Ефективне використання оборотних активів підприємства на прикладі ПАТ "Баштанський сирзавод"
Економічна сутність оборотних активів. Завдання управління оборотними активами. Управління товарно-матеріальними запасами, грошовими коштами. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод". Шляхи оптимізації оборотних активів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2013 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на httр://www.allbеst.rи/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні основи управління оборотними активами підприємства
- 1.1 Економічна сутність оборотних активів
- 1.2 Основні завдання управління оборотними активами
- 1.3 Управління товарно-матеріальними запасами
- 1.4 Управління грошовими коштами
- Розділ 2. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод"
- 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
- 2.2 Аналіз управління оборотними активами підприємства
- Розділ 3. Вдосконалення управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод"
- 3.1 Розрахунок власного оборотного капіталу 2008-2012рр.
- 3.2 Оптимізація оборотних активів ПАТ "Баштанський сирзавод"
- Список використаних джерел
Вступ
Управління виробничим процесом і оборотними активами на підприємстві належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти. Оскільки процеси виробництва та реалізації продукції супроводжуються рухом фінансових ресурсів, активну участь у вирішенні завдань, пов'язаних з управлінням оборотними активами підприємства беруть фінансові менеджери.
Актуальність питань оптимізації процесу управління оборотними активами підприємства визначається його основними завданнями. Ефективне управління оборотними активами підприємства дозволяє визначити оптимальний обсяг та структуру оборотних активів; мінімізувати витрат на фінансування та підтримку певного їх обсягу; визначити аспекти управління чистим оборотним капіталом підприємства; забезпечити ліквідність та платоспроможність підприємства; сформувати оптимальний обсяг товарно-матеріальних запасів; оптимізувати управління дебіторською заборгованістю та грошовими коштами тощо.
У процесі управління оборотними активами при визначенні потреби в оборотному капіталі фінансовий менеджер насамперед аналізує структуру, оборотність, ліквідність оборотних активів, а також забезпеченість оборотним і чистим оборотним капіталом підприємства. Аналізуючи усереднені та максимальні значення таких показників на інших підприємствах галузі, а також враховуючи політику підприємства щодо фінансування оборотного капіталу, менеджер отримує основу для прийняття ефективних управлінських рішень.
Об'єктом дослідження є Публічне акціонерне товариство "Баштанський сирзавод" (далі ПАТ "Баштанський сирзавод").
Предмет дослідження складає система управління оборотними активами підприємства.
оборотний актив управління оптимізація
Метою курсової роботи є визначення напрямків удосконалення системи управління оборотними активами підприємства на основі узагальнення теоретичних підходів до управління оборотними активами та результатів аналізу практичного досвіду підприємств.
Теоретичну основу дослідження становили фундаментальні положення теорії фінансів, грошового обігу і кредиту, сучасні концепції фінансового менеджменту.
Інформаційною основою курсової роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, нормативно-правові акти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики, звітні дані балансу, звіт про фінансові результати ПАТ "Баштанський сирзавод"
Розділ 1. Теоретичні основи управління оборотними активами підприємства
1.1 Економічна сутність оборотних активів
Оборотні активи - це активи, що обслуговують господарський процес і забезпечують його неперервність. У бухгалтерському обліку до таких активів відносять активи, які споживаються або реалізуються протягом одного операційного циклу чи протягом року. Оборотними активами підприємства є сировина, матеріали, паливо, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, ліквідні цінні папери, грошові кошти. Такі активи, як дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, є досить специфічними оборотними активами, які певною мірою відображують недосконалість, незавершеність та неперервність виробничого процесу.
Оборотні активи беруть участь як у процесі виробництва, так і в процесі реалізації продукції. Активи, які використовуються у виробничому процесі протягом одного операційного циклу, повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції і часто змінюють свою початкову форму. Активи, що мають грошову форму, безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. Вони обслуговують кругообіг капіталу підприємства та об'єднують процеси виробництва й реалізації продукції [46, c.165].
Кругообіг оборотного капіталу (рис.1.1) здійснюється протягом одного операційного циклу: грошові кошти авансуються у виробничі запаси, в процесі виробництва створюється нова продукція, продукція реалізується (можливо на умовах комерційного кредиту, що викликає появу дебіторської заборгованості), виручка за реалізовану продукцію надходить на розрахунковий рахунок і знову авансується у виробництво. Якщо підприємство функціонує ефективно, процес кругообігу оборотного капіталу забезпечує неперервність виробничого процесу та зростання капіталу підприємства, оскільки в цьому випадку виручка за реалізовану продукцію перевищуватиме кошти, авансовані у виробництво.
Рис. 1.1 Кругообіг оборотного капіталу підприємства
Оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників тощо запаси сировини, готової продукції та залишки на розрахунковому рахунку можуть коливатись у значних межах. При цьому завжди можна визначити максимальний і мінімальний рівні оборотних активів. Різницю між максимальним та мінімальним рівнем оборотних активів називають сезонною (змінною) складовою, оскільки при стабільній ситуації в економіці значні коливання рівня оборотних активів переважно пов'язані із сезонним характером діяльності підприємства. Мінімальний рівень оборотних активів визначає постійну (системну) складову оборотного капіталу (рис. 1.2) [46, c.167].
Змінна складова оборотного капіталу відображує додаткові оборотні активи, необхідні для забезпечення виробничого циклу в пікові періоди або як страховий запас. Так, при зростанні ділової активності збільшується обсяг продаж, що викликає збільшення товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів.
Системна складова характеризує ту частину оборотного капіталу, потреби в якій залишаються відносно незмінними протягом усього операційного циклу. Іншими словами, це той необхідний мінімальний рівень оборотних активів, який потрібен для здійснення виробничої діяльності.
Рис. 1.2 Структура активів підприємства
Високий рівень страхового запасу та потреби в додатковому оборотному капіталі є необхідними для підприємств, що функціонують у країнах з перехідною економікою, оскільки саме додаткові запаси сировини, матеріалів, готової продукції забезпечують безперебійну роботу підприємства при збоях у постачанні та важко прогнозованому збуті [36, c.168]
Оборотні активи можна поділити на три основні складові: запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та високоліквідні цінні папери.
Запаси - це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу для управління підприємством, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг або перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Запаси включають:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, на дання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою й складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;
- готову продукцію, виготовлену на підприємстві та призначену для продажу;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більш як одного року або одного операційного циклу, якщо він триває більше за один рік.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, що сплачуються згідно з договором поста чальнику (продавцю);
- суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування;
- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях [36, c.170]
Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Первісна вартість запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається учасниками підприємства на основі середньоринкових цін на подібні активи. Первісною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, є їх ринкова вартість.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.
Оцінка за цінами продажу основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Суму торгової націнки на реалізовані товари обчислюють як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього процента торгової націнки. Середній процент торгової націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної вартості одержаних у звітному місяці товарів.
Дебіторська заборгованість - це заборгованість перед підприємством постачальників, споживачів продукції, інших юридичних та фізичних осіб, фінансових і податкових органів [13, c.98].
До складу оборотних активів входять тільки поточна дебіторська заборгованість, яка виникає в процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу.
Довгострокова дебіторська заборгованість, строк погашення якої більш як один рік, включається до складу необоротних активів.
Поточна заборгованість споживачів та постачальників є необхідним результатом операційної діяльності підприємства, має регулярний характер і пов'язана із затримками в оплаті товарів, робіт та послуг або з реалізацією продукції на умовах комерційного кредиту. Така заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Чиста реалізаційна вартість відображує суму коштів, яку можна реально отримати при погашенні дебіторської заборгованості. її визначають як різницю між загальною величиною дебіторської заборгованості та резервом сумнівних боргів, створеного за даною заборгованістю. Величину резерву сумнівних боргів розраховують виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості, яку здійснюють групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності (коефіцієнта ризику) для кожної групи. Коефіцієнт ризику встановлює підприємство виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за попередні звітні періоди. Як правило, цей коефіцієнт зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості [21, c. 198]. У результаті здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності обсяг грошових коштів неперервно змінюється. Якщо підприємство ефективно управляє оборотним капіталом, обсяг грошових коштів завжди достатній для забезпечення платоспроможності й ліквідності підприємства. При цьому якщо підприємство функціонує в умовах розвиненого фінансового ринку, воно може більш ефективно управляти своїми грошовими коштами, вкладаючи їх частину в ліквідні цінні папери, що дає змогу в будь-який момент виконати зобов'язання перед кредиторами і водночас отримати стабільний, хоча й невисокий, дохід.
1.2 Основні завдання управління оборотними активами
Управління виробничим процесом і оборотними активами на підприємстві належить до завдань, які вирішують менеджери-економісти. Оскільки процеси виробництва та реалізації продукції супроводжуються рухом фінансових ресурсів, активну участь у вирішенні завдань, пов'язаних з управлінням оборотними активами підприємства беруть фінансові менеджери. До найважливіших із таких завдань належать:
- визначення оптимального обсягу та структури оборотних активів;
- мінімізація витрат на фінансування та підтримку певного їх обсягу;
- управління чистим оборотним капіталом підприємства;
- забезпечення ліквідності та платоспроможності,
- формування оптимального обсягу товарно-матеріальних запасів;
- управління дебіторською заборгованістю;
- управління грошовими коштами тощо [60, c.132].
У процесі управління оборотними активами при визначенні потреби в оборотному капіталі фінансовий менеджер насамперед аналізує структуру, оборотність, ліквідність оборотних активів, а також забезпеченість оборотним і чистим оборотним капіталом підприємства. Аналізуючи усереднені та максимальні значення таких показників на інших підприємствах галузі, а також враховуючи політику підприємства щодо фінансування оборотного капіталу, менеджер приймає відповідні управлінські рішення.
Незважаючи на те що частка оборотних активів в активах підприємства значною мірою визначається його галузевою належністю (близько 40-50% активів промислових підприємств є оборотними активами), основну увагу при управлінні оборотним капіталом зосереджують на формуванні оптимальних для підприємства обсягу та структури оборотних активів. Обсяг оборотних активів має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фінансової діяльності підприємства. Крім того, він повинен бути оптимальним у контексті управління поточною діяльністю підприємства, тобто забезпечувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на належному рівні.
У процесі визначення необхідного обсягу оборотних активів підприємства можуть бути реалізовані різні стратегії інвестування, серед яких граничними є так звані "сильна" та "слабка" стратегії.
При "сильній" стратегії інвестування підприємство підтримує необхідний обсяг реалізації за рахунок мінімального обсягу оборотних активів. Реалізація такої стратегії пов'язана, з одного боку, зі зростанням прибутковості та ефективності використання оборотних засобів, а з другого - зі зростанням ризику можливих втрат внаслідок нестачі грошових коштів або товарно-матеріальних запасів для забезпечення неперервного й стабільного виробничого процесу. Така політика інвестування оборотних активів може використовуватись і приносити значну вигоду лише в умовах стабільного ринку та за наявності на підприємстві висококваліфікованих менеджерів з управління оборотним капіталом.
"Слабка" стратегія інвестування характеризується високим рівнем оборотного капіталу, яким підприємство підтримує визначений обсяг реалізації. Основними результатами реалізації такої стратегії є наявність у підприємства достатнього для стабільної виробничої діяльності обсягу оборотного капіталу й зниження рентабельності виробничого процесу внаслідок неефективного використання ресурсів. Як правило, до такої політики інвестування оборотних активів фінансові менеджери вдаються у разі нестабільної роботи постачальників, зростання цін на сировину та матеріали, а також при можливих не передбачуваних змінах на ринках збуту продукції та в розрахунках з іншими суб'єктами ринку [51, c.82].
У процесі реалізації будь-якої політики управління оборотним капіталом підприємства повинні намагатись прискорити оборотність оборотних активів з тим, щоб вивільнити частину оборотних коштів та поліпшити ефективність їх використання. Прискорення оборотності може відбуватися на всіх стадіях кругообігу:
- на стадії формування запасів - за рахунок ви значення зайвих запасів та їх ліквідації, оптимального вибору постачальників і поліпшення організації постачання;
- на стадії виробництва - за рахунок впровадження нових технологій та підвищення ефективності праці, що сприятиме скороченню виробничого циклу без зниження якості продукції, яку виробляють;
- на стадії реалізації продукції - за рахунок раціональної організації збуту, що, зокрема, забезпечується формуванням і реалізацією ефективної кредитної політики [19, с.128].
Залежність між рівнем оборотного капіталу та прибутком показано на рис.1.3 При низькому рівні оборотного капіталу підприємство може не мати достатнього рівня прибутку в результаті нестачі оборотних коштів і втрати ліквідності.
Рис. 1.3 Залежність між рівнем оборотного капіталу і прибутком
Зростання рівня оборотного капіталу до деякої величини забезпечує неперервний і стабільний виробничий процес за рахунок оптимальних для даного підприємства обсягу товарно-матеріальних запасів, залишку грошових коштів на рахунку та необхідного в конкретних умовах обсягу дебіторської заборгованості.
В результаті ефективного використання ресурсів прибуток досягає максимальної величини. Подальше нарощення обсягу оборотних активів приводить до виникнення надлишкових товарно-матеріальних запасів, невиправданої дебіторської заборгованості, неефективного використання грошових коштів, що негативно впливає на ефективність усієї виробничо-господарської діяльності підприємства та призводить до зниження прибутку.
Компроміс між ризиком втрати ліквідності при низькому рівні оборотного капіталу та зниженням ефективності виробничо-господарської діяльності внаслідок зростання обсягу оборотних активів можуть забезпечити наявність на підприємстві кваліфікованих фінансових менеджерів та розробка й реалізація ними ефективної політики управління оборотним капіталом.
1.3 Управління товарно-матеріальними запасами
Товарно-матеріальні запаси призначені для використання у виробничо-господарській діяльності. Вони включають сировину й матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію та інші запаси. Оскільки процеси виробництва і реалізації продукції практично ніколи не бувають ідеально узгоджені в часі, обсяг запасів може коливатись у значних межах. Крім того, на обсяг сировини, матеріалів і готової продукції впливає багато інших чинників [50, c.93].
Запаси сировини, матеріалів і комплектуючих залежать від стабільності в роботі постачальників та в збуті продукції, сезонності виробництва, мінливості цін на сировину і готову продукцію. Якщо передбачаються збої та зміни цін у постачанні чи збуті, доцільно тримати більші запаси сировини, матеріалів та комплектуючих. Запаси потрібно збільшувати також при розширенні виробництва та зростанні обсягів реалізації. Слід також зазначити, що більші партії сировини можуть поставлятися зі знижкою або потребувати менших транспортних витрат у розрахунку на одиницю обсягу чи ваги.
Крім достатнього обсягу запасів готової продукції, сировини і матеріалів на підприємстві необхідно мати достатній обсяг незавершеного виробництва для забезпечення неперервності та гнучкості виробничого процесу. Правильно визначені запаси сировини, матеріалів і готової продукції забезпечують безперебійну роботу підприємства при збоях у постачанні та важко прогнозованому збуті. Результатом формування недостатнього обсягу запасів можуть бути порушення графіка виробничого процесу, зменшення обсягів збуту, втрата репутації підприємства на ринку.
Найбільш важливішими складовими витрат є:
- витрати на фінансування запасів, тобто на сплату процентів за банківськими та іншими позиками, оскільки придбання запасів переважно фінансують за рахунок позикових коштів;
- витрати на компенсацію втрат у результаті морального старіння та псування матеріалів, сировини й готової продукції [49 c.85].
З урахуванням того, що більшість промислових підприємств закуповують сировину та комплектуючі партіями, а також реалізують продукцію партіями, тобто здійснюють оптові поставки своєї продукції покупцям, доцільно поділити витрати на утримання запасів на дві групи:
1) операційні витрати на утримання запасів, які включають витрати підприємства з фінансування, зберігання, страхування запасів, та витрати, пов'язані з моральним старінням і псуванням запасів. Для оцінки витрат з фінансування використовують, як правило, середньозважену вартість капіталу);
2) витрати на приймання та розміщення замовлень або на організацію замовлень. До них відносять витрати на переговори з партнерами по бізнесу, переобладнання устаткування для виконання конкретного замовлення, відповідні транспортні витрати, а також можливі втрати від збоїв у виробничому процесі в результаті низького рівня запасів, недоотримання виручки через відсутність достатніх запасів готової продукції на складі тощо.
Операційні витрати підприємства пропорційні до середньої величини запасів, оскільки обсяги банківського кредитування, страхові суми чи витрати на зберігання завжди визначаються величиною запасів (рис.1.4). Чим більші запаси утримує підприємство, тим більшими будуть операційні витрати на їх утримання. Як правило, такі витрати визначаються у процентному відношенні до середнього обсягу запасів [36, c.210].
Витрати на приймання та розміщення замовлень, навпаки, обернено пропорційні до обсягу запасів, оскільки втрати від збоїв у виробничому процесі чи ризик недоотримання виручки через низький рівень запасів зменшуються при збільшенні рівня запасів, а основні витрати на організацію замовлення практично не залежать від обсягу самого замовлення.
Це свідчить про існування деякого оптимального для підприємства обсягу товарно-матеріальних запасів і відповідно оптимального обсягу замовлення, при якому витрати на утримання запасів будуть мінімальними. Обсяг запасів, менший від оптимального, призводить до збільшення витрат і зростання ризику зупинки виробництва; обсяг запасів, що перевищує оптимальний, також призводить до збільшення витрат на зберігання виробничих запасів, але вже в результаті виникнення надлишкових запасів та знерухомлення грошових коштів.
У цілому, при плануванні запасів сировини та матеріалів на підприємстві незалежно від політики управління запасами, що буде формуватись менеджерами підприємства, необхідно:
- оцінити вартість і доступність коштів для фінансування придбання запасів;
- проаналізувати та оцінити найбільш вагомі витрати на утримання запасів, а саме витрати на фінансування, страхування, складування та можливі втрати в результаті старіння й псування запасів;
- врахувати сезонну доступність сировини та сезонні коливання обсягів виробництва;
- визначити оптимальний розмір закупки сировини чи матеріалів з урахуванням як витрат на зберігання запасів, так і можливої економії від зниження ціни сировини чи вартості доставки при збільшенні розміру закупки;
- визначити мінімальний обсяг страхового запасу, який буде достатнім для забезпечення безперебійної роботи підприємства в умовах нерівномірного постачання та збуту [63, c.134].
1.4 Управління грошовими коштами
Кругообіг капіталу на підприємстві супроводжується рухом грошових коштів, внаслідок чого збільшується або зменшується залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства. При ефективному управлінні фінансами у підприємства не виникають часті та непередбачувані потреби в поповненні грошових коштів за рахунок банківських чи інших позик. Залишок коштів на рахунку поповнюється надходженнями від реалізації продукції і зменшується в разі оплати сировини, матеріалів, виплати заробітної плати, сплати податків тощо. При збалансованому в часі грошовому потоку при звичайній діяльності підприємства, яка не супроводжується розширенням обсягів виробництва, залишок коштів на рахунку разом зі страховим запасом у вигляді ліквідних цінних паперів, як правило, достатній для здійснення поточних виплат. [29, c.108]
Утримання залишку грошових коштів на рахунку пов'язано з витратами, оскільки грошові кошти, як і інші активи підприємства, фінансуються за рахунок джерел, за користування якими потрібно сплачувати певну плату. Незважаючи на те, що деякі зобов'язання підприємства є коштами, які тимчасово перебувають у розпорядженні підприємства на безоплатній основі (кредиторська заборгованість по заробітній платі, перед засновниками тощо), середня вартість ресурсів, розрахована на основі вартості власних та позикових коштів, може бути значною.
Формування страхового запасу у вигляді ліквідних цінних паперів зменшує витрати, пов'язані з утриманням необхідного для забезпечення ліквідності та платоспроможності підприємства рівня високоліквідних активів. Однак крім позитивного моменту при утриманні страхового запасу у вигляді ліквідних цінних паперів - отримання доходу від володіння ними, купівля-продаж цінних паперів супроводжується транзакційними витратами, які зменшують загальний рівень прибутку від вкладення коштів у цінні папери. Упущена вигода від утримання страхового запасу в грошових коштах (втрати, пов'язані з тим, що грошові кошти знерухомлені та не приносять прибутку) визначає, так звані альтернативні витрати на утримання залишку грошових коштів. Останні порівнюють з витратами на зберігання товарно-матеріальних запасів [33, c.213].
Збільшення середнього залишку грошових коштів на рахунку підприємства призводить до зростання альтернативних витрат і одночасно зменшує ризик втрати ліквідності. Зменшення залишку грошових коштів супроводжується зменшенням витрат на їх утримання і зростанням ризику втрати ліквідності та платоспроможності.
У цілому управління грошовими коштами на підприємстві включає: розрахунок фінансового циклу, або періоду обороту грошових коштів; аналіз руху грошових коштів та його прогнозування; визначення оптимального залишку грошових коштів і оптимізацію розрахунків; складання бюджетів поточних надходжень і ви трат тощо [21, с.138].
Фінансовий цикл, або період, протягом якого грошові кошти вилучені з обороту, визначають на основі даних про тривалість виробничого циклу та середній строк реалізації продукції. Аналіз руху грошових коштів проводять на основі Звіту про рух грошових коштів. При прогнозуванні грошових потоків розглядають можливі варіанти руху грошових коштів, оцінюють відповідні їм імовірності та виявляють позитивні або негативні тенденції, що дає можливість більш кваліфіковано підходити до складання бюджетів поточних надходжень та витрат і приймати ефективні управлінські рішення щодо управління оборотним капіталом підприємства в цілому. Коливання залишку коштів на рахунку відбувається довільно, поки не досягає максимального чи мінімального рівня. По досягненні верхньої або нижньої межі коливання (які визначаються інтервалом І) залишок коштів на рахунку повертається до рівня Р шляхом купівлі чи продажу цінних паперів.
Особливістю завдань, які вирішує менеджер у процесі управління грошовими коштами підприємства, є їх оперативний характер і необхідність знаходити компромісні рішення (як, наприклад, щодо формування залишку грошових коштів, який би був, з одного боку, достатнім для забезпечення платоспроможності, а з другого - не потребував значних витрат на його утримання). Ці завдання ускладнюються в умовах нестабільного ринку, коли підприємству важко спрогнозувати надходження коштів, оперативно вирішити питання щодо короткострокового кредитування або інвестування коштів у ліквідні цінні папери. У таких випадках особливого значення набуває складання бюджетів поточних надходжень та витрат, які на основі майбутніх чітко визначених у часі надходжень і витрат грошових коштів дають змогу визначити рівень забезпеченості підприємства грошовими коштами та своєчасно виявити потреби в додатковому фінансуванні.
У цілому, якість управління грошовими коштами підприємства суттєво залежить не лише від кваліфікації фінансового менеджера, його уміння планувати потребу в грошових коштах та оперативно приймати фінансові рішення, а й від макроекономічної ситуації в державі та рівня розвитку ринків цінних паперів, кредитних ресурсів і банківських послуг [20, c 205].
Розділ 2. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод"
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
"Баштанський сирзавод" введений у дію у 1973 році. У грудні була виготовлена перша продукція заводу. У березні 1995 року завод був перетворений у акціонерне товариство закритого типу шляхом викупу організацією орендарів державного майна орендного підприємства "Баштанський сирзавод" у відповідності до Договору купівлі-продажу №1/634 від 21.06.1994 р. Рішенням загальних зборів акціонерів від 25.03.2011 р. найменування змінено з закритого акціонерного товариства ""Баштанський сирзавод" у публічне акціонерне товариство "Баштанський сирзавод".
Структура товариства складається з адміністративних, виробничих і допоміжних підрозділів. Організаційно-функціональна схема товариства складається з трьох рівнів:
1 рівень - вище керівництво: виконавчий орган - голова і члени правління, головний бухгалтер, наглядова рада, ревізійна комісія. Виконавчому органу підпорядковуються керівники виробничих підрозділів: комерційний директор, директор з сировини, головний інженер, завідуючий виробництвом, завідуючий лабораторії, уповноважений представник голови правління з якості.
2 рівень управління складається з керівників виробничих і обслуговуючих підрозділів: відділ маркетингу, відділ збуту, планово-економічний відділ, бухгалтерія, інженер з сировини, технолог, головний механік, головний енергетик, інженер-будівельник, інженер-програмист, інженер по ТБ, завідуючий гаражем.
3 рівень управління - безпосередньо виробничі і обслуговуючі підрозділи: виробничі цехи (сироробний, камера визрівання сирів, цільномолочної продукції і масла, чедерних сирів, плавлених сирів), підготовчого виробництва (пункти збору молока, цех прийоми молока, апаратний цех), цех готової продукції, допоміжні служби: гараж, транспортний відділ, диспетчерська, відділ головного енергетика, відділ головного механіка, компресорний цех.
Основна продукція, яку виробляє товариство - твердий сир. Частка твердих сирів у совокупній реалізації за 2012 рік склала 61,1%. Виробляється 16 видів твердих сирів. Масло вершкове (два види) - 10%. Сири чедерні (5 видів) - 9,9%. Сирки плавлені (чотирнадцять видів) - 7,2%. Цільномолочна продукція (7 видів) - 9,4%. Продукція, що виробляється, сертифікована відповідними службами, при відвантаженні проходить контроль якості лабораторної служби, технології на виробництво цільномолочної продукції жорство регламентуються нормативно-правовими документами (ГОСТ, ДСТУ, ТУ). Всі продукти виробництва є товарами широкого споживання і короткотривалого користування, також усі вони є товарами повсякденного попиту. споживачі продукції загалі шари населення.
При формуванні фінансової діяльності значна увага приділяється визначенню витрат, пов'язаних з питаннями якості, починаючи від маркетингових досліджень і закінчуючи продажем продукції. Щомісячно керівництво товариства аналізує результати фінансової діяльності та, при необхідності, вносить корективи до планів з урахуванням прийнятих цілей підприємства. Також при формуванні фінансової діяльності враховуються тимчасово вільні кошти, які спрямовуються на модернізацію підприємства, впровадження нових технологій, методів роботи, підвищення кваліфікації персоналу. Управління фінансовими ресурсами на підприємстві здійснюється на засадах фінансових планів: стратегічних (перспективних) і оперативних (поточних). Мета фінансового планування узгодити статті витрат і доходів підприємства (прогнозовані). виходячи з плану надходжень грошових коштів, прогнозуються можливі фінансові витрати (контроль за якими здійснює рада директорів, шляхом затвердження відповідних нормозатрат, підписанням договорів і т. і.): витрати на підтримку діяльності підприємства (зарплати працівників, утримання і ремонт обладнання і майна, інших основних засобів); витрати на виконання договірних зобов'язань (розрахунки з постачальниками); витрати на розвиток і удосконалення підприємства (виробнича і соціальні сфери). Фінансові плани розглядаються і затверджуються на зборах ради директорів. Для аналізу виконання фінансових планів і поліпшення фінансового стану підприємства кожний місяць розглядаються кредиторська і дебіторська заборгованості, визначаються шляхи їх зменшення і подальшої оптимізації. на підприємстві створена чітка структура управління фінансами, яка визначається відношенням на цей час з: державою - при виплаті податків, кредитною системою - при отриманні кредитів і їх виплаті; страховими фірмами; покупцями продукції; постачальниками сировини і матеріалів, організаціями, що надають транспортні і інші послуги; робітниками підприємства. При цьому першочерговим завданням є своєчасні розрахунки з платежів до бюджету і виплата заробітної платні працівникам.
2.2 Аналіз управління оборотними активами підприємства
В наступний таблиці я проаналізую динаміку активів всього, оборотних активів та частку оборотних активів в активах всього.
Таблиця 2.1
Управління оборотними активами підприємства
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
|
Активи всього (тис. грн.) |
75213.4 |
103749.8 |
110591 |
167166 |
205347 |
|
|
Оборотні активи (тис. грн.) |
30359.3 |
57326.4 |
59710 |
98430 |
132136 |
|
|
Частка оборотних активів (%) |
40% |
55% |
54% |
59% |
64% |
На основі даних з Таб. 2.1 відобразимо динаміку активів (Рис. 2.1).
Рис. 2.1 Графік зростання Активів всього.
Величина активів демонструє стійку тенденцію до зростання, так з 2008 по 2012 рік активи зросли з 75 млн. 213.4 тис. грн. до 205 млн. 347 тис. грн., що в абсолютному значені складає 130 млн. 133.6 тис. грн., або на 173%.
Середньорічний темп зростання склав Найбільше зростання зафіксоване в 2011р. і склало 56 млн. 575 тис. грн., або 51%. Найменше склало 68 млн. 41.2 тис. грн., або 6% в 2010р.
Темп зростання перевищив середньорічний в 2008 (46%), 2009 (38%) та 2011 (34%) роках.
На основі Таб. 2.1 відобразимо динаміку оборотних активів (Рис. 2.2).
Рис. 2.2 Графік зростання оборотних активів.
Оборотні активи демонструють стійку тенденцію зростання, так з 2008р. по 2012р. вони зросли з 30 млн. 359.3 тис. грн. до 132 млн. 136 тис. грн., що в абсолютному значені складає 101 млн. 776.7 тис. грн., або на 335%. Середньорічний темп зростання склав . Найбільше зростання зафіксоване в 2009р. воно склало 26 млн. 967.1 тис. грн., або 89%. Найменше зростання склало 2 млн. 383.6 тис. грн., або 4% в 2010 р. Темп зростання перевищив середньорічний в 2009р. (89%) и 2011 р. (65%). Зростання величини оборотних активів в 2009 та 2011 рр. відбулося за рахунок дебіторської заборгованості.
На основі Таб. 2.1 відобразимо динаміку частки оборотних активів (Рис. 2.3).
Рис. 2.3 Графік зростання частки оборотних активів в активах всього.
Зростання частки оборотних активів в активах всього за 2008-2012 рр. склало 60%. Середньорічний темп зростання . Динаміка зростання частки оборотних активів в структурі активів всього обумовлена більш високим середньорічним ростом величини оборотних активів порівняно з активами в цілому (величини середньорічного темпу зростання).
Для більш повного розуміння динаміки оборотних активів наведемо аналіз структури оборотних активів.
Таблиця 2.2
Аналіз структури оборотних активів
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
|||||||
|
Знач. |
% |
Знач. |
% |
Знач. |
% |
Знач. |
% |
Знач. |
% |
||
|
Вир-чі запаси (тис. грн.) |
4996.3 |
16 |
5105.6 |
9 |
6923 |
11 |
7991 |
8 |
11525 |
9 |
|
|
Незав. вир-во (тис. грн.) |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
_ |
2143 |
2 |
1191 |
1 |
|
|
Готова продукція (тис. грн.) |
3038.6 |
10 |
16810.1 |
29 |
9865 |
16 |
15785 |
16 |
4369 |
3 |
|
|
Товари (тис. грн.) |
305.4 |
1 |
2497 |
0.43 |
4432 |
7 |
4897 |
5 |
16768 |
13 |
|
|
Дебіторська заборгованість (тис. грн.) |
21767.1 |
72 |
35079.8 |
53 |
35325 |
59 |
62513 |
63 |
90503 |
68 |
|
|
Грошові кошти (тис. грн.) |
251 |
0.82 |
81.2 |
0.14 |
3165 |
5 |
5101 |
5 |
7933 |
6 |
На основі Таб. 2.2 відобразимо аналіз оборотних активів за 2008р. (Рис. 2.5).
Рис. 2.5 Аналіз структури оборотних активів за 2008р.
В 2008р. найбільшу частку оборотних активів займали дебіторська заборгованість (72%), а найменшими частку займали товари (1%) та грошові кошти (0.82%).
На основі Таб. 2.2 відобразимо аналіз оборотних активів за 2009р. (Рис. 2.6).
Рис. 2.6 Аналіз структури оборотних активів за 2009р.
В 2009р. найбільшу частку оборотних активів займали дебіторська заборгованість (53%) та готова продукція (29%), а найменшими частку займали товари (0.43%) та грошові кошти (0.14%) і їх показники знизилися порівняно з минулим роком.
На основі Таб. 2.2 відобразимо аналіз оборотних активів за 2010р. (Рис. 2.7).
Рис. 2.7 Аналіз структури оборотних активів за 2010р.
В 2010 році найбільшу частку оборотних активів займала дебіторська заборгованість (59%), а найменшими частку займали товари (7%) та грошові кошти (5%). На основі Таб. 2.2 відобразимо аналіз оборотних активів за 2011р. (Рис. 2.8).
Рис. 2.8 Аналіз структури оборотних активів за 2011р.
В 2011 році найбільшу частку оборотних активів займала дебіторська заборгованість (63%), а найменшими частку займали незавершене виробництво (2%).
На основі Таб. 2.2 відобразимо аналіз оборотних активів за 2012р. (Рис. 2.9).
Рис. 2.9 Аналіз структури оборотних активів за 2012р.
В 2012р. найбільшу частку оборотних активів займала дебіторська заборгованість (68%), а найменшими частку займали готова продукція (3%) та незавершене виробництво (1%). Частка товарів зросла на 8% порівняно з попереднім роком.
Для більш повного розуміння динаміки дебіторської заборгованості наведемо її аналіз в абсолютному значенні та частку дебіторської заборгованості в оборотних активах.
Таблиця 2.3
Динаміка дебіторської заборгованості
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
|
Дебіторська заборгованість (тис. грн.) |
21767.1 |
35079.8 |
35325 |
62513 |
90503 |
|
|
Оборотні активи всього (тис. грн.) |
30359.3 |
57326.4 |
59710 |
98430 |
132136 |
|
|
Частка дебіторська заборгованість (%) |
72 |
53 |
59 |
63 |
68 |
На основі Таб. 2.3 відобразимо аналіз дебіторської заборгованості за 2008 - 2012 рр. (Рис. 2.10).
Рис. 2.10 Графік динаміки дебіторська заборгованість в абсолютному значенні.
Виходячи з Таб. 2.3 та Рис. 2.10 дебіторська заборгованість в абсолютному значені демонструє стійку тенденцію зростання, так з 2008 по 2012 рр. показники зросли з 21 млн. 767.1 тис. грн. до 90 млн. 503 тис. грн., що в абсолютному значені складає 68 млн. 735.9 тис. грн., або 316%. Середньорічний темп зростання дебіторської заборгованості склав .
Найбільше зростання зафіксоване в 2011р. воно склало 27 млн. 188 тис. грн., або 76%. Найменше зафіксоване в 2010р. воно склало 245,2 тис. грн., або 0.7%. Темп зростання перевищив середньорічний в 2008р. (50%), 2009р. (61%), 2011р. (76%), 2012р. (44%).
На основі Таб. 2.3 відобразимо аналіз динаміки часки дебіторської заборгованості в оборотних активах 2008 - 2012 рр. (Рис. 2.11).
Рис. 2.11 Графік динаміки часки дебіторської заборгованості в оборотних активах.
Частка дебіторської заборгованості в оборотних активах всього за 2008-2012 рр. на перший погляд зменшилась тому що в 2008 році вона склала 72%, а в 2012р. склала 68% тому склалося так, що частка знизилась на 4%, але якщо взяти період 2009-2012 рр. то ситуація змінюється навпаки частка дебіторської заборгованості починає зростати. Зростання частки дебіторської заборгованості 2009-2012 рр. складе 15%. Середньорічний темп зростання . Динаміка зростання частки дебіторської заборгованості в структурі оборотних активів всього обумовлена більш високим середньорічним ростом величини дебіторської заборгованості порівняно з оборотними активами в цілому (величини середньорічного темпу зростання).
Розділ 3. Вдосконалення управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод"
3.1 Розрахунок власного оборотного капіталу 2008-2012рр.
Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності господарських структур за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.
Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є мобілізація ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Спокусливим для фінансистів є те, що для залучення коштів на основі збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб; ресурси, вкладені у власний капітал підприємства, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду.
Таблиця 3.1
Розрахунок власного оборотного капіталу.
|
2008 |
2009 |
20008 |
2011 |
2012 |
||
|
власний капітал (тис. грн.) |
58612 |
69237.7 |
81830 |
98609 |
115815 |
|
|
необоротні активи (тис. грн.) |
44854.1 |
46423.4 |
50881 |
68736 |
62864 |
|
|
Власний оборотній капітал (тис. грн.) |
13757.9 |
22814.3 |
30949 |
29873 |
52951 |
На основі таб. 3.1 відобразимо динаміку власного капіталу 2008-2012 рр. (Рис. 3.1).
Рис. 3.1 Графік динаміки власного капіталу
Власний капітал демонструє стійку тенденцію зростання, так з 2008р. по 2012р. він виріс з 58 млн. 612 тис. грн. до 115 млн. 815 тис. грн., що в абсолютному значені складає 57 млн. 203 тис. грн., або на 97%. Середньорічний темп зростання склав . Найбільше зростання зафіксоване в 2008р. воно склало 13 млн. 666 тис. грн., або 30%. Найменше зростання відбулося в 2012р. склало 17 млн. 206 тис. грн., або 17%. Темп зростання перевищив середньорічний в 2008р. (30%), 2009р. (18%), 2010р. (18%), 2011р. (20%) і 2012р. (17%).
На основі Таб. 3.1 відобразимо динаміку необоротних активів 2008 - 2012 рр. (Рис. 3.2).
Рис. 3.2 Графік динаміки необоротних активів.
Необоротні активи демонструють стійку тенденцію зростання, так з 2008р. по 2012р. вони виросли з 44 млн. 854.1 тис. грн. до 62 млн. 864 тис. грн., що в абсолютному значені складає 18 млн. 209.9 тис. грн., або на 40%. Середньорічний темп зростання склав . Найбільше зростання зафіксоване в 2008р. воно склало 20 млн. 425.2 тис. грн., або 83%. В 2012р. відбулося зменшення необоротних активів на 5 млн. 872 тис. грн. (8%). Темп зростання перевищив середньорічний в 2008р. (83%), 2010р. (9%) і 2011р. (35%).
На основі Таб. 3.1 відобразимо динаміку власного оборотного капіталу 2008-2012 рр. (Рис. 3.3).
Рис. 3.3 Графік динаміки власного оборотного капіталу.
Власний оборотній капітал демонструє стійку тенденцію зростання, так з 2008р. по 2012р. він виріс з 13 млн. 757.9 тис. грн. до 52 млн. 951 тис. грн., що в абсолютному значені складає 39 млн. 193.1 тис. грн., або на 285%. Середньорічний темп зростання склав . Найбільше зростання зафіксоване в 2012р. воно склало 23 млн. 078 тис. грн., або 77%. В 2008 та 2011рр. відбулося зменшення власного оборотного капіталу на 6 млн. 759.2 тис. грн. (32%) та 1 млн.76 тис. грн. (3%). Темп зростання перевищив середньорічний в 2009р. (65%), 2010р. (35%) і 2012р. (77%).
На основі Таб. 3.1 дослідимо динаміку власного оборотного капіталу за чотири періоди з допомогою лінії тренда та зробимо прогноз на 2011-2012 рр. (Рис. 3.4).
Рис. 3.4 Графік динаміки власного оборотного капіталу.
Динаміка власного оборотного капіталу описується рівнянням y = 8544*x + 4435.
Коефіцієнт кореляції даних моделі з фактичними, складає RІ = 0,866. Відповідно до моделі динаміки власного оборотного капіталу його величина в 2011р. становитиме 88544*6+4435= 55 млн. 699 тис. грн., а в 2012р.88544*7+4435= 64 млн. 243 тис. грн.
Для більш детального аналізу темпу зростання власного капіталу та необоротних активів побудуємо таблицю.
Таблиця 3.2
Темп зростання власного капіталу та необоротних активів.
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
|
Темп зростання власного капіталу (%) |
- 7 |
18 |
18 |
20 |
17 |
|
|
Темп зростання необоротних активів (%) |
-0.2 |
3 |
8 |
35 |
-8 |
На основі Таб. 3.2 побудуємо і дослідимо графік темпу зростання власного оборотного капіталу та необоротних активів за чотири роки (Рис. 3.5).
Рис. 3.5 Темп зростання власного капіталу та необоротних активів.
Темп зростання власного капіталу перевищує темп зростання необоротних активів крім 2008р. та 2011р.
3.2 Оптимізація оборотних активів ПАТ "Баштанський сирзавод"
Оборотні активи як натурально-речовинна категорія - це сукупність матеріально-речовинних цінностей і грошових коштів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і повністю переносять свою вартість на виробничий продукт упродовж операційного циклу або дванадцяти місяців з дати балансу (сировина, матеріали, готова продукція, грошові кошти тощо).
Разом з тим в умовах існування товарно-грошових відносин матеріальні засоби підприємств виражаються не лише в натуральній, а й у вартісній формі.
Отже, предмети праці у грошовій оцінці становлять виробничі оборотні фонди. До складу виробничих оборотних фондів входять також незавершене виробництво та витрати майбутніх періодів.
Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забезпеченні планомірного й ритмічного процесу виробництва на підприємствах та в об'єднаннях.
Крім виробничих оборотних фондів кожне підприємство має частину активів, що перебувають в обороті. Це готова продукція, грошові кошти на рахунках у банку та в касі підприємства, кошти в розрахунках тощо. Ця частина активів, оцінена у грошах, називається фондами обігу. Основне їх призначення (функція) полягає в забезпеченні коштами планомірного процесу обороту на підприємствах.
Але незважаючи на відмінності у призначенні оборотні фонди та фонди обігу тісно взаємопов'язані. Вони обслуговують єдиний процес відтворення на виробництві й забезпечують його неперервність.
Водночас оборотні фонди та фонди обігу є складовими оборотних активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення у процесі руху, і разом з тим самостійними економічними категоріями.
Для більш детального дослідження динаміки сфери виробництва та обертання створимо таблицю за період з 2008р. до 2012р.
Таблиця 3.3
Динаміка оборотні активи в сфері виробництва та сфері обігу.
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
|
Сфера виробництва (тис. грн.) |
4996.3 |
5105.6 |
6923 |
10134 |
23063 |
|
|
Сфера обігу (тис. грн.) |
25363 |
52220.8 |
52790 |
88296 |
109073 |
На основі Таб. 3.3 побудуємо графік динаміки оборотних активів в сфері виробництва і дослідимо його (Рис. 3.6).
Рис. 3.6 Динаміка оборотних активів в сфері виробництва.
Динаміка оборотних активів в сфері виробництва демонструє стійку тенденцію зростання, так з 2008р. по 2012р. вона зросла з 4 млн. 996.3 тис. грн. до 23 млн. 63 тис. грн., що в абсолютному значені складає 18 млн. 066.7 тис. грн., або 361%. Середньорічний темп зростання склав . Найбільше зростання зафіксоване в 2012р. воно склало 12 млн. 929 тис. грн., або 127%, а в 2008р. показник знизився на 98.5 тис. грн. (1%). Тем зростання перевищив середньорічний в 2011р. (46%) та 2012р. (127%).
На основі Таб. 3.3 побудуємо графік динаміки оборотних активів в сфері обігу і дослідимо його (Рис. 3.7)
Рис. 3.7 Динаміки оборотних активів в сфері обігу.
Динаміка оборотних активів в сфері обігу демонструє стійку тенденцію зростання, так з 2008р. по 2012р. вона зросла з 25 млн. 363 тис. грн. до 109 млн. 73 тис. грн., що в абсолютному значені складає 83 млн. 710 тис. грн., або 330%. Середньорічний темп зростання склав . Найбільше зростання зафіксоване в 2009р. воно склало 26 млн. 857.8 тис. грн. (105%), а найменше склало 569.2 тис. грн. (1%). Тем зростання перевищив середньорічний в 2009р. (105%) та 2011р. (67%).
Для дослідження і аналізу динаміки оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції ПАТ "Баштанський сирзавод" створимо таблицю.
Таблиця 3.4
Аналіз динаміки оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції.
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
|
Собівартість (тис. грн.) |
97973.7 |
158589.2 |
223762 |
267152 |
410921 |
|
|
Сфера виробництва (тис. грн.) |
4996.3 |
5105.6 |
6923 |
10134 |
23063 |
|
|
Частка оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції (%) |
5.09 |
3.21 |
3,09 |
3,79 |
5,61 |
На основі Таб. 3.4 побудуємо графік оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції підприємства (Рис 3.8).
Рис. 3.8 Динаміка частки оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції підприємства.
Зростання частки оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції підприємства за 2008-2012 рр. склало 0.52%. Середньорічний темп зростання . Динаміка частки оборотних активів в сфері виробництва порівняно із собівартістю виготовленої продукції обумовлена більш високим середньорічним ростом собівартістю виготовленої продукції (величини середньорічного темпу зростання).
Для дослідження і аналізу динаміки оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації продукції ПАТ "Баштанський сирзавод" створимо таблицю.
Таблиця 3.5
Аналіз динаміки оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації.
|
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
|
Дохід від реалізації продукції (тис. грн.) |
152793.5 |
222355,2 |
319738 |
382992 |
570832 |
|
|
Сфера обігу (тис. грн.) |
25363 |
52220.8 |
52790 |
88296 |
109073 |
|
|
Частка оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації продукції (%) |
16.59 |
23.48 |
16.51 |
23,05 |
19.10 |
На основі Таб. 3.5 побудуємо графік динаміки частка оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації продукції підприємства (Рис 3.9).
Рис. 3.9 Частка оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації продукції.
Зростання частки оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації продукції підприємства за 2008-2012 рр. склало 2.51%. Середньорічний темп зростання . Динаміка частки оборотних активів в сфері обігу порівняно із доходом від реалізації продукції обумовлена більш високим середньорічним ростом доходу від реалізації продукції (величини середньорічного темпу зростання).
Подобные документы
Сутність та джерела формування оборотних активів підприємства. Аналіз динаміки і структури оборотних активів ТОВ "Котлозавод "Крігер". Оцінка ефективності управління оборотними активами. Диверсифікація джерел фінансування. Показники ділової активності.
курсовая работа [197,4 K], добавлен 23.03.2014Характеристика підприємства ТОВ "МЕДІАСАТ". Склад і структура оборотних коштів. Способи визначення потреби в оборотних коштах. Аналіз структури балансу та ефективності використання оборотних активів. Оцінка платоспроможності і ліквідності підприємства.
отчет по практике [96,2 K], добавлен 13.04.2013Сутність та класифікація активів підприємства, методи управління та показники ефективності даного процесу. Формування та управління необоротними та оборотними активами підприємства. Шляхи підвищення ефективності управління активами в організації.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.06.2012Методика проведення аналізу оборотних активів підприємства на прикладі ТДВ "Трембіта". Техніко-економічна характеристика досліджуваного підприємства. Аналіз складу, структури і динаміки оборотних активів, проблеми їх оборотності та шляхи її підвищення.
курсовая работа [86,2 K], добавлен 13.11.2013Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського (фермерського) господарства. Стан, динаміка і структура оборотних активів даного підприємства, джерела формування. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних засобів.
курсовая работа [162,9 K], добавлен 20.05.2013Сутність і структура активів підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Інтерпайп НТЗ". Методологія оцінки ефективності управління оборотними та необоротними активами підприємства. Аналіз ефективності діяльності й ділової активності ВАТ "Інтерпайп НТЗ".
дипломная работа [5,7 M], добавлен 02.07.2010Економічна сутність оборотних засобів і оборотних коштів, принципи їх організації і джерела формування. Аналіз ефективності використання оборотних коштів у ТОВ СОП "Михайлівське". Шляхи та методи впровадження у виробництво інтенсивних технологій.
курсовая работа [123,7 K], добавлен 24.09.2013Оборотні кошти як сукупність оборотних виробничих фондів, виражених у грошовій формі, їх структура. Порівняльна характеристика основних і оборотних засобів. Забезпеченість підприємства власними оборотними коштами, аналіз ефективності їх використання.
реферат [139,9 K], добавлен 06.06.2010Нормування оборотних засобів, їх сутність та значення. Оцінка рівня забезпеченості оборотними засобами підприємства та ефективність їх використання. Інноваційні напрями прискорення оборотності активів та можливі шляхи оптимізації їх складу та структури.
курсовая работа [261,0 K], добавлен 01.03.2016Економічна сутність, роль та стан розгляду необоротних активів в різних джерелах. Нормативно-правове забезпечення управління необоротними активами. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів на прикладі ТОВ "Котлозавод Крігер".
курсовая работа [1013,4 K], добавлен 24.09.2012
