2.2 Аналіз ефективності політики розподілу прибутку ПП „Колос”

Політика розподілу прибутку має дуже важливе значення для кожного підприємства. ЇЇ ефективність забезпечує високі фінансові результати в майбутньому.

Для ПП „Колос” ефективність політики розподілу прибутку визначається тим, наскільки позитивним буде фінансовий стан підприємства в майбутньому. Аналіз політики розподілу прибутку досліджуваного підприємства полягає в виявленні відповідності між розподілом прибутку та результатами роботи колективу ПП „Колос”.

Керівництво ПП „Колос” для ефективної та результативної фінансово-господарської діяльності розробляє певну політику розподілу прибутку. Підприємство розподіляє отриманий прибуток в наступні фонди та на окремі цілі:

Ш фонд розвитку виробництва;

Ш фонд соціального розвитку;

Ш заохочування.

Оскільки на сьогоднішній день досліджуване підприємство є досить прибутковим і конкурентоспроможним, то доцільним є виділення достатньої суми коштів у фонд розвитку виробництва. Це допоможе ПП „Колос” утримувати стабільну позицію на ринку, а можливо і розширювати свою діяльність.

Виділення коштів у фонд соціального розвитку є також важливим етапом здійснення політики розподілу прибутку ПП „Колос”. Керівництво досліджуваного підприємства розробляє соціальні програми, які передбачають конкретні заходи, спрямовані на вдосконалення соціальної структури кадрів, поліпшення умов праці й побуту всіх категорій працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, підвищення трудової активності.

Керівництво ПП „Колос” щороку розробляє план соціального розвитку, який включає всі вищезазначені заходи, а також передбачає заходи, що сприяють розвитку раціоналізаторства й науково-технічної творчості працівників.

Розробляючи політику розподілу прибутку, значну увагу керівництво ПП „Колос” приділяє заохочувальним виплатам. Це допомагає стимулювати працю робітників підприємства, що в свою чергу, дозволяє отримати бажані результати діяльності.

Головні принципи розподілу чистого прибутку ПП „Колос” закріплені статутом ПП „Колос”. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Дані про розподіл прибутку приватного підприємства „Колос” наведено в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Розподіл прибутку на ПП „Колос” за 2005 - 2006 роки

(тис. грн.)

Показники	2005	2006	Відхилення
			Абсолютне	Відносне %
Резервний фонд	-	-	-	-
Фонд розвитку виробництва	586,5	799,6	213,1	26,6
Фонд соціального розвитку	321,4	661,8	340,4	51,4
Заохочування	194,0	378,6	184,6	48,7
Разом	1101,9	1840,0	738,1	40,1

Аналізуючи дані таблиці 2.5. можна відмітити, що суттєвого зростання в фінансовому плані набув фонд розвитку виробництва. Його зростання в 2006 році склало 213,1 тис грн., що становить 26,6 %. В 2005 році він становив 586,5 тис. грн., а в 2006 р. вже склав 799,6 тис. грн. Таке зростання даного фонду пояснюється тим, що в 2005 році керівництво досліджуваного підприємства вирішило оновити частину обладнання, що застосовується при виробництві продукції, а в 2006 році необхідності продовжувати даний процес швидкими темпами не виникло. В загальному, після вибуху в одному з магазинів ПП „Колос”, фонд розвитку виробництва набув особливої уваги з боку керівництва підприємства. Тепер саме на вдосконалення процесу виробництва та реалізації продукції направлена значна частина прибутку досліджуваного підприємства.

Значного зростання зазнав фонд соціального розвитку підприємства. В 2005 році він складав 321,4 тис. грн., а в 2006 році суттєво зріс і становив вже 661,8 тис. грн. Це зростання становить 340,4 тис. грн. Дане збільшення фонду соціального розвитку пояснюється підвищеною увагою керівництва підприємства до соціального становища на підприємстві. Керівництво ПП „Колос” розробило соціальну програму, яка якнайкраще задовольняє потреби і вимоги робітників підприємства. До цього плану соціального розвитку включено заходи для поліпшення житлових і побутових умов працівників, їхнього соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я, а також зміцнення матеріально-технічної бази відповідних об'єктів соціальної інфраструктури. План соціального розвитку ПП „Колос” узгоджений з відповідними територіальними планами. Це пов'язано з тим, що чимало соціальних проблем за своїм значенням і можливостями розв'язання виходять за межі досліджуваного підприємства. Саме тому спостерігається зростання даного фонду на 51,4 %.

Також керівництво звернуло увагу на стимулювання праці персоналу, збільшивши заохочувальні виплати з 194,0 тис. грн. в 2005 році до 378,6 тис. грн. в 2006 році. Сума цих виплат зросла в динаміці на 184,6 тис. грн., або 48,7 %. Це позитивно вплинуло на продуктивність праці. Збільшивши заохочувальні виплати, керівництво підприємства, по-перше, отримало можливість досягти порівняно вищих результатів праці робітників, а по-друге, ймовірність того, що з інших підприємств подібної специфіки почнуть переходити висококваліфіковані кадри, що ще більше зміцнить конкурентну позицію ПП „Колос” на ринку.

Структуру розподілу прибутку у відсотковому відношенні за 2005-2006 роки можна побачити на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Структура розподілу прибутку ПП „Колос” за 2005-2006 р.р.

Рис. 2.3. відображає розподіл прибутку у відсотковому відношенні. Так, у 2005 році фонд розвитку виробництва складав 53,2 % від загального прибутку, а в 2006 р. - 43,4 %.Частка фонду соціального розвитку навпаки збільшилась. Якщо в 2005 р. вона складала 29,2 %, то в 2006 році - вже 36%. Частка заохочувальних виплат також зросла: з 17,6 % у 2005 р. до 20,6 % у 2006 році.

Аналіз політики розподілу прибутку ПП „Колос” свідчить про те, що керівництво підприємства обрало правильну стратегію розподілу, адже очевидно, що політика є ефективною.

Підводячи підсумки слід зауважити, що керівництво підприємства поставило собі за мету продовжувати нарощувати потужності підприємства і політика розподілу прибутку відповідає даний меті. Продовжується оновлення обладнання, зростають виплати персоналу, покращується соціальна політика підприємства, зміцнюється конкурентна позиція на ринку, тобто реально відбувається ріст потенціалу ПП „Колос”.

2.3 Аналіз показників рентабельності торговельного підприємства ПП „Колос” за 2005-2006 роки

Прибутковість досліджуваного підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів, тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності. Підприємство вважається рентабельним, якщо результати від реалізації продукції, робіт, послуг перекривають витрати виробництва (обігу) і, крім того, утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування підприємства. Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, дохідність різних напрямків діяльності (виробничої, підприємницької, інвестиційної), окупність витрат тощо. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання.

Алгоритми розрахунку показників рентабельності наведено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Показники рентабельності підприємства та алгоритми їх розрахунку

Показник рентабельності	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
1. Коефіцієнт рентабельності фінансово-господарської діяльності підприємства: 1.1. Операційна рентабельність (Rопер) 1.2. Загальна рентабельність (Rзагал) 1.3. Чиста рентабельність (Rчиста) 1.4. Рентабельність виробничих витрат (Rсв) 1.5. Рентабельність загальних витрат (Rв) 2. Коефіцієнти рентабельності активів і капіталу: 2.1. Рентабельність власного капіталу (Rк) 2.2. Рентабельність активів (RА) 2.3. Рентабельність виробничого потенціалу (Rвиробн) 2.4. Рентабельність оборотних активів (RОА) 2.5. Рентабельність поточної діяльності (Rпоточн.)
		ФРОД - фінансовий результат від операційної діяльності Д - доход (виручка) від реалізації продукції ФРЗД - фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування П - чистий прибуток В - загальні витрати К - середньорічна вартість власного капіталу А - середньорічна вартість активів ОЗ - середньорічна вартість основних засобів МОА - середньорічна вартість матеріальних оборотних активів ОА - середньорічна вартість оборотних активів ДВ - середньорічна вартість довгострокових вкладень

Таким чином, можна визначити основні показники рентабельності діяльності за 2005-2006рр ПП „Колос”, які наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Динаміка показників рентабельності ПП „Колос” за 2005-2006рр.

(у %)

Показник рентабельності	2005рік	2006рік	Відхилення
Операційна рентабельність	2,0	3,0	1,0
Загальна рентабельність	2,0	3,0	1,0
Чиста рентабельність	1,4	1,7	0,3
Рентабельність виробничих витрат	1,8	2,3	0,5
Рентабельність загальних витрат	2,0	2,3	0,3
Рентабельність капіталу за чистим прибутком	2,7	3,8	1,1
Рентабельність власного капіталу	7,0	13,5	6,5

Аналізуючи дані таблиці 2.6., можна визначити, що показники операційної та загальної рентабельності в 2006 році збільшились, порівняно з 2005 роком. В 2005 році вони складали 2,0%, а в 2006 р. вже 3,0%. Чиста рентабельність у 2006 році також збільшилась - на 0,3%. Спостерігається приріст таких показників рентабельності, як рентабельність виробничих витрат, рентабельність загальних витрат, рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності, рентабельність капіталу за чистим прибутком. Значно зріс показник рентабельності власного капіталу: у 2005 році він становив 7,0, а в 2006 р. вже 6,5. Важливу роль у досліджуваному періоді відігравали інтенсивні чинники, які забезпечили підвищення ефективності використання ресурсів підприємства.

Для того, щоб визначити причини зміни показників рентабельності потрібно провести факторний аналіз рентабельності діяльності підприємства. Першим етапом такого аналізу є оцінка рентабельності обсягу реалізації послуг та товарів та розрахунок факторів, які впливають на її стан (зміна ціни послуг та їх собівартості), з цією метою змінюємо формулу рентабельності реалізації:

, (3.1.)

де Пр - прибуток від реалізації;

Vр - обсяг реалізації;

Рvп = Пр/Vр = (Vр-S)/Vр, де S - собівартість реалізації, включаючи управлінські та комерційні витрати.

Використовуючи дану формулу, робимо розрахунок рентабельності обсягу реалізації продукції ПП „Колос” (Таблиця 2.8.)

Таблиця 2.8.

Розрахунок і оцінка рентабельності обсягу реалізації ПП „Колос” за 2005-2006рр.

(тис.грн.)

Показники	2005	2006	Відхилення
			Абсолютне	Відносне, %
Виручка від реалізації продукції, товарів, послуг (Vр)	38694,5	60 60762,7	22068,2	36,3
Собівартість реалізації продукції, товарів, послуг (S)	35323,1	52 52779,6	17456,5	33
Прибуток від реалізації (Пр); (р.1-р.2)	3371,4	О7983,1	4611,7	57,7
Рентабельність реалізації продукції, товарів та послуг (Рvп) (р.3/р.1)*100, %	8,35	15 13,13	4,78	36,4

Як видно з розрахунків таблиці 2.8., рентабельність реалізації продукції у 2006 році збільшилась на 6,65. Це свідчить про правильність обраної досліджуваним підприємством стратегії розвитку.

Наступним етапом аналізу є розрахунок рентабельності активів, що характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою:

Р_а = (П_ч / К_а) Ч 100,(3.2.)

де П_ч - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

К_а - середня сума активів за річним балансом.

За допомогою формули 3.2. розраховуємо рентабельність активів ПП „Колос” за 2005-2006 роки.

1. Рентабельність активів за 2005 рік:

Р_а = (1101,9/41019,1) Ч 100 = 2,7

2. Рентабельність активів за 2006 рік:

Р_а = (1840,0/48717,5) Ч 100 = 3,8

Аналізуючи проведені розрахунки стає очевидно, що рентабельність активів досліджуваного підприємства збільшилась на 0,01. В 2005 році вона становила 2,7%, а в 2006 р. 3,8%. Це свідчить про ефективне використання наявного майна досліджуваного підприємства протягом двох останніх років.

Наступним показником рентабельності є рентабельність продукції. Цей показник характеризує ефективність витрат на виробництво і збут продукції підприємства і розраховується за формулою:

Р_п = (П_рп/С_рп) Ч 100,(3.3.)

де П_рп - прибуток від реалізації продукції,

С_рп - собівартість реалізованої продукції.

За допомогою формули 3.3. розраховуємо рентабельність продукції ПП „Колос” за 2005-2006 роки.

1. Рентабельність продукції за 2005 рік:

Р_п = (5415,6/59434,7) Ч 100 = 9,1

2. Рентабельність продукції за 2006 рік:

Р_п = (13854,4/78410,8) Ч 100 = 17,6

Отже, рентабельність продукції ПП „Колос” в 2006 р. збільшилась на 8,5. В 2005 році вона становила 9,1, а в 2006 вже 17,6.

Таким чином, проаналізувавши показники рентабельності ПП „Колос” зрозуміло, що діяльність підприємства є досить рентабельною. Це допомагає підприємству підтримувати стабільну позицію на ринку і розвивати свою діяльність.

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості торговельного підприємства ПП „Колос”

3.1 Розробка стратегії управління розподілом прибутку на наступний період

Процес формування та розподілу прибутків - це частина економічної стратегії підприємства. Вона спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат підприємства, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов'язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

В сучасних умовах ринку, його несталої кон'юнктури, основу для якісних змін всієї господарської системи підприємство може створити тільки стратегічне управління. Від якості стратегічних рішень керівництва ПП „Колос” залежить в першу чергу сталість прибутку підприємства.

Прагнення до зростання прибутку підприємство намагається реалізувати через підвищення своєї доходності, збільшуючи в першу чергу доход від реалізації продукції і скорочуючи витрати.

Прибутковість господарюючого суб'єкта характеризується абсолютними і відносними показниками.

Абсолютний показник прибутковості - це сума прибутку. Відносний показник прибутковості - це рівень рентабельності підприємства [40,с.98].

Підприємство не може забезпечити стале зростання доходу і утриматися на ринку тривалий час, якщо у його керівництва відсутня стратегія управління розподілом прибутку, під якою розуміється визначення довготривалих цілей його розвитку і факторів підвищення прибутковості з урахуванням можливих змін ринку.

Умовами здійснення підприємством ефективної політики розподілу прибутку є:

· Покриття витрат підприємства;

· Виплата обов'язкових платежів;

· Отримання цільового прибутку.

Досягнення цих умов на ПП „Колос” пов'язано з:

1. з обґрунтуванням цін на товари, які виробляються;

2. з раціональністю умов комерційних угод (вибору місця розташування постачальника, умов транспортування та страхування, характеру розрахунків, валюти та термінів платежу тощо);

3. з встановленням економічно обґрунтованих цін продажу товарів, які стимулюють збільшення попиту;

4. з диверсифікацією діяльності (асортиментної, регіональної, за видами діяльності), що дозволяє забезпечувати компенсацію можливих втрат прибутку у випадку несприятливих змін на окремих товарних, регіональних ринках, чи погіршення можливостей здійснення окремих видів діяльності;

5. з формуванням оптимального асортименту реалізованих товарів, які відповідають структурі споживчого попиту та забезпечують отримання необхідного обсягу прибутків [38,с.156].

Найбільш глибокою за широтою впливу на результати діяльності підприємства є ціль максимізації прибутку, а від так і чистого прибутку. Однак реалізація цієї цілі не означає, що керівництво ПП „Колос” кожну свою дію і рішення повинно спрямовувати на забезпечення найбільшого перевищення виручки над витратами. Управління діяльністю підприємства має бути спрямоване на те, щоб із усіх можливих альтернативних варіантів отримання різних доходів, вибрати варіант, який забезпечить найбільший розмір очікуваного прибутку.

Стратегія, що направлена на удосконалення процесу управління розподілом прибутків ПП „Колос” має містити такі послідовні етапи:

Збір інформації, створення інформаційної бази для прийняття

управлінських рішень.

Аналіз прибутку підприємства в перед плановому періоді.

Оцінка і прогнозування кон'юнктури ринку.

Розрахунок планової суми прибутків підприємства та напрямків використання. Цей розрахунок може здійснюватися різними методами, зокрема такими як:

1) розподіл доходу на основі цільової суми прибутку. Цей метод є найбільш прогресивним, так як дозволяє найбільш повно розв'язати планову суму прибутків із задачами розвитку підприємства у майбутньому періоді.

2) планування розподілу прибутків на основі розробленої виробничої програми.

Аналізуючи ринок можна сказати, що у ПП „Колос” є перспективи розвитку на майбутнє: в зв'язку з покращенням якості продукції, що реалізовується, обсяги збуту підприємства збільшилися. Зараз чисельність клієнтів підприємства невпинно росте, зростає асортимент.

Управління розподілом прибутків ПП „Колос”, як і іншими економічними показниками передбачає:

· створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

· проведення аналізу обсягу та складу отриманих прибутків; показників, які визначають їх розмір та рівень; ступеня достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

· розробка прогнозу можливих варіантів розподілу доходів за

· видами діяльності та їх експертиза щодо можливостей реалізації даних варіантів;

· формування оптимального варіанту розподілу доходів підприємства.

Визначення стратегічного потенціалу підприємства ґрунтується на використанні системного підходу до розгляду умов та результатів функціонування підприємства, його цілевизначення. Згідно з цим підходом підприємство розглядається як система ресурсів, які вступають до взаємодії та обумовлюють досягнуті результати.

Основними видами ресурсів, що використовуються, є:

Технічні ресурси (особливості виробничого обладнання, інвентарю, необхідних матеріалів та інше).

Технологічні ресурси (динамічність технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки та інше).

Кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад робітників, їх спроможність адаптуватися до зміни цілей підприємства).

Просторові ресурси (характер виробничих приміщень, територій підприємства, комунікації, можливість розширення та інше).

Ресурси організаційної структури системи управління (характер та гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів та інше).

Інформаційні ресурси (характер інформації про внутрішні можливості підприємства та зовнішнє середовище, можливість її розширення, підвищення ймовірності та інше).

Фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, можливість та обсяги отримання кредитів та інше) [26,с.99].

Кожний з указаних видів ресурсів являє собою сукупність можливостей функціонування ПП „Колос” та досягнення стратегічних цілей його діяльності. Потенційні можливості ПП „Колос” при найбільш ефективному використанні ресурсів характеризують стратегічний потенціал підприємства. Стратегія формування, розподілу та використання прибутку повинна складати таку комбінацію вищенаведених ресурсів, яка найкраще буде відповідати поставленим цілям.

На підприємстві також розроблений план маркетингу, який базується на механізмі ціноутворення. В основі формування цінової політики лежить ціль підприємства.

Стратегічний план маркетингу окреслює контури діяльності організації, допомагаючи краще освоювати структури маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, а також планування продукції, просування її і збут, планування цін. Він забезпечує кожному підрозділові визначення чітких цілей у взаємозв'язку із загальними завданнями компанії, виконує цілий ряд інших функцій. При цьому маркетинг вимагає: виробництва адресної продукції з урахуванням можливостей фірми, гнучких бюджетів, непередбачених витрат, постійних закупівель сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, наступальних дій проти конкурентів.

Стратегічний план маркетингу гармонізує діяльність організації, скеровуючи її на краще розуміння структури маркетингових досліджень, вивчення споживачів, планування продукції, просування її та збут, планування цін:

1) забезпечує кожному підрозділові визначення чітких цілей у взаємозв'язку із узагальненими завданнями компанії;

2) стимулює координації зусиль різних функціональних напрямів;

3) дає змогу організації оцінювати свої стилі та слабкі сторони з точки зору конкурентів, сприятливість і небезпеку з боку навколишнього середовища;

4) визначає альтернативні дії або комбінації дій, які може розпочати організація;

5) створює базу для розподілу ресурсів;

6) демонструє вагомість застосування процедур оцінки діяльності [30,101].

Таким чином, управління розподілом прибутків ПП „Колос” на наступний період передбачає:

1.Обґрунтування основних видів діяльності, що приносять левову частину прибутків підприємства;

2.Встановлення критеріїв ефективності укладених договорів для

закупівлі сировини;

Формування гнучкої цінової політики під час продажу

товару;

Обґрунтоване використання системи цінових знижок, своєчасність

їх впровадження, що дозволяє забезпечити розширення обсягів реалізації продукції;

Підприємство може застосовувати єдиний розмір торговельної надбавки чи диференціювати його за товарними групами з врахуванням витратомісткості їх виробництва. У цьому разі асортиментна структура обороту справляє суттєвий вплив на обсяги формування та напрямки використання прибутку.

Аналізуючи обрану стратегію розвитку ПП „Колос” можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвиток і вдосконалення виробництва на підприємстві відбувається досить ефективно та цілеспрямовано, для покращення ситуації необхідно працювати в даному напрямку, формувати та виконувати поставлені цілі, розвивати підприємство з середини, шукати нові технології виробництва та нові методи збуту продукції підприємства.

На даний момент посилення конкурентної боротьби для будь-якого підприємства важливо в першу чергу втриматися на ринку, а як це буде зроблено залежить від досвіду та везіння керівників організації. В процесі розробки стратегії управління прибутком, його розподіл повинен відповідати вимогами ринку, стратегії підприємства, ситуації що склалася на підприємстві та іншим вимогам. Правильне і раціональне розподіляння ресурсів - запорука успіху в майбутньому.

Оскільки ПП „Колос” важливим є утримання даного курсу, а зростання рівня прибутку на підприємстві можливе за таких факторів:

· введення нових технологій та застосування передової техніки;

· зацікавлення інвесторів у ефективності вкладання коштів;

· забезпечення необхідної наявності обігових коштів;

· збільшення обсягу виробництва;

· розширення, орієнтуючись на ринок, асортименту і якості продукції;

· зменшення обсягу позареалізаційних витрат.

Основні фактори росту прибутку на даному етапі розвитку підприємства подаються в таблиці 3.1.[9,с.88]. Аналіз цих факторів приведе до ефективної політики розподілу.

Таблиця 3.1.

Фактори росту прибутку на ПП „Колос”, дотримання яких приведе до ефективної політики розподілу

№ п/п	Фактор росту прибутку	Вплив фактора на збільшення прибутку те ефективного його розподілу
1	зниження собівартості продукції	Зниження собівартості допомагає збільшити прибуток за рахунок вивільнення капіталу, який можливо використати для виготовлення додаткових одиниць товару
2	зміна цін на матеріали, сировину, інші види виробничих затрат	Зменшення закупівельних цін на сировину та матеріали дає змогу зберегти кошти в цій сфері та застосувати їх в іншій
3	збільшення обсягу реалізованої продукції	Збільшуючи обсяг реалізованої продукції підприємство тим самим отримує більший прибуток, який можна розподілити на всі необхідні заходи
4	поліпшення якості продукції, підвищення конкурентоспроможності	Фактори підвищення якості та конкурентоспроможності продукції забезпечують високий попит споживачів, що в сою чергу приносить високий прибуток підприємству

Після реалізації зазначених вище заходів можна скористатися наступними принципами котрі дозволять підвищити прибутковість:

Ш нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

Ш розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

Ш впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

Ш зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

Ш з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

Ш зі знанням справи вести цінову політику, тому що на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

Ш грамотно будувати договірні відносини з постачальниками, покупцями та іншими суб'єктами ринку;

Ш вміти найбільш доцільно розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв'язку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які е наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов'язань сторін, а також щодо відшкодування цих втрат [28,с.147].

Розвиток підприємства загалом ґрунтується на стратегічному плануванні та тактичному виконанні даного плану.

Для всіх очевидно, що стратегія - це загальний напрям і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети, дослідження й розробка важливих шляхів розвитку фінансів підприємства. Правильно розроблена стратегія дає змогу гармонізувати різні, часто суперечливі цілі, дає можливість порівняти різноманітні „сценарії” розвитку фінансів підприємства і на підставі одержаної інформації вибрати оптимальні шляхи його перспективної діяльності, передбачити труднощі на шляху до зміцнення його ринкових позицій, попередити негативні наслідки реалізації обраних шляхів розвитку.

Для того, щоб ефективно працювати на конкурентному ринку керівництву ПП „Колос” необхідно розробити стратегію зростання. Вона відбиває намір підприємства збільшувати обсяг продажу, капіталовкладень і, як наслідок, отримання більшого прибутку.

Основними заходами, які керівництво ПП „Колос” повинно розробити згідно стратегії зростання, є:

1. проникнення на нові ринки(виробництво принципово нової продукції, що дасть змогу вийти ра нові ринки);

2. географічна експансія (освоєння ринків інших міст України);

3. ревізія витрат (контроль за витратами);

4. між фірмове співробітництво та кооперація (укладання договорів з іншими підприємствами, які ведуть господарську діяльність в одній сфері з ПП „Колос”);

5. зовнішньо-економічна діяльність(в перспективі ПП „Колос” має можливість виходу на ринки зарубіжних країн).

Ще однією важливою стратегією в діяльності досліджуваного підприємства має стати маркетингова стратегія.

Стратегічний план маркетингу окреслює контури діяльності організації, допомагаючи краще освоювати структури маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, а також планування продукції, просування її і збут, планування цін. Він забезпечує кожному підрозділові визначення чітких цілей у взаємозв'язку із загальними завданнями компанії, виконує цілий ряд інших функцій. При цьому маркетинг вимагає: виробництва адресної продукції з урахуванням можливостей фірми, гнучких бюджетів, непередбачених витрат, постійних закупівель сировини, напівфабрикатів, комплектуючих, наступальних дій проти конкурентів.

Стратегічний план маркетингу гармонізує діяльність організації, скеровуючи її на краще розуміння структури маркетингових досліджень, вивчення споживачів, планування продукції, просування її та збут, планування цін. Тому для ПП „Колос” ефективним буде такий стратегічний план маркетингу, який відповідає наступним вимогам:

– забезпечує кожному підрозділові визначення чітких цілей у взаємозв'язку із узагальненими завданнями компанії;

– стимулює координації зусиль різних функціональних напрямів;

– дає змогу організації оцінювати свої стилі та слабкі сторони з точки зору конкурентів, сприятливість і небезпеку з боку навколишнього середовища;

– визначає альтернативні дії або комбінації дій, які може розпочати організація;

– створює базу для розподілу ресурсів;

– демонструє вагомість застосування процедур оцінки діяльності.

Отже, стратегія розподілу прибутку ПП „Колос” на наступний період повинна формулювати цілі та способи діяльності підприємства так, щоб указати певний (такий, який об'єднує всі його підрозділи) напрямок розвитку.

Аналізуючи стратегію розвитку ПП „Колос” можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвиток і вдосконалення виробництва на підприємстві відбувається досить ефективно та цілеспрямовано, для покращення ситуації необхідно працювати в даному напрямку, формувати та виконувати поставлені цілі, розвивати підприємство з середини, шукати нові технології виробництва та нові методи збуту продукції підприємства.

3.2 Заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності

На сучасному етапі ринкових відносин приватні підприємства не завжди мають достатні грошові засоби для здійснення господарської діяльності.

Покращення функціонування ПП „Колос” на ринку товарів та послуг пов'язане, насамперед, з ретельним аналізом результатів діяльності за попередній рік і, як наслідок, прийняттям відповідних рішень щодо вдосконалення діяльності підприємства на ринку.

Для одержання позитивного результату від функціонування на ринку підприємство має провести заходи, спрямовані на розв'язання завдань щодо поліпшення фінансового стану. Тут доцільним є використання підприємцями антикризової фінансової стратегії за кожним із напрямків:

· проведення поглибленого аналізу структури кредиторської заборгованості у динаміці з метою пошуків способів і джерел її погашення;

· аналіз структури дебіторської заборгованості, причин її виникнення і можливостей погашення;

· забезпечення необхідного рівня самофінансування виробничого розвитку підприємства за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики;

· підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів;

· проведення інвентаризації основних виробничих фондів для визначення їх придатності й необхідності в експлуатації;

· проведення аналізу ефективності й доцільності довгострокових фінансових вкладень;

· забезпечення компенсації можливих фінансових збитків шляхом:

1) резервування частини фінансових ресурсів у вигляді формування цільових резервних фондів, страхового фонду підприємства відповідно до вимог чинного національного законодавства та статуту приватного підприємства;

2) формування системи штрафних санкцій -- за несвоєчасної оплати послуг встановити штрафи у розмірі 0,5% від суми несплати за кожний день прострочення [39,с.132].

Важливим етапом при аналізі діяльності приватного підприємства, а саме ПП „Колос”, а також внесенні пропозицій щодо зміцнення позицій фірми на ринку товарів та послуг є проведення контролю за використанням матеріальних ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Цей контроль має включати:

Ш перевірку зберігання наявних у підприємства матеріальних ресурсів;

Ш перевірку вірності витрачання матеріальних ресурсів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

Ш перевірку ефективності здійснюваних на підприємстві заходів по економному витрачанню грошових коштів.

З метою удосконалення політики управління підприємством на майбутній період та зважаючи на коливання окремих показників, загальні тенденції формування, використання та розподілу прибутку, доцільно запропонувати певні рекомендації:

1. Підприємству „Колос” потрібно чіткіше визначити реальні потреби у фінансових ресурсах шляхом розрахунку загальної потреби у власних фінансових ресурсах з визначенням необхідного розміру залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел і додаткового залучення власних фінансових джерел, що дозволить оптимізувати власні обігові кошти.

2. Якщо зовнішні фактори, що впливають на збільшення прибутку (як-от, об'єми бюджетних відрахувань, податки, інфляція тощо) не піддаються регулюванню, підприємство може і повинно більш зважено управляти внутрішніми факторами, які дозволяють формувати їх відповідно до конкретних умов господарювання, ситуацій на ринку тощо.

Поряд із оптимізаційними заходами на підприємстві вкрай необхідно здійснити політику щодо утримання наявного рівня результативності діяльності, так як саме результативність діяльності визначає потенційні можливості підприємства підтримувати наявний рівень фінансової стійкості і при цьому із збільшенням суми отримуваного підприємством суми нерозподіленого прибутку, збільшувати частку власного капіталу, а відповідно і показники незалежності від позикового капіталу. Тому, поряд із визначенням основних напрямків підвищення ефективності діяльності та підвищенням рівня фінансової стійкості вкрай важливим є визначення резервів зростання прибутковості діяльності.

Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

Визначення (прогнозування) розмірів резервів, їх мобілізація і використання базуються на науково обґрунтованій методиці. Основними джерелами резервів збільшення прибутку є:

1) збільшення обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації необхідно різницю в обсягах реалізації помножити на фактичний прибуток за певним видом продукції. Сума таких резервів за різними видами продукції складе загальний резерв зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації. Джерелами інформації для визначення резерву е результати аналізу випуску та реалізації продукції;

2) зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Важливим напрямом пошуку резервів зростання прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції (наприклад, економія палива, сировини, трудових витрат через удосконалення технології тощо). На підставі порівняння нормативів витрат, використання виробничих потужностей з фактичними витратами визначається резерв їх зниження, а отже, й зростання прибутку;

3) підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу на більш вигідних ринках збуту [45,с.75].

Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків збуту продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту дає змогу виявити незадоволені потреби споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти де було справжнє стихійне лихо (пожежа, аварія тощо), а де звичайна недбалість, безгосподарність. Збитки від цих подій є резервами зростання прибутку.

Здійснюючи визначення напрямків підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства, важливим перш за все є визначення загальної ефективності використання оборотних активів підприємства та шляхів її збільшення. Це визначається тим, що саме склад і структура оборотних активів підприємства визначає напрямки формування матеріального складу діяльності підприємства.

Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи підприємства.

Розробляючи заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності керівництво ПП „Колос” значну увагу повинно приділити фінансовому плануванню. Фінансове планування є небхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які б забезпечили платоспроможність та фінансову стійкість ПП „Колос”. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство.

Фінансове планування на ПП „Колос” має орієнтуватись на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і водночас розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами. Планування на підприємстві має бути спрямоване, з одного боку, на усунення помилкових дій в сфері фінансів, а з другого - на зменшення невикористання внутрішніх резервів.

Фінансове планування підприємства можна розглядати як єдиний процес, що включає шість етапів (Рис.3.1.) [38,с.145].



21

Рис. 3.1. Основні етапи фінансового планування на підприємстві.

Одним з основних завдань ПП „Колос” при розробленні заходів ефективного функціонування на ринку повинно стати забезпечення безперервності надання товарів та послуг. Тобто не повинно бути довгострокових простоїв у забезпеченні населення товарами та послугами, які можуть призвести до негативних наслідків.

Важливе значення для приватного підприємства „Колос” має конкурентоспроможність товарів та послуг на ринку. Для отримання більшого прибутку підприємство повинно покращувати якість товарів та послуг, що надаються, відповідно до вимог ринку і безпосередньо самих споживачів. Так, основними принципами підвищення якості та конкурентоспроможності товарів та послуг для ПП „Колос” мають стати:

1. високоякісні та конкурентоспроможні товари та послуги завжди повніше та краще задовольняють суспільно-соціальні потреби в них;

2. конкурентоспроможні товари та послуги забезпечують постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;

3. запровадження сучасних форм і методів організації діяльності дозволяє фірмі утримувати конкурентну позицію на ринку.

Отже, можна запропонувати декілька способів підвищення якості та конкурентоспроможності товарів та послуг для ПП „Колос”:

· використання досягнень науки і техніки в процесі надання відповідних товарів та послуг;

· встановлення прийнятних для споживачів цін на окремі види товарів та послуг;

· удосконалення застосовуваних стандартів та технічних умов;

· проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання, та ін.

Важливим кроком в досягненні підприємством бажаних результатів діяльності (для будь-якого підприємства бажаним результатом є отримання високих прибутків) є ефективна кадрова політика. Сучасна система управління персоналом фірми має бути спрямована на ринкові умови господарювання. Так, досягнення кінцевої мети кадрової політики приватним підприємством „Колос” має передбачати виконання таких основних функцій:

1. розробка і корекція стратегії формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах господарювання;

2. відбір і формування необхідних категорій персоналу;

3. мотивація дотримання належного режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці;

4. забезпечення соціальної захищеності персоналу підприємства;

реалізація постійних контактів між керівництвом і представниками.

Для покращення ефективності діяльності підприємство може запроваджувати інноваційні технології, які виведуть фірму на якісно новий рівень обслуговування споживачів. Такими нововведеннями для досліджуваного нами підприємства можуть бути:

· запровадження нових методів і форм організації діяльності підприємства;

· новий рівень професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу;

· завдяки технічним новинкам, поліпшення умов і постійне підтримування високого рівня безпеки праці;

· надання нових товарів та послуг, можливість здійснення яких дають нові технології.

Окремо для ПП „Колос” необхідно виділити заходи по підтриманню та підвищенню рівня платоспроможності:

1) зменшити суми кредиторської заборгованості перед кредиторами, короткострокових кредитів банків, тобто при умові сплати певної частини кредиторської заборгованості можна підвищити значення показників платоспроможності;

2) вжити заходи, щодо збільшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, в касі та короткострокових фінансових вкладень. Це можливе за рахунок реалізації готової продукції, непотрібних запасів, чи здійснення оплати рахунків дебіторами;

3) збільшити суми запасів товарів, що вплине на зростання коефіцієнта загальної ліквідності;

4) збільшити частку власного капіталу в загальній структурі майна підприємства, шляхом додаткової емісії акцій. Також збільшення частки власного капіталу можливе при сплаті кредитів чи зобов'язань перед кредиторами.

Важливою об'єктивною причиною фінансових труднощів підприємсива може бути погана забезпеченість виробничого процесу фінансовими ресурсами. У цьому випадку слід потурбуватися про реалізацію понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, ліквідацію надлишкових і маловикористовуваних основних фондів, реалізацію наявних у підприємства цінних паперів. Серед інших засобів збільшення фінансових результатів -- мобілізація наявних у підприємства засобів спеціальних фондів, в тому числі резервного, створюваного спеціально з такою метою. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.

Аналізуючи напрямки вдосконалення діяльності ПП „Колос”, необхідно відмітити, що існують зовнішні і внутрішні фактори впливу на підприємство, залежні і незалежні від діяльності підприємства. Якщо внутрішніми факторами підприємство може керувати, то зовнішні фактори впливають на фірму незалежно від того, позитивні чи негативні наслідки вони принесуть підприємству. До зовнішніх факторів належать:

· зміна законодавчих норм та правил ведення підприємницької діяльності;

· зміна ринкових цін на відповідні товари та послуги;

· недостатня проінформованість підприємців щодо здійснення діяльності конкурентами; та ін.

Таким чином, ПП „Колос” повинно приділяти значну увагу факторам, які можуть негативно вплинути на результати діяльності. Для цього на підприємстві мають створюватись спеціальні служби, які будуть аналізувати та визначати ступінь впливу того чи іншого фактора на ефективність функціонування підприємства на ринку.

Висновки

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. На його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізувати його на певному рівні.

Розгляд теми даної дипломної роботи є дуже важливим і потребує більшої уваги, так як з кожним роком ускладнюється процес виробництва, розширюється сфера діяльності підприємств, ускладнюється механізм і методика управління. Особливо це відчутно зараз - в період становлення і розвитку ринкової системи.

На підставі проведеного дослідження, основною метою якого було визначити роль прибутку в господарській діяльності ПП „Колос” та проаналізувати ефективність політики його розподілу, можна зробити висновки щодо фінансово-господарської діяльності та прибутковості досліджуваного підприємства.

ПП „Колос” є прибутковим підприємством. Досліджуване підприємство отримує прибуток внаслідок здійснення торговельної діяльності, надання послуг. Основною метою дослідження було визначити ефективність політики розподілу прибутку ПП „Колос”. Для цього використана сучасна методика впливу на прибуток факторів, які базуються на категорії маржинального доходу.

Загалом, проаналізувавши наявну політику розподілу прибутку, показники рентабельності ПП „Колос”, можна визначити, що сьогодні фінансово-господарська діяльність підприємства відповідає поставленим цілям. Підприємство отримує стабільний прибуток і, на основі проведених розрахунків можна сказати, що є тенденція до збільшення прибутку. Так, в 2005 році чистий прибуток складав 1101,9 тис. грн., а в 2006 році вже 1840,0 тис. грн.

Для ПП „Колос” ефективність політики розподілу прибутку визначається тим, наскільки позитивним буде фінансовий стан підприємства в майбутньому. Аналіз політики розподілу прибутку досліджуваного підприємства полягає в виявленні відповідності між розподілом прибутку та результатами роботи колективу ПП „Колос”.

Підприємство розподіляє отриманий прибуток в наступні фонди та на окремі цілі:

1. фонд розвитку виробництва;

2. фонд соціального розвитку;

3. заохочування.

Політика розподілу прибутку досліджуваного підприємства є досить ефективною, адже ПП „Колос” з кожним наступним роком збільшує свій прибуток.

Для утримання стабільності роботи підприємства і одержання прибутку необхідно:

· контролювати потреби в товарно-матеріальних запасах, необхідних для виробництва в залежності від рівня продажу;

· проводити маркетингові дослідження ринків виробників сировини, ринку споживачів, розширення ринків збуту продукції, проводити розробку

· нових видів продукції;

· проводити раціональну політику розподілу прибутку з метою отримання оптимальної структури майна, в результаті використання нових підходів до управління обіговими засобами підприємства.

Підводячи підсумки проведеного дослідження стає зрозуміло, що перед керівництвом підприємства стоїть важливе завдання - утримати і закріпити стабільну позицію на ринку та забезпечити зростання прибутку в майбутньому. Для цього треба знайти резерви розвитку, налагодити нові відносини з своїми потенційними партнерами, сформувати більш широкі відносини зі старими партнерами, провести детальну діагностику ринків для виходу на них з новою продукцією, сформувати інтенсивний попит покупців, провести аналіз можливих стратегій розвитку та вибрати оптимальну стратегію для її подальшої реалізації.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 2001р.- К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 2001.-115с.

2. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України № 283/97-ВР від 22 травня 2004 року.

3. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности : Учебник/ под ред. Страчнива В.И.- Минск : Высшая школа , 2004.-393 с.

4. Баженов В. Програмування доходів підприємства. //Економіка України - 2003 - №2- с.75-77.

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория економического анализа. -М.: Финансы и статистика , 2002.-300 с.

6. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємств.-К.: „Либідь” .2005.-545 с.

7. Бахмут О.В. Аналіз платоспроможності підприємств // Економіка. Фінанси. Право.- 2000. - №2. - С.21-23 .

8. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства // Економіст. -2001. - №11. - С.40-42 .

9. Бланк И.А. Управлений прибылью. - К.: «Ника-Центр», 1998 р.

10. Болюх М.А., Івахненко В.І. Економічний аналіз господарської діяльності .- К.,1999.- 450 с.

11. Будзан Б. Управління власністю: орієнтація на прибуток та стійку ефективність // Економічний часопис. - 2002-№2- с.13-15.

12. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В. , Олійник О.В. Економічний аналіз. Підручник для студентів вузів. - Житомир : ЖІТІ, 2000. -200 с.

13. Василюк М. Аналіз довготермінової платоспроможності підприємства // Вісник Тернопільської академії народного господарства.-2001.- Вип.17.

14. Горфинская В.Я., Швандара В.М. Економика предприятия.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ , 2005. -326 с.

15. Грачова Р.А. Аналіз фінансового стану // Галицькі контракти. -1999.- №4. - С.56-66 .

16. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Я.С.Витвицький, У.Я.Витвицька, М.О. Данилюк та ін./ За ред. Я.С.Витвицького,- Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002.

17. Задольский А. Оцінка ефективності діяльності підприємства // Економіка України. - 2002. - №17. - С.23-26 .

18. Захарченко В.О. Сучасні методи оцінки фінансового стану підприємства // Вісник Дніпроп. фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - 2001. - №2. - С.72-75 .

19. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу :Навч. посібник.-К.: Знання-Прес, 2000.-250 с.

20. Ігнатенко А.В. Аналіз фінансового стану. // Продуктивність. - 2000. - №4.-21-23 с.

21. Кожанова Є.П. Факторний аналіз прибутку. //Фінанси України. - 1999 - №4 - с.33-40.

22. Коллас Б.И. Управление финансовой деятельностью предпреятия : проблемы концепции и методы. - М. :Финансы, 1999.-89 с.

23. Коробов М.Я Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. К.: Товариство „ Знання” ,КОО ,2000.-378 с.

24. Кривицька О.Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку // Фінанси України №3, 2005.

25. Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України.- 2002. -№8. - С.40-47 .

26. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства // Економіка. Фінанси. Право.-2005. - №10. - С.35-35 .

27. Лобанів О. Взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства. //Вісник ПСУ - 2000 - №24 - с.23-27.

28. Мазаракі А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н. “Економіка торговельного підприємства”, К., “Хрещатик”, 1999.

29. Манів З. О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2004, - 580с.

30. Маркетинговий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л. В. Балабанової - К.: Знання, 2004. - 354 с.

31. Марцин В.С. Економіка торгівлі: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 402 с.

32. Мельник М. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2005. - Вип.4. - С.98-99.

33. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. - К.: „Вища школа”. - 2003. - 254 с

34. Несторенко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии. - М.: 1995.

35. Павлова Л.П. Фінансовий менеджмент: Учебник. - М. Инфра-М.- 2001. - 346 с.

36. Павловська О.В. Удосконалення методів пошуку зростання прибутку //Фінанси України - 2000- №9 - с.9-14.

37. Парнаснюк С.А. Аналіз фінансових можливостей в умовах реформування фінансово-кредитних відносин // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 1999. - №1. - С.17-26.

38. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. Підручник. - К.: КНТУ, 2004. - 546с.

39. Покропивний С.Ф. Економіка підприємств. - К.: КНЕУ . - 2000. - 420 с.

40. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1998.-352с.

41. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. - Снятин: Фірма „Прут-принт”. - 2004. - 352 с.

42. Пухтаєвич Г.О. Макроекономічний аналіз.- К.: КНЕУ. - 2000. - 456 с.

43. Рестапін А. В. Максимізація прибутку підприємства. // Фінанси України 2002, №2, с. 19.

44. Русак Н.А. , Русак В.А. Основи фінансового аналізу.- Мінськ, 2002.

45. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005. - 662 с.