Аналіз конкурентоспроможності ВАТ "Коростишівського льонозаводу"

За підтримки Житомирської обласної адміністрації ВАТ "Коростишівський льонозавод" має можливість виходу зі своєю продукцією на ринок КНР.

Найбільш відповідальним етапом міжнародного маркетингу є прийняття рішення про розробку комплексу маркетингу, а саме чотирьох його елементів: товару, ціни, ФОПСТИЗу і товароруху.

Товар. П'ять стратегій дозволяють адаптувати товар і методи його просування до конкретних закордонних ринків:

поширення у незмінному вигляді, як самого товару, так і стратегії стимулювання продажу;

адаптація комунікацій (неадаптований товар, але адаптоване стимулювання);

пристосованість товару до умов конкурентного ринку при незмінній стратегії стимулювання продажу;

подвійна адаптація (адаптація як самого товару так і стимулювання);

виробництво і просування товарів "ринкової новизни".

ВАТ "Коростишівський льонозавод" завдяки високій якості льоноволокна може продавати його у незмінному вигляді на ринках усіх країн-партнерів. Це означає, що збут льоноволокна на цих ринках буде відбуватись у такому ж вигляді, що і на національному ринку, однак рекомендується комунікації (засоби реклами, рекламні звернення і послання) та форми збуту повністю адаптувати до умов місцевих ринків.

Формування попиту та стимулювання збуту продукції підприємства (просування товару) пропонується на базі стандартизованого комплексу маркетингу: адресним розповсюдженням твердих "оферт". Тверда оферта для ВАТ "Коростишівський льонозавод" є більш ефективною формою формування попиту, ніж звернення через ЗМІ чи розповсюдження прайс-листів. Це комерційна пропозиція, яку покупець може прийняти у незмінному вигляді або не прийняти зовсім. Оферта розповсюджується адресно конкретним потенційним покупцям.

Система товароруху. Канали розподілу при міжнародному маркетингу пропонуємо на підставі такої схеми руху товарів:

продавець-експортер > внутрішньодержавні канали > міждержавні канали > кінцеві споживачі або покупці.

У нашому випадку пропонується використання певних базисних умов поставки товарів згідно з ІНКОТЕРМС, назва яких говорить про розподіл витрат та ризиків продавця-експортера та покупця-імпортера. Важливе значення при визначенні базисної умови поставки товару має і економіко-географічне розташування ВАТ "Коростишівський льонозавод". Наближеність до залізничної станції "Коростишів" (Південно-західна залізниця) та до автомагістралі "Київ-Чоп", зокрема, і визначають переважні умови поставки:

? EXW - Коростишів ("франко-склад");

? FCA - Коростишів ("франко-перевізник");

? DAF (доставлено до кордону).

При базисній умові постачання EXW ВАТ "Коростишівський льонозавод" є можливість надання покупцю знижку 5% від контрактної ціни на ринку, оскільки підприємство передає товар покупцю на своєму складі і відношення відповідальності та ризику "продавець : покупець" = 1 : 99.

Найбільш розповсюдженою базисною умовою поставки при зовнішньоекономічному контракті є умова FCA - Коростишів ("франко-перевізник"), згідно з якою експортер (підприємство ВАТ "Коростишівський льонозавод") несе витрати по упакуванню, сплачує офіційні експортні платежі та витрати щодо доставки першому перевізнику. За умови FCA розподіл (співвідношення) відповідальності та ризику "продавець : покупець" = 15 : 85. Умова поставки DAF є менш вигідною для продавця (ВАТ "Коростишівський льонозавод"), оскільки співвідношення щодо відповідальності та ризику "продавець : покупець" = 57:43, до того ж зростають витрати щодо навантажувально-розвантажувальних робіт. Ці витрати включаються до контрактної ціни, тим самим збільшуючи її.

При укладанні зовнішньоекономічного договору розрізняють поняття відпускної і контрактної цін. Відпускна ціна - це ціна Експортера (заводу-виробника чи продавця) з урахуванням одержання товару покупцем зі складу самовивозом. Відпускна ціна дорівнює контрактній при базисній умові постачання EXW ("франко-завод"). Контрактна ціна - це сума відпускної ціни і усіх витрат Експортера, в залежності від умов постачання. Інколи витрати по перевезенню товару досягають половині його вартості.

Охарактеризувавши всі аспекти міжнародного маркетингу всі аспекти доцільно перейти до введення інновації у технологічний процес виробництва льонопродукції з метою зниження собівартості, оскільки собівартість вирощування 1т льонотрести зростає щороку і становила у 2007 році 839 грн. В ВАТ "Коростишівський льонозавод" використовують комбайновий спосіб збирання льонокомбайном ЛК-4А, проте, застосовуючи такий метод присутня втрата насіння та зниження якості льоноволокна. У провідних підприємствах Західної Європи, зокрема у Голандській насіннєвій компанії "Ван де Білт" застосовують роздільну ( двофазну ) технологію збирання льону, коли рослини збирають за допомогою льонобралки ТЛН-1,5. Порівняно з комбайновим, роздільне збирання льону дає змогу значно знизити витрати енергії на сушіння та обмолочування невіяного зерна, зменшити витрати та підвищити якість насіння і волокна. А саме, втрати насіння зменшуються на 0,6 ц/га, трудові та матеріальні ресурси скорочуються на 18 %, чистота насіння становить 83%. 21.

Проаналізувавши механізм формування конкурентної стратегії в умовах ВАТ "Коростишівський льонозавод" можна зробити такі висновки:

1. Стратегія конкуренції повинна враховувати специфіку діяльності, тому для підприємства оптимальною є стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції. Її мета - забезпечення представників обраного сегменту товарами та послугами, що найбільш відповідають їх потребам і смаку.

2. Досвід закордонних підприємств-аналогів переконує у доцільності розширення сфери діяльності: збільшити асортимент продукції (виробляти канати, джгути тощо), надавати різного роду послуги (посередника, митного брокера, послуги з приводу сортування, зберігання і переробки продукції, транспортні послуги).

3. Конкурентна стратегія ВАТ "Коростишівський льонозавод" не повинна суперечити загальнонаціональній стратегії зовнішньої торгівлі льонопромислового підкомплексу України.

4. ВАТ "Коростишівський льонозавод" доцільно запровадити програму міжнародного маркетингу, бо без маркетингу та підтримки держави йому не закріпитися на зовнішніх ринках і не досягти переваги у конкурентній боротьбі на внутрішньому ринку. Маркетинг є органічною частиною стратегічного планування експортно-імпортних операцій.

3.2 Фінансовий план інноваційно - інвестиційної програми

Після формування програми інноваційно - інвестиційної діяльності досліджуваного підприємства необхідно розрахувати загальний обсяг інвестиційних ресурсів для реалізації запропонованої програми та визначити джерела їх надходження.

Основними джерелами фінансування програми можуть бути:

· самофінансування;

· позика, кредит;

· лізинг, оренда;

· кошти бюджету, кошти інвесторів.

Доцільно посилатися у залученні фінансових ресурсів на потенційного інвестора. Дану льонобралку ТЛМ-1,5 виробляє завод "Ірпіньмаш", ціна становить 460 тис.грн. Необхідно також провести професійне навчання персоналу для роботи на новій техніці.

Таблиця 3.1

Розрахунок потреби в інвестиціях

Напрямок витрат	Кількість	Обсяг витрат, тис.грн.	Джерела фінансування
Льонобралка ТЛМ 1,5	2	920	Кошти інвестора
Навчання персоналу	3	5	Власні кошти
Всього необхідних інвестиційних витрат	Ч	925	Ч

Для того, щоб визначити ефективність впровадження нового обладнання та періоду його окупності необхідно спрогнозувати грошові надходження від реалізації продукції на найближчі 3 роки. Ціна реалізації збільшується враховуючи рівень інфляції (умовно 15%). Впровадивши нові технології доцільно поступово та пропорційно нарощувати обсяги виробництва та реалізації продукції. Дані розрахунки наведено в таблиці 3.2.

Проектування та реалізація інноваційно-інвестиційної програми здійснюється з метою забезпечення рентабельності виробництва, отримання прибутку та зниження витрат на виробництво продукції.

Таблиця 3.2

Надходження від реалізації продукції

Показники	Прогноз по роках
	2007	2009	2010	2011	2012	2013
Обсяг реалізації, т	67,5	100	150	200	250	300
Середня ціна реалізації, грн./т	2000	2300	2650	3050	3500	4025
Виручка від реалізації, тис.грн.	134,9	230,0	397,5	610,0	875,0	1207,0

Використовуючи ТЛМ 1,5 втрати насіння зменшуються на 0,6 ц/га, трудові та матеріальні ресурси скорочуються на 18 %, тому доцільно прогнозувати зменшення матеріальних затрат. Проте, необхідно врахувати, що зі збільшенням обсягів реалізації нарощуються обсяги виробництва і матеріальні витрати пропорційно зростають. Враховуючи рівень інфляції необхідно збільшити витрати на оплату праці, на соціальні заходи та інші операційні витрати. Амортизацію придбаних активів доцільно розділити на 6 років (повне покриття витрат на придбання техніки), здійснюючи амортизаційні відрахування в сумі 184 тис. грн. щороку.

Обсяги реалізації (а відповідно і виробництва) заплановано збільшувати щороку на 50%, тому відповідно матеріальні затрати зростатимуть для того, щоб визначити рівень зростання матеріальних затрат, необхідно розрахувати їх на 1т реалізованої продукції. Розрахунок було проведено наступним чином:

85,0 : 67,5 = 1259,3 грн/т - матеріальні витрати на 1т продукції у 2007 році.

У наступних роках рівень матеріальних затрат збільшуватиметься відповідно до обсягів реалізації, проте необхідно враховувати економію за рахунок експлуатації інноваційної техніки. Розрахунок проведено наступним чином:

Таблиця 3.3

План доходів і витрат, пов'язаних з реалізацією інноваційно-інвестиційної програми

Показники	Прогноз по роках
	2007	2009	2010	2011	2012	2013
1.Грошові надходження від реалізації, тис.грн.	134,9	230,0	397,5	610,0	875,0	1207,0
2. Затрати на виробництво реалізованої продукції, тис.грн у т.ч. поелементно:	206,6	427,2	500,2	575,0	654,2	737,3
- матеріальні витрати	85,0	103,2	154,9	206,5	258,2	309,8
- витрати на оплату праці	114,5	131,5	151,5	174,0	200,0	230,0
- відрахування на соціальні заходи	3,0	3,5	4,0	4,5	5,0	5,5
- амортизація основних засобів	0	184	184	184	184	184
- інші операційні витрати	4,1	5,0	5,8	6,0	7,0	8,0
3. Валовий прибуток	- 71,7	-197,2	-102,7	35,0	220,8	469,7
4. Податок на прибуток	-	-	-	8,75	55,2	117,4
5. Чистий прибуток	-71,7	-197,2	-102,7	26,3	165,6	352,3
6. Грошовий потік	-71,7	-13,2	81,3	210,3	349,6	536,3

1) 100 Ч 1259,3 = 125,9 (тис.грн.) - збільшення матеріальних витрат у 2009 році в порівнянні з 2007.

2) 125,9 - 125,9Ч0,18 = 103,2 (тис.грн.) - обсяг матеріальних витрат у 2009 році, враховуючи економію.

Інші затрати на виробництво зростають, враховуючи рівень інфляції. Валовий прибуток становить різницю між грошовими надходженнями від реалізації та загальною сумою затрат на виробництво. Податок на прибуток підприємство сплачує у розмірі 25%. Грошовий потік становить суму чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.

Аналогічно розрахувавши дані показники в прогнозі на 5 років можна зробити висновок, що грошовий потік набуде додаткового значення вже через 2 роки (у 2010р.), а покриє збитки і отримає чистий прибуток підприємство у 2011 році. І у наступному році прибуток від впровадження інноваційно-інвестиційної програми зросте у 6,3 разів, що свідчить про ефективність програми.

3.3 Шляхи удосконалення організаційної структури управління.

Підприємство, яке виходить на міжнародний ринок повинне комплексно розглядати проблеми доведення своїх товарів до споживачів. Загальна структура поділу при ЗЕД складається з 3-х взаємозалежних ланок між продавцем і кінцевим споживачем: перша - штаб-квартира організації продавця, що виконує контроль за роботою каналів розподілу, в той же час вона є частиною цих каналів; друга - міжгосподарські канали, що забезпечують доставку товарів до кордонів іноземних держав; третя - внутрішньодержавні канали, що забезпечують доставку товарів із прикордонних пунктів іноземної держави до кінцевих споживачів.

З огляду на це ВАТ "Коростишівський льонозавод" варто прийняти ще одне важливе рішення з міжнародному маркетингу - про структуру служби маркетингу.

Оскільки ВАТ "Коростишівський льонозавод" є невеликим і молодим підприємством, то зараз тут доцільно створити відділ маркетингу за функціональним принципом. Він є найпростішим і виправдовує себе при невеликій кількості ринків і постійному асортименті продукції. Однак у майбутньому зі зростанням кількості ринків відділ маркетингу доцільно організувати за ринковим принципом.

На рис. 3.1 наведена організаційна структура побудови відділу маркетингу функціональної орієнтації для ВАТ "Коростишівський льонозавод" замість уже існуючих відділів збуту і постачання, підпорядкованих комерційному директору.

При впровадженні маркетингової концепції на підприємстві першим заступником генерального директора (керівника підприємства) повинен бути маркетинг-директор (керівник служби маркетингу). Йому підпорядковані підрозділи маркетингу України та міжнародного маркетингу, які очолюють менеджер-маркетолог ринку України та менеджер з прямого експорту, відповідальні за планування, упровадження і контроль маркетингової діяльності на вітчизняному та зовнішньому ринках.

Основними завданнями маркетинг-директора є організація активної взаємодії відділу маркетингу з іншими підрозділами компанії, постановка завдань щодо проведення маркетингових кампаній, оперативний контроль діяльності відділу маркетингу.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Нормативне забезпечення охорони праці

Законодавча база охорони праці ВАТ " Коростишівський льонозавод", як і в Україні в цілому, налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю До законодавчої бази підприємства також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух", "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами та працівниками України [12, 128].

Державний нагляд за додержанням законодавчих актів та інших нормативних документів здійснюють: Державний комітет з ядерної та радіаційної безпеки, органи державного пожежного нагляду Міністерства внутрішніх справ, органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я, Державно автомобільна інспекція.

Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі "Про охорону праці", прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, а переглянутому і затвердженому Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 року. Дія Закону поширюється на фізичних та юридичних осіб.

Закон визначає:

? основними принципами державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін.;

? роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці; виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці або в разі смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань; відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на виробництві; письмово, не пізніше як за 2 місяці, інформувати працівника про зміни виробничих умов або пільг;

? право працівника відмовитись від виконання робіт, якщо це загрожує його здоров'ю та життю та ін.;

? роботодавець обов'язково створює органи управління охороною праці на підприємстві і забезпечує їх функціонування для виконання керівництвом та досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

? економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, відшкодування збитків за порушення правил охорони праці;

? нормативно-правові акти з охорони праці;

? органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду і громадського контролю за охороною праці та їх компетенцію;

? штраф за порушення законодавства про охорону праці, максимальний розмір якого становить 5 % місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної особи, яка виконує найману працю;

Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов'язків працівниками, є Кодекс законів про працю України. Він трактує вимоги до трудової діяльності громадян в Україні і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості.

Питання охорони праці ВАТ "Коростишівський льонозавод" відображені у колективному договорі. У ньому сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійних захворювань і аваріям. Він укладається у письмовій формі терміном на 1 рік і поширюється на всіх працівників. Колективний договір містить зобов'язання сторін щодо захисту прав та соціальних інтересів осіб, які потерпіли від нещасних випадків або профзахворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих.

Згідно з Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23. 09. 1999 р. №1105-14, що був введений в дію 1 квітня 2001 р., підприємство зареєстровано в місцевому Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування і отримало страхове свідоцтво.

Згідно з Законом "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" працівники підприємства, а в окремих випадках і члени їх сімей, забезпечуються в порядку державного соціального страхування: допомогою по тимчасовій непрацездатності, допомогою по вагітності, пологах і догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомогою з нагоди народження дитини, допомогою на поховання; пенсіями по старості, по інвалідності, в разі втрати годувальника.

Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі "Держнаглядохоронпраці" і затверджують акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації, відповідно до Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування "Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженого наказом Держнаглядохооронпраці від 12.12.1993 р. № 132, до основних нормативних актів ВАТ "Коростишівський льонозавод" з охорони праці належать:

Ш Положення про систему управління охороною праці на підприємстві;

Ш Положення про службу охорони праці на підприємстві;

Ш Положення про комісію з питань охорони праці підприємства;

Ш Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці;

Ш Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

Ш Положення про організацію і проведення первинного та поточного інструктажів , а також пожежно-технічного мінімуму;

Ш Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці ;

Ш Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;

Ш Положення про санітарну лабораторію підприємства;

Ш Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт;

Ш Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

Виходячи зі специфіки виробництва та вимог чинного законодавства власник затверджує нормативні акти із вищезазначеного списку та інші, що регламентують питання охорони праці.

У ВАТ "Коростишівський льонозавод" одним із основних засобів забезпечення безпеки являється навчання всіх працівників безпечним прийомам та методам праці, знання санітарно-гігієнічних та протипожежних правил. З цією метою проводять інструктаж з охорони праці. Розрізняють такі види інструктажу за характером і часом проведення: вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, цільовий.

Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці зі всіма прийнятими на роботу працівниками незалежно від їх освіти, загального стажу роботи. Вступний інструктаж повинні проходити учні середніх загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних навчальних закладів та професійно-технічних училищ, студенти вищих навчальних закладів, які прибули на виробничу практику, а також особи, які відряджені на дане підприємство. Вступний інструктаж проводиться за програмою, затвердженою керівником чи головним інженером підприємства.

До програм цього інструктажу входять загальні відомості про підприємство, зміст законодавства про охорону праці, основні положення техніки безпеки, правила застосування засобів індивідуального захисту та надання першої допомоги потерпілим.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з робітниками, які прийняті, або переведені з одного підрозділу до іншого, які виконують нову для них роботу, а також з учнями, особами відрядженими на підприємство, з будівельниками, які виконують на його території будівельно-монтажні роботи. Первинний інструктаж супроводжується практичним показом безпечних прийомів та методів праці. Проводиться з кожним працівником індивідуально. Після цього на протязі декількох змін робітник виконує свої обов'язки під наглядом майстра.

Повторний інструктаж проводиться з метою перевірки знань робітниками правил та інструкцій з охорони праці, підвищення кваліфікації в цих питаннях. Він проводиться з кожним робітником індивідуально за програмою інструктажу на робочому місці. Повторний інструктаж проводиться не рідше ніж через 6 місяців.

Запланований інструктаж проводять при введенні в дію нових або перероблених стандартів з охорони праці, при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації обладнання, інструмента та матеріалів, при порушенні вимог безпеки, які призвели або можуть призвести до травми, вибуху, пожежі, аварії, при вимогах органів нагляду.

Цільовий інструктаж проводять із працюючими, що виконують разові роботи, не пов'язані з прямими обов'язками за спеціальністю (навантаження, вивантаження, прибирання території). Ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха і катастроф, виконанні робіт, на які видається наряд-допуск, дозвіл чи інші документи. Первинний інструктаж на робочому місці, позаплановий і цільовий проводить безпосередній керівник робіт.

4.2 Організація охорони праці на підприємстві

Згідно з Законом України "Про охорону праці", Положенням про службу охорони праці в системі Мінсільгоспу України від 15 квітня 1994р. у ВАТ "Коростишівський льонозавод" створено службу охорони праці, оскільки число працюючих перевищує 50 чол. Вона входить до структури підприємства як одна з основних виробничо-технічних служб і підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства. Служба охорони праці підприємства представлена інженером з охорони праці, який має вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва понад 3 роки.

У системі управління ВАТ (рис.1) беруть участь:

? керівник підприємства (генеральний директор);

? інженер з охорони праці;

? заступники генерального директора (заступники з економічних, виробничих та сільськогосподарських питань, комерційний директор);

? головні спеціалісти підприємства (головний бухгалтер, головний агроном, головний механік, головний енергетик, інспектор по кадрах);

? керівники виробничих дільниць, підрозділів (начальник виробництва, начальник зміни, начальник котельні, завідувач складу і т.д.).

Генеральний директор здійснює загальне керівництво, планування і організацію робіт з охорони праці, контролює ступінь їх реалізації, упроваджує методи стимулювання роботи щодо покращення стану охорони праці на підприємстві, а також несе відповідальність за організацію роботи з охорони праці.

Організація та проведення усієї практичної роботи з охорони праці, відповідальність за спеціальні інструктажі покладається на спеціаліста з охорони праці. Саме він відповідає за безпечну організацію виробництва і технологічних процесів, охорону водного і повітряного балансів, утримання будівель і споруд, приміщень, обладнання у повній відповідності до вимог держстандартів, правил техніки безпеки, виробничої санітарії та гігієни.

В його обов'язки входить забезпечення виконання правових організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

Стан охорони праці та ефективність роботи ВАТ "Коростишівський льонозавод" за 2006-2008 рр. характеризується певними показниками (табл. 4.1).

Також в ВАТ "Коростишівський льонозавод" немає робочих місць та будівель, які не відповідають нормативним вимогам, тому коефіцієнти небезпеки робочих місць, умов праці, небезпечності машин та небезпечності будівель і виробничих приміщень дорівнюють нулю.

Дані таблиці 4.1 свідчать що кількість випадків захворювань (Кз) в 2008 р. зменшилася в порівнянні з 2006 роком на 91,8%, також зменшилась важкість захворювань (Квз) в порівнянні з 2006 р. на 57,6%. Це свідчить про задовільну роботу служби охорони праці.

Таблиця 4.1

Аналіз стану охорони праці у ВАТ "Коростишівський льонозавод" за 2006-2008 рр.

№	Назви коефіцієнтів та їх складових	Роки	2008 р. у % до 2006 р.
		2006	2007	2008
1	Середньо облікова кількість працюючих (П)	21	22	25	112,2
2	Кількість нещасних випадків за звітний період (n)	-	-	-
3	Загальна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період (Д)	-	-	-
4	Кількість випадків захворювань (З)	30	34	31	103,3
5	Сумарна кількість днів непрацездатності(Дз)	167	170	180	107,8
6	Коефіцієнт частоти випадків захворювань (Кз), Кз = З/П	0,73	0,75	0,67	91,8
7	Коефіцієнт важкості захворювань (Квз), Квз = Дз/З	5,57	5	3,21	57,6

Умови праці - це сукупність факторів виробничої обстановки, що впливають на працездатність і здоров'я людини в процесі праці. Згідно з "Гігієнічною класифікацією умов праці №4137-86'' параметри трудового процесу за ступенем впливу на функціональний стан і здоров'я працюючих поділяються на 3 класи:

І клас - оптимальні умови і характер праці, при яких виключена несприятлива дія небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НіШВФ) на здоров'я працюючих і створюються передумови для збереження високого рівня працездатності;

ІІ клас - допустимі умови і характер праці, при яких рівень НіШВФ не перевищує гігієнічних нормативів;

ІІІ клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких рівень НіШВФ перевищує нормативи і викликає функціональні зміни організму.

Аналіз умов праці головного інженера ВАТ "Коростишівський льонозавод" визначається шляхом порівняння фактичних і нормативних значень виробничих факторів (табл. 4.2).

Згідно проведеного аналізу робоче місце головного інженера можна віднести до ІІ класу умов праці, тобто умови і характер праці є допустимими, при яких рівень НіШВФ не перевищує гігієнічних нормативів.

Як видно з таблиці, умови праці на даному робочому місті належать до 1 класу, тобто є допустимими.

Згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ від 31 березня 1994р., керівник за свої кошти проводить при прийнятті на роботу медичний огляд і потягом трудової діяльності лікарський контроль за станом здоров'я працюючих. З цією метою на рахунок Коростишівської районної лікарні в залежності від кількості працюючих заздалегідь перераховується відповідна сума.

Таблиця 4.2

Аналіз умов праці головного інженера ВАТ "Коростишівський льонозавод"

Виробничі фактори	Нормативне значення або ГДК для різних умов праці	Фактичне значення фактора	Клас умов праці на даному робочому місці
1	2	3	4
	І клас	ІІ клас	ІІІ клас
Мікроклімат у приміщенні: - температура повітря, 0С; - швидкість руху повітря, м/сек; - відносна вологість повітря, %	22-24 0,1 40-60	21-25 Більше 0,1 75	Нижче мін. допустимих до 40С до 25%	24 0,1 50	І І І
Освітлення: -освітленість, лк -КПО, %	300-200 0,6	- -	- -	250 0,64	І І
Пил, мг/м3	-	4	Перевищення до 2-х разів	4	ІІ
Шум, Дб	-	50	Перевищення до 10 Дб	50	ІІ
Робоча поза	вільна	нахил до 300 до 25% тривалості зміни	нахил до300 26-50% тривалості зміни	нахил до 300 до 25% тривалості зміни	ІІ
Напруженість праці: - тривалість зосередження уваги (% до тривалості зміни); - напруженість зору (категорія зорових робіт за СНіП 23-05-95)	до 50 груба та мало-точна	51-75 точна	понад 75 високоточна	65 мало-точна	ІІ І
Емоційна та інтелектуальна напруженість	робота за індиві-дуальним планом	робота за графіком з можл. його коригування	вирішення складних завдань в умовах дефіциту часу	робота за графіком з можл. його коригування	ІІ
Одноманітність: кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях	понад 10	10-4	3-2	11	І
Змінність	робота без нічних змін	одно- двозмінна робота з нічною зміною	нерегу-лярна робота з нічною зміною	робота без нічних змін	І
Кількість факторів	8	5	0

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах, пов'язаних із забрудненням та здійснюваних у несприятливих умовах, згідно з встановленими нормами працівникам видається безкоштовний спеціальний одяг (фартухи та спецкостюми), спеціальне взуття, інші засоби індивідуального захисту (марлеві пов'язки, респіратори, захисні окуляри, рукавиці тощо). Видача замість спеціального одягу та взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових коштів на їх придбання забороняється. На роботах, пов'язаних із забрудненням, безкоштовно видаються миючі засоби. У структурі витрат на охорону праці дані витрати складають 36-37%. Керівництво підприємства намагається знизити витрати на спецодяг, тому його закупівля організовується у формі гуртового замовлення прямо зі складу гуртовика.

Робота із комп'ютерами в офісному приміщенні ВАТ "Коростишівський льонозавод" регулюється такими нормативно-правовими актами:

? Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 12.02.99 № 21);

? Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ ( код 3.3.2.007-98).

Відповідно до вимог гігієнічного та техніко-економічного характеру виробничі приміщення, обладнані персональними комп'ютерами, мають змішане освітлення, причому природне світло падає збоку, а вікна повністю закриваються жалюзі, щоб запобігти засвіченню екрана.

За рівнем електробезпеки приміщення ВАТ "Коростишівський льонозавод" належить до класу приміщень без підвищеної безпеки (відносна вологість не перевищує 60%, температура повітря до +30⁰С), електроізоляція на належному рівні. Корпуси всіх електричних приладів з'єднані із заземляючими пристроями. Згідно зі спеціальними Правилами опір і стан заземлюючих пристроїв на об'єктах перевіряють щорічно. Додаткова ізоляція доповнює робочу з метою захисту від ураження електричним струмом при її пошкодженні.

Для захисту від атмосферної електрики (блискавки) встановлено на будівлі блискавковідвід.

До керування автомобілями допускають осіб, які мають посвідчення водія, склали успішно іспит з "Правил дорожнього руху", пройшли відповідні інструктажі з техніки безпеки і мають стаж роботи водіями не менше двох років.

Організаційні і технічні заходи запобігання виникненню пожежі розробляються в суворій відповідності вимог правил пожежної безпеки. Правила пожежної безпеки - це комплекс положень, що встановлюють порядок дотримання вимог і норм пожежної безпеки (ГОСТ 12.1.033 - 81). Під'їзд автомобілів до ВАТ вільний з усіх сторін, що й вимагається правилами. На підприємстві розроблено план евакуації працівників у випадку пожежі. Є чотири евакуаційні виходи з приміщення. Обладнанні пожежні пости.

З метою пожежної профілактики проводяться: обстеження будівель та прилеглої території, пропаганда пожежної безпеки (лекції, семінари, тощо), забезпечення об'єктів первинними засобами гасіння пожеж. Заходи протипожежної профілактики здійснюють державні органи пожежного нагляду, керівники всіх рівнів, інженери з охорони праці, працівники на робочих місцях.

За час існування ВАТ "Коростишівський льонозавод" нещасних випадків на виробництві не зафіксовано. Цьому сприяють професійні навики робітників основного виробництва та їх обізнаність з інструкціями з техніки безпеки.

Проаналізувавши стан охорони праці ВАТ "Коростишівський льонозавод" за 2006-2008 роки, можна зробити такі висновки:

? комплексні заходи з охорони праці та обов'язки персоналу щодо охорони праці на підприємстві встановлюються і регулюються як державними нормативно-правовими актами, так і документами, що діють на підприємстві і регламентують вимоги щодо охорони праці;

? відповідальність за організацію роботи з охорони праці несе роботодавець (генеральний директор);

? проведення усієї практичної роботи з охорони праці на підприємстві покладається на спеціаліста з охорони праці, що представляє службу охорони праці;

? товариство дбає про цільове використання коштів фонду охорони праці на поліпшення умов праці, підвищення безпеки працівників на робочих місцях. Найбільшу питому вагу в цих витратах складають витрати на лікувально-профілактичне харчування та спецодяг працівників, що працюють на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці(відповідно 61% та 37 %);

? порівняння планових і фактичних витрат на охорону праці за 2001-2003 роки свідчить про вміле формування і використання коштів фонду охорони праці , оскільки немає суттєвої різниці між даними показниками;

? керівництво підприємства дотримується вимог чинного законодавства України з питань охорони праці, які з 2003р. зобов'язують, щоб фонд охорони праці підприємства формувався у сумі не менше як 0,5 % від суми реалізованої продукції. У 2003 р. товариство реалізувало продукції на суму 3332 тис. грн., а на охорону праці було виділено 25765 грн.(0,8 % від даної суми);

? за час існування ВАТ нещасних випадків на виробництві не зафіксовано. Цьому сприяють професійні навики робітників основного виробництва та їх обізнаність з інструкціями техніки безпеки, регулярне проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу.

Основні пропозиції щодо поліпшення стану охорони праці на підприємстві наступні:

? згідно з чинним законодавством обов'язково створити запланований фонд охорони праці в розмірі не менше 0,5% від суми реалізованої продукції;

? стежити за порядком використання коштів фонду охорони праці суворо на заходи з охорони праці, дотримуватись запланованих витрат;

? спрямувати частину коштів на санаторно-курортне лікування працюючих;

? дбати про створення високого рівня організації виробництва та праці трудової, виробничої та технологічної дисципліни, про заохочення почуття колективної відповідальності щодо виконання усіма працівниками обов'язків у галузі охорони праці;

? дотримуватись нормування умов праці тривалості робочого часу, порядку надання відпусток тощо;

? забезпечити працюючих засобами захисту органів дихання, спецодягом та взуттям при різних шкідливих виробничих умовах.

? постійно підвищувати культуру охорони праці.

Висновки і пропозиції

Об`єктом даної дипломної роботи було обрано ВАТ "Коростишівський" Житомирської області.

В нашій роботі було досліджено теоретичний, практичний і методологічний аспекти конкурентоспроможності продукції тваринництва.

В першому розділі дипломної роботи були розглянуті теоретико-методологічні аспекти конкурентоспроможності продукції.

Конкурентоспроможність визначається як володіння властивостями, які створюють переваги для суб`єкта економічного змагання. В широкому розумінні конкурентоспроможність є обумовленим економічними, соціальними і політичними факторами стійким становищем товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринках.

В більшості досліджень на всіх рівнях аналізу конкурентоспроможності виділяють цінову і структурну конкурентоспроможність. Згідно першого підходу конкуренція відбувається за рахунок цін, згідно другого - конкурують умови виробництва.

Варто зазначити, що всю різноманітність сформульованих визначень слід розглядати у двох площинах: маркетингової й управлінської. В рамках маркетингового підходу конкурентоспроможність характеризується здатністю товару бути купленим в числі перших на ринку серед товарів-конкурентів. Представники управлінського підходу трактування конкурентоспроможності стверджують, що витоки цього поняття беруть свій початок з ефективності його бізнес-процесів, а досягнення конкурентоспроможності знаходить відображення у володінні конкурентними перевагами та (або) ключовими компетенціями.

Проблема нарощування обсягів та підвищення ефективності виробництва льоносировини в нових умовах господарювання, з появою різних організаційно-правових структур в агропромисловому секторі економіки визначає необхідність дослідження формування раціонального льоновиробництва.

В другому розділі нашої роботи було проаналізовано організаційний, економічний, фінансовий стан господарюючого суб`акта.

Актуальність проблеми формування конкурентної стратегії пояснюється тим, що в умовах глобалізації аграрного бізнесу значна увага приділяється проблемам якості товарів і послуг, що є вирішальним критерієм конкурентоспроможності. Удосконалення якості продукції істотно впливає на попит і прибутковість аграрних підприємств. Недосконалість українських стандартів спричиняє відсутність об'єктивної інформації про вимоги світового ринку і впливає на фінансовий стан сільськогосподарських товаровиробників.

ВАТ "Коростишівський льонозавод"- агропромислове підприємство, особливістю діяльності якого є залежність від погодних умов, оскільки на вихід волокна впливає як урожайність, так і якість льонотрести. Проведений SWOT- аналіз дає змогу зробити висновок, що ВАТ "Коростишівський льонозавод" уже має конкурентні переваги на національному і вітчизняному ринках, оскільки сильними сторонами підприємства є виробництво високоякісної продукції, відмінне обслуговування клієнтів, доступні ціни, зручне географічне розташування, власна технологія і добра репутація.

Для підвищення конкурентоспроможності продукції у ВАТ "Коростишівський льонозавод" реалізації запропонованого інвестиційного проекту важливим є створення маркетингового відділу і запровадження ефективної системи формування попиту та стимулювання збуту. Для підприємства доцільним буде за допомогою реклами представити себе та свою продукцію на телебаченні, радіо, в Internet та в газеті.

Для утримання конкурентоспроможності у довгостроковому періоді основними пропозиціями для ВАТ "Коростишівський льонозавод" є:

1. Вихід підприємства зі своєю продукцією на міжнародний ринок, при цьому міжнародна стратегія конкурентоспроможності не повинна суперечити загальнонаціональній стратегії зовнішньої торгівлі льонопромислового підкомплексу України. Оптимальна модель зовнішньої торгівлі льонопродукцією передбачає нарощування експортного потенціалу та збільшення в ньому частки готової конкурентоспроможної продукції, ефективний механізм перерозподілу коштів між галузями підкомплексу для здійснення технічного переоснащення і удосконалення технологій виробництва, проведення політики імпортозаміщення.

2. Стратегія конкуренції повинна враховувати специфіку діяльності, тому для підприємства оптимальною є стратегія ринкової ніші, заснована на диференціації продукції. Досвід закордонних підприємств-аналогів переконує у доцільності розширення сфери діяльності: збільшити асортимент продукції (виробляти канати, джгути тощо), надавати різного роду послуги (посередника, митного брокера, послуги з приводу сортування, зберігання і переробки продукції, транспортні послуги). Рекомендується нарощувати обсяги реалізації насіння льону-довгунця не лише для зростання прибутковості діяльності, а й для поповнення насіннєвого фонду держави, забезпечення національних сільськогосподарських підприємств високоякісним матеріалом.

3. Знизити собівартість продукції за рахунок впровадження в цикл виробництва інноваційних технологій, що дозволяють досягати максимальних доходів за мінімальних витрат. Так, впровадивши в процес вирощування льонобралку ТЛМ 1,5 підприємство покриє збитки і отримає чистий прибуток у 2011 році і в наступних роках дохід зростатиме за рахунок економії матеріальних витрат.

ВАТ "Коростишівський льонозавод" доцільно запровадити програму міжнародного маркетингу, оскільки без маркетингу та підтримки держави йому не закріпитися на зовнішніх ринках і не досягти переваги у конкурентній боротьбі на внутрішньому ринку. Маркетинг є органічною частиною стратегічного планування експортно-імпортних операцій. Для цього необхідні зміни в організаційній структурі підприємства - створення відділу маркетингу за функціональним принципом замість уже існуючих відділів збуту і постачання, підпорядкованих комерційному директору. Основними завданнями маркетинг-директора (у минулому - комерційного директора) є організація активної взаємодії відділу маркетингу з іншими підрозділами компанії, постановка завдань щодо проведення маркетингових кампаній, оперативний контроль діяльності відділу маркетингу.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність"// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29.

2. Програма розвитку льонарства в господарствах Житомирської області на 2006 - 2010 роки.

3. Александрова М.М., Бардаш С.В.,Бородін О.С. Фінансовий менеджмент: Навч.посіб.:/ За ред. проф. Т.Г. Кірейцева.- Київ:ЦУЛ, 2002.- 496с.

4. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. - К.:Фірма "ВІПОЛ", 1996. - 510 с.

5. Байда Н.В. Ризики ЗЕД // Фінанси України. - 2002 .- №11-С.44-48.

6. Бондаренко С., Бокій В. Про механізм формування конкурентоспроможності продукції промислового підприємства // Економіст. - 2001. - №9 . - С.58-59.

7. Бурковський І. Теорія міжнародної торгівлі.- 2-е вид.-К.: Основи, 2000.-350с.

8. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник для вузів. - К.:Лібра, 1998.-384 с.

9. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: "Магнолія плюс, Львів: "Новий світ - 2000", 2003. - 336 с.

10. Голобородько П.А. Наукове забезпечення стабілізації галузей льонарства і коноплярства // Вісник аграрної науки. - 2006.-№ 3-4. - с.75-77

11. Економіка підприємства / П.П.Руснак, В.Г.Андрійчук, А.А.Ільєнко та ін.; За ред. П.П.Руснака. - Біла церква, 2003. - 256с.

12. Завадський Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК: Підручник. - К.: вища шк.., 1992. - 367с. :іл.

13. Захаров К.В., Цыганок Ф.В., Бочарников В.П. Основные виды рисков во внешнеэкономической деятельности // Митна справа. - 2000. - №2 - С.41-51.

14. Зинцов А.Н. Раздельная уборка льна-долгунца и машини для ее реализации//Достижения науки и техники АПК. - 2007. -№2, с.48

15. ІНКОТЕРМС-2000 // Митна справа. - 2001. - №1-С.71-96.

16. КатасоноваТ.А. Пути интеграции льняного комплекса// Достижения науки и техники АПК.- 2007. - №5. - с.44-45

17. Кваша С., Лука О. Конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції в умовах вступу до СОТ // Економіка України. -2003. - №10. - С.79-84.

18. Кныш М.И. Конкурентные стратегии. Учебное пособие. - СПБ,2000. - 362 с.

19. Ткачук В.І. Формування конкурентоспроможності продукції льонарства: моногр. / В.І.Ткачук, Н.І. Кравчук. - К.: Фенікс, 2008. - 193 с.

20. Крамаренко Т.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2006.- 520с.

21. Козик В.В., Понкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник-К.: Знання-Прес, 2002. -406с.

22. Коротич П. Український льон: між піднесенням і виживанням// Пропозиція.- 2005.- №7 - с. 44-46.

23. Котлер Ф., Армстронг Г., Сандерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2-е европ. Изд. -К.:, М.:, СПб.: Издат. Дом "Вильямс", 1998.- 1056 с. -Парал. тит. англ.

24. Кузьменко І. Українське льонарство: чим закінчиться криза//Агрополітика.-2008.- 14-20 січня.

25. Лихочвор В.В., Петриненко В.Ф. Рослинництво. Сучасні інтенсивні технології вирощування основних польових культур.- Львів: НВФ "Українські технології",2006.-730с.

26. Маркетинг: Навчальний посібник / Р.П.Дудяк, В.В. Липчук, В.М. Микитюк, С.І. Мельник / 2-ге видання, виправл., - Житомир: Видавництво "Волинь", 2003, - 320 с.

27. Менеджмент ЗЕД під ред. О.А.Кириченко - К.: Лібра,2002. - 523с.

28. Москаленко А.М., Москаленко В.А. Історико - економічні аспекти розвитку вітчизняного льоновиробництва // Економіка АПК.- 2007.-№6.- с.41-46

29. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. Навчальний посібник.-К.:- 2001.- 560с.

30. Облік та аналіз ЗЕД: Навч. посібник - К.: Знання, 2001.-360с.

31. Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент організацій: Навчальний посібник.- К.: Кондор, 2007.- 676с.

32. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є, перероблене і доповнене.- К.: "Кондор", 2006. - 664 с.

33. Передистый Д. Лен - волокно будущего//Агровісник України : наук.- вироб. Журнал.- 2007. - №4.-С.32-34

34. Позняк С.В. конкурентні переваги і конкурентоспроможність // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №1. - -С.28-29.

35. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. Підручник.-К.:КНЕУ.,2000.-528 с.

36. Полтарак Н. Базисні умови постачання у зовнішній торгівлі// Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - №2. -С.31-33.

37. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції./ Пер. з англ. А.Олійник -К.: Основи, 1998. - 390с.

38. Портер Майкл. Конкуренція: Пер.с англ.. М.: Издательский дом "Вільямс", 2002.- 496 с.

39. Статистичний щорічник 2007 рік

40. Управління ЗЕД: Навч. посібник/ Заг. ред. А.І.Кредісова - К.: ВІРА-Я, 2002. - 544с.

41. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації): Навчальний посібник. - За редакцією І.Ю.Сіваченка. - Київ:ЦУЛ, 2003. - 186 с.

42. ФедоренкоВ.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч.посіб.- 2-ге вид., доп. - К.: МАУП, 2001. - 280с.

43. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. - 2-ге вид., перероб. І доп. - К.:КНЕУ, 2004. - 699с.

44. Школьний О. Про проблеми формування Україною конкурентної стратегії експортоорієнтованих галузей АПК // Економіка України.- 2003.- №5.-С.54-60.

45. Офіційний веб-сайт Житомирської обласної державної адміністрації

46. http://zakon.rada.gov.ua