Розробка бізнес-плану інвестиційного проекту ПАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. РЕЗЮМЕ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

2. Аналіз інвестиційної привабливості виду економічної діяльності

2.1 Рівень прибутковості виду економічної діяльності

2.2 Рівень перспективності розвитку виду економічної діяльності

2.3 Рівень інституційних ризиків, характерних для обраного виду економічної діяльності

3. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН

3.1 Програма виробництва та реалізації продукції, прийнята технологія виробництва

3.2 Вимоги до організації виробництва

4. ПЛАН МАРКЕТИНГУ

4.1 Обґрунтування планового обсягу продажу продукції

4.2 Засоби просування продукції та стимулювання збуту

4.3 Оцінка ринку збуту продукції

5. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ПРОЕКТУ

5.1 Обґрунтування обсягів фінансування

5.2 Визначення умов фінансування

5.3 Фінансові результати реалізації проекту

5.4 Оцінка ефективності інвестиційного проекту

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

ВСТУП

У широкому аспекті інвестиції - один із вагомих факторів економічного розвитку кожної країни. Перехід до ринкової моделі економічного зростання безпосередньо пов'язаний з формуванням нових інвестиційних проектів. Інвестування є формою фінансово-економічної діяльності, націленої на нарощування, примноження капіталу.

Отже, проект є організаційною формою реалізації процесу інвестування. Це поняття поєднує як стратегічне планування інвестиційної діяльності, так і практичну реалізацію щоденного оперативного керування нею. Інвестиційна діяльність не тільки обумовлює конкурентоспроможність підприємств у ринковому середовищі, але й сприяє успішній реалізації різних видів програм розвитку. Для ефективного вирішення проблем залучення та реалізації інвестицій потрібні надійні методи визначення економічної ефективності інвестиційних проектів.

Мета даної курсової роботи полягає в написанні бізнес-плану інвестиційного проекту на базі металургійного заводу Дніпропетровської області ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського». Згідно визначення, бізнес-план (англ. вusiness plan) - це техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємств в ринкових умовах, програма його діяльності; він характеризує модель підприємства в майбутньому. Він складається для діючого підприємства, нового виду діяльності або продукції, для нового підприємства. Він потрібен керівникові фірми, акціонерам, інвесторам.

Метою бізнес-планування є визначення рівня життєспроможності та стійкості підприємства, виявлення сильних та слабких сторін фірми, конкретизація стратегії розвитку через систему кількісних і якісних показників, забезпечення підтримки інвесторів та акціонерів, зниження ризиків підприємницької діяльності.

1. РЕЗЮМЕ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Даний інвестиційний проект реалізується на базі металургійного підприємства Дніпропетровської області ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського». Підприємство є одним з найбільших у даній галузі, виробляє продукцію як для задоволення внутрішнього попиту, так і на експорт. Комбiнат спецiалiзується на виробництвi крупносортного i середньосортного фасонного i сортового прокату загального i спецiального призначення, виробництвi трубної заготовки. Є єдиним в Українi по виробництву коритоподiбних шпунтових паль типу Ларсен, є єдиним у свiтi виробником катаної вiсьової профiльної заготовки для залiзничного транспорту, яка пiсля вiдповiдної обробки реалiзується переважно на Пiвнiчно-Американському ринку.

За останні роки тенденції щодо подорожчання сировини та метеріалів для виробництва продукції, а також нестача фінансування призвели до збитковості підприємства - ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» є нерентабельним, ефективність господарської діяльності падає, рівень собівартості перевищує суму чистого доходу від реалізації продукції.

У відповідності до Державної програми розвитку металургійного комплексу до 2020 р., металургійна галузь є однією з пріоритетних галузей розвитку України. Отже, відновлення ефективної діяльності ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» є стратегічно важливим завданням для економіки України. З цієї позиції можливе фінансування інвестиційного проекту заводу за рахунок деравних коштів, цільового фінансування.

Суть інвестиційного проекту полягає у переході технології виробництва ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» із застарілих методів виробництва сталі - доменого та агломераційного - на сучасне аглодомене виробництво. Перехід на нову технологію виробництва не призведе до зміни обсягів виробництва металопродукції, хоча виробнича потужність нового устаткування є більшою. Однак обсяги виробництва на ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» регулюються обсягом попиту на продукцію на ринку, а на даний час позитивних тенденцій щодо зростання попиту не прогнозується. Однак після переходу на нове устаткування буде отримана економія на витратах на суму 2221505 тис.грн. на рік через економію на сировині, матеріалах, паливі та електроенергії.

Перехід на нову технологію виробництва потребує придбання та встановлення нового обладнання - «ківш-печі» від виробника ПАТ «Акос-125». Дана установка має високі показники продуктивності при найменших витратах матеріалів та електроенергії. При цьому вартість придбання даної установки також найменша серед аналогів та становить 4505820 тис.грн.

Перехід на нове обладнання не потребує додаткових витрат окрім інвестиційних. На виробництві у новому аглодоменому цеху будуть зайняті працівники, що раніше працювали у агломераційному та доменному цехах.

За умови державного фінансування, інвестиційний капітал у сумі 546160 тис.долл. США (4505820 тис.грн. за поточним курсом) надається ПАТ «Дніпровський Метзавод» безкоштовно за умови повернення інвестованих коштів протягом 10 років.

Впровадження даного інноваційного проекту принесе ПАТ «Дніпровський Метзавод» 2221505 тис.грн. додаткового чистого прибутку. Сума кумулятивного дисконтованого грошового потоку за перші 10 років становить 8574134 тис.грн. З якого сума дисконтованого грошового притоку складає 13079954 тис.грн.

Основні показники інвестиційної привабливості проекту представлено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Показники інвестиційної привабливості проекту ПАТ «Дніпровський Метзавод»

Показники	Значення показника
Вартість інвестицій, тис.грн.	-4505820
Коефіцієнт дисконтування, %	8,0
Чиста приведена вартість за 10 років, тис.грн.	8574134,0
Індекс рентабельності, частка одиниці	2,9
Термін окупності, років	3,5 роки

За даним інвестиційним проектом вартість інвестицій становить 4505820 тис.грн., чиста приведена вартість за проектом дорівнює 8574134 тис.грн. за перші 10 років його реалізації, що є показником високого рівню ефективності. Індекс рентабельності інвестицій становить 2,9, а термін окупності проекту складає менше терміну його реалізації.

Реалізація даного проекту дозволить підприємству збільшити суму чистого прибутку на 1799419 тис.грн. за рік. Сума планового річного чистого прибутку підприємства після реалізації інвестиційного проекту становитиме 9370 тис.грн. у порівнянні зі збитком 2012 р. у сумі 1790049 тис.грн. Таким чином, можна зробити висновок про обґрунтованість реалізації даного інвестиційного проекту на ПАТ «Дніпровський Метзавод» та його ефективність.

2. Аналіз інвестиційної привабливості виду економічної діяльності

2.1 Рівень прибутковості виду економічної діяльності

Базою впровадження інвестиційного проекту є металургійне підприємство Дніпропетровської області ПАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» (далі - ПАТ «Дніпровський Меткомбінат»).

ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» - одне з найбiльших пiдприємств гiрничо-металургiйного комплексу України, входить у шiстку найкрупнiших металургiйних комбiнатiв країни за обсягами виробництва та реалiзацiї металопродукцiї. Комбiнат має виробничi потужностi по випуску: 5,6 млн. т агломерату, 4,1 млн. т чавуну, 3,5 млн. т конвертерної сталi, 0,7 млн. т блюмової та 2,7 млн. т сортової безперервнолитої заготовки, 2,86 млн. т товарного прокату.

ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» - пiдприємство з повним металургiйним циклом, має у своєму складi агломерацiйне, доменне, сталеплавильне та прокатне виробництва з комплексом ремонтно-механiчних, енергетичних, транспортних та допомiжних пiдроздiлiв.

У складi комбiнату наступнi основнi цехи: агломерацiйний, доменний, конвертерний i три прокатних цехи - новопрокатний, сортопрокатний, вiсепрокатний [1].

Головною стратегiчною цiллю підприємства є перетворення комбiнату на високопродуктивне, ефективно функцiонуюче з динамiчним розвитком пiдприємство, що входить до складу лiдерiв гiрничо-металургiйного комплексу України. Для досягнення поставленої цiлi на комбiнатi визначенi основнi напрямки виробничо-технiчної, господарської (фiнансово-економiчної) та соцiальної дiяльностi на найближчий перiод та стратегiчнi напрямки розвитку комбiнату в цiлому на бiльш вiддалену перспективу. У стратегiчних планах розвитку комбiнату технiчний розвиток виробництва визначено пріоритетним [1].

Дані для визначення прибутковості діяльності ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» представлено в додатку А. Значення показників прибутковості діяльності підприємства за 2010-2012 рр. наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Показники прибутковості діяльності ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» за 2010-2012 рр.

Показники прибутковості	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Рентабельність основних засобів, %	-62,7	-72,3	-92,2
Рентабельність необоротних активів, %	-32,4	-35,9	-52,3
Рентабельність оборотних коштів, %	-38,5	-34,9	-11,7
Рентабельність матеріальних витрат, %	-13,2	-11,8	-11,5
Рентабельність трудових витрат, %	-192,2	-207,2	-271,6
Рентабельність власного капіталу, %	-42,3	-107,4	260,8
Рентабельність позикового капіталу, %	-30,0	-21,2	-9,2
Рентабельність підприємства, %	-17,5	-17,7	-9,5
Рентабельність діяльності, %	-11,3	-11,4	-11,5
Рентабельність продукції, %	-99,9	-96,9	-95,8

Визначені показники рентабельності показують, що діяльність ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» протягом 2010-2012 років була нерентабельною та збитковою. Це пов'язано з тим, що собівартість виробненої продукції комбінату перевищує суму отриманого від її продажу чистого доходу. Отже, для відновлення прибутковості діяльності підприємства, його рентабельності необхідно впроваджувати заходи, що будуть спрямовані на впровадження інноваційних методів у виробництво основних видів продукції ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» та які сприятимуть скороченню витрат на виробництво продукції.

2.2 Рівень перспективності розвитку виду економічної діяльності

Металургійний комплекс є базовою галуззю економіки України, оскільки забезпечує понад 25% промислового виробництва і 34% загального експорту товарів. Стимулювання модернізаційних зрушень у металургійній промисловості сприятиме її розвитку на інтенсивній основі, досягненню позитивного ефекту у будівництві, машинобудуванні, розбудові дорожньо-транспортного комплексу, створенню нових робочих місць і формуванню передумов для стійкого економічного зростання.

Після падіння обсягів виробництва у металургійній галузі у 2008-2009 рр. на 12,3% і 26,7%, відповідно посткризовий період характеризувався відновленням зростання на рівні 12,2% у 2010 р. і 8,9% у 2011 р. Проте за підсумками 2011 р. докризових показників виробництва за усіма основними видам металопродукції ще не досягнуто (табл. 2.2). У 2012 р. обсяг виплавки сталі з напівфабрикатами становив 81,2% від рівня 2007 р., чавуну - 81,2%, прокату - 79,6%, труб - 78,6%, феросплавів - 60% [4].

Таблиця 2.2 - Обсяги виробництва основних видів металопродукції, млн..т.

Найменування продукції	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Сталь з напівфабрикатами	43,7	38,2	30,3	33,3	34,5	35,5
Чавун	35,6	31,0	25,7	27,4	27,9	28,9
Прокат готовий чорних металів	24,5	20,5	16,1	17,6	18,3	19,5
Труби та профілі пустотілі	2,8	2,5	1,7	1,9	2,0	2,2
Феросплави	2,0	1,7	1,2	1,7	1,5	1,2

Аналіз показників зовнішньої торгівлі України продукцією металургійної промисловості у 2005-2012 рр. свідчить, що позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продукцією металургійної галузі зросло у 1,5 разу (з 11,2 млрд дол. США у 2005 р. до 17,3 млрд дол. США у 2012 р.), що зумовлено, в основному, сприятливою зовнішньою кон'юнктурою. Поряд з позитивним фактом нарощування експорту металопродукції, його товарна структура залишається здебільшого сировинною. Значну частку (до 40 %) українського експорту металів у 2012 р. складали: чавун переробний у чушках, зливки, напівфабрикати з нелегованої сталі, феросплави, відходи та брухт чорних металів. Надмірне нарощування експорту металопродукції сировинного спрямування стримує розвиток наукоємних технологій сталеплавильного виробництва, не стимулює відмову від застарілого мартенівського способу виробництва сталі.

В останні роки суттєво зросли обсяги внутрішнього споживання металопродукції: у 2010 р. - у півтора разу проти 2009 р., у 2011 р. - на 36 % (табл. 2.3). Це стало можливим завдяки позитивній динаміці виробництва у супутніх галузях економіки (будівництві та машинобудуванні) та збільшенню обсягів державних інвестицій в інфраструктурні проекти (у т. ч. при підготовці до чемпіонату з футболу Євро-2012), що розширило попит на продукцію металургії [4].

Таблиця 2.3 - Динаміка внутрішнього ринку металопродукції в Україні

Показник	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Обсяги реалізації вітчизняної металопродукції, млрд грн.	94,7	109,5	141,0	177,1	127,4	179,2	232,8
у т.ч. експорт, млрд грн.	68,3	77,8	99,3	139,5	95,0	131,9	170,1
Внутрішнє споживання
Загальний обсяг (власна продукція плюс імпорт), млрд грн. / % до попереднього року	35,0/ 119	42,9/ 122	58,2/ 136	62,5/ 107	46,4/ 74	69,5/ 150	94,3/ 136
вітчизняна продукція, млрд грн.	26,4	31,7	41,7	37,6	32,9	47,3	62,7
% вітчизняної продукції у загальному обсязі внутрішнього споживання	75,4	73,9	71,7	60,2	70,9	68,1	66,5
імпортована продукція, млрд грн.	8,6	11,2	16,5	24,9	13,5	22,2	31,6
% імпорту в загальному обсязі внутрішнього споживання	24,6	26,1	28,3	39,8	29,1	31,9	33,5

При цьому темпи зростання внутрішнього споживання вітчизняної металопродукції значно відстають від темпів надходження імпортованої продукції: за 2005-2011 р. обсяг продукції вітчизняного виробництва збільшився в 2,4 разу, тоді як імпортована продукція зросла у 3,7 разу.

Гальмує внутрішнє споживання вітчизняної металургійної продукції і стимулює споживання імпортної продукції, перевищення цін на металопродукцію на внутрішньому ринку над цінами експорту металу. Так, станом на червень 2012 р. середні ціни на внутрішньому ринку на холоднокатані та гарячекатані листи (рулони) були в 1,5 разу вищими за експортні світові ціни (Росія, Туреччина, FOB порти Чорного моря), а на найбільш популярні арматуру та катанку - в 1,3 разу.

економічний фінансування інвестиційний ринковий

Таблиця 2.4 - Товарна структура імпорту металургійної продукції України у 2011 р.

Товарні групи і назва товарів	млн дол. США	% у загальному обсязі імпорту продукції товарних груп 72,73
Усього (товарні групи 72,73), у т.ч.	3961,4	100
7202 Феросплави	602,9	15,2
7203 Продукти прямого відновлення залізної руди та інші губчасті залізні матеріали	133,6	3,4
7210 Стальний прокат плаский плакований з гальванічним або іншим покриттям	583,5	14,7
7218-7229 Продукція з корозійностійкої неіржавіючої та легованої сталі	601,7	15,2
7308 Металоконструкції та їх частини, зокрема для мостів, шлюзів, башт, покрівлі тощо	222,5	5,6
7310 Цистерни, барабани, інші ємності для будь-яких речовин	35,8	0,9
7320 Пружини та листи для них	56,3	1,4
7321, 7322 Печі опалювальні та радіатори з чорних металів	125,2	3,2
7325, 7326 Інші вироби з чорних металів	184,7	4,7
Інша металургійна продукція товарних груп 72,73	1415,2	35,7

Аналіз показників динаміки імпорту металургійної продукції в Україну (табл. 2.4) свідчить про залежність України від імпорту феросплавів та наукоємної продукції з високою доданою вартістю, такої як сталевий плаский прокат з покриттям, а також продукції з корозійностійкої неіржавіючої та легованої сталі. Про досягнення певних модернізаційних зрушень у металургійній галузі України свідчать результати виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 р. Одним із найвагоміших результатів є досягнення позитивних зрушень у реструктуризації сталеплавильного виробництва: за період з 2003 - 2011 рр. у загальному обсязі виробництва сталі частка виплавки киснево-конверторної сталі збільшилась з 49,8 % до 68,7 %, електросталі - з 2,8 % до 5,9 %, частка мартенівського виробництва скоротилась з 47,4 % до 25,4 %. Перспективи модернізації металургійної галузі України значною мірою пов'язані з впровадженням високотехнологічних виробництв, розвитком внутрішнього ринку металів та стимулюванням імпортозаміщення, зменшенням енергоємності виробництва [4].

2.3 Рівень інституційних ризиків, характерних для обраного виду економічної діяльності

Комбiнат спецiалiзується на виробництвi крупносортного i середньосортного фасонного i сортового прокату загального i спецiального призначення, виробництвi трубної заготовки дiаметром 120...300 мм для виготовлення труб нафтогазового сортаменту. Оснащений потужностями i спецiалiзованим устаткуванням для виробництва рейок для промислового транспорту i шахтних провiдникiв. Виробляє сталевi катанi кулi, у тому числi високої твердостi, дiаметром 40-60 мм для рудо-розмольних млинiв. Є єдиним в Українi по виробництву коритоподiбних шпунтових паль типу Ларсен, що застосовуються у будiвництвi i гiдротехнiчних спорудженнях, контактних рейок для метрополiтену, штаби для електролiзерiв, що застосовуються на алюмiнiєвих заводах. Є єдиним у свiтi виробником катаної вiсьової профiльної заготовки для залiзничного транспорту, яка пiсля вiдповiдної обробки реалiзується переважно на Пiвнiчно-Американському ринку. Основнi конкуренти в галузi: ПАТ «Арселор Мiттал» Кривий Рiг; ПАТ «Алчевський металургiйний комбінат»; ПАТ «Єнакiївський металургiйний завод»; ПАТ «Макiївський металургiйний комбінат»; ПАТ «Металургiйний комбiнат Азовсталь»; ПАТ «Марiупольський металургiйний комбiнат iм. Iллiча»; ПАТ «Днiпропетровський металургiйний завод iм. Петровського».

Основними причинами зниження обсягiв виробництва по вiдношенню до запланованих показникiв у 2012 р. була нестача фiнансування, а звiдти: недостатня та неритмiчна поставка сировини i палива, змiнення структури сировини, нестабiльна робота конвертерного цеху у 1-му пiврiччi 2012 р. За рахунок змiни цiн на покупну сировину, матерiали i їхнє транспортування, енергоресурси вiдбулося найбiльше збiльшення витрат [1].

Отже, основними ризиками, що впливають на діяльність підприємства є ризики зростання цін на сировину та матеріали, а також ризики недостатності фінансування. Так як ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» протягом останніх років був неприбутковим та отримував збитки, обсяг вільних коштів підприємства є незначним, а отже підприємство для подальшого розвитку та відновлення діяльності потребує зовнішнього фінансування. Також, через те, що на сьогодняшній день собівартість реалізованої продукції комбінату перевищує суму отриманого доходу, можна зробити висновок, що підприємство є дуже чутливим до зміни ці на сировину та матеріали. Зменшенню ризикiв i захисту дiяльностi з виробництва своєї продукцiї сприяє робота з постiйними партнерами, якi зарекомендували себе з найкращої сторони за перiод багаторiчної спiвпрацi.

3. ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН

3.1 Програма виробництва та реалізації продукції, прийнята технологія виробництва

Для впровадження у життя стратегічного плану щодо відновлення прибуткової діяльності ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» було проведено наукове дослідження, в результаті якого встановлено, що технологія виробництва, що застосовується на даний час на ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» є застарілою та неефективною. Для відновлення ефективності виробництва продукції необхідно запустити виробництво нового аглодоменого цеху на базі цехів агломераційного та доменного. У аглодоменому цеху планується встановлення нового виробничого устаткування - аглодоменної «ківш-печі», замість обладнання агломераційного та доменного цехів.

У відповідності до проекту технічного переоснащення плануються наступні заходи з покращення процесу виробництва сталі:

- покращення якості доменного коксу;

- підвищення рівня заліза у залізовмісній сировині;

- зменшення вмісту сірки та кремнію;

- скорочення періодів холостого ходу та простоїв;

- поліпшення якості агломерату;

- збагачення доменного дуття киснем тощо.

Для переходу на новий аглодоменний тип виробництва необхідно встановити нове виробниче обладнання - аглодомену «ківш-піч».

На практиці процес „ківш-піч” („ladle-furnace” - ківш-піч, пер. з англ.) включає в себе наступні технологічні операції: оброблення металу при зниженому тиску (вакуумування), продувка металу інертним газом, перемішування крапель металу зі шлаком, продувка металу порошкоподібними матеріалами, магнітогідродинамічне інжекційне оброблення сталі рідким алюмінієм, нагрівання сталі у ковші, прискорена або спрямована кристалізація металу. У цьому плані, агрегати, що використовуються для позапічної обробки сталі, умовно можна поділити на декілька груп: без додаткового підігріву або подачі тепла у процесі обробки (установки для обробки вакуумом, для введення в метал порошкоподібних реагентів, установки типу накритого кришкою ковша при продувці металу інертним газом); підведення тепла здійснюється у результаті окиснення заліза і домішок при продувці киснем (конвертори типу AOD, VODC, RH-OB, RHO та інші); з електричним підігрівом. У світі ряд промислових машинобудівних компаній займається випуском установок типу „ківш-піч”, які мають свої особливості та відмінності у конструктивному та технологічному плані. Використання їх на практиці виправдалось досить високими техніко-економічними показниками. Головне, щоб цей агрегат відповідав заданим необхідним вимогам конкретного металургійного заводу і забезпечував виконання поставлених задач до якості продукції.

3.2 Вимоги до організації виробництва

У процесі агломерування досягається спікання дрібної плавкої руди, зокрема залізної, у компактні шматки шляхом її нагрівання майже до точки плавлення (розм'якшення). Поява ознак плавлення на границях зерен сприяє спіканню матеріалу. До початку процесу агломерування різноманітні вихідні матеріали змішуються і гранулюються. Залізні руди агломерують на агломашинах конвеєрного типу, в яких конвеєр складається з великої кількості візків, що з'єднані між собою в неперервну стрічку. Дрібна руда, що потребує агломерування, зволожується і подається до рухомої сітки разом з коксовим шлаком і добавками на зразок вапняку, негашеного вапна, олівіну або доломіту. Горілки, розташовані над жаротривкою сітчастою стрічкою, розжарюють матеріал до необхідної температури (1100-1200 °C), внаслідок чого загоряється паливо, що входить до складу шихти. Вуглець згоряє завдяки надходженню повітря, що подається через сітку до шихти; за рахунок цього передня границя полум'я проникає крізь шар шихти. Процес агломерування закінчений, коли передня границя полум'я наскрізь перетнула товщу шихти, і згоріло усе паливо [3, с. 7].

Машини для агломерування заліза використовується у процесі виробництва чавуну. Агломерування є підготовчим етапом виробництва чавуну, результатом якого є спікання дрібняку залізної руди і вторинних залишки оксидів заліза (вловленого пилу, вторинної окалини) за рахунок згоряння. У процесі агломерування дрібна залізна руда разом з флюсом і коксовим дрібняком або вугіллям нагріваються, перетворюючись на напіврозплавлену масу, яка, твердіючи, трансформується у пористі шматки агломерату, що за розміром і показниками міцності відповідають вимогам технологічного процесу доменної печі. Зволожена агломераційна шихта завантажується на сітку або «стрічку» конвеєра, що постійно рухається. Її поверхневий шар підпалюється газовими горілками в початковій частині стрічки, а повітря, яке подається крізь товщу шихти, змушує горіти паливо. Швидкість руху стрічки і витрата газу контролюються, аби забезпечити завершення процесу прогоряння (коли палаючий шар палива досягне основи стрічки) безпосередньо перед вивантаженням агломерату. Далі затверділий агломерат ламається на шматки у дробарці й охолоджується повітрям. Шматки нестандартного розміру відсіюються: завеликі шматки повторно подрібнюються, а замалі знову утилізуються в процесі агломерування.

Гнучкість технологічного процесу агломерування дозволяє переробляти різноманітні матеріали, зокрема дрібняк залізної руди, вловлений пил, рудні концентрати та іншу залізовмісну сировину малого розміру (наприклад, вторинну окалину) на шлакоподібний агломерат [3, с. 7].

4. ПЛАН МАРКЕТИНГУ

4.1 Обґрунтування планового обсягу продажу продукції

Після переходу на нове виробниче устаткування обсяги виробництва продукції не зміняться, хоча виробнича потужність нового устаткування є більшою. Проте обсяги виробництва на ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» регулюються обсягом попиту на продукцію на ринку, а на даний час позитивних тенденцій щодо зростання попиту не прогнозується. Однак після переходу на нове устаткування буде отримана економія на витратах на суму 2221505 тис.грн. на рік через економію за наступними напрямами використання ресурсів:

- економія з використання сировини та матеріалів із-за зміни технології виробництва становитиме згідно плановим розрахункам 9% від поточного рівня. У складі собівартості витрати на сировину та матеріали на 2012 р. складають 42,5% [1], отже сума економії становитиме:

ДВм.р. = 16220100 * 0,425 * 0,09 = 620419 тис.грн.

- економія з використання палива із-за зміни технології виробництва становитиме згідно плановим розрахункам 21% від поточного рівня. У складі собівартості витрати на паливо на 2012 р. складають 37,1% [сміда], отже сума економії становитиме:

ДВп = 16220100 * 0,371 * 0,21 = 1263708 тис.грн.

- економія з використання електроенергії із-за зміни технології виробництва становитиме згідно плановим розрахункам 40% від поточного рівня. У складі собівартості витрати на електроенергію на 2012 р. складають 5,2% [1], отже сума економії становитиме:

ДВе = 16220100 * 0,052 * 0,4 = 337378 тис.грн.

Загальна річна економія на витратах становить:

ДВ = 620419 + 1263708 + 337378 = 2221505 тис.грн.

Отже, плановий рівень собівартості становитиме:

Спл = 16220100 - 2221505 = 13998595 тис.грн.

Сума планового валового прибутку ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» буде дорівнювати:

ВПпл = 15543124 - 13998595 = 1544529 тис.грн.

Сума додатково отриманого валового прибутку дорівнює сумі економії на витратах та становить 2221505 тис.грн. Після сплати податку на прибуток зміна чистого прибутку підприємства становитиме:

?ЧП = 2221505 х (1 - 0,19) = 1799419 тис.грн.

Сума чистого прибутку за планом становить:

ЧП = -1790049 + 1799419 = 9370 тис.грн.

Таким чином, впровадження даного інноваційного проекту принесе ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» 1799419 тис.грн. додаткового чистого прибутку.

4.2 Засоби просування продукції та стимулювання збуту

На підприємстві ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» використовуються наступні засоби стимулювання збуту:

- прямі відправлення;

- торгові виставки і демонстрації;

- професійні, ділові зустрічі, наради;

- роздача безкоштовних зразків металопродукції;

- премії;

- експозиції і демонстрація металопрокату в місцях продажу.

У завдання просування продукції входять також формування стійкого попиту, спонукання до наступних покупок даного товару. Заходи щодо просуванню особливо важливі, коли на ринку мається багато конкуруючих між собою товарів; мало відрізняються по своїх споживчих властивостях. При цьому заходи, спрямовані на покупців і на продавців (посередників) повинні різнитися.

Заходи, що проводяться підприємством по відношенню до покупців, складаються в наданні комерційних знижок тим, хто покупає металопродукцію на встановлених умовах:

- знижки за обсяг партії товару, що покупається, регулярність придбання металопродукції; надання товарного кредиту покупцям продукції;

- безкоштовне поширення зразків продукції.

Збут даної продукції вимагає тісного контакту зі споживачем, а також активних технічних консультацій. Тому продажем металопродукції ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» займається власна збутова організація.

Заходи стимулювання збуту по відношенню до продавців включають різні види заохочення продавців; грошові винагороди, додаткові дні відпустки, вручення цінних подарунків.

Також дане підприємство має декілька постійних посередників. Заходи, по відношенню до посередників, спрямовані на спонукання продавати товар з максимальною енергією. ПАТ «Дніпровський Меткомбінат» надає їм право знижок з продажної ціни; передача на пільгових умовах у користування спеціального обладнання.

Дане підприємство часто бере участь у виставках металу. Виставка «Метал-Експо» була найбільшою тематичною виставкою в Росії, де одночасно можуть зустрітися і поспілкуватися один з одним представники заводів-виробників, торгівельних організацій, споживачів. Тут можна за один день отримати інформацію про десятки підприємств, обговорити загальні проблеми і досягнення. В процесі обговорення виробляються нові схеми роботи, вигідні як продавцеві, так і покупцеві.

4.3 Оцінка ринку збуту продукції

На запити споживачiв комбiнат виробляє продукцiю вiдповiдно до вимог мiжнародних стандартiв, включаючи як загальноєвропейськi, так i нацiональнi стандарти країн Європи й Америки (Нiмеччини, Великобританiї, США й iн.). Продукцiя комбiнату, крiм традицiйних споживачiв у межах країн СНД та Балтiї, поставляється у бiльше нiж 60 країн свiту практично на всi континенти.

Поставка на комбiнат залiзорудної сировини проводилась в обсязi виробничої потреби. Усього за 2011 рiк поставлено 647,9 тис.т. аглоруди; 3212,0 тис.т. концентрату, 794,5 тис.т. обкотишiв; 409,4 тис.т. брухту чорних металiв, обсяг находження коксу склав 1598,9 тис.т. Забезпечення комбiнату вогнетривкими матерiалами протягом року проводилося задовiльно за прямими договорами iз Красногорiвським, Пантелеймонiвським i Часiвоярським вогнетривкими заводами, а також через комерцiйнi структури: «Мелт», «Далмонд» ТОВ «МД Груп», ТОВ КФ «Союз». Магнезiальними й переклазовугленцевi виробами, магнезитовим порошком комбiнат був забезпечений у повному обсязi. Для торкретування конвертерiв використовувався магнезитовий порошок ПАТ «Комбiнат Магнезит», а для футеровки конвертерiв використовувалися iмпортнi вогнетриви виробництва Туреччини та Китаю.

На початку 2011р. цiна на концентрат складала 887,09 грн., на аглоруду - 379,91 грн., на обкотишi -1 070,21 грн. на кiнець 2010р. цiнi на залiзорудну сировину склали: на концентрат - 974,69 грн., на аглоруду-701,6 грн., на обкотишi -1 158,43 грн.

По запитах споживачiв комбiнат виробляє продукцiю до вимог мiжнародних стандартiв. Продукцiя комбiнату постачається на всi континенти свiту. На всiх етапах сталеливарного i прокатного виробництва дiє система якостi вiдповiдно до вимог мiжнародного стандарту ISO 9001:2008. Ця система сертифiкована з одержанням вiдповiдних сертифiкатiв органiв сертифікації - Нацiонального Укрсепро i нiмецького TUV THURINGEN. За 2011 рiк комбiнатом було вiдвантажено 3133034,151т металопродукцiї у т.ч.:

1. Чавун - 108408,89т., у т.ч.:

- у страни Центральної /Схiдної Європи - 39974,8т.,

- пiдприємствам України - 68434,09т.;

2. Сортового прокату - 355168,808т:

- у страни СНД - 104972,968т.,

- у страни Схiдної Європи - 8456,96т.,

- у страни Центральної/Пiвнiчної Европи - 1045,657т.,

- у страни Африки/Пiвденної та Центральної Америки - 38211,338т.,

- у страни Центральної Азiї та Близького Сходу - 90239,868т.,

- пiдприємствам України - 112242,017т.;

3. Заготовка квадратна - 2172389,851т:

- у страни Центральної Азiї та Близького Сходу - 23719,77т.,

- у страни Африки, Пiвденної та Центральної Америки - 14952,357т.,

- пiдприємствам України - 2133717,724т.;

4. Заготовка трубна -354423,73т., у т.ч.:

- у страни Захiдної Европи - 57745,522т.,

- у страни Центральної Азiї та Близького Сходу - 15998,534т.,

- у страни Схiдної Азiї -13059,757т.,

- у страни СНД - 2201,441т.,

- пiдприємствам України- 265418,476т.;

5. Кулi сталевi - 40865,907т., у т.ч.:

- у страни Схiдної Європи-560,90т.,

- у страни СНД - 64,09т.,

- пiдприємствам України- 40240,917т.;

6. Шпунт Ларсена - 10635,89т., у т.ч.:

- у страни СНД - 10404,12т.,

- пiдприємствам України - 231,77.;

7. Рейки - 3010,44т., у т.ч.:

- у страни СНД - 720,38т.,

- пiдприємствам України - 2290,06т.;

5. ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ПРОЕКТУ

5.1 Обґрунтування обсягів фінансування

Найбільше поширення у даний час набув агрегат «ківш-піч» швецької компанії ASEA-SKF. Він являє собою спосіб обробки металу, при якому окрім індукційного перемішування метал зверху підігрівається електричними дугами. В такому агрегаті метал може утримуватися під вакуумом тривалий час (до 2 годин), що забезпечує високу степінь рафінування від шкідливих домішок. Технологічні процеси, що виконуються ASEA-SKF: видалення шлаку, утворення шлаку, гомогенізація, збільшення температури, легування, десульфурація, видалення неметалічних включень, дегазація, вакуумування. Для підвищення ефективності вказаних процесів застосовується продування аргону через пористу цеглу а також вбудований у ківш магнітний змішувач. Обсяг виробництва однієї установки складає 200 тис. т. на рік. Проте основним недоліком цієї установки є велика вартість та кількість витрат на спорядження і обслуговування. Тим не менше ківш-піч ASEA-AKF застосовують на ОМЗ „Спецсталь” - найбільшому російському виробнику металургійних заготівок для машинобудування, а в Україні - у Сумах на підприємстві УБіВТ (ЕСПЦ) із 2007 року [2, с. 93].

На відміну від процесу ASEA-SKF, де використовується індукційне перемішування, у Finkl-процесі те ж саме перемішування здійснюється більш простим способом - продувкою аргоном, при цьому ківш знаходиться у стаціонарному положенні, що спрощує обробку металу при виробництві його у великих кількостях. Взагалі цей процес, розроблений фірмою „Finkl and Sons” (США). Він також являє собою позапічне рафінування сталі з її вакуумуванням у ковші та одночасною продувкою аргоном та електродуговим підігрівом. Після зливу сталі перед обробкою у ківш-піч вводять шлакоутворюючі речовини у кількості 1,0-1,5 мас.%, котрі розчиняються вже навіть у перші 4 хвилини обробки. У той же час знижується тиск та при необхідності підігрівається сталь. На початку періоду дегазації (4-8 хв.) знижується вміст водню та кисню у сталі, чому сприяє і донна продувка аргоном, інтенсифікація виділення бульбашок СО.

Наступний нагрів при тиску 27кПа у поєднанні з продувкою аргоном сприяє десульфурації та створює вигідні умови для введення легуючих матеріалів. При рафінуванні цим методом досягається вміст сірки у металі менше 0,01 мас.% і навіть 0,005 мас.% [2, с. 94].

Останнім часом конкуренцію намагається скласти російська фірма „Акос”, котра займається устаткуванням для дугових сталеплавильних печей та усім, що з ними пов'язано. Це підприємство отримало відомість у металургійному світі та стало одним із провідних у своїй галузі. Однією із установок „Акоса” є ківш-піч, призначений для обробки металу після виплавки у електропечах та з наступною прокатною переробкою. Обробка проводиться у позапічному режимі з участю розкислювачів та легуючих елементів, містить у собі десульфурацію, доведення металу по хімічному складу та температурі, розкислення та модифікування металу. Агрегат дозволяє збільшувати продуктивність електроплавильної печі на 10 - 15%, економити феросплави, покращувати якість металу. Ковші, розроблені цією фірмою використовуються на підприємстві „Мечел” та інших вітчизняних і закордонних заводах, крім того „Акос” активно займається модернізацією та переоснащенням старого обладнання [2, с. 95].

Серед вітчизняних представників компаній-проектувальників агрегату „ківш-піч” повідне місце займає Новокраматорський Машинобудівний Завод України (НКМЗ). Виплавка металу на цьому заводі проводиться у сталеплавильних агрегатах з мінімальними витратами часу, потім метал піддається позапічній обробці на установці „ківш-піч” та вакуумній обробці. Установка піч-ківш мартенівського цеху оснащена шиберними сталерозливними ковшами трьох типорозмірів: 30, 60 і 90 тон, що дозволяє піддавати позапічній обробці від 17 до 88 тон рідкої сталі. У ході процесу позапічного рафінування сталі проводиться долеговування, підігрів, обробка порошковим дротом при допомозі трайбапарату, продувка металу аргоном. Все це забезпечує зниження вмісту неметалічних включень у металі до рівня 25-30 ppm2. Вміст сірки у металі після позапічної обробки може бути знижено до 0,005 мас.%, а різниця температури сталі по перерізу ковша складає не більше 50°С.

Також забезпечується однорідний хімічний склад металу по висоті ковша. Крім того обладнання, що було застосоване для позапічної обробки сталі (установка „ківш-піч”) та глибокого вакуумування сталі на базі паро ежекторних насосів дозволило НКМЗ виробляти найкращу конструкційну сталь серед підприємств важкого машинобудування у СНГ [2, с. 96].

У таблиці 5.1 порівняємо якісні характеристики агрегатів „ківш-піч” різних компаній.

Як видно з таблиці 5.1 використання агрегату „ківш-піч” є економічно виправданим та рентабельним. Тільки завдяки цим процесам можна забезпечити ряд виконання технологічних умов та вимог для отримання якісної продукції. Широке різноманіття агрегатів дозволяє підібрати сааме той, який повністю задовольнить промислові потреби.

Установка ківш-піч на конкретному металургійному підприємстві може одночасно виконувати функції, характерні для декількох груп агрегатів. Тому правомірно говорити про універсальність „ковша-печі” у тій чи іншій мірі.

У цілому ж функціональна ефективність може суттєво відрізнятися в залежності від стратегії заводу і структури металургійного виробництва. Для металургійної галузі України потрібно вирішити питання інтенсифікації позапічної обробки з використанням максимально можливої ефективності процесів.

За результатом порівняння параметрів агрегатів, а також їх вартості, дішли висновку що найбільший ефект при найменших капітальних витратах буде отримано при купівлі установки ківш-піч від виробника ПАТ «Акос-125». Дана установка має високі показники продуктивності при найменших витратах матеріалів та електроенергії. При цьому вартість придбання даної установки також найменша серед представлених у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Порівняння параметрів агрегатів „ківш-піч” різних компаній

Параметр	ASEA-SKF	VAI FUCHS	Krupp	Danielli	BSW	НКМЗ	Акос-125
Ємкість ковша, т	90-110	150	120	120	86	145	125
Потужність трансформатора, МВА	12-15	18	18-21	18	12	25	16
Сила струму, А	36	30	38	40	25	40	40
Діаметр електрода, мм	400	406	450	400	350	450	400
Діаметр розпаду електродів, мм	825	700	750	700	580	850	650
Швидкість нагріву, ?С/хв.	4,6	4	4,3	4,6	3	4,5	3,5
Витрата електродів, кг/т	0,85	0,46	0,3	0,45	0,2	0,25	0,3
Витрата електроенергії, кВт-год/т	80	52	30	55	20	35	25
Тривалість обробки, хв.	60-180	45	50	60-120	25	55	25
Вартість устаткування, тис.дол.	592320	669240	851290	728200	629990	887200	546160

Отже установка нового обладнання дозволить підвищити якість продукції ПАТ «Дніпровський Метзавод» та збільшити обсяги її виробництва. Крім того, у новому аглодоменому цеху у процесі виробництва відбудеться економія витрат на суму 2221505 тис.грн. щороку

5.2 Визначення умов фінансування

ПАТ «Дніпровський Метзавод» вже протягом декількох років є збитковим. Перехід на нові технології виробництва продукції дозволять підприємству відновити прибутковість, проте потребують великої суми інвестицій. Через збитковість підприємства, імовірність надання йому кредиту фінансовими установами зменшується. Навіть, якщо банки нададуть кредит ПАТ «Дніпровський Метзавод», умови такого кредиту будуть досить жорсткими. У даних умовах, найбільш ефективним джерелом фінансування є кошти держави. Відповідно до Загальнодержавної програми розвитку промисловості до 2020 року, металургійна галузь є однією з пріоритетних галузей розвитку української промисловості. Отже, для відновлення прибутковості ПАТ «Дніпровський Метзавод» держава може виділити кошти цільового фінансування на реалізацію даного інвестиційного проекту.

За умови державного фінансування, інвестиційний капітал у сумі 546160 тис.долл. США (4505820 тис.грн. за поточним курсом) надається ПАТ «Дніпровський Метзавод» безкоштовно за умови повернення інвестованих коштів протягом 10 років.

5.3 Фінансові результати реалізації проекту

Було встановлено, що впровадження даного інноваційного проекту принесе ПАТ «Дніпровський Метзавод» 2221505 тис.грн. додаткового чистого прибутку.

Для оцінки ефективності інвестиційного проекту проаналізуємо основні показники його привабливості, враховуючи, що нове обладнання планується експлуатувати протягом 30 років. Оцінку показників інвестиційної привабливості проведемо за перші 10 років реалізації інвестиційного проекту. Вартість інвестиційного обладнання становить 4505820 тис.грн., амортизація буде нараховуватись прямолінійним методом впродовж терміну використання інвестиційного обладнання, починаючи з другого року реалізації проекту. Річна сума амортизаційних відрахувань становить:

А = 4505820 / 30 = 150194 тис.грн.

У таблиці 5.2 визначимо основні фінансові результати реалізації даного інвестиційного проекту.

Таблиця 5.2 - Основні фінансові результати реалізації даного інвестиційного проекту

Показники	Роки здійснення проекту
	1-й	2-й	3-й	4-й	n-й	10-й
Капітальні витрати, тис.грн.	4505820	-	-	-	-	-
Додатковий валовий прибуток, тис.грн.	-	2221505	2221505	2221505	2221505	2221505
Податок на прибуток	-	422086	422086	422086	422086	422086
Додатковий чистий прибуток, тис.грн.	-	1799419	1799419	1799419	1799419	1799419
Амортизація, грн.	-	150194	150194	150194	150194	150194
Чистий грошовий потік, тис.грн	-	1949613	1949613	1949613	1949613	1949613

Інвестиції у проект становлять 4505820 тис.грн. Після їх здійснення сума додатково отриманого валового прибутку за інноваційним проектом ПАТ «Дніпровський Метзавод» становить 2221505 тис.грн. щороку. Сума чистого грошового потоку становить 1949613 тис.грн. на рік.

У таблиці 5.3 проведемо розрахунок чистого дисконтованого грошового потоку проекта. Визначимо ставку дисконта на рівні 8%, тобто на рівні інфляції, що прогнозується в Україні на 2014 рік.

Таблиця 5.3 - Визначення чистого дисконтованого грошового потоку інвестиційного проекта ПАТ «Дніпровський Метзавод»

Рік, n	Чисті грошові потоки, тис.грн.	Коефіцієнт дисконтування (1/(1+0,08)n)	Чистий дисконтований грошовий потік, тис.грн.
0	-4505820	1	-4505820
1	1949613	0,926	1805341,7
2	1949613	0,857	1670818,4
3	1949613	0,794	1547992,8
4	1949613	0,735	1432965,6
5	1949613	0,681	1327686,5
6	1949613	0,63	1228256,2
7	1949613	0,583	1136624,4
8	1949613	0,54	1052791,0
9	1949613	0,5	974806,5
10	1949613	0,463	902670,8
Разом:	14990311	-	8574134,0

За даним інвестиційним проектом сума кумулятивного дисконтованого грошового потоку за перші 10 років становить 8574134 тис.грн. З якого сума дисконтованого грошового притоку складає 13079954 тис.грн., а дисконтованого відтоку - 4505820 тис.грн.

5.4 Оцінка ефективності інвестиційного проекту

Чиста теперішня вартість (NPV) розраховується як загальна різниця між приведеними доходами й витратами за всі роки реалізації проекту:

NPV = 13079954 - 4505820 = 8574134 тис.грн.

Чиста приведена вартість інноваційного проекту порівнюється з 0. Якщо вона більша за 0, то проект є ефективним, якщо менша - то проект відхиляється. Чиста приведена вартість за даним проектом більша за 0, тому проект вважається ефективним.

Чистий дисконтований грошовий потік проекту відобразимо на рисунку 5.1.



Рисунок 5.1 - Чистий дисконтований грошовий потік інвестиційного проекта ПАТ «Дніпровський Метзавод»

Ще одним показником ефективності інвестиційного проекту є індекс рентабельності (PI) даного інвестиційного проекту, який визначається як відношення отриманих доходів до суми витрат на їх отримання:

РІ = 13079954 / 4505820 = 2,9

Оскільки PI > 1, то проект є доцільним до прийняття.

Термін окупності проекту визначимо в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Визначення терміну окупності проекту з впровадження нового виробничого устаткування

Рік, n	Сума інвестицій, тис.грн.	Чистий дисконтований грошовий притік, тис.грн.	Залишок не окуплених інвестицій, тис.грн.
1	-4505820	-	-4505820
2	-	1805341,7	-2700478,3
3	-	1670818,4	-1029659,9
4	-	1547992,8	518332,8
5	-	1432965,6	1951298,4
6	-	1327686,5	3278984,9
7	-	1228256,2	4507241,1

Отже, за результатами аналізу таблиці 5.4 дійшли висновку, що термін окупності проекту становить трохи більше 3 років, починаючи з 4 року впровадження проекту почне акумулюватися додатковий прибуток.

Таким чином, термін окупності даного інноваційного проекту менший за період реалізації проекту, тобто ефективність проекту є високою.

Результати проведених розрахунків зведемо в таблицю 5.5.

Таблиця 5.5 - Оцінка ефективності інвестиційного проекту ПАТ «Дніпровський Метзавод»

Показники	Значення показника	Обмеження	Рішення
Вартість інвестицій, тис.грн.	-4505820	-	прийняти
Чиста приведена вартість за 10 років, тис.грн.	8574134,0	> 0	прийняти
Індекс рентабельності, частка одиниці	2,9	> 1	прийняти
Термін окупності, років	3,5 роки	? 30 років	прийняти

За результатом оцінки усіх показників ефективності інноваційного проекту дійшли висновку, що впровадження даного проекту є ефективним. Вартість інвестицій становить 4505820тис.грн., чиста приведена вартість за проектом дорівнює 8574134 тис.грн. за перші 10 років його реалізації, що є показником високого рівню ефективності. Індекс рентабельності інвестицій становить 2,9, а термін окупності проекту складає менше терміну його реалізації.

Реалізація даного проекту дозволить підприємству збільшити суму чистого прибутку на 1799419 тис.грн. за рік. Отже, сума планового річного чистого прибутку підприємства становитиме 9370 тис.грн. у порівнянні зі збитком 2012 р. у сумі 1790049 тис.грн. Таким чином, можна зробити висновок про обґрунтованість реалізації даного інвестиційного проекту на ПАТ «Дніпровський Метзавод» та його ефективність.

ВИСНОВКИ

Аналіз інвестиційних проектів - це комплекс методичних і практичних прийомів розроблення, обґрунтування і оцінювання доцільності реалізації проекту. Лише невелика частина інвестицій не дає очікуваного результату з причин, що не залежать від інвестора. Велику частину проектів, що виявилися збитковими, можна було не починати реалізувати, якби попередньо був виконаний якісний аналіз з урахуванням зовнішніх умов і внутрішніх якостей кожного проекту.

Для оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, а також для вибору ефективного проекту з кількох альтернативних пропонується розраховувати показники чистої приведеної вартості (NPV), періоду окупності (PP), дисконтованого періоду окупності (DPP), індексу прибутковості (PI).

У даній роботі було викладено та обчислено бізнес-план інвестиційного проекту на базі металургійного підприємства ПАТ «Дніпровський Метзавод». Дане підприємство протягом останніх років є збитковим, отже необхідно впроваджувати заходи щодо модернізації виробництва використання більш економічних технологій виробництва. Це може бути реалізовано за допомогою переходу із застарілих методів виробництва металу на нові, такі, як аглодомене виробництво.

Перехід на нову технологію виробництва не призведе до зміни обсягів виробництва металопродукції, однак буде отримана економія на витратах на суму 2221505 тис.грн. на рік через економію на сировині, матеріалах, паливі та електроенергії.

Перехід на нову технологію виробництва потребує придбання та встановлення нового обладнання - «ківш-печі» від виробника ПАТ «Акос-125». Дана установка має високі показники продуктивності при найменших витратах матеріалів та електроенергії. При цьому вартість придбання даної установки також найменша серед аналогів та становить 4505820 тис.грн.

За даним інвестиційним проектом вартість інвестицій становить 4505820 тис.грн., чиста приведена вартість за проектом дорівнює 8574134 тис.грн. за перші 10 років його реалізації, що є показником високого рівню ефективності. Індекс рентабельності інвестицій становить 2,9, а термін окупності проекту складає менше терміну його реалізації.

Реалізація даного проекту дозволить підприємству збільшити суму чистого прибутку на 1799419 тис.грн. за рік. Сума планового річного чистого прибутку підприємства після реалізації інвестиційного проекту становитиме 9370 тис.грн. у порівнянні зі збитком 2012 р. у сумі 1790049 тис.грн. Таким чином, можна зробити висновок про обгрунтованість реалізації даного інвестиційного проекту на ПАТ «Дніпровський Метзавод» та його ефективність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовка бізнес-плану: Практикум. - К.: Знання, 1999. - 158с.-Б-чка банкіра; 6-1998.

2. Агенство з розвитку інфраструктури фондового ринку України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smida.gov.ua.

3. Барроу К., Барроу П., Браун Р. Бізнес-план: Практичний посібник / Пер.з 4-го англ.вид. М.Ю.Зарицької, Г.А.Карасьової. - К.: Знання, 2005.- 440 с.

4. Бизнес-план инвестиционного проекта предпринимателя: Учебно-практическое пособие для вузов/ В.М.Попов, С.И.Ляпунов, И.Ю.Криночкин, Т.А.Воронова. - М.: КНОРУС, 2005. - 480 с.

5. Бизнес-планирование: Учебник для вузов/ Под ред. В.М. Попова, С.И. Ляпунова, С.Г. Млодик. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 816с.

6. Гаврилов А. О. Використання бізнес-планування як інструменту для прийняття інвестиційних рішень // Економіка та держава. - 2009. - № 5, травень. - С. 87-91.

7. Горемыкин В.А. Бизнес-план: Методика разработки 45 реальных образцов бизнес-планов. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Ось-89, 2006. - 860 с.

8. Должанський І.З., Загорна Т.О. Бізнес-план: Технологія розробки: Навч.посібник для студ.вузів. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 384с.

9. Комітет з нагляду за реалізацієй проектів спільного впровадження : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.seia.gov.ua/nature/doccatalog/document?id=130339.

10. Кривонос А.О. Бізнес-планування на підприємстві:Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2005. - 160 с.

11. Лапыгин Ю.Н., Лапыгин Д.Ю. Бизнес-план: стратегии и тактика развития компании: практ. пособие. - 2-е изд., испр. - М.: Омега-Л, 2008. - 352 с.

12. Македон В.В. Бізнес-планування: навч. посібник/ Дніпропетровськ. ун-т екон. та права.-К.:Центр учб. літ.,2009 .-240 с.

13. Музиченко А.Г. Інноваційна політика гірничо-металургійного комплексу в контексті включення України до світового господарства / А.Г. Музиченко // Вісник Донецького університету. - 2007. - №1. - С. 402-408.

14. Пріоритети та важелі модернізації металургійної галузі України. Аналітична записка. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/886.

15. Помазан М.О. Єськов О.Л. Бізнес-планування як фактор успішної економічної діяльності // Формування ринкових відносин в Україні.-2006.-№ 11 .-С. 85 - 90.

16. Сборник бизнес-планов: С рекомендациями и комментариями: Учебно - методическое пособие для студентов вузов / В.М.Попов,, С.И.Ляпунов, А.А.Зверев, С.Г.Млодик; Под ред. В.М.Попова. С.И.Ляпунова. - 5-е изд., перераб. - М.: КНОРУС, 2004. - 336 с.