Теоретичні засади методики аналізу фінансових інвестицій

Размещено на http://allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади методики аналізу фінансових інвестицій

1.1 Огляд літературних джерел

1.2 Нормативне забезпечення організації та методики економічного аналізу

1.3 Методика економічного аналізу фінансових інвестицій

Розділ 2. Організація і методика економічного аналізу фінансових інвестицій

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Бердичівський пивзавод»

2.2 Методика аналізу доходності фінансових інвестицій

2.3 Факторний аналіз внутрішньої вартості цінних паперів

2.4 Структура інвестицій ПАТ «Бердичівський пивзавод»

Розділ 3. Оцінка фінансового стану пат «бердичівский пивзавод»

3.1 Експрес-аналіз фінансового стану

Висновки

Список використаної літератури

ДОДАТКИ

ВСТУП

Відомо, що основна мета діяльності кожного підприємства полягає у отриманні найбільшого прибутку. В процесі інвестиційної діяльності підприємство повинно так спланувати свою діяльність, щоб при найменшій сумі вкладень отримати найбільший прибуток. Саме для цього існує аналіз ефективності фінансових ресурсів.

В першому розділі цієї курсової роботи знаходиться теоретична інформація про ці методики та основи економічного аналізу ефективності фінансових інвестицій. Метою дослідження є обґрунтування використання саме тих абсолютних та відносних показників при аналізі ефективності фінансових інвестицій, які наведені в методиці.

Для практичної частини, тобто другого розділу, було обрано ПАТ «Бердичівський пивзавод», яке є одним із провідних підприємств по виготовленню алкогольний напоїв в Україні. Використовуючи дане підприємство як об'єкт дослідження та фінансової інвестицій як предмет буде розроблена методика для аналізу ефективності фінансових інвестицій саме на зазначеному підприємстві.

В третьому розділі буде проведено аналіз фінансового стану ПАТ «Бердичівський пивзавод» за загальноприйнятою методикою та зроблено відповідні висновки.

Основними завданнями є: дослідження теоретичних аспектів економічного аналізу ефективності фінансових інвестицій та застосування їх на практиці, а також дослідження фінансового стану об'єкта дослідження.

Поширеність даного питання в наукових джерелах, різноманітність підходів до визначення методик здійснення економічного аналізу ефективності використання фінансових інвестицій та актуальність даного питання стало поштовхом для обрання саме цієї теми для написання курсової роботи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

1.1 Огляд літературних джерел

Фінансові інвестиції є активною формою ефективного використання вільного капіталу підприємства, бо:

· здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби в реальних інвестиціях;

· дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні та за її межами;

· є незалежним видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їхнього розвитку можуть вирішуватися тільки вкладеннями капіталу в статутні фонди та придбанням контрольних пакетів акцій інших підприємств;

· дає змогу підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку швидше та дешевше.

· підприємство має можливість вкладати кошти як у без ризикові інструменти, так і в спекулятивні, і, отже, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

· потребує мало часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

· виникає необхідність активного моніторингу й оперативності в прийнятті рішень за здійснення фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон'юнктури [5,с.564]

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої у сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими вкладеннями. Для названих організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде становити предмет їхньої основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, - посередницьку діяльність.

Інвестиційна діяльність - це процес організації інвестування в реально існуючих у країні умовах господарювання. Термін "інвестування" має більш теоретичне значення, визначаючи модель поведінки інвестора щодо нарощування свого капіталу.

Інвестиції - це довгострокове вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.[7]

Поняття "інвестиції", в більшості випадків, трактують як взаємозв'язок витрачання ресурсів та одержання результату. Результат повинен бути достатнім для відшкодування інвестору понесених витрат і забезпечення приросту капіталу або досягнення соціального ефекту .

Тема аналізу фінансових інвестицій висвітлюється досить повно і змістовно в сучасній періодичній економічній літературі (табл. 1.1)

Таблиця 1.1 Огляд літературних джерел по темі дослідження

№ З\п	Автор	Назва	Особливості методики аналізу
1.	М. С. Захарін [2]	Фінансові інструменти активізації інвестиційної та інноваційної діяльності	Проаналізовано стан інвестиційної діяльності, узагальнено проблеми фінансування інвестиційних та інноваційних проектів. Розглянуто роль кредитних джерел, бюджетів різних рівнів, фондового ринку у фінансуванні інвестиційного процесу. Обґрунтовано рекомендації з питань удосконалення застосування фінансових інструментів при реалізації політики активізації інвестиційної та інноваційної діяльності
2.	Білоченко А. М. [3]	Фінансовий капітал в Україні: особливості формування та перспективи розвитку	Розглянуто та проаналізовано економічні передумови та особливості формування фінансового капіталу в Україні та світі, а також процес його нагромадження в країнах з транформаційною економікою, проаналізовано перспективи розвитку фінансового капіталу в нашій країні.
3.	Ватамазюк З. Г. Баула О. В.[4]	Інституційна ефективність ринку ціних паперів в Україні	Обгунтовано поняття «інституційна ефективність ринку цінних паперів» та запропоновано адаптовану до українського економічного середовища методику її визначення. Проаналізовано чинники впливу на рівень інституційної ефективності ринку цінних паперів в Україні: модель формування ринку цінних паперів, рівень конкуренції між суб'єктами ринку, ступінь його інформаційної прозорості.
4.	Науменкова С. В. Буй Т. Г.[5]	Використання структурованих цінних паперів для фінансування корпорацій в Україна	Висвітлено підходи до визначення і класифікації структурованих цінних паперів, створених на основі фінансового інжинірингу; проаналізовано доцільність використання таких цінних паперів для фінансування корпорацій в Україні; запропоновано практичні рекомендації щодо методів оцінки структурованих цінних паперів.

Ознайомившись зі станом висвітлення об'єкта досліджень в періодичній літературі, можна зробити висновок, що дане питання висвітлюється належним чином.

Найбільш висвітленим є питання, що стосується використання структурованих цінних паперів для фінансування корпорацій в Україні.

1.2 Нормативне забезпечення організації та методики економічного аналізу

В нашій країні відсутні нормативно-правові документи, які б чітко регулювали економічний аналіз фінансових інвестицій, тому в процесі проведення економічного аналізу слід користуватися законодавчими документами та нормативно-правовими актами, що регулюють проведення бухгалтерського обліку данного об'екта дослідження.

Детальна інформація про нормативно правові документи, які регулюють та регламентують питання фінансових інвестицій наведена у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Нормативні акти, що регулюють питання фінансових інвестицій

№ з/п	Нормативне джерело	Стислий зміст	Короткий зміст останніх внесених змін
1	2	3	4
1	Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р.[10]	Викладено загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України, зазначено поняття інвестиційної діяльності, її види, суб'єкти і об'єкти. Регламентовано порядок здійснення інвестиційної діяльності, зазначено права та обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності в Україні. Значну увагу зосереджено на методах захисту інвестицій	Інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний: одержати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо додержання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного і епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог, за винятком об'єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов'язковим. від 25.12.2008 р.
2	Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 травня 1996 р. [12]	Визначено поняття “іноземний інвестор”, “іноземні інвестиції”, “підприємство з іноземними інвестиціями”, види і форми іноземного інвестування в Україні. Окремий розділ присвячено встановленню державних гарантій захисту іноземних інвестицій. Чітко врегульовано пільговий режим інвестиційної діяльності та іншої господарської діяльності	Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями протягом трьох робочих днів після фактичного їх внесення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. від 27.04.2010
3	Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» від 10 жовтня 1991 р.[9]	Визначено загальні права іноземних інвесторів	Змін не було
4	Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 31 березня 2005 р.[13]	Закон спрямований на захист конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності, створеними без залучення коштів або майна (майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та конституційних прав і свобод громадян України.	Підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій від 25.03.2005 р.
5	Закон України «Про інститути спільного інвестування(пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15 березня 2003 р.[11]	Закон визначає правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб'єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.	Змін не було
6	Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. [4]	Визначає поняття іноземного інвестора, види іноземних інвестицій, форми здійснення іноземних інвестицій, принцип оцінки іноземних інвестицій. Визначає мінімальний розмір частки іноземних інвестицій у статутному фонді підприємства.	У разі відсутності управленої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це управлену сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається виконанням зобов'язання від 6 липня 2010 р.
7.	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» [19]	Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності, а також визначення суми фінансових виплат, що підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу	Змін не було

З даної таблиці видно, що фінансові інвестиції регулюються такими основними нормативними документами як Закон України «Про інвестиційну діяльність», Закон України «Про режим іноземного інвестування», Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні», Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використання майна та коштів вітчизняного походження», Закон України «Про інститути спільного інвестування(пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» та Господарський кодекс України.

1.3 Методика економічного аналізу фінансових інвестицій

Методика економічного аналізу має 5 основних елементів. Для більш повнішого розгляду методики далі буде наведено кожен елемент з відповідним його описом, який притаманний саме для економічного аналізу фінансових інвестицій.

Елемент 1: Формування завдань економічного аналізу.

Основними завданнями при аналізі фінансових інвестицій є:

Ш загальна оцінка інвестиційних потреб;

Ш вибір напрямів інвестиційної діяльності та інвестиційних проектів підприємств;

Ш аналіз форм інвестування та їх ризику;

Ш аналіз доходності фінансових інвестицій;

Ш аналіз ефективності інвестиційних проектів та розробка заходів поліпшення інвестиційної діяльності підприємств. [17]

Ш розробити стратегію розвитку інвестиційної діяльності суб'єктів господарської діяльності;

Ш вивчити динаміку і структуру джерел фінансування інвестицій;

Ш провести аналіз формування інвестиційних ресурсів підприємства;

Ш оцінити ефективність окремих проектів і вибрати найбільш прийнятний варіант;

Ш проаналізувати потоки продукції, ресурсів і грошових коштів;

Ш вивчити вплив фактора інфляції;

Ш здійснити порівняльний аналіз результатів і затрат із метою досягнення необхідної норми прибутку. [1]

В процесі аналізу фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства застосовуються всі види аналізу: попередній, оперативний, ретроспективний.

На даному етапі необхідно узгодити завдання з керівником підприємства, на якому проводиться аналіз. Також необхідно визначити які показники повинні бути обчислені, та у якому вигляді керівник хоче отримати результати дослідження. Тобто потрібно укласти певну програму аналізу, зазначити обов'язкові для обчислення показники та побажання замовника.

Елемент 2: Визначення окремих об'єктів економічного аналізу

В п.4 П(С)БО 2 під фінансовими інвестиціями розуміють активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.[18]

Під час розробки інвестиційних проектів використовують такі форми інвестицій:

Ш грошові кошти та їх еквіваленти (цільові вклади, оборотні засоби, частки в статутному капіталі, цінні папери);

Ш будівлі, споруди, машини, устаткування, вимірювальна і дослідна апаратура, інструмент, інше майно, що застосовують у виробництві;

Ш майнові права, що оцінюються в грошових еквівалентах (таємні виробництва, ліцензії на передачу прав промислової власності, - патенти на винаходи, зразки, товарні знаки, сертифікати на продукцію і технологію та ін.)

Тому об'єктами фінансових інвестицій можуть виступати грошові кошти, основні засоби та майнові права, що оцінюються у грошових еквівалентах.

Елемент 3: Побудова системи синтетичних і аналітичних показників, визначення основних етапів та напрямів аналізу.

В процесі формування портфеля фінансових інвестицій підприємству необхідно насамперед проаналізувати співвідношення таких основних характеристик, як дохідність та рівень ризику. Дохідність цінних паперів залежить від двох чинників:

Ш очікуваної норми дохідності;

Ш норм та правил оподаткування доходів від операцій з цінними паперами.

Ризик вкладення капіталу в цінні папери неоднорідний за своїм змістом, тому його треба визначати як сукупність основних ризиків, на які наражається інвестор у процесі придбання та зберігання цінних паперів, а саме: ризик ліквідності цінних паперів; ризик їх дострокового відкликання; інфляційний ризик; відсотковий, кредитний та діловий ризик; ризик, пов'язаний із тривалістю періоду обороту цінного паперу.[6]

В процесі аналізу інвестиційного проекту виділяють такі етапи:

1. Етап збору інформації і прогнозування об`ємів реалізації.

На цьому етапі розробник інвестиційного проекту повинен зібрати якомога більше відомостей про те, який попит пред`являють споживачі на планований до випуску продукт. При цьому повинні бути виявлені і проаналізовані попит і ціни на аналогічні товари (роботи, послуги), на товари-замінники, а також наявність фірм-конкурентів і їх політика. Важливо розглянути короткострокову і довгострокову перспективу ринку даного товару. Аналіз можливої ємкості ринку збуту продукції, тобто прогнозування об`єму реалізації є дуже істотним, оскільки його недооцінка може привести до втрати певної частки ринку збуту, а його переоцінка -- до неефективного використання введених за проектом виробничих потужностей, або до неефективності зроблених капіталовкладень.

Перевагою на цьому етапі користуються крупні фірми і корпорації, плануючі значні інвестиції. Вони можуть дозволити собі проведення дорогих маркетингових досліджень, результатом яких є об`єктивний і достатньо надійна відповідь на питання про можливі об`єми реалізації. Невеликі фірми вимушені покладатися виключно на досвід та інтуїцію своїх менеджерів. [8]

2. Етап прогнозування об`ємів виробництва і прибутку.

На цьому етапі розробник проекту виходячи з можливого об`єму реалізації визначає розмір і технологічний рівень підприємства. При цьому слід мати на увазі масштаб доступних джерел фінансування. Потім аналізуються ціни і умови оплати устаткування; порівнюються альтернативні варіанти (викуп устаткування або лізинг); аналізується ринок оренди (покупки) необхідних приміщень; кількість, кваліфікація і оплата персоналу, що привертається, і так далі.

Якщо всі попередні роботи може виконати, наприклад, маркетингова служба підприємства, то на даному етапі до розробки проекту повинен підключитися бухгалтер-аналітик. Отримавши інформацію про всі можливі витрати, він, провівши їх класифікацію, калькулює планову собівартість продукції. Інформація про прогнозовані ціни реалізації і об`єми виробництва дозволяє розрахувати плановий прибуток. Необхідним інструментом на даному етапі є аналіз беззбитковості.

Отже, результатом робіт на даному етапі є прогноз об`ємів продажів, їх собівартості і прибутку. Якщо розмір планованого прибутку менше деякого значення, встановленого фірмою, то проект може бути знехтуваний вже на цій стадії розробки. Якщо ж розмір прибутку буде визнаний прийнятним, то доцільне проведення подальшого аналізу. [8]

3. Етап оцінки видів і рівнів ризику.

На цьому етапі піддаються критичному аналізу всі раніше отримані відомості частини досяжних об`ємів реалізації і виробництва, відпускних цін на продукцію, рівня витрат і так далі та зроблені на їх основі висновки. Розглядаються різні варіанти погіршення кон`юнктури. Це досягається за допомогою аналізу чутливості в рамках аналізу беззбитковості.

Для отримання повної і об`єктивної картини також аналізуються різні можливі варіанти зміни кон`юнктури у бік поліпшення. Існують методики (їх зміст розкривається нижче), що дозволяють судити на основі аналізу чутливості про те, наскільки ризикованим є інвестування засобів в даний проект.

В результаті розробник отримує відповідь на питання, чи є рівень ризику, зв`язаний з даним проектом, прийнятним. Якщо немає -- проект відкидається, якщо так -- піддається подальшому аналізу. [8]

4. Етап визначення необхідного об`єму і графіка інвестицій.

Розглянувши і проаналізувавши з погляду мінімізації всі витрати, супутні проекту, розробник отримує інформацію про розмір вкладень у необоротні активи. Аналіз схеми фінансових потоків (побудова кошторису витрачання і надходження грошових коштів) дозволяє визначити розмір необхідного оборотного капіталу. Маючи в своєму розпорядженні детально розроблену інформацію про витрати, можна визначити об`єм і графік необхідних інвестицій. [8]

5. Етап оцінки доступності необхідних джерел фінансування.

Розрахувавши об`єм і графік інвестицій, розробник вирішує, які джерела фінансування (з числа доступних) будуть задіяні. У випадку, якщо власних засобів організації виявляється недостатньо і інвестиції передбачається здійснити за рахунок привернутих кредитів, необхідний аналіз ринку позикових капіталів. [8]

6. Етап оцінки прийнятного значення вартості капіталу.

Основною метою даного етапу є порівняння інвестиційного проекту, що розробляється, з іншими, альтернативними можливостями розміщення капіталу. Це досягається за допомогою методики, званої «аналізом інвестицій», або «аналізом капіталовкладень».

Результатом досліджень, проведених на цьому етапі, є остаточна обґрунтована відповідь на питання про те, чи вигідний проект, що розробляється, і чи винен він бути втілений в життя.[8]

Елемент 4: Виявлення факторів, які впливають на результативний показник інвестицій та розрахунок рівня їх впливу

Фінансові інвестиції характеризуються такими показниками, як ринкова ціна (Р), внутрішня (теоретична або розрахункова) вартість (V), рівень дохідності (норма прибутку) (N).

Ринкова ціна -- це задекларований показник, що об'єктивно існує на ринку. Ціна цінного паперу відображається у відповідних котируваннях і називається курсовою ціною. У будь-який момент часу на ринку існує тільки одна ціна для певного фінансового інструменту.

Внутрішня вартість фінансової інвестиції -- це розрахунковий показник, а тому він залежить від тієї аналітичної моделі, на базі якої проводяться обчислення. Унаслідок цього в будь-який момент часу цінний папір може мати кілька значень внутрішньої вартості, причому теоретично їх кількість дорівнює кількості учасників ринку, які користуються різними моделями. Отже, оцінка внутрішньої вартості є до певної міри суб'єктивною.

В процесі аналізу співвідношення ринкової ціни та внутрішньої вартості визначається доцільність тих чи інших управлінських рішень щодо конкретного цінного паперу.

У сучасній економічній літературі існують різні підходи до визначення внутрішньої вартості фінансових інструментів, але на практиці найпоширенішою є фундаментальний підхід, згідно з якою внутрішня вартість цінних паперів розраховується за формулою, запропонованою Дж. Вільямсом ще 1938 року:

де, V(t) -- внутрішня вартість цінних паперів у момент t;

CFi, -- очікуваний потік відсоткових виплат за цінним папером в i-й період (i = 1,n);

d-- прийнятна або очікувана дохідність цінного паперу (норма прибутку).

Як випливає з вищезазначеної формули , яку надалі називатимемо базовою моделлю, внутрішня вартість цінного паперу залежить від трьох чинників:

* з очікуваних грошових надходжень;

* тривалості періоду обігу цінного паперу (або періоду прогнозування для безстрокових інструментів);

* норми прибутку. [6]

Наведену модель можна використати для розв'язання різних задач, що постають під час прийняття інвестиційних рішень. Спираючись на модель, інвестор може розрахувати внутрішню вартість інвестиції за різних значень вихідних параметрів (грошових потоків та норми прибутку) у процесі імітаційного моделювання. Знаючи поточну ринкову ціну та узявши її за таку, що дорівнює внутрішній вартості, можна обчислити норму прибутку цього цінного паперу та порівняти одержане значення з альтернативними варіантами інвестування коштів.

Елемент 5: Формування інформаційної бази дослідження

Для проведення економічного аналізу необхідно знати які документи потрібно аналізувати та яку інформацію з них потрібно використати. Для економічного аналізу фінансових інвестицій необхідні документи та інформація наведені в таблиці 1. 3:

Таблиця 1.3 Інформаційна база дослідження фінансових інвестицій

№ з/п	Назва інформаційного джерела	Інформація, яку можна отримати
Первинні документи
1.	Установчі документи (статут)	Відсоток встановлених дивідендів для виплати інвестору
2.	Розрахунок бухгалтерії	Суму нарахованих дивідендів або відсотків
3.	Акт списання основних засобів (ОЗ - 3)	Суму списаних основних засобів
4.	Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ОЗ - 1)	Суму отриманих від інвестора основних засобів
5.	Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ОЗ - 2)	Суму отриманих відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів
6.	Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ОЗ-5)	Суму демонтованої чи установленої машини
7.	Вексель	Суму
8.	Облігація	Суму боргу підприємству
9.	Акція	Номінальна вартість акції учасника в капіталі підприємства
10.	Виписка банку	Суму коштів на банківському рахунку
11.	ВКО	Суму виданих коштів
12.	Довідка бухгалтерії	Суми нарахованих дивідендів та ін.
13.	Акт приймання-передачі	Суму прийнятих матеріалів, готової продукції, сировини та ін. від інвестора
Рахунки бухгалтерського обліку
1.	13 «Знос (амортизація) необоротних активів»	Суму нарахованої амортизації на основні засоби підприємства
2.	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	Про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств
3.	35 «Поточні фінансові інвестиції»	Суму придбаних (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій
4.	40 «Статутний капітал»	Суму внесених часток до статутного капіталу підприємства
5.	44 «Нерозподілені прибутки»	Суму нерозподіленого прибутку підприємства
6.	51 «Довгострокові векселі видані»	Про векселі підприємства за обліковою вартістю
7.	52 «Довгострокові зобов'язання за облігаціями»	Про облігації підприємства за обліковою вартістю
8.	72 «Дохід від участі у капіталі»	Суму доходу, яке підприємство отримало від спільної діяльності та інвестицій у дочірні підприємства
9.	73 «Інші фінансові доходи»	Суму одержаних дивідендів та відсотків
10.	96 «Втрати від участі у капіталі»	Суму втрат від спільної діяльності та інвестицій у дочірні підприємства
11.	97 «Інші витрати»	Суму уцінки фінансових інвестицій
Регістри бухгалтерського обліку
1.	Журнал 3 (відомість 3.1,3.4)	Інформація про векселі та розрахунки з дебіторами
2.	Журнал 4 (відомість 4.1, 4.2, 4.3)	Інформація про капітальні та фінансові інвестиції
Статистична звітність
1.	Звіт про інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення)	Скільки надійшло і в яку частину капіталу вкладені
2.	Ф №2 - інвестиції «Звіт про капітальні інвестиції»	Скільки надійшло інвестицій і куди вони направлені
3.	Ф №2-кб «Звіт про будівництво будівель і споруд»	Скільки виконано будівничих робіт
4.	Ф №2-б «Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів»	Скільки випускається та реалізовується цінних паперів; кільки в обігу цінних паперів
5.	Ф №1-буд «Інформація про одержання дозволу на виконання будівельних робіт»	Чи надано дозвіл на виконання будівельних робіт
6.	Ф №10-зез «Звіт підприємства (організації) про інвестиції в Україну»	Чи вкладало свої інвестиції підприємство у державний сектор економіки
7.	Ф №2-кб «Звіт про введення в дію основних фондів, будівель та потужностей»	Скільки введено в дію основних фондів
Фінансова звітність
1.	Ф №1 «Баланс»	Відомість про довгострокові та поточні фінансові інвестиції, нерозподілений прибуток, статутний капітал та інше
2.	Ф №2 «Звіт про фінансові результати»	Відомості про обсяг інвестиційних та фінансових доходів і витрат
3.	Ф №3 «Звіт про рух грошових коштів»	Відомості про обсяг отриманих та вибутих грошових коштах підприємства
Податкова звітність
1.	Інвестиційна податкова декларація	Про суму одержаного інвестиційного прибутку

Необхідно пам'ятати, що дані з первинних документів повинні відповідати даним в облікових регістрах, а дані з облікових регістрів повинні відображатися в звітності. Перед початком проведення аналізу за об'єктом, необхідно перевірити достовірність та повноту відображення даних в джерелах інформації, щоб уникнути помилок в обчисленні результативних показників та у встановленні факторів впливу.

Для прийняття остаточного рішення про доцільність реалізації інвестиційного проекту необхідно провести групування інвестицій залежно від їх мети та спрямованості й обумовленої цими відмінностями очікуваної норми прибутку на капітал.

Основні способи оцінки ефективності інвестиційних проектів зазначені на Рис. 1 (див рис.1)

Нижче ми розглянемо способи оцінки інвестиційних проектів, які базуються саме на даних бухгалтерського обліку.

Размещено на http://allbest.ru/

Рис. 1. Способи оцінки ефективності інвестиційних проектів [6]

Спосіб оцінки ефективності інвестицій, виходячи зі строків їх окупності

Строк окупності інвестицій - період часу, необхідний для повернення вкладених коштів (без дисконтування). Іншими словами, строк окупності інвестицій - це період часу, за який доходи покривають витрати на реалізацію інвестиційних проектів. Цей період порівнюється з тим часом, який керівництво підприємства вважає економічно виправданим.

Критерій діяльності реалізації інвестиційного проекту визначається тим, що тривалість строку окупності інвестиційного проекту виявляється меншим порівняно з економічно виправданим строком його окупності.

Строк окупності інвестиійного проекту може бути визначений за однією з наступних формул:

T = K / Pч + А ? Тев

або Т = К / Дч ? Тев

економічний факторний фінансовий інвестиція

- використовується при рівномірному надходженні доходів протягом всього строку окупності інвестицій.

К + У (Рі + Аі) ? 0, Т ? Тев - використовується, якщо доходи нерівномірно розподіляються за роками реалізації інвестиційного проекту протягом всього строку його окупності (Пч).

де, Т - строк окупності інвестиційного проекту, роки;

Рч - чисті надходження (чистий прибуток) у перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.;

К - повна сума витрат на реалізацію інвестиційного проекту, включаючи затрати на науково-дослідницькі роботи, грн.;

Рі - чисті надходження (чистий прибуток) в і-му році, грн.;

Тев - економічно виправданий строк окупності інвестицій, який визначається керівництвом підприємства, грн.;

А - амортизаційні відрахування на повне відновлення у розрахунку на рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.;

Аі - амортизаційні відрахування на повне відновлення в і-му році, грн.;

Дч = Рч + А

- чистий дохід в перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.

Чистий прибуток визначається за формулою:

Пч = П*(1-Н)

де, П - прибуток у перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів, грн.;

Н - норма податку на прибуток.

При способі окупності не враховується фактор часу, тобто часовий аспект вартості грошей, при якому доходи та витрати, пов'язані з використанням інвестиційного проект, порівнюються за допомогою дисконтування.

Головний недолік способу оцінки ефективності інвестиційних проектів, виходячи із строку їх окупності, полягає у суб'єктивності підходу курівників підприємств або інвесторів до визначення виправданого періоду окупності інвестиційного проекту.[6]

Способи оцінки інвестицій за нормою прибутку на капітал

Другим способом оцінки інвестицій без дисконтування грошових потоків є спосіб з використанням розрахункової норми прибутку, відомий під назвою «прибуток на капітал». Суть цього способу полягає у визначенні відношення між доходом від реалізації інвестиційного проекту і вкладеним капіталом (інвестиціями на реалізацію проекту) або у визначенні проценту прибутку на капітал.

Як правило, розрахунок норми прибутку на капітал може проводиться двома способами.

При використанні першого способу під час розрахунку норми прибутку на капітал виходить із загальної суми початкового вкладеного капіталу, який складається з витрат на придбання і встановлення основних засобів і збільшення оборотного капіталу, необхідного для реалізації інвестицій.

При використанні другого способу визначається середній розмір вкладеного капіталу протягом всього терміну реалізації інвестиційного проекту. У цьому разі враховується скорочення капіталовкладень в основні засоби до їх залишкової вартості. Тому для розрахунку норми прибутку на капітал можна використовувати наступні формули:

Нпк = У Д : Т / К * 100,

Нпк = У Д : Т / (К + К заг) : 2

К заг = К - 1

де, Нпк - норма прибутку на капітал, %;

У Д - сума річних доходів за весь термін використання інвестиційного проекту, грн.;

Т - термін використання інвестиційного проекту, років;

К - початкові вкладення на реалізацію інвестиційного проекту, грн.;

Кзаг - залишкова вартість вкладень, грн.

Основний недолік показника норми прибутку на капітал полягає у тому, що не враховується різна вартість грошей (прибутку) залежно від часу їх отримання. Середній прибуток обчислюється за весь період використання інвестиційного проекту.

Інша проблема виникає, коли використовують другий спосіб розрахунку середньої норми прибутку на капітал. У цьому разі початкова сума інвестицій і їх кінцева вартість усереднюються. Значення середньої інвестиційної вартості буде змінюватися залежно від норми щорічної амортизації.

Поряд з цим норма прибутку на капітал також буде залежати від того, який показник доходу використовується для розрахунку норми на капітал.[6]

Отже, існує 2 основних способи, за якими можна оцінити ефективність інвестиційного проекту виходячи з даних бухгалтерського обліку

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «Бердичівський пивзавод»

Стисла історія підприємства, важливі події його розвитку

Бердичiвський пивоварний завод заснований у 1861 роцi.. Потужнiсть пiдприємства на протязi рокiв iснування поступово збiльшувалась. У 70-тi роки 20 столiття завод був корiнним чином реконструйований. Був побудований цех пляшкового розливу, нова варниця, встановленi додатковi бродильнi чани i лагернi танки. На виробництвi проходили перевiрку рiзноманiтнi розробки, зокрема розробки Київського технологiчного iнституту харчової промисловостi, Харькiвського фiлiалу всесоюзного НДI пивоварної промисловостi та iнституту хмелярства. 1 березня 1995 року в Бердичiвському мiськвиконкомi зареєстроване Вiдкрите акцiонерне товариство " Бердичiвський пивоварний завод", яке створене на базi орендного пiдприємства " Бердичiвський пивоварний завод" в процесi приватизацiї.

Інформація про організаційну структуру емітента

Органiзацiйна структура ВАТ " Бердичiвський пивоварний завод" є лiнiйною. 1. Виробничi дiльницi. а) основнi: солодовий цех, варочне вiддiлення, бродильно-лагерний участок, участок розливу пива в пляшки, участок розливу пива в КЕГи; б) допомiжнi: зерносклад, тарний склад, склад готової продукцiї, холодильно-компресорне вiддiлення, котельня. 2. Обслуговуючi господарства (склади та iн.). Фiлiй та представництв ВАТ "Бердичiвський пивоварний завод" не має.

Опис обраної облікової політики

Облiкова полiтика акцiонерного товариства визначена наказом керiвника i вiдповiдає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99 року №996-ХIV та положенням бухгалтерського облiку. На протязi 2010 року облiкова полiтика не змiнювалась. На пiдприємствi застосовується План розрахункiв у вiдповiдностi з "Iнструкцiєю про застосування плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов'язань i господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй", затвердженої наказом Мiнфiну України вiд 30.11.99 р. № 291. Окремi операцiї бухгалтерського облiку автоматизованi i ведуться iз застосуванням персональних комп'ютерiв. На пiдприємствi застосовується загальна система оподаткування. Пiдприємство застосовує пiльгу по оподаткуванню ПДВ по зворотнiй тарi.

Витяг з аудиторського висновку

Фiнансовi звiти справедливо i достовiрно вiдображають стан вiдкритого акцiонерного товариства "Бердичiвський пивоварний завод" станом на 31 грудня 2010 року, а також результати дiяльностi та рух грошових коштiв за 2010 рiк, згiдно з нормативними вимогами щодо органiзацiї бухгалтерського облiку та звiтностi в Українi.

Інформація про основні види продукції або послуг, що їх виробляє чи надає емітент, перспективність виробництва окремих товарів, надання послуг Пiдприємство виробляє 5 сортiв пива - "Бердичiвське оригiнальне", "Старий Бердичiв", "Бердичiвське", "Бердичiвське хмiльне", "Кармелiт". До пива масового попиту вiдноситься пиво "Бердичiвське хмiльне", що займає в загальному виробництвi пива 85%. Продукцiя реалiзується по оптовим цiнам суб'єктам пiдприємницької дiяльностi. Пiдприємство має сiтку фiрмових магазинiв, через якi здiйснюється реалiзацiя готової продукцiї.

Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність емітента Найголовнiшою суттєвою проблемою, яка впливає на дiяльнiсть емiтента є занадто високi податки, нестабiльнiсть законодавчого поля держави, вiдсутнiсть в значнiй мiрi стимулiв зi сторони держави щодо сприяння покращенню розвитку пiдприємств, у виглядi зменшення податкового навантаження, розробки субсидiйних програм та надання державних кредитiв пiдприємствам.

Інформація про факти виплати штрафів і компенсацій за порушення чинного законодавства

За результатами перевiрки Бердичiвської Об'єднаної Державної Податкової Iнспекцiї Житомирської областi по акту № 115623-01 вiд 19.07.2004 р. згiдно акту занижено податок на прибуток на 6030 гривнi, податок на додану вартiсть на суму 2917 гривнi, земельний податок на 41 гривню, прибутковий податок на суму 6,8 гривнi. Загальна сума боргу зi щтрафними санкцiями склала 12749 грн. в тому числi: ПДВ - 4376 грн. Податок на прибуток - 8056 грн. РРО - 86 грн. Прибутковий податок з громодян - 20 грн. Земельний податок - 211 грн. Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента Розвиток виробництва проводиться тiльки за рахунок власних прибуткiв.

Інформація про вартість укладених, але ще не виконаних договорів (контрактів)

Договори укладенi на 2010 рiк на реалiзацiю продукцiї та постачання сировини виконанi. Подальша iнформацiя про договори пiдприємства є iнформацiєю суто для використання в управлiнському облiку.

Прогнози та плани щонайменше на рік про діяльність емітента

На загальних зборах акцiонерiв та вiдповiдно до наказiв голови правлiння ВАТ "Бердичiвський пивоварний завод" затверджуєтиься наступна стратегiчна планова полiтика:

1. В 2011 роцi досягти рiвень виробництва до 1.5 млн.дал. пива та 0.5 млн.дал. природної води.

2. Досягнути рiвня середньої заробiтної плати 1000 грн. на мiсяць до 2011 року.

3. Досягнути виключення шкiдливого впливу на навколишнє середовище до 2011 року.

Таблиця 2.1 Основні показники діяльності ВАТ «Бердичівський пивзавод»

№	Показник	Од. виміру	2010 р.	2011 р.	Відхилення
					+/-	%
1.	Виручка від реалізації продукції	Тис. грн.	14596.2	13559	-1037,2	-7,11
2.	Чистий дохід	Тис. грн.	9549.3	8922.7	-626,6	-6,56
3.	Собівартість реалізованої продукції	Тис. грн.	6992.2	5713.9	-1278,3	-18,28
4.	Валовий прибуток	Тис. грн.	2557.1	3208.8	+651,7	+25,49
5.	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	Тис. грн.	1352.1	1709.3	+329,8	+24,39
6.	Податок на прибуток	Тис. грн.	344.6	674.4	+329,8	+95,71
7.	Чистий прибуток	Тис. грн.	1007.5	1034.9	+27,4	+2,72
8.	Фондовіддача	-	1,85	1,37	-0,48	-0,26
9.	Фондомісткість	-	0,54	0,73	+0,19	+0,35
11.	Рентабельність продукції	%	136,57	156,15	+19,58	*
12.	Рентабельність продажу	%	10,55	11,6	+1,05	*

Проаналізувавши дані, наведені в таблиці 2.1, можна зробити висновок, що дане підприємство у 2011 році погіршило свої результати господарської діяльності. Про це свідчить зниження таких показників як виручка від реалізації продукції - на 1037,2 тис. грн., що складає 7,11%; чистий дохід - на 626,6 тис. грн., що складає 6,56%. За цей самий період відбулося зростання показників: валовий прибуток - на 651,7 тис. грн., що складає 25,49%; чистий прибуток - на 27,4 тис. грн., що складає 2,72%. Зменшення перших показників може бути спричинене як зменшенням обсягів реалізації так і зменшенням ціни. У разі якщо причиною було зменшення обсягів реалізації, це означає, що підприємству необхідно розширяти канали збуту. Якщо це пов'язано зі зменшенням ціни, то це може вказувати як на зниження якості продукції, так і на застосування нової цінової політики. Зважаючи на те, що чистий прибуток за період збільшився, більш вірогідною є можливість зміни цінової політики. Щодо показників рентабельності, то рентабельність продукції зросла на 19,58, а рентабельність продаж зросла на 1,05. Це свідчить про підвищення ефективності виробничої і збутової діяльності підприємства.

2.2 Методика аналізу доходності фінансових інвестицій

Методику аналізу доходності фінансових інвестицій розглянемо на прикладі двох видів цінних паперів: облігацій та акцій.

Аналіз доходності облігацій

Облігації належать до класу боргових цінних паперів, які є зобов'язаннями емітента, розміщеними на фондовому ринку з метою запозичення грошей на певних умовах. Облігації розрізняють за способом виплат відсотків по ним:

Ш облігація з нульовим купоном;

Ш облігація з фіксованою купонною ставкою;

Ш облігації з плаваючою купонною ставкою.

Облігації з нульовим купоном - це цінний папір, за яким умовами емісії виплату відсотків не передбачено. Дохід інвестора формується як різниця між номінальною вартістю та емісійним курсом облігації, встановленим на дисконтній основі (тобто нижче за номінал). Отже, облігації з нульовим купоном належать до дисконтних цінних паперів. Така облігація генерує грошовий потік лише один раз, а дохід інвестор одержує в момент погашень, для розрахунку якого застосовується наступна формула:

V(t)=N/(1+d)n

де, N - номінальна сума облігацій, яка виплачується за її погашення;

n - тривалість періоду до погашення облігації, роки.

Облігації за купонною ставкою - облігації, умовами емісії яких передбачено виплату відсотків у розрахунку на номінальну суму інвестиції. Виплати здійснюються за купонами - відрізаними талонами із зазначеною на них величиною купонної ставки. Розрізняють облігації з фіксованою купонною та плаваючою ставкою. Купонні облігації можуть продаватися як за номінальною вартістю, так із дисконтом або премією залежно від кон'юнктури ринку та їх привабливості для інвестора. За облігаціями з фіксованою купонною ставкою очікуваний дохід інвестора складається з двох частин: 1) рівномірних за періодами надходжень відсоткових виплат, які були емітентом; 2) ймовірних прибутків (збитків) внаслідок зміни ринкової ціни облігації.

Базова модель у такому випадку має вигляд:

V(t)=Уk*N/(1+d)n+N/(1+d)n

де, k - купонна ставка облігації

Облігації з плаваючою купонною ставкою - цінні папери, умовами емісії яких рівень купонної ставки не зафіксовано і вона змінюється залежно від рівня інфляції або ставки відсотку за кредитами. Внутрішня вартість таких облігацій розраховується за формулою:

V(t)=УCFi/(1+d)n+N/(1+d)n

де, СFi - грошові потоки, які генерує облігація в і-му періоді.

Процедура аналізу облігацій з плаваючою купонною ставкою не відрізняється від описаних вище, за винятком того, що грошовий потік у кожному із періодів може змінюватися.

Аналіз доходності акцій

Акція - це цінний папір, що засвідчує право власника на участь у статутному капіталі акціонерного товариства. Акції належать до класу цінних паперів, випускаються недержавними організаціями та не мають обмеженого терміну обороту. Як правило, номінал акції не відображає її реальної вартості, тому для аналізу доходності акцій використовують курсову, тобто поточну ринкову ціну.

Показником доходності може бути або рівень дивідендів, або величина чистого прибутку в розрахунку на одну акцію. Другий показник використовують тоді, коли дивіденди з певних причин не виплачують, а одержаний прибуток повністю реінвестують, наприклад у процесах становленню, розширення чи реорганізації акціонерного підприємства.

Прийняття управлінських рішень щодо доцільності придбання акцій базується на результатах порівняльного аналізу їх поточної ринкової ціни з теоретичною (внутрішньою) вартістю. Внутрішню вартість акцій можна розрахувати різними способами, але найпоширенішою залишається модель оцінки майбутніх надходжень:

Яка трансформується залежно від прогнозованої динаміки виплати дивідендів на акції.

Акції з постійними (сталими) дивідендами. Якщо сума дивідендів, які виплачують власнику акції, є сталою величиною, то базова модель є наступною:

V(t)=E/d,

де, Е - грошовий потік у вигляді дивідендів (очікувані дивіденди);

d - середньоринкова ціна акцій.

Акції з рівномірно зростаючими дивідендами. Якщо дивіденди, які виплачуються власникам акцій, постійно та рівномірно зростають, то на внутрішню вартість таких цінних паперів впливатимуть базова величина дивідендів (Е) та темпи їх приросту (h). Базова модель:

V(t)=УE(1+h)i /(1+d)i

Після певних математичних перетворень одержуємо формулу, відому як модель М. Гордона, яка є справедливою за умови, що середньоринкова норма прибутку вища за темпи приросту дивідендів, тобто за d > h:

V(t)=E(1+h)/(d-h).[6]

На жаль, за відсутності необхідних даних по ПАТ «Бердичівський пивзавод», для проведення методики вищезазначеного аналізу, є можливість тільки проаналізувати структуру інвестицій даного підприємства, а також провести факторний аналіз внутрішньої вартості його акцій.

2.3 Факторний аналіз внутрішньої вартості цінних паперів

Проведемо факторний аналіз внутрішньої вартості цінних паперів за даною формулою:

Дані для аналізу наведені в таблиці 2.2

Таблиця 2.2. Дані для факторного аналізу

Показник	Базовий рік	Поточний рік
очікуваний потік відсоткових виплат за цінним папером (тис грн)	100,0	120,0
прийнятна або очікувана дохідність цінного паперу (%)	15,0	17,0

Y 0 = 100/(1+0,15)2= 75,61

Y ум.1 = 120/(1+0,15)2= 90,74

Y 1 = 150/(1+0,17)2 = 109,57

ДY ум.1 = 90,74-75,61 = 15,13

ДY 1 = 109,57-90,74 = 18,83

Y 1 - Y 0 = ДY ум.1 + ДY ум.2 + ДY 1

109,57-75,61 = 15,13+18,83

33,96 = 33,96

При проведенні даних розрахунків можна зробити висновок, що у звітному періоді у порівнянні з попереднім періодом внутрішня вартість акцій збільшилася на 33,96 тис грн, що є позитивно для підприємства. Найбільший вплив має прийнятна або очікувана дохідність цінного паперу, яка змінила внутрішню вартість цінних паперів на 18,83 тис грн..

2.4 Структура інвестицій ПАТ «Бердичівський пивзавод»

В Звіті про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів за формою №2-Б наведено інформацію про цінні папери ПАТ «Бердичівський пивзавод». Проаналізувавши його, можна побачити що із цінних паперів підприємство має справу лише з простими акціями, тому наводити структуру за видами цінних паперів є недоцільно. Але можна провести аналіз структури за інвесторами, що і наведено в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Структура цінних паперів за інвесторами

Інвестори	Вартість акцій, тис грн	Частка, %
Фізичні особи	111	56,35
Юридичні особи	86	43,35
Всього	197	100,00

Нажаль, за відсутності даних попередніх років немає можливості провести аналіз динаміки. Виходячи з даних таблиці основну частину інвесторів складають фізичні особи, так як їх частка дорівнює 56,35%, а меншу частину - юридичні особи з показником 43,35%.

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПАТ «БЕРДИЧІВСКИЙ ПИВЗАВОД»

3.1 Експрес аналіз фінансового стану

1 етап: Огляд фінансової звітності

За результатами огляду фінансової звітності встановлено наступне:

- В звітності наявні всі необхідні підписи та печатки, в цілому основні реквізити заповнені правильно ( не вказано галузь та орган державного управління)

- При проведенні арифметичної перевірки балансу ПАТ «Бердичівський пивзавод» встановлено, що підрахунки були здійснені правильно і помилки відсутні

- Відсутні прочерки в незаповнених рядках

Інформація про висновок аудитора та облікову політику не була надана

2 етап: Аналітичний баланс

Аналіз фінансового стану починається з оцінки активів та пасивів балансу. Як відомо, в активі балансу в узагальненому грошовому вираженні показані стан і розміщення засобів підприємства, а в пасиві - джерела їх утворення.

Таблиця 3.1 Аналіз структури та динаміки майна і джерел його утворення

Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення
	У, тис. грн.	Питома вага, %	У, тис. грн.	Питома вага, %	+/-	%	Пункт структури
Актив балансу
Необоротні активи	3681,9	50,1	4598,4	54,23	+916,5	+24,89	+4,13
Оборотні активи в т.ч.	3653,3	49,7	3878,4	45,73	+225,1	+6,16	-3,97
дебіторська заборгованість	1062,0	14,45	1134,7	13,38	+72,7	+6,85	-1,07
Витрати майбутніх періодів	14	0,2	2,8	0,04	-11,2	-80,0	0,16
Разом	7349,2	100,00	8479,6	100,00	+1130,4	+15,38	*
Пасив балансу
Власний капітал	6864,6	93,40	7872,7	92,84	+1014,1	+14,77	-0,56
Забезпечення наступних виплат і платежів	1,55	0,01	0,36	0,00	-1,19	-76,77	-0,01
Довгострокові зобов'язання	174,2	2,37	200,0	2,36	+35,8	+20,55	-0,01
Поточні зобов'язання	310,4	4,22	406,9	4,80	+96,5	+31,1	+0,58
Доходи майбутніх періодів	0,00	0	0,00	0	0	0	0
Разом	7349,2	100,00	8479,6	100,00	+1130,4	+15,38	*

Аналізуючи структуру балансу, тобто майна і джерел його утворення, можна зробити висновок, що збільшилася валюта балансу на 1130,4 тис. грн. (на 15,24%). Це зумовлено зміною в структурі майна і джерел його утворення. Так, збільшилася вартість необоротних активів на 916,5 тис. грн. (24,89%) і частка оборотних активів на 225,1 тис. грн. (6,16%). Це могло бути спричинене проектом підприємства з розширення виробництва. Таким чином відбувається нагромадження засобів та предметів виробництва. Щодо змін у структурі активів, то зменшилася питома вага оборотних активів на 3,97 п. с., і відповідно збільшилася питома вага необоротних активів на 4,16 п. с. Витрати майбутніх періодів зменшилися на 11,2 тис грн. що свідчить про здійснення підприємством планових виплат працівникам.

Що стосується джерел утворення господарських засобів, то збільшилася сума власного капіталу на 1014,1 тис. грн. (14,77%). Це могло спричинити додаткове внесення засновником основних засобів у капітал підприємства, а також прихід ще одного із засновників. А також збільшилась сума поточних зобов'язань на 96,5 тис. грн. (31,1%), довгострокових зобов'язань - 35,8 тис грн. (20,55%) що вказує на необхідність залучення підприємством коштів для розширення діяльності і є позитивною рисою для діяльності підприємства. Щодо структури джерел засобів також відбулися зміни, зокрема питома вага поточних зобов'язань збільшилась на 0,58 п.с. В цілому можна виділити такі ознаки даного балансу: