Аналіз обсягу, структури та якості виробництва продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

I Розділ Теоретико-економічні аспекти виробництва продукції

1.1 Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції

1.2 Значення обсягу та структури продукції

1.3 Економічна сутність якості продукції

II Розділ Аналіз виробництва продукції на ЗАТ «Юрія»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз обсягу та структури виробництва продукції

2.3 Аналіз якості продукції

III Резерви підвищення ефективності виробництва продукції

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

продукція виробництво якість

Актуальність теми На даному етапі розвитку вітчизняної економіки все більше і більше значення у свідомості споживачів здобуває структура продукції та якість і наявність можливості вибору "свого" товару з пропонованого асортименту. Саме тому керування якостю, обсягу і структурою - один із самих головних напрямків діяльності маркетингу кожного підприємства. Особливу важливість цей напрямок здобуває зараз, коли до товару з боку споживача висуваються підвищені вимоги, і від ефективності роботи підприємства з виробленим товаром залежать всі економічні показники організації і займана їй ринкова частка. Як свідчить світовий досвід, лідерство в конкурентній боротьбі одержує той, хто найбільш компетентний в асортиментній політиці, володіє методами її реалізації і може максимально ефективно нею керувати. З іншого боку, одним з найважливіших факторів росту ефективності виробництва є збільшення структури більш ліквідної продукції, що випускається.

Підвищення структури якісної продукції, що випускається, розцінюється в даний час, як вирішальна умова її конкурентноздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.На жаль, керівництво багатьох підприємств ще погано розуміє всі переваги ефективної асортиментної політики і системи керування структури продукції, і тому одним з напрямків економічного росту країни є залучення уваги до даної проблеми.

За нових ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, як організувати виробничий процес, яку продукцію випускати і в якій кількості, з ким співпрацювати, кому продавати свої вироби. Отримана свобода дій перш за все спрямована на врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

Від обсягу, структури та якості продукції, від ритмічності виробництва залежить собівартість, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники.

Тема дослідження - «Аналіз обсягу, структури та якості виробництва продукції»

Ступінь дослідження Значним внеском до розвитку уявлень про аналіз є праці провідних вчених України, Росії та Білорусії. Серед них праці д.е.н., В.К.Радостовця, М.І.Карауш та В.Д. Новодворський, Білобжуного І.А, Білухи Т.М., Завгороднього В.Л., Малига В.А., Смоленюка Л.С., та багато інших. Теоретико-методологічні й економіко-організаційні аспекти щодо якості продукції відображені в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених економістів: І. Ансоффа, Л. Водачека, З. Ш. Гейлера, А.В. Гличева, Д. Джуран, Л.В. Дікань, Ю.Б. Іванова, Д.С. Демиденко, В.Е. Ластовецького, Л.А. Матвєєва, В.Ю. Огвоздіна, Г.С. Одінцової, В.В. Окрепілова, В.С. Пономаренка, О.І. Пушкаря, В.М. Соколенко, С.А. Стукова, А. Субето, А. Фейгенбаума, З.Ю. Хамдамова, Д. Харрінгтона, А. Яруговой та ін.

Метою курсової роботи є більш поглиблене вивчення аналізу виробництва продукції, а саме її обсяг, структура та якість продукції, а також з методикою визначення цих показників.

Для досягнення зазначеної мети в курсовій роботі будуть вирішені такі завдання:

- джерела і завдання виробництва продукції;

- значення обсягу та структури продукції;

- сутність якості продукції;

- техніко-економічна характеристика підприємства ЗАТ «Юрія» і основні його фінансові показники;

- аналіз обсягу та структури продукції на ЗАТ «Юрія»;

- аналіз якості продукції на досліджуваному підприємстві;

- резерви підвищення ефективності виробництва продукції.

Об'єктом курсової роботи є ЗАТ «Юрія», на прикладі якого проведено аналіз виробництва продукції, а саме обсяг, структура та якість продукції. ЗАТ «Юрія» спеціалізується по виготовленню молочної продукції, а саме: масло сливочне жирністю до 85%;молоко пастеризоване і топлене;кефір, ряжанка; біойогурт вітамінізований з плодово-ягідним наповнювачем в упаковці 0,05% жирності;сметана 15%, 21%, 25% жирності;сирки 8% і глазуровані; сир "Адигейський з наповнювачем морозиво «Волошкове поле»;йогурт, казеїн, біфілайф,вафельні стаканчики. Підприємство має всю необхідну технологію, сировину та матеріали по виготовленню якісної названо вищої продукції. Воно ефективно розвивається і має стабільний фінансовий стан.

Предметом дослідження в даній роботі виступають теоретико-методологічні аспекти аналізу виробництва продукції, а також показники діяльності підприємства.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, висновку, трьох розділів, списку використаної літератури та додатків.

У першому розділі висвітлюється завдання та джерела аналізу виробництва продукції, сутність та значення якості, структури та обсягу виробництва продукції для підприємства.

У другому розділі описується економічна та організаційна характеристика досліджуваного підприємства ЗАТ «Юрія» його діяльність, фінансовий стан, ліквідність підприємства, його ділова активність та рівень ефективності господарської діяльності. Також проводиться аналіз, обсяг та структура виробництва продукції на ЗАТ «Юрія».

У третьому розділі наведені способи підвищення виробництва продукції та фактори що впливають на ефективність виробництва продукції.

I Розділ Теоретико-методологічні аспекти виробництва продукції

1.1 Значення, завдання і джерела аналізу виробництва продукції

У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у визначенні, яку продукцію і скільки випускати, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства жорстко обумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення [2;c.205].

У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість та обґрунтованість планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих виробничих підрозділів;

б) оцінку виконання планів виробництва, постачання та реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, і зокрема у звітному періоді;

г) взаємозв'язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробку заходів щодо їх використання.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), а також планові матеріали відповідного відділу і бухгалтерські дані (про випуск, відвантаження та реалізацію продукції), інші оперативні дані виробничої діяльності.Бажано також ознайомитися з обсягами залишків незавершеного виробництва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма № 1)[16;c.123].

1.2 Значення обсягу та структури продукції

Основними показниками,що характеризують обсяг випущеної та реалізованої продукції, є валова, товарна, реалізована продукція.

Валова продукція - вся вироблена продукція та виконані роботи, включаючи залишки незавершеного виробництва.

Товарна продукція - готова продукція, що пройшла всі стадії виробництва і здана на склад.

Реалізована продукція - продукція, що відвантажена споживачам (незалежно від оплати).

При динамічній, ритмічній та злагодженій роботі підприємства темпи зростання по вказаних показниках повинні бути приблизно однакові. Але існує ряд причин, які порушують цю рівновагу[2;c.134].

Причину розбіжностей у темпах зростання по валовій та товарній продукції можна пояснити зміною суми залишків незавершеного виробництва.

Розбіжність у темпах зростання по реалізованій та товарній продукції пояснюється зміною залишків нереалізованої товарної продукції[30;c.98].

Причиною розбіжностей у темпах зростання товарної продукції у вартісному і трудовому вимірниках є зміна структури продукції за трудомісткістю[17;c.352].

Обсяг виробництва є вихідним показником для розрахунків, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу (місяць, квартал, рік, зміну)[18;c.243].

Обсяг виробництва слугує основою визначення планових і звітних показників ефективності використання ресурсів: продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, собівартості, прибутку.

Обсяг продукції виражається в натуральних, трудових та вартісних (грошових ) вимірниках[9;c.321].

Найбільш точно відображають обсяг продукції натуральні вимірники. Вони застосовуються при аналізі лише однорідної продукції.

Трудові вимірники (нормо-години, нормативна вартість обробки, нормативна зарплата робітників) використовуються для аналізу структури продукції за трудомісткістю[4;c.115].

Вартісні вимірники дозволяють узагальнювати дані про випуск продукції підприємством, його окремими підрозділами, галузями промисловості.

Основними вартісним показниками обсягу продукції, робіт і послуг є такі: в промисловості -- обсяг товарної продукції; в будівництві - обсяг будівельно-монтажних робіт, обсяг капітальних вкладень; в сільському господарстві - обсяг валової, товарної продукції рослинництва і тваринництва; на транспорті - вантажообіг; тощо[11;c.76].

Структура -- це співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна структури випуску проти планового веде до структурних зрушень.

Структура продукції - відношення питомої ваги окремих видів виробів до загального їх випуску (який приймається за 100%).

Виконати по структурі - означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих їх видів[22;c.312].

Зміна структури виробництва впливає на обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Наприклад, якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її виробництва у вартісному вираженні зростає і навпаки.

Структура продукції може змінюватися за матеріаломісткістю, трудомісткістю, виробу, рентабельністю[20;c.156].

В процесі аналізу структурних зрушень вирішують такі завдання:

- встановлюють як змінюється структура (в позитивний чи негативний бік);

- визначають вплив зміни структури продукції на обсяг виробництва та інші показники.

До основних причин структурних зрушень у випуску продукції відносяться такі: кон'єктура ринку, зміна попиту на окремі вироби, стан матеріально-технічного постачання, недоліки в організації виробництва та управління тощо[24;c.356].

1.3 Економічна сутність якості продукції

Високий рівень якості продукції вигідно виділяє її з ряду аналогічних товарів, сприяє підвищенню попиту на неї, збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продаж, але й за рахунок більш високих цін. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іншими підприємствами галузі та іноземними виробниками[21;c.213]

Якість - це сукупність властивостей продукції, які здатні задовольняти потреби споживачів згідно з її призначенням. Якість продукції - це поняття, яке характеризує експлуатаційні, споживчі, технологічні властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність.

Високий рівень якості продукції вигідно виділяє її з ряду аналогічних товарів, сприяє підвищенню попиту на неї, збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продаж, але й за рахунок більш високих цін. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іншими підприємствами галузі та іноземними виробниками[28;c.187].

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується - підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість[25;c.367].

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші[1;c.176].

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості[5;c.198].

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб'єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів[12;c.321].

Наскільки важливі суб'єктивні фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок[15;c.268].

У відповідності з методикою оцінки якості промислової продукції встановлено вісім груп показників якості:

1. Показники призначення, які характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню і обумовлюють область її застосування.

2. Показники надійності: безвідмовність, збереженість, ремонтопридатність, довговічність (ресурс, строк служби).

3.Показники технологічності характеризують ефективність конструкторських і технологічних рішень, що забезпечують високу продуктивність праці при виготовленні і ремонті продукції.

4. Показники стандартизації і уніфікації показують ступінь використання стандартизованих виробів і рівень уніфікації складових частин виробів.

5. Ергономічні показники враховують комплекс гігієнічних. антропологічних, фізіологічних, психологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах.

6. Естетичні показники характеризують такі властивості продукції як оригінальність, виразність, відповідність стилю, середовищу і т.п.

7.Патентно-правові показники характеризують ступінь патентоспроможності виробу в державі і за кордоном, а також його патентну чистоту.

8. Економічні показники відображають витрати на розробку, виготовлення і експлуатацію виробів, а також економічну ефективність експлуатації[8;c.165].

Економічні показники відіграють особливу роль: за їх допомогою оцінюють якість, надійність, ремонтоздатність продукції, технологічність, рівень стандартизації і уніфікації, патентну чистоту в їх зв'язку із затратами[23;c.265].

II Розділ Аналіз виробництва продукції на ЗАТ «Юрія»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Закрите акціонерне товариство «Юрія» є правонаступником Черкаського міськмолокозаводу, який був збудований у грудні 1964 року. В середині 1990-х завод був приватизований і отримав нове ім'я ЗАТ «Юрія».

ЗАТ "Юрія" є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний товарний знак, знак обслуговування й інші символи юридичної особи.

До складу ЗАТ «Юрія» входять дочірні підприємства ДП «ЮРІЯ-2» та ДП «ЮРІЯ-ТРАНС».

Адреса компанії:18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108 ;телефон: +38 (0472)435345; факс:+38(0472)432355. Керівник: Старікова Наталія Володимирівна, бухгалтер: Кондрашова Світлана Петрівна. Кількість працівників: 315.

Сьогодні ЗАТ «Юрія» знаходиться в числі 15 найбільших молочних підприємств України. У 2006 році це підприємство зайняло 1 місце в Україні за приростом чистого прибутку - 60,54%. Підприємство технічно обладнане для виробництва молочної продукції високої якості в більших об'ємах і широкому асортименті:масло сливочне жирністю до 85%;молоко пастеризоване і топлене;

кефір, ряжанка; біойогурт вітамінізований з плодово-ягідним наповнювачем в упаковці 0,05% жирності;сметана 15%, 21%, 25% жирності;сирки 8% і глазуровані; сир " Адигейський з наповнювачем морозиво «Волошкове поле»;йогурт, казеїн, біфілайф,вафельні стаканчики.

Створена розгалужена система збуту продукції на території України - Черкаська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Вінницька, Херсонська, Полтавська, Чернівецька області та АР Крим. До 2012 році компанія планує увійти в п'ятірку лідерів молочної промисловості України.

У 1996 зареєстрована торгова марка «Волошкове поле» - одна з перших торгівельних марок серед виробників молочної продукції України, яка неодноразово отримувала різні нагороди та медалі на багатьох дегустаційних конкурсах. За останні два роки ТМ «Волошкове поле» оновила свою пропозицію асортиментного ряду на 40% такими групами, як десертна, йогуртна, функціональна.

Основою для проведення робіт є договір, що заключний між замовником ЗАТ «Юрія» і організацією-виконувачем «Інтернаукпром».

Основними виробничими відділеннями підприємства для випуску молочної продукції є:

- приймальне відділення;

- апаратний цех, де відбувається сепарування молока на сметану, масло, пастеризація сумішей;

- цех розфасовки продукції;

- цех виробництва масла;

- цех виготовлення кисломолочної продукції

- цех вироблення морозива;

- цех виробництва сирної продукції;

- відділення виробництва казеїну;

- цех для випікання вафельних стаканчиків;

Організаційна структура ЗАТ «Юрія» наведена на рис.2.1(Додаток А). Вищим органом керівництва товариства є Загальні збори акціонерів і Рада директорів. У проміжках між загальними збори акціонерів і засіданнями ради директорів усієї діяльності суспільства керує Правління на чолі з президентом - у межах компетенції, представленої йому Статутом. Президент разом зі службою віце-президентів і головних фахівців організують виробничо-господарську діяльність підприємства

Технічну політику, перспективи розвитку підприємства і шляхи реалізації комплексних програм в усіх напрямках удосконалювання, реконструкції і технічного переозброєння діючого виробництва визначає віце-президент по виробництву разом з головними фахівцями, начальниками цехів, ділянок.

Віце-президент по економіці і провідний інженер здійснюють організацію й удосконалювання економічної діяльності підприємства, що спрямована на підвищення продуктивності праці, ефективності і рентабельності виробництва, досягнення найбільших результатів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Віце-президент з комерції разом з відділом постачання і збуту, головним менеджером здійснюють керівництво діяльністю підприємства в області матеріально-технічного постачання, заготівлі і збереження сировини, збуту продукції, транспортного обслуговування[31].

Підприємство ЗАТ «Юрія» розвивається і має стабільний фінансовий стан,про це свідчить фінансово-економічний стан підприємства за останні три роки,який наведений в табл.2.1 (Додаток Б).

Згідно даних наведених в табл 2.1 загальна вартість активів підприємства на кінець 2010 року склала 44182 тис. грн. В порівнянні з 2008 роком вона збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.

Вартість необоротних активів у 2010 році в порівняння з 2008 роком збільшилась на 3705 тис. грн., або на 14,48%; оборотних на 683 тис. грн. або 4,81%. Дана ситуація типова для підприємства виробничої сфери на якому, як правило, необоротні активи перевищують оборотні.

Дебіторська заборгованість за аналізований період зменшилась на 1447 тис. грн., або на 40,92%, це є позитивний показник, який свідчить про виважену політику керівництва підприємства щодо дебіторів.

Власний капітал підприємства збільшився на 6297 тис. грн., або на 17,42%, внаслідок чого відпала потреба в залучені додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась на 1909 тис. грн., або 52,29%.

Вартість основних засобів збільшилась на 5877 тис. грн., або на 12,5%, проте коефіцієнт зносу основних засобів свідчить, що основні засоби підприємства зношені на 45% (2010р.) і потребують більш інтенсивного оновлення.

Матеріаломісткість господарської діяльності є дуже високою - 0,73 (2010р.), а трудомісткість досить низькою - 0,09 (2010р.).Це обумовлено специфікою випускаємої продукції.

Коефіцієнти співвідношення необоротних і оборотних активів та оборотних і необоротних активів свідчать, що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше ніж оборотних), що характерно для всіх виробничих підприємств.

Середньо облікова чисельність працівників за аналізований період збільшилась на 90 чол., або на 40%, що свідчить про збільшення обсягу виробництва.

Для того, щоб проаналізувати ліквідність підприємства розглянемо таблицю 2.2(Додаток В).Загальний коефіцієнт покриття на протязі аналізованого періоду має сталу тенденцію до збільшення. Це свідчить про достатність у підприємства обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у 2008р - 1,07; у 2009р. - 1,48; у 2010 р. - 2,12. На протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5). Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то тут ситуація наступна: у 2008 році цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,10), проте у 2009 та 2010 роках його значення збільшилось і становило відповідно 0,22 та 0,42. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Частина оборотних активів в загальній сумі активів та частина виробничих запасів в оборотних активах на протязі аналізованого періоду майже не змінюються і їх значення свідчать, як вже зазначалося раніше, про те що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше). В загальному можна зробити висновок, що підприємство в аналізованому періоді мало ліквідний баланс.

За даними таблиці 2.3 (Додаток Г) можна провести аналіз ділової активності підприємства. З наведених даних можна побачити, що підприємство в період з 2008 по 2010 рік суттєво збільшило випуск готової продукції, внаслідок чого зросла валова виручка та чистий доход підприємства (відповідно на 408759 тис. грн. або 101% та 331131 тис. грн. або 95%). Фактичні обсяги виробництва продукції збільшились на 103057, або 40,4%; збільшення виручки на 101 % свідчить про те що було збільшено ціни на продукцію підприємства.

Чистий прибуток підприємства за аналізований період збільшився на 263%. Продуктивність праці на підприємстві збільшилась на 26%. Фонд оплати праці виріс на 5%. Тривалість обороту оборотних активів зменшилась майже вдвічі з 150 днів у 2008р. до 80 днів у 2010р., що є позитивним показником. Також зменшилась на 153 дні тривалість обороту власного капіталу. Можна зробити висновок, що показники ділової активності підприємства за аналізований період суттєво покращились.

За даними таблиці 2.4 (Додаток Д) проведено аналіз рівня ефективності господарської діяльності ЗАТ «Юрія». Рентабельність господарської діяльності підприємства збільшилась на 113,10%; чиста рентабельність виручки від реалізації продукції збільшилась на 98,48%, рентабельність активів збільшилась на 165,26%; адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції скоротились на 48,65%. Це все свідчить про високу ефективність ведення господарської діяльності підприємства.

2.2 Аналіз обсягу та структури виробництва продукції

Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва, бо від цього залежить розвиток економіки країни, задоволення потреб населення продукцією, яку випускає підприємство.

Від обсягу, складу, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво[29;c.154].

Основними завданнями аналізу обсягу виробництва та реалізації продукції є:

1. Оцінка виконання договорів минулого періоду з тим, щоб визначити розширення або пролангування яких договорів при наявних ресурсах може дати підприємству максимальну вигоду;

2. Оцінка виконання договорів за обсягом і ритмічністю поставок, якістю та комплектністю продукції. Визначаються розміри втрат у результаті несвоєчасного або неповного виконання згідно договорів, їх вплив на основні економічні показники діяльності підприємств: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність та інше;

3. Виявлення внутрішніх і зовнішніх причин невиконання договірних зобов'язань. При виявленні зовнішніх причин, потрібно щоб винні (постачальники, транспортні чи інші організації) відшкодували суму спричиненого збитку за порушення строків та умов договорів;

4. Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва і реалізації продукції;

5. Розроблення пропозицій по провадженню виявлених резервів[6;c.86].

Аналіз обсягу виробництва починається з вивчення динаміки валової і товарної продукції, розрахунку базових і ланцюгових темпів росту та приросту ( табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Динаміка товарної продукції

Роки за три періоди	Товарна продукція у порівняних цінах	Темп приросту %
		Базові	ланцюгові
		%	розрахунок	%	розрахунок
2008	254929	100	____	100	____
2009	303518	119	(303518:254929)*100	119	(303518:254929)*100
2010	357986	140	(357986:254929)*100	117	(357986:303518)*100

Середньорічний темп росту (приросту) можна розрахувати за середньо геометричною або середньоарифметичною зваженою. Розрахуймо його за середньо геометричною:

Т====1,18=118%

Отже, за 3 роки обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 40% (див. 2010 р. - базов. темп приросту 140%-100% = 40%). Середньорічний темп приросту складає 18%. Це зумовлено безліч причинами, основні з них: наявність висококваліфікованих працівників па підприємстві, високою продуктивністю праці, якісна технологія, велика кількість працівників та устаткування, забезпечення підприємства матеріалами та сировиною.

Структура - це співвідношення ( здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їхньому випуску. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.

Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції[27;c.259].

Нерівномірність виконання плану з окремих видів продукції призводить до негативних змін її структури. Дотримання планової структури - це дотримання у фактичному обсязі випуску продукції запланованих співвідношень між окремими її видами. Використовуючи вихідні дані табл.2.6(Додаток Ж) можна розрахувати коефіцієнт додержання планової структури (Кстр),він становить:Кстр=357986/330965=1,081643 у цілому по підприємству план виробництва продукції складає - 108,16%, в тому числі у виконання плану за структурою зараховують 330967 тис. грн., що становить (330965/342152)*100 =96 %,отже план за структурою продукції не виконується.

Невиконання плану за структурою відбулося внаслідок невиконання плану по деяким видам продукції ,це зумовлено такими причинами:

1) невиконання плану матеріально - технічного забезпечення;

2) виробничі неполадки;

3) прагнення підприємства замінити випуск працемісткої продукції, менш працемісткою, але прибутковою.

2.3 Аналіз якості продукції

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямої й побічної дії. Найбільш узагальнений характер мають питома вага у загальному обсязі випуску продукції зі «знаком якості», або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз це не практикується), і питома вага продукції, яка одержала товарні знаки.

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньо відомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об'єктивні показники якості:

сортність (легка, харчова, хімічна промисловість, інші галузі);

марочність (харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів);

вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);строк служби (ресурс) і надійність;призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність харчів, теплотворність палива тощо)[19;c.321].

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

відсоток браку;

зниження сортності продукції за межами підприємства;

відсоток повернення продукції на виправлення дефектів;

відповідність моді;

наявність і рівень попиту на даний виріб тощо[10;c.287].

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції.Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог. Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Виконання плану виробництва продукції зо сортністю

Сорт	Посортовий коефіцієнт	За планом	Фактично	Виконання плану, %
		Кількість виробів, млн.шт.	Сума, грн.	Кількість виробів ,млн. шт.	Сума, грн.
1-й	1,0	12568,3	125683	13211,5	132115	105
2-й	0,9	12672,2	114050	14369,8	129329	113,4
3-й	0,8	12802,3	102419	12067,8	96542	94,2
Разом		38042,8	342152	39649,1	357986	104,2

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами:

1. Спосіб першосортних одиниць. Наведені в табл. 2.6 посортові коефіцієнти (на підставі посортових знижок) слід помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги й одержані суми скласти.

Плановий коефіцієнт сортності дорівнює:

КП=(12568,3*1,0+12672,2*0,9+12802,3*0,8)/38042,8=0,90

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює:

Кф=(13211,5*1,0+14369,8*0,9+12067,8*0,8)/39649,1=0,94

Оскільки фактичний показник має величину, більшу за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища за планову.

2. Спосіб порівняння середньозважених цін. Якщо фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним. Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду -- його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Планова ціна виробу: 342152/38042,8=8,99(грн.)

Фактична ціна виробу: 357986/39649,1=9,02(грн.).

Виконані розрахунки свідчать також про виконання плану за сортністю на підприємстві .

3. Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі. Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі --104,6% (357986/342152*100) порівняно з натуральним -- 104,2% (39649,1/38042,8*100) -- підтверджує факт виконання плану за сортністю.

З наведених вище трьох способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає вплив зміни асортименту продукції.

Насамкінець виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі.

Розрахунок факторів:

1) зміна кількості виробленої продукції

(39649,1-38042,8)  8,99 = +14440 (грн.);

2) зміна якості (сортності) продукції

(9,02 - 8,99)  39649,1 = +1189 (грн.)

Разом: + 15629 грн.

Отже,підприємство виготовляє якісну продукцію ,адже чим ближче Ксорт. до 1, тим вища сортність, тим краща якість. Якщо Ксорт. = 1, то це означає, що вся продукція першого сорту. Підприємство виготовляє продукцію переважно 1 і 2 сорту значить якісну продукцію, це забезпечує підприємству задовольняти потреби споживача,реалізувати свою продукцію і отримувати дохід.

III Розділ. Резерви підвищення ефективності виробництва продукції

У ринкових умовах господарювання всі підприємства одержали повну оперативну самостійність у виборі того, яку і скільки випускати продукції, з ким співробітничати і кому продавати свої вироби, як організовувати і відповідно планувати усі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій надається для належного обліку кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Будь-яке підприємство прагне до підвищення ефективності своєї діяльності, однак тільки розуміння того, від чого залежить ця ефективність, може привести до позитивних результатів. В економічному змісті під ефективністю розуміється максимально оптимальне використання всіх ресурсів підприємства. Правильно обрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробнича діяльність підприємства, нарешті, жорстко визначається загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення[22;c.322].

Ефективність виробничої діяльності підприємства залежить від безлічі факторів, тому процесу планування обов'язково повинний передувати глибокий аналіз як існуючого положення речей, так і можливостей підприємства. Аналіз виробничої діяльності підприємства містить у собі наступні питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності, як у цілому, так і окремих виробничих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництва, постачання і реалізації продукції; динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останнього років і зокрема в звітному періоді;

г) розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів і так далі;

д) визначення внутрішньогосподарських резервів росту обсягів випуску продукції і реалізації, а також розробка заходів щодо їхнього використання.

Існують безліч факторів, що роблять свій вплив на ефективність виробничої діяльності підприємства. Розглянемо основні з них, ті, без оптимізації яких неможливо реальне планування й оптимізація виробничого процессу[2;c.207].

По-перше, це асортимент і структура продукції. Зрозуміло, підприємство саме вправі вибирати ту продукцію і той її обсяг випуску, що воно вважає найбільш оптимальним. Однак, і в основному, ефективність результатів буде залежати не стільки від внутрішніх резервів самого підприємства, скільки від потреб його споживачів. Асортимент і структура продукції обов'язково повинні враховувати саме побажання споживача. Всебічний аналіз динаміки реалізації окремих видів продукції дозволяє виділяти з загального обсягу ту продукцію, що користається найбільшим попитом, а також визначати оптимальні обсяги її виробництва.

Другим, немаловажним фактором, є якість виробленої продукції. Саме собою зрозуміло, що якими би резервами збільшення випуску продукції не володіло підприємство, низька її якість не дозволить підвищити ефективність його діяльності. Тобто, без постійного і строгого контролю якості продукції неможлива ефективна діяльність будь-якого підприємства. Аналіз якості продукції містить у собі аналіз браку і визначення оптимального сполучення "якість-ціна"

Без налагодженої ритмічності роботи підприємства стає неможливим оперативне планування його діяльності. Якщо розглядати ритмічність як рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі й асортименті, передбаченим планом, то стає зрозумілим, що саме ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники:

- знижується якість продукції;

- збільшується обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу;

- не виконуються постачання по договорах, і підприємство платить штрафи за несвоєчасне відвантаження продукції;

- несвоєчасно надходить виторг від реалізації;

- перевитрачається фонд заробітної плати в зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а наприкінці за понаднормові роботи.

Усе це приводить до підвищення собівартості продукції, зменшення суми прибутку і, як наслідок, зниженню ефективності його діяльності і погіршенню фінансового стану[11;c.86].

Узагальнюючи вищесказане можна визначити основні кроки підвищення ефективності діяльності підприємства. Як уже відзначалося, ефективність діяльності будь-якого виробничого підприємства в першу чергу залежить від обсягів випуску і реалізації продукції. До виробничих факторів, що впливають на обсяг випуску і реалізації продукції можна віднести зміна випуску товарної продукції, що містить у собі кроки по зміні обсягу валової продукції і зміна залишків незавершеного виробництва і внутрішньогосподарського обороту.

У свою чергу, зміна обсягу валової продукції має на увазі під собою зміну наступних економічних показників:

1. Трудові ресурси. Зміна чисельності персоналу, скорочення втрат робочого часу і збільшення продуктивності праці.

2. Засоби праці. Зміна розміру основних фондів і показників фондовіддачі, тобто більш повне використання фонду робочого часу і підвищення продуктивності роботи устаткування.

3. Предмети праці. Зміна споживання предметів праці і показників матеріаловіддачі, що містить у собі скорочення надпланових відходів сировини і матеріалів і скорочення норм витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції[15;c.187].

На остаточну ефективність виробництва чималий вплив робить собівартість продукції. До основних резервів зниження собівартості промислової продукції відносять:

а) збільшення обсягів виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства;

б) скорочення витрат на виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат і виробничого браку[13;c.311].

Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції зростають тільки перемінні витрати, - пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і так далі - сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, у результаті чого і знижується собівартість продукції.

Резерви скорочення витрат можна установити по кожній статті витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів - упровадження нової, більш прогресивної техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці і так далі - які будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів і енергії.

Таким чином, всебічний і глибокий аналіз виробничої діяльності підприємства дозволяє виявити визначені резерви підвищення ефективності його діяльності, як за рахунок поліпшення окремих виробничих показників, так і за рахунок оптимізації виробництва. А створення оптимальної виробничої структури підприємства - максимально підвищити ефективність, використовуючи ці резерви, що немаловажно в сучасних умовах господарювання виробничих підприємств[7;c.264].

ВИСНОВОК

Проаналізувавши курсову роботу можна зробити висновки, а саме:

1. У процесі аналізу виробничої діяльності підприємства потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість та обґрунтованість планів діяльності як підприємства в цілому, так і його окремих виробничих підрозділів;

б) оцінку виконання планів виробництва, постачання та реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, і зокрема у звітному періоді;

г) взаємозв'язок і взаємозумовленість показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробку заходів щодо їх використання.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції (форма № 1-п), а також бухгалтерські дані про випуск, відвантаження та реалізацію продукції.

2.Основними показниками, що характеризують обсяг випущеної та реалізованої продукції, є валова, товарна, реалізована продукція. Обсяг виробництва слугує основою визначення планових і звітних показників ефективності використання ресурсів: продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, собівартості, прибутку.

Структура -- це співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна структури випуску проти планового веде до структурних зрушень. До основних причин структурних зрушень у випуску продукції відносяться такі: кон'єктура ринку, зміна попиту на окремі вироби, стан матеріально-технічного постачання, недоліки в організації виробництва та управління тощо.

3. Якість - це сукупність властивостей продукції, які здатні задовольняти потреби споживачів згідно з її призначенням. Якість продукції - це поняття, яке характеризує експлуатаційні, споживчі, технологічні властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність. На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

4. Закрите акціонерне товариство «Юрія» є правонаступником Черкаського міськмолокозаводу, який був збудований у грудні 1964 року. В середині 1990-х завод був приватизований і отримав нове ім'я ЗАТ «Юрія». %. Підприємство технічно обладнане для виробництва молочної продукції високої якості в більших об'ємах і широкому асортименті:масло сливочне жирністю до 85%;молоко пастеризоване і топлене;кефір, ряжанка; біойогурт вітамінізований з плодово-ягідним наповнювачем в упаковці 0,05% жирності;сметана 15%, 21%, 25% жирності;сирки 8% і глазуровані; сир "Адигейський, морозиво «Волошкове поле»; йогурт, казеїн, біфілайф, вафельні стаканчики.

Загальна вартість активів підприємства на кінець 2010 року склала 44182 тис. грн. В порівнянні з 2008 роком вона збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%. Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан. Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у 2008р - 1,07; у 2009р. - 1,48; у 2010 р. - 2,12. На протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5). Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то тут ситуація наступна: у 2008 році цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,10), проте у 2009 та 2010 роках його значення збільшилось і становило відповідно 0,22 та 0,42. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Щодо ділової активності підприємства то підприємство в період з 2008 по 2010 рік суттєво збільшило випуск готової продукції, внаслідок чого зросла валова виручка та чистий доход підприємства (відповідно на 408759 тис. грн. або 101% та 331131 тис. грн. або 95%). Фактичні обсяги виробництва продукції збільшились на 103057, або 40,4%; збільшення виручки на 101 % свідчить про те що було збільшено ціни на продукцію підприємства.

5. Провівши аналіз обсягу продукція можна зробити висновок, що за 3 роки обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 40% (див. 2010 р. - базов. темп приросту 140%-100% = 40%). Середньорічний темп приросту складає 18%. Це зумовлено безліч причинами, основні з них: наявність висококваліфікованих працівників па підприємстві, високою продуктивністю праці, якісна технологія, велика кількість працівників та устаткування, забезпечення підприємства матеріалами та сировиною.

Структура - це співвідношення ( здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Нерівномірність виконання плану з окремих видів продукції призводить до негативних змін її структури. Дотримання планової структури - це дотримання у фактичному обсязі випуску продукції запланованих співвідношень між окремими її видами. Використувавши дані та розрахувавши коефіцієнт додержання планової структури (Кстр),він становить:Кстр=357986/330965=1,081643 у цілому по підприємству план виробництва продукції складає - 108,16%, в тому числі у виконання плану за структурою зараховують 330967 тис. грн., що становить (330965/342152)*100 =96 %,отже план за структурою продукції не виконується.

6. Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Сортність можна визначити за трьома методами: спосіб першосортних одиниць,спосіб порівняння середньозважених цін,спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі.

Обчисливши сортність за цими способами можна зробити висновок, що підприємство виготовляє якісну продукцію ,адже чим ближче Ксорт. до 1, тим вища сортність, тим краща якість. Якщо Ксорт. = 1, то це означає, що вся продукція першого сорту. Підприємство виготовляє продукцію переважно 1 і 2 сорту значить якісну продукцію, це забезпечує підприємству задовольняти потреби споживача,реалізувати свою продукцію і отримувати дохід.

7. Ефективність виробничої діяльності підприємства залежить від безлічі факторів, тому процесу планування обов'язково повинний передувати глибокий аналіз як існуючого положення речей, так і можливостей підприємства. По-перше, це асортимент і структура продукції. Зрозуміло, підприємство саме вправі вибирати ту продукцію і той її обсяг випуску, що воно вважає найбільш оптимальним. Однак, і в основному, ефективність результатів буде залежати не стільки від внутрішніх резервів самого підприємства, скільки від потреб його споживачів. Асортимент і структура продукції обов'язково повинні враховувати саме побажання споживача. Другим, немаловажним фактором, є якість виробленої продукції.

Отже, підсумовуючи вище сказане можна зробити висновок, що завдання та мета поставлені у вступній частині курсової роботи були виконані та досягнуті.

СПИСОК ВИКОРЕСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гаджевич О.І.Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства:Навчальний посібник. - К.:Кондор,2004 - 180с.

2. Голов С. Ф. Управлінський облік: підруч. / С. Ф. Голов -- [3-тє вид.] -- К.: Лібра, 2006. -- 704 с.