Таким чином, єдиним джерелом оборотної діяльності держпідприємств “Укрметртестстандарт” є поточні кошти в розрахунках, в основному аванси за майбутні роботи, що є абсолютно нестійким джерелом і може стати причиною банкрутства.

Аналіз динаміки показників звітів про фінансові результати держпідприємства “Укрметртестстандарт” показує :

обсяги реалізації продукції в 2001 - 2004 році послідовно нарощуються з рівня 17,08 млн.грн.(2001) до рівня 20,26 млн.грн. у 2002 році (зростання на +18,62% відносно 2001 року), до рівня 32,115 млн.грн. у 2003 році (зростання на +36,91% відносно 2002 року) та до рівня 43,855 млн.грн. у 2004 році(зростання на +36,56% відносно 2004 року);

ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції практично відповідає темпам росту обсягів доходів від реалізації, тобто структурна доля собівартості в реалізації послуг є сталою;

темп росту фінансових результатів діяльності у 2002 -2004 роках перевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвиток ділової діяльності підприємства;

темп росту валового прибутку від реалізації показує, що прибутковість діяльності підприємства у 2001 - 2004 роках є нестабільною з різким падінням в 4 рази у 2002 році відносно 2001, зростанням практично в десять разів у 2003 році відносно 2002 року та падінням в 2,5 рази у

2004 році відносно 2003 року;

Результати структурного аналізу операційних витрат показують, що темпи зростання операційних витрат постійно збільшуються, хоча їх структура практично не змінюється. В 2004 році темп зростання операційних витрат майже в півтора рази перевищив темп зростання валової виручки (49,43% проти 36,56% відповідно). Саме цей фактор і зумовив нестачу робочого капіталу та зменшення оборотних активів “Укрметртестстандарту”, а також істотно вплинув на показники прибутковості.

Аналіз структури основних фондів показав:

від 12% до 16% пасивні основні фонди (будівлі);

від 65% до 80% активні основні фонди (обладнання, інструменти);

що свідчить про високий потенціал основних фондів.

Порівняння фактичних показників ліквідності та нормативних значень виявило наступні тенденції:

в 2002 році у підприємства були проблеми з строковою ліквідністю, які були виправлені у 2003 році;

у 2004 році відмічене раніше використання поточних коштів в розрахунках на придбання основних фондів привело до різкого зниження коефіцієнта загальної ліквідності на 20% нижче норматива та зниження коефіцієнта строкової ліквідності на 10% нижче норматива, тобто підприємство стало мало ліквідним в строковому періоді та загально неліквідним.

традиційне покриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості у держпідприємства “Укрметртестстандарт” замінено покриттям отриманих авансів готівковими коштами, яких в касі підприємства в 2,5 -3 раза більше, ніж необхідно для виконання нормативу абсолютної ліквідності.

Аналіз фінансової стійкості показує :

підприємство не забезпечує власними коштами оборотні активи по нормативу(весь власний капітал імобілізований в необоротних активах);

підприємство на 15 -20% не виконує норматив фінансової стійкості за рахунок невиконання нормативів коефіцієнтів строкової та загальної ліквідності;

В 2004 році підприємство із зони абсолютно стійкого по покриттю запасів перемістилося в зону кризового стану по покриттю запасів, тобто воно не має джерел довгострокового покриття запасів і може бути за порогом термінової платоспроможності.

Аналіз рентабельності активів та власного капіталу держпідприємства “Укрметртестстандарт” показує, що діяльність може бути охарактеризована з двох сторін :

1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку становить загалом дуже низькі значення, підвищилась з рівня 1,04 (2002) до 1,19 у 2003 році та знизилась до рівня 1,12 у 2004 році;

2. Рентабельність активів та власного капіталу по валовому прибутку від реалізації ( різниця між чистим доходом та собівартістю продукції) є позитивною та має високі значення з тенденцію до лінійного зростання у 2003 році та значного падіння у 2004 році (рис.2.6).

3. Рентабельність активів та власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування становить у 2004 році значення (1,3 2,.6) % , які в 56 раз нижче нормативів для промислових підприємств та альтернативної ставки доходності капіталу (15% по банківським депозитам).

Як показує аналіз оборотності агрегатів активів, підприємство має сталий цикл оборотності активів, а різке зниження строку оборотності оборотних активів пов'язане з відповідним зменшенням їх структурної долі в активах балансу, при цьому у 2004 році строк оборотності активів ввійшов в нормативний діапазон - не більше 120 днів на 1 оборот.

Імовірність банкрутства підприємства „Укрметртестстандарт” по Альтману за рахунок високої структурної долі ресурсовіддачі активів в виручку від реалізації та високої долі власного капіталу у джерелах фінансування практично незначна.

Як показують результати вартісної оцінки, динаміка потенціалу підприємства „Укрметртестстандарт” характеризується :

- зростанням на 8,63 млн.грн. (на +31,71%) за 2003 рік на момент реорганізації обладнання та структури підприємства;

- зростанням на 14,3 млн.грн.(на 39,86%) у 2004 році відносно рівня 2003 року після розгортання роботи нового обладнання;

На рис. 2.9 наведена структура складових потенціалів, враховуємих при розрахунку інтегрального потенціалу підприємства.

Як видно з графіків рис.2.9 основу потенціала держпідприємства “Укрметртестстандарт” становлять традиційно виробничий потенціал, який має структурну частину в 38,7%, та фондовий, який має структурну частину 15,4 %. Дуже низьку структурну долю займаю фінансовий потенціал (0,7%), що віддзеркалює низьку рентабельність діяльності підприємства. Малу долю займає інноваційний потенціал, що для підприємства, яке включає в себе науководослідні інститути, є резервом для подальшого нарощування інтегрального потенціалу підприємства.

РОЗДІЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА “УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ”

3.1 Інноваційний потенціал підприємства як основа його розвитку

Комплексною характеристикою спроможності підприємства до інноваційної діяльності є його інноваційний потенціал. Це поняття є концептуальним відображенням феномену інновацій. Зовсім недавно воно ввійшло до числа термінів економічної науки як економічна категорія, але в сучасній економічній літературі, у тому числі й українській, відсутнє однозначне його визначення. У наукових працях цей термін вживається, як правило, операційно при розв'язанні інших науков-опізнавальних завдань. У багатьох дослідників автори концентрують свої зусилля на вивченні окремих сторін інноваційного потенціалу, тому в літературі призначені специфічні визначення, які мало співвідносяться між собою. Іноді поняття „інноваційний потенціал" ототожнюється з науковим, інтелектуальним, творчим та науково-технічним потенціалом [68].

У широкому розумінні поняття „потенціал" (лат. „роtenia" сила) - джерела, можливості, засоби, запаси, здібності, ресурси та інші виробничі резерви, які можуть бути використанні в економічній діяльності для досягнення певної мети, розв'язання завдань, можливості якої-небудь соціальної системи у певній області. Визначення промислового потенціалу підприємства можна сформулювати як сукупність засобів і предметів праці, робітників, їхніх навичок, мотивів і стимулів, виробничих відносин, що склалася за багато років і перебуває у системній єдності. Потенціал це прихована можливість використання виробничої сили ресурсу, він міститься у самому наявному ресурсі.

Аналіз економічних джерел виявив широкий спектр різноманітних визначень поняття „інноваційного потенціалу". Розглянемо деякі з них [35]:

1) інноваційний потенціал сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності;

2) інноваційний потенціал містить невикористані, приховані можливості накопичення ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб'єктів (А.І.Ніколаєв);

3) інноваційний потенціал інтегрована сукупність всіх наявних матеріальних і нематеріальних активів, які використовуються для здійснення інноваційної діяльності підприємства (Н.Чухрай);

4) інноваційний потенціал являє собою сукупність інноваційних ресурсів, які перебувають у взаємозв'язку, та умово-забезпечуючих чинників (процедур), які створюють необхідні умови для оптимального використання цих ресурсів з метою досягнення відповідних орієнтирів інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності підприємства в цілому (В.А.Верба, І.В.Новікова);

5) інноваційний потенціал підприємства його максимальні можливості генерувати високу інноваційну активність, які проявляються в ефективному забезпеченні нових і майбутніх технологій (А.А.Тріфілова);

6) інноваційний потенціал сукупність організованих у певних соціально-економічних формах ресурсів, що можуть за певних діючих зовнішніх і внутрішніх чинників інноваційного середовища бути спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності, метою якої є задоволення нових потреб суспільства тощо.

Найбільш кращим визначенням є четверте, оскільки воно повніше розкриває сутність поняття „інноваційний потенціал".

Формування інноваційного потенціалу підприємства показано на рис. 3.1.



Рис. 3.1 Структура інноваційного потенціалу підприємства

Під інноваційними ресурсами підприємств розуміють детермінанти, що визначають здатність системи до інноваційної діяльності та стають її джерелами. Основними детермінантами є: кадрові, науково-технічні, виробничо-технологічні, фінансово-економічні [36].

Умово-забезпечуючими чинниками інноваційного потенціалу підприємства вважають сукупність умов, необхідних для оптимального використання інноваційних ресурсів для отримання найкращих інноваційних результатів. Саме вони прискорюють трансформацію інноваційних ідей в інноваційні продукти або процеси. Основними стимуляторами інноваційних процедур є мотиваційний механізм, інноваційна культура підприємства та організаційно-управлінська структура.

Дослідження інноваційного потенціалу підприємства необхідне для аналізу його найважливіших характеристик та визначення взаємозумовленості складових елементів, тенденцій розвитку, напрямів удосконалення його якості. В даному контексті якість інноваційного потенціалу слід розуміти як сукупність властивостей, як зумовлюють наукоємність продукції підприємства.

Інноваційний потенціал слід розглядати як складну динамічну систему генерування, накопичення і трансформування наукових ідей та науково-технічних результатів в інноваційні продукти та процеси. Інноваційний потенціал підприємства це підсистема цілісної системи, в якій він взаємозумовлено взаємодіє з іншими потенціалами підприємства (кадровим, науково-технічним, виробничо-технологічним тощо).

Інноваційний потенціал є оболонкою загального потенціалу підприємства. Він вміщує елементи кожної із складових загального потенціалу і визначає реальну потенційну можливість системи щодо генерації результатів, які становлять вихідну характеристику інноваційної системи і мають певну значущість для науково-технічного прогресу підприємства.

Існує декілька методик щодо оцінки інноваційного потенціалу підприємства. В даній роботі розглянемо методику оцінки інноваційного потенціалу, яка запропонована В.А.Вербою, І.В.Новиковою [62].

Оцінювання інноваційного потенціалу підприємства необхідно проводити на ґрунті досліджень кадрових, науково-технічних, виробничо-технологічних, фінансово-економічних факторів ресурсної складової та умовозабезпечуючих чинників, необхідних для їх ефективного використання (мотиваційного механізму, інноваційної культури, організаційно-управлінської складової).

В процесі оцінювання слід досліджувати фактори внутрішнього середовища підприємства, тому що воно може активно впливати на кожен з них, домагаючись потрібного результату. Безперечно необхідно також усвідомлювати, що інноваційний потенціал визначає певна множина зовнішніх факторів. Однак окреме підприємство саме по собі дуже мало впливає на зовнішні фактори, під цим впливом вони не можуть змінюватись, отже у методиці не зосереджена увага на вимірі зовнішніх факторів. Для аналізу їх впливу можна використати метод опитування.

Для зручності проведення дослідження необхідно використовувати таку послідовність процедур оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.

Першим етапом оцінки інноваційного потенціалу підприємства є вибір об'єкта (одного підприємства чи їх об'єднання) та визначення мети дослідження в залежності від конкретної ситуації. Наступним етапом має бути визначення ступеня залучення підприємства до інноваційного процесу з тим, щоб мати відповіді на питання про діяльність щодо інноваційного циклу, яку здійснює підприємство:

виконує роботи в рамках циклу створення (фундаментальні та прикладні дослідження, дослідно-конструкторські, проектні, технологічні розробки, випробування та промислове освоєння новації);

виконує роботи в рамках циклу реалізації (серійне виробництво та його вдосконалення, а також освоєння новації у споживачів, здійснюючи рекламну діяльність, застосування різних каналів збуту тощо);

працює за повним інноваційним циклом (в рамках обох вищеназваних циклів);

чи має підприємство статус інноваційного.

З'ясування останнього питання набуває істотного значення за надання державної підтримки. Ознайомившись із зарубіжним досвідом та враховуючи особливості вітчизняної економіки, автори багатьох робіт дійшли висновку, що за віднесення підприємств до інноваційних структур можна використати критерій робочий час, витрачений підприємством на проведення наукових досліджень та розробок, з урахуванням коефіцієнту зайнятості дослідженням та розробками фахівців підприємства/організації.

Даний критерій запропоновано у міжнародному посібнику Фраскаті, де комплексно аналізується сфера науково-технічних досліджень та розробок. У відповідності до вимог цього посібника, який ґрунтується на інноваційній моделі лінійного зв'язку, якщо на підприємстві на дослідження і розроби витрачають менше 10% свого робочого часу, воно виключається з розгляду як інноваційна структура,

Інший критерій обсяг виробництва інноваційних продуктів і/або інноваційної продукції. В Законі України „Про інноваційну діяльність" інноваційним підприємством визначається підприємство (об'єднання підприємств будь-якої форми власності), якщо більше 70% обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний період складають інноваційні продукти і/або інноваційна продукція.

Визначити частку робіт, пов'язаних з інноваційним процесом, можна користуючись формою наведеною в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Частка науково-технічної та інноваційної сфер діяльності в загальному обсязі програми робіт підприємства

Види діяльності	Питома вага. %
	0	10	20	30	40	50	60	70	80	90	100
Фундаментальні дослідження	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Прикладні дослідження	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Дослідноконструкторські і проектні роботи	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Технологічні розробки	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Дослідне виробництво, пов'язане з випробуванням інновацій	1	2	3 .	4	5	б	7	8	9	10	11
Впровадження промислових інновацій та їх промислове освоєння	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Серійне виробництво інновацій та його вдосконалення	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Освоєння новації у споживачів через широку рекламну діяльність та застосування різних каналів збуту	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Інші види діяльності	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Всього	100%

Для забезпечення репрезентативності оцінки інноваційного потенціалу підприємства кожний показник та кожна з груп показників має коефіцієнти вагомості. Для визначення вагомості параметрів рекомендується використовувати метод експертної оцінки шляхом попарного порівняння показників, яке проводять у такий спосіб.

Якісні оцінки переваг одного параметра над іншим трансформують у кількісні оцінки. Для цього використовують, наприклад, п'ятибальну шкалу, наведену нижче (табл. 3.2).

Таблиця 3.2.

Шкала трансформації якісних оцінок переваги одного показника над іншими в кількісній оцінці

Вагомість першого показника	Кількісна оцінка
Дорівнює вагомості другого	1
Ненабагато більше вагомості другого	2
Більше вагомості другого	3
Набагато більше другого	4
Абсолютне значення порівняно з другим	5

За результатами опитувань експертів будують матрицю попарних порівнянь. Порівняння вагомості параметрів наведено в табл. 3.3. Далі порівнюють кожен параметр рядка з кожним параметром стовпчика. По діагоналі проставляється „однакова вагомість" (тому що порівнюють однакові параметри).

Таблиця 3.3

За кожним із параметрів обчислюють сум балів за рядком. Вона відображує сумарний бал, який набрав кожен із показників (бр). Після цього обчислюють загальну суму балів (б3). Коефіцієнти вагомості параметрів розраховуються за формулою:

(3.1)

Вагомість параметрів визначають експертним методом, враховуючи специфіку галузі, розміри підприємства, наявність інтеграційних зв'язків, рівень залучення підприємства до інноваційної діяльності (які роботи інноваційного циклу здійснює).

Коефіцієнти вагомості можна вимірювати для характеристики основних складових, тобто інноваційних ресурсів, та умово-забезпечуючих чинників інноваційного потенціалу, а також їх групових та одиничних показників.

Третім етапом є оцінка інноваційних ресурсів підприємства, а також визначення складових елементів, які підлягають оцінці, та їхньої вагомості.

Основними факторами та показниками виміру ресурсної складової інноваційного потенціалу підприємства є [36]:

1. кадрові:

а) частка інженерно-технічних працівників та дослідників у загально-списковій чисельності робітників підприємства; з науковим ступенем у загальній їх кількості;

б) середній вік інженерно-технічних працівників та дослідників;

в) плинність робітників підрозділів інноваційної сфери;

г) рівень кваліфікації та досвід працівників інноваційної сфери;

д) рівень креативності працівників (інтенсивність генерування результативних інноваційних ідей);

2. виробничо-технологічні:

а) частка щорічного оновлення продукції (частка нової продукції або такої, що зазнала суттєвих технологічних змін у загальному обсязі виробленої товарної продукції);

б) частка нової експортної продукції в загальному обсязі товарної продукції; продукції вдосконаленої протягом останніх трьох років в загальному обсязі виробленої товарної продукції; інноваційної продукції, виробленої на основі діючих ліцензійних договорів (контрактів) в загальному обсязі товарної продукції"):

в) частка впроваджених нових та суттєво вдосконалених технологічних процесів у загальній їх кількості:

г) питома вага сертифікованої продукції в загальному обсязі виробленої товарної продукції;

д) співвідношення інноваційних продуктів і технологічних процесів на підприємстві;

е) рівень оснащеності підрозділів підприємства технологічним устаткуванням, приладами, оргтехнікою;

є) коефіцієнт щорічного оновлення техніки та обладнання;

3. науковотехнічні:

а) річний приріст кількості наукових публікацій на одного працівника

б) фонд накопичених об'єктів промислової та інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, ноухау);

в) частка об'єктів промислової та інтелектуальної власності, які мають правовий захист, в їх загальній кількості;

г) питома вага поданих заявок на патенти в загальній кількості об'єктів промислової та інтелектуальної власності;

д) частка придбаних (отриманих) у інших підприємств прав на патенти, ліцензій на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків у загальному фонді об'єктів промислової та інтелектуальної власності; частка переданих (проданих) іншим підприємствам;

е) ступінь задоволеності потреб науково-технічних фахівців у необхідній інформації;

є) ступінь відповідності наявних інформаційних фондів інноваційними завданнями організації;

4. фінансовоекономічні:

а) залучення нових джерел фінансових ресурсів за виконання інноваційних завдань;

б) ступінь забезпеченості інноваційного розвитку підприємства фінансовими ресурсами;

в) рівень використання залучених та власних ресурсів для виконання інноваційних завдань;

г) частка інноваційних витрат у загальному обсязі витрат підприємства чи організації; питома вага витрат: на виконання науководослідних та експерименттальних робіт і загальному обсязі витрат підприємства; на придбання результатів науководослідних та експериментальних робіт в загальному обсязі витрат підприємства; на придбання результатів розробок технологій в загальному обсязі витрат підприємства; на придбання засобів виробництва, обладнання й устаткування в загальному обсязі витрат підприємства; на маркетинг та рекламу в загальному обсязі витратної частини бюджету підприємства; частка витрат, пов'язаних з охороною прав на об'єкти промислової власності в загальному обсязі витрат підприємства;

д) річний приріст інноваційних витрат підприємства;

е) частка прибутку підприємства, спрямована на НДЦКР, застосування нової техніки та технологій у загальному прибутку підприємства.

Після аналізу стану інноваційних ресурсів підприємства проводять діагностування умовозабезпечуючих чинників створення умов для оптимального використання цих ресурсів. Повний перелік показників, запропонованих для використання під час аналізу умовозабезпечуючих чинників процедурної складової інноваційного потенціалу наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4.

Фактори та показники виміру процедурної складової інноваційного потенціалу підприємства

Продовження табл..3.4

Наступним етапом буде з'ясування збалансованості інноваційних ресурсів та умовозабезпечуючих чинників підприємства, що створюють оптимальні умови для їхнього використання.

Останнім етапом є висновок про стан інноваційного потенціалу підприємства.

Низький рівень інноваційного потенціалу підприємства характеризується тим, що інноваційні ресурси не відповідають умовозабезпечуючим чинникам. Дисбаланс складових інноваційного потенціалу зумовлює слабку інноваційну активність підприємства. Основними напрямами удосконалення: управлінський аспект розвитку інноваційного потенціалу виявлення „вузьких місць" та бар'єрів розвитку інноваційного потенціалу; розробка інвестиційних рішень, спрямованих на збалансування складових інноваційного потенціалу та підвищення рівня його розвитку.

Проаналізувавши сучасний стан інноваційного потенціалу підприємств України можна визначити основні шляхи підвищення ефективності використання інноваційного потенціалу підприємств:

1) вдосконалення законодавства щодо інноваційної діяльності підприємств;

2) забезпечення підприємства висококваліфікованими кадрами;

3) забезпечення можливості самореалізації працюючих, заохочення творчої праці, увага кадровій політиці та трудовим відносинам;

4) забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами;

5) забезпечення інформацією про інновації та джерела їх розроблення і розповсюдження;

6) постійне поновлення інформаційного фонду підприємства;

7) розвиток технологічної інфраструктури;

8) постійне вивчення потреб ринку;

9) зміцнення матеріальної та науковотехнічної бази підприємств;

10) оперативність у впровадженні інновацій тощо.

Отже, інноваційний потенціал відіграє надзвичайно важливу роль у діяльності підприємства, оскільки завдяки ефективному його використанню відбувається покращання використання ресурсів підприємств; збільшення обсягів продажу; зміна асортименту продукції та поліпшення його якості, створення нових товарів і послуг, що повніше задовольняють потреби споживачів; зміна умов праці і підвищення її ефективності; приріст і накопичення нових знань, умінь і навиків; покращання системи управління й організації виробництвом; зміна якості і стилю життя людей, формування нової культури.

3.2 Підприємницька ідея бізнесплану інноваційного проекту “Електромагнітна діагностика” розвитку метрологічних послуг на новому сегменті ринку

Необхідність та споживча вартість нової метрологічної послуги :

Сутність та мета інноваційного проекту :

У зв'язку із поступовим наближенням українського законодавства до європейського, в т.ч. і у сфері технічного регулювання, та, відповідно уведенням в дію Європейської Директиви щодо електромагнітної сумісності (далі - ЕМС), створити випробувальну лабораторію, яка б мала можливість проводити випробування електропобутових приладів відповідно до всіх вимог Європейської Директиви, а саме наступних стандартів: EN 550141, EN 550142, EN 6100032, EN 6100033, а також вимог EN 61000413, відповідність якому додатково повинна буде перевірятись після надання чинності зміни 1 до ІЕС 603351:2001. Під час випробувань за стандартом EN 550142 необхідно проводити випробування за стандартами EN 6100042, EN 6100044, EN 6100045, EN 6100046, EN 61000411, на які в ньому є посилання (подробно необходимость и целесообразность я через пару дней (скорее всего ко вторнику) опишу сам, приблизительно на 34 станицы, а если посоветуете, что надо больше, то и на больше).

Сегмент ринку для надання послуги:

Конкуренти на ринку послуги:

Перспективи розвитку ринку для послуги

3.3 Калькуляція кошторисів витрат інноваційного проекту “Електромагнітна діагностика”

Необхідне обладнання для реалізації проекту „Електромагнітна діагностика” (для випробувань за стандартами EN 550141 и EN 6100042 ) ні в Україні, ні в країнах СНД не розробляється.

Маркетинговий аналіз пропонуємого обладнання європейських фірм (коло виробників також дуже обмежене) показав, що найбільш доцільним є варіант купівлі обладнання у двох фірм Haefely Test AG (Швейцария) и Schaffner (Великобритания). Характеристики та вартість обладнання наведені в табл..Д.1, Д.2 Додатку Д.

Враховуючи дані додатку Д, прогноз інвестиційних витрат на впровадження інноваційного проекту виглядає наступним чином:

1. Вартість обладнання - 3 694 805 грн.

2. Вартість доставки , установки та наладки - 184 000 грн.

3. Метрологічна експертиза встановленого обладнання - 70 000 грн.

4. Додаткових будівель та виробничих площ не вимагається.

5. Навчання та стажировка персоналу виробничого цеху - 25 000 грн.

Таким чином, загальна сума інвестиційних витрат на початок проекту становить - 3 930 000 грн. Проект розраховується на три роки (2006 2008).

Заплановані в проекті доходи :

а) за оптимістичним прогнозом

вартість послуг за випробування по комплексу стандартів EN 550142, EN 6100032, EN 6100033 - 1300 грн (без ПДВ) та буде підвищуватись на 50 грн. щорічно;

плануєма кількість щорічних випробувань :

2006 рік - 4800 випробувань;

2007 рік 5520 випробувань;

2008 рік - 5200 випробувань.

вартість послуг за випробуванням по комплексу стандарту EN 61000413 - 480 грн (без НДС) та буде підвищуватися на 20 грн.щорічно;

плануємо кількість щорічних випробувань:

2006 - 880 випробувань;

2007 - 1200 випробувань;

2008 - 1800 випробувань

б) за песимістичним прогнозом

вартість послуг за випробування по комплексу стандартів EN 550142, EN 6100032, EN 6100033 - 1000 грн (без ПДВ) та буде підвищуватися на 50 грн. щорічно;

плануєма кількість щорічних випробувань :

2006 рік - 4920 випробувань;

2007 рік 5880 випробувань;

2008 рік - 3600 випробувань.

вартість послуг за випробуванням по комплексу стандарту EN 61000413 - 400 грн (без НДС) та буде щорічно підвищуватися на 20 грн;

плануєма кількість щорічних випробувань:

2006 - 720 випробувань;

2007 - 900 випробувань;

2008 - 1500 випробувань

Таблиці вхідних даних інноваційного проекту „Електромагнітна діагностика” :

1. Додаткові інвестиції :

1.1 Придбане обладнання, монтаж, наладка та навчання персоналу за рахунок кредиту на 3 роки на суму 4,2 млн.грн..;

1.2 Кредит взятий під 24 % річних (оптимістичний варіант) чи 26% (песимістичний варіант);

1.3 Ринкова вартість обладнання через 3 роки складе 12 % від первісної вартості;

1.4 Затрати на ліквідацію обладнання складуть 15 % від ринкової вартості через 3 років;

1.5 Повернення основної суми кредиту проводиться рівними долями з 1 (першого) року по закінченню кожного з трьох років;

1.6 Збільшення оборотного капіталу з суми кредиту становить 270 000 грн. з загальної суми кредиту 4,2 млн.грн.;

1.7 Сплата процентів за користування кредитом - щорічна;

2. Експлуатаційні витрати на проведення випробувань:

3.1 Видатки на оплату праці на дільницях ( 16 працівників) в перший рік становитимуть (з врахуванням платежів до Пенсійного та соцфондів):

Зарплата = 16* 950грн./міс*1,4*12 міс = 255 360 грн. (оптимістичний варіант) чи 285 000 грн. (песимістичний варіант)

3.2 Видатки на оплату праці будуть збільшуватися кожного року на 13 % ;

3.3 Видатки на матеріали та послуги (енергетика, опалювання) при проведенні випробувань по комплексу стандартів EN 550142, EN 6100032, EN 6100033 становитимуть 140 грн. на кожне випробування (оптимістичний варіант) чи 150 грн. на кожне випробування (песимістичний варіант);

3.4 Видатки на матеріали та послуги (енергетика, опалювання) при проведенні випробувань по комплексу стандарту EN 61000413 становитимуть 60 грн. на кожне випробування (оптимістичний варіант) чи 70 грн. на кожне випробування (песимістичний варіант).;

3.5 Видатки на матеріали та послуги при проведенні випробувань будуть збільшуватися на 10 % за рік;

3.5 Постійні витрати на 1 рік становитимуть 13 200 грн. (оптимістичний варіант) чи 16 700 грн. (песимістичний варіант);

3.6 Постійні витрати будуть збільшуватися на 8 % щорічно;

4. Норма доходу на капітал (номінальна ставка дисконтування ) становить 12 % річних (оптимістичний варіант) чи 14% (песимістичний варіант).

5. Додаткові умови :

5.1 Тривалість життєвого циклу - 3 роки ( для простоти), тобто за 3 років обладнання повністю амортизується(для податку на прибуток);

5.2 Амортизація обчислюється рівними частками протягом терміну служби(щорічними порціями);

5.3 Через 3 роки обладнання демонтується та продається;

5.4 Виробнича площа під нове обладнання є, а для спрощення розрахунків амортизація будинку не враховується;

5.5 Всі інші затрати підприємство сплачує з власних засобів;

5.6 Всі платежі припадають на кінець року;

5.7 Норма доходу на капітал прийнята традиційно;

5.8 Ставка податку на прибуток згідно з Законом України з 2004 р. - 25%.

3.4 Доходний метод оцінки росту потенціалу та ефективності інвестицій в інноваційних проектах

Фінансове інвестування в реальний інвестиційний проект виконується задовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може тривати роками й десятиліттями. Гроші витрачаються сьогодні і будуть витрачатися протягом довгого часу, а прибуток, що ми його очікуємо , з'явиться не відразу. Але ми знаємо, що виплачена сьогодні одна гривня дорожча за обіцянку заплатити її через рік. Різноцінність валюти в часі пояснюється такими причинами [71]:

- зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

- отримання процентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);

- ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов'язання).

Так чи інакше відбувається зміна цінності національної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати. У проектному аналізі прийнятий метод порівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [57].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(3.2)

де С - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках);

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(3.3 )

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

- чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

- індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

- внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

- модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

- дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

- строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

- коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту(ЧДД)

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р₁, Р₂, …, Р_n. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД -чистий дисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [40]:

(3.4)

(3.5)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(3.6)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (3.6) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

Показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивен у просторовотимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції(ІД,ІДД)

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [40]:

(3.7)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(3.8)

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником: він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень - чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект. Завдяки цьому критерію PI дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV (зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, те вигідніше той з них, що забезпечує велику ефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.

в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції(ВНД)

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:

IRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF₀, то IRR знаходиться з рівняння [40]:

(3.9)

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтованих множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r₁<r₂ таким чином, щоб в інтервалі (r₁, r₂) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з “+” на “” чи з “” на “+”. Далі застосовують формулу

(3.10)

де r₁ значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r₁)>0 (f(r₁)<0)); r₂ значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r₂)<0 (f(r₂)>0)).

г) Метод визначення строку окупності інвестицій(СО, ДСО)

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліковоаналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [28]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:

, при якому (3.11)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розглядається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (10) модифікується для розрахунків як :

(3.12)

Деякі фахівці при розрахунку показника СО= РР рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (3.13)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(3.14)

3.5 Розрахунки показників фінансового прогнозу результатів інноваційного проекту “Електромагнітна діагностика” та росту потенціалу держпідприємства “Укрметртестстандарт”

Виходячи із заданих вхідних даних і умови реалізації оптимістичного та песимістичного варіантів проекту „Електронна діагностика”, потрібно розрахувати :

1. Чисту ліквідну вартість обладнання.

2. Ефект від інвестиційної діяльності.

3. Ефект від операційної діяльності.

4. Ефект від фінансової діяльності.

5. Потік реальних грошей.

6. Сальдо реальних грошей.

7. Сальдо нагромаджених реальних грошей.

8. Визначити показники ефективності проекту:

- ЧДД - чистий дохід, що дисконтувався;

- ІД - індекс доходності та ІДД - дисконтований індекс доходності;

- ВНД - внутрішня норма доходності;

- СО - строк окупності та ДСО - дисконтований строк окупності;

- КЕІ - коефіцієнт ефективності інвестицій та ДКЕІ - дисконтований коефіцієнт ефективності інвестицій

9. Дати відповідь на питання : Приймається чи не приймається даний проект при оптимістичному варіанті реалізації?

10. Визначити стійкість проекту при песимістичному варіанті реалізації.

В табл. 3.5 приведений алгоритм та результати розрахунку ліквідної вартості обладнання, яке реалізується через 5 років (повного життєвого циклу):

Таблиця 3.5

Результати розрахунків ліквідаційної вартості обладнання заносяться в табл..3.6 - “Результати інвестиційної діяльності” , в якій занесені результати інвестиційних потоків на підприємство (із знаком ““) Тлікв.операції ліквідації обладнання.

Таблиця 3.6

В табл.3.7,3.8 приведені результати розрахунку операційної діяльності підприємства на основі вхідних даних для оптимістичного та для песимістичного варіантів реалізаціх проекту

Таблиця 3.7

Таблиця 3.8

За результатами розрахунків інвестиційної та операційної діяльностей підприємства ( табл.3.6,3.7,3.8) розраховуємо результати фінансової діяльності підприємства та грошові потоки (табл.3.9,3.10) при оптимістичному та песимістичному варіантах реалізації проекту.

Таблиця 3.9

Таблиця 3.10

В табл. Е.1 - Е.5 Додатку Е наведені розрахунки в “електронних таблицях” EXCEL2000 послідовними приближеннями значення ВНД - внутрішньої норми доходності, тобто такого значення % зміни вартості грошей у часі, яка дозволяє вирівняти дисконтовані інвестиції та чистий дисконтований доход підприємства, тобто ВНД - досягнута фактична рентабельність капіталу.

За результатами наближень табл.Е.1 - Е.5 внутрішня норма доходності оптимістичного та песимістичного варіантів реалізації проекту розраховується як :

для оптимістичного варіанту

для песимістичного варіанту

Таким чином, за результатами розрахунків отримані наступні показники ефективності інноваційного проекту „Електромагнітна діагностика”:

а) Оптимістичний варіант :

чистий дисконтований дохід ЧДД = +4 072 319,74 грн.;

коефіцієнт ефективності інвестиції КЕІ = 241,7%;

дисконтований коефіцієнт ефективності інвестиції ДКЕІ = 190,53%;

строк окупності інвестиції СО = 1,49 року;

дисконтований строк окупності інвестиції ДСО = 1,88 року (що менше строку проекту - 3 роки);

індекс доходності інвестиції ІД = 2,42;

індекс дисконтованої доходності інвестиції ІДД = 1,91;

внутрішня норма доходності проекту ВНД = 61,34%, що значно вище очікуємої номінальної норми дисконтування в проекті 12%;

Таким чином, оптимістичний варіант проекту має позитивні характеристики і при впровадженні оптимістичного розвитку інноваційного проекту потенціал держпідприємства „Укрметртестстандарт” зросте на 4,07 млн.грн., тобто на 9 % від його оцінки майновим методом станом на кінець 2004 року.

а) Песимістичний варіант :

чистий дисконтований дохід ЧДД = 5 030,1 грн.;

коефіцієнт ефективності інвестиції КЕІ = 120,9%;

дисконтова ний коефіцієнт ефективності інвестиції ДКЕІ = 93,45%;

строк окупності інвестиції СО = 2,33 року;

дисконтований строк окупності інвестиції ДСО = 3,01 року, що вище нормативного строку проекту;

індекс доходності інвестиції ІД = 1,21;

індекс дисконтованої доходності інвестиції ІДД = 0,93;

внутрішня норма доходності проекту ВНД = 13,92%, що нижче очікуємої номінальної норми дисконтування в проекті 14%;

Таким чином, песимістичний варіант проекту має практично „нульові” економічні характеристики і при його впровадженні потенціал держпідприємства „Укрметртестстандарт” залишиться на рівні 2004 року. Тобто, досліджений інноваційний проект „Електромагнітна діагностика” є практично безризиковим, оскільки підприємство впровадить нові технології випробувань європейського стилю (значно нарощує свій інноваційний потенціал) і при цьому навіть при песимістичному розвитку подій не отримає збитків і зниження майнового потенціалу.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє виділити найбільш вдалий підхід, відповідно до якого до предметних складовим потенціалу промислового підприємства необхідно віднести :

ринковий потенціал: потенційний попит на продукцію на частці ринку, зайнятій підприємством; потенційний обсяг попиту на продукцію підприємства на всіх ринках, підприємство і ринок праці, підприємство і ринок факторів виробництва;

виробничий потенціал: потенційний обсяг виробництва продукції, потенційні можливості основних засобів, потенційні можливості використання сировини і матеріалів, потенційні можливості професійних кадрів.

фінансовий потенціал: потенційні фінансові показники виробництва (прибутковості, ліквідності, платоспроможності), потенційні інвестиційні можливості.

потенціал менеджмента підприємства (стратегічне планування, управління, бюджетування та контроль).

Оцінка ринкового потенціалу на сучасний момент часу вже детально досліджена й описана багатьма авторами в процесі аналізу переходу України до ринкової економіки. Однак проблема ефективної оцінки фінансового і, особливо, виробничого потенціалу промислового підприємства залишається відкритою. Для рішення подібної задачі, спочатку варто конкретизувати в теоретичному обороті економічні категорії “виробничий і фінансовий потенціал підприємства”, а потім наповнити їх конкретним функціональним змістом для практичного застосування.

Проведена в дипломній роботі економічна діагностика фінансового стану та потенціалу держпідприємства “Укрметртестстандарт” виявила наступне :

Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності держпідприємства “Укрметртестстандарт” за 2002 -2004 роки, показує :

валюта активів балансу у 2003 році зросла на + 33,2 % відносно рівня 2002 року, а у 2004 році ще зросла на + 44,45 % відносно рівня 2003 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 20,262 млн.грн.. до 38,986 млн.грн..;

необоротний капітал в активах балансу у 2003 році зріс на + 47,28 % відносно рівня 2002 року, а у 2004 році ще зросла на + 74,06 % відносно рівня 2003 року, таким необоротний капітал за два роки зріс з 10,735 млн.грн.. до 27,994 млн.грн.., займаючи все більшу структурну долю в активах - 53%(2002), 58,6%(2003) та 71,8%(2004);

динаміка структурної долі грошових коштів характеризується падінням з рівня 33,0% (2002) до 26,7% (2003) та до 18,7% у 2004 році, при цьому абсолютна величина грошових коштів зросла на 5% з рівня 6,691 млн.грн.. (2002) до 7,273 млн.грн..(2004 рік);

динаміка структурної долі запасів характеризується падінням з рівня 2,8% (2002) до 2,7% (2003) та до рівня 2,2% у 2004 році, при цьому абсолютна величина запасів зросла більш ніж на 50% з рівня 559 тис.грн.(2002) до рівня 846,3 тис.грн..(2004);

динаміка структурної долі дебіторської заборгованості характеризується зростанням з рівня 4,2%(2002) до 5,2%(2003) та падінням до рівня 3,7% у 2004 році, при цьому абсолютна величина дебіторської заборгованості зросла з рівня 847 тис.грн..(2002) до 1,425 млн.грн.. у 2004 році;

Таким чином, для 2001 2004 років для активів держпідприємства “Укрметртестстандарт” характерні процеси абсолютного росту всіх складових оборотних та необоротних активів, що характеризує поступовий розвиток підприємства. В структурі активів у 2004 році присутнє різке нарощення структурної долі необоротних активів на 9,0 млн грн..(доля +23%) за рахунок росту нематеріальних активів (майнові права, які пройшли офіційну оцінку та закріплення у власність підприємства) та росту основних засобів на 4,322 млн.грн.(нарощування інфраструктури держпідприємства за рахунок об”єднання з іншими самостійними підприємствами).

Основними джерелами ресурсів підприємства „Укрметртестстандарт” є власний капітал та позичені кошти, представлені поточними коштами авансів за майбутнє надання послуг:

доля власного капіталу поступово підвищувалася з рівня 56,2 %(2002) до 62,6%(2003) та 67,6% (2004), при цьому зростання абсолютної суми власного капіталу відбулося з рівня 11,384 млн.грн. до 26,367 млн.грн.., тобто на +48,5% у 2003 році та ще на +55,45 % у 2004 році;

структурна доля власних оборотних коштів (власний капітал - необоротні активи балансу) з рівня 3,2% у 2002 році підвищилась до рівня 4,1% у 2003 році та стрімко впала до негативного рівня - 4,2 % у 2004 році, тобто у 2004 році для придбання основних засобів були використані поточні залучені кошти;

позичений капітал представлений в балансі тільки поточними коштами в розрахунках, а основною долею їх є отримані аванси за виконання майбутніх робіт, структурна доля авансів в балансі поступово зменшується з рівня 33,1% в 2002 році до рівня 26,57% (у 2003) та до рівня 23,3 % у 2004 році.

Таким чином, єдиним джерелом оборотної діяльності держпідприємств “Укрметртестстандарт” є поточні кошти в розрахунках, в основному аванси за майбутні роботи, що є абсолютно нестійким джерелом і може стати причиною банкрутства.

Аналіз динаміки показників звітів про фінансові результати держпідприємства “Укрметртестстандарт” показує :

обсяги реалізації продукції в 2001 - 2004 році послідовно нарощуються з рівня 17,08 млн.грн.(2001) до рівня 20,26 млн.грн. у 2002 році (зростання на +18,62% відносно 2001 року), до рівня 32,115 млн.грн. у 2003 році (зростання на +36,91% відносно 2002 року) та до рівня 43,855 млн.грн. у 2004 році(зростання на +36,56% відносно 2004 року);

ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції практично відповідає темпам росту обсягів доходів від реалізації, тобто структурна доля собівартості в реалізації послуг є сталою;

темп росту фінансових результатів діяльності у 2002 -2004 роках перевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвиток ділової діяльності підприємства;

темп росту валового прибутку від реалізації показує, що прибутковість діяльності підприємства у 2001 - 2004 роках є нестабільною з різким падінням в 4 рази у 2002 році відносно 2001, зростанням практично в десять разів у 2003 році відносно 2002 року та падінням в 2,5 рази у