Размещено на http://www.allbest.ru/

Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей

Зміст

• 1. Сутність грошей
• 2. Гроші та золото
• 3. Трансформація розуміння сутності сучасних грошей
• 4. Економічна роль золота у функціонуванні сучасних грошей
• 5. Роль держави в розвитку грошей
• 6. Гроші як гроші та гроші як капітал

гроші товарний золото демонетизація

1. Сутність грошей

В економічній літературі немає єдиного, загальноприйнятого визначення сутності грошей. У вітчизняній економічній літературі найчастіше гроші визначаються як специфічний товар, що виконує роль загального еквівалента. Будучи товаром товарів, гроші виступають як загальний товар, загальний еквівалент. Тобто за допомогою грошей вимірюється вартість усіх товарів. Гроші дають можливість вимірювати суспільні витрати і отримані результати.

Маючи товарну форму, гроші разом з тим принципово відрізняються від звичайних товарів. На відміну від звичайних товарів, вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, абстрактну цінність. Тому на ринку стають абсолютним товаром. Як особливий і абсолютний товар, гроші виступають як загальні матеріалізовані представники багатства. На відміну від конкретних багатств, гроші є втіленням загальної форми суспільного багатства, багатства взагалі. В грошах суспільна форма багатства уречевлена і має самостійне існування поза цим багатством у товарній формі.

Виступаючи як товар, гроші утримують усі його властивості: мають вартість і споживну вартість. Вартість товару гроші визначають кількістю суспільної праці, необхідної для виробництва однієї грошової одиниці. Споживна вартість грошей полягає в їхній здатності обмінюватися на всі інші товари. На гроші можна придбати коли завгодно і які завгодно продукти суспільної праці. Тобто гроші мають абсолютну ліквідність.

Гроші не можна вважати тільки технічним інструментом взаємозв'язку господарюючих суб'єктів. Їхнє місце - специфічна сфера економічних відносин, що опосередковує обмін товарами, послугами між суб'єктами економіки.

Маючи товарне походження, гроші виражають економічні відносини між товаровиробниками з приводу обміну продуктами їхньої праці. Суспільна роль грошей, їхнє місце в економічній системі визначаються тим, що гроші виступають реальним суспільним зв'язком між товаровиробниками. Вони є силою, яка з'єднує окремих виробників через суспільний поділ праці і ринок у єдиний народногосподарський організм, приватну працю - в систему суспільної праці, забезпечує еквівалентність обміну між товаровиробниками.

Через обмін на гроші відбувається реалізація товару, його продаж на ринку. На ринку за допомогою грошей визначається вартість (ціна). Гроші - це інструмент функціонування нормальних економічних відносин у народному господарстві.

Отже, сутність грошей визначається єдністю трьох найважливіших їхніх властивостей. Гроші - особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, посередника в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми в процесі виробництва та обміну товарів.

Гроші - результат об'єктивного історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну, загальний еквівалент, на який обмінюються всі товари, засіб вираження їхньої вартості. Товарне виробництво в його розвинутій формі не може функціонувати без грошей - необхідного компонента розвинутої ринкової економіки.

Як уже було сказано, виникнення грошей невідривне від виділення з маси товарів золота, що почало виконувати роль та функції грошового товару. Монопольне закріплення за золотом ролі грошей у другій половині ХІХ ст. означало встановлення золотого стандарту.

2. Гроші та золото

Установлення золотого стандарту зумовило певне розуміння економічної сутності грошей. Виникла і тривалий час була визначальною товарна теорія сутності грошей. У працях К. Маркса ця теорія набула класичного виразу.

Сутність її полягає в тому, що гроші та товари мають загальне походження, єдину основу. На певному етапі розвитку товарного виробництва гроші виділяються зі світу товарів, протиставляються їм та починають виконувати специфічну суспільну функцію - стають посередником при обміні товарів.

Так само як усякий інший товар, золоті гроші мають внутрішню вартість. Адже на видобуток золота та його оброблення витрачається суспільна праця. Всі витрати праці і становлять ту об'єктивну основу, яка через золото вимірює вартість усіх інших товарів.

Тривале функціонування золота як грошей призвело до того, що їхня глибинна сутність неначе зрослася з їх золотою формою. "Золото і срібло за своєю природою є гроші, але гроші за своєю природою - золото і срібло" - писав, - К. Маркс.

Однак історія функціонування грошей виявила минущий характер ролі золота як грошей. У ХХ ст. роль золота в процесі обміну зазнала суттєвих змін. Зараз золоті чи срібні гроші повсюдно не функціонують. Їхнє місце посіли паперові, кредитні гроші, які не мають власної внутрішньої вартості і не розмінні на золото. Відповідно до рішень Міжнародного валютного фонду (МВФ), з 1 квітня 1978 р. золото вилучено із грошового обігу і ліквідоване базування на ньому офіційної ціни валют.

3. Трансформація розуміння сутності сучасних грошей

Полишення золотом грошового обігу і взагалі припинення виконання ним грошових функцій має назву Демонетизація золота викликає потребу в оновленні розуміння сутності сучасних грошей.

Деякі економісти заперечують товарну природу сучасних грошей. Насамперед акцентується увага на абсолютній ліквідності сучасних грошей. Але чому сучасні паперові гроші мають абсолютну ліквідність? Гроші - це загальновизнаний засіб обміну. Якщо люди вважають за необхідне щось визнавати грішми, то це "щось" і буде виступати як гроші. В наш час гроші декретуються урядами, що їх випускають. Цінність цих грошей визначається багато в чому довірою до уряду, що тримає під своїм контролем обсяг грошової маси в країні.

Отже, істота сучасних грошей виводиться із функцій сучасних грошей у товарному виробництві і обміні. Цей характерний для сучасної економічної науки підхід - виводити сутність грошей з їх функцій - відомий англійський економіст Дж. Хікс сформулював так: гроші - це те, що використовується як гроші.

Якщо золоті гроші виникли стихійним об'єктивним процесом, то поява паперових грошей не могла відбутися поза свідомою раціональною діяльністю державних структур.

Поява сучасних грошей стала можливою тільки на основі певної суспільної згоди - державної гарантії їхньої повноцінності. Зникнення золота як основи сучасних грошей перетворює їх, на думку деяких економістів, на економічну соціальну умовність, що підтримується тільки згодою між людьми. "Гроші - як гроші, а не як товар - потрібні не самі по собі, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші - це штучна соціальна умовність"¹. (П. Самуельсон) .

Щодо розуміння грошей як загального еквівалента, то такий підхід теж має стати складовою частиною сучасного розуміння економічного змісту грошей. Для того щоб бути засобом обігу, гроші повинні визнаватися як покупцем, так і продавцем товарів і послуг. Але таке суспільне визнання можливе тільки тоді, коли гроші здатні мати вартість чи хоч би виконувати функцію збереження вартості.

Таку властивість вартості і збереження вартості мають сучасні гроші. Продавець товару повинен бути впевнений, що з часом на отримані гроші можна буде купити інший товар не меншої вартості. Обмін за допомогою паперових грошей повинен, як і раніше, ґрунтуватися на еквівалентності обміну товарів. Інакше паперові гроші не зможуть виконувати функції грошей. Адже еквівалентність обміну - суттєва риса товарного виробництва.

Економічний зміст сутності сучасних паперових грошей включає в себе розуміння того, що, не маючи власної внутрішньої вартості, паперові гроші мають вартість представницьку, або перенесену. Вони є вартістю товарної маси, якій вони протистоять. Товарна маса має реальну вартість. Ця вартість товарної маси ніби переноситься на грошову масу. Не маючи власної внутрішньої вартості (як у золота), сучасні паперові гроші набувають перенесеної вартості товарів, які вони представляють.

Сучасний підхід до суті грошей включає в себе розуміння того, що функціональне призначення грошей у товарному господарстві неможливе без виконання ними ролі загального вартісного еквівалента. Але зв'язок з товарним світом гроші зберігають тільки опосередковано. Вартість грошей визначається вже не кількістю золота, що в них закладена, а виробленою масою всіх товарів. Ціна товару визначається не пропорційно золотому змісту грошової одиниці, а залежно від рівня витрат виробництва, а також від співвідношення попиту і пропозиції товару на ринку.

Отже, підхід сучасних економістів до розуміння сутності грошей не означає ревізії підвалин, що вироблені А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, але вносить до цього розуміння істотні уточнення відповідно до змін, що сталися в ХХ ст. у функціонуванні грошей. Це пов'язано насамперед з демонетизацією золота.

Визначення П. Самуельсоном сучасних грошей як штучної соціальної умовності не означає заперечення їх товарного характеру.

Адже товарний характер гроші мають не тому, що їхня суспільна роль закріплена за певним конкретним товаром. Вони є товаром не самі по собі, їхня товарна сутність визначається їхнім глибинним змістом, місцем у товарних відносинах незалежно від того, з яким саме конкретним товаром пов'язана їхня товарна сутність чи не пов'язана взагалі ні з яким конкретним товаром. Вони можуть не мати матеріального носія взагалі і залишатися при цьому товаром.

Відповідаючи на запитання про те, чи є сучасні гроші товаром, чи не є товаром, необхідно мати на увазі, що гроші як форма вартості товару відображають певні конкретно-історичні умови.

4. Економічна роль золота у функціонуванні сучасних грошей

Якщо на перших етапах розвитку товарного виробництва гроші існували як товар - загальний еквівалент, то гроші і зараз продовжують виконувати функцію

загального еквівалента, хоч зі зміною конкретно-історичних умов зв'язок з товарним світом став опосередкованим. Вартість грошей визначається не вмістом золота в них, а виробленою масою всіх товарів, які вони представляють.

Демонетизація золота як грошового товару - об'єктивний процес. Однак і нині золото продовжує залишатись особливим товаром, який легко обмінюється на паперові гроші. Воно є досить надійним резервним активом центральних банків провідних країн світу, продовжує виконувати роль валютного металу в державних резервах, а також у приватних скарбах. Золото є найбільш надійним товаром, який завжди можна обміняти на паперові гроші.

Особлива економічна роль золота проявляється в тому, що, на відміну від паперових грошей, воно не потребує державної гарантії. Золото - чи не єдиний товар у світі, на який існує незмінний великий попит. Ціна на золото зберігається постійно високою і має тенденцію до зростання. За останні десятиліття ціна зливкового золота за одну тройську унцію (31,1035 г.) зросла більше ніж у десять разів.

Якщо раніше золото було основою грошової системи, її первинним елементом, то зараз основною структурною ланкою грошової системи стали паперові гроші. Золото перестало бути ключовою ланкою цієї грошової системи, але залишилось одним з її складових елементів. Золото залишається лише певним резервом, страховим фондом цієї системи. Отже, процес демонетизації золота незавершений.

Щоб мати золото, державі необхідно його або добути, або купити. Країни, що видобувають золото, знаходяться в кращій ситуації порівняно з тими країнами, що свого видобутку золота не мають. На такі країни, як Південно-Африканська Республіка, США, Австралія, Росія, Канада, Китай, Бразилія припадає понад 80% світового видобутку золота. В Україні виявлено більше ніж півтора десятка родовищ золота. Однак їх потенційні можливості незначні. Тому Україна повинна золото купувати. Початок створення золотого запасу в незалежній Україні поклала Постанова Президії Верховної Ради України "Про створення запасу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні" від 2 грудня 1991 року.

5. Роль держави в розвитку грошей

Завдяки своїй суспільній природі та над звичайно важливій економічній ролі гроші та держава взаємопов'язані, вони взаємодіють та взаємовпливають одне на одного. Держава не створює грошей, хоч може впливати на зовнішні їх атрибути, кількість, форму та якісні властивості для кращого пристосування їх для ефективного виконання ними своєї суспільної ролі. Це означає, що держава відіграє певну роль в еволюції грошей. Хоч ця роль не є констатуюча, а тільки трансформуюча.

З розвитком грошей роль держави у функціонуванні грошей поступово зростає. Із закріпленням ролі грошей за дорогоцінними металами вплив держави на функціонування грошей істотно посилився. Держава прийняла на себе контроль за виробництвом грошей - за їхньою чеканкою, фіксацією проби і вмісту дорогоцінного металу в монетах тощо.

Після демонетизації золота роль держави в функціонуванні грошей стає ще більш відчутною, більш значущою. Держава визначає не тільки форму, вигляд паперових грошей, а й їхню вартість, регулює їх кількість в обігу. Завдяки зусиллям держави і насамперед її Центрального банку паперові гроші набирають здатності виконувати функції та роль грошей. Однак це не означає, що держава створює неповноцінні гроші, що сучасні гроші стали виключно продуктом творення держави.

Творить гроші в економічній їх сутності не держава, вони породжуються ринковою економікою. Гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, вони не можуть бути відмінені рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини. Дії держави, її юридичні норми мають бути адекватними цим об'єктивним умовам і утворювати відповідні механізми ефективного функціонування грошей.

Гроші й нині не є продуктами творення держави, вони являють собою продукт товарного виробництва, ринкової економіки. Це пов'язано з тим, що держава своїми діями лише сприяє реалізації цієї потреби ринку. Держава повинна створити такий носій грошових функцій, який має здатність якнайефективніше забезпечити функціонування грошей. Кількість грошей в обігу визначається певними об'єктивними закономірностями і держава повинна своїми регулятивними інструментами забезпечити потрібну кількість грошей в обігу.

6. Гроші як гроші та гроші як капітал

Як уже було сказано, гроші, зокрема й сучасні, виконують функцію збереження вартості. В умовах розвинутого ринку гроші також виступають засобом нагромадження вартості та її продуктивного використання (інвестування). Це істотно змінило суспільне призначення грошей: з простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися на носія само зростаючої вартості, тобто на форму капіталу. Вони широко використовуються для фінансування розвитку виробництва. Забезпечення самозростання вартості стало пріоритетною метою руху грошей у процесі ринкового відтворення.

Гроші стають носієм капіталу під час їхнього використанні у сфері інвестування. Тому необхідно розрізняти гроші як гроші та гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації певної споживчої вартості. Отже, їхнє цільове призначення полягає в посередництві в обміні. Використання ж грошей як капіталу забезпечує зростання вартості. Це має місце, коли гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталів або капіталу позичкового. Таке використання грошей значно розширює цільове їхнє призначення, роль грошей в економічному житті суспільства істотно зростає.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції. Вони стають капіталом при їхньому нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, що дозволяє їхньому власникові отримати додатковий дохід у вигляді відсотка.

Гроші одночасно виступають як гроші і як капітал при обслуговуванні виробничого споживання, одночасно сприяючи як реалізації товару, так і одержанню прибутку.

Список використаної літератури

1. Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2012. -278 с.

2. Александрова М.М., Маслова СО. Гроші. Фінанси. Кредит: Навчально-методичний посібник. - 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: ПУЛ 2011. - 336 c.

3. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р. I. Тиркало. -Тернопіль: Карт-бланш, 2010. -314 с.

4. Банківські операції/Під. ред. А.М.Мороза. -К.:Лібра, 2010.

5. Бірюков В., Єфімов Ю., Залетов О. та інші Страхове посередництво: теорія та практика. Навчальний посібник. За редакцією О.М.Залєтова - К: Міжнародна агенція "Вве2опв", 2012. -416 с.

6. Бобровников А. 10% за безделье//Бізнес. -2011. - № 41(612). - С 54-55.

7. Боринець СЯ. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. - 2-ге вид., перероб. й доп. -К.: Т-во "Знання", КОО, 2012. -305с

8. Боринець СЯ. Міжнародні фінанси: Підручник. -К: Знання-Прес, 2012. - 311с.

9. Гальчинський А. Теорія грошей. Навч. посібник. -К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. -411 с

10. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б. С. Івасіва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2012.-510 с

11. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/Е.Ф. Жуков, Л.М. Максинова, А.В. Печникова и др.;Под.ред. академ. РАЕНЕ.Ф.Жукова. -2-еизд., перераб. и доп . - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2013. - 600с.

12. Дмитрієнко М., Ющенко В., Литвин В., ЯковлєваЛ. Гроші в Україні: факти і документи. -K..ARC Ukraine, 2011. - с. 454.

13. Долан Э, Кембелля К., Кембелля Р., Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика /Пер. с англ. - М.: "Профико ", 2004. - 448 с.

14. Замовець В.В., Зубик С.П. Фінансове посередництво:Навч. посіб..-К.:КНЕУ, 2004. - 288 с

15. КейнсДж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей. - К: 2012.

16. Коваленко М. А., Білінкіс В.М., СухомлинЛ.Є.: Операції сучасного комерційного банку: Навчальний посібник. - Херсон: Олді-плюс, 2012. - 472 с

17. Любунь О. С, Любунь В. С, Іванець І.В. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. -351 с

18. Кумицький С. Світова ієрархія валют і перспективи її трансформації// Вісник НБУ - К: -2010. -№10. - С 49-53.

19. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. -5-тевид., стер . -К.: Т-во "Знання", КОО, 2012. - 199с.

20. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч.посібник. - К.: Т-во -Знання", КОО, 2012. -215с

21. Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. -К: Т-во. "Знання", КОО, 2012.-С 221.

22. Миллер Р.Л., Ван-ХузД.Д. Современные деньги и банковское дело. - М.: ИНФРА.-2012.

23. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник/А.С. Філіпенко, В.І. Мазуренко, В.Д. Сікоратаін.;заред. А.С. Філіпенко. -К:Либідь. 2011 с.

24. Папасюк Б. Криза платежів: шляхи її подолання //Економіка України. -2012. -№11. - С 4-14.

Размещено на Allbest.ru