Управління регіональним розвитком України

Размещено на http://allbest.ru

Зміст

Вступ

1. Загальні показники оцінки економіки області

1.1 Сутність регіональної економіки

1.2 Область в системі мезоекономічного району

1.3 Розміщення галузей економіки

2. Баланс галузевого виробництва

2.1 Виробництво промислової продукції

2.2 Продукція сільськогосподарського виробництва

2.3 Інвестиції в основний капітал

2.4 Роздрібний товарообороту

3. Продуктивність і ефективність економіки області

3.1 Населення і його структура

3.2 Зайнятість населення

3.3 Динаміка продуктивності й ефективності зайнятості

4. Екологічні проблеми області

4.1 Природні ресурси області та їх використання в межах концепції сталого розвитку

4.2 Викиди шкідливих речовин

4.3 Введення в дію потужностей для охорони довкілля

Висновки

Література



Вступ

Проблеми розвитку національної економіки істотно відрізняються від проблем економічного і соціального розвитку окремого регіону.

По-перше, основним завданням розвитку регіону є використання його різноманітних умов і можливостей для досягнення найбільшого інтегрального ефекту.

Тобто економічний простір України повинен бути організований таким чином, щоб забезпечити найбільш доцільну спеціалізацію регіонів і формувати дієву їх економічну інтеграцію, дотримуючись при цьому узгодження державних, регіональних і національних інтересів.

По-друге, завданням розвитку національної економіки є вибудова економічної політики таким чином, щоб забезпечувався стабільний розвиток на основі якнайповнішого використання економічного потенціалу регіону і міжрегіональних зв'язків при дотриманні узгоджених з регіоном державних інтересів.

Соціально-економічний розвиток країн напряму залежить від стану їх регіонів.

Регіон є невід'ємною частиною не тільки адміністративно-територіального устрою, але й усієї економічної системи країни, тому необхідним є стимулювання і регулювання їх розвитку для забезпечення достатнього життєвого рівня населення.

Моніторинг і порівняння станів регіонів для подальшого аналізу і плануванню їх розвитку є актуальним, особливо в даний час, коли глибокі трансформації в економіці роблять її найбільш уразливою і чутливою до впливу різних чинників.

Основними елементами області як складної господарської системи є промислові, сiльськогосподарські, житлово-комунальні пiдсистеми, галузі загальногосподарського призначення, зокрема, капiтального будiвництва, транспорту, зв'язку, енерго-, водо-, газопостачання, матерiально-технiчного забезпечення, соцiальної сфери з її соцiально-побутовою структурою.

Саме цi елементи, будучи розташованi на конкретнiй територiї, утворюють цiлiсну територiальну структуру.



1. Загальні показники оцінкн економіки області

1.1 Сутність регіональної економіки

Львівщина однією з перших серед областей України визначилась щодо пріоритетності свого розвитку, розробивши в березні 2007 р. Стратегію розвитку Львівщини до 2015 р. і виступивши у червні 2007 р. ініціатором розробки та укладення Угоди щодо регіонального розвитку Львівської області [3]. економічний охорона потенціал регіон

Цю ініціативу було підтримано Міністерством економіки України. Спільні заходи проекту Угоди, зокрема порядок їх фінансування за джерелами, конкретизують чотири основні пріоритети розвитку області на 2008-2012 рр., які відповідають пріоритетам Стратегії розвитку Львівщини до 2015 р. Зокрема, основними пріоритетами визначено: реструктуризацію та розвиток базових галузей промисловості, розвиток системи життєзабезпечення населених пунктів, створення ефективної системи в галузі охорони навколишнього природного середовища, збереження історико-культурної спадщини [3].

Угода щодо регіонального розвитку Львівської області передбачає 15 заходів, які охоплюють 106 об'єктів (робіт). Орієнтована вартість реалізації спільних заходів проекту Угоди становить 4,8 млрд. грн. З них видатки з державного бюджету становлять 74,5 %, з місцевого бюджету та інших джерел - 25,5 % [3].

На мою думку, укладення та виконання Угоди сприятиме реалізації органами виконавчої влади завдань, спрямованих на вирішення найважливіших проблемних питань життєдіяльності Львівської області. Доцільно зазначити, що, поряд із позитивними моментами укладення Угоди щодо регіонального розвитку Львівської області, є і негативні. Зокрема, це стосується залежності фінансування спільних заходів від формування щорічних бюджетних призначень, що визначено Порядком підготовки, кладення та виконання Угоди щодо регіонального розвитку. Крім того, я погоджуюсь з думкою С.Г. Пухира [4, с. 244], що недоліком є і те, що зміна складу Кабінету Міністрів України спричиняє необхідність переузгодження позицій щодо спільних заходів, зокрема їх фінансування, а це не сприяє реалізації зазначених заходів, виконання яких спрямовано на здійснення завдань економічного характеру.

1.2 Область в сисметі мезоекономічного району

Львівська область утворена 4 грудня 1939 року. Область розташована на заході України в межах Волинської і Подільської височин та перетинає три природні зони: лісову, лісостепову і зону висотної поясності Карпат.

Географічно Львівщина є прикордонним регіоном, який на заході безпосередньо межує із Республікою Польща. На півночі і північному сходіобласть межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході - з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні - із Закарпатською областю. Область розташована на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів. .Львівський регіон має специфічні особливості, які впливають на його економічний розвиток. Так, до факторів, що зумовлюють специфіку області і створюють переваги його стартових умов для прогресивного розвитку, в першу чергу, слід віднести геополітичний, історичні традиції, економічний, рекреаційний.

Львівська область належить до високоурбанізованих, орієнтованих на послуги регіонів з середнім рівнем розвитку4 . Приналежність області до цієї групи регіонів зумовлена: високим рівнем урбанізації (60,4%); високою питомою

Отже, завданням та основними пріоритетами регіонального розвитку на сучасному етапі є подолання кризових явищ у соціально-економічній сфері, прискорення темпів економічного відновлення, заснованого на активізації інноваційно-інвестиційних процесів, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню національної та міжнародної конкурентоспроможності регіону; підвищення соціальних стандартів життя, забезпечення розвитку людського потенціалу.

1.3 Розміщення галузей економіки

Львівська область має відносно добре диверсифіковану економіку, зорієнтовану на сферу послуг. Динамічна структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності є незмінною впродовж останніх років.

Визначальну роль у формуванні валової доданої вартості області незмінно відіграють такі сфери економічної діяльності як оптова та роздрібна торгівля (17 %), обробна промисловість (11 %), сільське та лісове господарство (9%), транспорт і зв'язок (9%), освіта (9%), операції з нерухомим майном (9%).

В області сформувалась ціла низка промислово-територіальних утворень, які є базовими компонентами територіальної структури промисловості. Головними з них є: Львівська промислова агломерація, Червоноградсько-Сокальський, Дрогобицько-Бориславський, Миколаївсько - Ново- Роздільський, Яворівський, Кам'янка-Бузький та Стрийський промислові вузли.



2. Баланс галузевого виробництва

2.1 Виробництво промислової продукції

Спеціалізацію Львівської промислової агломерації визначають машинобудування, оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, легка промисловість. В структурі реалізованої продукції переробної промисловості Львівської області велику частку займає харчова промисловість, текстильне виробництво та пошиття одягу, приладобудування, особливо виробництво електричного, електронного й оптичного обладнання, що характеризує переробну промисловість області як таку, що тяжіє до високих технологій. За умов скорочення обсягів випуску продукції підприємствами переробної промисловості показник зайнятості уцій сферіє стабільним протягом п'яти років і становить понад 16% від загальної кількості зайнятих в економіці регіону за останні п'ять років.

Понад 30% всієї промислової продукції області формує виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.

Впродовж останніх років обсяг виробництва у цій галузі зменшувався, однак на сьогодні спостерігається приріст у 2,4% за рахунок збільшення видобутку кам'яного вугілля, нафти та природних пісків.

Понад 12% усієї продукції переробної промисловості належить виготовленню виробів з деревини, виробництву паперу та поліграфічнійдіяльності.

Про позитивні тенденції розвитку галузі свідчать уповільнення у 2017 році темпів скорочення виробництва та збільшення протягом останніх 5 років експорту меблів у 2,5 рази. Машинобудування посідає п'яту позицію у загальних показниках галузі - частка галузі у загальному обсязі реалізованої промислової продукції становила 7%.

За останні кілька років Львів став одним із передових центрів інформаційних технологій в Україні та Східній Європі. Компанія KPMG визнала Львів одним із найбільш перспективних міст для розвитку аутсорсингу в галузі ІТ-індустрії.У Львові нараховується понад 100 ІТ-компаній, які працюють в напрямках розробки програмного забезпечення, аутсорсингу та веб-розробки.

Найбільшими підприємствами галузі є ТзОВ «Леоні ваерінгсистемс УА ГМБХ», ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», ПАТ «Іскра», ДП Львівський державний завод «ЛОРТА», ТзОВ «Електроконтакт Україна» та інші.

2.2 Продукція сільськогосподарського виробництва

Львівська область індустріально - аграрного типу. Понад 80% сукупної товарної продукції промисловості і сільського господарства припадають на промислові виробництва. Галузями спеціалізації всеукраїнському поділі праці є машино-будівна, хімічна, паливно-енергетична, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова, легка та харчова промисловість у поєднанні з багатогалузевим сільським господарством і курортним господарством. Львівська область виділяється виробництвом автонавантажувачів, підвісних несучих конвеєрів, мопедів і шарошечних доліт (100% українського виробництво), автобусів (97,1%) кранів на автомобільному ходу (86,9%), ковальсько-пресовий машин (26,8%), телевізорів (28,1%), приладів, засобів автоматизації та запасних частин до них (20,6%), калійних добрив (59%), сірки (98,2%), цементу (12,7%), пару (33%), картону (23,6%), панчішно-шкарпеткових виробів (21,7%), меблі (7,2%) та інші. У галузевій структурі промисловості провідну роль відіграє машино - будівна і металообробна (43,4% товарної продукції) харчова (16,8%) та легка (13%), значне місце посідають паливно-енергетична (8,2%), хімічна та нафтохімічна (7,7%), лісова, целюлозно-паперова і деревообробна (4,5%),будівельних матеріалів (3%) галузі. [5, c. 413]

Паливно-енергетичний комплекс області включає видобування і переробітку кам'яного вугілля (12 шахт Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну і Центральна збагачувальна фабрика у Червонограді), газо- та нафтовидобувна і переробну (на Передкарпатті), торфодобувну, електроенергетичну (Добротвірська ДРЕС, Бориславська і Львівська ТЕЦ). Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість зосереджена у Львові, Пісочному, Нестерові, Бориславі.

Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну та обслуговуючи галузі. Основні його сфери - сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону-довгунця, зернових культур та виробництво яловичини, м'яса птиці. В галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (61,8% валової продукції сільського господарства). В області 306 колгоспів, 90 радгоспів, 7 птахофабрик, овочева фабрика, 17 комбікормових заводів (найбільші - Стрийський, Красненський). [1, c. 3]

За спеціалізацією сільського господарства в області виділяють 3 головні зони: гірсько-карпатську (головні чинники м'ясо-молочне скотарство), рівнинну (поєднання м'ясо-молочного скотарство з вирощуванням цукрових буряків, льону-довгунця) та приміську (м'ясо-молочне скотарство, птахівництво, овочівництво).

До складу агропромислового комплексу області входять агропромислові спеціалізовані комплекси рослинницького (зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочевий у лісостеповій зоні та льонопромисловий на Малому Поліссі і у передгірних районах) та тваринницького (м'ясопромислового, молочнопромислового та птахо промислового) напрямків. Навколо міст розвиваються агропромислові приміські комплекси.



2.3 Інвестиції в основний капітал

Основними джерелами капіталовкладень в економіку області є власні кошти підприємств та організацій, частка яких у структурі інвестиційних ресурсів становила 40,4% у 2011 р. проти 55,6% у 2005 р., кредитів банків та інші позик (28,4% у 2011 р. проти 16,3% у 2005 р.), кошти державного бюджету (11,3% у 2011 р. проти 4,8% у 2005 р.) і кошти населення на індивідуальне житлове будівництво (10,5% у 2011 р. проти 4,7% у 2005 р.).

Водночас незначними і такими, що мають тенденцію до подальшого зменшення серед джерел інвестицій в основний капітал регіону, є кошти іноземних інвесторів (із часткою 2,0% у 2011 р. проти 10,0% у 2005 р.) і кошти місцевого бюджету (1,5% у 2011 р. проти 2,2% у 2005 р.) [3]. У структурі інвестицій в основний капітал Львівської області переважають такі види економічної діяльності, як транспорт та зв'язок (33,12% у 2011 р. проти 26,42% у 2005 р.), промисловість (18,59% у 2011 р. проти 30,78% у 2005 р.), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (16,09% у 2011 р. проти 13,02% у 2005 р.), надання комунальних та індивідуальних послуг (12,71% у 2011 р. проти 1,97% у 2005 р.), торгівля (6,54% у 2011 р. проти 14,44% у 2005 р.) і сільське господарство, мисливство та лісове господарство (5,06% у 2011 р. проти 1,76% у 2005 р.) [3]. Сумарна частка у цій структурі інших видів економічної діяльності становить менше 8%.

Загалом в області фактична структура інвестицій в основний капітал за напрямками вкладень наближена до оптимальної2 1, виходячи з таких критеріїв ефективності, як обсяг введених у дію нових основних засобів, інвестовіддача та рентабельність інвестицій [1, с. 58, 80].

За результатами дослідження результативності інвестицій в основний капітал Львівської області, проведеного на підставі побудованої системи кореляційно-регресійних моделей [2, с. 30-45], виявлено, що протягом аналізованого періоду (2000-2010 рр.) капіталовкладення найбільше вплинули на п'ять основних показників розвитку економіки регіону, а саме: введення в дію нових основних засобів, валову додану вартість, обсяг реалізованої продукції, виконання наукових і науково-технічних робіт власними силами підприємств та організацій, сумарну вартість активів. Водночас практично відсутній зв'язок між інвестиціями в основний капітал області і такими важливими показниками, як фінансові результати діяльності підприємств та організацій і вантажообіг. У соціальній сфері Львівської області результати кореляційно-регресійного аналізу засвідчили такі тенденції:

? інвестиції у житлове будівництво привели до збільшення обсягів введеного в експлуатацію житла, а отже - покращення житлових умов населення області;

? інвестиції в освіту опосередковано сприяли істотному збільшенню доходів населення області;

? інвестиції в охорону навколишнього природного середовища, темпи яких відповідають темпам розвитку реального сектору економіки регіону, поступово забезпечують зменшення негативного впливу промисловості на довкілля, зміцнюючи таким чином туристично-рекреаційний потенціал регіону. Дослідження інвестиційного процесу у соціальній сфері Львівської області, зокрема оцінка зміни обсягів капіталовкладень в охорону здоров'я та соціальну допомогу і тривалості життя населення, вказує на відсутність між цими показниками істотного кореляційного зв'язку.

Останнє можна трактувати як неефективне використання отриманих сферою охорони здоров'я інвестиційних ресурсів, а відтак - відсутність належного забезпечення необхідного рівня медичного обслуговування і соціального захисту населення в області. Фактично за результатами кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що інвестиції в основний капітал названого виду економічної діяльності опосередковано вплинули на подовження тривалості життя населення в області лише на 6,2%. Також незначним є вплив капіталовкладень на рівень зайнятості: внаслідок збільшення інвестицій в основний капітал області на 1% кількість зайнятого економічно активного населення за період 2000-2010 рр. у середньому змінилася лише на 0,013%.

Оцінка відносної зміни валової доданої вартості (ВДВ) у Львівській області під впливом інвестицій в основний капітал засвідчує, що при збільшенні обсягу капіталовкладень на 1% ВДВ зростає в середньому на 0,84%. Загалом ВДВ в області формують такі пріоритетні види економічної діяльності (ВЕД), як транспорт та зв'язок, обробна промисловість, сільське господарство і торгівля.

Відповідно збільшення обсягу ВДВ в області у докризовий період (при оцінці за порівняльними цінами) у середньому на 107,0% за 2000-2007 рр. пов'язане з активним розвитком названих ВЕД. Аналогічно зменшення показника ВДВ в області у період кризи і післякризовий період у середньому на 95,1% за 2008- 2010 рр.3 2 пов'язане зі зменшенням внеску у формування валової доданої вартості цих самих ВЕД.

Важливим показником результативності впливу інвестицій в основний капітал на регіональну економіку є сумарна вартість активів підприємств та організацій у регіоні.

У Львівській області однозначно позитивною тенденцією є те, що середньому (за період 2000-2010 рр.) темпу зростання активів, який становив 118,5% [4, с. 56] відповідав дещо вищий темп зростання обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) - 119,5% [4, с. 198], що цілковито підтверджує дію відповідної складової «золотого правила економіки» (за результатами узагальненої оцінки функціонування усіх ВЕД області), а відтак формує підґрунтя не тільки для ефективного розвитку регіональної економіки, але й для проведення реформ у соціальній сфері.

Суттєві зміни відбулися і в структурі джерел інвестиційних ресурсів, спрямованих на фінансування наукових і науково-технічних робіт, виконаних власними силами підприємств та організацій Львівської області: у 2011 р., порівняно з 2000 р., зросла частка коштів із держбюджету (з 40,26% до 56,28%) і частка власних коштів підприємств (із 1,50% до 4,04%), але водночас зменшилися частки коштів вітчизняних (із 47,59% до 30,37%) та іноземних (із 9,03% до 7,26%) інвесторів

2.4 Роздрібний товарооборот

Розглянуто актуальне питання аналізу розвитку роздрібної торгівлі Львівської області. Зазначено, що роздрібна торгівля впливає на життєві інтереси населення щодо забезпечення продуктами харчування і непродовольчими товарами.

Показано, що оборот роздрібної торгівлі у всіх районах та містах Львівщини щорічно змінювався із збереженням загальної тенденції до зростання, однак відбувалося це здебільшого за рахунок інфляційних процесів.

Оборот роздрібної торгівлі на одну особу в містах перевищує оборот в окремих районах.

Найвищий показник у 2016 р. спостережено в містах Стрий і Львів, найнижчий - у Дрогобицькому і Самбірському районах.

Виявлено, що роздрібна торгова мережа скорочувалася переважно за рахунок об'єктів у сільській місцевості, де до 2014 р. скоротилась на 30 %, тоді як у містах - тільки на 2 %.

На 10 тис. населення стабільно припадає 15 підприємств роздрібної торгівлі.

У міських поселеннях цей показник зріс від 20 до 21 одиниці, у сільській місцевості - скоротився від 8 до 6 одиниць. Забезпеченість торговельною площею магазинів у 2016 р. становила 1842 м2 на 10 тис. населення, зокрема, в містах - 2804 м2, у сільській місцевості - 340 м2.

Сучасні формати торгівлі становлять тільки 2 % від загальної чисельності об'єктів роздрібної торгівлі, з них майже половина розташована у Львові, 8 - у Червонограді, 6 - у Дрогобичі, 5 - у Стрию. У сільських районах і райцентрах функціонують тільки 9 супермаркетів.

Серед регіонів найбільший приріст обороту роздрібної торгівлі в січні-березні 2019 року порівняно з відповідним періодом попереднього року спостерігався в Київській (на 11,7%), Вінницькій (на 11,7%) та Львівській (на 9,7%) областях.



3. Продуктивність і ефективність економіки області

3.1 Населення і його структура

Львівська область розташована на заході країни. Межує на півночі і північному сході з Волинською і Ровенською областями, на сході і південному сході з Тернопільською і Івано-Франківською областями, на півдні із Закарпатською областю. На заході проходить частина державного кордону України з Польщею. Площа 21,8 тис. (3,6% площі України). Населення 2754,1 тис. чол. (5,3% населення України).

Обласний центр - місто Львів. Львівська область поділяється на 20 районів, має 41 місто, 36 селищ міського типу, 1871 сільський населений пункт. У національному складі населення області переважають українці (89,5%). У гірській частині проживає етнічна група українців - бойки. Росіяни (7,6%) живуть переважно у містах. Проживає незначна кількість поляків, євреїв, білорусів та інших. Пересічна густота населення 126,3 чол. на 1 км² (1990). Найгустіше заселене Передкарпаття, найменше - гірська частина. За густотою населення Львівська область належить до областей з вищим від середнього ступеню заселеності. Вона найбільш урбанізована серед західних областей України. Велика густота міських поселень (найбільша у Передкарпатті). Міське населення становить 60%. В області виділяють локальні системи розселення: Центральну, південну та північну.

Найбільші міста: Львів, Дрогобич, Червоноград, Стрий, Борислав, Самбір. Серед міських поселень - полі функціональні (Львів, Дрогобич, Стрий), з перевагою промислово-економічних функцій (Червоноград, Новий Роздол, Новояворівське, Стебник), організаційно-господарської функцій місцевого значення (Ходорів, Золочив, Радехів, Самбір), рекреаційних функцій (Трускавець, Моршин, Великий Любінь, Немирів, Славське) торгово-прикордонних функцій (Мостиська).

Великі і середні міста стали осередками маятникових трудових поїздок населення (до Львова щодня мігрує близько 140 тис. чол.). Львівська область багата трудовими ресурсами. У народному господарстві зайнято 1284 тис. чол. Частина трудових ресурсів у промисловості становить 37,9%.

3.2 Зайнятість населення

Як видно з Рис. 3.1, 3.2 найбільша кількість зайнятих у середньому бізнесі - 42 %.

Рис. 3.1 Структура зайнятих за розміром підприємств у Львівській області за 2014 рік

Рис. 3.2 Структурна динаміка зайнятих на підприємствах області: галузевий розріз станом на 01.01.2017 р



В той час великі і малі підприємства непоступаються один одному по кількісті зайнятих, на великих підприємствах як і на малих частка зайнятих становить 29 % осіб.

3.3 Динаміка продуктивноїїті й ефективності зайнятості

Через низькі коефіцієнти народжуваності упродовж останніх 25 років населення Львівської області старітиме -у 2030 р. кількість осіб, старших за 65 років, збільшиться на 33 % порівняно з 2013 р.

Ці процеси зумовлять відповідну динаміку показника демографічного навантаження: у 2013 р. на 100 осіб працездатного віку припадало 57 непрацездатних (літніх людей і дітей), у 2020 р. припадатиме 66 осіб.

Рис. 3.3 Динаміка демографічного навантаження населення на 100 осіб працездатного віку у Львівської області

Відповідно упродовж прогнозного періоду зменшуватиметься чисельність осіб працездатного віку, що вплине на економічний потенціал області в майбутньому.

Впродовж 2013-2020 рр. вона скоротиться на 4,6% (з 1,54 млн. осіб до 1,47 млн. осіб). У 2020 році ця чисельність складе близько 1,47 млн. осіб. Впродовж прогнозного періоду відбудеться суттєва демографічна зміна чисельності працездатного населення: зменшення кількості працездатної молоді внаслідок зменшення чисельності молодого населення загалом.

Середній вік працездатного населення суттєво збільшиться, бракуватиме молодих працівників, натомість значною буде частка працівників старшого віку. Чисельність молодого населення працездатного віку (від 16 до 30 років) зменшиться на одну третину або на 195 тис. осіб.



4. Екологічні проблеми області

4.1 Природні ресурси області та їх використання в межах концепції сталого розвитку

Надра Львівської області багаті на корисні копалини, найбільше значення мають паливно-енергетичні та сировина для хімічної промисловості. Горючі корисні копалини представлені нафтою та природним газом ( Прекарпатська нафтогазоносна область ), кам`яним вугіллям ( частина Львівсько-Волинського басейну), торфом. Значні поклади калійної та кам`яної солі ( Прекарпатський соленосний басейн), озокериту ( Борисавське родовище озокериту).

Важливе значення мають запаси природних будівелиньх матеріалів (гіпсу, вапняку, маргею, пісковиків, глини, у тому чисі цементної). Є велика кількість різноманітних джерел мінеральних вод, а також лікувальні грязі. Львівська область індустріально - аграрного типу. Понад 80% сукупної товарної продукції промисловості і сільського господарства припадають на промислові виробництва.

Галузями спеціалізації всеукраїнському поділі праці є машино-будівна, хімічна, паливно-енергетична, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова, легка та харчова промисловість у поєднанні з багатогалузевим сільським господарством і курортним господарством.

Львівська область виділяється виробництвом автонавантажувачів, підвісних несучих конвеєрів, мопедів і шарошечних доліт (100% українського виробництво), автобусів (97,1%) кранів на автомобільному ходу (86,9%), ковальсько-пресовий машин (26,8%), телевізорів (28,1%), приладів, засобів автоматизації та запасних частин до них (20,6%), калійних добрив (59%), сірки (98,2%), цементу (12,7%), пару (33%), картону (23,6%), панчішно-шкарпеткових виробів (21,7%), меблі (7,2%) та інші. У галузевій структурі промисловості провідну роль відіграє машино - будівна і металообробна (43,4% товарної продукції) харчова (16,8%) та легка (13%), значне місце посідають паливно- енергетична (8,2%), хімічна та нафтохімічна (7,7%), лісова, целюлозно-паперова і деревообробна (4,5%),будівельних матеріалів (3%) галузі. [5, c. 413]

Паливно-енергетичний комплекс області включає видобування і переробітку кам'яного вугілля (12 шахт Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну і Центральна збагачувальна фабрика у Червонограді), газо- та нафтовидобувна і переробну (на Передкарпатті), торфодобувну, електроенергетичну (Добротвірська ДРЕС, Бориславська і Львівська ТЕЦ). Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість зосереджена у Львові, Пісочному, Нестерові, Бориславі.

Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну та обслуговуючи галузі.

Основні його сфери - сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону-довгунця, зернових культур та виробництво яловичини, м'яса птиці.

В галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (61,8% валової продукції сільського господарства). В області 306 колгоспів, 90 радгоспів, 7 птахофабрик, овочева фабрика, 17 комбікормових заводів (найбільші - Стрийський, Красненський). [1, c. 3]

За спеціалізацією сільського господарства в області виділяють 3 головні зони: гірсько-карпатську (головні чинники м'ясо-молочне скотарство), рівнинну (поєднання м'ясо-молочного скотарство з вирощуванням цукрових буряків, льону-довгунця) та приміську (м'ясо-молочне скотарство, птахівництво, овочівництво).

До складу агропромислового комплексу області входять агропромислові спеціалізовані комплекси рослинницького (зерно промисловий, бурякоцукровий, плодоовочевий у лісостеповій зоні та льонопромисловий на Малому Поліссі і у передгірних районах) та тваринницького (м'ясопромислового, молочнопромислового та птахо промислового) напрямків. Навколо міст розвиваються агропромислові приміські комплекси.

4.2 Викиди шкідливих речовин

Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається проблема екологічно безпечного збирання, видалення твердих побутових відходів (далі - ТПВ). Для вирішення проблем поводження з побутовими відходами в області діє Програма поводження з твердими побутовими відходами на період 2007-2015 роки. На території області обліковано 367 сміттєзвалище загальною площею понад 200 га. Більшість сміттєзвалищ влаштовані без проектів на їх будівництво і роботу.

Переважна більшість сміттєзвалищ працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас через відсутність необхідних споруд та механізмів технологія захоронення здійснюється з порушенням нормативних вимог, що в свою чергу призводить до забруднення навколишнього природного середовища. Більшість сміттєзвалищ влаштовані без проектів на їх будівництво та позитивних висновків санітарно-епідеміологічної експертизи та висновків державної екологічної експертизи.

Наявні сміттєзвалища не виконують функцію природоохоронних споруд з екологічно безпечного захоронення побутових відходів, тому жодне сміттєзвалище не можна повноцінно назвати «полігоном». На багатьох сміттєзвалищах відсутні системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження фільтрату, наявні прояви спалювання та самозаймання відходів, недостатнє перешарування відходів інертними матеріалами.

На даний час в області відсутні сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи. Це призводить до швидкого заповнення наявних сміттєзвалищ, площа яких постійно зростає. За кошти обласного екологічного фонду проводиться будівництво, реконструкція та облаштування полігонів твердих побутових відходів в області та здійснюються інші заходи щодо зменшення негативного впливу твердих побутових відходів на довкілля.

Протягом 2018 року лабораторія КП «Адміністративно - технічне управління» Департаменту містобудування Львівської міської ради проводила заміри щодо якості атмосферного повітря на території м. Львова по таких показниках як вуглецю оксид, азоту оксид, азоту діоксид, ангідрид сірчистий. Проведено 100 контрольних замірів на 25 перехрестях м. Львова.

Спостерігається забруднення по оксиду вуглецю (перевищення ГДК коливається в межах 1,08 - 1,87 ГДК) та діоксиду азоту (перевищення ГДК коливається в межах 1,03 - 1,54 ГДК). У 2015 році лабораторією спостереження за забрудненням атмосферного повітря Львівського регіонального центру з гідрометеорології було виконано 19740 аналізи визначення шкідливих речовин в атмосферному повітрі м. Львова. Протягом року спостерігалося перевищення максимально-разових ГДК по оксиду вуглецю (СО) на трьох ПСЗ (крім ПСЗ №1). На даний час основними джерелами забруднення атмосферного повітря м.Львова є: автотранспорт, ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, Державне комунальне підприємство «Львівтеплокомуненерго», ДТГО «Львівська залізниця».

Вихлопні гази автотранспорту містять різні сполуки (чадний газ, вуглеводні, оксиди азоту, альдегіди тощо), які утворюючи фотооксиданти, здійснюють подразнюючий, токсичний, канцерогенний, мутагенний вплив на людський організм. Чадний газ насичує людську кров, замість кисню сполучається з еритроцитами та переноситься до всіх органів. У людини порушується сон та працездатність, підвищується втомлюваність, послаблюється увага, різко змінюється настрій.

При хронічному отруєнні чадним газом порушується робота нервової системи, печінки, нирок. Зростання кількості викидів свинцю в атмосферу відображується на здоров'ї населення міста і в першу чергу дітей. Автотранспорт, крім викидів забруднюючих речовин в атмосферу, також спричиняє негативне акустичне забруднення. Дослідження свідчать про те, що акустичне забруднення впливає на розвиток серцево-судинних захворювань, що є основною причиною смертності населення.

З метою контролю якості очистки стічних вод у 2015 році на 24 підприємствах було проведено 87 контрольних замірів на 36 випусках. Виконано 1218 компонентовизначень, за якими встановлено 131 перевищення допустимих нормативів (10,8%).

Зокрема, найбільше перевищень зафіксовано для таких забруднюючих речовин:

Азот амонійний - 44,83 %;

БСК5 - 42,53 %;

ХСК - 21,84 %;

Завислі речовини - 18,39 % замірів.

Якість стічних вод визначалася за такими показниками: завислі речовини, сухий залишок, БСК5, ХСК, СПАР, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфати, залізо загальне, водневий показник, феноли, нафтопродукти, жири, хром, цинк, мідь, свинець, кадмій, марганець.

Речовина	Клас небезпеки	Середньорічний вміст, мг/м3	ГДК (середньодобові) мг/м3	Максимальний Вміст мг/м3	ГДК (максимально разові) мг/м3
Пил	3	0,17	0,15	0,6	0,5
Сірки діоксин	3	0,014	0,05	0,085	0,5
Вуглецю оксид	4	2,22	3	8	5
Діоксид азоту	2	0,034	0,04	0,2	0,2
Оксид азоту	3	0,02	0,06	0,08	0,6
Фтористий водень	2	0,002	0,005	0,011	0,02
Формальдегід	2	0,006	0,003	0,031	0,035



4.3 Введення в дію потужностей для охорони довкілля

Загалом, незважаючи на відносно стабільну у порівнянні з іншими регіонами України ситуацію щодо стану довкілля, в області потребують вирішення такі екологічні проблеми, як забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів, неналежне поводження та накопичення побутових і промислових відходів, порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму річок області, підтоплення територій. Існує потреба у стабілізації та відновленні екологічної рівноваги в зонах впливу діяльності гірничих підприємств, які спричинили, зокрема, деградацію та порушення земель, активізацію карстопровальних і зсувних процесів. Недостатнім є також рівень екологічної культури населення.

На екологічну ситуацію як на Львівщині, так і в Україні, негативно впливали, насамперед, підприємства, які виробляли електроенергію, виробничі об'єкти переробної та добувної промисловості. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу у майбутньому будуть залежати від розвитку економіки та введення в дію потужностей для охорони від забруднення атмосферного повітря.



Висновки

Проведений аналіз дозволив зробити висновок про актуальний стан області, проаналізувати та сформулювати прогнози розвитку Львівщини.

Базовими секторами економіки Львівщини є промисловість (17,6% від обсягу ВДВ регіону), торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (16,6% ВДВ регіону), транспорт і зв'язок (14,1%), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям (10,1%), сільське господарство (9,8%), мисливство і лісове господарство (9,8%).

Обсяги послуг зростали в середньому на 23% в рік та досягли 6 млн. дол. США у 2014 р.

Товарообіг оптової та роздрібної торгівлі зростав у середньому на 32% в рік та сягнув 1,2 млн. дол. США.

Економічна криза 2008 р. Також відобразилась у рівні середньої заробітньої плати, яка є нижчою за середньоукраїнську та суттєво нижчою за зарплату у інших великих містах України, середньомісячна заробітна плата працівника склала у 2014 році 3760 грн.

Найбільшими за чисельністю зайнятих видами економічної діяльності є сільське господарство, промисловість і сектор торгівлі.

Сільське господарство продовжує залишатись значним сегментом економіки області, у валовому виробництві сільськогосподарської продукції продукція рослинництва складає 61%, тваринництва - 39%.

Львівська область є регіоном з високою інвестиційною привабливістю для інвестора, інвестиції залучено у 673 підприємства міста. Обсяг прямих іноземних інвестицій у м. Львові з розрахунку на одне підприємство на 1 жовтня 2013 року становив 1,2 млн. дол. США.

Демографічний розвиток Львівської області впродовж останніх 20 років характеризується тенденцією до поступового спаду чисельності населення особливо у сільській місцевості.

Порівняно з підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість населення області зменшилася на 85,6 тис. осіб, або на 3,3 % (в Україні - на 2823,5 тис. осіб, або на 5,8 %), у тому числі міського населення - на 13,9 тис. осіб (0,9 %), сільського - на 71,7 тис. осіб (6,7 %)

Львівська область за умови рішучого і системного переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, побудови нової економіки знань та вдосконалення регулятивної функції держави з урахуванням інтеграційних процесів, а також за умови виконання цілей і завдань, передбачених Стратегією розвитку Львівщини до 2020 року має потенційні можливості досягти високих темпів економічного зростання.



Список використаних джерел

1. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/5086/1/114.pdf : [наукова стаття]

2. https://menr.gov.ua/files/docs/ЛЬВІВСЬКА%20ОБЛАСТЬ.pdf: [монографія]

3. http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/5086/1/114.pdf

4. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html

5. Ukrainian Retail Association: https://rau.ua/novyni/rozdribnyj-tovarooborot/ - [Електронне джерело]

6. Державна служба статистики. Офіційний сайт. Електронний ресурс - режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html

7. Державна служба статистики. Офіційний сайт. Електронний ресурс - режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html

8. Державне управління регіональним розвитком України : моног-рафія / [за ред. В.Є. Вороніна, Я.А. Жаліла]. - К. : НІСД, 2010. - 288 с.

9. Інвестиційна діяльність у Львівській області: динаміка, тенденції, ефективність : [науково-аналітична доповідь] / С. О. Іщук, Т. В. Кулініч, О. М. Кушнірчук-Ставнича [та ін.] ; наук. ред. С. О. Іщук ; НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2012. - 55 с.

10. КиберЛенинка: [Електронний ресурс] Режим доступу https://cyberleninka.ru/article/n/osoblivosti-rozvitku-rozdribnoyi-torgivli-lvivskoyi-oblasti - [Електронне джерело]

11. Офіційний сайт Головного управління статистики Львівської області. - Режим доступу : http://www.stat.lviv.ua.

12. Повідомлення про соціально-економічне становище Львівської області у січні-лютому 2017. - Головне управління статистики у Львівській області. - 2018 р. - 13 с.

13. Про затвердження Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області до 2020 року [Електронний ресурс] : рішення Львівської обласної ради № 500 від 15.05.2014 р. - Режим доступу : http://www.oblrada.lviv.ua/programs.php. - Назва з екрану.

14. Статистичний щорічник Львівської області за 2011 рік / Державний комітет статистики України. Головне управління статистики у Львівській області; [за ред. С. І. Зимовіної]. - Львів, 2012. - Ч. 1. - 368 с.

Размещено на Allbest.ru