Конкурентоспроможність продукції на зовнішньому ринку та шляхи її підвищення

Вино ігристе "Советское Игристое", червоне, н/солодке

Вино ігристе "Мій Львів", біле, н/солодке

Вино ігристе "Мій Львів", біле, солодке

Вино ігристе "Мій Львів", біле, мускатне

Вино ігристе "Мій Львів", червоне, н/солодке

15405

2390

4785

6440

7255

3546

4250

1500

Великобританія

Вино ігристе "Советское Полусладкое" semisweet, біле

Вино ігристе "Советское Полусухое" semidry, біле

Вино ігристе "Украинское Игристое", біле, н/солодке

Вино ігристе "Украинское Игристое", біле, солодке

Вино ігристе "Украинское Игристое", червоне, н/солодке

16780

2370

950

2620

1000

Таблиця 2.18 Географія експорту ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2006 р.

Країна	Продукція	Пляшок
Німеччина	Вино ігристе "Ukrainskoye Sekt v. Krim" ROT-mild, червоне Вино ігристе "Ukrainskoye Sekt v. Krim" HALTBTROCKEN, біле	326592 60480
Швейцарія	"Jaltiskoye" Sekt von der Krim, rot mild, червоне "Jaltiskoye" Sekt von der Krim, weiss halbtrocken, біле	12528 5148
Естонія	Вино ігристе "Советское Игристое", Sweet, біле, солодке Вино ігристе "Советское Игристое", Sweet, біле, н/солодке Вино ігристе "Советское Игристое", Sweet, біле, н/сухе Вино ігристе "Советское Игристое", червоне, н/солодке Вино ігристе "Мій Львів", біле, н/солодке Вино ігристе "Мій Львів", біле, солодке Вино ігристе "Мій Львів", біле, мускатне Вино ігристе "Мій Львів", червоне, н/солодке	12432 8940 1488 2856 3186 2988 3240 816
Великобританія	Вино ігристе "Советское Полусладкое" semisweet, біле Вино ігристе "Советское Полусухое" semidry, біле Вино ігристе "Украинское Игристое", біле, н/солодке Вино ігристе "Украинское Игристое", біле, солодке Вино ігристе "Украинское Игристое", червоне, н/солодке	9384 1632 576 1014 816

Таблиця 2.19 Динаміка експортних операцій підприємства за 2005-2006 рр.

Країна	2005 рік	2006 рік	Відхилення
	Вартість контрактів, тис. грн.	п.в., %	Вартість контрактів, тис. грн.	п.в., %	Абсолютне, +/-	Відносне, %
Німеччина	4048,407	83,1	3015,291	85,3	-1033,116	-25,52
Швейцарія	206,787	4,2	137,696	3,89	-69,091	-33,41
Естонія	430,898	8,9	278,502	7,88	-152,396	-35,37
Великобританія	184,779	3,8	104,558	2,96	-80,221	-43,42
Разом	4870,87	100	3536,047	100	-1334,824	-27,4

Експорт готової продукції у звітний період зменшився на 30% і становить - 2,04% загального обсягу РП. В 2005 р. загальна кількість експортованої продукції була 3,5% від загального обсягу РП. Причиною різкого зменшення експорту став Чемпіонат світу з футболу в Німеччині у 2006 році, що зменшив попит на цей вид продукції на світовому ринку. Підприємство виконало всі свої контрактні зобов'язання перед своїми партнерами та контрагентами.

Загальна кількість імпортованої сировини та матеріалів в 2005 році складала 1581787,2 дол. США та 35109 Євро. Всього на 8216,239 тис. грн.

В 2006 році було імпортовано сировини на загальну суму 24823,566 тис. грн.: на 4782688 дол. США та 103229,30 Євро.

Структура і вартість імпорту протягом 2005 та 2006 років наведена в таблицях 2.1.4. і 2.1.5.

Таблиця 2.20 Географія імпорту заводу на 2005 р.

Країна	Фірма	Продукція	од. виміру	Значення	Вартість
Білорусь	ВАТ "Гродненський склозавод" ВАТ "Светлогорский целюлозокартонный комбинат"	Склопляшка ємністю 0,75 л Фільткартон (марка "КФМ", "КФО", "Т")	шт. кг.	1163712 18494	279291 $ 1410420 грн. 435000 $ 2196750 грн.
Німеччина	"Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх" "KHS" та ін.	Коркова пробка Запасні частини до машини INNOFILL-DR	шт. -	391500 -	7830 € 50895 грн. 7692 € 50000 грн.
Молдова	"GCC-Service" АТ "Маргаритар" СП "Vinia Traian" АТ SRL "Invintorg" АТ "Fabrica de vinuri "Slobozia Mare"	Склопляшка ємністю 0,75 л Виноматеріали (совіньон, аліготе, шардоне)	шт. л.	95547 1582760	19587 € 127317 грн. 867496,23 $ 4380857 грн.

Таблиця 2.21 Географія імпорту підприємства на 2006 рік

Країна	Фірма	Продукція	од. виміру	Значення	Вартість
Білорусь	ВАТ "Гродненський склозавод" ВАТ "Светлогорский целюлозо кар-тонный комбинат"	Склопляшка ємністю 0,75 л Фільткартон (марка "КФМ", "КФО", "Т")	шт. кг.	1337600 21780	321024 $ 1621172 грн. 500000 $ 2525000 грн.
Німеччина	"Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх" "KHS" та ін.	Коркова пробка Запасні частини до машини INNOFILL-DR і нове обладнання	шт. -	450000 -	9000 € 58500 грн. 71715,3 € 466150 грн.
Молдова	"GCC-Service" SRL "Lapusna-Vin" АТ "Маргаритар" СП "Vinia Traian" АТ СП "ТЕККА" ТОВ SRL "Invintorg" SRL "Negvin-Prod" АТ "Fabrica de vinuri "Slobozia Mare" SRL "Recevinagro"	Склопляшка ємністю 0,75 л Виноматеріали (совіньон, аліготе, шардоне)	шт. л.	109824 7336415	22514 € 146341 грн. 3961664 $ 20006403 грн.

Зробимо узагальнюючу таблицю імпортних операцій на досліджуваному підприємстві протягом 2005-2006 рр.

Таблиця 2.22 Узагальнююча таблиця імпортних операцій підприємства протягом 2005-2006 рр.

Країна	2005 рік	2006 рік	Відхилення
	Вартість контракту, тис. грн.	п.в., %	Вартість контракту, тис. грн.	п.в., %	Абсолютне, +/-	Відносне, %
1	2	3	4	5	6	7
Білорусь	3607,17	43,9	4146,172	16,7	+539,0	+14,9
Німеччина	100,895	1,23	524,65	2,11	+423,76	+420,0
Молдова	4508,174	54,87	20152,744	81,19	+15644,57	+347,03
Разом	8216,239	100,0	24823,566	100,0	+16607,33	+202,13

У 2006 р. значно збільшився імпорт, особливо з Молдови (81,19%). З Білорусії імпортується склотара та картонні коробки, використання, яких збільшилося при збільшенні виробництва. Причиною цього став неврожай винограду в 2006 р. та незабезпеченістю виробництва виноматеріалами.

Розглянемо організацію зовнішньоекономічних операцій підприємства

Метою зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" є збільшення прибутку, розширення ринків збуту, отримання валютної виручки, покращення іміджу країни за її межами і підтвердження того, що українська продукція є якісною та конкурентоспроможною на світовому ринку .

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" займається зовнішньоекономічною діяльністю з 1993 року, що говорить про експортні можливості заводу. Відповідно, підприємство має достатні виробничі потужності, забезпеченість ресурсним потенціалом, налагоджені зовнішньоекономічні контакти, щоб задовольняти не лише попит на внутрішньому ринку, а також і на зовнішніх ринках.

Відповідно до цих стандартів, до ігристого вина висуваються вимоги стосовно органолептичних та фізико-хімічних показників.

Вимоги до маркування та пакування ігристого вина на експорт наступні:

1. ЗАТ "КЗШВ "Столичний" відвантажує покупцю товар в білих картонних коробках. В кожній коробці упаковується 6 пляшок по 0,75 л. коробки мають етикетки відповідно до асортименту продукції. Кожна коробка обгортається папером.

2. Поставка здійснюється на європіддонах по 72 картонні коробки упаковані поліетиленовою плівкою і клейкими стрічками для стяжки, 28 європіддонів на вантажну машину. Коробки повинні знаходитися у вертикальному положенні.

3. Вимоги до оформлення готової продукції:

? пробка - коркова з двома дисковими прокладками;

? капсула - поліламінатная, золотистого кольору;

? етикетка, кол'єретка, контретикетка - відповідно мовою, в яку країну експортується товар.

? 4. Завод забезпечує виготовлення етикетки, кол'єретки, контретикетки в кількості, необхідній для виконання своїх зобов'язань по поставці товару за відповідним контрактом. В разі зміни тексту оригінал-макета етикетки, кол'єретки та контретикетки після їх виготовлення покупець відшкодовує вартість вже виготовлених і невикористаних етикеток.

Крім цього, при транспортуванні ігристі вина повинні перевозитися в спеціальних автомобілях чи ізотермічних залізничних вагонах при температурі від 8 до 16 ^оС.

При підготовці зовнішньоторговельних операцій, в першу чергу, здійснюється маркетингове дослідження зовнішнього ринку працівниками маркетингового відділу. При цьому вивчається його ринкове і підприємницьке середовище, а саме - аналіз демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико-правових, культурних та соціальних факторів розвитку такого ринку; вивчаються вимоги зарубіжних покупців до споживчих властивостей товару, з яким планується вихід на ринок; вивчається місткість ринку, рівень цін на ньому та тенденції їх зміни; здійснюється аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів.

Підприємство має налагоджені контакти зі своїми іноземними партнерами, тому дуже часто підписуються довгострокові угоди на співпрацю.

Продукція КЗШВ "Столичний" представлена в Інтернеті і доступ до неї є відкритим. Тому інколи до підприємства надходять замовлення від іноземних фірм на поставку пробних партій товару. Звичайно завод приймає дані пропозиції, підтверджує замовлення покупця і направляє йому пробну партію шампанського - так звані зразки - на безоплатній основі. Зокрема, в 2005 році така партія складала 87 пляшок, а в 2006 році - 52 пляшки. Першим таким імпортером стала фірма з Великобританії і на сьогодні вони укладають контракти на загальну суму понад 100 тис. грн.

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" виступає не лише як експортер, але й як імпортер.

Враховуючи те, що завод співпрацює в основному з постійними постачальниками виноматеріалів і склопляшок, при встановленні контактів направляється замовлення на поставку відповідної партії товару.

Перед підписанням будь-якого контракту є проведення попередніх переговорів. Здебільшого під час заочної проробки пропозицій та запитів не вдається вирішити увесь комплекс технічних та комерційних питань. Попередні комерційні переговори є звичайним етапом узгодження умов контракту. Спірні питання з комерційних умов угоди та технічних вимог до товару розв'язуються методом уторгування, який полягає у взаємному вивченні об'єктивних аргументів сторін та знаходженні на цій основі взаємоприйнятих компромісних рішень.

Переговори можуть вестися листуванням (поштовим, телеграфним, телетайпним), шляхом особистих зустрічей або телефоном. Оскільки завод має комерційні відносини з постійними імпортерами та експортерами, то зазвичай використовується телефонний метод проведення переговорів - угода укладається на масові стандартизовані товари, основні умови контракту є типовими та заздалегідь відомими обом сторонам і погоджуються лише ціна та кількість продукції, строк поставки. У випадку з поставкою обладнання, попередні переговори проводилися при особистій зустрічі, оскільки контрагенти не були раніше знайомі. Обговорюються всі основні умови і складається протокол про наміри. Пізніше, на основі протоколу про наміри підписується вже безпосередньо контракт.

При підписанні кожного договору, працівники відділу ЗЕД погоджують умови контракту з функціональними підрозділами заводу, а саме: з планово-економічним та валютно-фінансовим відділами, з бухгалтерією та транспортним відділом. Надруковані та завізовані контракти підлягають остаточній перевірці відповідними працівниками. Потім друкується два оригінали контракту, кожен з яких підписується обома сторонами. Право підпису зовнішньоторговельних контрактів на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" має директор заводу Мацко О. П. Після підписання оригінал контракту обліковується у планово-економічному та валютно-фінансовому відділах, бухгалтерії та здається на зберігання у митний відділ.

Розглянемо документальне оформлення зовнішньоторгівельних операцій підприємства

Оформленням документації зовнішньоторговельної операції на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" займається відділ зовнішньоекономічної діяльності.

Документи, що підтверджують виконання зовнішньоторгової операції, тобто доставку продавцем товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, прийнято називати зовнішньоторговельними.

В залежності від функцій, які виконують зовнішньоторгові документи, їх можна розділити на наступні групи:

1. По забезпеченню виробництва експортного товару.

2. По підготовці товару до відвантаження.

3. Комерційні документи.

4. Документи за платіжно-банківськими операціями.

5. Транспортні документи.

6. Транспортно-експедиторські документи.

7. Митні документи.

Документи із забезпечення виробництва експортних товарів видаються на підприємстві для купівлі виробів чи матеріалів, необхідних для виробництва чи виготовлення товарів, які замовлені покупцем чи будуть запропоновані для продажу. Основними серед них є: доручення на купівлю товару, інструкція з виготовлення, наряд на вивіз товару зі складу, таблиця фактурування, інструкція упаковки, наряд на внутрішнє транспортування, внутрішні адміністративні документи.

Основними функціональними завданнями документів з підготовки товару до відвантаження є підтвердження резервування місця для відправки товару бажаним транспортним засобом, готовність т/з до відвантаження, вид упаковки та інше. До цієї групи документів відносять: заяву на фрахтування, інструкція з відправки, доручення на відвантаження, ордер на перевезення, ордер на відправку, повідомлення про розподіл документів, дозвіл на поставку.

Документи, що прямують з вантажем від пункту відправлення до пункту призначення, називають товаросупроводжувальними. До них відносяться зазвичай документи, що входять в групу комерційних, транспортних і митних. Документи, що складаються у зв'язку з відвантаженням товару (зазвичай вони перераховуються в контракті), називають відвантажувальними.

Документи оформляються на спеціальних бланках та містять відповідні реквізити. Загальними для всіх документів реквізитами є: найменування заводу (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, факсів або Інтернет-скриньок; назва документу, дата та місце його виписки; номер контракту або замовлення і дата його підписання; номери наряду, відвантажувальної специфікації; найменування та опис товару, його кількість (число місць, вага нетто і брутто); вид упаковки та маркування.

Розглянемо комерційні документи, які використовують на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" при здійсненні ЗТО. До них належать зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура, рахунок-специфікація, попередній рахунок, проформа-рахунок.

Зовнішньоекономічний контракт - це матеріально-оформлена угода двох або більше учасників ЗЕД та інших іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Рахунок-фактура (інвойс) виписується після остаточного приймання товару покупцем. Крім свого основного призначення як документа, що вказує суму платежу за товар, рахунок-фактура може бути використаний як накладна, що направляється разом з товаром. В Україні рахунок-фактура виписується на аркушах формату А-4 в довільній формі. Рахунок-фактура надається до: ТПП - для отримання сертифікату походження товару; адміністративних органів - для отримання ліцензії; товарно-експедиторських фірм - для перевезення вантажу; банку - для отримання з покупця належного платежу; митних органі - для визначення декларантом митної вартості переміщуваних товарів з метою з метою нарахування митних платежів.

Рахунок-специфікація поєднує реквізити рахунку та специфікації. У ньому, як правило, вказується ціна за одиницю товару по видах та сортах, а також загальна сума партії товару. Виписується в тих випадках, коли партія містить різні за асортиментом товари. Іноді його називають специфікованим рахунком.

Проформа-рахунок - виписується при постачанні товарів на безготівковій основі і містить вимоги щодо сплати зазначеної в ньому суми.

Наступною групою використовуваних заводом документів є документація з платіжно-банківських операцій. Інструкція з банківського переказу - це документ, в якому клієнт доручає своєму банку здійснити виплату певної суми в зазначеній валюті названій стороні, що знаходиться в іншій країні способом, який відданий на розсуд банку.

Враховуючи те, що основними способами транспортування імпортної та експортної продукції на підприємстві є автомобільне та залізничне перевезення, то заводом використовуються такі транспортні документи.

Товаро-транспортні накладні - це документи, які супроводжують транспортні засоби і свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуються вантажі, як транспортний документи може використовуватися: міжнародна автомобільна накладна (CMR); авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна (СМГС) і т.д.

Залізнична накладна (СМГС) - це транспортний документ при міжнародних залізничних вантажних перевезеннях. Накладна є документальним оформленням договору перевезення між вантажовідправником та адміністрацією залізниці. Основними відомостями, що містяться в накладній, є: назва станції призначення та прикордонних станцій, назва вантажу, оплата за перевезення, оголошена цінність вантажу. Текст накладної друкується на стандартних бланках двома мовами. Залізнична накладна виписується вантажовідправником на ім'я вантажоотримувача. Накладна йде з вантажем. До кожної накладної додається товаросупроводжувальна документація: відвантажувальна специфікація, сертифікат про якість, пакувальний лист та ін.

Дорожня відомість складається для кожної накладної, є обліковим документом, супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування та є транспортним документом при залізничних перевезеннях.

Автодорожня накладна (CMR) - транспортний документ, що підтверджує наявність договору між перевізником і відправником про автодорожнє перевезення вантажів. Для міжнародних автодорожніх перевезень цей документ містить такі дані: дата відвантаження, назва вантажу, що підлягає перевезенню, ім'я та адреса перевізника, назва одержувача, строк доставки та розмір штрафу за затримку у доставці, вартість перевезення. Накладна підписується перевізником та вантажовідправником.

Відвантажувальне доручення - це документ, який залежно від умов поставки виписується вантажовідправником або вантажоотримувачем звичайно на бланку транспортно-експедиційної фірми і містить перелік операцій, які доручаються експедитору, та докладні інструкції щодо їх виконання.

Останньою групою необхідних документів при здійсненні зовнішньоторговельної операції є група митних документів. Це ВМД, експортні та імпортні ліцензії, заявка на видачу експортної ліцензії, податкова декларація, книжка МДП, карантинне свідоцтво, сертифікат про якість.

Митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари, які переміщуються через митний кордон України, та митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Митна декларація містить: номер вантажного документа, по якому товар прийнятий на митницю, тарифну назву вантажу або посилання на відповідну статтю митного тарифу, ціну та вартість партії товару. У ній наводиться також перелік звичайно доданих документів (рахунок, відвантажувальна специфікація, сертифікат про якість тощо). ВМД оформляється на бланках форми МД-2, МД-3 і МД-8.

Експортні та імпортні ліцензії - документи, які видаються спеціальними державними органами. Експортні та імпортні ліцензії видаються на основі заяв підприємства, що надаються органу, який видає ліцензії в нашій країні. Ця заява оформляється на спеціальному бланку, який зазвичай складається з двох частин: самої заяви та ліцензії. Заява подається за визначений строк до передбаченого відвантаження або отримання продукції.

Заявка на видачу експортної ліцензії - це заява на дозвіл експортувати конкретні товари певної вартості у зазначений пункт призначення.

В Україні експортна ліцензія видається безкоштовно строком на п'ять років (із щорічними відмітками).

Імпортна ліцензія є платною - її отримання коштує 500 тис. грн. і видається вона кожен рік.

Податкова декларація (ПДВ) - документ, в якому підприємство (при імпорті) вказує дані, що стосуються справи, які необхідні компетентному органу для справляння податку на додану вартість.

Книжка МДП - міжнародний документ митного транзиту, що видається асоціацією, яка надає гарантію та яка уповноважена митними органами, по якому перевозяться вантажі здебільшого з митними печатками та пломбами, у транспортних засобах та контейнерах відповідно до вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

Розглянемо формування контрактної вартості експортованої продукції

Обов'язковим етапом зовнішньо торгівельної операції є укладання контракту в письмовій формі, де вказується вид товару, його ціна, кількість та терміни поставки, базисні умови і т.д.

Основою визначення будь-якої ціни, в тому числі і контрактної вартості експортованої продукції є собівартість цієї продукції та витрати, пов'язані з її реалізацією. Розглянемо на конкретному прикладі формування експортної ціни. Для цього візьмемо контракт № 15 від 1 липня 2005, згідно якого ЗАТ "КЗШВ "Столичний" експортував в Естонію 100000 пляшок вина ігристого "СОВЕТСКОЕ ИГРИСТОЕ". Розрахунок контрактної вартості наведемо в таблиці 2.23.

Таблиця 2.23 Розрахунок контрактної вартості вина ігристого "СОВЕТСКОЕ ИГРИСТОЕ", виробництва ЗАТ КЗШВ “Столичний” на експорт в Естонію, Гривня

"СОВЕТСКОЕ ИГРИСТОЕ"	Код УКТЗЕД	Основна сировина	Допоміжні матеріали	Прямі витрати	Непрямі витрати	Прибуток	Ціна за пляшку
Sweet (біле)	2204218000	3,24	1,85	0,73	0,49	1,00	7,31

До витрат на основну сировину належать витрати на закупівлю та доставку виноматеріалів.

Вартість допоміжних матеріалів включає вартість:

? пляшки;

? коробу;

? пробки коркової;

? ковпачка;

? фольги;

? етикетки.

До прямих витрат було включено:

? паливо та енергію;

? витрати на пакування та маркування;

? завантаження транспортного засобу;

? замитнення продукції та транспортування до основного транспорту покупця (згідно базисної умови поставки FCA, що зазначена в контракті).

Непрямі витрати - це витрати, які пов'язані не з виготовленням окремих виробів, а з процесом виробництва в цілому, тому до них включено:

? заробітна плата та відрахування на соціальне страхування;

? витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

? загально виробничі витрати;

? адміністративні витрати;

? витрати на збут.

Всього буде експортовано 100000 пляшок шампанського. Тобто прибуток становитиме:

100000 * 1,00 = 100000грн.

Отже, даний контракт є досить вигідним для заводу.

Проаналізуємо ефективність зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний».

Розпочнемо із аналізу виконання зобов'язань за торговими угодами.

ЗАТ "КЗШВ "Столичний" займається зовнішньоекономічною діяльністю 14 років. Внаслідок чого, підприємство має налагоджені зовнішньоекономічні зв'язки: надійні постачальники та солідні замовники. Розглянемо узагальнену географію експорту та імпорту на підприємстві за досліджувані періоди.

Таблиця 2.24 Кількість і загальна сума укладених імпортних торгових угод за 2005 рік

Фірма	Країна	Найменування продукції	Сума контракту, тис. грн.
АТ "Маргаритар"	Молдова	Виноматеріал	1100,203
АТ "Fabrica de vinuri "Slobozia Mare"	Молдова	Виноматеріал	1200,270
SRL "Invintorg"	Молдова	Виноматеріал	1060,07
СП АТ "Vinia Traian"	Молдова	Виноматеріал	1020,314
“GCC-Service” S.R.L.	Молдова	Скляна пляшка	127,317
ВАТ "Гродненський склозавод"	Білорусь	Скляна пляшка	1410,42
ВАТ "Світло горський целюлозо-картонний комбінат"	Білорусь	Фільткартон	2196,75
"Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх"	Німеччина	Коркова пробка	50,895
"KHS"	Німеччина	Запасні частини	50
Всього			8216,239

Таблиця 2.25 Кількість і загальна сума укладених імпортних торгових угод за 2006 рік

Фірма	Країна	Найменування продукції	Сума контракту, тис. грн.
1	2	3	4
АТ "Маргаритар"	Молдова	Виноматеріал	2750,507
СП ТОВ "ТЕККА"	Молдова	Виноматеріал	2050,743
АТ "Fabrica de vinuri "Slobozia Mare"	Молдова	Виноматеріал	3000,674
SRL "Lapusna-vin"	Молдова	Виноматеріал	2400,803
SRL "Invintorg"	Молдова	Виноматеріал	2650,174
SRL "Negvin - Prod"	Молдова	Виноматеріал	2200,634
SRL "Recevinagro"	Молдова	Виноматеріал	2402,140
СП АТ "Vinia Traian"	Молдова	Виноматеріал	2550,785
“GCC-Service” S.R.L.	Молдова	Скляна пляшка	146,341
ВАТ "Гродненський склозавод"	Білорусь	Скляна пляшка	1621, 172
ВАТ "Світло горський целюлозо-картонний комбінат"	Білорусь	Фільткартон	2525
"Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх"	Німеччина	Коркова пробка	58,5
"KHS"	Німеччина	Запасні частини Нове обладнання	466,15
Всього			24823,623

У 2006 році збільшилася кількість укладених договорів з молдавськими контрагентами, тому що 2006 р. був несприятливий для українських виноградників. Також значно збільшилася і сума контрактів імпортованої продукції. Кількість договорів у звітний період збільшилася на 4.

Необхідно проаналізувати і структуру експорту на ЗАТ КЗШВ «Столичний».

Таблиця 2.26 Кількість та сума укладених експортних угод на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2005 рік

Фірма	Країна	Найменування продукції	Сума контракту, тис. грн.
"Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх"	Німеччина	"Ukrainskoye Sekt v.Krim"	3238,726
"Campana Gastro-und Weinhandel G.m.b.h."	Німеччина	"Ukrainskoye Sekt v.Krim"	809,681
"Ernst Trade"	Швейцарія	"Yaltinskoe"	206,787
"AS Monotal"	Естонія	"Мій Львів" "Советское игристое"	430,898
"Gary Magan"	Великобританія	"Советское полусладкое" "Советское полусухое" "Украинское игристое"	184,779
Всього			4870,871

Таблиця 2.27 Кількість та сума укладених експортних угод на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2006 рік

Фірма	Країна	Найменування продукції	Сума контракту, тис. грн.
"Профіль Бератунгс унд Хандельс Гмбх"	Німеччина	"Ukrainskoye Sekt v.Krim"	2412,23
"Campana Gastro-und Weinhandel G.m.b.h."	Німеччина	"Ukrainskoye Sekt v.Krim"	603,061
"Ernst Trade"	Швейцарія	"Yaltinskoe"	137,696
"AS Monotal"	Естонія	"Мій Львів" "Советское игристое"	278,502
"Gary Magan"	Великобританія	"Советское полусладкое" "Советское полусухое" "Украинское игристое"	104,558
Всього			3536,047

Дивлячись на таблицю, кількість укладених угод залишилась такою самою у звітний період, порівняно з базисом, контрагенти залишаються постійними. Змінилася лише сума контрактів. Так як всі сторони зовнішньоекономічної діяльності дотримуються контрактних зобов'язань, то останньою причиною такого спаду є - зменшення попиту на шампанські вина на світових ринках.

Тепер проаналізуємо динаміку експорту та імпорту підприємства

Аналіз структури експорту та імпорту ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2005 - 2006 рр. наведено в пункті цьому. А в даному ж пункті розглянемо структуру зовнішньоекономічної діяльності за 2005 - 2006 роки.

Таблиця 2.28 Структура експорту та імпорту на ЗАТ "КЗШВ "Столичний" за 2005-2006 рр.

Вид ЗЕД	Значення, тис. грн.	Структура, %	Відхилення %
	2005 рік	2006 рік	2005 рік	2006 рік
Імпорт	8216,239	24 823,566	62,78	87,53	202,12
Експорт	4870,871	3536,047	37,22	12,47	-27,40
Всього	13087,1	28 359,61	100,00	100,00	0

Видно з таблиці структура експорту в 2006 році змінилася, до того ж не в кращий бік - обсяги імпорту збільшилися більш ніж на 200%, а обсяги експорту, навпаки зменшилися (на 27,40%). Все це несе негативні наслідки у зовнішньо торгівельному сальдо підприємства. Підприємству необхідно покращити вивчення зовнішніх ринків та більш ретельніше проводити маркетингові дослідження, що сприятиме отриманню інформації про нові ринки збуту та нових партнерів.

Тепер визначимо ефективність зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ ”СТОЛИЧНИЙ” здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

1. Валютна ефективність експорту:

, де

- валютна ціна і-го експортованого товару, грн;

- обсяг експорту і-го товару;

- витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару, грн;

m - кількість назв товарів.

Евал.експ2005=625563*1,19)/5,71*625563=0,2 >0.15

Евал.експ2006= 1,19*454116/7,33*454116=0,16>0.15

У нашому випадку Евал.експ.>0,15 - це свідчить про те, що експорт є економічно вигідним для заводу.

2. Показник економічної ефективності реалізації експортних товарів

, де

В_нетто - нетто (чистий виторг) в іноз. валюті, переведений у гривні за офіційним курсом;

З_екс - повні витрати реалізованої на експорт продукції, грн;

В_брутто - брутто виручка в іноземній валюті, переведена в гривні за офіційним курсом;

НВ_вал - інвалютні накладні витрати, переведені в гривні за офіційним курсом;

С_вир - виробнича собівартість експортованого товару;

НВ_грн - накладні витрати, понесені у гривнях.

Векс.екон2005=749,365/4015,2276=0,2

Векс.екон2006=544,15/3378,99=0,16

3. Показник ефективності виробництва продукції на експорт

Кекс.вн.рин2005=4870,87/4015,2276=1,213

Кекс.вн.рин2006=3536,047/3378,99=1,046

Отже виробництво продукції на експорт є вигідним, адже К>1.

4. Показник ефекту експорту:

Е_е = В_екс*Кв_і - З_екс

В_екс - виручка від експорту продукції, вал.од.;

Кв_і - валютний курс;

З_екс - витрати на виробництво експортованої продукції, грн.

Ее2005=4870,87-4015,2276=855,6424 т грн.

Ее2006=3536,047-3378,99=157,057 т грн

Цей показник свідчить про отримання прибутку від експортної діяльності.

У цьому розділі я розглянув детально структури експорту та імпорту та зовнішньо торгівельні догори, підписані ЗАТ КЗШВ «Столичний». Вияснив, що значно виріс імпорт: з 8216,239 тис. грн.. у 2005 р., до 24823,623 тис. грн. у 2006 р. Кількість імпортних контрактів збільшилася на 4 штуки. Ці обставини були викликані не врожайністю, що призвело до збільшення імпорту виноматеріалів з Молдови. Кількість експортних угод та їх структура не змінилися, але суми контрактів значно зменшилися. Причиною цьому став зменшений попит на вино та шампанське, внаслідок проведення ЧС-2006 в Німечинні. Імпорт у 2006 р. збільшився майже 200% порівняно з базисним 2005 роком. Експорт зменшився майже на 30% у досліджуваних роках.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

3.1 ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕСПОРТУ В УКРАЇНІ

Для кожного підприємства, що розвивається рано чи пізно настає момент, коли його починає не задовольняти характеристики вітчизняного ринку, політичний клімат чи економічні умови в державі, тому само собою виникає питання виходу підприємства на зовнішні ринки. Для України це доволі актуальне питання, але нестача фінансових засобів, ганебний стан основний засобів, невідповідність продукції міжнародним стандартам, а також застарілість технологій, є, для багатьох підприємств, одними з основних причин, що перешкоджають виходу на закордонні ринки. Але в Україні існують підприємства, продукція та послуги яких є конкурентноздатними не тільки на вітчизняному ринку, а потенціал виробництва перевищує внутрішні потреби країни. Тому для збільшення обсягу продажу продукції та більш ефективного використання виробничих потужностей цим підприємствам необхідно шукати нові ринки збуту.

Підприємство, що виходить на зовнішні ринки і хоче активно займатися реалізацією своєї продукції за кордоном, звичайно, має за мету отримати більше прибутку ніж це можливо в середині країни, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними. Зовнішній ринок значно „глибший” ніж національний, і тому має велику перспективу розвитку та пророкує підприємству набагато більші прибутки ніж в середині однієї країни. Але щоб вийти на міжнародні ринки, та щоб зацікавити іноземні держави у своїй продукції потрібно по-перше спровокувати попит саме на продукцію даного підприємства, а по-друге зуміти витримати всі вимоги, що висуваються на міжнародному ринку до даної продукції, необхідно взяти до уваги існування безлічі обмежень і перешкод у міжнародній торгівлі - як у країні, на ринок якої воно збирається вийти, так і в своїй власній.

Вихід на зовнішній ринок завжди є вступом до конкурентної боротьби. В умовах високої насиченості і навіть перенасиченості світових товарних ринків кожен товар (і товаровиробник, що за ним стоїть) змушений вести жорстку боротьбу за перевагу споживача, яка віддається найбільш конкурентоспроможному товарові, який на одиницю своїй вартості (ціни) задовольняє більше потреб і на більш високому рівні, ніж товари конкурентів.

Зростаючий інтерес до якості, викликаний посиленням конкурентної боротьби на світовому ринку, ставить цілком конкретне завдання перед виробником продукції. Покращити якість - отже покращити конкурентоспроможність своїх товарів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Із новим підходом до якості продукції зростає роль стандартизації, у розвитку якої значну роль грає держава. Питання стандартизації розглядаються у якості базової основи, без якої неможливо підвищення якості продукції у масштабах всієї держави в цілому.

Конкурентні позиції розвинутих країн у міжнародній торгівлі проявляються також через механізм цін. Їх рівень на зовнішніх ринках продовжує залишатись діючим важелем управління чи ослаблення позицій експортера. І хоча існує думка про те, експортні ціни - це неголовний показник конкурентоспроможності, що перевагу треба віддавати впливу таких факторів, як рівень технічного вдосконалювання виробів, його якість, надійність зручність у експлуатації, умови і строки постачань і платежів, тим не менш роль нецінових факторів у конкурентній боротьбі далеко не є однаковою. В залежності від ринків і товарів вони можуть чинити різний вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

Усе це змушує підприємства-експортери уважно вивчати конкурентоспроможність вироблених товарів. Разом з тим, висока конкурентноздатність продукції не повинна бути самоціллю для підприємства, вона лише засіб одержання високого прибутку. Підприємство повинно цікавити не безвідносне до витрат досягнення найвищої можливої конкурентоспроможності, а забезпечення такого її рівня, що дозволяє вийти на максимальний обсяг прибутку.

На даний момент процес засвоєння вітчизняними товаровиробниками зарубіжних ринків супроводжується значними труднощами і проблемами, які обумовлені недосконалістю форм фінансових розрахунків, нерозвиненістю транспортної і ринкової інфраструктури договірно-правової бази, практики регулювання митних процедур і оподаткування.

Українська зовнішня торгівля традиційно зорієнтована на ринки країн СНД. Незважаючи на розвиток процесів глобалізації ринків, країни СНД практично не розширюють географії торговельних партнерів, основними з них залишаються Україна і Росія. На ці дві країни припадає 70% загального обсягу зовнішньоторговельних операцій між країнами СНД. Низька конкурентоспроможність продукції вітчизняних підприємств, несприятлива кон'юнктура зарубіжних ринків потребують ефективного механізму структурної перебудови економіки та стимулювання експорту України. Оцінюючи структуру експорту України в інші країни, можна сказати, що вона характеризується великою часткою сировини та продуктів низького рівня переробки (ця частка становить близько 60% від усього експорту). Найбільше Україна експортує чорних металів та виробів з них (40%), а частка продукції машинобудування в структурі експорту становить близько 11%. Ці показники ілюструють те що України є лише сировинним придатком у світовій торгівлі.

Отже, вітчизняний товаровиробник буде спроможний достойно вийти на світовий ринок лише за умови виробництва якісної продукції, яка б відповідала існуючим запитам і потребам споживачів. Розв'язання цієї проблеми можливе лише за умови вкладення капіталу та впровадження сучасних інноваційних розробок у пріоритетні галузі, іншими словами, забезпечення інтенсивного розвитку економіки. У переважній більшості продукція вітчизняних товаровиробників характеризується низьким рівнем якості, що не відповідає світовим стандартам, а також високим рівнем затрат на її виробництво, що в кінцевому підсумку обумовлює низький рівень конкурентоспроможності на зарубіжних ринках.

Як ми бачимо успіх виходу підприємства на зовнішній ринок і успішна робота на ньому залежать не лише від самого підприємства, а в більшій мірі навіть від державної підтримки та від міждержавних відносин з країнами куди має намір експортуватися продукція. А якщо вже ринок відкритий то вступають в боротьбу конкуренти та безліч інших проблем.

Іншою проблемою для наших підприємств є кількісні обмеження на світових ринках Для нас надзвичайно важливо стати членом СОТ. Тоді буде менше проблем з українським експортом до ЄС, вже не буде кількісних обмежень на імпорт українських товарів, наприклад, на сталеливарну продукцію. В той же час, на такі товари, як зерно, 3-4 роки тому Європейський Союз запровадив обмеження навіть для таких країн, як США, Канада, а також Україна та Казахстан. Щоправда, правила СОТ це дозволяють. У політичному плані вступ до СОТ є важливим тим, що дасть гарантію того, що наша економічна політика, зокрема митно-тарифна, податкова буде незмінною або добре прогнозованою, оскільки ж неможливо стверджувати, що ніяких змін не буде відбуватимуться, натомість, усе проходитиме відповідно до міжнародних правил і процедур.

Україні просто необхідно скористатися сьогоднішньою налаштованістю міжнародного співтовариства до вступу України до СОТ. Європейська Комісія вже проводить тендер на визначення компанії, яка готуватиме аналіз можливостей укладення угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Однак, переговори про її укладення, знову ж таки, можливі лише після вступу України до СОТ. У принципі, ЄС готовий збільшити нам розмір квоти на експорт нашої сталеливарної продукції у відповідь, наприклад, на скасування мита на експорт брухту чорних металів ще до того часу, коли Україна вступить до СОТ. Європейський Союз готовий йти нам назустріч у питаннях зняття обмежень на торгівлю у певних секторах, усвідомлюючи, що попереду на нас все рівно чекає зона вільної торгівлі, чи більш ліберальний торгівельний режим. Однак, у відповідь вони вимагають більшої відкритості з нашого боку.

Слід зауважити, що в умовах технологічного відставання України від ЄС відкриття економічних кордонів навряд чи дасть українським експортерам однозначні переваги. Безумовно, в окремих секторах, які сьогодні підпадають під протекціоністські заходи ЄС (сільське господарство, текстильна галузь, чорна металургія), ефект розширення торгівлі буде позитивним навіть у короткотерміновому періоді. Більш проблематичною є перспектива для галузей машинобудування і приладобудування. В умовах значно вищого конкурентного тиску на внутрішньому ринку ЄС неминучою є ліквідація багатьох українських компаній, які будуть поглинуті більш потужними європейськими компаніями.

Дослідники світового банку наводять свої аргументи щодо проблем українського експорту та шляхів покращення. Головна проблема українського експорту, за висновком дослідників, пов'язана з низьким рівнем його диверсифікації. Експорт сконцентрований в тих галузях, які вкрай залежні від міжнародної кон'юнктури. Виходом для України є якомога швидший вступ держави до Світової організації торгівлі, вважають фахівці.

Серед нинішніх пріоритетів України економіст Світового банку Лев Фрейнкман назвав реформу у сфері стандартизації за європейськими нормами. Це значно полегшить подальші кроки держави на шляху інтеграції в Європу. Взагалі, як зазначив пан Фрейнкман, Україна має створити собі новий імідж у світі. Фрейнкман: “Україна може позиціонувати себе як майданчик з низьким рівнем затрат, як майданчик для виробництва товарів та послуг для більш дорогих ринків і в Європі, і в Росії. Держава вигідно розташована і за вдалим збігом обставин зможе мати зручний доступ до ринків Європи та Росії”.

Стосовно відносин з країнами СНД, то позиція авторів дослідження Світового банку така: вільна торгівля з колишніми радянськими республіками в інтересах України і це не суперечить її європейському вектору розвитку. Єдине зауваження - нинішні принципи торгівлі в СНД мають бути реформовані і відповідати принципам СОТ. У митний союз з країнами СНД експерти Світового банку Україні вступати не радять.

Ще однією серйозною проблемою є структура торгівлі товарами України з ЄС, вона має і якісні недоліки. Як зауважує економіст Віталій Коваленко, "якщо порівняти пропорції українського експорту до ЄС і імпорту, то будуть помітні серйозні диспропорції. Для українського експорту в ЄС співвідношення "сировина - оброблена сировина - технологічна продукція" дорівнює приблизно "40% - 43% - 17%". А для імпортних поставок з ЄС - співвідношення приблизно "10% - 50% - 40%". Отже, стосовно Євросоюзу Україна дійсно виступає в якості "сировинного придатка" (більше 80% експорту в ЄС), приблизно тією самою мірою, що й Росія (хіба що сировина різна)".

В ЄС для країн з економікою, що розвивається, майже 35 років діє Генеральна система преференцій, що дозволяє вводити нульові ставки імпортних мит для поставок із цих економік. Майже десятиліття така система немов би діє і стосовно України. Але з надзвичайно широким переліком обмежень (пільги не розповсюджуються на рибу, зерно, насіння, фрукти й рослинну продукцію, мінеральні добрива, чорні метали).

Разом з тим, зауважує: "з метою захисту внутрішнього виробництва у ЄС процвітає протекціонізм. Наприклад, для сільського господарства ставки окремих митних тарифів можуть досягати 75%, причому неадвалорна частина ставок може сягати 40% (тобто тариф є сталим незалежно від вартості продукції). До того ж, набагато важливішим для регулювання зовнішньої торгівлі в ЄС є нетарифне регулювання імпорту в ЄС: технічні стандарти ЄС, санітарні, фітосанітарні й екологічні вимоги. Оскільки в ЄС є близько 8 тисяч стандартів, їхнім нормам відповідає лише приблизно кожен п'ятий український стандарт". ЄС запроваджує квоти для захисту "чутливих" товарних груп, причому дозволені нормами Світової організації торгівлі механізми антидемпінгових і захисних заходів застосовуються на повну силу. Особливо сильно квотуються поставки металів, особливо з України, Росії, Казахстану.

Нарешті, навіть у системі загальних правил імпорту в ЄС є винятки. Вони стосуються текстильної й аграрної продукції (а для українських поставок це - більше 10% всього експорту з України в ЄС). Ліцензуванню в ЄС підлягає українська текстильна продукція (сорочки, костюми й т.п.) і, почасти, металургійна (сталеві троси, феросилікомарганець).

Тому основна проблема для українських експортерів - це квоти. Ми бачимо що для доступу на ринки ЄС існує дуже багато проблем які потрібно вирішити. Значно полегшити цей шлях нам може вступ до СОТ, а в подальшому і до ЄС.

Отже загальними проблемами Українського експорту є :

1) Квоти або повна заборона на українські товари по всьому світу, так як Україна не є членом ні СОТ ні ЄС і не дуже прагне до ЄЕП країні важко здобути сталий ринок без обмежень.

2) Переважаюча величина українського експорту - низько технологічна продукція, тобто ми є сировинною базою для інших держав, хоча і маємо високотехнологічні розробки що цікавлять світ ( наприклад авіапромисловість, турбіни, генератори та ін.) .

3) Не відповідність якості українських товарів щоб конкурувати на світових ринках.

4) Застарілі ринки збуту, необхідна переорієнтація на нові перспективні ринки Азії та ін..

5) Необхідність стандартизації та сертифікації за світовими зразками українських товарів.

6) Складна політична ситуація в середині країни, невизначеність шляхів інтеграції.

7) Недостатня підтримка держави для національних експортерів.

8) Внутрішні дозволи та ліцензії на експорт сировини.

Заходи щодо підвищення ефективності експортних операцій:

- Підвищення конкурентноздатності товарів планованих на експорт; тому що конкуренція на світовому ринку більш тверда і споживачі пред'являють до товарів більш високі вимоги;

- диверсифікованість виробництва з метою виведення на зовнішні ринки нових видів продукції;

- підвищення кваліфікації персоналу, що приймає участь в організації експортних операцій, шляхом регулярного проведення навчання й атестацій, а також шляхом стимулювання і мотивація персоналу;

- вибір найбільш ефективної форми організації відділу, що здійснює експортні операції;

- поліпшення й оптимізація процесу пошуку контрагентів і встановлення контактів з ними;

- залучення контрагентів для відносин на довгостроковій основі;

- використання найбільш вигідної для експортера форми розрахунків - акредитива, при якій експортер має гарантію оплати товару а імпортер впевнений в отриманні товару;

- застосування базисних умов постачання, мінімізуючих витрати експортера на транспортування товару;

- використання ефективних систем контролю якості з метою недопущення відмовлення покупця від товару чи зниження ціни;

- здійснення постачань вчасно з метою забезпечення зобов'язань по виконанню контракту;

- розробка і реалізація комплексу маркетингу при експорті кожного виду продукції і при виході на новий ринок;

- зменшення витрат виробництва з метою зменшення собівартості товару;

- проведення гнучкої цінової політики, тому що при експорті товарів підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни;

- вихід на нові ринки збуту, відходити від традиції поставки товарів українським емігрантам, а намагатися привабити справжніх іноземних споживачів;

- збільшити обсяги шляхом чого зменшити собівартість;

- якщо значно зростуть обсяги експорту відкрити відділ ЗЄД; ін..

В цілому здійснення експортних операцій є ефективним і прибутковим, але деяких недоліків в організації експортних операцій можна уникнути за допомогою приведеного комплексу заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.

3.2 РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» НА ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ

Для підвищення конкурентоспроможності продукції КЗШВ „Столич-ний” на центральноєвропейському ринку ми пропонуємо розпочати співпра-цю з торговою мережею „TESCO”, яка є ритейлером №1 у Великій Британії та №4 у світі (2 700 торгівельних центрів, прибуток у 2006 році - 1 576 млн. фунтів стерлінгів).

Розрахунок експорту вина ігристого "Мускат рожевий"

в обсязі 10 000 пляшок та "Мускат білий" в обсязі 15 000 пляшок

На початку співпраці пропонуємо здійснювати експорт вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий" до логістичного складу „TESCO” у міс-ті Брешов (Словаччина), збудованого у 2005 році, який є найбільшим у Євро-пі (30 000 м²) та обслуговує 47 супермаркетів у Словаччині, 32 - в Угорщині та 38 - у Чехії.

Аналіз центральноєвропейського ринку показав, що у вина ігристого виробництва КЗШВ „Столичний” на ньому немає прямих конкурентів. Не-прямими ж конкурентами є ігристі вина виробництва Франції та Італії, ви-роблені за традиційною технологією та значно дорожчі за ціною, а також мускатні вина виробництва Угорщини, які не є ігристими. Попередній розра-хунок показав, що КЗШВ „Столичний” може експортувати до Словаччини 25 тисяч пляшок ігристого вина за рахунок скорочення продажу на внутрішньо-му ринку.

Нижче у таблиці 3.1 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутко-вості даного виду продукції підприємства.

Таблиця 3.1 Собівартість вина ігристого "Мускат рожевий" та "Мускат білий", грн./пл.

Статті калькуляції	"Мускат рожевий"	"Мускат білий"
Сировина та матеріали	7,04	6,26
Паливо та енергія	0,11	0,11
Основна заробітна плата	2,27	2,27
Додаткова заробітна плата	0,89	0,89
Відрахування на соціальні заходи	0,32	0,32
Утримання та експлуатація устаткування	0,49	0,49
Загальновиробничі витрати	0,98	0,98
Виробнича собівартість	12,10	11,32
Адміністративні витрати	0,31	0,31
Витрати на збут	0,36	0,36
Повна собівартість	12,77	11,99
Прибуток	3,69	3,50
Відпускна ціна	16,46	15,49

* за даними ЗАТ „КЗШВ „Столичний”

Доставку товару передбачається здійснювати автомобільним транспор-том на умовах DDU - Брешов (Словаччина).

Відпускна ціна (EXW) 25 000 пляшок вина ігристого, яке пропонується на експорт, складає:

16,46 • 10 000 + 15,49 • 15 000 = 396,95 (тис. грн.).

Розрахуємо витрати на транспортування експортованої продукції та інші експортні витрати.

1. Витрати на завантаження на КЗШВ „Столичний” одиниці автомобільного транспорту, що доставлятиме товар до Словаччини, складають 250 грн. Для транспортування 25 000 пляшок вина ігристого буде потрібно 6 автом-шин (по 10 тонн). Отже, загальні витрати на завантаження становлять:

0,25 • 6 = 1,5 (тис. грн.).

2. Витрати на страхування перевезення вантажу (3% від страхової суми):

(396,95 + 1,5) • 0,03 = 11,95 (тис. грн.).

3. Відстань від Києва до Брешова (Словаччина) дорівнює 1 500 км, в тому числі до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) - 810 км, вартість автомобільного перевезення складає 10 грн./км. Оскільки потріб-но 6 автомашин (по 10 тонн), то вартість перевезення складе:

- до кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород):

810 • 10 • 6 = 48,6 (тис. грн.);

- від кордону Україна-Словаччина (митний пункт Ужгород) до Брешова (Словаччина):

690 • 2 • 6 = 8,28 (тис. дол. США) = 41,4 (тис. грн.).

При складанні контракту курс фіксується на рівні 1 дол. США = 5 грн.

4. Митна вартість складе:

396,95 + 1,5 + 11,95 + 48,6 = 459 (тис. грн.).

5. Експортні формальності (отримання сертифікатів якості та відповід-ності) (0,1% від митної вартості) складають:

459 • 0,001 = 0,459 (тис. грн.).

6. Митний збір (0,2% від митної вартості) становитиме:

459 • 0,002 = 0,918 (тис. грн.).

7. Витрати на оформлення ВМД складають 800 грн. на всю партію това-ру.

Таким чином, накладні витрати при експорті складають:

1,5 + 11,95 + 48,6 + 41,4 + 0,459 + 0,918 + 0,8 = 105,63 (тис. грн.).

Експортні витрати на 1 пляшку вина ігристого становитимуть:

105,63 / 25 000 = 4,23 (грн.).

Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат рожевий" складає:

(12,10 + 0,31 + 4,23) • 10 000 = 166,4 (тис. грн.).

Повна собівартість експорту партії вина ігристого "Мускат білий" скла-дає:

(11,32 + 0,31 + 4,23) • 15 000 = 237,9 ( тис. грн.).

Повна собівартість експорту вина ігристого буде становити:

166,4 + 237,9 = 404,3 (тис. грн.).

Контрактна вартість складатиме:

459 + 0,459 + 0,918 + 41,4 + 0,8 = 396,95 + 105,63 = 502,58 (тис. грн.).

Загальний прибуток від експорту складе:

502,58 - 404,30 = 98,28 (тис. грн.).

В результаті експорту партії (25 000 пляшок) вина ігристого до Словаччини прибуток складе 98,28 тис. грн.

Розрахунок експорту мінеральної води до Словаччини

Вже 15 років у країнах Західної Європи існує програма виходу на ринок продукції під торгівельною маркою великих торгових мереж (privatе label). 20% продукції у торговельній мережі „TESCO” реалізується під власною торговою маркою. До такої продукції належить і мінеральна вода, яка виробляється для „TESCO” підприємствами Словаччини та Польщі. З метою підвищення конкурентоспроможності товарного сегменту „мінеральна вода” ЗАТ КЗШВ „Столичний” може запропонувати постачання мінеральної води для мережі „TESCO” під її торговою маркою за конкурентною ціною в обсязі 70 тисяч пляшок місткістю 1,5 л на рік (за рахунок скорочення продажу на внутрішньому ринку України).

У таблиці 3.2 наведено дані щодо рівня собівартості та прибутковості даного виду продукції підприємства.

Доставку товару планується здійснювати автомобільним транспортом на умовах DDU - Брешов (Словаччина).

Відпускна ціна (EXW) 70 000 пляшок мінеральної води, яка пропонується на експорт, складає:

1,65 ? 70 000 = 115,5 (тис. грн.).