1.1 Сутність, цілі та задачі аналізу конкурентоспроможності підприємства

Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських ресурсів;

- стан зовнішньої торгівлі.

Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються);

б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого);

в) колектива з колективом;

г) продукції даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду.

Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином.

Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.

Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.

Критерій конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.

Зразу треба звернути увагу на одну з суттєвих помилок, які роблять наші підприємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на випуску окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, - не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту - радість на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їх на світовому ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода.

Звідси, для досягнення цього критерію нам треба змінити акценти, перенести центр ваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.

Тільки в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучко і ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої продукції.

З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) КС персоналу;

2) КС підприємства;

3) КС продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню КС важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати КС того чи іншого об`єкту.

Параметри та умови є основними складовими категоріями КС

Параметри КС розкривають її зміст та характеризують той або інший бік КС, як об`єкта: персоналу, підприємства, продукції. Вони надають можливість оцінити ступінь відповідності об`єкту певним вимогам споживача.

Як показало проведене дослідження, нараховується близько 10-ти різноманітних параметрів, які повинні знаходитися в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління, Разом з тим, задаючись параметрами КС для того або іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів КС.

Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією КС. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства.

Формування, ефективний вплив цих умов на досягнення відповідних параметрів КС залежить, як від персоналу підприємства, так і від «зовнішнього середовища» - впливу господарських механізмів галузі, регіону, світових зв`язків. Таких умов (найбільш важливих), нараховується біля 60. Створення всіх необхідних умов для досягнення КС об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства. Наведу тільки один приклад. Американські експерти, зробили дослідження багатьох підприємств, які досягли успіху, прийшли до висновку: історія комерційних успіхів досить специфічна. Окрім технологічної новизни розробок, компанії об`єднувала одна важлива обставина. Це - створення організаційних і економічних умов для «вирощування» нововведень, цілеспрямоване стимулювання новаторської діяльності у фірмах.

Таким чином, параметри та умови КС є найважливішими позиціями для аналізу та практичної діяльності по досягненню КС персоналу, підприємства, продукції (КС ППП).

З цього зробимо практичний висновок; для досягнення КС персоналу, підприємства, продукції необхідно:

1. Провести чітке закріплення параметрів та умов КС за відповідними підрозділами і спеціалістами заводу.

2. Встановити вагоме заохочення за їх досягнення.

3. Створити в усіх підрозділах заводу групи забезпечення КС ППП і діючу систему винагороди за ефективні пропозиції.

1.2 Методика аналізу конкурентоспроможності підприємства

На рівень конкурентоспроможності фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій виробництва, використання новітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизації виробництва.

Рівень конкурентоспроможності фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються.

Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон'юнктуру ринку та ін.

Як правило, конкурентоспроможним є підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в умовах відкритої ринкової економіки.

До кола показників, які визначають конкурентоспроможність фірм, включаються:

частка на внутрішньому і світовому ринках;

чистий доход на одного зайнятого;

чисельність зайнятих;

кількість основних конкурентів.

Слід вважати, що закордонні дослідники класифікують і визначають для всіх рівнів цінову і структурну конкурентоспроможність. Остання, іноді, визначається як «конкурентоспроможність за обсягом», або «загальна конкурентоспроможність підприємств». Відділення цього типу конкурентоспроможності відображає той об`єктивний процес, коли міжнародна конкуренція переміщується із цінової сфери в сферу, де конкурують національні умови виробництва. Іншими словами, структура конкурентоспроможності являє собою інтегральне поняття, в якому відображається виробничий, технологічний, експортний потенціал національної економіки.

Існує цілий ряд методик оцінки конкурентоспроможності з урахуванням як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до уваги так звана теорія «життєвого циклу» товару.

В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри, не менше уваги приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик рівень конкурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної ціни експортного товару до «еталонної ціни», або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.

Неабияку роль у визначенні КС продукції відіграє кон'юнктурна інформація. Велике значення мають показники темпів зростання продажу, частка ринку та темпи її зростання, обсяги експорту, тощо.

Для оцінки КС фірми, використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забезпечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:

- відношення вартості реалізованої продукції до її кількості за поточний період. Збільшення цього співвідношення обсягів реалізованої продукції;

- відношення прибутку до загальної вартості продажу (profit to sales). Підвищення цього показника свідчить про підвищення рівня КС фірми;

- відношення загальної вартості продажу та вартості нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затоварювання готової продукції;

- відношення загальної вартості продажу та вартості матеріальних виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;

- відношення обсягу до суми дебіторської заборгованості (sales to receivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.

Фірма, яка має більш низькі витрати виробництва, отримує більш великий прибуток, що дозволяє розширювати обсяги виробництва, підвищувати його технічний рівень, економічну ефективність та якість продукції, а також удосконалювати систему збуту. В результаті КС такої фірми та виробляємої продукції підвищується, що сприяє збільшенню її частки на ринку за рахунок інших фірм, які не мають таких фінансових та технічних можливостей.

Важливе значення має аналіз витрат обігу, який обчислюється шляхом відношення величини збутових витрат до розмірів прибутку.

Аналіз витрат обігу дозволяє викрити невиробничі витрати по всій системі товарного руху від продавця до покупця.

Таким чином, оцінка КС фірми на конкурентному ринку, або його сегменті, побудовані на ретельному аналізі технологічних, виробничих, фінансових та збутових можливостей фірми. Вона є останнім етапом маркетингового дослідження та покликана з`ясувати потенційні можливості фірми і заходи, які фірма повинна вжити для забезпечення КС позицій на конкурентному ринку.

2. Характеристика і аналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства

Технологія сучасного швейного виробництва все більш стає механічною, її ефективність в першу чергу залежить від вживаного устаткування. Рішення завдань, що стоять перед швейною промисловістю вимагає великих і глибоких знань від технологів. Без цих знань неможливо упроваджувати нові технологічні процеси швейного виробництва.

Виробництво на підприємстві налагоджено за цеховою структурою (рис. 2.2-2.3)

Рис. 2.2. Цехова структура виробництва

Рис. 2.3. Схема виробничої структури ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра»

Цехи основного виробництва спеціалізуються на виготовленні профільної продукції підприємства, що призначена для задоволення потреб зовнішніх споживачів. Однорідні за профілем цехи об'єднано в корпуси.

Основне виробництво, складається з окремих фаз або стадій, за якими класифікуються відповідні цехи: заготівельні (розкрій); швейні; обробні; складальні.

Допоміжні цехи сприяють випуску основної продукції, виготовляють допоміжні види виробів, які необхідні для нормальної роботи основних цехів (наприклад, виготовлення інструментів, запчастин для ремонту устаткування, виробництво енергії, надання ремонтних та енергетичних послуг). Важливішими з цих цехів уважаються інструментальні, ремонтно-механічні, ремонтно-енергетичні, ремонтно-будівельні, модельні, штампові та ін.

Підсобні цехи здійснюють підготовку основних матеріалів для основних цехів, а також виготовляють тару для упакування продукції.

Обслуговуючі цехи і господарства виробничого призначення забезпечують нормальну роботу основних та допоміжних цехів шляхом транспортування і збереження сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення необхідних санітарно-технічних заходів, підтримання благоустрою їх приміщень і території тощо. До категорії обслуговуючих господарств належать: складське господарство, у складі якого різноманітні склади та комори; транспортне господарство, яке формується на базі депо, гаражів, ремонтних майстерень, транспортних та вантажно-розвантажувальних засобів; санітарно-технічне господарство, що об'єднує водопровідні, каналізаційні, вентиляційні та опалювальні пристрої.

Техніко-економічні показники ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра», наведено у табл. 2.1-2.5:

Таблиця 2.1. Обсяг робіт по обслуговуванню обладнання

Таблиця 2.2. Функціонально-економічна характеристика обладнання

Таблиця 2.3. Розрахунок фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців

Таблиця 2.4. Розрахунок тарифного фонду оплати праці та премій підсобно-виробничих та допоміжних робітників

Таблиця 2.5. Розрахунок фонду оплати праці виробничих робітників

2.3 Економічна ефективність роботи підприємства

Показники економічної ефективності ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» визначено на підставі даних річної фінансової звітності (Додаток 1-4) й наведено у табл. 2.6:

За наведеними даними визначено, що ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» впродовж 2007-2009 років оперувало коштами, з яких понад 90% власні. У зв'язку з зазначеним фінансовий леверидж, тобто оперування залученими коштами, дорівнює нулю. Коефіцієнт фінансової стабільності впродовж розглядаємого періоду значно перевищував нормативне значення (1) - у 2007 році становив 10,53, у 2008 році 9,6, у 2009 році 11,93 (зростання на +2,33).

Значно покращився операційний леверидж (оптимізація витрат виробництва) - у 2009 році він перевищував нормативне значення й становив 0,89 ().

Впродовж розглядаємого періоду поточна та швидка ліквідність значно перевищували нормативний рівень. При цьому поточна ліквідність постійно зростала, однак швидка ліквідність у 2009 році дещо зменшилася й становила 1,85, що знаходиться в межах нормативного рівня (>0,7). Абсолютна ліквідність при нормативному значенні ? 0,2 у 2007 році становила 0,06, а у 2008 році вже 1,98, у 2009 році 0,84 (-1,14). Тобто підприємству слід приділити увагу формуванню більш ліквідної структури балансу.

Обертаємість активів у 2008 та 2009 роках була меншою, порівняно з 2007 роком, але у 2009 році визначилася тенденція до її зростання (+0,45 обороти). Відповідно обернену динаміку мав період обороту активів та одноденний оборот активів - у 2007 році він становив 3,21, у 2008 році 2,41, у 2009 році 2,43 тис. грн (+0,01 итс. грн).

У 2009 році обертаємість запасів дещо зросла й становила 2,05 обороти. Середній термін обороту 177,91 доби.

Позитивним є зростання обертаємості дебіторської заборгованості, що свідчить про покращення фінансової дисципліни (+28,84 обороти у 2009 році порівняно з 2008 роком).

Однак, середній період погашення дебіторської заборгованості значно більший за середній період погашення кредиторської заборгованості, тобто підприємство частіше сплачує за своїми зобов'язаннями, ніж отримує кошти від своїх дебіторів. Так, середній період погашення дебіторської заборгованості у 2007 році становив 5,73, у 2008 році 27,34, у 2009 році 8,65 (-18,69). Середній період погашення кредиторської заборгованості у 2007 році становив 0,59, у 2008 р 0,41, у 2009 році 0,41.

Рентабельність реалізації продукції була вкрай низькою як у 2007 та 2008 роках, так і в 2009 році, коли підприємство вже несло збитки. У 2007 році рентабельність реалізації продукції при нормативному значенні >1 становила лише 0,02, у 2008 році 0,13, у 2009 році -0,22.

Аналогічною є ситуація й з рентабельністю активів: у 2007 році рентабельність активів при нормативному значенні >1 становила лише 0,04, у 2008 році 0,15, у 2009 році -0,36; у 2007 році рентабельність власного капіталу при нормативному значенні >1 становила 0,03, у 2008 році 0,12, у 2009 році -0,26; у 2007 році рентабельність функціонуючого капіталу при нормативному значенні >1 становила 4,43, у 2008 році 17,18, у 2009 році -40,0; загальна рентабельність при нормативному значенні >1 становила 22,44, у 2008 році 5,91, у 2009 році - від'ємне значення.

3. Аналіз конкурентоспроможності підприємства

Обсяг планового та фактичного виробництва продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» впродовж 2007-2009 рр. наведено у табл. 3.1

Таблиця 3.1. Обсяг виробництва продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» 2007-2009 рр., од. виробів

Таким чином, на підприємстві спостерігається значне відхилення фактичних обсягів виробництва від запланованих, а саме: впродовж розглядаємого періоду перевиконувалися обсяги виробництва блуз (на 27%, на 80% та у 3,19 рази відповідно за 2007, 2008 та 2009 роками), спідниць (на 14%, в 2,16 рази, на 39% відповідно за роками), брюк класичних (на 93% у 2008 році, в 2,36 рази у 2009 році) та брюк капрі (на 90%, в 4,5 рази, в 10,4 рази відповідно за роками), недовиконувалися плани з виробництва спецодягу (на -10%, -83%, -90% відповідно за роками) та халатів (на -24% у 2007 році та -30% у 2009 році). Зазначене пояснюється розірванням угод з замовниками на постачання спецодягу та орієнтацією підприємства на споживчий ринок, пов`язаний з роздрібною торгівлею товарами масового споживання, що потребує врахування тенденцій з моди на моделі та матеріалу виробів.

При цьому у 2007 році загальний фактичний обсяг виробництва складав 95% від запланованого рівня, у 2008 році 90%, а у 2009 році було виготовлено лише 87% продукції від запланованого рівня виробництва, тобто можна стверджувати, що підприємство не повною мірою використовує свої потужності (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Обсяг виробництва продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» 2007-2009 рр., од. виробів

Таблиця 3.2. Обсяг реалізації продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» 2007-2009 рр., од. виробів

На підприємстві обсяг реалізації планувався у розмірі 95% від обсягу виробництва, однак, оскільки фактичний обсяг виробництва відрізнявся від планового рівня, відповідно й обсяги реалізації фактичні не відповідали запланованим (не можна реалізувати те, що не вироблено).

Крім того, на ринку змінювалися переваги споживачів, що впливало на рівень та структуру реалізованої продукції.

За результатами зазначеного фактичний обсяг реалізації порівняно з плановим рівнем за всіма групами продукції у 2007 році було недовиконано на 21%, у 2008 році недовиконано на 28%, у 2009 році недовиконано на 30%.

При цьому недосконалість планування з обсягів реалізації підтверджується неоднорідністю співвідношення зпланованого й фактичного рівнів реалізації за окремими групами виробів. Так у 2009 році план з реалізації було перевиконано на 95%, спідниць на 3%, брюк класичних на 74%, брюк капрі у 9,63 рази; недовиконано план з реалізації халатів на 29%, спецодягу на 89%.

За обсягами реалізації в одиницях виробів відстежується зменшення у 2008 році порівняно з 2007 роком, та незначне збільшення у 2009 році порівняно з 2008 роком, рівня 2007 року, однак, досягнуто не було (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Обсяг реалізації продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» 2007-2009 рр., од. виробів

Обсяги нереалізованої продукції на складах відображають обсяг продукції, що не знайшла свого споживача, тобто такої, що не є конкурентоздатною.

Рівень реалізуємості виробу вказує на можливість підвищення обсягів його виробництва й навпаки. Зазначене не стосується тільки спецодягу, що виробляється суворо у відповідності до обсягів замовлень за угодами.

Дані щодо співвідношення обсягів фактичного виробництва та фактичної реалізації наведено у табл. 3.4.

Таблиця 3.3. Співвідношення обсягів виробництва та реалізації продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» 2007-2009 рр., од. виробів

Таким чином, за винятком спецодягу найбільш реалізуємими є халати (99%, 95% та 97% відповідно за роками) й брюки капрі (у 2007 році рівень реалізоємості складав 27%, у 2008 році 21%, а у 2009 році вже 88%). Загальний рівень залишків готової продукції на складах є досить високим - 21% у 2007 році, 24% у 2008 році, 23% у 2009 році (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Співвідношення обсягів виробництва та реалізації продукції ЗАТ Виробниче об'єднання «Астра» 2007-2009 рр., од. виробів, %

Пояснити зазначене можна високим попитом населення на халати, пошті з натуральних тканин, що відрізняються від імпортованих з переважним використанням синтетичних тканин. Стосовно брюк капрі - дизайнери підприємства змоделювали сучасні моделі й в умовах зростання модних тенденцій на зазначену модель брюк підприємство змогло винести на ринок конкурентоздатну продукцію.

Блузи, спідниці та брюки класичні на споживчому ринку представлені імпортованою продукцією, що більш оперативно реагує на зміни модних тенденцій як за моделями, так і за матеріалом тканин, з яких виробляються.

Враховуючи результати зазначеного аналізу на підприємстві слід скорегувати план з виробництва продукції, надавши перевагу споживчим перевагам; застосувати заходів з пошуку замовників на спецодяг.

3.2 Аналіз конкурентного середовища

За даними Держкомстату України реалізація продукції швейної промисловості складала (табл. 3.4):

Таблиця 3.4. Обсяг реалізації продукції швейної промисловості України 2007-2009 рр. тис. виробів

Таким чином, обсяг реалізації швейних виробів українськими виробниками у 2009 році зменшився порівняно з 2008 роком на 1012 тис. виробів.

Сезонність споживання не спостерігається.

За товарною структурою зовнішньої торговлі продукція швейної промисловості за експортно-імпортною структурою складає (табл. 3.5):

Таблиця 3.5. Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2009 р

Отже, зовнішньоторгівельне сальдо за швейними виробами є негативним - українці купують більше імпортованої продукції, ніж її експортується. При цьому зовнішньоторгівельний оборот у 2009 році був меншим, ніж у 2008 році: імпорт зменшився на 13772 тис. долл. США, експорт зменшився на 13596 тис. долл. США.

Тож ємкість національного ринку має потенціал. Запровадивши заходи з підвищення конкурентоспроможності продукції, підприємство має можливість збільшити обсяги реалізації, що можливе й враховуючи неповне використання виробничих потужностей (тобто мається виробнича можливість).

Конкурентне положення фірми можна змалювати, застосувавши бальний метод оцінки. Загальне правило: компанія повинна нагромаджувати свої конкурентні сильні сторони і захищати свої конкурентні слабкості. Вона повинна будувати стратегію на своїх сильних сторонах і реалізовувати заходи із стабілізації ситуації із слабкостями.

У той же самий час рейтинг сильних сторін суперників показує, звідки можна чекати їх атак і, навпаки, де вони слабкіші.

Якщо компанія має важливі конкурентні сильні сторони там, де суперники відносно слабкі, то можна застосувати дії з експлуатації цієї обставини.

При цьому здійснюється зважування оцінок чинників для фірми і її суперників (табл. 3.6-3.7).

Швейна промисловість зорієнтована переважно на споживача продукції, тому підприємства цієї галузі розміщені у великих населених пунктах. Перелік підприємств-конкурентів наведено у табл. 3.6.

Таблиця 3.6. Підприємства-виробники швейної продукції, 2009 р. тис. виробів

Подобные документы

• Управління якістю й конкурентоспроможністю продукції підприємства

  Поняття якості та конкурентоспроможності продукції. Аналіз основних показників діяльності підприємства "ВКФ С-КОРТ". Оцінка цінових та нецінових параметрів конкурентоспроможності продукції фірми. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції компанії.
  
  курсовая работа [294,0 K], добавлен 13.04.2014
  

• Дослідження конкурентного середовища підприємства

  Теоретичний аналіз конкурентоспроможності підприємства. Організаційно-економічна характеристика туристичної фірми ЗАТ "Донецьк Тур". Модель оцінки конкурентного середовища методом факторного аналізу. Питання охорони праці, небезпечні виробничі чинники.
  
  дипломная работа [874,1 K], добавлен 20.11.2013
  

• Аналіз конкурентоспроможності підприємства та розробка механізмів її підтримки на прикладі ПО "Сумський виробничий комбінат"

  Функції економічного аналізу: аналіз поточних і перспективних планів, оцінка діяльності підприємства щодо виконання планів. Сутність конкурентоспроможності ПО "Сумський виробничий комбінат", формування прибутку. Аналіз фірмових магазинів підприємства.
  
  дипломная работа [397,1 K], добавлен 27.04.2012
  

• Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ВАТ "Кондитерська фабрика"

  Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу. Аналіз рентабельності продукції підприємства. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів ВАТ "Кондитерська фабрика". Резерви збільшення прибутку підприємства.
  
  курсовая работа [72,6 K], добавлен 09.02.2012
  

• Аналіз ліквідності підприємства

  Основи аналізу ліквідності підприємства. Сутність та завдання аналізу ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності підприємства. Аналіз ефективності використання основного та оборотного капіталу підприємства. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
  
  курсовая работа [123,3 K], добавлен 07.07.2008
  

• Система показників оцінки конкурентного середовища підприємства

  Конкурентне середовище підприємства, його економічна сутність, особливості. Ринкові фактори формування конкурентного середовища підприємства. Аналіз господарської діяльності та економічна оцінка конкурентного середовища ТОВ "Турбівська цукрова компанія".
  
  дипломная работа [288,2 K], добавлен 09.08.2012
  

• Підвищення конкурентоспроможності підприємства ТОВ "Атлант-М Лепсе"

  Розкриття економічної суті конкурентоспроможності підприємства. Аналіз діяльності підприємства ТОВ "Атлант-М Лепсе", оцінка конкурентоспроможності його продукції. Розробка заходів щодо створення конкурентних переваг організації, оцінка їх ефективності.
  
  курсовая работа [163,4 K], добавлен 29.04.2015
  

• Економічний аналіз на основі звітності підприємства

  Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства, показники конкурентоспроможності та рентабельності. Аналіз оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості, наявність, склад і структура запасів. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
  
  курсовая работа [103,0 K], добавлен 18.11.2010
  

• Аналіз ділової активності і ефективності діяльності підприємства

  Сутність, методика аналізу ділової активності і ефективності діяльності підприємства. Характеристика, аналіз виробничо-фінансових показників роботи ВАТ "УДП", показників ділової активності та рентабельності. Резерви поліпшення ділової активності.
  
  курсовая работа [307,8 K], добавлен 06.11.2010
  

• Аналіз фінансово-майнового стану підприємства на прикладі ЗАТ "Одесавинпром"

  Об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами, через оцінку показників у динаміці. Дослідження конкурентоспроможності підприємства, кон’юнктури ринку. Пошук резервів підвищення ефективності виробництва.
  
  контрольная работа [45,6 K], добавлен 29.07.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам