Економічне обгрунтування підвищення якості продукції

Управління якістю продукції у господарській діяльності підприємства по виробництву шпалер ЗАТ "Едем". Аналіз теоретико-методичних і практичних аспектів підвищення якості продукції при виробництві та реалізації шпалер на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2010
Размер файла 3,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ДИПЛОМНА РОБОТА

спеціаліста

“Економічне обгрунтування підвищення якості продукції"

2010

Анотація

Магістерська дипломна робота на тему:

“Економічне обгрунтування підвищення якості продукції"

на 85 стор., 15 табл., 16 мал., перелік літератури з 60 джерел, 6 додатків на 22 стор.

Робота присвячена питанням процесів управління якістю продукції у господарській діяльності підприємства по виробництву шпалер ЗАТ „Едем" (м. Дніпропетровськ). Проаналізовані теоретико-методичні та практичні аспекти підвищення якості продукції при виробництві та реалізації шпалер на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Отримані результати можуть бути корисними для менеджерів підприємств при управлінні якістю продукції у сучасних умовах та визначенні рівня його впливу на конкурентоспроможність експортно-орієнтованого підприємства.

Науковий керівник дипломної роботи ____________ (ПІБ)

Дипломант _____________ (ПІБ)

Аннотация

Магистерская дипломная работа на тему:

“Экономическое обоснование повышение качества продукции"

на 85 л., 15 табл., 16 рис., перечень литературы 60 источников, 6 приложений на 22 л.

Работа посвящена вопросам исследования процессов управления качеством продукции при производстве обоев на предприятии ЗАО „Эдем" (г. Днепропетровск). Проанализированы теоретико-методические и практические аспекты повышения качества продукции при производстве и реализации обоев на внутреннем и внешнем рынках.

Полученные результаты могут быть полезными для менеджеров предприятий в вопросах управления качеством продукции и определения влияния его на конкурентоспособность экспортно-ориентированного предприятия.

Научный руководитель дипломной работы ____________ (ФИО)

Дипломант _____________ (ФИО)

Зміст

  • Вступ
    • Розділ 1. Теоретичні аспекти якості як основної складової конкурентоспроможності продукції
    • 1.2 Сутність якості продукції, система показників якості продукції
    • 1.2 Сучасна концепція загального управління якістю (TQM)
    • 1.3 Основні вимоги до систем управління якістю відповідно стандартів ISO серії 9000 (редакції 2000 року)
    • 1.4 Сутність та процедури сертифікації продукції та систем управління якістю
    • 1.5 Економічний аспект обліку витрат на створення та функціонування систем управління якістю продукції
    • Розділ 2. Аналіз сучасного рівня управління якістю продукції в зат шпалерна фабрика „ЕДЕМ”
    • 2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства
    • 2.2 Показники якості продукції та методи їх оцінки на підприємстві
    • 2.3 Оцінка рівня управління якістю продукції на підприємстві
    • 2.4 Оцінка рівня витрат на створення та функціонування СМЯ
    • Розділ 3. Обгрунтування економічної доцільності підвищення якості продукції в зат шпалерна фабрика „ЕДЕМ”
    • 3.1 Вплив факторів якості на конкурентоспроможність продукції підприємства на ринках СНД та Європи
    • 3.2 Бізнес-план підвищення якості шпалер в експортному асортименті продукції згідно вимог Європейського Союзу
    • 3.3 Економічна ефективність впровадження бізнес-плану підвищення якості шпалер в експортному асортименті продукції
    • Висновки
    • Список використаних джерел літератури
    • Додатки

Вступ

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що в умовах відкритості економіки України після вступу в СОТ, посилення процесів глобалізації, загострення конкуренції, виникає необхідність пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. При цьому конкурентоспроможність підприємства залежить, у першу чергу, від його здатності задовольняти запити споживачів продукції, найважливішим параметром оцінки якої є якість.

Про актуальність теми дипломного проекту свідчить велика кількість наукових праць з питань дослідження управління якістю продукції. Так, серед найбільш вагомих досліджень, які висвітлюють певні аспекти теорії і практики забезпечення якості продукції, слід відзначити праці таких зарубіжних дослідників: Е. Демінга, К. Ісікави, Ф. Котлера, Дж. Харрінгтона, А. Фейгенбаума. Вагомий внесок у розвиток зазначених питань зробили вітчизняні науковці Ю.О. Адлер, В.Г. Андрійчук, Н.В. Багрова, В.Д. Базилевич, Ю.І. Внуков, А.Е. Воронкова, А.Л. Глічев, О.А. Грішнова, Н.П. Гончарова, В.Г. Дикань, Л. Є. Довгань, В.Г. Дубровін, С.В. Дружиніна, А.А. Задоя, П.Я. Калита, Г.Г. Кирейцев, Т.Л. Мостенська, В.Д. Нємцов, В. В Окрепілов, П.Т. Саблук, А.О. Старостіна, В.А. Ткаченко, Д.М. Черваньов, Ю.А. Шаповал, А.В. Шегда, Т.І. Щедріна, Б.І. Холод, В.Л. Якубовський та інші.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й розробці практичних рекомендацій щодо напрямів і методів підвищення якості продукції підприємств по виробництву сучасних шпалер в умовах посилення конкуренції.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі основні завдання дослідження:

провести оцінювання значення підвищення якості продукції для забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах глобалізації;

розробити методичні підходи щодо оцінки впливу якості продукції на конкурентоспроможність підприємств по виробництву шпалер в Україні;

розкрити сутність управління якістю продукції на підприємстві у сучасних умовах та визначити рівень його впливу на конкурентоспроможність підприємства;

обґрунтувати необхідність удосконалення контролю за якістю продукції та визначити основні напрями цього удосконалення;

провести обгрунтування економічної ефективності бізнес-проекту запровадження заходів поліпшення якості шпалер, призначених для просунення на ринки Європейського співтовариства;

Об'єктом дослідження є процеси управління якістю продукції у господарській діяльності підприємства по виробництву шпалер ЗАТ „Едем" (м. Дніпропетровськ).

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти підвищення якості продукції при виробництві та реалізації шпалер на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Методи дослідження - історичний метод, метод порівняльного аналізу, методах експертних оцінок.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України в галузі виробництва шпалер, матеріали наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, які аналізують проблематику забезпечення якості продукції, господарсько-фінансова звітність підприємства ЗАТ „Едем" за 2007 - 2009 роки.

Практична цінність отриманих результатів полягає в обгрунтуванні економічної доцільності бізнес-плану проекту підвищення якості шпалер в експортному варіанту продукції згідно вимог Європейського Союзу, що розширить експортні можливості ЗАТ Шпалерна фабрика "Едем".

Розділ 1. Теоретичні аспекти якості як основної складової конкурентоспроможності продукції

1.1 Сутність якості продукції, система показників якості продукції

Якість товару - це основний важіль забезпечення його конкурентоспроможності, оскільки узагальнено конкурентоспроможність товару може бути представлена наступним рівнянням [39]:

Конкурентоспроможність товару = Якість + Ціна + Обслуговування

(1.1)

Канонічне визначення поняття “якість продукції" є таким: якість - це сукупність властивостей та характеристик продукту, котрі надають йому здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби. Встановлені потреби зафіксовані у правових нормах, стандартах, замовленнях, угодах, технічних умовах поставок та інших документах. Передбачувані потреби - це ті очікування, які споживач зазвичай не формулює конкретно, але відносить до стійких побажань (наприклад, відповідність продукту моді, звичкам споживачів, національним або культурним особливостям споживання тощо).

На міжнародному ринку в поняття якості включається все, що сприймається споживачами:

фізичні властивості,

функціональні характеристики,

конструктивні й ергономічні параметри,

безпека користування товаром,

упаковка,

дозування,

безпека користування товаром,

безпроблемна утилізація й т.д.

Рівень якості являє собою відносну характеристику якості продукції, що базується на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників. Іншими словами рівень якості продукції - це кількісна характеристика міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Підвищення якості продукції рівнозначне збільшенню її кількості, оскільки воно пов'язане з показниками надійності, довговічності, економічності та іншими показниками ефективності і суспільної значущості продуктів праці

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу знаходять шляхом обчислення вибраних для його вимірювання показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам.

Відносний рівень якості визначають, порівнюючи показники продукції з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.

Рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки.

По нових видах продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.

На рівень якості продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і у взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі ці фактори можна об'єднати в чотири групи: технічні, організаційні, економічні та суб'єктивні (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Групи факторів, що впливають на рівень якості продукції [41]

Фактори

Складові факторів

1. Технічні

Конструкція; схемні вирішення; технологія виготовлення; засоби технічного обслуговування і ремонту; технічний рівень бази проектування, виготовлення та експлуатації; система резервування тощо.

2. Організаційні

Розподіл праці і спеціалізація; форми організації виробничих процесів; ритмічність виробництва; форми і методи контролю; форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

3. Економічні

Ціна; собівартість; форми і рівень зарплати; рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт; ступінь підвищення продуктивності праці та інше.

4. Суб'єктивні

Професійна підготовка робітника; його фізіологічні та емоційні особливості.

Кількісна оцінка рівня якості продукції (як нормативного, так і фактичного), може здійснюватися різними методами. Деякі автори для визначення розміру кількісних показників рівня якості і їх оцінки пропонують використовувати наступні методи:

1) експериментальний - заснований на застосуванні технічних вимірювальних засобів і дає фізико-хімічну характеристику продукту;

2) розрахунковий - характеризується обчисленнями з використанням параметрів, знайдених іншими методами; слугує для визначення значень показників продуктивності і зберігання; використовується головним чином при проектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень;

3) органолептичний - заснований на сприйнятті органів відчуттів (зору, слуху, смаку) без застосування технічних вимірювальних або реєстраційних засобів; дозволяє оцінити ергономічні та естетичні показники якості продукції;

4) експертний - метод, що враховує думки групи фахівців-експертів;

5) соціологічний - полягає в зборі і аналізі думок споживачів продукції;

6) реєстраційний - характеризується використанням інформації, яку отримують шляхом підрахунку кількості визначених подій, предметів або витрат (наприклад, рекламацій, витрат на створення та експлуатацію виробів).

Дані методи можна застосовувати при визначенні кількісних показників якості продукції не тільки окремо, але і комбінуючи їх між собою. У господарській практиці, у зв'язку із складністю і багатофункціональністю призначення більшості різновидів продукції, при оцінці її якості необхідно застосовувати саме комбінування різних методів.

Вимоги до якості можна визначити як вираження певних потреб або їхній переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта з метою їхнього майбутнього втілення в об'єкті.

При проведенні технічних оцінок термін "якість" застосовується в наступних ситуаціях:

при порівнянні об'єктів з метою виявлення ступеня переваги тобто відносна якість;

при кількісній статистичній оцінці - рівень якості;

при проведенні точної технічної оцінки - міра якості.

Ріст ступеня насичення ринку товарами і послугами, посилення конкуренції викликали до життя поняття конкурентноздатності.

Конкурентноздатність - це здатність продукції відповідати:

у певний період часу сформованим або передбачуваним вимогам ринку;

бути успішно реалізованої при наявності пропозиції інших аналогічних товарів.

Для перемоги в конкурентній боротьбі однієї системи контролю якості було недостатньо. З'явилася необхідність у виявленні і аналізі причин дефектів, а також розробці заходів щодо запобігання браку в майбутньому. Зложилася нова концепція - управління якістю. Увага при цьому приділялося кожному етапу створення продукту, а не зосереджувало лише на загальному результаті виробничої діяльності.

Контроль відіграє істотну роль і розглядається в одному ряді з такими процесами, як аналіз, планування і прогнозування якості. Головною метою системи є забезпечення і удосконалювання якості протягом усього процесу створення продукції як засобу задоволення конкретних потреб.

Забезпечення якості - плановані і систематично виконувані організацією дії, що створюють упевненість у тім, що якість продукції буде відповідати пропонованим вимогам.

Існують два різновиди забезпечення якості: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє забезпечення якості створює впевненість у належній якості продукції в керівництва організації, зовнішнє - у споживачів.

Процес "створення якості" можна розглядати як здійснення наступних етапів:

Усвідомлення потреби;

Інтерпретація потреби, Виявлення вимог до якості;

Втілення вимог до якості в зразку продукції;

Реалізація вимоги до якості продукції підприємства тощо;

Реалізація вимог до якості в товарі;

Задоволення потреб (оцінка якості споживачем).

До дій по забезпеченню якості ставляться:

аналіз актуальних і потенційних усвідомлених споживачами потреб; при наявності на ринку товарів-аналогів - аналіз рівня якості цих товарів;

прогнозування;

проектування якості в процесі розробки нової продукції;

планування якості;

розробка стандартів;

контроль якості сировини/матеріалів і комплектуючих;

контроль у процесі виробництва;

контроль готової продукції;

контроль реалізації;

післяпродажний контроль (в умовах експлуатації);

зворотний зв'язок зі споживачами (аналіз відкликань, побажань і рекламацій).

Побудова спеціальної системи для управління якістю називається системою менеджменту якостю (СМЯ) і являє собою сукупність організаційної структури, розподілу повноважень і відповідальності, методів, процедур і ресурсів, необхідних для встановлення, підтримки і удосконалювання якості продукції.

В організації формується внутріфірмова ієрархія якості, яка є підставою так називаної піраміди якості, що відбиває вплив якості на суспільство в цілому (мал.1.1).

Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості продукції і продуктивності праці існує система управління якістю.

При побудові системи управління якістю переслідується ціль організаційного об'єднання всіх управлінських функцій, від реалізації яких залежать забезпечення і підвищення якості. Також це дозволяє створювати організаційні умови для об'єднання зусиль усього персоналу, спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності всієї компанії (див. мал.1.2).

Мал.1.2 Багатоспрямований вплив підвищення якості продукції на виробництво та імідж підприємства [49]

Система менеджменту якості - це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Система менеджменту якості за формою - це система документації, у якій установлені загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності і відповідальності кожного співробітника в області якості; умови дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного об'єкта; методики контролю, обробки і аналізу інформації про якість; програми навчання персоналу в області якості і ін.

Ціль в області якості є вершиною піраміди планування і установлює завдання бізнесу, обумовлені вищим керівництвом, а також тактикові і стратегію, формовані керівництвом середньої ланки.

Фактори, що впливають на політику в області якості:

гарантії підприємства щодо виробленої або реалізованої продукції;

вимоги законодавства;

вимоги споживачів до якості продукції і системам забезпечення якості;

умови конкурентної боротьби;

економічні розрахунки;

технологічні умови.

Обов'язковою умовою функціонування системи якості є регулярний аналіз із боку вищого керівництва системи якості і її відповідностей політиці в області якості тобто офіційна оцінка вищим керівництвом стану системи якості і її відповідностей політиці в області якості і цілям.

Рішення завдань кількісної оцінки якості необхідні для об'єктивного вибору і прийняття управлінських рішень при стандартизації і сертифікації продукції, плануванні підвищення її якості і т.д. Оцінка якості розглядається як основа формування всього механізму управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу підприємства (див. табл.1.2).

Таблиця 1.2

Одиничні показники якості продукції [47]

Групи показників

Окремі показники груп

Перелік

Суттєва характеристика

Призначення

Характеризують корисну роботу (виконувану функцію)

Продуктивність

Потужність

Міцність

Вміст корисних речовин

Калорійність

Надійності,

довговічності

і безпеки

Виокремлюють ступінь забезпечення довготривалості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини

- Безвідмовність роботи

Можливий термін використання

Технічний ресурс

Термін безаварійної роботи

Граничний термін зберігання

Екологічні

Характеризують ступінь впливу на здоров'я людини та оточуюче довкілля

Токсичність виробів

Вміст шкідливих речовин

Обсяг шкідливих викидів у довкілля в одиницю часу

Економічні

Відображають ступінь економічної вигоди виробництва

продуцентом і придбання споживачем

Ціна одиниці виробу

Прибуток з одиниці виробу

Рівень експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів

Ергономічні

Окреслюють відповідність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним та психологічним вимогам працівника (споживача)

Ступінь легкості керування робочими органами

Можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників

Величина наявного шуму, вібрації тощо

Естетичні

Визначають естетичні властивості (дизайн) виробу

Виразність і оригінальність форми

Кольорове оформлення

Ступінь естетичності тари (упаковки)

Патентно-правові

Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів

Коефіцієнт патентного захисту Коефіцієнт патентної чистоти

В основі всіх систем якості лежить "петля якості". Вона включає 11 етапів, або стадій, життя продукту, на кожному з яких повинна вироблятися оцінка якості (мал.1.3).

Мал.1.3

"Петля якості" або типові стадії життєвого циклу у системі менеджменту якості [49]

Ефективна, добре структурована система якості дозволяє організації оптимізувати якість із погляду зменшення різних ризиків, зниження витрат і зростання прибутку.

1.2 Сучасна концепція загального управління якістю (TQM)

Управління якістю є ключовою функцією управління будь - якої організації, основним засобом досягнення і підтримання його конкурентоспроможності. Найбільш потужним науковим і методологічним напрямом у 20-му столітті стало загальне управління якістю - Total Quality Management. Цей підхід передбачає участь усього персоналу організації у створенні високоякісної продукції або послуги на всіх етапах її життєвого циклу від стадії маркетингу, проектування, виробництва, експлуатації, обслуговування до утилізації.

Відповідно до підходів TQM якість трактується не стільки як якість виробленої продукції чи наданих послуг, стільки як якість роботи підприємства в цілому. Таким чином, TQM охоплює управління всіма аспектами діяльності ор-ганізації і не може зводитися до діяльності випробувальної лабораторії чи ВТК.

Всеохоплюючий менеджмент якості (Total Quality Management - TQM). - це концепція, яка передбачає загальне, цілеспрямоване та добре скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності - від досліджень до післяпродажного обслуговування - за участі керівництва та співробітників усіх рівнів та за умов раціонального використання технічних можливостей [39].

Метою TQM є досягнення довгострокового успіху шляхом максимального задоволення запитів усіх груп, зацікавлених у діяльності компанії. В поняття "зацікавлені сторони" входять люди або групи, зацікавлені в успіху діяльності організації. До них належать споживачі, власники, робітники, постачальники та суспільство, але й ряді випадків можуть належати і інші сторони.

Завданнями TQM є постійне поліпшення якості шляхом регулярного аналізу результатів та коригування діяльності, прагнення до повної відсутності дефектів та зниження невиробничих витрат, забезпечення конкурентоспроможності та завоювання довіри всіх зацікавлених груп за рахунок використання передових технологій, гнучкості, своєчасних поставок, енергії колективу [35].

Цикл управління в організації, що працює за принципами TQM, являє собою цикл безперервного поліпшення всіх показників діяльності та включає три ключові аспекти [39]:

1) планування вдосконалення (аналіз потреб споживачів, суспільства, співробітників та організації, що постійно змінюються; аналіз внутрішніх можливостей організації з поліпшення якості; розрахунок перспективних витрат на якість);

2) реалізація вдосконалення (визначення пріоритетів серед процесів, що піддаються коригувальним діям; створення команди з удосконалення процесу; уточнення завдань; збирання даних; причинно-наслідковий аналіз; планування та впровадження рішень, документування; оцінка результатів; стандартизація);

3) самооцінювання (національні та міжнародні премії з якості; внутрішньофірмова система балів).

По суті TQM є новим підходом організації до управління, який вимагає від неї не “косметичного ремонту”, а глибокої перебудови основ її діяльності. Головними чинниками, які змушують організації шукати і впроваджувати нові способи підтвердження своєї адаптивності швидкоплинним змінам, є глобалізація світової економіки, посилення конкуренції, науково-технічний прогрес, підвищення вимог споживачів та законодавства до продукції та послуг. Модель управління на основі ідеології TQM спрямована на досягнення двох головних цілей організації:

надання споживачам продукції або послуги, яка повною мірою задовольняє їхні потреби і навіть перевищує їх;

постійне удосконалення всієї діяльності і збільшення можливостей організації досягати все більшої задоволеності усіх заінтересованих у результатах її діяльності сторін [35].

Основні елементи стратегії організації, яка базується на принципах TQM, представлено на мал.1.4

Мал.1.4 Основні елементи стратегії організації, яка базується на принципах TQM [39]

1.3 Основні вимоги до систем управління якістю відповідно стандартів ISO серії 9000 (редакції 2000 року)

Стандартизація - це діяльність по встановленню у нормативних документах певних вимог (норм, правил та характеристик) з метою забезпечення:

безпеки продукції (послуг) для оточуючого середовища, життя, здоров'я та майна споживачів;

технічної та інформаційної сумісності;

взаємозамінності продукції;

якості продукції та послуг у відповідності до рівня розвитку науки, техніки та технології;

єдності вимірів;

безпеки господарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних та техногенних катастроф і інших надзвичайних ситуацій.

Стандарт - це документ, яким визначається (нормується) предмет, що стандартизують. Він є не тільки технічним, але й державним документом. Стандарти містять у собі повну характеристику товару:

технічні умови його виготовлення;

правила приймання;

сортування;

пакування;

маркування;

транспортування;

зберігання.

При оцінці якості товару насамперед визначається його відповідність стандартам. Відповідність стандартам - регламентований споживчий параметр, порушення якого зводить конкурентноздатність товару нанівець.

У 1987 році міжнародна організація зі стандартизації (ISO), використовуючи досвід Великої Британії (стандарт BS 5750), розробила стандарти ISO серії 9000. У 1994 році після незначного перегляду, який стосувався усунення деяких суперечностей, вийшла друга версія стандартів ISO 9000.

Стандарт ISO 9000 [10] є введенням до 3-х інших ключових стандартів серії 9000. Він відіграє суттєву роль у розумінні і застосуванні усієї серії. У стандарті наведено вісім принципів управління якістю. Він включає розділ “Основні положення систем управління якістю", у якому дається обгрунтування доцільності впровадження систем управління якістю, пояснюється підхід з позицій процесу (див. мал.1.5), визначення політики і цілей організації у сфері якості, роль вищого керівництва в системі управління якістю, значення документації, оцінювання системи, постійне поліпшення тощо.

Мал.1.5 Графічна інтерпретація методології за допомогою моделі управління якістю, в основу якої покладено процес [10]

В основу відновлення міжнародних стандартів в області керування якістю ISO серії 9000 покладені вісім ключових принципів системного керування якістю, освоєних передовими міжнародними компаніями:

1. Принцип перший - орієнтація на споживача. Стратегічна орієнтація на споживача методично й технічно, життєво необхідна кожній організації й кожному підприємству, що функціонує в умовах конкурентного ринку.

2. Принцип другий - роль керівництва. Відповідно до його керівник повинен створити умови, необхідні для успішної реалізації всіх принципів системного керування якістю.

3. Принцип третій - залучення працівників. Це одне із ключових положень, відповідно до якого кожний працівник повинен бути залучений у діяльність по керуванню якістю. Необхідно домогтися, щоб у кожного виникла внутрішня потреба в поліпшеннях.

4. Принцип четвертий - процесний підхід. Процес - це діяльність, спрямована на досягнення встановленої мети, що має кількісне вираження - результат. Тому для реалізації процесного підходу організаційна система повинна переорієнтуватися з функціонального керування на керування результатами, сукупність яких повинна забезпечити підвищення ефективності системи й конкурентоспроможності підприємства.

5. П'ятий принцип - системний підхід до керування. Відповідно до цих принципів виробництво товарів, послуг і керування розглядається як сукупність взаємозалежних процесів, а кожний процес - як система, що має вхід і вихід, своїх "постачальників" і "споживачів" до керування, основу якого становить ієрархічна організаційна структура.

6. Принцип шостий - постійне поліпшення. Двадцять років тому стратегія якості базувалася на концепції оптимальної якості. Досвід японської, а потім американської і європейської промисловості показав, що встановлювати межі поліпшенню неприпустимо, саме поліпшення повинне бути системою й складовою частиною системи керування.

7. Принцип сьомий - прийняття рішень, заснованих на фактах. Реалізація цього принципу покликана виключити необґрунтовані рішення, які звичайно називають вольовими. Необхідно збирати й аналізувати фактичні дані й приймати рішення на їхній основі. Найпоширенішими зараз є статистичні методи контролю, аналізу й регулювання.

8. Принцип восьмий - взаємовигідні відносини з постачальниками. Цей принцип, суть якого в найпростіших випадках очевидна, необхідно реалізовувати по відношенню, як до зовнішніх, так і внутрішнім постачальникам.

Стандарт ISO 9004 [12] разом зі стандартом ISO 9001 є узгодженою парою стандартів. Їх розроблено для спільного використання, хоча кожен з них може використовуватись окремо. Структура стандарту ISO 9004 аналогічна наведеній вище структурі ISO 9001. Однак у порівнянні з останнім, ISO 9004 має більш ширшу мету, а саме задовольняти не тільки споживачів (замовників), а усі заінтересовані сторони (персонал, інвесторів, власників, постачальників, партнерів, суспільство). Крім того, ISO 9004 спрямовує організацію на досягнення не тільки результату, як ступеню задоволеності споживача, але і покращення фінансово-економічних показників діяльності. Стандарт містить рекомендації для вищого керівництва організації щодо підвищення ефективності і не є обов'язковим для виконання. Два додатки до стандарту містять рекомендації щодо проведення самооцінювання та способів постійного поліпшення.

Стандарт ISO 19011 [13] представляє собою настанову з основ аудиту, управління програмами аудиту систем управління якістю та навколишнім середовищем, а також кваліфікаційні вимоги до аудиторів систем управління якістю та навколишнім середовищем. Для більш чіткого усвідомлення положень 4-х основних стандартів ISO серії 9000 і ефективного їх застосування організація може використати допоміжні стандарти ISO серії 10000.

Методологічною основою стандартів ISO серії 9000 версії 2000 року є процесний підхід. Він полягає в тому, що організація:

розглядає свою діяльність з точки зору споживача;

перетворює вимоги споживача у конкретні вимоги до продукції, послуги;

ідентифікує ключові процеси, які впливають на якість продукції, послуги;

визначає взаємозв'язок та взаємодію між ключовими процесами;

описує процеси через систему параметрів процесів;

виділяє ресурси для здійснення процесів;

визначає відповідальних за процеси;

розробляє методики вимірювання процесів;

здійснює моніторинг за процесами (їх параметрами);

аналізує встановлені невідповідності під час протікання процесів;

здійснює коригуючи та попереджуючі заходи;

проводить постійне удосконалення процесів;

реєструє результати моніторингу та удосконалення процесів.

Ще одним нововведенням стандартів ISO 9000 є застосування циклу “Плануй - Виконуй - Перевіряй - Дій" (П-В-П-Д). Суть застосування циклу “П-В-П-Д” по відношенню до процесів полягає у наступному:

Планувати - встановлювати цілі та процеси, необхідні для досягнення результатів, що відповідають вимогам споживача та політиці організації;

Виконувати - впроваджувати процеси, тобто забезпечити їх проходження без виходу параметрів, що їх характеризують. за встановлені межи;

Перевіряти - контролювати та вимірювати параметри процесів та продукції (послуги), виходячи з політики, цілей та вимог споживача, а також збирати дані та інформацію щодо результатів процесів;

Діяти - аналізувати зібрані дані та інформацію та вживати заходи щодо постійного поліпшення процесів, продукції (послуги).

Ще одним важливим нововведенням ISO 9000 версії 2000 року є застосування принципу постійного поліпшення. Існують два види поліпшень:

суттєві, проривні, які вимагають великих витрат та інвестицій, радикальних змін процесів, технологій, обладнання;

постійні дрібні, ефект яких залежить від загальної кількості таких удосконалень.

На сьогодні сертифікація згідно ISO-9000 є могутнім важелем у просуванні продукції на світових ринках і проводиться з ініціативи фірм, за їхній рахунок.

1.4 Сутність та процедури сертифікації продукції та систем управління якістю

Сертифікація - це процедура підтвердження відповідності, шляхом якої незалежна від виробника (продавця, виконавця) та споживача (покупця) організація документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим вимогам (мал.1.6).

Мал.1.6 Значення сертифікації в діяльності підприємства [41]

Розвинена національна сертифікація слугує інтересам споживача, захищаючи його від низькоякісної, а то й просто шкідливої для здоров'я продукції. Сертифікація продукції є не стільки засобом контролю, скільки фактором економічного регулювання якості, елементом ринкових відносин.

Сертифікація згідно з [9] - це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам.

Сертифікація проводиться з метою:

1) створення умов для діяльності підприємств, установ і підприємців на єдиному товарному ринку України, а також для участі в міжнародній співпраці й міжнародній торгівлі;

2) сприяння споживачам у компетентному виборі продукції;

3) захисту споживача від недопропорядного виробника (продавця, виконавця);

4) контролю безпеки продукції для навколишнього середовища, життя, здоров'я та власності громадян;

5) підтвердження показників якості продукції, заявлених виробником.

Залежно від об'єкта сертифікації розрізняють:

Сертифікацію продукції, що встановлює відповідність продукції тільки тим вимогам, які присутні у стандарті або іншому нормативному документі.

Атестацію виробництва, що проводиться з метою забезпечення стабільного рівня якості випуску продукції. Під час її проведення вивчається організація виробництва, технологія виготовлення виробів, перевіряється стан обладнання та устаткування, метрологічне забезпечення, система управління якістю, кваліфікація виробників, укомплектованість служб контролю якості і т. ін.

Сертифікацію системи якості, яка здійснюється для підтвердження її відповідності вимогам міжнародних стандартів ІSО серії 9000. Сертифікація системи якості проводиться з метою забезпечення впевненості органу з сертифікації продукції в тому, що продукція, яка випускається підприємством, відповідає обов'язковим вимогам нормативних документів, а всі технічні, адміністративні й людські чинники, що впливають на якість продукції, знаходяться під контролем.

Сертифікат на систему якості - це документ, який видається підприємству органом із сертифікації систем якості та засвідчує відповідність створеної СМЯ вимогам нормативного документа (стандарту), а також підтверджує спроможність підприємства забезпечувати й підтримувати якість своєї продукції на відповідному рівні.

1.5 Економічний аспект обліку витрат на створення та функціонування систем управління якістю продукції

Система якості - це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Основною метою управління конкурентоспроможністю товару виступає оптимізація співвідношення його ціни та якості.

Численні маркетингові дослідження показали, що, здійснюючи покупку, більшість покупців орієнтується на критерій „ціна - якість". Розуміння “гарної якості” у різних людей суттєво відрізняється: для одних - надійність, для інших - краса, для третіх - екстравагантність і т.п. Але алгоритм вибору в більшості випадків однаковий. Людина зважує, чи “досить якості” йому запропонували за дану ціну.

При виборі товару, споживач свідомо або несвідомо враховує експлуатаційну якість товару, порівнює його граничну корисність (цінність) з витратами, пов'язаними з експлуатацією виробу.

Якість => Задоволеність споживача => Цінність / Вартість (1.2)

Отже, для того, щоб товар був конкурентоспроможним, необхідно оптимізувати всі ланки виробничого циклу товару так, щоб ціна продукції відповідала її якості, а також рівню сервісу, та щоб товар був доступним для споживача.

Згідно традиційного уявлення про процес підвищення якості, для забезпечення переваг товару, що поставляється, за рівнем ціни, якості, умовами поставки й сервісу виробник змушений, як правило, витрачати додаткові кошти, що виділяються ним із прибутку, і, як результат, підвищувати ціну продукції.

Есп= P/С ® max,

Щоб товар купувався споживачем за більш високою ціною, виробнику необхідно підвищити економічний ефект споживання (цінність) продукту зумовлений відношенням сумарної цінності товару (Р) до повних витрат на придбання й використання товару (С).

Рівень ціни виробництва безпосереднім чином визначає цінову конкурентноздатність товару. Зрозуміло, що чим нижче цей рівень (рівень ціни виробництва), тим вищою може бути конкурентноздатність виробленої продукції на ринку. В свою чергу рівень конкурентноздатності продукції справляє багатовекторний вплив на діяльність підприємства та його ринкову позицію (див. мал.1.7).

Мал.1.7 Вплив підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на діяльність підприємства [35]

Під управлінням конкурентоспроможністю продукції слід розуміти процес планування, забезпечення необхідного рівня і підвищення конкурентоспроможності продукції за допомогою цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують конкурентоспроможність. При цьому конкурентоспроможність продукції створюється в рамках функціонування певних процесів: дослідження, розробки, виготовлення і споживання. Отже, управління конкурентоспроможністю продукції на різних стадіях здійснюється опосередковано через управління процесами її створення і просування.

Складові управління конкурентоспроможністю продукції наведені на мал.1.8

Мал.1.8 Складові управління конкурентоспроможністю товару [41]

Дія закону конкуренції об'єктивно змушує кожного виробника підвищувати якість товару та знижувати затрати на його створення та використання. Але резерви підвищення якості і економії ресурсів можна збільшити за рахунок побудови системи менеджменту і використання при її розробці наукових підходів, а саме - комплексного, функціонального, відтворювального, маркетингового, інтеграційного та інших.

У залежності від цілей, задач аналіз витрат на якість і можливостей одержання необхідних для його здійснення даних аналітичні методи істотно розрізняються. Впливає на це розходження і проходження продукцією визначеного етапу діяльності підприємства, і її місце в ланцюжку формування витрат у конкретний момент [41].

Метод функціонально-вартісного аналізу. На етапах проектування, технологічного планування, підготовки й освоєння виробництва доцільно застосування функціонально-вартісного аналізу (ФВА). Це - метод системного дослідження функцій окремого виробу чи технологічного, виробничого, господарського процесу, структури, орієнтований на підвищення ефективності використання ресурсів шляхом оптимізації співвідношення між споживчими властивостями об'єкта і витратами на його розробку, виробництво й експлуатацію.

Основними принципами застосування ФВА є:

функціональний підхід до об'єкта дослідження;

системний підхід до аналізу об'єкта і виконуваних їм функцій;

дослідження функцій об'єкта і їхніх матеріальних носіїв на всіх стадіях життєвого циклу виробу;

відповідність якості і корисності функцій продукції витратам на них;

колективна творчість.

Виконувані виробом і його складовими функції можна згрупувати по ряду ознак. По області прояву функції підрозділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішні - це функції, виконувані об'єктом при його взаємодії з зовнішнім середовищем. Внутрішні - функції, це елементи об'єкта і їхній зв'язок в границях об'єкта.

По ролі в задоволенні потреб серед зовнішніх функцій розрізняють головні і другорядні. Головна функція відбиває головну мету створення об'єкта, а другорядна - побічну.

По ролі в робочому процесі внутрішні функції можна підрозділити на основні і допоміжні. Основна функція підлегла головній й обумовлює працездатність об'єкта. За допомогою допоміжних реалізуються головні, другорядні й основні функції.

По характеру прояву всі перераховані функції поділяються на номінальні, потенційні і дійсні. Номінальні задаються при формуванні, створенні об'єкта й обов'язкові для виконання. Потенційні відбивають можливість виконання об'єктом яких-небудь функцій при зміні умов його експлуатації. Дійсні - це фактично виконувані об'єктом функції.

Усі функції об'єкта можуть бути корисними і марними, а останні нейтральними і шкідливими.

Ціль функціонально-вартісного аналізу складається в розвитку корисних функцій об'єкта при оптимальному співвідношенні між їх значимістю для споживача і витратами на їхнє здійснення, тобто у виборі найбільш сприятливого для споживача і виробника, якщо мова йде про виробництво продукції, варіанта рішення задачі про якість продукції і її вартості. Математично ціль ФВА можна записати в такий спосіб:

СВ / В = max,

де СВ - споживча вартість аналізованого об'єкта, виражена сукупністю

його споживчих властивостей (СВ = еn·cі), а В - витрати на досягнення

необхідних споживчих властивостей.

Функціонально-вартісної аналіз проводиться в кілька етапів.

На першому, підготовчому, етапі уточнюють об'єкт аналізу - носій витрат. Це особливо важливо при обмеженості ресурсів виробника. Наприклад, вибір і розробка чи удосконалення продукції, що випускається в масовому порядку, може принести підприємству значно більше вигод, чим більш дорогий виріб, вироблений мілкосерійно. Даний етап завершується, якщо знайдений варіант із низкою в порівнянні з іншими собівартістю і високою якістю.

На другому, інформаційному, етапі збираються дані про досліджуваний об'єкт (призначення, техніко-економічні характеристики) і складових його блоках, деталях (функції, матеріали, собівартість). Вони йдуть декількома потоками за принципом відкритої інформаційної мережі. У мережу інформація з поліпшення якості виробу і зниженню витрат на його виробництво надходить з конструкторських, економічних підрозділів підприємства і від споживача до керівників відповідних служб. Оцінки і побажання споживачів акумулюються в маркетинговому відділі. У процесі роботи вихідні дані обробляються, преутворюються у відповідні показники якості і витрат, проходячи всі зацікавлені підрозділи, і надходять до керівника проекту.

На третьому, аналітичному, етапі докладно вивчаються функції виробу (їхній склад, ступінь корисності), його вартість і можливості її зменшення шляхом відсікання другорядних і марних функцій. Це можуть бути не тільки технічні, але й органолептичні, естетичні й інші функції виробу чи його деталей, вузлів. Для цього доцільно використовувати принцип Ейзенхауера - принцип АВС, відповідно до якого функції поділяються на:

А - головні, основні, корисні;

В - другорядні, допоміжні, корисні;

С - другорядні, допоміжні, марні.

Одночасно відтинаються колишні витрати. Використання табличної форми розподілу функцій полегшує такий аналіз (табл.1.3).

Таблиця 1.3

Розподіл службових функцій виробу за принципом АВС

Деталі

Функції

РАЗОМ по деталі

Попередній висновок

1

2

3

4

1

А

В

В

С

-

2

В

С

А

С

Вдосконалити

3

В

А

В

С

-

4

С

В

В

А

-

Разом по функції

-

-

-

Попередній висновок

-

-

-

Ліквідувати

-

-

У підсумкові графи заносяться дані про кількість другорядних, допоміжних, марних функцій по деталях, що дозволяє зробити попередній висновок про їхню необхідність.

Далі можна побудувати таблицю вартості деталей по кошторису чи найбільш важливим його статтям і оцінити вагомість функцій кожної деталі у взаємозв'язку з витратами на їхнє забезпечення. Це дозволить виявити можливі напрямки зниження витрат шляхом внесення змін у конструкцію виробу, технологію виробництва, заміни частини власного виробництва деталей і вузлів, заміни одного виду матеріалів іншим, більш дешевим чи економічним в обробці, зміна постачальника матеріалів, розміру їхніх постачань і т.д.

Угруповання витрат на функції по факторах виробництва дозволять виявити першочерговість напрямків зниження собівартості виробу. Такі напрямки доцільно деталізувати, ранжируя по ступені значимості, обумовленої експертним шляхом, і зіставляючи з витратами, вибирати шляхи здешевлення продукції. Для цього можна скласти таблицю:

Таблиця 1.4

Зіставлення коефіцієнтів значимості функцій і їхньої вартості

Ранг функції

Значимість,%

Питома вага затрат на функцію в загальних затратах,%

Коефіцієнт затрат на функцію

1

40

40

1,00

2

30

50

1,67

3

15

5

0,33

4

10

3

0,30

5

5

2

0,40

РАЗОМ

100

100

-

Зіставивши питому вагу витрат на функцію в загальних витратах і значимість відповідної йому функції, можна обчислити коефіцієнт витрат на кожну функцію. Оптимальним вважається Кз/ф =1. Кз/ф < 1 бажаніше, ніж Кз/ф > 1. При істотному перевищенні даного коефіцієнта одиниці необхідно шукати шляхи здешевлення даної функції (у нашому прикладі це друга функція).

Результатом проведеного ФВА є варіанти рішення, у яких необхідно зіставити сукупні витрати на вироби, що є сумою елементних витрат, з якою-небудь базою. Цією базою можуть, наприклад, служити мінімально можливі витрати на виріб. Теорія ФВА пропонує обчислювати економічну ефективність ФВА, що показує, яку частку складає зниження витрат у їхній мінімально можливій величині:

КВФА = Ср. - Сф. н. / С ф. н.,

де КФВА - економічна ефективність ФВА (коефіцієнт зниження поточних

витрат); Ср - реально сформовані сукупні витрати; Сф. н. - мінімально

можливі витрати, що відповідають спроектованому виробу.

На четвертому, дослідницькому, етапі оцінюються пропоновані варіанти розробленого виробу.

На п'ятому, рекомендаційному, етапі відбираються найбільш прийнятні для даного виробництва варіанти розробки й удосконалення виробу. З цією метою треба побудувати матричну таблицю:

Таблиця 1.5

Таблиця рішень по варіантах вибору виробів для виробництва

Варіанти управлінських рішень

Бажаний

проблематичний

Небажаний

А Значимість функції: висока Затрати: низькі Рентабельність виробу: висока

В Значимість функції: висока Затрати: середні Рентабельність виробу: середня

С Значимість функції: висока Затрати: високі Рентабельність виробу: середня

D Значимість функції: середня Затрати: низькі Рентабельність виробу: висока

Е Значимість функції: середня Затрати: середні Рентабельність виробу: середня

F Значимість функції: середня Затрати: високі Рентабельність виробу: низька/середня

G Значимість функції: низька Затрати: низькі Рентабельність виробу: середня

Н Значимість функції: низька Затрати: середні Рентабельність виробу: низька

І Значимість функції: низька Затрати: високі Рентабельність виробу: низька

З урахуванням значимості функції виробу, його вузлів, деталей і рівня витрат за допомогою ціноутворення, ґрунтуючись на знанні попиту на продукцію, визначається рівень її рентабельності. Усе це в сукупності служить меті ухвалення рішення про вибір до виробництва конкретного виробу чи напрямків і масштабу його удосконалення.

Розділ 2. Аналіз сучасного рівня управління якістю продукції в зат шпалерна фабрика „ЕДЕМ”

2.1 Характеристика фінансово-економічного стану підприємства

Компанія "Едем" (Закрите Акціонерне Товариство "Едем ", вул. Янтарна, 51, м. Дніпропетровськ, 49087, Виробництво шпалер) - сучасне підприємство, що випускає шпалери з 1998 року (виробництво високоякісних вінілових шпалер під торгівельною маркою "Версаль" та “Status", 62 артикули з колірною гамою 656 видів в кожному артикулі) [58].

ЗАТ “Едем" спеціалізується на виробництві шпалер ТМ “Versailles" та ТМ “Status", які виготовляються із привізної сировини та сировини власного виробництва (пластизолів).

ЗАТ “Едем" має два виробництва по виготовленню вінілових шпалер. Перше виробництво створене у 1998 році. На початку 2002 року було здійснено запуск другого технологічного комплексу. У І кварталі 2006 року була введена в експлуатацію нова технологічна лінія для друку шпалер методом гарячого тиснення.

На теперішній час на підприємстві функціонують дві шпалеродрукувальні машини на першому виробництві та три на другому.

ЗАТ "Едем" здійснює виробництво 4 типів шпалер, а саме: гладкі, рельєфні, структурні, текстурні.

В залежності від стійкості поверхні шпалер до обробки при наклеюванні та експлуатації (вологостійкість, стійкість до миття, стійкість до чистки) шпалери можуть бути наступних марок, які визначають рівень їх споживчої якості, а, відповідно, і ціни: С-О - стійкі до сухого стирання, В-О, А - вологостійкі при наклеюванні, В - стійкі до миття, С - високостійкі до миття, Д- стійкі до чистки, Е - високостійкі до чистки.

Динаміка розвитку виробництва шпалер та конкурентне становище між підприємствами-виробниками в Україні характеризуються наступними показниками:

1. Шпалери в Україні почали випускати ще в 60-х роках. За даними Держкомстату, в 1960 році в Україні було зроблено 9,7 млн умовних шматків шпалер, або приблизно 3,23 млн кв. м. Нині країна може похвастати цифрами на порядок більшими;

2. За даними Держкомстата України в 2000 році в Україні було виготовлено 96,783 млн умовних шматків, або 32,261 млн кв. м шпалер. Істотний підйом обсягів виробництва в країні спостерігається останні три-чотири роки. Збільшила виробничі потужності ВАТ “Корюковская фабрика технічних паперів", з'явилося біля десятка середніх і дрібних фірм, що почали випускати шпалерну продукцію.

3. За характеристиками шпалерних виробництв в Україні - більшість “шпалерних” підприємств мають одну чи дві виробничі лінії. Виключення: фабрика в Корюковке друкує шпалери на п'ятнадцяти лініях, СП “Дніпромайн" (Дніпропетровськ) - на 11, ЗАТ „Едем" - на 5.

Станом на початок 2010 року в Україні (з врахуванням банкрутства 5-7 підприємств - виробників у 2000 - 2009 роках) шпалери випускають 10 підприємств різного калібру, з них 4 розташовані в м. Дніпропетровську:

ТОВ “Блок ЛТД. ", м. Харків;

Українсько-німецьке спільне підприємство АТЗТ “Дніпромайн", м. Дніпропетровськ;

ЧМП “Іверія", м. Дніпропетровськ;

ЧФ “Континент”, м. Дніпропетровськ;

ЗАТ “Едем", м. Дніпропетровськ.

ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів", м. Корюковка, Чернігівська обл.;

АТЗТ “Одеський завод оздоблювальних матеріалів", м. Одеса;

ТОВ “Престиж", м. Макіївка, Донецька обл.;

ЗАТ ПКФ “Розум”, м. Київ;

ДП “Завод “Технопласт", м. Калуш, Івано-Франківська обл.;

Більшість із цих підприємств почали свою діяльність в 1997-1998 роках.

ЗАТ “Едем" (м. Дніпропетровськ) було утворено в 1995 році й спочатку займалося продажем шпалер. Успіхи на цьому поприщі підштовхнули керівника підприємства до думки про створення фабрики. І з 1998 року фабрика “Едем" стала випускати шпалери. Зараз у Дніпропетровську виробляють шпалери зі спіненим вініловим покриттям під торгівельною маркою “Версаль” на німецькому обладнанні. Основою для шпалер служить папір з Фінляндії й Німеччини. Використовувані у виробництві пасти, лакофарбова сировина й інші допоміжні матеріали також з Німеччини.


Подобные документы

  • Поняття якості продукції, оцінка її рівнів. Універсальна схема та категорії управління якістю продукції. Органи управління якістю продукції на підприємстві. Стандартизація та сертифікація продукції. Шляхи підвищення якості продукції на підприємстві.

    курсовая работа [104,8 K], добавлен 06.05.2010

  • Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції. Економічна сутність якості продукції. Аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ "Юрія". Оцінка якості продукції на підприємстві. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції.

    курсовая работа [75,5 K], добавлен 22.03.2012

  • Поняття якості та конкурентоспроможності продукції. Аналіз основних показників діяльності підприємства "ВКФ С-КОРТ". Оцінка цінових та нецінових параметрів конкурентоспроможності продукції фірми. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції компанії.

    курсовая работа [294,0 K], добавлен 13.04.2014

  • Економічна сутність якості продукції, методи забезпечення та особливості її оцінки. Проблеми вдосконалення контролю за якістю продукції в Україні. Фінансовий стан ПАТ "Черкасикровля", управління рівнем якості продукції, пропозиції щодо його покращення.

    дипломная работа [546,9 K], добавлен 06.03.2013

  • Якість як основна складова конкурентоспроможності. Показники і методи оцінювання якості продукції. Забезпечення корисного ефекту, роль системи стандартизації та сертифікації. Економічна доцільність підвищення якості й конкурентоспроможності продукції.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 06.12.2013

  • Теоретично–методичні основи підвищення конкурентоспроможності продукції. Загальні проблеми експорту в Україні. Господарсько-правові засади функціонування, аналіз фінансово-економічного стану, зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ "Столичний".

    курсовая работа [201,9 K], добавлен 28.09.2009

  • Аналіз забезпечення підвищення рівня конкурентоспроможності продукції. Розробка комерційної ідеї та оцінка її на предмет можливості реалізації. Розрахунок стартового капіталу, необхідного для початку бізнесу. Розрахунок величини основних видів податків.

    курсовая работа [261,0 K], добавлен 03.12.2009

  • Характеристика господарства ДП "Ілліч-Агро Умань" Уманського р-ну Черкаської обл. Аналіз фінансових результатів від реалізації продукції: динаміка і виконання плану прибутку, вплив на нього якості, собівартості і змін в структурі реалізації продукції.

    курсовая работа [250,2 K], добавлен 20.03.2012

  • Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.

    курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010

  • Оцінка фінансового стану ТОВ "Перлина". Показники рентабельності власного капіталу, оборотних активів, витрат, реалізації продукції. Фактори забезпечення конкурентоспроможності продукції промислового підприємства та розробка заходів щодо її підвищення.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 19.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.