Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра менеджменту

зовнішньоекономічної діяльності

Звіт про проходження переддипломної практики на ВАТ «Київський ювелірний завод»

студентки 6 курсу (заочної форми навчання), спеціальності «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

Керівник практики від університету

Київ - 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика ВАТ «Київський ювелірний завод»

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічного стану ВАТ «Київський ювелірний завод»

2.1 Аналіз основних фондів та оборотних активів підприємства

2.2 Аналіз прибутку, рентабельності та фінансового стану підприємства

Розділ 3. Організація зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Київський ювелірний завод»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Метою виробничої переддипломної практики є ознайомитися із господарською діяльністю (у тому числі й зовнішньоекономічною діяльністю) ВАТ «Київський ювелірний завод», дослідити її стан та економічні показники, що її відображають.

Об'єктом дослідження під час виробничої переддипломної практики є ВАТ «Київський ювелірний завод».

Предметом дослідження під час виробничої переддипломної практики є звичайна господарська діяльність підприємства.

Під час аналізу основних фондів та оборотних активів підприємства, ефективності використання трудових ресурсів і заробітної плати, організації менеджменту на підприємстві, виробництва та реалізації продукції підприємства, собівартості, прибутку, рентабельність та фінансового стану підприємства автор даної роботи широко користувався підручниками з економіки підприємства, основ менеджменту, управління персоналом, стандартизації, метрології та сертифікації у харчовій промисловості, перелік яких наведено у кінці роботи.

Числові дані для всебічного аналізу діяльності ВАТ «Київський ювелірний завод» автор знайшов у таких документах:

1) Форма 1 “Баланс”

2) Форма 2 “Звіт про фінансові результати”

3) Форма 3 “Звіт про рух грошових коштів”

4) Форма 4 “Звіт про власний капітал”

5) Форма 5 “Примітки до річної фінансової звітності”

6) Форма 1-ПВ “Звіт з праці”

7) Форма 1-П “Звіт з продукції підприємства”

8) Форма 1-РС “Кількість працівників і оплачений робочий час, витрати на утримання робочої сили”

Під час аналізу автор використовував статистичні прийоми дослідження числових даних, а саме ряди динаміки та аналіз структури показників.

Розділ 1. Загальна характеристика ВАТ «Київський ювелірний завод»

Згiдно Наказу Фонду державного майна України № 80-Ат вiд 08 лютого 1994 року на базi орендного пiдприємства "Українськi ювелiри" створено Вiдкрите Акцiонерне Товариство "Українськi ювелiри". Рiшенням загальних зборiв акцiонерiв вiд 15 червня 2001 року ВАТ "Українськi ювелiри" змiнило назву на ВАТ "Київський ювелiрний завод". Свiдоцтво про державну реєстрацiю видане Московською райдержадмiнiстрацiєю м.Києва вiд 11 липня 2001 року №0/08006.

ВАТ "Київський ювелiрний завод" дочiрнiх пiдприємств та представництв не має. В органiзацiйнiй структурi Товариства змiн за звiтний перiод не вiдбувалось.

З боку третiх осiб будь-яких пропозицiй, щодо реорганiзацiї протягом звiтного року не надходило.

11.06.2008 року - подiя про про утворення, припинення фiлiй, представництв Товариства(Протокол Загальних зборiв акцiонерiв №2 вiд 11.06.2008 року. Дата повiдомлення(розмiщення у стрiцчi новин): 12.06.2008 року.).

Загальними зборами акцiонерiв ВАТ" Київський ювелiрний завод" 11 червня 2008 року (протокол № 2) було прийняте рiшення про створення фiлiй з надання послуг населенню з виготовлення ювелiрних виробiв iз сировини замовника. Рiшення було прийняте з метою розширення товарообiгу. Планується створити фiлiї в наступних мiстах:

м. Київ, вул. М.Раскової (м.Лiвобережна);

м.Днiпродзержинськ, Днiпропетровська область;

м. Кiровоград;

м. Мелiтополь, Запорiзька область;

м. Кривий Рiг, Днiпропетровська область;

м. Єнакiєво, Донецька область;

м. Вiнниця;

м. Тернопiль;

м. Мукачево, Закарпатська область;

м. Лубни, Полтавська область;

м. Ялта, АР Крим

Лiквiдувати фiлiю з надання послуг населенню з сировини замовника ВАТ "Київський ювелiрний завод", яка знаходиться за адресою: м. Харкiв, проспект Московський,90-а. Причиною лiквiдацiї фiлiї є її нерентабельнiсть.31.07.2008 року - подiя про змiну складу посадових осiб емiтента(Дата повiдомлення(розмiщення у стрiцчi новин): 31.07.2008 року.).

31 липня 2008 року згiдно Наказу № 157-П вiд 24.07.2008р. за власним бажанням звiльнено заступника голови правлiння ВАТ "Київський ювелiрний завод" Копiйку Iвана Федоровича (паспорт: серiя ФН № 562052, виданий Мiнським РУГУ МВС в м. Києвi 01.08.1997р.). Посадова особа володiє часткою у статутному капiталi емiтента в розмiрi - 0,000214%. Особа емiтента непогашеної судимостi за корисливi та посадовi злочини не має. Копiйка Iван Федорович перебував на посадi заступника голови правлiння ВАТ "Київський ювелiрний завод" 7 рокiв. На посаду заступника голови правлiння замiсть звiльненої особи тимчасово нiкого не призначено. Iнших дiй, протягом звiтного перiоду, що могли б вплинути на фiнансово-господарський стан, а також привести до значної змiни вартостi його цiнних паперiв у Товариства не вiдбувалося. Тому розкриття на фондовому ринку iнформацiї про iншi дiї, вiдповiдно ст.41 Закону України "Про цiннi папери та фондовий ринок", не було.

Опис обраної облікової політики

Фiнансова звiтнiсть ВАТ "Київський ювелiрний завод" пiдготовлена згiдно методичних рекомендацiй Мiнiстерства фiнансiв України. Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться згiдно з вимогами нацiйональнипх стандартiв бухгалтерського облiку (ПСБО). Облiкова полiтика на пiдприємствi не змiнилась. Обраний метод амортизацiї основних засобiв є прямолiнiйний. В необоротних активах видiлена група малоцiнних матерiальних активiв, до якої вiдносяться спецпристосування та спецiнвентар, термiн експлуатацiї яких бiльше одного року. Облiковою полiтикою прийнято нарахування амортизацiї МНМА в розмiрi 100 % їх вартостi на момент передачi їх в експлуатацiю. Оцiнка вибуття запасiв (реалiзацiя, списання на господарськi потреби та при нестачах) здiйснювалась iз застосуванням методу FIFO.

Інформація про основні види продукції або послуг

Пiдприємство спецiалiзується на виробництвi ювелiрних виробiв iз дорогоцiних металiв, дорогоцiнного, напiвдорогоцiнного та штучного камiння з подальшою їх реалiвзацiєю в сферi роздрiбної та оптової торгiвлi, виготовлення ювелiрних виробiв за iндивiдуальними замовленнями населення з матерiалiв замовника або Товариства, обмiн ювелiрних виробiв власного виробництва на брухт дорогоцiнних металiв замовника.

Інформація щодо проблем, які впливають на діяльність підприємства

Зниження життєвого рiвня населення, зменшення ринку збуту продукцiї, труднощi виникають iз забезпеченням виробництва сировиною, моральний та фiзичний знос обладнання.

За звiтнiй перiод було сплачено штрафiв i компенсацiй за порушення чинного законодавства на суму: 4 348, 93 грн.

Товариством використовуються власнi оборотнi активи.

На протязi звiтного перiоду було укладено договорiв (контрактiв) на внутрiшньому ринку на суму: 6 750 тис.грн. i експортних договорiв на суму: 13 900 тис.долларiв США.

Стратегія подальшої діяльності підприємства щонайменше на рік

Забезпечення росту обсягу реалiзацiї, пошуки нових торгiвельних зв'язкiв, модернiзацiя Товариства. На даний момент ведеться ремонт примiщень i замiна обладнання та устаткування, освоюються новi технологiї.

Опис політики підприємства щодо досліджень та розробок

В Товариствi iснує група художникiв, який розробляє ескiзи нових ювелiрних виробiв для подальшого запуску у виробництво через затвердження на художнiх зборах.

Судовi процеси, в яких виступає ВАТ "Київський ювелiрний завод" вiдсутнi.

Клеймiння виробiв iз дорогоцiнних металiв i дорогоцiнного камiння проводиться в лабораторiї Товариства. В основному вся продукцiя пiдприємства проходить лазерне клеймiння, механiчному клеймiнню пiдлягають тiльки вироби iз срiбла та деякi вироби iз золота.

Основні види діяльності підприємства:

· Виробництво ювелiрних виробів

· Ремонт ювелiрних виробів

· Оптова торгiвля iншими непродовольчими товарами споживчого призначення

Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб): 960

Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 2

Чисельнiсть працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осiб): вiдсутня.

Фонд оплати працi: 62 118,7 тис.грн.

Факти змiни розмiру фонду оплати працi, його збiльшення або зменшення вiдносно попереднього року: Фонд оплати працi за 2008 рiк збiльшився на 32.4% або 15 378.5 тис.грн. у порiвняннi з 2007 роком.

Таблиця 1.1. Інформація щодо освіти та стажу роботи посадових осіб емітента

Посада	Головний бухгалтер
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Краснова Вiкторiя Леонiдiвна
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	ВА 977886 12.09.1997 Пролетарським РВ ДМУ УМВС України в Донецькiй областi
Рік народження	1970
Освіта	Вища,ДДУ,економiст
Стаж керівної роботи (років)	18
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	ДП УМТЗ ВАТ "Пiвдензахiдтрансбуд", головний бухгалтер
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Член спостережної ради
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Мажаровський Григорiй Iванович
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	МЕ 750063 11.04.2006 ТУМ-2 Шевченкiвського РУ ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1948
Освіта	Вища, КУН, економiст
Стаж керівної роботи (років)	32
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	ВАТ "Київський ювелiрний завод", член ради
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Член спостережної ради
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Мiснiкова Свiтлана Вiкторiвна
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	КИ 035521 14.04.2003 УГП та iС ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1969
Освіта	Вища,ДКI,iнженер-технолог
Стаж керівної роботи (років)	4
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	ТОВ "Українськi ювелiри",директор магазину.
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Голова спостережної ради
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Цюпко Сергiй Вiкторович
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	СН 648479 18.12.1997 Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1963
Освіта	Вища, к.е.н.
Стаж керівної роботи (років)	24
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	Президент АЮУ, ОПЮП
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Голова ревiзiйної комiсiї
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Яцишина Наталiя Леонiдiвна
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	СН 509741 26.06.1997 Московським РУ ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1958
Освіта	Вища,НТУ,менеджер
Стаж керівної роботи (років)	13
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	ВАТ "Українськi ювелiри",заступник головного бухгалтера
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Член правлiння
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Сацков Вiталiй Олександрович
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	СН 666220 26.12.1997 Мiнським РУ ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1953
Освіта	Вища
Стаж керівної роботи (років)	5
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	ВАТ "Київський ювелiрний завод", головний iнженер
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Заступник голови правлiння
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Мiснiков Сергiй Володимирович
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	КИ 038122 10.06.2003 УГ i РФО ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1964
Освіта	Вища,ПКI,економiст
Стаж керівної роботи (років)	19
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	Росiя,приватний пiдприємець
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.
Посада	Голова правлiння
Прізвище, ім'я, по батькові або найменування юридичної особи	Воловик Валерiй Володимирович
Паспорт: серія, номер, ким і коли виданий	СН 718825 12.03.1998 Мосоковським РУ ГУ МВС України в м. Києвi
Рік народження	1953
Освіта	Вища,КДУ,iнженер-радiофiзик,дослiдник
Стаж керівної роботи (років)	25
Найменування підприємства та попередня посада, яку займав	ВАТ "Українськi ювелiри",голова правлiння
Опис	До повноважень вiдносяться вирiшення питань, передбачених законом та статутом товариства. Iнформацiя, щодо розмiру винагороди - вiдсутня Судимостi за корисливi та посадовi злочини не має.

Як видно із наведеної вище таблиці вищі посадові особи підприємства мають дуже великий досвід роботи.

У наступному разділі звіту буде проаналізовано фінансово-економічний стан досліджуваного підприємства ВАТ "Київський ювелiрний завод".

Розділ 2. Аналіз фінансово - економічного стану ВАТ «Київський ювелірний завод»

2.1 Аналіз оборотних активів підприємства

У цьому пункті звіту про проходження переддипломної практики на ВАТ «Київський ювелірний завод» проаналізуємо використання оборотних активів підприємства.

Таблиця 2.1. Показники оборотності коштів та алгоритми їх розрахунку

Умовні позначення	Найменування показників	Алгоритм розрахунку (номери рядків форми 1 "Баланс" та форми 2 "Звіт про фінансові результати")
К о	Оборотність оборотних засобів, оборотів	Чистий дохід ф 2 р. 035 / Середня величина оборотних активів ф 1 р. 260 (середнє значення)
Д о	Оборотність оборотних засобів, днів	360 : К о
К оз	Оборотність виробничих запасів, оборотів	Собівартість реалізованої продукції ф 2 р. 040 : Середні виробничі запаси ф 1 р. (100+110+120+130+140)
Д оз	Оборотність виробничих запасів, днів	360 : К оз
К ор	Оборотність коштів у розрахунках, оборотів	Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середні кошти у розрахунках (середня дебіторська заборгованість) (ф 1 р. 150+160+170+180+190+200+210)
Д ор	Оборотність коштів у розрахунках, днів	360 : К ор
К од	Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості	Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середня дебіторська заборгованість (ф 1 р. 160+170+180+190+200+210)
Д од	Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості	360 : К од
К кз	Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості	Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середня кредиторська заборгованість (ф 1 р. 620)
Д кз	Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	360 : К кз
К оч	Коеф оборотності чистого робочого капіталу	Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середній чистий робочий капітал (ф 1 р. 260+270-620)
Д оч	Тривалість одного обороту усіх робочих активів, днів	360 : К оч
К оф	Коеф оборотності фіксованих активів	Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середні фіксовані активи (ф 1 р. 080-010)
Д оф	Тривалість одного обороту фіксованих активів	360 : К оф
К оа	Коеф оборотності усіх активів	Чистий дохід (ф 2 р. 035) / Середні активи (ф 1 р 280)
Д оа	Тривалість одного обороту усіх активів	360 : К оа
К овк	Оборотність власного капіталу, оборотів	Чистий дохід ф 2 р. 035 / Середня сума власного капіталу ф 1 р. 380
К ок	Оборотність всього капіталу, оборотів	Чистий дохід ф 2 р. 035 / Середня сума власного капіталу ф 1 р. 280

У таблиці 2.1. вище наведено показники оборотності коштів та алгоритми їх розрахунку (ми бачимо, що необхідно мати дані форм 1 та 2, що розрахувати ці показники). Результати розрахунків наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Показники оборотності коштів ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки

Умовні позначення	Найменування показників	На 31.12.2007	На 31.12.2008
К о	Оборотність оборотних засобів, оборотів	1,39	1,16
Д о	Оборотність оборотних засобів, днів	259,55	309,99
К оз	Оборотність виробничих запасів, оборотів	1,15	0,92
Д оз	Оборотність виробничих запасів, днів	313,54	392,75
К ор	Оборотність коштів у розрахунках, оборотів	13,34	9,00
Д ор	Оборотність коштів у розрахунках, днів	26,98	40,01
К од	Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості	13,34	9,00
Д од	Тривалість одного обороту дебіторської заборгованості	26,98	40,01
К кз	Коефіціент оборотності кредиторської заборгованості	1,32	1,35
Д кз	Тривалість одного обороту кредиторської заборгованості	271,93	266,02
К оч	Коеф оборотності чистого робочого капіталу	-29,40	8,12
Д оч	Тривалість одного обороту усіх робочих активів, днів	-12,25	44,35
К оф	Коеф оборотності фіксованих активів	2,88	1,47
Д оф	Тривалість одного обороту фіксованих активів	125,04	245,26
К оа	Коеф оборотності усіх активів	0,94	0,65
Д оа	Тривалість одного обороту усіх активів	384,74	555,64
К овк	Оборотність власного капіталу, оборотів	3,19	1,92
К ок	Оборотність всього капіталу, оборотів	0,94	0,65

Із таблиці вище робимо висновок, що на кінець 2007 року порівняно із кінцем 2008 року знизилися оборотність оборотних засобів, оборотність виробничих запасів, оборотність фіксованих активів, оборотність усіх активів, оборотність коштів у розрахунках, оборотність дебіторської заборгованості, це є негативними явищами для підприємства, але ж на кінець 2007 року порівняно із кінцем 2008 року підвищилися оборотність кредиторської заборгованості, оборотність чистого робочого капіталу, це є позитивними явищами для підприємства.

На кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися оборотність майже усіх коштів підприємства, що свідчить про погіршення його фінансового становища.

2.2 Аналіз прибутку, рентабельності та фінансового стану підприємства

У цьому пункті звіту про проходження переддипломної практики дамо аналіз фінансового стану ВАТ «Київський ювелірний завод».

Таблиця 2.3. Перелік показників структури активів і капіталу та алгоритми їх розрахунку

Умовні позначення	Найменування показників	Алгоритм розрахунку (номери рядків форми 1 "Баланс")
Ск	Структурний капітал	300 + 310 + 320 + 330	Статутний капітал + Пайовий капітал + Додактовий вкладений капітал + Інший додатковий капітал
Вк	Власний капітал	Ск + 340 + 350	Структурний капітал + Резервний капітал + Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
Пк	Постійний капітал	Вк + 480	Власний капітал + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу)
Рк	Робочий капітал	260 + 270 - 620	Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу) - Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)
ОК в	Власні обігові кошти	260 - 620	Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) - Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)
А нл	Активи найбільш ліквідні	150 + 230 + 240	Векселі одержані + Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті + Грошові кошти та їх еквіваленти у іноземній валюті
А шр	Активи, що швидко реалізуються	160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210 + 220 + 250	Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом + Інша поточна дебіторська заборгованість + Поточні фінансові інвестиції + Інші оборотні активи
А пр	Активи, що повільно реалізуються	040 + 045 + 100 + 110 + 120 + 130 + 140 - 270	Довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств + Інші довгострокові фінансові інвестиції + Виробничі запаси + Тварини на вирощуванні та годівлі + Незавершене виробництво + Готова продукція + Товари - Витрати майбутніх періодів
А вр	Активи, що важко реалізуються	080 - (040 + 045)	Усього необоротних активів (Сума розділу 1 активу балансу) - (Довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств + Інші довгострокові фінансові інвестиції)
П нт	Найбільш термінові зобовязання	520 + 530 + 540 + 550 + 560 + 570 + 580 + 590 + 600
П кт	Пасиви короткосрокові	500 + 510 + 610	Короткострокові кредити банків + Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями + Інші поточні зобовязання
П дт	Пасиви довгострокові	480	Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу)
П пп	Пасиви постійні	380	Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу)
К фс	Коефіціент фінансової стабільності	380 : (430 + 480 + 620)	Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) : [(Забезпечення наступних виплат та платежів (Сума розділу 2 пасиву балансу)) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)]
К сф	Коефіціент фінансової стійкості	(380 + 480) : 280	(Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу)) : Баланс активів
К мк	Коефіціент мультиплікації капіталу	280 : 380	Баланс активів : Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу)
К зв	Коефіціент забезпечення власними засобами	(380 - 080) : (260 + 270)	[Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) - Усього необоротних активів (Сума рохділу 1 активу балансу)] : [(Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу)]
К пм	Коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах	(380 + 480 + 500) : (100 + 110 + 120 + 130 + 140)	[Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Короткосрокові кредити банків] : [Виробничі запаси + Тварини на вирощуванні та годівлі + Незавершене виробництво + Готова продукція + Товари]
К ср	Коефіціент структури робочого капіталу	(260 + 270 - 620) : 280	[(Усього оборотних активів (сума розділу 2 активу балансу) + Витрати майбутніх періодів (сума розділу 3 активу балансу) - Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу)] : Баланс активів
К сз	Коефіціент структури залученого капіталу	480 : (480 + 620)	Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) : (Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) + Сума поточних зобовязань (сума розділу 4 пасиву балансу))
К сд	Коефіціент структури довготермінових вкладень	480 : 080	Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) : Усього необоротних активів (Сума рохділу 1 активу балансу)
К км	Коефіціент маневреності власного капіталу	(380 + 460 - 080) : 380	(Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Відстрочені податкові зобовязання - Усього необоротних активів (Сума рохділу 1 активу балансу)) : Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу)
К дп	Коефіціент довготривалості залучення позикових коштів	480 : (380 + 480)	Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу) : (Усього власного капіталу (сума розділу 1 пасиву балансу) + Сума довгострокових зобовязань (сума по розділу 3 пасиву балансу))

У таблиці вище показано алгоритм розрахунку показників фінансового стану.

Таблиця 2.4. Показники структури активів і капіталу ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки

Умовні позначення показника	Найменування показників	На 31.12.2007	На 31.12.2008
Ск	Структурний капітал	41289	41289
Вк	Власний капітал	116265	163743
Пк	Постійний капітал	116265	252461
Рк	Робочий капітал	-12620	38658
ОК в	Власні обігові кошти	-12758	38324
А нл	Активи найбільш ліквідні	34344	5324
А шр	Активи, що швидко реалізуються	28526	37699
А пр	Активи, що повільно реалізуються	266063	292138
А вр	Активи, що важко реалізуються	67300	148524
П нт	Найбільш термінові зобовязання	47027	38327
П кт	Пасиви короткосрокові	233217	193565
П дт	Пасиви довгострокові	0	88718
П пп	Пасиви постійні	116265	163743
К фс	Коефіціент фінансової стабільності	0,4149	0,5107
К сф	Коефіціент фінансової стійкості	0,2932	0,5212
К мк	Коефіціент мультиплікації капіталу	3,4104	2,9580
К зв	Коефіціент забезпечення власними засобами	-0,0472	-0,1850
К пм	Коефіціент участі власних і довготермінових позикових коштів у матеріальних запасах	0,5924	1,1112
К ср	Коефіціент структури робочого капіталу	-0,0318	0,0798
К сз	Коефіціент структури залученого капіталу	0,0000	0,2767
К сд	Коефіціент структури довготермінових вкладень	0,0000	0,4150
К км	Коефіціент маневреності власного капіталу	-0,1085	-0,3057
К дп	Коефіціент довготривалості залучення позикових коштів	0,0000	0,3514
К ск	Коефіціент співвідношення залученного і власного капіталу	2,4104	1,9580

У таблиці вище представлено показники структури активів і капіталу ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки.

Таблиця 2.5. Показники платоспроможності, ліквідності, ділової активності та рентабельності ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки

Показник	Алгоритм розрахунку	Норма-тив	На 31.12. 2007	На 31.12. 2008
Аналіз ліквідності підприємства
Коефіцієнт готівкової ліквідності	ф1 (р.230 + р.240) / ф1 р. 620	> 0,2	0,123	0,023
Коефіцієнт поточної ліквідності	ф1 р.260 / ф1 р.620	> 1,0	0,954	1,165
Коефіцієнт швидкої ліквідності	ф1 (р.260 - р.100 - р.110 - р.120 - р.130 - р.140) / ф1 р. 620	> 0,7	0,224	0,186
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	ф1 (р.220 + р.230 + р.240) / ф1 р. 620	> 0,2	0,123	0,023
Чистий оборотний капітал	ф1 р.260 - ф1 р.620	maxi-mum	-12758,000	38324,000
Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Коефіцієнт платоспроможності (автономії)	ф1 р.380 / ф1 р.640	> 0,5	0,293	0,338
Коефіцієнт фінансової залежності	ф1 р.280 / ф1 р.380	< 0,5	3,410	2,958
Коефіцієнт фінансування	ф1 (р.430 + р.480 + р.620 + р.630) / ф1 р.380	1:01	5,821	4,916
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	ф1 (р.260 - р.620) / ф1 р.260	0,5	-0,046	0,165
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	ф1 (р.260 - р.620) / ф1 р.380	> 0,2	-0,110	0,234
Коефіцієнт загальної заборгованості	ф1 (р.460 + р.620) / ф1 р.280	0,156	0,707
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	ф1 (р.640 - р.380 + р.430 + р.630) / ф1 р.640	0,157	0,707
Коефіцієнт фінансового лівереджу	ф1 р.480 / ф1 (р.380 + р.340 + р.630)	> 1	0,000	0,540
Аналіз ділової активності підприємства
Коефіцієнт оборотності активів	Ф2 р.035 /ф1 [р.280 (гр.3) + р.280 (гр.4) /2]	maxi-mum	0,936	0,648
Коефіцієнт оборотності основних засобів	Ф2 р.035 /ф1 [р.031 (гр.3) + р.031 (гр.4) /2]	maxi-mum	3,769	2,814
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 р.035 /ф1 [р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4) /2]	maxi-mum	3,191	1,916
Аналіз рентабельності підприємства
Коефіцієнт рентабельності активів	Ф2 р.220 або р.225 /ф1 [(р.280 (гр. 3) + р.280 (гр.4) /2]	maxi-mum	0,120	0,051
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	Ф2 р.220 або р.225 /ф1 [р.380 (гр.3) + р.380 (гр.4) /2]	maxi-mum	0,408	0,151
Коефіцієнт рентабельності діяльності	Ф2 р.220 або р.225 / ф2 р.035	maxi-mum	0,128	0,079

Як видно із таблиці, наведеної вище, більшість показників платоспроможності, ліквідності, ділової активності та рентабельності ВАТ «Київський ювелірний завод» на 31.12.2007 та 31.12.2008 роки негативно відхиляються від норми (тобто значно відхиляються від бажаного значення). Це свідчить про незадовільний фінансовий стан досліджуваного підприємства і про його дуже низьку рентабельність.

На кінець 2008 року порівняно із кінцем 2007 року знизилися показники платоспроможності, ліквідності, ділової активності та рентабельності, що свідчить про погіршення фінансового становища заводу.

Розділ 3. Організація зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Київський ювелірний завод»

У міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.

Для сучасного етапу розвитку великого виробництва з величезною концентрацією і централізацією капіталу характерним є розширення прямого експорту й імпорту. Наприклад, у США нині 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками.

Прямий метод зовнішньоекономічних операцій застосовується:

* при продажу і закупівлі промислової сировини на основі довгострокових контрактів;

* у разі експорту дорогого і великогабаритного устаткування;

* у разі експорту стандартного устаткування через закордонні філії;

* при закупівлі сільськогосподарських товарів у фермерів;

* у разі продажу і закупівлі товарів державою.

Прямі зв'язки мають низку переваг: більш тісні контакти з контрагентом; краще знання кон'юнктури ринку; швидке пристосування своїх виробничих потужностей до потреб покупця. Проте і непрямий експорт та імпорт продовжують зберігати своє значення. За деякими оцінками, з допомогою торговельних посередників у світовий товарообіг залучається біля 50 % загального обсягу товарів. Цей метод застосовується:

* у разі збуту стандартного промислового устаткування;

* у разі збуту споживчих товарів;

* при реалізації другорядної продукції;

* на окремих важкодоступних і маловідомих ринках;

* при просуванні нових товарів;

* у разі відсутності власної збутової мережі;

* за умови, що торгівля монополізована значними торговельно-посередницькими фірмами.

У непрямого методу експортно-імпортних операцій також є свої переваги: великий досвід, власна мережа обслуговування, гарні зв'язки, знання ринку й кон'юнктури.

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ФІРМ. Промислові фірми мають у своєму складі різні підрозділи, які можна розділити на три групи:

1) виробничі відділи, що займаються питаннями, пов'язаними з випуском продукції;

2) функціональні відділи, куди входять відділи збуту, вивчення ринків, реклами, постачання, транспорту, страхування, юридичний, економічний і планування;

3) адміністративні відділи: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ кадрів, відділ відносин із службовцями й урядом.

Організаційна структура фірми і принципи управління визначаються низкою чинників - розмірами виробництва, виробничим профілем, технологією виробництва, сферою діяльності, масштабами закордонної діяльності й ін.

Розрізняють дві головні форми управління промисловими фірмами: централізована і децентралізована. Централізована передбачає управління господарською діяльністю підприємств з одного центру, жорстку регламентацію і координацію їх діяльності, повну відсутність господарської самостійності. Така форма використовується звичайно невеликими компаніями, технологічно пов'язаними, які функціонують переважно у видобувних галузях і орієнтуються на національний ринок. Керівництво такою фірмою здійснюють президент компанії, два віце-президенти, один із яких відає виробництвом, інший - збутом товарів. Вирішення інших питань передається звичайно спеціалізованим фірмам. Якщо фірма велика, то в її складі кілька віце-президентів, їм підпорядковано багато відділів, якими керують управляючі. Іноді при великій фірмі створюється комітет управляючих або рада з координації і вироблення загальної політики.

Децентралізована форма управління передбачає створення усередині фірми виробничих відділень, що користуються повною господарською самостійністю. За вищою адміністрацією фірми зберігаються лише функції контролю, координації їх діяльності. Тут усе, звичайно, умовне. У деяких великих фірмах президент усе-таки втручається в справи віддалень. Перехід до децентралізованої форми обумовлений тим, що всередині фірми створюється велика кількість виробничих підприємств. До структури управління децентралізованої фірми входять: центральний апарат; виробничі відділення; центральні служби; контрольна і фінансова служби.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПАРАТ. Вищою керівною ланкою фірми є загальні збори акціонерів. Проте фактично воно відіграє незначну роль. Практично фірмою керує наглядова рада і правління.

Наглядова рада обирається на загальних зборах акціонерів. Його функції зводяться до найважливіших питань життя фірми:

* визначення політики у сфері виробництва;

* питання капіталовкладень;

* напрямки науково-дослідної роботи;

* політика цін;

* реорганізація фірми;

* кадрові питання.

Очолює раду голова. Кількість членів визначається Статутом. Для здійснення оперативного керівництва наглядова рада призначає правління. Воно складається з кількох директорів, а очолює його президент або директор-розпорядник. Директори - члени правління також призначаються наглядовою радою і не мають права без її згоди входити до складу правління інших компаній. Директори або формально беруть участь у засіданні правління, коли оперативне керівництво здійснює сам президент, або їм дається самостійна ділянка роботи у фірмі.

Члени правління одержують високу зарплату або гарантовану у вигляді відрахування від прибутку. Сьогодні президент фірми рідко сам керує фірмою, звичайно управління здійснюється колективно з участю різних комітетів (фінансового, адміністративного та ін.), які створюються при наглядовій раді і формуються з її членів.

ВИРОБНИЧІ ВІДДІЛЕННЯ. Сучасна велика компанія складається зі значної кількості виробничих відділень, їх очолюють управляючі. Виробничі відділення об'єднують дочірні компанії, що входять до фірми і здійснюють свою діяльність через відповідні функціональні відділи. Відносини між виробничими відділеннями усередині фірми будуються на комерційних засадах. Розрахунки здійснюються на основі трансфертних цін через бухгалтерію, грошових платежів немає. Управляючі самі встановлюють норму прибутку для всього відділення. Вони самостійно ведуть облік, підбір кадрів. Виробничі відділення концернів мають і юридичну самостійність. У цьому разі у них є власні правління, вони самі укладають контракти з іншими фірмами.

В основі організаційної побудови фірми з децентралізованою формою управління лежить або галузевий принцип (спільність продукції, що випускається фірмою), або територіальний (місце розташування підприємства).

"Дженерал Моторз", наприклад, має 34 виробничі відділення, побудовані за галузевим принципом, і одне відділення закордонних операцій, побудоване за територіальнім принципом. Відділення не підпорядковуються одне одному.

Центральні служби децентралізованої фірми представлені науково-дослідними і конструкторськими відділами, лабораторіями обчислювальних машин, статистичними відділами, відділами будівництва, транспорту, збуту, постачання, маркетингу, реклами, юридичного відділу і відділу планування.

Контрольна та фінансова служба складається з контролера, скарбника, головного ревізора і бухгалтера.

Якщо обсяг зовнішньоторгових операцій у фірми незначний і основна частина продукції реалізується на зовнішньому ринку, то для здійснення зовнішньоторгових операцій вона використовує торговий апарат, який розрахований для роботи на внутрішньому ринку.

При збільшенні зовнішньоторгових операцій створюється спеціальний експортний відділ, який не входить до складу внутрішнього збутового апарату. Він, як правило, складається з таких підрозділів:

· функціональні сектори (торгово-договірний, валютний, калькуляції, транспорту, реклами) вивчають відповідні функціональні питання, інформують начальство про умови здійснення зовнішньоторгових операцій, надають кваліфіковані консультації;

· територіальні сектори приділяють увагу всім питанням торгівлі з певною групою країн незалежно від номенклатури товару;

· галузеві сектори займаються питаннями торгівлі лише якимось окремим товаром чи дуже близькою за характером групою товарів.

Іноді замість експортних відділів великі фірми мають підрозділи по закордонних відділеннях, побудовані за регіональним принципом. Вони керують всіма збутовими та виробничими фірмами за кордоном. Наприклад, у «Дженерал Моторз» лише одне закордонне відділення, а в компанії «Зінгер» - 5.

Для реалізації продукції всіх своїх підприємств великі фірми іноді створюють центральну контору у вигляді юридично самостійного акціонерного товариства чи дочірньої експортної фірми, при цьому комерційна фірма повністю відділяється від виробничої. Наприклад, «Інтернешнл електрік компані» виконує цю роль для «Дженерал електрік компані», а дочірня збутова фірма американської компанії «ІВМ», названа ««ІВМ» Уордер Трейд корп», будується за територіальною ознакою і має 5 закордонних відділень.

Створення таких контор зі збуту продукції вигідно великим підприємствам. Формально товариство-мати не відповідає за діяльність цих контор, що дозволяє проводити будь-які операції.

Дрібні та середні фірми іноді організовують спільні збутові компанії у формі експортних асоціацій. Поширеною формою експортних асоціацій є збиральні заводи. Їх мають фірми «Зінгер», «Фіат», «Дюпон». Фірми, що створюють збиральні заводи, володіють рядом переваг: скорочуються транспортні витрати, бо збут готової продукції наближається до споживача, вартість перевезень зменшується на 20-60%; скорочуються витрати на оплату мита (з напівфабрикатів вони стягуються у менших розмірах); знижуються витрати на тару й упаковку; зменшуються витрати на заробітну плату. У країнах, що розвиваються, монополістичні об'єднання створюють змішані збутові компанії. У результаті менший ризик втрати власності, зменшуються податки, використовується місцева збутова мережа.

Великі фірми створюють власний зовнішньоторговий апарат за кордоном. До його завдань належить вивчення ринку, умов угод, смаків споживачів. За кордоном експортер може організувати оптові фірми зі збуту продукції. Вони приймають від імпортерів замовлення, направляють їх своїм фірмам, слідкують за ходом виконання замовлень, беруть участь у здаванні продукції замовникам, ведуть з ними фінансові розрахунки, організовують рекламу. Деякі фірми мають склади готової продукції. Тоді їх функції розширюються, вони демонструють товари і реалізовують їх за кордоном.

За кордоном створюються і фірми, що займаються не тільки оптовою, але й роздрібною торгівлею. Організація роздрібної торгівлі за кордоном характерна для фірм, що випускають автомобілі, телевізори, парфумерію та інші товари. Оптові фірми виконують свої функції через комівояжерів, які виступають безпосередніми представниками промислових фірм. Вони приймають замовлення, знайомлять покупців із товарами, інформують фірму про смаки покупців, іноді є інкасаторами сум, що отримані від покупців.

1.Зовнішньоекономічний договір (контракт)

Згідно з визначенням, що дається в Законі № 959, зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів ЗЕД України та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності

Існує дві відмінності між зовнішньоекономічним договором (далі -контрактом) і звичайними договорами поставки товарів (купівлі-продажу), надання послуг, виконання робіт тощо

1. Оборонами контракту є юридичні або фізичні особи, як мінімум, двох різних держав, які допускаються відповідно до їх законодавства до здійснення ЗЕД. Однак контракт не набуде статусу міжнародного в тому випадку, якщо підприємства сторін - суб'єктів різних держав розташовані на території однієї держави. У той же час контракт буде вважатися міжнародним, якщо він укладений між суб'єктами однієї держави, підприємства яких знаходяться на території різних держав.

2. Зміст контракту регулюється не тільки внутрішнім законодавством, але й міжнародним правом і звичаями країни контрагента. Це означає, що контракт складається згідно із Законом № 959 та іншими законами України, але разом з тим суб'єкти ЗЕД мають право під час складання тексту контракту використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, прямо й у винятковій формі не заборонені законами України.

Форма контракту

Як визначено статтею 6 Закону № 959, контракт укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачене міжнародним договором України або законом .

Повноваження представника на укладення контракту можуть випливати з довіреності, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності в Україні, особам, уповноваженим на це належно, уважаються діями такого суб'єкта.

Зміст контракту

Під час складання контракту українським суб'єктам ЗЕД треба користуватися Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим Мінекономіки і з питань європейської інтеграції України, від 06.09.2001 р. № 201. Норми цього документа застосовують під час укладання договорів купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) і товарообмінних договорів між українськими суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Права й обов'язки сторін контракту визначаються правом місця його укладання, якщо сторонами не передбачене інше, і відображаються в умовах контракту.

До умов, які повинні бути включені до контракту, належать такі:

Назва, номер договору (контракту), дата, та місце його укладання

Преамбула

Предмет договору (контракту)

Кількість та якість товару

Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг )

Ціна та загальна вартість договору(контракту)

Умови платежів

Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

Упаковка та маркування

Форс-мажорні обставини

Санкції та рекламації

Урегулювання спорів у судовому порядку

Місцезнаходження (місце проживання ) поштові та платіжні реквізити сторін.

2.Базисні умови поставки товарів

У цьому розділі зазначаються вид транспорту, базисні умови поставки. При будь-якій міжнародній угоді неодмінно виникають досить традиційні запитання, на які в контракті мають даватися точні відповіді, а саме - яка зі сторін контракту:

* приймає зобов'язання за переміщення товарів з одного пункту в інший;

* несе ризик, якщо ці операції не будуть виконані;

* несе ризик у разі втрати або пошкодження товару під час транспортування;

* несе тягар податкових, митних, банківських і поштово-телеграфних витрат та інших зборів.

Усі ці питання актуальні і важливі під час вирішення проблеми встановлення ціни та організації доставки товару від продавця до покупця. У контракті купівлі-продажу відповіді на ці запитання містяться в розділі "Базисні умови поставки".

Поняттям "базисні умови поставки" визначаються обов'язки продавця і покупця з доставки товару, включаючи обов'язки із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати митних зборів, напряму повідомлень тощо, а також установлюється момент переходу від продавця до покупця ризику випадкового знищення або псування товару.

Базисні умови контрактів -- це такі типові економіко-правові схеми реалізації експортно-імпортних операцій, які визначають взаємні зобов'язання продавця та покупця у зв'язку з укладанням і реалізацією контрактів. Основними цілями регламентації в базисних умовах контрактів є доставка товарів від продавця до покупця, уточнення характеру пакування, розподіл повноважень щодо митного очищення товарів, установлення моменту переходу витрат і ризиків випадкової загибелі та пошкодження товару під час транспортування та зберігання товару, зобов'язань покупця прийняти поставку.

Згідно з Указом президента № 567, базисні умови поставки повинні бути передбачені в контракті відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів - Інкотермс у чинній редакції, оскільки Україна належить до числа країн, у яких застосування правил Інкотермс є обов'язковим.

Водночас на органи державної влади покладено обов'язок здійснювати відповідну інформаційну функцію, а саме: публікацію правил Інкотермс та можливих змін, що вносяться до них, а також привести у відповідність до цих правил свою нормативну документацію. Це положення поширюється і на Національний банк України.

3. Інкотермс

3.1 Поняття

У вітчизняній зовнішньоекономічній практиці нормативний механізм застосування суб'єктами підприємницької діяльності правил Інкотермс і відповідного державного регулювання було закріплено Указом Президента України від 4 жовтня 1994 р., що наведено вище. З метою однакового тлумачення комерційних термінів національними суб'єктами міжнародної економічної діяльності України, а також їх іноземними контрагентами, усіма учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, Указом установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності, укладаючи договори, у тому числі договори (контрактів) міжнародного економічного характеру, предметом яких є товари, застосовують правила Інкотермс. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності країни, котрі укладають такі договори, повинні цих правил обов'язково додержуватися.

Інкотермс містить перелік і опис факультативних правил -- своєрідних варіантів здійснення договірних поставок, пряме посилання на які є підставою застосування тієї або іншої контрактної моделі. Ці варіанти або базисні умови контрактів, які розміщуються за принципом зростання зобов'язань продавця, регулюють відносини між продавцем і покупцем, які стосуються численних специфічних способів доставки товарів від першого до другого. Зазначена специфіка зумовлюється тим, який вид транспорту (водний, залізничний, авіаційний, автомобільний) є найбільш доцільним, вигідним або безальтернативним для застосування, які умови перевезення (фрахту) обирають учасники договорів, як вони розподіляють між собою витрати на перевезення, оформлення документів, митних декларацій, виконання інших формальностей, страхування товарів від ризиків, псування та пошкоджень. У цьому зв'язку, враховуючи статус України як морської держави, можна відзначити важливість для вітчизняних експортерів та імпортерів тих базисних умов контрактів, які передбачають транспортування вантажів морськими, взагалі водними шляхами.

Крім того, Інкотермс є засобом уніфікації правил тлумачення термінів, які використовуються в міжнародній торгівлі, що дає змогу запобігати правовій невизначеності та юридичним колізіям, взаємним претензіям, які виникають через різні інтерпретації термінології різними контрагентами й у різних країнах.

Важливо враховувати обмеження застосування Інкотермс: сфера їх дії не виходить за рамки регламентації процесу поставки товарів у матеріальній формі відповідно до загальної угоди з міжнародної купівлі-продажу. Саме на цей момент неодноразово вказувалося експертами Міжнародної торгової палати: Інкотермс використовується тільки для регламентації відносин між продавцем та покупцем, котрі повинні враховувати необхідність укладання та дотримання договорів з перевезення товарів, їх зберігання, страхування, фінансування. Вони ж під час укладання інших угод також повинні враховувати вимоги Інкотермс, оскільки останні вже самі по собі містять вимоги щодо застосовування певних видів транспорту, певні вимоги щодо страхування та ін. Так, помилковим є застосування угоди FОВ, якщо не використовується морський транспорт (згідно зі змістом самої абревіатури, «франко борт»).

Інколи сторони заінтересовані в тому, щоб в їх контракт були включені положення, які не передбачено умовами Інкотермс (наприклад, за умови ЕХW виникає потреба зобов'язати продавця завантажити товар на транспортний засіб покупця; за умови СІF-- забезпечити додаткове страхування покупця; за умови DEQ -- додати положення про обов'язок продавця оплатити витрати після відвантаження). У таких випадках необхідно передбачити та чітко регламентувати спеціальні умови контрактів.

3.3. Класифікація умов

Що конкретно являють собою базисні умови контрактів відповідно до «Інкотермс--2000»? Перелічимо їх згідно із заведеним порядком, який загалом відповідає розширенню кола обов'язків продавця і, відповідно, звуження його в покупця (повна характеристика базисних умов контрактів наводиться в додатках). Задля уникнення плутанини наведемо основні види офіційної класифікації (найменування) комерційних термінів, які застосовуються в нашій країні -- україномовний, англомовний, та кодовий міжнародний. .

Групи (категорії) Інкотермс

З метою функціональної класифікації та полегшення трактування базисні умови контрактів поділяють на чотири групи (категорії) відповідно до змін у розподілі основних обов'язків та відповідальності між контрагентами.

Спочатку дамо характеристику основним групам базисних умов контрактів, а потім розглянемо кожне з правил Інкотермс окремо.

Зазначені групи розміщені за принципом зростання зобов'язань продавця. Ці зобов'язання мінімальні у групі «Е», до якої відносять тільки правило ЕХ Works. Змістом угод такого типу є передання продавцем товару покупцеві на власній території, наприклад, у заводському складському приміщенні. Інакше кажучи, йдеться про угоду з мінімальною контрактною ціною, оскільки продавець відповідно до передбачених угодою правил навіть не зобов'язаний завантажувати товар, якщо інше не передбачено конкретною угодою (в реальному житті участь продавця згідно з додатковими домовленостями у завантаженні товару на транспортний засіб, наданий покупцем, є поширеною практикою).

3.4 Види Інкотермс

1. Франко-завод (...назва місця). Умова «франко-завод» (залежно від ситуації «вільно на складі», «вільно на руднику») означає поставки безпосередньо із заводу, зі складу, з рудника тощо. Договір такого типу передбачає мінімальні зобов'язання продавця та максимальні -- покупця. Якщо не обумовлене інше, то продавець не несе відповідальності ані за транспортування товару, ані навіть за його завантаження. Основною його функцією є надання товару у вказаний термін у місці, зазначеному в договорі (наприклад, на складі або в іншому місці, яке в практиці продавця є звичайним для поставок такого товару). До моменту передання товару продавець несе всі ризики, а також витрати, пов'язані з перевіркою якості товару. Продавець повинен забезпечити відповідне товару пакування. Покупець, приймаючи товар, починає сам нести весь тягар витрат, страхування, ризиків тощо.