4. При такому підході ступенем рівня індивідуального зносу обладнання є співвідношення строку корисного використання та фактичного строку служби обладнання, тоді як мірою суспільного - співвідношення первісної балансової вартості та справедливої ринкової вартості на час продажу.

5. Виділення індивідуального та суспільного морального зносу потребує подальшого уточнення його класифікації для потреб обліку та планування на підприємстві в умовах конкретних обставин виробництва. Тому виділення морального зносу третього роду є необхідним кроком для урахування нерівномірності накопичення морального зносу. Якщо моральний знос другого роду накопичується поступово, зі змінами конструкції машин аналогічного призначення, зі зростанням парку таких машин на ринку засобів виробництва, то моральний знос третього роду, як було показано вище, наступає одночасно, іноді для всього парку цілої галузі, і таке обладнання, якщо воно є спеціальним, повністю втрачає свою вартість. Це означає, що для усунення морального зносу третього роду потрібні великі витрати до того ж у зжаті терміни, треба також координувати зусилля кількох виконавців, тож це потребує специфічної організаційної форми відновлення, виявляти його треба заздалегідь, що пов'язано з використанням методів прогнозування.

6. З метою врахування вказаних особливостей, запропоновано концепцію, що дозволяє більш обґрунтовано відображати рівень морального та фізичного зносу основного технологічного обладнання підприємства при обчисленні таких показників, як термін корисного використання активної частини ОВФ, норми амортизації, суми амортизації. Ця концепція заснована на тому, що знос є втратою вартості обладнання під впливом зовнішніх сил. Причому фізичний знос - під впливом або природних умов та законів природи, таких як окиснення, сила інерції, вага, або за умов експлуатації, таких як динамічні та статичні навантаження, сили різання, термічні та хімічні процеси штучного походження. Тоді як моральний знос - під впливом науково - технічного прогресу у всіх його проявах. Згідно з цією концепцією індивідуальний знос вимірюється сумарним рівнем втрат вартості від фізичного та морального зносу. Повний знос настає коли річні втрати від експлуатації застарілого та фізично зношеного обладнання та витрати на його ремонт та обслуговування зрівняються з річним економічним результатом від цієї експлуатації.

7. Для практичного застосування таких підходів до обліку зносу та планування відновлення обладнання на підприємстві має бути виконано вдосконалення методичної бази планування процесів відшкодування зносу обладнання шляхом відновлення окремих об'єктів ОПФ промислових підприємств. Це дозволить поліпшити забезпечення суб'єктів господарської діяльності достатньою методичною базою, покращити обґрунтування окремих актів господарського законодавства, що регулює процеси відновлення активної частини основних виробничих фондів на підприємстві. Перехід від трактування рівня зносу як суми накопиченої амортизації по групі ОВФ до виміру реального індивідуального зносу кожної окремої одиниці технологічного обладнання дозволяє не тільки більш обґрунтовано підходити до процесу амортизації, але й аналізувати стан парку обладнання в цілому, виділяти дійсно повністю зношені одиниці обладнання, та планувати їх відновлення.

8. Технічна база великих промислових підприємств знаходиться в критичному стані і цей стан на переважній більшості підприємств не поліпшується. Це пов'язано з необхідністю великих капіталовкладень з високим рівнем ризику. Старий порядок накопичення фінансових ресурсів шляхом відрахування у фонд розвитку підприємства та амортизаційний фонд, що їх не можна використовувати на інші цілі, в умовах ринку себе не виправдовує, бо не дає підприємству можливості фінансового маневру. Метод економічного регулювання цільового використання сум амортизації полягає в тому, що нарахована амортизація вивільняється від оподаткування на певний строк, після якого вона мусить бути скорегована з урахуванням рівня її фактичного цільового використання. Таким чином, стимулюється цільове використання сум амортизації і підприємство має можливість упродовж певного часу використовувати ці кошти, наприклад, для тимчасового поповнення обігових коштів.

При детальному аналізі ХК «Луганськтепловоз» були виявлені основні причини наростання негативних тенденцій пов'язаних з суттєвим погіршенням стану обладнання:

на всіх ділянках основного виробництва припинене відтворення технічної бази;

у зв'язку з відсутністю джерел фінансування не впроваджуються нові технології, сучасні засоби механізації й автоматизації систем керування;

ступінь зносу технологічного устаткування складає 83%, у т.ч. металорізальне устаткування - 70%, ковальсько-пресові машини - 80%, деревообробне устаткування - 85%, машини для лиття - 90%, зварювальне устаткування - 87%, гальваніка - 92%, інше - 65%.

Також у роботі були запропоновані заходи, після більш детального аналізу продукції, щодо поліпшення стану обладнання на ХК «Луганськтепловоз», такі як модернізація і заміна устаткування після повного його фізичного та морального зносу, у МСЦ на ділянці 12.

Було приведено перелік устаткування із 10 станків, що підлягає продажу, та за умовою реалізації у ринкових умовах планується отримати 36800 грн. У зв'язку з неповною завантаженістю кількість нового обладнання рекомендується обмежити 4-ма одиницями, загальною вартістю 351545 грн.

Після запропонованих заходів здешевлення охолодних систем тепловоза ТЕ114И склало 6,39% чи 8844,62 грн., а 2ТЕ116 7,37% чи 7257,93 грн. Як видно з таблиці 3.9 це зниження відбулося за рахунок зниження витрат на зміст і експлуатацію устаткування і витрат на сировину.

При обсязі випуску 2004 року, тепловозів моделей ТЕ114И - 6 одиниць і 2ТЕ116 - 4 одиниці, загальна економія складе 82099,43 грн., що при загальній вартості охолодних систем 1224509,66 грн., склало 6,70%.

Список використаних джерел