Собівартість продукції та шляхи її зниження

0,87

0,52

Витрати на паливо, грн.

72470

42298

Визначаються витрати по заробітній платі водіїв і кондукторів з урахуванням відрахувань на соціальне страхування.

На основі встановленого нормативу заробітної плати на 1 грн. доходів по Ікарус фонд оплати праці водіїв і кондукторів з відрахуваннями на соціальне страхування ФОТ складе:

ФОТ = (0,67 х 446 300) х 1,37 = 409 659 грн.

Фонд оплати праці водіїв таксомоторів з відрахуваннями на соціальне страхування складе:

ФОТ = (0,27 х 313 400) х 1,37 = 115 927 грн.

Визначаються витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали.

Норми витрати масел (л) і змащень (кг) на 100 л загальної витрати палива становлять (табл. 3.5):

Таблиця 3.5 - Норми витрати масел і змащень

Показник	Ікарус	ПАЗ
Моторні масла	3,2	2,4
Трансмісійні масла	0,4	0,3
Консистентні змащення	0,3	0,2

Витрата мастильних матеріалів дорівнює:

по Ікарус:

моторні масла: (3,2 х 1 249 476) : 100 = 39 983 л,

трансмісійні масла: (0,4 х 1 249 476): 100 = 4998 л,

консистентні змащення: (0,3 х 1 249 476) : 100 = 3748 л;

по ПАЗ:

моторні масла: (2,4 х 228 656) : 100 = 5488 л,

трансмісійні масла: (0,3 х 228 656): 100 = 686 л,

консистентні змащення: (0,2 х 228 656) : 100 = 457 л.

Витрати на мастильні матеріали при діючих прейскурантних цінах складуть:

по Ікарус:

моторне масло: 0,31 х 39 983 = 12 395 грн.,

трансмісійне масло: 0,29 х 4998= 1449 грн.,

консистентні змащення: 0,38 х 3748 = 1424 грн.;

по ПАЗ:

моторне масло: 0,31 х 5488= 1701 грн.,

трансмісійне масло: 0,29 х 686 = 199 грн.,

консистентні змащення: 0,38 х 457 = 174 грн.

Витрата гасу складе:

по Ікарус: 1 249 476 х 0,825 = 1 030 818 кг;

по ПАЗ: 228 656 х 0,74 = 169 205 кг.

При ціні 0,085 грн. за 1 кг витрати на гас складуть:

по Ікарус: 0,085 х (1 030 818 х 0,5): 100 = 438 грн.;

по ПАЗ: 0,085 х (169 205х 0,5) : 100 = 72 грн.

Витрати й витрати обтиральних матеріалів, планованих у розмірі 36 кг на один ходовий Ікарус й 24 кг на один ПАЗ у рік, при ціні 0,74 грн. складуть:

по Ікарус: 0,74 х 36 х 48 = 1279 грн.,

по ПАЗ: 0,74 х 24 х 18 = 320 грн.

Витрати на інші матеріали в розмірі 10 грн. на один ходовий автомобіль складуть:

по Ікарус: 10 х 48 = 480 грн.,

по ПАЗ: 10 х 18 = 180 грн.

Загальні витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали складуть:

по Ікарус:

Ссм.а = 12 395 + 1449 + 1424 + 438 + 1279 + 480 = 17 465 грн.,

по ПАЗ:

Ссм.т = 1701 + 199 + 174 + 72 + 320 + 180 = 2646 грн.

Визначаються витрати на відновлення зношування й ремонт автомобільних шин.

По Ікарус при нормі витрат на 1000 км пробігу 1,44 грн. загальні витрати складуть:

Сш.а = 1,44 х 2 711 700 х 6 : 1000 = 23 429 грн.

По ПАЗ витрати складуть:

Сш.т = 1,01 х 1 679 600 х 4 : 1000 = 6786 грн.

Визначається ремонтний фонд.

Норми витрат на ТО й ТР по автобусах марки «Икарус-280» установлені в розмірі 59,47 грн., а по «ПАЗ-3205» - 12,79 грн.. на 1 000 км пробігу.

Сума витрат на технічне обслуговування й поточний ремонт складе:

по Ікарус: 59,47 х 2 711 700 : 1000 = 161 265 грн.,

по ПАЗ: 12,79 х 1 679 600 : 1000 = 21 482 грн.

Сума витрат на капітальний ремонт дорівнює:

по Ікарус: 45 129 х 0,2 х 2711,7 : 100 = 244 753 грн.,

по ПАЗ: 3120 х 0,25 х 1679,6 : 100 = 13 101 грн.

Ремонтний фонд складе:

по Ікарус: 161 265 + 244 753 = 406 018 грн.,

по ПАЗ: 21 482 + 13 101 = 34 583 грн.

Визначаються амортизаційні відрахування на повне відновлення по рухливому складу на основі діючих норм [15]:

по Ікарус: 45 129 х 0,18 х 2711,7 : 100 = 220 227 грн.,

по ПАЗ: 3120 х 0,26 х 1679,6 : 100 = 13 625 грн.

Визначаються непрямі витрати по видах перевезень:

по Ікарус: 0,87х 132 300 = 115 101 грн.,

по ПАЗ: 0,52 х 60 070 = 31 236 грн.

Визначається загальна сума витрат Собщ і сума зміних витрат Спер по видах перевезень:

По Ікарус:

Саобщ = 409 659 + 72 470 + 17 465 + 23 429 + 406 018 + 220277 + 115 101 = = 1 264 419 грн.;

Сапер = 72 470 + 17 465 + 23 429 + 406 018 + 220 277=739 659 грн.;

по ПАЗ:

Стобщ = 115 927 + 42 298 + 2 646 + 6 786 + 34 583+ 13 625 + 31 236 =

= 247 101 грн.;

Стпер = 42 298 + 2 646 + 6 786 + 34 583 + 13 625 = 99 938 грн.

Визначається собівартість одного пасажиро-кілометра (Sпас-км), одного кілометра (Sкм) і однієї години роботи (Sа.ч) по видах перевезень:

по Ікарус:

Sпас-км = 1 264 419 х 100 : 86 160 000 = 1,467 коп.;

Sкм = 739 659 х 100 : 2 711 700 = 27,27 коп.;

Sа.ч = 115 101 х 100 : 132 300 = 87,0 коп.;

по ПАЗ:

Sпас-км = 247 101 х 100 : 1 360 500 = 18,16 коп.;

Sкм = 99 938 х 100 : 1 679 600 = 5,95 коп.;

Sа.ч = 31 236 * 100:60 070 = 52,0 коп.

Складається калькуляція собівартості, що приведена в табл. 3.6.

Таблиця 3.6 - Калькуляція собівартості по пасажирським перевезенням

Стаття витрат	Ікарус	ПАЗ
	Сума, грн.	Витрати на одиницю, коп.	Сума, грн.	Витрати на одиницю, коп.
		1 пас-км	1 км	1 авт-ч		1 пас-км	1 км	1 авт-ч
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Фонд оплати праці водіїв і кондукторів з відрахуванням на соцстрах	409659	0,475	-	-	115927	6,65	-	-
Автомобільне паливо	72470	0,084	2,67	-	42298	3,11	2,52	-
Мастильні та експлуатаційні матеріали	17465	0,02	0,64	-	2646	0,19	0,16	-
Витрати на відновлення зносу та ремонт шин	23429	0,027	0,86	-	6786	0,5	0,4	-
Ремонтний фонд	406018	0,471	14,98	-	34583	2,54	2,06	-
Амортизаційні відрахування по рухливому складу на повне відновлювання	220277	0,256	8,12	-	13625	-1,00	0,81	-
Непрямі витрати	115101	0,134	-	87,0	31236	2,30	-	-
Всього	1174413	1,467	27,27	87,0	221630	16,29	5,95	52,0

3.2 Нормування витрат на паливо

Витрати на автомобільне паливо включають витрати на всі види автомобільного палива, використовуваного на автотранспортному підприємстві для перевізної роботи, - бензин різних марок, дизельне паливо, зріджений і стиснений газ й ін.

Потреба в автомобільному паливі визначається відповідно до виробничої програми роботи рухливого складу на основі діючих норм витрати палива.

В основу нормування витрати автомобільного палива можуть бути покладені лінійні або питомі норми.

Лінійні норми витрати палива HL установлені в літрах на 100 км пробігу. Додатково для вантажних бортових автомобілів й автомобільних поїздів, що виконують роботу, що враховує в тонно-кілометрах, установлені питомі норми на кожні 100 т * км транспортної роботи (Hтр) у розмірі 2,0 л для карбюраторних й 1,3 л для дизельних автомобілів. Для вантажних автомобілів-самоскидів, крім лінійних норм на пробіг, установлена норма додаткової витрати палива на кожну поїздку з вантажем (Hz) у розмірі 0,25 л.

Нормативна витрата палива QT визначають по наступних формулах:

для бортових автомобілів [6]:

Qт. б = HL (Lобщ / 100) + Нтр (Р / 100), (3.5)

де Qт. б - нормативна витрата палива для бортових автомобілів, л / 100 км;

HL - лінійні норми витрати палива, л / 100 км;

Hтр - питомі норми транспорної роботи, л.

для автомобілів-самоскидів:

Qт. с = HL (Lобщ / 100) + Нz, (3.2)

де Нz - норма додаткової витрати палива на кожну поїздку з вантажем, л;

z - кількість поїздок;

для автобусів, таксі, легкових автомобілів й автомобілів, що працюють почасово [6]:

Qт. а = HL (Lобщ / 100) (3.3)

При розрахунку загальної нормативної потреби в паливі по підприємству необхідно враховувати зниження й підвищення норм витрати палива в різних умовах експлуатації автомобілів.

Лінійні норми витрати палива є підставою для списання палива, витраченого як АТП у цілому, так й окремими водіями, що працюють на конкретних автомобілях.

Суму витрат по кожному виді палива визначають множенням діючої ціни на загальну потребу даного виду або марки палива у відповідних одиницях виміру по формулі 3.4:

Ст = , (3.4)

де ЦТі -- ціна одиниці (т, кг, л) і-го виду автомобільного палива; грн.;

QТі -- планована потреба і-го виду палива у відповідних одиницях виміру (т, кг, л).

Ціна на автомобільне паливо складається з оптової ціни й витрат, пов'язаних із придбанням і доставкою палива на підприємство або централізовані заправні станції.

Питомі норми витрати палива в грамах на одиницю транспортної роботи (тонно-кілометр, пасажиро-кілометр, платний кілометр пробігу) використають для визначення ефективності використання палива по міністерству, керуванню або АТП.

Планова питома норма витрати палива [6]:

Нуд = QТі х 106 / Рі, (3.5)

де QТі -планова витрата палива і-го виду, т;

Рі -- плановий обсяг транспортної роботи, т-км, пас.-км, плат. км.

Фактична питома витрата палива:

Н'уд = Q'Ті х 106 / Р'і, (3.6)

де Q'Ті -- фактично витрачена кількість палива і-го виду, т;

Р'і -- фактично виконана транспортна робота, т-км, пас,-км, плат. км.

Ефективність використання палива визначають порівнянням фактично отриманої питомої норми витрати палива із запланованої.

Фактична питома витрата палива залежить від ряду технічних й організаційних факторів: технічного стану рухливого складу й, у першу чергу, систем харчування, запалювання й газорозподіли двигунів; вантажопідйомності (місткості) автомобіля; технічного стану гальмової системи й ходової частини автомобіля; використання причепів; коефіцієнта використання вантажопідйомності (місткості) автомобіля; порожнього пробігу автомобіля; організації обліку витрати палива й ін.

Визначимо витрати на автомобільне паливо для вантажних перевезень ТОВ «САТП - 2001» у 2008 р.

Витрата палива Qт визначається на основі норм витрати, які для автомобіля КамАЗ-5511 установлені в наступних розмірах: на 100 км пробігу -- 31,5 л, на 1 поїздку з вантажем -- 0,25 л:

(31,5 х 2 241 000 : 10) + 0,25 х 175 512 = 749 793л.

Додаткова витрата палива на зимовий період установлений у розмірі 4,2% до витрати палива та становить:

749 793 х 4,2 : 100 = 31 491 л.

Витрата палива на внутрігаражні витрати встановлена у розмірі 0,5% від витрати палива на експлуатацію рухливого складу й у даному випадку дорівнює:

(749 793 + 31 491) 0,5 : 100 = 3906 л.

Усього витрата палива складе:

Са.т = 749 793 + 31 491 + 3906 = 785 190 л.

При ціні дизельного палива 5,8 грн. за 1 л загальна сума витрат на паливо складе:

Са.т = 0,058 х 785 190 = 45 541 грн.

Визначимо витрати на автомобільне паливо для пасажирських перевезень ТОВ «САТП - 2001» у 2008 р.

По Ікарус витрата палива на пробіг Qт. а при нормі 44 л на 100 км складе:

Qт. а = (44 х 2 711 700) : 100 = 1 193 148 л.

По перевезеннях ПАЗ витрата палива на пробіг Qт. т при нормі 13 л на 100 км складе:

Qт. т = (13 х 1 679 600) : 100 = 218 348 л.

Додаткова витрата палива на зимовий період складе:

по Ікарус: (1 193 148 х 4,2) : 100 = 50 112 л;

по ПАЗ: (218 348 х 4,2): 100 = 9171 л.

Витрата палива на внутрігаражні потреби складе:

по Ікарус - (1193 148 + 50 112)0,5:100 = 6216 л;

по ПАЗ - (218 348 + 9171) 0,5:100 = 1137 л.

При ціні дизельного палива 5,8 грн. за 1 л загальна сума витрат на паливо по Ікарус Са т а складе:

Са т а = (1 193 148 + 50 112 + 6216) х 0,058 = 72 470 грн.

Витрати на паливо по ПАЗ Са т а при ціні 15 коп. за 1 л складуть:

Са т а = (218 348 + 9171 + 1137) х 0,15 = 42 298грн.

Всього витрати на автомобільне паливо пасажирських перевезень:

72 470 + 42 298 = 114 768 грн.

Таким чином, загальні витрати на автомобільне паливо вантажних та пасажирських перевезень ТОВ «САТП - 2001» у 2008 р. складуть:

45 541 + 114 768 = 160 309 грн.

3.3 Економічний ефект запропонованих розробок

До заходів науково-технічного прогресу ставляться створення, виробництво й використання нових, реконструкція або модернізація існуючих коштів і знарядь праці (машин й устаткування, будинків, споруджень, передатних устроїв), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії) і споживання (продукції для задоволення потреб населення), технологічних процесів, у тому числі утримуючі винаходи й раціоналізаторські пропозиції, а також способів і методів організації виробництва, праці й керування [11].

Показник економічного ефекту на всіх етапах реалізації заходів науково-технічного прогресу визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення цих заходів.

На стадіях техніко-економічного обґрунтування заходів науково-технічного прогресу, вибору найкращого варіанта, при формуванні планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НИОКР) повинен дотримуватися народногосподарський підхід, що припускає:

проведення оцінки ефективності заходів науково-технічного прогресу за умовами використання продукції з обліком всіх супутніх позитивних (а також негативних, якщо вони є) результатів в інших сферах народного господарства, включаючи соціальну, екологічну, зовнішньоекономічну сфери;

проведення розрахунку економічної ефективності по всьому циклі розробки й реалізації заходів НТП за встановлений для кожного заходу період, включаючи проведення НИОКР, освоєння й серійне виробництво, а також період використання результатів здійснення заходів у народному господарстві;

застосування в розрахунках системи економічних нормативів й інших установлюваних обмежень, облік економічної нерівноцінності витрат і результатів, здійснюваних й одержуваних у різні моменти часу, що досягається їхнім приведенням до єдиного розрахункового року;

застосування в розрахунках єдиного по народному господарству нормативу ефективності капітальних вкладень і диференційованих нормативів плати за трудові й природні ресурси, а також застосування кошторисної вартості, тарифів, цін (действую-цих або перспективних), що відображають якість й ефективність продукції для споживача.

Величина економічного ефекту, обумовлена по усло-шям використання продукції, відображає сумарний внесок всіх стадій циклу НИОКР -- виробництво-- використання й рассчитівается до встановлення цін на науково-технічну продукцію й продукцію виробничо-технічного призначення.

При визначенні економічного ефекту за умовами про-ізводства використаються діючі оптові, роздрібні ціни тарифи на продукцію й послуги; установлені чинним законодавством нормативи плати за виробничі ресурси (виробничі фонди, трудові й природні); діючі нормативи відрахування від прибутку підприємств й об'єднань у державний і місцеві бюджети, вищестоящим організаціям для формування централізованих галузевих фондів і резервів; правила й норми розрахунку підприємств із банком за наданий кредит або зберігання власних коштів; нормативи перерахунку валютного виторгу й т. п.

Загальний підхід до вибору найкращого варіанта реалізації заходів науково-технічного прогресу на етапі техніко-економічного обґрунтування зводиться до наступного.

Відбираються варіанти з потенційно можливих, кожен з яких задовольняє всім заданим обмеженням: соціальним стандартам, екологічним вимогам, за часом реалізації й ін. У число розглянутих варіантів обов'язково включаються найбільш прогресивні техніко-економічні показники, які перевершують або відповідають кращим світовим досягненням (не тільки освоєним у виробництві, але - при наявності інформації - і намічуваним до випуску в перспективі). При цьому повинні враховуватися можливості закупівлі техніки за рубежем у необхідній кількості, організації власного виробництва на основі придбання ліцензій, організації спільного виробництва із закордонними країнами.

По кожному варіанті із числа що допускають визначаються (з урахуванням динаміки) витрати, результати й економічний ефект. Кращим признається варіант, у якого величина економічного ефекту максимальна, або - за умови тотожності корисного результату - витрати на його досягнення мінімальні.

Економічний ефект заходів науково-технічного прогресу розраховується за умовами використання продукції за розрахунковий період. Сумарний по роках розрахункового періоду економічний ефект [17]:

Эт = Рт - Зт, (3.7)

де Рт -- вартісна оцінка результатів здійснення заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період;

Зт -- вартісна оцінка витрат на здійснення заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період.

Розрахунок економічного ефекту проводиться з обов'язковим використанням приведення різночасних витрат і результатів до єдиного для всіх варіантів заходу науково-технічного прогресу до моменту часу -- розрахунковому року tр. Як розрахунковий рік звичайно приймається найбільш ранній у всіх розглянутих варіантах календарний рік, що передує початку випуску продукції або використання у виробництві нової технології, нових методів організації праці або керування.

Приведення різночасних витрат і результатів всього років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюються шляхом множення їхньої величини за кожний рік на коефіцієнт приведення бt (табл. 4.1) [17].

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період здійснюється в такий спосіб:

Pt = , (3.8)

де tн, tк -- відповідно початковий і кінцевий коди розрахункового періоду.

Таблиця 4.1 - Коефіцієнт приведення одночасних витрат та результатів до розрахункового року

Кількість років, передуючих розрахунковому року	Коефіцієнт приведення	Кількість років, наступних за розрахунковим роком	Коефіцієнт приведення
1	2	3	4
10	2,5937	1	0,9091
9	2,3579	2	0,8264
8	2,1436	3	0,7513
7	1,9487	4	0,6830
6	1,7716	5	0,6209
5	1,6105	6	0,5645
4	1,4641	7	0,5132
3	1,3310	8	0,4665
2	1,2100	9	0,4241
1	1,1000	10	0,3855
0	1,0000	11	0,3505
	12	0,3185
	13	0,2897
1 2	3	4
	14	0,2633
	15	0,2394
	20	0,1486
	25	0,0923
	30	0,0573
	40	0,0221
	50	0,0085

Як початковий рік розрахункового періоду застосовується рік початку фінансування робіт зі здійснення заходу, включаючи проведення наукових досліджень.

Кінцевий рік розрахункового періоду визначається моментом завершення всього життєвого циклу заходів науково-технічного прогресу, що включає розробку, освоєння, серійне виробництво, а також використання результатів здійснення заходів у народному господарстві. Кінцевий рік розрахункового періоду може визначатися плановими (нормативними) строками відновлення продукції за умовами її виробництва й використання або термінами служби засобів праці (з урахуванням морального старіння). При відсутності таких нормативів кінець розрахункового періоду встановлюється з урахуванням специфіки галузі.

Вартісна оцінка результатів визначається як сума основних Рtо і супутніх Рtc результатів.

Вартісна оцінка основних результатів заходу:

для нових предметів праці [17]:

Рtо = (Аt / Уt) х Цt, (3.9)

де Аt -- обсяг застосування нових предметів праці в t-м року;

Уt -- витрата предметів праці на одиницю продукції, виробленої з їхнім використанням в t-м року;

Цt -- ціна одиниці продукції (з урахуванням ефективності її застосування), що випускає з використанням нового предмета праці в t-м року;

для засобів праці тривалого користування:

Рtc = Цt х Аt х Вt, (3.10)

де Цt -- ціна одиниці продукції з урахуванням ефективності її застосування), виробленої за допомогою нових засобів праці t-м році;

Аt - обсяг застосування нових засобів праці в t-м року;

Вt -- продуктивність засобів праці в t-м року.

Вартісна оцінка супутніх результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічні оцінки соціальних й екологічних наслідків реалізації заходів науково-технічного прогресу.

Соціальні й екологічні результати здійснення заходу науково-технічного прогресу визначаються при його опеньку по ступені відхилення соціальних й екологічних показників від цільових нормативів, установлених у централізованому порядку, і масштабів впливу на навколишнє середовище й соціальну сферу. Порушення цільових нормативів при цьому не допускається. Вартісна оцінка зазначених результатів може проводитися по формулі 4.5:

Рtc = , (3.11)

де Рtc -- вартісна оцінка соціальних й екологічних результатів заходу в t-м року;

Rit -- величина окремого результату (у натуральному вимірі) з урахуванням масштабу його впровадження в t-м року;

ait --стоимостная оцінка одиниці окремого результату в t-м році;

n -- кількість показників, що враховують при визначенні впливу заходу на навколишнє середовище й соціальну сферу.

Витрати на реалізацію заходів науково-технічного прогресу за розрахунковий період включають витрати на виробництво й використання продукції [6]:

Зт = Зпт + Зит, (3.12)

де Зпт -- витрати на виробництво продукції за розрахунковий період;

Зит -- витрати на використання продукції (без обліку затратна перетворення самої продукції) за розрахунковий період.

Витрати на виробництво (використання) продукції розраховуються одноманітно:

Зtп(и) ? Зtп(и) бt = ? (Иt + Кt - Лt) х бt, (3.13)

де Зtп(и) -- величина витрат всіх ресурсів в t-м році (включаючи витрати на одержання відповідних результатів);

Иt -- поточні витрати при виробництві (використанні) продукції в t-м році без обліку амортизаційних відрахувань на реновацію;

Кt -- одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в t-м році;

Лt -- залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, що вибувають в t-м році.

У тих випадках, коли на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можуть використатися ще ряд років, величина Лt визначається як залишкова вартість зазначених фондів.

Для заходів науково-технічного прогресу, що характеризуються стабільністю техніко-економічних показників (обсягів виробництва, показників якості, витрат і результатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту проводиться по формулі 4.8 [17]:

Эг = (Рг - Зг) / (Р + Ен), (3.14)

де Рг -- змінена по роках розрахункового періоду вартісна оцінка результатів заходу науково-технічного прогресу, що включає основні й супутні результати;

Зг - незмінені по роках розрахункового періоду витрати на реалізацію заходів науково-технічного прогресу;

Зг = И + (kр + Ен) х К, (3.15)

де И -- річні поточні витрати при використанні продукції (без обліку амортизації на реновацію);

kр -- норма реновації основних фондів при використанні продукції, обумовлена з урахуванням фактору часу (табл. 4.2);

Ен -- норматив приведення різночасних витрат і результатів, чисельно дорівнює нормативу ефективності капітальних вкладень (Ен = 0,1);

К -- одноразові витрати при використанні продукції (у випадку їхнього розподілу за часом вони провадяться по факторі часу до розрахункового року).

Визначимо економічну доцільність використання причепів на міжміських перевезеннях вантажів ТОВ «САТП - 2001». Порівнюється перевезення вантажів одиночним автосамосвалом Камаз-5320 й автопоїздом у складі автомобіля Камаз-5320 і причепа ГКБ-8350 за даними, наведеним у табл. 4.3 [17].

Таблиця 4.2 - Коефіцієнт реновації основних фондів, визначених з урахуванням фактору часу

Строк дії, років	Коефіцієнт реновації	Строк дії, років	Коефіцієнт реновації	Строк дії, років	Коефіцієнт реновації	Строк дії, років	Коефіцієнт реновації
1	1,0000	6	0,1296	11	0,0540	20	0,0175
2	0,4762	7	0,1054	12	0,0468	25	0,0102
3	0,3021	8	0,0874	13	0,0408	30	0,0061
4	0,2155	9	0,0736	14	0,0357	40	0,00226
5	0,1638	10	0,627	15	0,0315	50	0,00086

Таблиця 4.3 - Вихідні дані для визначення економічної ефективності використання причепів

Показник	Умовні позначення	Автомобіль КамАЗ-5320
		без причепа	з причепом ГКБ-8350
Вантажопідйомність автомобіля, т	qn	8	16
Коефівцієнт використання вантажопідйомності автомобілей	г	1,0	1,0
Коефіцієнт використання пробігу	в	0,7	0,7
Технична швидкість, км/ч	Vт	42	37
Середня відстань перевезення, км	lе.г	65	65
Час простою автомобілю під завантаженням і розвантаженням на поїздку, ч	Tп-р	0,58	1,16
Коефіцієнт випуску автомобілей	бв	0,73	0,73
Час в наряді, ч	Тн	12,5	12,5
Змінні витрати на 1 км пробігу без амортизації на повне відновлення рухливого складу, грн	Sкм	11,13	15,79
Постійні витрати на 1 авт-ч, грн	Sач	59,6	65,5
Норматив заробітної плати на 1 грн доходів, грн	Нзп	0,21	0,21
Тариф за 1 т, грн	Ц	2,7	2,7
Балансова вартість одиниці рухливого складу, грн	К	16350	21650
Строк дії рухливого складу, років	Тсл	6	6

У зв'язку з тим що даний захід характеризується стабільністю техніко-економічних показників (обсягу виробництва, витрат і результатів) по роках розрахункового періоду, розрахунок економічного ефекту за розрахунковий період (6 років) провадиться по порівнюваних варіантах по формулі 4.10:

Эт = (Dr - Cr) / (kp + Eн) (3.16)

Для визначення вартісної оцінки результатів Dr і витрат Cr при використанні автомобілів КамАЗ-5320 без причепа і з причепом визначається їхній річний виробіток у тоннах по формулі 4.11:

WQ = (Дк би Тн Vt в г qn) / (lе.г + Vt в tп-р) (3.17)

Звідси

WQ КамАЗ = 9547,4 т

WQ КамАЗ з пр = 14522,4 т

Для визначення вартісної оцінки результатів (доходів) і витрат на перевезення вантажів визначаються автомобіле-години роботи й загальний пробіг.

Автомобіле-години роботи АЧр для одиночного автомобіля й автомобіля із причепом будуть рівні:

АЧр = Дк бн Тн = 365 х 0,73 х 12,5 = 3330 ч.

Загальний пробіг складе:

Lобщ КамАЗ = (Тн Vt lе.г) / (lе.г + Vt в tп-р) х Дк би = 110 816 км

Lобщ КамАЗ з пр= 84 278 км

Вартісна оцінка результатів роботи складе:

DКамАЗ = Ц х WQ = 2,7 х 9547,4 = 25778 грн.

DКамАЗ з пр = 2,7 х 14522,4 = 39210 грн.

Сума змінних витрат Спер без обліку амортизації на повне відновлення складе:

Спер КамАЗ = Sкм х Lобщ = 0,1113 х 110816 = 12 334 грн.

Спер КамАЗ з пр = 0,1579 х 84278 = 13 307 грн.

Сума постійних витрат Спост складе:

Спост КамАЗ = Sа.ч АЧр = 0,596 х 3330 = 1 985 грн.

Спост КамАЗ з пр = 0,655 х 3330 = 2 181 грн.

Заробітна плата водіїв з відрахуваннями на соціальне страхування складе:

ЗПКамАЗ = 0,21 х 25778 = 5 413 грн.

ЗПКамАЗ з пр = 0,21 х 39210 = 8234 грн.

Загальна сума річних поточних витрат ТОВ «САТП - 2001» складає:

при використанні одиночного автомобіля КамАЗ:

Ст 1 = Спер + Спст + ЗПв = 12334 + 1985 + 5413 = 19732 грн.

при використанні автомобіля КамАЗ з причепом:

Ст 2 = 13307 + 2181 + 8234 = 23722 грн.

Вартісна оцінка з урахуванням капітальних вкладень та амортизаційних відрахувань на реновацію складе:

Сг КамАЗ = Ст 1 + (kp + Eн) х К = 19732 + (0,1296 + 0,1) х 16350 = 23 486 грн.

Сг КамАЗ з пр = 23 722 + (0,1296 + 0,1) х 21650 = 28 693 грн.

Економічний ефект за розрахунковий період складе:

при використанні одиночного автомобіля КамАЗ:

Эт = (25778 - 23486) / (0,1296 + 0,1) = 9983 грн.

при використанні автомобіля КамАЗ з причепом:

Эт = (39210 - 28693) / (0,1296 + 0,1) = 45 806 грн.

? Эт = 45806 - 9983 = 35 823 грн.

Таким чином, використання автомобіля КамАЗ з причепом значно ефективніше, ніж одного автомобіля.

ВИСНОВКИ

Собівартість продукції - виражені в грошовій формі витрати на її виробництво й реалізацію. Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТОВ «САТП - 2001». В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств.

П(С)БО № 1 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва.

Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.

На побудову обліку виробничих витрат впливає безліч факторів, які доцільно об'єднати в групи: загально-організаційні, обліково-організаційні та технологічні.

Отже, одержання найбільшого ефекту з найменшими витратами, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів залежать від того, як вирішує підприємство питання зниження собівартості продукції.

В умовах переходу до ринкової економіки собівартість продукції є найважливішим показником виробничо-господарської діяльності підприємств. Вирахування цього показника необхідно для оцінки виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначення рентабельності виробництва й окремих видів продукції; здійснення внутрівиробничого госпрозрахунку; виявлення резервів зниження собівартості продукції; визначення цін на продукцію; вирахування національного доходу в масштабах країни; розрахунку економічної ефективності впровадження нової техніки, технології, організаційно-технічних заходів; обґрунтування рішення про виробництво нових видів продукції й зняття з виробництва застарілих.

Керування витратами виробництва й реалізації продукції з метою їхньої мінімізації на підприємстві є складовою частиною керування підприємством у цілому. Керування витратами на підприємстві необхідно насамперед для:

одержання максимального прибутку;

поліпшення фінансового стану фірми;

підвищення конкурентоздатності підприємства й продукції;

зниження ризику стати банкрутом й іншими цілей.

Собівартість продукції перебуває у взаємозв'язку з показниками ефективності виробництва. Вона відображає більшу частину вартості продукції й залежить від зміни умов виробництва й реалізації продукції. Істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив проявляється залежно від змін у техніку, технології, організації виробництва, у структурі і якості продукції й від величини витрат на її виробництво

Істотного зниження собівартості продукції на підприємстві можна досягти тільки за рахунок розробки й реалізації комплексної програми зниження витрат, що повинна бути постійно діючої й періодично коректуватися з урахуванням змінюваних обставин.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - С. 303 - 458.

2. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією проф.. М.В. Афанасьєва. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 410 с.

3. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. «Бухгалтерський управлінський облік» - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 327 с.

4. Верхогляд В. Планируем производственную себестоимость: с чего начать. // Баланс, 2004. - №34. - с. 37 - 39.

5. Голованенко С.Л., Жарова О.М., Маслова Т.И. Анализ хозяйственной деятельности автотранспортных предприятий. Под ред. С.Л. Голованенко. - Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. Ун-те, 1982. - 280с.

6. Жарова О.М. Типовые задачи по экономике автомобильного транспорта: Учеб. Пособие для автотрансп. Спец. Вузов. - М.: Высшая школа, 1991. - 223 с.

7. Задоя А.А., Петруся Ю.Е. Основы экономической теории: Учебное пособие. - М.: Рыбари, 2000. - 479 с.; ил.

8. Колесникова Л.А. Рыночный подход к калькулированию себестоимости продукции. // Вісник. №3(11): ХДЕУ: - Х. 1999. - с. 70 - 72.

9. Крысенко Т. Взаимность бухгалтерського и управленческого учета при классификации расходов и формировании себестоимости. // Бухгалтерия. Налоги. Бизнесс. - 2005. - №6. - с. 34 - 39.

10. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. проф. С.В. Мочерного; Худож. Оформ. В.М. Штогрина. - Тернопіль: АТ «Тарнекс» за участю АТ «НОЙ» та вид-ва «Світ», 1993 - 688 с.

11. Основы экономических знаний для абитуриентов: Учебное пособие / Орлов П.А., Хохлов Н.П. и др.; (Под общ. ред. П.А. Орлова). - Х.: ИД «ИНЖЕК», 2003. - 212 с.

12. Плешанкова Л. Формирование себестоимости и цены продукции. // Баланс. - 2004. № 18. - С. 33 - 37.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 // www.rada.gov.ua.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 // www.rada.gov.ua.

15. Пустовіт Г. Особливості обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості готової продукції в малих підприємствах. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. №5. - с. 7 - 11.

16. Рындя А. Себестоимость в финансовой отчетности. // Налоги и бухгалтерский учет. - 2004. - №27. - с. 47 - 50.

17. Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта / С.Л. Голованенко, О.М. Жарова, Т.И. Маслова, В.Г. Посыпай. Под ред. С.Л. Голованенко. - 3-е издание; перераб. и доп. - К.: Тэхника, 1991. - 351 с.

18. Статистичний щорічник Харківської області в 2006 році. - Харків, 2007. - 595 с.

19. Типове положення “Про планування, облік і калькулювання собівартості продукції ( робіт, послуг) у промисловості” від 26.04.96 №473 // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- №50.- С. 819 - 830.

20. Україна в цифрах 2007. Статистичний довідник. Київ «Видавництво «Кольсунтант»,2008. - 265 с.

21. Фінанси підприємства. Учбовий посібник. Під ред. Бурковського В.В. - Дніпропетровськ: Пороги, 2004 р. - 346 c.

22. Фінанси підприємства: Підручник. За ред. Поддєрьогіна А.М. - К.: КНЕУ, 1998 р. - 298 с.

23. Череп А. Можливості застосування нових організаційних структур управління з метою зниження собівартості продукції. // Вісник Національної академії і державного управління при Президентові України. - 2005. - №2. - С. 208 - 215.

24. Череп А.В. Управління собівартістю : Моногр./ Запорізький національний технічний університет. Х.: ІНЖЕК, 2005. - 373 с.

25. Шеремет А.Д., Сайфулін Р. С. Фінанси підприємства - М.: ИНФРА, 1997 р. - 218 с.

26. Юровский Б. Планирование, учет и анализ себестоимости продукции. // Энциклопедия бухгалтера и экономиста. - 2004. - №8 - с. 7 - 237.

27. Юровский Б. Себестоимость продукции: планирование, учет, анализ. / Метод. рек. - Х.: Консультант, 2003. - 202 с.

28. Экономика: Учебник. 3-е изд.; перераб. И доп. / Под ред. д-ра экон. наук проф. А.С. Булатова. - М.: Экономистъ, 2004. - 896 с.

29. Экономика предприятия: Учебн. Пособие. (П. А. Орлов и др.); Под общей редакцией П.А. Орлова. - Харьков: РИО ХГЭУ, 2000. - 401 с.

30. Экономическая теория: Учебное пособие. / Е.М. Воробьев, А.А. Гриценко, М.Н. Ким. - «Фортуна - Пресс», 1997 г. - 410 с.

Размещено на Allbest.ru