику;

* пропозицію клієнту на вибір діапазону товарів (послуг), при якій не обговорюється можливість відмови від вибору;

* ситуацію, коли клієнтів ставлять перед проблемою вибору, знаходячи нові докази «за» і «проти», тим самим роблячи об'єкт звичним для себе і для населення (у випадку трансляції або публікації дискусії);

* «ефект Герострата», коли впроваджується «ніби-то заборона» на якусь дію. Насправді, щоб усвідомити власне заборону, клієнту необхідно спочатку уявити «дію, що забороняється».

3. Зміна каналу сприйняття. Якщо вплив обраного каналу на клієнта
недостатній, то варто удатися до:

* зміни методу впливу;

* зміни каналу сприйняття (при цьому врахувати, що орієнтовно людина запам'ятовує 10% того, що читала, 20% того, що чула, 30% того, що бачила, 50% того, що чула і бачила, 70% того, про що сама розповіла, 90% того, що сама зробила);

* зміни часу або місця впливу;

* одночасного впливу по різних каналах.

4. «Диво» і наступні розповіді про нього. При цьому засобами створення
«дива» виступають:

* аномально великі об'єкти і рекордні досягнення;

* «постановка клієнта в глухий кут з наступним виходом із нього»;

* подолання або порушення заборон, норм поведінки (реальне або вдаване).

5. Натяк. Краще запам'ятовуються ще не закінчені людиною дії і забуваються закінчені. При неможливості виконати бажану дію вона заміняється іншою. На базі цих ефектів застосовуються такі композиції:

* натяк як осмислення клієнтом сприйнятого у своїх словах, уявленнях за рахунок використання «вічних стереотипів»;

* осмислення клієнтом потрібного змісту за рахунок попередньо виробленої тенденції;

* «прорив» клієнта до змісту за рахунок «перекладу» навмисно ускладненої форми на мову власної уяви.

Слід зазначити, що секрет успіху далеко не в кількості появ рекламних матеріалів у газетах, на радіо і телебаченні, а в правильності концепції розвитку суспільних зв'язків. Якою б непередбаченою не була реакція громадськості в період реформування вигляду підприємства на зовнішньому ринку, вся система обов'язково повинна підпорядковуватися єдиній концепції логіки.

Доцільним буде зазначити відмінності Public Relations від рекламних акцій, адже перші часто плутають з останніми через їх вражаючу схожість.

Таблиця 3.1.

Спільні та відмінні риси реклами та Public Relations (зв'язків із громадськістю)

Порівнювані параметри	Традиційна реклама	Public Relations (зв'язки із громадськістю)
Мета	Збут товарів (послуг)	Керований імідж
Найбільш типові засоби	Засоби масової інформації (ЗМІ)	ЗМІ + набір не менш ніж 300 акцій PR
Постановник завдання	Підрозділи фірми (підприємства)	Керівництво підприємства, організації, партії, регіону
Обєкт	Товар (послуга)	Ідеологія, світогляд, мода, стиль тощо

Зауважимо, що реклама рідко є метою. Як правило, реклама товару (послуги) є лише частиною загальної кампанії щодо формування іміджу. Отже, Public Relations - це стратегія, а реклама - це тактика успіху. Таким чином, Public Relations має велике значення для суб'єкта ринку. За допомогою старанно продуманих і добре виконаних PR-акцій можливе як успішне позиціювання, а потім підвищення репутації суб'єкта, так і його повне знищення в очах громадськості.

Сильний імідж може дати суттєву перевагу, особливо в тому випадку, коли підприємство (компанія) не відрізняється або незначно відрізняється на ринку від конкурентів. Уже сьогодні в Україні є приклади позитивного використання корпоративного іміджу для позиціювання товару па ринку (можна згадати продукти компаній «Торчин продукт», «Оболонь» тощо). Показово, що інтенсивніше використовують власний корпоративний імідж для просування своїх товарів підприємства, що виробляють продукти харчування, адже саме в цьому секторі спостерігається найбільш жорстка конкуренція як із зарубіжними товарами, так і поміж вітчизняними товаровиробниками.

3.2 Оцінка конкурентоспроможності продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 на зовнішньому ринку

Дамо коротку характеристику продуктів, що ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 відправляє на експорт, а саме сухарів «Київських», «Малятко», «Московські», «Гірчичні», сушок «Малютка», «Українська», «Київська», «Гірчична», «Дорожні», «Здобні з ваніліном», «Макова», «Сніжинка».

Як зазначалося вище, ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 експортує свою продукцію у такі країни: США, Німеччина, Греція, Ізраїль.

Сухарі «Київські» - здобні сухарні вироби з родзинками на півовальної форми. Термін зберігання: вагові - 60 діб, фасовані в поліетиленові пакети - 30 діб.

Сухарі «Малятко» - хрумкі, золотавого кольору сухарики, невеличкі за розміром, добре підсмажені, мають приємний смак. Термін зберігання: вагові - 60 діб, фасовані в поліетиленові пакети - 30 діб.

Сухарі «Московські» - класичні здобні сухарі із зарум'яненими бочкам. Термін зберігання: вагові - 60 діб, фасовані в поліетиленові пакети - 30 діб.

Сухарі «Гірчичні» - класичні сухарі з додаванням гірчичної олії, мають приємний смак. Термін зберігання: вагові - 45 діб, фасовані в поліетиленові пакети - 30 діб.

Сушки «Малютка» - бубличні вироби зменшеного розміру у вигляді округлого кільця. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Українська» - бубличні вироби з маком зменшеного розміру у вигляді кільця. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Київська» - сушки у вигляді великого крихкого кільця округлої форми, посипаного маком. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Гірчична» - класичні сушки середнього розміру округлої форми із додаванням гірчичної олії. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Дорожні» - бубличні вироби зменшеного розміру у вигляді округлого кільця. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Здобні з ваніліном» - класичні сушки середнього розміру округлої форми із додаванням ваніліну. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Макова» - класичні сушки середнього розміру округлої форми з маком та приємним запахом. Термін зберігання - 45 діб.

Сушки «Сніжинка» - бубличні вироби у вигляді округлого кільця. Поверхня за глазурована цукровим сиропом. Термін зберігання - 45 діб.

Як видно із наведеного вище переліку експортованих продуктів, ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 вивозить товари довготермінового зберігання.

Під конкурентоспроможністю (КС) продукту можна розуміти порівняльну характеристику споживчих і вартісних властивостей продукту, тобто

КС= К/Ц (1)

де К - загальний рівень споживчого ефекту з урахуванням різних його показників;

Ц - ціна споживання або володіння, що включає ціну покупки і вартість експлуатації і утилізації.

Показники якості, якими оцінюється рівень споживчого ефекту, вибираються експертами. Наприклад, для оцінки соєвого молока фахівці використовують такі показники, як смак, жирність, корисність.

Основними етапами алгоритму розрахунку конкурентоспроможності будуть наступні:

1. розробка на основі знання ринку і вимог до товару сукупність показників його якості;

2. вибір з цієї сукупності декількох найважливіших, назвемо їх параметрами якості;

3. кількісні характеристики значущості (а) кожного з параметрів шляхом опиту експертів при дотриманні умови i=1,m.

= 1 (2)

4. формулювання моделі еталона - зразка товару в розрізі вибраних параметрів з позиції покупців, задавши його кількісні оцінки (ni^э);

5. розробка кількісної оцінки тих же самих параметрів якості по своєму виробу (ni) і по виробу-конкуренту (ni^k) ;

6. оцінка рівня якості або споживчого ефекту свого товару (К) і товару-конкурента (Kk)по формулах:

де a_i- кількісна оцінка значущості i-го параметра;

n_i - кількісна оцінка i-го параметра якості по своєму виробу (n_i) і по виробу-конкуренту (n_i^k);

7. розрахунок ціни Ц споживання свого товару і встановлення ціни Цк споживання товару-конкурента з урахуванням відпускної або роздрібної ціни і експлуатаційних витрат в період користування товаром;

8. розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності свого товару по відношенню до товару-конкуренту:

(5)

9. якщо свій товар планується експортувати, то необхідно перевірити вибрані параметри якості на відповідність інтернаціональним або національним стандартам передбачуваного імпортера. Якщо хоча б один з нормативних параметрів не відповідає порівнюваному стандарту, необхідно таку невідповідність усунути. При цьому кінцева формула для КС прийме такий вигляд:

(6)

де П - підсумок всіх ;

- параметр якості, врахований в зарубіжному стандарті;

= 0 - невідповідність стандарту;

= 1 - відповідність стандарту.

Якщо хоча б один з параметрів якості буде дорівнювати 0, то КС не матиме сенсу.

Вважається, що якщо КС < 1, то фірма пропонує на ринок явно неконкурентоздатний товар і необхідно змінити його споживчі (або технічні) і економічні характеристики. Більш того, вважається, що перевищення на 10-20% дуже мало, щоб бути упевненим в успіху на ринку. Проте якщо це перевищення складає 30-50%, то вважається, фірма займає на ринку достатньо стійке положення.

Перевищення в 50-70% по конкурентоспроможності говорить про вірність вибраного напряму дій фірми на ринку, але досягнення необхідно нарощувати і думати про те, як їх зберегти.

Вважається, що для гарантованого виводу свого виробу на будь-який новий ринок фірма повинна мати по ньому КС > 1,4.

Ще раз хочемо відзначити, що поняття „конкурентоспроможність” в даному випадку включає в себе певний запас стійкості для підприємства і висновок, що товар є неконкурентоспроможним не означає, що він не продається. В нашому випадку поняття „неконкурентоспроможний” означає що по даному товару у підприємства відсутній запас стійкості, в наслідок чого воно може втратити свою ринкову нішу.

Визначення групового показника, що характеризує відповідність технічних параметрів виробу ринковим потребам, здійснюється з допомогою одиничних показників якості з урахуванням вагомості кожного з них. Розрахунки ведуть за формулою

де Itp -- груповий показник за технічними параметрами;

Pi -- одиничний показник i-го технічного параметра (надійність, потужність, енергоємність);

Qi -- вага i-го параметра в загальній сукупності;

i -- кількість параметрів, що їх узято до оцінювання.

Аналогічні розрахунки здійснюються також щодо товару конкурента (товару-еталона). Порівняння двох групових показників уможливлює визначення рівня конкурентоспроможності товару щодо товару-конкурента за технічними параметрами. Такі розрахунки здійснюються за формулою

де Kt -- показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

-- відповідні групові показники технічних параметрів товарів, що порівнюються.

У такий самий спосіб обчислюється сукупність вартісних параметрів товару, що визначає його основні економічні властивості. Для покупця -- це витрати на придбання й використання виробу за час його експлуатації. До них відносять ціну виробу, витрати на його транспортування, монтаж, навчання персоналу, експлуатацію, ремонт, технічне обслуговування, на податки, страхові внески тощо. У сукупності ці витрати становлять ціну споживання -- суму коштів, що їх необхідно витратити споживачу за весь час використання товару.

Визначення сукупності економічних параметрів нового товару, їх оцінку та «зважування» треба зробити з такою самою точністю, що й технічних параметрів товару-зразка.

Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами (Іeп) обчислюється за формулою

де Zi -- економічний параметр (витрати на споживання) i-го виду;

Qi -- вага i-го економічного параметра в загальній сукупності.

На підставі загальних методичних положень здійснюється порівнювання групових економічних показників товару, що оціню ється, з товаром-еталоном. Розрахунки проводяться за формулою

де Ке -- показник конкурентоспроможності товару порівняно з еталоном;

, -- відповідно групові показники економічних параметрів товару, що оцінюється, і товару-еталона.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару обчислюють за формулою

де Jkt -- зведений індекс конкурентоспроможності товару;

Kt -- показник конкурентоспроможності за технічними параметрами;

Kе -- показник конкурентоспроможності за економічними параметрами.

Якщо Jkt більше за 1 -- виріб, що аналізується, має конкурентні переваги над товаром-еталоном, якщо навпаки -- виріб, що аналізується, програє товару-конкуренту.

У наших розрахунках ми використаємо формулу інтегрального показника конкурентоспроможності. Розраховуючи інтегральний показник конкурентоспроможності продукції, зробимо ще припущення, що індекс нормативних параметрів дорівнює одиниці, тобто експортована ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінатом № 11 продукція відповідає стандартам якості, встановленим на неї у країні-імпортера.

Таблиця 3.2.

Експертна оцінка якості продуктів довготермінового зберігання (сухарів і сушок) ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 та аналогічних продуктів двох його конкурентів у Німеччині

Вибрані експертами параметри якості	Кількісні характеристики
	ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11, niэ	“Schwarzbrot Gmbh”, ni	“Konfituren-burg Gmbh”, nik	Вага кожного параметра (значу-щість), ai
Пакування, бали	7	9	9	0,2
Органолептичні показники, бали	9	8	9	0,25
Дизайн, бали	7	8	8	0,1
Термін зберігання, бали	6	10	8	0,2
Енергетична цінність (поживність), бали	10	7	8	0,25
Роздрібна ціна на ринку країни-імпортера (у Німеччині) за 1 кг, євро	4	5	5,5

Таблиця 3.3.

Результати розрахунку групового індексу технічних параметрів продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 порівняно із продукцією двох його конкурентів у Німеччині

Назва показника	“Schwarzbrot Gmbh”, ni	“Konfituren-burg Gmbh”, nik
Пакування, бали	0,16	0,16
Органолептичні показники, бали	0,28	0,25
Дизайн, бали	0,09	0,09
Термін зберігання, бали	0,12	0,15
Енергетична цінність (поживність), бали	0,36	0,31
Індекс технічних параметрів	1,00	0,96

Показники у таблиці 3.3. розраховано так:

(7 / 9 ) * 0,2 = 0,16

(7 / 9 ) * 0,2 = 0,16

(9 / 8 ) * 0,25 = 0,28

(8 / 8 ) * 0,25 = 0,25 і т.д.

Таблиця 3.4.

Результати розрахунку гупового показника економічних параметрів та інтегрального індексу конкурентоспроможності

Назва показника	“Schwarzbrot Gmbh”, ni	“Konfituren-burg Gmbh”, nik
Індекс економічних параметрів	0,80	0,73
Індекс технічних параметрів	1,00	0,96
Інтегральний індекс	1,25	1,31

Інтегральний індекс = Індекс технічних параметрів / Індекс економічних параметрів.

Якщо індекс конкурентоспроможності за технічними параметрами більше одиниці, то продукція вітчизняного підприємства більш конкурентоспроможна за технічними параметрами, ніж аналогічна продукція конкурентів.

Якщо індекс економічних параметрів менше одиниці, то продукція вітчизняного підприємства більш конкурентоспроможна за ціною і витратами на її споживання та експлуатацію, ніж аналогічна продукція конкурентів.

Індекс економічних параметрів = Ціна продукції вітчизняного підприємства / Ціна продукції зарубіжного підприємства.

Якщо інтегральний індекс конкурентоспроможності більше одиниці, то продукція вітчизняного підприємства більш конкурентоспроможна, ніж аналогічна продукція виробників - конкурентів.

Таблиця 3.5.

Експертна оцінка якості продуктів довготермінового зберігання (сухарів і сушок) ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 та аналогічних продуктів двох його конкурентів у США

Вибрані експертами параметри якості	Кількісні характеристики
	ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11, niэ	“Sweeties and candies world Ltd”, ni	“Confectio-nary factory Closed Joint venture”, nik	Вага кожного параметра (значу-щість), ai
Пакування, бали	8	10	10	0,2
Органолептичні показники, бали	9	7	8	0,25
Дизайн, бали	8	8	8	0,1
Термін зберігання, бали	7	10	10	0,2
Енергетична цінність (поживність), бали	10	8	8	0,25
Роздрібна ціна на ринку країни-імпортера (у США) за 1 кг, дол. США	3,5	4	4,1

Таблиця 3.6.

Результати розрахунку групового індексу технічних параметрів продукції ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 порівняно із продукцією двох його конкурентів у США

Назва показника	“Sweeties and candies world Ltd”, ni	“Confectio-nary factory Closed Joint venture”, nik
Пакування, бали	0,16	0,16
Органолептичні показники, бали	0,32	0,28
Дизайн, бали	0,10	0,10
Термін зберігання, бали	0,14	0,14
Енергетична цінність (поживність), бали	0,31	0,31
Індекс технічних параметрів	1,03	0,99

Показники у таблиці 3.6 розраховано аналогічним чином, як і показники у таблиці 3.3. із таблиці 3.6 робимо висновок, що продукція ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінату № 11 порівняно із продукцією двох його конкурентів у США більш конкурентоспроможна за технічними параметрами, так як цей індекс більше одиниці, лише порівняно із продукцією “Confectionary factory Closed Joint venture” продукція вітчизняного підприємства менш конкурентоспроможна.