Облік та аналіз оплати праці

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має субрахунки:

- 661 "Розрахунки за заробітною платою";

- 662 "Розрахунки з депонентами";

На першому субрахунку відображають суми нарахованої заробітної плати працівникам підприємства, які належать як до облікового, так і до не облікового складу. На другому субрахунку відображають суми невиплаченої (депонованої) заробітної плати, які перераховуються з першого субрахунку, якщо працівник з будь-яких причин в установлений термін не одержав нарахованої йому суми. За кредитом субрахунка 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці. За дебетом субрахунка 661 відображають виплачені суми, включаючи вартість натуральної оплати, всі види утримань із оплати праці, депонування сум невиплаченої заробітної плати. Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці відображаються на субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

Господарські операції з обліку праці та її оплати в СВК "Ренійський"представлено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Господарські операції з нарахування заробітної плати в СВК "Ренійський" у квітні 2011 року

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума
2.	Нарахована заробітна плата Иванову М.О. за час відпустки	471	661	1500
3.	Нарахована Старшинкову С.М. сума допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства (оплата перших 5 днів)	949	661	70
4.	Нарахована суму допомоги з зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю, пологами та інші виплати за рахунок фонду страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	652	661	2000
5.	Нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва за звітний період	23	661	26250
6.	Нарахована заробітна плата адміністративному персоналу	92	661	11570
13	Депоновані суми невиданої заробітної плати	661	662	700
14	Виплачена депонована заробітна плата із каси	662	301	700

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з плати праці, відображаються по дебету субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредиту субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами"

Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має кредитове сальдо, на якому показується заборгованість підприємства щодо заробітної плати перед працівниками. У ряді випадків по рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" може бути і дебетове сальдо, на якому показується заборгованість окремих працівників підприємства щодо оплати праці. Таке сальдо виникає в тих випадках, коли працівникам виплачено більше, ніж їм належить за фактично виготовлену продукцію (виконаний обсяг робіт) або відпрацьований час, а також при помилках у розрахунках. Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на підприємстві в розрізі кожного працівника.

Згідно з діючим законодавством про працю заробітна плата працівникам сільськогосподарських підприємств видається два рази на місяць у терміни, встановлені колективним договором, через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти календарних днів. При цьому застосовується авансовий порядок розрахунків заробітної плати за першу половину місяця. При авансовому порядку розрахунку працівникам видається аванс, розмір якого визначається угодою адміністрації підприємства з профспілковою організацією при укладанні колективного договору, однак мінімальний розмір авансу не повинен бути нижче тарифної ставки робітника за відпрацьований час. Підставою для нарахування авансу, є табель обліку використання робочого часу.

Остаточний розрахунок проводиться при виплаті заробітної плати за другу половину місяця. Кожному працівнику щомісяця видається на руки розрахунок заробітної плати (типова форма № П-52), в якому вказуються суми за видами нарахувань і утримань.

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці в даному підприємстві ведеться в Журналі - ордері № 10.2 с.-г. Основним регістром при цій формі обліку є журнал - ордер. Записи в журнали-ордери здійснюються безпосередньо на підставі первинних або зведених виправдних документів у міру їх надходження і опрацювання. Схему записів при журнально-ордерній формі обліку в СВК "Ренійський" наведено на рис. 2.1.

У СВК "Ренійський", як і в більшості сільськогосподарських підприємств, первинні і зведенні документи складаються в виробничих підрозділах, а центральна бухгалтерія - виконує синтетичний та аналітичний облік.



Рис. 2.1. Схема облікових записів при журнально-ордерній формі в СВК "Ренійський"

Облік праці та її оплати в СВК "Ренійський" організований таким чином, що сприяє підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг. Основними завданнями обліку праці та її оплати в СВК "Ренійський" є:

- точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

- правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

- дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

- повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;

- своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва та використання трудових рексукрсів.

Аналіз наявності та використання трудових ресурсів в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Аналіз наявності та використання трудових ресурсів в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. (+,-) до 2009 р.
Середньорічна чисельність працівників підприємства, чол.	83	78	64	- 19
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих в с.-г. виробництві, чол.	83	78	64	- 19
в т.ч. в рослинництві	69	67	53	- 16
в тваринництві	14	11	11	- 3
Загальний фонд робочого часу тис. люд.-год.	219,1	205,9	168,9	- 50,2
Ними відпрацьовано всього, тис. люд.-год.	133,7	127,7	106,4	- 27,3
Рівень використання робочої сили %	61	62	63	+ 2
Витрати на оплату праці	612	523	627	+ 15
Вироблено чистого доходу (виручки) від реалізації продукції всього, тис. грн.	1944	2210	2194	+ 250
Вироблено доходу (виручки) від реалізації продукції на середньорічного робітника, тис. грн.	23,4	28,3	34,3	+ 10,9

При аналізі наявності та використання трудових ресурсів підприємства видно, що у 2011 році в господарстві працювала найменша кількість працівників за період дослідження - 64 особи. Усі працюючі зайняті безпосередньо у сільському господарстві. Так як у СВК "Ренійський" домінуючою є галузь рослинництва, то в галузі рослинництва в 2011 році зайняті були 53 робітники, а в галузі тваринництва працювали 11 осіб. Що стосується ефективності праці по підприємству, то спостерігається тенденція її поліпшення, а саме у звітному році на одного середньорічного працівника було виготовлено 34,3 тис. грн. валової продукції, що на 10,9 тис. грн. більше порівняно з базисним роком.

Порядок нарахування заробітної плати робітникам підприємства залежить від форм оплати праці, що застосовуються та організації виконання робіт. Все це в кінцевому вимірі впливає на продуктивність праці. Аналіз продуктивності праці у сільськогосподарському виробництву у СВК "Ренійський" наведено у таблиці 2.7

Таблиця 2.7 Аналіз продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

Показники	2009р	2010р	2011р	2011 р. (+,-) до 2009 р.
Чистий дохід (виручка) від реалізації с/г продукції, тис. грн.	1944	2210	2194	+ 250
Середньорічна чисельність працівників галузі, чол.	83	78	64	- 19
Загальне число відпрацьованих робітниками галузі тис.людино-годин	133,7	127,7	106,4	- 27,3
Отримано чистого доходу (виручки) : На 1 працівника, тис.грн	23,4	38,3	34,3	+ 10,9

Проведений аналіз продуктивності праці в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області свідчить, що у 2009 році чистий дохід (виручка) від реалізації сільськогосподарської продукції становив 1944 тис. грн., а у 2011 році - 2194 тис. грн., що на 250 тис. грн. більше.

Слід зазначити те, що у 2011 році у господарстві парцювала найменша кількість працівників - 64 чоловіки, загальне число відпрацьованих робітниками галузі людино-годин у 2011 році склало 106,4 тис., що на 27,3 тис. менше ніж було відпрацьовано у 2009 році.

Основним документом по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу (ф.№64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники, або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні _ "ВС", дні хвороби - "Х", відрядження - "СВ", відпустка - "ЧВ" тощо. У табелі також зазначають посаду працівника його оклад вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Обліковий лист тракториста - машиніста (ф.№67) застосовується для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображуються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови Їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дopoжнім листом трактора (ф.№68). Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу.

Працівникам тваринництва у господарстві заробітна плата нараховується в первинному документі - Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф.№69). На лицьовому боці розрахунку по кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати, на зворотному кількість відпрацьованих на фермі днів.

Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку. На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно-преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.

Для тих працівників, які працюють в господарстві по відрядній формі оплати праці, встановлено наступний порядок визначення заробітної плати:

- визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;

- визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;

- визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.

Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою. Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати. Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понад урочний час, персональні надбавки, інші доплати.

У тому випадку, коли виникає потреба, здійснюється нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу. Розміри такої допомоги визначаються з урахуванням:

- середнього заробітку за два попередні місяці роботи, що передували хворобі,

- кількості днів хвороби і трудового стажу роботи.

До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців. Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності.

При визначенні нарахованих сум заробітної плати бухгалтерія проводить утримання із заробітної плати. Різниця між нарахованою сумою заробітної плати та утриманням по кожному робітнику складає суму до видачі. Загальна сума, яка належить до видачі, складає перехідну суму розрахунків по заробітній платі, яка погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою чи депонування суми, яка не була запитана. Кошти для виплати заробітної плати отримують підприємства по чеку розрахункового рахунку банку.

Отримання заробітної плати відбувається по платіжних відомостях (ф.№Т-53). В відомості вказується табельний номер, прізвище, ім'я, по-батькові робітника та сума до видачі. Бухгалтерія підприємства не тільки нараховує заробітну плату та різні доплати і допомоги, але й також здійснює утримання із заробітної плати.

Із заробітної плати робітників та службовців можуть проводитися утримання дозволені законодавством:

- єдиний соціальний внесок - 3,6 % від нарахованої суми заробітної плати;

- податок на доходи фізичних осіб - 15 % віл суми, що залишилася після утримання єдиного соціального внеску та (якщо положена) соціальної пільги;

- по судово-виконавчих документах (аліменти, штрафи та ін.).

У відповідності до Закону України "Про оплату праці" загальна сума утримань на повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, який залишається після вирахувань. Ці обмеження не розповсюджуються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. Не дозволяються утримання із вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Утримання за виконавчими листами повинні здійснюватися тільки у разі їх наявності або особистої заяви працівника. Утримання за товари, які продані в кредит, і за позиками здійснюються на основі доручення-зобов'язання або договорів. Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах кореспонденції рахунків та суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, що отримані в грошовій та натуральній формі. При цьому доходи, отримані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподаткованого доходу за календарний рік по вільних ринкових цінах, крім доходів, отриманих від сільськогосподарських підприємств, які визначаються по цінах продажу державі. Забороняється сплата прибуткового податку з громадян за рахунок засобів підприємств, організацій, а також суб'єктів підприємницької діяльності, окрім колективних сільськогосподарських підприємств.

Для забезпечення обліку витрат підприємства в рамках розподілу між господарськими процесами, виробництва та видами продукції, відображення нарахованої оплати праці на витрати підприємства у ВАТ "Комсомолець" здійснюють за допомогою рахунків класів 8 і 9 (рис. 2.2.)

Наведена схема характеризує, як на підприємстві ведеться облік з нарахування заробітної плати із застосуванням класів 8 і 9 плану рахунків. Тут відображено на який рахунок списуються витрати на оплату заробітної плати.

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" до складу елементу витрат "Витрати на оплату праці" включається заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятими у виробництві продукції, виконанні робіт або надання послуг, які можуть бути безпосередньо віднесенні до конкретного об'єкта витрат.



Рис. 2.2. Схема відображення у бухгалтерському обліку операцій з нарахування заробітної плати із застосуванням рахунків класів 8 і 9 у СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

Динаміка витрат на оплату праці у СВК "Ренійський" представлена в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 Динаміка витрат на оплату праці у СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

Категорії працівників	2009р	2010р	2011р	2011р до 2009р
	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%
Працівники с/г	546,6	89,3	469,9	89,9	558,4	89,1	+ 11,8	102,2
Вт.ч. рослинництва	450,4	73,6	395,3	75,6	480,0	76,6	+ 29,6	106,6
тваринництва	96,2	15,7	73,7	14,1	78,4	12,5	- 17,8	81,5
Адміністративно-управлінський персонал та інші працівники	65,4	10,7	54,0	10,3	68,6	10,9	+ 3,2	104,9
Всього фонд оплати праці тис. грн.	612	100	523	100	627	100	+ 15	103

З показників таблиці видно, що на оплату праці працівникам с/г у 2009 році пішло 612 тис.грн, а у 2011 році - 627 тис. грн., що на 15 тис. грн. більше. На оплату праці працівникам рослинництва у 2011 році було витрачено 480 тис. грн., що на 29,6 тис. грн. більше ніж у 2009 році. Що стосується працівників тваринництва, то затрат праці у 2011 році склали 78,4 тис. грн., що на 17,8 тис. грн. менше ніж було у 2009 році.

Витрати на оплату праці робітникам відносяться до елементів операційних витрат поряд з витратами на виробництво і збут продукції, управління та інші. Аналіз елементів операційних витрат у СВК "Ренійський" представлено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 Елементи операційних витрат у СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області тис. грн.

№	Направлення витрат	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011р. (+,-) до 2009 р.
1	Витрати на оплату праці	612	523	627	+ 15
2	Єдиний соціальний внесок	182	206	249	+ 67
3	Матеріальні витрати	1139	956	1305	+ 166
4	Амортизація ОЗ	36	32	32	- 4
	Інші операційні втирати	329	328	315	- 14

З показників таблиці видно, що витрати на оплату праці у 2009 році становили 612 тис. грн., а у 2011 році вони збільшилися на 15 тис. грн.. і склали 627 тис.грн. Що стосується відрахувань то в 2011 році вони зросли на 67 тис. грн. і склали 249 тис. грн. Матеріальні витрати протягом трьох рокув зросли з 1139 тис. грн. у 2009 році до 1305 тис. грн. у 2011 році. Амортизація основних засобів за період дослідження зменшилася на 4 тис. грн. і склала 32 тис. грн.

Для зростання продуктивності праці велике значення має забезпечення підприємств кваліфікованими кадрами, здатними ефективно використовувати засоби виробництва, удосконалювати технології, впроваджувати прогресивні форми організації виробництва на основі широкого використання інновацій у господарській практиці.

Пріоритетні шляхи підвищення продуктивності праці в конкретному підприємстві визначаються з урахуванням галузевих і регіональних особливостей. Правильне поєднання факторів, які забезпечують раціональне і ефективне використання земельних угідь, засобів виробництва і трудових ресурсів, є реальною умовою збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці персоналу аграрного підприємства.

Аналіз динаміки фонду оплати праці та вплив факторів на його зміну в СВК "Ренійський" представлені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Динаміка фонду оплати праці і вплив факторів на його зміну в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

Показники	Роки	2011 р. до 2009 р. (+,-)
	2009 р.	2011 р.
Фонд оплати праці, грн.	612	627	+ 15
Середньорічна чисельність працюючих, чол.	83	64	- 19
Середньорічна оплата праці 1 робітника, грн.	7373,5	9796,9	+ 2423,4
Абсолютна економія (перевитрата) фонду оплати праці в порівнянні з попереднім роком, тис.грн. в т.ч. за рахунок зміни:	х	х	+ 2423,4
- чисельності працюючих	х	х	1985,2
- середньорічної оплати праці одного працюючого працюючого	х	х	438,2

Із аналізу показників таблиці 2.10. видно, що зменшення фонду оплати праці на 15 тис. грн. було спричинено дією таких факторів, як чисельність працівників. В результаті зменшення чисельності працюючих на 19 чол. економія фонду оплати праці становила 2423,4 тис. грн.

Рівень оплати праці СВК "Ренійський" представлено у таблиці 2.11.

З показників таблиці 2.11. видно, що за період одслідження зросла як середньорічна, так і середнього динна оплата праці одного працівника. Середньорічна оплптп праув збільшилася у 2011 році порівняно з 2009 роком на 2423,4 тис. грн. і склала 9796,9 грн.

Таблиця 2.11 Рівень оплати праці в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

Показники	Роки	2011 р. до 2009 р. (+,-)
	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Середньорічна чисельність працюючих, чол.	83	78	64	- 19
Фонд оплати праці, грн.	612	523	627	+ 15
Середньорічна оплата праці 1 робітника, грн.	7373,5	6705,2	9796,9	+ 2423,4
Середня годинна оплата праці, грн.	5,72	5,38	6,24	+ 0,52

У 2011 році порівняно з 2009 роком середня годинна оплата праці зросла на 0,52 грн., і склала у 2011 році 6,24 грн.

Таким чином, проведений аналіз стану обліку та нарахування заробітної плати працівникам СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області дає можливість зробити висновок відносно того, що працівники бухгалтерії господарства проводять облік та нарахування заробітної плати у відповідності із вимогами чинного законодавства, діючих П(С)БО та інших нормативних актів.

Розділ 3. Шляхи удосконалення використання трудових ресурсів, обліку праці та її оплати в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

3.1 Напрямки удосконалення обліку праці та її оплати в господарстві

оплата облік співробітник сільськогосподарський

Найважливішою властивістю праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання трудових ресурсів. Продуктивність праці як економічна категорія відображує взаємозв'язок між обсягом виробництва продукції і відповідними затратами праці. Продуктивність праці в сільському господарстві характеризується системою прямих і непрямих показників. Прямі показники визначаються кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу. Вони безпосередньо характеризують її рівень в окремих галузях, сільськогосподарських підприємствах або в сільському господарстві в цілому. Вони виражаються в натуральній і вартісній формі. Продуктивність праці, як здатність конкретної праці створювати певну кількість продукції за одиницю робочого часу, підвищується, якщо збільшується виробництво продукції на одиницю робочого часу або зменшуються затрати праці на одиницю продукції. Залежно від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.

Виробіток - це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою

В=V/Т

де В - виробіток;

V - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);

Т - затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

На підприємстві виробіток може визначатися різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюється обсяг продукції і затрати праці.

До прямих показників продуктивності праці належать:

1) виробництво окремих видів сільськогосподарської продукції (зерна, молока, приросту живої маси тварин, яєць тощо) в натуральному виразі з розрахунку на 1 люд.-год;

2) прямі затрати праці (люд.-год) на виробництво 1 ц продукції (характеризують трудомісткість продукції);

3) вартість валової продукції рослинництва, тваринництва або сільського господарства в цілому з розрахунку на 1 люд.-год;

4) вартість валової продукції сільського господарства з розрахунку на одного середньорічного працівника.

При збільшенні вартості валової продукції та зменшенні кількості працівників продуктивність праці підвищується і навпаки. При поглибленні аналізу цього показника потрібно мати на увазі, що вартість виробленої продукції за 1 людино-годину залежить від показників:

1) затрати праці на вирощування 1 га посіву сільськогосподарських культур (люд.-год);

2) затрати праці на 1 голову окремих видів худоби (люд.-год);

3) навантаження посівних площ з розрахунку на одного середньорічного працівника;

4) навантаження поголів'я худоби і птиці на одного середньорічного працівника відповідної галузі тваринництва.

Для підвищення продуктивності праці у господарстві потрібно забезпечити збільшення вартості валової с-г продукції в порівнянних цінах. Головним шляхом тут є збільшення виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Що стосується другого фактора, кількості працівників, то під час аналізу в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області були досліджені наступні питання:

1) вивчено забезпеченість підприємства працівниками окремих категорій (трактористи, водії, тваринники тощо);

2) досліджено можливості виконання того самого обсягу робіт меншою кількістю працівників, що впливає на підвищення продуктивності праці.

У господарстві прямі показники продуктивності праці за виходом кінцевої продукції сільськогосподарських галузей визначаються по закінченні господарського року. Це відбувається через те, що у сільському господарстві продукцію одержують нерегулярно (раз на рік), в той час як затрати праці здійснюються постійно, особливо в тваринницьких галузях. Тому значення натуральних показників помітно зменшується, оскільки домінуючу роль в усіх аспектах економічного життя відіграють вартісні показники - показники виробітку, в яких обсяг продукції вимірюється грошовими одиницями.

Продуктивність праці у господарстві протягом року обчислюють і аналізують системою непрямих, показників, які визначають із співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу. Вартісний показник продуктивності праці по господарству в цілому є дуже загальним. А тому більш глибокий і конкретний аналіз продуктивності праці проводять за окремими видами продукції рослинництва і тваринництва. Для визначення рівня продуктивності праці за видами продукції в практиці використовують обернений показник кількість затрачених людино-годин на одиницю продукції. Цей показник називають ще трудомісткістю продукції. Зменшення трудомісткості означає підвищення продуктивності праці і впливає на зниження собівартості продукції і навпаки.

На трудомісткість продукції рослинництва (кількість затрачених людино-годин на 1 ц впливають два фактори:

1) кількість затрачених людино-годин на 1 га посівної площі;

2) урожайність.

Трудомісткість - це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг), і розраховується за формулою

ТМ = Т/У

Де V - обсяг виробництва продукції (робіт, послуг);

Т - затрати праці на випуск відповідного обсягу продукції (робіт, послуг).

При зростанні затрат праці на 1 га затрати праці на 1 ц збільшуються, а при підвищенні врожайності - зменшуються. Вплив головних факторів на зміну трудомісткості продукції визначають методом ланцюгових підстановок і методом обчислення різниць.

Проведений аналіз дозволяє виділити два найбільш ефективні шляхи зменшення трудомісткості продукції (підвищення продуктивності праці) в рослинництві в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області

1) зменшення затрат праці на 1 га;

2) підвищення врожайності.

Затрати праці на 1 га є непрямим або неповним показником продуктивності праці. Прямий показник трудомісткості продукції в рослинництві визначають лише в кінці року, а тому протягом року у господарстві проводять оперативний контроль затрат праці за видами робіт (підготовка ґрунту до посіву, посів, догляд за посівами, збирання). Відшукуючи резерви зменшення затрат праці на 1 га потрібно враховувати, що вони залежать від рівня механізації виробництва, обсягу виконаних робіт під культуру, зміни структури робіт з різною трудомісткістю, рівня виконання працівниками норм виробітку та інших факторів.

Аналогічно аналізують трудомісткість продукції (продуктивність праці) в тваринництві. Тут на трудомісткість впливають такі фактори:

1) затрати праці на 1 голову худоби;

2) продуктивність 1 голови.

Зменшення затрат праці досягається підвищенням рівня механізації робіт, удосконаленням організації й оплати праці. Для підвищення продуктивності тварин потрібно впроваджувати високопродуктивні породи тварин, поліпшувати забезпеченість тварин кормами, приміщеннями, здійснювати належний зоотехнічний і ветеринарний догляд, зменшувати яловість корів, впроваджувати інтенсивні технології відгодівлі тварин тощо. Рівень продуктивності праці по окремих роках істотно коливається, тому його динаміку вивчають за середніми даними за 3 - 5 років. Рівень продуктивності праці аналізують, порівнюючи фактичні показники з передбачуваними, з даними попередніх років свого господарства. Це дозволяє виявити зміни в рівні продуктивності праці, вплив їх на виробництво продукції, зниження собівартості, підвищення різня рентабельності та визначити заходи щодо подальшого зростання продуктивності праці. Оберненим показником, що характеризує рівень продуктивності праці, є затрати праці на виробництво одиниці продукції, тобто трудомісткість продукції.

На підвищення продуктивності праці впливає багато факторів, основними з яких є вихід продукції та затрати праці. Для визначення рівня впливу цих факторів використовують метод ланцюгових підстановок.

Фактори зміни певного показника - це сукупність усіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника. Відповідно фактори зростання продуктивності праці - це вся сукупність рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення продуктивності праці.

Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на чотири групи:

1) соціально-економічні, що визначають якість робочої сили, що використовується;

2) матеріально-технічні, що характеризують якість засобів виробництва;

3) організаційно-економічні, що відображають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва;

4) природні фактори, які залежать від родючості землі визначають кінцеві результати сільськогосподарського виробництва, ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів.

За сферою виникнення і дії фактори зростання продуктивності праці поділяються на: внутрішньовиробничі, галузеві і міжгалузеві, регіональні, загальнодержавні.

Важливим напрямом підвищення продуктивності праці є раціональне розміщення сільського господарства, економічно обґрунтована спеціалізація і концентрація виробництва на базі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. Ці фактори зумовлюють підвищення рівня технічної оснащеності сільського господарства, необхідність впровадження комплексної механізації та індустріальних методів в його галузях, удосконалення технології та організації виробництва. За цих умов відбуваються докорінні зміни характеру трудової діяльності, які й сприяють зростанню продуктивності праці.

Одним із резервів підвищення продуктивності праці є зміцнення трудової і технологічної дисципліни, яке передбачає найбільш повне і раціональне використання робочого часу, своєчасне виконання всіх вимог і елементів технологічного процесу. Особливого значення цей фактор набуває в умовах спеціалізованого потокового виробництва на великих тваринницьких комплексах, а також при міжгосподарській кооперації.

Таким чином, пріоритетні шляхи підвищення продуктивності праці в господарстві визначаються з урахуванням регіональних і галузевих особливостей. Правильне поєднання факторів, які забезпечують раціональне і ефективне використання земельних угідь, засобів виробництва і трудових ресурсів, є реальною умовою збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці в СВК "Ренійський".

3.2 Удосконалення обліку праці та її оплати і аналізу використання робочої сили в СВК "Ренійський" на підставі автоматизації

В умовах розвитку ринкової економіки та зростання конкуренції більше шансів має той, хто в будь-який момент може чітко уявити, яка продукція користується найбільшим попитом, які товари є на складі і в якому обсязі слід здійснювати подальше їх виробництво або придбання. Ефективне вирішення зазначених питань при великому обсязі інформації неможливе без використання систем автоматизації оперативного і бухгалтерського обліку. Застосування комп'ютерів дозволить автоматизувати робоче місце бухгалтера і підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працює з машиною в діалоговому режимі, використовує зворотній зв'язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів.

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку поділяється на три етапи.

1) Початковим етапом облікового процесу є збирання і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

2) На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: Журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів тощо. Одночасно здійснюється контроль процесу, обробка інформації, записаної в масивах облікових даних.

3) 3аключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Для автоматизації за допомогою АРМ у господарстві доцільно купити декілька окремих програм з можливістю перенесення даних до АРМ зведеного обліку, які забезпечують складання оборотної відомості, балансу та інших звітів. Наприклад, часто купують такий комплект: "Розрахунок зарплати" + "Облік матеріалів та МШП" + "Облік основних засобів" + "Облік реалізації продукції" + "Банк" + "Каса". Однак створена цим шляхом система обліку є громіздкою, не дуже зручною в роботі і неперспективною для подальшого розвитку і вдосконалення.

АРМ з обліку праці та заробітної плати накопичує щоденні відомості про виробіток та заробітну плату працівників, забезпечує формування набору електронних регістрів, передбачає розв'язання великого кола завдань з розрахунку всіх видів нарахувань та утримань із заробітної плати, зі складання розрахунково-платіжної документації, довідок тощо.

Розглянуті АРМ здійснюють первинне узагальнення даних та призначені для автоматизації обробки інформації, що надають первинні документи. їх функціонування дозволяє охопити найбільш трудомісткі операції з реєстрації первинної інформації в цехах, на складах та в інших підрозділах підприємства. Це сприяє покращанню якості обліку, підвищенню його оперативності та зменшенню потоку паперових документів.

В СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області операційний та бухгалтерський облік автоматизований частково. Облік розрахунків з оплати праці у господарстві здійснюється автоматизовано. Бухгалтер, який веде облік по заробітній платі з первинних документів, які сформовані у звіти відповідними працівниками заносить дані в регістри програми, а машина сама робить нарахування, утримання з заробітної плати, нарахування на неї а також формує відповідні звіти, необхідні для звітності в податкову інспекцію та інші. Також вкінці місяця програма робить "Зведення" по підрозділам та загальний по підприємству, а також "Лицеві рахунки за місяць" по кожному працівнику та по підрозділам в якому показані всі нарахування та утримання із заробітної плати, а також сума призначена до виплати на кінець місяця.

Для обліку розрахунків в оплати праці призначений рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці", по якому в програмі передбачене ведення аналітичного обліку по співробітниках організації.

Крім того, у типовій конфігурації на рахунку 66 ведеться аналітичний облік. Підсистема "Облік праці та заробітної плати" забезпечує виконання наступних факторів:

1. Розрахунок різних видів нарахувань та утримань по заробітній платі, відрахувань до фондів;

2. Можливість настроювання алгоритму користувача для розрахунку сум за видом оплати або нарахування до фондів;

3. Введення особових рахунків співробітників;

4. Збереження наказів по призначенню та переміщенню робітників;

5. Збереження архівів розрахункових листів робітників до 3 років, або більше;

6. Підтримка проізвольної кількості різних графіків роботи;

7. Введення табельного обліку по дням та сумарного за місяць;

8. Автоматичного перерахунку сум видів оплати та нарахування до фондів за закритий період при змінені законодавства, або при виявленні помилок.

Для підприємств, що застосовують погодинну систему оплати праці (відповідно до встановлених посадових окладів), для автоматизації введення операцій, пов'язаних з нарахуванням розрахунку сум відрахувань і утримань, і виплатою заробітної плати, в типовій конфігурації програми передбачені відповідні документи "Нарахування заробітної плати" та "Виплата заробітної плати".

За допомогою документа "Нарахування заробітної плати" можливе виконання декількох операцій:

1) нарахування заробітної плати співробітникам підприємства;

2) формування відомості нарахування авансу;

3) внесення до інформаційної бази залишків взаєморозрахунків зі співробітниками на початок звітного періоду.

В документі "Нарахування заробітна плата" повинен бути визначений вид виплат, бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці, кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати, величина, що визначає середньооблікову чисельність співробітників.

Для нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства, автоматичного розрахунку сум відрахувань і утримань, формування відповідного набору бухгалтерських проводок у реквізиті "Вид виплати" слід вибрати значення "Основна з/п". За допомогою документа з таким видом виплати можна одержати друковані форми платіжної та, розрахунково-платіжної відомостей, відомостей відрахувань від заробітної плати до фондів, а також розрахункові листки за зазначений період по співробітниках, що вказані у його табличній частині.

Для формування відомості нарахування авансу реквізит "Вид виплати" повинен бути встановлений у значення "Аванс". У цьому випадку при автоматичному заповненні табличної частини документа в графу "До видачі" по кожному співробітнику будуть розміщені суми з реквізиту "Аванс" довідника "Співробітники". Суму авансу в разі необхідності можна відредагувати вручну. Зауважимо, що в реквізиті "До видачі" показується заборгованість підприємства перед співробітниками, а не різниця між нарахованою й утриманою сумами. При проведенні документу з видом виплат "Аванс" бухгалтерські проводки не формуються.

Для введення сальдо по розрахунках з співробітниками на самому початку роботи призначений документ із видом виплати "Внесення залишків". У цьому випадку розрахунково-платіжна відомість містить реквізити "Нараховано". "Податок з доходу", "До видачі". В разі необхідності можна автоматично сформувати звіт "Форма № 1ДФ", для чого потрібно внести дані про нараховані суми, суми утриманого прибуткового податку зі співробітників за кожен місяць звітного року окремо, тобто окремим документом "Нараховано заробітної плати". На закладці "Дополнительно" документу "Нарахування заробітної плати" визначається бухгалтерський рахунок витрат, на який списується сума податків та рахунок обліку валових витрат.

Для автоматичного розрахунку сум основних утримань по кожному співробітнику відповідно до бази оподатковування і ставок, зазначених для них у довіднику "Налоги и отчисления" призводить натискання кнопки "Рассчитать". При цьому у графах "Начислено", "Удержано", "К выплате" відобразяться підсумкові суми всіх нарахувань, утримань по співробітнику і сума, що підлягає виплаті.

Документ "Виплата заработной платы" призначений для формування друкованої форми платіжної відомості, бухгалтерських проводок, що відображають факт виплати заробітної плати (заборгованостей по заробітній платі) співробітникам.

Заповнення діалогової форми документа починається з визначення виду виплат аналогічно документу "Начисление заработной платы" та періоду, за який буде здійснюватися виплата заробітної плати співробітникам, виду виплати, а також рахунку обліку оплати праці. В обох зазначених вище документах є кнопка "Заполнить", призначена для автоматичного заповнення табличної частини документа. В документ "Начисление заработной платы" буде внесено всіх співробітників підприємства, і заповнено графу "Начислено" відповідно до окладу, зазначеного для співробітника в довіднику "Сотрудники" (розміру авансу для виду виплати "Аванс") і числа відпрацьованих співробітником днів, зазначеного в графі "Дн". Для документів "Виплата зароботной платы" з видом виплати "Аванс" треба здійснити вибір одного з документів "Начисление заработной платы", на підставі якого буде заповнено табличну частину документу. Як варіанти будуть запропоновані всі документи "Начисление заработной платы " з таким же видом виплат, що були введені в поточному місяці. Для документа "Виплата зароботной платы" з видом виплати "Основная з/п" таблична частина буде заповнена поточним сальдо взаєморозрахунків по кожному співробітнику обраного підрозділу.

Отже при автоматизованому обліку заробітної плати повинно передбачатись одержання вихідних типових форм. Автоматизація обліку допомагає значно скоротити витрати часу на облік заробітної плати і робочого часу, складання звітності. Для автоматизації використовують програмні продукти для ПЕОМ. В автоматичному режимі може бути нарахована заробітна плата погодинно, відрахування та нарахування на заробітну плату з видачею кореспонденції рахунків, нарахування допомоги по непрацездатності та інше. При автоматизованому обліку широко використовується типова кодифікація операцій. Дуже важливим моментом в програмному забезпеченні обліку заробітної плати та робочого часу є пристосованість його до частих змін законодавства, нормативів відрахувань і нарахувань, форм звітності, що забезпечує роботу програм без втручання програмістів.

Застосування комп'ютерних технологій у бухгалтерському обліку підвищує продуктивність праці бухгалтерів. Підвищує ефективність роботи бухгалтерського обліку на конкретній ділянці.

В ході виконання дипломної роботи було проведено розрахунки поточних витрат на вирішення облікових задач ручним методом, річної економії від впровадження автоматизації облікових задач та терміну окупності капітальних витрат на автоматизацію бухгалтерського обліку у господарстві. Результати розрахунків наведено у додатках.

Впровадження автоматизованої системи обробки облікової інформації пов'язано з капітальними вкладеннями на придбання технічних засобів та програмного забезпечення, виконання підготовчих робіт, навчання персоналу, поточними витратами на підтримку на належному рівні всієї системи.

Визначення економічної ефективності автоматизації облікових задач включає розрахунок наступних показників:

- загальні капітальні витрати на впровадження;

- річні поточні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач;

- річна економія від використання автоматизованої системи обробки облікової інформації;

- термін окупності загальних капітальних витрат.

Загальні капітальні витрати на впровадження автоматизованої системи обробки облікової інформації складаються з витрат на придбання:

- технічних засобів обладнання робочих місць користувачів;

- загальносистемного програмного забезпечення;

- бухгалтерської програми;

Загальні капітальні витрати, пов'язані з автоматизацією облікових задач у господарстві складуть 45017,42 грн. Річна економія від впровадження автоматизації облікових задач у господарстві складе 17082,50 грн. Термін окупності капітальних витрат на автоматизацію бухгалтерського обліку дорівнюватиме 2,64 року.

Висновок

Проведене дослідження організації обліку праці та її оплати в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області дає підстави зробити наступні висновки та пропозиції.

В господарстві налагоджена система обліку виконаних робіт, одержаної продукції і оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці. Для цього по виконанні обсяги робіт фіксуються в індивідуальних або бригадних нарядах. Первинними документами з обліку виробітку є рапорти або відомості виробітку бригад. Операції, які передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати - за листками на доплату. Дані наряду на відрядну роботу переносяться в табель обліку робочого часу, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок.

Стосовно організації нарахування в господарстві оплати праці кожному працівникові згідно з чинними керівними документами можна зробити наступні висновки. В обліку заробітної плати застосовується як погодинна оплата праці так і відрядна. Погодинна форма в основному зустрічається у працівників робота яких не пов'язана з виробленням продукції . Це керівник господарства, працівники бухгалтерії, комірники, бригадири та інші. А відрядна форма застосовується при обчисленні заробітної плати таких працівників як водії вантажного транспорту, доярки, трактористи, комбайнери, свинарі та інші. На даному етапі бухгалтерія господарства комп'ютеризовано нараховує тільки заробітну плату працівникам. І те, що в господарстві є комп'ютерна програма по нарахуванню заробітної плати, дає можливість точно, швидко виконати це завдання, що полегшує роботу працівника бухгалтерії.

В бухгалтерії СВК "Ренійський" обов'язки між працівниками бухгалтери поділені. В бухгалтерії знаходиться п'ять фахівців між якими поділені ділянки по веденню бухгалтерського обліку. Заступник головного бухгалтера веде зведений облік нарахування заробітної плати, нарахування на заробітну плату, потім переносить дані у відповідні регістри обліку та складає бухгалтерські проводки.

Господарство намагається своєчасно розраховуватись з працівниками за виконані роботи. Також в СВК "Ренійський" практикується часткова видача заробітної плати (за бажанням робітника) в натуральній формі. Тобто видають в рахунок зарплати зерно, м'ясо, худобу, виписують сіно, силос та інше.

Організований в господарстві облік праці та її оплати сприяє зміцненню трудової та фінансової дисципліни, економії та раціональному використання трудових ресурсів.

Аналізуючи трудові ресурси видно, що підприємство забезпечене трудовими ресурсами майже повністю, а саме на 97 %. Повністю забезпечене шоферами, свинарями, трактористами-машиністами, механізаторами, доярками, скотарями та службовцями. Але підприємство шукає напрямки та резерви покращення продуктивності праці. Отже бухгалтерський облік в СВК "Ренійський" Ренійського району, Одеської області зокрема облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт та послуг.

Список використаних джерел

1. Андрійчук В. Економіка аграних підприємств / Андрійчук В. - К.: КНЕУ, 2007.- 218с.

2. Баланда А. "Інститут мінімальної заробітної плати: світовий досвід встановлення та проблеми України" / Баланда А., Варецька О. // Україна: аспекти праці.- 2005.- № 4.- 38-42с.

3. Баланда Л. "Ринок праці як економічна категорія." / Л. Баланда // "Підприємництво, господарство і право".- 2009.- №5.- 21-26с.

4. Баран Р. "Досвід закордонних країн у системі мотивації та стимулювання персоналу" / Баран Р. // Регіональна економіка.- 2005.- №1.-169-177с.

5. Беспалов В. Інформатика для економістів. / Беспалов В., Вакула А., Гострик А - К.: "ЦУЛ", 2008. - 787с.

6. Бойчик І. Економіка підприємства./ Бойчик І., Харів М. - К.: "Каравела".- 2007.- 298с.

7. Бондар Н. Економіка підприємства./ Бондар Н - К.: А.С. К., 2008 - 400с.

8. Буряк П. Економіка праці та соціально - трудові відносини. / Буряк П., Карпінський Б. та ін - К: Центр навчальної літератури, 2009. - 228с

9. Буряк П. "Фінансово - економічний аналіз". // За ред. П. Буряка, М. Римара.-К.: ВД "Професіонал", 2008.- 528с.

10. Білоусова І. "Впровадження національних стандартів" / Білоусова І. // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008.- №2 - с. 14-17.

11. Вітвіцький В. Сучасні проблеми використання робочого часу працівників сільськогосподарських підприємств та способи їх вирішення. / Вітвіцький В., Метельська З. // Україна: аспекти праці.- 2007.- №5.-40-46с.

12. Внески до Пенсійного фонду // Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2008.- №7 (136).-50-54с.

13. Волошина О. "Розрахунки з оплати праці та соціальних виплат: податковий аспект". / Волошина О. // Облік і фінанси АПК.- 2009.- №2.-40-44с.

14. Гаркава І. "Організація оплати праці актуальна проблема національної економіки". Гаркава І. // Формування ринкових відносин в Україні.- 2007.- №9(40).- 245-247с.

15. Гольда А. "Зарубіжний досвід мотивації праці трудового потенціалу в умовах ринкової економіки". / Гольда А. // Формування ринкових відносин в Україні, 2008, №2 (33).- 94-97с.

16. Гулевич О. "Нормативний аналіз державного регулювання ринку праці". / Гулевич О. // Україна: аспекти праці.- 2005.- №8.-3-6с.

17. Дієсперов В. "Актуальні проблеми оплати сільськогосподарської праці". / Дієсперов В. //Облік і фінанси АПК.- 2008.- №7.-51-57с.

18. Дробиш Л. "Ринок праці висококваліфікованої робочої сили". / Дробиш Л. // Маркетинг в Україні.- 2007.- №4.-59-63с.

19. Покропивний С. "Економіка підприємства". // За ред. С. Покропивного.- К.: КНЕУ, 2009.- 528с.

20. Єсінова Н. Економіка праці та соціально - трудові відносини. / Єсінова Н .- К.: Кондор, 2008.- 432с.

21. Жук Н. "Первинний облік праці та її оплати на сільськогосподарських підприємствах". / Жук Н. //Облік і фінанси АПК.- 2009.- №7.- 59-65с.

22. Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік" від 15 березня 2007 року №749-V. // Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2007.- №8(185).-12с.

23. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16.07.1999 р. // Урядовий кур'єр.- 1999.- №23.- 11с.

24. Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. №504/96-ВР // Офіційний вісник України.- 2002.- №50.-13-18с.

25. Закон України "Про оплату праці" від 24 травня 1995 р. №108/95-ВР, зі змінами та доповненнями // Урядовий кур'єр.- 1995.-9с.

26. Закон України "Про підприємництво" від 27 жовтня 2000р. - № 1. // Урядовий вісник. - 2000. - № 7. -35с.