За економічним змістом ремонти поділяються на:

- поточний;

- капітальний;

- відновний.

На підприємстві проводяться часткові ремонти, реконструкція не проводилась жодного разу. Основні фонди підприємства характеризуються наступними показниками:

1) фондовіддача (Ф_в), яка показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів:

( млн. грн.), (2.1)

де: Q - обсяг балансової вартості готової продукції підприємства за рік, млн. грн.;

S_сер - середньорічна вартість основних фондів підприємства, млн. грн.

2) оберненим показником до фондовіддачі є фондомісткість, яка визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукції (Ф_м):

( млн. грн.), (2.2)

3) фондоозброєність праці (Ф_о) обчислюється за формулою:

( млн. грн./осіб), (2.3)

де: Ч - середньоспискова чисельність штатного персоналу, осіб.

Для характеристики руху основних фондів на підприємстві також використовуються такі показники, як:

1) коефіцієнт оновлення (К):

, (2.4)

де S_вв - вартість основних фондів на початок року, млн. грн.;

S_к - вартість основних фондів на кінець року, млн. грн.

2) коефіцієнт вибуття (К_виб):

, (2.5)

де S_вв - вартість основних фонді, вибувших за рік, млн. грн.;

S_над - вартість основних фондів, надійшовши за рік, млн. грн.

Зведемо розрахунок цих показників у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Динаміка основних показників використання основних фондів підприємства за 2011-2012 рр.

Показники	2011 рік	2012 рік	Відхилення з 2011 р. по 2012 р.
Фондовіддача	0,415	0,472	+0,057
Фондомісткість	2,405	2,116	-0,289
Фондоозброєність	31,44	29,96	-1,48
Коефіцієнт оновлення	0,933	0,941	+0,008
Коефіцієнт вибуття	0,177	0,200	+0,023

Показник фондовіддачі підприємства має тенденцію незначного зростання (на 0,057), що свідчить про ефективність використання засобів праці, тобто показує збільшення кількості виробленої готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

Показник фондомісткість навпаки зменшився на 0,289 - зменшилась вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції.

Фондоозброєність також має тенденцію зменшення (на 1,48), тобто знизилась вартість основних виробничих фондів, що припадає на одного працівника.

Коефіцієнт вибуття та коефіцієнт оновлення зросли. Це свідчить про те, що підприємство встигає встановити нове обладнання на місці вилученого з виробництва, долаючи при цьому утворення можливих виробничих простоїв.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має важливе значення, оскільки їх повніше використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції та значного зростання потенціалу підприємства.

Основним джерелом збільшення виробничих потужностей підприємства має бути оновлення та амортизація основних фондів, реконструкція і ремонт вже діючих. Основними напрямками поліпшення використання основних фондів підприємства можуть слугувати наступні:

- економічне стимулювання раціонального використання основних фондів;

- зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування;

- швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

- модернізація діючого устаткування, машин і механізмів;

- скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

- підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів;

- удосконалення виробничої структури основних фондів.

2.3 Аналіз фінансової діяльності підприємства

Фінансовий стан підприємства (ПАТ «СВЗ») це економічна категорія, що відображає стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу.

У процесі постачальницької, виробничої, збутової й фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура коштів і джерел їх формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як слідство фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступає платоспроможність.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства вчасно провадити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. Для забезпечення фінансової стабільності підприємство повинне мати гнучку структуру капіталу, уміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності й створення умов для самовідтворення. Головна мета фінансової діяльності зводиться до одного стратегічного завдання збільшенню активів підприємства. Для цього воно повинне постійно підтримувати платоспроможність і рентабельність, а також оптимальну структуру активу й пасиву балансу. Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства служать звітний бухгалтерський баланс (Додаток Б), звіти про прибутки й збитки, про рух капіталу, про рух грошових коштів і інші форми звітності.

Фінансовий стан суб'єктів господарювання, його стабільність багато в чому залежить від оптимальності структури джерел капіталу (співвідношення власних і позикових коштів) і від оптимальності структури активів підприємства й у першу чергу від співвідношення основного й оборотного капіталу.

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Особливість власного капіталу полягає в тому, що він інвестується на довгостроковій основі й піддається найбільшому ризику. Чим вище його частка в загальній сумі капіталу й менше частка позикових коштів, тим вище буфер, що захищає кредиторів від збитків, а отже, менше ризик втрати. Проаналізуємо порівняльний аналітичний баланс ПАТ «СВЗ» і джерел його формування (табл. 2.6).

З таблиці видно, що за звітний період майно підприємства збільшилося на 63336 (с 2629579 до 2692915 тис. грн.). Це відбулося за рахунок збільшення як необоротних (на 41,2 тис. грн.), так і оборотних активів (на 22,1 тис. грн.). Негативним є зменшення поточних зобов'язань, які за звітний період зменшилися на 23,3 тис. грн. (с 1680,7 до 1447,28 тис. грн.) .

Таблиця 2.6

Порівняльний аналітичний баланс ПАТ «СВЗ»

Показники	На початок звітного року, тис. грн	На кінець звітного року, тис. грн	Відхилення, ±
1	2	3	4
Актив
1. Необоротні активи
1.1 Основні кошти	263683	304904	41221
1.2Інші не6оборотні активи	1310	1310	-
2. Оборотні активи
2.1 Запаси	71235	292563	221328
2.2 Дебіторська заборгованість	1578317	1646986	68669
2.3 Кошти	714966	447115	-267851
3. Видатки майбутніх періодів	68	37	-31
Разом:	2629579	2692915	-
Пасив
1. Власний капітал	646264	805935	159671
2.Забезпечення виплат та платижів	3090	4533	1443
3.Довгострокові зобов'язання	299439	435159	135720
4.Поточні зобов'язання	1680786	1447288	-233498
Разом:	2629579	2692915	-

Одним з показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стабільності. Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки й прогнозування фінансової діяльності, але й для зовнішніх інвесторів (банків).

Таблиця 2.7

Аналіз ліквідності балансу на ПАТ «СВЗ» за 2012 рік

Актив	На початок року	На кінець року	Пасив	На початок року	На кінець року	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)
1	2	3	4	5	6	7
Найбільш ліквідні активи	714450	404849	Найбільш термінові зобов'язання	183725	20599	530725	384250
Швидко реалізовані активи	1579493	1647013	Короткострокові пасиви	1500151	1431222	79342	215791
Повільно реалізовані активи	70643	334839	Довгострокові пасиви	302529	439692	-231886	-104853
Важко реалізовані активи	264993	306214	Постійні активи	646264	805935	-381271	-499721
Баланс	2629579	2692915	Баланс	2629579	2692915	-	-

Перш ніж видати кредит, банк повинен упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Платоспроможність підприємства визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Вони показують, наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. Оскільки поточні активи мають різну ліквідність, остільки визначається кілька коефіцієнтів ліквідності загальної, термінової й абсолютної

Результати розрахунків по аналізованому підприємству (таблиця 2.3) показують, що на кінець аналізованого періоду зріс недолік повільно реалізованих активів (-104853 тис. грн.) Для покриття довгострокових зобов'язань.

Таку зміну не можна назвати негативним, так як в цьому випадку їх недолік компенсується досить великим надлишком швидко реалізованих активів. Більш детальним є аналіз ліквідності за допомогою фінансових коефіцієнтів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (поточної ліквідності) показує, якою мірою наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Використовуючи класифікацію активів і пасивів, наведену вище, формулу для визначення коефіцієнта загальної ліквідності можна представити в наступному вигляді:

, (2.3)

Для комплексної оцінки ліквідності балансу пропонується наступна формула оцінки загальної платоспроможності підприємства:

, (2.4)

Розрахуємо, коефіцієнт проміжної ліквідності розраховується за формулою:

, (2.5)

Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності має наступний вигляд:

, (2.6)

Для аналізованого підприємства розрахунок даних коефіцієнтів представимо в таблиці 2.3.

Як видно з нижче наведеного розрахунку, коефіцієнти поточної і термінової ліквідності вище визнаного нормального рівня. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, як на початок, так і на кінець року, значно перевищує рекомендоване оптимально значення, що свідчить про нераціональність використання грошових коштів.

Таблиця 2.8

Аналіз коефіцієнтів ліквідності ПАТ «СВЗ» за 2012 рік

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни +/-
Коефіцієнт загальної ліквідності (поточної ліквідності)	1,4	1,5	-0,1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,42	0,28	-0,14
Коефіцієнт проміжної ліквідності	1,36	1,45	0,9

І хоча на кінець року його значення знизилося більш ніж у два рази, така зміна може характеризувати тільки як позитивне. У той же час підприємству необхідно стежити за тим, щоб його значення не знизилося нижче мінімально рекомендованого.

Розрахунок та оцінка за даними балансу показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи.

Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

Охарактеризуємо найбільш істотні з відомих показників цих груп.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) коефіцієнт характеризує частку власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність.

Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості здійснюється за формулою:

= (2.7)

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії є коефіцієнт фінансової залежності. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою:

(2.8)

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

, (2.9)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована.

Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу підприємства до власних джерел фінансування:

, (2.10)

Для ПАТ «СВЗ» дуже важливо знайти оптимальне співвідношення коефіцієнта фінансової залежності і коефіцієнта фінансового ризику.

Аналіз коефіцієнтів капіталізації для підприємства ПАТ «СВЗ» представимо в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Аналіз коєфіціентів капіталізації ПАТ «СВЗ»

Показники	Рівень показника
	На початок року	На кінець року	Зміни +/-
Коефіцієнт фінансової автономії	0,24	0,29	0,05
Коефіцієнт фінансової залежності	4,06	3,36	-0,7
Коефіцієнт фінансового ризику	3,0	2,3	-0,7
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,5	0,6	0,1

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього, ти м стійкіше фінансове становище підприємства.

У нашому випадку протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства зріс на 0,05 процентних пункту і на таку ж величину знизився на - 0,7 показник залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Значення вказаних показників для аналізованого підприємства перебувають на досить низькому рівні.

Для ПАТ «СВЗ» дуже важливо знайти оптимальне співвідношення коефіцієнта фінансової залежності і коефіцієнта фінансового ризику.

А тепер перейдемо до розгляду коефіцієнтів покриття, які, як і коефіцієнти капіталізації, відіграють важливу роль при оцінці фінансової стійкості підприємства. Найбільш значущими коефіцієнтами в цій групі, є наступні.

Коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень:

, (2.11)

Коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування. Визначаючи значення даних показників у розрахунок приймаються тільки довгострокові джерела коштів. У цю підгрупу входять два взаємодоповнюючих показника: коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів і коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел, що обчислюються за формулами:

, (2.12)

, (2.13)

На кінець року значення даних коефіцієнтів було наступним: Кд.п.з.с. = 0,35; Кф.н.к.п. = 0,64.

Така динаміка зазначених показників в даному випадку є позитивною тенденцією, оскільки свідчить про більш раціональному підході до формування фінансової стратегії підприємства.

Наступним етапом фінансового аналізу розглянемо аналіз прибутку на ПАТ «СВЗ». На підставі даних таблиці 2.10 визначимо вплив кожного фактора на прибуток від реалізації.

Таблиця 2.10

Аналіз прибутку на ПАТ «СВЗ», тис.грн.

Показники	За попередній період (Х0) 2011 рік	За звітній період (Х1) 2012 рік	Зміни
Виручка від реалізації продукції	2880624	3497113	616489
Собівартість реалізованої продукції	2507633	3159340	651707
Адміністративні витрати	68905	74607	5702
Витрати на збут	36126	24629	-11497
Інші операційні витрати	1355456	1685311	329855
Фінансові доходи	12544	386	-12158
Фінансові витрати	66309	44842	-21467
Податок на прибуток	4519	46717	42198
Чистий прибуток	260667	159671	-100996

Наступним чином розглянемо, оцінку рентабельності. Рентабельність - це показник, що характеризує економічну ефективність.

Економічна ефективність - відносний показник, що прирівнює отриманий ефект з витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.

Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), використовуваного в розрахунках. Найчастіше використовується чотири різних показника: валовий прибуток (стор. 050 форми № 2), операційний прибуток (стор. 100 форми № 2), прибуток до оподаткування (стор. 170 форми № 2), чистий прибуток (стор. 220 форми № 2) [21].

Залежно від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють три групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продажів;

- рентабельність виробництва.

Рентабельність інвестицій (капіталу), у цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховується два основних коефіцієнта: рентабельність сукупного капіталу і рентабельність власного капіталу. Рентабельність сукупного капіталу (ROA).

(2.14)

Показник рентабельності власного капіталу становить інтерес, перш за все, для інвесторів. Рентабельність власного капіталу (ROE) розраховується за формулою:

*100%, (2.15)

Рентабельність продажів. Валова рентабельність реалізованої продукції:

, (2.16)

Коефіцієнт валового прибутку показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Операційний прибуток - це прибуток, що залишається після вирахування з валового прибутку адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Цей коефіцієнт показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво і збут товарів [21].

, (2.21)

Чиста рентабельність реалізованої продукції:

, (2.22)

Рентабельність виробничої діяльності. Валова рентабельність виробництва:

, (2.23)

Чиста рентабельність виробництва:

, (2.24)

Це є дуже несприятливою умовою при поновлені самофінансування підприємства та збільшення його конкурентоспроможності.

Для аналізованого підприємства розрахунок коефіцієнтів рентабельності зведемо в таблицю 2.11.

Як видно з розрахунків, показники рентабельності капіталу знаходяться на досить низькому рівні. Аналізуючи таблицю 2.6 можна зробити висновок про те, що за звітний період такі показники як коефіцієнт рентабельності власного капіталу, коефіцієнт рентабельності продажу, валова рентабельність виробництва зменшилися.

Таблиця 2.11

Аналіз коефіцієнтів рентабельності на ПАТ «СВЗ» за 2012 рік

Показники, %	Попередній період	Звітній період	Зміни +/-
Рентабельність сукупного капіталу	10,08	7,66	-2,42
Рентабельність власного капіталу	40,33	19,81	-20,52
Валова рентабельність продажів	12,94	9,65	-3,29
Операційна рентабельність продажів	9,32	6,88	-2,44
Чиста рентабельність продажів	9,04	4,56	-4,48
Валова рентабельність виробництва	14,87	10,69	-4,18
Чиста рентабельність виробництва	10,39	5,05	-5,34

Це є дуже несприятливою умовою при поновлені самофінансування підприємства та збільшення його конкурентоспроможності.

Наступним чином розглянемо оцінку ділової активності ПАТ «СВЗ». У широкому сенсі ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування фірми на ринках продукції, праці, капіталу. У контексті аналізу фінансово-господарської діяльності цей термін розуміється в більш вузькому сенсі - як поточна виробнича і комерційна діяльність підприємства.

Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства, як правило, використовують різні показники оборотності. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів безпосередньо впливає на платоспроможність фірми. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів, за інших рівних умов, відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми. Найбільш часто використовуються наступні показники ділової активності. Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації). За допомогою даного коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів не залежно від джерел їх залучення. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за формулою:

, (2.25)

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

, (2.26)

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник тривалості обороту дебіторської заборгованості. Його часто називають терміном кредитування. Період оборотності дебіторської заборгованості в днях можна отримати як частка від ділення кількості днів у періоді на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

, (2.27)

Для оцінки ступеня ділової активності підприємства можна також порівнювати терміни погашення дебіторської заборгованості з фактичними термінами, на які надається кредит покупцям. Таким чином можна визначити ефективність механізмів кредитного контролю в компанії, а також отримати уявлення про надійність дебіторів.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Даний коефіцієнт доповнює попередній. Для його розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості:

, (2.28)

Для аналізу оборотності кредиторської заборгованості, так само як і для аналізу дебіторської, використовують показник періоду обороту кредиторської заборгованості:

, (2.29)

Загалом порядок аналізу оборотності кредиторської заборгованості аналогічний порядку аналізу оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності запасів. Для характеристики ефективності управління запасами використовуються коефіцієнт оборотності запасів і показник тривалості обороту:

, (2.30)

Показник тривалості обороту запасів можна розрахувати наступним чином:

, (2.31)

Тривалість операційного циклу:

Т = + , (2.32)

Тривалість оборотності оборотного капіталу:

Тоб.об.к. = + - tоб.к.з. (2.33)

Розрахуємо основні показники ділової активності для ПАТ «СВЗ» за 2011 - 2012 роки (таблиця 2.12).

Таблиця 2.12

Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності для ПАТ «СВЗ» за 2011 - 2012 роки

Показники	2011 рік	2012 рік	Зміни +/-
1	2	3	4
Коефіцієнт оборотності активів	1,45	1,13	-0,32
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	134,52	104,49	-30,03
Період обороту дебіторської заборгованості за рік (360), днів	2,67	3,44	0,77
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	29,42	30,92	1,15
Період обороту кредиторської заборгованості за рік (360), днів	12,2	11,64	-0,56
Коефіцієнт оборотності запасів	41,17	23,48	-17,69
Тривалість оборотності запасів за рік (360), днів	8,74	15,33	6,59
Тривалість операційного циклу за рік (360), днів	11,41	18,77	7,36
Тривалість обороту оборотного капіталу за рік (360), днів	-0,82	7,13	6,31

По розрахованим показникам можна зробити висновок про зниження показника частки оборотних активів в обігових коштах підприємства на -0,32 за 2011-2012 рр., що є негативним явищем при зростанні темпів інфляції і свідчить про незначне зменшення вартості основних фондів підприємства.

Показник оборотності кредиторської заборгованості зріс на +1,15за 2011-2012 рр. Розрахований коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості (обороти) показав її зменшення на -30,03 - цей показник має негативну тенденцію змін і показує у скільки разів виручка перевищує середню дебіторську заборгованість.

Підприємство функціонує динамічно, прибутково, проте має низький рівень загальної рентабельності, має високий ступень залежності від кредиторів і знаходиться у стані стабільного економічного розвитку.

2.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

ПАТ "Стахановський вагонобудiвний завод" є одним з найбiльших виробникiв залiзничних транспортних засобiв та вантажних вагонiв вУкраїнi, а також найбiльшим промисловим пiдприємством мiста Стаханов.

Підприємство здійснює свою зовнішньоекономічну діяльність на ринках країн СНД (насамперед Росiя, Казахстан, Бiлорусь) та країни Балтiї.

Організацією та управлінням зовнішньоекономічної діяльності у ПАТ «СВЗ» займається Відділ зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ). Структура управління ЗЕД представлена на рис. 2.6.

Відділ ЗЕД є самостійним структурним підрозділом ПАТ «СВЗ», входить у склад комерційної служби та підпорядкований Заступнику комерційного директора з маркетингу та збуту.

Основною метою діяльності підрозділу є своєчасне оформлення документів стосовно експортно-імпортних операцій, які здійснює ПАТ «СВЗ».

Основною задачею відділу є організація правильного оформлення документації на експортно-імпортні операції, які здійснює ПАТ «СВЗ», контроль поставок, прийомка сировини для експортної продукції, розрішення процедур по рекламаціям та комерційним актам.

Голова правління ПАТ „СВЗ”
Комерційний директор
Відділ зовнішньоекономічних зв'язків	Відділ маркетингу
Начальник відділу Заступник начальника Декларант Інженер	Начальник відділу Заступник начальника Ведучий спеціаліст Спеціаліст з реклами Інженер

Рис. 2.6 - Організаційна схема управління ЗЕД ПАТ „СВЗ”

В процесі своєї діяльності відділ виконує наступні функції:

1. Виробляє цілі та завдання в області якості.

2. Управляє документацією.

3. Оформлення і реєстрація вхідної та вихідної документації.

4. Управління зовнішніми зв'язками.

5. Оформлення документації, необхідної для митної очистки продукції.

6. Перевірка правильності складання зовнішньоекономічних договорів згідно «Положенню о формі зовнішньоекономічних договорів».

7. Складання документів, необхідних для оформлення сертифіката походження товару.

8. Взаємодія з митними органами України.

9. Митне оформлення експортно-імпортної продукції.

10. Забезпечення охорони праці та техніки безпеки на виробництві.

Відділ активно взаємодіє з іншими підрозділами підприємства:

1. З відділом маркетингу - отримує контракти, товаросупроводжувальні документи, довідки з банку про оплату відвантаженої продукції, службові записки о наступних відвантаженнях.

2. З бухгалтерією - представляє оригінали рахунків, копії оформлених митних декларацій, акти виконаних робіт.

3. З фінансовим відділом - представляє копії оформлених митних декларацій, заявки на проплачу.

4. З соціальною службою - отримує канцелярські приладдя, представляє службові записки.

5. З керівництвом комерційної служби - отримує накази, розпорядження, службові записки, представляє службові записки, докладні записки.

6. З транспортним цехом - отримує автотранспорт, представляє заявки на транспорт.

7. З ЕСО - отримує товаросупроводжувальні накладні, залізничні накладні, акти сертифікату якості.

8. З ОПП - отримує копії креслень, представляє службові записки на виготовлення копій креслень.

9. З УАСУП - отримує технічне забезпечення, представляє службові записки на представлення технічного забезпечення.

10. З ОВК, ОМ, ОВМ - отримує службові записки об очікуваних поставках, представляє копії оформленої митної декларації, товаросупроводжувальні документи.

Відділ ЗЕЗ має право отримувати від підрозділів підприємства матеріали, необхідні для виконання роботи, отримувати своєчасну інформацію об надходженнях та відправках продукції з метою швидкої її митної відчистки, потребувати від адміністрації ПАТ «СВЗ» безпечних умов праці, вносити пропозиції керівництву служби о схваленні робітників відділу за високі виробничі показники або за накладання на них зисків за погіршення в роботі, припинити роботу при появленні небезпеки для життя і здоров'я.

Організаційну структуру збуту ПАТ «СВЗ» можна визначити як сукупність підрозділів підприємства і незалежних комерційних посередників, між якими існує система різних взаємозв'язків (матеріальних, фінансових, інформаційних і ін.), що забезпечують просування товарів на ринок і надання послуг споживачам. В організаційній структурі збуту виділяються підрозділи підприємства, що виконують збутові функції, незалежні комерційні посередники, розподіли, що є каналами, і взаємозв'язки між ними.

Рис. 2.1 - Типова модель організаційної структури збуту

У даній моделі до структурних підрозділів підприємства (акціонерного суспільства) відносяться:

- головний завод, де, як правило, організована збірка готової продукції;

- заводи на периферії, які зазвичай поставляють головному заводу деталі і комплектуючі вироби.

- центральний склад, який призначений для накопичення запасів готової продукції і подальшого їх розподілення (постачання);

- торгові представництва, які знаходяться на балансі підприємства і займаються переважно реалізацією його продукції.

Відповідно до Статуту акціонерне товариство повинне самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність згідно до законодавства України. Базою здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПАТ „СВЗ” є такі нормативні документи, як:

порядок реєстрації підприємств, об'єднань, виробничих кооперативів і інших організацій, що здійснюють експортно-імпортні операції; закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", організаційних і правових питань;

- основні положення міжнародного приватного права в частині організації й здійснення торгових операцій, матеріально-правових норм міжнародної купівлі-продажу;

- законодавство, що регулює митні норми ввозу й вивозу товарів;

- порядок експорту й імпорту окремих товарів загальнодержавного призначення;

- законодавство;

- порядок здійснення лізингових і бартерних операцій, їхнього правового забезпечення;

- страхування вантажів зовнішньої торгівлі;

- техніка здійснення експортних угод;

- порядок висновку, зміни, виконання й припинення дії господарських договорів на здійснення експортних і імпортних операцій, умов дійсності.

Продукт є основним джерелом конкурентної переваги. Але оскільки клієнт купує блага, а не технічні характеристики, то стає необхідним описувати продукт з маркетингової точки зору. Техніка проведення даного аналізу називається FAB - аналіз - тобто переведення властивостей в блага (споживчу цінність). FAB аналіз представлений у таблиці 2.13.

Продукція ПАТ «СВЗ» конкурентоспроможна на міжнародному ринку. Про це свідчить те, що продукцію поставляють на зовнішній ринок більшості країн СНД. Проаналізувавши технічні показники продукції ПАТ «СВЗ» зробимо висновки про те, що вагони Стаханівського виробництва мають достатньо високий рівень технологічності та здатні конкурувати з іншими підприємствами галузі.

Основні види зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «СВЗ»: експорт товарів, робіт і послуг власного виробництва; імпорт товарів, робіт і послуг для власних потреб; експорт та імпорт капіталів та робочої сили; надання послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, експертних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, юридичних та ін.; наукова, науково-технічна, науково-виробнича,

Таблиця 2.13

FAB - аналіз продукції ПАТ «СВЗ»

Характеристики (F) (технічні властивості, оформлення)	Переваги (А) для покупців (збутових посередників або кінцевих споживачів)	Благо (В) (Цінність)
1	2	3
1.Мінераловоз, Модель 19-923	Конструкція вагону дозволяє виконувати завантажувальні роботи механізованим способом	Чотири завантажувальні люки дозволяють рівномірно загружати кузов
2.Полувагон, Модель 12-9046	Відкритий зверху кузов дозволяє максимально механізувати завантаження	Дозволяє перевозити штучні вантажі які не потребують укриття від атмосферних опадів
3.Вагон-цистерна Модель 15-956	Має котел виготовлений з низьколегірованої сталі та оснащений зливно-наливним пристроєм з тройним запором	Забезпечує повний злив вантажів які перевозяться
4. Платформа універсальнаМодель 13-926	Має торцеві борти обладнані торсионами утримуючими їх у піднятому положенні над опорними кронштейнами	Забезпечує перекатку накатних вантажів та колісної техніки вздовж составу потягу.
5. Залізничні транспортери Модель: 14-6057	Має гідравлічну систему яка складається з чотирьох великих, двох малих домкратів та двох циліндрів	Великі домкрати служать для підйому і опусканню вантажів, малі домкрати для підйому і опусканню консолей без вантажа.
6. Вагон з пневмозавантаженням. Модель 17-917-01	Має спеціально виготовлені завантажувальні люки	Люки забезпечують можливість для завантаження з використанням типових стаціонарних навантажувальних засобів
7. Думпкар Модель 31-945	Має механізм відчинення та пневматичну систему	Забезпечує відвантаження на обидві сторони від осі.
8. Вагони-хопери модель 19-953	Вагон призначений для безтарного перевезення легковагових гранульованих крупнозернистих, кристалічних, мінеральних добрив.	Конструкція вагону дозволяє виробляти завантажувальні роботи механізованим способом.

навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюється на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі з суб'єктами господарської діяльності інших країн згідно з діючим законодавством України; лізингові операції з суб'єктами господарської діяльності інших країн.

Основними ринками збуту продукції є Росія, Узбекистан, Білорусія, Казахстан, Литва. Експорт продукції представлений в табл. 2.14

Таблиця 2.14

Експорт продукції за регіонами за 2012 рік

Країна	Експорт, тис. грн.	Питома вага,%
	2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік
1	2	3	4	5
1. Росія	548096,1	645076,2	21,7	22,7
2. Узбекистан	343493,0	582145,5	11,4	12,9
3. Білорусь	183743,1	243789,3	5,0	6,0
4. Казахстан	26129	26129	1,4 6	1,46
5. Литва	11884	11884	0,2	0,2

ПАТ «СВЗ» згідно зі встановленою метою його діяльності здійснює зовнішньоекономічну діяльність, тобто співробітництво з іноземними суб'єктами господарської діяльності, побудоване на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території Україні, так і за її межами.

Основними споживачами продукції ПАТ «СВЗ» є транспортні підприємства. Експорту продукції за регіонами наведено на рис. 2.2.

З рис. 2.2 видно, що найбільшими імпортерами продукції ПАТ «СВЗ» є російські підприємства, їх частка в загальному обсязі реалізації складає 33,9 %, найменшу частку займають підприємства Литви - 0,2 %. Реалізація продукції підприємства по Україні становить 10086020,00 грн. або 45,5% від загального обсягу реалізації, в тому числі регіон Луганської та Донецької областей - 6417563,6 грн.

Рис. 2.2- Діаграма експорту продукції підприємства

Основними напрямами збуту продукції є Росія, Казахстан, Литва, Білорусь, Узбекистан,вже намітилася тенденція до більш тісного співробітництва з країнами Європи, так як продукція ПАТ «СВЗ» не уступає за конкурентоспроможністю європейським виробам, але має перевагу за ціновими показниками.

Проаналізувавши ЗЕД можна сказати, що підприємство має стійке становище на зовнішньоекономічному ринку і має перспективи розвитку.

Особливу увагу необхідно звернути на величину готової продукції на складі, та необхідність застосування більш ефективнішої збутової політики, можливо існує необхідність саме зменшити запаси готової продукції через зростання ефективності ЗЕД.

Для ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства необхідна адекватна умовам його роботи структура керування.

На ПАТ «СВЗ» основні функції в цій сфері виконує Відділ ЗЕД, який перенавантажений покладеними на нього функціями, що значно погіршує його ефективність, так як експорт продукції займає не останнє місце на підприємстві, а Відділ ЗЕД не завжди вчасно виконує свої обв'язки.

У майбутньому передбачається відкриття спеціалізованого експортного відділу.

Споживачами продукції, яку виготовляє ПАТ «СВЗ» є підприємства виробництва і реалізації продукції вагонобудування. Для здійснення зовнішньоекономічної операції підприємство обов'язково укладає договір купівлі - продажу. Якщо з клієнтом договір укладається в перше, то він обов'язково надає свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, свідоцтво платника ПДВ та реквізити.

ПАТ «СВЗ» використовує засіб платежу: авансовий платіж. Авансовий платіж передбачає передачу замовником перевізнику грошової суми до відвантаження товару (іноді навіть до початку виконання ЗТК) у рахунок виконання зобов'язань за договором. Аванс може надаватись у розмірі повної вартості ЗТК, а також у вигляді частки, певного відсотка від неї.

ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод» використовує поставку на умовах DAТ. DAT - Поставка на терміналі DAT (Delivered At Terminal (... named terminal of destination)).

Даний термін може бути використаний незалежно від обраного виду транспорту, а також при використанні більш ніж одного виду транспорту. 

Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару та його розвантаженням на терміналі в пойменованому порту або в місці призначення. Сторони визначають термінал і по можливості, певний пункт на терміналі в узгодженому місці призначення, оскільки ризики до цього пункту несе продавець.

Проведемо оцінку ефективності експортної діяльності ПАТ «СВЗ» за 2011-2012 pp. (табл. 2.15).

Проведемо оцінку ефективності та ефекту експортної діяльності на ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод»:

1) Економічний ефект від експорту (Е_ехр) визначається за формулою:

, (2.34)

де: Е ехр - економічний ефект від експорту виробленої продукції;

В ехр - доход від продажу (експорту) продукції, тис. грн.;

З ехр - сумарні витрати на виробництво та збут експортної продукції;

Таблиця 2.15

Витрати на експортні операції ПАТ

Витрати на експортну діяльність	2011 рік	2012 рік
Матеріальні витрати,(тис. грн.)	584656,9	733751
Вантажно-розвантажувальні витрати,(тис. грн.)	91368,11	255077
Транспортні витрати,(тис. грн.)	209246,7	244874,7
Експедиторські витрати,(тис. грн.)	35647,4	61218,4
Страхові витрати,(тис. грн.)	70348,7	51014,9
Інші витрати,(тис. грн.)	9843,5	12185,5
Всього:	1002011,31	1358121,6

«СВЗ» за 2011-2012р.

2011 рік: 1 113 345,9 - 1002011,3 = 111334,6 (тис. грн.),

2012 рік: 1 509 024 - 1358121,6 = 150902,4 (тис. грн.).

3) Ефективність від експорту (Е_ехр) визначається за формулою:

, (2.35)

2011 рік: 1 113 345,9/ 1002011,3 *100% = 111 %,

2012 рік: 1 509 024/1358121,6 * 100% = 112 %.

Згідно з проведених розрахунків, загальна ефективність ЗЕД на ПАТ «СВЗ» з 2011 р. по 2012 рік збільшилась на 1%, частка експорту продукції в 2012 році склала 43,3% .Загальна сума експорту становить 1 509 024 тис. грн. А в 2011році, загальна сума експорту - 1 113 345,9 тис. грн.

Імпорт товарів - це покупка (в тому числі з оплатою не в грошовій формі) у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи покупку товарів для особистого споживання установами і організаціями України, розташованими за її межами.

Імпорт - це купівля вітчизняними суб'єктами ЗЕД в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням іх на територію країни.

Основні види імпортних операцій ПАТ «СВЗ» є:

- придбання товарно-матеріальних цінностей в іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;

- ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;

- ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупівель;

- придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;

- отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг на умовах безоплатної допомоги.

При цьому на ПАТ «СВЗ» імпорт здійснюється через посередника. Це дозволяє швидко ввезти необхідні товари, а також економити час на реєстрацію на митниці, відкриття валютних рахунків і підготовку персоналу до ведення ЗЕД.

Незважаючи на відомі вигоди, з послугами іноземних постачальників пов'язані і деякі труднощі:

- вибір за кордоном місця розташування постачальника з належною репутацією;

- час підготовки до випуску продукції і терміни поставок;

- труднощі експедиторського супроводу матеріалів, що постачаються;

- політичні проблеми і труднощі встановлення нормальних відносин з персоналом іноземного підприємства;

- коливання обмінних курсів;

- методи здійснення платежів;

- якість товарів;

- брак і проблема повернення дефектної продукції;

- митні тарифи і мито;

- витрати на оформлення додаткової документації, необхідної для митного очищення;

- правові проблеми;

- транспорт;

- мова;

- культурні і соціальні традиції.

Розглянемо структуру імпорту товарів ПАТ «СВЗ» в 2011-2012 роках.

Таблиця 2.16

Структура імпорту товарів ПАТ «СВЗ» в 2011-2012 рр., тис. грн.

Види товарів	Усього 2011 р.	Частка в загальному обсязі, %	Усього 2012 р.	Частка в загальному обсязі, %
Металопрокат	1267,5	25,67	1242,0	21,55
Трубна заготівля	1259,9	25,53	1563,9	27,13
Гарячекатаний лист	374,3	7,58	451,6	7,84
Холоднокатаний лист	2034,3	41,22	2506,1	43,48
Усього	4936	100	5763,6	100

У загальному обсязі імпорту товарів ПАТ «СВЗ» в 2011-2012 рр. зменшилась частка металопрокату на 4,2 тис. грн., натомість зросли частки трубної заготівлі (на 1,6 тис. грн.), гарячекатаного листа (на 0,26 тис. грн.) та холоднокатаного листа (на 2,26 тис. грн.).

Для нормалізації відносної долі сегментів продукції, яка імпортується, необхідно удосконалити системи планування імпортної діяльності ПАТ «СВЗ».

Для наочного зображення структури імпорту ПАТ «СВЗ» за 2011-2012 рр. зведемо ці данні на структурній діаграмі (рис. 4.4).

Тис.грн.

Рис. 2.3 - Діаграма імпорту товарів ПАТ «СВЗ» в 2011-2012 рр.

Таким чином, імпорт ПАТ «СВЗ» мав незначне зростання у 2011-2012 рр. При цьому найбільшу питому вагу має імпорт холоднокатаного листа, який застосовуються для виробництва головного продукту підприємства - колісних пар та вантажних вагонів.

2.5 Аналіз собівартості експортної продукції ПАТ «СВЗ»

Розглянемо що таке собівартість продукції ПАТ «СВЗ». Отже собівартість продукції це:

- сума грошових витрат підприємства (фірми), на виробництво і збут одиниці продукції, виконання робіт та надання послуг;

- це сумарні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виражені у вартісній формі;

- являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Собівартість визначається як сума сукупних витрат, поділених на кількість виробленої продукції, тобто як середні витрати на одиницю продукції.

Проаналізуємо калькуляцію собівартості експортної продукції, та динаміку її змін на ПАТ «СВЗ». У таблиці 2.17 наведені витрати ПАТ «СВЗ» на експортні операції.

Найбільш питому вагу у зміні собівартості експортної продукції у 2011 році займають матеріальні витрати (58,4%), вантажно-розвантажувальні витрати (9,13%) та транспортні витрати (20,9%). У 2012 році вага цих чинників склала відповідно 54,03%, 18,78% та 18,03%.

Таблиця 2.17

Витрати на експортні операції ПАТ «СВЗ» за 2011-2012р.

Витрати на експортну діяльність	2011 рік	2012 рік	Динаміка змін
	тис. грн.	тис. грн.	+ -	%
Випущено продукції, шт.	7434	6810	(624)	(8,39)
Матеріальні витрати	584 656,9	733 751	149 094,1	25,5
Вантажно-розвантажувальні витрати	91368,11	255 077	163 708,89	79,18
Транспортні витрати	209 246,7	244 874,7	35 628	17,03
Експедиторські витрати	35 647,4	61 218,4	25 571	71,73
Страхові витрати	70 348,7	51 014,9	(19 333,8)	(27,48)
Інші витрати	9 843,5	12 185,5	2 342	23,79
Всього:	1 001111,31	1358121,5	357 010,19	35,66
Середня собівартість одиниці експортної продукції, тис. грн.	134,79	199,43	64,64	47,96

Отже з таблиці 2.15 можна побачити що витрати на експортні операції ПАТ «СВЗ» збільшуються у 2012 році в порівнянні з 2011 роком. Збільшуються майже усі складові витрат на експортні операції ПАТ «СВЗ», окрім страхових витрат.

Собівартість експортної продукції збільшилась на 64,64 тис. грн. (або ж на 47,96%).

Розглянемо структуру собівартості вагону-хоперу у таблиці 2.18

Таблиця 2.18

Собівартість вагону-хоперу

Найменування витрат	Сума витрат, тис. грн.
Сировина, матеріали	82,56
Трудові витрати	42,63
Експедиторські витрати	11,22
Транспортні витрати, вантажні	17,21
Митні збори	25,65
Амортизаційні витрати	2,89
Митні пошлини	10,31
Податки	6,96
Всього	199,43

З таблиці 2.18 можна зробити висновок що питому вагу собівартості вагону-хоперу займають матеріальні, трудові, експедиторські, транспортні та вантажні витрати.

Найбільш питому вагу у зміні собівартості експортної продукції у 2011 році займають матеріальні витрати (58,4%), вантажно-розвантажувальні витрати (9,13%) та транспортні витрати (20,9%). У 2012 році вага цих чинників склала відповідно 54,03%, 18,78% та 18,03%. Матеріальні витрати збільшились на 1490094,1 тис. грн., вантажно-розвантажувальні витрати на 163 708,89 тис. грн., а транспортні витрати - на 350628 тис. грн.

Зниження якогось з цих показників може значно знизити собівартість експортної продукції.

Проаналізуємо імпорт товарів на ПАТ «СВЗ». Розглянемо більш детально структуру імпорту товарів ПАТ «СВЗ» у таблиці 2.19.

Таблиця 2.19

Структура імпорту товарів ПАТ «СВЗ» в 2011-2012 рр., тис. грн.

Види товарів	2011 р.	2012 р.	Динаміка змін
	тис. грн.	тис. грн.	+ -	%
Металопрокат	1 267,5	1 242,0	(25,5)	(2,01)
Трубна заготівля	1 259,9	1 563,9	304	24,13
Гарячекатаний лист	374,3	451,6	77,3	20,65
Холоднокатаний лист	2 034,3	2 506,1	471,8	23,19
Усього	4 936	5 763,6	827,6	16,77

З таблиці 2.19 можна побачити, що у 2012 році у порівнянні з 2011 роком підприємство ПАТ «СВЗ» збільшило об'єми імпорту товарів на 827,6 тис. грн., або на 16,77%.

Це збільшення сталося, в основному, за рахунок збільшення імпорту холоднокатаного листа на 471,8 тис. грн. (або ж на 23,19%) та імпорту трубної заготівлі на 304 тис. грн. (або ж на 24,13%).

Ці збільшення можуть негативно вплинути на собівартість продукції ПАТ «СВЗ».

Отже, можна зробити висновок, що багато показників мають свій вплив на собівартість продукції (наприклад матеріальні витрати, транспортні витрати тощо). В інтереси підприємства входить зниження собівартості виробленої продукції. Зниження собівартості продукції - це спосіб отримання додаткового прибутку.

Проведемо аналіз собівартості продукції (фактичної та предписанної). Предписана собівартість (С_п) розраховується по формулі

де Ц-ціна реалізації вагону :

0.1-рентабельність продукції.

Дані для аналізу собівартості продукції представлені в таблиці 2.20

Таблиця 2.20

Дані для аналізу собівартості експортної продукції

Квартали ,2011	1	2	3	4
Ціна реалізації т.грн	160	170	180	190
Собівартість фактична (С)	151	150	166	178
Предписана С	139,1304	147,8261	156,5217	165,2174
Збитки	11,86957	2,173913	9,478261	12,78261

Результати аналізу собівартості продукції представлені на рис. 2.4

Рис. 2.4 - Коливання собівартості та ціни вагону- хоперу 2011р.

З графіку можна зробити висновок, що ціна реалізації має зростаючий темп. Фактична собівартість має значні коливання.. Це свідчить, що прибуток підприємства має нестабільний характер.

Недополучений прибуток підприємства в результаті відхилень фактичної собівартості від предписаної (планової) досягає 9070 грн. на одному вагоні-хоперу.

Таким чином, розробка механізму управління собівартістю продукції на підприємстві є актуальною темою.

Висновки з розділу

Зроблені розрахунки за 20112012 роки показують що за звітний рік виробнича й фінансова ситуація на підприємстві помітно покращилася. Значно підвищилися обсяг виробництва й реалізації продукції, а також балансові показники й чистий прибуток. Негативним є те, що, оборотні кошти ефективніше використалися в 2006 році. Підприємство у звітному періоді в порівнянні з попереднім має низьку оборотність, як активів, так і дебіторської заборгованості. Тривалість одного повного обороту оборотних коштів більше у звітному році в порівнянні з попереднім.

Майно підприємства збільшилося на 63336 (з 2629579 до 23692915 тис. грн.) Це відбулося за рахунок збільшення як необоротних активів (на 41,2 тис. грн.), так і оборотних активів (на 22,1 тис. грн.). Негативним є зменшення поточних зобов'язань, які за звітній період зменшилися на 23,3 тис. грн.(з 1680,7 до 1447,28). Позитивним є те, що коефіцієнт загальної ліквідності становить 1,5, це означає, що оборотний капітал підприємства перевищує короткострокову заборгованість.

Фінансова стабільність підприємства характеризується співвідношенням власного й позикового капіталу. Негативним моментом є те, що за звітний період збільшилася плинність кадрів у порівнянні з попереднім. Важливо виявити конкретні причини звільнення працівників (за власним бажанням, скороченню кадрів, через порушення трудової дисципліни й ін.). Напруга в забезпеченні підприємства трудовими ресурсами може бути трохи знята за рахунок більш повного використання наявної робочої сили, росту продуктивності праці, впровадження нової більше продуктивної техніки, удосконалення технології й організації виробництва, поліпшення умов праці, створення можливостей для навчання, підвищення кваліфікації, формування нормального психологічного клімату.

Що стосується експортної діяльності підприємства, то в основному за рахунок експорту збільшився прибуток підприємства. В 2012 році у загальній реалізації продукції частка експорту становить 43,3 %, що на 4,3% більше ніж у 2011 році. Однак при аналізі ефективності експортної операції за 20112012 рр., видно, що за поточний період ефективність реалізації продукції на зовнішньому ринку нижче в порівнянні з попереднім. Це відбулося за рахунок збільшення витрат, тому в майбутньому необхідно проаналізувати можливі резерви зниження витрат й визначити конкретні форми здійснення цих заходів.

Розділ 3. Удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції ПАТ «СВЗ»

3.1 Вибір шляхів удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства

Раціональна структура механізму управління собівартістю експортної продукції визначає стабільну роботу підприємства на зовнішньому й внутрішньому ринках. В умовах жорсткої конкуренції питання управління собівартістю продукції здобуває першорядне значення. За умови 70-80% експорту виробленої продукції на СВЗ, ціна і якість продукції здобуває першорядне значення у формуванні попиту на міжнародному ринку. Виходячи із цього механізм управління собівартістю експортної продукції включає безперервно діючі на підприємстві процеси нагромадження фактичних витрат, їхній розподіл, формування фактичної та предписанної собівартості, використання інструменту контролю, регулювання собівартості та методики прийняття управлінських рішень.

До регульованих показників формування собівартості продукції відноситься:

- логістичні витрати на поставку сировини й комплектуючих;

- ціни на сировину й комплектуючі;

- запаси підприємства;

- виробничі витрати;

Механізм управління собівартістю експортної продукції представлений на рис 3.1.

Предписана собівартість продукції визначається на основі сінтезу попиту на продукцію та цін (Ц) на неї. І для підприємства є запропонованою (Спр) і розраховується по формулі:

, при ставці ПДВ 20%.Звідси

де ПР- плановий прибуток підприємства.

Рис. 3.1- Механізм управліннясобівартістю експортною продукцією

Процедура оцінки собівартості проводиться щодня, у випадку значного відхилення фактичної собівартості від предписанної, робиться діагностика причин цього явища і застосовуються наступні міри по стабілізації положення:

- пошук нових партнерів з поставки сировини й комплектуючих;

- пошук нових логістичних провайдерів;

- зниження запасів;

- модернізація виробництва;

- організаційне перетворення;

- комплексні заходи.

Вибір напряму зниження собівартості здійснюється на основі зіставлення витрат на реалізацію управлінського рішення й ефекту від його використання; всі напрямки аналізуються в межах фінансових можливостей підприємства. У тому випадку , якщо величина відхилення фактичної собівартості збільшується від предписанної (>1%), на підприємстві повинен бути застосований механізм її зниження.

Будь-яке підприємство, зацікавлене у зниженні собівартості продукції, повинне виконувати для себе деякі процедури (рис. 3.2):

- оцінити можливі збитки, пов'язані з зростанням витрат і як наслідок собівартості продукції;

- по тим проблемним витратам підприємство повинне вибрати методику зниження витрат та розробити програму управління ними, основною метою якої є зниження можливих втрат.