2.1 Характеристика комплексу задач на ПЕОМ по управлінню формуванням прибутку

На дослідному підприємстві ТОВ "Богуславка" автоматизовано 100% робочих місць бухгалтерів та економістів, що покращило і полегшило облік на підприємстві. За таких умов на сьогодні весь обліковий процес підприємства розбито на наступні етапи:

-на першому етапі відбувається документальне оформлення на підприємстві господарських фактів. Під час введення первинних даних водночас формується бухгалтерське проведення. Негативним моментом є те, що бухгалтери формують бухгалтерські проведення вручну, і не мають можливості використовувати автоматизоване формування бухгалтерського проведення, що призводить до додаткових помилок;

-на другому етапі всі бухгалтерські проведення формуються в зведений бухгалтерський реєстр-книгу обліку господарських операцій, яка є узагальненим бухгалтерським реєстром і являє собою хронологічно впорядкований список проведень. У книзі обліку господарських операцій реєструються всі бухгалтерські операції, що є основним джерелом для формування зведених бухгалтерських звітів. У цій книзі фіксуються всі бухгалтерські проведення, які були відображені в поточному розрахунковому періоді.

Для перегляду бухгалтерських проведень за певним рахунком, здійснених за вибраний період часу, книга обліку господарських операцій має іншу форму подання: це журнал господарських операцій за балансовим рахунком. Для обліку збалансованих рахунків на ТОВ "Богуславка" ведеться спеціальний журнал господарських операцій за кожним окремим рахунком. Така структура обліку дає змогу нагромаджувати в електронному каталозі інформацію для синтетичного і аналітичного обліку.

-на третьому етапі на підприємстві формуються реєстри бухгалтерського обліку, внутрішня і зовнішня бухгалтерська звітність. Внутрішня звітність призначена для внутрішнього використання підприємством ТОВ "Богуславка" і нагромаджує інформацію про рух коштів і джерел на рахунку бухгалтерського обліку, спеціальна звітність. До складу реєстрів синтетичного обліку ТОВ "Богуславка" відносять оборотно-сальдовий баланс, оборотні відомості за рахунками, Головну книгу, шахову відомість. Внутрішні облікові реєстри підприємства призначені для фактичного стану засобів і залишків на рахунку, оборотів за рахунками, оборотно-сальдова відомість в аналітичному розрізі.

До спеціальної внутрішньої звітності належать касова книга, книга фактичних витрат засобів. Одним з важливих питань у фінансовому обліку є формування і відображення форм зовнішньої бухгалтерської звітності.

-на четвертому етапі на ТОВ "Богуславка" закривається обліковий період і формується архів облікових даних. Зведення про залишки та обороти за рахунками бухгалтерського обліку звітного періоду переносяться до спеціального набору для подальшого зберігання.

На підприємстві ТОВ "Богуславка" програмістами створено ряд програм для обмеженого використання, за допомогою яких проводять різноманітні розрахункові операції (нарахування зарплати, узагальнення даних по руху грошових коштів, запасів, ТМЦ, основних засобів та мате-ріальних активів, визначення фінансових результатів та прибутку тощо).

Характеризуючи етапи постановки задачі аналізу прибутку підприємства на ПЕОМ доцільно застосувати блок-схему (рис. 2.1) маржинального аналізу, що широко застосовується в країнах з розвиненими ринковими стосунками.

Він дозволяє вивчити залежність прибутку від невеликої кількості найбільш важливих факторів і на основі цього управляти процесом формування її величини.

Рис. 2.1. Схема формування різних видів операційною прибутку підприємства

Постановка задачі управління операційним прибутком - складний і трудомісткий процес, оскільки на прибуток впливає безліч різних факторів: як зовнішніх, так і внутрішніх. Як і будь-яке управління, управління прибутком від реалізації зводиться до трьох етапів: облік аналіз, планування, адже прибуток є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал в діловій співпраці є гарантом ефективній реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових стосунків: як самого підприємства, так і його партнерів.

Складеними етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки прибутковості ТОВ "Богуславка" за допомогою ПЕОМ є:

1. збір і аналітична обробка початкової інформації за оцінюваний період;

2. обґрунтування системи показників, використовуваних дня рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової активності підприємства, і їх класифікація;

3. розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки; класифікація (ранжирування) підприємств за рейтингом.

Підсумкова рейтингова оцінка комплексу враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарській і виробничій діяльності ТОВ "Богуславка", тобто господарській активності в цілому. При її побудові використовуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельності його продукції, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, станіі розміщенні засобів, їх джерелах і інші показники. Точна і об'єктивна оцінка фінансового стану не може базуватися на довільному наборі показників. Тому вибір і обґрунтування початкових показників фінансово-господарській діяльності повинні здійснюватися, згідно досягнень теорії фінансів підприємства, виходити з цілей оцінки, потреб суб'єктів управління в аналітичній оцінці.

Використовувана комплексна система показників базується на даних звітності підприємств. Ця вимога робить оцінку масовою, дозволяє контролювати зміни у фінансовому стані підприємства всіма учасниками економічного процесу. Воно також дозволяє оцінити результативність і об'єктивність самої методики комплексної оцінки.

Показники для рейтингової оцінки розбивають на 4 групи:

1. Показники оцінки операційної прибутковості господарської діяльності;

2. Показники оцінки ефективності управління;

3. Показники оцінки ділової активності;

4. Показники оцінки ліквідності і ринкової стійкості

У першу групу включені найбільш узагальнені і важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності підприємства. У спільному випадку показники рентабельності підприємства є відношенням прибутку до тих або інших засобів (майна) підприємства, що бере участь в отриманні прибуку. Тому тут вважається, що найбільш важливими для порівняльної оцінки є показники рентабельності, обчислені по відношенню чистого прибутку до всього майна або до величини власних засобів підприємства.

1. Спільна рентабельність підприємства - балансовий прибуток на 1 грн. активів;

2. Чистий прибуток на 1 грн. обсягу реалізації;

3. Віддача всіх активів - виручка від реалізації на 1 грн. активів;

4. Коефіцієнт покриття - оборотні кошти на 1 грн. термінових зобов'язань

5. Рентабельність власного капіталу - чистий прибуток на 1 грн. власного капіталу (засобів

6. Прибуток від фінансово-господарській діяльності на 1 грн. обсягу реалізації;

7. Оборотність оборотних фондів - виручка від реалізації продукції на 1 грн. оборотних коштів;

8. Індекс постійного активу - відношення основних фонди і інших позаоборотних активів до сукупних активів підприємства

9. Спільна рентабельність виробничих фондів - прибуток до середньої величини основних виробничих фондів і оборотних коштів в товарно-матеріальних цінностях;

10. Валовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізації;

11. Оборотність запасів - виручка від реалізації продукції на 1 грн. запасів;

12. Коефіцієнт автономії - власні засоби на 1 грн. підсумку балансу;

13. Оборотність дебіторської заборгованості - виручка від реалізації продукції на 1 грн. дебіторської заборгованості;

14. Забезпеченість запасів власними оборотними коштами - власні оборотні кошти на 1 грн. запасів;

15. Оборотність найбільш ліквідних активів - виручка від реалізації на 1 грн. найбільш ліквідних активів;

16. Віддача власного капіталу виручка від реалізації на 1 грн. власного капіталу;

У другу групу комплексної оцінки включені показники оцінки ефективності управління підприємством. Розглядуються чотири найбільш впливових показника. Ефективність визначається відношенням прибутку до всього обороту (реалізації продукції, робіт, послуг). При цьому використовуються показники прибутку від реалізації продукції; прибуток від фінансово-господарській діяльності; валовий прибуток; чистий прибуток.

У третю групу включені показники оцінки ділової активності підприємства:

1. Віддача всіх активів (всього капіталу) підприємства визначається відношення виручки від реалізації продукції (форма № 2, рядок 010, гр. 3) до середнього за період підсумку балансу;

2. Віддача основних фондів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості основних засобів і нематеріальних активів;

3. Оборотність оборотних фондів (кількість оборотів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості оборотних коштів;

4. Оборотність запасів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період вартості запасів;

5. Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості;

6. Оборотність найбільш ліквідних активів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період суми найбільш ліквідних активів, тобто грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень;

7. Віддача власного капіталу визначається відношенням виручки від реалізації продукції до середньої за період величини джерел власних засобів.

У четвертую групу включені показники оцінки ліквідності і ринкової стійкості підприємства:

1. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми оборотних коштів до суми термінових зобов'язань;

2. Коефіцієнт критичної ліквідності визначається відношенням суми грошових коштів, короткострокових вкладень і дебіторської заборгованості до суми термінових зобов'язань;

3. Індекс постійного активу визначається відношенням вартості основних засобів і інших позаоборотних активів до джерел власних засобів;

4. Коефіцієнт автономії (фінансовій незалежності) підприємства визначається відношенням суми власних коштів до підсумку балансу;

5. Забезпеченість запасів власними оборотними коштами визначається відношенням суми власних оборотних коштів до вартості запасів;

При комплексному аналізі прибутку за допомогою ПЕОМ використовуються й відносні показники: чистий прибуток на 1 працівника торгівлі, адміністративного апарату і т.д.. Підкреслимо одну важливу обставину. Серед початкових показників оцінки є підсумкові, результатні показники, що характеризують обсяг реалізації продукції, прибуток і так далі за звітний період. В той же час показники балансу мають одномоментний характер, тобто обчислені на початок і кінець звітного періоду. Оскільки всі початкові показники є відносними, виникає необхідність методологічного обґрунтування їх розрахунку. Представляється, що немає сенсу здійснювати розрахунок цих показників на початок періоду, тому що дані про прибуток і обсяг продажу є тільки за поточний звітний період. Тому показники розраховуються до усереднених значень статей балансу.

Після набору початкової бази даних для побудови комплексної оцінки прибутку (бухгалтерських звітів за низку років) доцільно організувати і підтримувати автоматизовану базу даних початкових показників для рейтингової оцінки, розрахованих за даними балансу усереднений за кожен період.

У основі розрахунку підсумкового показника рейтингової оцінки лежить порівняння підприємств по кожному показнику фінансового стану, рентабельності і діловій активності з умовним еталонним підприємством, що має якнайкращі результати за всіма порівнюваними показниками. Таким чином, базою відліку для отримання рейтингової оцінки стану справ ТОВ "Богуслака" є не суб'єктивні припущення експертів, а що склалися в реальній ринковій конкуренції найбільш високі результати зі всієї сукупності порівнюваних об'єктів. Еталоном порівняння як би є найудачливіший конкурент, у якого всі показники якнайкращі.

Такий підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожен самостійний товаровиробник прагне до того; щоб за всіма показниками діяльності виглядати кращого свого конкурента.

Якщо суб'єктів ринкових стосунків цікавлять тільки цілком певні об'єкти господарської діяльності, то еталонне підприємство формується з сукупності однотипних об'єктів. Проте в більшості випадків еталонне підприємство може формуватися з показників роботи об'єктів, що належать різним галузям діяльності. Це не є перешкодою вживанню методу оцінки, тому що фінансові показники спвставні і для різнорідних об'єктів господарювання.

У спільному вигляді алгоритм порівняльної комплексної рейтингової оцінки прибукту, рентабельності і діловій активності підприємства може бути представлений у вигляді послідовності наступних дій:

1. Початкові дані представляються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i= 1,2,3 ...п), а по стовпцях - номери підприємств (j= 1,2,3 ...m);

2. По кожному показнику знаходиться максимальне значення і заноситься в стовпець умовного еталонного підприємства (т + 1);

3. Початкові показники матриці стандартизуються відносно відповідного показника еталонного підприємства по формулі:

xij = аij /тахj аij(2.1)

де xij - стандартизованные показники стану j-ого підприємства;

4. Для кожного аналізованого підприємства значення його рейтингової оцінки визначається по формулі:

Rj =[(1-x1j)2+(1-x2j) 2+...+(1-xnj)2]1/2(2.2)

де: Rj - рейтингова оцінка для j-ого підприємства;

x1j, x2j ..., xnj. - стандартизованные показники j-ого аналізованого підприємства.

5. Підприємства упорядковуються (ранжируються) в порядку убування рейтингової оцінки. Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням R. Для вживання даного алгоритму на практиці ніяких обмежень кількості порівнюваних показників і підприємств не передбачено.

Викладений алгоритм отримання комплексної рейтингової оцінки прибутку, рентабельності і ділової активності підприємства може застосовуватися для порівняння підприємств на дату складання балансу (за даними на кінець періоду) або в динаміці.

У першому випадку початкові показники розраховуються за даними балансу і фінансової звітності на кінець періоду. Відповідно і рейтинг ТОВ "Богуславка" визначається на кінець періоду.

У другому випадку початкові показники розраховуються як темпові коефіцієнти зростання: дані на кінець періоду діляться на значення відповідного показника на початок періоду або середнє значення показника звітного періоду ділиться на середнє значення відповідного показника попереднього періоду (або іншої бази порівняння). Таким чином, отримуємо не лише оцінку поточного стану ТОВ "Богуславка" на певну дату, але і оцінку його зусиль і здібностей по зміні цього полягання в динаміці, на перспективу. Така оцінка є надійним вимірником зростання конкурентоспроможності підприємства у галузі діяльності. Вона також визначає ефективніший рівень використання всіх його виробничих і фінансових ресурсів.

Можливо також включення в розгляд одночасно як моментних, так і темпових показників (тобто подвоєння кількості початкових показників), що дозволяє отримати узагальнену рейтингову оцінку, що характеризує як стан, так і динаміку фінансово-господарській діяльності підприємства. Дані можуть бути розширені за рахунок включення в аналіз додаткових показників з довідок, що представляються підприємствами в банки і податкові інспекції, з форм статистичної звітності і інших джерел. Особливістю системи показників є те, що майже всі вони мають однакову спрямованість (за винятком індексу постійного активу, динаміка якого носить складний характер). Це означає, що чим вище рівень показника або чим вище його темп зростання, тим краще фінансовий стан оцінюваного підприємства. Тому при розширенні пропонованої системи за рахунок включення в неї нових показників необхідно стежити, щоб ця умова не порушувалася.

Алгоритм отримання рейтингової оцінки також може бути модифікований. Наприклад, можна використовувати одну з нижченаведених формул:

А) Rj*=[a1j2+ a2j2 +...+ anj2]1/2(2.3)

В) Rj** =[k1a1j2+ k2a2j2 +...+ knanj2]1/2(2.4)

С) Rj***= =[ k1(1-x1j) 2+ k2(1-x2j) 2+...+kn(1-xnj)2]1/2(2.5)

де k1, k2 ..., kn- вагові коефіцієнти показників, що призначаються експертом.

Формула (А) визначає рейтингову оцінку для j-ого аналізованого підприємства по максимальному видаленню від початку координат, а не по мінімальному відхиленню від підприємства-еталону. Спрощено це означає, що найвищий рейтинг має підприємство, біля якого сумарний результат за всіма однонаправленими показниками вищий, ніж в останніх.

Формула (В) є модифікацією формули (А). Вона враховує значущість показників, визначувану експертним шляхом. Необхідність введення вагових коефіцієнтів для окремих показників з'являється при диференціації оцінки відповідно до потреб користувачів.

Формула (С) є аналогічною модифікацією основної формули розрахунку рейтингу. Вона враховує значущість окремих показників при розрахунку рейтингової оцінки по відношенню до підприємства-еталону.

На закінчення підкреслимо деякі достоїнства пропонованої методики комплексної рейтингової оцінки прибутку, рентабельності і ділової активності підприємства:

1. пропонована методика базується на комплексному, багатовимірному підході до оцінки такого складного явища, як прибуток підприємства;

2. рейтингова оцінка фінансової діяльності підприємства здійснюється на основі даних звітності підприємства. Для її отримання використовуються найважливіші показники фінансової діяльності, вживані на практиці в ринковій економіці;

3. рейтингова оцінка є порівняльною. Вона враховує реальні досягнення всіх конкурентів;

4. для отримання рейтингової оцінки використовується гнучкий обчислювальний алгоритм, що реалізовує можливості математичної моделі порівняльної комплексної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства, минув широку апробацію на практиці.

На підставі викладеного спробуємо сформульований вимоги, якою повинна задовольняти система фінансових коефіцієнтів з точки зору ефективності комплексної рейтингової оцінки фінансового стану ТОВ "Богуславка":

1. Фінансові коефіцієнти мають бути максимально інформативними і давати цілісну картину стійкості фінансового стану підприємства;

2. У економічному сенсі фінансові коефіцієнти повинні мати однакову спрямованість (позитивну кореляцію, тобто зростання коефіцієнта означає поліпшення фінансового стану);

3. Для всіх показників мають бути вказані числові нормативи мінімального задовільного рівня або діапазони змін;

4. Фінансові коефіцієнти повинні розраховувався тільки за даними публічної бухгалтерської звітності підприємств;

5. Фінансові коефіцієнти повинні давати можливість проводити рейтингову оцінку підприємства як в просторі (тобто порівняно з іншими підприємствами), так і в часі (за лаву періодів).

На основі цих вимог розроблені система показників і методика рейтингової експрес-оцінки прибутковості підприємства. У спільному вигляді алгоритм визначення рейтингового числа аналізованого підприємства виглядає таким чином.

По встановлених алгоритмах на основі даних балансу і інших форм звітності обчислюються фінансові коефіцієнти. Рейтингове число визначається по формулі:

R=Hi=lKi (2.6)

де Ni- нормативні вимоги для i-ого коефіцієнта;

Ki - i-ый коефіцієнт;

l- ваговий індекс i-того коефіцієнта.

Легко бачити, що при повній відповідності значень фінансових коефіцієнтів К1.. Кl їх нормативним мінімальним рівням рейтинг підприємства дорівнюватиме 1, вибраною як рейтинг умовного задовільного підприємства. Фінансовий стан підприємств з рейтинговою оцінкою менше 1 характеризується як незадовільне.

В разі проведення просторової рейтингової оцінки отримаємо п оцінок (п - кількість підприємств), які упорядковуються в порядку зростання. При проведенні динамічної рейтингової оцінки отримаємо t оцінок (t - кількість порівнюваних періодів), які є часовим рядом і далі піддаються обробці по правилах математичної статистики.

Для рейтингування підприємств пропонується використовувати п'ять показників, найчастіше вживаних і якнайповніше характеризуючих фінансовий стан:

1. Забезпеченість власними засобами характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його стійкості; визначається по формулі:

К0=(ivП-Ia) /IIa (2.7)

де Ia - підсумок розділу 1 активу балансу; IVП - підсумок розділу IV пасиву балансу;

IIa - підсумок розділу II активу балансу. Нормативна вимога: К0 > 0,1.

2. Ліквідність (поточна) балансу характеризується ступенем спільного покриття всіма оборотними коштами підприємства суми термінових зобов'язань; визначається по формулі:

Ктл=iiа/(стр. 610+620+630+670)(2.8)

де: IIА -итог розділу II активу балансу;

стр. 610, 620, 630, 670 - відповідні рядки пасиву балансу.

Нормативна вимога: КТЛ > 2,0.

3. Інтенсивність обороту капіталу, що авансується, характеризує обсяг реалізованої продукції, що доводиться на 1 грн. засобів, вкладених в діяльність підприємства; визначається по формулі:

Ки=ф№2,стр.010/[Ф№1,стр.(399поч.+399кін..)*0,5]*(365/T) (2.9)

де стр. 010 - відповідний рядок форми № 2 Звіт про фінансові результати;

Т - кількість днів в даному періоді;

399поч., 399кін. - рядки активу балансу, відповідні початку і кінцю досліджуваного періоду;

Нормативна вимога: КИ > 2,5.

4. Менеджмент (ефективність управління підприємством) характеризується співвідношенням величини прибутку від реалізації і величини чистого виторгу від реалізації; визначається по формулі:

Км=ф№2,стр.050/ Ф№2,стр.010 (2.10)

Нормативна вимога: Км. >(r- 1)/r, де r- облікова ставка НБУї.

5. Прибутковість (рентабельність) підприємства характеризує обсяг прибутку, що доводиться на 1 грн. власного капіталу; визначається по формулі:

Кп=ф№2,стр.140/[Ф№1,стр.(490поч.+490кін.)*0,5]*365/T (2.11)

де 490поч., 490кін. - рядки пасиву балансу, відповідні початку і кінцю досліджуваного періоду;

Нормативна вимога: КП > 0,2.

Згідно формулі (2.6), вираження для рейтингового числа, визначуваного на основі цих п'яти показників, виглядатиме таким чином:

До = 2К0 + 0,1КТЛ + 0,08КИ+ 0,45КМ + КП (2.12)

Таким чином, обчисливши значення фінансових показників по формулах (2.7) - (2.11) і підставивши їх у вираження (2.12), визначаємо рейтингову експрес-оцінку підприємства.

2.2 Аналіз динаміки обсягу прибутку від операційної діяльності