Виробнича практика в агропідприємстві СФГ "Петровіт"

При оцінюванні ефективності виробництва молока в підприємстві використовується ряд показників, основними з яких є: виручка від реалізації, собівартість реалізованої продукції, прибуток, фактична ціна реалізації, собівартість 1 ц молока, прибуток в розрахунку на 1 ц молока, 1 ум. голову, рівень рентабельності ( див. таблиця 4.6.)

Таблиця 4.6. Економічна ефективність виробництва продукції молочного скотарства в СФК «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося покращення ефективності виробництва продукції молочного скотарства.

Так спостерігається зростання середньорічного поголів'я корів на 20 гол. або на 5,71 %. Зі зростанням поголів'я відбувається зростання валового надою на 23,69 % та величини реалізованого молока - на 72,64. Відповідно спостерігається зростання щільності поголів'я на 100 га с/г. угідь - на 3,43 % та обсягу виробленого молока в розрахунку на 100 га с/г. угідь - на 3,73 .

Зі зниженням собівартості 1 ц молока на 8,87 та зростанням фактичної ціни на аналогічну суму відбувається збільшення прибутку в розрахунку на 1 ц молока на 31,43 %, на 1 середньорічну корову - на 56,68 %.

Загальний рівень рентабельності зріс з 78,67 % в 2007 році до 113,47 % в 2009 році, тобто зростання склало 34,80 в.п.

При вивченні питання ефективності виробництва молока необхідно звернути увагу на склад та структуру витрат виробництва молочного скотарства, що представлена в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7. Склад і структура виробничої собівартості молока в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період спостерігається зростання величини виробничої собівартості молока на 299,06 %. Найбільше зростання відбулося в статті «прямі витрати на оплату праці» - 1065,78 % і відповідно значно зросли відрахування на соціальні заходи - збільшення на 62 тис. грн.. Найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості займають витрати на корми, питома вага яких коливається від 68,02 % в 2007 році до 55,82 % в 2009 році.

У всіх розвинених країнах світу проблема забезпечення населення високоякісним м'ясом і м'ясопродуктами вирішується за рахунок інтенсивного розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства.

В Україні м'ясо яловичини переважно одержують за рахунок використання на забій поголів'я над ремонтного молодняку та вибракуваного поголів'я дорослої худоби молочних і молочно-м'ясних порід.

Одна з головних особливостей жуйних тварин -- це їх спроможність ефективно засвоювати поживні речовини грубих та соковитих кормів, що забезпечують їх ріст, розвиток, а також виробництво високопоживних для людини продуктів харчування.

Таблиця 4.8. Економічна ефективність виробництва яловичини в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період спостерігається зростання таких показників як: середньорічне по7голівя (збільшення на 118,98 %), величина приросту ВРХ (збільшення на 10,28 %), щільність поголів'я в розрахунку на 100 га с/г. угідь (збільшення на 114,25 %).

Негативною є тенденція до скорочення середньодобового приросту ВРХ зниження з 661,27 грам в 2007 році до 333,03 грами в 2009 році.

Фактична ціна реалізації 1 ц приросту зросла на 50,50 %, собівартість 1 ц приросту зросла на 1038,44 %, тому величина прибутку в розрахунку на 1 ц молока скоротилась на 108,03 %. Як результат , показник рентабельності знизився з 97,31 % в 2007 році до -0,69 % в 2009 році.

При вивченні ефективності виробництва яловичини необхідно звернути увагу на аналіз виробничої собівартості (див. таблиця 4.9.).

Таблиця 4.9. Склад і структура виробничої собівартості яловичини в СФГ «Петровіт»

Найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості займають витрати на корми, частка яких в структурі варіюється від 68,02 % в 2007 році до 68,35 % в 2009 році.

Для збільшення кількості поголів'я м'ясної худоби, підвищення його продуктивності та виробництва якісного м'яса яловичини, важливе значення має надання державою дотації на утримання кожної продуктивної м'ясної корови, шляхом компенсації нормативних витрат на її вирощування. Це практикується у країнах із ринковою економікою.

Багаторічні життєві спостереження, які базуються на здоровому розумінні і економічних законах цивілізованого ведення сільського господарства, переконливо свідчать про те, що проблему забезпечення населення та харчової промисловості м'ясом практично неможливо вирішити без інтенсивного розвитку усіх галузей тваринництва і, зокрема, свинарства. Попри те, що свинину з релігійних та інших міркувань не споживають не тільки окремі нації, але й деякі регіони світу, в загальному виробництві м'яса на її долю припадає більше 100 млн. т., або біля 40 відсотків. Пріоритет розвитку цієї галузі надається завдяки таким виключно важливим біологічно-господарським особливостям свиней, як всеїдність, багатоплідність, економне використання кормів, придатність продукції забою для різноманітних кулінарних виробів повсякденного споживання та тривалого зберігання.

Зараз в Україні розводять, в основному, 11 вітчизняних і зарубіжних порід, з яких дві універсальні за напрямком продуктивності (велика біла і українська степова біла), три сальні (миргородська, українська степова ряба і велика чорна) та шість м'ясних (ландрас, полтавська м'ясна, українська м'ясна, дюрок, уельс і червона білопояса). За даними державної переатестації племінних свинарських господарств 98 одержали статус племзаводу і 225 - племінного репродуктора. Як бачимо держава має відповідну племінну базу.

На підприємстві займаються відгодівлею стада свиней яке повністю складається з тварин великої білої породи.

При оцінюванні ефективності виробництва свинини необхідно звернути увагу на основні показники, що її характеризують ( див. таблиця 4.10.) та склад та структуру виробничої собівартості свинини (див. таблиця 4.11).

Таблиця 4.10. Економічна ефективність виробництва свинини в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося підвищення ефективності виробництва продукції свинарства.

Зі зростанням фактичної ціни реалізації 1 ц свинини ( на 128,35 %), та зростанням собівартості 1 ц приросту на 174,44 %, стало можливим отримати прибуток в розрахунку на 1 ц реалізованої свинини в розмірі 47,06 грн. . в 2009 році.

Зі зменшенням обсягів реалізації свинини відбулося зменшення величини продукції реалізованої в розрахунку на 100 га ріллі на 71,62 %. Показник товарності знизився на 79,67 в.п.

Таблиця 4.11. Склад і структура виробничої собівартості свинини в СФГ «Петровіт»

Найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості свинини займають витрати на корми, питома вага яких коливається від 60,13 % в 2007 році до 42,05 % в 2009 році.

Світовий досвід розвитку свинарства показує, що підвищення продуктивності і зниження собівартості свинини на 60-65, а то й більше відсотків визначається науково обґрунтованою годівлею. При цьому максимально важливу продуктивність там одержують тільки за концентратної біологічно-повноцінної годівлі. Тому забезпечення свиней потрібною кількістю повноцінних кормів і підвищення їхньої конверсії слід розглядати як найважливіший елемент ресурсозберігаючої технології, що дає змогу перетворити свинарство в стійку рентабельну галузь.

Розділ 5. Результати виробничо-фінансової діяльності СФГ «Петровіт»

та можливості їх підвищення та розподіл прибутку в підприємстві

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.

Доходи підприємства - це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

При оцінці фінансових результатів перш за все необхідно провести аналіз величини прибутку, який підприємство отримує в різних галузях його діяльності (див. таблиця 5.1).

Таблиця 5.1. Прибутковість окремих галузей виробництва СФГ «Петровіт»

Прибуток, отримуваний по підприємству протягом 2007-2009 рр. зріс на 130,15 %. Дане зростання пов'язане з значним зростанням прибутку отриманого в молочному скотарстві ( збільшення на 65,63 %) та зерновому господарстві (збільшення на 527,00 %) (див. рисунок 5.1.).

Рис. 5.1.Динаміка структури прибутку отримуваного в СФГ «Петровіт» в 2007-2009 рр.

При вивченні питання фінансових результатів діяльності підприємства особливої уваги потребують відносні показники ефективності, такі як прибуток в розрахунку на 1 ц , 1 га (для рослинництва) на 1 ум. 7голову (для тваринництва) (див. таблиця 5.3.).

Таблиця 5.2. Прибуток розрахований на 1 ц, 1 га, 1 ум. голову в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбувається зростання показників прибутковості в розрахунку на 1 га зернових - збільшення на 684,83 % та соняшнику - збільшення на 27,69 %.

Показники молочного скотарства зростають : прибуток в розрахунку на 1 умовну голову зріс на 156,67 %, прибуток в розрахунку на 1 ц реалізованого молока також показує тенденцію до зростання - збільшення даного показника на 131,43 .

Особливої уваги потребує питання рентабельності окремих видів діяльності, дані стосовно якого представлені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Рентабельність окремих галузей виробництва в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання загальної рентабельності підприємства на 17,06 в.п.

Найбільше зростання серед галузей відбулося зерновому господарстві (збільшення на 80,95 в.п.) та молочному скотарстві (збільшення на 34,80 в.п.).

Найважчі показники рентабельності в молочному скотарстві. Абсолютний максимум спостерігається в 2009 році, коли показник рентабельності виробництва молока сягнув 113,47 %.

Прибуток є важливим показником ефективності виробничо-господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Таблиця 5.4 Розподіл прибутку в СФГ «Петровіт»

За досліджуваний період відбулося зростання величини фонду заміщення ( збільшення на 24,52 %) та фонду споживання ( збільшення на 72,11 %).

Рис. 5.2. Структура розподілу прибутку в СФГ «Петровіт» в середньому за 2007-2009 рр.

Найбільшу питому вагу в структурі розподілу прибутку займає фонд заміщення (68 %), тому підприємству необхідно звернути увагу на збільшення фонду споживання та нагромадження за рахунок зменшення фонду заміщення.

сільськогосподарський продукція рослинництво тваринництво економічний

Висновок

Велике значення в діяльності аграрного підприємства відіграє економічна служба, що здійснює аналіз та оцінку отриманих результатів та будує плани на наступні роки.

Об'єктом проходження виробничої практики є СФГ «Петровіт», що розташоване в с. Попівка Маньківського району Черкаської області. . Село розташоване за 12 км на північ від районного центру -- смт. Маньківка та за 17 км від залізничної станції Поташ.

Протягом 2007-2009 рр. відбулося зростання загальної земельної площі на 2,21 %. Так загальна площа ріллі зменшилась на 1,34 % при зростанні площі пасовищ на 323,79 % що викликало зростання питомої ваги пасовищ в загальній площі сільськогосподарських угідь на 3,44 в.п.

Зі зростанням чисельності працівників (збільшення на 69,05 %) відбулося зниження показників навантаження на 1 середньорічного робітника, зайнятого в сільському господарстві - в розрахунку на площу с/г. угідь - зниження на 39,54 %, а в розрахунку на площу ріллі - зниження на 41,64 %.

За 2007-2009 рр. відбулося збільшення загальної вартості основних засобів на 289,24 % при загальному збільшенні площі сільськогосподарських угідь ( на 2,21 %), що викликало збільшення фондозабезпеченості - з 1538,50 грн.. в 2007 році до 5858,97 грн. в 2009 році; тобто зростання склало 280,82 %.

Зі збільшенням чисельності працівників (на 29 осіб або на 69,05 %) відбулося зростання фондоозброєності на 130,25%.

Спостерігаючи зростання величини валової продукції ( збільшення на 84,87 %) відбулося зниження показника фондовіддачі на 52,50 %, та зростання показника фондоємності на 110,55 %.

Спостерігається підвищення коефіцієнта обертання оборотних засобів на 43,84 %, що викликало зменшення тривалості одного обороту оборотних засобів на 133 доби або на 30,48 %.

За досліджуваний період відбулося зростання середньої чисельності працівників підприємства на 29 осіб або на 69,05 %. Зростання відбулося як в рослинництві ( збільшення на 50,00%) так і в тваринництві (збільшення на 80,77 %).

Зі збільшенням величини валової продукції загалом по підприємству (на 84,87%), та по тваринництву - на 348,82 %, відбулося зростання загального річного виробітку по підприємству на 9,36 % , та зростання річного виробітку в тваринництву на 147,18 %.

За досліджуваний період найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займає виробництво молока (51 % в середньому за 3 роки). Тому дане підприємство є представником підприємств молочної спеціалізації ( див. рисунок 1.1. Велику питому вагу (15 %) займає жива маса ВРХ.

За досліджуваний період відбулося зростання виручки отримуваної від реалізації продукції в підприємстві на 95,02 % та величини виробничої собівартості на 77,61%, що дозволило збільшити величину отримуваного валового прибутку на 128,99 %.

Спостерігається зростання відносних показників ефективності, таких як: вартість валової продукції в розрахунку на 1 га (збільшення на 80,87%); величина чистого прибутку в розрахунку на 1 грн. виробничих витрат (зростання на 29,58%). Загальний показник рентабельності зріс з 57,67 % в 2007році до, тобто зростання склало 17,06 в.п.

Найбільшу питому вагу структурі посівних площ сільськогосподарських культур займають зернові та зернобобові, питома вага яких в середньому за 3 роки дослідження склала 66 %.

На підприємстві висівається велика площа технічних культур, питома вага яких в середньому за 2007-2009 рр. склала 23 %.

За досліджуваний період відбулося зростання загального валового збору на 158,29 %, що пов'язано зі зростанням валових зборів озимих та ярих зернових на 110,64 % та на 169,00 % відповідно.

Найбільшу питому вагу в структурі валового збору займають зернові та зернобобові культури, питома вага яких зросла з 35,10 % в 2007 році до 82,13 % в 2009 році. За досліджуваний період відбулося зростання урожайності зернових та зернобобових культур - на 148,04 %, в основному за рахунок зростання цього показника в ярих зернових - зростання на 256,90 % та озимих зернових - на 115,91 %. Спостерігається збільшення урожайності технічних культур. Так найбільше зростання в цій групі характерне для соняшника - 57,79 %.

За досліджуваний період відбулося зниження загальної собівартості виробництва продукції рослинництва на 27,46 %. Найбільше зниження відбулося в статті «матеріальні витрати» - 86,09 %, що займає найбільшу питому вагу в структурі виробничої собівартості, оскільки частка її варіюється від 58,30 % в 2007 році до 11,18 % в 2009 році. Позитивною тенденцією є зростання величини орендних виплат за земельні паї ( збільшення на 173,67 %) та за майнові паї (збільшення на 11,11 %).

Дані таблиці 3.5. свідчать про зростання ефективності виробництва продукції рослинництва. Так, спостерігається зростання величини прибутку, отримуваного в рослинництві на 282,05 %, що викликало зростання відносних показників ефективності, таких як: прибуток в розрахунку на 1 га с/г. угідь - збільшення на 486,75 %, в розрахунку на одного середньорічного працівника - збільшення на 154,70 %. Загальний рівень рентабельності зріс на 42,06 в.п. Дані проведеного дослідження свідчать про зростання загального поголів'я тварин на 39,04 %. Зростання відбулося в поголів'ї молодняка ВРХ на відгодівлі - зростання на 118,98 %, молочному стаді - зростання на 5,71 %. Найбільшу питому вагу в структурі поголів'я займає молочне стадо, питома вага якого в середньому за 2007-2009 рр. склала 45,01%. За досліджуваний період відбулося зростання валового надою молока на 36,69 %, скорочення приросту свиней на 30,89 % та збільшення приросту молодняка ВРХ на 10,28 %.

Спостерігається покращення показників ефективності утримання молочного стада - середньорічний надій на одну корову зріс на 29,30 %. Негативною є тенденція до зниження середньодобового приросту ВРХ на 49,64 %. Негативним явищем також є занадто низькі середньодобові прирости свиней - 88,68 грам в 2007 році, 89,57 грам в 2009 році.

Спостерігається зростання загальної виробничої собівартості продукції тваринництва на 102,54 %. Дане зростання пов'язане зі значним зростанням вартості кормів ( збільшення на 166,88 %), в тому числі кормів покупних (збільшення на 468,37 %).Найбільшу питому вагу в структурі виробничих затрат тваринництва займають матеріальні затрати, питома вага яких варіюється від 80,09 % в 2007 році до 74,28 % 2009 році.

За досліджуваний період відбулося зростання виручки від реалізації продукції на 70 %, зростання величини собівартості реалізованої продукції на 88,80 %, що дозволило збільшити величину прибутку в тваринництві на 71,35 %. Зі зростанням величини валової продукції в тваринництві в порівняльних цінах на 346,82 % відбулося зростання відносних показників ефективності таких як: валова продукція одержана на 1 ум. голову - збільшення на 221,37 %, валова продукція в порівняльних цінах отримана на одного середньорічного працівника тваринництва - зростання на 147,18 %.

Загальний рівень рентабельності знизився на 5,63 в.п. - з 60,95 % в 2007 році до 55,32 % в 2009 рр.

Найбільшу питому вагу в структурі розподілу прибутку займає фонд заміщення (68 %), тому підприємству необхідно звернути увагу на збільшення фонду споживання та нагромадження за рахунок зменшення фонду заміщення.

Размещено на Allbest.ru