Економічне обгрунтування заходів щодо поліпшення

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на наступних принципах:

Оцінка ефективності використання інвестуємого капіталу провадиться шляхом зіставлення грошового потоку (cash flow), що формується в процесі реалізації інвестиційного проекту й вихідної інвестиції. Проект вважається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, що надали капітал.

Інвестуємий капітал, так само як і грошові потоки, які генеруються цим капіталом, приводяться до теперішнього часу або до певного розрахункового року (який, як правило, передує початку реалізації проекту).

Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків провадиться по різних ставках дисконту, які визначаються залежно від особливостей інвестиційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховуються структура інвестицій і вартість окремих складових капіталу.

Суть всіх методів оцінки базується на наступній простій схемі: вихідні інвестиції при реалізації якого-небудь проекту генерують грошовий потік CF₁, CF₂,..., CF_n, інвестиції вважаються ефективними, якщо цей потік достатній для:

повернення вихідної суми капітальних вкладень і

забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал.

Найпоширеніші наступні показники ефективності капітальних вкладень:

дисконтирований строк окупності (DPB).

чисте сучасне значення інвестиційного проекту (NPV), внутрішня норма прибутковості (прибутковості, рентабельності) (IRR), Дані показники, так само як і відповідні їм методи, використовуються у двох варіантах:

для визначення ефективності незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок про прийняття проект або його відхилення, для визначення ефективності взаємовиключних проектів (порівняльна ефективність), коли робиться висновок про те, який проект прийняти з декількох альтернативних.

На закінчення розгляду загальних положень технології оцінки ефективності відзначимо два основних допущення, які приймаються при розрахунку показників ефективності, і якою мірою вони відповідають реальній практиці.

Потоки коштів ставляться на кінець розрахункового періоду часу. Насправді вони можуть з'являтися в будь-який момент протягом розглянутого року. У рамках розглянутих нижче інвестиційних технологій ми умовно приводимо всі грошові доходи підприємства до кінця відповідного року.

Грошові потоки, які генеруються інвестиціями негайно інвестуються в який-небудь інший проект, щоб забезпечити додатковий дохід на ці інвестиції. При цьому передбачається, що показник віддачі другого проекту буде, принаймні, таким же, як показник дисконтирування аналізованого проекту.

Використовувані допущення, зрозуміло, не повністю відповідають реальному положенню справ, однак, з огляду на більшу тривалість проектів у цілому, не приводять до серйозних помилок в оцінці ефективності.

Оскільки остаточна ефективність інвестиційного проекту оцінюється шляхом порівняння грошових потоків (а не прибутку) з вихідним обсягом інвестицій, отримані значення показника чистого прибутку до амортизації, відсотків і податку на прибуток необхідно перерахувати у величину грошового потоку. Це може бути зроблене за допомогою двох розрахункових схем, залежно від способу оцінки розрахункового показника дисконту:

традиційна схема й схема власного капіталу.

Традиційна схема розрахунку показників ефективності має наступні особливості:

як показник дисконту при оцінці NPV проекту використовується зважена середня вартість капіталу (WACC) проекту, у процесі ухвалення рішення на основі IRR-Методу значення внутрішньої норми прибутковості проекту рівняється з WACC, при прогнозі грошових потоків не враховуються процентні платежі й погашення основної частини кредитної інвестиції.

Відповідно до третьої особливості прогноз грошових потоків провадиться відповідно до схеми, представленої в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Прогноз грошових потоків за традиційною схемою

Прокоментуємо деякі положення даної розрахункової схеми.

Амортизація додається до чистого прибутку, тому що не є грошовим видом витрат і включається у валові витрати для цілей установлення податку на прибуток.

Під “вивільненням робочого капіталу” розуміється обсяг інвестицій в оборотні кошти підприємства, пов'язані зі збільшенням дебіторської заборгованості й товарно-матеріальних запасів, які до кінця проекту ліквідуються, що приводить до додаткового позитивного грошового потоку. Зрозуміло, що цей грошовий потік з'являється тільки в останній рік таблиці.

Залишкова вартість устаткування також кваліфікується як позитивний грошовий потік в останній рік проекту, тому що допускається, що устаткування буде продано по залишковій вартості або буде використано для цілей іншого проекту.

Додаткові грошові потоки у зв'язку зі зміною робочого капіталу з'являються в тому випадку, коли основні статті оборотних коштів підприємства (дебіторська заборгованість і товарно-матеріальні запаси) і короткострокових зобов'язань (кредиторська заборгованість) змінюються в процесі реалізації проекту.

При розрахунку грошового потоку не були враховані процентні платежі й погашення основної частини боргу тому, що дисконтирування грошових потоків провадиться відповідно до показника дисконту, рівного зваженій ставці середньої вартості капіталу (у яку в якості однієї з компонентів входить вартість боргу).

При цьому всі дисконтирувані грошові потоки при визначенні показника NPV рівняються із загальною сумою інвестицій (у яку в якості однієї з компонентів входить кредитна частка сукупності фінансових ресурсів, притягнутих для проекту).

Процес дисконтирування й наступне порівняння з вихідною інвестицією при оцінці показника NPV відповідає вирахуванню із грошових потоків доходу інвесторів (прямому й кредитних) і зіставленню сучасних значень грошових потоків з вихідним обсягом інвестицій (прямих і кредитних).

Розрахункова схема для оцінки ефективності інвестицій здобуває закінчений вид. За допомогою таблиці 3.1 провадимо прогноз грошових потоків. Виходячи зі структури фінансування інвестицій і вартості окремих компонентів (при заданій ставці податку на прибуток) оцінюємо зважену середню вартість капіталу WACC.

Провадимо розрахунок показника NPV по наступній формулі:

, (3.1)

де INV - сумарний обсяг інвестицій, r = WACC, а грошові потоки CF₁, CF₂,..., CF_n утримуються в останньому рядку таблиці 3.1

Якщо використовується IRR-Метод, то значення показника IRR визначається за допомогою рішення рівняння

. (3.2)

Отримане значення внутрішньої норми прибутковості потім рівняється зі зваженою середньою вартістю капіталу, і проект приймається з погляду фінансової ефективності, якщо IRR > WACC.

Відповідно до схеми власного капіталу розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту провадиться при наступних допущеннях:

як показник дисконту при оцінці NPV проекту використовується вартість власного капіталу проекту, причому як розрахунковий обсяг інвестицій приймаються тільки власні інвестиції, у процесі ухвалення рішення на основі IRR-Методу значення внутрішньої норми прибутковості проекту рівняється з вартістю власного капіталу, при прогнозі грошових потоків ураховуються процентні платежі й погашення основної частини кредитної інвестиції.

Прогноз грошових потоків провадиться відповідно до схеми, представленої в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Прогноз грошових потоків за схемою власного капіталу

Дана таблиця відрізняється від попередньою наявністю двох додаткових рядків: процентні платежі до податків і погашення основної частини боргу після податків.

Розрахунок показників ефективності провадиться за допомогою наступної процедури.

За допомогою таблиць 3.2 провадимо прогноз грошових потоків.

Оцінюємо вартість власного капіталу компанії r.

Провадимо розрахунок показника NPV по наступній формулі:

, (3.3)

де INV_Е - обсяг власних інвестицій, r = r, а грошові потоки CF₁, CF₂,..., CF_n утримуються в останньому рядку таблиці 3.2

Якщо використовується IRR-Метод, то значення показника IRR визначається за допомогою рішення рівняння . (3.4)

Отримане значення внутрішньої норми прибутковості потім рівняється з вартістю власного капіталу, і проект приймається, якщо IRR > r.

По суті, у відповідності із другою схемою оцінюється ефективність застосування власного капіталу підприємства. Всі кредитні елементи інвестиційної схеми “вилучаються” з розрахунку.

Обидва методи однаково добре "працюють". Проте, другий підхід, що припускає оцінку ефективності застосування власного капіталу, є більше наочним для кредитного інвестора й більше гнучким.

Справді, кредитний інвестор у процесі аналізу проекту може спостерігати у вигляді чисельних значень процентні платежі й погашення основної частини боргу в розрахунковій схемі прогнозу грошових потоків. Результуючий грошовий потік він розцінює як елемент гарантії платоспроможності підприємства. Справді, якщо підприємство не могтиме реалізувати всі свої плани відносно обсягів реалізації й валових витрат, те це може знизити результуючі грошові потоки. Але наявність більших позитивних чистих грошових потоків підвищує впевненість кредитора в тім, що він поверне свої гроші й одержить відсотки, тому що має більше високий пріоритет.

Друга перевага схеми власного капіталу укладається в його більшій гнучкості. Якщо схема обслуговування боргу носить характер істотно неоднакових річних виплат, наприклад, кредитор може надати відстрочку від погашення основної частини боргу на два роки, то традиційна схема не “відчує" цієї особливості, тоді як у рамках схеми власного капіталу це адекватно відіб'ється на результатах оцінки ефективності проекту.

3.2 Методологія оцінки ефективності бізнес-плану розвитку виробництва підприємства

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр:

1) засновані на дисконтованих оцінках;

2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

Метод розрахунку чистого приведеного ефекту заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал.

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(3.5)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД (індекс доходності) розраховується по формулі [49]:

(3.6)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(3.7)

Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції - під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю: IRR = r, при якому NPV = f (r) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF₀, то IRR знаходиться з рівняння [49]:

(3.8)

За допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r₁<r₂ таким чином, щоб в інтервалі (r₁, r₂) функція NPV=f (r) змінювала своє значення з “+” на “-” чи з “-” на “+". Далі застосовують формулу

(3.9)

де r_{1 -} значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f (r₁) >0 (f (r₁) <0)); r₂ - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f (r₂) <0 (f (r₂) >0)).

Метод визначення строку окупності інвестицій є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [53]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозові-них доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:

, при якому (3.10)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (3.10) модифікується для розрахунків як:

(3.11)

При враховуванні часового аспекту в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (3.12)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP = ДСО [39].

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО (DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(3.13)

Якщо показник дисконтованого строку окупності інвестиції ДСО (DPP) перевищує номінальний строк проекту, а показник СО - прямого строку окупності інвестиції є меншим за номінальний строк проекту, інвестор вирішує допустимість перевищення строку і виносить рішення про прийняття чи неприйняття проекту.

Ще одним показником інвестиційного аналізу є - середньозважена вартість капіталу (WACC), яка характеризує середню норма витрат на залучення інвестованого капіталу, яку доводиться виплачувати за його використання.

Середньозважена вартість капіталу (Weighted Average Cost of Capital, WACC) - є показником, що характеризує вартість капіталу так само, як ставка банківського відсотка характеризує вартість залучення кредиту. Відмінність WACC від банківської ставки укладається в тім, що цей показник не має на увазі рівномірних виплат, замість цього потрібно, щоб сумарний наведений дохід інвестора був таким же, який забезпечила б рівномірна виплата відсотків по ставці, рівної WACC.

(3.14)

де STic - поточна ставка вартості експлуатуємої інвестиції в к - періоді;

Дисконтування майбутніх грошових потоків зі ставкою, рівної WACC, характеризує знецінювання майбутніх доходів з погляду конкретного інвестора й з урахуванням його вимог до прибутковості інвестованого капіталу.

4. Розрахунково-проектна частина

4.1 Характеристика проектного рішення

Маркетинговий аналіз сегментів ринку вологих серветок в Україні, проведений мною в дипломному дослідженні для ТОВ "Домосвіт" показав:

найбільш динамічно розвивається в Україні ринок обслуговування та ремонту автомобілів;

масове запровадження фірмових СТО автомобілів імпортного виробництва значно змінило технології виробництва та технічного обслуговування, визвавши попит на технічні вологі "автосерветки";

сегмент вологих серветок для використанні в обслуговуванні автомобілів в Україні практично на 96% заповнений імпортними серверками фірми WYPALL.

Універсальні серветки WYPALL L представлені в Україні асортиментом універсальних виробів з дорогого матеріалу AIRFLEX (воздушне розпушення гігроскопічних матеріалів для серветок американської технології) для однократного видалення забруднень і пролитих рідин. Запатентована технологія виробництва матеріалу AIRFLEX характеризується високою вбираючою здатністю та спричиняє унікальність вологої серветки в порівнянні зі звичайною паперовою серветкою.

Універсальні серветки WYPALL X - це асортиментна група серветок загального призначення для багаторазового використання, призначених для витирання й збирання. Кожна серветка WYPALL X характеризується високою швидкістю усмоктування завдяки унікальним властивостям нетканого матеріалу HYDROKNIT.

Вологі серветки для рук WYPALL - ідеально підходять для використання в машинобудуванні, на виробництві, а також у сфері технічного обслуговування. Вологі серветки WYPALL - нова формула, що не містить d-limonene, з поліпшеним зволожуючим комплексом для ефективного видалення забруднень.

Диспенсерна упаковка серветок дозволяє організувати контрольований економічний видаток - кожна серветка подається окремо.

Проведений аналіз показав, що в серветках WYPALL використовується дорогий й мало розповсюджений в Європі та СНД нетканий матеріал, що володіє підвищеною м'якістю - айрлейд. За даною технологією волокна формуються в полотно під дією повітряних струменів. Використовуються волокна з різною температурою плавлення, а також бікомпонентні волокна на основі віскози, поліпропілену й т.д. При проходженні нагрітого повітря через матеріал, більш легкоплавка оболонка волокон розплавляється й склеює волокна з більше високою температурою плавлення.

Бізнес-ідея пропонуємого рішення в дипломному проекті полягає у випуску в ТОВ "Домосвіт" аналогів вологих "автосерветок", але при заміщенні айрлейда більш дешевим матеріалом - спанлейсом.

Спанлейс - це технологія гідроструминного скріплення, офіційно представлена фірмою Дюпон в 1973 році матеріалом Sontara^® (усього з 1963 по 1973 р. ця компанія одержала 5 патентів за неткане полотно спанлейс). В 1990-х роки ця технологія була значно удосконалена, стала більше продуктивною й доступною для багатьох текстильних підприємств.

Європейський ринок нетканих матеріалів спанлейс росте величезними темпами. В 2007 році його приріст перевищив 35% на фоні того, що ринок нетканих матеріалів виготовлених термоскріпленням і голко пробиванням, зменшився у середньому на 5 і 8,6%, відповідно. Обсяг ринку спанлейс-матеріалів по даним EDANA, тільки в Європі, в 2007 склав 133,8 тис. тонн.

Спанлейс (Spunlace), - це нетканий матеріал, принцип скріплення якого, лежить у переплетенні волокон полотна водяними струменями високого тиску. Основою матеріалу служить полотно, сформоване зі штапельного волокна, хоча останнім часом почали з'являтися матеріали, виготовлені й фільєрним способом.

Вихідною сировиною для виготовлення цих матеріалів є віскозні, поліефірні, поліпропіленові волокна й целюлоза, які доступні в Україні. До переваг нетканих матеріалів, вироблених за цією технологією, можна віднести високу адсорбційну здатність і високі показники тактильної комфортності для людини, близькі по ефекту до натуральної бавовни.

Основним ноу-хоу в даній технології є пристрій для скріплення волокон у полотні. У цей час у світі встановлено близько 200 ліній по виробництву нетканих матеріалів гідроструминним способом. Розроблено різні технології й пристрої для вироблення нетканих матеріалів цим способом.

Як транспортуючу основу використовують нейлонову тканину (6200 отворів на 1 см2). Полотно, розміщене на тканині, надходить на перфорований барабан, що має 8 отворів на 1 см², і піддається впливу струменів рідини при тиску 0,6...1 МПа. Лінійна швидкість обертання барабана становить 15...30 м/хв. Скріплене у такий спосіб полотно просочують акриловими сполучниками й сушать.

Відомий спосіб переплутування волокон у полотні противонаправленими струменями. Полотно, затиснуте між двома сітками, проходить через струминний пристрій, усередині якого є камера для подачі води під тиском. Через поздовжні канавки вода подається до сопел, а через сопла - на полотно. При проходженні полотна через струминний пристрій у полотні утворяються паралельні ряди скручених пряжеподібних елементів, які одночасно зв'язуються між собою. Така структура створюється завдяки періодичній зміні напряму руху струменя з поздовжнього на поперечний стосовно вектора руху полотна через струминний пристрій.

На території СНД в Росії вже розпочато виробництво спанлейса. Так, у 2007 році компанія Авангард вже встановила на своїй виробничій площадці в м. Тосно, Ленінградська область, першу лінію по виробництву нетканого матеріалу типу спанлейс. Максимальна ширина рулону-1,05 м (рис.4.1). Було почате використання нетканого матеріалу у виробництві вологих серветок. Через якийсь час зроблений нетканий матеріал став частково реалізовуватися по запиту компаній, які використовують даний матеріал у своїй галузі.

Рисунок 4.1 - Виробництво спанлейса у Росії

У травні 2008 року компанія Авангард уклала контракт із французькою компанією Rieter Perfojet на поставку другої технологічної лінії по виробництву нетканого матеріалу типу спанлейс різної щільності з максимальною шириною рулону 2,6 м (рис.4.1). Таким чином, в березні-квітні 2009 року з лінії компанії Авангард зійшли перші рулони нетканого матеріалу, орієнтовані на їхню реалізацію по всій території Росії.

4.2 Інвестиційні потреби проекту