Значення параметрів метеорологічних умов [22, 23]

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК наведені в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК [24]

4.3.3 Вентиляція

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату в приміщенні кабінету передбачені системи вентиляції і опалювання.

Вентиляція:

- по способу подачі повітря - природна і штучна;

- по об'єму обхвату приміщення - загальнообмінна;

- по напрямку руху повітря - припливно-витяжна;

- час дії - постійно діюча;

- вид опалення - центральне [25].

4.3.4 Освітлення

При освітленні виробничого приміщення, що розглядається в даному розділі, використовується сполучене освітлення. Воно складається зі штучного та природного. При цьому штучне освітлення є комбінованим, тобто в свою чергу складається з загального та місцевого, а природне - здійснюється одностороннім боковим світлом, що проникає у приміщення крізь вікна. Для оцінки останнього використовується коефіцієнт природної освітленості (КПО), що прийнятий як нормована величина. Нормоване значення КПО у відсотках для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату, визначають за формулою 4.1 [26].

е_н^IV=е_н^IIImс,% (4.1)

де енIV- коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV пояса світлового клімату;

е_н^III - КПО для III поясу світлового клімату;

m- коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с- коефіцієнт сонячного клімату (1 ч 0,75).

Розряд зорової роботи для працюючих з використанням в роботі комп'ютеру приймається виходячи з найменшого розміру об'єкта розрізнення (0,3 - 0,5 мм) та належить до ІІІ розряду [26]. Відповідно до СНіПII-4-79 [26] значення коефіцієнтів світлового клімату та сонячності клімату дорівнюють m = 0,9; c = 0,8, значення КПО (е_н^ІІІ) приймається рівним 2%. Виходячи з цього, КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату за заданими умовами, дорівнює 1,44%:

е_н^IV = 2 * 0,9 * 0,8 = 1,44%.

Характеристики освітлення подано у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4

Характеристика освітлення

4.3.5 Шум

Джерелами шуму являються: вентиляційна система, ПК. Шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів. Зокрема рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з візуальними терміналами електронно-обчислюваних машин, визначені ГОСТ 12.1.003-83*[27] і не перевищують 50 дБА.

До заходів по зниженню шуму належить акустична обробка приміщень і застосування шумопоглинаючих матеріалів, в тому числі підвісних стель з аналогічними властивостями. Крім того, одним з таких заходів можна назвати раціональне планування приміщень підприємства, адже джерела шуму розташовані в ізольованих приміщеннях, а кабінет менеджера з фінансів - на значній відстані від виробничихприміщень. Допустимі рівні шуму для робочих місць, надані в табл.4.5

Таблиця 4.5

Допустимі рівні звукового тиску та звуку [27]

4.3.6 Електромагнітні випромінювання та електростатичні поля

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса ВДТ при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) [28] не повинна перевищувати 7.74 х10^-12А/кг (100 мкР/год), що відповідає еквівалентній дозі 0.1 мБер/год [28].

Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання наведені в таблиці 4.6

Таблиця 4.6

Допустима поверхнева кількість потоку енергії в різних областях оптичного випромінювання [29]

Значення напруженості електростатичного поля на робочому місці приведені в таблиці 4.7

Таблиця 4.7

Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та напруженість електростатичного поля [30, 31]

4.4 Заходи безпеки

При проектуванні робочого місця повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Ергономічними аспектами проектування робочих місць є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до розташування документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури, тощо), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого стола.

Головними елементами робочогомісця менеджера є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи. Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.

4.5 Електробезпека

Рід струму - перемінний, напруга 220 В, частота 50 Гц.

Клас приміщення по небезпеці поразки електричним струмом - I [32].

4.6 Пожежна безпека

Приміщення відноситься до вибухонебезпечних приміщень категорії В[33]. Перелік обов'язкових засобів пожежогасіння надані в табл. 4.8

Таблиця 4.8

Обов'язкові засоби пожежогасіння в кабінеті [34]

4.7 Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає правові, економічні, соціальні основи охорони навколишнього середовища та регулювання відносин в області охорони природи, використанні й відтворенні природних ресурсів, забезпеченні й ліквідації наслідків негативного впливу на навколишнє середовище господарської й іншої діяльності людини, збереження природних ресурсів, генетичного фонду нації, ландшафтів та інших природних об'єктів.

Діяльність ЗАТ «ВО «Конті» відповідає вимогам Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Відповідно цим вимогам підприємство повинне забезпечити належне зберігання відходів до вирішення їх здачі та утилізації, своєчасно видаляти відходи з власної території, організувати та вести первинний облік за утворенням та рухом відходів, своєчасно здійснювати плату за розміщення відходів, а також утримувати територію підприємства у належному санітарному стані.

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Формування стратегії проникнення на зовнішній ринок є дуже відповідальним завданням для компанії, так як вона може бути основоположною для успіху на незнайомому поле діяльності, і навпаки, неправильно розроблена економічна стратегія проникнення підприємства на зовнішні ринки може вдарити по іміджу галузі і спричинити за собою істотні фінансові втрати і втрату конкурентних позицій.

Керівництво підприємств має приділяти розробці стратегії виходу на зарубіжні ринки особливу увагу. Перед тим як починати обирати стратегію виходу на зовнішній ринок необхідно окреслити основні мотиви цієї діяльності, чи варто взагалі виходити на новий напрям збуту продукції.

В даній дипломній роботі проаналізовано діяльність ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті». Підприємство має значні виробничі потужності та широкий асортимент продукції, яка має популярність не тільки в Україні, а й за її межами. Проаналізувавши фінансовий стан підприємства необхідно відзначити значне його покращення після 2008 року, який характеризувався економічною кризою. Стабілізація фінансового середовища ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті» та зменшення поточних зобов'язань перед кредиторами позитивно впливають на подальшу зовнішньоекономічну діяльність.

В роботі було розглянуто три можливих напрямки зовнішньоекономічної діяльності на ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті»: Росія, країни Європейського союзу та Білорусь. Росія один з найбільших імпортерів української кондитерської продукції, з цією країною налагоджені зв'язки, а також споживачі добре знайомі з продукцією «Конті», але негативним фактором стало введення додаткового мита на кондитерські вироби. Важливим кроком у розширенні ринків збуту продукції могло б стати входження на ринок країн Євросоюзу, адже присутність на цьому ринку українських виробників дуже незначна. ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті» майже не поставляє свою продукцію до ЄС, можна відзначити лише незначні продажі на ринку країн Балтії. До того ж ЄС не дуже прагне допускати українських виробників на свої ринки, шляхом встановлення зависоких ввізних мит. Кожен з цих напрямків є досить привабливим для підприємства, але детальний аналіз цільових ринків показав, що найбільш сприятливим є ринок Білорусі. Одним з ключових факторів у виборі цієї країни стала відміна антидемпінгового мита на карамель ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті». Зростаючий попит на кондитерську продукцію та налагодженість зв'язків з основними покупцями можуть стати додатковими перевагами у майбутній зовнішньоекономічній діяльності. Ці переваги також визначають, що найбільш доцільним для підприємства є прямий експорт карамелі. Саме прямий експорт надає найбільшого контролю за реалізацією продукції, при цьому вимагає менших витрат, ніж непрямий експорт, у якому необхідно домовлятися з посередниками.

Важливим етапом перевірки вигідності зовнішньоекономічної діяльності є аналіз її ефективності. Економічна ефективність експорту більше 1, що свідчить про доцільність прямого експорту карамелі до Білорусі. До того ж порівнюючи ефект та ефективність експорту з цими ж показниками, але від реалізації на внутрішньому ринку, можна зробити висновки, що експорт до Білорусі є більш прибутковим та ефективним.

Таким чином дуже важливо детально проаналізувати стан підприємства, стан галузі на внутрішньому ринку, а вже потім обирати нові зовнішні ринки. Важливим є детальна оцінка прибутку та витрат від діяльності на зарубіжних ринках, а також порівняння цих показників на внутрішньому ринку. Чим більш детально буде проведений аналіз майбутньої діяльності, там більш обґрунтованою та ефективною буде стратегія виходу на зовнішні ринки.

В сучасних умовах неприпустиме ігнорування такого питання як розробка економічних досліджень при виході підприємства на зовнішні ринки, які повинні базуватися на науковому підході до вирішення питань, розглядати ситуацію в комплексі, що дозволить виробити реальну програму дій, які відповідають вимогам ринку і задовольнятимуть реальні цілі підприємств.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Основи: Підручник для вузів /Під ред. проф. Стровского Л.Е. М.: Закон і право, ЮНІТІ,2000. 408с.

2. Дурицька Г.В. Формування стратегії ЗЕД//Регіональна економіка-2006.№14

3. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Навчальний посібник / К.: Знання, 2006.- 462 c.

4. Г.М. Голобокова Международный менеджмент. Учебное пособие. Международный педагогический университет, 1997. - 300 с.

5. Кратко И., Пантелеева Е. Управление процессом интернационализации фирмы // Проблемы теории и практики управления.- 2003.- №2. - С. 74-81.

6. Каракай Ю.В. Національні особливості інноваційного розвитку // Стратегія розвитку України: Наук. журнал. - К.:. Книж. вид-во НАУ. 2004.- №3. - с. 46-50.

7. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг у діяльності українських підприємств: Монографія. - К.: Знання, 2007. - 448 с.: іл.

8. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.-- К.: КНЕУ, 2005. -- 236 с.

9. Г.В. Турбан. //Статья// Формы работы компании на зарубежных рынках. 2006.

10. Еремеева Н.В. Конкурентоспособность товаров и услуг - М.: Колос С, 2006. - 192 с.

11. Зовнішньоєкономічна діяльність підприемств: Підручник для вузів/ І.В. Багрова, Н.У. Рєдена, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

12. Алексухин В.А. Маркетинг в отраслях и сферах деятельности: Учебник/ Под ред. проф. В.А. Алексухина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2002. - 614 с.

13. Олейніков О.О., к.е.н. Стратегія виходу українських компаній на транснаціональний рівень як засіб реалізації національних інтересів/ 14.10.2010

14. Статистичний щорічник України за 2007 р. ? К., ? 2008. ? 20 с.

15. http://www.konti.com/ - Офіційний сайт ЗАТ «Виробниче об'єднання «Конті».

16. http://smida.gov.ua/ - Інформаційна база даних про емітентів

17. Дані державного комітету статистики України

18. Intesco Research Group «Ринок кондитерських виробів Росії»

19. Дослідження ЮНІТЕР «Кондитерська промисловість Білорусі»

20. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

21. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

22. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

23. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К., 2000.

24. ДНАОП 0.03-3.06- 80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень. - Діє з 01.01.81.

25. СНиП 2.04.05-92 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1992г.

26. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. -110с.

27. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.1989.

28. НРБУ - 97. Норми радіаційної безпекиУкраїни. - Київ, 1997.

29. ДСан П і Н 3.3.2-0.07-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дісплеями і терміналами електронно-обчислювальних машин. - Київ, 1998.

30. ГОСТ 12.1.045 - 84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введен 01.01.86.

31. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. - Введ. 19.05.2010р за № 293/17588.

32. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

33. НАП Б Б.03-002-2007.Нормативний акт пожежної безпеки.Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною набезпекою. Наказ МНС №633 від 03.12.2007.

34. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.- Введ. 01. 07. 92.

ДОДАТОК А

Баланс та звіт про фінансові результати станом на 2009 рік

ДОДАТОК Б

Баланс та звіт про фінансові результати станом на 2010 рік

ДОДАТОК В

Динаміка змін основних показників фінансового стану за 2008-2010 рр.

Размещено на Allbest.ru