Економiчне обґрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi використання основних фондiв підприємства

На основі данних вищенаведеної таблиці ми можемо сказати про те, що показники абсолютної ліквідності активів у порівнянні із початком досліджуваного періоду погіршились.

Таблиця 2.2.1. Показники ліквідності активів підприємства

№	Назва показника	На 31.12.06	На 31.12.07	На 31.12.08	На 31.12.09	На 31.12.10	Відхілення + -
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,00	0,01	0,01	0,00	-0,03
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,27	0,16	0,06	0,07	0,07	-0,20
3	Коефіцієнт проміжної ліквідності	1,19	1,00	1,13	1,43	0,87	-0,32
4	Коефіцієнт покриття	1,53	1,90	1,69	2,78	1,79	0,26
5	Величина власного оборотного капіталу, ти грн	190,6	255,70	257	399	339	148,4
6	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,53	0,90	0,69	1,78	0,79	0,26
7	Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу	0,3	0,37	0,36	0,46	0,43	0,13
8	Коефіцієнт маневреності грошових коштів	0,02	0,00	0,01	0,00	0,00	-0,02
9	Частка оборотних коштів у активах	0,55	0,56	0,58	0,57	0,63	0,08
10	Частка запасів в оборотних активах	0,82	0,92	0,96	0,98	0,96	0,14
11	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	0,42	0,52	0,42	0,66	0,46	0,04
12	Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості	0,26	0,96	0,35	0,32	1,29	1,03

Абсолютна ліквідністьактивів підприємства зменшилась на 0,03. Таке значення даного коефіцієнта може означати, що підприємство не спроможне розрахуватись по поточним забовязанням за рахунок грошових коштів.

В кінці досліджуваного періоду сума його власного оборотного капіталу збільшилась на 208,4 тис грн, така ситуація безумовно сприяє покращенню можливостей підприємства здійснювати операційну діяльність. Щодо швидкої ліквідності, то вона також зменшилась із аналогічних причин і становить 0,07, що є досить негативним явищем обумовленим зростанням масштабів діяльності підприємства, за рахунок накопичення поточних забовязань.

Коефіцієнт проміжної ліквідності збільшився на 0,24, що свідчить про те, що сума поточних активів в 1,24 рази перевищує суму поточних забовязань підприємства. Причиною зміни даного коефіцієнта є зростання вартості оборотних активів при тому, що сума поточних забовязань збільшилась у значно більших темпах.

Зростання коефіцієнта покриття свідчить про те, що загальна сума активів підприємства перевищує суму поточних забовязань в 2,77 раз, що свідчить про зростання платоспроможності даного підприємства.

Зростання показників маневреності свідчить про збільшення можливості підприємства швидко здійснювати розрахунки для здійснення господарських операцій, і свідчить про надійність підприємства при погашення навіть незначної кредиторської заборгованості.

Частка оборотних коштів у активах збільшується на 0,02 і становить 0,57 що свідчить про зростання суми оборотних коштів.

Частка запасів у структурі оборотних коштів також зросла , що в цілому можна вважати позитивним явищем.

Зростання співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю до 0,09 свідчить про те що підприємство винно своїм контр агентам та іншими кредиторам більше ніж у 2,5 раза більше ніж винні йому.

Проведемо оцінку ділової активності підприємства та визначимо основні тенденції, щодо розвитку відносин по розрахункам із контрагентами, що є особливо актуальним в умовах економічної кризи, яка спричинює певні проблеми із розрахуками по забовязаннях підприємств.

Згідно даних таблиці 2.2.7 оборотність дебіторської заборгованості зросла і становила 55,54 за цієї умови період погашення дебіторської заборгованості скоротився і в середньому складав 6,57 дня. Такі зміни свідчать про ефективність збутової політики підприємства та про наявність надійних контр агентів, які дотримуються платіжної дисциліни. У той же час оборотність кредиторської заборгованості становить 33,11 , що забезпечує період погашення цієї заборгованості на рівні 11,02 днів.

Таблиця 2.2.2 Показники ділової активності

№	Назва показника	На 31.12.06	На 31.12.07	На 31.12.08	На 31.12.09	На 31.12.10	Відхілення + -
1	Оборотність дебіторської заборгованості	16,31	47,78	29,66	108,79	55,54	39,23
2	Оборотність кредиторської заборгованості	3,92	45,74	8,13	33,11	36,71	32,79
3	Середній період погашення дебіторської заборгованості	22,4	7,64	12,31	3,36	6,57	-15,81
4	Середній період погашення кредиторської заборгованості	16,3	7,98	44,91	11,02	9,94	-6,37
5	Оборотність активів	1,41	2,21	1,1	1,40	0,94	-0,47
6	Оборотність постійних активів	3,14	4,97	2,54	3,30	2,35	-0,79
7	Оборотність чистих активів	2,2	3,12	1,7	1,93	1,30	-0,90
8	Оборотність товарно - матеріальних запасів (I)	3,1	4,33	2,16	2,50	1,61	-1,49
9	Оборотність товарно - матеріальних запасів (II)	3,1	4,23	2,59	2,18	1,61	-1,49
10	Оборотність товарно - матеріальних запасів (III)	2,27	0,00	2,57	2,24	0,00	-2,27
11	Середній період обороту товарно - матеріальних запасів	117,7	86,19	140,76	167,23	226,08	108,38
12	Тривалість фінансового циклу	9,12	85,85	-30,01	159,56	222,71	213,53
13	Оборотність готової продукції	9,06	16,17	5,74	7,27	8,99	-0,07
14	Оборотність власного капіталу	1,44	3,12	1,7	1,93	1,30	-0,14

Показник оборотності активів на рівні 0,94 є невисоким показником, що свідчить про невисоку ділову активність підприємства, а також вказує на невисоку фондовіддачу. Оборотність чистих активів на рівні 1,3 свідчить про високу оборотність власного капіталу хоча за останній період даний показник і скоротився. Не зважаючи на це в останній час спостерігається скорочення показників оборотності активів, так показник оборотності активів скоротився на 0,3, показник оборотності чистих активів на -0,5, постійних активів на -0,6.

Оборотність товаро - матеріальних запасів на рівні 1,61 свідчить про те, що в господарстві за рік відбувається більше ніж 1,61 виробничі цикли, що безумовно є недосить позитивним для аналогічних підприємств галузі і це можна пояснити тим, що дане підприємство здійснює тільки суто виробничу діяльність у сфері сільського господарства яка має обєктино тривалий виробничий цикл.

Оборотність готової продукції зменшилась на 0,07 і становить 8,99, аналогічні зміни відбулись із показником оборотності власного капіталу який зменшився на 0,14.

Всі ці процеси свідчать про деяке зниження ділової активності, що в першу чергу позвязано із скороченням обсягів виробництва та реалізації продукції, при цьому позитивним на нашу думку є покращення ситуації в ситемі розрахунків із дебіторами та кредиторами, про що свідчить скорочення періодів погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Дані таблиці 2.2.2 свідчать про те, що заборгованість підприємства зменшилась, це в свою чергу спричинило зростання коефіцієнта автономії на 0,1. Коефіцієнт фінансової стабільності збільшився, його значення фактично є оптимальним і він становить 1,85.

Фінансова залежність підприємства зменшилась про, що свідчить коефіцієнт фінансової незалежності, який збільшився на 0,1.

Таблиця 2.2.3 Показники фінансової стійкості підприємства

№	Назва показника	На 31.12.06	На 31.12.07	На 31.12.08	На 31.12.09	На 31.12.10	Відхілення + -
1	Коефіцієнт заборгованості	0,36	0,293	0,35	0,21	0,35	-0,01
2	Коефіцієнт фінансової стабільності	1,78	2,41	1,9	3,87	1,85	0,07
3	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,64	0,71	0,65	0,79	0,65	0,01
4	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	0,56	0,41	0,53	0,26	0,54	-0,02
5	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,64	0,71	0,65	0,79	0,65	0,01
6	Коефіцієнт фінансової залежності	1,56	1,41	1,53	1,26	1,54	-0,02
7	Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,3	0,33	0,36	0,46	0,43	0,13

Слід зазначити, що в структурі забовязань підприємства домінують саме короткострокові забовязання. Отже слід зазначити, що фінансова стійкість підприємства значним чином збільшилась, а також фактично підприємство є фінансово стійким, про що свідчить показник співвідношення позикових та власних коштів, який дорівнює 0,54, тобто на кожну гривню позичених коштів припадає 2 грн власних, що вказує на фінансову незалежність та стійкість підприємства. Таким чином нами виявлено, що підприємство знаходиться в нормальному фінансовому стані і є відносно незалежним від зовнішніх джерел фінансування.

З метою зменшення фінансової залежності на підприємстві неодхідно розробити більш зручну схему залучення активів за рахунок короткострокових забовязань, зменшуючи залежність від кредитів банків.

Таблиця 2.2.4 Показники рентабельності підприємства

№	Назва показника	На 31.12.06	На 31.12.07	На 31.12.08	На 31.12.09	На 31.12.10	Відхілення + -
1	Рентабельність продажу, %	7,82	4,74	-35,55	11,75	-5,17	-12,99
2	Рентабельність виробництва (основної діяльності), %	8,53	4,86	-29,57	13,49	-5,14	-13,67
3	Рентабельність сумарного капіталу, %	2,98	2,6	-44,57	14,54	-6,31	-9,29
4	Рентабельність чистих активів, %	4,65	3,6	-68,82	20,05	-8,79	-13,44
5	Рентабельність оборотного капіталу, %	16,93	9,4	-68,84	28,62	-8,05	-24,98
6	Рентабельність власного капіталу, %	4,65	3,6	-68,82	20,05	-8,79	-13,44
7	Показник зміни валових продаж, %	22,66	-9,4	0,61	6,84	-28,94	-51,60
8	Показник валового доходу, %	7,09	2,3	-16,37	10,72	-0,46	-7,55
9	Показник чистого прибутку, %	2,11	2,32	-32,81	8,64	-5,62	-7,73

Аналізуючи діяльність підприємства за досліджуваний період, слід відмітити, що в цілому рентабельність виробництва основної продукції зменшилась у порівнянні із базовим періодом на 13,67 % і становить -5,14%. В той же час рентабельність продажу також знизилась на 12,99 % і складає -5,17%.

Отже на основі даних розрахунків ми можемо зробити висновок, що дане підприємство є збитковим, активи підприємства є низьколіквідними основну їх частку складають активи 3 та 4 групи, підприємство є платоспроможним оскільки сума власного капіталу перевищує суму його забовязань, при цьому найбільшу частку забовязань складають короткострокові. Підприємство працює ритмічно про що свідчать показники ділової активності, при цьому із кожним роком активність підприємства збільшується.

2.3 Забезпеченість підприємства основними фондами та їх рух

В сучасних умовах економічний розвиток аграрних підприємств в значній мірі залежить від стану ринкової коньюнктури, яка суттєво впливає на результативність їх господарської діяльності. Однак навіть в несприятливих ринкових умовах ті підприємства які є достатно забезпечиними основними вирорбничими фондами і стан яких від повідає сучасним умовам можуть розраховувати на позитивний економічний результат своєї діяльності.

Початковим етапом оцінки використання основних виробничих фондів є аналіз їхнього складу і технічного стану, а тому визначимо об'єм основних засобів, їх динаміку і структуруэ

Оцінюючи дані таблицю 2.3.1 можна зазначити, що існує позитивна динаміка росту вартості основних виробничих фондів. Позитивним також є те що у продовж досліджуваного періоду більше 70% складають сільськогосподарські машини, тобто ті засоби які приймають безпосередгю участь у виробництві. За досліджуваний період структура фондів зазнала незначних змін. Так відбулось лише вибуття робочої худоби, при цьому це можна пояснити збільшенням вартості сільськогосподарських машин.

Однак незважаючи на позитивну динаку вартості основних фондів ми спостерігаємо негативну тенденцію збільшення їх зносу. При цьому за досліджуваний період показники рівня зносу суттєво збільшились. Так показник рівня зносу будівель збільшився із 17% до 35%, що є найменшим показником зносу серед досліджуваних фондів. Суттєво збільшився рівень зносу для таких груп основних фондів як машини та обладнання, та транспортні засоби, відповідно на 23 та 26%.

Таблиця 2.3.1 Наявність та структура основних засобів підприємства на кінець року

Показники	Наявно на 1.01. 2006 р тис грн	Знос тис грн	Струк тура,%	Наявно на 1.01. 2007 р тис грн	Знос тис грн	Структурa, %	Наявно на 1.01. 2008 р тис грн	Знос тис грн	Структура, %	Наявно на 1.01. 2009 р тис грн	Знос тис грн	Структурa, %	Наявно на 1.01. 2010 р тис грн	Знос тис грн	Структура, %	Відхилення (+;-)
Будинки та споруди	135	23	23,36	135	29,7	23,30	135	35,6	23,0	142	42,2	23,67	142	50	22,22	7
Машини та обладнання	399	93,2	69,03	405,5	93,2	69,97	412	93,2	70,3	419	93,2	69,83	467	267	73,08	20
Транспортн і засоби	31	14,5	5,36	31	14,5	5,35	31	14,5	5,29	31	14,5	5,17	31	26	4,8	0
Інструменти та інвентар	5	1	0,87	8	1	1,38	8	3,4	1,37	8	4,5	1,33	8	6	1,25	3
Робоча худоба	8	0,3	1,38	0	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0,00	0	0	0	-8
Разом	578	132	100	579,5	138,4	100,0	586	146,7	100	600	154,4	100	639	349	100	22

Таким чином ми спостерігаємо негативну тенденденцію старіння основних фондів, що особливо проявляється в категорії виробничих машин та обладнання.

Отже нам необхідно вивчити рух і технічний стан основних виробничих фондів, для чого розраховуємо відповідні показники [3, 8, 10]:

[1]

2006 р =9,5 тис грн/587,5 тис грн = 0,016

2009 р =39/639=0,061

2010 р = 9/648 = 0,014

[2]

2006 р =0

2009 р =0

2010 р = 0

[3]

2006 р =9,5/578=0,016

2009 р =39/600=0,065

2010 р = 9/639=0,014

2006 р =191,6/578=0,33

2009 р =310/600=0,52

2010 р = 349/639=0,55

[4]

2006 р =395,9/578= 0,68

2009 р = 0,48

2010 р = 0,45

Отже проведені розрахунки підверджують наші висновки про те, що в господарстві відбувається старіння основних фондів, при цьому їх придатність знизилась із 68% до 45%. Позитивним є зростання рівня відновлення основних фондів із 1,6% до 6,1% на рік, що забезпечить повне відновлення фондів за 16,4 роки, однак така динаміка є недостатньою, щоб покрити їх знос та подальше вибуття.

Таблиця 2.3.2 Аналіз складу обладнання підприємства

Строк експлуатації	На 1.01 2006 року, %	На 1.01 2007 року, %	На 1.01 2008 року, %	На 1.01 2009 року, %	На 1.12 2010 року, %
До 5 років	30,2	28,4	23,5	20,4	19,5
5-10 років	16,6	18,9	21,6	24,7	27,5
10-20 років	31,9	29,3	29,9	31,2	30,6
Більше 20 років	21,3	23,4	25	23,7	22,4
Всього	100	100	100	100	100

Технічний рівень основних засобів характеризує також: віковий склад основних фондів, перш за все обладнання. Такий аналіз дозволяє зробити висновки про працеспроможність обладнання і необхідності його заміни. З цією метою діюче обладнання можна згрупувати по періодах його використання (до 1 року, від 1-5 років, від 5-10 років, > 10 років), а потім по віковим групам визначити питому вагу кожної групи в загальному складі обладнання .

З таблиці 2.3.2 видно, що обладнання строком експлуатації до 10 років становить 46,8% (30,2+16,6). Дані таблиці свідчать що обладнання на підприємстві, доля машин строком служби > 20 років - 21,3%. Ця група підлягає заміні, оскільки вона морально і фізично застаріла. При цьому спостерігається негативна тенденція старідння техніки та обладнання у продовж досліджуваного періоду.

Проведемо оцінку ефективності використання основних фондів на основі аналізу показників фондовіддачи оскільки саме цей показник говорить про більш ефективне використання основних фондів.

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов'язані як з зміною об'єму продукції, так і з ефективністю використання ОВФ, особливо активної її частини. Рівень фондовіддачі залежить перш за все від зміни структури фондів, від об'єму продукції з гривні вартості активної частини.

Таблиця 2.3.3 Ефективність використання основних фондів

Показники	2006 р	2007 р	2008 р	2009 р	2010 р	Відхилення (+;-)
Обсяг валової продукції, тис грн	1118,8	1044,56	1217,86	1118,86	968,2	-150,6
Середньорічна вартість основних фондів, тис грн	582,75	583	593	620	643,5	60,75
Фондовіддача	1,92	1,79	2,05	1,80	1,50	-0,42
Активна частина (ОФ), тис грн	433	444	451	458	458	25
Фондовіддача активної частини	2,58	2,35	2,70	2,44	2,11	-0,47
Питома вага активної частини, %	74,30	76,16	76,05	73,87	71,17	-3,13

Аналізуючи данні вищенаведеної таблиці можна сказати про те, що ефективність використання основних фондів суттєво знизилась, так показник фондовіддачи зменшився на 0,53 (на 21,8%), що було обумовлено зменшенням вартості валової продукції на 236,8тис грн (16,7%). При цьому частка активної частини основних фондів залишилась незмінною і має достатньо високе значення на рівні 74%. Таким чином ми приходимо до висновку, що на ефективність використання основних фондів не суттєво вплинула їх структура, а фондовіддача залежила від неефективного використання ОФ що зумовили організаційні фактори (простої обладнання, недовикористання виробничих потужностей, низький коефіцієнт змінності, наявність невстановленого обладнання і тощо).

Таким чином нам необхідно провести оцінку рівня використання обладнання і виробничих потужностей підприємства.

Оскільки основною продукцією підприємства є продукція рослинництвва то ми можемо дати оцінку використання активної чатини ОФ на прикладі використання машино-тракторного парку.

Таблиця 2.3.4 Використання основних фондів в рослинництві

Показники	2006 р	2007 р	2008 р	2009 р	2010 р	Відхилення (+,-)
1	2	3	4	5	6	7
1. Обсяг товарної продукції, тис. грн.	819,78	794,45	1031,03	896,5	756,4	-63,38
2.Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	399	395,9	367	419	440	41
3. Виробничі площі, га	582	643	665	665	662	80
4. Кількість тракторів, шт.	6	6	6	6	7	1
Продовження таблиці 2.3.4
5. Кількість годин, відпрацьованих усіма тракторами за рік	15000	14340	15372	13230	14120	-880
6. З них у першу зміну	10000	9958	9854	9450	10720	720
7. Фондовіддача	2,05	2,01	2,81	2,14	1,72	-0,34
8. Кількість годин, відпрацьованих одним трактором за рік	2500	2390	2562	2205	2017,14	-482,86
9. Випуск продукції на одиницю площі, тис грн./га	1,41	1,24	1,55	1,35	1,14	-0,266
10. Середньорічний виробіток одного трактора, тис грн.	136,63	132,41	171,84	149,42	108,06	-28,57
11. Середній виробіток за 1 маш-год, тис грн	0,05	0,06	0,07	0,07	0,05	-0,001
12. Коефіцієнт змінності	1,5	1,44	1,56	1,4	1,32	-0,18

Дані вищенаведеної таблиці свідчать про погіршення ефективності використання основних фондів в рослинництві, що в основному повязано із зменшенням обсягів виробництва та реалізації продукції рослинництва.

Для більш повної оцінки змін ефективності використання основних фондів проведемо аналіз впливу факторів на обсяг валової продукції за даними, наведеними в таблиці 2.3.4

І. З використанням величини основних фондів

Умовна фондовіддача = 1020/419= 2,43 грн

1) зміна величини фондовіддачи за рахунок зміни вартості валової продукції:

2,14 - 2,43 = 0,29 грн.;

2) зміна фондовіддачі за рахунок зімни вартості основних виробничих фондів:

2,43-2,56 = - 0,13 грн

Разом = - 0,42 грн.

II. Проведемо оцінку річного виробітку тракторів оскільки саме від даного показника прямо залежить обсяг виробництва виробництва продукції рослинництва:

Умовний виробіток = 15000 м-год/ 6 тракт = 2500 м-год

1) вплив зміни кількості тракторів на показник річного виробітку:

2205-2500=-295 м-год

2) вплив зміни кількості тракторів на показник річного виробітку

2500-2143 = 357 м-год

Разом 62 м-год

Отже розрахунки свідчать про те, що показник ефективності використання основних виробничих фондів в рослинництві залежить в більшій мірі від зміни обсягу виробленої продукції, в свою чергу зміна значення даного показника характеризується станом використання машино-тракторного парку. Таким чином на зменшення вартості валової продукції на нашу думку суттєво вплинуло зменешення рівня оснащеності сільськогосподарською технікою, рівень продуктивності тракторів та іньенсивність їх використання.

Проведемо оцінку впливу досліджуваних факторів на показник фондовіддачи в рослинництві на основі кореляційного аналізу та побудови регресивної моделі стану ефективності використання основних виробничих фондів. При цьому ми не будемо враховувати два основних прямих фактора, що впливають на показник фондовіддачи, а саме вартість валової продукції та вартість основних виробничих фондів. Таким ми визначимо залежність показника фондовіддачи від факторів, які прямо чи опосередковано впливають на значення обсягу виробництва продукції при заданому рівні технічної оснащеності [ 24].

Таблиця 2.3.5 Вихідні данні для розрахунку задежності фондовіддачи від основних факторів впливу

Рік	Фондовіддача	Посівна площа, га	Кількість тракторів, шт	Кількість годин, відпрацьованих усіма тракторами за рік	Коефіціент змінності
2006	2,05	582	6	2 500	1,5
2007	1,79	643	6	2390	1,44
2008	2,05	665	6	2562	1,56
2009	2,14	665	6	2 205	1,4
2010	1,72	662	7	2 017	1,32

Використовуючи вбудовані функції MS Excel поведемо розрахунок частинних коефіціентів кореляції між вома однорідними множинами даних.

Матриця парних коефіціентів регресії

1	0,292655482	-0,439911337	-0,32070559
0,292655482	1	-0,794891978	-0,758623156
-0,439911337	-0,794891978	1	0,978649139
-0,32070559	-0,758623156	0,978649139	1

Для зясування наявності лінійної залежності між факторами, знаходимо частинні коефіціенти кореляції між факторами та визначаємо параметри множинної лінійної регресії.

Лінійне рівняння багатофакторної регресивної моделі залежності показника фондовіддачи має такий вигляд:

У = 1,272-0,0032*Х1+0*Х2-0,041*Х3+8,69*Х4

Із приведеної регресії видно, що між результативним показником фондовіддачи і факторним Х4 (коефіціент змінності) існує пряма залежність. Таким чином нами виявлено, що при зростанні інтенсивності використання сільскогосподарської техніки відбувається зростання показника фондовіддачи, при цьому кількість цієї техніки в умовах досліджуваного господарства на значення фондовіддачи не впливає.

Таким чином ститистично нами доведено, що підвищення ефективності використання основних виробничих фондів може забезпечуватись більш інтенсивним використанням сільгосп техніки, щляхом максимального використання фонду робочого часу техніки.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОВФ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Удосконалення організації роботи та технічного складу машино-тракторного парку

виробничий фонд ефект амортизація відтворення

Економічна діяльність сільськогосподарських підприємств України відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює необхідність раціонального використання наявних у них основних фондів. Отже, перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних основних засобів і насамперед активної їх частини, в часі і за потужністю, тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення цього завдання та тримання відчутних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання основних фондів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.

В попередніх розділах дипломної роботи ми визначили, що в умовах досліджуваного підприємства виникає потреба реалізації заходів, що забезпечать раціональне відтворення й ефективне використання основних фондів. Причиною неефективного використання основних фондів є порушення принципів збалансованості, пропорційності й комплексності розвитку сільського господарства [ 33 ].

Безумовно вирішити дане питання можливо за умови догнення норми рентабельності сукупного основного капіталу на рівні не нижче 8 %.[ 2 ].

Раціональному використанню основних фондів сільського господарства сприяють зовнішні та внутрішні умови. До зовнішніх умов належать, зокрема, інституційні, що включають розвинуте бюджетне фінансування галузі, ефективну податкову, амортизаційну та цінову політику. Внутрішні умови включають: раціональні розміри господарства, оптимальну галузеву структуру виробництва, використання прогресивних технологій, розвинену ринкову інфраструктуру й маркетингову діяльність,а також раціональне використання наявних виробничих ресурсів.

Для забезпечення здійснення раціонального використання основних фондів в сільському господарстві необхідно провести оцінку всіх його складових елементів, що включає в себе визначення структури основних фондів та оцінку її відповідності виробничий спеціалізації підприємства, оцінку використання фонду робочого, внутрішньозмінного часу використання техніки, а також можливості підвищення інтенсивності її використання.

На відміну від основних підходів сучасної наукової думки, де головна увага приділяється вдосконаленню методів оцінки основних фондів, амортизаційній політиці ми пропонуємо вирішити проблему розвитку основних фондів підприємства за натурально-речовим та соціально-економічним методами [ 45, 69 ]. Це дозволяє комплексно, з урахуванням усіх аспектів вирішувати проблема знайти шляхи більш ефективного використання основних фондів.

В теоретичному плані система забезпечення ефективного використання машин та знарядь в рослинницьких галузях сільськогосподарських підприємств повинна мати чотири складових: економічну, організаційну, управлінську та організаційно-господарську. Перша складова передбачає використання розгорнутого переліку експлуатаційних (змінний, добовий, сезонний, річний виробіток машин та дотримання норм витрачання пального) та кінцевих (собівартість одиниці механізованих робіт, кількість виробленої продукції та її собівартість, грошові надходження, прибуток) показників ефективності машиновикористання. Друга забезпечує формування трудових колективів механізаторів у відповідності з їх призначенням на основі інженерного або соціального підходу. Третя складова вимагає застосування в управлінні роботою колективів механізаторів усіх функцій управління: планування, обліку, контролю, стимулювання. Особливо важливо налагодити досконале планування діяльності підрозділів механізаторів, яким встановлюють завдання з виробництва продукції та її собівартості. В такий спосіб реалізується і вимога визначення ефективності використання техніки за кінцевими, а не проміжними результатами. Четверта складова визначає ряд організаційно-господарських заходів як обов'язкову передумову ефективного використання технічного потенціалу рослинництва: кадрове забезпечення, технічне обслуговування, ремонтно-діагностичну підтримку, постачання пальним та запчастинами, зберігання техніки. В умовах спільного використання техніки на міжгосподарській основі, коли до складу мобільних комплексів входять трактори, сільськогосподарські машини, транспортні або обслуговуючі засоби, значно зростає роль та значення технічно досконалої диспетчерської служби.

В цілях підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві нами пропонується впровадження заходів щодо зниження внутрішньозмінних простоїв сільськогосподарських машин, що дозволить підвищити продуктивність праці і фондовіддачу основних засобів. Зокрема, пропонується впровадження на підприємстві оперативної (диспетчерської служби). Впровадження диспетчерської служби здійснює широкий і багатосторонній вплив на роботу підприємства. Досвід показує, що при добре організованій диспетчерській службі затрати часу керівників підприємства на оперативне управління скорочують майже на половину, а головних спеціалістів на 20-25%. Диспетчеризація і основані на ній централізований збір і обробка оперативної інформації, контроль і регулювання дозволяють багато разів збільшити швидкість проходження інформації, підвищити інформаційну забезпеченість керівників і спеціалістів, завдяки чому вони одержують можливість своєчасно втручатися в хід виробництва, надавати його учасникам необхідну організаційну і технічну допомогу.

В результаті краще використовуються основні засоби виробництва, іноді в два рази скорочуються простої техніки, підвищується щоденний виробіток агрегатів, на 15-20% скорочуються строки виконання сільськогосподарських робіт. За матеріалами обстежень, щорічний економічний ефект від удосконалення оперативного управління на базі диспетчеризації в середньому становить 5-7 тис. грн. на одне господарство. Досвід удосконалення оперативного управління на базі диспетчеризації свідчить, що після освоєння нової системи управління помітно підвищується коефіцієнт змінності використання машинно-тракторного парку, виробіток на 1 еталонний трактор і об'єм механізованих робіт, знижується їх собівартість [70 ].

Із введенням диспетчеризації покращується використання робочої сили, що дозволяє скоротити і підвищити якість виконуваних сільськогосподарських робіт, сприяє зростанню продуктивності праці.

Можна розрахувати економічний ефект диспетчеризації оперативного управління за рахунок скорочення строків проведення сільськогосподарських робіт у найбільш напружені періоди.

Впровадження служби диспетчирезації дозволяє отримати додатковий прибуток від скорочення тривалості сівби зернових а також від скорочення строків збирання зернових культур, а такожзапезпечить економію коштів внаслідок скорочення простоїв машинно-тракторного парку з організаційних причин.

Проведемо порівняльну оцінку показників викори стання ммашино-тракторного парку до та після впровадження диспетчерської служби.

Дані таблиці свідчать про відносно невеликий економічний ефект від впровадження системи диспетчеризації, однак слід враховувати, що диспетчерська служба буде обслуговувати, не тільки діяльність МТП, але й автопарку, приймати участь в управлінні складським господарством, що в цілому надасьть можливість підвищити ефективність використання основних виробничих фондів на підприємстві.

Таблиця 3.1.1 Показники використання МТП

	2010 р	План
1.Середньорічна чисельність тракторів, чол..	7	7
2.Відпрацьовано одним трактором днів	196	196
Простої із організаційних причин м- год	102	36
Простої із технічнихпричин м- год	230	230
3.Коефіціент використання робочого часу	0,86	0,89
Витрати на експлуатацію МТП тис грн	424,2	410
Витрати на утримання диспетчерської служби тис грн	0	14
Прямий економічний ефект від впровадження диспетчерської служби, тис. грн		0,2

Порівняння витрат від застосування однієї техніки з витратами іншої дає можливість визначити ефект від її використання. Для аграрного підприємства зменшення витрат унаслідок застосування кращих основних засобів спричинить збільшення доходу, а відтак - прибутку.

Грунтовний аналіз використання техніки можна провести лише на основі добре поставленого обліку, усебічного вивчення організації роботи машинно-тракторного парку.

Велике значення у підвищенні використання виробничих фондів підприємтсва має характеристика технічного стану на протязі року, забезпеченость підприємства матеріально- технічними та трудовими ресурсами. Для підвищення ефективності використання ОВФ, необхідно в першу чергу здійснити комплекс заходів, спрямованих на покращення їх технічного стану.

Для підвищення ефективності використання річного робочого часу на підприємствах пропонується проведення наступних заходів:

- покращення сервісно-технічного обслуговування основних фондів, що передбачає покращення роботи сервісно-технічних і ремонтних бригад підприємства;

- забеспечення ремонтних бригад необхідною кількістю запасних частин і ремонтним інструментом та відповідним обладнанням.

Наступний етап аналізу - підрахунок резервів збільшення об'єму тракторних робіт за рахунок:

1) скорочення цілоденних простоїв тракторів

2) підвищення коефіцієнта змінності

3) скорочення простоїв тракторів

4) збільшення среднечасовой вироблення тракторів.

Проведемо факторний аналіз фонду використання робочого часу використання тракторної техніки на підприємстві.

Методом ланцюгових підстановок визначаємо вплив факторів на зміну величини фонду робочого часу.

1) вплив зміни чисельності тракторів:

(Чрф - Чр пл) * Д пл. * Т пл. = 2496 м-год

2) вплив кількості днів відпрацьованих 1 трактором

(Дф - Дпл) * ЧР ф * Т пл = -1008 м-год

3) Вплив зміни тривалості робочого дня

(Тф - Тпл )* ЧРф * Дф = -2332 м-год

Таким чином позитивно на використання річного фонду робочого часу техніки впливає збільшення кількості даної техніки, при цьому потенційний фонд робочого часу зріс за досліджуваний період на 2496 м-год, однак в наслідок зменшення інтенсивності використання техніки реальний фонд робочого часу скоротився на 845 м-год. Таким чином потенційний резерв збільшення річного фонду робочого часу складає 3340 м-год, що у відносному значенні складає 23% від загального фонду робочого часу.

Отже аналітично ми визначили, що річний фонд робочого часу на підприємстві залежить від стану використання сільськогосподарської техніки.

Збільшити загальний фонд використання робочого часу ми можемо за допомогою організації виробничого процесу таким чином , щоб забезпечити зростання часу експлуатації техніки за рахунок її всезесонного використання, таким чином можно збільшити кількість днів до 208, що відпрацьовуються 1 трактором за рік.

На основі проектованих заходів по збільшенню тривалості експлуатації техніки, загальна величина робочого часу зросте на 6%, тобто з 196 до 208 днів. Треба враховувати, що науково обгрунтоване завантаження сільлськогосподарської тракторної техніки для умов молочно-зернової спеціалізації підприємств в умовах Лісостепової зони становить 230 днів [66].

Таким чином нашим проектом передбачається досягнення не максимального значення даного показника із досягненням коефіціента використання робочого часу :

Крч = 208 / 230 = 0,9.

Недовикористання 10 % робочого часу ми можемо пояснити особливостями організації виробничого процесу в умовах досліджуваного підприємства, оскільки частка продукції тваринництва є значно меншою ніж продукції рослинництва, а відповідно і обсяги механізованих робіт будуть також розподілені нерівномірно і в змовий період техніка використовуватись не буде. Саме цим пояснюється неповне використання річногог фонду робочого часу техніки.

При проведенні аналізу роботи машинно-тракторного парку важливо встановити, як господарство забезпечене тракторами, комбайнами і іншими машинами. У зв'язку з цим виникає необхідність у визначенні узагальнювальних фактичних і нормативних показників технічної оснащеності господарств, від якої великою мірою залежить зайнятість, сезонне і річне вироблення машин. Періодичне проведення відповідних розрахунків допоможе керівникам підприємств систематично контролювати стан забезпеченості машинно-тракторним парком, придбавати необхідну техніку, раціональніше розподіляти її по господарству.

Потреба в тракторах, комбайнах і інших сільськогосподарських машинах визначається при розробці виробничих планів. Розрахунково-конструктивний спосіб використовується при розробці оперативних планів. Початковою інформацією служать технологічні карти обробітку сільськогосподарських культур. За даними технологічних карт складають звідний план механізованих робіт на конкретний період (найменування, об'єми і агротехнічні терміни робіт, склад агрегатів, їх денна продуктивність).

Для якнайповнішого аналізу наявності і забезпеченості підприємства технікою буде потрібно дані про кількість і склад машинно-тракторного парку.

Таблиця 3.1.2 Склад і структура машинно-тракторного парку

Показник	2008г.	2009г.	2010г.	2010г. До 2006 р у %
	К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
ЮМЗ - 60	5	83,3	5	83,3	5	71,4	100,0
МТЗ - 82	1	16,7	1	16,7	2	28,6	112,5
Разом	6	100,0	6	100,0	7	100,0	125,0

Аналіз даних таблиці 3.1.2 за останні три роки показали, що найбільшу питому вагу в нім складають трактори ЮМЗ 60 - 8,3 % в 2008 році. Дані трактори є відносно простими в експлуатації, але безумовно поступаються більш сучасній та продуктивнішій техніці марок МТХ та ХТЗ. Наявність такої техніки не дозволяє використовувати сві переваги процесу інтенсифікації виробництва.

Для стабілізації, які відображають оптимальне навантаження на одиницю техніки протягом року, рекомендується запровадження енергоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Таблиця 3.1.3 Оцінка витрат палива на використання тракторів

Показник	МТЗ-82	ЮМЗ-6	МТЗ- 1523
Номінальна потужність к.с.	80	60	150
Типова продуктивність га/зміну	6,8	5	13
Витрати ДП на 1 у ет л.*	15,62	15,94	14,95
Вартість 1 ум ет га, грн./га.	124,99	127,488	119,631

* Розраховано згідно до технічних характеристик поданих виробником при однакових умовах виконання типової роботи (боронування)

Для зменшення частки змінних витрат у загальній собівартості виконання сільськогосподарських робіт рекомендується оптимізувати структуру тракторного парку за рахунок заміни старої менш продуктивної техніки.

Порівнявши експлуатаційні характеристики основних сучасних тракторів (табл. 3.1.3) можна зробити висновки про те , що найбільшу паливну ефективність має найбільш продуктивна та найбільш сучасна машина МТ3 1523. Таким чином ми пропонуємо поступово замінити наявний парк тракторів марки ЮМЗ на більш сучасні і економічні трактори марки МТЗ.

Це дозволить отримати економічний ефект на один гектар від заміни рухомого складу на рівні 5,6 грн./га.

На користь обраної техніки також свідчить можливість комплектування такторів МТЗ- 1523 більш сучасними комбінованими грунтооброблювальними машинами для передпосівних та посівних робіт. Так запропонований нами трактор відноситься до високопродуктивних машин із тяговим зусиллям 22 кН проти 14 кН у існуючої техніки, що дозволяє комплектувати агрегати у складі 4 корпусних оборотних плугів ПО4 та комбінованої грунтооброблювальної машини марки АКШ-3.6.

Така техніка дозволяє виконувати процеси оранки із годинною швидкістю 1,6 га/год проти існуючих 0,73 га/ год, а також виконувати комплексний передпосівний обробіток груну із швидкістю 6 га /год проти 2,4 га/год. Таким чином ми можемо визначити оптимальну планову потребу, що забезпечить технічне переоснащення виробництва продукції рослинництва.

Слід також врахувати, що заміна старої техніки на нову обумовлена не тільки її моральним зносом та необхідністю підвищення ефективності використання основних фондів, але й фізичним станом техніки, що обумовлено значним періодом експлуатації та зносом. Крім того можливе досягнення скорочення обсягу механізованих робіт буде досягнуто за рахунок використання комплексних агрегатів АКШ-3.6 та ОП-4 , що дзволяють одночасно виконувати всі операції по підготовці грунту під посів.

Таблиця 3.1.4 Розрахунок оптимального складу тракторного парку

Показники	Фактичний	Проектний
Загальний обсяг механізованих робіт, ум ет га	7504	6844*
Річна продуктивність 1 трактора, ум ет га	1072**	2350***
Необхідна кількість тракторів	5 одиниць ЮМЗ- 6 + 2 одиниці МТЗ 82	2 одиниці МТЗ 82 + 2 одиниці МТЗ 1523 + 2 одиниці АкШ-3,6 + 2 одиниці ОП-4
Економія персоналу		3 тракториста
Оцінка вартості придбання	Реалізаційна вартість 5 тракторів ЮМЗ - 6 64 тис грн	МТЗ 1523 = 618 тис грн. АкШ-3,6 = 62,8 тис грн. ОП - 4 = 95,4 тис грн. Всього необхідно = 776,2 тис грн

* скорочення обсягу механізованих робіт буде досягнуто за рахунок використання комплексних агрегатів АКШ-3.6 та ОП-4 , що дзволяють одночасно виконувати всі операції по підготовці грунту під посів.

**ЮМЗ 6

*** МТЗ 1523

Відповідно до даних таблиці 2.3.1 нами визначено, що рівень зношеності сільлськогосподарських машин задіяних а рослинництві складає 57,2 %. Лише один наявний трактор марки МТЗ 82, був придбаний в 2010 році і відповідає сучасним умовам виробництва.

Безумовно, що такий стан техніки на додаток із достатньо інтенсивною сезонною експлуатацію ( про це свідчать данні таблиці 2.3.4) , обумовлюють значні втрати робочого часу в наслідок вимушених простоїв по технічним причинам.

Таким чином оновлення основних фондів в рослинництві є об'єктивно необхідним процесом, що надасть нові можливості вдосконалення не тільки самого процесу експлуатації наявних основних засобів, алей надасть можливість застосовувати прогресивні технології обробітку грунту та посіву зернових і забезпечить відповідно покращення економічного результату виробництва даної продукції.

Крім того поліпшення інтенсивного та екстенсивного використання основних засобів підприємства безпосередньо позначається на зниженні собівартості виготовлюваної продукції за рахунок економії на умовно-постійних витратах, а в кінцевому підсумку це дає змогу збільшити прибуток підприємств та підвищити рентабельність їх діяльності.

3.2 Обґрунтування джерел фінансування оновлення складу машинно-тракторного парку

Важливим джерелом відтворення основних фондів аграрного виробництва є використання частини прибутку підприємств. В стабільній економіці, коли оновлення (реновація) засобів виробництва фінансувалося з амортизаційного фонду, розширення виробництва відбувалось за рахунок прибутку. Проте, в нинішніх умовах, коли надходження від реалізації продукції сільськогосподарських товаровиробників внаслідок диспаритету цін не завжди відшкодовують виробничі витрати використання на технічне переозброєння аграрного виробництва прибутків сільськогосподарських товаровиробників через їх збитковість і неплатоспроможність є досить проблематичним. За останні п'ять років загальна сума прибутків сільськогосподарського підприємств по відношенню до балансової вартості основних засобів виробництва не перевищувала 1,2 %.

Слід зазначити, що досліджуване підприємство, як і більшість підприємств не володіє такими фінансовими ресурсами, як прибуток, а основоположним критерієм залучення інвестицій є прибутковість виробництва. Тому розробку механізмів оновлення основних фондів ми пов'язуємо з позиковими джерелами, до яких слід віднести довгострокові кредити і кошти, що залучаються на умовах лізингу.

Обмежені можливості мають сільськогосподарські товаровиробники використовувати позичені і залучені фінансові ресурси, для відтворення і розширення технічного потенціалу аграрного виробництва. Через нестачу власних фінансових ресурсів і маловірогідність достатніх їх надходжень протягом року, підприємство практично не може використовувати для технічного переоснащення високопроцентні банківські кредити.

Найбільш вагомим джерелом стимулювання оновлення технічного потенціалу аграрного виробництва в нинішніх умовах є фінансовий лізинг. Він виступає джерелом фінансового забезпечення інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників і є одним з найбільш прогресивних методів оновлення їх матеріально-технічної бази, впровадження передової техніки та технологій.

Фінансовий лізинг в агропромисловому комплексі є вигідною формою діяльності для всіх учасників цього виду інвестицій - і селянам, і машинобудівникам. Необтяжливий він і для державного бюджету.

Фінансовий лізинг дає можливість заощаджувати кошти для інвестування в інші більш ефективні види діяльності та/або придбавати техніку, вартість якої перевищує річні фінансові можливості.

Відповідно до Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904 (зі змінами та доповненнями), у лізинг може бути передана техніка тільки вітчизняного виробництва після проведення лізингоодержувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб'єктом підприємницької діяльності агропромислового комплексу) попередньої оплати в розмірі не менше 17% її вартості (15% - попередній лізинговий платіж в рахунок частини вартості Предмета лізингу, 7 % - попередній лізинговий платіж в частині винагороди Лізингодавцю за передачу Предмета лізингу) її вартості та укладання Лізингоодержувачем договору страхування предмету лізингу.

Ми пропонуємо для підвищення ефективності використання основних фондів поступово замінити застарілу техніку на більш сучасну марки МТЗ 1523 в кількості 2 одиниць., а також додатково придбати причепну техніку АКШ-3.6 та ОП-4 по 2 одиниці кожної.

Проведемо оцінку витрат на придбання машини МТЗ 1523 вартістю 309 тис. грн.

Так у перший рік витрати підприємства складатимуться з :

1. Попереднього лізингового платежу за користування технікою в частині відшкодування її вартості (15% ціни машини з ПДВ) - 46,35 тис. грн.

2. Винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку (7% від невідшкодованої вартості) - 21,63 тис. грн.

3. Чергового лізингового платежу та винагороди лізингодавцю відповідно 30,9 і 10,7 тис. грн. Разом за рік - 41,6 тис. грн.

Загальні виплати за придбану машину дорівнюватимуть 352,26 тис. грн., а з урахуванням інфляції (6% річних) - 318,27 тис. грн.;

У власності підприємства залишається машина первісною вартістю 309 тис. грн., яка може працювати ще 5 років, або продана за залишковою ціною.

Для порівняння якщо придбати дану техніку в кредит (кредитором виступає ВАТ Приватбанк) то при ставці 20% за користування кредитом на строк 5 років, при 30% авансі (на даний момент перший внесок позичальника повинен складати не менше 30% від вартості майна що придбається за кредитні кошти), при щомісячному погашенні кредиту рівними частинами то витрати складатимуть щомісячно 5,73 тис грн., що становить за рік 68,76 тис грн. При цьому за весь період користування кредитом підприємство сплатить 343,8 тис грн. із яких 127,54 тис грн. складатиме плата за користування кредитом.

Отже ми приходимо до висновку, що найбільш оптимальною формою фінансування оновлення основних фондів у рослинництві є лізинг, оскільки він є менш витратною формою фінансування, що підтверджується розрахунками поданими в таблиці 3.2.1

Слід врахувати те, що частково витрати на оплату лізингових платежів можна компенсувати за рахунок реалізації застарілої техніки на суму 64 тис грн.

Строк лізингу від 3 до 7 років. Черговість сплати лізингових платежів становить місяць, квартал або шість місяців. Перший платіж наступає залежно від черговості сплати лізингових платежів з дати підписання тристороннього акту приймання-передачі. За користування лізинговою технікою Лізингоодержувач сплачує 7 % її невідшкодованої вартості.

Таблиця 3.2.1 Графік сплати лізингових платежів

Черговість платежів	Дата внесення платежу	Сума відшкодуваня частини вартості техніки, грн.	Сума щорічної винагороди лізингодавцю за передану в лізинг техніку з невідшкодованої вартості, грн.	Всього лізингових платежів за користування технікою, що підлягають сплаті (з урахуванням ПДВ), грн.
Аванс 15%	Травень 2011	0	0	0
1	Листопад 2011	26.26	9.19	35.45
2	Травень 2012	26.26	8.27	34.53
3	Листопад 2012	26.26	7.35	33.61
4	Травень 2013	26.26	6.44	32.70
5	Листопад 2013	26.26	5.52	31.78
6	Травень 2014	26.26	4.60	30.86
7	Листопад 2014	26.26	3.68	29.94
8	Травень 2015	26.26	2.76	29.02
9	Листопад 2015	26.26	1.84	28.10
10	Травень 2016	26.31	0.92	27.23
Разом за 5 років	262.65	50.57	313.22
Всього лізингових платежів з урахуванням попередньої оплати	309.00	50.57	359.57

3.3 Еконономічне обгрунтування доцільності реалізації проекту

На основі запропонованих вище заходів по технічному переозброєнню виробництва продукції рослинництва проведемо економічне обґрунтування доцільності реалізації визначених нами заходів. Треба врахувати, що комплексний підхід до здійснення механізованих польових робіт надає ряд суттєвих тенологічних переваг, окрім визначених нами в таблиці 3.3 еконмії палива в розрахунку на 1 га механізованих робіт. Крім того в таблиці 3.1.4 зазначалося, що за рахунок використання комплексних агрегатів АКШ-3.6 та ОП-4 , що дзволяють одночасно виконувати всі операції по підготовці грунту під посів можна скоротити обсяг механізованих польових робіт на 8,8%тобто на 660 га.

Для обгрунтування технічних переваг запропанованої техніки необхідно здійснити порівняння експлуатаційних характеристик нової техніки.

Таблиця 3.3.1 Порівняльна експлуатаційна характеристика техніки

Показники	Значення показників
	Існуюча	Проектна
Необхідна кількість машин	5	2
Потужність к.с	60	150
Тяговий клас кн	14	22
Продуктивність по оранці, га/ год	0,73	1,6
Продуктивність по передпосівному обробітку, га/ год	2,4	6
Нормативний річний обсяг робіт, ум ет га	1072	2350
Витрати палива на 1 га / кг	15,94	14,95
Річні витрати палива, кг	85438,4	70265
Продовження таблиці 3.3.1
Вартість палива, тис грн	726226	597253
Періодичність проведедення технічного обслуговування, год	500	1000
кількість ТО на рік	2	1
Вартість 1 ТО, грн	1200	4000
загальні витрати на ТО, грн	12000	8000

Порівнявши технічні та експлуатаційні характеристики техніки можна одразу звернути увагу на те, що проект запровадження у виробництві нових тракторів має вищі експлуатаційні характеристики, що досягаються за рахунок значної потужності та кращої конструктивної надійності. В цілому експлуатація 2 тракторів МТЗ1523 обходитиметься підприємству дешевше ніж експлуатація 5 тракторів ЮМЗ-6. Так за рік експлуатації можна досягти економії палива на рівні 15173 кг, що в прерахунку на грошовий еквівалент складатиме економію в сумі 128970 грн.

Крім того використання більш продуктивної техніки дозволяє виконати однаковий обсяг робіт із використанням меншої кількості машин 2 замість 5. відповідно для забезпечення виконання програми механізованих робіт нам необхідно залучати на 3 особи менше механізаторів, що дасть додаткову економію фонду заробітної плати.

Таким чином можна розрахувати економію річного фонду заробітної плати за рахунок впровадження нового обладнання. При цьому слід враховувати, що підприємству економія фонду заробітної плати досягається не тільки за рахунок скорочення чисельності механізаторів, а й чисельності обслуговуючого персоналу на 3 особи.

За існуючою системою розцінка за 1 га робіт для механізаторів, що виконують роботи 2 розряду становить 16,6 грн. При цьому передбачається виплата премії за перевиконання норм виробітку ( оскільки коефіцієнт змінності більше 1) в розмірі 20%

Витрати на оплату праці механізаторів із відрахуваннями по фонду заробітної плати дорівнює:

5осіб*16,6грн/га*1072 га*1,2 *1,37 = 146276 грн

Сумарні витрати на обслуговуючий персонал (помічники, причипщики) дорівнює 60% від оплати праці трактористів = 73138 грн.

Таким чином сумарні витрати на оплату праці працівників задіяних у механізованих польових роботах складає 219414 грн.

Розрахуємо суму витрат на оплату праці працівників задіяних у механізованих польових роботах після впровадження нової техніки:

Безумовно, що впровадження нової техніки передбачає більшої кваліфікації працівників при цьому при оплаті їхньої праці ми будемо застосовувати розцінки за 1 га робіт 3 розряду для механізаторів, що становитимуть 17,3 грн. При цьому також передбачається виплата премії за перевиконання норм виробітку, оскільки по плану в розмірі 20%

Витрати на оплату праці механізаторів із відрахуваннями по фонду заробітної плати дорівнює:

2осіб*17,3грн/га*2350 га *1,2*1,37 = 133673 грн

Сумарні витрати на обслуговуючий персонал (помічники, причипщики) дорівнює 60% від оплати праці трактористів = 66837 грн.

Отже сумарні витрати на оплату праці працівників задіяних у механізованих польових роботах після впровадження нової техніки складатиме 200510 грн.

Таким чином річний економічний ефект від впровадження нового обладнання за рахунок економії чисельності персоналу та підвищення його продуктивності праці дорівнює = 200510-219414= -18904 грн

Отже ми за визначених умов можемо надати оцінку економічній доцільності впровадження запропонованого варіанту вдосконалення основних фондів рослинництва.

На основі проведеного розрахунку нами визначено, що загальний економічний ефект від впровадження нової техніки становить за 10 років її експлуатації 938,58 тис грн.. При цьому найбільший вплив на економічний результат впровадження має економія витрат палива 128,9 тис грн. на рік. Враховуючи те, що в перспективі ціни на паливо будуть зростати , то така економія може бути , ще більш суттєвою.

Таблиця 3.3.2 Загальний економічного ефекту від впровадження нової техніки

Показники	Значення показників	Економія (-)
	Існуюча	Проектна
Вартість палива, тис грн	726226,4	597252,5	-128973,9
загальні витрати на ТО, грн	12000	8000	-4000
Витрати на оплату праці, грн	219414	200510	-18904
амортизація, грн	19600	77620	58020
Загальна економія витрат , грн	977240,4	883382,5	-93857,9
Загальна економія за період експлуатації , тис грн			-938,6

Проведемо оцінку окупності інвестицій:

Сумарні витрати по впровадженню у виробництво нової техніки становлять 776,2 тис грн, сума витрат по лізингових платежах становить 80,82 тис грн. Таким чином сумарний лізинговий платіж становитиме 857 тис грн..