Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 3.2 - Схема формування собівартості експортної продукції

Витрати підприємства - це витрати пов'язані з оплатою праці, матеріальні витрати, амортизаційні витрати інвестиційні витрати на модернізацію виробництва і. ін..

Логістичні витрати - витрати на розвантаження та експедиторські послуги, транспортування, запаси. Знизити логістичні витрати підприємства можна за рахунок пошуку нових провайдерів логістичних послуг та перегляду програми формування запасів ( виробничих та страхових).

Митні витрати не можна регулювати на рівні підприємства, тому що митні збори, мито та акцизи -регулюються державою. Але правильний вибір базисних умов поставки запобігає уникнути зайвих витрат на підприємстві.

Позначення на схемі:

де: З_п - витрати підприємства;

З_м - матеріальні витрати;

З_тр - трудові витрати;

А - амортизаційні витрати;

З_л - логістичні витрати;

Е_кс експедиторські витрати;

Т_р - транспортні витрати;

З_т -митні витрати;

М_с -митні збори;

М_п -митні податки;

П - податки.

Даний механізм формування експортної продукції дозволяє здійснювати ситуаційне управління витратами ПАТ «СВЗ»і реалізовує на практиці ситуаційний підхід до управління витратами.

Механізм управління витратами на виробництво та реалізацію експортної продукції полягає в наступному:

1. Визначаємо сумарні витрати ПАТ «СВЗ»на виробництво та реалізацію експортної продукції (з розшифруванням).

2. Визначаємо середню ціну даної продукції на зовнішньому ринку (серед конкурентів).

3. Визначаємо відпускну ціну продукції, яку пропонує ПАТ «СВЗ»закордонним споживачам на умовах EXW.

4. Порівнюємо середню ринкову ціну даної продукції на зовнішньому ринку та ціну яку пропонує ПАТ «СВЗ»з урахуванням усіх витрат споживача пов'язаних з доставкою продукції і сплаті мита (DDP).

5. Якщо ціна продукції ПАТ «СВЗ»(з урахуванням витрат з доставки та мита) перевищує середню ціну на зовнішньому ринку, тоді згідно до ситуації ПАТ «СВЗ»може знизити ціну на будь-яку величину - але не нижче рівня сумарних витрат на виробництво та реалізацію експортної продукції.

6. Пошук напрямків зниження витрат .

7. Пошук резервів зниження витрат з урахуванням внутрішніх можливостей ПАТ «СВЗ».

При умові DDP (Delivered Duty Paid) - «Поставка з оплатою мита» всі витрати та ризики по доставці товару до складу споживача в країні призначення полягають на продавця і входять у ціну продукції.

На умовах DDP в ціну входять всі витрати пов'язані з доставкою товару від складу-продавця в країні експортера до складу-споживача в країні призначення, за виключенням витрат на страхування. Тобто, наприклад споживач з Росії сплативши ціну на умовах DDP повинен також понести витрати на страхування і можливо (за домовленістю сторін) витрати на завантаження і оплату основного транспорту. Відповідно при прийнятті рішення щодо вибору продавця (постачальника) продукції покупець буде порівнювати сумарні витрати на придбання та доставку продукції з України з внутрішніми цінами на дану продукцію, або з аналогічними за складом витратами на придбання продукції в іншій країні.

За умовою EXW (Ex works) - «Франко-завод» всі витрати та ризики по доставці товару до складу споживача в країні призначення полягають на споживача і не входять у ціну продукції.

За умовою EXW обов'язком продавця є відвантаження продукції на своєму складі та пакування і маркування продукції. Відповідно пакування і маркування входять до ціни продукції.

Тобто, наприклад фактично споживач з Росії при купівлі продукції на умовах EXW несе такі витрати:

- ціна продукції на умовах EXW;

- витрати на завантаження-розвантаження в пунктах вантаження;

- витрати по доставці продукції від заводу-продавця в Україні до місця призначення в Росії;

- експортні та імпортні митні платежі;

- витрати на страхування при перевезенні.

Отже, при визначенні сумарних витрат споживача-імпортера на придбання продукції на українському підприємстві слід використовувати: або ціну EXW та всі перелічені вище витрати, або ціну DDP та витрати на страхування, завантаження на основний транспорт та основне перевезення (за домовленістю сторін).Для зручності витрати пов'язані з доставкою товару в країну призначення поєднаємо у 5 груп (табл. 3.1):

- витрати на завантаження-розвантаження в пунктах вантаження;

- витрати на транспортування продукції від заводу-продавця в Україні до місця в країні призначення (Росія);

- експортні та імпортні митні платежі;

- витрати на страхування при перевезенні;

- інші витрати пов'язані з експортом.

Необхідною умовою успішного застосування механізму є постійне ведення аналогічного обліку за видами продукції і своєчасне внесення змін у таблиці.

При порівнянні цін ПАТ «СВЗ»з цінами конкурентів на зовнішньому ринку ціни повинні бути доступними для порівняння, тобто повинні враховувати всі витрати зарубіжного споживача пов'язані з придбанням продукції та її доставкою у місце призначення. Тобто витрати ПАТ «СВЗ»на виробництво та реалізацію продукції порівнюємо з ціною заводу на умовах EXW, а ціни конкурентів (середня ціна на зовнішньому ринку) порівнюємо з ціною заводу на умовах EXW плюс всі витрати споживача пов'язані з придбанням продукції та її доставкою у місце призначення. Або можуть використовуватись інші умови поставки при відповідному врахуванні витрат, які понесе споживач (доставка, мито та ін.) поверх ціни.

Обов'язковою умовою цінової конкурентоспроможності є встановлення ціни нижче середнього рівня на ринку. Якщо ця умова не виконується товар підприємства на зовнішньому ринку буде неконкурентоспроможним, відповідно обсяги реалізації на зовнішньому ринку будуть знижуватись в відповідно буде знижуватись і загальна ефективність експортних операцій

Зниження витрат є актуальним як для забезпечення конкурентоспроможності продукції на ринку ,так і для забезпечення високої ефективності експортних операцій. Крім цього висока конкурентоспроможність продукції може реально підвищити обсяги реалізації (збуту) продукції на зовнішньому ринку.

Для впровадження внутрішньозаводського обліку витрат пов'язаних з виробництвом та реалізацію експортної продукції на одиницю обсягу продукції (в натуральних одиницях виміру) необхідно один раз на місяць (після завершення випуску партії конкретної продукції) фіксувати витрати на виробництво і реалізацію та обсяг можливої експортної партії. Аналіз витрат проводиться за схемою таблиці 3.1. Виконувати ці обов'язки можуть економіст, робітник відділу маркетингу або ЗЕД підприємства, менеджери з продажів та інші уповноважені особи.

Таблиця 3.1

Аналіз витрат на одиницю експортної продукції

Назва показника

Витрати на виробництво та доставку експортної продукції, грн.

Ціна на умовах EXW, грн

Ціна на умовах EXW + «Витрати на доставку експортної продукції» грн.

Середня ціна на зовнішньому ринку, грн.

Витрати на виробництво продукції, грн.

Витрати на доставку експортної продукції, грн.

Сума:

в тому числі:

Сума:

в тому числі:

МВ

ОП

СЗ

А

ІОВ

ВМ

ІВ

Т

ЗВ

МП

С

ІН

Обсяги партії експортної продукції

Питома вага витрат, %

100%

100%

-

-

-

Размещено на http://www.allbest.ru

Умовні позначення у таблиці 3.1:

МВ - Матеріальні витрати;

ОП - Витрати на оплату праці;

СЗ - Відрахування на соціальні заходи;

А - Амортизація;

ІОВ - Інші операційні витрати;

ВМ - Витрати на маркетинг;

ІВ - Інші витрати (управління, контроль якості та інші;

Т - Загальна вартість транспортування;

ЗВ - Завантаження-розвантаження;

МП - Загальні сума митних платежів;

С - Витрати на страхування;

ІН - Інші витрати пов'язані з експортом.

Менеджер, для обґрунтованого прийняття рішень з управління витратами ЗЕД, повинен мати всю необхідну для цього інформацію. Ця інформація повинна бути, по можливості, зосереджена в одному джерелі. Робота на кожному з етапів повинна вестися з використанням довідкової інформації, пов'язаної з попереднього і основного стадіями розробки програми цільових заходів.

Аналіз ситуації, що склалася показав який великий вплив має собівартість експортної продукції аналізованого підприємства, при практично повній відсутності будь-якої цілісної системи управління витратами.

З усього перерахованого вище видно актуальність і необхідність наявності на цьому підприємстві ефективної системи управління витратами. Ця система дозволить, управляючи витратами, зменшити собівартість експортної продукції підприємства.

Управління витратами представляє з себе процес підготовки та реалізації заходів, що зменшують собівартість експортної продукції підприємства.

Функцію управління витратами на підприємстві найбільш доцільно здійснювати за допомогою спеціалізованого автоматизованого робочого місяці менеджера ЗЕД.

Процедури зменшення витрат на підприємстві здійснюється у такий спосіб:

- проведемо зменшення собівартості продукції за найбільш вагомими складовими собівартості експортної продукції;

- матеріальні витрати зменшимо за рахунок пошуку нового постачальника холоднокатаного листа з цінами, які менші існуючих на даний момент;

- зменшення вантажно-розвантажувальних витрат зробимо за рахунок пошуку нового постачальника вантажно-розвантажувальних послуг;

- зменшення експедиторських витрат зробимо за рахунок нового постачальника експедиторських послуг.

Інформаційна база з накопичення та аналізу витрат може функцінювати за рахунок впровадження на підприємстві програми ІСУВП SM2010 (інформаційна система управління витратами підприємства), яка є лауреатом Х Міжнародного конкурсу програмного забезпечення в галузі фінансів і бізнесу. ІСУВП SM2010 надзвичайно зручна і ефективна. Вона дозволяє здійснювати і забезпечувати:

- повний і оперативний контроль за всіма ресурсами (матеріальними, фінансовими і людськими) корпорації відповідно до організаційної та територіальної структурою в рамках єдиної системи;

- обробку та аналіз даних;

- отримувати інформацію про всі ресурси підприємства;

- високу надійність зберігання і обробки інформації в багато користувацьком режимі;

- автоматизацію всіх стадій бізнес-процесу (планування, оперативний облік, аналіз відхилень і корекцію планів) в режимі реального часу;

- функціонування різних підрозділів і служб в рамках єдиного інформаційного простору, що виключає управлінські витрати (часові та матеріальні);

- високу продуктивність системи, що дозволяє скоротити час на обробку інформації і прийняття управлінських рішень;

- повний і детальний аналіз структури дебіторської та кредиторської заборгованості;

- моментальний контроль за формуванням будь-яких фінансових результатів за технологією Drill-Down (можливість автоматичного доступу до документів, що вплинули на результати);

- ефективні засоби аналізу інформації в будь-якому розрізі;

- тотальний контроль за станом справ у сфері персоналу за допомогою авторизації всіх операцій в рамках системи;

- гнучку параметризацію та класифікацію інформації на рівні користувача системи;

- захист інвестицій в інформаційні технології (система може працювати на будь-яких апаратних платформах і володіє широкими можливостями експорту та імпорту даних для інтеграції з уже наявними додатками на підприємстві).

3.2 Впровадження управлінських рішень щодо удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства

Механізм корпоративного обліку і управління собівартістю експортною продукцією на основі програми ІСУВП SM2010 дозволяє отримувати менеджеру оперативну інформацію з матеріальних, грошовим, виробничих і трудових ресурсів підприємства.

Система володіє підвищеною надійністю, швидкодією, обчислювальною потужністю. Система здатна обслуговувати великі бази даних (до 500 Гігабайт) і працює практично на будь-яких типах комп'ютерів (IBM PC, VAX, Apple, SUN, HP, Silicon Graphics). Однією з переваг системи SM2010 є можливість використання звичайної телефонної мережі (або каналів зв'язку) для передачі даних між підрозділами підприємства.

Робота ІСУВП SM2010 заснована на використанні мультимереж, тобто територіально рознесених комп'ютерних мереж. При цьому немає необхідності підтримувати зв'язок з віддаленої локальною мережею (або окремим віддаленим комп'ютером) в режимі ONLINE.

Вихідною інформацією є інформація двох типів: внутрішня і зовнішня. Внутрішня інформація є результатом роботи власне відділу управління витратами, виникає і зосереджується в ньому.

Зовнішня ж інформація - це інформація про всіх найважливіших областях роботи підприємства: виробництво, трудові ресурси, фінанси, збут і інших.

Будучи користувачем віддаленої комп'ютерної мережі (окремого віддаленого комп'ютера) і працюючи зі своєю локальною копією бази даних, менеджер отримує цю інформацію по каналах зв'язку.

На ряду з цим, інформація надходить звичайно ж і на традиційних носіях: диск, флеш-пам'ять, папір.

По каналах зв'язку автоматично здійснюється тільки процес реплікації баз даних (тобто обмін змінами). Реплікація може здійснюватися як в рамках копіювання файлів з мережевого каналу з вузькою пропускною здатністю, так і по звичайних комутованих лініях.

Регулярність сеансів зв'язку для реплікації баз даних залежить від інтенсивності роботи в системі. Крім того, передача інформації маршрутизується, тобто задається певний адресний порядок обміну даними.

Розглянемо технічні характеристики та інші особливості ІСУВП SM2010.

Програма розроблена з використанням CASE-технологій. Система спроектована і розроблена з використанням засобів розробки PROGRESS 4GL. При проектуванні застосовувалися сучасні SADT-стандарти проектування IDEF0, IDEF1X.

Користувач абсолютно вільний у виборі апаратної платформи від персональних до кластерних комп'ютерів з різними операційними системами - DOS, Windows, Novell, Windows NT, Unix. При переході з одного апаратної платформи на іншу, наприклад з Novell на Windows NT, не доведеться змінювати жодного рядка коду в прикладному програмному забезпеченні.

Безпека та надійність системи забезпечує СУБД PROGRESS, яка підтримує транзакційний механізм роботи з базами даних. Немає необхідності нескінченно перебудовувати індекси та відновлювати зруйновані бази даних.

Система забезпечує захист від несанкціонованого доступу до даних. До складу документації входить опис структури бази даних. Ви зможете самі розробляти додаткові функції з використанням сучасних інформаційних інструментальних засобів.

Система має широкі можливості імпорту-експорту даних в інші формати, наприклад Word, Excel, HTML.

Простота і зручність в роботі забезпечується спеціальним модулем. Адміністрування, за допомогою якого можна легко і швидко настроювати систему для роботи на підприємстві. Стандартний інтерфейс дозволить кінцевим користувачам швидко адаптуватися до роботи в новій інформаційній системі.

Функції системи ІСУВП SM2010 максимально орієнтовані на потреби великого підприємства.

Структурна схема комплексу, таким чином, являє собою набір певних модулів.

Створення АРМ на базі персональних комп'ютерів забезпечує:

- простоту та зручність стосовно користувача;

- простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

- компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

високу надійність і живучість;

- порівняно просту організацію технічного обслуговування.

АРМ мають відкриту архітектуру і легко адаптуються до проблемних областей. Така суть рекомендованої програми автоматизації робочого місця менеджера. Представимо структурну схему роботи ІСУВП SM2010 на прикладі таких елементів собівартості експортної продукції як: матеріальні витрати, транспортні витрати, експедиторські витрати на рисунку 3.3.

Рис. 3.3 - Структурна схема роботи ІСУВП SM2010 на прикладі управління логістичними витратами експортної продукції

Охарактеризуємо роботу ІСУВП SM2010: на вході програма потребує потрібну складову собівартості експортної продукції, котру далі вона буде аналізувати.

Розглянемо цей процес більш детально Наприклад, обираємо логістичні витрати при закуповуванні комплектуючих.

Потрібно вибрати необхідну складову (металопрокат, трубна заготівля, гарячекатаний лист тощо) та діапазон цін.

Потім необхідно вибрати місцеположення підприємства.

Далі за допомогою операційної системи, котра закладена до розрахункової частини ІСУВП, програма обчислює та видає список найбільш оптимальних постачальників, та надає вибір менеджеру, для обрання ним найефективнішого.

Як бачимо, використання мережевих технологій є одним з найважливіших напрямків в концепції автоматизації праці.

Застосування у виробництві локальних мереж дозволяє найбільш ефективно розподіляти виробничі ресурси, керувати інформаційними потоками, синхронізувати виробничі операції.

Постійне розширення спектру виробленого мережевого устаткування і зниження цін роблять доступним впровадження локальних мереж на підприємствах.

Згідно наведеного алгоритму програма аналогічно обирає оптимального постачальника послуг з транспорту, експедиторських послуг, тим самим зменшуючи собівартість експортної продукції.

В якості клієнтських місць можуть використовуватися самі звичайні персональні комп'ютери, починаючи з 486 з об'ємом пам'яті 32Мб. Об'єм кожної з баз даних може досягати 500 Гб. Система побудована за функціональною ознакою.

Основу програмного комплексу складає універсальний конструктор. Він являє собою інструмент розподілу функцій між робочими місцями.

Проаналізуємо витрати на впровадження ІСУВП SM2010 в таблиці 3.2

Отже можна зробити висновок що впровадження цієї програми є більш доцільним ніж впровадження підрозділу для пошуку нових постачальників, оскільки витрати на впровадження програми значно менші ніж витрати, котрі будуть пов'язані з заробітною платою цілого підрозділу.

Таблиця 3.2

Витрати на впровадження ІСУВП SM2010

Найменування	Сума, грн.
Витрати на придбання ліцензійної програми ІСУВП SM2010 (термін ліцензії 1 рік)	25 000
Витрати на заробітну плату персоналу: менеджер по роботі з програмою управління витратами собівартості експортної продукції (за місяць)	4 000
Витрати на зв'язок Internet (за місяць)	200
Витрати на обладнання робочого місця: Придбання комп'ютера Придбання принтера Придбання сканера Придбання меблів (стіл, стілець)	70500 1 000 850 1 650
Витратні матеріали (папір, файли, тощо за 1 рік)	500
Усього за рік	86 900

3.3 Оцінка ефективності управлінських рішень щодо удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства

В якості прикладу проведемо зменшення логістичних витрат на експортну продукцію за рахунок зменшення ціни на закупку сировини. Для цього підприємству потрібен новий постачальник, з ціною закупку холоднокатаного листа меншою, ніж існуюча зараз на підприємстві.

За допомогою програми ІСУВП SM2010 менеджер ЗЕД, при відхиленні фактичної собівартості від предписанної більш 1%, знаходить постачальників, ціни на холоднокатаний лист котрих менші, ніж у існуючого постачальника. Одночасно відбувається пошук нових логістичних провайдерів , які забезпечують меншу вартість за послуги. Вибрав найбільш привабливий варіант методом перебору та підрахував витрати на їх реалізацію вибирається найбільш раціональний. Отже підприємство на пкршому етапі може зменшити собівартість продукції за рахунок зменшення цін на закупку сировини для виробництва продукції , або зменшення вартості послуг логістичних провайдерів. На другому етапі, коли це не вдається, менеджер виходить з пропозицією про модернізацію виробництва, наприклад про збільшення продуктивності праці.

Розрахуємо ефект від впровадження механізму зниження собівартості продукції на підприємстві. Приймемо дані 2012 року за розрахункові та зведемо їх у таблицю 3.3.

Таблиця 3.3

Розрахункові дані

	До впровадження	Після впровадження
Рік	2012
Кількість проданих вагонів	826	826
Собівартість, т. грн,(середня)	162	152
Ціна, т.грн	190	190

Розрахунок додаткового прибутку () виконаємо за алгоритмом:

=826*(190-(162-152)=148680 грн

де К- кількість експортованих вагонів за рік;

Ц- ціна вагону;

С_до- собівартість вагону до впровадження механізму зниження собівартості експортної продукції;

С_після- собівартість вагону після впровадження механізму зниження собівартості експортної продукції.

Тоді прибуток (П) підприємств складе 2013 році:

=148680-86900=61780 грн,

де В-витрати на придбання програми ІСУВП SM2010.

Таким чином, окупність механізму зниження собівартості складає менш року. Після першого року підприємство буде мати додатковий річний прибуток в 148680 грн.

Висновки з розділу

Розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства, на основі впровадження корпоративної інформаційної системи управління витратами підприємства, яка працює на підставі програми цільових заходів щодо управління витратами. Пропонується так само розроблення автоматизованого робочого місця менеджера, який буде користуватися програмою інформаційної системи управління витратами підприємства (ІСУВП) SM2010.

Впровадження програми ІСУВП SM2010 є більш доцільним рішенням, ніж впровадження підрозділу з пошуку нових постачальників сировини або послуг, тому що заробітна плата підрозділу буде значно більшою, ніж заробітна плата одного менеджеру та продовження ліцензії програми.

Оцінки ефективності управлінських рішень щодо удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства показала можливий ефект (підвищеня прибутку) який склав 61780 грн. у 2013 році, а далі підприємство щорічно буде мати додатковий прибуток 148680 грн

Найбільший ефект та найбільшу ефективність підприємство отримає від впровадження рішення щодо прийняття нового постачальника вантажно-розвантажувальних послуг у Російській Федерації. Термін окупності проекту -менш року. Отже при впровадженні рішення щодо прийняття цієї програми та створення автоматизованого робочого місця менеджера для роботи з цією програмою, підприємство має можливість знайти нових постачальників послуг з меншими цінами на ці послуги, ніж існуючі зараз на підприємстві. Це дозволить значно зменшити собівартість експортної продукції та підвищити прибутковість ПАТ «СВЗ».

З цього можна робити висновки о доцільності впровадження запропонованих заходів щодо зменшення собівартості експортної продукції, а саме о доцільності впровадження програми (ІСУВП) SM2010 на підприємстві ПАТ «СВЗ».

Розділ 4. Охорона праці на ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод»

4.1 Джерела небезпеки на робочому місці

У даному відділі «Зовнішньоекономічних зв'язків», спостерігається недостатність природного освітлення. Кількість віконних прорізів недостатньо для площі офісу. Робочі місця по відношенню до світлових прорізів розташовані неправильно: сонячне світло знаходиться позаду багатьох робочих місць, а не падає збоку ліворуч. Тому співробітники в основному використовують джерела штучного світла. Оскільки специфіка діяльності пов'язана з документами, то в приміщенні застосовується система комбінованого освітлення. Тобто до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів - безпосередньо робочих місць. Загальне освітлення - рівномірне. Для підтримки оптимальних значень мікроклімату в цьому приміщенні використовується система опалення та кондиціювання повітря. Шум у приміщенні переважно створює лише працююча комп'ютерна техніка. Від зовнішнього шуму даний кабінет досить ізольований. Тому рівень шуму на робочому місці є допустимим. Він не перевищує значення 50 дБА.

Протягом робочого дня кожен співробітник, в силу специфіки своєї діяльності, постійно має справу з комп'ютерною технікою. Робоче місце кожного співробітника в аналізованому приміщенні оснащено, як мінімум, дисплеєм, системним блоком і клавіатурою. Забороняється торкатися до тильній стороні дисплея, витирати пил з комп'ютера при його включеному стані, працювати на комп'ютері у вологому одязі і вологими руками. Однак ці правила електробезпеки не завжди дотримуються співробітниками. Ще одним фактором ризику в цьому відношенні є наявність свешиваются столу або висять під столом проводів електроживлення. Хоча видимих ??пошкоджень проводів, вилок, розеток, апаратури немає. Деяку загрозу з точки зору електробезпеки несуть в собі струми статичної електрики. Наведені в процесі роботи комп'ютера на корпусах монітора, системного блоку і клавіатури, можуть призводити до розрядів при дотику до цих елементів. Такі розряди небезпеки для людини не представляють, але можуть призвести до виходу з ладу комп'ютера. Для зниження величин струмів статичної електрики доцільно використовувати нейтралізатори, місцеве і загальне зволоження повітря, застосовувати покриття підлог з антистатичним просоченням. Однак ці рекомендації також не виконуються.

Порушені в приміщенні і правила пожежної безпеки. Так, в ньому відсутня «План евакуації людей при пожежі». При цьому в відділі можна виділити три значущих фактора виникнення пожежі: горючі речовини, джерела запалювання. Горючими речовинами можуть служити будівельні матеріали, ізоляція кабелів, підлоги. Джерелами запалювання - прилади, застосовувані для технічного обслуговування, пристрої електроживлення, кондиціонування повітря. У них в результаті різних порушень утворюються перегріті елементи, електричні іскри і дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів. У даному приміщенні розміщено велику кількість комп'ютерів. З точки зору небезпеки аналізованого робочого місця, тісно пов'язаного з використанням комп'ютерної техніки, слід звернути увагу на шкідливі фактори впливу персональної електронної обчислювальної машини. Вони є джерелом приблизно 20% всіх шкідливих факторів, що діють на людину. Потенційні шкідливі фактори в аналізованому приміщенні можна розділити на такі групи:

- нераціональне освітлення робочого місця (недолік природного світла);

- неякісний склад повітря робочої зони (наявність пилу);

- пожежна небезпека, зумовлена ??наявністю на робочому місці потужного джерела енергії;

- висока напруга живильної мережі, яка обумовлює можливість ураження людини електричним струмом.

Особливу увагу слід приділити забезпеченню електробезпеки та пожежної безпеки. Це пов'язано з високою концентрацією різного роду комп'ютерної техніки на території представленого приміщення. До того ж виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з цими обставинами, тягне за собою найбільш серйозні і важкі наслідки: загроза людського життя і матеріальний збиток. У зв'язку з цим рекомендується вжити низку заходів, щоб попередити виникнення небезпечних ситуацій: здійснення профілактичних робіт; регулярні огляд і проведення технічного обслуговування електроустановок; періодичний інструктаж співробітників щодо правил безпеки при роботі з електротехнікою; самостійне зниження факторів ризику, забезпечення і зміцнення вогнестійкості офісу.

4.2 Посадова інструкція з Техніки Безпеки

ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод», система менеджменту якості.

Посадова інструкцмія з охорони праці для менеджера. Примітка: на зворотному боці інструкції рекомендується наявність віз: розробника інструкції, керівника (спеціаліста) служби охорони праці та інших зацікавлених осіб.

1. Загальні вимоги безпеки

1.1 До виконання роботи менеджера допускаються особи, які пройшли: вступний інструктаж; інструктаж з пожежної безпеки; первинний інструктаж на робочому місці; інструктаж з електробезпеки на робочому місці.

Для виконання обов'язків менеджера допускаються особи, які досягли 18 річного віку.

1.2 Менеджер повинен проходити: навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, інструктаж з охорони праці, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог охорони праці.

1.3 Менеджер зобов'язаний: дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлені на підприємстві; дотримуватися вимог цієї інструкції, інструкції про заходи пожежної безпеки, інструкції з електробезпеки; утримувати в чистоті своє робоче місце.

1.4 Менеджер повинен знати і дотримуватися правил особистої гігієни. Приймати їжу, палити, відпочивати тільки в спеціально відведених для цього приміщеннях і місцях. Пити воду тільки зі спеціально призначених для цього установок.

1.5 Менеджер зобов'язаний негайно сповіщати свого безпосереднього або вищестоящого керівника про будь-якій ситуації, яка загрожує життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, що трапився на виробництві, або про погіршення стану свого здоров'я.

1.6 Менеджер повинен знати:

- законодавчі і нормативні правові акти, що регламентують підприємницьку та комерційну діяльність;

- основи соціології, психології і мотивації праці; етику ділового спілкування; - основи технології виробництва;

- структуру управління підприємством, установою, організацією, перспективи інноваційної та інвестиційної діяльності;

- методи обробки інформації з використанням сучасних технічних засобів, комунікацій та зв'язку, обчислювальної техніки;

- основи законодавства про працю; правила і норми охорони праці.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1 Отримати від керівника інструктаж про безпечні методи, прийоми та послідовність виконання виробничого завдання.

2.2 Підготувати робоче місце:

- відрегулювати освітлення на робочому місці, переконатися у відсутності відблисків на екрані комп'ютера;

- перевірити безпеку робочого місця;

- перевірити правильність підключення обладнання до електромережі, справність електромережі;

- перевірити справність комп'ютерної техніки;

- перевірити справність проводів живлення і відсутність оголених ділянок проводів;

- переконатися, що корпус включається обладнання не пошкоджений, що на ньому не знаходяться предмети, папір тощо вентиляційні отвори в корпусі включається устаткування не повинні бути перекриті-яким способом.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1 Забороняється під час роботи пити будь-які напої, приймати їжу.

3.2 Забороняється ставити на робочий стіл будь-які рідини в будь-якій тарі (упаковці або в чашках).

3.3 Приміщення для експлуатації оргтехніки повинні мати природне і штучне освітлення, природну вентиляцію і відповідати вимогам діючих норм і правил. Забороняється розміщувати робочі місця поблизу силових електричних кабелів і вводів трансформаторів, технологічного обладнання, що створює перешкоди в роботі оргтехніки і негативно впливають на здоров'я операторів.

3.4 Екран відеомонітора комп'ютера повинен знаходиться від очей менеджера на відстані 600 - 700 мм, мінімально допустима відстань 500 мм.

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1 У разі виникнення аварії або ситуації, в якій можливе виникнення аварії негайно припинити роботу, вжити заходів до власної безпеки та безпеки інших співробітників, повідомити про подію керівнику.

4.2 У разі виникнення пожежі негайно припинити роботу, повідомити в пожежну частину по телефону 01, своєму керівнику і приступити до гасіння вогню наявними засобами.

4.3 У разі отримання травми звернутися в медпункт, зберегти по можливості місце травмування в тому стані, в якому воно було на момент травмування, доповісти своєму керівникові особисто або через співробітників по роботі.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

По закінченні роботи менеджер зобов'язаний:

- упорядкувати робоче місце;

- прибрати документи в сейф або інше пристосоване для зберігання документів місце;

- відключити електроприлади, вимкнути світло.

Уповноважений з якості _______________ А.В. Туреев

Директор з фінансів та економіки __________________ Г.Б. Юрова

Начальник юридичного управління __________ А.В. Онищенко

Нормоконтролер ___________________ О.В. Сищенко

4.3 Електро - пожежна безпека ПАТ «СВЗ»

Для підтримки пожежної безпеки підприємство здійснює комплекс обов'язкових організаційних заходів, перелічених у "Правилах пожежної безпеки в Україні", а саме: визначає обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки; призначає відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, ділянок, технологічного та інженерного обладнання, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту; веде відповідний протипожежний режим; підготовує, затверджує і ознайомлює всіх співробітників з:

- загально-об'єктної інструкцією про заходи пожежної безпеки;

- відповідними інструкціями для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень;

- скласти плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі;

- затвердити порядок (систему) оповіщення людей про пожежу;

- ознайомити з ним усіх працівників;

- визначити категорії будівель і приміщень з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинних нормативних документів, а також визначити класи зон з "Правил улаштування електроустановок";

- встановити на території, в будівлях і приміщеннях відповідні знаки пожежної безпеки, таблички із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони.

Особа, відповідальна за електрогосподарство на ПАТ «СВЗ», повинна забезпечити:

1) розроблення і проведення організаційних і технічних заходів;

2) удосконалення мережі електропостачання споживача з виділенням на резервні зовнішні живильні лінії навантажень струмоприймачів екологічної та аварійної броні;

3) розслідування технологічних порушень в роботі електроустановок та оперативне повідомлення про них територіальному підрозділу Держенергонагляду;

4) розроблення та дотримання норм витрати палива, електричної енергії, їх своєчасний перегляд під час удосконалення технології виробництва та впровадження нової техніки;

5) проведення діагностування технічного стану електроустановок;

6) систематичний контроль за графіком навантаження споживача; розроблення постійно діючих заходів з регулювання добового графіка електричного навантаження, зниження граничних величин споживання електричної потужності в години максимуму навантаження мережі електропередавальної організації;

7) ведення обліку (у спеціальному журналі) щодобового споживання електричної енергії і навантаження в години контролю максимуму електричної потужності та надання інформації електропередавальній організації і відповідному територіальному підрозділу Держенергонагляду (на їх вимогу);

8) облік та аналіз аварій і нещасних випадків, а також ужиття заходів з усунення причин їх виникнення;

9) розроблення виробничих інструкцій та інструкцій з охорони праці і пожежної безпеки для працівників енергетичної служби;

10) надання інформації на вимогу Держенергонагляду у відповідності до нормативно-правових актів;

11) ведення документації з електрогосподарства згідно з вимогами нормативно-правових актів;

12) розроблення інструкцій про порядок дій обслуговуючого персоналу у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, а також пожеж;

13) додержання вимог санітарних норм і правил щодо умов праці на робочих місцях обслуговуючого персоналу.

Керівники споживачів повинні забезпечити безперешкодний доступ на свої об'єкти посадових осіб органів державного нагляду та контролю, надання їм інформації і документів, необхідних для здійснення ними своїх повноважень та виконання виданих цими органами приписів у зазначені терміни.

4.4 Організація медичної допомоги на підприємстві ПАТ «СВЗ»

Організація медичної допомоги є потужним чинником піднесення продуктивності праці, зниження втрат робочого часу у зв'язку з непрацездатністю. За рахунок коштів підприємств оснащуються лікувально-діагностичні комплекси, купується обладнання та апаратура для фізкабінету, водолікарні та інших, обслуговуючих працюючих. В даний час підприємство укладає договір з територіальними поліклініками для організації цехових терапевтичних ділянок, безпосередньо в поліклініці. Медичні працівники, які обслуговують тільки працюючих на підприємствах, включаються в штати цих підприємств. Залежно від специфіки виробництва в штат підприємства приймаються вузькі фахівці, середні медпрацівники.

Висновки з розділу

Основними завданнями медустанови на підприємстві на ПАТ «СВЗ» є:

- максимальне наближення до місця роботи кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги,

- розробка та проведення заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці та побуту,

- попередження і зниження загальної та професійної захворюваності, травматизму, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності.

Також на підприємстві знаходиться здоровпункт. Відповідно до завдань здоровпункту і отриманим сертифікатом здійснює.

1.1 Першу долікарську допомогу при гострих отруєннях, захворюваннях, травмах.

1.2 Проведення лікувальних заходів за призначенням лікаря(ін'єкції, перев'язки, фізіопроцедури).

1.3 Організацію транспортування хворих і постраждалих в лікувально-профілактичні установи, при показаннях супровід.

1.4 Направлення на прийом до лікуючого лікаря або спеціаліста поліклініки.

1.5 Підготовку до проведення періодичних медичних оглядів.

1.6 Проведення профілактичних щеплень.

1.7 Звільнення тимчасово непрацездатних від роботи до кінця зміни з видачею довідки.

Розділ 5. Цивільна оборона на ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод»

5.1 Закон і положення про цивільну оборону України

Техногенне, екологічне та природне становище України рік від року стає складнішим, зростає його негативний вплив на населення та навколишнє середовище. Тому, з набуттям Україною незалежності, враховуючи досвід економічно розвинутих країн, було розпочато законодавче оформлення Цивільної оборони, як державної системи органів управління та сил для організації і здійснення заходів щодо захисту населення від впливу наслідків надзвичайних ситуацій.

При розробці Закону України "Про Цивільну оборону України" та "Положення про ЦО України" основна увага зверталася на досягнення наступних напрямків:

- Закон та Положення повинні враховувати світовий досвід побудови і здійснення:

- заходів Цивільної оборони і повною мірою відповідати Женевській (1949 р.) Конвенції "Про захист жертв війни";

- відповідність системи захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій до умов, потреб і можливостей держави;

- відповідність організаційної структури створюваної системи до конституційної побудови державної виконавчої влади і прийнятого законодавства України з питань оборони, державної безпеки та надзвичайного стану;

- забезпечення високої реальної готовності органів управління, сил Цивільної оборони до дій за призначенням та високої ефективності цих дій.

Певною мірою вдалося досягти того, що Цивільна оборона України відповідає умовам, які витікають з аналізу можливих надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Прийняття Закону "Про Цивільну оборону України" є наслідком клопіткої роботи фахівців штабів Цивільної оборони на чолі зі штабом ЦО України та зацікавлених міністерств і відомств. Закон складається з преамбули та п'яти розділів, до складу яких входять 17 статей. За обсягом це невеликий документ, однак за змістом -- дуже об'ємний, так як він коригує діяльність з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій.

Систему Цивільної оборони складають:

- органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;

- органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і підпорядкування; сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;

- фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

- системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;

- центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- курси та навчальні заклади підготовки та перепідготовки фахівців і населення з питань ЦО;

- служби Цивільної оборони.

У статті 2 Закону підкреслено, що заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом".

Закон, і особливо, Положення про Цивільну оборону, конкретніше розкривають сутність завдань ЦО. Основними завданнями цивільної оборони України є:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

- організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення та зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженнями, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

- підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Для виконання кожного з завдань необхідно здійснювати великий обсяг заходів, які потребують залучення значної кількості сил, засобів, матеріальних і фізичних витрат, вміння та високої відповідальності на всіх рівнях.

5.2 Організація цивільної оборони

Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об'єкта - керівник підприємства.

Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста, на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання.

Заступник начальника ЦО з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці.

Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини - головний інженер об'єкта -- керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження.

Заступник начальника ЦО з матеріально-технічного постачання - заступник або помічник директора з постачання - забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.

В склад керівництва Цивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій. При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб ЦО - орган управління начальника Цивільної оборони. Склад штабу залежить від значення підприємства. Штаб ЦО комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків, та складається із начальників штабу, його заступників з оперативно-розвідувальної роботи.

Робота штабу організовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО об'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади). Начальник штабу є першим заступником начальника ЦО об'єкта. Йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядження з питань Цивільної оборони на об'єкті.

Штаб Цивільної оборони здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчасне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. Організовує і забезпечує безперервне управління Цивільної оборони. Розробляє план дій органів управління і сил ЦО об'єкта з запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та організовує його виконання. Організовує та контролює навчання робітників, службовців з Цивільної оборони та підготовки невоєнізованих формувань об'єкта.

На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РІНР.

Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Начальники служб зобов'язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знати політичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховну роботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні плану дій органів управління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійно розробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчасне забезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.

На невеличких об'єктах господарської діяльності служби ЦО не створюються, їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих об'єктів.

5.3 НС, які можуть виникнути на підприємстві ПАТ «СВЗ» або території. Засоби захисту та матеріальні ресурси для ліквідації наслідків НС

Найбільш вірогідними надзвичайними ситуаціями техногенного характеру на підприємстві ПАТ «СВЗ» з урахуванням виробництва є вибухи, пожежі, аварійні викиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

1. Транспортні аварії (катастрофи) - можуть бути двох видів: що відбуваються на виробничих об'єктах, не пов'язаних безпосередньо з переміщенням транспортних засобів і трапляються під час руху транспортних засобів. Перший вид носить загальний характер, другий - специфічний, пов'язаний здебільшого з важкими наслідками.

2. Пожежі, вибухи, загроза вибухів - найпоширеніші НС у сучасному індивідуальному суспільстві найбільш часто зустрічаються і, як правило, з важкими соціальними, економічними наслідками.

3. Аварії з викидом (загрозою викиду) хов - класифікація НС з ними може бути проведена, наприклад, за масштабом поширення отруйної речовини, його вражаючим властивостями, тривалості дії і т.д. Деякі токсичні речовини в певних умовах (при пожежах) в результаті хімічних реакцій можуть утворювати отруйні сполуки. Всі ці ситуації також потребують окремого обліку.

4. Раптове обвалення будівель, споруд - подібного типу події відбуваються не самі по собі, а ініціюються якими - то побічними факторами: велике скупчення людей на обмеженій площі, сильна вібрація, викликана проходять залізничними потягами, надмірне навантаження на верхні поверхи будинків і т.д. Наслідки їх важко передбачувані. Зазвичай вони призводять до великих людських жертв.

5. Аварії на електроенергетичних системах - рідко супроводжуються загибеллю людей. Можуть служити причиною серйозних порушень і навіть припинення роботи об'єктів промисловості.

Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або вивід людей з небезпечної зони, тобто евакуація. Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС. Планомірна й екстрена евакуації розрізняються тимчасовими рамками. Екстрена евакуація викликається швидкоплинними процесами накопичення негативних факторів у зоні НС або спочатку високими рівнями цих факторів.

У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства ПАТ «СВЗ», які розробляються об'єктової комісією, зазначаються дії по евакуації працюючої зміни, як у випадку загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогнозованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які можуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей, порушити умови їх життєдіяльності, намічаються наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:

- визначається вид евакуації (планомірна або екстрена);

- проводиться розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення евакуації;

- встановлюються заходи щодо безаварійної зупинки виробництва;

- намічаються схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін.

Ліквідація наслідків аварій на ПАТ «СВЗ» здійснюється силами і засобами підприємства, якщо ця аварія носить локальний характер.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться з метою відновлення роботи підприємства:

- розвідку осередків надзвичайних ситуацій;

- аварійно - рятувальні й лікувально - евакуаційні заходи;

- локалізацію й гасіння пожеж;

- відбудову споруд і шляхів сполучення;

- проведення ізоляційно - обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження та інше.

Висновки з розділу

На підприємстві ПАТ «СВЗ» в залежності від місця роботи працівника, користуються такими засобами захисту:

- інженерно-технічні засоби захисту (вентиляція, система пожежної безпеки);

- індивідуальні засоби захисту (костюми ізолюючі, спеціальне взуття, рукавички, каски для голови, засоби захисту обличчя, органів дихання, слуху, очей, фільтр та інші пристосування).

Для ліквідації наслідків НС підприємство ПАТ «СВЗ» забезпечено такими матеріальними ресурсами: скло, кровельні матеріали, шлакоблок, цегла, спеціальною технікою.

Висновки

Підсумком аналізу собівартості є виявлення резервів подальшого поліпшення показників конкурентоздатності експортної продукції на СВЗ. Механізм зниження собівартості експортної продукції повинен бути узагальнений, взаємно ув'язаний, визначена його загальна сума реалізації й основні напрямки використання.

Задачами аналізу собівартості експортної продукції є: оцінка обґрунтованості і напруженості плану по собівартості експортної продукції, витратам виробництва і звертання на основі аналізу поводження витрат; установлення динаміки і ступеня виконання плану по собівартості; визначення факторів, що вплинули на динаміку показників собівартості і виконання плану по них, величини і причини відхилень фактичних витрат від планових; аналіз собівартості окремих видів продукції; виявлення резервів подальшого зниження собівартості продукції.