Зміст

• Зміст
• Вступ
• 1. Загальнотеоретична частина
• 2. Аналітична частина
• Висновки та пропозиції

Вступ

Отож актуальність теми визначення впливу доходів населення на загальний рівень життя у країні позначилась на темі даної роботи «Доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей»

Метою даного дослідження є визначення динаміки зростання чи зменшення доходів населення вибраних областей України.

Об'єктом даної роботи є доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей.

При цьому предметом роботи є аналіз кількісних показників доходів населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей.

Згідно з метою дослідження поставлено та вирішено наступні завдання:

1. Дослідити механізми формування доходів;

2. Вивчити особливостей формування різного виду доходів населення.

3. Проаналізувати фактологічний матеріал Держкомстату України про стан доходів населення вибраних для дослідження областей України.

4. Зробити висновки по дослідженню та навести рекомендації.

Робота складається зі вступу, загальнотеоретичної частини, аналітичної частини, висновків та рекомендацій, списку використаної літератури.

У якості джерел інформації для написання роботи використано методичну літературу, дослідження видатних вчених у галузі статистичного обліку, книги та статті періодичних видань, що наведено у списку використаних джерел інформації.

1. Загальнотеоретична частина

· законодавчих та інших нормативних актів;

· генеральної угоди на державному рівні;

· галузевих, регіональних угод;

· колективних договорів;

· трудових договорів.

Згідно з Законом України «Про оплату праці» суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування, власники, об'єднання власників або їх представницькі органи, працівники.

У країнах ринкової економіки на величину заробітної плати впливає конкуренція, що діє на ринку праці. Співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу не є сталим. Воно може бути сприятливим для тих, хто її продає. Це відбувається рідко і вибірково, якщо попит на робочу силу перевищує пропозицію на неї. У цьому випадку зарплата може зростати. І навпаки, якщо пропозиція робочої сили на ринку перевищує попит на неї, то виникають несприятливі умови для встановлення більш високого рівня заробітної плати. В цих умовах робітник змушений погоджуватись на меншу заробітну плату, на гірші умови праці. Держава і профспілки мають право обмежувати конкуренцію на ринку праці.

Є певні особливості розподілу особистих доходів за трудову діяльність у колективних підприємствах. До таких підприємств слід віднести кооперативи у різних сферах господарювання, які засновані на кооперативній власності, а також підприємства, засновані на спільній праці та власності, що складається з індивідуальних паїв. Члени кооперативу і співвласники колективних підприємств не продають свою робочу силу. Їх особисті доходи виникають у результаті реалізації товарів і послуг, що створені колективною працею.

Розрізняють доходи від індивідуальної трудової діяльності. Визначення таких доходів вимагає чіткого з'ясування суті індивідуальної трудової діяльності. Остання являє собою суспільне корисну діяльність громадян з виробництва товарів і надання платних послуг, що не пов'язане з їх трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями і громадянами, а також з трудовими відносинами у колективних сільськогосподарських підприємствах.

Коло індивідуальної трудової діяльності досить широке. Це працівники, які виробляють різноманітні товари (наприклад, шиють одяг, взуття, виготовляють сувеніри тощо), власники дрібних підприємств без найманих працівників (наприклад, перукарень, майстерень по ремонту телевізорів, побутової техніки тощо), фахівці - юристи, лікарі, стоматологи, викладачі, які надають громадянам платні послуги.

Проте не вся грошова виручка від індивідуальної трудової діяльності становить грошовий доход. Останній становить залишок після вилучення з грошової виручки виробничих витрат (амортизація засобів праці, витрати на сировину, матеріали, електроенергію, транспорт та ін.).

Учасник індивідуальної трудової діяльності після сплати податку повністю розпоряджається своїм доходом.

В умовах дефіциту товарів і послуг можуть виникнути високі доходи за рахунок спекуляції, різних зловживань. У зв'язку з цим, створюючи сприятливі умови для ефективної господарської діяльності людей, що зайняті переважно в індивідуальному секторі виробництва, слід враховувати і контролювати одержувані доходи, розумно використовувати для цього прогресивний податок.

2. Аналітична частина

Об'єктом дослідження є доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей. Метою дослідження є визначення динаміки зростання чи зменшення доходів населення вибраних областей України. У якості одиниці спостереження у даному випадку використовуються вибрані для аналізу області.

Сформуємо статистичний формуляр згідно отриманих із Держкомстату даних. Дані наведемо у табличному вигляді. Подальші розрахунки та аналіз проводитимемо за двома показниками: загальним доходом населення та наявним доходом населення на одну особу.

Таблиця 1. Доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей

Дані зі статистичного формуляру представимо для наочності у вигляді графіків.

Як бачимо, лінії графіків фактично подібні, але слід відзначити, що доходи населення Донецької області є дещо вищими, ніж для інших областей. Це пояснюється специфікою економічного розвитку даного регіону.

Мал. 1. Доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей

Мал. 2. Наявні доходи населення Донецької, Тернопільської, Сумської та Херсонської областей на одну особу

Згідно зі специфікою дослідження, визначимо наступні статистичні показники:

· абсолютний приріст (базисний та ланцюговий);

· темп росту (базисний та ланцюговий);

· середній темп росту (базисний та ланцюговий);

· коефіцієнт випередження (відставання).

Дані розрахунків формуємо у таблицю, розрахунки необхідних параметрів виносимо у додатки для кожної області.

Розрахунки по коефіцієнту випередження чи відставання отримуємо поділивши середні темпи росту показників (доході населення на доходи населення у розрахунку на одну особу). Таким чином, коефіцієнт випередження чи відставання показує, наскільки темпи зростання доходів населення швидші, ніж темпи зростання доходів у розрахунку на одну особу.

Таблиця 2. Аналіз доходів населення Донецької області

Таблиця 3. Аналіз наявних доходів населення Донецької області на одну особу

Таблиця 4. Аналіз доходів населення Сумської області

Таблиця 5. Аналіз наявних доходів населення Сумської області на одну особу

Таблиця 6. Аналіз доходів населення Тернопільської області

Таблиця 7. Аналіз наявних доходів населення Тернопільської області на одну особу

Таблиця 8. Аналіз доходів населення Тернопільської області

Таблиця 9. Аналіз наявних доходів населення Тернопільської області на одну особу

Проаналізуємо отримані результати, використовуючи графічні інтерпретації отриманих результатів. Графіки будуватимемо за ланцюговими показниками та коефіцієнтом випередження. Такий метод графічних побудов дозволить наявно побачити динаміку зростання чи зменшення показників, що розглядаються у даному дослідженні. Насамперед нас цікавитимуть показники темпу росту, середнього темпу росту та коефіцієнту випередження.

Мал. 3. Темп росту доходів населення

Вивчаючи графік росту доходів населення по вибраних областях ми бачимо, що тенденція розвитку даного явища для вибраних областей приблизно однакова. Розбіжності у графіках якщо і є, то дуже незначні. Це свідчить про стабільність розвитку регіонів у контексті всієї держави. Але що стосується самих показників, то слід зауважити, що після 2008 року динаміка росту почала різко знижуватись. Це свідчить про наявність певних проблем у розвитку економіки не вибраних регіонів, оскільки їх графіки приблизно однакові, а всієї крраїни.

Мал. 4. Середній темп росту доходів населення

Середній темп росту характеризує динаміку зміни показника за весь період, що розглядається у даній роботі. Зазначимо, що динаміка середнього темпу росту доходів населення після 2007 року стала відверто негативною. Це свідчить про нерівномірність збільшення доходів населення у вибраних регіонах.

Мал. 5. Темп росту доходів населення на одну особу

Розглядаючи графік темпу росту доходів населення на одну особу слід відзначити, що цей графік фактично повторює графіки темпу росту доходів населення, з невеликими відмінностями. Ці відмінності стосуються Донецької області. Про певні відмінності свідчить значення коефіцієнту випередження. Якщо для трьох інших областей значення цього показника приблизно однакові (розбіжність складає приблизно 1%), то для Донецької області цей показник є дещо більш різноманітним за своїми значеннями у цей же період. Це свідчить про наявність характерних особливостей структури економіки даного регіону України, який за показниками доходів населення та доходів на одну особу є першим в Україні.

Мал. 6. Середній темп росту доходів населення на одну особу

Коефіцієнти випередження чи відставання для розглянутих регіонів близькі до одиниці. Це свідчить про рівномірність збільшення доходів населення взагалі та на одну особу. Можна впевнено стверджувати, що у досліджених регіонах немає значного випередження зростання доходів населення зростання доходів на одну особу.

Висновки та пропозиції

Підводячи підсумки даного дослідження слід сказати, що динаміка зміни показників доходів населення та доходів на одну особу є стабільною, але викликають певні сумніви значення цих показників, тому що після 2008 року спостерігається суттєве зниження позитивної динаміки зростання доходів населення. Якщо така тенденція зберігатиметься і надалі, наслідки економічної кризи, що позначилась на цих показниках. будуть дуже суттєво даватися взнаки. Щоб уникнути подібної ситуації у подальшому розвитку регіонів України, слід проводити ефективне реформування економіки, розвивати наукоємні сфери виробництва та зміцнювати положення України на міжнародній арени. Ці заходи допоможуть не тільки зберегти позитивну динаміку зростання основних економічних показників, а ще й забезпечать їх покращення їх якісних характеристик.