Управління оборотними активами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день будь-яке виробництво чи інша підприємницька діяльність не може обходитись без коштів, які забезпечують функціонування і, взагалі, існування даного підприємства. Тобто виникає необхідність в коштах, які б забезпечували та обслуговували діяльність підприємства. Ці кошти називаються оборотними.

Ефективне управління оборотними активами відіграє велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності виробництва і залежить від безлічі факторів. У сучасних умовах величезний негативний вплив на зміну ефективності управління оборотних засобів і уповільнення їх оборотності надають чинники кризового стану економіки

Раціональне й ефективне використання оборотних коштів сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства і його платоспроможності. У цих умовах підприємство своєчасно і повністю виконує свої розрахунково-платіжні зобов'язання, що дозволяє успішно здійснювати комерційну діяльність. Управління оборотними активами підприємства направлено на їх формування в необхідному і достатньому обсязі, при найменших витратах, а також підвищення ефективності їх використання.

Теоретичні та прикладні аспекти проблеми управління оборотними активами підприємств розглянуто в низці праць вітчизняних вчених, серед яких варто відзначити І. Алексєєва, Н. Бицьку, О. Бровкову, О. Василика, А. Гальчинського, В. Геєця, М. Денисенка, О. Зарубу, О. Захарчука, А. Калинину, Н. Костіну, А. Мороза, А. Пересаду, В. Пелішенка, М. Савлука.

Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження використано такі методи: порівняльного аналізу - для розкриття економічної сутності оборотних активів; причинно-наслідкових зв'язків - при аналізі процесу використання оборотними активами; логічної аргументації - при обґрунтуванні шляхів удосконалення підвищення ефективності оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Теоретичну основу дослідження становили фундаментальні положення теорії фінансів, грошового обігу і кредиту, сучасні концепції фінансового менеджменту.

Інформаційною основою курсової роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, нормативно-правові акти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики, звітні дані балансу, звіт про фінансові результати ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Метою даної курсової роботи є теоретико-методичне обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності формування та використання оборотних активів підприємства.

Завдання курсової роботи полягають в наступному:

- дослідити економічну сутність оборотних активів підприємства;

- визначити основні джерела формування оборотних активів;

- проаналізувати господарську діяльність ТОВ «Котлозавод «Крігер»;

- проаналізувати динаміку та структуру оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер»;

- розробити рекомендації щодо підвищення ефективності формування та використання оборотних активів підприємства.

- Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів формування і використання оборотних активів підприємства.

Об'єктом дослідження є процес формування та використання оборотних активів у ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Вона викладена на 58 сторінках комп'ютерного тексту, містить 5 рисунків, 11 таблиць та 4 додатків. Список літератури налічує 47 джерела.

РОЗДІЛ 1

1. Теоретичні аспекти управління оборотними активами

1.1 Сутність та джерела формування оборотних активів підприємства

Оборотні активи - це активи, що обслуговують господарський процес і забезпечують його неперервність. У бухгалтерському обліку до таких активів відносять активи, які споживаються або реалізуються протягом одного операційного циклу чи протягом року. Оборотними активами підприємства є сировина, матеріали, паливо, тара, малоцінні та швидкозношувані предмети, готова продукція, ліквідні цінні папери, грошові кошти. Такі активи, як дебіторська заборгованість, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, є досить специфічними оборотними активами, які певною мірою відображують недосконалість, незавершеність та неперервність виробничого процесу.

Оборотні активи беруть участь як у процесі виробництва, так і в процесі реалізації продукції. Активи, які використовуються у виробничому процесі протягом одного операційного циклу, повністю переносять свою вартість на вартість виробленої продукції і часто змінюють свою початкову форму. Активи, що мають грошову форму, безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. Вони обслуговують кругообіг капіталу підприємства та об'єднують процеси виробництва й реалізації продукції [14].

Кругообіг оборотного капіталу (рис. 1.1) здійснюється протягом одного операційного циклу: грошові кошти авансуються у виробничі запаси, в процесі виробництва створюється нова продукція, продукція реалізується (можливо на умовах комерційного кредиту, що викликає появу дебіторської заборгованості), виручка за реалізовану продукцію надходить на розрахунковий рахунок і знову авансується у виробництво. Якщо підприємство функціонує ефективно, процес кругообігу оборотного капіталу забезпечує неперервність виробничого процесу та зростання капіталу підприємства, оскільки в цьому випадку виручка за реалізовану продукцію перевищуватиме кошти, авансовані у виробництво.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Кругообіг оборотного капіталу підприємства

Оборотні активи підприємства на відміну від необоротних мають досить рухливу структуру. При змінах на ринку залежно від сезону, роботи постачальників, інших факторів запаси сировини, готової продукції та залишки на поточному рахунку можуть значно коливатись. При цьому завжди можна визначити максимальний і мінімальний рівні оборотних активів. Різницю між максимальним та мінімальним рівнем оборотних активів називають сезонною (змінною) складовою, оскільки при стабільній ситуації в економіці значні коливання рівня оборотних активів переважно пов'язані із сезонним характером діяльності підприємства. Мінімальний рівень оборотних активів визначає постійну (системну) складову оборотного капіталу (рис. 1.2).

Змінна складова оборотного капіталу відображує додаткові оборотні активи, необхідні для забезпечення виробничого циклу в пікові періоди або як страховий запас. Так, при зростанні ділової активності збільшується обсяг продаж, що викликає збільшення товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів [18].

Системна складова характеризує ту частину оборотного капіталу, потреби в якій залишаються відносно незмінними протягом усього операційного циклу. Іншими словами, це той необхідний мінімальний рівень оборотних активів, який потрібен для здійснення виробничої діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Структура активів підприємства

Високий рівень страхового запасу та потреби в додатковому оборотному капіталі є необхідними для підприємств, що функціонують у країнах з перехідною економікою, оскільки саме додаткові запаси сировини, матеріалів, готової продукції забезпечують безперебійну роботу підприємства при збоях у постачанні та важко прогнозованому збуті.

Оборотні активи можна поділити на три основні складові: запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та високоліквідні цінні папери.

Запаси - це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу для управління підприємством, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг або перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, на дання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою й складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

- готову продукцію, виготовлену на підприємстві та призначену для продажу;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більш як одного року або одного операційного циклу, якщо він триває більше за один рік.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором поста чальнику (продавцю);

- суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуком і придбанням зал асів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з при дбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях [28].

Первісною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Первісна вартість запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається учасниками підприємства на основі середньоринкових цін на подібні активи.

Дебіторська заборгованість - це заборгованість перед підприємством постачальників, споживачів продукції, інших юридичних та фізичних осіб, фінансових і податкових органів.

До складу оборотних активів входять тільки поточна дебіторська заборгованість, яка виникає в процесі нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців із дати балансу.

Поточна заборгованість споживачів та постачальників є необхідним результатом операційної діяльності підприємства, має регулярний характер і пов'язана із затримками в оплаті товарів, робіт та послуг або з реалізацією продукції на умовах комерційного кредиту. Така заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

Величина резерву сумнівних боргів - це сума добутків поточної дебіторської заборгованості на коефіцієнт ризику для відповідної групи. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображується у складі інших операційних витрат. Якщо дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи та послуги визнається підприємством безнадійною, тобто такою, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, вона вилучається з активів з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

До заборгованості, не пов'язаної з реалізацією продукції, робіт та послуг, відносять заборгованість за розрахунками з бюджетом, заборгованість із нарахованих доходів, інші види заборгованості [37].

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - це заборгованість фінансових і податкових органів перед підприємством, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Дебіторська заборгованість із нарахованих доходів показує суму нарахованих, але не сплачених дивідендів, процентів, роялті, інших доходів та винагород, що підлягають надходженню.

Грошові кошти та короткострокові фінансові інвестиції є найбільш ліквідними активами підприємства.

Грошові кошти - це кошти, в національній та іноземній валюті у касі підприємства, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути, використані для поточних операцій: оплати товарів, робіт і послуг, розрахунків із постачальниками, трудовим колективом, податковими органами, іншими суб'єктами ринку.

Короткострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на строк не більше як один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До таких інвестицій належать вкладення в короткострокові державні цінні папери (облігації, векселі, казначейські зобов'язання), комерційні цінні папери емітовані іншими суб'єктами ринку, - фінансовими інститутами та корпораціями, банківські депозити тощо. Часто високоліквідні фінансові інвестиції називають еквівалентами грошових коштів, оскільки вони можуть бути швидко перетворені в грошові кошти і забезпечують виконання зобов'язань підприємства перед кредиторами.

У результаті здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності обсяг грошових коштів неперервно змінюється. Якщо підприємство ефективно управляє оборотним капіталом, обсяг грошових коштів завжди достатній для забезпечення платоспроможності й ліквідності підприємства. При цьому якщо підприємство функціонує в умовах розвиненого фінансового ринку, воно може більш ефективно управляти своїми грошовими коштами, вкладаючи їх частину в ліквідні цінні папери, що дає змогу в будь-який момент виконати зобов'язання перед кредиторами і водночас отримати стабільний, хоча й невисокий, дохід.

Оборотні активи підприємства формують з джерел, які можна поділити на 3 групи: власні, прирівняні до власних (додатково залучені) й позичені (рис.1.3).

Розмір власних оборотних коштів, що закріплені за підприємством, не є постійною величиною. Суму власних оборотних коштів під час складання фінансового плану щорічно уточнюють у зв'язку зі зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачання і збуту. Окрім того, на підприємствах виникають проблеми з несвоєчасним надходженням коштів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, несвоєчасним і неповним виконанням договірних зобов'язань постачальниками та через інші обставини, що спричиняють потребу в додаткових коштах.

Покрити цю потребу лише власними джерелами стає практично неможливим. Тому формувати оборотні кошти лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і збільшує ризик виникнення фінансової нестабільності підприємства. У такому разі підприємство вимушене звертатися до позичання і залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської заборгованості.

Як правило, мінімальну потребу підприємства в оборотних коштах покривають за рахунок таких власних джерел: статутного капіталу, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільового фінансування та цільових надходжень (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів).

Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів статутних фондів. На вже чинних підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви [30].



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Джерела формування оборотних активів підприємства

Для нормального забезпечення господарської діяльності оборотними коштами величина їх повинна становити близько У8 величини власного капіталу. В різних країнах прийнято вважати нормальним різні співвідношення між власним і позиковим капіталом, наприклад, у США застосовують співвідношення 40:60, в Японії - 30:70.

До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, проте, йому не належать. До використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.

Сталі пасиви - це мінімальна (стійка) заборгованість зі заробітної плати працівникам, відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників).

До додатково залучених належать кошти інших кредиторів, які надають підприємствам у позику під певний (обумовлений) відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання. Підприємство, виписуючи кредитору вексель, до моменту оплати векселя продовжує користуватися коштами, що фактично належать кредитору, таким чином відстрочуючи платіж. Аналогічно комерційний кредит використовують підприємства за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію, що поставляється, і від споживача (підприємства) він замість грошей одержує вексель або інше боргове зобов'язання. Використання комерційного кредиту спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових додатково залучених джерел формування оборотних коштів, її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгованості постачальникам засвідчує участь у господарському обігу підприємства коштів інших суб'єктів господарювання.

Іншими словами, кредиторська заборгованість - це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за:

- розрахунками з бюджетом;

- розрахунковими документами, термін оплати яких не настав і які не сплачено в строк;

- невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог, векселями, термін оплати яких не настав і які не сплачено в строк;

- короткостроковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав; невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті порушення порядку та термінів оплати розрахункових документів. Якщо підприємство, використовуючи в обігу неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то кредитор (постачальник) змушений звертатися до пошуків додаткових джерел формування своїх поточних фінансових ресурсів [38].

1.2 Методичні підходи до управління оборотними активами

В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних активів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як “предмети праці”, “матеріальні активи”, “гроші, що обертаються”. Найчастіше наводяться два найбільш загальних визначення.

По-перше, оборотні активи - “це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.

По-друге, оборотні активи - “це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші”. Деякі автори таке саме визначення дають терміну “оборотний капітал”. Це свідчить про ідентичність, на їхню думку, понять - оборотні кошти та оборотний капітал.

Проведений аналіз визначень оборотних активів протягом століття показує, що є певні протиріччя у визначенні даного поняття. На сьогодні можна відзначити, що значний обсяг літературних джерел і нормативних актів з цієї проблематики повністю та однозначно не визначають оборотний капітал, як економічної категорії і це не лише тому, що існує безліч визначень, а тому, що існує безліч різних підходів до змісту цієї категорії, виходячи з її економічних меж та функцій.

Формування оборотних активі відбувається за рахунок інвестованого в них оборотних активі. Саме тому оборотні активи як економічна категорія, розглядається багатьма вченими протягом останніх століть. Так, у 1766 році Франсуа Кене, осмислюючи роль капіталу в своїй економічній таблиці, поділив його на первинні та річні аванси, які пізніше стали називати основним та оборотним капіталом. Адам Сміт, а з Часом Давід Рікардо, також досліджували поняття оборотного капіталу. Сміт вперше визначив оборотний капітал як суму грошових коштів, авансованих на придбання сировини та матеріалів для здійснення виробничого процесу. А Рікардо поглибив поняття оборотного капіталу, розглянувши швидкість його обертання в порівнянні з основним капіталом, пов'язуючи із нормою прибутку. Отже, перші згадки про оборотний капітал даються 18 століттям. Вони мали подальший розвиток.

У працях Є.С. Стоянової, Є.В. Викової, І.А. Бланка використовується поняття «чистий оборотний капітал» ( як синоніми: працюючий, робочий капітал чи власні оборотні засоби), яке трактують як різницю між поточними активами та поточними пасивами. Е. Нікбахт, А. Гроппедлі під цим визначенням розуміють саме робочий капітал. Оборотні активи вони визначають за змістом статей другого розділу активу балансу. Цю думку також розвинув В.В. Ковальов, який вважає, що термін «оборотний капітал» відноситься до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами, чи можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу. Подібне трактування дають А.Б. Крутік, М.М. Хайкін, на думку яких різниця між поточними активами та короткостроковими зобов'язаннями називається оборотним капіталом. Тобто ці вчені визначають дані поняття в основному з точки зору бухгалтерського обліку, без урахування економічної суті [10,22].

У працях Пасс Крітофер, Борісов А.Б., Райзберг Б.А. використовують поняття оборотний капітал - це короткострокові поточні активи фірми, які швидко обертаються протягом виробничого циклу. Оборотні активи - це оборотні засоби підприємств, які відображаються в активі бухгалтерського балансу. Оборотні кошти - це частина засобів підприємства, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклу. Вчені у своїх визначеннях торкаються тільки однієї властивості оборотних коштів. Відображають лише облікову суть цих категорій [27].

А такі вчені як Солопов Є.Ф., Носова С.С. визначають, що оборотний капітал - це капітал, який робить повний оборот за один виробничий цикл і свою вартість повністю переносить на вартість створюваного продукту. Оборотні засоби - це сукупність оборотних фондів і фондів обігу, які використовуються для фінансування економічної діяльності підприємств та господарських організацій різних форм власності. Не розглянуто всі аспекти функціонування оборотного капіталу на підприємствах. Категорії розглянуто з точки зору методів їх формування, що не дозволяє сформувати цілісні бачення їх суті та взаємозв'язків. [17].

Можна зробити висновок, що у переважній більшості вчені виділяють категорію «оборотний капітал», але по-різному її визначають. Оборотний капітал розглядається або як виключно економічна категорія, і тоді на перший план виступають матеріально-речовинна сторона оборотного капіталу, або як суто фінансова категорія, і тоді переважна увага приділяється джерелам формування оборотного капіталу.

Можна відзначити, що значний обсяг літературних джерел і нормативних актів з цієї проблематики повністю та однозначно не визначають оборотний капітал, як економічної категорії і це не лише тому, що існує безліч визначень, а тому, що існує безліч різних підходів до змісту цієї категорії, виходячи з її економічних меж та функцій.

1.3 Формування політики управління оборотними активами підприємства

Політика управління оборотними активами являє собою частина загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні необхідного обсягу і складу оборотних активів, раціоналізації й оптимізації структури джерел їхнього фінансування.

Політика управління оборотними активами підприємства розробляється по наступних основних етапах:

1. Аналіз оборотних активів підприємства в попередньому періоді.

2. Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства.

Теорія фінансового менеджменту розглядає три принципових підходи до формування оборотних активів підприємства -- консервативний, помірний і агресивний.

Консервативний підхід до формування оборотних активів передбачає не тільки повне задоволення поточної потреби у всіх їхніх видах, що забезпечує нормальний хід операційної діяльності, але і створення високих розмірів їхніх резервів на випадок непередбачених складностей у забезпеченні підприємства сировиною і матеріалами, погіршення внутрішніх умов виробництва продукції, затримки інкасації дебіторської заборгованості, активізації попиту покупців і т.п. Такий підхід гарантує мінімізацію операційних і фінансових ризиків, але негативно позначається на ефективності використання оборотних активів -- їхньої оборотності і рівні рентабельності. Помірний підхід до формування оборотних активів спрямований на забезпечення повного задоволення поточної потреби у всіх видах оборотних активів і створення нормальних страхових їхніх розмірів на випадок найбільш типових збоїв у ході операційної діяльності підприємства. При такому підході забезпечується середнє для реальних господарських умов співвідношення між рівнем ризику і рівнем ефективності використання фінансових ресурсів. Агресивний підхід до формування оборотних активів полягає в мінімізації усіх форм страхових резервів по окремих видах цих активів. При відсутності збоїв у ході операційної діяльності такий підхід до формування оборотних активів забезпечує найбільш високий рівень ефективності їхнього використання. Однак будь-які збої в здійсненні нормального ходу операційної діяльності, викликані дією внутрішніх або зовнішніх факторів, приводять до істотних фінансових утрат через скорочення обсягу виробництва і реалізації продукції.

3. Оптимізація обсягу оборотних активів.

4. Оптимізація співвідношення постійної і перемінної частин оборотних активів.

5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів.

6. Забезпечення підвищення-рентабельності оборотних активів.

7. Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів у процесі їхнього використання.

8. Формування принципів фінансування окремих видів оборотних активів.

9. Формування оптимальної структури джерел фінансування оборотних активів.

Політика управління оборотними активами одержує своє відображення в системі розроблених на підприємстві фінансових нормативів. Основними з таких нормативів є:

- норматив власних оборотних активів підприємства;

- система нормативів оборотності основних видів оборотних активів і тривалості операційного циклу в цілому;

- система коефіцієнтів ліквідності оборотних активів;

- нормативне співвідношення окремих джерел фінансування оборотних активів і інші.

Як висновок, слід зазначити, що наслідком впровадження ефективної політики управління оборотними активами мають стати: забезпечення безперебійної роботи підприємства; зниження обсягів вільних поточних активів і, як наслідок, зниження витрат на їх фінансування; прискорення обороту оборотних активів; максимізація прибутку підприємства при збереженні ліквідності.



РОЗДІЛ 2. Оцінка стану управління оборотними активами ТОВ «Котлозавод «Крігер»

2.1 Фінансово-економічна характеристика ТОВ «Котлозавод «Крігер»

Важливим етапом проведення організаційно-економічної характеристики господарської діяльності підприємства є оцінка економічних показників, які дають можливість попередньо визначити позитивні і негативні сторони його діяльності. Аналіз сучасного стану економічного розвитку ТОВ «Котлозавод Крігер» будемо проводити за три останні звітні періоди (2010-2012 рр.). Для проведення порівняльного аналізу основних фінансово-економічних показників оберемо за базу 2010 рік, відносно якого будемо визначати відхилення основних показників господарської діяльності підприємства. Використовуючи дані фінансової річної звітності, а саме, Звіт про фінансові результати (форма № 2) та Балансу (форма № 1) підприємства.не

З таб. 2.1 видно, що у 2012 р. порівняно з 2010 р. відбулося збільшення доходу (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 17299 тис.грн. відбулося за рахунок збільшення ціни реалізації продукції через збільшення рівня прибутку, який закладається в ціну реалізації. Відбулося збільшення інших операційних витрат, що становить 5290 тис. грн. Збільшення витрат на збут 1,67 % або 74 тис. грн., відбулося через те, що продукція підприємства безпосередньо для внутрішніх та зовнішніх споживачів реалізується з підприємства. Збільшення собівартості 11633 тис. грн. через зростання затрат на виробництво одиниці продукції. Збільшення чистого доходу від реалізації продукції в 2,38 р. або на 15871 тис. грн.



Таблиця 2.1

Динаміка фінансових результатів ТОВ «Котлозавод «Крігер» (тис. грн.)

оротний актив уПППпппппмммправління нормативнийПоказники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
				+,-	%
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	13112	28649	30411	17299	2,31
Податок на додану вартість	1662	3338	3090	1428	1,85
Акцизний податок	-	-	-	-	-
Витрати, які виключаються з виручки	-	-	-	-	-
Інші вирахування з доходу	-	-	-	-	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	11450	25311	27321	15871	2,38
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	10646	20850	22279	11633	2,09
Валовий:
- прибуток	804	4461	5042	4238	6,27
- збиток	-	-	-	-	-
Інші операційні доходи	3575	11263	9594	6019	2,68
Адміністративні витрати	714	1028	1643	929	2,31
Витрати на збут	109	173	183	74	1,67
Інші операційні витрати	3725	11232	9015	5290	2,43
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	-	3291	3795	504	1,15
- збиток	169	-	-	-	-
Доход від участі в капіталі	-	-	-	-	-
Інші фінансові доходи	-	-	-	-	-
Інші доходи	511	729	-	218	1,42
Фінансові витрати	7	21	15	14	3,00
Втрати від участі в капіталі	-	-	-	-	-
Інші витрати	518	704	64	-454	-0,12
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	-	3295	3716	421	1,12
- збиток	183	-	-	183	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	47	-	33	-14	-0,7
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	-	3295	3683	388	1,11
- збиток	230	-	-	-
Надзвичайні:
- доходи	-	-	-	-	-
- витрати	-	-	-	-	-
Податки з надзвичайного прибутку	-	-	-	-	-
Чистий:
- прибуток	-	3295	3683	388	1,11
- збиток	230	-	-	-	-

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Збільшення ПДВ на 1,85 % або на 1428 тис. грн., що пов'язано зі збільшенням валового доходу. Збільшення інших операційних доходів на 6019 тис. грн. Збільшенняя адміністративних витрат на 2,31 % або на 929 тис. грн. відбулося за рахунок ззбільшення витрат на оплату праці адміністративному персоналу. Зменшення податку на прибуток на 0,7% або на 14 тис. грн., відбулося за рахунок надання податкового кредиту по сплаті податку на прибуток. На нашу думку, резервами для збільшення чистого прибутку є збільшення інших операційних доходів, зменшення адміністративних затрат.

Наступним етапом аналізу фінансового потенціалу є аналіз операційних витрат (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Динаміка операційних витрат ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+, -	%
Матеріальні затрати	8522	69,1	14385	68,7	15485	63,18	6963	52,49
Витрати на оплату праці	849	6,9	2285	10,9	2913	11,88	2064	16,94
Відрахування на соціальні заходи	318	2,6	855	4,1	1098	4,48	780	6,40
Амортизація	199	1,6	377	1,8	395	1,62	196	1,61
Інші операційні витрати	2441	5,4	3029	14,5	4617	18,84	2176	17,87
Разом	12329	100,00	20931	100,00	24508	100,00	12179	-

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Отже, з даної таблиці можна зробити наступні висновки матеріальні затрати зросли на 6963 тис.грн., витрати на оплату праці зросли на 2064 тис.грн., відрахування на соціальні заходи зросли 780 тис.грн., амортизація збільшилася на 196 тис.грн., інші операційні витрати зросли на 2176 тис.грн. Загалом відбулося збільшення операційних витрат 12179 тис.грн.

По відхиленням пунктів структури відбулося збільшення таких показників: відрахування на соціальні заходи - 6,4%, інші операційні витрати 17,8. У 2012 р., найбільші витрати підприємство здійснювало на матеріальні затрати - 63,18%, а найменші на амортизацію - 1,6 %. Витрати на оплату праці також збільшилися- 16,94%.

Рис. 2.1. Структура операційних витрат підприємства у 2010-2012 рр

Джерело: складено за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Важливим є оцінка динаміки складу та структури активів підприємства. Згідно з ПБО 2 активи -- це ресурси, контрольовані підприємством, що виникли в результаті минулих подій і використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (табл. 2.5).

Активи дають певне уявлення про ресурси або потенціал, яким володіє підприємство. Вони розміщуються в міру зростання ліквідності ресурсів.

Розглядаючи показники, узагальнені в таблиці 2.3, можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилась за звітний період на 3267 тис. грн. На кінець 2012 р. найбільшу частку у складі активів займає незавершені капітальні інвестиції за розрахунками 607 тис. грн. У такому випадку, за наявності незавершеного виробництва, збільшується тривалість технологічного процесу, що в свою чергу має негативний вплив на господарчу діяльність виробничого підприємства, тобто збільшується термін оборотності запасів підприємства, зменшується їх ліквідність.

Таблиця 2.3

Динаміка та структура активів ТОВ «Котлозавод «Крігер»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р. (+, -)
	тис грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн	%	+,-	%
Необоротні активи
Не матеріальні активи	-	-	-	-	70	2,60	-	-
Не завершені капітальні інвестиції	831	26,76	671	24,11	607	22,50	-224	73,04
Основні засоби	2274	73,24	2112	75,89	2021	74,90	-253	88,87
Усього за розділом 1	3105	100	2783	100	2698	100	-407	100
Оборотні активи
Виробничі запаси	1799	22,44	1835	21,46	1890	16,16	91	105,06
Незавершене виробництво	1815	22,64	1227	14,35	1326	11,34	-489	73,06
Готова продукція	420	5,24	-	-	-	-	-
Товари	263	3,28	84	0,98	89	0,76	-174	33,84
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
-чиста реалізаційна вартість	2501	31,19	2445	28,60	1645	14,06	-856	65,77
-первісна вартість	2501	31,19	2445	28,60	1645	14,06	-856	65,77
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
-з бюджетом	45	0,56	437	5,11	401	3,43	356	8,91 р.
Інша поточна дебіторська заборгованість	748	9,33	1738	20,33	2663	22,76	1915	3,56 р.
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- у національній валюті	73	0,91	177	2,07	124	1,06	51	169,86 р.
- у іноземній валюті	278	3,47	463	5,42	3024	25,85	2746	10,8 р.
Інші оборотні активи	76	0,95	143	1,67	536	4,58	460	7,05 р.
Усього за розділом	8018	100	8549	100	11698	100	3680	100
Баланс	11129		11335	100	14396		3267	-

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Велика частка виробничих запасів 2012 р. 1890 тис.грн. , може говорити про розширення діяльності. За умов розширення діяльності і збільшення покупців буде збільшуватися і рівень дебіторської заборгованості. Позитивної оцінки заслуговує рівень грошових активів у 2012 р.: в національній валюті 1,06 % (124 тис. грн.), в іноземній валюті 25,85 % (3024 тис. грн.).

Отже, розглянувши дану таблицю можна зробити такі висновки: не матеріальні активи залишкова вартість) збільшились на 70 тис. грн., незавершене будівництво зменшилося на 224 тис. грн., основні засоби (залишкова вартість) зменшились на 253 тис. грн. Загалом відбулося зменшення необоротних активів на 407 тис. грн. Відбулося збільшення оборотних активів на 3680 тис. грн. Виробничі запаси збільшилися на 91тис. грн.,незавершене виробництво зменшилося на 489 тис. грн, готова продукція зменшилася на 420 тис. грн, товари зменшилися 174 тис. грн.

Важливою характеристикою фінансово-економічного потенціалу підприємства є оцінка джерел утворення його фінансових ресурсів.

Потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал, відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення, приріст сталих пасивів. На підприємстві власними джерелами фінансування оборотних активів є прибуток, щ залишається в розпорядженні підприємства. Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних активів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд.

Раціональне формування названих джерел оборотних активів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними коштами. Недостатність джерел формування оборотних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень.

Таблиця 2.4

Динаміка та структура зобов'язань ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+, -	%
1.Власний капітал
Статутний капітал	44	-2,65	44	2.69	44	0,83	0	0
Нерозподілений прибуток	(1704)	(102,65)	1591	97,31	5274	99,17	6978	-3,09
Усього за розділом 1	-1660	100	1635	100	5318	100	6978	100
2.Залучений капітал
Кредиторська заборгованість	2492	19,49	2758	28,43	2422	26,68	-70	97,19
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	-	-	-	-	-	-	-	-
Поточні зобов'язання за розрахунками:
З одержаних авансів	5189	40,57	2695	27,78	3125	34,42	-2064	60,22
З бюджетом	55	0,43	13	0,13	19	0,20	-36	34,55
Зі страхування	94	0,74	55	0,56	77	0,84	-17	81,91
З оплати праці	110	0,86	119	1,22	178	1,96	68	161,81
Зобов'язання,пов'язані з необоротними активами та групами вибуття	-	-	-	-	-	-	-	-
Інші поточні зобов'язання	4849	37,92	4060	41,86	3257	35,88	-1592	67,17
Разом	12789	100	9700	100	9078	100		100
Баланс	11129		11335		14396		3267

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Наявність зайвих джерел оборотних активів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних активів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених активів. Фінансовий стан формується в ході операційної, інвестиційної та фінансової діяльності компанії і найбільш комплексно відображає результати роботи господарюючого суб'єкта.

Таблиця 2.5

Оцінка фінансового cтану підприємства

Показники	Од. виміру	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р. %
Загальна вартість активів (майна)	тис.грн	11129	11335	14396	29,36
Вартість необоротних активів	тис.грн	3105	2783	2698	-13,10
Вартість оборотних (мобільних) активів	тис.грн	8024	8552	11698	45,79
Дебіторська заборгованість	тис.грн	5795	7065	6354	9,65
Власний капітал	тис.грн	-1660	1635	5318	-250,36
Залучений капітал	тис.грн	12789	9700	9078	-29,02
Середньооблікова чисельність працівників	чол.	90	101	101	12,22
Вартість основних засобів: - первісна - залишква	тис.грн
		2557	2514	2819	10,25
		2274	2112	2021	-11,13
Матеріаломісткість господарської діяльності	х	0,69	0,69	0,63	-8,70
Трудомісткість господарської діяльності	х	0,09	0,15	0,16	77,77
Фондомісткість господарської діяльності	х	0,02	0,02	0.02	0
Матеріаловіддача	х	1,45	1,46	1,58	8,96
Коефіцієнт співвідношення: -необоротних і оборотних активів -оборотних і необоротних активів	х
		0,39	0,33	0,23	-41,03
		2,58	3,07	4,33	67,83

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Отже, за даними таблиці видно в порівняні 2012 р. та 2010 р., що загальна вартість активів зросла на 29,36 % вартість необоротних активів зменшилась на 13,10 %, дебіторська заборгованість зросла на 9,65 %, власний капітал зменшився на 250,48 %, залучений капітал зменшився на 29,02 %, сердня чисельність працівників збільшилась на 12,22 %, вартість основних засобів: первісна збільшилась на 10,25 %, залишкова зменшилась на 11,13 %, матеріаломісткість господарської діяльності зменшилась на 8,70 %, трудомісткість господарської діяльності збільшилась на 77,77 %, фондомісткість господарської діяльності немає змін, матеріаловіддача збільшилась на 8,96 %, коефіцієнт співвідношення: необоротних і оборотних активів зменшилась на 41,03 %, оборотних і необоротних активів збільшилась на 67,83 %.

При оцінці фінансового стану підприємства найбільш важливими показниками є коефіцієнти ліквідності.

Таблиця 2.6

Оцінка показників ліквідності підприємства

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р.
				(+, -)	%
Загальний коефіцієнт покриття(платоспроможності)	0,63	0,88	1,29	0,66	20,47
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,49	0,80	1.10	0,61	22,45
Коефіцієнт незалежної ліквідності	0,08	0,07	0,35	0,27	43,75
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,07	0,35	0,32	116,67
Частка оборотних активів в загальній сумі активів	0,72	0,75	0,81	0,09	11,25
Частка виробничих запасів в оборотних активах	0,45	0,35	0,27	-0,18	- 6,0

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

- коефіцієнт покриття показує здатність підприємства взагалі розрахуватися зі своїми зобов'язаннями протягом певного періоду. У 2012 р. В порівнянні з 2010 р. даний показник збільшився на 20,47 %, що є позитивною тенденцією, це означає, що підприємство здатне розрахуватися зі своїми боргами самостійно без зовнішнього залучення коштів;

- коефіцієнт швидкої ліквідності у 2012 р. порівняно з 2010 р. зріс в 22,45 р. Цей коефіцієнт свідчить про те скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2012 р. збільшився в 116.67 р. в порівнянні з 2010 р. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість;

- частка оборотних засобів в активах - показує частку оборотних активів в загальних активах підприємства. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник збільшився на 11,25 %, що є негативно, адже підприємство не прискорює оборотність оборотних активів і збільшує їх частку в загальних активах;

- частка виробничих запасів в оборотних активах. У 2012 р. порівняно з 2010 р. даний показник зменшився на 6,0 %, що є негативною тенденцією, адже нормативний показник повинен бути більшим 0,5, що свідчить про замалу частину виробничих запасів в оборотних активах підприємства;

Наступним етапом є оцінка фінансової стійкості ТОВ «Котлозавод Крігер» за 2010-2012 рр., показники оцінки якого подано в табл. 2.7.



Таблиця 2.7

Оцінка фінансової стійкості ТОВ «Котлозавод Крігер» за 2010-2012рр.

Показники	Роки	Відхилення 2012 р. від 2010 р.
	2010	2011	2012	+,-	%
Коефіцієнт автономії	-0,14	0,14	0,37	0,26	2,64
Маневреність робочого капіталу	-0,90	-2,73	1,26	0,36	1,4
Коефіцієнт фінансової залежності	-6,70	6,93	2,70	-4,00	0,40
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	2,88	-0,70	0,45	-2,43	15,62
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	1,15	0,86	0,63	-0,52	54,78
Коефіцієнт поточних зобов'язань	1	1	1	0	0
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	-7,70	5,93	1,71	9,41	22,21
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	-0,59	-0,13	0,27	-0,32	0,46
Коефіцієнт фінансової стабільності	-0,13	0,17	0,59	0,46	4,53

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

1) коефіцієнт автономії - показує частку власного капіталу у загальному майні підприємства і допомагає оцінити ступінь незалежності підприємства, ступінь самостійності у прийнятті рішень щодо управління підприємством. Значення коефіцієнта автономії у 2012 р. порівняно з 2010 р. зменшилось в 2,64 р. та становить 0,26, але значення коефіцієнта залишається менше нормативного. Це означає, що підприємство практично самостійно не може приймати управлінські рішення і воно є залежним від зовнішніх ресурсів фінансування;

2) коефіцієнт маневреності робочого капіталу у 2012 р. порівняно з 2010 збільшився в 1,4 рази;

3) коефіцієнт фінансової залежності - показує в скільки разів джерела формування майна підприємства перевищують власний капітал підприємства. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник зменшився в 0,4 р., що є досить позитивним, адже зменшує ступінь фінансової залежності підприємства;

4) коефіцієнт концентрації залученого капіталу показує ступінь залучення коштів у діяльність і розвиток підприємства.У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник зменшився на 54,78 %;

5) коефіцієнт поточних зобов'язань показує, яка частка поточних зобов'язань міститься у загальних зобов'язаннях підприємства. У 2012 році порівняно з 2010 роком не змінився.

6) коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу - показує у скільки раз залучених коштів більше або менше від власних коштів самого підприємства. Так як значення даного коефіцієнта у 2011 р. зросло більше ніж у 2 рази, це свідчить про те, що підприємство сприяє залученню коштів у свою діяльність, це є позитивним з одного боку, позитив цього було описано у попередньому показнику, але це має і негативний вплив, адже не сприяє самостійності у прийнятті рішень і робить підприємство залежним;

7) коефіцієнт забезпечення власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стабільності. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник зменшився в 0,46 р., що є негативною тенденцією. Це означає, що підприємство не може забезпечити себе власними коштами в повній мірі.

8) коефіцієнт фінансової стабільності характеризує частку в загальній вартості майна підприємства всіх джерел коштів, які підприємство може використовувати у своїй поточній господарській діяльності без шкоди для кредиторів. У 2012 р. порівняно з 2010 р. цей показник збільшився в 4,53 р.

Рентабельність є основним показником інтенсивності господарювання, показує наскільки повно використовуються обігові кошти на підприємстві. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Показники рівня рентабельності господарської діяльності підприємства ТОВ “Котлозавод Крігер” за 2010-2012 рр. розміщені у таблиці 2.8.



Таблиця 2.8

Показники рентабельності діяльності підприємства.

Показники	Од. виміру	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р (+, -)
Рентабельність господарської діяльності	%	1,04	14,67	14,44	13,4
Рентабельність підприємства	%	1,44	9,69	14,31	12,87
Чиста рентабельність виручки від реалізації продукції	%	2.00	13,01	13,48	11,48
Рентабельність активів	%	2,62	29,34	28,63	26,01
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	х	1,08	1,21	1,23	0,15
Коефіцієнт окупності активів	х	1,30	0,56	2,12	0,82
Коефіцієнт рентабельності активів	%	0,03	0,29	0,14	0,11
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	%	-0,14	263,6	0,49	0,35
Коефіцієнт рентабельності діяльносі	%	0,02	0,13	0,13	0,11
Коефіцієнт рентабельності продукції	%	0,03	0,15	0,13	0,1

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

оборотний актив діловий фінансування

Проаналізувавши показники таблиці 2.8 можна зробити висновок, що протягом 2010-2012 рр. рентабельність господарської діяльності ТОВ „Котлозавод Крігер” збільшилась. Оскільки показник рентабельності підприємства протягом трьох років збільшився на 13,4 %, рентабельність господарської діяльності збільшилась 12,87 %, чиста рентабельність виручки від реалізації продукції збільшилась на 6,74 %, рентабельність активів зросла 11,48 %, коефіцієнт окупності виробничих витрат зросли на 0,82 %, коефіціет рентабельності активів зріс на 0,11 %, коефіцієнт рентабельності власного капіталу зменшився на 3,5 %, коефіцієнт рентабельності діяльності 0,11%, зріс, коефіцієнт рентабельності продукції зріс на 0,1 %.

Показники ділової активності дозволяють оцінити фінансовий стан підприємства з точки зору платоспроможності: як швидко кошти можуть перетворюватися в готівку, який виробничий потенціал підприємства, чи ефективно використовується власний капітал і персонал, як підприємство використовує свої активи для отримання доходів і прибутку, який обсяг виручки забезпечує кожна грн. активів, як швидко активи обертаються в процесі діяльності підприємства. Розглянемо наступні показники ділової активності.

Таблиця 2.9

Показники ділової активності підприємства

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. до 2010 р. (+, -)
Коефіцієнт оборотності активів	1,30	2,25	1,06	-0,24
Коефіцієнт оборотності основних засобів(фондовіддача)	26,11	9,98	10,25	-15,86
Ділова активність підприємства	1,73	1,01	1,27	-0,46

Джерело: розрахунки за даними фінансової звітності ТОВ «Котлозавод «Крігер».

Отже, за даними таблиці, можливо зробити висновок, що коефіцієнт оборотності активів зменшився на 0,24. Коефіцієнт оборотності активів показує суму чистого доходу (виручки) підприємства на 1 грн. окремих видів активів. Для ТОВ «Котлозавод «Крігер» даний коефіцієнт дорівнює 1,06. Він характеризує низьку ефективність використання підприємством ycix наявних pecypciв незалежно від джерел їх залучення. В порівнянні 2012 р. з 2010 р. цей показник знизився на 0,24.

Фондовіддача показує яку суму чистого доходу одержує підприємство з однієї гривні коштів, вкладених в основні засоби. Для ТОВ «Котлозавод «Крігер» даний показник в 2012 р. становив 10,25. Це свідчить про високу ефективність використання основних засобів. Ділова активність підприємства в 2012 р. становив 1,27 що на 0,46 од. менше, ніж в 2010 році.

Таким чином, як у 2010 р., так і у 2012 р. ТОВ «Котлозавод «Крігер» характеризувалося нестійкою фінансовою стійкостю. Але слід зазначити, що у 2012 р. фінансова стійкість має тенденцію до зростання.

2.2 Аналіз динаміки і структури оборотних активів ТОВ «Котлозавод «Крігер»

Згідно з П(с)БО 2 оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Вони дають певне уявлення про ресурси або потенціал, яким володіє підприємство та розміщуються в міру зростання ліквідності ресурсів.

Важливим є оцінка динаміки складу та структури активів підприємства (табл. 2.9).

За даними таб. 2.10 можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилась за звітний період на 3267 тис. грн.. Оборотні активи в оцнці по залишковій вартості зросли на 3680 тис. грн.

На кінець 2012 року велику частку майна займають виробничі запаси (1890 тис. грн. 16,16 %) це може говорити про розширення діяльності. За умов розширення діяльності і збільшення покупців буде збільшуватися і рівень дебіторської заборгованості. Позитивної оцінки заслуговує рівень грошових активів у 2012 р.: в національній валюті 1,06 % (124 тис. грн.), в іноземній валюті 25,85 % (3024 тис. грн.).

Таблиця 2.10

Динаміка та структура оборотних активів ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення 2010р. До 2012р.
	тис. грн.	%	тис. грн	%	тис. грн	%	(+,-)	%
Оборотні активи
Виробничі запаси	1799	22,44	1835	21,46	1890	16,16	91	105,06
Незавершене виробництво	1815	22,64	1227	14,35	1326	11,34	-489	73,06
Готова продукція	420	5,24	-	-	-	-	-
Товари	263	3,28	84	0,98	89	0,76	-174	33,84
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
-чиста реалізаційна вартість	2501	31,19	2445	28,60	1645	14,06	-856	65,77
-первісна вартість	2501	31,19	2445	28,60	1645	14,06	-856	65,77
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
-з бюджетом	45	0,56	437	5,11	401	3,43	356	8,91 р.
Інша поточна дебіторська заборгованість	748	9,33	1738	20,33	2663	22,76	1915	3,56 р.
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- у національній валюті	73	0,91	177	2,07	124	1,06	51	169,86 р.

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Управління оборотними активами" скачать

Подобные документы

• Ефективне використання оборотних активів підприємства на прикладі ПАТ "Баштанський сирзавод"

  Економічна сутність оборотних активів. Завдання управління оборотними активами. Управління товарно-матеріальними запасами, грошовими коштами. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод". Шляхи оптимізації оборотних активів.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.10.2013
  

• Ефективність управління активами підприємства

  Сутність та класифікація активів підприємства, методи управління та показники ефективності даного процесу. Формування та управління необоротними та оборотними активами підприємства. Шляхи підвищення ефективності управління активами в організації.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.06.2012
  

• Управління активами підприємства (на прикладі ВАТ "Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод")

  Сутність і структура активів підприємства. Оцінка фінансового стану ВАТ "Інтерпайп НТЗ". Методологія оцінки ефективності управління оборотними та необоротними активами підприємства. Аналіз ефективності діяльності й ділової активності ВАТ "Інтерпайп НТЗ".
  
  дипломная работа [5,7 M], добавлен 02.07.2010
  

• Управління оборотними коштами

  Характеристика підприємства ТОВ "МЕДІАСАТ". Склад і структура оборотних коштів. Способи визначення потреби в оборотних коштах. Аналіз структури балансу та ефективності використання оборотних активів. Оцінка платоспроможності і ліквідності підприємства.
  
  отчет по практике [96,2 K], добавлен 13.04.2013
  

• Розміщення необоротних активів на підприємстві і оцінка ефективності їх використання на прикладі ТОВ "Котлозавод Крігер"

  Економічна сутність, роль та стан розгляду необоротних активів в різних джерелах. Нормативно-правове забезпечення управління необоротними активами. Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів на прикладі ТОВ "Котлозавод Крігер".
  
  курсовая работа [1013,4 K], добавлен 24.09.2012
  

• Аналіз та оцінка оборотних активів та їх використання на ПАТ "Завод "Фіолент"

  Фінансово-економічна характеристика діяльності селянського (фермерського) господарства. Стан, динаміка і структура оборотних активів даного підприємства, джерела формування. Шляхи покращення структури та ефективності використання оборотних засобів.
  
  курсовая работа [162,9 K], добавлен 20.05.2013
  

• Аналіз оборотних активів підприємства та факторів, що на них впливають (на прикладі ТДВ "Трембіта")

  Методика проведення аналізу оборотних активів підприємства на прикладі ТДВ "Трембіта". Техніко-економічна характеристика досліджуваного підприємства. Аналіз складу, структури і динаміки оборотних активів, проблеми їх оборотності та шляхи її підвищення.
  
  курсовая работа [86,2 K], добавлен 13.11.2013
  

• Аналіз фінансового стану комунального підприємства "Чернігівське тролейбусне управління"

  Характеристика майнового положення підприємства на підставі аналізу активу балансу. Аналіз структури необоротних та оборотних активів, структури пасиву балансу, оцінка ліквідності підприємства. Оцінка рентабельності та коефіцієнтів ділової активності.
  
  контрольная работа [87,1 K], добавлен 09.02.2010
  

• Шляхи покращення стану ефективності використання активів ПАТ "Полтавакондитер"

  Структура джерел формування активів підприємства. Аналіз стану ліквідності та показників рентабельності підприємства. Оцінка співвідношення оборотних і необоротних активів. Напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих засобів.
  
  курсовая работа [122,4 K], добавлен 27.09.2012
  

• Аналіз операційного циклу торговельного підприємства "Гулівер"

  Динаміка складових та структури оборотних активів підприємства. Оцінка показників оборотності оборотних активів та довжини операційного циклу підприємства. Оцінка факторів, що визначають його довжину. Шляхи підвищення ефективності операційної діяльності.
  
  курсовая работа [87,0 K], добавлен 20.05.2014
  

Другие документы, подобные "Управління оборотними активами"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам