Аналіз ефективності інвестиційного проекту

Товари, не залучені до зовнішньоторговельного обігу, -- це ті товари, імпорт та експорт яких економічно недоцільний (через великі транспортні витрати або властивості, що мають схильність до швидкого псування) або для яких існують обмеження ввезення і вивозу з боку держави, а також вартість яких менша за ціну CIF і більша за ціну FOB. Наприклад, держава захищає вітчизняних виробників шляхом заборони імпорту насосів. Проте вітчизняні насоси можуть бути не тільки менш продуктивними й надійними, а й мати вищу собівартість виробництва. Зрозуміло, що вітчизняні насоси повинні бути віднесені до незалучених до зовнішньоторговельного обігу товарів, оскільки не є конкурентоспроможними на світовому ринку, а їхня економічна вартість повинна оцінюватися за внутрішньою ринковою ціною, хоча вона й перевищує ціни імпортних аналогів.

Таким чином, якщо всі компоненти проекту належать до залучених до зовнішньоторговельного обігу товарів і державних обмежень чи квотування, коли рівень чистого імпорту товару не справляє негативного впливу на стан економіки, тоді всі витрати й вигоди від проекту слід виражати в цінах, які відображають їх світову ціну. Це можна зробити за допомогою перевідних коефіцієнтів. У таких випадках не потрібна жодна поправка на ринковий валютний курс: світові ціни, виражені в одиницях іноземної валюти, по вхідних і вихідних позиціях проекту зіставляються і перетворюються на внутрішні ціни з використанням одного й того ж валютного курсу.

Якщо до аналізу вводяться товари, не залучені до зовнішньоторговельного обігу, потрібне застосування тіньового валютного курсу для перетворення фінансової цінності товарів, залучених до зовнішньо-торговельного обігу у цінах світового ринку, на економічні величини через рівень незалучених до зовнішньоторговельного обігу товарів.

Усі вищезгадані методичні підходи для встановлення тіньових цін мали в основі при визначенні економічної вартості даних товарів і ресурсів світові ціни на них або їх аналоги. Однак існують ресурси, для яких немає світової ціни, -- земля, робоча сила, різноманітні послуги. До них застосовують третій спосіб визначення тіньової ціни -- визнання їх альтернативної вартості.

При проведенні економічного аналізу оцінку землі можна здійснити за такими методами:

виходячи з витрат на придбання землі або прав на її використання. Головна проблема оцінки цих витрат полягає у відсутності ринку землі та її вільного продажу. У таких випадках аналітики використовують як орієнтир економічної вартості величину орендної плати на аналогічні земельні ділянки;

з огляду на вартість сільськогосподарської продукції, яку можна було б виробити на цій земельній ділянці.

Якщо йдеться про невикористовувані землі, що виділяються, скажімо, під проект переселення, то «без проекту» земля взагалі не даватиме жодної економічної віддачі, чиста вартість «втраченої» продукції дорівнюватиме нулю, а в економічних характеристиках взагалі не зазначатиметься ціна землі.

В інших випадках необхідно безпосередньо розрахувати чисту вартість «втраченої» продукції при передачі землі в користування проекту. Найпростіший підхід -- визначення можливого доходу, розрахованого з огляду на очікуваний урожай і з урахуванням ринкових цін на нього за мінусом необхідних витрат на його виробництво. Одержана величина -- віддача землі при виробництві -- може бути альтернативною вартістю у фінансовому виразі. Цей набір розрахунків потім можливо переводити в економічні величини, використовуючи економічні значення для кожного витраченого компонента на вході проекту та кожного результату на його виході [3].

За відсутності вільного продажу земельних ділянок в Україні та ринкового визначення рентного процента треба знайти той найкращий з можливих способів використання землі, що приносила б найвищий дохід. Можливими варіантами використання земельних угідь є:

сільськогосподарська діяльність;

забудова промисловими спорудами та жилими будинками;

готельне господарство.

Ці альтернативи порівнюються з погляду величини граничного продукту, який можуть одержати власники землі, вирощуючи на цій ділянці цукровий буряк, або величини орендної плати при здачі квартир, якщо цю ділянку передано під будівництво житла.

Визначаючи економічну вартість праці, треба з'ясувати упущену вигоду суспільства через невикористання даного працівника у проекті. Повернемося до прикладу вирощування соняшнику. Фінансист оцінює вартість праці фермера та його родини, виходячи з доходу, який вони нині одержують, а економіст виходить з припущення про можливість залучення працівників в інше, ефективніше виробництво, наприклад вирощування цукрового буряку, на основі розрахунку граничного доходу їх праці (граничний продукт праці, помножений на ціну цукрового буряку).

Проблеми оцінки альтернативної вартості праці фокусуються на необхідності розрахунку граничної дохідності (вартість додаткової одиниці продукції, створеної працівником). За умов досконалої конкуренції вартість граничного продукту дорівнює заробітку працівника. Проте сучасні ринки праці не є досконалими. В Україні це значною мірою пов'язано з обмеженою ротацією населення -- як географічною, так і професійно-кваліфікаційною.

Головною помилкою в оцінці економічної цінності робочої сили є орієнтація на існуючий рівень оплати праці. Наприклад, за існування дефіциту кваліфікованої робочої сили для здійснення проекту доведеться підвищити рівень оплати праці нових робітників, що збільшить витрати проекту порівняно з фактичним рівнем.

Розглянемо можливий підхід до визначення альтернативної вартості робочої сили при реалізації проекту, метою якого є будівництво іригаційної системи в районі культивації рису. Після здійснення проекту виникне можливість збору другого врожаю. До витрат проекту, крім витрат на будівництво іригаційної системи, слід віднести втрачений заробіток сільськогосподарських працівників, який вони одержували як будівельники в період посухи в ситуації «будівельного проекту». Досвід проведення економічного аналізу проекту показав, що альтернативну вартість робочої сили визначають за продуктивністю праці сільськогосподарських працівників. Цей підхід не викликає сумнівів при оцінці сільськогоспо-дарських продуктів. Проте при відборі проектів, що реалізуються в інших секторах, цей метод виходить зі створення додаткової вартості в результаті наймання додаткового працівника з сільськогосподарського району.

Таким чином, для оцінки в проекті економічної вартості таких ресурсів, як земля і робоча сила, виходять з можливого доходу, що очікується при використанні цього ресурсу найкращим з можливих способів.

1.7 Сутність та розходження традиційної схеми визначення критеріїв ефективності та схеми власного капіталу

Розрахунок ефективності інвестиційного проекту виробляємо за допомогою двох розрахункових схем.Традиційна схема розрахунку показників ефективності:

Визначення інвестиційних потреб проекту в основних і оборотних коштах.

· Складання таблиці джерел фінансування.

· Прогноз чистого прибутку і грошових потоків.

· Оцінка ефективності інвестиційного проекту шляхом зіставлення прогнозованих грошових потоків з обсягом інвестицій

При цьому дана схема має такі особливості

- В якості показника дисконту при оцінці NPV проекту використовується середньозважена вартість капіталу (WACC) проекту;

- У процесі прийняття рішення на основі IRR-методу значення внутрішньої норми прибутковості проекту порівнюється з WACC;

- При прогнозі грошових потоків не враховуються процентні платежі та погашення основної частини боргу [2].

- У якості інвестицій приймається вся сума інвестицій по проекту.

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Характеристика інвестиційного проекту

Таблиця 2.1 Інвестиційні потреби і їх структура

Таблиця 1.1 відображає структуру інвестиційних потреб. Вона була заповнена за допомогою вихідних даних: загальний обсяг інвестицій дорівнює 65 млн. грн., а кладення в основні кошти дорівнює 50% від інвестицій. На основі цих даних були підраховані інші показники, такі як, вкладення в оборотні кошти 100%-50%=50% або 32.5 млн. грн.

2.2 Потреба в інвестиціях, їхня структура, джерела фінансування, визначення вартості капіталу

Таблиця 2.2 Джерела функціонування та їхня частка

За даними цієї таблиці ми розрахуємо середньозважену вартість авансового капіталу - WACC = Ks * Ws + Kd * ( 1 - T), де:

Ks - вартість власного капіталу (%);

Ws - частка власного капіталу (%);

Kd - вартість позикового капіталу (%);

T - ставка податку на прибуток (%). Зараз вона складає 21%.

WACC = 0,33*0,5+0,27*0,5*(1-0,21)= 27,165%

Показник WACC використовується при оцінці необхідності інвестування в різні цінні папери, проекти і дисконтуванні очікуваних доходів від інвестицій і вимірі вартості капіталу компанії.

2.3 Побудова графіків обслуговування боргу

Таблиця 2.3 Графік обслуговування боргу

Щоб розрахувати графік обслуговування боргу необхідно спочатку розрахувати показник РМТ - величину річної виплати. У даній курсовій роботі ми приймаємо, що кредит обслуговується за амортизаційною схемою при річній виплаті. Це свідчить про те, що підприємство щороку зобов'язане виплачувати ту саму суму грошей, що складається зі сплати відсотків і погашення основної частини боргу.

Підрахувати річну виплату можна за допомогою функції Excel ПЛТ () або за формулою

РМТ = (2.1), РМТ = 11,521

де ПЗ - позиковий капітал (32,500 млн. грн.);

rпз - вартість кредиту (27%);

n - термін кредиту (6 років).

Річна виплата буде однаковою у всіх роках, і буде дорівнювати 6,964 млн. грн.

Початковий баланс у першому році буде дорівнювати позиковому капіталу, а в подальшому - кінцевому балансу попереднього року.

Відсотки нараховуються за такою формулою:

V = rпз * Бпоч , (2.2)

де V - відсотки;

rпз - вартість кредиту;

Бпоч - початковий баланс.

Основна частина розраховується як різниця між річною виплатою і відсотками.

А кінцевий баланс - різниця між початковим і основною частиною.

2.4 Прогноз прибутку й грошових потоків

Таблиця 2.4 Прогноз прибутку

В Таблиці 2. 4. розраховуються наступні показники:

1) Виторг - за перший рік цей показник є в вихідних даних. А у наступні роки він розрахується як виторг помножений на річний темп доходу.

2) Змінні витрати беруться як частина виторгу, що задана в умові.
3) Постійні витрати без амортизації розраховуються ,як різниця між постійними витратами та амортизацією. У даній роботі ми постійні витрати приймаємо як незмінні.

4) EBDIT- прибуток до податків, амортизації та відсотків. Він розраховується, як виручка мінус змінні мінус постійні без амортизації . У наступних роках аналогічно.

5) Амортизація - розраховується лінійним способом. Тобто вона буде однакова в усіх роках діючого проекту. Щоб розрахувати амортизацію треба інвестиції в основні кошти(вихідні дані )помножити на різницю одиниці та відсотка залишкової вартості(вихідні дані),та все це розділити на кількість років проекту.

6) EBIT- це прибуток до податків та відсотків. В перший рік розраховується як виторг помножений на прибутковість продажів в перший рік. У наступні роки він розраховуються, як різниця між виторгом, постійними та змінними витратами.

А = (Осн. кошти * (Одиниц. залишкової - Проценти залиш. вартості))/кількість років [2.3]

7)Процентні платежі беремо з таблиці 2. 3. з рядку «Відсотки».

8) EBT- прибуток до податків. Визначається як різниця між EBIT та процентним платежами.

9) Податок на прибуток - береться 21% від EBT

10)Чистий прибуток визначається різниця між ЕВТ та податком на прибуток.

11) Виплата дивідендів розраховується наступним чином :беремо чистий прибуток та помножаємо на коефіцієнт виплати дивідендів(вихідні данні).

12) Прибутковість продажів на перший рік є в вихідних даних а на наступні роки розраховуємо як ЕВІТ ділене на виторг.

Таблиця 2.5 Прогноз грошових потоків.

Для розрахунку таблиці 2.5. Ми беремо чистий прибуток з таблиці 2.4.Таким же чином заповнюємо рядок амортизація .Його Ми розрахували раніше , тож переписуємо його з таблиці 2.4.

Вивільнення робочого капіталу розраховується, у останній 6-й рік,і воно дорівнює інвестиціям в оборотні кошти.

А залишкова вартість устаткування дорівнює інвестиціям у основні кошти помножене на залишкову вартість основних засобів( вихідні данні).

Виплата основної частини переносимо з таблиці 2.3.Графік обслуговування боргу.

Розрахувавши вище перераховані показники можна розрахувати чисті грошові потоки (СF).

CF=ЧП+Д-ВОЧ (2.4)

де CF- чисті грошові потоки;

Д - добавки;

ВОЧ- виплата основної частини.

Для ухвалення рішення про доцільність реалізації проекту необхідно визначити показники його ефективності з рахуванням вартості грошей у часі. У даній курсовій роботі для оцінки ефективності проекту розраховуються:

· чисте сучасне значення інвестиційного проекту( NPV);

· внутрішня норма прибутковості (рентабельності) (IRR);

· дисконтований період окупності (DPB).

1. Розрахунок показника NPV проводиться за формулою:

NPV=-IE+CF1/(1+r)^1+ CF2/(1+r)^2+ …+CFn/(1+r)^n, (2.5)

Де IE - обсяг власних інвестицій;

CF1,2,n - грошові потоки, які входят до складу останнього рядка таблиці 2.5.

NPV є дисконтною цінністю проекту (поточною вартістю доходів або вигод від зроблених інвестицій), показником абсолютної ефективності інвестицій і дорівнює різниці між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигод та поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього його циклу.

NPV= (7,278+10,766+8,888+7,242+5,893+11,250) -32,500 =18,817млн.грн.

IRR =27%

IRR -це процентна ставка, при якій чистий дисконтований дохід (NPV) дорівнює 0. NPV розраховується на підставі потоку платежів , дисконтованого до сьогоднішнього дня.

Таблиця 2.6 Розрахунок дисконтованого періоду окупності інвестицій.

NPV= -32,5+7,278=-14,456+8,888=-5,568+7,242=-1,674+5,893=4,219+11,250=15,469

DPB= 4+(1,674/5,893) = 4,284

Це свідчить про те що період окупності 4,3 роки.

Щоб розрахувати показник DPB треба взяти кількість від'емних років додати останній від'емний акумульований дисконтований грошовий потік розділений на перший позитивний дисконтований грошовий потік. Таким чином я розрахував цей показник.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Економічний аналіз проекту проводиться з метою встановлення його національної привабливості, оцінки економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Визначення економічної привабливості проекту пов'язане з оцінкою його з точки зору можливості досягнення певних економічних цілей розвитку країни. Оцінка економічної ефективності проекту проводиться з метою встановлення результативності використання ресурсів суспільства в межах проекту.

Для визначення економічної цінності проекту використовують поняття альтернативної вартості, тіньових цін, невідчутних вигід і витрат, трансфертних платежів, споживчого надлишку та екстерналій. З'ясування економічної цінності проекту надає можливості оцінити, наскільки позитивні результати (вигоди) перевищують його негативні наслідки (втрати) для суспільства, якою буде величина виграшу нації в разі реалізації проекту.

Під час проведення економічного аналізу належить коригувати фінансові показники, які значною мірою викривляють реальну вартість товарів. Для цього необхідно уникнути впливу трансфертних платежів на формування вартості ресурсів проекту.

У роботі було розглянуто інвестиційний проект та здійснено його оцінка з використанням розрахункової традиційної схеми розрахунків.

Отримані в результаті проведених обчислень результати наступні. NPV = 35,77159> 0, DPP = 3,0828> 5 (термін інвестиційного проекту), IRR = 27%> 18% (зважена вартість капіталу). Очевидно, що отримані дані свідчать про доцільність даного проекту, тобто говорять про те, що даний проект варто прийняти в розробку, він є прибутковим і принесе інвесторам примноження вкладеного капіталу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. - Киев, МП «ИТЕМ» ЛТД, 1995-448 с.

2. Верба В.А., Загородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 322 с.

3. Волков И.М., Грачева М.В. Проектный анализ: Учебник для вузов. - Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 423 с.

4. Пересада А.А. Інвестиційний процес в україні К., “Лібра” ТОВ,1998, 392с.

5. Мелкумов Я.С. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансирования инвестиционных проектов.- М.: ИКРЦ «Диск», 1997.-160с.

ДОДАТОК 1

Варіант завдання

Размещено на Allbest.ru