Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ ВО "Конті"

Обґрунтування стратегії виходу на зовнішній ринок ЗАТ ВО "Контi": характеристика підприємства, іноземних філій; аналіз ринку і конкурентів кондитерської групи; фінансові показники. Оцінка економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності компанії.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2012
Размер файла 2,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

За результатами 2010 р найбiльшими виробниками були "Рошен", "Контi" та "АВК", на долю яких приходиться понад 50% виробництва країни. За пiдсумками 2010 р. доля компанiї «Контi» на вiтчизняному ринку кондитерських виробiв становила 13,0% в натуральному виразi, що вiдповiдає другому мiсцю серед лiдерiв ринку (перше мiсце належить корпорацiї Рошен). Динаміка виробництва кондитерських виробів в Україні за 2009-2010 рр. наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динамiка виробництва кондитерських виробів в Українi [16]

Виробники

2009

2010

тон

%

тон

%

Корпорацiя "Рошен"

262072

24,6

276919

25

ЗАТ ВО "КОНТI"

156063

14,7

171448

15,5

ЗАТ "АВК"

107150

10,1

128899

11,6

ЗАТ "Харкiвська БФ"

59561

5,6

64169

5,8

ЗАТ "Житомирскi Ласощi"

59059

5,5

56553

5,1

АТ "Полтавакондитер"

35408

3,3

30904

2,8

ЗАТ "Лагода"

18195

1,8

21899

2

"Крафт Фудз Україна"

18525

1,7

18578

1,7

ЗАТ "Одесакондитер"

20115

1,9

18039

1,6

Iншi виробники

327 459

30,8

319 621

28,9

Разом за виробниками

1064407

100

1107029

100

Частка «КОНТІ» в загальному обсязі виробництва кондитерських виробів в Україну за підсумками 2011 року становить 15,2% за даними Держкомстату України [17]. Долі інших виробників та групи «Конті» наведено на рисунку 2.1

Рисунок 2.1 - Долі українських виробників у натуральному виразі, 2010 р.

Станом на 2010 рiк продукцiя "Контi" представлена в 75 тис. торгових точках України. Група «Конті» дотримується активної iнвестицiйної полiтики, що спрямована на поступове збiльшення частки ринку та закрiплення позицiй на ньому в довгостроковiй перспективi, а також розширення асортименту продукцiї. Виробничi потужностi пiдприємств дозволяють виробляти багато кондитерських виробiв у рiзних сегментах ринку та цiнових категорiях. Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції Групи «Конті» у 2010 році приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції Групи «Конті» у 2010 році [16].

Вид продукції

у натуральній формі (фізична од. вим.)

у грошовій формі (тис. грн.)

у відсотках до всієї реалізованої продукції

1

Шоколад

7664

421014

14

2

Печиво

65705

629869.00

21

3

Цукерки

43680

820149

27

4

Вафлi

19531

342826

11

5

Десерт

8043

220538

7

6

Карамель

17635

176194

6

7

Тарталетки

3802

55985

2

8

Бiсквiт

4977

117062

4

9

Мармелад

630

7267

0.001

10

Кондитерськi набори

4794

191923

6

11

Драже

1847

26628

1

12

Крекер

1824

5615

0.20

Товарні структури продажів кондитерських виробів в Україні та по ЗАТ «ВО «Конті» наведені на рисунках 2.2 та 2.3 відповідно.

Торговi агенти компанiї працюють у всiх регiонах України

Продукцiя компанiї "Контi" вже давно вiдома та користується великим попитом не тiльки в Українi, але й в Росiї, Казахстанi, Азербайджанi, Туркменiї, Монголiї, Бiлорусі, Кiргизiї, Молдовi та в країнах Балтiї. Компанiя реалiзує кондитерськi вироби виключно повз мережу ексклюзивних дистриб'юторiв. Кондитерська група «КОНТІ» в 2011 році збільшила обсяг реалізації продукції на 19% - до 5 млрд. грн. Найбільше зростання обсягу продажів (+41%) стався на ринках країн СНД, де сумарний обсяг реалізації досяг 1 млрд. грн.

Рисунок 2.2 - Товарна структура продажів в Україні у 2010 році,%

Рисунок 2.3 - Товарна структура продажів у натуральному виразі Групи «Конті» в Україні у 2010 році,%.

Тенденція до динамічного зростання обсягів експорту в «КОНТІ» триває протягом декількох останніх років, що відповідає експортно орієнтованій стратегії розвитку компанії.

Обсяг виробництва Групи "КОНТІ" у 2011 році склав 240,5 тис. тон. Позитивна динаміка обсягу виробництва в Групі було досягнуто за рахунок виробничих майданчиків в Російській Федерації, де протягом останнього року встановлювалося нове обладнання і освоювалося виробництво нової продукції. Компанія не раз заявляла про стратегічну зацікавленість розширення присутності на російському ринку. Географічна структура експорту Групи «Конті» у 2010 році наведена на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Географічна структура експорту Групи «Конті» у 2010 році

Для більш детального аналізу діяльності компанії та визначення впливу різних факторів проведено PEST-аналіз, який наведено в таблицях 2.3 та 2.4.

Таблиця 2.3

PEST-аналіз компанії «Конті» в Україні

Фактор

Прояв фактору

Тенденція розвитку

Характер впливу на «Конті»: «+»-позитивний, «-»-негативний

Політико-правові фактори

Нестабільність політичної ситуації

Вибори 2012 можуть значно вплинути на загальну політичну ситуацію

Посилення

«-» Постійні зміни в політиці не дають можливості точно спланувати свою діяльність

Інвестиційна непривабливість країни

Індекс інвестиційної привабливості України знизився на 0,95 пункту - до рівня 2,56 за п'ятибальною шкалою, впавши до рівня показників 2009 року

Посилення

«-» втрата можливості отримати додаткові інвестиції, через недовіру до платоспроможності країни

Нестабільність законодавства

Нова влада - нові зміни у законодавстві

Посилення

«-»нестабільність прийняття рішень щодо зовнішньої торгівлі через постійні зміни законодавства

Економічні фактори

Нестабільність цін на сировину

Зростання цін на цукор та іншу сировину

Посилення

«-»зростання цін на продукцію може призвести до втрати покупців

«+» збільшення ціни може принести додатковий прибуток

Рівень інфляції

Зниження індексу інфляції зі 109,1 у 2010 році до 104,6 у 2011 році

Стабілізація

«+» збільшення купівельної спроможності споживачів

«+» Зниження цін на сировину і відповідно на продукцію, що може призвести до збільшення продажів.

Курс валют

Коливання курсів валют різних країн

Нестабільність

«+» отримання додаткового прибутку при збільшенні курсу валют, за умови продажу продукції за кордон.

“-” збільшення цін на сировину, яка поставляється з-за кордону, при збільшенні курсу валют

Соціокультурні фактори

Потреба населення у здоровому харчуванні

Збільшується значення натуральної продукції без додавання ГМО

Посилення

«+»вся продукція «Конті» маркується знаком «Без ГМО»

Забруднення навколишнього середовища

Збільшення викидів шкідливих речовин та відходів

Посилення

«-» зростання витрат на утилізацію відходів

«+»зменшення забруднення навколишнього середовища формує позитивний імідж у населення

Демографічна ситуація в Україні

Смертність перевищує народжуваність, а також велика кількість населення похилого віку.

Посилення

«-»Необхідність підлаштовувати свою продукцію до різних вікових категорій, що спричиняє додаткові витрати.

Технологічні фактори

1. Використання нових технологій

Бум» у використанні інновацій.

Посилення

«-» Впровадження ноу-хау дорогий процес, до того ж швидко змінюється

«+» Інновація - сильну конкурентну перевагу

2. Інвестиції в IT

Збільшення інвестицій у різні технологічні розробки, для збільшення ефективності виробничого процесу.

Посилення

«+» Виробництво якісної продукції

«+» Можливість знизити собівартість за рахунок зниження витрат на виробництво

3. Високо-кваліфіковані працівники в сфері НДДКР

Високі вимоги до персоналу, особливо в галузі НДДКР. Підбір кращих працівників з усіх країн світу.

Посилення

«-» Високі витрати на оплату праці та підвищення кваліфікації персоналу.

Таблиця 2.4

Оцінка сили впливу факторів

Фактор

Ймовірність прояву (0-1)

Значимість фактору (1-5)

Загальна оцінка впливу фактору

Можлива реакція

Політико-правові фактори

Нестабільність політичної ситуації

0,4

5

2

Переговори з урядом, пошук додаткових угод

Інвестиційна непривабливість країни

0,3

4

1,2

Залучення додаткових інвестицій та створення відповідних умов.

Нестабільність законодавства

0,3

3

0,9

Підтримувати свою продукцію у відповідності до міжнародних норм і діяти в рамках законів

Всього

4,1

Економічні фактори

Нестабільність цін на сировину

0,5

5

2,5

Пошук постійних постачальників, та підписання довгострокових угод

Рівень інфляції

0,3

5

1,5

Використання даної ситуації, коли інфляція зменшилась, щоб збільшити попит.

Курс валют

0,2

4

0,8

Планувати можливі зміни курсів валют

Всього

4,8

Соціокультурні фактори

Потреба населення у здоровому харчуванні

0,4

3

1,2

Використовувати натуральну сировину

Забруднення навколишнього середовища

0,3

3

0,9

Застосовувати очисні системи та утилізувати відходи

Демографічна ситуація в Україні

0,3

4

1,2

Дослідження ринку, його потреб. Вивчення особливостей потреб різних вікових категорій

Всього

3,3

Технологічні фактори

1.Використання нових технологій

0,4

4

1,6

Додаткові розробки в R & D, пошук нових технологій.

2. Інвестиції в IT

0,35

3

1,05

Приділяти увагу інвестиціям у інновації, щоб втриматися на конкурентному ринку.

3. Висококваліфіковані працівники в сфері НДДКР

0,25

3

0,75

Підбір висококваліфікованого персоналу.

Всього

3,4

В результаті проведеного PEST-аналізу, можна зробити висновок, що найбільший вплив на діяльність компанії мають економічні фактори. Також необхідно відмітити вплив політико-правових факторів на компанію. Група «Конті» намагається швидко реагувати на зміни різних факторів зовнішнього середовища, щоб вони не стали критичними для неї.

2.2 Аналіз фінансової діяльності кондитерської групи «Конті»

Фінансовий стан підприємства характеризується станом коштів, їх оборотом, взаємовідносинами з банками, контролюючими організаціями, дебіторами і кредиторами. Аналіз фінансового стану має ґрунтуватись насамперед на фінансових результатах діяльності підприємства. Основними джерелами інформації є фінансова звітність підприємства, а саме:

- Форма №1 «Баланс»

- Форма №2 «Звіт про фінансові результати»

Для аналізу фінансової стійкості використовується певна система показників:

- показники ліквідності;

- коефіцієнти ділової активності (оборотності);

- показники рентабельності;

- показники фінансової стійкості.

Ліквідність балансу вказує на можливість своєчасної виплати короткострокових і довгострокових зобов'язань за рахунок реалізації частини активів підприємства. Ліквідність балансу виражається у ступені покриття зобов'язань підприємства його активами, термін погашення яких у грошовому еквіваленті є приблизно однаковим.

Коефіцієнт поточної ліквідності.

kпот_лікв = (2.1)

де ОА - оборотні активи,

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт загальної ліквідності.

Kзаг_лікв = (2.2)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

(2.3)

де ГК+ЦП - це грошові кошти, їх еквіваленти та короткострокові фінансові інвестиції.

Показники оборотності відображають співвідношення між величиною продаж і значенням окремих елементів активу.

Коефіцієнт оборотності активів КОА. За допомогою цього коефіцієнта визначається ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів.

(2.4)

де В - чиста виручка від реалізації продукції;

А -середньорічні активи.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, КООК характеризує кількість обертів оборотних коштів за період.

(2.5)

де ОК - середні за період залишки оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, КОдеб._заб показує скільки разів у середньому за аналізований період дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти.

(2.6)

де Деб_Заб - дебіторська заборгованість з векселями одержаними включно.

При аналізі дебіторської заборгованості часто використовується показник періоду обороту дебіторської заборгованості, тобто кількості днів для її погашення:

(2.7)

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує, через скільки днів у середньому підприємство погашає свою заборгованість перед постачальниками.

(2.8)

Показники рентабельності дозволяють дати оцінку ефективності використання менеджментом підприємства його активів.

Рентабельність реалізованої продукції, визначається діленням чистого прибутку на виручку від реалізації продукції.

(2.10)

де П - валовий прибуток від реалізації продукції;

В - чиста виручка від реалізації продукції.

Рентабельність усього авансованого капіталу або рентабельність активів, ROA.

(2.11)

де ЧП чистий прибуток за усіма видами діяльності;

А - середньорічна сума активів (підсумок балансу).

Рентабельність власного капіталу або рентабельність власних коштів, ROE:

(2.12)

де ВК - середня річна сума власних коштів з доходами майбутніх періодів включно.

Фінансова стійкість - найважливіша характеристика збалансованої, стабільної роботи підприємства в довгостроковій перспективі.

Коефіцієнт автономії.

, (2.14)

де ВК - власний капітал.

Коефіцієнт співвідношення власного капіталу й позикових коштів дуже поширений на практиці.

Kспівв_вк_пк= ВК/ ПК (2.15)

де ПК - позикові кошти.

Розрахунок показників, які характеризують фінансову діяльність кондитерської групи «Конті» за 2008-2010 рр.. наведений у таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Розрахунок показників, які характеризують фінансову діяльність кондитерської групи «Конті» за 2008-2010 рр..

Показник

Формула для розрахунку

Значення розрахованого показника

2008

2009

2010

Показники ліквідності

kпот_лікв

0,55

0,91

1,79

kзаг_лікв

0,81

1,31

2,37

kабс_лікв

0,02

0,35

0,94

Коефіцієнти ділової активності (оборотності)

КОА

0,87

0,84

0,99

Тоб., дн.

420,11

433,82

365,2

КООА

1,47

2,43

2,42

Тоб., дн.

247,9

150,39

150,85

КОкред_заб

4,99

6,29

8,74

Тоб., дн.

73,05

58,05

41,77

КОдеб_заб

4,61

5,02

6,78

Тоб., дн.

79,25

72,7

53,8

Показники рентабельності

ROA

0,0096

0,07

0,089

ROE

0,05

0,29

0,26

Rреал_прод

0,011

0,086

0,089

Показники фінансової стійкості

Kспівв_вк_пк

4,25

2,99

1,93

Кавт

0,19

0,25

0,34

Динаміка змін основних показників фінансового стану за 2008-2010 рр. приведена у додатку Д.

Провівши розрахунки показників, що характеризують фінансову діяльність ЗАТ «ВО «Конті» можна зробити наступні висновки.

Як видно з розрахунків ліквідності, значне відхилення від нормативних значень спостерігалося у 2008 році, в якому була економічна криза. Всі показники почали покращуватися у наступних 2009 та 2010 роках. Коефіцієнт поточної ліквідності збільшився з 0,55 у 2008 р. до 1,79 - у 2010 р., що свідчить про покращення платоспроможності підприємства за його поточними зобов'язаннями. Коефіцієнт абсолютної ліквідності виріс від 0,02 у 2008 р. до 0,94 у 2010 р., що свідчить про те, що підприємство здатне погашати поточні зобов'язання за рахунок власних грошових коштів. Коефіцієнт загальної ліквідності збільшився з 0,81 до 2,37, що вказує на можливість покриття розрахунків і сприятливу реалізацію готової продукції, але значне його зростання свідчить про нераціональність використання капіталу.

Всі коефіцієнти оборотності на протязі трьох років поступово збільшуються. Коефіцієнт оборотності активів незначно збільшився у 2010 році до 0,99 з 0,87 у 2008р., що свідчить про прискорення кругообігу капіталу у 2010 р. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів збільшився у 2010 році в порівнянні з 2009 р. (з 1,47 до 2,42), що характеризує здатність підприємства до вчасного виконання своїх зобов'язань. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (товарний кредит) збільшився з 4,61 у 2008 році до 6,78 у 2010 році. Підвищення даного показника свідчить про збільшення товарного кредиту, який надає підприємство. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився майже вдвічі, що означає зменшення заборгованості перед кредиторами.

Збільшення рентабельності продажів свідчить про збільшення попиту на продукцію та про здатність отримувати прибуток. Значне збільшення цього показника відбулося у 2009 році, у порівнянні з 2008, та в 2010 р. він склав 9%. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу відображає ефективність вкладення власного капіталу у різні види активів. Чим більше значення цього коефіцієнту, тим більше оборотних активів придбано за рахунок власних коштів. У ЗАТ «ВО «Конті» спостерігається значне збільшення цього коефіцієнта з 0,96% у 2008 році до 9% у 2010 році

Коефіцієнт автономії показує, яку частину коштів підприємства складають власні кошти. Підвищення даного коефіцієнта свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових ускладнень у майбутньому, підвищення гарантій погашення підприємством своїх зобов'язань. У 2010 році значення цього показника досягло 0,34 у порівнянні з 0,19 у 2008 році. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів характеризує залежність компанії від зовнішніх позик. Чим вищий даний коефіцієнт, тим більше позик у підприємства, тим вищий ступінь ризику, що може призвести до банкрутства. Високий рівень коефіцієнта фінансової залежності означає також потенційну можливість виникнення дефіциту коштів. За проведеними розрахунками помітне суттєве зниження даного показника в 2,2 рази з 2008 до 2010 р.

Загалом фінансовий стан підприємства є стабільним та має тенденцію до покращення. Більшість показників знаходяться в межах норми. Значне покращення фінансового стану сталося після 2008 року, коли підприємство почало виходити з економічної кризи. Також можна вважати наслідком світової економічної кризи те, що підприємство залежить від зовнішніх позикових коштів. Але, загалом, фінансовий стан Групи «Конті» дозволить їй вийти на зовнішні ринки та про те, що вона має ресурси та можливості для подальшої ефективної діяльності.

Загалом фінансовий стан підприємства є стабільним та має тенденцію до покращення. Більшість показників знаходяться в межах норми. Значне покращення фінансового стану сталося після 2008 року, коли підприємство почало виходити з економічної кризи. Все це свідчить про те, що фінансовий стан Групи «Конті» дозволить їй вийти на зовнішні ринки та про те, що вона має ресурси та можливості для подальшої ефективної діяльності.

Стратегія компанії «Конті» спрямована не тільки на модернізацію виробничих потужностей і впровадження нових технологій. Компанія вкладає великі кошти в навчання і підвищення кваліфікації персоналу. Важливу роль у процесi забезпечення та формування органiзацiйної структури компанії вiдповiдними її профiлю людськими ресурсами вiдiграє пошук та вiдбiр кандидатiв, який являє собою вибiр iз усiєї пiдiбраної групи iндивiдуальних працiвникiв для подальшого їх найму. Основна задача пiдвищення квалiфiкацiї - формування професiйної команди, що може забезпечити виконання завдань, що поставленi перед групою «Конті» його акцiонерами, та є складовою частиною в досягненнi комерцiйного успiху.

Таблиця 2.6

Чисельність працівників та оплата їх праці [16]

Показник

2009

2010

Чисельнiсть (осiб)

5290

5604

Фонд оплати працi (тис.грн)

171327,7

221698

Загальна організаційна структура групи «Конті» зображена на рисунку 2.5

Збутова політика групи «Конті» полягає в забезпеченні максимально швидкого просування продукції від виробника до роздрібної торгівельної крапки по всіх каналах збуту, а також - максимальної присутності асортименту в максимальній кількості торгівельних крапок. Реалізація кондитерських виробів компанії ведеться, як в Україні, так і на експорт.

В Україні реалізація продукції ведеться через розгалужену дистриб'юторську мережу з використанням регіональних складів і що покриває всі регіони. Слід зазначити, що в Донецькій області компанія має мережу фірмових магазинів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2.5 - Організаційна структура управління групи «Конті»

Пріоритетним ринком для компанії є Україна, проте, продукція також реалізується в країнах СНД. У плани компанії входить також просування кондитерських виробів на ринки далекого зарубіжжя.

У 2011 році Група «КОНТІ» зміцнила позиції в сегменті вагових цукерок, випустивши на ринок нові види шоколадних, желейних, глазурованих помадних цукерок, цукерки на основі суфле і на основі тоффі. Багато нових продуктів «КОНТІ» (SOUFFLE Luxe, «Живинка», «Холлі Доллі») вже завоювали симпатії споживачів і були високо оцінені експертами, що підтверджено нагородами на міжнародних виставках і конкурсах. Компанія продовжує збільшувати свою частку в сегменті шоколадної плитки. Всього протягом минулого року «КОНТІ» вивела близько 40 нових найменувань кондитерської продукції.

Система збуту, створена компанією, дозволяє не тільки вчасно реагувати на стрімко зростаючі обсяги споживання, але й оперативно інформувати маркетинговий відділ про зміну споживчих вподобань. Такий зв'язок зі споживачем дозволяє компанії робити продукцію максимально відповідною вимогам ринку.

Дистриб'ютори, які працюють з ЗАТ «ВО «Конті» приведені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Дистрибютори, які працюють з групою «Конті»

Назва

Країна

Назва

Країна

Зат""Контi-Рус"

Росія

ТОВ «Діад»

Україна

ТОВ "Атлант-Опт"

Україна

ТОВ «Спутнік»

Україна

ТОВ "Сладкая жизнь"

Україна

ТОВ «Солана»

Україна

"Короглу 2001"

Азербайджан

ПП «Аванта-Трейд»

Україна

ТОВ "Содружество"

Україна

ПП "ЮНИЛОДЕС"

Україна

ТОВ "Ровекс"

Україна

ПП "Нескучный сад"

Україна

ТОВ "Кримопт"

Україна

ТОВ "СВИТ-ХХI"

Казахстан

Castilla enterprises LTD

Ізраїль

Номункондитер ХХК

Монголія

2.4 SWOT-аналіз

SWOT-аналіз є важливим етапом в аналізі господарської діяльності. В процесі даного аналізу перераховуються сильні і слабкі сторони компанії, пов'язані з підприємством, його продукцією, а також можливості і загрози. Останні є зовнішніми чинниками, які знаходяться поза сферою впливу фірми. Можливості і загрози не лише впливають на положення компанії, але і вказують на необхідність стратегічних змін. SWOT - аналіз припускає усвідомлення і розгляд сильних і слабких сторін організації, визначення ситуацій, що представляють загрозу для бізнесу, і сприятливих ринкових можливостей. SWOT-аналіз та матриця SWOT групи «Конті» приведені в таблицях 2.8 та 2.9 відповідно.

Таблиця 2.8

SWOT-аналіз групи «Конті»

Сильні сторони

Слабкі сторони

позитивна репутація у споживачів, високий рівень лояльності споживачів до продукції;

висока якість продукції;

відомий лідер на ринках України та Росії;

висока міра технічної оснащеності фабрик, постійна їх модернізація;

наявність виробничих підприємств на території Росії;

налагоджена збутова система та ефективна реклама;

систематичний аналіз споживчих переваг;

висока кваліфікація персоналу.

мала присутність «Конті» в Європі;

нестабільний рівень цін на сировину (сезонні коливання цін на цукор та ін..);

висока вартість сировини;

сезонне падіння попиту;

високі ціни на деякі види продукції.

Можливості

Загрози

проникнення на нові ринки Європи та дальнього зарубіжжя;

зниження торгових бар'єрів при виході на зовнішній ринок;

розробка товарів для нової групи споживачів (наприклад солодощі для дітей);

збільшення частки на українському ринку;

збільшення присутності в країнах СНД та Балтії;

відміна антидемпінгового мита на ввіз карамелі до Білорусі.

сильна конкуренція (ROSHEN, АВК);

перебої з постачаннями сировини;

підвищення цін на сировину;

зміна потреб і смаку споживачів;

несприятливі демографічні зміни;

велика кількість товарів-замінників.

Таблиця 2.9

Матриця SWOT

Сильні сторони та можливості

Сильні сторони та загрози

1. Використовуючи дані систематичного аналізу споживачів, успішну політику просування нових товарів і можливість розробки продукції для нової групи споживачів, «КОНТІ» може почати виробництво кондитерської продукції спеціально для дітей.

2. Можливість зниження торгових бар'єрів при виході на зовнішній ринок "відкриває двері" на нові ринки збуту.

4. Висока репутація «Конті» дозволяє її зміцнювати свої позиції на ринках Росії та Білорусі.

1. Висока міра технічної оснащеності фабрик дає можливість робити продукцію, яка не поступається продукції конкурентів та імпортерів.

2. Конкурентоздатні рівень якості і досвід роботи в кондитерській галузі дозволяє успішно конкурувати з виробниками аналогічної продукції.

Слабкі сторони та можливості

Слабкі сторони та загрози

1. Підвищення продуктивності на фабриках на сучасному устаткуванні дозволить понизити собівартість продукції.

2. Послаблення законодавчих обмежень звільнить засоби для просування продукції в Європі.

3. Розробка товарів для нової групи споживачів(наприклад, для дітей) зробить ТМ "Конті" відомішою в Європі.

1. Необхідно знижувати собівартість продукції і активно просувати торгову марку на нових ринках збуту (європейські ринки). Це буде конкурентною перевагою у боротьбі з конкурентами.

2. Необхідно звернути увагу на можливе виробництво товарів-замінників.

Як видно зі SWOT-аналізу групи «Конті», найбільш перспективним є збільшення власної присутності на ринках Росії та Білорусі. Необхідно звернути увагу на кондитерський ринок Європейського Союзу.

Провівши детальний аналіз кондитерської галузі та діяльності групи «Конті» можна сказати, що підприємство має гарні показники та результати діяльності. Це дозволяє їй в подальшому продовжувати зберігати свої лідерські позиції та збільшувати свою присутність на закордонних ринках.

кондитерський конті зовнішньоекономічний ринок

3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИХОДУ ЗАТ «ВО «КОНТІ» НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

3.1 Вибір цільового ринку

Основним імпортером української кондитерської продукції залишається Російська Федерація, куди надходить 56,8% експорту. Значну частку обсягу російського ринку кондитерських виробів займає продукція вітчизняних виробників. Частка імпортної продукції складає майже 14%.

Ринок кондитерських виробів в Росії один з найбільших в світі. У 2010 році обсяг кондитерського ринку Росії виріс в грошовому вираженні (у доларовому еквіваленті) на 10% і склав 6,7 млрд. дол. Споживання кондитерських виробів близько 16 кг / чол. на рік.

У 2010 році обсяг виробництва кондитерських виробів в Росії виріс на 4%. При цьому на частку 10 лідерів ринку припадає понад 40% виробленої продукції. Долі ринку основних виробників наведені на рисунку 3.1

Рисунок 3.1 - Долі ринку основних виробників в Росії у 2010 р. (в натуральному вираженні)

У структурі ринку в грошовому вираженні найбільшу частку займає сегмент шоколадних, в натуральному вираженні - сегмент борошняних виробів.

Російський ринок кондитерських виробів розділений на два сегменти: цукристі та борошняні кондитерські вироби. На сегмент цукристої кондитерської продукції в 2009 р. припадало 52% ринку. Частка сегмента борошняних кондитерських виробів становила 48%. У 2010 р. частки цих сегментів склали відповідно 53 і 47%. Обсяг сегменту ринку цукристих кондитерських виробів збільшився на 4,1% - до 1,61 млн. т. Сегмент ринку мучних кондитерських виробів скоротився до 1410000 т.

У 2010 р. частки ринкових сегментів виглядають наступним чином: найбільша частка ринку в натуральному виразі належить сегменту цукерок, глазурованих шоколадною і шоколадно-молочною глазур'ю, і складає 21,5%. Частка сегмента печива майже наближалася до частки лідера, зайнявши 19% загального обсягу ринку. Частка шоколаду і шоколадних виробів склала 9,5% ринку в натуральному вираженні. Частка сегмента тортів склала 7,5% обсягу ринку, частка карамелі - 6,5%, джемів і мармеладно-пастильних виробів - 6,0%, пряники займають 5,5% ринку, вафлі - 6,5%, кекси, і рулети - 5,0%, галети і крекери займають всього 3,0%. Сегмент інших видів кондитерських виробів заповнює 10% ринку. Найбільш популярними видами на ринку кондитерських виробів є цукерки, глазуровані шоколадною й шоколадно-молочної глазур'ю, печиво, шоколад і шоколадні вироби, на які припадає понад 50% сукупного обсягу даного ринку. Сегментація російського ринку кондитерських виробів за видами у натуральному вираженні у 2010 році наведена на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 - Сегментація російського ринку кондитерських виробів за видами у натуральному вираженні у 2010 році,%

У 2010 р. росіяни не стали купувати менше кондитерських виробів. Більшість росіян (84%) люблять і активно споживають печиво, пряники - 55%, вафлі - 31%. Рулети до чаю купують 18% населення, торти - 17%. При цьому в групі людей з високими доходами переважає споживання тістечок, рулетів, тортів і кексів. Найпопулярнішими критеріями, за яким росіяни обирають борошняні кондитерські вироби є індивідуальні смакові переваги (47%), доступна ціна (46%) та висока якість борошняних кондитерських виробів (29%). Споживання кондитерських виробів росіянами у 2010 р. наведена на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 - Споживання кондитерських виробів росіянами у 2010 р.

З 2007 р. спостерігається безперервне зростання обсягу російського експорту кондитерської продукції. У 2009 р. з Росії в інші країни було вивезено 156,4 тис. т кондитерської продукції. У 2010 р. сукупний обсяг експорту збільшиться на 4% і склав близько 162,2 тис. т. Основними імпортерами російських мучних кондитерських виробів є Казахстан, Азербайджан, Таджикистан, України, Монголія і Киргизія. Більше половини всього російського експорту борошняних кондитерських виробів приходиться на Казахстан. Інформація про експорт основних видів продукції наведена в таблиці 3.1

В цілому обсяг російського експорту цукристих кондитерських виробів в умовах реального повноправного членства Росії в СОТ продовжить своє зростання.

Левову частку ринку кондитерських виробів в натуральному вираженні займає продукція вітчизняних виробників. Однак частка зарубіжної продукції на російському рику кондитерських виробів ще відносно висока і становить 12,4%.

Таблиця 3.1

Експорт основних видів продукції у 2010 р.

Вид продукції

Обсяги експорту

Напрямок експорту

Джеми, фруктові желе, мармелад і пасти

6, 2 тис. тонн, темп росту за рік склав 34%

У вартісному вираженні темп росту склав 12%.

Три основні країни, займають наступні частки в загальноросійської структурі експорту: Казахстан - 49%, Монголія-10% і Туркменія - 6%. Частка Україні, Киргизії та Польщі, разом узятих, складає близько 12%.

кондитерські вироби з цукру, що не містять какао

виріс на 28%

Серед країн - споживачів російських кондитерських виробів, не містять какао, виділяються України, Азербайджан, Монголія, Латвія і Таджикистан. Перше місце за обсягами споживання цієї продукції з 2010 року утримує Україна, друге - займає Азербайджан і третє місце - Монголія.

шоколад і шоколадні вироби

Зростання обсягу російського експорту шоколаду і шоколадних виробів за рік оцінюється в 3%.

Серед найбільших країн-імпортерів шоколаду і шоколадних виробів виділяються Україна, Азербайджан, Киргизія, Монголія і Таджикистан. Найбільші обсяги вітчизняного експорту шоколаду і шоколадних виробів припадають на три країни: Казахстан - 26%, Україна - 22% та Азербайджан - 13%.

Протягом останніх двох років в динаміці частки імпорту на російському ринку кондитерських виробів спостерігається спадний тренд. У 2009 р. її скорочення порівняно з попереднім роком склало 1,1%. У 2010 р. очікувалося, що закордонні поставки збільшаться, особливо в сегменті борошняної кондитерської продукції, частка зарубіжної продукції на ринку зросте на 1,3% і складе 13,7% (рис. 1).

Динаміка долі імпорту на російському ринку кондитерських виробів у натуральному вираженні у 2008-2010 рр. наведена на рисунку 3.4

Рисунок 3.5 - Динаміка долі імпорту на російському ринку кондитерських виробів у натуральному вираженні у 2008-2010 рр.,%

Основними експортерами кондитерських виробів є: Україна, Польща, Німеччина, Австрія, Словаччина, Чехія, Італія, Греція, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди, Великобританія, Швеція, Данія, Чилі, Аргентина, Південна Африка, Туреччина, Азербайджан, Іран, Китай, Республіка Корея і Таїланд. Третина всього російського імпорту кондитерських виробів припадає на шоколад і шоколадні вироби. Джеми, фруктові желе, мармелад і пасти перевищують частку в 32%, кондитерські вироби, що не містять какао - близько 19%, сегмент печива і вафель займає в загальному обсязі імпорту 15,5%.

Росія ввела антидемпінгове мито у червні 2011 р. на імпорт карамелі в розмірі 294,1 долара за тонну. Рішення про введення спеціальної захисного мита на ввезення карамелі прийнято постановою уряду РФ. Вона розрахована на три роки і буде застосовуватися до льодяникової карамелі, тоффі та іншої карамелі з усіх країн, крім країн Митного союзу - Білорусі та Казахстану і держав, що користуються національною системою преференцій РФ (за винятком Китаю та Туреччини).

Спецмито буде стягуватися разом з діючою: за карамель - 20% вартості товару, але не менше 250 євро / т; за льодяникову карамель з какао - 20%, але не менше 600 євро / т.

Мито практично закриє російський ринок для української продукції. Постраждають всі виробники, так як навіть Roshen і "Конті", що мають потужності в Росії, частину продукції постачають з Україною. Ці та інші ставки ввізного мита на кондитерські вироби наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Ставки ввізного мита на різні види кондитерських виробів

Вид продукції

Ставка ввізного мита у 2011 р.

Ставка ввізного мита з 2015 р.

Карамель

20% вартості товару, але не менше 250 євро / т + антидемпінгове мито в розмірі 294,1 долара за тонну.

14%, але не менше 0,175 євро за 1 кг

Льодяникова карамель з какао

20%, але не менше 600 євро/т. + антидемпінгове мито в розмірі 294,1 долара за тонну.

14%, але не менше 0,175 євро за 1 кг

кондитерські вироби з цукру (з вмістом сахарози менше 60%)

20%, але не менше 1,2 євро за 1 кг

10%, але не менше 0,6 євро за 1 кг

кондитерські вироби з цукру (з вмістом сахарози більше ніж 60%)

складе 20%, але не менше 0,5 євро за 1 кг

10%, але не менш 0,38 євро за 1 кг.

Жувальні гумки в смужках

20%, але не менш 1,09 євро за 1 кг

10%, але не менше 0,6 євро за 1 кг

білий шоколад

20%, але не менше 0,25 євро за 1 кг

12%, але не менше 0,15 євро за 1 кг

пастилки від болю в горлі і таблетки від кашлю

10%

7%

інші види карамелі і тоффі 20%

20%, але не менш 0,25

20%, але не менше 0,16 євро за 1 кг. У 2016 році ставка мита складе 14%, але не менш 0,13 євро за 1 кг

шоколадні цукерки 20%, але не менше 0,6 євро за 1 кг

20%, але не менше 0,6 євро за 1 кг

З 2016 року знизитися до 0,28 євро за 1 кг (у 2013 році - 0,52 євро, в 2014 році - 0,44 євро, в 2015 році - 0,36 євро за 1 кг).

На країни СНД, в цілому, припадає більше 83% українського експорту кондитерської продукції. До того ж останнім часом Росія та Казахстан дещо ускладнюють можливість експорту шляхом введення додаткових митних тарифів на кондитерські вироби. Продукція Кондитерської Групи «Конті» є досить популярною у країнах СНД. Найбільша доля експорту припадає на Росію (35%). Одним з важливих шляхів закріплення власних позицій на російському ринку було придбання заводу у м. Курськ, що дозволило досягти 3% у всьому кондитерському ринку Росії, та ввійти в число 10 найбільших виробників.

Основні напрямки експорту продукції українських кондитерських компаній - країни СНД і Балтії. При цьому європейська частина складає лише 5% від всіх експортних поставок. Загороджувальні мита на шоколадні вироби (25-35%) позбавляють Україну цінових переваг перед європейськими кондитерами. Серед особливостей європейського ринку відзначається його структурованість, менші розміри "кондитерської полки" і жорсткіші умови співпраці з роздробом. Цінові переваги тут не працюють. Набагато важливіше запропонувати якісний продукт з оригінальною рецептурою, гарантувати стабільні поставки, а також проводити різні рекламні заходи в точках продажів.

З початку 2012 року Європейський Союз значно наростив обсяги поставок кондитерської продукції в Україну та значно збільшив свою частку присутності на українському ринку. Є помітною диспропорція української зовнішньої торгівлі кондитерськими виробами. Так, близько половини імпорту кондитерських виробів до України припадає на країни ЄС, хоча в до Європейського Союзу Україна постачає лише 5,01% від загального експорту кондитерської продукції. Сальдо зовнішньоторговельного балансу з ЄС також не на користь України: за 2 місяці 2012 року воно склало 26,2 млн. грн.

За даними видання Euroactive, яке посилається на дипломатичні джерела в Брюсселі, ЄС хоче ввести 50%-ве мито на певні товари українського виробництва, зокрема йдеться про цукерки. У Брюсселі побоюються, що українські кондитерські вироби складуть конкуренцію солодощам, виробленим в Євросоюзі. Це э серйозною загрозою для компанії, яка планує виходити на ринки країн ЄС.

Такі обмеження особливо принципові, оскільки українська кондитерська галузь як мало яка інша в харчовій промисловості виграє від вступу України в зону вільної торгівлі з ЄС, отримавши можливість вийти на нові ринки з високою купівельною спроможністю і зайняти там помітне місце. Експерти вважають, що саме в світлі цих перспектив європейська сторона і не поспішає давати їй доступ.

Стандартного відпрацьованого підходу до зовнішнього позиціонування і завоювання нових ринків не існує, так як специфіка кожного з ринків різна і кожен вимагає особливого підходу. Наприклад, в азіатських країнах традиційно більш популярні відкриті ринки, а в Польщі - магазини сучасних форматів. Тому ніякі шаблонні рішення на зовнішніх ринках не спрацюють, для кожної країни необхідно підбирати свій метод.

Згідно з доповіддю агентства Global Industry Analysts (GIA), до 2015 р. світовий ринок кондитерських виробів досягне 186, 3 млрд. доларів США. Розвитку галузі буде сприяти підвищений попит на продукти, що не містять цукру. Крім того, великою популярністю у вказаний період часу будуть користуватися солодощі з екзотичними смаками. Прогнозується також збільшення потреби з боку споживачів в "місцевих" продуктах, популярних в тому чи іншому регіоні. Відзначається також подальша "преміумізація" галузі. Експерти пов'язують це з тим, що така продукція менше шкодить здоров'ю.

Новим підприємствам на ринку, як правило, треба готуватися до більш жорстких, порівняно зі старожилами, умовам співпраці з торговими мережами, оскільки умови роботи мереж з традиційно популярними брендами і відносно новими для них партнерами різні. У той же час забезпечити присутність продукції на полиці - першочергове завдання, яке потрібно вирішити українським гравцям для успішної експансії. Тому зараз перед українськими кондитерськими компаніями першочерговим є завдання налагодження якісної дистрибуції за кордоном, а не рекламні кампанії національного масштабу.

Останнім часом покращилась ситуація для експорту кондитерських виробів у Білорусь. Антидемпінгові мита на українську карамель (11,76% на карамель без вмісту какао і 23,9% - із додаванням какао) строком на 3 роки Білорусь ввела в серпні 2008 року. Рада Міністрів Республіки Білорусь включила кондитерську групу «Конті» до списку українських підприємств, які звільняються від сплати антидемпінгового мита на імпорт карамелі до країни.

Компанія «Конті» взяла на себе цінові зобов'язання з постачання карамелі на територію Білорусі за цінами не нижче нормальної ціни цього товару і також зобов'язується надавати в митний орган інвойс та сертифікат про походження товару форми СТ-1. При виконанні даних умов антидемпінгове мито для «Конті» застосовуватися не буде.

Основні показники кондитерського ринку у 2010 році наведені у таблиці 3.3

Останнім часом спостерігається тенденції збільшення внутрішнього споживання кондитерських виробів та збільшення продажів брендової продукції. Тенденція зміни споживання кондитерських виробів в Білорусі кг на людину наведена на рисунку 3.6.

Таблиця 3.3

Ключові показники кондитерського ринку Білорусі, 2010 р.

Показник

Значення

Ємність кондитерського ринку у 2010, тис. тон

141,4

Виробництво цукристих кондитерських виробів, тис тон

65,3

Виробництво мучних кондитерських виробів, тис тон

62,6

Експорт кондитерських виробів, тис тон

18

Імпорт кондитерських виробів, тис тон

25,5

Рисунок 3.6 - Споживання кондитерських виробів в Білорусі кг на людину.

Порівняння цих трьох напрямків можливого експортування кондитерської продукції наведено в таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Порівняння трьох напрямків можливого експортування кондитерської продукції

Критерій

Росія

ЄС

Білорусь

Стан галузі

Ринок кондитерських виробів в Росії один з найбільших в світі. Зростають обсяги експорту продукції. Обсяг російського експорту кондитерських виробів в умовах членства Росії в СОТ продовжить своє зростання.

Розвинений ринок, насичений сильними конкурентами. Серед особливостей європейського ринку відзначається його структурованість, менші розміри "кондитерської полки" і жорсткіші умови співпраці з роздробом.

Останнім часом спостерігається тенденції збільшення внутрішнього споживання кондитерських виробів та збільшення продажів брендової продукції.

Ввізне мито

Росія ввела антидемпінгове мито у червні 2011 р. на імпорт карамелі в розмірі 294,1 долара за тонну.

Спецмито буде стягуватися разом з діючою: за карамель - 20% вартості товару, але не менше 250 євро / т; за льодяникову карамель з какао - 20%, але не менше 600 євро / т.

Загороджувальні мита на шоколадні вироби (25-35%) та планування підвищення ставок ввізного мита на кондитерську продукцію до 50%

Відміна антидемпінгового мита на карамель ЗАТ «ВО «Конті».

Ввізне мито на карамель становить 20%, але не менше 0,25 євро за 1 кг

Популярність продукції «Конті»

«Конті» займає 3% на ринку Росії та входить у десятку серед усіх виробників Росії. Продукція є досить популярною.

Незначна присутність продукції «Конті», в основному в країнах Балтії.

Продукція «Конті» вже певний час присутня на білоруському ринку та заробила свій рейтинг завдяки якісній продукції, але при цьому доля на ринку є незначною.

Споживання

16 кг на людину за рік.

20-25 кг на людину в рік

13 кг на людину за рік

Наявність виробництва

Власне виробництво у м. Курськ - «Конті-Рус»

Відсутні виробничі потужності в жодній з країн ЕС

Відсутні виробничі потужності, але налагоджені зв'язки з оптовою та роздрібною торг.

З огляду на вище зазначену інформацію щодо стану кондитерської галузі, у даній роботі буде запропоновано вихід кондитерської групи «Конті» на ринок Білорусі шляхом прямого експорту карамелі.

Прямий експорт є найбільш доцільним для ЗАТ «ВО «Конті», так як компанія має налагоджені зв'язки з підприємствами оптової та роздрібної торгівлі та збирається поставляти продукцію своїм власним транспортом, який обладнаний спеціальними контейнерами для перевезення різних видів кондитерських виробів. Також прямий експорт надає найбільший контроль за всією схемою роботи на зовнішньому ринку. Підприємство добре ознайомлене з ринком Білорусі, що відкидає необхідність залучення посередників для подальшої діяльності на ньому.

3.2 Аналіз кондитерської галузі Білорусі

В основному кондитерська промисловість країни представлена 20 підприємствами. Близько 70% загального обсягу виробництва забезпечується наступними підприємствами: «Комунарка» (Мінськ), «Спартак» (Гомель), «Слодич» (Мінськ), «Івкон» (Мінська обл..) та ін. Всі ці підприємства входять до концерну «Белгоспищепром». Основні виробники кондитерської продукції Білорусі наведені у таблиці 3.5

Таблиця 3.5

Основні гравці кондитерського ринку Білорусі

Найменування підприємства

Місцезнаходження

Продукція, що випускається

СП ВАТ «Спартак»

м. Гомель

Шоколад, цукерки, карамель, цукрове і затяжне печиво, вафлі

ВАТ «Коммункарка»

м. Мінськ

Шоколад, шоколадні цукерки, карамель, ірис, тістечка, вафлі

ВАТ «Кондитерська фабрика «Слодич»

м. Мінськ

Цукрове, здобне, затяжне, діабетичне печиво, крекер, вафельний лист

ВАТ «Червоний мозирянін»

м. Наровля

Глазуровані і неглазуровані цукерки, зефір, драже, мармелад

ВАТ «Червоний харчовик»

м. Бобруйськ

Драже, зефір, ірис, халва, мармелад

ВАТ «Конфа»

м. Молодечно

Пряники, здобне і вівсяне печиво, драже

СП ВАТ «Івкон»

м. Івенец

Карамель, ірис, молочні і помадні цукерки

УПП «Вітьба»

м.Вітебськ

Сухі сніданки, печиво, вафельна продукція

ІП «Сладушка» г.

г.Столбци

Шоколад, кондитерська плитка в асортименті

СП «Міхаелла»

м.Мінськ

Екзотичні фрукти в шоколаді, зефір

Об'єм виробництва на кондитерському ринку за січень-жовтень 2011 року склав 108,2 тис. тон та в порівнянні з тим же періодом 2010 року виробництво збільшилось на 1,9%. Спостерігається значне збільшення споживання кондитерських виробів Середньорічний темп приросту споживання за період 2006-2010 рр. склав 8,4% -з 9,3 кг на людину у 2006 році до 12,8 кг на людину у 2010 році.

Кондитерський ринок Білорусі ділиться на дві частини:

- Цукристу (шоколад, цукерки, карамель, зефір, мармелад, пастила);

- Борошняну (печиво, вафлі, вафельні торти (звичайні торти, пряники і всякі східні солодощі відносять до хлібобулочних виробів)).

Доля основних виробників цукристих кондитерських виробів (саме до цього сегменту входить карамель) у 2010 році наведена на рисунку 3.7

Рисунок 3.7 - Доля основних виробників цукристих кондитерських виробів у 2010 році.

Основними країнами-постачальниками імпорту являються Російська Федерація та Україна (55% та 39% відповідно), головна країна експорту - Російська Федерація (77%). Географічні структури експорту та імпорту Білорусі, станом на 2010 рік наведені на рисунках 3.8 та 3.9 відповідно.

Рисунок 3.8 - Географічна структура експорту Білорусі у 2010 р.

Рисунок 3.9 - Географічна структура імпорту Білорусі у 2010 р.

Для білоруських кондитерських підприємств основною проблемою є більш високий рівень цін на значну частину сировини, що надходить з внутрішнього ринку в порівнянні з конкурентами з Росії та України.

Для аналізу макросередовища Білорусії проведений PEST-аналіз, який наведено у таблицях 3.6 та 3.7.

Таблиця 3.6

PEST-аналіз

Фактор

Прояв фактору

Тенденція розвитку

Характер впливу на «ЗАТ ВО «Конті»: «+»-позитивний, «-»-негативний

Політико-правові фактори

Політична ситуація

Незмінність політичної сили в країні

Стабілізація

«-» Перевага надається вітчизняним компаніям

«+» стабільність прийняття законодавчих рішень

Інвестиційна привабливість країни

Зниження інвестиційної привабливості країни

Посилення

«-» втрата можливості отримати додаткові інвестиції, через недовіру до платоспроможності країни

Прийняття законодавчих рішень

Стабільний напрямок розвитку країни та відміна антидемпінгового мита для ЗАТ «ВО «Конті»

Посилення

«+» стабільність прийняття рішень щодо зовнішньої торгівлі.

Економічні фактори

Створення Єдиного Митного Союзу

Об'єднання Казахстану, РФ та Білорусі у Митний союз

Посилення

«-»конкуренція зі сторони виробників з країн, які входять у даний союз

«-» дешева сировина, яка поставляється у Білорусь з країн Союзу, відповідно і зниження собівартості вітчизняної продукції.

Рівень інфляції

Інфляція у 2011 році склала рекордні 104%

Посилення

«-» зменшення купівельної спроможності споживачів

Курс валют

Коливання курсів валют різних країн.

Нестабільність

«+» отримання додаткового прибутку при збільшенні курсу валют, за умови продажу продукції за кордон.

“-” нестабільність у прогнозуванні ціни

Соціокультурні фактори

Потреба населення у здоровому харчуванні

Збільшується значення натуральної продукції без додавання ГМО

Посилення

«+» вся продукція «Конті» маркується знаком «Без ГМО»

Зміна стилю життя, смаків та переваг

Зміна смакових переваг населення, багато населення надає перевагу солодощам власного виготовлення

Посилення

«-» зниження попиту, втрата покупців

«-» необхідність постійного вдосконалення продукції, що вимагає додаткових витрат

Демографічна ситуація

Впровадження демографічної політики.

Тенденція до збільшення кількості літніх людей та зменшення народжуваності

Посилення

«-»Необхідність підлаштовувати свою продукцію до різних вікових категорій, що спричиняє додаткові витрати.

Технологічні фактори

1. Використання нових технологій

Бум» у використанні інновацій

Посилення

«-» Впровадження ноу-хау дорогий процес, до того ж швидко змінюється

«+» Інновація - сильну конкурентну перевагу

2. Інвестиції в IT

Збільшення інвестицій у різні технологічні розробки, для збільшення ефективності виробничого процесу.

Посилення

«+» Виробництво якісної продукції

«+» Можливість знизити собівартість за рахунок зниження витрат на виробництво

3. Високо-кваліфіковані працівники в сфері НДДКР

Високі вимоги до персоналу, особливо в галузі НДДКР. Підбір кращих працівників з усіх країн світу.

Посилення

«-» Високі витрати на оплату праці та підвищення кваліфікації персоналу.

Таблиця 3.7

Визначення сили впливу факторів PEST-аналізу

Фактор

Ймовірність прояву (0-1)

Значимість фактору (1-5)

Загальна оцінка впливу фактору

Можлива реакція

Політико-правові фактори

Політична ситуація

0,4

5

2

Переговори з урядом, пошук додаткових угод

Інвестиційна привабливість країни

0,3

4

1,2

Залучення додаткових інвестицій та створення відповідних умов.

Прийняття законодавчих рішень

0,3

3

0,9

Підтримувати свою продукцію у відповідності до міжнародних норм і діяти в рамках законів

Всього

4,1

Економічні фактори

Створення Єдиного Митного Союзу

0,5

5

2,5

Угоди з виробниками та постачальниками з країн, які входять у цей союз

Рівень інфляції

0,3

5

1,5

Гнучка цінова політика

Курс валют

0,2

4

0,8

Планувати можливі зміни курсів валют

Всього

4,8

Соціокультурні фактори

Потреба населення у здоровому харчуванні

0,4

3

1,2

Використовувати натуральну сировину

Зміна стилю життя, смаків та переваг

0,3

3

0,9

Удосконалення продукції, аналіз потреб та переваг у смаках споживачів

Демографічна ситуація

0,3

4

1,2

Дослідження ринку, його потреб. Вивчення особливостей потреб різних вікових категорій

Всього

3,3

Технологічні фактори

1.Використання нових технологій

0,4

4

1,6

Додаткові розробки в R & D, пошук нових технологій.

2. Інвестиції в IT

0,35

3

1,05

Приділяти увагу інвестиціям у інновації, щоб втриматися на конкурентному ринку.

3. Висококваліфіковані працівники в сфері НДДКР

0,25

3

0,75

Підбір висококваліфікованого персоналу.

Всього

3,4

Як видно з PEST- аналізу, найбільший вплив мають економічні фактори. Дуже важливо слідкувати за рішеннями, які приймаються учасниками Єдиного Митного Союзу, адже вони можуть значно вплинути на діяльність підприємства на ринку Білорусі. Другими по значущості, проте дуже впливовими є політичні фактори, адже політична верхівка може одним рішенням перекрити доступ до ринку, або сильно його ускладнити. Досить на одному рівні йдуть соціокультурні та технологічні фактори. Їх не можна називати не важливими, бо продажі кондитерських виробів значно залежать від смакових переваг населення, його віку. Висока насиченість ринку конкурентами вимагає від виробника бути завжди усвідомленим у нових технологіях, та виробляти якісну продукцію, яка була б конкурентоспроможною.

3.3 Аналіз економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ «ВО «Конті»

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства визначається насамперед на основі аналізу прибутковості зовнішньоторговельних операцій шляхом зіставлення доходів і витрат, планових завдань і їхнього виконання. Також ефективність зовнішньоекономічної діяльності визначається шляхом аналізу ринкової частки, підвищення ступеня популярності торговельної марки товару й фірми, збільшення числа її покупців і контрагентів і т. д. Особливе значення має оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства в сучасних умовах, коли господарська самостійність і незалежність неминуче повинні привести до підвищення відповідальності й обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Економічне обґрунтування прийнятих рішень з управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств проводиться шляхом розрахунку різних показників економічної ефективності. Всю систему показників економічної ефективності ЗЕД можна розділити на дві групи:

1. Показники ефекту, що визначаються як абсолютні величини, виражаються у відповідних грошових одиницях як різниця між результатами і витратами.

2. Показники ефективності, які визначаються на основі відношення результатів до витрат, як правило, відносні і виражаються у відносних одиницях:%, грн. /грн., $ / $, частках одиниці і ін..

Оцінку ефективності запропонованих заходів здійснюємо на основі прогнозованих фінансових даних після виходу на ринок кондитерських виробів Білорусі.

ЗАТ «ВО «Конті» здійснюватиме експорт карамелі наступного асортименту (ціна та обсяг якої наведено в таблиці 3.8):


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.