Дослідження стану собівартості виробництва

Таким чином, у 2011 році відбулося помітне підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції у ТзОВ «Карпати». Позитивне значення має те, що воно у значній мірі забезпечене зростанням урожайності культур і продуктивності тварин на основі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. У той же час вдало використано кон'юнктурні ринкові чинники, пов'язані з підвищенням цін на продукцію рослинництва і молоко.

На перспективу необхідно впорядкувати питання з землекористуванням господарства, зокрема із пасовищами і сінокосами, яких за даними звітності є 98,1 га й вияснити з їх нарізкою в натурі. Пасовища, які фактично функціонують, треба перетворити в культурні шляхом проведення загальновідомого комплексу культуртехнічних робіт.

У тваринництві збитковою галуззю є залишається м'ясне скотарство. Знизити собівартість продукції можна за рахунок більш економного використання кормів, по яких мають місце значні перевитрати.

Вдосконалення системи реалізації продукції вимагає постійного моніторингу кон'юнктури ринку, для чого треба налагодити маркетинг.

У проблемі впорядкування каналів реалізації доцільним було б укласти реєстр підприємств, які закуповують у господарстві продукцію. Це дозволятиме обирати реальних і платоспроможних покупців й реально впливати на пропозицію продукції на ринку. Аналогічно стосується і постачальників матеріально-технічних ресурсів: із сформованого їх ресурсу потрібно вибрати найбільш вигідних для співпраць.

При формуванні виробничої програми діяльності господарства варто з'ясувати можливості його участі в регіональній та національній програмах підтримки сільського господарства.

2.2 Первинний облік виробництва продукції молочного скотарства

Обумовлюючи проблему первинного обліку виробництва продукції молочного скотарства зазначимо, що дане питання слід розглядати в двох аспектах: первинний облік витрат на виробництво та первинний облік оприбуткування готової продукції. З цього приводу зауважимо, що первинний облік виробництва продукції молочного скотарства у ТзОВ «Карпати» налагоджений належним чином, застосовуються практично всі первинні документи, які передбачені для обліку даного процесу. Проте недоліком, на нашу думку, слід вважати несвоєчасність складання деяких первинних документів та відсутність певних реквізитів.

Як відомо, облік витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) сільськогосподарських підприємств, ведеться за статтями витрат. Тому документування первинних операцій з обліку витрат повинно здійснюватися в розрізі статей калькуляції.

Первинними документами називаються документи, які складаються в момент здійснення операції або відразу ж після неї. Всі господарські операції, які відбуваються в господарстві, повинні оформлятися певними первинними документами.

Для обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства у ТзОВ «Карпати» використовують ряд первинних документів.

Облік відпрацьованого часу працівниками молочних ферм в досліджуваному господарстві здійснюється в Табелі обліку робочого часу. Даний документ складається щомісяця. В ньому вказуються прізвища працівників ферми, їх табельні номера і посада, яка займається кожним працівником ферми. Записи в Табелі обліку робочого часу в досліджуваному господарстві проводить обліковець тваринницької ферми. Він щоденно вказує кількість відпрацьованого часу кожним працівником, а також невихід на роботу з різних причин, який в табелі відмічається різними позначеннями. В кінці місяця обліковець підсумовує кількість відпрацьованого часу кожним працівником і, крім цього, ще проставляє суму заробітної плати за звітний місяць із первинних документів про нарахування заробітної плати працівникам тваринництва. Слід відмітити, що даний документ в досліджуваному господарстві складають на належному рівні, із заповненням всіх показників і реквізитів.

Оплату праці працівникам молочного скотарства ТзОВ «Карпати» нараховують за кількість і якість одержаної продукції. З цією метою в господарстві використовують Розрахунок нарахування оплати праці працівниками тваринництва.

Видачу кормів для згодовування основному стаду ВРХ проводять в господарстві на основі Відомості витрати кормів. Дану Відомість виписують в бухгалтерії господарства окремо на кожну групу тварин і на основі кормових раціонів, які складає зоотехнік. Відомість витрат кормів складають в двох примірниках. Один з них передають особі, яка відпускає корми на ферму, а другий - одержувачу кормів. В даному документі здійснюється щоденний облік фуражного поголів'я тварин і кількість згодовуваних кормів. При одержанні кормів від фуражира завідуючий фермою розписується в першому примірнику (примірнику фуражира), а працівник, за яким закріплено худобу, щодня розписується в другому примірнику, який зберігається у завідуючого фермою. Таким чином, перший примірник Відомості витрати кормів з підписом завідуючого фермою, який фуражир щомісяця здає в бухгалтерію разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей, є підставою для занесення одержаних кормів у підзвіт завідуючому фермою. Другий примірник з підписами доярок, за якими закріплені корови, є основою для списання кормів з підзвіту керівника ферми на витрати з виробництва молока. Слід відмітити, що на підставі даних Відомостей про витрату кормів обліковець ферми в кінці кожного місяця повинен проводити записи в Журналі обліку витрати кормів окремо по кожній групі тварин, окремо по видах кормів і в перерахунку на кормові одиниці. Проте, доцільно зауважити, що даний Журнал в досліджуваному господарстві не ведеться, що не дає можливість здійснювати оперативний контроль за рівнем витрати кормів на одиницю продукції.

Облік інших витрат, які здійснюються в досліджуваному господарстві, при утриманні основного стада ВРХ, відображають у відповідних первинних документах. Так, при одержанні таких матеріальних цінностей, як спецодяг, малоцінні та швидкозношувані предмети, медикаменти і біопрепарати, їх спочатку відносять у підзвіт завідуючому фермою. Видача цих цінностей зі складу можуть здійснюватись на основі Лімітно-забірних карток на одержання цінностей при багаторазовому відпуску зі складу, або на основі Накладних внутрішньогосподарського призначення - при одноразовому їх одержанні. В даних документах вказується назва матеріальних цінностей, їх кількість і на які потреби вони використовуються. Лімітно-забірні картки чи Накладні внутрішньогосподарського призначення обов'язково мають бути підписані керівником господарства і головним бухгалтером, а також комірником і особою, яка одержує матеріальні цінності на виробничі потреби.

Амортизацію основних засобів галузі тваринництва, зокрема і молочного скотарства, відображають у Розрахунку нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби станом на початок року і Відомості нарахування амортизаційних відрахувань за місяць. В кінці року на витрати за утримання основного стада ВРХ відносять частину загальновиробничих витрат тваринництва. Дану суму розподіляють пропорційно до основних витрат галузі тваринництва за мінусом вартості кормів. Розподіл цих сум здійснюють у Відомості розподілу накладних витрат. Слід зазначити, що згідно П(с) БО 16 «Витрати», суму адміністративних (загальногосподарських) витрат на витрати виробництва не відносили, а списували на фінансові результати.

Для обліку одержаної продукції молочного скотарства у ТзОВ «Карпати» використовують ряд первинних документів. Зокрема, надходження молока обліковують у Журналі обліку надою молока. Записи в цей документ в досліджуваному господарстві проводить обліковець ферми. В ньому записують прізвища доярок із обов'язковим зазначенням кількості корів, які обслуговувались і які доїлись. Дані про кількість надоєного молока проставляють після кожного доїння. В кінці робочого дня кожна доярка своїм підписом підтверджує правильність зроблених записів. Крім цього, обліковець систематично визначає процент жирності молока. Журнал обліку надою молока ведеться в одному примірнику. В одному Журналі записи проводять протягом 15-ти днів, тому на календарний місяць на одну ферму слід відкривати два Журнали обліку надою молока. В кінці місяця даний документ здають в бухгалтерію господарства. Записи про кількість надоєного молока щоденно переносять у Відомість руху молока.

Одержаний приплід від корів оприбутковують у день одержання приплоду на основі Акту на оприбуткування приплоду тварин. Цей документ складають у двох примірниках. Підписують його доярка, за якою закріплено тварини, від яких одержано приплід, зоотехнік і ветеринарний працівник. В Акті вказують прізвище доярки, за якою було закріплено корову, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і масу новонароджених телят, їх стать, присвоєний вушний номер. Перший примірник Акту на оприбуткування приплоду відразу передають у бухгалтерію, а другий примірник залишають на фермі, і на його сонові роблять записи в Книгу обліку руху тварин і птиці.

Одержаний гній від корів в досліджуваному господарстві оприбутковують розрахунковим способом в Акті-розрахунку на оприбуткування гною. Даний документ є довільної форми, і складають його раз на квартал. В цьому акті вказують середнє поголів'я корів, норму виходу гною на одну голову і загальну кількість гною, який одержано від кожної статевовікової групи тварин.

3. Шляхи удосконалення обліку виробництва продукції молочного скотарства та маркетингового забезпечення зниження витрат у господарстві

Молочне скотарство - є однієї з провідних сільськогосподарських галузей. Поряд із забезпеченням населення країни молочною продукцією молочно-продуктовий комплекс є основним постачальником молодняку для дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби. Молочне скотарство поставляє для рослинницьких галузей цінне органічне добриво - гній. Свинарство використовує молоко для поросят раннього віку.

Важливу роль у вирішенні поставлених завдань повинен грати точний і своєчасний облік витрат і виходу продукції молочного скотарства. Першорядне значення має правильно організований облік витрат у галузі.

Сталого функціонування і динамічного розвитку виробництва в молочному скотарстві, а згодом і підвищенню його ефективності, як на національному рівні, так і на рівні окремих підприємств сприяє кілька груп чинників, тісно взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих один одного: технічні, технологічні, організаційно-економічні. Мова йде про всі чинники, що сприяють збільшенню виробництва молока, поліпшення його якості, економії матеріальних і трудових ресурсів.

Організаційні фактори припускають раціональну організацію скотарських підприємств за розмірами і ресурсів, організацію зв'язків і взаємодії товаровиробників та структурних підрозділів, організацію ефективного управління та вигідною кооперації праці і капіталу.

Відомо, що сільськогосподарські підприємства з відносно великим розміром стада мають більш високий рівень продуктивності корів і низьку собівартість молока. Господарства, що мають відносної більший рівень виробництва молока, відрізняються кращою оснащеністю основними фондами, кваліфікованими кадрами, хорошою організацією виробництва. Практика показує, що більш стійке економічне становище у великих підприємств, які створили відносно замкнутий цикл «виробництво-переробка - реалізація». (22, с. 4)

Економічні фактори підвищення ефективності молочного скотарства формуються як на макро-, так і на мікрорівні. На макрорівні головним фактором є державне регулювання сільського господарства за допомогою: цільових програм, гнучких дотацій до ринкових цін і субсидій ефективного виробництва; податків і процентних ставок за кредитами; страхування виробництва, ризиків, капіталів; гнучких продуктових інтервенцій для підтримки ринкового балансу продовольства з метою запобігання різких перепадів і кон'юнктури в постачаннях продукції торгово-збутову мережу; раціоналізації імпорту; розробки законодавчої бази, що стимулює виробництво.

При цьому слід зазначити, що ефективний розвиток молочного скотарства може здійснюватися на основі збільшення поголів'я високопродуктивних молочних порід і проведення комплексу заходів з підвищення продуктивності корів. Обидва ці напрямки вимагають, по-перше, серйозних капітальних вкладень, по-друге, деякого періоду часу до одержання істотних результатів.

У нинішніх умовах господарювання як ніколи раніше важливо звести до мінімуму залежність молочного скотарства від несприятливих макроекономічних умов, вишукувати внутрішні для кожного підприємства резерви ефективного розвитку галузі. На мікрорівні найбільш істотним економічним чинником підвищення ефективності молочного скотарства є здійснення інвестицій в освоєння ефективних технологій та засобів вир Одним з ефективних шляхів збільшення виробництва продукції скотарства і зростання продуктивності праці є відновлення виробничих потужностей комплексів і ферм з виробництва молока, їх реконструкція і модернізація на основі використання досягнень у технології та засоби механізації. При цьому слід зауважити застаріле обладнання, впровадити нові форми організації трудових процесів. Наприклад, великі резерви полягають у застосуванні технічних засобів для нормованої годівлі корів, а також адаптованих до фізіологічних вимогам тварин по молоковіддачі та підготовці вимені до доїння, які усувають захворювання вимені на мастит і зниження продуктивності корів на 5-8%. Застосування механічних масажерів для підготовки вимені нетелей до раздою також сприяє підвищенню молочної продуктивності первісток на 10-15% (27, с. 24).

Продуктивність корів на 65-70% визначається рівнем годівлі. Тому збільшення виробництва молока в значній мірі пов'язано з інтенсифікацією кормовиробництва, економічно обгрунтованим використанням кормових ресурсів і організацією на цій основі повноцінної годівлі худоби. Кількість і якість кормів, їх вартість - це найбільш суттєві фактор, що впливають на підвищення продуктивних якостей корів та ефективності молочного скотарства. Одне з необхідних умов, що визначають рівень ефективного використання кормів - згодовування їх у складі раціонів, збалансованих за всіма елементами живлення. Дотримання принципу збалансованості кормів дозволяє на 15-20% підвищити їх віддачу. (23, с. 21) Одним з основних факторів, що визначають молочну продуктивність корів, є енергетичне харчування. Підвищення його рівня вдвічі збільшує молочну продуктивність в 3-3,5 рази. (19, с. 35)

Підвищення ефективності молочного скотарства досягається і в результаті поліпшення якості молочної продукції. Зі збільшенням частки молока 1 сорту зростає середня реалізаційна ціна молока, а, отже, підвищується і рівень рентабельності. В даний час зміна ставлення до якості виражається в тому, що менеджери всіх рівнів почали сприймати витрати на якість не як додаткові витрати, а як вигідне вкладення ресурсів, що дає найвищу віддачу. Практики переконалися, що вкладення в якість дають набагато більшу віддачу, ніж у збільшення обсягів виробництва. Особливо це відноситься до господарств, що вже досягли високого рівня продуктивності. Збереження належної якості молокопродуктів залежить від способів доїння корів, наявності обладнання для очищення, охолодження та зберігання молока, вчиненого транспорту, тари для перевезення. Тут позитивну роль може зіграти використання центровивоза продукції, розвиток прямих вигідних зв'язків товаровиробників з підприємствами молочної промисловості і торгівлі, а також організація власних фірмових магазинів, переробних цехів.

Найважливішим організаційно-економічним фактором підвищення ефективності молочного скотарства, основою і необхідною умовою зростання продуктивності корів, поліпшення якості молока, економного витрачання виробничих ресурсів, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності є матеріальне стимулювання праці і виробництва, що відбиває економічні інтереси безпосередніх товаровиробників і покликане регулювати зацікавленість працівників у високопродуктивному працю і його результати.

Досвід роботи сільськогосподарських підприємств показує, що вдосконаленням тільки оплати праці без ув'язування інтересів працівників з правами власників на засоби виробництва та результати праці не можна створити істотно тривалої матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї діяльності. Щоб розбудити ініціативу і підприємливість селянина, необхідне підвищення мотивації праці, докорінна зміна внутрішньогосподарських економічних відносин. Наявність великої кількості збиткових і низькорентабельних підприємств служить передумовою для відродження внутрішньогосподарської оренди, впровадження принципів кооперації в діяльність структурних підрозділі.

Одним з основних факторів різкого спаду виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі і молока, був непомірно високий тиск цін на споживані ресурси промислового виробництва. Належне ресурсне забезпечення можливе лише при збалансованому співвідношенні цін на ресурси для сільського господарства та сільськогосподарську продукцію. В зв'язку з цим, необхідно посилити вплив держави на підтримання такого оптимального співвідношення, що може бути досягнуто як за рахунок розширення дотацій, так і впливом на формування цін на ресурси, що поставляються сільськогосподарським виробникам.

Все більше зростає необхідність організації обліку витрат за місцями виникнення і центрами відповідальності. Вважаємо, що центр відповідальності варто розуміти як організаційно відокремлений об'єкт, який відповідає за отримання доходів чи/та здійснення витрат за власним кошторисом, виконання якого контролюється керівництвом. У такому визначенні поєднуються правові і організаційні аспекти діяльності центрів відповідальності.

На побудову обліку витрат здійснює вплив групування їх за статтями. З метою обліку витрат на утримання основного молочного стада рекомендуємо такі статті витрат: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи (для підприємств, що не перейшли на фіксований сільськогосподарський податок); корми; роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів; інші витрати на утримання основних засобів; амортизація необоротних активів; інші витрати; загальновиробничі витрати.

Більшість первинних документів з обліку молока і молочної продукції затверджена ще за часів СРСР та до прийняття стандартів обліку, тому частина з них не повністю відповідає сучасним вимогам документування господарських операцій.

Проблемним в обліку є питання оцінки молодняку при переведенні в основне стадо. Пропонуємо таку оцінку здійснювати за чистою реалізаційною вартістю, що дозволить більш реально відображати справедливу вартість основного стада, а також фінансові результати від дорощування і відгодівлі худоби.

Багато вчених-економістів вважають необхідним запровадити облік приросту живої маси корів основного стада, оскільки на нього витрачаються відповідні ресурси. Виходячи з аналізу даних літературних джерел та досліджуваних господарств, вважаємо, що постійне врахування коливання живої маси корів у бухгалтерському обліку є недоцільним. Приріст живої маси корів у обліку слід враховувати лише при вибутті їх зі складу основного стада.

В процесі дослідження вартісних показників руху корів у товарних господарствах виявлено, що фактична ліквідаційна вартість однієї корови основного стада в цілому перевищувала її первісну вартість, отже вартість для нарахування амортизації відсутня. Це дає змогу стверджувати, що у таких господарствах нарахування амортизації на тварин основного молочного стада є недоцільним. Підстави для нарахування амортизації є лише для племінної худоби, оскільки первісна вартість її є досить значною і суттєво перевищує виручку від реалізації. При виборі методу амортизації слід враховувати строк корисного використання корів, який в середньому становить п'ять лактацій. Основним можливим методом для нарахування амортизації на племінних тварин основного стада рекомендуємо прямолінійний. Його перевагою є простота в застосуванні та можливість більш рівномірно розподіляти суму амортизації на витрати виробництва.

Усвідомлення наявності біологічних об'єктів при виробництві молока вимагає нових підходів до методів розподілу витрат між основною та супутньою продукцією основного молочного стада. Базуючись на порівнянні різних методик оцінки приплоду та аналізуючи дані господарств можна дійти висновку, що різні методи оцінки дають результати, що суттєво відрізняються. Значним чином відрізняється і оцінка приплоду за однаковими методами у різних господарствах. Такий стан оцінки не дозволяє реально оцінювати роботу центрів відповідальності. Виходячи з цього, пропонуємо оприбутковувати приплід від корів за договірними (ринковими) цінами, які мають незначні коливання в межах регіону.

Згідно національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, собівартість продукції обчислюється за неповними витратами. Проте для потреб ціноутворення, контролю та аналізу витрат за окремими видами продукції, центрами відповідальності та витрат необхідно обчислювати повну собівартість. В нинішніх умовах це здійснюється в межах внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. При веденні такого обліку необхідно враховувати виробничу структуру підприємства, щоб можна було чітко визначити центри відповідальності та витрат. На нашу думку, в основу виділення центру витрат у молочному скотарстві повинен бути покладений продукт, яким є молоко, приплід та приріст живої маси. За кожним з цих продуктів повинні доводитися завдання з виробництва, реалізації та прямих витрат. В якості облікових регістрів для ведення внутрішньогосподарського обліку витрат на виробництво продукції слід використовувати виробничі звіти або багатографні картки.

Відсутність у багатьох господарствах оперативного аналізу за витратами і виходом продукції в молочному скотарстві знижує ефективність управлінських дій щодо розвитку цієї галузі. Пропонуємо у молочному скотарстві протягом місяця здійснювати аналіз за натуральними показниками, а за результатами місяця - повний аналіз із врахуванням вартісних показників. Оскільки молоко є продукцією, що надходить щодня, то і оперативний аналіз його виробництва можна здійснювати щодня та за інші проміжки часу протягом місяця. На основі первинних документів є можливість аналізувати такі кількісні та якісні показники як надій молока по групах корів та в цілому по фермах, жирність молока, витрати кормів та інші. Це дає можливість оперативно виявляти резерви підвищення надоїв молока, здійснювати постійний контроль за раціональним витрачанням кормів, графіком осіменіння, запуску та отелення корів.

Однією з причин зниження продуктивності молочного стада є незадовільна робота по його відтворенню. На підвищення якісних характеристик стада значно впливає селекційно-племінна справа. В процесі дослідження встановлено, що відбір молодняку для відтворення молочного стада необхідно проводити в першу чергу за продуктивністю їх предків за материнською лінією. Важливим фактором збільшення обсягів виробництва молока є ліквідація яловості корів та своєчасне осіменіння після отелення.

На ефективність виробництва молока значний вплив здійснює спеціалізація і концентрація. Групування господарств за даними ознаками свідчить, що з підвищенням рівня спеціалізації та концентрації поголів'я корів поліпшуються основні показники, такі як надій на 1 корову, рентабельність виробництва молока та знижується собівартість. Встановлено, що найкращі відповідні економічні показники у господарствах, де концентрація поголів'я корів на фермах становить більше 330 голів. В процесі аналізу виявлено, що основною причиною високої собівартості та низького рівня рентабельності виробництва молока є низька продуктивність тварин.

В маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу розкрито методологічний аспект використання системного підходу в контексті розвитку інтеграційних процесів між сільськогосподарськими і переробними підприємствами, який полягає в тому, що процеси виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства потрібно розглядати як систему, що передбачає поєднання в одне ціле елементів, необхідних для досягнення певної мети.

Розроблено модель маркетингової інформаційної системи, яка дає можливість аналізувати ефективність діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу. Розвиток інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства потрібно будувати таким чином, щоб забезпечити узгодженість всіх структурних елементів ланцюга, від виробника до споживача. Важливим напрямом удосконалення міжгалузевих взаємовідносин, зближення інтересів підприємств, що виробляють, перероблюють та реалізують молочну продукцію, є вертикальна агропромислова інтеграція, яка передбачає обґрунтований вибір форм і врахування факторів, направлених на успішну діяльність інтеграційних формувань.

Інтеграційні процеси між сільськогосподарськими і переробними підприємствами, що спрямовані на досягнення спільних цілей реалізації кінцевої продукції з обґрунтованим розподілом отриманих прибутків, мають базуватися на системному підході в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу, який є інструментом формування міжгалузевих відносин та удосконалення управлінського процесу виробництва конкурентоспроможної продукції.

Для розбудови нової організаційної структури сільського господарства України, зорієнтованої на ринкові відносини, важливе значення мають міжгалузеві відносини, які мають враховувати розвиток процесів спеціалізації, концентрації, кооперації та інтеграції агропромислового виробництва. Одним із ефективних інтегрованих утворень є сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, якому належить провідне місце у розвитку міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. Створення молочарського обслуговуючого кооперативу покладено в основу стратегії оптимізації транспортних витрат молокопереробних підприємств регіону, що забезпечить зменшення витрат на закупівлю молока та покращання якості продукції і дозволить надавати додаткові послуги виробникам молока, які є його засновниками.

Висновки