2

5

Далі дослідження будемо проводити метод розрахунку одиничних і групових показників.

Розрахуємо по кожному показнику одиничний показник конкурентоздатності (qi) продукту стосовно еталона і зведений індекс конкурентоздатності кожного конкурента за споживчими показниками (Табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Визначення зведеного індексу конкурентоздатності ВАТ "Юність" та її конкурентів за споживчими показниками

Показник конкуренто- здатності	Індекс qi	Вид показ.	Вага аі	qi * аі
	Юність	УШФ	Еліта	Галія			Юність	УШФ	Еліта	Галія
1	0,6	0,6	0,4	0,8	7	0,07	0,042	0,042	0,028	0,056
2	0,8	0,8	0,8	0,6	11	0,01	0,0008	0,0008	0,0008	0,006
3	1	0,4	0,8	0,4	6	0,09	0,09	0,036	0,072	0,09
4	0,4	0,8	0,6	0,8	2	0,15	0,06	0,12	0,09	0,06
5	0,6	1	0,8	0,6	3	0,13	0,078	0,13	0,104	0,078
6	0,8	0,8	1	0,6	5	0,1	0,08	0,08	0,1	0,05
7	0,8	0,6	0,8	0,4	10	0,03	0,024	0,018	0,024	0,012
8	0,6	0,8	0,8	0,4	8	0,06	0,036	0,048	0,048	0,024
9	0,4	0,8	0,6	0,4	1	0,17	0,068	0,136	0,102	0,068
10	1	1	0,4	0,6	4	0,12	0,12	0,12	0,048	0,072
11	0,1	0,6	0,8	0,4	9	0,05	0,005	0,03	0,04	0,02
Зведений індекс конкурентоздатності	65	1	0,6038	0,7608	0,6568	0,600

Аналіз таблиці 2.6 показує, що з чотирьох виробів спецодягу максимально за споживчими показниками до ідеального виробу близько знаходиться виріб Ужгородської швейної фабрики, ВАТ потім "Еліта", "Юність" і "Галія". Таким чином, ВАТ "Юність" поступається продукції Ужгородської швейної фабрики по наступним споживчих властивостях: комфорт при експлуатації виробу, прання, універсальність використання, якість матеріалу.

Етап 3. Розрахунок конкурентоздатності за економічними показниками. Для того, щоб розрахувати інтегральний показник конкурентоздатності приведемо Q_е і Q_n у порівнянний вид і для цього розрахуємо Q_э для кожного виробника щодо виробу ВАТ "Юність", прийнявши Q_е ВАТ "Юність" за 1 [10]:

Q_ушф= 0,7608 : 0,6038 = 1,26,

Q_еліта = 0,6568 : 0,6038 = 1,087,

Q_галія = 0,6000 : 0,6038 = 0,993,

де Q_ушф, Q_еліта, Q_галія - зведені індекси конкурентоздатності підприємства "УШФ", "Еліта", "Галія" відносно ВАТ "Юність".

Скориставшись формулою (1.7) розрахуємо інтегральний показник конкурентоздатності:

К_юність =1:1 = 1,

К_еліта = 1,087: (1:0,93)= 1,01,

К_ушф=1,26 : (1:1,078) = 1,36,

К_галія = 0,993 : (1:0,82) = 0,81.

Вищенаведені розрахунки дозволяють зробити висновок:

Самим конкурентноздатним виробом у рамках розглянутої стратегічної групи є спецодяг Ужгородської швейної фабрики: на одиницю витрат споживач одержує 1,36 одиниць корисного ефекту. Таким чином, дана обставина забезпечила як конкурентною перевагою за споживчими, так і за економічними показниками.

Споживачі виробів "Еліта" на одиницю витрат одержують 1,01 одиниці корисного ефекту. Конкурентна перевага спецодягу "Еліта" складається в кращих споживчих якостях у порівнянні з виробами ВАТ "Юність".

На основі розглянутих вище розрахунків можна сказати, що К_галія менше 1, що в свою чергу свідчить про не конкурентоздатність виробів "Галія" відносно ВАТ "Юність". Причому конкурентні недоліки виражаються як по економічним показникам, так і за споживчими показниками.

Отже, з розглянутих виробників продукції швейних фабрик із Ужгорода найбільш конкурентоздатна в рамках розглянутої стратегічної групи підприємств, яка займає найбільшу частку ринку. Продукція ВАТ "Еліта" знаходиться на другому місці, на третьому "Юність" - і на четвертому - "Галія". Конкурентна політика ВАТ "Юність" повинна бути спрямована, у першу чергу, на позиції Ужгородської швейної фабрики.

Таким чином, аналіз фінансової звітності компанії показав, що на підприємстві спостерігається стабільний стан, тому що показники чистого прибутку підприємства за 2009-2011 роки мають тенденцію до збільшення, рентабельність продажів (10,1%-20%). Продукція ВАТ "Юність" конкурентоспроможна, але є свої недоліки:

- недосконала система контролю якості товару;

- існує необхідність налагодження гарантованого збуту;

- відсутність певних здібностей і навичок у ключових галузях діяльності;

- низький імідж підприємства.



РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ЗАХОДІВ ПО ПІДВИЩЕННЮ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ВАТ "ЮНІСТЬ" В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

3.1 Розробка заходів з підвищення конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому

Кожне підприємство функціонує в певному зовнішньому середовищі, з елементами якого воно взаємодіє. Це середовище постійно змінюється, а тому і підприємству доводиться постійно враховувати ці зміни. В сукупності різноманітних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, можна помітити їхній поділ на двох груп: ті, котрі піддаються керуванню з боку керівництва фірми, і ті, котрі такому керуванню не піддаються. Це поділ важливий з погляду прогнозування, кон'юнктурних досліджень, стратегічного й іншого планування, створення цілей [13].

У процесі аналізу конкурентів компанії ВАТ "Юність" була визначена найбільш небезпечна конкурентна група, що складалась з 4-х найбільш великих і вдалих фірм, що є прямими конкурентами підприємства.

Для ВАТ "Юність" після проведеного аналізу найбільш значимими та ймовірними виявилися можливості розширення частки ринку, розширення асортименту (введення інноваційного товару) і розробка нового напрямку з продажу супутніх товарів. Після позиціонування загроз було виявлено, що:

- до критичного стану фірму можуть привести або вихід у галузь великої кількості сильних конкурентів та корінна зміна смаків споживачів;

- до руйнування компанії її виходу на зовнішній ринок може спричинити політика державних органів, яка спрямована на жорстокі адміністративні та тарифні методи впливу: збільшення митних зборів і податків, збільшення національних стандартів; технічних бар'єрів та інше, що застосовуються для захисту вітчизняного виробника;

- зміна замовником асортименту продукції швейних підприємств;

- негативна тенденція перенесення іноземними замовниками виробництва з українських підприємств до інших країн (Китаю, Таїланду, країн Середньої Азії) з подальшим імпортом готової продукції до України;

наплив на ринок імпортних товарів сумнівного походження і товарів "secondhand", що становлять значну загрозу національному виробнику;

подорожчання енергоресурсів і підвищення тарифів на вантажні перевезення, що обумовило уповільнення зростання обсягів виробництва.

Отже, на основі оцінки тенденції ринку з виявлених загроз та можливостей із сильною конкуренцією, можна зробити висновок, що для ВАТ "Юність" найкращої буде комбінована стратегія, націлена на рішення своїх конкурентних переваг та на більш глибоке проникнення і географічний розвиток ринку. Це можна сформулювати в такий спосіб:

1) відділу маркетингу поставити пріоритетні напрямки: спочатку підвищити комерційні витрати, збільшити рекламну кампанію (можливо, використовувати нові види реклами, такі як: реклама в маршрутних таксі на моніторах), створити Інтернет-магазин;

2) наявний відділ, науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок повинний оперативно модифікувати продукцію відповідно до мінливого вимогами ринку, розробляти нові інноваційні продукти, для подальшого їхнього випуску і виходу на ринок; це дасть підприємству додаткові конкурентні переваги;

3) збільшити число власних фірмових магазинів роздрібної торгівлі "Юність", це дозволить зайняти поки ще вільну нішу на ринку спецодягу та постільної білизни;

4) на основі виявлених загроз і можливостей підприємства є перспектива співпрацювати з меблевими фабриками та магазинами, надаючі їм послуги у вигляді - виробництво матраців для ліжок, що дозволить стимулювати виробництво продукції і збільшити її реалізацію;

5) відділу комунікацій і персоналу, необхідно підсилити свої функціональні обов'язки, доносячи чітко і точно поставлені цілі перед співробітниками організації керівництвом підприємства, дати можливість участі персоналу в прийнятті рішень.

Розглянуті вище можливості і загрози, сильні і слабкі сторони організації, дозволяють визначити методи підвищення конкурентоспроможності підприємства, а отже, основними напрямками підвищення конкурентоспроможності ВАТ "Юність" при виході на зовнішній ринок можна сформувати схематично (Рис. 3.1):

Рис. 3.1 Напрямки підвищення конкурентоспроможності ВАТ "Юність" при виході на зовнішній ринок, [7]

фінансовий конкурентоспроможність ринковий економіка

1) До методу удосконалювання маркетингової політики підприємства, варто віднести поліпшення роботи усього відділу маркетингу, опираючись на запропоновану конкурентну стратегію. Маркетингова політика підприємства повинна бути переглянута, тому що на сьогоднішній день присутній багато недоглядів у цій області, такі як:

- відсутній єдиний методологічний підхід до маркетингової концепції компанії і оцінки конкурентоспроможності підприємства;

- орієнтацію керівництва компанії на застарілі маркетингові концепції;

- відсутність єдиної служби маркетингу на підприємстві і цілеспрямованій діяльності в області управління маркетинговою діяльністю;

відсутність ясних стратегічних цілей і планів компанії;

недостатня діяльність компанії в області реклами і стимулювання збуту;

відсутність єдиної політики в області розвитку й удосконалення товарів і послуг компанії, а також їх торгових марок.

З методологічної точки зору, причиною усіх вище приведених недоліків є нерозуміння й ігнорування керівництвом компанії ролі і місця маркетингу та маркетингу-менеджменту в управлінні підприємством. Головним і вирішальним заходом щодо подолання сформованої ситуації повинно бути формування єдиної служби маркетингу, що складається із фахівців - маркетологів досить високої кваліфікації.

2) Пошук нових постачальників сировини і матеріалів, дозволить відкрити доступ до якісного й одночасно дешевої сировини та інших ресурсів. Ця робота покладається на Відділ забезпечення виробництва підконтрольний заступнику відділу по виробництву і відділу виробництва.

3) Впровадження автоматизованих потужностей (устаткування, верстатів, і ін.) дозволить скоротити питому вагу ручної праці, скоротити час виробництва і підвищити якість продукції, що дозволить скоротити витрати на виробництво, а значить і собівартість. У сучасних умовах ринкової економіки українським виробникам швейних виробів для успішного ведення бізнесу необхідно постійно підвищувати ефективність виробництва, з одного боку, і знижувати витрати виробництва, з іншого.

Одним з факторів підвищення ефективності є підвищення продуктивності праці швейного виробництва, що в першу чергу залежить від використовуваного на швейному підприємстві автоматизованого устаткування. Особливу увагу варто приділити питанню автоматизації швейного виробництва, тому що це найбільш перспективний шлях розвитку для будь-якого швейного підприємства. Автоматизація виробництва дасть можливість істотно знизити витрати і поліпшити продуктивність праці.

4) Також одним з методів зниження витрат на виробництво - це удосконалення внутрішніх процесів підприємства, а саме матеріально-технічне постачання, бо при аналізі існуючої системи були виявлені недоліки, які впливають на економічні показники діяльності.

5) В даний час у підприємства з'явилися товари, що відносяться до інноваційного, але останнім часом такі товари стали робити інші конкуренти підприємства, що повинно служити сигналом для наступної розробки інноваційної продукції.

6) До шостого, пропонованого методу підвищення конкурентоздатності на підприємстві ВАТ "Юність", відноситься досить складний метод пошуку ексклюзивних каналів розподілу [7].

Як було сказано вище, ВАТ "Юність" реалізує свою продукцію, як оптовим шляхом, так і роздрібним, через фірмовий магазин "Юність", а також має ряд торгових представників, до того ж українські швейні фабрики не задовольняють повний обсяг ринку, що дає можливість вихід нових конкурентів на цей ринок. Серед потенційно-можливих каналів розподілу продукції "Юність" можуть виступати: розвиток власної мережі фірмових магазинів "Юність"; реалізація через Інтернет-магазин; пошук зацікавлених виробників суміжних товарів. Ефект від пропонованих мір залежить від коректної і професійної роботи торгових представників, маркетологів, відділу Public Relation (зв'язок із громадськістю).

Таким чином, завдяки продуманій маркетинговій стратегії швейне підприємство ВАТ "Юність" може успішно розвиватися навіть в умовах напливу дешевого контрабандного імпорту. Розуміючи, що боротьба за невибагливого споживача безнадійно програна китайському і турецькому одягу, вітчизняним виробникам варто зробити ставки на середній ціновий сегмент, європейську моду і розвиток мережі продажів.

3.2 Шляхи вдосконалення методики аналізу та оцінки конкурентоспроможності підприємства

Вирішення питання про визначення елементів, що формують конкурентоспроможність швейних підприємств, на мій погляд, буде ґрунтуватися на двох взаємодоповнюючих підходах. З одного боку, проведена оцінка конкурентної ситуації на ринку галузі дозволила виявити сукупність сил, що впливають на конкуренцію в галузі, і характер їхнього впливу, що дає можливість визначити пріоритетні фактори, які формують конкурентоспроможність підприємства, з обліком специфіки конкуренції в галузі. Однак, з іншого боку, необхідна об'єктивна оцінка того, наскільки виявлені фактори забезпечують реальну конкурентоспроможність підприємства. Рішенням даного питання, на мій погляд, є проведення оцінки конкурентоспроможності діючих у галузі підприємств, виявлення найбільш конкурентоспроможних підприємств і визначення напрямів організаційно-економічних засад на основі синтезу факторів, що формують реальну конкурентоспроможність діючих підприємств і конкурентного середовища в галузі.

Таким чином, виникає питання про визначення методики оцінки конкурентоспроможності швейних підприємств. При цьому необхідно відмітити, що в літературі найбільший розвиток одержали питання, пов'язані з оцінкою конкурентоспроможності продукції, і головним чином, виробничо-технічного призначення. Питання оцінки конкурентоспроможності підприємства розглядаються досить слабо і розкривається неповною мірою, причому більшою мірою фрагментарно. Вибір і визначення методики оцінки конкурентоспроможності швейних підприємств і наступне проведення подібної оцінки необхідні, на мій погляд, не стільки як заходи, що мають певну самоціль, скільки з погляду наявності можливостей для виявлення реальних факторів конкурентоспроможності підприємств.

Прийоми оцінки по методах "4Р" і SWOT-аналізу дозволять виявити окремі фактори конкурентоспроможності підприємства й мають досить важливе значення при проведенні маркетингових досліджень конкурентів, однак, на мою думку, їхнє застосування для практичних цілей виявлення реальних факторів конкурентоспроможності підприємства обмежується рядом обставин:

1. по-перше, оцінка проводиться експертним шляхом за п'ятибальною графою або шкалою, що з однієї сторони має суб'єктивний характер, а з іншої сторони припускає деяку умовність оцінки;

2. по-друге, як уже було відзначено, вплив деяких показників на конкурентоспроможність підприємства визначати досить складно. Так, наприклад важливо буде оцінити не абсолютну суму видатків по стимулюванню збуту, а їх реальну ефективність;

3. по-третє, побудова профілів хоча й дозволяє визначити рівень переваг чи недоліків контрольного підприємства стосовно конкурентів, разом із тим не дає чітких даних про конкурентоспроможність підприємства в цілому, і про те, як відзначений рівень відставання впливає на конкурентоспроможність;

4. по-четверте, існує об'єктивна складність збору інформації про конкуруючі підприємства по всіх із наведених факторів.

В окремих джерелах у досить подібному викладі розглядається ряд методик оцінки конкурентоспроможності підприємства, можлива адаптація й застосування яких найбільшою мірою відповідає поставленим мною цілям дослідження. До числа розглянутих у зазначених джерелах методик оцінки конкурентоспроможності підприємства відносять матричний метод, метод, заснований на оцінці конкурентоспроможності товару, і метод, заснований на теорії ефективної конкуренції [15].

Для того, щоб управляти конкурентоспроможністю, розглядаючи її з різних позицій, в тому числі і з позицій індикатору управління підприємством-експортером, її необхідно вимірювати. Це означає, що повинні бути вироблені ті чи інші підходи до вимірювання конкурентоспроможності, а також відповідні процедури роботи з даним показником як індикатором і об'єктом управління. З цього боку ми стикаємось із двоїстим характером конкурентоспроможності - як показником, що відбиває стан того чи іншого економічного об'єкту у відношенні потреб зовнішніх ринків, а також як об'єктом управління, пов'язаним із реалізацією основної цільової функції підприємства. В будь-якому випадку оцінка конкурентоспроможності включає в себе, насамперед, аналіз поточних результатів господарської діяльності підприємства, аналіз конкурентноздатності продукції, а також аналіз конкурентноздатності фірми.

3.3 Зарубіжний досвід з підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства

Проблема підвищення конкурентоспроможності стосується практично всіх сторін життя суспільства. У розвинутих країнах, наприклад, вона постійно перебуває у центрі уваги державних діячів та ділових кіл. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції, за місце на ринку змушує підприємства постійно шукати нові можливості й резерви для збуту своєї продукції, удосконалювати технологію з метою створення якісних товарів. Для того, щоб успішно діяти в умовах ринку, підприємство повинно оперативно формувати раціональні варіанти відповідей на всі зміни, які щоденно, виникають у процесі його ділової активності. Процес формування і застосування таких варіантів рішень необхідно здійснювати в межах концепції загального управління підприємством. В такому випадку головною метою управління є підтримка діяльності підприємства на певному рівні в залежності від змін внутрішнього і зовнішнього середовища [16].

До важливих і ефективних шляхів цілеспрямованого підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності на світовому і національному ринках небезпідставно відносять поліпшення стандартизації як головного інструменту фіксації і забезпечення заданого рівня якості. Адже саме стандарти і технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів щодо технічного рівня та інших якісних характеристик виробів, тенденції розвитку науки і техніки.

Ринкові умови господарювання передбачають активне і широке використання організаційних чинників підвищення якості продукції на усіх підприємствах. До таких чинників відносяться [16]:

1. запровадження сучасних форм і методів організації виробництва та управління ним, які уможливлюють ефективне застосування високоточної техніки і прогресивної (бездефектної) технології;

2. удосконалення методів технічного контролю і розвиток масового самоконтролю на усіх стадіях виготовлення продукції;

3. розширення прямих господарських зв'язків між продуцентами і споживачами продукції;

4. вивчення і запровадження позитивного досвіду, накопиченого зарубіжними і вітчизняними підприємствами у галузі проектування і виготовлення високоякісних виробів тощо.

Конкурентоспроможність також залежить і від рівня коливання цін. Вплив конкуренції на рівень ціни залежить від типу ринку. Якщо ринок складається з великої кількості продавців однорідної продукції (ринок чистої конкуренції), кожний окремий продавець не може істотно впливати на рівень ціни. Вона утворюється на ринку і визначає рівень ціни на продукцію конкретного продавця. Дещо інше становище на ринку, де багато продавців продукції одного призначення, але різних варіантів, модифікацій, рівнів якості (ринок монополістичної конкуренції). Тут ціни різні, вони істотно залежать від споживчих, експлуатаційних показників продукції, відповідності її вимогам споживачів певного сегменту ринку, реклами. Проте внаслідок великої кількості продавців ціни на їх продукцію мають обмежений взаємний вплив.

Конкурентоспроможність окремого підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання.

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути [16]:

1. зміна товарної політики;

2. впровадження нових технологій;

3. диверсифікація виробництва;

4. зміна організаційно-правового статусу підприємства;

5. модернізація форм збуту продукції;

6. вихід на нові ринки;

7. створення спільних виробництв і т. д.

Західноєвропейський досвід доводить, що кінцевою метою підвищення конкурентноздатності підприємства є збільшення прибутку та прибутковості, розширення ринку його збуту та забезпечення стійкості роботи фірми. Покращення фінансового стану фірми можна досягти за рахунок підвищення якості продукту, що пропонується (чим вища якість, тим вища ціна), реалізації політики ресурсозбереження, організаційно-технічного та соціального розвитку підприємства. Будь-які заходи з покращення цих сторін діяльності відображаються на зростанні прибутку фірми і, відповідно, її конкурентоспроможності.

Для кожного виду послуг на підприємстві доцільно визначити приблизний етап життєвого циклу з метою формування ефективної цінової та асортиментної політики, які тісно пов'язані з рівнем конкурентоспроможності і впливають на основні результативні показники підприємства.

Існує три стратегії створення конкурентних переваг підприємства на конкретному ринку [12].

Щодо конкурентної стратегії фірми на ринку, то для підприємства "Юність" найбільш прийнятною стратегією формування конкурентних переваг є комбінована стратегія (тобто складові стратегії диференціації і стратегії фокусування), націлена на рішення своїх конкурентних переваг і передбачає більш глибоке проникнення. У випадку реалізації такої стратегії важливою є концентрація уваги на споживчі пріоритети та інтереси покупця. Комбінована стратегія передбачає в якості вихідної точки вивчення інтересів споживача. Для цього необхідно:

1. достатньо чітко представити не просто те, хто є споживачем, але й те, хто приймає рішення з питань замовлення;

2. вивчити споживчі критерії, по яких робиться вибір при замовленні послуг (ціна, гарантії, строки виконання тощо);

3. визначити фактори, які формують уявлення споживача про продукт (джерела інформації, імідж).

Саме ці моменти мають бути визначальними і на них мають бути направлені зусилля стратегічного управління досліджуваним підприємством паралельно з підвищенням кількісних показників фінансового стану, ефективності використання ресурсного потенціалу, рентабельності як основних показників його конкурентоспроможності.



ВИСНОВКИ

В жорсткому конкурентному середовищі вітчизняні підприємства можуть успішно діяти завдяки створенню механізму забезпечення стійкого стану на ринку, з цією метою існує менеджмент конкурентоспроможності, а отже тема курсової роботи є актуальною сьогодні.

У першому розділі роботи, були розглянуті теоретико-методичні основи менеджменту конкурентоспроможності при виході на зовнішній ринок, а також фактори, за допомогою яких підприємство досягає ефективної економічної діяльності - раціональне управління конкурентними перевагами.

Другий розділ є розрахунково-аналітичним, в якому було розглянуто фінансовий стан підприємства, що є стійким, адже коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами свідчить про абсолютну можливість перетворення активів у ліквідні кошти, значення показника становить 0,88.

Також був проведений аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ "Юність", аналіз основних конкурентів ВАТ "Юність", були визначені їхні переваги перед компанією і їхні недоліки. Для оцінки конкурентних позицій підприємства був проведений аналіз, що дозволив систематизувати всю наявну інформацію і, допоміг прийняти зважене рішення для розробки найбільш оптимальної конкурентної стратегії підприємства, а також комплексна оцінка конкурентоспроможності підприємства та вплив на неї запропонованих рекомендацій.

В третьому розділі пропонується впровадження комбінованої конкурентної стратегії. Тому що компанія працює на ринку, що розвивається, із сильною конкуренцією, то для неї найкращої буде комбінована стратегія (тобто складові стратегії диференціації і стратегії фокусування), націлена на рішення своїх конкурентних переваг і передбачає більш глибоке проникнення.

У завершенні роботи пропонуються визначені напрямки по підвищенню конкурентоздатності підприємства ВАТ "Юність". Серед який основними є:

1. пропонована стратегія діяльності ВАТ "Юність" на зовнішньому ринку.

удосконалювання маркетингової політики підприємства - пропонується напрямок в області посилення роботи відділу маркетингу і взаємодія даного відділу з іншими структурними підрозділами підприємства.

напрямок в області пошуку нових постачальників сировини і зниження собівартості, дасть великі конкурентні переваги в конкурентній боротьбі підприємства.

пошук ексклюзивних каналів розподілу, дозволить підприємству мати додаткові ринки збуту продукції, а значить підвищенню обсягу продажів і наступного збільшення виробництва, що не суперечить із пропонованою конкурентною стратегією підприємства.

на основі аналізу системи керування запасами на підприємстві "Юність" можна рекомендувати службі матеріально-технічного забезпечення впровадження системи з фіксованим інтервалом замовлення, тому що вона більш адаптована до зміни попиту, і резервного запасу - відбувається економія витрат змісту.

На це повинні бути направлені зусилля стратегічного управління підприємством "Юність" паралельно з підвищенням кількісних показників фінансового стану, ефективності використання ресурсного потенціалу, рентабельності, які є одними з основних показників його конкурентоспроможності.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про захист від недобросовісної конкуренції : Закон України № 236/96-ВР від 07.06.1996 // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 36. - Ст. 164.

2. Про захист економічної конкуренції : Закон України № 2210-III від 11.01.2001 // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 12. - Ст. 64.

3. Балабанова Л.В. Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємств / Л.В. Балабанова, М. Портер, В.В. Холод. - К.: ВД "Професіонал", 2009. - 431 с.

4. Должанський І.3. Конкурентоспроможність підприємства / І.З. Должанський, Т.О. 3агорна. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - 384 с.

5. Жаліла Я.Л. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. / Жаліла Я.Л. - К.: НІСД, 2011. - 388 с.

6. Іващенко Г. А. Структура організаційно-економічних факторів формування конкурентоспроможності підприємства / Іващенко Г. А. - Д: ДНУ, 2011. -185 с.

7. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації). / Сіваченко І.Ю. - К.: ЦУЛ, 2011, 186 с.

8. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: зкономика, маркетинг, менеджмент. / Фатхутдинов Р.А. - М.: Маркетинг, 2012. - 892 с.

9. Косовська К.В. Управління процесом підвищення конкурентоспроможності підприємств // Економіка. - 2012. - №2(3). - с. 65-70.

10. Малярчук І. Конкурентоспроможність експортної продукції: поняття, оцінка та шляхи підвищення / І. Малярчук // Економіст.- 2010. - №4. - с. 56-58.

11. Скудар Г. Стратегія піднесення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові успіху // Економіка України. - 2011. - №6. - с. 18-22.

12. Теслюк Н. П. Стратегії підприємства по досягненню конкурентних переваг // Економіка, фінанси, право. - 2010. - №11. - с. 17-20.

13. Шемчук Л. О. Конкурентоспроможність підприємства в системі чинників її забезпечення // Економіка України. - 2011. - №8. - с. 31-37.

14. Джинджоян В.В. Фінансові заходи підвищення конкурентоспроможності продукції підприємств на світових ринках. ? Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=2158

15. Зламанюк Т.В. Конкурентоспроможність підприємства та методи її оцінювання. ? Режим доступу:http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/eco

nomy-311/business-economics-and-production-management-311

16. Коваль Л.М. Світовий досвід управління організаційно-економічними механізмами конкурентоспроможності підприємства. ? Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mimi/2011_3_1/2_5.pdf

17. Мажар М.А. Теоретико-методологічні засади конкурентоспроможності підприємств. ? Режим доступу:http://www.rusnauka.com/36_PWMN_201

0/Economics/77169.doc.htm

18. Степанкова А. А. Методи оцінки конкурентоспроможності продукції. ? Режим доступу: http://economy.nayka.com.ua/index.php?operation=id=954

19. Офіційний сайт Цюрупинської швейної фабрики ВАТ "Юність". - Режим доступу: http://junost.vatua.com/

20. Шершньова З. Є. Визначення конкурентоспроможності підприємства. ? Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/635/42/1/2/

21. Шлюсарчик Б. Еволюція і співвідношення понять конкуренції та конкурентності. - Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load. php?s=business_economic_science&id=2942&start=13

22. The New Palgrave Dictionary of Economics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde200

8_C000261&q=competition&topicid=&result_number=6



ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Схема оцінки конкурентоздатності продукції

ДОДАТОК Б

Аналіз фінансової стійкості ВАТ "Юність" за 2009-2011 роки

№	Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	Нормативне значення	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення
								2010	2011
1	Коеф.забезпечення обор. активів влас. коштами	Кз.в.к	Власні обігові кошти / Оборотні активи	0,1<	0,74	0,84	0,88	0,1	0,04
2	Маневреність робочого капіталу	Мр.к	Запаси/ Робочий капітал	Реком. знач.= 1	0,97	0,91	0,9	-0,06	-0,01
3	Маневреність власних обігових коштів	Мв.о.к	Кошти / Власні обігові кошти	Реком. знач. = 0,5	0,04	0,04	0,04	0	0
4	Коеф. забезпечення влас. обіг. коштами	Кзап	Власні обігові кошти / Запаси	0,6 -0,8	1,03	1,1	1,07	0,07	-0,03
5	Коеф. покриття запасів	Кп.з	"Нормальні" джерела покриття запасів/ Запаси	Реком. знач.= 1	1,32	1,3	1,21	-0,02	-0,09
6	Коеф. фін. незалежності (автономії)	Кавт	Власний капітал / Пасиви	>0,5	0,91	0,94	0,96	0,03	0,02
7	Коеф. фінансової залежності	Кф.з	Пасиви / Власний капітал	>1;<2	1,1	1,06	1,04	-0,04	-0,02
8	Коеф. маневреності власного капіталу	Км	Власні обігові кошти / Власний капітал	>0,1	0,29	0,33	0,31	0,04	-0,02
9	Коеф. концентрації позик, капіталу	Кп.к	Позиковий капітал / Пасиви	<0,5	0,09	0,06	0,04	-0,03	-0,02
10	Коеф. фін. стабільності	Кф.с	Власні кошти Позикові кошти	>1	9,9	16,23	24,36	6,33	8,13
11	Коеф. фінансової стійкості	Кф.с	Власний капітал+довг остр.зобов-ня Пасиви	0,85-0,90	0,91	0,94	0,97	0,03	0,03

ДОДАТОК В

Оцінки міжнародної конкурентоздатності підприємства ВАТ "Юність

Критерій	Максимум	Оцінка
1. Планування	20	10
1.1. Установка цілей і стратегічних задач	4	2
1.2. Збір і аналіз інформації про клієнтів і ринок	4	2
1.3. Деталізація бізнесу-процесу	4	2
1.4. Збір і аналіз інформації про конкурентів і еталонні компанії	4	2
1.5. Планування ресурсів	4	2
2. Організація	20	15
2.1. Формування організаційної структури	4	3
2.2. Розподіл повноважень і встановлення зон відповідальності	4	3
2.3. Умови для створення організації, що самонавчається	4	3
2.4. Виконання основного процесу	4	3
2.5. Ефективність процесу створення нових цінностей для клієнтів	4	3
3. Мотивація	20	8
3.1. Лідерство і корпоративна культура	4	1
3.2. Умови для навчання і професійного розвитку персоналу	4	3
3.3. Рівень потреб працівників	4	1
3.4. Залучення працівників у процес удосконалювання	4	1
3.5. Задоволення працівників результатами своєї діяльності	4	2
4. Контроль	20	8
4.1. Система контролю якості на кожнім етапі бізнес-процесу	4	2
4.2. Критерії оцінки отриманих результатів	4	2
4.3. Вимір ступеня задоволеності споживачів	4	1
4.4. Раціональне використання ресурсів	4	1
4.5. Відповідність отриманих результатів установленим цілям	4	2
5. Координація	20	15
5.1. З'єднання і координація перших чотирьох функцій	4	3
5.2. Установлення внутрішніх взаємозв'язків організації	4	3
5.3. Система дозволу конфліктів	4	3
5.4. Поточний аналіз відхилень: перегляд і коректування планів	4	3
5.5. Інформаційний менеджмент	4	3
Загальна оцінка менеджменту	100	56



ДОДАТОК Д

Баланс на 31.12.2011 р.

Актив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	276	342
первісна вартість	11	1227	1227
знос	12	-951	-885
Незавершене будівництво	20
Основні засоби:
залишкова вартість	30	26195	29233
первісна вартість	31	37132	39995
знос	32	-10937	-10762
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	40	417	417
- інші фінансові інвестиції	45
Довгострокова дебіторська заборгованість	50
Відстрочені податкові активи	60
Інші необоротні активи	70
Усього за розділом I	80	26888	29992
II. Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси	100	6909	7134
- тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
- незавершене виробництво	120	165	270
- готова продукція	130	3673	3788
- товари	140	763	1068
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	8754	1356
первісна вартість	161	8754	1356
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом	170	186	33
- за виданими авансами	180	2604	249
- з нарахованих доходів	190
- із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	324	1320
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті	230	147	60
- в іноземній валюті	240	0	21
Інші оборотні активи	250	36	129
Усього за розділом II	260	23561	15428
III. Витрати майбутніх періодів	270	0	6
Баланс	280	50449	45426
Пасив	Код	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал
Статутний капітал	300	865	865
Пайовий капітал	310
Додатковий капітал	320	316	316
Інший додатковий капітал	330	53790	53790
Резервний капітал	340	216	216
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-33873	-28757
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом I	380	21314	26430
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом II	430
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	23627	13443
Відстрочені податкові зобов'язаня	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом III	480	23627	13443
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0	1000
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	3498	3352
Поточні зобов'язання за розрахунками:
- з одержаних авансів	540	3	361
- з бюджетом	550	27	69
- з позабюджетних платежів	560
- зі страхування	570	1344	267
- з оплати праці	580	0	252
- з учасниками	590
- із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	636	252
Усього за розділом IV	620	5508	5553
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	50449	45426

Керівник Кравчук Валентина Миколаївна

Головний бухгалтер Зубарєва Надiя Євгенiївна



ДОДАТОК Е

Звіт про фінансові результати за 2011 рік

I. Фінансові результати
Стаття	Код	За попередній період	За звітний період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	63528	81265
Податок на додану вартість	15	3918	21084
Акцизний збір	20
	25
Інші вирахування з доходу	30	-1 611	-5067
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	17979	21165
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	44256	55914
Валовий:
- прибуток	50	9543	8265
- збиток	55
Інші операційні доходи	60	10623	6750
Адміністративні витрати	70	-1456	-1352
Витрати на збут	80	-2256	-2109
Інші операційні витрати	90	-16572	-14478
Фінансові результати від операційної діяльності:
- прибуток	100	2964	7803
- збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130	99	138
Фінансові витрати	140	-327	-564
Втрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	-12054	-447
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	170	15246	8676
- збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	-102	-150
Фінансові результати від звичайної діяльності:
- прибуток	190	15348	8826
- збиток	195
Надзвичайні:
- доходи	200
- витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
- прибуток	220	3320,7	5910,8
- збиток	225
II. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати	230	2451	3882
Витрати на оплату праці	240	3201	4887
Відрахування на соціальні заходи	250	1134	1833
Амортизація	260	5586	6810
Інші операційні витрати	270	6837	8199
Разом	280	19209	25611
III. Розрахунок показників прибутковості акцій
Середньорічна кількість простих акцій	300	50900	50900
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310	50900	50900
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	320	10,05	5,78
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	330	10,05	5,78
Дивіденди на одну просту акцію	340

Керівник Кравчук Валентина Миколаївна

Головний бухгалтер Зубарєва Надiя Євгенiївна

ДОДАТОК Ж

№	Джерело (бібліографія)	Питання, що розглядались
1.	Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: зкономика, маркетинг, менеджмент. / Фатхутдинов Р.А. - М.: Маркетинг, 2012. - 892 с.	"Конкуренція (від лат. concurrere - зіштовхуюсь) - економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між підприємствами, що виступають на ринку з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції. задоволення різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого прибутку. Конкуренція є головною рушійною силою ринку, а сама продукція є знаряддям конкурентної боротьби." - Василенко В.О.
2.	Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: зкономика, маркетинг, менеджмент. / Фатхутдинов Р.А. - М.: Маркетинг, 2012. - 892 с.	"Конкуренція є об'єктивним економічним законом розвинутого товарного виробництва, дія якого є для товаровиробників зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, збільшення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва тощо. Дія багатьох економічних законів відбувається у формі примусових сил конкурентної боротьби, в результаті чого конкуренція виступає важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму." - Ткаченко Т.І.
3.	Должанський І.3. Конкурентоспроможність підприємства / І.З. Должанський, Т.О. 3агорна. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - 384 с.	"Конкуренція - боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на доступних сегментах ринку." - Должанський І.3.
4.	Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: зкономика, маркетинг, менеджмент. / Фатхутдинов Р.А. - М.: Маркетинг, 2012. - 892 с.	"Конкуренція - процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних, суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах." - Фатхудинов Р.А.
5.	Балабанова Л.В. Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємств / Л.В. Балабанова, М. Портер, В.В. Холод. - К.: ВД "Професіонал", 2009. - 431 с.	" Конкуренція - дозволяє визначити найкращу відповідність між внутрішнім станом організації і дією п'яти основних конкурентних сил у її зовнішньому оточенні, а саме: 1. Суперництво між продавцями усередині галузі; 2. Фірми, що пропонують товари-замінники (субститути); 3. Можливість появи нових конкурентів усередині галузі; 4. Здатність постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих, які використовуються фірмою, диктувати свої умови; 5. Здатність споживачів продукції фірми диктувати свої умови. " - М. Портер
6.	The New Palgrave Dictionary of Economics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dictionaryofeconomics.com/article?id=pde2008_C000261&q=competition&topicid=&result_number=6	"Конкуренція - суперництво між окремими особами (групами чи націями), яке виникає кожного разу, коли дві або більше сторін, прагнуть чогось, що всі не можуть отримати." - Дж. Стінглер
7	Шлюсарчик Б. Еволюція і співвідношення понять конкуренції та конкурентності. - Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=business_economic_science&id=2942&start=13	"Конкуренція боротьба підприємців за економічні вигоди від продажу товарів і послуг, а також за ринки постачання і збуту та робочу силу." - Б.Шлюсарчик

Размещено на Allbest.ru