Дослідження конкурентного середовища підприємства

Таблиця 3.12 - Рівень розвитку конкурентного середовища по фактору «Масштаб організаційної структури»

Ранг	Підприємство	di
1	A9	«САМ»	0,493
2	A1	«Тезтур»	0,459
3	A11	«Гамалія»	0,409
4	A12	«Вояж-Київ»	0,367
5	A4	«Пегас»	0,344
6	A5	«Яссен-тревел»	0,328
7	A2	«Пан Укрейн»	0,307
8	A7	«Орбіта»	0,295
9	A8	«Сага»	0,285
10	A6	«Сьоме небо»	0,218
11	A3	«Донецьк Тур»	0,214
12	A14	«Інкоман»	0,115
13	A13	«Тревел Люкс»	0,110
14	A10	«Галопом по Європах»	0,071
15	A15	«Фіджі-Вояж»	0,039

Хоча, з іншого боку, можна казати й про досить успішну організаційну діяльність, так як фірма посідає не останнє місце серед когорти лідерів туристичного ринку.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Коло користувачів ПЕВМ вже давно не обмежується професійними програмістами, тому необхідно надавати велику увагу забезпеченню безпечних умов праці людей, що працюють на цих машинах. Головною задачею охорони праці користувачів ЕОМ є максимальне зменшення дії небезпечних і шкідливих чинників, підвищення продуктивності праці. Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [33] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди. Існують різні пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці.

В даному розділі розглядається діяльність користувача ЕОМ при виконанні дипломної роботи в економічному відділі.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 4 = 24 м2; - об'єм: V = 6 Ч 4 Ч 3,0 = 72,0 м3.

Згідно [34], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, чотири робітничих місця, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 4 = 24м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [34]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згоряють [35]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [36].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надані в таблиці 4.1 [37].

Таблиця 4.1 - Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору, серцево-судинної системи	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску, гальмування рефлексів	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромі-нювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Екран комп'ютера	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 ч 3000 n- = 3000 ч 5000
Напруга в електромережі	Проводка, штучне освітлення	Поразка електричним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.2 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [38], виходячи з таких чинників: категорії тяжкості робіт по енерговитратах, періоду року.

При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Період року	Категорія виконуваних робіт за енерговитратами	Температура, 0 С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1



Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації повітря [n+ = (1500 ч 3000), nЇ = (3000 ч 5000)] в см3 повітря [34], концентрації пилу нижче встановленого значення ПДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря. Розрахунок і вибір кондиціонера загального призначення представлений нижче. Розрахунок і вибір кондиціонера при виконанні роботи проводиться виходячи з розрахункової величини необхідної витрати повітря і номінальної продуктивності типорозмір кондиціонера.

Алгоритм розрахунку наступний.

1) Обчислюємо кількість надмірного тепла в заданому приміщенні по формулі:

Qиз = Qобор. + Qл. + Qосв. + Qрад. , Вт (4.1)

для чого:

1.1) визначається Qобор. - виділення тепла від устаткування і допоміжної апаратури, споживаючої електроенергію і рівно

Qобор = 1,2 Ч860ЧNЧц1Ч ц2, Вт (4.2)

де N - сумарна потужність енергоспоживання комплексу електроустаткуванні; ц1 - коефіцієнт використовування настановної потужності, рівний 0,95; ц2 - коефіцієнт одночасності роботи, визначається

ц2 = nо/(nо-nн)

де nо - загальна кількість електроустаткуванні, шт;

nн - кількість непрацюючої електроустаткуванні, шт.

В нашому випадку nо = 9 шт. (комп'ютери - 4, лампи - 2, принтер - 1, ксерокс - 1), nн = 1 шт., N = 5 кВт. Отже, ц2 = 9/(9 - 1) = 1,125. Звідси

Qобор = 1,2 Ч 860 Ч 5 Ч 0,95 Ч 1,125 = 5514,75 Вт.

1.2) Qл - надходження тепла від кількості людей (обслуговуючого персоналу), Вт. І визначається по формулі:

Qл = 1,2Ч 0,5 Ч nq, Вт (4.3)

де n - кількість працюючих в приміщенні, чіл.;

q - кількість повного тепла, що виділяється однією людиною, визначається категорією тягаря праці, Вт. Тут n = 4 чол, q = 135 Вт.

Qл = 1,2 Ч 0,5 Ч 4 Ч 135 = 324 Вт.

1.3) Qосв.- виділення тепла від електричного освітлення, визначається по формулі:

Qосв = qуд SE, Вт (4.4)

де qуд - питоме тепловиділення, в розрахунках приймається рівним 0,05; S - площа приміщення, м2 . В нашому випадку S =24 м2, E - рівень освітлення на 1 м2, лк. E = 300 лк. Відповідно

Qосв = 0,05 Ч24 Ч 300 = 360 Вт.

1.4) Qрад - надходження теплоти через зовнішні захищаючі конструкції від сонячної радіації



Qрад = Qост + Qмас, Вт(4.5)

де Qмас - кількість тепла, що поступає через масивні огорожі, Вт в розрахунках можна прийняти рівним 0;

Qост - кількість тепла, що поступає через зовнішнє скління.

В нашому випадку Qост = 70 Вт. Значить, Qрад = 70 + 0 = 70 Вт.

2) Визначаємо температуру в приміщенні для створення комфортного стану людини по формулі:

(4.6)

де бк -коефіцієнт тепловіддачі тепла конвекцією і визначається за формулою Для приміщення з оптимальними параметрами V = 0,1 м/с (отже );

- коефіцієнт тепловіддачі тіла випромінюванням і приймається рівним 3,6;

витрати енергії людини при роботі, Вт. Тут

3) Продуктивність систем кондиціонування повітря (ВКВ) в літній час при подачі більш холодного повітря визначається по формулі:

(4.7)

де питома вага повітря в приміщенні, рівний 1,2928

0,24 - питома теплоємність повітря, кДж/кг град;

(4.8)

де tв - температура повітря в робочій зоні;

tпр. - температура повітря, що подається.

В даному випадку звідки

Qиз = 6268,75 Вт. Отже

Розрахованій продуктивності кондиціонера відповідає типорозмір кондиціонера КТА 1-1,6 з номінальною продуктивністю по холоду, рівній 6000 ккал/ч.

Вид опалювання - центральний [39]. Джерела надходження води - міський водопровід, діюча каналізація - господарсько-побутова [40] .

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [41] в приміщеннях бухгалтерії, де розміщені ПК рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер).

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами: електростатичного поля, слабких електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц), рентгенівського випромінювання, ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [42], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [43], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [44]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран. Згідно існуючим рекомендаціям час безперервної роботи за екраном не повинен перевищувати 4 годин, тривалість перерви для відпочинку повинен складати 10 - 15 хвилин.

В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За якнайменшим розміром об'єкту розрізнення, встановлюємо розряд зорових робіт - III, підрозряд зорових робіт -"в", контраст об'єкту розрізнення з фоном - малий, характеристика фону - світлий.

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

% ( 4.9 )

де еN - коефіцієнт природної освітленості;

eн - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-4. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривистих ліній світильників типу ЛСПО 1В переважно прямого світла (Н) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, передбачені в приміщенні, надано в таблиці 4.3 [45].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість Еmin, лк
24	IIIв	бічне	1,8	300

4.3 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від трифазної чотирьохпроводної мережі з глухозаземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. Електробезпека ЕОМ забезпечується комплексом конструктивних, схемноконструктивных і експлуатаційних засобів і способів захисту [46].

Експлуатаційні заходи захисту ґрунтуються на дотриманні правил техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступних запобіжних засобів:

- не підключати і не відключати роз'єми кабелів при включеній напрузі мережі;

- технічне обслуговування і ремонтні роботи проводити тільки при вимкненому живленні мережі.

Конструктивні заходи безпеки забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою захисних оболонок і ізоляції струмопровідних елементів. Ступінь захисту оболонки ЕОМ повинен відповідати класу пожежонебезпечної зони приміщення П-ІІа [47] і бути не нижчим ІP-44. В мережах напругою до 1000В з глухозаземленною нейтралью як схемноконструктивною мірою захисту застосовується занулення.

Експлуатаційні заходи.

Необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою і наступні запобіжні засоби:

- монтаж, обслуговування, ремонт і наладка ЕОМ, заміна деталей, пристосувань і блоків повинна здійснюватися тільки при повному виключенні живлення;

- в приміщеннях, де експлуатуються більше 5 комп'ютерів на видному і доступному місці встановлюється аварійний і резервний вимикач для повного відключення електроживлення;

- заземлені конструкції в приміщенні повинні бути надійно захищений діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.4 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [34], вогнестійкість будівлі - II [35]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[47].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [48] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

- блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІІ категорію блискавкозахисту [49].

Система пожежного захисту передбачає наступні заходи: приміщення забезпечено вогнегасниками -ВВК-8, ВПС-6.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.5 Охорона навколишнього середовища

Кожний громадянин України має право на належні, безпечні і здорові умови життя, закріплені Конституцією України. «25 червня 1991 року був прийнятий Закон України про охорону навколишнього природного середовища» [50].

Устаткування, що використовується - ПЕОМ, принтера, не є джерелом забруднення навколишнього середовища, проте при виробленні ресурсу стає вторинною сировиною і підлягає утилізації.

ЕОМ складається з безлічі компонентів, які складають істотні труднощі при їх утилізації. Переробка таких матеріалів після експлуатації устаткування є однією з головних екологічних проблем нашого часу [51].

Стандартом ТСО'99 накладається ряд обмежень до кабелів, що використовуються. Також міжнародними стандартами (починаючи з ТСО'92) передбачається застосування енергозберігаючих технологій, накладаються обмеження на допустимі рівні потужності, споживані в неактивному режимі.

Посилювання вимог до виробництва і матеріалів, а також розробка нових виробничих і утилізаційних технологій дозволяють зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

ВИСНОВКИ

Туристична галузь є однією з най швидко розвиваючих галузей економіки України. Це обумовлено трансформаційними процесами, що протікають в сфері туризму та приводить до появи великої кількості фірм на цьому ринку.

В зв'язку з цим важним питанням при функціонуванні підприємств на ринку є оцінка його конкурентного середовища. Це досить складна задача, яка потребує аналізу великої кількості чинників, Тому важливим при вирішенні цієї задачі є зменшення загального простору чинників.

В дипломній роботі було використано методи факторного аналізу - метод головних компонент, який дозволив побудувати три групи чинників підприємства - потужність фірми, фінансові ризики фірми та масштаб організації фірми. Це дозволило значно знизити чинників простір з 12 факторів до трьох.

Для дослідження конкурентного середовища в роботі було побудовано інтегральний показник розвитку. Оцінка показника здійснювалась за допомогою методів багатомірного статистичного аналізу, що дозволило адекватно оцінити вплив кожного з чинників. Інтегральний показник було побудовано по кожній групі факторів.

Таким чином, проведений аналіз дозволив оцінити конкурентоспроможність підприємства

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Азар В.И., Туманов С.Ю. Экономика туристского рынка. - М.:Туризм,1998. - 270 с.

2. Акулич И.Л. Внутренняя и внешняя среда маркетинга. - М.:Экономика, 1999. - 325 с.

3. Альперин Л. Что нужно для успешной конкуренции с зарубежными фирмами. "Стандарты и качество". №2, 1991 г. с 12-16

4. Балабанов И. Т., Балабанов А. И. Экономика туризма: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 248 с.

5. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління/Т.С. Клебанова, О.М. Бондар, О.В. Мозенкова та ін./За ред. О.В. Мозенкова. Х.: ВД „ІНЖЕК”, 2003.

6. Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность и эффективность. - К.:"Знание Украины",1992, - 40с.

7. Буторова Н. В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма: Учеб. пособие. - М.: Советский спорт, 1999, 85 с.

8. Ганс А и др. Конкурентноспособность глобальных предприятий: М.: Проблемы теории и практики управления.- 1995.-№3-с.96-104

9. Герхард Шварц "Мягкие составляющие конкурентноспособности": М.: Проблемы теории и практики управления.- 1995.- №4.- с. 96-100

10. Голубков Е. П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. - М.: Дело, 1995-192 с.

11. Гостиничный и туристический бизнес: учебник/ под ред. проф. Чудновского А.Д. - Москва: ЭКМОС, 1998г. - 315 с.

12. Гуляев В. Г. Практика туристского бизнеса. Ч.2.- М.: РУЦ, 2000. -213 с.

13. Дергачев В. М. Международный туризм в современном мире. //Бизнес Информ. №5. - 1998. С.12-13.

14. Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48

15. Дубров А.М. Компонентный анализ и эффективность экономики: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2002. -412 с.

16. Дубров А.М., Мхитарян В.С., Трошин Л.И. Многомерные статистические методы: Учебник. -М.: Финансы и статистика, 2000.- 340 с.

17. Дурович А.П. Маркетинг в туризме: учебное пособие. Минск: Экономпресс, 1998. - 370 с.

18. Заборов В.І. і ін. Довідник по захисту від шуму і вібрації в житлових і громадських будівель. - Київ: «Будівельник», 1989. - 160 с.

19. Завьялов П. Конкурентноспособность и маркетинг\\ Рос. экон. журнал.- 1995.- №12. - с. 50-56

20. Игольников Г., Патрушева Е. Что понимать под конкурентноспособностью, инвестиционной привлекательностью и экономичностью производства\\ Рос. экон. журнал, -1995.- №11.- с.108-112

21. Исмаев Д.К. Работа туристской фирмы по организа-ции зарубежных поездок.М.: Луч, 1998. - 360 с.

22. Істірян Г.П. Конкурентоздатність: методика вимірювання та оцінки \\ Легка промисловість.-1994.- №4.- с. 1214

23. Квартальнов В. А. Туризм: теория и практика: Избранные труды: В 5-ти т. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 510 с.

24. Квартальнов В. А., Романов А. А. Международный туризм: политика развития: Учеб. пособие. - М.: Советский спорт, 1998. 340 с.

25. Кобевник В.Ф. Охрана труда. - Київ: Віща шк., 1990. - 286 с.

26. Колесник Н. В. Введение в специализацию: Ч. II. Международный туризм в сфере услуг мирового товарооборота: Учебно - метод. пособие. - М.: Советский спорт, 1999. - 210 с.

27. Корбанколева И. Решающий фактор - конкурентноспособность предприятия, - М :МТС, 1996., №10. - 50 с.

28. Кочкин С.М. Что мешает конкурентноспособности отечественных товаров\\ Патенты и лицензии.- 1995.- №4.- с. 3-4

29. Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про економіку України) \\ Політика і час.- 1994- №8- с. 37-41

30. Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентноспособности продукции (работы услуги) как фактор роста эффективности производства. Проблемы статистики и рыночных отношений. М., 1992 г. с, 50-57

31. Львов Н.А. Маркетинг - ключ к решению проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21-25.

32. Маштабет В. и др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной продукции. К., "Наукова думка" , 1988. - 420 с.

33. Немоляева М.Э. Маркетинг в иностранном туризме. М.: Аспект Пресс, 1999. - 310 с.

34. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма, М. 1998 г. -423 с.

35. Питер Вейал. Искуство менеджера. Новые идеи для мира хаотических перемен. "Новости", М., 1993. - 520 с.

36. Попова Р.Ю. Маркетинг, реклама и информация в туризме. - М. 1997. - 240 с.

37. Портер М. Конкурентная стратегия. - Нью-Йорк: Международное отношение,1980. -480 с.

38. Портер М. Конкурентное преимущество.- Нью-Йорк: Международное отношение,1985.. -580 с.

39. Портер М. Международная конкуренция. Конкурентное преимущество стан. - М., Международное отношение, 1993. - 490 с.

40. Сапрунова В. Туризм: Эволюция. Структура. Маркетинг. - М., 1997. - 240 с.

41. Сенин В.С. Организация международного туризма. -М., 1999. - 250 с.

42. Сошникова, Тамашевич. Многомерный статистический анализ в экономике. -- М., 1999. - 380 с.

43. Уотармен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентноспособность лучшие компании. - М.:Преса, 1988, - 368 с.

44. Харман Г. Современный факторный анализ. - М.: Статистика, 1972. - 486 с.

45. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

46. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ.

47. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

48. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К: 2002 - 41 с.

49. ГОСТ 12.0.003 - 74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

50. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

51. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

52. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

53. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.

54. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряжённости и требования к проведению контроля на рабочих местах.

55. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

56. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електроннобчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

57. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. К.: Мінбуд. Укр., 2006. - 74с.

58. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

59. НПАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Київ-2001.

60. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01. 07. 92.

61. ДСТУ Б.В.2.5-36:2006 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.IEC 62305: «NEG» - Київ: МIНРЕГІОНБУД України 2008.

62. Закон України 1264 -ЧЙЙ „Про охорону навколишнього середовища ”.-Введ. Верховною Радою України. Із змінами від 17.09.2008 р.

63. Дуганов Г.В. и др. Охрана окружающей природной среды.- К.:Выща шк. 1988.- 304 с.

Размещено на Allbest.ru